КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського»

На правах рукопису

Петренко Наталія Володимирівна

УДК 618.17-08:616.441-008.6

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ФУНКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Бойчук Алла Володимирівна
доктор медичних наук, професор

Тернопіль 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень ________________________________

6

Вступ _________________________________________________

7

Розділ 1. Стан репродуктивної системи у хворих з субклінічним гіпотиреозом (огляд літератури) _____________________________

14

1.1. Епідеміологія безпліддя

14

1.2. Взаємозв’язок функції щитоподібної залози і репродуктивної системи _________________________________________________

18

1.3. Біологічна роль пролактину в організмі та його роль у виникненні змін в функціонуванні репродуктивної системи _____

21

1.4. Зміни в репродуктивній системі при гіпотиреозі

27

1.5. Вплив різних методів лікування на відновлення овуляції у жінок з ендокринним безпліддям на фоні субклінічного гіпотиреозу ______________________________________________

31

Розділ 2. Матеріали і методи дослідження ____________________

42

2.1. Результати ретроспективного налізу медичної документації __

42

2.2. Клінічна характеристика обстежених хворих ______________

42

2.3. Методи дослідження ___________________________________

47

2.4. Методи лікування обстежених хворих ____________________

54

2.5. Статистичне опрацювання отриманих результатів __________

55

Розділ 3. Стан репродуктивної системи у хворих з субклінічним гіпотиреозом (клініко-лабораторна характеристика обстежених хворих) __________________________________________________

58

3.1. Особливості функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи у хворих з субклінічним гіпотиреозом ______

58

3.2. Овуляторна функція та відносний вміст оваріальних гормонів у хворих з субклінічним гіпотиреозом ________________________

63

3.3. Характер менструальної функції у хворих з субклінічним гіпотиреозом _____________________________________________

66

3.4. Стан внутрішніх статевих органів та молочних залоз у хворих з субклінічним гіпотиреозом ________________________________

69

Розділ 4. Застосування традиційної замісної монотерапії L-тироксином для відновлення нормального функціонування репродуктивної системи у хворих з субклінічним гіпотиреозом __

77

4.1. Вплив традиційної замісної монотерапії L-тироксином на стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у хворих з субклінічним гіпотиреозом _____________________________________________

77

4.2. Зміни у гіпофізарно-оваріальної системи у хворих з субклінічним гіпотиреозом під вплив традиційної замісної монотерапії Lтироксином _________________________________

79

4.3. Ефективність традиційної замісної монотерапії Lтироксином щодо відновлення овуляторної функції у хворих з субклінічним гіпотиреозом ____________________________________________

80

4.4. Вплив Lтироксину на менструальну функцію у хворих з субклінічним гіпотиреозом _________________________________

83

4.5. Зміни у внутрішніх статевих органах та молочних залозах у хворих з субклінічним гіпотиреозом при застосуванні традиційної замісної монотерапії L-тироксином __________________________

85

Розділ 5. Особливості функціонування репродуктивної системи у хворих з компенсованим субклінічним гіпотиреозом під впливом мастодинону _____________________________________________

90

5.1. Вплив мастодинону на функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим L-тироксином __________________

91

5.2. Овуляторна функція та відносний вміст оваріальних гормонів у хворих з компенсованим субклінічним гіпотиреозом при застосуванні Мастодинону _________________________________

97

5.3. Характер менструальної функції у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим L-тироксином, під впливом Мастодинону _____________________________________________

103

5.4. Вплив мастодинону на стан внутрішніх статевих органів та молочних залоз у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим L-тироксином ______________________________

108

Розділ 6. Вплив циклодинону на функціональну активність репродуктивної системи у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим l-тироксином _______________________________

117

6.1. Динаміка рівня гіпофізарних та оваріальних гормонів під впливом циклодинону у хворих з компенсованим субклінічним гіпотиреозом _____________________________________________

118

6.2. Відновлення овуляторної функції у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим L-тироксином, при використанні циклодинону _____________________________________________

122

6.3. Зміни менструального циклу у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим L-тироксином, при використанні Циклодинону _____________________________________________

127

6.4. Стан внутрішніх статевих органів та молочних залоз у хворих з компенсованим субклінічним гіпотиреозом при застосуванні циклодинону _____________________________________________

132

Розділ 7. Застосування бромкриптину у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим l-тироксином ___________________

139

7.1. Вплив бромкриптину на гормональний гомеостаз у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим L-тироксином ______

140

7.2. Відновлення овуляторної функції у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим L-тироксином, при використанні бромкриптину ____________________________________________

141

7.3. Вплив бромкриптину на менструальну функцію у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим L-тироксином ______

143

7.4. Зміни у внутрішніх статевих органах та молочних залозах у хворих з субклінічним гіпотиреозом, компенсованим L-тироксином при застосуванні бромкриптину __________________

145

Розділ 8. Аналіз і узагальнення одержаних результатів __________

148

Висновки ________________________________________________

161

Практичні рекомендації ____________________________________

164

Список використаних джерел _______________________________

165

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

AC Agnus Castus
БАФ біологічно активна фракція
Е2 естрадіол
ІД індекс дозрівання
КПІ каріопікнотичний індекс
ЛГ лютеїнізуючий гормон
Лг-РГ лютеїнізуючий релізинг гормон
Пг прогестерон
ПМС передменструальний синдром
ПРЛ пролактин
ТРГ тирео-релізинг гормон
ТТГ тиреотропний гормон
Т4 тироксин
Т3 трийодтиронін
УЗД ультразвукове дослідження
ФСГ фолікулостимулюючий гормон
ЦІ цервікальний індекс

ВСТУП

Актуальність теми. Безпліддя одна з актуальних та найскладніших медико-соціальних проблем сучасної гінекології. У 93% випадків воно спричиняє розвиток психічного та соціального дискомфорту жінки, зниження її соціальної адаптації та професійної активності, збільшення кількості розлучень. Саме тому безпліддя це не проблема окремої особи, а загальносуспільна проблема, яка значно погіршує якість життя жіночого населення [80, 208]. Незважаючи на значний прогрес в лікуванні безпліддя, немає тенденції до зниження його частоти в популяції [73, 89]. В останні десятиріччя в країнах Європи спостерігається збільшення числа безплідних шлюбів, які складають 15-17% [41, 74].
Частота ендокринного безпліддя становить 30-40% і, за свідченням різних авторів, коливається в межах від 15 до 50% [151, 207]. Протягом останніх років зафіксовано зростання частоти патології щитоподібної залози в популяції. Тиреоїдна гіпофункція, навіть на субклінічному рівні, викликає відхилення від нормального функціонування репродуктивної системи: порушення менструального циклу, безпліддя, розвиток доброякісних дисгормональних захворювань статевих органів і молочних залоз. Вище вказані зміни зумовлені центральними регуляторними механізмами тиреоїдної і репродуктивної систем і реалізуються через прямий чи опосередкований вплив пролактину [108, 208]. При гіперпролактинемії знижується чутливість гіпоталамусу до естрогенів, внаслідок чого порушується секреція ліберинів, гальмується виділення гонадотропних гормонів гіпофізом, знижується чутливість яєчників до гонадотропінів і, таким чином, пригнічується стероїдогенез в яєчниках [69].
Молекула пролактину може існувати в різних ізоформах, які відрізняються молекулярною масою і, відповідно, біологічними властивостями. Саме гетерогенністю молекули пролактину можна пояснити появу клінічних проявів гіперпролактинемії у жінок з нормальним рівнем гормону та їх відсутність при лабораторній гіперпролактинемії [12, 194, 220].
У літературі описані механізми змін в репродуктивній системі у жінок з гіпертиреозом, існують класичні підходи до лікування цих порушень, узгоджено тактику ведення таких хворих з ендокринологами. Проте, донині немає чітко сформульованих алгоритмів діагностики і послідовності корекції ендокринного гомеостазу у жінок з дисфункцію репродуктивної системи на фоні гіпотиреозу, особливо при субклінічних формах, що і зумовило пошук нових підходів до лікування гіпоталамо-гіпофізарних порушень у таких жінок.
Зв’язок теми дисертації з державними чи галузевими науковими програмами. Дисертаційна робота виконана за планом наукових досліджень державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет іменіІ.Я.Горбачевського» «Патогенетичне обґрунтування порушень функції яєчників та їх лікування у жінок з екстрагенітальною патологією» (номер державної реєстрації 0107U004458). У її виконанні здобувачем проведено дослідження, які стосуються змін функції яєчників у жінок з субклінічним гіпотиреозом. Тема дисертаційної роботи затверджена Проблемною комісією «Акушерство та гінекологія» АМН та МОЗ України (протокол № 3 від 29.04.2005)
Мета дослідження підвищити ефективність лікування порушень репродуктивної системи шляхом оптимізації алгоритму діагностики та розробки патогенетично обґрунтованої етапної диференційованої корекції гіпоталамо-гіпофізарних співвідношень у жінок з дисфункцією щитоподібної залози.
Завдання дослідження:
1. Провести ретроспективний аналіз карт жінок, які спостерігалися з приводу ендокринного безпліддя, для виявлення розповсюдженості серед них патології щитоподібної залози та її впливу на репродуктивну функцію.
2. Дослідити характер менструальної функції, гормональний статус, тести функціональної діагностики, кольпоцитограму, секрет молочних залоз, ультрасонографічні параметри внутрішніх статевих органів та молочних залоз у жінок з субклінічним гіпотиреозом.
3. Вивчити ефективність застосування традиційної замісної монотерапії субклінічного гіпотиреозу L-тироксином для відновлення нормального функціонування репродуктивної системи у жінок з ендокринним безпліддям.
4. Розробити клінічні та лабораторні критерії вибору дофамінергічних препаратів (мастодинон, циклодинон, бромкриптин) для корекції гіпоталамо-гіпофізарних порушень у жінок з субклінічним гіпотиреозом залежно від рівня загального пролактину, вмісту його біологічно активної фракції, кількісних та якісних проявів галактореї.
5. Розробити алгоритм застосування етапної диференційованої патогенетично-обґрунтованої терапії порушень репродуктивної системи у жінок з субклінічним гіпотиреозом.
6. Оцінити переваги запропонованого патогенетично обґрунтованого комплексу в порівнянні з традиційною монотерапією у жінок з ендокринним безпліддям та порушенням менструальної функції на фоні субклінічного гіпотиреозу.
Об’єкт дослідження: ановуляторний синдром у жінок з ендокринним безпліддям та порушенням менструальної функції на фоні субклінічного гіпотиреозу.
Предмет дослідження: рівень гіпофізарних, оваріальних, тиреоїдних гормонів, основні характеристики менструального циклу, тести функціональної діагностики, кольпоцитограма, кількісна та якісна характеристика секрету молочних залоз, ультрасонографічні параметри внутрішніх статевих органів та молочних залоз, прохідність маткових труб у жінок з ендокринним безпліддям та порушенням менструальної функції.
Методи дослідження: клінічними методами проводили фізикальне обстеження органів малого тазу, щитоподібної та молочних залоз; за допомогою імуноферментних методів визначали рівні гомонів (лютеїнізуючий гормон, фолікулостимулюючий гормон, тиреотропний гормон, пролактин (загальний та біологічно активний), прогестерон, естрадіол, тироксин, трийодтиронін); мікроскопічні методи використовували для визначення якісного складу секрету молочних залоз; за допомогою цитологічних методів оцінювали естрогенну насиченість організму; ультрасонографічні методи використовували для визначення структурно-функціональних параметрів внутрішніх статевих органів, щитоподібної та молочних залоз; за допомогою рентгенологічних методів оцінювали прохідність маткових труб; математичними і статистичними методами проводили статистичну обробку отриманих результатів.
Наукова новизна отриманих результатів. У жінок з субклінічним гіпотиреозом вперше визначено невідомі раніше особливості патогенетичних механізмів розвитку змін в репродуктивній системі, які пов’язані з впливом біологічно активної фракції пролактину, що клінічно проявлялися різними кількісними і якісними властивостями секрету молочних залоз у жінок з нормо- та гіперпролактинемією.
На основі проведених досліджень обґрунтовано необхідність визначення функціональної активності щитоподібної залози, рівня загального пролактину та вмісту його біологічно активної фракції у жінок з ендокринним безпліддям та порушенням менструальної функції, що дозволило на ранніх етапах обстеження визначити характер ендокринних порушень в репродуктивній системі.
Традиційна корекція субклінічного гіпотиреозу L-тироксином проявила низьку ефективність щодо відновлення нормального функціонування репродуктивної системи у жінок з ендокринним безпліддям та порушенням менструальної функції.
Нове трактування ролі біологічно активної фракції пролактину дало можливість розробити патогенетично обґрунтований комплекс застосування традиційної монотерапії L-тироксином та дофамінергічних препаратів у жінок з ендокринним безпліддям та порушенням менструальної функції на фоні субклінічного гіпотиреозу.
Вперше розроблено клініко-лабораторні критерії диференційованого застосування дофамінергічних препаратів мастодинон, циклодинон та бромкриптин для усунення гіпоталамо-гіпофізарного дисбалансу залежно від рівня загального пролактину, вмісту його біологічно активної фракції, кількісної та якісної характеристик секрету молочних залоз, клінічних проявів альгодисменореї та передменструального синдрому на підставі виявлення відмінностей у ступені їх дофамінергічного впливу.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження дозволяють рекомендувати враховувати отримані показники (рівень загального пролактину, його біологічно активної фракції, кількісні та якісні характеристики секрету молочних залоз) в якості клінічних та лабораторних критеріїв диференційованого вибору дофамінергічних препаратів мастодинон, циклодинон та бромкриптин для корекції гіпоталамо-гіпофізарних порушень у жінок з субклінічним гіпотиреозом.
Застосування запропонованого комплексу дало можливість значно підвищити ефективність відновлення нормального функціонування репродуктивної системи у жінок ендокринним безпліддям та підтвердило його більшу ефективність у порівняні з традиційною монотерапією L-тироксином.
Отримані автором результати, що стосуються діагностичної та лікувальної тактики, впроваджені в роботу гінекологічних відділень та жіночої консультації Тернопільської міської комунальної лікарні №2, Тернопільського обласного перинатального центру «Мати і дитина», університетського консультативно-лікувального центру.
Основний внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею здобувача. Внесок автора полягає у виборі теми дисертації, формулюванні мети та завдань роботи, виборі методик дослідження. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, проаналізовано наукову літературу з обраної теми, здійснено клінічне та частково лабораторно-інструментальне обстеження хворих, оцінку та статистичне опрацювання отриманих результатів. Особисто автором написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки і запропоновано практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднювалися та обговорювалися на VI Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Дитяча гінекологія основа репродуктивного здоров’я» (Чернівці, 2004), на І міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу» (Дніпропетровськ, 2004), на науковій конференції Придністровського державного університету ім. Т.Г.Шевченка «Медико-биологические проблемы Приднестровья» (Тирасполь, 2005), на науково-практичній конференції «Йододефіцитні захворювання щитоподібної залози. Лікувальна тактика, лікування» (Тернопіль, 2005), на І з’їзді фізіологів СНД «Физиология и здоровье человека» (Сочи, Дагомыс, 2005), на науково-практичній конференції «Новини року в акушерстві та гінекології» (Тернопіль, 2005), на Міжнародному конгресі "Актуальні питання акушерства, гінекології і перинатології" (Судак, 2006), на науково-практичних конференціях «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль, 2002, 20052006), на Пленумі Асоціації акушерів-гінекологів (20052007), на VI, XXII Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2002, 20062008)
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 18 наукових працях, з них 10 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 у збірниках наукових конференцій і з’їздів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні основи та нове вирішення науково-прикладної задачі гінекології, що характеризується удосконаленням алгоритму діагностики та розробкою етапної диференційованої патогенетично обґрунтованої корекції гіпоталамо-гіпофізарних порушень у жінок з дисфункцію щитоподібної залози. Диференційоване застосування дофамінергічних препаратів Мастодинон, Циклодинон та Бромкриптин в залежності від рівня загального пролактину та вмісту його біологічно-активної фракції на тлі продовження традиційної замісної монотерапії L-тироксином привело до підвищення ефективності відновлення нормального функціонування репродуктивної системи, що проявилося настанням вагітності у 51 (31,5%) хворої.
1. У жінок з ендокринним безпліддям та порушенням менструальної функції патологія щитоподібної залози реєструється в 33% випадків, причому гіпотиреоз зустрічається в 3,7 раза частіше (р<0,05), ніж гіперфункція щитоподібної залози.
2. Субклінічний гіпотиреоз призводить до вірогідного зниження рівнів лютеїнізуючого гормону (3,2±0,2)МО/л, фолікулостимулюючого гормону (3,8±0,3)МО/л, естрадіолу (93,7±0,8)нг/л, прогестерону (7,9±0,7)мкг/л, (р<0,001), коефіцієнта ЛГ/ФСГ (0,92±0,1) (р<0,05). У цих хворих гіперпролактинемія ((25,9±2,2)МО/л, р<0,001) зустрічається в 38,1% випадків, у решти жінок 61,9% рівень пролактину (16,4±1,1)МО/л не відрізняється від показників контрольної групи (р>0,05). Незалежно від рівня загального пролактину у всіх хворих діагностовано вірогідне збільшення вмісту його біологічно активної фракції пролактину більше 60%, що спричиняє каскад послідовних процесів, і проявляється ановуляцією в 44,8% (р<0,001), неповноцінністю ІІ фази циклу в 55,2% (р<0,001), розвитком гіпоменструального синдрому в 26,0% (р<0,001), альгодисменореї та передменструального синдрому в 37,6%, мастодинії в 51,9%, мастопатії в 38,1%, появою фолікулярних кіст у 6,6%.
3. Традиційна замісна монотерапія субклінічного гіпотиреозу L-тироксином протягом 3 місяців, як перший етап лікування, сприяла відновленню еутиреозу (тиреотропний гормон (1,8±0,4)ммольод/л), проте суттєвих змін у рівнях лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів, естрадіолу, прогестерону коефіцієнта ЛГ/ФСГ, загального пролактину та його біологічно активної фракції не відмічено (р>0,05). Овуляторні менструальні цикли у цих хворих відновилися в 10,5% випадків.
4. Застосування Мастодинону є ефективним лише за умови нормопролактинемії та вмісту біологічно активної фракції у ньому не більше 80%. Клінічними маркерами таких кількісних показників пролактину є галакторея І ІІ ступеня та перехідне молоко в секреті молочних залоз, альгодисменорея та емоційнопсихічні, нейровегетативні, вегетосудинні та ендокринно-обмінні прояви передменструального синдрому (26%), мастодинія (30%). Ефективність Мастодинону проявилась за рахунок зниження вмісту біологічно активної фракції пролактину на 28,6% при нормопролактинемії, що забезпечило настання овуляції у 86,0% випадків.
5. Високий вміст біологічно активної фракції пролактину (більше 80%) при нормопролактинемії та його рівень 60-80% відповідно при гіперпролактинемії є лабораторними критеріями призначення Циклодинону, що веде до відновлення овуляції у 73,5% випадків, зниження вмісту біологічно активної фракції пролактину на 30,2% і рівня загального пролактину на 16,9%, лютеїнізуючого гормону до (9,0±0,9)МО/л, фолікулостимулюючого гормону до (7,3±0,7)МО/л, естрадіолу до (165,4±9,2)нг/л, прогестерону до (20,1±1,8)мкг/л.
6. Гіперпролактинемія з вмістом біологічно активної фракції, що перевищує 80% нечутлива до дофамінергічного впливу фітопрепаратів, тоді як синтетичні агоністи дофаміну (Бромкриптин) ефективно відновлюють овуляцію у 62,5% випадків, усувають фолікулярні кісти у 20,8% та мастопатію - у 16,7%.
7. У жінок з ендокринним безпліддям на фоні субклінічного гіпотиреозу комплексне застосування L-тироксину та диференційоване використання дофамінергічних препаратів, відповідно до розроблених нами клініко-лабораторних критеріїв, збільшує ефективність лікування ановуляторного синдрому у порівнянні з традиційною монотерапією, з 10,5% до 62,5-86,0% та забезпечує настання вагітності в 31,5%випадків.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Першим етапом лікування ановуляторного синдрому у жінок з патологією щитоподібної залози є корекція лабораторних показників до досягнення еутиреозу (близько 3 місяців) та продовження прийому цих препаратів у підтримуючих дозах до відновлення овуляції.
2. На другому етапі лікування жінок з ендокринним безпліддям на фоні субклінічного гіпотиреозу, крім стандартного дослідження гормонального профілю, слід визначати рівень біологічно активної фракції пролактину та її вміст по відношенню до рівня загального гормону з метою ефективного диференційованого вибору дофамінергічних препаратів.
3. У жінок з ендокринним безпліддям та порушенням менструальної функції на фоні субклінічного гіпотиреозу, компенсованого L-тироксином, критерієм призначення Мастодинону в стандартних дозах (1 таблетка (або 30 крапель) 2 рази на добу протягом 3 місяців) є вміст біологічно активної фракції 60-80% при нормопролактинемії в поєднанні з передменструальним синдромом, альгодисменореєю та мастодинією.
Циклодинон у відповідних дозах (1 таблетка (або 30 крапель) 1 раз на добу протягом 3 місяців) рекомендовано застосовувати при нормопролактинемії і вмісті біологічно-активної фракції більше 80% та при гіперпролактинемії і вмісті біологічно активної фракції 60-80%.
Синтетичні агоністи дофаміну недоцільно використовувати при гіперпролактинемії та вмісті біологічно активної фракції менше 80% через часту появу побічних ефектів. Їх призначення доцільне при гіперпролактинемії і вмісті біологічно активної фракції більше 80%, коли застосування фітопрепаратів не дає позитивного ефекту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамян Л.В. Современные принципы диагностики и лечения эндометриоза / Л.В. Адамян, Е.Н Андреева // Практическая Гинекология 2001. № 2. Режим доступу до журн. : http://www.rmj.ru/main.htm / practgin/ t1/ n2/ 2.htm
2. Адашева Т.В. Метаболический синдром — основы патогенетической терапии / Т.В. Адашева, О.Ю. Демичева // Лечащий Врач 2007. № 10. Режим доступу до журн. : http:/www.medi.ru
3. Азизова Д.Ш. Состояние липидного обмена после тотальной овариэктомии на фоне заместительной гормонотерапии у женщин, проживающих в условиях хронического йододефицита / Д.Ш. Азизова // Гинекология 2006. №3. С. 2731.
4. Айламазян Э.К. Репродуктивное здоровье женщины как критерий биоэкологической диагностики и контроля окружающей среды / Э.К.Айламазян // Журнал акушерства и женских болезней 2007. № 1. Режим доступу до журн. : http://www.jowd.ru, mailto:nl@nl.ru
5. Активность экзогенного лютеинизирующего гормона может влиять на исход лечения методом ЭКО, но не ИКСИ / P.Platteau, J.Smitz, C.Albano [et al.] // Гинекология. 2004. Т. 6, № 5. (Перевод статьи из журнала "Fertility & Sterility". 2004. Vol. 81, № 5. Р. 123-129).
6. Аншина М. Б. Принципы гормональной диагностики в лечении безплодия: показания, интерпритация результатов, ошыбки (клиническая лекция) / М.Б.Ашина // Проблемы репродукции. 2004. № 2. С. 613.
7. Арбатская Н.Ю. Йоддефицитные заболевания и беременность: профилактика, диагностика и лечение / Н.Ю. Арбатская // РМЖ. 2004. № 13. Режим доступу до журн. : http://www.rmj.ru/main.htm / rmj/ t2/ n13/ 829.htm
8. Афанасьєв І. В. Ускладнення вагітності та пологів у жінок з порушеною функцією щитоподібної залози / І. В.Афанасьєв, П. В.Кравченко // Вісник наукових досліджень. 2002. № 2. С.1819.
9. Балан В.Е. Функциональное состояние тиреотропнотиреоидной системы при физиологическом и патологическом климактерии / В.Е.Балан // Акушерство и гинекология. 2005. № 2. С. 2022.
10. Балахонов А. В., Молитвин М. Н. Овуляция как фактор, определяющий наступление нормальной беременности / А.В.Балахонов, М.Н.Молитвин // Гинекология. 2005. № 1. С. 3639.
11. БашмаковаН.В. Оценка клинической эффективности препарата Мастодинон в комплексной терапии нарушений менструального цикла у подростков / Н.В.Башмакова, О.Ю.Кучумова, Л.И.Матковская // Медицинская кафедра. 2005. № 7. С. 9097.
12. Беседін В.М. Сучасний погляд на патогенез вторинної стрксіндукованої галактореї / В.М. Беседін, Л.І. Богонос, В.В. Чоп’як // Експериментальна та клінічна фізіологія та біохімія. 2007. № 2. С. 4963.
13. Бескровный С.В. О сочетании легких и скрытых форм гипотиреоза с нарушением репродуктивной функции у женщин / С.В.Бескровный // Акушерство и гинекология. 2000. № 9. С. 2123.
14. Бескровный С.В. Состояние гипоталамогипофизарноовариальной системы у женин с бесплодием, обусловленным гипофункцией щитовидной железы : автореф. дис. на стиск. уч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.01 ”Акушерство та гинекология” / С.В.Бескровный. Ленинград, 1981. 20 с.
15. БеспаловаЖ.В. Эволюция методов консервативного лечения эндометриоза / Беспалова Ж.В., Волков Н.И. // Гинекология. 2004. № 1. С.3538.
16. Бесплодный брак ; под ред. Р.Дж.Пепперелла, Б. Хадсона, К. Вуда ; пер. с англ. В.Ф.Кобеляцкого. М. : Медицина, 1986. 2е изд. 336 с.
17. Богданова Е.А. Бромкриптин в практике гинеколога детского возраста / Е.А.Богданова // Гинекология. 2006. № 3. С. 4348.
18. Богданова Е.А. Комбинированные оральные контрацептивы в терапии заболеваний репродуктивной системы у девочек / Е.А.Богданова // РМЖ. 2004. № 19. Режим доступу до журн. : http://www.rmj.ru/main.htm / rmj/ t9/ n19/ 829.htm
19. Богданова Е.А. Состояние щитовидной и молочных желез у девушек пубертатного возраста / Е.А.Богданова, А.В.Телунц, Т.М.Варламова // Акушерство и гинекология. 2006. № 6. С. 2123.
20. БойчукА.В. Диференційовані підходи до корекції ендокринного непліддя у жінок з різною активністю щитоподібної залози / А.В.Бойчук, Н.В.Петренко // Здоровье женщины. 2005. № 3 (23). С. 131134.
21. БойчукА.В. Диференційовані підходи до корекції синдрому гіперпролактинемії в залежності від функції щитоподібної залози / А.В.Бойчук, Н.В.Петренко // Збірник наукових праць Асоціації акушерівгінекологів України. К. : Інтермед, 2005. С. 4447.
22. БойчукА.В. Лікування ендокринного непліддя Мастодиноном та Йодомарином у жінок з ендемічним зобом на фоні гіперпролактинемії / А.В.Бойчук, Н.В.Петренко // Вісник наукових досліджень. 2005. № 2. С. 122124.
23. БойчукА.В. Особливості змін менструальної функції у жінок після хірургічної корекції тиреотоксикозу / А.В.Бойчук, Н.В.Петренко // Науковий потенціал світу 2004 : І міжнародна науковопрактична конференція, 115 листопада 2004 р. : матеріали конф. Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. Т. 32 «Медицина». С. 57.
24. БойчукА.В. Особливості клінічних проявів альгодисменореї у молодих дівчат /А.В.Бойчук, Н.В.Петренко // Буковинський медичний вісник. 2004. Т.8, № 2. С. 2225.
25. БойчукА.В. Особенности репродуктивной функции у женщин со сниженной функцией щитовидной железы / А.В.Бойчук, А.Ю.Франчук, Н.В.Петренко // Медикобиологические проблемы Приднестровья : науч. конф. медицинского факультета ПГУ им. Т.Г.Шевченко с междунар. участием, 2005 р. : материалы конф. Тирасполь : Издательство Приднестровского университета, 2005. С. 8083.
26. БойчукА.В. Особливості функціонування репродуктивної системи у жінок зі зниженою активністю щитоподібної залози / А.В.Бойчук, Н.В.Петренко // Вісник наукових досліджень. 2005. № 1. С. 1012.
27. Бондар П.М. Йоддефіцитні розлади актуальна медикосоціальна проблема / П.М.Бондар // Лікарська справа. 2003. № 3. С. 810.
28. Бондаренко Л.И. Эндокринное бесплодие / Л.И.Бондаренко, Е.В.Иващенко, А.В.Красовская // Здоровье Украины 2007. № 1(4). Режим доступу до журн. : http://healthua.org/about/
29. БурдинаЛ.М. Диагностика и лечение доброкачественных патологических изменений молочных желез / Л.М.Бурдина // Терапевтический архтив. 2008. № 10. С. 3740.
30. БурдинаЛ.М. Клиникорентгенологические особенности заболеваний молочной железы у гинекологических больных репродуктивного возраста с нейроэндокринной патологией: автореф. дис. на стиск. уч. степени дра мед. наук : спец. 14.01.01 „Акушерство та гинекология” / Бурдина Л.М. М., 1993. 21 c.
31. БурдинаЛ.М. Лечение заболеваний молочных желёз и сопутствующих нарушений менструальной функции Мастодиноном / Л.М.Бурдина // Лечащий врач. 2003. № 8. С. 135.
32. БурдинаЛ.М. Мастодинон и его роль в лечении доброкачественных заболеваний молочных желез / Л. М.Бурдина, И. И.Бурдина // Маммология. 2008. № 4. С.2834.
33. БурдинаЛ.М. Состояние молочных желез при гипергонадотропной аменорее / Л.М.Бурдина, Фуад Хдайб, В.П.Сметник, А.И.Волобуев // Акушерство и гинекология. 2006. № 4. С. 4749.
34. Бутрова С. А. Метаболический синдром: патогенез, клиника, диагностика, подходы к лечению / С.А.Бутрова // Режим доступу до журн. : http://medi.ru
35. ВакуленкоА.Д. Уровень пролактина при заболеваниях щитовидной железы и его реакция на тиролиберин / А.Д.Вакуленко, Ж.М.Ниязова, Г.М.Симакова // Проблемы эндокринологии. 2004. № 4. С. 69.
36. ВанюшкоВ.Э. Гипотиреоз как исход хирургического лечения диффузного токсического зоба / В.Э.Ванушко, И.Р.Федак // Лечащий врач. 2005. № 8. Режим доступу до журн.: http://www.osp.ru/doctore/2005/08/069.htm
37. ВарламоваТ.М. Репродуктивное здоровье женщины и недостаточность функции щитовидной железы / Т.М.Варламова, М.Ю.Соколова // Гинекология. 2004. № 1. С. 1215.
38. Варламова Т.М. Состояние гипоталамогипофизарногонадной системы у девочек пре и пубертатного возраста с диффузным токсическим зобом : автореф. дис. на стиск. уч. степени канд. мед. наук : спец 14.01.01 «Акушерство та гинекология» / Т.М.Варламова. Москва, 1986. 20 с.
39. ВарламоваТ.М. Состояние репродуктивной системы у девочек пре и пубертатного возраста с диффузным токсическим зобом и гипотиреозом / Т.М.Варламова, Р.Н.Щедрина, Г.Д.Махарадзе // Проблемы эндокринологии. 2003. № 34. С. 3640.
40. Васильев М. М. Диагностика и лечение урогенитальной хламидийной инфекции / М.М.Васильев // РМЖ. 2005. № 6. Режим доступу до журн. : http://www.rmj.ru/main.htm / rmj/ t8/ n6/ 261.htm
41. ВдовиченкоЮ.П. Морфофункціональний стан щитовидної залози при патології ендометрія в пременопаузальному періоді / Ю. П.Вдовиченко, П.М.Баскаков, І.Б.Глазкова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2007. №5. С.103106.
42. ВихляеваЕ.М. Руководство по эндокринной гинекологии. М. : МИА, 2003. 765 с.
43. ВелдановаМ.В. Клинические аспекты увеличения щитовидной железы у детей / М.В.Велданова, М.Б.Анциферов // РМЖ. 2007. № 4. Режим доступу до журн. : http://www.rmj.ru/main.htm / rmj/ t7/ n4/ 261.htm
44. ВенцковскаяИ.Б. Гиперпролактинемические состояния в практике гинеколога и методы их лечения / И.Б.Венцковская, О.А.Ефименко // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 3 (15). С. 7176.
45. ВишневскийА.С. Опухоли яичников / А.С.Вишневский, О.Н.Скрябин // Журнал акушерства и женских болезней. 2005. № 4. Режим доступу до журн. : www.jowd.sp.ru/archive/200504/12.shtml
46. Влияние комбинированных оральных контрацептивов на гипофизарнотиреоидную и гипофизарнонадпочечниковую системы у женщин с различным анатомическим состоянием щитовидной железы / В.А.Зигизмунд, М.Ш.Садыкова, О.Н.Самойлова [и др.] // Акушерство и гинекология. 1988. № 11. С. 5053.
47. ВолкотрубЛ.П. Гигиенические аспекты профилактики йоддефицитных состояний / Л. П.Волкотруб, Н. Р.Краева // Гигиена и санитария. 2000. №3. С. 2831.
48. ГайноваИ.Г. Обоснование выбора лечебного воздействия при дисменорее с учетом гормонального статуса подростков / И.Г.Гайнова, С.Б.Петрова, Е.В.Уварова // РМЖ. 2003. № 12. Режим доступу до журн. : http://www.rmj.ru/main.htm / rmj/ t7/ n12/ 572.htm
49. ГатаулинаР.Г. Функциональное состояние щитовидной железы у больных с опухолями и опухолевидными образованиями яичников, страдающих бесплодием / Р.Г.Гатаулина // Вестник. 2006. № 1. С. 3840.
50. ГерасимовГ.А. Йоддефицитные заболевания. Диагностика, методы профилактики и лечения (обзор) / Г.А.Герасимов, Н.Ю.Свириденко // Терапевтический архив. 2007. № 10. С. 1719.
51. Гинекологические нарушения: Дифференциальная диагностика и терапия ; под. ред. К. Дж. Пауэрстейна : пер. с англ. М., 1988. С. 6768.
52. Гипотиреоз и гиперпролактинемия / Н.Н.Ткаченко, В.В.Потин, С.В.Бескровный [и др.] // Акушерство и гинекология. 2001. № 10. С. 4043.
53. Гладкова А. И. Пролактинемия у больных тиреотоксикозом / А.И.Гладкова, В.В.Натаров, П.М.Песоцкая // Проблемы эндокринологии. 2003. № 4. С. 1113.
54. Гогаева Е. В Ожирение и нарушения менструальной функции / Е.В.Гогаева // Гинекология. 2004. № 5. С. 3439.
55. ГоринВ.С. Роль патологии щитовидной железы в развитии гиперпластических процессов в эндометрии / В.С.Горин, С.Н.Болдырева, Г.Я.Голиков, Е.В.Христенко // Вестник. 2004. № 4. С. 2427.
56. ГомбергМ.А. Гонорея и хламидиоз близнецыбратья / М.А.Гомберг // РМЖ. 2003. № 12. Режим доступу до журн. : http://www.rmj.ru/main.htm / rmj/ t7/ n12/ 572.htm
57. Гормонотерапия бесплодного брака: практическое руководство; под ред. Т. В. Овсянниковой. М. : Органон, 2007. 310 с.
58. Горюшина О. Г. Новое в тактике ведения больных дифузной мастопатией: определение, классификация. Диагностика и лечение / О.Г.Горюшина // Военномедицинский журнал. 2004. № 4. С. 5760.
59. ГроссК.Я. О генеративной функции женщин при заболеваниях щитовидной железы : автоореф. дис. на стоиск. уч. степени дра мед. наук : спец. 14.01.01 „Акушерство и гинекология” / ГроссК.Я. Л., 1980. 20 с.
60. ГульчийН.В. Общие тенденции патоморфоза хирургических заболеваний щитовидной железы после Чернобыльской катастрофы / Н.В.Гульчий // Врачебное дело. 2001. № 1. С. 2731.
61. ГуркинЮ.А. Современный взгляд на лечение девочек и девушек, страдающих патологией молочных желез / Ю. А. Гуркин // Журнал акушерства и женских болезней. 2000. № 3. Режим доступу до журн. : http://www.jowd.sp.ru/archive/200003/15.shtml
62. ДавидоваЮ.В. Преконцептуальне консультування жінок з пухлинами щитвидної залози / Ю.В.Давидова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2003. № 5. С. 100103.
63. ДадаловаЛ.Н. Оценка достоверности теста кристаллизации слюны как метода самодиагностики фертильных и бесплодных дней / Л.Н.Дадалова // Гинекология. 2002. № 6. С. 2226.
64. ДедовИ.И. Болезни органов эндокринной системы / ДедовИ.И. М. : Медицина, 2000. 557 с.
65. ДедовИ.И. Персистирующая галактореяаменорея: Этиология, патогенез, клиника, лечение / И.И.Дедов, Г.А.Мельниченко. М. : Медицина, 2005. 215 с.
66. ДеминаТ.Н. Недостаточность лютеиновой фазы: новые подходы к решению старых проблем / Т.Н.Демина, И.Ю.Гошодеря // Здоровье женщины. 2004. № 4 (20). С. 4045.
67. ДвенадцатоваО.И. Влияние гормональной терапии на состояние молочных желез в циклах индукции овуляции у женщин с бесплодием, обусловленным СПКЯ : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. мед. наук : спец 14.01.01 «Акушерство и гинекология» / О.И.Двенадцатова. Москва, 2003. 20 с.
68. Дисгомональные дисплазии молочных желез / И.В.Высоцкая, В.П.Летягин, С.Г.Малаев [и др.] // Клиническая медицина. 2006. № 3. С. 3335.
69. Допоміжні репродуктивні технології в Україні / О.М.Юзько, Н.Я.Жилка, Н.Г.Руденко [та ін.] // Жіночий лікар. 2006. № 3 (11). С.8 12.
70. ДубчакА.Є. Вплив несприятливих факторів оточуючого середовища на репродуктивну функцію жінок з неплідністю / А.Є.Дубчак // Репродуктивное здоровье женщин. Режим доступу до журн. : www.likar.info
71. ДуринянЭ.Р. Применение агонистов гонадолиберина в клинике бесплодия / Э.Р.Дуринян // РМЖ. 2004. № 23. Режим доступу до журн. : http://www.rmj.ru/main.htm/rmj/t12/n23/1326.htm
72. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози в умовах йодної профілактики / А.О.Вацеба, В.М.Гаврилюк [та ін.] // Лікарська справа. 2003. № 1. С. 3133.
73. Жилка Н. Я. Організація системи профілактики передачі ВІЛінфекції від матері до дитини / Н.Я.Жилка // Збірник наукових праць Асоціації акушерівгінекологів України. К. : Інтермед, 2006. С. 37.
74. Жук С. И. Состав микрофлоры кишечника и влагалища у женщин раннего репродуктивного возраста на фоне дисгормнальных расстройств / С. И.Жук, Е. А. Новичкина // Збірник наукових праць Асоціації акушерівгінекологів України. К. : Інтермед, 2006. С. 273276.
75. ЗелинскийБ.А. Гипотиреоз / Б.А.Зелинский, Н.Б.Зелинская. Винница, 2008. 115 с.
76. Изменение содержания пролактина и тиреотропина под влиянием тиреолиберина у больных с поликистозными яичниками / Т.И.Тудосе, А.А.Пишулин, А.Д.Добрачева [и др.] // Акушерство и гинекология. 2006. № 11. С. 6467.
77. ИловайскаяИ.А. Биология пролактина / И.А.Иловайская, Е.И.Марова // Акушерство и гинекология. 2000. № 6. С. 36.
78. ИльинА.Б. Молочная железа орган репродуктивной системы женщины / А.Б.Ильин, С.В.Бескровный // Журнал акушерства и женских болезней. 2005. № 13. Режим доступу до журн. : www.jowd.sp.ru/archive/200002/13.shtml
79. Исходы лечения парлоделом у женщин с гиперпролактинемией / И.А.Пахомова, И.А.Мануилова, Л.И.Афонина [и др.] // Акушерство и гинекология. 2004. № 5. С. 811.
80. Іванюта Л. І. Репродуктивне здоров’я і неплідність / Л. І.Іванюта // Мистецтво лікування. &ndash