Репродуктивне здоров’я жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського регіону з природним йододефіцитом

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
"ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ
АМН УКРАЇНИ"

Козарь Вікторія Яківна

УДК 616-055.2(-202):614.79:612.392-036.2

Репродуктивне здоров’я жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського регіону з природним йододефіцитом

14.01.01 (акушерство та гінекологія)

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Наукові керівники:
Подольський Василь Васильович,
доктор медичних наук, професор
Хомінська Зінаїда Борисівна,
доктор медичних наук

Київ, 2007

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень..

4

Вступ...

5

Розділ 1 Огляд літератури.....

12

1.1 Стан репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку основна передумова для безпечного материнства..

12

1.2 Дефіцит йоду як фактор порушення репродуктивного здоров’я...

22

Розділ 2 Матеріал та методи дослідження...

32

Розділ 3 Клініко-епідеміологічна характеристика жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського регіону України з природним йододефіцитом..

40

Розділ 4 Стан біотопів урогенітальних органів у жінок з порушенням репродуктивного здоров’я, мешканок сільськогосподарського регіону з природним йододефіцитом...

60

Розділ 5 Психоемоційний стан обстежених жінок.....

69

Розділ 6 Стан тиреоїдної системи та гормональна забезпеченість менструального циклу у жінок репродуктивного віку, що мешкають у сільськогосподарському регіоні України з природним дефіцитом йоду.....

81

6.1 Структурно-функціональний стан щитоподібної залози у обстежених жінок..

81

6.2 Особливості балансу статевих гормонів у обстежених жінок з різним степенем дифузного зобу.

85

6.3 Гормональні характеристики менструального циклу у обстежених жінок в залежності від функціонального стану щитоподібної залози.

89

6.4 Йодна забезпеченість та гінекологічна захворюваність обстежених жінок..

95

6.5 Особливості нейроендокринної адаптації жінок репродуктивного віку, мешканок йоддефіцитного сільськогосподарського регіону України...

97

Розділ 7 Прогнозування ускладнень репродуктивного здоров’я у обстежених жінок..

102

Розділ 8 Лікувально-профілактичні заходи для покращення стану репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського регіону ендемічного за зобом.....

114

Розділ 9 Обговорення результатів дослідження та підсумок....

141

Висновки.........................................................................................................

157

Практичні рекомендації................................................................................

159

Список використаних джерел...

160

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВООЗ

- всесвітня організація охорони здоров’я

Ке

- коефіцієнт еластичності

ЗЩЗ

- захворювання щитоподібної залози

ІПАГ

- інститут педіатрії, акушерства та гінекології

ІПСШ

- інфекції, які передаються статевим шляхом

ІФА

- імуноферментний аналіз

ІЦН

- істміко-цервікальна недостатність

ПЙД

- природний йододефіцит

ЙДЗ

- йододефіцитні захворювання

ЛГ

- лютеїнізуючий гормон

МЦ

- менструальний цикл

ПМЦ

- порушення менструального циклу

ПРЗ

- порушення репродуктивного здоров’я

Прл

- пролактин

ЙД

- йодний дефіцит

РЗ

- репродуктивне здоров’я

СГР

- сільськогосподарський регіон

ЩЗ

- щитоподібна залоза

СПКЯ

- синдром полікістозних яєчників

Т3

- трийодтироксин

Т4

- тироксин

ТГ

- тиреоглобулін

ТТГ

- тиреотропний гормон

УЗД

- ультразвукове дослідження

ФВ

- фертильний вік

ФСГ

- фолікулостимулюючий гормон

ХЗЗСО

- хронічні запальні захворювання статевих органів

ВСТУП

Актуальність проблеми
Стан здоров’я жінки є найважливішою характеристикою розвитку суспільства. Від рівня здоров’я жінки залежить здоров’я нових поколінь [1, 2, 3].
В Україні, найбільшій за територією країні Європи, незважаючи на економічні труднощі, питання здоров’я жінок залишається пріоритетним. Діють Національні програми ”Репродуктивне здоров’я 2006-2015”, Сільська жінка”, Здоров’я нації” та ін.
Внаслідок демографічної кризи проблема репродуктивного здоров'я (РЗ) набула особливої актуальності [4, 5, 6]. Підвищеної уваги потребують райони з недостатністю йоду в ґрунті та воді, що є епідемічними за захворюванням щитоподібної залози (ЗЩЗ). На території України наявні 80-регіонів з природним дефіцитом йоду (ПЙД), в тому числі Львівська, Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська, Волинська, Тернопільська, Рівненська області в цілому, а також багато районів Криму, Донецької, Сумської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Луганської областей. За даними ХІІ Міжнародного конгресу тиреоїдологів (Кіото, жовтень, 2000р.) у 10 % населення планети діагностують зоб, у 11,2 млн. ендемічний кретинізм, ще у багатьох мільйонів людей легкі психомоторні порушення.
В Україні проблема ПЙД районів загострилася з ліквідацією попередньої системи профілактики ЗЩЗ, що ґрунтувалася на масовому використанні йодованої солі, а також у зв’язку із зменшенням у харчуванні населення частки продуктів, відносно багатих йодом (морські водорості, морепродукти, риба).
Недостатня функція ЩЗ може супроводитися розладами функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарної-яєчникової системи, як із клінічною маніфестацією порушень репродуктивного здоров’я (ПРЗ), та і на рівні донозологічних станів з дискореляцією лабораторних показників.
Особливої уваги заслуговує сільське населення Закарпаття фертильного віку (ФВ), для яких своєчасна корекція розладів гіпофізарно-яєчникової системи є обов’язковою передумовою фізичного перебігу вагітності, безпечного материнства.
Проте дотепер клініко-епідеміологічне обстеження трудівниць села ФВ ендемічних регіонів не проводилось. Не виявлено основних тенденцій і закономірностей розповсюдження патології в різних вікових, професійних і соціальних групах жінок в зв’язку з екологічним станом місцевості, умовами праці, побуту, способу життя, шкідливими звичками, екстрагенітальною патологією, пологами та ін.
Проведені наукові дослідження пов’язані в основному з визначенням концентрації йоду і фтору у воді і ґрунті, гігієнічної діагностики здоров’я населення [1, 2], функціонального стану ЩЗ у вагітних, але роль порушення функції ЩЗ як можливого фактора ПРЗ жінок ФВ, мешканок сільськогосподарського регіону (СГР) не вивчалась. Науково не обґрунтована система медико-профілактичних заходів безпечного материнства при природному ЙД.
Не зважаючи на те, що вагітність і пологи при ЗЩЗ характеризуються високою частотою ускладнень (ранні і пізні гестози, гіпоксія, затримка розвитку плоду, невиношування вагітності), кількість досліджень тиреоїдного статусу гінекологічних хворих, в умовах реалізації різних програм йодної профілактики недостатня (В.В. Подольський 2004,2005; М.М. Шехтман, 2003; Ю.С. Паращук і співав; 2004).
Недостатньо вивчені особливості психоемоційного стану та нейроендокринної адаптації жінок ФВ, мешканок СГР України за умови ПЙД.
Розкриття цих питань може бути резервом покращення як РЗ, так і здоров’я нації в цілому.
Підсумовуючи аналіз даних наукової літератури останніх років слід підкреслити, що тільки в профілактичній медицині необхідно шукати надійних шляхів сучасної передумови медичного забезпечення сільського трудівника.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідної роботи Державної установи ”Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України” (ДУ”ІПАГ...”) і є фрагментом планової наукової роботи відділення проблем здоров’я жінок фертильного віку ДУ”ІПАГАМН України”: Вивчити репродуктивне здоров’я жінок фертильного віку та розробити систему медичних заходів по підготовці до безпечного материнства” (№ державної реєстрації 01010000249).
Мета дослідження
Знизити частоту порушень репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку з захворюваннями щитоподібної залози, мешканок сільськогосподарського регіону України з природним йододефіцитом, шляхом розробки комплексу організаційних, лікувальних та профілактичних заходів для корекції його порушень.
Завдання дослідження
1. На основі проведення клініко-епідеміологічних та соціологічних досліджень визначити частоту і структуру показників, що характеризують РЗ жінок ФВ СГР в умовах ПЙД.
2. Вивчити мікробіоценоз урогенітальних органів у жінок з ПРЗ.
3. Дослідити психоемоційний стан та стресорне навантаження на організм обстежених жінок.
4. З’ясувати особливості стану та функції ЩЗ та йодурії у жінок ФВ, як можливих факторів ризику ПРЗ.
5. Визначити гормональну забезпеченість менструального циклу (МЦ)та гормонів ЩЗ, прослідити їх взаємозв’язок з показниками функціонального стану ЩЗ у жінок, що мешкають у регіоні з ПЙД.
6. Розробити алгоритм прогнозування порушень РЗ жінок, мешканок СГР з ПЙД.
7. Розробити комплекс профілактичних та лікувальних заходів для корекції виявлених порушень та покращення стану РЗ жінок, мешканок СГР з природнім ЙД.
Об’єкт дослідження: стан РЗ жінок ФВ, мешканок СГР в умовах ПЙД.
Предмет дослідження: стан репродуктивної системи, епідеміологічні, соціально-економічні, екологічні та інші умови життя жінок, мікробіоценоз урогенітальних органів, психоемоційний стан та нейроендокринна адаптація, гормональна забезпеченість менструального циклу, гормони ЩЗ, роль факторів ризику для репродуктивного здоров’я у жінок села, мешканок регіону з природним дефіцитом йоду.
Методи дослідження:
1. Клініко-епідеміологічні (створення спеціальної програми і анкети даних)
2. Мікробіологічні та вірусологічні (бактеріоскопічні, бактеріологічні та імуноферментні дослідження)
3. Психологічні дослідження (визначення рівня психоемоційного стресу за шкалою Л.Рідера та рівнів психологічної адаптації за тестом Люшера)
4. Біохімічні дослідження (екскреція йоду з сечею йодурія )
5. Інструментальні (ультразвукове обстеження)
6. Гормональні дослідження
7. Математико-кібернетичні (розробка алгоритмів прогнозування та створення математичних портретів явищ, що будуть досліджуватись)
8. Статистичні
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше в Україні науково обґрунтовані особливості РЗ жінок, мешканок СГР Закарпатської області з ПЙД та дано комплексну клініко-епідеміологічну та соціологічну оцінку стану РЗ СГР з ПЙД.
Досліджено гінекологічну захворюваність в залежності від стану ЩЗ, йодурію у жінок ФВ, мешканок СГР.
Встановлено особливості гормональної забезпеченості МЦ, рівень гормонів ЩЗ у жінок ФВ, мешканок СГР України з ПЙД.
Проведені клініко-патогенетичні паралелі між вираженістю змін РЗ та психоемоційним станом і нейроендокринною адаптацією жінок ФВ регіону з ПЙД.
Вивчено стан мікробіоценозу урогенітальних органів у жінок з ПРЗ.
Вперше на основі концепції безпечного материнства” прийнятої ВООЗ створена організаційна модель профілактики патології вагітності серед жінок СГР.
На основі імовірнісних критеріїв прогнозування виникнення захворювань та їх протікання розроблені прогностичні математичні моделі залежності стану РЗ жінок, сільських мешканок регіону з ЙД від факторів ризику.
Доведено позитивний вплив лікувальних та профілактичних заходів на усунення клінічних проявів гінекологічної патології в плані підготовки їх до безпечного материнства
Теоретичне значення роботи полягає у визначенні рангового місця факторів медико-соціального та біологічного характеру, які розцінюються в якості ризику виникнення ПРЗ, побудова математичних моделей їх прогнозування, що є науковим обґрунтуванням розробки системи медико-соціальних та лікувально-профілактичної підготовки до безпечного материнства.
Практичне значення одержаних результатів
Науково обґрунтована необхідність корекції розладів РЗ жінок СГР в умовах ЙД та зниження тиреопатології як чинника ПРЗ у жінок ФВ при підготовці до безпечного материнства. Визначено соціально-епідеміологічні зміни, котрі створили несприятливі умови життя. Доведено руйнівний вплив факторів навколишнього середовища ендемічного регіону, значення інфекційних, фізичних, соціально-економічних чинників, шкідливих звичок на репродуктивний процес.
Комплексно вивчено вплив способу життя жінок ФВ, особливостей психоемоційного стану, стресу, сексуального здоров’я, ЙД в навколишньому середовищі, гормональну забезпеченість МЦ сільських жительок, мікробіоценоз організму жінки і зв’язок з тиреопатологією.
Система медичних заходів дозволила виділити в популяції жінок ФВ України групу підвищеного ризику щодо розвитку ПРЗ та ускладнення вагітності, провести поглиблену діагностику і своєчасну (до вагітності) корекцію виявлених ПРЗ та забезпечити суттєве зниження акушерської та перинатальної захворюваності і смертності.
Розроблені та впроваджені в практику лікувально-профілактичних установ м. Києва, Київської, Черкаської та Закарпатської області рекомендації щодо диференційованих принципів ведення гінекологічних хворих з ЗЩЗ в умовах ПЙД. Основні положення роботи використовуються в навчальному процесі ДУ "ІПАГ" АМН України, у наочних матеріалах "Центру здоров’я жінки Закарпатського обласного управління охорони здоров’я". Впроваджений в практику кабінет охорони РЗ Тячівської центральної районної поліклініки, проблем здоров’я жінки ФВ ДУ "ІПАГ" АМН України. Матеріали дисертації включені в цикл лекцій курсів інформації та стажування з актуальних питань гінекології при ДУІПАГ АМН України”.
Запропоновані медикаментозні комплекси дозволяють покращити стан мікробіоценозу статевих органів, гормональну забезпеченість МЦ, зменшити прояви тиреопатології та сприяти нейроендокринній адаптації сільських жінок ФВ ендемічного регіону. Стало можливим попередити ускладнення протікання запланованої вагітності, зменшити перебування на стаціонарному лікуванні.
Отримано свідоцтво на винахід за № 157552 Анкета вивчення стану репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку мешканок села ендемічного регіону в залежності від стану щитоподібної залози”.
Особистий внесок здобувача
Внесок автора є основним і полягає у виборі теми, патентному пошуку визначення мети, формулюванні завдань дослідження, підготовці та друку анкет, самостійному проведенні анкетування жіночого населення ФВ, клініко-епідеміологічному дослідженні, забору матеріалу для лабораторних досліджень, самостійному інструментальному обстеженні, статистичній обробці матеріалу, аналізі та узагальненні результатів дослідження та підготовці наукових матеріалів до опублікування. Особисто сформульовані висновки роботи, розроблені практичні рекомендації і забезпечено їх впровадження в медичну практику. У роботах, що опубліковані в співавторстві, здобувачем самостійно зібрано матеріал, здійснено огляд літератури за темою роботи, проведено статистичну обробку результатів дослідження, проведено аналіз та узагальнення формулювання наукових положень дисертації. Всі розділи дисертації написані здобувачем особисто, проведено поглиблений кількісний та якісний аналіз РЗ мешканок села.
На основі отриманих даних виділено чинники ризику, донозологічні, преморбідні стани та встановлено їх інформаційну вагу. Розроблено і запропоновано математичну модель виникнення ПРЗ в регіоні з ПЙД.
Апробація результатів дисертації
Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях співробітників ІПАГ АМН України (Київ) (2004-2005), пленумі Асоціації акушер-гінекологів Закарпаття (Ужгород, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Лікувальна тактика, лікування” (Тернопіль, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравохранения” (Судак, 2007), пленумі Асоціації акушер-гінекологів України (Одеса, 2007).
Публікації
За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць у журналах, затверджених переліком ВАК України, одне свідоцтво України на винахід.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації наведені теоретичні узагальнення і нові підходи до вирішення актуальної наукової задачі зниження частоти порушень репродуктивного здоров’я у жінок фертильного віку з захворюваннями щитоподібної залози, мешканок сільськогосподарського регіону України з природним дефіцитом йоду та розробці комплексу організаційних, лікувальних та профілактичних заходів при цій патології.
1. На підставі проведених клініко-епідеміологічних досліджень встановлено, що в популяції жінок ФВ, мешканок СГР України з ПЙД частота ЗЩЗ становить 42,0 %. Найбільш частими ЗЩЗ у цих жінок є: дифузний зоб І ступеня (74,8 %), дифузний зоб ІІ-ІІІ ступеня (10,0 %) та гіпотиреоз (13,3 %).
2. У жінок ФВ з ЗЩЗ спостерігаються ПРЗ переважно у вигляді: ХЗЗСО (47,6 %), невиношування вагітності (28,5 %), ПМЦ (23,5 %), безплідність (19,3 %).
3. Серед етіологічних факторів ПРЗ у жінок з ЗЩЗ провідне місце належить інфекції, видовий спектр якої складають асоціації мікроорганізмів, вірусів та простіших. Кількісний і якісний склад біотопів урогенітальні органів залежить від форми порушення репродуктивного здоров’я та їх давності.
4. У жінок з ЗЩЗ в патогенезі розвитку ПРЗ важлива роль належить змінам психоемоційної адаптації, яка проявляється підвищеним рівнем в крові стрес-лімітуючих гормонів: пролактину, серотоніну та трийодтироніну.
5. Найбільш важливим чинником, що призводить до розвитку ЗЩЗ та ПРЗ у обстежених жінок є ЙД в організмі, який мав місце у 95,0 % випадків. Існує прямий взаємозв’язок між ступенем дифузного зобу, порушеннями репродуктивного здоров’я та насиченістю йодом організму жінок.
6. При ПРЗ у жінок з ЗЩЗ спостерігаються зміни гормональної забезпеченості МЦ, які проявляються в дисбалансі циклічної секреції гонадотропних та статевих гормонів в продовж МЦ.
При цьому за умов підвищеної функції ЩЗ в динаміці МЦ відбуваються порушення ритму секреції гонадотропних гормонів та гіперестрогенія, за умов гіпофункцій щитоподібної залози - низький рівень секреції гонадотропних та статевих гормонів на тлі гіперпролактинемії.
7. На основі аналізу клініко-параклінічних даних з урахуванням найбільш значущих факторів ризику розроблені математичні моделі та алгоритми прогнозування розвитку ПРЗ у жінок ФВ з ЗЩЗ, які дозволяють у 95,0 % випадків передбачити розвиток ускладнень.
8. Ефективність застосування розроблених організаційних заходів, діагностичного алгоритму та комплексного лікування і профілактики, направлених на покращення РЗ у жінок з ЗЩЗ склав при ХЗЗСО у жінок ФВ (92,0 %), при ПМЦ у 93,9 %, при безплідності 53,1 % та при невиношуванні вагітності 87,5 %.
9. Впровадження оригінальних методик патогенетично обґрунтованого лікування ЗЩЗ та йодпрофілактика, показали свою високу ефективність при корекції ПРЗ у жінок фертильного віку 92,0 %.

Практичні рекомендації

1. Жінки фертильного віку з захворюванням щитоподібної залози , мешканки СГР з природним йододефіцитом потребують спеціального обліку та спостереження, для чого доцільно при жіночих консультаціях організувати кабінет охорони репродуктивного здоров’я жінки, модель якого розроблена і впроваджена в практику роботи, показала свою високу ефективність.
2. Жінки з захворюванням щитоподібної залози та ПРЗ підлягають комплексному обстеженню: ендокринологічному, мікробіологічному, психологічному та визначенню морфо-функціонального стану, як щитоподібної залози так і органів сечостатевої системи.
3. Жінкам фертильного віку, мешканкам СГР з природним йододефіцитом слід проводити йодопрофілактику, яка має включати дієту з використанням морепродуктів, йодованої солі та препаратів калію йодиду в дозах 100-200 мкг (в залежності від ступеня йододефіциту).
4. Корекція виявлених ПРЗ має включати нормалізацію мікробіоценозу урогенітальних органів, психотерапевтичні заходи, гормональні відновлення забезпеченості МЦ та лікування захворювань щитоподібної залози.
5. В практику роботи лікарів акушер-гінекологів, терапевтів, ендокринологів та сімейних лікарів доцільно рекомендувати використання розроблених алгоритмів прогнозування виникнення порушень репродуктивного здоров'я у жінок з захворюваннями щитоподібної залози.

Список використаних джерел.

1. Здоров’я дітей та жінок в Україні. К.: Кабінет Міністрів України за сприяння ЮНЕСКО та ін. Міжнародних організацій, 1997.- С. 61.
2. Лукъянова Е.М., Отт В.Д. Проблемы здорового питания детей, беременных, кормящих матерей на современном этапе // Здоровье женщны. 2002. - № 4. С. 52-54
3. Степанківська Г.К., Тимошенко Л.В., Михайленко О.Т. Довідник з акушерства та гінекології. К., Здоров’я. - 1997
4. Венцьківський Б.М. Роль планування сім’ї в зниженні материнської та перинатальної захворюваності і смертності //Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. - №2. С. 53-54
5. 3доров'я дітей та жінок в Україні / Богатирьова Р.В., Венцковський Б.М., Вовк І.Б. та ін. - К.: Вид. Програми Розвитку ООН, 1997. - 152 с.
6. Аналіз основних показників здоров’я населення України і ресурсів охорони здоров’я за 1990 1996 рр. - К.: Трелакс. - С.139
7. Подольський В.В. Репродуктивне здоров’я жінок важлива проблема сучасності // Здоровье женщины. - 2003. № 1(13). - С. 100
8. Подольський В.В., Шкіряк-Нижник З.А., Горовенко Н.Г. і ін. Репродуктивне здоровя жінок і оцінка його стану в сучасних умовах (літогляд). //Здоровье женщины. - 2002. - № 3(11). - С. 111-116
9. Сердюк A.M., Тимченко O.I. Стан розладу репродуктивного здоров'я у населення України //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997.- № 3. - С. 5-7.
10. Стан репродуктивного здоровя в Україні // МОЗ України, НАН України, Інститут економіки. - К., 2001. - С. 68
11. Здоровье для всех к 2000 году // Материалы ВООЗ при ООН, 1995.
12. World Health Organization. The World Health Report, 1995: Bringiing the Gaps.- Geneva: WHO, 1995, at p .45-48.
13. Венедиктов Д.Д., Чернух А.М., Лисицын Ю.П. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения //Вопросы философии.-1979.-№ 7.-С.102-113.
14. Здоров’я жінок та дітей України 1997 // Київ; МОЗ України 1998.-152с.
15. Фролова О.Г., Кузьмичева Р.А., Юдаев В.Н. Гинекологические заболевания в Международной статистической класификации 10-го пересмотра // .Акушерство и гинекология. - 1999. - №3. - С. 53-55.
16. Проценко Г.В. Репродуктивное здоровье и болезни передающиеся половым путем // Репродуктивное здоровье / Руководство для врачей - К., 1999. - С. 58-68
17. Сердюк А.М. Екологічна ситуація в Україні і здоров’я людини : теперішній стан та шляхи профілактики // Журнал АМН України. - 1997. - т. 3, № 2. - С. 218-230
18. Ростовцев В.Н. Здоровье как фундаментальное понятие теоретической медицины // Мед новости. 1998. - № 7. - С. 29-32
19. Гойда Н.Г. Стан репродуктивного здоров’я населення України на межі тисячоліть // Журнал практ. лікаря. 2000.- №5. - С. 2-6
20. Кулаков В.И.Репродуктивное здоровье населения России // Акуш. и гин.- 2002. - № 2. - С.3-5
21. Фролова О., Пугачева Т., Глиняная С. Современный подход к оценке репродуктивных потерь // Врач. - 1994. - № 7. - С. 35-36
22. Руководство ВОЗ по стандартизированному обследованию и диагностике супружеских пар. / Пер. с англ. - М.: Мед. Пресс. - 1997. - С. 91
23. Гуцуляк Р.В. Деякі аспекти репродуктивного здоров’я жінок на селі //Медицинские вести .- 1998. - 1.- С. 14-16
24. Сидельникова В.М. Привычная потеря беременности. М.: Триада-Х. 2002. С. 27-109
25. Кундиев Ю. И., Каракашяна. Н., Чусова в. Н., Крыжановская М. В. Здоров'я жінок, зайнятих у сільськогосподарському виробництві України (досвід і перспективи епідеміологічного дослідження) //Жур. медиц. праці і промышл. еколог. - № 4. 2000. Київ
26. Кундиев Ю.И., Каракашян А.Н., Крыжановская М.В.,.Лепешкина Т.Р, Мартыновская Т.Ю., Севрюкова А.В. Динамика здоровья женщин, занятых в сельском хозяйстве украины //Медицина труда и промышленная экология. 2000. - № 4
27. Целкович Л.С., Рогачева B.C. Репродуктивная функция у женщин, проживающих в условиях воздействия неблагоприятных факторов окружающей среды //Акушерство и гинекология. - 1998. - № 2. - С. 24-27
28. Кулаков В.И., Кирбасова Н.Б. и соавт. Экологические проблемы репродуктивного здоровья // Акушерство и гинекология. - 1993. - № 1. - С. 12-14
29. Экологические аспекты патологии репродукции работающих женщин //Медицина и здравоохранение: Обзорная информация НБО "Союзмединформ". /Рецензент: проф. Харабаджахьян А.В. - М., 1991. - С. 2-12
30. Герасимович Г.И. Окружающая среда и репродуктивное здоровье женщин //Сборник научных работ VI съезда акушеров-гинекологов и неонатологов Беларуси, Минск, 1997. - Т. L - C.18-21
31. Шевчик И.В., Зуев В.М., Леонова А.Б. Медикопсихологическое обследование больных с нарушением менструального цикла, возникшим после перенесенной стрессовой ситуации // Акуш. и гин. - 2002. - № 6. - С. 38-41
32. Гончаров Н.П. Эндокринные дисраптеры и репродуктивное здоровье // Проблемы эндокринологии. - 2002.- т 48. - № 4. - С. 36-37
33. Брехман Г.И. Синдром психо-эмоционального направления и фибромиома матки // Акушертво и гинекология. - 1990. - № 2. - С. 13-17.
34. Васильева В.Н. Здоровье и стресс. - М.- Знание. - 1991. - 158 с.
35. Вейн A.M., Соловьева А.Д., Колосова О.А. Вегето-сосудистая дистония. - М.-Медицина. - 1981. - 183 с.
36. Захаров В.Н. Основные механизмы адаптации человека. - М.- Наука. - 1993. 189 с.
37. Губачев Ю.М., Иовлев Б.В., Карвасарский Б.Д. и т.д. Эмоциональный стресс в условиях нормы и патологии человека - Л.,” Медицина”, 1976 - 224 с.
38. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме. М., Медгиз, 1960. - 93с.
39. Кокс Т. Стресс: пер. с англ.- М.: Медицина, 1981., 216с.
40. Меерсон Ф.З. Адаптация, стресс и профилактика. М.: Наука, 1981. - 278 с.
41. Данилова Н.Н. Эмоциональное состояние: механизмы и диагностика. М., 1985. 165с.
42. Акопян А. С., Лисичкина Е. Г., Харченко В. И. и др. Состояние репродуктивного здоровья и уровень материнской смертности в России (Аналитический обзор официальных данных Минздрава и Госкомстата России) //Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. - 1998. - №2. - С.94-100.
43. Вплив збудників гнійно-запальних захворювань гінекологічного профілю на гуморальні чинники імунітету in vitro та стан деяких імунних показників /І.С. Гайдаш, В.В. Флегонтова, Н.К. Казимірко та ін. //Вісн. ассоц. акушерів-гінекологів України. - 2001. - №1. - С. 37-42
44. Виноградов В.В. Гормоны, адаптация и системные реакции организма. Минск : Наука и техника: 1989.
45. Маркін Л.Б., Луцик Б.Д., Попович А.І. Хронічні інфекції в акушерстві та гінекології //3б. наук. пр. III пленуму Асоціації акушерів-гінекологів України. - Ужгород, 1999. - С. 336-338.
46. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Воспалительные заболевания женских полових органов // Неоперативная гинекология: Руководство для врачей. - М: Мед.ин-форм. агенство, 2000. - С. 313-407.
47. Краснопольский В.И, Буянова С.Н., Щукина Н.А. Гнойные воспалительные заболевания придатков матки (проблемы патогенеза, диагностики, хирургического лечения и реабилитации). - М.: "Медпресс", 1998. - 233 с.
48. Жилка Н.О., Іркіна Т.М., Степаненко В.А. Стан репродуктивного здров'я в Україні (медико-демографічний огляд). - К., 2001.-- 68 с.
49. Іванюта Л.1. Запальні захворювання статевих органів та їх вплив на репродуктивну функцію жінок // Журн. практич. лікаря. -1999. - №2.- С. 35-38.
50. Вовк І.Б., Новік Л.М. Захворювання, що передаються статевим шляхом //Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 2001. - №2. - С. 110-113.
51. Безнощенко Г.Б. Воспалительные заболевания женских полових органов. //Неоперативная ганекология. - М.: Мед. книга, Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2001.- С. 153-221.
52. Коршикова Р.Л., Малевич Ю.К. и др. //Справочник врача женской консультации / Ю.К.Малевич, Г.И.Герасимович, А.Н.Барсуков й др.; Сост. ред. К.К. Малевич. - Минск: Беларусь, 2001. - С. 249-340.
53. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей. Кн.2. - СПб.: СОТИС, 1995. - 224 с.
54. Новиков А.И.,Кононов А.В.,Ваганова И.Г.Инфекции,передаваемые половым путем,и Экзоцервикс.-М.:Медицина,2002.-176с.
55. Грівденко В.І. Хламідійна інфекція у гінекологічних хворих з неплідністю //Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 3. - С. 41-43
56. Билич Г.Л., Божедомов В.А. Репродуктивная функция и сексуальность человека. - СПб: Изд-во "Деан", 1999. - 368 с.
57. Добровольская Л.И. Хламидийная инфекция у больных с воспалительньши заболеваниями половых органов //Лікарська справа. Врачебное дело. - 1997. - № 4. - С.99-104.
58. Тарасова Н.В., Алиева С.А. Результаты анализа гинекологической заболеваемости, особенностей гестационного процесса, родов й процессов адаптации новорожденных у работниц АГКМ и женщин, проживающих в санитарно-защитной зоне // Вести. Рос.ГМУ. - 2003. - № 2 (28). - С. 98-100.
59. Паламарчук О.О. Немедикаментозна терапія в комплексному лікуванні хворих на хронічні неспецифічні сальпінгоофорити з больовим синдромом: Автореф. дис.... канд. мед. наук: 14.01.01 /Харків.держ.мед.ун-т. - Харків, 2001. - 20 с.
60. Оценка гематологического статуса и некоторых показателей неспецифической резистентности организма женщин с хроническими воспалительными заболеваниями полових органов в условиях действия малых доз радиации /М.В. Кажина, В.С. Ракуть, Е.И. Матеша й др. // Акушерство и гинекология. -2001. - №5. -С. 42-45.
61. Bender R., Trautner Ch., Berger M. Assessment of excess mortality in obesty // Am. J. Epidemiol. 1998. V. 147, №1. P.42-48.
62. Репродуктивне здоров’я українських жінок - 1990. Попередній звіт. Київ: Київський міжнародний інститут соціології. Центри з контролю та профілактики захворювань (США), березень 2000. 16 с., 40 табл.
63. Подольский В.В., Тетерин В.В., Дронова В.Л., Гульчий О.П., Пиотрович Л.М., Теслюк Р.С., Геревич Г.Й. Особенности состояния репродуктивного здоровья женщин фертильного возраста жительниц сельскохозяйственного региона //Здоровье женщины. - № 1 (21). 2005. С. 178-183
64. Сидоренко Г.И.,Кутепов Е.Н. Методология изучения состояния здоровья населения // Гигиена и санитария. - 1998. - № 4. - С. 35-39.
65. Гребелива И.И., Камсюк Л.Г., Алесина И. Л. Планирование семьи. - 1996. - 1. - С. 33-37
66. Iванюта Л.І. Запальні захворювання статевих органів та їх вплив на репродуктивну функцію жінок // Журнал практичного лікаря. - 1999. - 2. С. 35-38.
67. Бесплодие в супружестве. /Под ред. проф. И.Ф. Юсуп. - К.- Здоров'я. - 1990. -147с.
68. Венцьківський Б.М., Венцьківська І.Б. Організаційні та медичні проблеми невиношування вагітності // Невиношування вагітності: Зб. наук. праць. К., 1997. С. 45-48
69. Кузнецова И.И. Роль женщины в распространении инфекции, вызываемой вирусом иммунодефицита человека //Мед.помощь. 1993. - № 5. С. 15-19.
70. Руководство по эндокринной гинекологии, под реакцией Е.Н. Вихляевой, Москва, Медицинское информационное агентство, 1998 г. - 765 с.
71. Димитриев Д.А. Проблемы оценки влияния окружающей среды на репродуктивное здоровье //Гигиена и санитария - 1997. - № 5. - С. 52-54
72. Фролова О.Г, Медико-социальные аспекты проблемы репродуктивного здоровья //Вестник Российской АМН. - 1997. - № 2. - С. 7-9
73. Кондратенко Т.А. Научное обоснование и методические подходы к оценке и прогнозированию влияния среды обитания на здоровье населения: Автореф. дисс....докт. мед. наук. - М., 1996. 35 с.
74. Виноградова Е.Г. Показатели репродуктивной системы женщин в оценке экологической ситуации в регионе: Автореф, дис.... канд. мед.наук. - Спб, 1995. 24 с.
75. Клинико-микробиологические й морфологические особенности нижних й верхних отделов половой системи у женщин с хроническими воспалительными заболеваниями органов малого таза / В.И. Кисина, С.Н. Буянова, Е.Ю. Канишева й др. // Рос. вестн. акушера-гинеколога. - 2002.
76. Токова 3.3. Методология изучения и профилактики материнской заболеваемости и смертности // Акушерство и гинекология. - 1988. - 2. - С. 54-57
77. Фера А.В. Эколого-гигиеническая оценка среды обитания на территориях с йод-фторным и витаминным дефицитом // Общественное здоровье и здравоохранение. Сборник научн. тр. СПБ.: СпбМА. 2000. С. 46-47
78. Фера О.В. Еколого-гігієнічна оцінка якості води в Закарпатті // Буковинський медичний вісник. - 2001. - т.5, № 3. - С. 234-235
79. Котова Г.А. Эндемический зоб //Руководство по клинической эндокринологии /Под ред. Н.Т. Старковой. - СПб.: Питер, 1996. - С. 170-174
80. Боднар П.М. Йододефіцитні розлади актуальна медико-соціальна проблема // Лікарська справа .- 2001. - №3. - С. 8-10
81. Боярская О. Йоддефицитные заболевания в Украине // Doctor. Журнал для практикующих врачей. - 2003. - № 5. - С.72-74
82. Возіанов О.Ф., Москаленко В.Ф., Тронько М.Д. Підсумки та перспективи розвитку експериментальної і клінічної ендокринології // Ендокринологія. - 2001. - т.6, додаток. - С.1
83. Герасимов Г.А. Преодоление последствий дефицита йода : зарубежный опыт // Сборник статей. - М, 1999. - С.7-20
84. Герасимов Г.А. Всеобщее йодирование пищевой поваренной соли для профилактики йододефицитных заболеваний: преимущества значительно превышают риск // Проблемы эндокринологии. 2001. - № 3. С. 22-26
85. Герасимов Г.А., Фадеев В.В., Свириденко Н.Ю. Йододефицитные заболевания в России. М.: Адамантъ, 2002. - С. 168
86. Дедов И.И., Свириденко И.Ю., Герасимов Г.А и др. Оценка йодной недостаточности в отдельных регионах России // Клиническая ендокринология. - М. - 2000. - С. 5-6
87. Кравченко В.І., Тронько М.Д., Мельниченко В.М. та ін. Вивчення йодної забезпеченності дітей м.Києва // Лікарська справа. - 2002. - № 8. - С. 59-62
88. Кузнецова М.Н. Влияние эндокринных заболеваний на функционирование репродуктивной системы // Руководство по эндокринной гинекологии. - М.: Мед.информ.агенство, 1997. - С. 206-214.
89. Лузанчук І.А., Кравченко В.І., Турчин В.І. Ендемія зоба серед дітей Харківської, Дніпропетровської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим // Ендокринологія. - 2004. - т.9, № 1. - С. 46-52
90. Олійник В.А. Сучасні проблеми тиреоїдології в Україні // Ендокринологія. - 2001. - т.6, додаток. - С. 216
91. Олійник В.А. Патологія щитовидної залози в Україні (епідеміологія та регіональні особливості) // Журнал практичного лікаря. - 2001. - № 2. - С.5-7
92. Древаль А.В., Камылина Т.С., Начаева О.А. и др. Степень надежности ультразвуковой и пальпаторной диагностики эндемического зоба // Проблемы эндокринологии. 1999. - № 2.- С. 24-28
93. Орішко Я.А. Розробка діагностичних критеріїв гіпотиреозу в радіаційно-ендемічних умовах Прикарпаття // Галицький лікарський вісник. 1999.- т.6, № 1.- С. 49-51
94. Паньків В.І. Захворювання щитоподібної залози. - Чернівці: БДМА, 2003. - 258 с.
95. Паньків В.І. Йододефіцитні захворювання: діагостика, профілактика, лікування // Проблеми ендокринної патології. 2002. - № 2. - С. 75-86
96. Прилепская В.Н.,Лобова Г.А.,Ларичева И.П.,Вторичная аменорея, обусловленная гипотиреозом // Акуш.и гин. - 1990. - № 4. - С. 35-38
97. Жиенкулова А.К. Функциональное состояние гипоталомо-гипофизарно-гонадной системы при различных формах синдрома галактореи: Автореф.дис.канд. мед.наук: 14.00.01. - М, 1982. - С.19
98. Бабичев В.Н., Самсонова В.Н., Айрапетянц М.Г. Нейроэндокринные эффекты тиролиберина и его аналогов // Проблемы эндокринологии.-1991. - т.27. - №4. - С. 35-38
99. Состояние щитовидной железы у больных доброкачественными опухолями и гиперпластическими процессами женских половых органов. Руднев С.В., Волобуев А.И., Адамян Л.В., Малышева В.А. // Акуш.и гин. - 2000. - № 3. - С. 41-43
100. Татарчук Т.Ф., Косей Н.В.,Исламова А.О. Тиреоидный гомеостаз и дисгормональные нарушения репродуктивной системы женщины // Ендокринная гинекология (клинические очерки), часть І. - К.: Заповіт, 2003. - С.200-216
101. Татарчук Т.Ф., Олейник В.А., Мамонова Т.О. Репродуктивная система женщин и нарушения функции щитовидной желези // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. - 2000. - № 4(9). - С. 16-23
102. Теппермен Дж.Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. М.: Мир, 1989. С. 274-314
103. Тотоян Э.С. Репродуктивная функция женщин при патологии щитовидной железы // Акуш.и гин. - 1994. - № 1. - С. 8-10
104. Тронько М.Д., Кравченко В.І., Бертоліні Р. та ін. Йодне забезпечення та ендемія зоба у дитячого населення північного регіону України // Журн. АМН України. - 2003. - т.9, № 1. - С .52-61
105. Хашаева Т.Х., Эседова А.Е. Клинические особенности и гипофизарно-яичниковый статус у женщин с эндемическим зобом и гипотиреозом в перименопаузе // Акуш. и гин. - 2000. - № 6. - С. 17-20
106. Ходжаева Ш. Гормональный статус женщины переходного возраста в зависимости от состояния щитовидной железы // Материалы ІІІ съезда акушеров-гинекологов Узбекистана,Ташкент 17-19 дек .1990 г. - Ташкент, 1990. - С. 264-265
107. Bernal J., Nunez J. Thyroid hormones and brain development // Eur. J. Endokrinol. - 1995. - v. 133. - P. 390-398
108. Chanoine J.P., Toppet V., Lagasse R, Spehl M., Delange F. Determiation of thiroid volume by ultnasound from the neonatal period to late adolescence // Eur. J. Pediatr.- 1991. - Apr. 150(6). - Р. 395-399
109. Delange F. Benker G, Caron P.et al // Eur. J Endocrinol. - 1997. - V. 136. - Р. 180-187
110. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної профілактики /Вацеба А.О., Гаврилюк В.М. та ін. //Лікар. справа. - 2002. - № 1. - С. 31-33
111. Матасар И.Т., Салий Н.Е., Ермолова Ю.В. Йодная недостаточность - причина многих заболеваний для настоящего и будущего поколений //Здоровье и питание. - 1998. - № 3-4. - С. 8-10
112. Delange F., Van Ondenbengen A, Shabana W. et al . Silentiodine prophilaxis in Western Europe only partly corrects iodine deficiency; the case of Belgium // European Jornal of Endocrinology. 2000. V.143. P.1 89-196
113. Велданова М.В., Скальный А.В. Многоэлементный анализ волос детей из эндемичных по зобу регионов России. Мед. науч. и учебно-метод.журн. 2001; 2: 132-141
114. Велданова М.В. Эндемический зоб как микроэлементоз. Мед. науч. и учебно-метод.журн. 2001; 6: 150-173
115. ГерасимовГ.А.,Петунина Н.А Йод и аутоиммунные заболевания щитовидной железы. Пробл. эндокринологии 1993; 3: 52-54
116. Дедов И.И., Герасимов Г.А., Свириденко Н.Ю. Йоддефицитные заболевания в Российской Федерации ( эпидемиология, диагностика, профилактика) : Метод. Пособие. М; 1999: 3-15
117. Фадеев В.В. Эутироидный зоб: патогенез, диагностика, лечение. Клин. Тиреоидология 2003: 1: 3-13.
118. Божко А.П., Городецкая И.В. Значение тиреоидных гормонов в предупреждении нарушений сократительной функции и антиоксидантной активности миокарда при тепловом стрессе. Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова 1998; 84(3): 226-232.
119. Ain K.B., Refettof S. Relationship of oligosaccharide modification to the cause of serum thyroxine-binding globulin excess. J. Clin. Endocrinol. Metab. 1988; 66: 1037-1043/
120. Burrow G.N., Fisher D.A., Larsen P.R. and fetal thuroid funtion. N. Engl. J. Med. 1994; 331: 1072-1078.
121. Dafnis E., Sabatini S. The effect of pregnancy on renal function: physiology and pathophysiologi. Am. J. Med. Sci.1992; 303: 184-205.
122. Dai G., Levy O., Carrasco N. Cloning and characterisation of the thyroid iodide transporter. Nature 1996; 379: 458-460.
123. Delange F., Burgi H. Iodine deficiency disorders in Europe. Bull WHO 1989; 67: 317-325.
124. Delange F., The disorders induced by iodine deficiency. Thyroid 1994; 4: 107-128.
125. Delange F., Ermans A.M. Iodine deficiency, ed 6. Lippincott Company, Philadelphia; 1991: 368-390.
126. Dumont J.E., Lamy F., Roger P.,Maehaut C. Phyosiological and pathological regulation of thyroid cell proliferation and differentiation by thyrotropin and other factors. Physiol. Rev. 1992; 72: 667 697.
127. 0лійник В.А, Карабун Н.М, Мараховський О.В., та ін. Екскреція йоду з сечею у школярів гірських районів Львівської та Чернівецької обл. України // ПАГ 1998. - № 4 - C. 45-47
128. Ercsson U.B., Thorell J.I. A prospective critical evaluation of in vitro thyroid functio tests. Acta Med. Sc-and. 1986; 220: 47-56.
129. Gaitan E. Goitrogens in food and water. Ann. Rev. Nutr. 1990; 10: 21-39.
130. Glinoer D., De Nayer P., Bourdoux P. et al. Regulation of maternal thyroid during pregnancy. J. Clin. Endocrinol. Metab. 1990; 71: 276-287.
131. Glinoer D. The thyroid function during pregnancy: maternal and neonatal aspecta. New York; 1991: 35-43.
132. Glinoer D., Lemone M. Goiter and pregnancy: a new insight into an old problem. Thyroid 1992; 2: 65-70.
133. Glinoer D., Lemone M., Bourdoux P. et al. Partial reversibility during late postpartum of thyroid abnormalities associated with pregnancy. J. Clin. Endocrinol. Metab. 1992; 74: 453-457.
134. Glinoer D., Delange F., Laboureur I. et al. Maternal and neonatal thyroid function at birth in an area of marginally low iodine intake. J. Clin. Endocrinol. Metab. 1992; 75: 800-805.
135. Clinoer D. Thyroid regulation during pregnancy. Plenum Press, New York; 1993: 181-190.
136. Glinoer D., De Nayer P., Robyn C., Lejeune B., Kinthaert J., Meursi S. Serum levels of intac human chorionic gonadotropin (hCG) and its free and subunits, in relation to maternal thyroid stimulation during normal pregnancy. J. Endocrinol. Invest. 1993; 16: 881-888.
137. Glinoer D. Maternal thyroid function in pregnancy. J. Endocrinol. Invest. 1993; 16: 374-378.
138. Glinoer D., De Nayer P., Delange F. et al. A randomized trial for the treatment of mild iodine deficiency during pregnancy: maternal and neonatal effects. J. Clin. Endocrinol. Metab. 1995; 80: 258-269.
139. Glinoer D. Maternal and neonatal thyroid function in mild iodine deficiency. In: Nauman J., Glioner D., Braverman L.E., Hostalek U. (eds.). The Thyroid and iodine. Schattauer, Stuttgart, New York; 1996: 129-143.
140. Glinoer D. Maternal and fetal impact of chronic iodine deficiency. Clin. Obsted. Gynecol. 1997; 40: 102-116.
141. Gutekunst R., Smolarek H., Hasenpusch U. et al. Goitre epidemiology: thyroid volume, iodine excretion, thyroglobulin and thyrotropin in Germany and Sweden. Acta Endocrinol. 1996; 112: 494-501.
142. Hershman J.M., Lee H-y., Sugawara M. et. al. Human chorionic gonadotropin stimulates iodine uptake, adenylate cyclase, and deoxyribonucleic acid synthesis in cultured rat thyroid cells. J. Clin. Endocrinol. Metab. 1988; 67: 74-79.
143. Кришталь В.В., Агишева Н.К. Психодиагностика и психотерапевтическая коррекция сексуальной дисгармонии супружеской пары. - М.- ЦОЛИУВ. - 1985. - 135 с.
144. Копина О. Психологические методы в работе практического врача // Врач. - 1992. - 10. - С. 26-27
145. Оцінка тяжкості йодної недостатності у Карпатському регіоні /Паньків В.І., Маслянко В.А., Пашковська Н.В. та інш. //Буковинський медичний вісник. - 2001. - Т. 5, № 1. - С. 7-10
146. Hidal J.T., Kaplan M.M. Characteristics of thyroxine 5`-deiodination in cultured human placental cells: regulation