ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МОЛОДИХ ФАХІВЦІВ НА РИНКУ ПРАЦІ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи формування конкурентоспроможності фахівця на ринку праці» розглянуто теоретичні засади формування конкурентної основи реалізації спроможності до праці, визначено роль освітнього чинника та системи професійної орієнтації у процесі накопичення конкурентних переваг особистістю, досліджено можливості забезпечення конкурентоспроможності фахівця через розвиток національних систем освіти.

Проведене узагальнення існуючих підходів закордонних і вітчизняних вчених до вивчення теоретико-методологічної сутності конкурентної основи реалізації спроможності до праці дало змогу згрупувати визначення конкурентоспроможності за такими ознаками: загальна характеристика конкурентоспроможності, конкурентоспроможність на професійному рівні, якісна складова конкурентоспроможності та конкурентоспроможність на макрорівні.

Дослідження поглядів науковців на природу та особливості конкуренції на ринку праці підтвердило, що в сучасних умовах фахівець є одним з головних суб’єктів конкурентної боротьби на ринку праці. Його ключова особливість і відмінність від інших категорій, що характеризують пропозицію на ринку праці, полягає у чіткому визначенні та розмежуванні належності до певної професії або професійної діяльності. Крім того, категорія «фахівець» передбачає наявність певного рівня професійної освіти, а також знань, вмінь і навичок. Високий рівень компетентності та загальної конкурентоздатності фахівців (при наявності  відповідних робочих місць) дають змогу забезпечити продуктивну зайнятість, оптимізувати структуру зайнятих в економіці, підтримати сталий розвиток і впливати на соціальну і політичну стабільність держави. Економічна сутність категорії «фахівець» підкреслює актуальність і необхідність дослідження процесу формування його конкурентних переваг, процесу становлення і розвитку рівня конкурентоспроможності фахівця протягом життя.