ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧИХ КОМПЛЕКСІВ СЕРЕДНІХ МІСТ УКРАЇНИ

Краткое содержание

Актуальність теми. В Україні, яка володіє значним потенціалом рекреаційно-оздоровчого призначення, спостерігається підвищений інтерес науковців та фахівців-практиків до проблем розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери як високорентабельного і соціально-орієнтованого виду економічної діяльності.

Широке коло історико-культурних, соціальних, природних, економічних та політичних чинників обумовлюють можливості подальшого розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери та мають чітко визничену регіональну специфіку. Рекреаційно-оздоровча сфера є найбільш перспективним напрямом структурної перебудови економіки та впливає на різні види економічної діяльності: сільське господарство, торгівлю, зв’язок, будівництво, транспорт тощо.

Динамічний процес суспільних перетворень в Україні і реформування  економічних відносин актуалізують потребу подальшого поглиблення теоретичного осмислення проблем організації та економіки рекреаційно-оздоровчого природокористування, розкриття сутності, змісту і ролі рекреаційно-оздоровчої сфери загалом та її окремих комплексів, зокрема в системі життєзабезпечення людини.

В останні роки в Україні виконано достатньо значну кількість досліджень з проблем формування, економіки, організації та функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів та підприємств. Найбільш успішно в цій сфері розвиваються і представлені вітчизняні наукові школи Національної Академії наук (Інститут економіко-правових досліджень, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Інститут регіональних досліджень, Рада по вивченню продуктивних сил України), системи вищої школи (Луцький державний технічний університет, Національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Сумський державний університет, Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича) та інш.

Багатоплановість, складність і недостатність розробки проблеми формування організаційно-економічних механізмів розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери, наявність низки невирішених і дискусійних питань щодо цієї проблеми на регіональному та муніципальному рівнях, об’єктивна необхідність їх комплексного наукового осмислення і прикладного вирішення визначили вибір теми дисертаційної роботи, сформували мету і побудову структури дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до завдань Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року (Постанова КМ України від 21.07.2006 р. № 1001) та відповідає завданням Стратегії розвитку туризму і курортів (Розпорядження КМ України від 6.08.2008 р. № 1088 – р.). Дослідження, які проведені автором, становлять складову частину досліджень Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України при виконанні теми „Розроблення методів оцінки стану депресивних регіонів і шляхи підвищення їх ефективної діяльності” у частині „Дослідження територіально-структурних особливостей депресивних регіонів та підвищення їх ефективної діяльності в системі регіонального розвитку” (номер державної реєстрації 0101U004801, 2001-2003 рр.) (автору належить самостійно написаний розділ „Методика оцінки ефективності рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України”), а також увійшли у звітні матеріали НДР Інституту проблем ринку та економічно-екологічних досліджень “Трансформація сучасної системи організаційно-економічних відносин природокористування та забезпечення економічної безпеки на державному та регіональному рівнях управління” (номер державної реєстрації 0104U000576, 2004-2006 рр.), в межах якої автором надано рекомендації щодо розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу приморських регіонів України.

Мета і задачі дослідження визначені як науково-методичне обґрунтування та розробка організаційних і економічних засад розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України. Зазначена гіпотеза роботи виходить із необхідності  поглиблення та вдосконалення теоретичних і концептуальних засад забезпечення сталого розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу України та його регіональних складових.

Відповідно до зазначеної мети поставлені такі завдання дослідження:

-                               проаналізувати теоретико-концептуальні засади функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів;

-                               уточнити класифікацію функціонально-галузевої структури рекреаційно-оздоровчих комплексів;

-                               визначити місце і роль рекреаційно-оздоровчих комплексів у розвитку середніх міст України;

-                               обґрунтувати і розробити принципові засади та методичну базу діагностики функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України;

-                               обґрунтувати стратегічні напрями розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України;

-                               розробити науково-практичні рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу курорту Бердянськ, як типового представника рекреаційно-оздоровчого комплексу середніх міст України.

Об’єкт дослідження – процес розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України як складових регіональних економічних систем.

Предмет дослідження – теоретичні та методичні засади, практичні рекомендації щодо розвитку та підвищення ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України.

Методологія і методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають сучасні теорії ринкової економіки та економіки природокористування, менеджменту, регіонального соціально-економічного розвитку, відомі наукові положення теорії та практики розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери. В роботі використані логічно-діалектичні методи наукового пізнання, методи системного аналізу та логічного узагальнення (при вдосконаленні поняття рекреації, рекреаційно-оздоровчого комплексу, туризму, визначитись з напрямками механізмів їх регулювання), загальнонаукові методи економічних досліджень (при обґрунтуванні шляхів підвищення економічної ефективності функціонування та розвитку міського рекреаційно-оздоровчого комплексу та оцінці ефективності рекреаційно-оздоровчої діяльності), системний і програмно-цільовий підходи (при формуванні системи показників функціонування міських рекреаційно-оздоровчих комплексів), прийоми комплексного аналізу (розробити методику оцінки ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу середніх міст України) і т. ін.

Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств, інших органів державного і регіонального рівнів управління. Використані аналітичні огляди, статистичні матеріали, закордонна і вітчизняна монографічна література, періодичні наукові видання, звітність об’єктів (підприємств) рекреаційно-оздоровчого комплексу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку і поглибленні відомих, обґрунтуванні низки нових теоретичних і методичних положень, які в сукупності визначають організаційні та економічні засади формування, функціонування і розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу.

Найбільш значимими науковими результатами дисертаційного дослідження є такі:

вперше:

-                 на основі комплексного підходу обгрунтовано принципи і методичні засади, та розроблено інструментарій економічної діагностики потенціалу та ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України;

удосконалено:

-                 систему показників визначення потреби та оцінки використання природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України, що дозволяє формувати системну оцінку ефективності їх функціонування;

-                 систему та методику оцінки ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст, які мають бути основою формування стратегічних напрямів їх подальшого розвитку;

-                 концептуальні засади формування стратегічних напрямів розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України;

дістало подальший розвиток:

-                 оцінка місця і ролі рекреаційно-оздоровчих комплексів у розвитку середніх міст України;

-                  соціо-економіко-екологічна характеристика рекреаційно-оздоровчого потенціалу Приазов’я та Бердянського рекреаційно-оздоровчого комплексу, який володіє найрізноманітнішим спектром природних лікувальних факторів, та є визнаним клімато-бальнео-грязевим курортом із відповідною матеріально-технічною базою і спеціалізацією;

-                  обґрунтування шляхів підвищення ефективності діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу м. Бердянська, приоритетними з яких визнано: вдосконалення матеріально-технічної бази рекреаційно-оздоровчого комплексу, широке проведення тендерів та надання земельних ділянок  під забудову об’єктами рекреації з пайовою участю щодо розвитку інженерної та загальнокурортної інфраструктури, подальше розширення асортименту послуг, що надаються на курортах, збільшення кількості діючих госпрозрахункових медичних центрів, які надаватимуть платні послуги та інш.

            Практичне значення одержаних результатів. Удосконалена система показників функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу використовується для оцінки результатів лікувально-оздоровчої діяльності санаторно-курортних закладів ЗАТ «Приазовкурорт» на території міста Бердянська. Систематизація показників за специфічними групами дозволяє оцінити ресурси рекреаційно-оздоровчих закладів з позицій кількості ліжкомісць, кількості відпочилих та оздоровлених рекреантів, проаналізувати фінансово-економічну діяльність як рекреаційно-оздоровчого комплексу в цілому так і кожного закладу окремо.

            Одержані результати та запропоновані у дисертації шляхи підвищення ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст використано у підготовці пропозицій до Державної Програми розвитку природних територій міста Бердянська Запорізької області, визначених курортом державного значення на 2006-2010 роки. (довідка № 04-2106/30 від 09.11.2005 р.)

            Дослідження у частині розробки методики оцінки ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів використовується гідрогеологічною експедицією міста Бердянська та рекреаційно-оздоровчим закладом – санаторій «Лазурний». Результати дисертації використовувалися в науково-дослідній роботі кафедри «Менеджмент організацій» Бердянського інституту підприємництва при виконанні дослідження на тему: «Механізм регулювання економічних процесів: регіональний аспект» (довідка № 16-357 від 28.10.2005 р.).

Теоретичні результати дослідження використовуються в навчальному процесі Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 13-556 від 26.10.2007 р.).

            Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертації, отримані автором самостійно.

            Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науковій конференції „Десять років незалежності: минуле та сучасне державотворення” (Бердянськ, 2001 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2004 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи” (Житомир, 2004 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Державотворчі процеси і соціально-економічні проблеми розвитку України на сучасному етапі» (Бердянськ, 2007 року) щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Бердянського університету менеджменту і бізнесу та Бердянського Державного педагогічного університету (2001 – 2008 рр.).

            Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 3 статті – у наукових журналах, 6 статей – у збірниках наукових праць, 4 статті – у матеріалах і тезах конференцій та 3 статті – в інших виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 123 найменувань. Робота викладена на 201 стор., в тому числі 10 рисунків та 24 таблиці.