ТЕХНОЛОГІЯ ДОПОМОГИ ПРИ ІДІОПАТИЧНОМУ НЕДОНОШУВАННІ ВАГІТНОСТІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

На правах рукопису

ПИЛИПЧУК ІРИНА СТЕПАНІВНА

УДК 618.396-08

ТЕХНОЛОГІЯ ДОПОМОГИ ПРИ ІДІОПАТИЧНОМУ
НЕДОНОШУВАННІ ВАГІТНОСТІ

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Маркін Леонід Борисович
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН України

Львів 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...4

ВСТУП .5

РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
СУЧАСНІ УЯВИ ПРО ЕТІОПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКУ ТА ТЕРАПІЮ НЕДОНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ ..11

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ..49

РОЗДІЛ 3
ОСОБЛИВОСТІ ГЕСТАЦІЙНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СУДИН ПЛАЦЕНТАРНОГО ЛОЖА МАТКИ ПРИ НЕДОНОШУВАННІ ВАГІТНОСТІ 52

РОЗДІЛ 4
КОРЕКЦІЯ ПЕРВИННОГО ПОРУШЕННЯ КРОВОПЛИНУ У ФУНКЦІОНАЛЬНІЙ ПІДСИСТЕМІ МАТИ-ПЛАЦЕНТАРНЕ ЛОЖЕ МАТКИ ПРИ НЕДОНОШУВАННІ ВАГІТНОСТІ ...77

РОЗДІЛ 5
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ...108

ВИСНОВКИ 116

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 118

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..119

ВСТУП

Актуальність теми

Не дивлячись на заходи, що проводяться по оздоровленню жіночого населення, частота недоношування вагітності (НВ) не має тенденції до зниження і сягає 10% [150, 203, 277].
Наказ МОЗ України від 29.03.2006 №179 регламентує порядок реєстрації живонароджених та мертвонароджених від 22 тижнів вагітності (від 500 г і більше при народженні). В умовах демографічної кризи в Україні гостро стає питання про попередження НВ і забезпечення виходжування кожної новонародженої дитини.
Відомо, що чим менша маса тіла дитини при народженні, тим більша вірогідність його загибелі або розвитку у подальшому психоневрологічних відхилень. Смертність недоношених дітей складає 75% усієї перинатальної смертності, а захворюваність перевищує у 5 разів захворюваність новонароджених з масою тіла більше 2500 грамів [60, 222].
Причини НВ численні та різноманітні. Ведучими причинами НВ є урогенітальна інфекція, екстрагенітальні захворювання, ускладнення, що пов’язані з вагітністю, аномалії розвитку жіночих статевих органів, істміко-цервікальна недостатність [135, 71]. Особливої уваги заслуговує той факт, що частота ідіопатичного (невизначеної етіології) НВ складає, щонайменше, 40% [207].
Викладене обумовлює актуальність пошуку шляхів зниження частоти ідіопатичного НВ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри акушерства та гінекології №2 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і є фрагментом теми Оцінка стану плода при ускладненнях вагітності та пологів” (№ державної реєстрації 0102U007223).

Мета і задачі дослідження

Мета даного дослідження на основі розробки, апробації та втілення у практику пологодопоміжних установ низки діагностично-терапевтичних заходів забезпечити зниження частоти ідіопатичного НВ.
При виконанні дослідження були поставлені наступні завдання:
1. Вивчити морфофункціональні особливості судин плацентарного ложа матки при ідіопатичному НВ.
2. Провести доплерометричне дослідження кровоплину в маткових і спіральних артеріях при НВ невизначеної етіології.
3. Дослідити ехоструктуру, особливості розвитку плаценти у вагітних із загрозою НВ.
4. Вивчити основні параметри КТГ плода при наявності високого преплацентарного опору плину крові у ІІ триместрі вагітності.
5. Дослідити результати застосування активатора метаболічних процесів солкосерилу, антиагреганта дипіридамолу та донатора оксиду азоту глутаргіну для корекції розладів гестаційної трансформації матково-плацентарного кровоплину.
6. Розробити, апробувати та впровадити у практику акушерських стаціонарів технологію допомоги при ідіопатичному НВ.
Об’єкт дослідження: функціональна система материнський організм-плацента-плід.
Предмет дослідження: активність матки, матково-плацентарний кровообіг, серцева діяльність плода.
Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, ультра-сонографічні, доплерометричні, морфологічні, математичні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів

Суттєвою новизною відрізняються отримані дані про частоту наявності затримки гестаційної трансформації спіральних артерій у матково-плацентарні судини при ідіопатичному НВ. Показана роль розладів формування низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії у виникненні загрози НВ у ІІ триместрі вагітності. Отримані нові дані про особливості ехоструктури плаценти при ускладненні гестаційного процесу загрозою НВ. Значний науковий інтерес становлять результати дослідження характеру ЧСС плода при наявності високого преплацентарного опору плину крові. Виділені найбільш інформативні параметри КТГ плода при розладах матково-плацентарного кровообігу. Отримані нові відомості про ефективність застосування активатора метаболічних процесів солкосерилу, антиагреганта дипіридамолу та донатора оксиду азоту глутаргіну при загрозі НВ для корекції розладів гестаційної перебудови кровоплину у функціональній підсистемі материнський організм-плацентарне ложе матки. На основі отриманих результатів запропонована оригінальна наукова концепція технології допомоги при ідіопатичному НВ.

Практичне значення отриманих результатів

Визначена роль затримки гестаційної перебудови судин плацентарного ложа матки в етіопатогенезі НВ. Показана доцільність доплерометричного дослідження кровоплину в маткових і спіральних артеріях при ідіопатичному НВ. Визначена діагностично-прогностична цінність ехографічного визначення ступеня зрілості плаценти при загрозі НВ. Виділені найбільш інформативні показники, що характеризують ЧСС плода при виникненні загрози НВ у другому триместрі вагітності. Показана ефективність використання активатора кисневого метаболізму судинних клітин солкосерилу і стимуляторів біосинтезу ендотеліальних факторів релаксації (простацикліну і оксиду азоту) дипіридамолу та глутаргіну з метою зниження опору плину крові в басейні маткової артерії. Доведена доцільність здійснення заходів, що сприяють гестаційній перебудові кровоплину у функціональній підсистемі материнський організм-плацентарне ложе матки, при терапії загрози НВ. Розроблена, апробована і впроваджена в практику акушерських стаціонарів технологія допомоги при ідіопатичному НВ, що підвищує ефективність токолізу у 2,7 рази.
Основні положення впроваджені у практику пологодопоміжних установ м. Львова та Львівської області України, використовуються при проведенні передатестаційних циклів і циклів тематичного удосконалення лікарів акушерів-гінекологів на факультеті післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача

Здобувач особисто провела дослідження біопараметрів функціональної системи материнський організм-плацента-плід у 125 вагітних жінок. При цьому безпосередньо автором використані сучасні клінічні, електрофізіологічні, ультрасонографічні, доплерометричні, морфологічні, статистичні і математичні методи дослідження. Дисертант самостійно здійснила аналіз отриманих результатів, сформулювала основні положення і висновки. Здобувач особисто вивчила морфофункціональні особливості судин плацентарного ложа матки, провела доплерометричне дослідження кровоплину в маткових та спіральних артеріях, дослідила ехоструктуру, особливості розвитку плаценти, вивчила основні параметри КТГ плода, розробила, апробувала та впровадила у практику акушерських стаціонарів технологію допомоги при ідіопатичному НВ.
Усі розділи дисертації, а також друковані праці написані здобувачем особисто (співавтору публікації як керівнику роботи належить ідея дослідження).
Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на науково-практичній конференції Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України Актуальні питання акушерства та гінекології” (Львів, 2003), 65-й науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю Досягнення сучасної медицини” (Львів, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2005), пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2005), науково-практичній конференції Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии” (Судак, 2005), засіданні Львівського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України (Львів, 2006).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць (з них 3 у фахових виданнях, затверджених ВАК України).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при ідіопатичному НВ шляхом своєчасної діагностики та корекції розладів гестаційної трансформації кровоплину у функціональній підсистемі материнський організм-плацентарне ложе матки.
1. При ідіопатичному НВ у 28% випадків спостерігаються розлади формування низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії внаслідок затримки гестаційної перебудови спіральних артерій у матково-плацентарні судини.
У 25-28-тижневому терміні вагітності судини плацентарного ложа матки мають вузький просвіт, відрізняються збереженням м’язевого і еластичного шарів.
2. Неповна інвазія трофобласту в спіральні артерії обумовлює наявність високого преплацентарного опору плину крові (індекси судинного опору в маткових і спіральних артеріях перевищують нормативні величини на 22-24%), недостатнє надходження оксигенованої крові у міжворсинковий простір.
3. Розлади становлення адекватного матково-плацентарного кровоплину викликають ішемічні зміни в плацентарній тканині, затримку її розвитку (при 26-27-тижневому терміні вагітності спостерігається перша фаза 0 ехографічної стадії зрілості дитячого місця), відіграють суттєву роль в етіопатогенезі НВ.
4. Наявність високорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії обумовлює розлади гомеостазу плода, розвиток хронічного фетального дистресу (спостерігається зниження амплітуди та частоти миттєвих і повільних АМО і ЧПО; тривалість монотонності ритму ЧСС плода складає 45,62+2,64% запису).
5. Достовірне зниження показників судинного опору в маткових і спіральних артеріях обумовлює застосування активатора метаболічних процесів солкосерилу, антиагреганта дипіридамолу і донатора оксиду азоту глутаргіну.
6. Своєчасна діагностика та корекція розладів гестаційної трансформації кровоплину у функціональній підсистемі материнський організм-плацентарне ложе матки підвищує ефективність токолізу у 2,7 рази.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамченко В.В. Клиническая перинатология. Санкт-Петербург: ИАГ РАМН им. Д.О. Отта, 1996. 240 с.
2. Абрамченко В.В. Фармакотерапия преждевременных родов: ВЗТ. М.: Мед Эксперт Прес. Петрозаводск: Ител Тек, 2004. Т. 2. 349 с.
3. Актуальные вопросы акушерской патологии / Под ред. Сидоровой И.С., Шевченко Т.К. Ташкент: изд-во им. Ибн Сины, 1991. 184 с.
4. Акушерство: Учебник / Г.М. Савельева, В.И. Кулаков, А.Н. Стрижаков и др.; Под ред. Г.М. Савельевой. М.: Медицина, 2000. 816 с.
5. Анохин В.А., Хамулина С.В. Бактериальный вагиноз как причина преждевременных родов и внутриутробного инфицирования: Обзор // Казанский медицинский журнал. 2001. Т. 82, № 4. С. 295-298.
6. Антифосфолипидные антитела при осложненном течении беременности / И.В. Пономарева, Ж.А. Гордничева, Л.В. Ванько и др. // Акушерство и гинекология. 2000. №2. С. 12-15.
7. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риска: Пер. с англ. М.: Медицина, 1989. 656 с.
8. Баранов А.А., Цымлякова Л.М. Медико-экологические проблемы охраны здоровья матери и ребенка // Педиатрия. 1991. №2. С. 5-7.
9. Барашнев Ю.И. Беременность высокого риска: факты, гипотезы, домыслы // Акушерство и гинекология. 1991. №1. С.13-21.
10. Барашнев Ю.И. Дискуссионные проблемы перинатальной медицины // Акушерство и гинекология. 1989. №9. С. 3-7.
11. Бенюк В.О., Голота В.Я. Організація лікувально-реабілітаційних заходів недоношування вагітності // Проблеми медицини. 2000. №4. С. 23-25.
12. Біофізичний моніторинг плода // Л.Б. Маркін, Б.М. Венцківський, К.В. Воронін та ін. Львів: Світ, 1993. 68 с.
13. Бисерова Н.Н., Фатеева Л.В., Копченова Е.В. Опыт сочетанного использования простагландинов и ß-миметиков для создания биологической готовности организма к родам у первородящих // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1999. №2. С. 111-113.
14. Боуэр С., Шухтер К., Кэмпбэлл С. Допплеровское ультразвуковое исследование как компонент предродового обследования: прогнозирование преэклампсии и внутриматочного замедления роста плода // Токсикоз беременных: сб. рефератов: Пер. с англ. / Под ред. Трещинского А.И. Киев, 1995. С. 30-31.
15. Бунин А.Т., Савченко И.Ю. Акушерская тактика в зависимости от показателей кардиотокографии при различных нарушениях маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровотока // Акушерство и гинекология. 1994. №5. С. 8-11.
16. Бурдули Г.М., Фролова О.Г. Репродуктивные потери. М.: Триада-Х, 1997. 190 с.
17. Бюки Б., Кази З., Жолнаи Б. Разработка современных методов мониторного наблюдения за плодом и новорожденным // Вопросы охраны материнства и детства. 1987. Т. 32, №10. С. 69-70.
18. Василенко Л.В., Зимина И.Л., Лазаренко А.Т. Ультразвуковое обследование в доклинической диагностике угрозы прерывания беременности // Ехографія в перинатології, гінекології, педіатрії. Кривий Ріг, 1994. С. 43-44.
19. Васильева О.Ю. Невынашивание беременности. Причины и методы обследования // Фельдшер и акушерка. 1987. №5. С. 7-13.
20. Васильєва Г.О., Голяновський О.В., Кононенко Г.Я. До профілактики невиношування вагітності за умов жіночої консультації // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1991. №3. С. 53-54.
21. Ведение беременности и родов при фетоплацентарной недостаточности. / Под ред. Паращука Ю.С., Грищенко О.В. Харьков: Торнадо, 2001, 116 с.
22. Венцковский Б.М. Проблемы материнства и детства // Медицина Украины. 1995. №1. С. 9-10.
23. Венцківський Б.М., Костюк А.Л., Белов О.О. Прогнозування невиношування вагітності шляхом комплексної оцінки соматологічного та психологічного статусу вагітної // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. № 6. С. 70-72.
24. Виктора В.Х.Ю., Вуда Э.К. Недоношенность.: Пер. с англ. М.: Медицина, 1991. 368 с.
25. Воробьева А.М., Чижова Г.В. Применение бета-адреномиметиков при угрозе невынашивания беременности // Перинатальная патология и заболеваемость детей раннего возраста. Хабаровск, 1987. С. 29-33.
26. Воробьева И.И., Сопко Я.О., Писарева С.П. Особенности кровотока сосудов матки и яичников у женщин с невынашиванием беременности // Здоровье женщины. 2004. №1. С. 24-27.
27. Воронин К.В., Потапов В.А., Пустовойченко Ю.И. Прогнозирование состояния плода при осложненном течении беременности: возможность кардиотокографии и оценки дыхательной активности плода // Акушерство и гинекология. 1985. №4. С. 36-38.
28. Гайструк А.Н., Мороз О.В., Гайструк Н.А. Роль инфекционно-воспалительных факторов в преждевременном прерывании беременности // Информационный контроль. 2001. №1. С. 34-35.
29. Герасимовец Г.И., Дикович Л.П. Ультразвуковое исследование шейки матки при угрозе прерывания беременности // Ультразвуковая диагностика в перинатологии и педиатрии. Тарту: Изд. Тартусского госуниверситета, 1988. С. 59-61.
30. Гетоева З.К., Цидаева Т.И., Сидельникова В.М. Иглорефлексотерапия в профилактике невынашивания беременности // Акушерство и гинекология. 2004. №5. С. 38-41.
31. Глушко А.А., Поляков В.В. Ультразвуковое исследование нижнего сегмента матки в первом периоде родов // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1996. №1. С. 61-63.
32. Гойда Н.Г. Стан репродуктивного здоров’я населення на межі тисячоліть // Журнал практичного лікаря. 2000. № 5. С. 2-6.
33. Голота В.Я., Бенюк В.О. Оцінка перинатального ризику при недоношуванні вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. № 4. С. 86-88.
34. Голота В.Я., Маркин Л.Б., Радзинский В.Е. Преждевременные роды. К.: Здоров'я, 1986. 120 с.
35. Голубев В.А. Клиническое значение антенатальной кардиотокографии // Акушерство и гинекология. 1990. №5. С. 6-8.
36. Грищенко В.И., Щербина Н.А. Совершенствование диагностики и терапии перинатальной патологии // Акушерство и гинекология. 1990. №10. С. 3-6.
37. Грищенко В.И., Щербина Н.А. Состояние и проблемы современной перинатальной медицины // Харьковский медицинский журнал. 1996. №1-2. С. 8-10.
38. Громыко Г.Л. Актовегин. Опыт применения в акушерской практике. СПб.: ОЛБИС, 2000. 70 с.
39. Громыко Г.Л. Актовегин в комплексной терапии невынашивания и угрозы прерывания беременности // Актовегин. Новые аспекты клинического применения: Сб. статей. Москва, 2002. С. 141-150.
40. Громыко Г.Л. Лечение актовегином плацентарной недостаточности и отставания плода в развитии // Актовегин. Новые аспекты клинического применения: Сб. статей. Москва, 2002. С. 137-141.
41. Гросс К.Я., Лейснер У.Т., Синимаэ Х.В. Комплексная оценка фетоплацентарной системы // Акушерство и гинекология. 1985. №4. С. 47-49.
42. Гудманссон С. Значение допплерометрии при ведении беременных с подозрением на внутриутробную задержку развития плода // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 1994. №1. С.15-25.
43. Дадалова Л.Н. Некоторые аспекты ведения женщин с невынашиванием в женской консультации // Акушерство и гинекология. 1991. №9. С. 15-17.
44. Демидов В.Н., Розенфельд Б.Е. Автоматизированная кардиотокография при оценке состояния плода во время беременности // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 1994. №2. С. 87-95.
45. Демидов В.Н., Бахарев В.А., Фанченко Н.Д. Антенатальная диагностика состояния плода // Акушерство и гинекология. 1994. №4. С. 31-33.
46. Демидов В.Н., Логвиненко А.В., Сигизбаева И.К. Значение использования акто- и кардиотокографии для выявления состояния плода во время беременности // Недостаточность фетоплацентарной системы. М.: ВНИЦОЗИИР. 1983. С. 36-40.
47. Демидов В.Н., Логвиненко А.В., Сигизбаева И.К. Клиническое значение некоторых трудно интерпретируемых и редко выявляемых кардиотокограмм во время беременности // Акушерство и гинекология. 1987. №1. С. 15-19.
48. Демидов В.Н., Логвиненко А.В., Сигизбаева И.К. Определение двигательной активности плода для оценки выраженности нарушения его состояния во время беременности // Акушерство и гинекология. 1984. №1. С. 15-18.
49. Демидов В.Н. Ультразвуковая плацентография // Акушерство и гинекология. 1981. №11. С. 55-57.
50. Демина Т.Н. Роль медико-социальных факторов в патогенезе невынашивания беременности // Вестник эпидемиологии и гигиены. 1999. Т. 3. №2. С.140-143.
51. Демина Т.Н. Современные аспекты фармакотерапии невынашивания беременности // Фармакологічний вісник. 1999. № 2. С. 52-54.
52. Диагностическое значение комплексной оценки функционального состояния плода в прогнозировании течения периода новорожденности / Б.А. Федоров, О.Г. Максимова, В.А. Конечных и др. // Ультразвуковая диагностика. 1996. № 3. С. 64.
53. Диагностика нарушений состояния плода в родах с помощью компьютерной кардиотокографии / Е.А. Чернуха, А.З. Хасин, Ю.Н. Задорожный и др. // Акушерство и гинекология. 1991. № 9. С. 38-41.
54. Дуда И.В., Дуда В.И. Клиническое акушерство. Минск: Высшая школа, 1997. 604 с.
55. Дуда И.В., Дуда В.И. Патологическое акушерство. Минск: Высшая школа, 2001. 494 с.
56. Дьоміна Т.М.. Чайка В.К., Квашенко В.П. Сучасні підходи до діагностики та лікування звичного невиношування вагітності // Невиношування вагітності: Збірник наукових праць К., 1997. С. 419-421.
57. Жилка Н., Іркіна Т., Стешенко В. Стан репродуктивного здоров’я в Україні // Медико-демографічний огляд. К., 2001. 69 с.
58. Запорожан В.М., Даниленко Л.И., Макулькин Р.Ф. Плацентарная недостаточность и ее влияние на плод // Одесский медицинский журнал. 1999. № 4. С.82-84.
59. Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Акушерство і гінекологія: Навчальний посібник. Спільне українсько-американське видання. К.: Здоров’я, 1996. 240 с.
60. Запорожан В.М., Цегельський М.Р., Рожковская Н.М. Акушерство і гінекологія. Підручник: У 2-х томах. Т. 1. Одеса: Одеський державний медичний університет, 2005. 472 с.
61. Затримка росту плода: діагностика, профілактика та лікування. Методичні рекомендації / В.Е. Дашкевич, В.О. Потапов та співавт. К., 2006. 16 с.
62. Зелинский А.А., Маркин Л.Б., Мних Л.В. Антенатальная кардиотокография, Одесса: ОКФА, 2001. 176 с.
63. Значение исследования объемного кровотока в межворсинчатом пространстве плаценты у беременных группы риска / Г.М. Савельева, П.А. Клименко, В.К. Фролов и др. // Вопросы охраны материнства и детства. 1981. Т. 26, №3. С. 42-47.
64. Інфекція статевих шляхів як причина невиношування вагітності / О.М. Струкова, В.Я. Голота, А.В. Руденко, В.І. Кругліков // Сучасні інфекції. 2001. №2. С. 42-46.
65. Ісар С.Є. Передчасні пологи як один із факторів перинатального ризику // Буковинський медичний вісник. 2001. № 2-3. С. 88-90.
66. Калашникова Е.П. Клинико-морфологические аспекты плацентарной недостаточности // Архив патологии. 1988. Т. 50, Вып. 5. С. 99-105.
67. Калентьева С.В., Ушакова Г.А. Кардиоритмография в диагностике акушерских и перинатальных осложнений // Акушерство и гинекология. 2004. №4. С. 6-7.
68. Климов В.А. Новые подходы к лечению угрозы преждевременных родов // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. - № 1. С.9-10.
69. Клинические лекции по акушерству и гинекологии / Под ред. А.Н. Стрижакова, А.И. Давыдова, Л.Д. Белоцерковцевой. М.: Медицина, 2000. 380 с.
70. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / Под ред. В.В. Митькова, М.В. Медведева. М.: ВИДАР, 1996. Т. 2. 400 с.
71. Комплексное лечение и профилактика угрозы преждевременных родов. / Н.Г. Кошелева, В.И. Алинов, М.Я. Мартыншин и др. // Угрожающие преждевременные роды. М.: Медицина, 1980. С. 123-149.
72. Коренева Г.П., Агафонова О.А. Эхографическая характеристика состояния маточно-плодового комплекса при угрожающем прерывании беременности // Ультразвуковая диагностика в перинатологии и педиатрии. Тарту.: Изд. Тартусского госуниверситета, 1988. С. 110-112.
73. Кошелева Н.Г., Аржанова О.Н., Громыко Ю.Л. Новые подходы к профилактике и лечению угрожающих преждевременных родов // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1996. №1. С. 55-61.
74. Кравченко О.В. До питання вибору терміну розродження при екологічно-індукованій плацентарній недостатності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1996. №6. С. 42-43.
75. Кудрина Е.А., Омельченко А.И., Белоглазова С.Е. Бета-адреномиметики в современном акушерстве // Акушерство и гинекология. 1988. №2. С. 5-6.
76. Кудрина Е.А. Эффективность партусистена при угрожающих преждевременных родах // Акушерство и гинекология. 1978. №7. С. 35-38.
77. Кулаков В.И., Голубев В.А. Наблюдение за состоянием плода в современной перинатологии // Акушерство и гинекология. 1990. №8. С. 3-5.
78. Кулаков В.И., Мурашко Л.Е. Преждевременные роды. М.: Медицина, 2002. 176 с.
79. Кулаков В.И., Сидельникова В.М. Снижение перинатальной заболеваемости и смертности при невынашивании беременности // Акушерство и гинекология. 1991. №2. С. 58.
80. Кулаков В.И., Серов В.Н. и др. Алгоритм пренатального мониторинга // Акушерство и гинекология. 2000. №5. С. 56-59.
81. Куликова Е.К., Мурашко Л.Е. Медицинские и социальные факторы риска преждевременных родов // Вопросы охраны материнства и детства. 1988. Т. 33, №6. С. 46-50.
82. Курманавичюс Ю., Венцкаускас А., Алишаускас И. Диагностика внутриутробного страдания плода путем оценки его дыхательной и двигательной активности // Акушерство и гинекология. 1984. №6. С. 42-44.
83. Курманавичюс Ю., Сладкявичюс П., Алишаускас И. Значение децелераций серцебиения плода при проведении бесстрессового теста // Применение кардиотокографии в акушерской практике. Вильнюс, 1984. №7. С. 21-22.
84. Лизин М.А., Кіндій О.Л. Клініко-гістерографічна характеристика скоротливої діяльності матки у вагітних жінок із загрозою передчасних пологів // Вісник наукових досліджень. 2005. №2. С. 62-63.
85. Логвиненко А.В. Регистрация дыхательных движений плода на основании изучения перемещения околоплодных вод в его тракте с использованием эффекта Допплера // Акушерство и гинекология. 1990. №7. С. 38-41.
86. Лубяная С.С. Алгоритм ведения пациенток с привычным невынашиванием беременности и вирусной инфекцией // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. №2. С. 24-31.
87. Лук'янова О.М., Антипків Ю.Г. Медико-соціальні аспекти здоров'я дітей в наукових програмах України з проблем дитинства // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №1. С. 5-9.
88. Малышева Р.А., Тишкина В.А. Прогностическое значение признаков угрозы прерывания беременности для исхода беременности и родов // Акушерство и гинекология. 1988. №2. С. 58-60.
89. Маляр В.А., Дмитроченко Ю.О. Комплексна оцінка життєзабезпечення плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. №1. С. 86-88.
90. Максимов Г.П., Чернега М.Я., Зайцев Л.М. Комплексная интенсивная фармакотерапия при преждевременных родах с привычным недонашиванием и угрозой прерывания беременности // Врачебное дело. 1988. №7. С. 76-79.
91. Маркін Л.Б. Біофізичний моніторинг при веденні переношеної вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1991. №5. С. 44-46.
92. Маркін Л.Б., Богдашкин Н.Г., Паращук Ю.С. Современные методы диагностики состояния плода // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1990. №1. С. 39-41.
93. Маркін Л.Б., Венцковский Б.М., Воронін К.В. Біофізичний моніторинг плода. Львів: Світ, 1993. 68 с.
94. Маркін Л.Б., Кунинець Г.Я., Шахова О.В. Передчасні пологи // Практична медицина. 1998. №3-4. С. 20-24.
95. Маркин Л.Б., Либерзон А.П., Загрийчук Я.Е. Мониторный контроль в родовспоможении // Новости медицинской техники. 1983. №4. С. 8-9.
96. Маркин Л.Б., Павловський М.П., Либерзон А.П. Мониторные системы в родовспоможении. К.: Здоров’я, 1992. 158 с.
97. Маркин Л.Б., Тищенко А.Г., Либерзон А.П. Мониторные системы в родовспомогательных учреждениях // Новости медицинской техники. 1993. Вып. 4. С. 6-7.
98. Медведев М.В. Доплеровское исследование маточно-плацентарного и плодового кровотока. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике. М.: Видар, 1996. 386 с.
99. Медведев М.В. Допплерометрия в акушерской практике // Ультразвуковая диагностика в акушерстве, гинекологии и педиатрии. 1992. №1. С. 101-109.
100. Медведев М.В., Курьяк А., Юдина Е.В. Допплерография в акушерстве. М.: РАВУЗДПГ, 1999. 168 с.
101. Медведев М.В., Стрижаков А.Н., Агеева М.И. О патогенезе децелераций в антенатальном периоде // Акушерство и гинекология. 1991. №12. С. 18-23.
102. Медведев М.В., Юдина Е.В. Задержка внутриутробного развития плода. М.: РАВУЗДПГ, 1998. 208 с.
103. Медико-біологічні та соціально-демографічні фактори невиношування вагітності / М.П. Веропотвелян, С.А. Стрелкова, М.П. Веропотвелян та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1996. №1. С. 59-62.
104. Медико-социальные вопросы невынашивания беременности / О.Г. Фролова, З.З. Токова, В.Ф. Волчина и др. // Акушерство и гинекология. 1996. №4. С. 7-11.
105. Милованов А.П., Никонова Е.В., Кадров М.И. Функциональная морфология плацентарного ложа матки // Архив патологии. 1995. Т. 57. №2. С.81-85.
106. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод. М.: Медицина. 1999. 448 с.
107. Милованов А.П., Сидельников В.М., Кирющенков П.А. Морфометрия ворсин плаценты как критерий эффективности использувания курантила на ранних сроках беременности // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 2000. №4. С. 21-24.
108. Милованов А.П., Фокин К.И., Рогова Е.В. Основные патогенетические механизмы хронической плацентарной недостаточности // Архив патологии. 1995. №4. С.11-16.
109. Милованов А.П., Захарова О.Ю. Основы функциональной морфологии плаценты // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1988. №10. С. 82-86.
110. Минцер О.П., Дерский Ю.Д., Венчиков В.Р. Основные приемы обработки результатов наблюдений. М.: Медицина. 1991. 67 с.
111. Миронова Т.А. Факторы риска перинатальной смертности при невынашивании беременности // Перинатальная патология и здоровье ребенка. Пермь,1986. С. 12-16.
112. Михайленко Е.Т., Василенко Л.В., Зимина И.Л. Диагностика угрозы прерывания беременности // Здравоохранение Белоруссии. 1989. №2. С. 44-46.
113. Михайленко Е.Т., Василенко Л.В., Зиміна И.Л. Деякі сучасні аспекти невиношування вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1991. №1. С. 31-33.
114. Морфологические особенности ультразвуковых критериев стадии зрелости плаценты при физиологическом течении беременности / А.П. Милованов, М.А. Фукс, М.Л. Чехонацкая и др. // Акушерство и гинекология. 1990. №5. С. 19-22.
115. Мурашко Л.Е., Бадаева Ф.С. Перинатальные исходы при хронической плацентарной недостаточности // Акушерство и гинекология. 1996. №4. С. 43-45.
116. Мурашко Л.Е., Каратаева Б.Ж. Патогенетическое лечение беременности с угрожающими преждевременными родами токолитическими препаратами // Акушерство и гинекология. 1987. №10. С. 30-34.
117. Мурашко Л.Е., Федоров Н.А. Лечение угрожающих преждевременных родов партусистеном и сальбупартом // Вестник АМН СССР. 1990. №5. С. 26-29.
118. Нагорна В.М., Зелінська Н.А., Задорожна Т.Д. Структурні зміни спіральних артерій у вагітних груп ризику з розвитку гестозу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1996. №5-6. С. 69-71.
119. Невынашивание беременности: этиопатогенез, диагностика, клиника и лечение: Учебное пособие / Н.Г. Кошелева, О.Н. Аржанова, Т.А. Плужникова и др. М.: Изд-во Н-Л, 2002. С. 32-33.
120. Недоношенность / Под ред. Виктора В.Х.Ю., Вуда Э.К. М.: Медицина. 1991. 368с.
121. Неонатология / Под ред. Гомеллы Т.Л., Коннигам М.Д. М.: Медицина. 1995. 636с.
122. Нестеренко Л.А. Состояние системы гемостаза при угрозе преждевременных родов // Вестник проблем биологии и медицины. 1997. В.31. С. 54-59.
123. Новикова Н.В., Стукалова О.М., Руденко А.В. Урогенитальная инфекция как основной фактор невынашивания беременности // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. №6. С. 105-107.
124. Николаева Е.И. Оценка внутриутробного состояния плода по тесту двигательной активности // Фельдшер и акушерка. 1991. №3. С. 14-18.
125. Нисвандер К., Еванс А. Акушерство. Справочник Калифорнийского университета (пер. с англ.). М.: Практика, 1999. 526 с.
126. О методе оценки антенатальной кардиотокографии // М.А. Пасынков, А.Т. Бунин, М.В. Медведев и др. // Акушерство и гинекология. 1987. №2. С. 19-21.
127. Основы перинатологии. Учебник / Н.П. Шабалов, Ю.В. Увелев, Е.Ф. Кира и др. М.: МЕДпресс-информ, 2004. 640 с.
128. Основы репродуктивной медицины: Практическое руководство / Под ред. проф. В.К. Чайки. Донецк: ООО Альматео”, 2001. 608 с.
129. Орчаков В.О., Дрозд О.О. Нові напрямки в терапії передчасних пологів // Вісник наукових досліджень. 2002. № 2(26). С. 61-63.
130. Орчаков В.О., Дрозд О.О. Применение блокаторов кальциевых каналов в акушерской практике // Український медичний часопис. 2001. № 6(26). С. 99-107.
131. Панина О.Б. Гемодинамические особенности системы мать-плацента-плод в ранние сроки беременности // Акушерство и гинекология. 2000. №3. С. 17-21.
132. Паращук Ю.С., Грищенко О.В., Лахно И.В. Фетоплацентарная недостаточность: Учебное пособие. Харьков: ХГМУ, 1999. 45 с.
133. Перинатологія / З.М. Дубосарська, Б.М. Венцковський, Р.В. Богатирьова та ін. К.,1998. 335 с.
134. Пестрикова Т.Ю., Чижова Г.В., Петричко М.И. Ведение беременности и родов высокого риска. М.: Сувенир, 1994. 287 с.
135. Писарева С.П. Новые аспекты диагностики и терапии при невынашивании беременности // Doctor. 2001. №3(7). С. 20-22.
136. Плацентарная недостаточность: диагностика и лечение: Учебное пособие / О.Н. Аржанова, Н.Г. Кошелева, Т.Г. Ковалева и др. СПб.: Нормед-Издат, 2002. 31с.
137. Плацентарная недостаточность / Г.М. Савельева, М.В. Федорова, П.А. Клименко и др. М.: Медицина,1991. 276 с.
138. Побединский Н.М., Волощук И.Н., Ляшко Е.С. Изучение кровотока в спиральных артериях центральной и периферической областей плацентарного ложа в ІІІ триместре нормально протекающей беременности // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 2000. №1. С. 15-17.
139. Полубенцев Д.Ю., Сидорова Й.С., Макаров И.О. Особенности фетоплацентарного кровотока в родах // Акушерство и гинекология. 1991. №8. С. 51-52.
140. Преждевременные роды / Под ред. М.Г. Эльдера, Ч.Х. Хендрикса М.: Медицина. 1984. 304с.
141. Применение партусистена при угрозе преждевременного прерывания беременности / А.М. Гурова, Л.П. Гридчик, Г.В. Афанасьева и др. // Акушерство и гинекология. 1979. №7. С. 38-40.
142. Применение токолитиков в акушерстве / В.Н. Ивченко, А.С. Лявинец, Г.Ю. Богданова и др. /