РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ (на прикладі Харківщини)

Краткое содержание

Актуальність теми. Інтеграційні процеси, що відбуваються в економіці України, визначають актуальність наукової розробки проблем розвитку соціального комплексу регіону. Соціальні процеси в територіально-організаційних системах протягом тривалого часу не зазнавали кардинальних змін. Від ефективності управління цими процесами багато в чому залежить хід економічних реформ у цілому.

Певні труднощі в підвищенні ефективності прийнятих рішень у соціально-економічних системах пов’язані з існуючою на практиці невідповідністю між складністю проблем, що виникають, і традиційними методами їх розв’язання. Наростаючі флуктуації середовища функціонування й розвитку різних соціосистем і коливання конкурентних інтересів суб'єктів ринкових відносин у них, часте виникнення комплікаційних управлінських проблемних ситуацій підсилили необхідність застосування науково обґрунтованих методів у виборі альтернативних рішень з використанням прогресивних управлінських технологій, що базуються на законах і принципах управління суспільним розвитком. Актуалізуються фундаментальні дослідження форм прояву й сутності законів системології організації соціальних систем, таких як закони синергії, організаційного збереження, когерентної взаємодії елементів вищої й нижчої організованості із зовнішнім середовищем, обліку системи потреб суб'єктів соціально-економічних процесів.

Основою методології розробки стратегії управління соціальним комплексом у суспільстві є чітка постановка цілей на всіх рівнях його управління. При цьому необхідно виходити із зв'язку між соціальним та економічним розвитком суспільства, тобто враховувати взаємодію їх цільових настанов.

Проблеми розвитку соціального комплексу регіону знайшли відображення в наукових працях багатьох провідних українських і зарубіжних учених. Вагомий внесок у розробку окремих аспектів цієї проблеми зробили Беккер Г., Блінова А., Вейсборг Б., Гальчинський А., Долішній М., Дорогунцов С., Маршал А., Мінцер Дж., Петті В., Рікардо Д., Сміт А., Струмілін С., Шульц Т. та ін. Методологічним питанням використання економіко-статистичних методів в управлінні соціальним комплексом присвячені роботи Гейця В., Герасименко С., Данилишина Б. та ін. Територіальні аспекти розвитку соціального комплексу висвітлюють у роботах такі науковці, як Куценко В., Лисецький А., Маркова В., Мірошник О., Омелянович Л., Степаненко А., Стеченко Д., Столяров В., Чернюк Л., Фащевський М. та інші.

Проте зазначене питання залишається недостатньо вивченим як в українській, так і світовій науці. У цей час актуалізується наукова проблема дослідження розвитку соціального комплексу регіону. Надзвичайно важливим для сучасної України є налагодження такого організаційно-економічного забезпечення регіонального розвитку соціального комплексу, який би на основі впровадження принципів прозорості, відповідальності, результативності сприяв істотному підвищенню рівня економічної ефективності й досягненню соціальної справедливості в цій сфері.

Аналіз наявних досліджень свідчить, що у більшості з них відсутнє комплексне бачення концептуальної моделі розвитку соціальної сфери, її пріоритетів на коротко- і довгострокову перспективу. Без цього неможливе обґрунтування адекватної для умов України стратегії реформування соціального комплексу і прийняття відповідних законодавчих актів. Цим визначається актуальність і вибір теми дисертаційної роботи, її наукова та прикладна значимість.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з темами науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України. Результати наукових досліджень автора щодо теоретико-методологічних аспектів формування та розвитку соціального комплексу в цілому, окремих його ланок на перспективу використані при виконанні науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема, теми 3.1.5.85 “Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року” (номер державної реєстрації 0104V003168), де дисертантом здійснено оцінку рівня розвитку соціального комплексу та розроблено його прогноз до 2015 року в Харківській області.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретико-методичних основ і практичних підходів до вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку соціального комплексу регіону в умовах інтеграційних процесів з урахуванням світового й вітчизняного досвіду.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки та розв’язання наступних завдань:

-     визначити сутність соціального комплексу регіону та теоретико-методологічні засади його розвитку в умовах євроінтеграції;

-     дати комплексну оцінку трансформаційним процесам, що відбуваються в соціальному комплексі в сучасних умовах;

-     проаналізувати стан, виявити тенденції і закономірності розвитку соціального комплексу регіону в умовах реалізації євроінтеграційних процесів на макро- і мезорівнях;

-     розробити методологічні та методичні підходи до прогнозування основних параметрів соціального комплексу регіону на період до 2015 р.;

-     обґрунтувати напрями оптимізації соціального розвитку регіону з урахуванням структурних зрушень та загальноєвропейських тенденцій;

-     визначити шляхи вдосконалення організаційних і економічних механізмів стратегічного розвитку соціального комплексу регіону.

Об'єктом дослідження є процес регіонального розвитку соціального комплексу в умовах ринкових відносин та інтеграційних процесів.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні і практичні засади формування та реалізації організаційно-економічного механізму ефективного розвитку соціального комплексу Харківського регіону.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження проводилось на основі фундаментальних положень і принципів теорії та методології класичної економічної теорії, ринкової, регіональної економіки.

У процесі наукового дослідження застосовувалися як загальнонаукові, так і специфічні методи наукового пізнання. Конкретні наукові результати отримані з використанням таких методів дослідження: монографічного – для обґрунтування авторського визначення соціального комплексу; абстрактно-логічного – для аргументації методичних підходів до формування соціального комплексу регіону в умовах інтеграційних процесів; аналізу й синтезу – для дослідження сутності економічного поняття соціальний комплекс регіону; економіко-статистичного та математичного – для оцінки сучасного стану соціального комплексу Харківського регіону, моделювання прогнозування розвитку й розміщення об'єктів соціального комплексу з урахуванням інтенсивності купівельних потоків і визначення ефективності діяльності цих об'єктів; статистичного і графічного – для виявлення прогнозних значень розвитку соціального комплексу, а також обробки й узагальнення статистичних даних, SWOT-аналіз – для виявлення можливостей розвитку комплексу в перспективі.

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі й нормативно-правові акти з питань регіонального розвитку соціального комплексу, статистичні матеріали Держкомстату України, дані Головного управління статистики в Харківській області.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі наукові положення:

вперше:

-     обґрунтовано авторське визначення поняття соціальний комплекс регіону, що базується на поєднанні соціальних і економічних підходів, характеризує його вплив на суспільно-господарську діяльність і враховує сучасні тенденції та вектори соціального розвитку високорозвинених країн;

-     розроблено модель визначення ефективності діяльності об’єктів соціального комплексу регіону на основі застосування кореляційно-регресійного аналізу, що дозволяє врахувати фактори, які впливають на прибуток підприємств, відібравши їх за величиною коефіцієнтів кореляції й детермінації та критерієм Дурбіна-Ватсона;

удосконалено:

-      модель прогнозування розвитку мережі об’єктів соціального комплексу регіону, що, на відміну від існуючих, базується на використанні унікального математичного апарату – методів парних порівнянь і дозволяє більш раціонально розмістити об’єкти соціального призначення з урахуванням реальних потреб;

-      алгоритм розробки прогнозу основних параметрів соціального розвитку регіону з урахуванням входження України до європейських структур, зокрема,  єдиного освітнього простору в контексті реалізації Болонської декларації;

набули подальшого розвитку:

-      методологічні засади формування соціального комплексу регіону за рахунок інтеграційних факторів при розробці перспективних показників його розвитку, що кореспондуються з вимогами ринкової економіки та європейських стандартів;

-      науково-методичні підходи до визначення пріоритетів розвитку соціального комплексу Харківського регіону з урахуванням його інтеграції до європейських та інших структур, що сприяють поліпшенню обслуговування населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони вдосконалюють систему регіонального соціального розвитку, створюють умови для поліпшення соціально-економічної ситуації в регіоні і виступають теоретико-методологічною базою для подальшого проведення досліджень соціальних процесів як на мезо- так і на макрорівні.

Теоретичні дослідження, виконані в рамках дисертації, становлять основу наукових положень і висновків щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку соціального комплексу регіону в умовах інтеграційних процесів з урахуванням світового й вітчизняного досвіду. Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що вони є підґрунтям для здійснення досліджень соціального комплексу на регіональному рівні, розширюють наукову базу для подальшого теоретичного вивчення проблематики.

Розроблені рекомендації знайшли застосування при виконанні науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема щодо написання розділу “Соціальний розвиток і підвищення добробуту населення” до “Схеми (прогнозу) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015 року” (довідка № 01-11/729 від 01.10.2008 р.).

Одержані наукові результати використані при розробці стратегії соціально-економічного розвитку Вовчанського району Харківської області до 2015 року і Програми соціально-економічного розвитку Вовчанського району Харківської області у 2007–2008 рр. (довідка № 02-14/2458 від 10.06.2008 р.). Участь автора полягає в апробації методу оцінки ефективності функціонування підприємств соціального комплексу району, обґрунтуванні пріоритетних напрямів розвитку видів діяльності районного комплексу; при викладанні курсів “Національна економіка”, “Макроекономіка” Харківським національним економічним університетом (довідка № 61/19-673 від 21.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, у якій запропоновано авторське вирішення важливого наукового завдання – створення теоретико-методологічної та практичної бази дослідження організаційно-економічного забезпечення регіонального розвитку соціального комплексу.

У дисертації особисто автором запропоновано методичні підходи до формування соціального комплексу регіону в умовах інтеграційних процесів, визначення ефективності діяльності об'єктів соціального комплексу із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу, який дозволяє враховувати фактори, що впливають на прибуток підприємства, й відбирати їх за величиною коефіцієнтів кореляції та детермінації і критерієм Дурбіна-Ватсона. Обґрунтовано доцільність їх використання при моделюванні розвитку й оцінці ефективності підприємств матеріально-побутової сфери соціального комплексу регіону при коректному відборі факторних ознак. Також автором запропоновано нові підходи до прогнозування розвитку об'єктів соціального комплексу регіону, виходячи з оптимальності їх розміщення.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на 11 міжнародних науково-практичних конференціях, серед яких міжнародна науково-практична конференція “Сучасні напрямки теоретичних і прикладних досліджень” (м. Одеса, 15–25 квітня 2006 р.); II міжнародна науково-практична конференція “Сучасні наукові досягнення – 2006” (м. Дніпропетровськ, 20–28 лютого 2006 р.); Третя науково-практична конференція “Соціально-економічні реформи у контексті європейського вибору України” (м. Дніпропетровськ, 20–21 квітня 2006 р.); І міжнародна науково-практична конференція “Наука і технології: крок у майбутнє – 2006” (Росія, м. Бєлгород, 20–31 березня 2006 р.); II міжнародна науково-практична конференція “Дні науки – ‘2006” (м. Дніпропетровськ, 17–28 квітня 2006 р.); V міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень – ‘2006” (м. Дніпропетровськ, 17–28 липня 2006 р.); I міжнародна науково-практична конференція “Наука: теорія та практика – 2006” (м. Дніпропетровськ, 21–31 серпня 2006 р.); ІІІ міжнародна науково-практична конференція  студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 18–19 травня 2006 р.); ІІІ міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006”, (м. Дніпропетровськ, 16–30 червня 2006 р.); V міжнародна науково-практична конференція “Наука і освіта – 2007” (м. Дніпропетровськ, 3–15 січня 2007 р.); IV міжнародна науково-практична конференція “Ключові аспекти наукової діяльності – 2008”, (Чехія, м. Прага, 15–31 січня 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації й окремі її результати опубліковані у 13 наукових працях загальним обсягом 4,1 друк. арк. (особисто автору належить 2,12 друк. арк.), з них 6 статей у наукових фахових виданнях, 7 – у матеріалах наукових конференцій. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, у дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатами особистих досліджень автора.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок, у тому числі 10 рисунків, 23 таблиці, 14 формул. Список використаних джерел із 189 найменувань викладено на 19 сторінках, 3 додатки – на 15 сторінках.