ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ДИСМЕНОРЕЇ У ЖІНОК, ЩО НЕ НАРОДЖУВАЛИ, ПРИ ПОЄДНАНИХ ФОРМАХ УРОГЕНІТАЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

ЛИМАР НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК: 618.175 055.25 06: 618.1 022]- 08

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ДИСМЕНОРЕЇ У ЖІНОК, ЩО НЕ НАРОДЖУВАЛИ, ПРИ ПОЄДНАНИХ ФОРМАХ УРОГЕНІТАЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ

14.01.01- акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Вдовиченко Ю. П.,
доктор медичних наук, професор

Київ-2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................3
ВСТУП..................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................9
1.1. Сучасні погляди на етіологію та патогенез дисменореї...........................9
1.2. Методи лікування дисменореї...................................................................19
1.3. Епідеміологія, патогенез та клініка герпетичної та хламідійної
інфекції ............................................................................................................. 24
1.4. Патогенетичні підходи до лікування поєднаних форм урогенітальної інфекції...............................................................................................................33
РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи дослідження................................................42
РОЗДІЛ 3. Клінічна характеристика обстежуваних жінок............................53
РОЗДІЛ 4. Порівняльні аспекти нормалізації менструальної функції у жінок з дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції...63
4.1. Клінічно-мікробіологічні особливості обстежуваних жінок.63
4.2. Особливості ендокринологічного статусу в обстежуваних жінок........75
4.3. Результати імуноферментного аналізу в обстежуваних жінок..............83
4.4. Оцінка імунологічного стану обстежуваних жінок................................87
РОЗДІЛ 5. Аналіз та узагальнення результатів дослідження.......................91
ВИСНОВКИ.....................................................................................................109
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.....................................................................111
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ........................112

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГТП антигомотоксичні препарати
ВПГ вірус простого герпесу
ВПГ-1 вірус простого герпесу 1 типу
ВПГ-2 вірус простого герпесу 2 типу
ВНС вегетативна нервова система
ГГ генітальний герпес
ГРВІ гостра респіраторна вірусна інфекція
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ЕЕГ - електроенцефалографія
ЗЗОМТ запальні захворювання органів малого тазу
ІgM імуноглобуліни класу М
IgG імуноглобуліни класу G
ІФН - інтерферон
КІ каріопікнотичний індекс
ЛГ лютеїнізуючий гормон
МКА моноклональні антитіла
НПЗП нестероїдні протизапальні препарати
ПГ - простагландини
ПЛР полімеразно-ланцюгова реакція
ПМС передменструальний синдром
ТК - тимідинкіназа
УЗД ультразвукове дослідження
ФСГ фолікулостимулюючий гормон
ХЗГЗ хронічні запальні генітальні захворювання
ЦМВ цитомегаловірусна інфекція

ВСТУП

Актуальність теми. Порушення менструальної функції впродовж багатьох віків є серйозною проблемою жіноцтва, однак детальне вивчення цих змін відкриває все нові і нові можливості їх корекції [1, 2].
Дисменорея потребує особливої уваги, так як є одним із найбільш розповсюджених захворювань у гінекологічних хворих. Частота її коливається в широких межах, від 8 до 92 % серед менструюючих жінок. При цьому у близько 10 % жінок погіршується загальне самопочуття аж до тимчасової втрати працездатності, що є найчастішою причиною пропусків занять школярками і тимчасовою непрацездатністю молодих жінок, які не народжували [2-6]. Крім того, відомо, що болючі відчуття впливають на емоційну сферу, психічний і загальний стан жінки і, як наслідок, - на внутрішньосімейні стосунки, що також обумовлює не тільки медичну, але й соціальну актуальність цієї проблеми [1, 2, 7].
Останніми роками в усьому світі, у тому числі й в Україні, відзначається тенденція до поширення запальних захворювань органів малого тазу (ЗЗОМТ). Особливістю перебігу всіх урогенітальних інфекцій є часті асоціації їх одних з одними та із захворюваннями, викликаними іншими мікроорганізмами, мультивогнищевість уражень. Збільшення захворюваності значною мірою пов’язане з поширенням безсимптомної та недіагностованої форм хвороби, але цей об’єктивний процес, на жаль, не супроводжується радикальними змінами ставлення до цього захворювання як лікарів, так і населення [8-15].
Вірусні інфекції геніталій не піддаються лікуванню традиційними засобами достатньо ефективно, тому проблема їх терапії залишається актуальною на сьогоднішній день. Профілактика практично мало здійсненна, тому що занадто велика кількість людей залучена до соціальної та сексуальної активності, і більшість з них є довічними вірусоносіями [10, 11, 16-26].
Лікування генітального герпесу (ГГ) дотепер, незважаючи на істотний розвиток фармакологічних основ терапії, являє собою значні методичні та практичні труднощі. Це пояснюється біологічними і фармакологічними змінами внаслідок тривалої персистенції герпес-вірусів в організмі людини, а також специфічним імунодефіцитом, сформованим у хворих з рецидивуючим ГГ [27-32].
Саме тому з кожним днем зростає популярність методів біологічної медицини і, зокрема, такого її напрямку як гомотоксикологія [33, 34].
Оскільки дисменорея та урогенітальна інфекція надзвичайно розповсюджені серед жінок молодого віку, нас зацікавило поєднання цих захворювань та пошук методів їх адекватного лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика Актуальні аспекти збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінки та перинатальної охорони плода на сучасному етапі”. № державної реєстрації: 0106 U010506 з 12.2006 по12.2011.
Мета та завдання дослідження
Метою роботи було знизити частоту дисменореї у жінок, що не народжували, при поєднаних формах урогенітальної інфекції на підставі вивчення клінічно-мікробіологічних та імунологічних особливостей, а також удосконалення лікувально-профілактичних методів лікування.
Для досягнення мети поставлені наступні завдання:
1. Вивчити стан імунної системи у жінок, які страждають дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції.
2. Визначити гормональну насиченість організму у жінок з дисменореєю.
3. Провести клінічно-лабораторну оцінку ефективності застосування запропонованої комплексної терапії дисменореї при поєднаних формах урогенітальної інфекції.
4. Розробити методи комплексного лікування дисменореї при поєднаних формах урогенітальної інфекції.
5. Розробити практичні рекомендації щодо тактики ведення жінок при поєднаних формах урогенітальної інфекції та дисменореї.
Об’єкт дослідження вивчення менструальної функції жінок, урогенітальна інфекція.
Предмет дослідження мікробіологічний статус, стан системного і місцевого імунітету, вміст статевих гормонів.
Методи дослідження клінічні, мікробіологічні, імунологічні, гормональні, ехографічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Результати роботи мають важливе теоретичне і практичне значення для розробки своєчасних та адекватних методів лікування дисменореї при поєднаних формах урогенітальної інфекції, запобігання прогресування захворювання у молодих жінок.
Вперше встановлено наявність змін імунного статусу у жінок з дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції, що дозволило розширити уявлення щодо патогенезу первинної дисменореї. Доказана роль корекції імунної системи в комплексному лікуванні дисменореї. Вперше розроблено та патогенетично обгрунтовано новий метод лікування таких хворих шляхом застосування антигомотоксичних засобів.
Практичне значення одержаних результатів
Результати проведених досліджень свідчать про те, що дисменорея при поєднаних формах урогенітальної інфекції супроводжується не лише вираженими клінічними проявами, але і зниженням імунологічної реактивності організму, що в значній мірі порушує його адаптаційні можливості. Це дало можливість виявити основні фактори, що сприяють розвитку первинної дисменореї, розробити та впровадити в практику практичні рекомендації щодо оптимізації лікування дисменореї у жінок, що не народжували, при поєднаних формах урогенітальної інфекції, на основі використання комплексної медикаментозної терапії.
Особистий внесок здобувача
Планування і проведення всіх досліджень виконано протягом 2006- 2008 рр. Автором проведені клінічно-ехографічне і лабораторне обстеження 150 жінок, що не народжували, з яких 100 з дисменореєю при поєднаних формах урогенітальної інфекції. Самостійно зроблено забір і підготовку біологічного матеріалу. Автором розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти дисменореї у жінок, що не народжували, при поєднаних формах урогенітальної інфекції. Статистичне опрацювання отриманих результатів виконане безпосередньо автором.
Апробація результатів роботи
Основні положення та висновки дисертаційної роботи були оприлюднені на з’їзді і пленумі Асоціації акушерів-гінекологів України (Донецьк, 2006, вересень; Одеса, 2007, вересень); на науково-практичних конференціях „Актуальні питання сучасного акушерства та гінекології” (Тернопіль, 2006, травень; 2007, травень; 2008, березень); „Репродуктивне здоров’я жінки: проблеми і шляхи вирішення” (Тернопіль, 2007, жовтень); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „TORCH-інфекції: діагностика, лікування та профілактика” ( Тернопіль,21-22 березня 2007 р), на ХІ Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2007, травень).
Публікації
За темою кандидатської дисертації опубліковано 7 наукових робіт, 6 з яких у часописах та збірниках, затверджених ВАК України.
Обсяг та структура дисертації

Дисертація викладена на 146 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літературних джерел, розділу матеріалів та методів дослідження, двох розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел, який включає 268 джерел кирилицею та 72 латиною. Робота ілюстрована 27 таблицями та 2 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення та результати нового вирішення наукової проблеми щодо шляхів оптимізації профілактики і комплексного лікування дисменореї у жінок, які не народжували при поєднаних формах урогенітальної інфекції. На основі комплексного вивчення клінічно-мікробіологічних, ендокринологічних та імунологічних особливостей запропоновано удосконалену методику лікувально-профілактичних заходів вказаної патології.
1. У жінок з дисменореєю і поєднаними формами урогенітальної інфекції (ВПГ, ЦМВІ, хламідіозі) спостерігається достовірне зниження всіх досліджуваних ланок клітинного і гуморального імунітету, а саме: Т-лімфоцитів до 47,2±1,42 %; Т-хелперів до 31,1±1,11 %; Т-супресорів до 12,1±0,78 %; В-лімфоцитів до 6,3±0,50 %.
2. Дисменорея і хронічна урогенітальна інфекція сприяє достовірним дисгормональним змінам: в 1 фазу менструального циклу - зниження вмісту ФСГ до 7,60±0,20 нмоль/л, прогестерону до 1,27±0,11 нмоль/л на фоні незмінних значень ЛГ і естрадіолу; у ІІ фазу менструального циклу - зниження вмісту ЛГ до 7,30±0,31 нмоль/л, прогестерону до 32,32±2,05 нмоль/л на фоні незмінних значень ФСГ і естрадіолу.
3. Аналіз показників менограми після запропонованого лікування у 92 % випадків виявив встановлення двофазного менструального циклу у жінок.
4. Використання запропонованого комплексного лікування із застосуванням антигомотоксичної терапії (мулімену, гінекохелю, енгістолу, ехінацеї-композитуму) ліквідує больовий синдром у 80 % обстежених жінок, значно зменшує вегето-судинні та психо-емоційні прояви дисменореї, нормалізує стан досліджуваних ланок імунної системи та сприяє тривалій ремісії захворювання.
5. Хронічна урогенітальна інфекція (ВПГ, ЦМВІ, хламідіоз) сприяє розвитку дисменореї: 61 % жінок з дисменореєю страждають поєднаними формами урогенітальної інфекції, причому, у 35 % діагностована рецидивуюча форма досліджуваних видів урогенітальної інфекції.
6. Етіологія хронічної урогенітальної інфекції характеризується переважним поєднанням форм: цитомегаловірусної, герпетичної, кандидозної інфекції зі штамами стафілокока у 24 %; цитомегаловірусної, герпетичної, кандидозної інфекції у 32 %; герпетичної, хламідійної, кандидозної інфекції у 22 %; цитомегаловірусної, хламідійної, кандидозної інфекції зі штамами стафілокока у 13 %; герпетичної, цитомегаловірусної, хламідійної та кандидозної інфекції у 9 %.
7. Основними клінічними проявами дисменореї при поєднаній урогенітальній інфекції є: біль у животі у 100 %, біль в молочних залозах у 68 %, монофазний менструальний цикл у 37 % випадків.
8. Значний вплив на виникнення дисменореї мають шкідливі звички: паління і вживання слабоалкогольних напоїв з пубертатного віку. 62 % жінок з дисменореєю палять, 93 % вживають слабоалкогольні напої.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Жінкам з дисменореєю доцільно проводити дослідження для виявлення наявності урогенітальної інфекції, імунологічне дослідження, дослідження показників менограми та ультразвукове дослідження геніталій в динаміці, що забезпечить своєчасне виявлення патології та призначення адекватної терапії.
2. З метою оптимізації лікування дисменореї на фоні поєднаних форм урогенітальної інфекції рекомендується використання антигомотоксичних препаратів: мулімен по 20 крапель сублінгвально 3 рази на добу протягом 2 місяців, енгістол по 1 таблетці 3 рази на добу протягом 1 місяця, ехінацея-композитум С по 2,2 мл внутрішньом’язево 2 рази в тиждень №5, гінекохель по 10 крапель 3 рази в день протягом 1 місяця.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Сметник В.П., Тумилович Л.П. Неоперативная гинекология. - М., 1998. - 591 с.
2. Бакулева Л.П., Базина З.А. Альгодисменорея. - М., 1998. 123 с.
3. Говорухина Е.М. Синдром альгодисменореи. - М., 1982. 56 с.
4. Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология. - СПб., 1995. С. 165-172.
5. Anita L. Nelson, MD, Contraceptive technology, USA, 1998. Р. 95-141.
6. Кутушева Г.Ф. Дисменорея у подростков // Журнал акушерства и женских болезней. Выпуск 3.-2002. С. 50- 54.
7. Дедов И.И., Дедов В.И. Биоритмы гормонов. М.: Медицина, 1992. 253 с.
8. Гранитов В.М. Герпесвирусная инфекция - М.: Медицинская книга Н. Новгород: Изд-во НГМА, 2001. 88.
9. Семенова Т.Б. Генитальный герпес у женщин // Рус. мед. журнал. Том 9, №6. -2001. С. 97.
10. Масюкова С.А., Гладько В.В. Генитальный герпес и беременность. Consilium medicum 2002. - 4: 152-158.
11. Сучасні проблеми генітального герпесу / Ромащенко О.В., Руденко А.В., Кругліков В.Т. та ін. // ПАГ. 2002. - №6. С. 97-101.
12. Мавров И.И. Проблемы заболеваний, ассоциированных с вирусом простого герпеса // Дерматологія та венерологія. Х., 2000. - №1(9). - С.51.
13. Гомберг М.А., Есаулова И.Н., Гладкова Н.С. Распространенность хламидийной и уреаплазменной инфекции среди женщин детородного воз­раста с воспалительными заболеваниями тазовых органов // Встн. дер­матол. - 1988. - №9. - С. 37-39.
14. Чінов Г.П. Поширеність і клінічна характеристика хламідіозу й трихомоніазу - двох найчастіших статевих інфекцій // Український журнал дерматології, венерології та косметології. - 2005. - №1. - C. 74-81.
15. Дмитриев Г.А. Смешанные бактериальные и вирусные инфекции урогенитального тракта // Вестн. дерматол. - 1990. - №2. - С. 29-31.
16. Козлова В.И., Пухнер А.Ф. Вирусные, хламидийные и микоплазменные заболевания гениталий: Руководство для врача. Изд. 5-е, обновл. и доп.- СПб.: Ольга, 2000. 573 с.
17. Савичева А.М., Башмакова М.А. Урогенитальный хламидиоз у женщин и его последствия / Под ред. Э.К. Айламазяна. Н. Новгород: Изд.-во НГМА, 1998. 182 с.
18. Машкиллейсон А.П., Гомберг М.А., Соловьев А.М. К проблеме урогенитального хламидиоза. Заболевания, передающиеся половым путем. 1995. №5. С. 2833.
19. Мартынова В.Р., Машкиллейсон А.П., Гомберг М.А. Урогенитальные хламидийные инфекции: Руковод ство для врачей. М., 1996. 22с.
20. Мавров Г. И. Хламидийные инфекции: биология возбудителей, патогенез, клиника, диагностика, лечение, профилактика. АМН Украины. Ин-т дерматологии и венерологии АМН Украины. - К., 2006. - 522 c.
21. Анкирская А.С. Проблемы хро­нической (персистирующей) хламидийной инфекции // Акушерство и гинекология. 1999. - №3. С. 8-10.
22. Лобзин Ю.В., Ляшенко Ю.И., Позняк А.Л. Хламидийные инфекции: Руководство для врачей. - СПб.: Фолиант, 2003. - 396 c.
23. Мельников В.Р., Кобринский Г.Д., Лидак М.Ю. Вопросы вирусологии. - М., 1993. №2. С. 69-71.
24. Каримова И.М. Герпесвирусная инфекция. Диагностика, клиника, лечение : Руководство/ Под ред. Скрипкина Ю.К. - М.: МИА, 2004. - 118 c.
25. Зудин Б.И., Кисииа В,И., Гомберг М.А. Генитальный герпес. Информацион­ный лист // Заболевания, передаваемые половым путем. - 1995. - № 3. — С. 73-75.
26. Naesens L. New metodes in treatment of herpical infectione // J. IHMF „Herpes”. 2001. Vol.8, №1. Р. 11-16.
27. Анджапаридзе О.Г., Богомолова Н.Н., Борискин Ю.С. Персистенция вирусов. - М.: Медицина, 1984. С. 28-31.
28. Оспельникова Т.П. Системы интерферона и иммунитета при воспалительных гинекологических заболеваниях. Коррекция нарушений индукторами интерферона. Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.01.01. - М., 1998.
29. Чекнев С.Б., Сорокин А.М., Тункель О.Н. Иммунология. 1990. №6. С. 47-50.
30. Сухих Г.Т., Ванько Л.В., Кулаков В.И. Иммунитет и генитальный герпес. - Н.Новгород: Изд-во НГМА, 1997. 224 с.
31. Колиева М.Х., Федоров С.М., Резайкина А.В. Комбинированный метод лечения рецидивирующего простого герпеса // Вестн. дерматол. - 1994. - №6. - С. 43.
32. Масюкова С.А., Резайкина А.В., Гребенюк В.Н. Иммунотерапия реци­дивирующего простого герпеса (клиническое и электронно-микроскопическое исследование) // Заболевания, передаваемые половым путем. - 1995. - № 3. - С. 27-30.
33. Антигомотоксическая терапия. Принцип воздействия // Южно-Российский журнал. - 1998. - №3. С. 24-26.
34. Стукалова Е.Н. Пути повышения эффективности традиционных схем лечения заболеваний, передающихся половым путем: роль антигомотоксической терапии // Биологическая терапия. 2005. - №4. С. 9-12.
35. Татарчук Т.Ф., Сольский Я.П. Эндокринная гинекология. Часть 1. - К., 2003. С. 94-104.
36. Прилепская В.Н., Межевитинова Е.А. Дисменорея-вопросы диагностики и терапии // Второй всерос. форум „Мать и дитя”. - М., 2000. С. 3-8.
37. Прилепская В.Н. Дисменорея // Гинекология. 2000. - №6. С. 51-56.
38. Бакулева Л.П., Кузьмина Т.И. Альгодисменорея: Учебное пособие. - М., 1988. 20 с.
39. Прилепская В.Н., Межевитинова Е.А. Дисменорея (в помощь практическому врачу) // Фармакотерапия в гинекологии. 2001. - №6. С. 212-220.
40. Кириллова Е.А. Генетические факторы нарушений менструальной и репродуктивной функции у женщин // Акуш. и гинек. 1987. - №9. С. 68-71.
41. Эфтимиос Делигеороглу, Арвантинос Д.И. Некоторые подходы к изучению и лечению дисменореи // Вестник Российской ассоциации акушеров и гинекологов. 1996. - №4. С. 50-52.
42. Краснопольский В.И., Серова О.Ф., Туманова В.А. Патогенетическое обоснование лечения дисменореи // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. 2005. Т. 4, №1. С. 72-77.
43. Рыжков В.Д. Практическая психология женских кризисов. СПб., 1998. 268 с.
44. Серов В.Н., Прилепская В.Н., Пшеничникова Т.Я. Практическое руководство по гинекологической эндокринологии. - М.: Русфармамед, 1995. С. 242-253; 269-302.
45. Уварова Е.В., Гайнова И.Г. Дисменорея: современный взгляд на этиологию, патогенез и обоснование лечебного воздействия // Гинекология. 2004. Т. 6, №3.
46. Кобеляцкий Ю.Ю., Кобеляцкая В.С. Первичная дисменорея боль НПВП // Здоров’я України. 2005. - №6(115). С.54-57.
47. Stoll Sl. Dysmenorrhea. Ob/Gyn Secrets / Ed by HL. Fredrickson, L Wilkins-Haug, Philadelphia: Hanley & Belfus. 1997. Р. 11-16.
48. Стрижова Н.В., Варич Г.Н. Диагностическое значение ультразвукового сканирования в акушерско-гинекологической практике // Акуш. и гинек. 1982. - №8. С. 44-45.
49. Крыжановский Г.Н. Детерминантные структуры в патологии нервной системы. - М., 1980. 34 с.
50. John E. Turrentine, Aviles M. Novak JS. Clinical protocols in obstetrics and gynecology. - New York: Parthenon Publishing. - 1999.
51. Воробій В.Д. Клініко-функціональні особливості больового синдрому у жінок з зовнішнім генітальним ендометріозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2007. - N 3. - С. 87-90.
52. Hauksson A. The influence of a combined oral contraceptive on uterine activity and reactivity to agonists in primary dysmenorrhea. Acta Obst et Gynecol Scan. 1989. - №68. Р. 31-34.
53. Milsom I. Effect of various oral contraceptive combinations on dysmenorrhea // Gynecol Obstet Invest. 1984. - №17. Р. 284-292.
54. Гайнова Н.Г., Уварова Е.В., Ткаченко Н.М. Дифф. подход к гормональному лечению дисменореи у девушек с нейровегетативными нарушениями // Фармакотерапия в гинекологии. 2001. - №4. С. 130-134.
55. Межевитинова Е.А., Куземин А.А. К вопросу о лечении дисменореи и предменструального синдрома // Фармакотерапия в гинекологии. 2000. - №6. С. 12-16.
56. M. Granot, J. Yarnitsky, J. Itskovitz-Eldor. Pain perception in women with dysmenorrhea // Obstetrics & Gynecology. - 2001. Vol.98. - №3. - Р. 407-411.
57. Гормональная терапия различных нарушений менструальной функции у женщин репродуктивного периода : Методические рекомендации / Под ред. И.Б. Вовк, В.Ф. Петербургской. - К., 2001. - 16 c.
58. Мавров I.I., Мавров Г.І., Калюжна Л.Д. Методики лікування i профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом. - Харків: ФАКТ, 2001. - 55 с.
59. Червоненко Т. В. Комплексне лікування запальних захворювань жіночих статевих органів хламідійної етіології: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.01.01. - Одеса, 2005. - 20с.
60. Аковбян В.А., Прохоренков В.И. Болезни, передаваемые половым путем, уроки прошлого и взгляд в будущее // Вестн. дерматол. — 1995. - №3. — С. 16-20.
61. Кира Е.Ф. Пути повышения эффективности диагностики и лечения сек­суально-трансмиссивных заболеваний в гинекологической практике // Заболевания, передаваемые половым путем. - 1996. - №2. - С. 33-38.
62. Диагностика, лечение и профилактика ЗППП: Методические рекомен­дации / Под ред. К.К. Борисенко. — М.. - 1996. — 32 с.
63. Ефименко А.Ф., Богдашкин Н.Г. Роль простагландинов в патогенезе некоторых гинекологических заболеваний // Акуш. и гинек. 1982. - №8. С. 12-18.
64. Кузьменко В.В., Фокин В.А. Психологические методы количественной оценки боли // Советская медицина. 1986. - №10. С. 44-48.
65. Айламазян Э.К., Абрамченко В.В. Простагландины в акушерско-гинекологической практике. СПб., 1992. 248с.
66. Насонова В.А. Значение циклооксигеназы-2 в развитии боли // Терапевт. архив. 2001. - №5. С. 56-64.
67. Лиманский Ю.П. Физиология боли. - К.: Здоров’я, 1986. 93 с.
68. Ходаківський С.Б., Захаренко Н.А. Дисменорея // Жіночий лікар. 2006. - №3(5). С. 22-27.
69. Руководство по эндокринной гинекологии / Под ред. Е.М. Вихляевой. - М., 2000. 765 с.
70. Сметник В.П. Дисменорея (клиническая лекция) // Проблемы репродукции. - М, 2003. - Том9. - №4. - C. 27-31.
71. Манухин И.Б., Тумилович Л.Г., Геворнян М.А. Клинические лекции по гинекологической эндокринологии. - М., 2001. - 247 с.
72. Бодяжина В.И., Сметник В.П., Тумилович Л.П. Неперативная гинекология. Руководство для врачей. - М., 1990. 542 с.
73. Клиническая эндокринология / Под ред. Н.Г. Старковой. - М., 1991. С. 15-73.
74. Подзолкова Н.М., Глазкова О.Л. Исследование гормонального статуса женщины в практике гинеколога. М.: МЕДпресс-информ. 2004. -78 с.
75. Озерская И.А. Значение ультразвукового исследования при первичной дисменорее // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2005. - №4. С. 35-43.
76. Демидов В.Н., Зыкин Б.И. Ультразвуковая диагностика в гинекологии. М.: Медицина, 1990. С. 26-28.
77. Серов В.Н., Прилепская В.Н., Пшеничникова Т.Я. Практическое руководство по гинекологической эндокринологии. - М., 1995. С. 242-253, 269-302.
78. Серов В.Н. Менструальная боль // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - №2. - С. 62-62.
79. Серов В.Н., Кожин А.А., Прилепская В.Н. Клинико-физиологические основы гинекологической эндокринологии. Ростов-на Дону: Эверест, 1998. С. 232-239.
80. Вовк И.Б. Контроль менструального цикла на фоне приема современных комбинированых оральных контрацептивов. Диагностика и тактика при нарушении менструального цикла // Здоровье женщины. 2003. Т.14, №2. С. 134-136.
81. Железная Р.А. Профилактика и лечение нарушений менструальной и репродуктивной функции у женщин с пубертатным истощением в анамнезе: Автореф. дис. канд. мед. наук. К., 1996. 16 с.
82. Серов В.Н., Уварова Е.В., Гайнова И.Г. Современные возможности использования нестероидных противовоспалительных препаратов для устранения и профилактики дисменореи // Фарматека.- 2004. - №15(92).
83. Межевитинова Е.А. Роль нестероидных противовоспалительных препаратов в лечении дисменореи // Гинекология. 2004. Т. 6, №5.
84. Межевитинова Е.А. Дисменорея: эффективность применения диклофенака калия // Фармакотерапия в гпнекологии. 2000. -Т.2, №6. С. 191-198.
85. Крупко-Большова Ю.А. Гинекологическая эндокринология девочек и девушек. - К.: Здоров’я, 1986. 180 с.
86. Гнатко О.П., Скурятіна Н.Г. Обґрунтування імунокоригуючої терапії у жінок з порушенням репродуктивної функції на фоні урогенітальної інфекції: Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2007. С. 147-151.
87. Антигомотоксическая терапия гормональных нарушений. Нарушения менструального цикла // Антигомотоксическая терапия в гинекологии. 2006. С. 1-4.
88. Виганд М. Применение препарата Мулимен в гинекологии у женщин, принимающих гормональные контрацептивы // Биологическая терапия. 1997. - №3. С. 24-25.
89. Фербер Г.Й. Применение препарата Мулимен при различных гинекологических симптомах // Биологическая терапия. 1997. - №4. С. 31-33.
90. Салехиан К. Гомеопатическая терапия спазмов мышц матки в гинекологической практике // Биологическая терапия. 1997. - №4. С. 40-42.
91. Стукалова Е.Н. Возможности применения препарата Мулимен для лечения нейроэндокринных нарушений репродуктивной системы у женщин // Биологическая терапия. 2000. - №2. С. 30-33.
92. Пирогова В.І. Репродуктивне здоров’я і геніальний герпес дискусійні питання // Здоровье женщины. 2005. - №2(22). С. 159-161.
93. Ершов Ф.И., Оспельникова Т.П. Современный арсенал антигерпетических лекарственных средств // Инфекция и антимикробная терапия. 2001. - Т.3, №4. С. 100-105.
94. Тимаков В.Д., Левашов В.С., Борисов Л.Б. Микробиология. М: Медицина, 1983. С. 418-422.
95. Masucci M.G, Ernberg I. Trends Microbiology. 1994. - №2 (4). Р. 125-130.
96. Гопчук О.М. Корекція порушень менструального циклу у жінок з герпетичною інфекцією // Репродуктивное здоровье женщины. -2006.- №1. С. 187-190.
97. Писарева С.П., Толкач С.М., Нетреба Н.И. Применение отечественного специфического иммуноглобулина для лечения герпеса простого типа 2 у беременных // Здоровье женщины. 2004. - №2(18). С. 146-151.
98. Мурзич А.В., Голубев М.А. Герпетическая инфекция // Вестник ассоциации ак.-гин. 2001. - №2. С. 17-24.
99. Маслюкова Т.М., Ванько Л.В., Атаева Г.Б. Росс. вестн. перинатол. и педиатр. 1993. - №38(5). С. 6-9.
100. Никонов А.П., Асцатурова О.Р. Генитальный герпес и беременность // Фармакотерапия в гинекологии. 2002. - №1. С. 32-38.
101. Перинатальная охрана плода у женщин Сибирского региона / Вишнякова С.В.; Под ред. Анастасьевой Н.В. Новосибирск, 1988. С. 4-7.
102. Хахалин Л.Н. Герпес-вирусные инфекции в амбулаторной практике // Consilium medicum. 2000. Т. 2, №2. С.1-9.
103. Марченко Л.А., Шуршалина А.В. Обоснование принципов современной терапии генитального герпеса // Фармакотерапия в гинекологии. 2001. - №2. С. 12-19.
104. Хахалин Л.Н. Этиопатогенетическое обоснование современной терапии генитального герпеса. Информационно-аналитический бюллютень // Заболевания, передаваемые половым путем. 1995. - №3. С. 18-22.
105. Шульженко А.Е., Хутиева Л.М., Абрамов И.Г. Роль эндогенного интерферона в патогенезе рецидивирующей герпеической инфекции // Рус. журн. ВИЧ/СПИД и родственные проблемы. 1998. - №2(2). С. 35.
106. Краснов В.В., Малышева Е.Б. Цитомегаловирусная инфекция (скрытая угроза). Пособие для врачей. - Ниж.Новгород: Изд-во НГМА, 2004. - 62 c.
107. Bernard C. CR Seances Soc Biol Fil. 1992. - №186 (3). Р. 231-411.
108. Kjaer SK. Br J Cancer. 1993. - №67 (4). Р. 830-837.
109. Белозеров Е.С., Буланьков Ю.И. Болезни герпесвирусной группы. -Элиста: АПП "Джангар", 2005. - 64 c.
110. Huang Eng-Shang Cancer: Proc. Abbot Lab. 1986. Р. 323-344.
111. Rhodes-Feuillette A. J Interf Res. 1992. May. Р. 91-98.
112. Паращук Ю.С. Стан репродуктивної системи у жінок з урогенітальною цитомегаловірусною інфекцією: Зб. наук. пр. Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2007. С. 508-511.
113.