ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПРИ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ іменіП.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

ВІТЮК АЛЛА ДМИТРІВНА
УДК: 618.177-089.888.11:616.441.

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПРИ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
14.01.01акушерство і гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Юзько Олександр Михайлович
доктор медичних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...4
ВСТУП.5
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ АСПЕКТИ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПРИ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ).10
1.1 Дисфункція щитоподібної залози важлива медико-соціальна проблема.10
1.2 Безпліддя та допоміжні репродуктивні технології.15
1.3 Автоімунний тиреоїдит та безпліддя...18
1.4 Гіпотиреоз та безпліддя.19
1.5 Діагностика жіночого безпліддя при дисфункції щитоподібної залози...22
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Метеріал дослідження...28
2.2 Методи дослідження.30
2.2.1. Дослідження макроструктури щитоподібної залози та тиреоїдно-го стану у жінок із безпліддям.33
2.2.2. Дослідження рівнів тиреоїдних,гонадотропних гормонів та гормонів у сироватці крові...41
2.2.3. Імунологічні методи дослідження.44
2.2.4. Допоміжні репродуктивні технології.45
2.2.5. Статистичний аналіз58
РОЗДІЛ 3 СТАН ГІПОФІЗАРНО-ТИРЕОЇДНОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПРИ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ
3.1. Клінічна характеристика обстежених жінок59
3.2.Оцінка тиреоїдної функції у жінок із безпліддям70
РОЗДІЛ 4 ІМУННИЙ СТАТУС ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ТА ДИСФУНКЦІЄЮ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ76
РОЗДІЛ 5 КОРЕКЦІЯ дисфункції ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ ТА ІМУНОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ В жінок Із безпліддям, що лікуються в програмах допоміжних репродуктивних технологій ..85
РОЗДІЛ 6 ВПЛИВ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ІНДУКЦІЇ ОВУЛЯЦІЇ ТА ЗАПЛІДНЕННЯ IN VITRO НА ПОКАЗНИКИ ТИРЕОЇДНОГО, ІМУННОГО СТАТУСУ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАЛЬНО−ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ПРИ ДИСФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ .92
6.1 Вплив контрольованої індукції овуляції та ЗІВ на показники тиреоїдного та імунного статусу.92
6.2. Оцінка ефективності лікувального-профілактичних заходів у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози.103
РОЗДІЛ 7 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ....107
ВИСНОВКИ128
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.130
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.131
ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АІЗ - аутоімунні захворювання
АІТ - аутоімунний тиреоїдит
АТ до ТГ - антитіла до тиреоглобуліну
АТ до ТПО - антитіла до тиреоїдної пероксидази
ДРТ - допоміжні репродуктивні технології
ЗІВ - запліднення in vitro
Т3 - трийодтиронін
Т4 - тироксин
ТГ - тиреоглобулін
ТПО - тиреопероксидаза
ТТГ - тиреотропний гормон
ФІ - фагоцитарний індекс
ФЧ - фагоцитарне число
лХГ - хоріонічний гонадотропін людини
ЦІК - циркулюючі імунні комплекси
ЦМВ - цитомегаловірус
ЩЗ - щитоподібна залоза
fТ4 - вільний тироксин
fT3 - вільний трийодтиронін

Вступ
В Україні частота безплідного шлюбу серед подружніх пар репродуктивного віку становить 10,0 15,0%, а в окремих регіонах цей показник наближається до 20,0%. Тобто, з 12,3млн. жінок репродуктивного віку близько 1млн. безплідні[56, 66, 122]. Враховуючи, що кожна десята сімейна пара є безплідною, проблема набуває не тільки медичного, а й соціально демографічного та економічного значення [19, 87, 228].
Одним із ймовірних факторів жіночого безпліддя є порушення функції щитоподібної залози, що суттєво впливає на стан репродуктивної функції жінки. Дисфункція щитоподібної залози супроводжується дисбалансом статевих гормонів, розладом функціональної активності гіпоталамо-гіпофізарної системи, що призводить до формування гормоно-залежних захворювань і значно погіршує якість життя жінки [20, 26, 33, 42]
Для лікування безпліддя з успіхом застосовують допоміжні репродуктивні технології. Особливу роль відіграють методи, в яких використовують контрольовану індукцію овуляції, стимуляцію суперовуляції, маніпуляції з гаметами, зиготами, ембріонами (інсемінація спермою донора, запліднення in vitro, інтрацитоплазматичне введення сперматозоона в яйцеклітину та ін.). Поєднання безпліддя та дисфункції щитоподібної залози в жінок, які готуються до допоміжних репродуктивних технологій, є одним з найменш вивчених питань сучасної медицини, хоча відомо, що тиреоїдні зміни, пов’язані з йододефіцитом, призводять до серйозних порушень у репродуктивній системі жінки [1, 10, 56, 123]. Діагностика початкових стадій та субклінічних форм тиреоїдної недостатності складна, так як в основному має стертий характер. Розвиток дисфункції щитоподібної залози взаємопов’язаний з імунними порушеннями [17, 126, 167]. Багатогранність даного питання змушує раціонально підходити до визначення обсягу дослідження в жінок із патологією щитоподібної залози та порушеннями в репродуктивній сфері, а також у виборі адекватних схем корекції та лікування дефіциту йоду, змін у системі імунітету та гормонального статусу при безплідді.
Усе вищевикладене стало основою для проведення наукових досліджень у даному напрямі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства та гінекології №1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика на тему: «Розробка, обґрунтування та впровадження методів діагностики, лікування та профілактики порушень репродуктивної системи у дівчат та жінок, а також при патологічних станах в перинатальному періоді» (№державної реєстрації 01.07 U000123). Тема дисертації затверджена на засіданні експертної комісії АМН та МОЗ України «Акушерство і гінекологія» (протокол №2 від 25.05.2007р.).
Мета дослідження підвищення ефективності допоміжних репродуктивних технологій у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози шляхом оптимізації діагностичних та лікувальних заходів для усунення тиреоїдної дисфункції та покращення овуляторної функції яєчників.
Завдання дослідження:
1. Провести ретроспективний аналіз медичної документації у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, які проживають в умовах природного йододефіциту.
2. Дослідити тиреоїдний статус у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози для встановлення виду патології.
3. Вивчити імунологічні показники у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози при гіпотиреозі та еутиреозі.
4. Дослідити тиреоїдний стан після корекції дисфункції щитоподібної залози у жінок із безпліддям при еутиреозі та гіпотиреозі під час стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій.
5. Розробити та впровадити патогенетично обґрунтовану схему діагностичних та комплексних лікувальних заходів для жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози в умовах природного йододефіциту, які лікуються в програмах допоміжних репродуктивних технологій.
6. Оцінити ефективність комплексу лікувальних заходів для жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози.
Об’єкт дослідження: тиреоїдний та імунологічний статус у жінок із безпліддям під час застосування програм допоміжних репродуктивних технологій.
Предмет дослідження: дисфункція щитоподібної залози, імунологічний статус, функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози до та під час стимуляції овуляції, тиреоїдний статус до та після корекції функції залози, його взаємозв’язок з гормональною функцією яєчників і частотою настання вагітності.
Методи дослідження: клінічно-лабораторний, інструментальний, імуноферментний, імуфлюоресцентний, бактеріологічний та математично статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше запропоновано новий підхід до діагностики тиреоїдного стану в жінок із безпліддям на основі уточнення виду дисфункції щитоподібної залози та визначення вільних фракцій трийодтироніну та тироксину, антитіл до тиреоглобуліну та тиреопероксидази. Зазначена діагностика дозволила диференційовано та індивідуально підходити до стимуляції овуляції жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози в програмах допоміжних репродуктивних технологій (патент на корисну модель №24684 «Спосіб лікування ендокринного безпліддя» від 10.07.2007р.). Вперше оцінено тиреоїдний та імунологічний статус на фоні контрольованої індукції овуляції та стимуляції суперовуляції у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, яким не проводилась корекція даних змін, і в жінок, які використовували запропонований лікувальний комплекс. Вперше оцінено ефективність настання вагітності у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози після проведеної корекції.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та впроваджено діагностичний алгоритм для визначення вмісту в крові тиреотропного гормону, вільного трийодтироніну і вільного тироксину, антитиреоїдних антитіл до тиреоїдної пероксидази та тіреоглобуліну з метою уточнення виду дисфункції щитоподібної залози в жінок із безпліддям та лікувальний комплекс для корекції виявлених змін. З другого місяця після проведеної корекції йодної нестачі проводиться контрольована індукція овуляції, стимуляція суперовуляції та допоміжні репродуктивні технології. Результати дослідження та діагностично-лікувальний алгоритм впроваджено в роботу гінекологічних відділень вузлової клінічної лікарні станції Чернівці, Буковинського центру репродуктивної медицини та Заліщицької центральної комунальної районної лікарні. Матеріали досліджень включені до лекційного курсу занять кафедри акушерства та гінекології №1 і кафедри акушерства, гінекології та репродуктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.
Особистий внесок здобувача. Планування та проведення всіх досліджень виконано за період з 2005 по 2008 рр. Автором разом із науковим керівником обрано тему, визначено мету та напрямки проведення досліджень. Дисертантом персонально проаналізовані наукові літературні джерела з даної проблеми, здійснено інформаційний пошук. Автором особисто проведено корекцію дисфункції щитоподібної залози у жінок із безпліддям, виконано клінічний аналіз стану щитоподібної залози до стимуляції овуляції та під час її у жінок із проведеною корекцією йодної нестачі та без неї. Самостійно проведено забір і підготовку біологічного матеріалу. Усі лабораторні та функціональні методи дослідження виконані безпосередньо автором або за його участю. Власноруч здійснено набір і обробку фактичного матеріалу, сформульовано основні наукові положення та висновки. Науково обґрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові роботи та виступи.
Автором розроблені та впроваджені практичні рекомендації щодо відновлення репродуктивної функції у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози. Статистична обробка одержаних результатів здійснена дисертантом самостійно.
Апробація результатів роботи. Основні положення про результати дисертаційної роботи були викладені та обговорені на конференціях: «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль, 2007); «Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии» (Судак, 2007); «Досягнення та перспективи репродуктивних технологій в лікуванні безпліддя» (Київ, 2007); «Медична наука: сучасні досягнення та інновації» (Харків, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, у тому числі 4 у журналах, затверджених ВАК України, 1 у збірнику, 1 у матеріалах з’їзду та отримано патент на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення актуальної проблеми гінекології та репродуктивної медицини відносно визначення впливу дисфункції щитоподібної залози на стимуляцію овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій у жінок із безпліддям, а також науково обґрунтовано підхід до ранньої діагностики та своєчасної корекції виявлених порушень.
1. Ретроспективний аналіз медичної документації у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози свідчить про недостатнє дослідження тиреоїдного статусу в умовах природного йододефіциту, суттєве порушення менструальної функції (альгодисменорея у 22,0%, гіпоменорея у 20,0% та гіперменорея у 17,0%), супутню гінекологічну патологію у них, а саме: ендоцервіцит у 14,0%, ерозивний ектропіон у 19,0%, синдром хронічного тазового болю у 26,0%, кольпіт у 67,0% випадків та соматичну патологію (вегето-судинна дистонія, гіпертонічна хвороба ІІІ ступеня, патологія шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит, синдром подразненого кишківника), хронічний пієлонефрит, хронічний цистит), ніж у жінок контрольної групи (р<0,05)).
2. При визначенні тиреоїдного статусу у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози виявлено гіпотиреоз у 30,0%, а еутиреоз у 70,0% жінок, причому рівень у крові Т3 становив відповідно, 1,18±0,05пмоль/лта 1,12±0,01 нмоль/л; (контроль 2,71±0,04 нмоль/л); Т4 52,10±1,03 нмоль/л та 108,71 нмоль/л (контроль 110,82±1,07 нмоль/л); ТТГ 4,62±0,03 мМО/л та 2,81±0,02 мМО/л (контроль 2,52±0,02 мМО/л); fT4 9,14пмоль/л та 9,78 пмоль/л (контроль 19,79±0,2 пмоль/л), що свідчить про суттєві зміни при гіпотиреозі. Титр антитіл до ТГ був високим у 63,3% та 51,4% обстежених жінок, а до ТПО у 83,3% та 25,7%, в той час як у контролі його не було виявлено.
3. При проведенні імунологічних досліджень відмічено пригнічення імунної системи у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, зокрема збільшення концентрації ІgА до 2,98±0,14 г/л та ІgМ до 1,57±0,11 г/л при гіпотиреозі (контроль, відповідно, 1,85±0,06 г/л та 1,14±0,32 г/л, р<0,05), а також зниження вмісту СД8+-клітин до 21,60±1,20% (контроль 27,1±1,4%, р<0,05).
4. У жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози під час стимуляції овуляції в лікувальних програмах допоміжних репродуктивних технологій спостерігається збільшення рівня ТТГ до 2,98±0,12 мМО/л, Т3 до 2,39±0,03 пмоль/л, нормалізація рівня Т4 та тенденція до збільшення рівня fT4 при гіпотиреозі, а при еутиреозі нормалізація рівня fT4.
5. Враховуючи отримані дані щодо змін тиреоїдного та імунного статусу у жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози, вважаємо за доцільність проведення дослідження тиреоїдних гормонів у крові (ТТГ, Т3, Т4, fT3,, fT4.), імунологічного статусу (ІgА, ІgМ, СД8+-клітин) та показників аутоімунних реакцій (антитіла до ТГ та ТПО), а також призначення лікувального комплексу з використанням препаратів йоду (йодбаланс та еутирокс) та імуномодулятора (гропренасин) перед проведенням стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій.
6. Ефективність запропонованого нами комплексу діагностичних та лікувальних заходів у жінок із безпліддям та дисфункцією щитоподібної залози сприяв нормалізації її функції, зменшенню проявів аутоімунних реакцій, усуненню імунних порушень, що обумовило підвищення частоти настання овуляції в природному циклі в лікувальних програмах контрольованої індукції овуляції та допоміжних репродуктивних технологій, а також настання вагітності у 33,3% жінок при гіпотиреозі та в 37,2% при еутиреозі, що більше, відповідно, у 1,6 та 1,4 рази, ніж у жінок, які не застосовували запропонований лікувальний комплекс.

Практичні рекомендації
Першим етапом прегравідарної підготовки жінок із безпліддям при дисфункції щитоподібної залози до застосування контрольованої індукції овуляції та допоміжних репродуктивних технологій необхідно встановити вид дисфункції (рівень тиреотропного гормону, трийодтироніну (T3), тироксину (T4), вільного трийодтироніну (fT3), вільного тироксину (fT4), титр антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ-ТПО), титр антитіл до тиреоглобуліну (АТ-ТГ). Контроль ТТГ та вільних фракцій тиреоїдних гормонів з високим титром антитіл до ТГ та ТПО проводити не менше 2-х разів до та після проведеної корекції та одноразово протягом одного місяця. Визначення антитіл щитоподібної залози (АТ-ЩЗ) не є критерієм для постановки діагнозу, однак їх наявність фактор ризику порушення функції ЩЗ в подальшому, а також вони є раннім маркером несприятливого прогнозу перебігу вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій.
Для корекції йодного дефіциту на етапі планування вагітності ми рекомендуємо призначати препарати йоду: йодбаланс 200 МО 1р/день при еутиреоїдному зобі та комбінацію препаратів йодбаланс 200 МО 1р/день і еутирокс в індивідуально підібраній дозі для лікування гіпотиреозу. Дозу еутироксу (левотироксину) необхідно підвищити на 50 мкг ще до початку застосування допоміжних репродуктивних технологій. При досягненні вагітності необхідно збільшити дозу еутироксу (левотироксину) на 30 40% від початкової дози. При діагностованому гіпотиреозі жінкам відразу призначалась повна замісна доза еутироксу (2,3 мкг/кг маси) без збільшення в процесі лікування; після закінчення вагітності доза еутироксу (левотироксину) знижувалась до звичайної (1,61,8 мкг/кг маси).
Також рекомендовано призначати імуномодулятор гропренасин 50 мг/кг 34 прийоми протягом 58 днів з контролем імунного статусу після проведеного лікування.

Список використаних джерел
1. Іркіна Т.К. Проблема безпліддя в Україні / К. : Нова медицина, 2002. -№4 С.20.
2. Абдусалямов А.А. Перинатальные аспекты патологии щитовидной железы // Вестник врача общей практики. - 2000. - №4. - С.56-60.
3. Адамчук В.С. Причини та лікування самовільних абортів / [Адамчук В.С., Маляр В.А., Мороз Е.Й. та ін. ]. Чернівці : Буковинський медичний вісник. 2001. №5 (2 3). С. 1415.
4. Айламазян Э.К., Комаров Е.К., Михтина Е.И Регуляция функции яичников у больных с диффузным нетоксическим зобом и невынашиванием беременности ранних строков // Вестн. Рос. ассоц. акуш. гинекол.- 1997.- №1.- С.17-19.
5. Алейникова Т.Л., Рубцова Г.В. Руководство к практическим занятиям по биохимии. // - М. : Высшая школа., 1988. - 239 с.
6. Аристархов В.Г., Кириллов Ю.Б., Строев Е.А. Проблемы выбора лечения при аутоиммуных заболеваниях щитовидной железы / Рязань: Н., 1998. 121 с.
7. Аутоимунный тиреоидит и беременность / Т.М.Варламова, А.Н.Керова, И.Ю.Абуд, О.Е.Озерова и др. // Акушерство и гинекология. - 1999. - T.4, №3. - C.22-25.
8. Адылханов С.А., Алдажарова Г.А. Роль лапароскопических вмешательств в диагностике и лечении женского бесплодия // Эндоскопическая хирургия. 1999. № 2. С. 53-55.
9. Афанасьєв І.В., Кравченко П.В. Ускладнення вагітності та пологів у жінок з порушеною функцією щитовидної залози // Вісник наукових досліджень. - 2002. - №2. - С. 18-19.
10. Аншина М.Б. Принципы гормональной диагностики в лечении бесплодия: показания, интерпретация результатов, ошибки (клиническая лекция) // Проблемы репродукции. 2004. №2. С. 6-13.
11. Іванюта Л.І., Іванюта С.О. Поетапна діагностика та лікування безплідності в шлюбі // Нова медицина. 2002. №4. С. 28-30.
12. Белобородов С.М., Анкирская А.С., Леонов Б.В. Фурсова С.А. Микроэкология влагалища и частота беременности после экстракорорального оплодотворения и переноса эмбриона // Акушерство и гинекология. 2001. №3. С. 29-32.
13. Богатирьова Р.В., Іркіна Т.К. Планування сім’ї в Україні // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1997.- №2.- С. 51-52.
14. Боднар П.М. Йододефіцитні розлади - актуальна медико-соціальна проблема // Лікарська справа. - 2001. - №3. - С. 8-10.
15. Боднар П.Н., Конах В.М., Матющенко В.В., Прапор О.В. Автоімунний тиреоїдит: діагностика та лікування // Ендокринологія. 2001. №6. С. 23.
16. Болезни щитовидной железы / Под. ред. Л.И. Бравермана. М.: Медицина, 2000. 417 с.
17. Бородавко Л.Г. Медико-соціальні аспекти реабілітації сімей після перинатальних втрат // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000.- №5.- С.86-87.
18. Босацький Я.В., Воробій В.Д. Сніжко Т.Б. Лапароскопічне лікування жіночого безпліддя різного генезу // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. Вип.14, книга 4. Київ, 2006. С.161-162.
19. Бостанджян Л.Л. Влияние контролируемой стимуляции суперовуляции у пациенток программы ЭКО на функциональное состояние тиреоидной системы // Проблемы репродукции. 2004. - №5. С. 22-24.
20. Боярская О.Я. Йододефицитные заболевания в Украине // Doctor. Журнал для практических врачей. 2003. №5. С. 7274.
21. Бурумкулова Ф.Ф., Герасимов Г.А. Заболевания щитовидной железы и беременность // Пробл. эндокринологии.- 1998.- Т.44, №2.- С. 27-32.
22. Быстров Л.А. Урогенитальные инфекции как причина бесплодного брака // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім.П.Л.Шупика. Вип.14, книга 4. Київ, 2006. С. 98-106.
23. Белобородов С.М., Анкирская А.С., Леонов Б.В. Микроэкология влагалища и частота беременности после экстракорорального оплодотворения и переноса эмбриона// Акушерство и гинекология. 2001. - №3. С. 29-32.
24. Бирюкова М., Любимова Л., Кравчун Н. Состояние матки и молочных желез у женщин с гипотиреозом. // Проблеми ендокринної патології. 2003. - №2. С. 41-46.
25. Варламова Т.М., Шехтман М.М. Профилактика и лечение тиреоидной патологии во время беременности // Акушерство и гинекология. 2002. №3. С. 5759.
26. Варламова Т.М., Соколова М.Ю. Репродуктивное здоровье женщины и недостаточность функции щитовидной железы // Гинекология. - 2004. - Т.6, №1. - С.32-37.
27. Вдовиченко Ю.П., Ткаченко А.В. Прогнозування та корекція фетоплацентарної недостатності у вагітних зі звичним невиношуванням в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2002.- №2.- С. 78-85.
28. Вдовиченко В.П., Соболева С.И., Форостяная Е.В. Современные аспекты лечения воспалительных заболеваний гениталий, обусловленых микст-инфекцией // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №1 (21). С. 99-100.
29. Велданова М.В. Дефицит йода // Мед. научный и учебно-методический журнал. - 2001. - №1. - С. 182-197.
30. Велданова М.В. Дефицит йода и эндемический зоб - взаимосвязь, следствие и сложные причины // Мед. научный и учебно-методический журнал. - 2001. - №4. - С. 172-186.
31. Велданова М.В. Пpоблемы дефицита йода с позиции вpача.// Проблемы эндокринологии. - 2001. - №5. - С. 10-13.
32. Венцківський Б.М. Невиношування вагітності: Зб. наук. праць МОЗ України. К., 1997. 235 с.
33. Венцківський Б.М., Жабіцька Л.А. Нові аспекти патогенезу, лікування та профілактики невиношування вагітності // Здоровье женщины. 2005. 2 (22). С. 1012.
34. Стан тиреоїдної системи у хворих із звичним невиношуванням вагітності / Веропотвелян П.М., Веропотвелян М.П., Завгородня Л.І., ГанєвО.І., Горук П.С. // Акушерство та гінекологія 2004. - №4. С. 69-72.
35. Вероятность наступления имплантации у женщин с разными формами бесплодия при лечении методом ЭКО / Светлаков А.В., М.В.Яманова, А.Б.Саламина, О.А.Серебренникова // Проблемы репродукции. 2002. №3. С. 61-67.
36. Вовк Ї.Б., Корнацька А.Г. Корекція гормональних порушень при поєднаних формах неплідності // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. №4. С. 147-149.
37. Волдина Е.А. Заболевания щитовидной железы: Сб. - Питер.: 2001. 41с.
38. Волкотруб Л.П., Караваев Н.Р. Гигиенические аспекты профилактики йоддефицитных состояний // Гигиена й санитария. - 2000. - №3. - С. 28-31.
39. Гадиева Ф.Г. Взаимосвязь иммунной и эндокринной систем у женщин репродуктивного возраста // Акушерство и гинекология. 2001. №1. С. 1113.
40. Геpасимов Г.А. Лабоpатоpные методы в диагностике заболеваний щитовидной железы / Клин. лаб. диагностика. - 1998. - №6. - С.25-27.
41. Герасимов Г.А., Мельниченко Г.А., Фадеев В.В. Мифы отечест­венной тиреоидологии и аутоиммунный тиреоидит: клиническое эссе // Consilium medicum. 2001. №3 (11). С. 525530.
42. Герасимов Г.А. Всеобщее йодирование пищевой поваренной соли для профилактики йоддефицитных заболеваний: преимущества значительно превышающие риск // Пробл. эндокринологии.- 2001.- Т.47, №3.- С. 22-26.
43. Герасимов Г.А., Свириденко Н.Ю. Йододефицитные заболевания в России - Москва, 2002. - 168 с.
44. Гладчук І.З., Шитова А.Е. Оперативна лапароскопія в лікуванні безплідних хворих з дистальними оклюзіями // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 1999. Том 3, №1. С. 32-33.
45. Гаспаров А.С., Волков Н.И., Назаренко Т.А. Эндоскопия в сохранении и восстановлении репродуктивной функции // Журнал акушерства и женских болезней. 2001. Том L, Вып.З. С. 90-95.
46. Герасимова Т., Ласкіна Ю., Хіменко М. Особливості гормональних та імунних взаємовідношень при деяких формах ендокринної неплідності. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. -№2. С. 8385.
47. Гитель Е.П., Мельниченко Г.А. Клинико-лабоpатоpные алгоpитмы оценки функциональной активности щитовидной железы // Клин. лаб. диагностика. - 1998. - №5. - С. 33-36.
48. Гойда Н.Г. Стан та перспективи розвитку перинатальної патології на етапі реформування охорони здоров’я в Україні // Перинатологія та педіатрія.- 1999.- №1.- С. 3-4.
49. Голота В.Я. Ендоскопічні методи лікування трубної безплідності // Акушерство и гинекология. 2004. №1. С. 141-145.
50. Гулязутдинова З.Ш., Гулязутдинов И.А. Факторы, участвующие в регуляции репродуктивной функции женщины // Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов. 1999. № 4. С. 22-26.
51. Дедов И.М., Герасимов Г.А., Свириденко Н.Ю. Использование таблетированых препаратов йода для профилактики эндемического зоба // Пробл. эндокринологии.- 1998.- Т.44, №1.- С. 24-27.
52. Дедов И.И., Трошина Е.А., Антонова С.С. Аутоиммунные заболевания щитовидной железы: состояние проблемы // Проблемы эндокринологии. 2002. №2. С. 612.
53. Диагностическая лапароскопия у беременных / Д.П.Черепянцев, М.Г.Щетинин, М.Э.Соколов и др. // Хирургия. 2000. №9. С. 30-31.
54. Дисфункция щитовидной желези и беременность / Т.М. Варламова, А.Н. Керова, И.Ю. Абуд, О.Е. и др. // Гинекология. - 2001. - Т.3, №2. - С. 76-79.
55. Допоміжні репродуктивні технології в Україні / О.М.Юзько, Н.Я.Жилка, Н.Г.Руденко і співавт. // Жіночий лікар. 2007. №3(11). С. 8-12.
56. Дубоссарская З.М. Эндокринное бесплодие у женщин: патофизиологические механизмы и подходы к лечению. // Лікування та діагностика. 2002. - №1 С. 39-45.
57. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної недостатності / А.О.Вацеба, В.М.Гаврилюк, В.І.Паньків та ін. // Лікар. справа. - Врач. дело. 2002. - №1. - С. 31-33
58. Ешимбетова Г.З., Асатова М.М., Артыкходжаева Г.Ш. Гормональные и иммунные аспекты невынашивания беременности у женщин с диффузным нетоксическим зобом // Рос. Весн. Акуш-гинекол. - 2001. - №1. - С. 12-14.
59. Заболевания щитовидной железы и беременность / Г.А. Мельниченко, Л.Е. Мурашко, Н.И. Клименченко, В.О.Малясова // Рус. Медиц. Журнал. - 1999. - Т.7, №3. - С. 71-74.
60. Запорожан В.М., Соболєв Р.В. Основні компоненти мультифакторіальної безплідності у жінок // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 2003. - №1. С. 101-103.
61. Застосування новітніх технологій у діагностиці та лікуванні жіночої безплідності / С.П.Польова, Т.А.Юзько, І.Р.Ніцович, Л.М.Рак, С.Г.Приймак, А.В.Семеняк // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. Вип.14, книга 4. Київ, 2006. С. 163-167.
62. Зефирова Г.С. Заболевания щитовидной железы. М: Арт-Бизнес-Центр; 1999. 215 с.
63. Зильбер М.Ю. Особенности инфекционного процесса при эндокринной патологии беременных // Репродуктивное здоровье населения. Екатеринбург. 1999. С. 4041.
64. Злеушко Е.И., Белозеров Е.С., Митин Ю.А. Клиническая иммунология: руководство для врачей. СПБ: Питер, 2001. 576 с.
65. Зоб, безпліддя, розумове відставання, кретинізм кільця одного ланцюга / Матасар І.Т., Салій Н.С., Єрмолова Ю.В., Григор'єва Л.І. // Здоров’я України. - 2001. - №1. - С.26-27.
66. Иванюта Л.И. Репродуктивное здоровье: достижения и перспективы // Doctor. 2001. № 5. С.5-7.
67. Иммунодефицитные состояния / Под ред. В.С.Смирнова, И.С.Фрейдлина. Санкт-Петербург: Фолиант, 2000. 557 с.
68. Инфекционная патология нижнего отдела половых путей женщины и бесплодие (обзор литературы) / Е.Б.Рудакова, С.И.Семенченко, О.Ю.Панова, Н.В.Кучинская // Гинекология. 2000. Том 6, №3. С.132-135.
69. Использование метода созревания ооцитов in vitro (IVM) в программе экстракорпорального оплодотворения / Л.Левков, Ю.Хрейнссон, Б.Розенлунд, М.Фридстрем, И.Эк,А.М.Суйккари // Проблемы репродукции. 2003. №6. С.20-28.
70. Калугина Л.В. Роль тироїдних гормонів у системі мати-плід за умов зобної ендемії // Буковинський медичний вісник. 1999. №3 (2). С.211215.
71. Порівняльна оцінка різних методик гістеректомії при доброякісних пухлинах матки / Камінський В.В., Каюк В.Г., Ямчук М.М., Краєвська Н.А. // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. К.: 2002. вип. 11, кн. 2. С. 523-527.
72. Шляхи поліпшення якості життя жінок з доброякісними пухлинами матки в ранньому та віддаленому післяопераційному періоді // Збірник наукових праць. Асоціація акушерів-гінекологів України / Камінський В.В., Марцинковська В.В., Каюк В.Г., Краєвська Н.А., ЯмчукМ.М. К.: Фенікс”, 2001. С. 305-308.
73. Кандрор В.И. Аутоиммунные заболевания щитовидной железы и апоптоз // Проблемы эндокринологии. 2002. Том 48, №1. С.4548.
74. Караченцев Ю.Л. Кріохірургічне лікування аутоімунного тиреоїдиту: Автореф. дис. докт. мед. наук. Харків, 2001. 39 с.
75. Касаткина Э.П. Роль щитовидной железы в формировании интеллекта // Проблеми ендокринної патології. - 2003. - № 4. - С.69-74.
76. Киндарова Л.Б., Калинина Е.А., Смольникова В.Ю. Поддержание функции желтого тела после переноса эмбрионов в матку при экстракорпоральном оплодотворении // Акушерство и гинекология. 2003. № 4. С.50-52.
77. Клинико-морфологическое обоснование необходимости профилактики йоддефицитных состояний во время беременности / Б.М.Венцковский, А.Я. Сенчук, Т.Д.Задорожная, А.В.Дарвиш // Репрод.здоровье женщины. 2004. - №1 (17). С.23-26.
78. Кира Е.Ф. Инфекции и репродуктивное здоровье (Часть 1) // Журнал акушерства и женских болезней. 1999. Т.XLVIII, №2. С.71-78.
79. Климов В.М. Эффективность использования макролида „Зосин” в лечении инфекций, передающихся половым путем // Здоровье женщины. 2005. №1(21). С.164-167.
80. Коваленко Ю.Б., Светашов О.М. Показатели клинико-лабораторной динамики лечения, урогенитального хламидиоза, микоплазмоза и уреаплазмоза препаратом Таваник // Репродуктивное здоровье женщины. 2002. №2 (11). С.47-50.
81. Эффективность применения утрожестана при лечении невынашивания в сроки от 12 до 36 недель беременности. / Коломийцева А.Г., Диденко Л.В., Черненко Т.С. и др. // Репродуктивное здоровье женщины. 2004. №3. С. 3538.
82. Роль эутиреодных заболеваний щитовидной железы в патогенезе невынашивания беременности / Комаров Е.К., Плужникова Т.А., Иванова А.К., Хохлова Н.Н. // Актуальные проблемы современной эндокринологии: Сб. трудов. 2001. С. 318.
83. Корзун В.Н., Матвієнко А.П., Парац А.М. Гігієнічні проблеми профілактики йододефіцитних захворювань // Довкілля та здоро’я 2004. - №3. С.6065.
84. Кулаков В.И. Вспомогательная репродукция: настоящее и будущее // Акушерство и гинекология. 2003. № 1. С.3-7.
85. Клиническая иммунология и аллергология. Под ред. Г.Лолора-младшего, Т.Фишера, Д.Адельмана. М., 2000. 215с.
86. Кулаков В.И., Леонов Б.В. Экстракорпоральное оплодотворение и его новое направление в лечении женского и мужского бесплодия. М.: Мед. информ. агенство, 2002. 782с.
87. Лапароскопия у беременных: Тез. докл. [4 Всероссийский съезд по эндоскопической хирургии, Москва, 21-23 февр., 2001] / С.Е.Митин, С.И.Пешехонов, Д.Б.Чистяков и др. // Эндоскопическая хирургия. 2001. Том 7, №3. С.58-59.
88. Левченко И.А., Фадеев В.В. Субклинический гипотиреоз (обзор литературы) // Проблемы эндокринологии. 2002. №2. С. 6585.
89. Лечение женского и мужского бесплодия. Вспомогательные репродуктивные технологии / Под ред. В.И.Кулакова, Б.В.Леонова, Л.Н.Кузьмичева. М.: МИА, 2005. 592с.
90. Ломага Ю.Ю. Стан щитоподібної залози і репродуктивної системи в жінок із внутрішньоматковою загибеллю плоду в анамнезі в умовах природного дефіциту йоду // Буковин. мед. вісн. - 2003. - №3. - С. 52-54.
91. Лукавецький О.В. Взаємний зв’язок та залежність імунної та гормональної системи в організмі хворих на аутоімунний тиреоїдит // Шпитальна хірургія. 2000. №3. С. 3639.
92. Мавров Г.И., Чинов Г.П. Новый индуктор эндогенных интерферонов „Кагоцел” в комплексном лечении хламидийной инфекции // Здоровье женщины. 2005. №1(21). С. 173-177.
93. Макар Р.Д., Макар Д.А. та ін. Йододефіцитні розлади, як проблема здоров’я суспільства. Основи діагностики, профілактики та лікування ендокринних захворювань / Під ред. Я.І.Томашевського. Львів. НТШ: 1999.- С.165-182.
94. . Щитовидная железа и беременность // Макаров О.В., БахареваИ.В. идр. / Российский мед. журнал.- 1997.- №4.- С.44-47.
95. Маклаков Т.П., Брызгалина С.М., Луцик Л.А. О влиянии щитовидной железы на течение беременности // Охрана здоровья женщины и детей. Новокузнецк, 1997. С. 102103.
96. Маляр В.А., Ломага Ю.Ю. Реабілітація репродуктивного здоров’я жінок з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі з природним дефіцитом йоду в умовах жіночої консультації // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2003. С. 184-186.
97. Масюкова С.А., Шегай М.М., Гладько В.В. Некоторые вопросы лечения и профилактики инфекций, передающихся половым путем, в современных условиях // Качество жизни. Медицина. 2004. №3 (6). С.35-38.
98. Медведь В.І., Данилко В.О. Щитовидна залоза і вагітність (огляд літератури) // Журн. АМН України. - 2004. - Т.10, №3. С.518-529.
99. Заболевания щитовидной железы и беременность / МельниченкоГ.А., Мурашко Л.Е., Клеменченко Н.И., Малясова С.В. // Русский медицинский журнал. 1999. №3. С. 145150.
100. Мельниченко Г.А., Лесникова С.В. Особенности функционирования щитовидной железы во время беременности // Гинекология. - 1999. - Т.1, №2 -С.15-19.
101. Мельниченко Г.А., Фадеев В.В., Дедов И.И. Заболевания щитовидной железы во время беременности. Диагностика, лечение, профилактика. Пособие для врачей. - М.: Медэксперт Пресс 2003; - 48с.
102. Мирзоян Ж.В. Применение озона в акушерско-гинекологической практике // Акушерство и гинекология. 2000. №5. С. 45-47.
103. Микробиологические исследования в диагностике репродуктивно значимых инфекций / Н.Г.Кошелева, Л.Б.Зубжицкая, О.Н.Аржанова, О.В.Тышкевич, Ю.Л.Громыко, Т.Н.Шляхтенко, Т.А.Плужникова, Е.А.Шаповалова // Журнал акушерства и женских болезней. 2004. Том LIII, №1. С. 16-22.
104. Михалевич С.И. Преодоление бесплодия. Диагностика, клиника, лечение: Учебное пособие. Мн.: Беларуская навука, 2002. 191с.
105. Мікробіологічно-морфологічна характеристика тканин маткових труб, уражених запаленням, у дівчат-підлітків та юних жінок / А.М.Романенко, А.В.Руденко, О.В.Ромащенко, В.Б.Жежера // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. №1. С.84-89.
106. Морфологічне та мікробіологічне дослідження ендометрія при обстеженні хворих на етапі підготовки до штучного запліднення / О.М.Юзько, Л.М.Рак, Т.А.Юзько, С.П.Польова // Одеський медичний журнал. 2003. №4 (78). С.77-79.
107. Морфологическое и микробиологическое исследовния при обследовании больных с трубно-перитонеальной формой бесплодия на этапе подготовки к ЭКО / В.С. Корсак, А.С. Бодюль. Э.В. Исакова, А.М. Савичева, Е.Б. Чемоданова // Журнал акушерства и женских болезней. 1999. Том XIVIII, вып. 3. С.15-18.
108. . Возможности восполнения дефицита йода / Мохорт Т.В., Билодид И.К. и соавт // Мед. новости.- 1998.- №5.- С.51-53.
109. Мурашко Л.Е., Мельнеченко Г.А., Клименченко Н.И. и др.