БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ: ТЕОРІЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано гіпотезу дослідження, охарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

У першому розділі “Теоретичний аспект бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті” досліджено сутність валюти, валютних курсів та операцій в іноземній валюті, удосконалено класифікацію курсових різниць, визначено проблеми бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, які потребують наукового вирішення.

У результаті дослідження сутності поняття “валюта” виявлено потрійну природу її трактування як: 1) грошової одиниці, яка лежить в основі грошової системи окремої держави; 2) типу грошової системи держави; 3) грошових знаків зарубіжних держав та кредитних і платіжних документів, які використовуються в міжнародних розрахунках. Основна характеристика валюти – її конвертованість – забезпечує обмін національних грошових одиниць на інші, що в цілому нейтралізує вплив кордонів окремої держави на рух товарів та капіталу в масштабах світового ринку. Одночасно, конвертованість валюти призводить до постійних змін курсів валют, які безпосередньо впливають на фінансовий стан суб’єктів господарювання. Характеристика видів валют за рівнем конвертованості впливає на можливість оперативного здійснення перерахунку вартості монетарних та немонетарних статей балансу.

Коливання курсів валют спричиняють появу валютного ефекту, який проявляється у можливому викривленні інформації про фінансовий стан суб’єкта господарювання. Виявлено фактори, які визначають рівень впливу коливань валютних курсів на показники фінансового стану суб’єкта господарювання, а саме: зовнішні відносно підприємства (курси валют, встановлені ззовні і не підлягають впливу з боку підприємства; кількість іноземних валют, в яких підприємство може здійснювати свою діяльність в межах імперативних норм, що регулюються державою), внутрішні (обсяги господарських операцій в іноземній валюті, момент здійснення господарських операцій, рішення щодо яких приймає підприємство). Відповідно, суб’єкт господарювання частково може впливати на ступінь прояву валютного ефекту, тим самим нівелюючи можливі наслідки зміни курсів валют.

Вивчення результатів наукових досліджень свідчить про відсутність системного підходу до розуміння поняття “операції в іноземній валюті” та їх взаємозв’язку з поняттям “валютні операції”. Запропоновано під валютними операціями в зовнішньоекономічній діяльності розуміти операції, пов’язані з переходом права власності та інших прав на валютні кошти (валютні цінності, виражені в іноземній валюті) та їх використанням як засобу платежу. На основі цього уточнено сутність поняття “операції в іноземній валюті” для цілей бухгалтерського обліку, складовими яких виступають валютні операції в зовнішньоекономічній діяльності та інші операції в іноземній валюті. Враховуючи, що будь-яка господарська операція, вираження якої здійснюється у валюті іншій, ніж функціональна, визнається операцією в іноземній валюті, обґрунтовано, що це поняття є ширшим за змістом, ніж валютна операція.

Особливістю операцій в іноземних валютах є наявність специфічного об’єкту бухгалтерського обліку – валютних курсових різниць як наслідку коливань валютних курсів. Розмежовано поняття: власне курсової різниці (різниця між оцінками однакової кількості іноземної валюти за різними валютними курсами однієї установи, які змінюються у часовому аспекті); сумової різниці (різниця між оцінкою заборгованості на дату її виникнення (відвантаження товарів, надання послуг) та на дату здійснення розрахунків у валюті платежу з урахуванням валютних застережень, передбачених в зовнішньоекономічному договорі); різниці у курсах (різниця, яка виникає при оцінці іноземної валюти за курсом її придбання або продажу та курсом Національного банку країни, тобто за наявності просторової різниці між курсами). Виокремлення різних видів валютних курсових різниць відповідно до їх економічної сутності забезпечує розробку методичних підходів до їх облікового відображення.

Визначення курсової різниці як об’єкту бухгалтерського обліку залежить від балансової теорії, яка застосовується. В статичній балансовій теорії іноземна валюта розглядається як гроші, відповідно, зміна її курсу призводить до її переоцінки та впливу на фінансовий результат (прибуток або збиток) в момент її переоцінки. Курсова різниця визначається як різниця між оцінкою іноземної валюти на дату її первісного визнання в бухгалтерському обліку та оцінкою на дату вибуття валюти з підприємства (для здійснення розрахунків) або на дату складання балансу. В динамічній теорії балансу іноземна валюта розглядається як товар, і, відповідно, курсова різниця визнається тільки на момент списання іноземної валюти з балансу.

Встановлено, що визнання сум курсових різниць на дату балансу у складі доходів та витрат періоду призводить до порушення принципів обачності та превалювання сутності над формою та суперечить критеріям визнання доходів та витрат як елементів фінансової звітності. Для запобігання недостовірному відображенню фінансових результатів в бухгалтерському обліку запропоновано виокремлювати у складі курсових різниць реалізовані (курсові різниці, які виникають на дату фактичного здійснення розрахунків за операціями в іноземній валюті) та нереалізовані (розраховуються на дату балансу без фактичного завершення розрахунків з метою перерахунку вартості активів та зобов’язань для розкриття про них фінансової інформації у звітності відповідно до принципу єдиного грошового вимірника)