ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ, ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ ТА КОРЕКЦІЯ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ІЗ СИФІЛІСОМ В АНАМНЕЗІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
національна МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. П.Л.ШУПИКА

На правах рукопису

БУЛДА ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК:618.39:616.972-08

Особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та корекція ускладнень у жінок із сифілісом в анамнезі

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор Камінський В.В.

Київ 2008

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП.......5
РОЗДІЛ 1. CИФІЛІТИЧНА ІНФЕКЦІЯ У ВАГІТНИХ:
ДІАГНОСТИКА, ПЕРЕБІГ ВАГІТНОСТІ І ПОЛОГІВ, СТАН
НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА ЛІКУВАННЯ.......10
1.1. Структура ускладнень вагітності, пологів та стан
новонароджених у жінок із сифілісом....10
1.2. Гормональний та імунологічний статус при нормальному перебігу вагітності та інфекційних ускладненнях.26
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ40
2.1. Матеріали дослідження. ..40
2.2. Методи дослідження.42
2.2.1. Методики УЗД та кардіотокографії...43
2.2.2. Діагностика сифілісу експрес-тестами.. ..46
2.2.3. Методика кольпоцитологічного дослідження......47
2.2.4. Методики імунологічних досліджень...48
2.3. Методика клініко-математичного аналізу..52
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ
ТА ПІСЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРІОДУ У ЖІНОК ІЗ СИФІЛІСОМ
(за даними ретроспективного аналізу)....53
3.1. Ефективність та інформативність швидких тестів.....66
РОЗДІЛ 4. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖУВАНИХ
ЖІНОК....68
4.1. Перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок з сифілісом в анамнезі.68
4.2. Вивчення гормонопродукуючої функції плаценти у жінок досліджуваних груп..85
4.3. Вміст специфічних білків вагітності, факторів росту у жінок досліджуваних груп...87
4.4. Особливості імунологічного статусу у жінок із
сифілісом в анамнезі.....88
РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ
ПРИ УСКЛАДНЕННЯХ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У
ЖІНОК ІЗ СИФІЛІСОМ В АНАМНЕЗІ..93
5.1. Клінічна та інструментальна оцінка ефективності
застосування альтернативних методів лікування .93
5.2. Динаміка лабораторних показників в процесі
застосування альтернативних профілактичних заходів
у жінок досліджуваних груп..101
РОЗДІЛ 6. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ....109
ВИСНОВКИ.119
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...122

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
КТГ кардіотокографія;
БФПП біофізичний профіль плода;
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція;
РЗК реакція зв’язування комплементу;
ПЛ плацентарний лактоген;
ХГЛ хоріонічний гонадотропін людини;
ПАПП-А плазменний протеїд;
IGF інсуліноподібний фактор росту;
Ig імуноглобуліни;
IL інтерлейкін;
TNF тумор-некротичний фактор;
ІФА імуноферментний аналіз;
УЗД ультразвукова діагностика;
ЗВУР затримка внутрішньутробного розвитку плода;
PIBF прогестерон-індукований блокуючий фактор;
МПК матково-плацентарний кровообіг;
ФПК фетоплацентарний кровообіг.

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема репродуктивної функції жінок пов’язана з питанням про роль інфекцій, які передаються статевим шляхом. Як хронічне системне захворювання сифіліс має найбільш важкі наслідки для організму не тільки самої пацієнтки, але і її потомства. З кожним днем збільшується число хворих, серед яких 8-12% складають вагітні жінки [47].
Упродовж останнього десятиріччя відбувся значний ріст сифілітичної інфекції, в основному у населення репродуктивного віку. Серед основних причин даної тенденції виділяють погіршення матеріального стану людей, появу соціально несприятливих прошарків населення, низький рівень статевого виховання, лібералізацію статевих відносин тощо. Крім того, збільшується і відсоток нелікованого сифілісу, який виявляється вперше при постановці на облік в жіночі консультації з приводу вагітності. Особливостями сучасного сифілісу є перевага прихованих рецидивних форм, малосимптомний перебіг інфекції у вагітних[1]. В структурі хворих на сифіліс жінки репродуктивного віку складають більше 60%, при цьому значна частина з них прогнозує вагітність та пологи.
В наш час загальновідомим є те, що вагітні, які перенесли сифілітичну інфекцію, складають групу високого ризику щодо розвитку акушерської і перинатальної патології. Достатньо вивченим є положення, що основною причиною порушень внутрішньоутробного стану плода є плацентарна недостатність, рівень якої залежить від преморбідного фону і особливостей перебігу вагітності. При неадекватному лікування наслідком плацентарної недостатності є затримка внутрішньоутробного розвиту плода [128].
При сифілітичній інфекції частим ускладненням є також загроза переривання вагітності. Для нелікованого сифілісу характерні викидні та мертвонародження після початку формування плаценти (15-16 тижні вагітності) та проникнення блідої трепонеми з організму матері в кровоток плода [71].
Незважаючи на те, що в останні роки в практику широко впроваджуються нові методи діагностики і лікування невиношування, плацентарної недостатності та ЗВУР, частота вказаних перинатальних ускладнень не має тенденції до зниження. І це диктує необхідність подальшого пошуку шляхів корекції страждання плода і розробки раціональних схем лікування плацентарної недостатності, у першу чергу при високому ступені ризику, яким є перенесена сифілітична інфекція.
Останнім часом при лікування інфекційних захворювань загальноприйняті схеми антибіотикотерапії поєднують з імуномодуляцією, чим досягається значно більший успіх в подоланні інфекційного агента і корекцій імунних порушень, спричинених як збудником інфекції, так і самими антибіотиками. Даний напрямок є надзвичайно практичним та перспективним.
Поряд з цим вагоме місце в лікуванні ускладнень перебігу вагітності зайняла антигомотоксична терапія, так як вона не протипоказана при вагітності і має комплексну позитивну дію.
В ряді випадків при необхідності також застосовується гормональне лікування, так як частина патологічних відхилень у перебігу вагітності спричинена гормональною недостатністю (зокрема, прогестерону).
Все вищевикладене свідчить про актуальність обраного наукового напрямку, а адекватні профілактичні заходи дозволять покращити перебіг вагітності та пологів у жінок з сифілітичною інфекцією та зменшити кількість можливих ускладнень.
Мета дослідження: зниження ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з сифілісом в анамнезі шляхом розробки, апробації та впровадження в практику рододопоміжних установ низки профілактично-лікувальних заходів.

Задачі дослідження:
1. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із сифілісом.
2. Вивчити та довести ефективність швидких тестів на визначення сифілітичної інфекції.
3. Вивчити особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонародженого у жінок із сифілісом в анамнезі.
4. Дослідити імунологічний статус вагітних, які мали сифіліс в анамнезі.
5. Комплексно дослідити функцію фетоплацентарного комплексу при вивченні гормонального гомеостазу (прогестерону, естрадіолу, кортизолу, хоріонічного гонадотропіну, естріолу), специфічних білків вагітності (плазменного протеїду (ПАПП-А), плацентарного лактогену, інсуліноподібного фактору росту (IGF-1)) у сироватці крові жінок досліджуваних груп.
6. Розробити, науково обґрунтувати та впровадити в практику родопоміжних закладів удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження ускладнень вагітності та пологів у жінок з сифілісом в анамнезі.
Об’єкт дослідження: перебіг вагітності та пологів у жінок із сифілісом в анамнезі
Предмет дослідження: функціональний стан фетоплацентарного комплексу, стан клітинного та гуморального імунітету, гормональний стан жінок із сифілісом в анамнезі.
Методи дослідження: клінічні, лабораторні, гормональні, імунологічні, ехографічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Одержані нові дані про особливості перебігу вагітності та пологів у жінок, що хворіють сифілісом. Апробовано та доведено високу діагностичну цінність швидких тестів на сифіліс. На основі комплексного вивчення гормонального та імунологічного статусу жінок, що мали сифіліс в анамнезі встановлено значне пригнічення вказаних показників. На підставі результатів проведених досліджень запропонований і впроваджений в практику лікувальних закладів патогенетичний підхід до профілактики ускладнень вагітності та пологів у жінок із сифілісом в анамнезі.
Практичне значення отриманих результатів. Використання комплексної оцінки стану системи мати-плацента-плід дозволяє діагностувати вчасно її порушення та при необхідності провести профілактичну корекцію.
Апробовано швидкі тести на наявність сифілітичної інфекції у вагітних і отримано високу їх ефективність. Запропоноване патогенетично обґрунтоване профілактичне лікування невиношування, плацентарної недостатності та ЗВУР препаратами бластомуніл, дюфастон, плацента композітум та коензим композітум. Результати дослідження впроваджено в пологовому будинку №4 м. Київа, пологовому будинку №2 м.Києва, жіночій консультації поліклініки №1 Дарницького району.
Результати наукових досліджень та матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі на кафедрах: акушерства, гінекології та репродуктології НМАПО, кафедрі акушерства і гінекології №1 НМАПО.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури за темою дисертаційної роботи. Проведено аналіз та узагальнення сучасного стану досліджуваної проблеми, самостійно виконано основні дослідження, клініко-параклінічні обстеження, проаналізовані особливості гормональних та імунологічних порушень у пацієнток з сифілісом в анамнезі. Узагальнено, проаналізовано та викладено отримані результати, сформульовано висновки, обґрунтовано практичні рекомендації. Підготовано та опубліковано 6 наукових праць.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи викладались і обговорювались на: засіданні Асоціації акушерів-гінекологів м. Києва та Київської області (Київ, 2002, 2006); всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми діагностики, лікування та профілактики сифілісу у вагітних та дітей”(Луганськ, 2004 рік), конференції молодих вчених (Тернопіль, 2004).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт, 4 з них у наукових часописах та збірниках, затверджених ВАК України, у тому числі 1 самостійна.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 138 друкованих сторінках, складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, обговорення їх результатів, висновків і покажчика джерел літератури, що включає 182 джерела. Ілюстрована 20 таблицями і 22 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання зниження ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із сифілісом в анамнезі та профілактика ускладнень вагітності та пологів у жінок, що мали в анамнезі сифіліс на основі комплексного дослідження системи мати-плацента-плід та імунологічного статусу.
1. При проведенні ретроспективного аналізу історій пологів у жінок з сифілісом встановлено, що найчастіше у вказаної групи жінок ми спостерігали анемію вагітних (31,0%), загрозу переривання вагітності (21,0%), плацентарну недостатність (28,0%), токсикоз 1-ї половини вагітності (16,0%), ЗВУР (22,0%) та внутрішньоутробну гіпоксію плода. Також було виявлено маловоддя у 8,0% вагітних з сифілісом, багатоводдя у 17,0%, пізній гестоз у 12,0%, пієлонефрит вагітних у 5,0%, вади розвитку плода у 4,0% та внутрішньоутробне інфікування плода у 7,0%.
2. Апробовані в клінічних умовах швидкі тести на сифіліс були високоінформативними і у 99% співпадали з реакцією Васермана.
3. При вивченні особливостей перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану новонародженого у жінок з сифілісом в анамнезі констатовано, що у вказаної групи жінок ми спостерігали анемію вагітних в 30,0%, загрозу переривання вагітності у 21,67%, плацентарну недостатність у 25,0% жінок, ЗВУР у 18,33% вагітних жінок основної групи. Токсикоз 1-ї половини вагітності зустрічався у 15,0% в основній групі жінок із сифілісом в анамнезі. Маловоддя було діагностовано у 5,0% вагітних основної групи, багатоводдя у 8,33% жінок основної групи. Прееклампсія була діагностована у 11,67% вагітних основної групи. Також ми спостерігали пієлонефрит вагітних у 6,67% жінок основної групи.
Найчастішими ускладненнями в пологах у жінок із сифілісом в анамнезі було: передчасне і раннє вилиття навколоплідних вод (33,33%) передчасні пологи (10,0%), аномалії скорочувальної діяльності матки (11,67%), дефект посліду (10,0%), прогресуюча внутрішньоутробна гіпоксія плода (26,67%), кровотечі у ІІІ-у періоді пологів (11,67%), родовий травматизм (6,67%). У 1-ї вагітної основної групи було передчасне відшарування плаценти.
В післяпологовому періоді у досліджуваних жінок основної групи діагностовано післяпологовий ендометрит у трьох жінок, анемія у 8,83% жінок, лохіометра у 8,33% вагітних, розходження швів після оперативних втручань у 5,0% жінок основної групи.
4.При дослідженні вмісту гормонів сироватки крові відмічено достовірно нижчий рівень прогестерону, естрадіолу, естріолу, кортизолу), специфічних білків вагітності (плазменного протеїну (ПАПП-А), плацентарного лактогену, інсуліноподібного фактору росту (IGF-1)) у сироватці крові жінок із сифілісом в анамнезі в порівнянні з контрольною групою.
5.У жінок із сифілісом в анамнезі констатовано зниження рівня CD4+ 29,37±3,42%, CD8+ 30,18±4,32%, CD56+(NK) 12,63±2,76%, активована фракція Т-лімфоцитів ІПО47+ (HLA-DR+) 8,84±0,46%, CD24+(ІПО24+) не мала маніфестних патологічних спрямувань (16,18±1,07%). Проте, нами встановлено значне зменшення вмісту CD150+(ІПО3+) субпопуляції лімфоцитів до 4,86±0,67% у жінок із сифілісом в анамнезі.
Встановлено, що має місце значне порушення імунологічного статусу у жінок із сифілісом в анамнезі. Рівень прозапальних цитокінів IL-1b (122,8±11,0 пкг/мл), IL-6 (108,2±6,1 пкг/мл) та TNFα (109,4±8,5 пкг/мл) вказує на імуносупресію внаслідок перенесеної в минулому інфекції.
6.У жінок із сифілісом в анамнезі є доцільним застосування препаратів дюфастону, плаценти композітум, коензиму композітум та бластомунілу для профілактики загрози переривання вагітності, плацентарної недостатності, ЗВУР. Використання запропонованих лікувальних заходів покращує перебіг вагітності та дозволяє знизити частоту переношування вагітності в 2,3 рази, передчасних пологів, плацентарної недостатності в 2,4 рази, ЗВУР в 2,5 рази, асфіксії новонароджених в 2,2 рази. Ефективність запропонованого лікування підтверджена також даними імунологічного статусу досліджуваних жінок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путём. Москва. Медицинская книга, 1999г. 414с.
2. Айзятулов Р.Ф. Сифилис (иллюстрированное руководство). Донецк,1998. 228 с.
3. Айзятулов Р.Ф. Современные аспекты серорезистентного сифилиса // Журнал дерматовенерологии и косметологии. 2005 - №1/2 С.59-62.
4. Аніліз основних показників України та ресурсів охорони здоров’я на 1990-1996 роки. К.: Трелакс ЛТД, 1997. 146 с.
5. Арутюнова Н.О. Особенности ведения беременности и родов с различнами формами сифилиса: Автореф. дисканд.мед.наук: 14:01:01; / Ин-т акушерства и гинекологии академии мед.наук России им. Д.О.Отто. Санкт-Петербург, 1992. 22 с.
6. Арутюнова Н.О. Совершенствование специфических и профилактических методов лечения беременных и детей, рожденных болевшими сифилисом матерями // Вестник дерматологии и венерологии. 1999. - №8. С. 14-19.
7. Ахмадеева Э.Н., Мухамедиева М.В., Саматова З.А. Иммунологические и гормональные критерии оценки состояния плода и прогнозирования здоровья новорожденных. // Метод. рекомендации. Уфа. 1998. 14 с.
8. Баратова В.А. Усовершенствованные методы специфического и профилактического лечения беременных, больных и болевших сифилисом: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.11 / Центр. Научно-исслед. кожно-венерол. ин-т. Москва, 1999. 16 с.
9. Барашнев Ю.И. Перинатальная медицина и инвалидность с детства //Акушерство и гинекология. 1997. - №1. С. 12-18.
10. Баткаев Э.А., Антоньев А.А., Беднова В.Н. Анализ эффективности лечения заразных форм сифилиса эндолимфатической пенициллинотерапией // Вестн. дерматол. и венерол. 1998. - №8. С. 56-59.
11. Баткаев Э.А., Знаменская Л.Ф., Москаленко М.Б. Особенности иммунного ответа больных заразными формами сифилиса в процессе эндолимфатической пенициллинотерапии // Вестн. дерматол. и венерол. 1992. - №10. С. 18-21.
12. Бахметьева Т.М., Лоншаков Ю.И.. Петрова И.В. Применение спленина с целью иммунокоррекции у больных с серорезистентностью после лечения сифилиса // Вестн. дерматол. и венерол. 1999. 310. С. 38-42.
13. Богатирьова Р.В. Демографічна ситуація в Україні і проблеми медико-генетичної служби // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1999. - №1. С. 72-74.
14. Богатирьова Р.В. Стан акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні та шляхи ії поліпшення // Медико-социальные проблемы семьи. 1997. Т.2, №1. С. 3-6.
15. Борисенко К.К.. Беднова В.Н., Баратова В.А. Совершенствование специфических и профилактических методов лечения беременных и детей, рожденных болевшими сифилисом матерями // Вестн. дерматол. и венерол. 1999. - №8. С. 14-19.
16. Борисенко К.К., Лосева О.К., Доля О.В. Современная тактика ведения беременных и детей, больных сифилисом.// Инфекции, передающиеся половым путем.- 1999 - №2 С.14-17.
17. Бурдули Г.М., Фролова О.Г. Репродуктивные потери (клинические и медико-социальные аспекты ). М., 1997. 188 с.
18. Вдовиченко Ю.П., Тимошенко Л.В., Дудка С.В. Ультразвуковая диагностика задержки роста плода в сочетании с плацентарной недостаточностью в группах высокого риска. // Эхографiя в перинатологiї та гiнекологiї. Кр.Рiг. 1993. С. 25-27.
19. Вдовиченко Ю.П. Шляхи зниження акушерської і перинатальної патології при поєднанні сифілітичної і хламідійної інфекції у вагітних // Педіатрія, акушерство і гінекологія.-2003. - №4 С.72-76.
20. Венцківський Б.М. Корекція змін вагінального мікробіоценозу та системного імунітету під час вагітності у жінок, які перенесли сифілітичну інфекцію // Репродуктивное здоровье женщины. 2007 - №3 С.188-191.
21. Венцківський Б.М. Роль планування сім’ї в зниженні материнської та перинатальної захворюваності й смертності в Україні // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1997. - №2. С. 52-54.
22. Венцківський Б.М., Заболотна А.В., Зелінський О.О., Сенчук А.Я. Інфекції та вагітність 2007 Одеса 362с.
23. Вихляева Е.М., Асымбекова Г.У., Бадоева Ф.С. Рациональная тактика ведения беременности и родов в профилактике перинатальной заболеваемости и смертности // Вестн. АМН СССР. - №7. С. 18-23. Вохидов А.А. Пути снижения перинатальной патологии и ее последствий: Автореф. дисс. д-ра мед. наук. М., 1997. 38 с.
24. Водолазская Т.И., Бурлев В.А., Буркова А.С. Антенатальные критерии риска развития церебральных нарушений у новорожденных при хронической гипоксии плода у женщин с привычным невынашиванием //Акушерство и гинекология. 1997. - №4. С. 31-34.
25. Вязьміна О.С., В.В.Новіков В.В., Добротіна Н.А. і інші. Сироваточний рівень цитокінів і розчинних форм мембранних антигенів клітин імунної системи при сифілісі” // Цитокіни і запалення. -№2- 2003р. С.14-17.
26. Генкина Г.Б. Актуальные вопросы сифилидологии // Тез. докл. науч. конф., посвященной актуальным вопросам сифилидологии. Москва,1999. С.41-42.
27. Герасимович Г.И. Плацентарная недостаточность // Здра-воохранение. 1999. - №9. С. 12-17.
28. Голота В.Я. Роль жіночої консультації в антенатальній охороні плода в сучасному акушерстві // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1998. - №3. С. 31-33.
29. Голота В.Я., Бенюк В.О. Перинатальні аспекти недоношування вагітності // Проблеми медицини. 1999. - №1-2. С. 32-35.
30. Голота В.Я. Антенатальна охорона плода при передчасних родах // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2000. - №1. С. 46-47.
31. Гупало Л.А. Лечение больных свежими формами сифилиса резервным антибиотиком цефамизином: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.11 / Киевский ин-т усовершенств.врачей. К., 1990. 19 с.
32. Дерев”янко Л.А., Дзюбак В.Є. Випадок помилки в діагностиці раннього природженого сифілісу з симптомами// Педіатрія, акушерство та гінекологія-1999 - №1 С.62-64.
33. Евсюкова И.И. Роль инфекционного фактор в развитии перинатальной патологии плода и новорожденного // Вестн. Рос. ассоц. акуш. гинекол. 1997. - №4. С. 25-27.
34. Зелинский А.А., Маркин Л.Б., Мних Л.В. Антенатальная кардиотокография. Одеса, 2001. 173с.
35. Зенин Б.А., Ильин И.И., Галеева А.С. К вопросу о профилактике врожденного сифилиса // Вестн. дерматол. и венер. 1998. - №5. С. 65-67.
36. Жабченко І.А. Стан здоров’я вагітних як показник здоров’я суспільства і держави // Вісник Асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №1. С. 9-16.
37. Запорожан В.М., Даниленко Л.І., Макулькін Р.Ф. Плацентарна недостатність та ії вплив на плід // Одеський мед. журнал. 1999. - №4. С. 82-84.
38. Захаров С.В. Адаптогени рослинного походження у комплексній терапії сифілісу // Медичні перспективи 2001. - №1. С.84-87.
39. Казмірчук В.Є., Мальцев Д.. Роль цитокінів у виявленні функціональних порушень імунітету // Ліки України. - №2 2004р. С.15-18.
40. Калюжная Л.Д., Деревянко Л.А., Нуриева М.К. Актуальные проблемы сифилидологии.// Дерматовенерология. 1998 - №2 С.74-77.
41. Каравей П.А. Факторы риска акушерской и перинатальной патологии при сифилисе Минск,2004.- 118с.
42. Кіяшко Г.П. Клініко- епідеміологічні особливості акушерської і перинатальної патології при різних формах сифілісу: Автореф. Дис. канд. мед. наук / Вінницький держ. мед. університет Вінниця, 1997 13с.
43. Кіяшко Г.П. Сифіліс та вагітність// Акушерство та гінекологія. 1998. - №2. С.123-128.
44. Ковальчук Л.В., Ганковская Л.В., Хорева М.В., Соколова Е.В. Система цитокинов, комплемента и современные методы иммунного анализа. М.Медицина, 2001г. 158с.
45. Коломійцева А.Г., Писарєва С.П., Яремко Г.Є. Застосування утрожестану в комплексній терапії звичного невиношування вагітності. // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2001. - №4. С.144-146.
46. Короткий Н.Г., Чиненова Е.Г. К вопросу о передаче сифилитической инфекции от матери к плоду // Российский журнал кожных и венерических болезней 2000. - №6. С.46-47.
47. Кулаков В.И., Барашнев Ю.И. Перинатальная патология: истоки и пути снижения //Акушерство и гинекология. 1994. 36. С. 3-8.
48. Кулаков В.И., Сидельникова В.М. Снижение перинатальной заболеваемости и смертности при невынашивании беременности // Акушерство и гинекология. 1991. 32. С. 5-8.
49. Линчевский Г.Л. К вопросу о некоторых механизмах внутриутробной бактериальной инфекции плода и новорожденного // Материалы совместной украинско-германской научно-практической конференции акушеров-гинекологов Современные проблемы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. Донецк: Донецкий регион. центр по охране мат. и детства МЗ Украины. 1997. С. 22-23.
50. Логунов О.А., Лісницька Л.А., Мануйлова Л.А., Павленко А.Ю. Епідеміологічні та клінічні особливості сифілісу у вагітних 2003. - №1. С.50-51.
51. Любавина А.Е. Некоторые иммуноморфологические изменения в плаценте при сифилисе у беременных // Инфекции, передаваемые половым путём М.2001. - №1. С.23-25.
52. Мавров Г.І., Губенко Т.В. Сифіліс у другій половині вагітності: особливості діагностики та лікування // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998 - №3. - С.88-91.
53. Мавров Г.И., Калюжная Л.Д., Губенко Т.В. Лечение сифилиса у женщин во второй половине беременности // Метод. рекомендации.- Харьков 1998. 11с.
54. Мавров И.И. Половые болезни. Энцеклопедический справочник. Киев, Москва, 1994.- 480 с.
55. Мавров И.И. Влияние сифилиса на течение беременности и внутриутробное развитие плода // Дерматология и венерология 2002. - №4. С.41-43.
56. Мавров І.І, Лебидинська Л.А. Цитогенетичні, імуноцитогенетичні і імунологічні дослідження при ранніх формах сифілісу // Дерматологія та венерологія 2003. - №3. С.4-9.
57. Міцонда Р.М. Пологи у жінок, які перехворіли на вірусний гепатит і сифіліс // Медичні перспективи 2004. - №4. С.55-58.
58. Могілевська С.І. Вплив гестагенних препаратів на наслідки вагітності при невиношуванні: Автореф. дис. канд. мед. наук: /Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України - Київ, 1998 14с.
59. Недоношеность : пер. с англ./ Под ред. Виктора В.Х.Ю., Э.К. Вуда. М.: Медицина,1999, - 368 с.
60. Никольская А.А. Медико-социальное значение и программа снижения фетоинфантильных потерь // Рос. Вестник перинатологии и педиатрии. 1999. - №5. С. 15-18.
61. Нисевич Л.Л., Бахмут Е.В., Королькова Е.Л К вопросу о диагностике внутриутробных инфекций у новорожденных //Акушерство и гинекология. 1998. - №2. С. 16-20.
62. Ожиганова И.Н. Патоморфологические особенности взаимоотношений в системе мать-плацента-плод при осложненном течении беременности: Автореф. дис. докт. мед. наук. Новосибирск, 1998. 49 с.
63. Пашков Б.М. Справочник по организации борьбы с венерическими и заразными болезнями. М.: Медицина, 1999. 119 с.
64. Пестрикова Т.Ю., Чижова Г.В. Ведение беременности и родов высокого риска: Руководство для врачей. М., 1994. 288 с.
65. Панкратов В.Г. Инструкция по лечению и профилактике сифилиса// Метод. рекомендации. Минск,1998. 29с.
66. Паращук Ю.С., Покришко С.В. Біофізичний профіль плода при материнській інфекції // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №4. С. 90-92.
67. Пильщикова В.В. Комплексное медико-демографическое исследование мертворождаемости: Автореф. дисс. канд. мед. наук. М., 1992. 19 с.
68. Рассказов Н.И., Шварев Е.Г., Бахмутова Л.А. Особенности внутреутробного развития и неонатального периода у детей, рожденных от матерей, болевших сифилисом во время беременности // Рос. журнал кожных и венерических болезней. 1998 №2 С. 65-68.
69. Рассказов Н.И., Шварев Е.Г., Алтухов Д.А., Алтухов С.А. Влияние сифилиса на течение беременности и родов после специфической терапии.// Заболевания, передающиеся половым путем 1998. - №1. С.14-16.
70. Рассказов Н.И., Шварев Е.Г., Бахмутова Л.А. Постсифилитические нарушения у беременной, плода и новорожденного.// Инфекции, передающиеся половым путем.- 1999. - №3. С.33-36.
71. Родионов А.Н. Сифилис. Руководство для врачей. Санкт-Петербург, 2000. 283с.
72. Савельева Г.М. Пути снижения перинатальной заболеваемости и смертности // Вестн. Росс. акушеров-гинекологов. 1998. - №2. 42-45с.
73. Самсыгина Г.А. Проблемы перинатологии и неонатологии на современном этапе развития педиатрии // Педиатрия. 1990. - №10. С. 5-8.
74. Самцов В.И. Руководство по кожным и венерическим болезням. Л.: Медицина, 1990. 343 с.
75. Сборник научных трудов УДН: Современные данные о внутриутробном поражении плода сифилитической инфекцией. М.: Медицина, 1990. 23 с.
76. Сенчук А.Я., Дубоссарская З.М. Перинатальные инфекции. Москва. Медицинское информационное агентство. 2005 317с.
77. Сердюк А.М., Тимченко О.І. Тягар розладів репродуктивного здоров’я у населення України // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. - №3. С. 5-7.
78. Сидельникова В.М. Актуальные проблемы невынашивания беременности. Москва,1999 138с.
79. Сидельникова В.М. Эндокринология беременности в норме и при патологии. Москва,2007. - 351с.
80. Соколовский Е.В., Арбузова И.А., Колобов А.В. Случай неиммунного отека плода у женщины, больной сифилисом.// Российский журнал кожных и венерических болезней 1999 - №2 С.41-43.
81. Спіженко Ю., Мосієнко В., Мосієнко М., Болоховсіка В., Нагорна О., Болоховський В. Місце імуномодулювальної терапії і комплексному лікуванні пухлинної хвороби та інших захворювань.” // Ліки України.- №3 , 2005р. С. 80-85.
82. Сулухия Р.В. Терапевтическая и хирургическая тактика при недонашивании беременности: Автореф. дис. докт. мед. наук/ НИИ акушерства и гинекологии им. Д.О.Отта РАМН Санкт-Петербург,1998. 33с.
83. Тихомирова Н.В., Юцковский А.Д. К казуистике течения сифилиса.// Заболевания, передаваемые половым путем. 1998. - №5 С.40-41.
84. Торсуев Н.А., Бухарович М.Н. Сифилис. К.: Здоров’я. 1995. 184 с.
85. Торшина И.Е., Лосева В.А., Цыганкова Е.П. Клиника, диагностика и профилактика раннего врожденного сифилиса.// Российский журнал кожных и венерических болезней.- 1999 - №4 С.36-40.
86. Чайка В.К. Инфекции в акушерстве и гинекологии. Донецк, 2006г. 636 с.
87. Чернуха Е.А. Родовой блок. М., Триада Х”, 1999. 533с.
88. Шалдун Д.Р. Прогнозування та профілактика перинатальних втрат. // Автореф. дис. канд. мед. наук: /КМАПО Київ,2002 32с.
89. Шапаренко М.В., Антоньев А.А., Милич М.В. Клинические и серологические особенности раннего врожденного сифилиса в настоящее время // Вестн. дерматол. и венерол. 1998. - №6. С. 16-20.
90. Шапошников О.К. Венерические болезни: Руководство для врачей 2-е изд. Москва,1991 С. 216-246.
91. Ярилин А.А. Система цитокинов и принципы ее функционирования в норме и при патологии.// Иммунология. 1997. - №5 С.7-14.
92. Allessandri L.M., Stanley F.J., Read A.W. A case-control study of intrapartum stillbirths // Br. J. Obstet. Gynecol. 1998. V. 99, №9. P. 719-723.
93. Ammala P., Salonen R. First-trimester diagnosis of hydrolethalus syndrome //Ultrasound Obstet. Gynecol. 2005. - V.5. P. 60-62.
94. Andrews W.W., Goldenberg R.L., Hauth J. C. Preterm labor: emerging role of genital tract infections // Infect. Agents Dis.- V.4, №4. P. 196-211. Azeze B., Fantahun M., Kidan K.G. Seroprevalence of syphilis amongst pregnant women attending antenatal clinics in a rural hospital in north west Ethiopia // Genitourinary Medicine 1997. - №12. - P.347-350.
95. Benets F.M., Andriamahenina R., Andriamiadana J. High syphilis and low but rising HIV seroprevalence rates // Lancet. 1998. - №3. P. 347-354.
96. Berenson A.B., Wiemann C.M., Rowe T.F. Inadequate weight gain among pregnant adolescents: risk factors and relationschip to infant birth weight //Am. J. Obstet. Gynecol.- 1998.- V.176, №6.-P.1220-1224.
97. Berenson A.B., Wiemann C.M., Rowe T.F. Inadequate weight gain among pregnant adolescents: risk factors and relationschip to infant birth weight //Am. J. Obstet. Gynecol.- 1997.- V.176, №6.-P.1220-1224.
98. Brown A.P., Dankins K.D., Parker D.J. Late manifestations of cardiovascular syphilis occurring in young women // Brit. Heart. 1997. - №4. P. 405-408.
99. Bryn M.C., Dajani A.S. Resurgence og congenital syphilis. Detroit Infectious Disease Clinics of North America, 1999. 611 p.
100. Burket G., Vasin S., Palow D. Patterns of cocaine binging: Effect on pregnancy //Am. J. Obstet. Gynecol.- 1998.- V.171. - №2.-P.372-379.
101. Chang S.N., Chang K.Y., Lee M.G. Seroreversion of the serological tests for syphilis in the newborns born to treated syphilitic mothers. Seoul: Genitourinary Medicine, 1998. 78 p.
102. Chang Y.K., Chao S.L. Gestational and congenital syphilis // J. Of the Formosan Medical Association. 1999. - №6. P. 620-623.
103. Chien P.F., Ogston S., Owen P.H. The diagnostic accuracy of cervico-vaginal fetal fibonectin in predicting preterm delivery; an overview // Br. J. Obst. Gynecol.- 1997.-V.104, № 4.- P.436-444.
104. Coetzee N. Congenital syphilis and STD surveillance. // South African Medical J. 2004. - №5. P. 84-85.
105. Collart P., Borel Z.I., Durel P. Luis seroresistent // Brit. J. vener. 2004. - №7. P. 38-42.
106. Cook K. Syphilis in pregnancy: experience from a rural aboriginal community //Australian and New Zealand J. Of Obstetrics and Cynaecology. 2005. - №5. P. 229-230.
107. Critchlow C.W., Leet T.L. Risk factors and infant outcomes associated with umbilical cord prolapse: a population-based case-control study among births in Washington State //Am. J. Obstet. Gynecol. - 1998.- V.170, №2.- P.613-618.
108. Dawes G.S., Lobb M., Moulder M. Antenatal cardiotocogram quality and interpretation using computers // Brit. J. Obstet. Gynaecol.- 1999.-V.99, №9.- P.791-797.
109. Denton A.B., Chase W.M., Scott K. Unintended and unwanted pregnancy in St. Lucia // West Indian Med. J.-2003.- V.43, №3.-P.93-96.
110. Desenclos J. C., Scaggs M., Wroten J.E. Characteristics of mothers of live infants with congenital syphilis // Am. J. Of Epidemiologt. 2002. - №9. P. 657-661.
111. De Vore G. Assessment of venosus flow in normal and high risk fetuses in future and now // Prenatal. Neonat. Med.-2006.-P.329-342.
112. Donders G.G., Desmyter J. Attitude towards serological tests for infection during pregnancy // J. Of Gynecology and Obstetrics. 1998. - №7. P. 161-167.
113. Donders G.G., Desmyter J. The association of gonorrhea and syphilis with premature birthed low birth-weight // J. Genitourinary Medicine. 1998. - №4. P. 98-101.
114. Drossou V., Kanakoudi F., Diamanti E. et al. Concentrations of main serum opsonins in early infancy // Arch. Dis. Child. Fetal. Neonat. - 1997.- V.72, №3.- P.172-175.
115. Eitabbakh G.H., Eleijalde B.R., Broekhuizen F.F. Primary syphilis and nonimmune fetal hydrops in a penicillin allergic woman // J. of Reproductive Medicine. 1999. - №5. P. 412-414.
116. Engel S., Krause H., Metz D. Immune status of patients with early syphilis //J. of immun. 2000. - №4. P. 244-247.
117. Fetal dearth from syphilis: an epidemiological evaluation /Duarte G., Gig E., de Almeida A.M., et.al. // Sao Paulo Bulletin of the Pan American Health Organization., 2004. 284 p.
118. Finnegan L.P. Perinatal morbidity and mortality in substance using families: effects and intervention strategies // Bull. Narcotics. -1997.- V.46, № 1.- Р. 19-43.
119. Fink A., Yano E.M., Goua D. Prenatal programs: What the literature reveals // Obstet. Gynecol. - 1998.- V.80, №5.- P. 867-872.
120. Genest D.R., Choi-Hong S.R., Tate J.E. Diagnosis of congenital syphilis from placental examination: comparison of histopathology, 1996. P. 321.
121. Goepfert A.R., Goldenberg R.L. Prediction of prematurity // Current Opinion in Obstetrics and Gynecol. - 1996. - V.8, №6.- P. 427-427.
122. Gredmark T., Bergman B., Hellstrom L. Total fibronectin in maternal plasma as a prediction for preeclampsia // Gynecol. Obstet. Invest.- 1999.- V.47, №2. - Р. 89-94.
123. Gredmark T., Bergman B., Hellstrom L. Total fibronectin in maternal plasma as a prediction for preeclampsia // Gynecol. Obstet. Invest.- 1999.- V.47, № 2.- Р. 89-94.
124. Hemminki E., Gissler M. Quantity and largeting of antenatal care in Finland // Acta Obstet. Gynecol. Scand. - 1999.-V.72, № 1.-P. 24-30.
125. Henshaw S.K. Unintended pregnancy in the United States // Fam. Plann. Perspect. - 1998. - V.30, №1.- P.24-29.
126. Heredity diseases control programmes. Geneva: WHO, 1997.-133 p.
127. Heubner W.E. Syphilis // J. Infectious Diseases. 2000. P. 17-18.
128. Hill LH, Malo