ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ТА СМЕРТНОСТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ ВІД МАТЕРІВ, ЩО ХВОРІЛИ НА СИФІЛІС

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

БАШИНСЬКА ОКСАНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 618.33-08-039.79:618.2-06:616.972

Профілактика перинатальної захворюваності та смертності новонароджених від матерів, що хворіли на сифіліс

14.01.01 акушерство і гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
член-кореспондент АМН України,
Венцківський Борис Михайлович
доктор медичних наук, професор

Київ 2007

Зміст

Перелік умовних скорочень.................................................................................. 3
Вступ .................................................................................................................... 4
Розділ 1. Сифіліс і вагітність сучасний стан проблеми (огляд літератури)....... 9
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження........................................................ 32
2.1. Використані методи дослідження.................................................. 32
2.2. Лікування ............................................................................................. 36
Розділ 3. Клінічна характеристика обстежених вагітних.................................... 40
Розділ 4. Вплив перенесеної сифілітичної інфекції на перебіг вагітності,
пологів та розвиток перинатальних ускладнень................................................. 50
4.1. Клінічні особливості перебігу вагітності та пологів,
стан новонароджених........................................................................... 50
4.2. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу................... 58
4.3. Стан мікробіоценозу статевих шляхів ...............................................70
4.4. Особливості системного імунітету................................................ 72
4.5. Стан окислювальних процесів та системи
антиоксидантного захисту у обстежених вагітних............................... 76
Розділ 5. Результати застосування розроблених
лікувально-профілактичних заходів.................................................................... 79
5.1. Акушерські і перинатальні наслідки розродження........................ 79
5.2. Вплив запропонованої методики на стан
системи «мати-плацента-плід».............................................................. 86
5.3. Корекція мікробіоценозу статевих шляхів..................................... 97
5.4. Зміни стану системного імунітету.................................................. 99
5.5.Стан окислювальних процесів та системи антиоксидантного захисту 102
Обговорення результатів дослідження.............................................................. 104
Висновки........................................................................................................... 124
Практичні рекомендації..................................................................................... 127
Список використаних джерел........................................................................... 128

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОСЗ антиоксидантна система захисту
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
КСР комплексні серологічні реакції
КДШК кінцева діастолічна швидкість кровообігу
ІПСШ інфекції, що передаються статевим шляхом
МОЗ міністерство охорони здоров’я
МСШК максимальна систолічна швидкість кровообігу
НК натуральні кілери
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ОЦК об’єм циркулюючої крові
ОЦП об’єм циркулюючої плазми
РІБТ реакція імобілізації блідих трепонем
РІФ реакція імунофлюоресценції
СД3+ антигени Т-лімфоцитів, які відповідають поряд з
фагоцитами за імунну відповідь у запальному процесі
СД4+ ідентифікаційні маркери Т-хелперів/індукторів
СД8+ поверхневі маркери субпопуляцій Т-супресорів/кілерів
СД4+/СД8+ імунорецепторний індекс величина хелперно-
супресорного співвідношення
С/Д відношення максимальної систолічної швидкості
кровообігу до кінцевої діастолічної
УЗД ультразвукове дослідження
ПН плацентарна недостатність
ЦНС центральна нервова система

Вступ

Актуальність теми. Протягом останнього десятиріччя в Україні відбувся різкий ріст розповсюдженості сифілісу. На сьогодні, завдяки певному покращенню соціально-економічних умов та вжитим медико-організаційним заходам, інтенсивність епідемії сифілісу в Україні дещо зменшилась, хоча і залишається досить значною. Поряд з цим, помітно збільшився відсоток нелікованого сифілісу, що виявляється під час звертання людей за медичною допомогою по іншим питанням. При цьому жінки репродуктивного віку складають серед цього контингента 60%, причому більшість з них планують народження дітей [86].
Вагітні, які перенесли сифілітичну інфекцію, складають групу високого ризику щодо розвитку акушерської та перинатальної патології. У жінок, які хворіють на сифіліс, відзначається високий рівень ускладнень перебігу вагітності та пологів: мимовільні ранні та пізні викидні зустрічаються відповідно в 6,7% та 10,7% випадків, фетоплацентарна недостатність у 92,9%, анемія вагітних у 64,3% та пізні гестози у 42,9% [144], що в свою чергу обумовлює високий рівень перинатальної патології [53, 144, 149, 172, 185, 257].
Аналізуючи літературні дані можна зробити висновки, що даній проблемі приділяється значна увага, причому основними напрямками досліджень є пошук нових методик специфічної профілактики та терапії сифілісу, удосконалення методів його діагностики при вагітності. Поряд з цим, в доступній нам літературі, ми не знайшли робіт присвячених питанням акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, які перенесли сифіліс до вагітності. В той же час епідемія сифілісу в Україні призвела до значного росту частоти вагітності у жінок, які перенесли сифіліс. Наші спостереження свідчать про високий рівень перинатальних ускладнень у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію до вагітності, що обумовлює необхідність удосконалення існуючих лікувально-профілактичних заходів для даного контингенту вагітних.
Все вищевикладене свідчить про актуальність обраного наукового напрямку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця «Охорона репродуктивного здоров’я жінки в сучасних умовах», №державної реєстрації 0103U005668, шифр теми IH .
Мета дослідження. Зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, які перенесли до вагітності сифілітичну інфекцію, на підставі розробки та впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів.
Завдання дослідження:
1. Виявити особливості перебігу, характер та частоту ускладнень вагітності та пологів у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію.
2. Дослідити вагінальний мікробіоценоз під час вагітності у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію.
3. З’ясувати стан системи антиоксидантного захисту під час вагітності у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію.
4. Встановити особливості стану системи імунітету під час вагітності у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію.
5. Вивчити стан фетоплацентарного комплексу у даного контингенту вагітних та оцінити вплив визначених порушень на розвиток перинатальних ускладнень.
6. Розробити і впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів, направлених на зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію.
Об’єкт дослідження: акушерські та перинатальні ускладнення у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію.
Предмет дослідження: стан фетоплацентарної системи, вагінального мікробіоценозу, системи імунітету та антиоксидантної системи захисту (АОСЗ) під час вагітності у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію.
Методи дослідження: клінічні, ехографічні, ендокринологічні, мікробіологічні, імунологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено плин перенесеної до вагітності сифілітичної інфекції, яка призводить до збільшення акушерських та перинатальних ускладнень.
Вперше у вагітних даного контингенту проведені комплексні дослідження стану фетоплацентарної системи, імунологічного статусу, мікробіоценозу статевих шляхів, системи перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та АОСЗ, що має визначальну роль в прогнозуванні перебігу та результатів вагітності.
Вперше встановлено об’єктивні критерії рівні прозапальних цитокінів IL-1β та TNFα в сироватці крові в першому триместрі вагітності ≥200 пкг/мл, які дозволяють своєчасно передбачити розвиток акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних даного контингенту.
На основі отриманих нових даних була обґрунтована, розроблена та впроваджена система лікувально-профілактичних заходів, що призвело до зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.
Практичне значення одержаних результатів. Впровадження результатів дослідження у практику розширило можливості, раннього виявлення ускладнень вагітності та порушеного стану плода у вагітних даного контингенту, що дозволило попередити перинатальні втрати та досягти зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень: мимовільний викидень в 2,5 рази, прееклампсія в 2,83 рази, плацентарна недостатність в 4,08 рази, внутрішньоутробна гіпоксія плода в 3,2 рази, передчасні пологи в 5,33 рази, передчасний розрив плодових оболонок в 2,84 рази, аномалії пологової діяльності в 2,34 рази, дистрес плода в 2,85 рази, синдром затримки росту плода в 3 рази, ускладнення неонатального періоду в 3,1 рази.
Розроблені та впроваджені практичні рекомендації із застосуванням препаратів «Трансфер ФакторТМ», «Ліпін» та «Трентал», щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які перенесли до вагітності сифілітичну інфекцію.
Практичні рекомендації, що випливають з результатів досліджень, є цілком придатними для застосування в родопомічних закладах.
Результати дослідження впроваджено в практику в спеціалізованому пологовому будинку №4 м. Києва.
Особистий внесок здобувача. Внесок автора полягає у виборі теми, визначенні мети, формулюванні завдань дослідження, проведенні та аналізі результатів клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, статистичній обробці матеріалу, аналізі даних літератури, аналізі та узагальненні результатів дослідження, підготовці наукових матеріалів до публікації. Особисто сформульовані висновки роботи, розроблені практичні рекомендації і забезпечено їх впровадження у медичну практику.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи викладались і обговорювались на міжкафедральній раді НМУ імені О.О. Богомольця за участю головного лікаря, заступника головного лікаря з лікувальної роботи, завідуючих відділень та лікарів акушерів-гінекологів пологового будинку №4 м. Києва (2003, 2004, 2005, 2006, 2007), засіданні Асоціації акушерів-гінекологів м. Києва (2005, 2006), докладались на 11 з’їзді акушерів-гінекологів (Донецьк, 2006) та науково-практичній конференції (Одеса, 2007).
Публікації. Основні результати дисертації опубліковано в 3 наукових роботах в фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 151 сторінках машинопису, і складається з вступу, огляду літератури та чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків та практичних рекомендацій, переліку використаних джерел, який включає 268 джерела і займає 22 сторінки. Робота ілюстрована 55 таблицями та 14 рисунками, з яких 2 рисунки розташовані на окремих сторінках.

Список литературы

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної наукової задачі обґрунтування, розробка та впровадження системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних, які перенесли сифілітичну інфекцію.
1. Вагітність та пологи у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію, часто ускладнюються, що негативно впливає на стан плода та новонародженого. Найбільш частими ускладненями перебігу вагітності є: порушення мікробіоценозу 73,3%, плацентарна недостатність 51,1%, мимовільний викидень 10%, загроза переривання вагітності 18%, гестаційна анемія 46,7% та прееклампсія 17,7%; пологів: передчасні пологи 11,1%, передчасний розрив плодових оболонок 35,5%, аномалії пологової діяльності 24,4%; дистрес плода 17,7%. Результатом частих ускладнень стала висока частота перинатальних ускладнень: інтранатальна асфіксія 42,2%, синдром затримки росту плода (асиметрична форма) 13,3%.
2. Дослідження вагінального мікробіоценозу у вагітних, які перенесли сифілітичну інфекцію виявило, збільшення частоти виділення штамів стафілококів 62,2%, кандид 55,5%, гарднерел 20%, стрептококів 17,7%, ешерихій 13,3%, протей 11,1%. Зафіксовано зниження кількості лактобацил до 46,7% та біфідобактерій до 37,7%, виявлено збудники TORCH-інфекцій: хламідії (8,0%), уреаплазми (8,0%), мікоплазми (6,0%), НSV ІІ (14,0%), CMV (6,0%). Клініко-лабораторні ознаки вагініту мали місце у 44,4% випадків, а бактеріального вагінозу у 13,3%, причому серед виділених збудників переважали асоціації мікроорганізмів.
3. Вплив перенесеної сифілітичної інфекції призводить до активації перекисного окислення ліпідів у вагітних (гідроперекиси ліпідів до 5,69±0,8 мкмоль/л, малоновий діальдегід плазми до 10,12±0,21 нмоль/л). У відповідь на активацію ПОЛ відбувається активація ферментної ланки антиоксидантної системи захисту, причому напруження її компенсаторних можливостей у першій половині вагітності змінюється виснаженням у другій, результатом чого є декомпенсований ріст активності ПОЛ.
4. У вагітних, які перенесли сифілітичну інфекцію виявлено зміни імунологічного статусу, котрі полягають в збільшенні порівняно з контролем числа СД8+ Т-лімфоцитів (до 35,6±2,1%, р<0,05) та зменшенні СД4+ (до 32,3±2,5%, р<0,05), що призвело до зниження імунорегуляторного індексу (СД4+/СД8+), окрім цього спостерігалось достовірне зниженням порівняно з відповідними показниками контрольної групи рівня СД16+ (10,9±1,1%, р<0,05), СД20+ (10,1±1,4%, р<0,05) і лізоциму (6,1±0,5 мкг/л, р<0,05) на фоні одночасного росту СД23+ (12,3±1,1%, р<0,05). Виявлено зміни цитокінового профілю значно, майже в 5 разів, підвищені порівняно зі здоровими вагітними рівні основних прозапальних цитокінів IL-1β та TNFα в сироватці крові відповідно до 209,2±51,33 пкг/мл та 207,8±58,76 пкг/мл.
5. Проведені дослідження стану фетоплацентарної системи свідчать, що перенесена до вагітності сифілітична інфекція сприяє частому розвитку порушень стану системи, вираженість яких збільшується в динаміці вагітності, так напередодні розродження компенсовані ехографічні зміни з боку фетоплацентарного комплексу зустрічалися в 46,7% випадків, субкомпенсовані в 20,0% та декомпенсовані відповідно в 6,7%. Виявлено порушення матково-плацентарно-плодового кровотоку, які призвели до порушення плодової гемодинаміки, що характеризується компенсаторною централізацією кровообігу (зниження СДВ КШК 3,6±0,2 та ІР 0,5±0,01 в середній мозковій артерії плода при підвищенні відповідних показників в маткових атреріях та артерії пуповини). Також виявлено порушення гормонпродукуючої функції фетоплацентарного комплексу: зменшення рівня естріолу та збільшення вмісту кортизолу відповідно 30,2±2,1 нмоль/л та 932,1±17,8 нмоль/л, (р<0,01), зниження прогестерону до 481,5±12,1 нмоль/л, хоріонічного гонадотропіну до 252,1±21,4 нмоль/л та плацентарного лактогену до 202,1±12,5 нмоль/л, (р<0,05). Виявлено пряму залежність між порушеним станом фетоплацентарного комплексу та новонароджених (r=0,81, p<0,05).
6. Застосування розробленого методу лікувально-профілактичних заходів для вагітних, які перенесли сифілітичну інфекцію дозволило знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень: мимовільний викидень в 2,5 рази, прееклампсія в 2,83 рази, плацентарна недостатність в 4,08 рази, внутрішньоутробна гіпоксія плода в 3,2 рази, передчасні пологи в 5,33 рази, передчасний розрив плодових оболонок в 2,84 рази, аномалії пологової діяльності в 2,34 рази, дистрес плода в 2,85 рази, синдром затримки росту плода в 3 рази, ускладнення неонатального періоду в 3,1 рази.

Практичні рекомендації

1. Жінкам, що перенесли сифілітичну інфекцію доцільно проводити прегравідарну підготовку з метою корекції можливих відхилень в системі імунного захисту та мікробіоценозу піхви, для чого доцільно використовувати препарат «Трансфер Фактор ТМ».
2. Критерієм підвищеного ризику розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних даного контингенту є рівні прозапальних цитокінів IL-1β та TNFα, в сироватці крові в першій половині вагітності, що ≥200 пкг/мл.
3. В практику роботи родопомічних закладів доцільно впровадити розроблений, для вагітних даного контингенту, комплекс лікувально-профілактичних заходів, який включає використання препаратів «Трансфер Фактор ТМ», «Ліпін» та «Трентал». «Трансфер Фактор ТМ» призначати по 1 капсулі тричі на день протягом 3 тижнів, двома курсами в ранні терміни (до 12 тижнів) та в 20-22 тижнів вагітності. «Ліпін» призначати в дозі 0,5 г внутрішньовенно крапельно, повільно, 1 раз в день, 7 введень на курс. «Трентал» по 1 табл. (100 мг) тричі на день, тривалість курсу 3 тижні. Проводили два курси лікування з застосуванням «Ліпіну» та «Тренталу» в терміни 1820 та 3032 тижні вагітності.

Список використаних джерел

1. Абрамченко В.В., Киселев А.Г., Орлова О.О. Ведение беременности и родов высокого риска. Ст-Птб, 1995. 186 с.
2. Акушерські і перинатальні проблеми TORCH-інфекції / За ред. З.М. Дубоссарської, А.Я. Сенчука. К., 2003. С. 25-37.
3. Альбицкий В.Ю., Никольская Л.А., Абросимова М.Ю. Фетоинфантильные потери. Казань: Медицина, 1997. С. 60-63.
4. Альмухаметов С.Х. Об особенностях течения сифилиса // Казанский медицинский журнал. 1992. №2. С. 136-137.
5. Аніліз основних показників України та ресурсів охорони здоров’я на 1990-1996 роки. К.: Трелакс ЛТД, 1997. 146 с.
6. Ариас Ф. Беременность и роды высокого риска. М.: Медицина, 1989. 656 с.
7. Арутюнова Н.О. Особенности ведения беременности и родов с различнами формами сифилиса: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14:00:01; 14.00.11 / Ин-т акушерства и гинекологии академии мед. наук России им. Д.О. Отто. Санкт-Петербург, 1992. 22 с.
8. Арутюнова Н.О. Совершенствование методов диагностики и лечения венерических болезней у беременных и детей // Тезисы доклада научно-практической конференции лечебно-профилактических учреждений Сокольнического района г.Москвы. М., 1988. С. 142-144.
9. Арутюнова Н.О. Совершенствование специфических и профилактических методов лечения беременных и детей, рожденных болевшими сифилисом матерями // Вестник дерматологии и венерологии. 1989. №8. С. 14-19.
10. Аствацатуров К.Р. Ошибки в диагностике сифилиса. М.: Медицина, 1982. 45 с.
11. Аутеншлюс А.И., Иванова О.В., Коновалова Т.Н. Состояние клеточного иммунитета у беременных с воспалительным заболеванием почек // Иммунология. 1998. №4. С. 52-55.
12. Ахмадеева Э.Н., Мухамедиева М.В., Саматова З.А. Иммунологические и гормональные критерии оценки состояния плода и прогнозирования здоровья новорожденных // Метод. рекомендации. Уфа, 1998. 14 с.
13. Бабаянц Р.С., Новоселова В.С. Опыт однокурсового лечения больных сифилисом // Тезисы доклада Республиканской конференции дерматовенерологов Лит. ССР. Каунас, 1986. С. 133.
14. Баранов А.А., Барашнев Ю.И. Перинатальный региональный центр: структура и функции // Акушерство и гинекология. 1990. №5. С. 3-8.
15. Баранов А.А., Цымлякова Л.М. Медико-экологические проблемы охраны здоровья матери и ребенка // Педиатрия. 1991. №2. С. 5-7.
16. Баратова В.А. Совершенствование методов диагностики и лечения венерических болезней у беременных и детей // Тезисы докладов научно-практической конференции леч.-проф. учреждений Сокольнического р-на г.Москвы. М., 1988. С. 142-144.
17. Баратова В.А. Усовершенствованные методы специфического и профилактическ­ого лечения беременных, больных и болевших сифилисом: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.11 / Центр. научно-исслед. кожно-венерол. ин-т. М., 1989. 16 с.
18. Барашнев Ю.И. Компенсация нарушенных функций центральной нервной системы и значение стимулирующей терапии при перинатальных поврежден­иях головного мозга новорожденных // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1997. № 4. С. 15-17.
19. Барашнев Ю.И. Перинатальная медицина и инвалидность с детства // Акушерство и гинекология. 1991. №1. С. 12-18.
20. Баткаев Э.А., Антоньев А.А., Беднова В.Н. Анализ эффективности лечения заразных форм сифилиса эндолимфатической пенициллинотерап­ией // Вестник дерматологии и венерологии. 1992. №8. С. 56-59.
21. Баткаев Э.А., Знаменская Л.Ф., Москаленко М.Б. Особенности иммунного ответа больных заразными формами сифилиса в процессе эндолимфатической пенициллинотерапии // Вестник дерматологии и венерологии. 1992. №10. С. 18-21.
22. Бахметьева Т.М., Лоншаков Ю.И.. Петрова И.В. Применение спленина с целью иммунокоррекции у больных с серорезистентностью после лечения сифилиса // Вестник дерматологии и венерологии. 1988. № 10. С. 38-42.
23. Бегліце Д.А. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень при поєднанні сифілітичної та хламідійної інфекцій // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000. № 5. С. 110-113.
24. Бегліце Д.А. Профілактика акушерських та перинатальних ускладнень при сифілітичній і хламідійнії інфекції: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 2001. 12 с.
25. Бей Л.И. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных первичным и вторичным сифилисом // Журнал дерматологии и венерологии. Харьков. 2001. №1 (11). С. 30-32.
26. Богатирьова Р.В. Демографічна ситуація в Україні і проблеми медико-генетичної служби // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1999. №1. С. 72-74.
27. Богатирьова Р.В., Іркіна Т.К. Планування сім’ї в Україні // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1997. №2. С. 51-52.
28. Богатирьова Р.В. Стан акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні та шляхи ії поліпшення // Медико-социальные проблемы семьи. 1997. Т. 2, №1. С. 3-6.
29. Бондаренко Г.М. Сифилис и сопутствующие венерические инфекции // Журнал дерматологии и венерологии. 2000. № 1. С. 69-70.
30. Борисенко К.К. Беднова В.Н., Баратова В.А. Совершенствование специфичес­ких и профилактических методов лечения беременных и детей, рожденных болевшими сифилисом матерями // Вестник дерматологии и венерологии. 1989. №8. С. 14-19.
31. Борисенко К.К. Сифилис междисциплинарная проблема // Сборник материалов. 1999-2000. С. 11-12.
32. Борисенко К.К. Лосева O.K. Доля О.В. Современная тактика ведения беременных и детей, больных сифилисом // ИППП. 1999. № 2. С.14-17.
33. Борисенко К.К., Лосева O.K., Доля О.В. Особливості лікування вагітних, що хворіють на сифіліс // ЗППП. 1997. № 5. С. 58.
34. Бурдули Г.М., Фролова О.Г. Репродуктивные потери (клинические и медико-социальные аспекты ). М., 1997. 188 с.
35. Василевская Л.Н. Венерические болезни. М.: Медицина, 1991. 216 с.
36. Вашукова С.С., Макарова Н.Г. Особенности лабораторной диагностики внутриутробных инфекций методом иммуноферментного анализа // Проблемы репродукции. 1997. №4. С. 78-81.
37. Вдовиченко Ю.П., Тимошенко Л.В., Дудка С.В. Ультразвуковая диагностика задержки роста плода в сочетании с плацентарной недостаточностью в группах высокого риска // Эхографiя в перинатологii та гiнекологii. Кривий Рiг, 1993. С. 25-27.
38. Венцківський Б.М. Роль планування сім’ї в зниженні материнської та перинатальної захворюваності й смертності в Україні // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. №2. С. 52-54.
39. Веропотвелян М.П., Стрєлкова С.А., Веропотвелян П.М. Медико-біологічні та соціально-демографічні фактори невиношування вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1996. №1. С. 59-62.
40. Виторский А.П., Наливко С.Н., Навроцкий А.Л. Патогенез и терапия кожных и венерических болезней. Минск: Здоровье. 1982. 233 с.
41. Вихляева Е.М., Асымбекова Г.У., Бадоева Ф.С. Рациональная тактика ведения беременности и родов в профилактике перинатальной заболеваемости и смертности // Вестник АМН СССР. 1990. №7. С. 18-23.
42. Водолазская Т.И., Бурлев В.А., Буркова А.С. Антенатальные критерии риска развития церебральных нарушений у новорожденных при хронической гипоксии плода у женщин с привычным невынашиванием // Акушерство и гинекология. 1996. №4. С. 31-34.
43. Воробьев А.А. Иммунореабилитация при инфекционно-воспалительных и соматических заболеваниях с использованием трансфер-факторов: Методическое письмо. М., 2004. С. 15.
44. Вохидов А.А. Пути снижения перинатальной патологии и ее последствий: Автореф. дис. доктора мед. наук. М., 1996. 38 с.
45. Герасимович Г.И. Плацентарная недостаточность // Здравоохранение. 1999. №9. С. 12-17.
46. Гойда Н.Г. Стан та перспективи розвитку перинатальної допомоги на етапі реформування охорони здоров’я в Україні // Перинатологія та педіатрія. 1999. №1. С. 3-4.
47. Голота В.Я. Антенатальна охорона плода при передчасних родах // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1990. №1. С. 46-47.
48. Голота В.Я., Бенюк В.О. Перинатальні аспекти невиношування вагітності // Проблеми медицини. 1999. №1-2. С. 32-35.
49. Голота В.Я. Роль жіночої консультації в антенатальній охороні плода в сучасному акушерстві // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. №3. С. 31-33.
50. Горин В.С., Серов В.Н., Жабин С.Г. Ассоциированный с беременностью протеин-А и другие макроглобулины как белковые маркеры перинатальной патологии // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1998. №4. С.18-24.
51. Респираторный дистресс-синдром у новорожденных / Гребенников В.А., Миленин О.Б., Рюмина И.И. М., 1995. 136 с.
52. Грищенко О. В., Лахно И. В., Зеленин Ю. В., Проблемы современной фармакотерапии фетоплацентарной недостаточности // Провизор. 2001. №16. С. 25-26.
53. Губенко Т.В. Сифилис у беременных: современное состояние проблемы // Журнал дерматологии и венерологии. 2000. № 1. С. 71-72.
54. Гупало Л.А. Лечение больных свежими формами сифилиса резервным антибиотиком цефамизином: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.11 / Киевский ин-т усовершенств. врачей. К., 1990. 19 с.
55. Гусева С.Н., Данилов СИ. и соавт. Особенности современного течения и исходы беременности при сифилисе // Материалы научно-практ. конф. М.: РГМУ, 1997. С. 154-155
56. Дерев’янко Л.А. Аналіз захворюваності на уроджений сифіліс в Україні // Журнал дерматології та венерології. 2000. № l. С. 76-79.
57. Дмитриев Г.А., Брагина Е.Е. Современные методы лабораторной диагностики сифилиса / Вестник дерматологии и венерологии. 1996. № 3. С.33-38.
58. Дмитриев Г. А. Методы диагностики сифилиса, гонореи, трихомониаза, хламидиоза // Сборник материалов. 1999-2000. С. 4-5.
59. Довжанский С.И. Врожденный сифилис // Вестник дерматологии и венерологии. 1984. №3. С. 21-22.
60. Дубинина Е.Е. Антиокислительная система плазмы крови // Укр. биохим. журнал. 1992. Т. 64. №2. С. 3-15.
61. Перинатологія / З.М. Дубоссарська, Б.М. Венцківський, Р.В. Богатирьова. К., Вища шк. 1999. С. 175-183.
62. Евсюкова И.И. Клинические и нейрофизиологические аспекты прогноза последствий для здоровья ребенка неблагоприятных воздействий в период его внутриутробного развития // Междунар. мед. обзоры. 1994. №3. С. 163-168.
63. Евсюкова И.И. Роль инфекционного фактор в развитии перинатальной патологии плода и новорожденного // Вестник Российской ассоции акушеров-гинекологов. 1997. №4. С. 25-27.
64. Н.В. Ефименко, В.А. Петрова, В.А. Каширин, Н.Н. Слатвинская, О.М. Субботина. Применение природного иммуномодулятора трансфер-фактора в комплексной курортной терапии хронических вирусных гепатитов // Известия вузов. Северо-кавказский регион. Естественные науки. 2006. Спец. выпуск. C. 8-9.
65. Жабченко І.А. Стан здоров’я вагітних як показник здоров’я суспільства і держави // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. №1. С. 9-16.
66. Жегулович В.Г. Последовательность развития нарушений микроциркуляции в плаценте при хронической плацентарной недостаточности // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Сімферополь: «Таврида». 1998. С. 452-455.
67. Жиленко М.И., Федорова М.В. Состояние здоровья беременных, родильниц и новорожденных в условиях воздействия малых доз радиации // Акушерство и гинекология. 1999. №1. С. 20-22.
68. Запорожан В.М., Даниленко Л.І., Макулькін Р.Ф. Плацентарна недостатність та ії вплив на плід // Одеський медичний журнал. 1999. №4. С. 82-84.
69. Акушерство і гінекологія / В.М. Запорожан, М.Р. Цигельський. К.: Здоров’я, 1996. С. 112-114.
70. Зелінський О.О., Клжухар Г.В., Шаповал М.В. До проблеми наркоманії у вагітних жінок // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №1. С. 74-76.
71. Зенин Б.А., Ильин И.И., Галеева А.С. К вопросу о профилактике врожденного сифилиса // Вестник дерматологии и венерологии. 1988. №5. С. 65-67.
72. Зудин Б.И. Кожные и венерические болезни. М.: Медицина, 1990. 378 с.
73. Иванова М.А., Лосева O.K. и соавт. Сифилис и беременность // Вестник дерматологии и венерологии. 2000. № 6. С. 63-66.
74. Иванова М.А., Морозова Т.А. и соавт. Случай раннего врожденного сифилиса: патоморфологические изменения органов плода, плаценты и оболочек // Вестник дерматологических и венерологических болезней. 2001. № 3. С. 50-51.
75. Игнатко И.В., Стрижаков А.Н. Современные возможности и клиническое значение исследований внутриплацентарного кровотока // Акушерство и гинекология. 1997. №1. С. 23-26.
76. Измеров В.Ф., Волкова З.А. Профессиональные вредности как фактор риска перинатальной патологии // Вестник АМН СССР. 1990. №7. С. 26-29.
77. Ильин И.И., Яровинский Б.Г., Галеева А.С. Иммунологическая характеристика больных сифилисом // Вестник дерматологии и венерологии. 1984. №11. С. 57-59.
78. Иманказиева Ф.И., Максутова Э.М., Амерханова М.А., Байджиева А.М. Применение допплерометрии в оценке состояния плода во время беременности // Азиатский вестник. 1998. №2. С. 57-60.
79. Інструкція з лікування та профілактики сифілісу i гонореї // МОЗ України. К., 1996.
80. Калюжна Л.Д., Дерев’янко Л.А., Дзюбак В.Е. Особливостi перебiгу та лi кування сифiлiсу вагiтних на сучасному етапi // Тези доповiдей 10 з’iзду акушерiв-гiнекологiв Украiни. Одеса, 1996. С. 78.
81. Калюжна Л.Д., Дере’янко Л.А. та соавт. Клініко-імунологічний стан немовлят, народжених від матерів, що хворіли або хворіють на сифіліс, та застосування лаферона в комплексній терапії природженого сифілісу // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 5. С. 47-50.
82. Калюжная Л.Д., Деревьянко Л.А., Дзюбак В.Е. Сифилис беременных, серологические и прогностические аспекты // Дерматовенерология, косметология, сексология. 1998. №1. С. 10-12.
83. Сифилис беременных и ранний врожденный сифилис детей грудного возраста // Р.А. Капкаев, Э.Г. Ким. Ташкент: «Медицина», 1989. 24 с.
84. Каримов К.С. Однокурсовой метод лечения больных свежими формами сифилиса новокаиновой солью пенициллина // Автореф. дис. ... канд. мед. наук. М., 1998. 11 с.
85. Каюпова Н.А. Критерии выделения групп риска акушерских осложнений у беременных // Акушерство и гинекология. 1992. №1. С. 5-8.
86. Кияшко Г.П., Яким Я.С., Яким B.C. Особливості акушерської та перинатальної патології у жінок з сифілісом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. № 5. С. 55-56.
87. Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Г.Н. Дранника. Одесса: «АстроПринт», 1996. 604 с.
88. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / Под ред. В.В. Митькова, М.В. Медведева. М.: ВИДАР, 1996. 2-й том 408 с.
89. Колесник А.М. Оперативні аспекти розродження у жінок з екологічно індукованою хронічною фетоплацентарною недостатністю // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. Сімферополь: «Таврида», 1998. С. 468-470.
90. Комличенко Э.В., Ким Л.Х. и соавт. Особенности прерывания беременности у больных сифилисом женщин // Журнал акушерства и женских болезней. Ст-Птб., 2002. № 4. С. 28-30.
91. Короткий Н.Г., Чиненова Е.Г. К вопросу о передаче сифилитической инфекции от матери плоду // Российский журнал кожных и венерических болезней. 2000. № 6. С. 46-47.
92. Краснопольский В.И., Федорова М.В.. Жиленко М.И. Беременность и роды у женщин в регионе аварии на Чернобыльской АЭС // Акушерство и гинекология. 1992. №8-12. С. 12-15.
93. Кривенко З.Ф. Сосудистые нарушения у беременных, больных свежими формами сифилиса: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.01, 14.00.11 / Донецк. мед. ин-т. Д., 1988. 20 с.
94. Кубанова А.А., Доля О.В. Опыт применения цефтриаксона (роцефина) при сифилисе у беременных и новорожденных, а также у детей с серо-резистентностью // Вестник дерматологии и венерологии. 2001. № 2. С. 75-77.
95. Кудашов Н.И. Этиология. Клиника внутриутробных пневмоний у новорожденных и основные принципы их терапии // Вопросы охраны материнства и детства. 1990. №2. С. 26-31.
96. Кулаков В.И., Барашнев Ю.И. Перинатальная патология: истоки и пути снижения // Акушерство и гинекология. 1994. № 36. С. 3-8.
97. Кулаков В.И., Сидельникова В.М. Снижение перинатальной заболеваемости и смертности при невынашивании беременности // Акушерство и гинекология. 1991. № 32. С. 5-8.
98. Линчевский Г.Л. К вопросу о некоторых механизмах внутриутробной бактериальной инфекции плода и новорожденного // Материалы совместной украинско-германской научно-практической конференции акушеров-гинекологов «Современные проблемы инфектологии в акушерстве и гинекологии». Донецк: Донецкий регион. центр по охране материнства и детства МЗ Украины, 1996. С. 22-23.
99. Лисенко Б.М. Прогнозування та профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з сифілітичною інфекцією // Автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 2002. 19 с.
100. Лосева О