БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ОПЕРАЦІЙ З ФІНАНСОВИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ: ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА

Краткое содержание

ОСНОВИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, гіпотезу, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

Перший розділ “Теоретичні засади бухгалтерського обліку та контролю операцій з фінансовими інвестиціями” присвячено розгляду інвестування в обліково-економічній системі підприємства, на основі чого виділено ознаки фінансових інвестицій, удосконалено трактування фінансових інвестицій та їх класифікацію як об’єкта бухгалтерського обліку та контролю.

Роль інвестицій в ринковій економіці визначається виходячи з рівня соціально-економічного розвитку суспільства, рівня добробуту населення, рівня втручання держави в економіку країни, а також від рівня налагоджених господарських зв’язків та інституціонального розвитку.

В роботі встановлено, що основними факторами, що впливають на інвестиційний процес та його місце в економічній системі, є форми власності, на яких будується кожне суспільство та форми управління системи господарювання. Ці фактори є визначальними для побудови стійких взаємозв’язків у суспільстві та формування економічних інтересів різних суб’єктів.

Фінансові інвестиції стають ефективними за умов високого рівня суспільного виробництва, оскільки в цьому випадку приріст капіталу виникає, перш за все, в реальному секторі економіки і слугує його подальшому розвитку.

З розвитком ринкової економіки та господарських зв’язків одержали розвиток й інвестиційні операції, що вимагає визначення та уточнення пов’язаних з ними понять. Враховуючи етимологічну характеристику визначено, що поняття “інвестиції” носить інноваційний характер та характеризує дії суб’єкта господарювання, що сприяють зростанню його економічного становища в майбутньому. Постає необхідність у визначенні які саме вкладення капіталу можна вважати фінансовими інвестиціями.

На основі особливостей руху капіталу в інвестиційному середовищі та врахування гіпотез щодо економічної сутності інвестування визначено, що під фінансовими інвестиціями слід розуміти вкладення, здійснені у будь-якій формі в цінні папери, в корпоративні права та інші фінансові інструменти з метою розвитку діяльності та отримання прибутку, досягнення соціального та інших ефектів. Врахування зазначеного підходу дозволило встановити межі між поняттями “фінансові активи”, “фінансові інструменти” та “фінансові інвестиції”, що широко використовуються на практиці та часто ототожнюються.

Вкладення капіталу можуть здійснюватись як в інше підприємство, так і у фонди власного підприємства. Якщо інвестор вкладає кошти у статутний капітал іншого підприємства на правах його учасника, то він набуває права на частину у прибутках підприємства, здійснюючи тим самим вплив на його економічний розвиток.