БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПОЗИКОВОГО КАПІТАЛУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, гіпотезу, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

Перший розділ “Теоретико-економічні засади облікового відображення позикового капіталу” присвячено вирішенню проблемних питань, пов’язаних з недостатнім рівнем теоретичного обґрунтування бухгалтерського обліку позикового капіталу, його класифікації та визначенню елементів, з’ясуванню функцій позикового капіталу, визначенню його місця в системі бухгалтерського обліку.

Поняття позикового капіталу відрізняється при використанні з фінансової та бухгалтерської точок зору. Неконвенційність понятійного апарату обліково-фінансової сфери, призводить до викривлення облікових даних. На основі етимології слів “позика” і “позичка” під позиковим капіталом в бухгалтерському обліку слід розуміти джерело формування активів, що залучається у грошовій чи натуральній формі на основі строковості, поверненості та платності. Удосконалення понятійного апарату, що використовується в бухгалтерському обліку, дозволило усунути наявні розбіжності у трактуванні та сформулювати ознаки, притаманні позиковому капіталу, а також ідентифікувати його елементи.

На основі визначення характерних ознак і функцій капіталу сформульовано ознаки позикового капіталу, що визначило його сутність як капіталу підприємств, та в контексті даного дослідження виділено основні функції позикового капіталу (захисна, виробнича, оперативна, регулююча, інвестиційна та соціальна), що дозволило організувати обліково-аналітичне забезпечення цільового формування та використання позикового капіталу.

Дослідження різних видів капіталу свідчить про наявність суб’єктивності та неузгодженості наукових розробок вчених-теоретиків, дублювання певних видів капіталу. За результатами дослідження 19 класифікаційних ознак та 46 видів позикового капіталу запропоновано узагальнити класифікаційні ознаки позикового капіталу, що відповідає цілям бухгалтерського обліку та економічного аналізу за такими ознаками: 1) за валютою надання (в іноземній валюті, в національній валюті); 2) за забезпеченням (забезпечений, незабезпечений); 3) за строками (довгостроковий, короткостроковий); 4) за елементами (кредити, облігаційні позики, позиковий капітал на умовах факторингу, зобов’язання за фінансовим лізингом та поворотна фінансова допомога). Викладений підхід до класифікації дозволив удосконалити методичне забезпечення бухгалтерського обліку формування та використання позикового капіталу в частині таких методів бухгалтерського обліку, як рахунки та звітність.

В результаті підтвердження методом кореляційно-регресійного аналізу щільності зв’язку між обсягом позикового капіталу, стороннього капіталу та фінансовим результатом (формули 1, 2 і 3) на 110 підприємствах переробної промисловості України, виникає необхідність ефективного управління, аналітичного забезпечення та контролю за формуванням та використанням позикового капіталу з метою попередження отримання негативного фінансового результату, санкцій у зв’язку з несвоєчасним погашенням позикового капіталу та витрат, пов’язаних із його залученням