Основний зміст РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об’єкт і предмет дослідження, сформульовані завдання, а також розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.

У першому розділі «Малий бізнес як об’єкт статистичного дослідження» розглянуто теоретико-методологічні засади статистичного дослідження суб’єктів малого підприємництва. На нашу думку, одночасна наявність таких ознак, як самостійність здійснення підприємницької діяльності, метою якої виступає систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання послуг, діючи на свій ризик, а також наявність вибору фізичної або юридичної особи дає можливість визнати діяльність підприємницькою. Аналіз теоретичних підходів щодо визначення суті малого підприємництва, як особливого виду діяльності, дозволяє стверджувати, що чіткого, науково-обґрунтованого та однозначного визначення поняття малого бізнесу на сьогодні не запропоновано.

Здійснене в роботі теоретичне обґрунтування сутності малого бізнесу дозволило вважати його об’єктом статистичного дослідження. У першу чергу, це зумовлено тим, що об’єктом статистичного дослідження малого бізнесу виступають не окремі одиниці – фізичні або юридичні особи, а статистичні сукупності – суб’єкти підприємницької діяльності в розрізі регіонів та видів економічної діяльності. Теоретичний аналіз наукових публікацій дозволив розширити трактування категорії малого бізнесу в частині визначення критеріїв віднесення до нього, що дозволяє розмежувати фізичних та юридичних осіб – суб’єктів малого бізнесу, а саме пропонується для юридичних осіб використовувати термін «мале підприємство», а для фізичних осіб – термін «підприємець». Це дозволить уникнути неоднозначності вже на етапі формулювання мети і завдань статистичного дослідження малого бізнесу.

Наявність якісних та кількісних критеріїв належності підприємства до категорії «малого бізнесу» та неузгодженість у вітчизняній і зарубіжній термінології ускладнюють коректні міжнародні порівняння показників розвитку та ефективності діяльності підприємств малого бізнесу різних країн. Тому, з огляду на орієнтацію України до європейської інтеграції, слід використовувати критерії віднесення до малого бізнесу відповідно до рекомендацій визначення малих і середніх підприємств Європейського Союзу.

Завдання статистики малого бізнесу, на нашу думку, доцільно розглядати через напрями методологічного та практичного характеру. Завдання методологічного характеру пов’язані із створенням науково-обґрунтованої методології статистики, яка відповідає потребам суспільства на сучасному етапі його розвитку, а також міжнародним стандартам статистики. Практичні завдання статистики визначаються економічними і соціальними потребами суспільства на різних етапах його розвитку.

Складність малого бізнесу як об’єкта статистичного дослідження передбачає наявність великого різноманіття показників, що характеризують малий бізнес, а це, у свою чергу, вимагає їхньої попередньої систематизації. За результатами дослідження показники діяльності малих підприємств було систематизовано у відповідності до складових розвитку та ефективності функціонування підприємств малого бізнесу.

Автором запропоновано виділяти групи статистичних показників, які комплексно характеризують малий бізнес та діяльність малих підприємств:

1. Статистичні показники підприємців.

2. Статистичні показники малих підприємств.

До складу яких входять:

– статистичні показники потенціалу та розвитку підприємництва та малих підприємств (бізнес-демографія);

– статистичні показники діяльності підприємців і малих підприємств;

– статистичні показники ефективності діяльності, які, в свою чергу, включають показники фінансового стану та результатів діяльності малих підприємств.

Статистичний аналіз на базі запропонованої системи показників малого бізнесу регіону показав, що існуюча інформаційна база не повною мірою задовольняє аналітичні потреби статистичного вивчення малого бізнесу з урахуванням його регіональних особливостей. Це дало підстави розробити пропозиції щодо вдосконалення інформаційного забезпечення статистичного аналізу малого бізнесу регіону, які полягають у необхідності організації спеціальних суцільних і вибіркових спостережень за підприємцями з метою вивчення підприємницької активності та ролі малого бізнесу в економіці країни та її регіоні, як це робиться в розвинених країнах світу.

За результатами попередніх висновків у другому розділі «Система статистичного забезпечення вивчення розвитку малого бізнесу в Україні» визначено етапи організації статистичного вивчення розвитку малого бізнесу регіону: І етап – підготовчий, який передбачає визначення мети, напрямів та завдань дослідження, розроблення програми та плану статистичного спостереження за обраним напрямом дослідження малого бізнесу регіону, вибір технічних засобів обробки інформації, визначення послідовності та періодичності спостереження;
ІІ етап – методологічний, до якого належать визначення об’єкта статистичного дослідження, одиниці спостереження та одиниці сукупності, визначення обсягу статистичної сукупності, складання програми статистичного спостереження малого бізнесу регіону; ІІІ етап – методично-організаційний, до якого входять вибір методів та прийомів дослідження, побудова системи показників, що характеризує діяльність малих підприємств, за допомогою якої можна проводити статистичний аналіз їхньої діяльності, розроблення відповідної форми статистичного спостереження малого бізнесу з метою збору необхідних даних; ІV етап – аналітично-прогнозний, який передбачає проведення статистичного спостереження, аналіз його результатів з метою характеристики взаємозв’язків і закономірностей, моделювання та прогнозування, оформлення та представлення результатів дослідження у вигляді аналітичних доповідей, за допомогою графіків, таблиць з метою підтримки та ефективного управління малим бізнесом на державному та регіональному рівнях.

В роботі обґрунтовано необхідність створення системи регіонального статистичного моніторингу за всіма складовими малого бізнесу, як підприємцями, так і малими підприємствами з метою визначення потенціалу, підприємницької активності, особливостей та напрямів розвитку малого бізнесу, встановлення демографічного портрету підприємця і малого підприємства (табл. 1).