ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНОГО ПОРТРЕТУ СЕГМЕНТІВ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ



Название:
ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНОГО ПОРТРЕТУ СЕГМЕНТІВ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ ПРАЦІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

 

 

 

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання дослідження, показано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

Розділ 1. Теоретичні аспекти сегментації ринку праці. У розділі розкрито сутність сегментації ринку праці; узагальнено критерії, змінні та методи сегментації ринку праці; визначено чинники впливу на сегментацію регіонального ринку праці.

Під час теоретичного дослідження сутності ринку праці було розглянуто наукові підходи до його визначення, узагальнення яких дозволило встановити, що це сфера суспільних відносин між суб’єктами (роботодавцями, робітниками, державними органами) з приводу відтворення, обміну та використання праці. Встановлено, що саме сегментація ринку праці сприяє дослідженню якісних та кількісних характеристик робочої сили, що є підґрунтям для визначення працедефіцитних та праценадлишкових регіонів; виділенню населення за різними віковими групами, рівнем професійної та кваліфікаційної підготовки, рівнем захищеності верств населення; дозволяє проаналізувати причини й чинники, що впливають на мобільність робочої сили на ринку праці; сприяє розробці програм з підготовки та перепідготовки кадрів, збереженню та розширенню робочих місць, географічної мобільності, розробці методів стимулювання праці та попиту на робочу силу тощо. Визначено, що під сегментацією ринку праці слід розуміти його розподіл залежно від критеріїв (змінних) на окремі групи (сегменти), які по різному реагують на спонукальний мотив зайнятості. У роботі визначено етапи пошуку цільового сегменту ринку праці, особливості первинного та вторинного ринків праці. Визначено недоліки та переваги внутрішнього ринку праці для роботодавців та найманих робітників.

У ході дослідження було визначено, що сегментацію регіонального ринку праці можна здійснювати за багатьма критеріями, залежно від: професійних інтересів, творчої компоненти (інноваційний та традиційний), конкурентоспроможності робочої сили, рівня використання робочого часу (повний та неповний робочий час), співвідношення попиту та пропозиції на послуги представників даного сегмента, рівня доходів зайнятих тощо. Кожному критерію властиві свої змінні, які було згруповано за соціальними і демографічними характеристиками та використано при визначенні сегментів та їх портретів (рис. 1).

У роботі досліджено критерії сегментації ринку праці з позиції роботодавців. Встановлено, що для отримання ринкових сегментів можуть використовуватися гнучка та компонентна сегментація, традиційні, апріорні, кластерні методи. Доведено, що для проведення сегментації регіонального ринку праці доцільно використовувати матричні методи, основною перевагою яких є комплексне дослідження об’єкту, простота та наочність, завдяки чому можна здійснити пошук та визначити цільові (проблемні) сегменти. У роботі наведено етапи використання деяких матричних методів та здійснено класифікацію найбільш відомих матриць залежно від кількості вічок, об’єкту дослідження та змісту отриманої інформації.  

На основі узагальнення точок зору вчених щодо чинників впливу на формування та сегментацію регіонального ринку праці визначено, що вони бувають внутрішні та зовнішні та їх зведено у наступні групи: демографічні, соціально-економічні, професійно-кваліфікаційні, політичні, географічні і організаційні. Останні заслуговують особливої уваги, оскільки на регіональному ринку праці існують суттєві розбіжності між попитом та пропозицією робочої сили, тому необхідно втручання держави. У роботі визначено державні та регіональні напрями регулювання сегментів ринку праці, серед яких: створення нових робочих місць для підвищення зайнятості, забезпечення правового регулювання соціально-трудових та економічних відносин у сфері праці, соціальний захист працівників, підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів, забезпечення взаємозв’язку освіти з виробництвом тощо. У роботі здійснено огляд нормативно-правових актів, які регулюють ринок праці в Україні. Зроблено висновок про те, що використання сегментаційного підходу дозволяє різнобічно охарактеризувати регіональний ринок праці, висвітлити соціально-економічні характеристики кожного сегменту та розробити відповідні заходи щодо їх регулювання та прогнозування. 

Розділ 2. Визначення сегментів регіонального ринку праці. У розділі охарактеризовано динаміку розвитку регіональних ринків праці; надано оцінку результатів сегментації регіонального ринку праці; визначено критеріальні характеристики сегментів регіонального ринку праці.

Використовуючи картографічний метод у роботі проаналізовано зайнятість населення за регіонами та визначено, що найбільший рівень зайнятість спостерігається у м. Києві, м. Севастополі, Дніпропетровській області, а найнижчий у Тернопільській та Івано-Франківській областях. Також було встановлено, що найбільше вакансій зосереджено у переробній промисловості, державному управлінні, торгівлі. Скорочення кількості вакансій відбулось у фінансовій діяльності, сфері операцій з нерухомістю і наданні послуг підприємцям.

Попит на робочу силу у промислових регіонах України (Луганській, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській і Запорізькій областях) і тривалість безробіття було досліджено за допомогою графічного методу, який дозволив визначитися з тим, що пошуком роботи займаються, як правило, більше року.  Встановлено,  що 

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины