ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ, ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ ЕНДОМЕТРІОЗУ ШИЙКИ МАТКИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

Вигівська Лілія Миколаївна

УДК: 618.14-002-085+618.14б-085

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕЗУ, ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ
ЕНДОМЕТРІОЗУ ШИЙКИ МАТКИ

14.01.01- акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Сенчук Анатолій Якович

Київ - 2008

ЗМІСТ
Стор.
Вступ ........................................................................................................................ 5
Розділ І. Сучасні підходи до діагностики та лікування генітального
ендометріозу, ендометріоз шийки матки .............................................................10
1.1. Сучасні погляди на природу, діагностику та лікування
генітального ендометріозу ..........................................................................10
1.2. Сучасні підходи до діагностики та лікування екзоцервікального ендометріозу шийки матки ..........................................................................27
Розділ ІІ. Матеріал та методи дослідження..........................................................36
2.1. Матеріал дослідження ...........................................................................36
2.2. Клінічні, спеціальні та додаткові методи дослідження .....................36
2.3. Апаратні методи обстеження ................................................................42
2.4. Методи лікування субепітеліального ЕШМ ........................................42
Розділ ІІІ. Клініко-анамнестичні, кольпоскопічні та цитологічні особливості
у хворих із екзоцервікальним ендометріозом шийки матки ...............................50
3.1. Клініко-анамнестичні особливості пацієнток із субепітеліальним
ЕШМ ...............................................................................................................50
3.2. Кольпоскопічні та цитологічні особливості у хворих із
екзоцервікальним ендометріозом шийки матки .........................................57
Розділ IV. Результати лабораторних, інструментальних та морфологічних
методів дослідження пацієнток з екзоцервікальним ендометріозом шийки
матки .........................................................................................................................61
4.1. Ехоструктурні зміни матки у пацієнток із субепітеліальним
ендометріозом шийки матки ........................................................................62
4.2. Характеристика концентрацій гонадотропних і статевих гормонів у
хворих на субепітеліальний ендометріоз шийки матки ............................67
4.3. Результати кольпоцитологічних досліджень стану слизової оболонки піхви у хворих із субепітеліальним ендометріозом шийки матки ..........72
4.4. Стан місцевого імунітету шийки матки у хворих із субепітеліальним ендометріозом ...............................................................................................73
4.5. Стан піхвової екосистеми у хворих із субепітеліальним
ендометріозом шийки матки .......................................................................79
4.6. Морфологічні та імуногістохімічні маркери
субепітеліального ендометріозу шийки матки...........................................81
Розділ V. Результати клініко-лабораторних методів дослідження через 3 та 6
місяців після лікування пацієнток з екзоцервікальним ЕШМ ...........................90
5.1. Ехоструктурні зміни матки після лікування пацієнток з
субепітеліальним ЕШМ ...............................................................................90
5.1.1. Ехоструктурні зміни матки через 3 місяці після лікування
пацієнток з субепітеліальним ЕШМ ...........................................................90
5.1.2. Ехоструктурні зміни матки через 6 місяців після лікування
пацієнток з субепітеліальним ЕШМ ...........................................................92
5.2. Характеристика концентрацій гонадотропних і статевих гормонів
через 6 місяців після лікування хворих на субепітеліальний ЕШМ........95
5.3. Результати кольпоцитологічних досліджень через 3 місяці після
лікування ЕШМ ..........................................................................................100
5.4. Стан місцевого імунітету шийки матки у хворих із
субепітеліальним ендометріозом ..............................................................102
5.5. Найближчі та віддалені результати лікування хворих із субепітеліальним ЕШМ........................................................................................104
Розділ VІ. Аналіз та обговорення результатів дослідження.............................108
Висновки ...............................................................................................................117
Практичні рекомендації .......................................................................................119
Список використаних джерел..............................................................................120

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Е2

естрадіол

ЕІ

еозинофільний індекс

ЕШМ

ендометріоз шийки матки

ІЗ

індекс зрілості

КПІ

каріопікнотичний індекс

ЛГ

лютеїнізувальний гормон

ПБ

парабазальні клітини

ПВ

поверхневі клітини

Пр

прогестерон

ПР

проміжні клітини

ФСГ

фолікулостимулювальний гормон

IgIg

імуноглобуліни

СЕА

канцерембріональний антиген

ВСТУП

Актуальність обраного автором наукового напрямку обумовлена тим, що субепітеліальний ендометріоз шийки матки (ЕШМ) це поширена патологія, яка обумовлює порушення репродуктивного здоров’я жінок та знижує їх якість життя. На сьогодні ні в кого не викликає сумнів той факт, що субепітеліальний ЕШМ це поліетіологічне захворювання, яке не має достатньо ефективних методів лікування, що пов’язано з недостатнім вивченням патогенезу захворювання і використанням неефективних методів лікування [11;12;112;210;235]. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених діагностиці та лікуванню даної патології, частота захворювання лишається високою, а результати лікування не задовольняють практичних лікарів [4;75;77;240].
У зв'язку зі зростанням частоти даної патології в останні роки цій формі ендометріозу стали приділяти особливу увагу. У літературі деякі автори розглядають ЕШМ як окреме захворювання, інші тільки у поєднанні з ендометріозом ректовагінальної перетинки або тазової очеревини [3, 27, 112, 129].
За деякими спостереженнями, типова симптоматика хвороби виявляється тільки у сполученні з іншими формами генітального ендометріоза (ГЕ) чи проростанні ендометріоїдних гетеротопій у цервікальний канал [112].
Етіопатогенез даного захворювання, як і ендометріозу в цілому, до кінця не вивчений. Однак, вірогідно просліджується залежність виникнення ЕШМ від різних хірургічних утручань (діатермоелектрокоагуляції (ДЕК), гістеросальпінгографії та пластичних операцій на шийці матки; надпіхвової ампутації матки без обліку сполучення міоми з аденоміозом), травм шийки матки під час пологів і абортів; від стресів і запальних захворювань [40, 112].
Існує велика кількість підходів до діагностики і лікування даної патології (гормональна терапія, хімічна- і електрокоагуляція, лазерна терапія і кріохірургічне лікування). На жаль усі діагностичні підходи і методи лікування не мають достатньої клінічної ефективності і частота віддалених рецидивів складає від 23,0% до 47,0% [2;3;13;16]. Удосконалення та впровадження у клінічну практику ефективних та нешкідливих методів лікування даної патологій залишається на сьогоднішній день актуальним завданням сучасної гінекології.
Залишається предметом дискусії роль ендокринних змін, факторів місцевого імунітету, екосистеми піхви та значення факторів апоптозу в етіології та патогенезі субепітеліального ендометріозу шийки матки.
Тому актуальності набуває завдання підвищення ефективності діагностики, профілактики та лікування субепітеліального ендометріозу шийки матки на підставі результатів вивчення клініко-ехографічних, доплерометричних, ендокринологічних, мікробіологічних досліджень, а також розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства та гінекології МІ УАНМ Клінічне та експериментальне обґрунтування ефективності деяких біологічно-активних речовин”, № державної реєстрації 0199U003850.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування та реабілітації хворих із субепітеліальним ендометріозом шийки матки на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, ендокринологічних, імунологічних і морфологічних особливостей, удосконалення і впровадження у клінічну практику методів лікування цієї патології.

Завдання дослідження:
1. Вивчити стан соматичного та репродуктивного здоров’я хворих із субепітеліальним ендометріозом шийки матки.
2. Вивчити стан репродуктивних органів у хворих з даною патологією.
3. З’ясувати основні особливості гормонального гомеостазу, стану місцевого імунітету та екосистеми піхви у пацієнток з екзоцервікальним ендометріозом.
4. Дослідити морфологічні, імуногістохімічні особливості епітелію шийки матки за ендометріозу.
5. Удосконалити, впровадити в клінічну практику та оцінити ефективність методів лікування субепітеліального ендометріозу шийки матки.

Явища, що вивчаються: стан соматичного та репродуктивного здоров’я, структурні, імуногістохімічні особливості шийки матки у разі ендометріозу.
Об'єкт дослідження: хворі на субепітеліальний ендометріоз шийки матки.
Предмет дослідження: гормональний гомеостаз, місцевий імунітет, морфологічні та імуногістохімічні зміни шийки матки та стан екосистеми піхви у хворих із субепітеліальним ЕШМ.
Методи дослідження: клініко-лабораторні, ендоскопічні, морфологічні (цитологічний, гістологічний, імуногістохімічні), ультразвукові, імуноферментний аналіз (визначення рівня гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи), бактеріоскопічне, бактеріологічне дослідження, статистичні методи.
Наукова новизна отриманих результатів
Автор визначив наявність та вплив негативних факторів соматичного та репродуктивного здоров’я на виникнення субепітеліального ЕШМ.
Уперше встановлені особливості клінічних, ехографічних, ендокринологічних, імунологічних і бактеріологічних показників на організмовому та місцевому рівні у пацієнток з ЕШМ.
Уперше вивчено значення апоптозу та онкомаркерів в етіології та патогенезі субепітеліального ЕШМ.
Це дало змогу розширити наявні дані про етіопатогенез ЕШМ у даної категорії жінок, а також науково обґрунтувати, удосконалити та впровадити у клінічну практику лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на підвищення ефективності лікування та реабілітації хворих із ЕШМ.

Практичне значення отриманих результатів. Визначені й уточнені фактори ризику виникнення екзоцервікального ЕШМ. Розроблено й апробовано в клінічних умовах необхідний обсяг обстеження пацієнток, удосконалено ефективні, патогенетично обґрунтовані підходи до лікування хворих з субепітеліальним ЕШМ, які складаються з кріохірургічного або лазерного лікування патології з наступним профілактичним інтравагінальним прийомом натурального прогестерону.

Особистий внесок здобувача
Планування і проведення всіх досліджень виконані за період з 2004 по 2007 рр. Дисертант особисто обрав тему, визначив мету, завдання та напрямки проведення досліджень, провів патентний пошук, огляд і узагальнення сучасних літературних даних за темою дисертації.
Автором проведений ретроспективний та проспективний аналіз особливостей репродуктивного та соматичного анамнезу в 200 хворих з субепітеліальним ЕШМ. Усі вони були проліковані в 2003-2006 рр. на базі кафедри акушерства та гінекології МІ УАНМ.
Самостійно виконано забір і підготовку біологічного матеріалу. Автором написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки, розроблені практичні рекомендації щодо підвищення ефективності лікування та зниження частоти рецидивів субепітеліального ЕШМ. Автором виконана статистична обробка отриманих результатів. Матеріали дисертації викладені в наукових працях.

Апробація результатів дисертації
Основні положення, висновки та практичні рекомендації викладені й обговорені на науково-практичних конференціях: Актуальні питання акушерства та гінекології” (Тернопіль 2005, 2006); Народна та нетрадиційна медицина” МІ УАНМ (Київ, 2005), а також на спільному засіданні проблемної комісії Акушерство та гінекологія” Медичного інституту УАНМ та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (4 грудня 2007 р.).
Результати досліджень впроваджені в практику роботи Київського Центру репродуктивного здоров’я, жіночих консультацій м.Києва, у навчальний процес кафедри акушерства та гінекології МІ УАНМ.

Публікації
За темою кандидатської дисертації опубліковано 4 наукових статті, усі в журналах та збірниках, затверджених переліком ВАК України.

Обсяг та структура дисертації
Дисертація викладена на 149 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, розділу, який містить аналіз та обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що складається з 263 джерел, з них 166 кирилицею і 97 латинкою. Робота ілюстрована 33 таблицями та 18 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне обгрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання підвищення ефективності лікування та реабілітації хворих із субепітеліальним ЕШМ, на підставі аналізу результатів клініко-лабораторних, апаратних та морфологічних досліджень, удосконалення та впровадження у клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів.
1. За анамнестичними даними, в етіопатогенезі субепітеліального ЕШМ мають значення соматичні, переважно ендокринні захворювання, несвоєчасний початок менструацій (раннє і пізнє менархе) і порушення менструального циклу (нерегулярні менструації), аборти, запальні захворювання додатків матки, троє і більше пологів, ускладнені пологи та оперативні розродження через природні статеві шляхи (акушерські щипці, вакуум-екстракція плода), діатермокоагуляція шийки матки.
2. У пацієнток із ЕШМ в 47,0% випадках наявна сполучна патологія (аденоміоз 72,3%, лейоміома матки 27,7%, поліпи ендометрію 14,9%, гіперпластичні захворювання ендометрію в 50,0% пацієнток з аденоміозом і в 30,8% хворих з лейоміомою матки).
3. У хворих на субепітеліальний ЕШМ наявні гормональні порушення, які проявляються достовірною зміною концентрацій гонадотропних (збільшення ЛГ на 5-7-й день, ЛГ і ФСГ на 12-14-й і 21-24-й день менструального циклу) і статевих гормонів (зниження концентрацій прогестерону в овуляторну і секреторну фази і підвищення концентрацій естрадіолу на 21-24 день циклу). Зміни гормональної насиченості органів-мішеней, а саме слизової оболонки піхви, проявляються переважанням у мазках відсотка поверхневих клітин над проміжними і досить високими значеннями КПІ та ІЕ.
4. У хворих із субепітеліальним ЕШМ наявні порушення місцевого гуморального імунітету, які проявляються зниженням концентрацій IgIg класів A, G і sIgA у фазі секреції. Ці зміни є наслідком відносної гіперестрогенії і прогестеронової недостатності у секреторну фазу циклу. Зниження показників місцевого гуморального імунітету є фактором підвищеного ризику виникнення запальних процесів піхви у даних пацієнток.
5. Порушення у піхвовій екосистемі хворих із субепітеліальним ЕШМ проявляються підвищенням випадків інфікування хворих мікробними асоціаціями з перевагою анаеробних мікроорганізмів (56,7%) і зниженням виявлення мікроорганізмів, які формують нормальну мікрофлору (Lactobacillus species у 60,0%, Bifidobacterium species у 33,3% пацієнток).
6. Субепітеліальному ЕШМ притаманні лімфоцитарна інфільтрація і склероз навколишньої строми, а також порушення кровообігу в ділянках, уражених ендометріозом. Серед гістохімічних маркерів особливу увагу слід звернути на зниження експресії рецепторів апоптозу Fas (Apo-1/CD95) і наявність позитивної експресії онкомаркера СЕА в епітеліальних структурах залоз.
7. Результатом комплексної терапії ЕШМ є тенденція (р>0,05) до нормалізації продукції гонадотропних (ЛГ і ФСГ) і значного (р<0,05) покращення продукції статевих гормонів (Е2 і Пр), що відбивається на органах-мішенях і проявляється нормалізацією показників кольпоцитограми, показників місцевого імунітету і екосистеми піхви (відсутність мікробних асоціацій, Lactobacillus species знайдені у 90% хворих, а Bifidobacterium species були виявлені в 83,3% випадків).
8. Застосовані методи лікування є адекватними, нешкідливими і високоефективними (кріотерапія 94,0%, лазерна коагуляція 90,0%). Кріо- та лазерна терапія ЕШМ не спричиняє порушення менструальної та дітородної функції жінок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашова Е.И. Григорьева В.В., Рулев В.В., Сельков С.А. Эндометриоз и гипофункция яичников // Пробл. эндокринол. в акушерстве и гинекологии.: Мат. 2-го съезда Рос. ассоц. врачей акушеров и гинекологов. М., 1997. С. 20-21.
2. Абдуллаева У.А., Ищенко А.И., Озген А. Актуальные вопросы лечения наружного генитального эндометриоза с хроническими тазовыми болями // Российский вестник акушера-гинеколога. 2004. № 1. С.41-45.
3. Адамян Л. В., Кулаков В. И. Эндометриозы: Руководство для врачей. М.: Медицина, 1998. 317 с.
4. Адамян Л.В., Бобкова М.В. Современные подходы к лечению эндометриоза // Акушерство и гинекология. 1995. № 4. С. 10-14.
5. Адамян Л.В., Кулаков В.И. Комбинированное лечение эндометриоза ретроцервикальной локализации, шейки матки и влагалища с использованием СО2-лазера, криодеструкции и электрокоагуляции // Акушерство и гинекология. 1990. №7. С. 54-58.
6. Адамян Л.В., Яроцкая Е.Л. Генитальный эндометриоз: дискуссионные вопросы и альтернативные подходы к диагностике и лечению // Журн. акуш. и женск. болезней. 2002. Том ІI, Вып.3. С. 103-112.
7. Актуальные вопросы гинекологии / Под ред. Е.В. Коханевич. К.: Книга плюс, 1998. 153 с.
8. Антипкин Ю.Г., Задорожная Т.Д., Ещенко О.И. Новое понятие клеточной смерти: апонекроз // Перинатология и педиатрия. 2007. № 2 (30). С. 127-129.
9. Апанасенко Н.А., Павлушенко С.Д., Малова Ю.А. Комплексное лечение доброкачественных заболеваний шейки матки у молодых женщин // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: «Інтермед», 2006. С. 5-9.
10. Барышников А. Ю., Шишкин Ю. В. Программированная клеточная смерть (апоптоз): Обзор // Рос. онкол. журнал. 1996. № 1. С. 58-61.
11. Баскаков В. П. Клиника и лечение эндометриоза. Л.: Медицина, 1990. 240 с.
12. Баскаков В.П. Медикаментозное лечение эндометриоза // Вестн. Рос. ассоц. акушеров-гинекологов. 2000. №3. С. 121-122.
13. Баскаков В.П., Цвелев Ю.В., Кира Е.Ф. Эндометриоидная болезнь. СПб.: ООО «Изд. Н-Л», 2002. 452 с. Библ. С. 423-444.
14. Белушкина Н. Н., Северин С. Е. Молекулярные основы патологии апоптоза: (Лекция) // Арх. патологии. 2001. № 1. 51-60 с.
15. Белушкина Н. Н., Хасан Хамад А., Северин С. Е. Молекулярные основы апоптоза // Вопр. биол. мед. и фармац. химии. 1998. № 4. С. 15-24.
16. Бенюк В.А., Усевич И.А. Современный взгляд на лечение эндометриоза // Медицинские аспекты здоровья женщины. 2007. № 1 (4). С. 30-35.
17. Березовская Е.П. Дисплазии шейки матки: лечить или не лечить? // Медицинские аспекты здоровья женщины. 2007. № 4 (7). С. 30-35.
18. Берестовой О.А. Генитальный эндометриоз: так что же мы лечим? // Здоровье женщины. 2007. № 2 (30). С. 141-146.
19. Берестовой О.А. Эндометриоз: дайджест за январь-февраль-март 2002 г. // Здоровье женщины. 2002. № 2 (10). С. 112-116.
20. Бєсєдін О.В. Удосконалення методів лікування хворих на генітальний ендометріоз шляхом корекції нейтрофіло-залежних механізмів: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. К., 2000. 19 с.
21. Бойко Е. Л. Опыт применения препарата Дюфастон в гинекологии // Актуальные проблемы здоровья семьи: Сб. науч. тр., посвящ. 20-летию основания ин-та. Иваново, 2000. С.167-170.
22. Бойчук С. В., Мустафин И. Г., Фассахов Р. С. Апоптоз: характеристика, методы изучения и его роль в патогенезе атопических заболеваний // Казан. мед. журнал. 2000. № 3. С. 217-222.
23. Болдырев А. А. Дискриминация между апоптозом и некрозом нейронов под влиянием окислительного стресса: Обзор // Биохимия. 2000. № 7. С. 981-990.
24. Борода А.М. Визначення морфофункціонального стану ендометрію основа індивідуального прогнозу та профілактики при його гіперпластичних враженнях // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: Інтермед, 2006. С. 67-69.
25. Бурлев В. А., Волков Н. И., Стыгар Д. А., Гаспаров А. С., Аванесян Н. С. Значение факторов роста в патогенезе эндометриоза: Обзор // Вестн. Рос. ассоц. акушеров-гинекологов. 1999. № 1. С. 51-57.
26. Буянова О.В., Буянов О.В. Застосування крему «Кетодін» в комплексному лікуванні урогенітального кандидозу // Здоровье женщины. 2004. № 4 (20). С. 81-82.
27. Бычков В.И., Быков Э.Г., Братусь А.М. Осложнения и отдаленные результаты лечения фоновых и предраковых состояний шейки матки диатермоконизацией //Акушерство и гинекология. 1990. №2. С.61-62.
28. Ваганова И. Г. Апоптоз и пролиферация эпителиоцитов эктоцервикса у больных папилломавирусным и хламидийным цервицитом // Вопр. онкологии. 2000. № 5. С. 578-582.
29. Вдовиченко Ю.П., Веропотвелян П.Н., Веропотвелян Н. П., Панасенко А.Н. Некоторые наследственные и гормональне аспекты эндометриоза // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 3. С. 72-76.
30. Вихляева Е.М. (ред.) Руководство по эндокринной гинекологии / Под ред. Е. М. Вихляевой. М.: Медицинское информационное агент­ство, 1998. 768 с.
31. Вінницька А.Б., Козаченко Т.М., Воробйова Л.І., Медведєв В.Є. Клінічні та ультразвукові критерії оцінки стану яєчників після органозберігаючих операцій з приводу раку шийки матки // Здоровье женщины. 2004. № 4 (20). С. 99-102.
32. Возианов А.Ф., Бутенко А.К., Зак К.П. Цитокины: биоло­гические и противоопухолевые свойства. К.: Наук. думка, 1998. 319 с.
33. Волков В.Г., Рябчикова Н.А. Значение и место магнитно-резонансной томографии в современной комплексной диагностике ретроцервикального эндометриоза // Вестн. новых мед. технологий. 1999. №2. С. 83-85.
34. Волошина Н.Н., Петрова О.Ю., Кузнєцова Т.П., Елизарова Л.И., Кошлакова Е.С. Мониторинг патологии шейки матки у беременных // Здоровье женщины. 2007. № 2 (30). С. 63-67.
35. Волянська А.Г. Комплексне лікування хворих на зовнішній ендометріоз з реабілітацією емоційно-вегетативного стану: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01/ Одес. держ. мед. ун-т. Одеса, 2001. 16 с.
36. Воробій В.Д. Порівняльні клінічні аспекти геніального ендометріозу різної локації // Педіатрія, акуш. та гінек. 2007. № 2. С. 84-86.
37. Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Лигирда Н.Ф. Принципи органозберігаючого лікування патології шийки матки у хворих репродуктивного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 3. С. 106-115.
38. Воробйова Л.І., Лигирда Н.Ф. Застосування α2β-інтерферону в комплексному лікуванні цервікальних інтраепітеліальних неоплазій // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: «Фенікс», 2001. С. 116-117.
39. Голота В.Я., Голота О.В. Сучаснi пiдходи до лiкування ендометрiозу // Педiатрiя, акушерство та гiнекологія. 1999. №3. С. 78-80.
40. Гончарова Я.А., Коханевич Е.В., Ободников А.А. Целенаправленная гормонотерапия при генитальном эндометриозе (предварительное сообщение) // Здоровье женщины. 2002. № 2 (10). С. 94-97.ости от особенностей антропологических данных // берігаючих операцій з
41. Горохов А.П., Полякова В.А., Лангофер М.Р. Эктоцервикальный эндометриоз, как осложнение после диатермокоагуляции псевдоэрозий шейки матки // Междунар. конгр. по эндометриозу с курсом эндоскопии. Москва. 22-26 апр. 1996г.: (Материалы и тез.). М., 1996. С. 433-434.
42. Грищенко В.И., Щербина И.Н. Современные подходы к лечению эктопии шейки матки в условиях женской консультации // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: «Інтермед», 2003. С. 85-87.
43. Грищенко В.И., Щербина Н.А., Потапова Л.В. Клиническая эффективность применения иммунокоррегирующей терапии в лечении больных с наружным эндометриозом І-ІІ степени // Український медичний часопис. 2001. № 4 (24). С. 42-44.
44. Грищенко В.І., Щербіна М.О., Потапова Л.В. До питання діагностики, клініки та лікування ендометріоїдних гетеротопій // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1997. № 6. С. 108-111.
45. Громова А.М., Крутикова Е.І., Лихачов В.К., Гудима О.О. Імуногістохімічний тест на цитоонкотрансформацію при ендоцервікозах // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: Інтермед, 2007. С. 190-193.
46. Гужова И. В., Ласунская Е. Б., Нильссон К., Дариева З. А., Маргулис Б.А. Влияние теплового шока на процессы дифференцировки и апоптоза в клетках U-937 // Цитология. 2000. № 7. С. 653-658.
47. Давыдов А.И., Стрижаков А.Н. Современные аспекты патогенеза генитального эндометриоза // Акушерство и гинеко­логия. 1997. № 2. С. 44-48.
48. Дамиров М.М. Аденомиоз: Клиника, диагностика и лечение. Москва-Тверь, ООО «Изд. «Триада», 2002. 294 с.
49. Демидов В.Н., Гус А.И., Адамян Л.В., Хачатрян А.К. Эхография органов малого таза. Эндометриоз. Практическое пособие. М.: Скрипто, 1997. 60 с.
50. Дерев'янко Л.І., Лунгол В.И., Завгородня Л.І., Некторова Н.М. Деякі клініко-функціональні паралелі у хворих з ендометріоїдними гетеротопіями геніталій // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №2. С. 114-116.
51. Долгачев В. А., Афанасьев В. Н., Долгачева Н. Н., Печатников В. А. Предотвращение N-ацетил-L-цистеином апоптоза тимоцитов, вызванного УФС-облучением // Иммунология. 2000. № 4. С. 37-38.
52. Ефременков СВ., Нарезкина Л.П. К вопросу о механизме действия лазерного облучения. // Клиническая медицина. 1997. № 3. С. 74.
53. Железов Д.А. Діагностика та лікування гіперпластичних процесів матки // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: Інтермед, 2007. С. 793-796.
54. Зуев В.М. Применение СО2-лазера для лечения доброкачественных заболеваний шейки матки // Акушерство и гинекология. 1985. № 6. С.69-71.
55. Ищенко А.И. Кудрина Е. А., Ба­бурина И. П. и соавт. Эндоскопическое хирургическое лечение различных форм эндометриоза // Акушерство и гинекология. 1996. № 5. С. 5-8.
56. Кабаченко О.В., Луценко Г.Є. Особливості клінічного перебігу, мікробіологічних, гормональних показників, стану імунної системи у хворих на лейкоплакію шийки матки // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 4. С.91-93.
57. Каверіна В. О. Профілактика та лікування ендометріозу вагінальної частини шийки матки у жінок репродуктивного віку з бактеріальним вагінозом: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Київ. мед. академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. К., 2002. 17 с.
58. Каверіна В. О. Характеристика рівнів статевих і гонадотропних гормонів у хворих на ендометріоз піхвової частини шийки матки поєднано з бактеріальним вагінозом // Педіатрія, кушерство та гінекологія. 2002. № 4. С. 93-95.
59. Казначеев К. С. Механизмы развития цитокининдуцированного апоптоза: Обзор // Гематология и трансфузиология. 1999. № 1. С. 40-43.
60. Кизюк Б.Я. Ефективність виявлення передракових захворювань шийки матки за період с 1985 по 1995 роки. В кн.: Сучасніий підхід до діагностики і лікування генітального раку у жінок. Миколаїв, 1997. С. 4-5.
61. Кисина В.И., Михалко О.Е., Мерзабекова М.А., Полищук Н.А. Роль бактерий и вирусов в патогенезе фоновых и диспластических процессов слизистой оболочки шейки матки и влагалища // Вестник дерматологии и венерологии. 2001. № 2. С. 40-45.
62. Кобаченко О.В., Луценко Г.Є. Особливості клінічного перебігу мікробіологічних, гормональних показників, стану імунної системі у хворих на лейкоплакію шийки матки // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. № 4. С. 91-93.
63. Кобеляцкий Ю.Ю. Свечи Мовалиса как компонент комплексной терапии вторичной дисменореи у пациенток с эндометриозом // Медицинские аспекты здоровья женщины. 2006. № 2. С. 30-35.
64. Коган Е. А., Гадаева И. В., Радионов С. В., Кудрина Е. А., Ищенко А. И. Маркеры апоптоза в очагах наружного генитального эндометриоза // Актуальные проблемы пато- и морфогенеза. Системные аспекты патологии и вопросы преподавания патологической анатомии : Сб. тр. науч. конф., посвящ. 100-летию каф. патол. анатомии С.-Петерб. гос. мед. ун-та им. И. П. Павлова. СПб., 1999. С. 40-41.
65. Козель А.И., Попов Г.К. Механизм действия лазерного облучения на тканевом и клеточном уровнях // Вестник Российской АМН. 2000. №2. С. 41-43.
66. Козлюк В.А., Козлюк А.С., Прощаков К.В. Клинические, молекулярно-биологические и цитоморфологические особенности заболеваний шейки матки на фоне папилломавирусной инфекции // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. № 1 (17). С. 40-46.
67. Кондриков Н.И. Концепция метапластического происхождения эндометриоза: современные аспекты // Акушерство и гинекология. 1999. №4. С. 10-13.
68. Кондриков Н. И., Адамян Л. В. Эндометриоз: за и против имплантационной концепции : Обзор // Акушерство и гинекология. 1999. № 2. С. 9-12 .
69. Кондриков Н.И. Патология влагалища и шейки матки. Москва: "Медицина", 1999. 272 с.
70. Кондриков Н.И. Концепция метапластического происхождения эндометриоза: современные аспекты // Акушерство и гинекология. 1999. № 4. С. 10-13.
71. Коновалов В.И. Эффективность применения препарата «Дюфастон» при эндометриозе у больных репродуктивного возраста // Акушерство и гинекология. 2002. № 5. С 48-49.
72. Кондриков Н. И., Адамян Л.В. Эндометриоз: за и против имплантационной концепции // Акушерство и гинекология.- 1999.- № 2. С. 9-12.
73. Корнацкая А.Г., Ревенько А.А., Лисяна Т.А., Данилюк О.И. Микробиоценоз генитального тракта у женщин с хроническими воспалительными заболеваниями внутренних половых органов // Репродуктивное здоровье женщины. 2003. № 2 (14). С 59-62.
74. Корчинська О.А. Оцінка результатів поєднаного використання лапароскопії та гістероскопії в діагностиці і лікуванні хворих на генітальний ендометріоз з неплідністю // Буковин. мед. вісник. 2002. №1. С. 60-62.
75. Коршунов А. М., Преображенская И. С. Программированая смерть клеток (апоптоз) : Обзор // Неврол. журнал. 1998. № 1. С. 40-46.
76. Костова М.Н. Лечение заболеваний шейки матки, обусловленных или сочетающихся с воспалительными процессами нижнего отдела генитального тракта // Гинекология. 2000. Том 2. № 3.
77. Коханевич Е.В., Берестовой О.А. Новые перспективы в лечении эндометриоза // Здоровье женщины. 2003. № 4 (16). С. 99-105.
78. Коханевич Е.В., Берестовой О.А. Особенности анамнеза и клинической картины генитального эндометриоза в зависимости от особенностей антропологических данных // Здоровье женщины. 2002. № 2 (10). С. 28-31.
79. Коханевич Е.В., Берестовой О.А., Коноплянко В.В. Эндохирургическая тактика при генитальном эндометриозе // Вісн. акушерів-гінекологів України. 2002. №4. С.12-20.
80. Коханевич Е.В., Ганина К.П., Суменко В.В. Кольпоцервикоскопия. Атлас. К.: "Вища школа", 1997. 49 с.
81. Коханевич Е.В., Дудка С.В. Каминский В.В. и соавт. Современные методы диагностики и лечения генитального эндометриоза // Междунар. мед. журнал. 2001. №3. С. 57-58.
82. Коханевич Е.В., Кучеренко С.М., Коноплянко В.В., Туманян М.К. Використання солковагiну у комплексному лiкуваннi ендоцеровiкозiв, поеднаних iз внутрiшнiм ендометрiозом // Педiатрiя, акушерство та гiнекологія. 2000. №5. С. 122-125.
83. Коханевич Е.В., Судома И.А., Берестовой О.А. и соавт. Генитальный эндометриоз и бесплодие: IVF или хирургия? // Вісн. акушерів-гінекологів України. 2002. № 2. С. 24-34.
84. Коханевич Е.В., Туманян М.К. Консервативное лечение эндоцервикозов у женщин с генитальным эндометриозом // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: «ТМК», 1999. С. 480-482.
85. Коханевич Є.В., Суханова А.А., Семенко В.В. Тактика лікування дисплазій епітелію шийки матки при порушеннях гормонального статусу // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: «ТМК», 2000. С. 466-469.
86. Кравчук И.И. Врожденная патология шейки матки (эрозия, псевдоэрозия, эктопия) // Здоровье женщины. 2004. № 4 (20). С. 76-78.
87. Краснопольский В.И., Буянова С.Н. Консервативно-хирургическое лечение наружно-внутреннего эндометриоза // Журн. акушерства и женск. болезней. 2002. №3. С.113-116.
88. Краснопольский В.И., Радзинский В.Е., Буянова С.Н., Манухин И.Б., Кондриков Н.И. Патология влагалища и шейки матки. М.: «Медицина», 1999. 272 с.
89. Крутікова Е.І. Клітинні фактори локального імунітету шийки матки при фонових та передракових захворюваннях, асоційованих із папіломавірусною інфекцією // Педіатрія, акуш. та гінек. 2003. № 4. С. 100-105.
90. Кузнецов С. В. Апоптоз и некоторые механизмы его регуляции // Пробл. гематологии и переливания крови. 1998. № 2. С. 22-27.
91. Кулаков В. И., Сухих Г. Т., Гатаулина Р. Г. Апоптоз в клинике гинекологических заболеваний: (Обзор литературы) // Пробл. репродукции. 1999. № 2. С. 15-26.
92. Кулаков В.И., Григорян К.В., Гаспаров А.С. Восстановление репродуктивной функции у пациенток с эндометриоз-ассоциированным бесплодием после комплексного лечения // Пробл. репродукции. 1999. №2. С. 59-61.
93. Куперт А.Ф. Лечение псевдоэрозий шейки матки (сообщение второе). 2001. Вып. 2. С.110-113.
94. Кучеренко С.М., Коханевич Е.В., Коноплянко В.В., Сильченко В.В. Клинико-морфофункциональные аспекты генитального эндометриоза // Здоровье женщины. 2004. № 3 (19). С. 91-94.
95. Леках И. В., Замулаева И. А., Саенко А. С., Поверенный А. М. Скрытые натуральные антитела вызывают апоптоз лимфоцитов // Иммунология. 2000. № 4. С. 39-42 .
96. Лещинский П. Т. Клинико-параклиническая характери­стика, профилактика и лечение генитального эндометриоза (Клинико-экспериментальные исследования): Автореф. дис. ...д-ра мед. наук: 14.00.01 / Киев. НИИ педиатрии, акушерства и гинекологии. Киев, 1991. 44 с.
97. Лоныч В.В., Богдашкин Н.Г., Терещук Л.М., Гладенко Н.И. Причины гистерэктомий в акушерской клинике // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: «ТМК», 2000. С. 450-452.
98. Лукьянова Н. Ю., Кулик Г. И., Чехун В. Ф. Роль генов p53 и bcl-2 в апоптозе и лекарственной резистентности опухолей // Вопр. онкологии. 2000. № 2. С. 121-128.
99. Малова Ю.А., Апанасенко Н.А., Зоркова Е.В. Соматическая заболеваемость у женщин с гиперпластическими процесами эндометрия // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: Інтермед, 2006. С. 428-431.
100. Манухин И.Б., Минкина Г.Н. Иммунные и микробиологические аспекты заболеваний шейки матки // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1994. С. 38-42.
101. Маркова Е. А., Кузнецова Т. А. Хирургическая лапароскопия в диагностике и лечении эндометриоза у женщин с нарушением репродуктивной функции // Современные аспекты хирургической эндокринологии: Материалы шестого Рос. симпоз. по хирург. эндокринологии, посвящ. 25-летию каф. госпит. хирургии Морд. гос. ун-та им. Н. П. Огарева и 70-летию проф. Калинина А. П. Саранск, 1997. С. 168-169.
102. Махмудова Г.М. Сравнительная оценка некоторых видов гормономодулирующей терапии у женщин после оперативного лечения генитального эндометриоза // Российский вестник акушера-гинеколога. 2003. № 2. С. 49-51.
103. Маянский А. Н., Маянский Н. А., Абаджиди М. А., Заславская М. И Апоптоз: начало будущего // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1997. № 2. С. 88-94.
104. Мерцалова О. В. Диференційна діагностика і обгрунтування тактики лікування ендометріозу і міоми матки у жінок репродуктивного віку (за даними клінічних, магнітно-резонансно томографічних та доплерометричних досліджень): Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун-т. Х., 1997. 20 с.
105. Миляновский А.И., Гордиенко В.М., Степанковская Г.К., Сенчук А.Я. Криотерапия субэпитального эндометриоза шейки матки // Криобиология. 1987. №2. С. 47-48.
106. Минкина Г.Н., Манухин И.Б., Франк Г.А. Предрак шейки матки. М.: "Аэрограф-медиа", 2001. 112 с.
107. Михайлов В.А. Способ коррекции гормональных нарушений в гинекологии на примере генитального эндометриоза // Вестн. нов. мед. технологий. 1996. №1. С. 57-59.
108. Назарова А.О., Алексинская Е.С., Шарабанова И.Ю., Поситеева Л.В., Назаров С.Б. Функциональная активность перитонеальных макрофагов при разных способах хирургического лечения экспериментального эндометриоза у крыс // Проблемы репродукции. 2003. № 2. С. 19-21.
109. Непорада С.М. Порiвняльний аналiз ефективностi "вiдкритого" i лапароскопiчного хiрургiчного лiкування хворих на ендометрiоз // Одеськ. мед. журнал. 2001. №2. С. 43-45.
110. Новиков B.C. Программированная клеточная гибель. СПб., 1996. 165 с.
111. Новиков В. С., Цыган В. Н. Физиологические аспекты апоптоза // Рос. физиол. журн. им. И. М. Сеченова, 1997. № 4. С. 13-23.
112. Павлушенко С.Д., Апанасенко Н.А. Современный подход к терапии фоновых заболеваний шейки матки // Збірник наукових праць Асоц. акуш.-гінек. України. К.: «Інтермед», 2006. С. 506-509.
113. Певницкий Л. А. Программированная гибель клеток и апоптоз: значение для развития и функционирования иммунной системы // Вестн. Рос. АМН. 1996. № 6. С. 43-50.
114. Пересада О. А., Берлов Г. А., Герасимович Г. И. Исоавт. Клинико-биохимические и морфологические особенности эндометриоза при хирургическом лечении // Здравоохранение. (Минск). 1998. № 1. С. 13-15.
115.