ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЕРИНАТАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ЗІ СПОЛУЧНОТКАНИННИМИ ДИСПЛАЗІЯМИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

Неєлова Оксана Василівна

УДК: 618.3+618.5+618.7]-06-036-084:616.018.2

прогнозування та профілактика Перинатальних ускладнень у жінок зі сполучнотканинними дисплазіями

14.01.01 акушерство та гінекологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Назаренко Лариса Григорівна
доктор медичних наук, професор

Харків 2008

ЗМІСТ

Список скорочень

3

Вступ

.......

4

Розділ 1.

ПРОБЛЕМА сполучнотканиннОЇ дисплазіЇ В контексті РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ`Я ЖІНКИ ТА ПерИнатальнОЇ ПАТОЛОГІЇ (огляд літератури).

10

1.1.Загальнопатологічне значення СТД у клінічній медицині.

10

1.2.Сучасні уявлення про роль СТД у перинатології, акушерстві та гінекології................

18

РОЗДІЛ 2.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ.

28

2.1.Програма дослідження, загальна характеристика клінічних груп

28

2.2.Клініко-інструментальні, спеціальні біохімічні, морфологічні, статистичні методи дослідження ...............

36

РОЗДІЛ 3.

РЕЗУЛЬТАТИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЖІНОК ІЗ СТД: КЛІНІЧНА КАРТИНА, ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ, ФАКТОРИ РИЗИКУ І ДІАГНОСТИКА ФЕТО-ПЛАЦЕНТАРНИХ ПОРУШЕНЬ

41

Розділ 4.

КЛІНІЧНІ І МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ МАТИ-ПЛАЦЕНТА-ПЛІД У ЖІНОК ІЗ СТД...

56

4.1 Особливості факторів ризику перинатальної патології у вагітних жінок із СТД

56

4.2. Ультразвукова діагностика стану фето-плацентарного комплексу у жінок із СТД.........................

69

4.3. Клініко-морфологічні паралелі в оцінці фето-плацентарного комплексу у вагітних із СТД..

76

РОЗДІЛ 5.

БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБМІНУ КОЛАГЕНУ У ЖІНОК ІЗ СТД ТА ЇХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ..

95

Розділ 6.

Обгрунтування МЕТОДИКИ профілактики перинатальнИХ УСКЛАДНЕНЬ у жінок із СТД...................

107

6.1. Прогнозування підвищення перинатального ризику у вагітних із СТД

107

6.2. Клініко-морфологічне дослідження ефективності ангіопротектору Детралекс для реабілітації плаценти в комплексній терапії вагітних із СТД..

117

Обговорення результатів.............

134

Висновки...

149

Практичні РЕКОМЕНДАЦІЇ...

151

Список літератури...................

152

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
АТ антитіла
БФП біофізичний профіль плода
ВСД вегето-судинна дистонія
ВШК внутрішньошлуночковий крововилив
Вх ворсинковий хоріон
ГАПГ глікозамінопротеоглікани
ГІУ гіпоксично-ішемічне ураження
До децидуальна оболонка
Е-1 ендотелін-1
ЗВР затримка внутрішньоутробного розвитку
і індекс
ІР індекс резистентності
К колаген
Кі інтрестиціальний колаген
КОК комбіновані оральні контрацептиви
КТГ кардіотокографія
МВП міжворсинковий простір
МРП масо-ростовий показник
НМПС нейтральні мукополісахариди
НСТ нестресовий тест
НСТД недиференційована сполучнотканинна дисплазія
ПВНРП передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
ПІ пульсаційний індекс
ПМК пролапс мітрального клапану
ПП плацентарні порушення
ПРПО передчасний розрив плідних оболонок
С/Д сістоло-діастолічне співвідношення
СЗРВМ синдром затримки росту вагітної матки
ССС серцево-судинна система
СТ сполучна тканина
СТД сполучнотканинна дисплазія
УЗД ультразвукове дослідження
ФПК фето-плацентарний комплекс
ФПП фето-плацентарні порушення
Хп хоріальна пластинка
ЦНС центральна нервова система

ВСТУП

У сучасному суспільстві перинатальна медицина стала основою покращення здоров`я майбутніх поколінь і стабілізації демографічної ситуації.
На фоні позитивної динаміки зниження малюкової смертності в Україні відмічається збільшення перинатальної захворюваності, що обумовлює медико-соціальну значущість пошуку нових шляхів профілактики фето-плацентарних порушень (ФПП) [96,107,135,146,147,342].
Більшість дослідників даної проблеми вбачають джерелом патології внутрішньоутробного розвитку особливості формування плаценти і констатують, що певні моменти її розвитку і функціонування дотепер не визначено. Так, практично немає даних щодо спадкової детермінації потенціалу розвитку структур фето-плацентарного комплексу (ФПК), матково-плацентарного кровообігу. Потребують з`ясування механізми консолідації генетичних, гемодинамічних, метаболічних факторів у формуванні фето-плацентарної системи.
Вивчення генетичних детермінант патології перинатального періоду має перспективу перевести медицину на принципово новий рівень, сприяти усвідомленню клініцистами того факту, що генотипічна схожість організмів матері, плода та інших продуктів зачаття передбачає, зокрема, що наявність у материнському організмі будь-якого спадково обумовленого дефекту обов’язково має певною мірою відображуватися на процесі репродукції.
Лікарі різних клінічних спеціальностей зустрічаються у практичній роботі із хворобами і патологічними станами, асоційованими зі сполучнотканинними дисплазіями (СТД). У цей час, завдяки впливу досягнень молекулярної біології та генетики на клінічну медицину, стала можливою констатація нозологічної патології сполучної тканини (СТ) як численної та варіабельної групи процесів природженого та спадкового характеру [78,79,81,84,137,138]. Це дозволяє порушити питання про розгляд окремих перинатальних проблем у комплексі з патологією СТ [72,297,338].
Відсутність у сучасній науковій медичній літературі систематизованих клінічних уявлень про СТД як про можливий предиктор перинатальної патології визначає актуальність дослідження цієї проблеми.
Поширеність недиференційованих форм СТД є досить високою і сягає близько 70% із відносно більшим залученням жіночого населення [30,234-237]. Характерною рисою симптомокомплексу СТД є широка клінічна поліморфність, що за умов відсутності практичних підходів до сумарного окреслення його проявів у конкретного пацієнта обумовлює неповне сприйняття клініцистами значення цього системного патологічного стану СТ.
Особливості перебігу вагітності та перинатального періоду, формування ускладнень для матері і плода при наявності ознак СТД висвітлено в літературі недостатньо і фрагментарно [72,114,166,169,226]. Заслуговує цільового вивчення питання про значущість в акушерському та перинатальному аспектах ступенів тяжкості СТД та супровідних судинних порушень.
При розгляді цих питань основне значення має те, що формування, розвиток і функціонування плаценти при СТД знаходиться під безпосереднім впливом генетично детермінованих порушень будови та міцності судин, оскільки останні утворені за участю СТ [121,123,125,134,147,185]. Генетична детермінація даної патології з вертикальним шляхом успадкування інформації, яка відповідає за клінічну реалізацію СТД, обґрунтовує доцільність комплексного дослідження особливостей перебігу вагітності та ретельного вивчення параметрів розвитку плода і плаценти у цього контингенту жінок.
Найбільш ймовірною та очікуваною маніфестацією судинних розладів, асоційованих із СТД, є неспроможність матки у повноцінному забезпеченні гестаційних перетворень, фето-плацентарні порушення, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти [73,119,162,240].
Комплекси заходів, які традиційно використовуються для корекції плацентарних порушень (ПП) та ретардації плода, з оглядом на отримані у ХХ столітті уявлення про патогенетичну роль судинної патології, засновано на препаратах реологічної дії і дезагрегантах [189]. Але їх клінічна ефективність не відповідає очікуваним результатам і сучасним потребам. Концепція доказової медицини в останні роки також ставить під сумнів доцільність широкого використання медикаментозної терапії вагітними. Напевне, на фоні СТД ефект підвищення проникності судин може бути фактором, провокуючим геморагії, що у певному сенсі має несприятливий вплив на результат закінчення вагітності [131-133]. Отже, необхідним є пошук нових підходів до пренатальної корекції судинних розладів при СТД з урахуванням їх детермінації і прогнозованого ризику реалізації.
Сучасна концепція СТД визначає як фундаментальну ланку патогенезу генетично обумовлене порушення міцності продуцентів зовнішньоклітинного матриксу СТ еластинових та колагенових волокнин, які несуть основне опорне навантаження [17,19,32,84,178]. Виходячи із цього, від регуляції процесів метаболізму можна очікувати протективного впливу на реалізацію генетично детермінованих патологічних процесів СТ, а отже, на реальність позитивного внеску певних лікувальних заходів у клінічний перебіг асоційованих із СТД станів.
Актуальність даного дослідження, присвяченого особливостям патогенезу та клініки перинатальної патології при вагітності на фоні СТД, визначається необхідністю відпрацювання оптимальної моделі ведення гестаційного процесу в такого контингенту жінок, що є одним із кроків на шляху подолання проблеми перинатальної захворюваності та летальності.
Зв'язок роботи із науковими програмами. Дисертація є частиною планової науково-дослідної роботи кафедри медичної генетики та ультразвукової діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти на 2002-2006 рр. за темою Концепція пренатального генетичного моніторингу, її можливості і перспективи у промисловому регіоні Східної України” (№ державної реєстрації 0102U002549). Дисертант є її співвиконавцем виконавцем фрагменту дослідження ролі СТД у перинатальній патології.
Мета дослідження розробити ефективні підходи до прогнозування і профілактики перинатальних ускладнень на підставі визначення особливостей перебігу гестаційного процесу і стану фето-плацентарного комплексу у жінок із сполучнотканинними дисплазіями.
Задачі дослідження:
1. Визначення поширеності СТД серед жінок репродуктивного покоління м.Харкова та області.
2. Вивчення особливостей перебігу вагітності, стану ФПК, частоти та структури акушерської і перинатальної патології у жінок із СТД.
3. Дослідження морфо-функціональних характеристик ФПК, вивчення особливостей стану сполучнотканинного і судинного компонентів у плаценті у жінок із СТД.
4. Відпрацювання концепції ризику перинатальної патології в світлі дисморфогенетичної ролі СТД у патогенезі плацентарних порушень.
5. Обґрунтування підходів до диференційованої профілактики патології перинатального періоду у жінок із СТД.
Об’єкт дослідження: СТД у вагітних, результати вагітності, плід і новонароджений від жінок із СТД.
Предмет дослідження: розповсюдженість СТД у вагітних жінок регіону, структура акушерської та перинатальної патології, особливості морфогенезу плаценти і фето-плацентарних порушень, асоційованих із СТД.
Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, ультразвукові, морфологічні, статистичні.
Наукова новизна. У роботі на сучасному науковому і методичному рівні представлено нове рішення актуальної медико-соціальної задачі визначення ролі СТД як предиктора перинатальної патології.
Уперше за результатами епідеміологічного дослідження конкретизовано негативний вплив СТД на частоту і структуру ускладнень перинатального періоду.
Установлено, що вагітність у жінок із СТД внаслідок морфо-функціональних змін у плаценті характеризується підвищеною частотою фето-плацентарних порушень, зниженими потенціями росту плода, гіпоксичними та ішемічними церебральними ускладненнями неонатального періоду.
На підставі вперше проведеного порівняльного вивчення молекулярних, клітинних, тканинних реакцій ФПК і клініко-морфологічних паралелей сформульовано концепцію спадкової детермінації перинатальної патології, асоційованої з дисморфогенезом плаценти, у жінок із СТД.
Уперше встановлено, що ключовим моментом профілактики перинатальних ускладнень у жінок із СТД є застосування ангіопротектору (Детралекс) за умов обмеження препаратів з дією дезагрегантів, що обґрунтовано порівняльним клінічним і морфо-функціональним дослідженням.
Практична значимість отриманих результатів. На підставі проведеного дослідження запропоновано і запроваджено тестування вагітних на СТД з оцінкою даного стану організму жінки як фактору перинатального ризику.
Для компенсації негативного впливу СТД на перинатальний розвиток вперше клінічно обґрунтовано і застосовано ангіопротектор Детралекс у вагітних із СТД.
Запропоновано методику прогнозування ПП та ЗВР плода у вагітних із СТД (захищено пат.№24018 А, Україна) та новий спосіб медикаментозного супроводу вагітності при наявності у жінок СТД шляхом застосування у них ангіопротектору Детралекс (захищено пат.№22873 А, Україна).
Досвід, заснований на результатах дисертаційних досліджень, впроваджено в практичну роботу пологових будинків № 2, 3, 6 м. Харкова, Українського науково-практичного медичного центру акушерства, гінекології та репродуктології МОЗ України, акушерсько-гінекологічного відділення Чугуївської центральної районної лікарні, у навчальний процес кафедри медичної генетики та ультразвукової діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою науковою працею автора. Усі клінічні спостереження і лабораторні дослідження виконано дисертантом особисто або за безпосередньої участі. Аналіз епідеміології та архівного матеріалу, характеристика клінічного та морфо-функціонального стану ФПК, обміну К у парі мати-новонароджений, результатів вагітності за наявності фенотипу СТД у жінки проведено автором самостійно. Дисертанту належить авторство способів прогнозування перинатальних ускладнень у вагітних із СТД та їх попередження шляхом застосування ангіопротектору Детралекс. Наукові положення та висновки роботи на основі узагальнення власних даних є особистим внеском автора в розробку проблеми профілактики перинатальної патології.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації представлено на міжнародному конгресі «Новини року в акушерстві та гінекології» (Тернопіль, 2005), Українській науково-практичній конференції «Актуальні питання перинатології та гінекології», (Харків, 2006), науково-практичній конференції «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» (Судак, 2006), XII з`їзді акушерів-гінекологів України із міжнародною участю «Репродуктивне здоров`я у XXI столітті» (Донецьк, 2006). Результати дисертаційної роботи обговорено на сумісних засіданнях кафедр медичної генетики та ультразвукової діагностики, акушерства та гінекології №1, перинатології та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти (2007), акушерства та гінекології №1 і №2 Харківського національного медичного університету (2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 робіт (2 самостійно) у виданнях, затверджених ВАК України. Результати дисертаційної роботи стали науковою базою двох винаходів, захищених деклараційними патентами України.
Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено державною мовою, загальним обсягом 186 сторінок машинопису, який включає вступ, огляд літератури, чотири розділи власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації, список літератури (368 джерел, 35 сторінок). Роботу ілюстровано 31 таблицею і 24 рисунками (34 сторінки).
Роботу виконано на кафедрі медичної генетики та ультразвукової діагностики (завідувач д.м.н., професор Назаренко Л.Г.) Харківської медичної академії післядипломної освіти (ректор д.м.н., професор Хвисюк О.М.); на базі клінічного пологового будинку № 6 міста Харкова (головний лікар Назаренко Л.Г.). Патологоанатомічне дослідження проведено в лабораторії кафедри патологічної анатомії (завідувач д.м.н., професор Яковцова А.Ф.) Харківського національного медичного університету (ректор д.м.н., професор Лісовий В.Н.). Спеціальну частину біохімічних досліджень виконано на кафедрі біохімії (завідувач д.б.н., професор Перський Є.Е.) Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна (ректор д.соц.н., професор Бакіров В.С.).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення актуальної наукової задачі зниження перинатальної патології, сутністю якого є визначення СТД як перинатально значимого патологічного стану, наукове обґрунтування оптимальної системи профілактики фето-плацентарних порушень і неонатальних ускладнень при СТД у вагітних шляхом цільового прогнозування і застосування превентивних заходів, змістом яких є призначення ангіопротектору Детралекс для компенсації негативного впливу СТД на фето-плацентарний комплекс і обмеження препаратів з дією дезагрегантів.
1. Поширеність недиференційованої СТД у жінок репродуктивного віку Харківської популяції складає 69,4% із дольовим розподілом І, ІІ і ІІІ ст. на рівні 52,3%, 46,3%, 1,3%.
2. Гестаційний період при СТД асоційовано із рецидивами безсимптомної загрози переривання вагітності, ЗВР плода, передчасними пологами, ПРНПО, кровотечею після пологів, патологією прикріплення плаценти; новонароджені від жінок зі сполучнотканинними дисплазіями мають підвищену частоту гіпоксично-ішемічних уражень ЦНС, пологових травм і геморагічних ускладнень при найбільшій поширеності цих станів серед хлопчиків (співвідношення з дівчатками 1,5:1).
3. Морфо-функціональний стан посліду при СТД характеризується ознаками сполучнотканинного дисбалансу в децидуальній оболонці плаценти (гіперпродукція незрілого колагену ІІІт. і дефіцит зрілого колагену Іт.), судинними розладами, які обумовлені пригніченням рецепції до ендотеліну-1 та підвищенням рівню апоптозу, на фоні тотальної незрілості ворсинчастого хоріону, що призводить до недостатності плацентарного кровоплину, активізації апоптозу і дегенеративних процесів.
4. Перинатальні ускладнення при СТД формуються на фоні дисморфогенезу плаценти, у результаті спадково обумовлених судинних аномалій і розладів метаболізму колагену, що можна уявити як послідовність процесів: гиперколагенізація шляхом накопичення незрілої фракції колагену внаслідок ферментопатій, підсилення апоптозу та пригнічення ендотеліальної рецепції призводять до гіпоксії, колагенізація обумовлює склеротичні зміни в плацентарній тканині; формується недостатність плацентарного кровоплину, яка потенціюється генетично детермінованими ангіопатіями, що підсилює гіпоксію, склеротичні зміни, апоптоз і зниження ендотеліальної рецепції. Неефективність компенсаторно-пристосувальних процесів замикає хибне коло.
5. Реалізація вторинної профілактики перинатальної патології при сполучнотканинній дисплазії є можливою за умов цільового прогнозування ризику плацентарних порушень і реабілітації плаценти шляхом застосування з ІІ триместру вагітності по 1000 мг двічі на добу двома місячними курсами ангіопротектору Детралекс як медикаментозного супроводу при обмеженні засобів реологічної, дезагрегантної, судинної дії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою профілактики перинатальної патології у жінок із СТД доцільно впровадження трьохступеневого алгоритму.
На першому етапі рекомендується суцільне тестування вагітних при постановці на диспансерний облік на наявність або відсутність синдрому СТД, визначення ступеня тяжкості, інформування про загальну вірогідність реалізації перинатального ризику. На цьому етапі рекомендується використання методик соматогенетичного і клініко-генеалогічного дослідження, а також бальної шкали Смольнової Т.Ю. для оцінки ступеня тяжкості СТД.
Другий етап передбачає використання нашої розробки прогнозування підвищеного ступеня перинатального ризику шляхом багатофакторного аналізу клінічних даних, специфічних для СТД, стосовно репродуктивного здоров’я.
Третім етапом є ретельне стеження за станом фето-плацентарного комплексу у вагітних із «сигнальними» показниками попередніх етапів, з цільовою оцінкою сукупності СТД-асоційованих акустичних феноменів (розширення міжворсинкового простору, інтравільозні тромби, субхоріальні аневризми, варикозна трансформація вен малого тазу, ретардація росту плода із середини 2 триместру до р10-25), і застосування ангіопротектору Детралекс (по 1000 мг двічі на добу двома місячними курсами, починаючи з ІІ триместру), із індивідуалізованим підходом до призначення дезагрегантів, що дозволяє знизити число типових для СТД перинатальних уражень, частоту геморагічних і травматичних порушень неонатального періоду.

Список літератури.
1. Адаптационные возможности системы мозгового кровообращения у больных бронхиальной астмой на фоне дисплазии соединительной ткани / Г.И. Нечаева, И.В. Друк, Н.В. Овсянников, С.А. Зверев // 13 Нац. конгресс по болезням органов дыхания: Тез. докл. - СПб, 2003. - С.65.
2. Айламазян Э.К., Полянин А.А., Коган И.Ю. Особенности оттока венозной крови из головного мозга плода при осложненной беременности // Журнал акушерства и женских болезней. 2002.-Том LI .- № 1.-С.10-14.
3. Акимова М.А., Викторова И.А., Викторов С.И. Язвенная болезнь при дисплазии соединительной ткани / Фундаментальные науки и прогресс клинической медицины: Матер.П Рос. конф. мол. учёных России с междунар. участием (24-28 апреля 2001г.).- Москва, 2001. Т.1.- С.100.
4. Анисимова Е.Л., Бабурова Е.М. Геморрагические телеангиоэктазии как проявление соединительнотканной дисплазии // Тер. арх.- 1987.- N 6.- C. 66.
5. Асатова М.М., Бабажанова Ш.Д., Гафарова Д.Х. Миокардиодистрофия - фактор высокого риска развития перинатальных осложнений у плода и новорожденного // Вест.Рос.Асс.акушеров-гинекологов .-1999.- №1.-С. 57-59.
6. Атлас ультразвуковой пренатальной диагностики в ІІ томах. Том І / Гречанина Е.Я., Богатырева Р.В., Ромадина О.В. и др.-Харьков.-1997.- 270 с.
7. Багмет А.Д. Ремоделирование сосудов и апоптоз в норме и при патологии // Кардиология .-2002.-№3.-С.83-86.
8. Барашнев Ю.А. Клинико-морфологическая характеристика и исходы церебральних расстройств при гипоксически-ишемических энцефалопатиях // Акушерство и гинекология.- 2000.-№5.-С.39-42.
9. Барашнев Ю.И., Бессонова Ю.В. Индикаторы перинатальных повреждений головного мозга плода и новорожденного//Акуш. и гинек.-1997.-№2.-С.28-33.
10. Бахарев В.А., Каретникова Н.А., Мордовцев В.Н. и др. Пренатальная диагностика некоторых наследственных заболеваний кожи // Акушерство и гинекология.-1989.-№1.-С.53-56.
11. Безкаравайный Б.А., Волошин А.Н. Роль нарушений метаболизма соединительной ткани в родовом травматизме новорожденных детей/Мат. IV конгр. неонатологов Украины (16-17мая 2006г.).-Киев: КМАПО,2006.-С.6-8.
12. Белкин В.М., Белкин А.М., Дольникова А.Э. и др. Выделение и характеристика лигандной специфичности VLA-I интегрина из гладких мышц человека // Биохимия.-1991.-Т.56,№12.-С.2198-2206.
13. Белоусов М.А., Титченко Л.И. Анализ ошибочных прогнозов массы плода по данным ультразвуковой фетометрии // Ак. и гинек.- 1991.-№5.- С.19-22.
14. Бенюк В.О. Ультразвукові маркери недоношування вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.- №3.- С.92-93.
15. Бережанская С.Б., Созаева Д.И., Злочевская С.Н. Особенности моторно-секреторной функции желудка у новорожденных с перинатальным гипоксически-ишемическим и травматическим поражениями центральной нервной системы // Вест. Рос.Ас. акушеров-гинекологов.-1999.-№1.-С.69-71.
16. Березан О.И. Профилактика тромбогеморрагических осложнений при родоразрешении женщин с варикозной болезнью // Авторефканд. мед. наук: 14.01.01.- П.,-2004 г.-24с.
17. Биохимические основы патологических процессов: Учеб. пособие / Под ред. Е.С. Северина .- М.: Медицина, 2000.-304 с., илл.
18. Беленький А.Г. Дифференциальный диагноз синдрома гипермобильности суставов // Клиническая медицина.-2001.-№12.-С.50-53.
19. Богатырёва Р.В., Песочина Э.А., Володась Н.Л., Гречанина Ю.Б. Подходы к диагностике и терапии синдрома Элерса-Данлоса //Уч. Пос.-Харьков: 1998.-15с.
20. Богачёв В.Ю. Хроническая венозная недостаточность нижних конечностей: современные принципы лечения // Consilium medicum.-2003.-T.5,№5.-С.6-9.
21. Богдашкин Н.Г., Зиневич Е.М., Андреев С.В. Опыт применения оперативной коррекции опущения и выпадения стенок влагалища и матки у больных с нарушением функции сфинктеров мочевого пузыря // Вестник проблем современной медицины.-1995.-№1.- С.16-21.
22. Богмат Л.Ф., Ахназарянц Э.Л., Кашина В.Л., Введенська Т.С. Ускладнення при системній дисплазії сполучної тканини серця у підлітків // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2000.-№2.- С.58.
23. Богмат Л.Ф., Ахназарянц Э.Л., Нелина И.Н. Иммунологические показатели подростков с диспластической кардиопатией, сопровождающейся нарушениями ритма и проводимости // Укр. Кардиол.журнал.-1998.-№7-8.-С.57-60.
24. Богослав Т.В. Применение комбинированного препарата магния и пиридоксина (магне-В6) при нарушениях ритма сердца у больных с первичным пролапсом митрального клапана //Укр.кардіол.журнал.-2002.-№1.-С.64-68.
25. Боженко В.К. Применение многомерных методов статистики для анализа лабораторных показателей // Клин. лабор. диагоностика.-№ 9.-2004г.- С.23.
26. Большая медицинская энциклопедия (главный редактор Петровский Б.В.). Москва: изд. «Советская энциклопедия».- 1976.-Т.4.- С.28-36.
27. Бронхиальная астма, ассоциированная с наследственной дисплазией соединительной ткани: особенности клинических проявлений и течения / Г.И.Нечаева, И.А.Викторова, И.В. Друк и др. // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья - 2003.- № 6 С.26-30.
28. Бурлев В.А. Аутопаракринные нарушения регуляции ангиогенеза при пролиферативных формах заболеваний женской репродуктивной системы // Акушерство и гинекология.-2006.-№ 3.-С.34-42.
29. Бурлев В.А.,Дубинская Е.Д., Ильясова Н.А. и др. Маркеры ангиогенеза в сыворотке крови и перитонеальной жидкости у больных с аденомиозом // Проблемы репродукции.-2006.-№2.- С.55-59.
30. Буянова С.Н., Савельев С.В., Гришин В.Л., Сенчакова Т.Н. Некоторые аспекты патогенеза пролапса гениталий // Ак.и гинек.- 2001.-№3.- С.39-43.
31. Бычкова А.Б., Радзинский В.Е. Интранатальное состояние плода с задержкой внутриутробного развития //Репрод.здоровье женщины.-2006.-№2,IIч.-С.42-48.
32. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача.- Екатеринбург: Изд.- полиграф.предпр. «Уральский рабочий».-1994.- 384с.: илл.
33. Варианты мезенхимальных дисплазий внутренних органов у детей по данным ультразвукового исследования / В.С. Приходько, А.С. Сенаторова, А.И. Страшок и др.//I конгр.Укр.Асоц.спеціал. УЗД в перинат., генетиці та гінекол.:Тез.допов.«Плід як пацієнт» (21-23травня,1997).-Харків,1997.-С.70-71.
34. Вегето-сосудистые дисфункции у детей: Метод. Указ.для студентов и врачей-интернов / Сост.: А.С.Сенаторова, М.К.Урываева;ХГМУ.-Харьков,2004.- 32с.
35. Веропотвелян Н.П., Веропотвелян П.Н., Томашевская Н.М. и др. Медико-генетическое консультирование и ультразвуковая пренатальная диагностика скелетних дисплазий при моногенных и хромосомних синдромах // Акушерство и гинекология.-1990.-№11.- С.20-25.
36. Вершинина М.В. Выбор места лечения и определение степени тяжести внебольничной пневмонии у пациентов с дисплазией соединительной ткани // Фундаментальные науки и прогресс клинической медицины: Сб. тез. III Конф.молодых ученых с междунар. уч.:- Москва, 2004. - С.275-276.
37. Вершинина М.В., Нечаева Г.И. Затяжное течение пневмонии у пациентов с дисплазией соединительной ткани // 13 Нац. Конгр. по болезням органов дыхания: Тез. докл. - СПб, 2003. С.159.
38. Викторова И.А., Нечаева Г.И., Конев В.П. Методологические и практические аспекты курации пациентов с дисплазией соединительной ткани // Сиб.Консилиум. -2004г.-№ 8 (38).- С.28-34.
39. Викторов С.И., Нечаева Г.И., Викторова И.А., Акимова М.А. HELICOBACTER PYLORI-ассоциированная патология слизистой желудка при дисплазии соединительной ткани/Дисплазия соединительной ткани: Матер.Симпоз.//Под ред. Г.И. Нечаевой.-Омск, Изд-во ОмГМА.:2002.-С.156-160.
40. Викторова И.А. Методология курации пациентов с дисплазией соединительной ткани семейным врачом в аспекте профилактики ранней и внезапной смерти: Дис д-ра мед. наук - Омск, 2004. - 432c.
41. Викторова И.А. Модель курации пациентов с дисплазией соединительной ткани семейным врачом / Проблемы и перспективы развития семейной медицины в Сибирском федеральном округе: Мат.Межрег.науч.-практ.конф. (29-30 июня 2004).-Омск, 2004.-С.118-124.
42. Викторова И.А., Темникова Е.А., Нечаева Г.И. Опыт терапии пролапса митрального клапана / От исследований к клинической практике: сб. тез. Рос. нац. конгресса кардиологов // С.-Пб: 2002.- С. 76.
43. Вихляева Е.М. Элементы доказательной медицины в развитии профилактического направления современной перинатологии// Акушерство и гинекология.-1999.-№3.-С.3-5.
44. Войтович Т.Н. Наследственная предрасположенность к частым респираторным заболеваниям у детей дошкольного возраста // Здравоохранение Беларуси.- Минск ”Полымя”.-1992.-№3.- С.12-14.
45. Волнухин В.А., Фурцева Л.Н., Богданова И.А. Динамика экскреции с мочой метаболитов соединительной ткани в процессе фотохимиотерапии больных с ограниченной склеродермией //Клин. лабор. диагоностика.-№ 9.-2004г.- С.14.
46. Волощук И.Н., Горбачева Ю.В., Пикуза В.В. Патология спиральных артерий при системной красной волчанке // Арх. патологии.-2001.-Т.63, №2.- С.47-49.
47. Воронина Н.В., Лебедева А.Г. Опыт сотрудничества терапевта и педиатра по выявлению семейной оксалатной нефропатии // Сов. медицина.-М.:Медицина.-1991.-№10.- С.84-87.
48. Вьюшкова Н.В., Нечаева Г.И., Викторова И.А. Презентация патологии почек при дисплазии соединительной ткани/Дисплазия соединительной ткани: Мат.симпоз.//Под ред. Г.И. Нечаевой.-Омск,Изд-во ОмГМА.:2002.-С.153-156.
49. Герасимович Г.И., Гуляева Л.С., Шелег О.М., Можейко Л.Ф. Течение родов и послеродового периода у женщин, перенесших хирургическую коррекцию истмико-цервикальной недостаточности во время беременности // Здравоохранение Беларуссии.-1992.-№2.- С.56-59.
50. Гипервентиляционный синдром у больных бронхиальной астмой, ассоциированной с дисплазией соединительной ткани / И.В. Друк, Г.И. Нечаева, И.А. Викторова и др. //Фундаментальные науки и прогресс клинической медицины: Сб. тез. III Конф.мол. уч.с междунар. уч.:Москва.-2004г. -С.274-275.
51. Гнатко Е.П. Клиническая эффективность использования Актовегина при гипоксических сосотояниях плода // Репродук.здор.женщ.-2005.-№4-С.66-68.
52. Говорка Э. Плацента. // Пер. с польск. Варшава, Польское гос. мед. изд-во.-1970.- 471сс. с илл.
53. Гогин Е.Е., Белов Ю.В., Тетерин В.П., Гордеев А.В. Случай синдрома Элерса-Данло с последовательным образованием аневризм бедренной, общей сонной артерии и аорты / Тер. архив .-2003.-Т.75 №4.- С.60-62.
54. Горбатенкова С.З., Драпкина О.М., Кузнецова Н.Е., Ивашкин В.Т. Синдром дисплазии соединительной ткани в практике врача-кардиолога // Клиническая медицина.-2003.-№4.- С.67-69.
55. Горин В.С., Серов В.Н., Шин А.П., Горин Р.В. Пренатальная диагностика хромосомних заболеваний: новые направления и методы // Акушерство и гинекология.-2001.-№1.-С.5-8.
56. Гресь А.А., Шмыгира М.Б. Урологические заболевания у мальчиков и подростков при целевых профилактических осмотрах // Урология и нефрология .- М:Медицина.-1992.-№4-6.- С.40-41.
57. Гречанина Е.Я. и соавторы. Наследственные заболевания соединительной ткани // Уч. пособие для врачей-курсантов.-Харьков.-1998.-26с.
58. Гримм Г. Основы конституциональной биологии и антропометрии.- М., «Медицина».- 1967г.- 291с., илл.
59. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов.-Л.: Медицина, 1978.- 294с.
60. Гуйда П.П., Латогуз И.К. Принципы фармакотерапии системних болезней соединительной ткани // Врачебная практика.-1998.-№1.- С.34-37.
61. Демидов В.Н., Розенфельд Б.Е. Возможность прогнозирования массы и роста плода по данным ультразвуковой компьютерной фетометрии // Ультразвуковая диагностика.-1997.-№2.- С.16.
62. Демина Г.И., Ларин В.Н., Викторова И.А и др. Патогенетические механизмы артериальной гипертензии при дисплазии соединительной ткани / Дисплазия соединительной ткани: Мат. симпоз.// Под ред. Г.И. Нечаевой.-Омск, Изд-во ОмГМА.: 2002.- С. 38-46.
63. Демина Г.И., Шупина М.И., Назаров А.Г. Аномалии позвоночных артерий и психологический профиль личности у лиц молодого возраста с артериальной гипертензией и дисплазией соединительной ткани / Новое в медицине и медицинском образовании: Мат. юбил. науч. Конф.-Омск.- 2001г.- С. 127.
64. Дисплазии соединительной ткани: пульмонологические аспекты/Г.И. Нечаева, И.А.Викторова, И.В. Друк, М.В.Вершинина // Пульмонол.-2004.-№2.-С.116-119.
65. Дисплазия соединительной ткани: Мат.симпоз. (1 ноября 2002, г. Омск) / Под ред. Г.И. Нечаевой. Омск: Изд-во ОмГМА.: 2002. - 167с.
66. Додхоева М.Ф., Кошелева Н.Г., Парусов В.Н. и др. Особенности течения беременности, родов и неoнатальных исходов при дефиците массы тела // Акушерство и гинекология.-2001.-№4.- С.39-41.
67. Допплерография в акушерстве и гинекологии. П/ред. М.В.Медведева, А.В.Куряка, Е.В. Юдиной М.: Реальное время.-1999.- 243с.
68. Дранник Г.Н., Дизик Г.М. Генетические системы крови человека и болезни.// Киев: Здоровье, 1990.- 200с.
69. Друк И.В. Бронхиальная астма, ассоциированная с дисплазией соединительной ткани: особенности течения заболевания: Дисканд.мед.наук / И.В. Друк - Омск, 2004. - 181с.
70. Друк И.В., Нечаева Г.И., Вершинина М.В. и др. Бронхиальная астма на фоне дисплазии соединительной ткани: особенности клинической картины // Центрально-Азиатский медицинский журнал.-2003. - Т. IX, №1.- С.88
71. Друк И.В., Нечаева Г.И., Смяловский В.Э., Овсянников Н.В. Церебро-васкулярная реактивность у больных бронхиальной астмой на фоне дисплазии соединительной ткани / Дисплазия соединительной ткани: Мат.симп.(1ноября 2002, Омск).//Под ред. Г.И. Нечаевой.- Изд-во ОмГМА.: 2002.-С.105-110.
72. Елисеева И.В. Клинико-функциональные особенности соматического состояния и течения родов у женщин с пролапсом митрального клапана // Клиническая медицина.-2003.-№3.- С.22-24.
73. Ємець Н.О. Особливість скоротливої діяльності матки у вагітних жінок із загрозою передчасних пологів //Галиц.лікарн.вісник.-2003,Т.10.-№4.-С.28-30.
74. Жабченко І.А. Найближчі та віддалені наслідки вагітності й пологів для практично здорових жінок та їхніх дітей //Вісн.Ас.ак.-гінек.України.-2000.-№ 4-С.38-41.
75. Жадан И.А., Агошков В.И. Ультразвуковая и морфологическая характеристика последа при врожденных пороках развития // Мед. генетика.-1990.-№1.- С.102-107.
76. Жадан І.А. Система перинатального прогнозування, діагностики і профілактики внутрішньоутробних інфекцій на основі вивчення клініко-генетичних особливостей сім`ї: Автореф.дис...д-ра мед.наук: 03.00.15, 14.01.01/ Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М. Марзєєва АМН України.- К., 2005.- 39с.
77. Загребина В.А., Иванчикова Н.Д., Азиев О.В. Хирургическое лечение опущения и выпадения половых органов // Ак. и гинек.-1997.-№1.- С.37-39.
78. Земцовский Э.В. Соединительнотканные дисплази сердца -СПб:”Политекс-Норд-Вест”.-1998г.- 96с.
79. Золотарьова-Андрєєва Н.А. Стан опорно-рухового апарату у хворих з гіпермобільним синдромом // Мед. перспективи.-1998.-том ІІІ.-№1.- С.60-69.
80. Ивашина А.И., Балашова Н.Х., Федченко О.Т. и др. Применение коллагенопластики в лечении прогрессирующей близорукости у детей // Офтальмохирургия.-1991.-№3.-С.28-31.
81. Инзель Т.Н., Корнетов Н.А. Диагностическое значение соматотипа и маркеров дисплазии соединительной ткани в клинической практике // Вісник Вінницького державного медичного університету.-1998.-Т2, №1.- С.118-119.
82. Іщенко Г.І. Гемодинаміка матково-плацентарно-плодового кровоплину у вагітних з хронічним гломерулонефритом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2007.-№3.-С.62-65.
83. Ищенко А.И., Чушков Ю.В., Слободанюк А.И. и др. Лечение больных с опущеним и выпадением матки в сочетании с недержанием мочи при напряжении // Акушерство и гинекология.-2000.-№1.- С.32-36.
84. Кадурина Т.И. Наследственные коллагенопатии: клиника, диагностика, лечение, диспансеризация / Т.И. Кадурина-СПб.: Невский диалект, 2000.-270с.
85. Кадырова Л.А., Марченко В.Г., Попова С.С., Артеменко И.П. Гипермобильность: вертебро-неврологические и эндокринные аспекты // Плід як частина родини: Зб. тез ІІ-го Конгресу Укр. асоціації спеціалістів та УЗД в перинатології, генетиці та гінекології.-Х.: Константа, 2000.- С.56-57.
86. Каминский Л.С. Статистическая обработка данных-М: Медицина.-1964.-250 с.
87. Карпенко Л.Г., Германов В.Т. Ультразвукова та морфологічна структура плаценти при НПГ-гестозах // Пед., акуш. та гінек.-2000.-№3.- С.99-101.
88. Кашина В.Л. Некоторые показатели обмена микроэлементов и витаминов у подростков с дисплазией соединительной ткани // Експериментальна та клінічна медицина.-2000.-№3.- С.49-50.
89. Каюкова Т.М. Хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок у вагітних: сучасний погляд на проблему // Жіночий лікар.-2006.-№5- С.15-19.
90. Кетлинский С.А. Кейлоны, как фактор тканевого гомеостаза // Арх. анат., гист., эмб.-1980.-Т.78, № 1.- С.29-49.
91. Кириенко А.И., Богачев В.Ю, Прокубовский В.И. Варикозная болезнь вен малого таза // Флебология/Под ред. Савельева В.С.- М.: Мед.2001.-С.574-585.
92. Кіцера Н.І., Костюченко Л.В., Акопян Г.Р. Клініко-генеалогічні дослідження в сім`ях з атаксією-телеангіектазією/ Пед., акуш. та гінек.-2008.-№1.-С.36-44.
93. Клепацкая Е. Отдаленные последствия перинатальных повреждений ЦНС и неспецифические иммунные факторы // Врач.-1998.-№3.- С.15-16.
94. Клиника, факторы риска, диагностика плацентарной недостаточности / С.193-195.
95. Клинико-инструментальная характеристика сердечно-сосудистой системы у детей с диспластическим статусом / В.С. Приходько, А.С. Сенаторова, Н.С. Титова и др. // Актуальні проблеми охорони здоров`я дітей шкільного віку та підлітків: Мат.наук.-практ.конф., присвяч. 75-річчю Укр. НДІ ОЗДП (23-24 жовтня, 1997).-Х.,1997.- С.156-157.
96. Князева Н.В., Пернаков С.Н., Пернаков М.С. Ведення вагітних з фетоплацентарною недостатністю // Медико-соціальні проблеми сім`ї / Репродуктивне здоров`я в XXI столітті: спец.вип. до XII з`їзду акушерів-гінекологів Укр. з міжнар.уч.-2006.-Т.11,№3.- С.33-35.
97. Кобринский Б.А., Бухны Д.И., Оноприенко А.В. и др. Роль наследственности в формировании атопических аллергических заболеваний у детей и меры профилактики // Рос. вест. перинат.и педиатрии.-1995.- Т.40, №1.- С.17-20.
98. Кожухар Г.В. Стан процесів апоптозу та клітинної проліферації в плаценті при затримці внутрішньоутробного розвитку плода // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения -2006.-Т.142,ч.ІІ.- С.85-87.
99. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия: Справочник / Пер.с нем.-М.: Мир.-2000.-469с.: ил.
100. Комаров Ф.И., Коровин Б.Ф. Биохимические показатели в клинике внутренних болезней: Справочник.-М.МЕДпресс.-1999.-232с.
101. Комплексный подход к вопросу восстановительного лечения пациентов с дисплазией соединительной ткани / Г.С. Дубилей, И.А. Борисенко, Д.А. Гусев, Л.Э. Мазурова // Дисплазия соединительной ткани: Мат.симпоз. (1 ноября 2002, г. Омск).-Омск: Изд-во ОмГМА, 2002.- С.60-162.
102. Кондаков В.Т., Пыков М.И. Варикоцеле.-М.: Изд.дом Видар-М.-2000.-99с.
103. Кондаков В.Т., Пыков М.И., Тарусин Д.И. и др. Значение ультразвуковых методов исследования в диагностике варикоцеле // Ультразвуковая диагностика / IV съезд Ассоц. врачей ультразвук. диагн. в перинат. и гинек.: Тез. докл.- Москва: Видар.-1997.-№4 - С.22.
104. Коненков В.И., Яковлев В.М., Глотов А.В. и др. Иммуногенеалогическая оценка клинических проявлений недифференцированной дисплазии соединительной ткани //Мат.ежегодной конф.ДиаМА,Екатеринбург.:2002.-С.5.
105. Коненков В.И., Яковлев В.М., Глотов А.В. и др. Роль иммунодефицита в патогенезе аритмий сердца при дисплазии соединительной ткани / Палиативная медицина и реабилитация: Тез. 3-го междунар. конгр.( 25-26 апреля 2000, г.Анталия) // Палиатив. мед. и реабилитация.-2000.-№1-2.- С.102.
106. Корепанов А.М., Шкляев А.Е., Шараев П.Н. Особенности метаболизма коллагена при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Клиническая лабораторная диагностика.-2005.-№5.- С.14-16.
107. Костарева Л.П., Ситнікова В.О., Рожковська Н.М. Морфофункціональний стан фетоплацентарного комплексу при плацентарній недостатності та інфекції // Репродуктивное здоровье женщины.-2005.-№3.-С.79-82.
108. Коханевич Е.В., Дудка С.В., Каминский В.В. и др. Поздние токсикозы (гестозы) беременных (кл. лекция, ч.І) // Здоровье женщины.-2004.-№9.-С.20-23.
109. Кравченко Е.Н. Факторы риска родовой травмы / Акушерство и гинекология.-2007.-№3.-С.10-13.
110. Краснопольский В.И., Логутова Л.С., Туманова В.А. и др. Клиническая, ультразвуковая и морфологическая характеристики хронической плацентарной недостаточности // Акушерство и гинекология.-2006.-№1.-С.13-16.
111. Кулаков В.И. Пренатальная медицина и репродуктивное здоровье женщины // Акушерство и гинекология.- 1997.-№5.- С.19-22.
112. Кулаков В.И., Серов В.Н., Абубакирова А.М. и др. Пути снижения материнской смертности, обусловленной акушерскими кровотечениями // Акушерство и гинекология.-2001.-№1.- С.3-4.
113. Кулаков В.И., Чернуха Е.А. Несостоятельность сфинктера прямой кишки после родов // Акушерство и гинекология.-2000.-№1.- С.11-14.
114. Кураева Т.Л., Ремизов О.В., Архипов Б.А., Дедов И.И. Телеангиэктизии, атаксия, гипермобильный синдром, гипертрофическая кардиомиопатия и сахарный диабет-новый синдром? // Пробл. Эндокрин.-1996.-Т.42,№2.-С.32-34.
115. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Еxel-К.:МОРИОН.-2000.-320с.
116. Левенец С.А, Куликова Л.Ф., Наметова Т.А. и др. Клинико-анамнестические и гормональные особенности олигоменореи и вторичной аменореи у девочек-подростков с системной дисплазией соединительной ткани // Акушерство и гинекология.-2006.-№1.-С.39-41.
117. Леонтьєва Ф.С., Колесніченко В.А. Метаболічна характеристика остеохондропатії хребта // Мед. перспективи.-1999.-Т.IV.-№3,ч.1.-С.69-73.
118. Лещенко Я.А., Маркелова Л.Г., Мельникова И.В. и др. Качество клинической диагностики патологии детей первого года жизни по материалам аутопсий. // Арх. Патол.-2001.-Т.64, №1.- С.41-44.
119. Лизин М.А. Клініко-патогенетичне прогнозування внутрішньоутробної затримки розвитку і росту плоду// Галиц.лікарн.вісник.-2000,Т.7.-№3.- С.64-67.
120. Лизин М.А. Морфологічні та ультраструктурні зміни децидуальної оболонки при затримці росту матки під час гестації.// Галиц.лікарн.вісник.-2000,Т.7.-№2.-с.56-58.
121. Лизин М.А., Гудивок І.І, Ємець Н.О. Синдром затримки росту вагітної матки в етіопатогенезі невиношування вагітності//Галиц.лікарн.вісник.-2003.Т.10- №1-С.70-72.
122. Лизин М.А., Гудивок І.І.,Стоцький С.С., Вакалюк І.В., Ластичук О.М., Кварцяний О.О. Вплив амніонально-плідної рідини на внутрішньоутробний розвиток і ріст плода // Галиц.лікарн.вісник.-2000.-Т.7,№4.- С.52-54.
123. Лизин М.А., Дацун І.Г. Матково-плацентарний комплекс при синдромі затримки росту вагітної матки (клініко-морфофункціональна характеристика) // Івано-Франківськ: Типовіт, 2002.- 222с.
124. Лизин М.А., Дацун І.Г. Морфо- та ультраструктурні основи формування сполучнотканинного каркасу матки у жінок із синдромом затримки росту вагітної матки // Вісн.асоц. акушкрів-гінекологів України.-2001.-№1- С.32-36.
125. Лизин М.А., Дацун І.Г., Лизин Т.М. Продуктивно-дистрофічні зміни судинного русла плаценти у вагітних жінок із загрозою передчасних пологів // Медико-соціальні проблеми сім`ї / Репродуктивне здоров`я в XXI столітті: спец.вип. до XII з`їзду ак.-гінек. Укр. з міжнар.уч.-2006.-Том 11,№3.- С.42-44.
126. Лысенко Т.П. Клинико-гормональные особеннности синдрома поликистозных яичников у больных с соединительнотканной дисплазией: Дис канд.мед.наук: 14.01.01.- Харьков, 2003г.- 156с.
127.