ЗАКОНОМІРНОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ТА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ : ЗАКОНОМЕРНОСТИ МОРФОГЕНЕЗА двенадцатиперстной кишки и поджелудочной ЖЕЛЕЗЫ в перинатальном периоде

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Слободян Олександр Миколайович

УДК 611.36/.37.013

ЗАКОНОМІРНОСТІ МОРФОГЕНЕЗУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ТА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Ахтемійчук Юрій Танасович
доктор медичних наук, професор

Чернівці, 2008

ЗМІСТ

ВСТУП5
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ВІДОМОСТІ ПРО МОРФОГЕНЕЗ І
МАКРОМІКРОАНАТОМІЮ ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОГО ОРГАНОКОМПЛЕКСУ ТА ЙОГО ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ..17
1.1. Морфогенез дванадцятипалої кишки в
ранньому періоді онтогенезу17
1.2. Анатомічні особливості підшлункової залози та їх
практичне значення ..30
1.3. Топографо-анатомічні особливості судин
панкреатодуоденального органокомплексу48
1.4. Ультразвукова анатомія панкреатодуоденального
органоком­плексу в ранньому періоді онтогенезу..57
Підсумок.60
Список авторських праць.61

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.63
2.1. Матеріал дослідження63
2.2. Методи дослідження..64
2.2.1. Метод гістологічного дослідження66
2.2.2. Метод макроскопічного дослідження...67
2.2.3. Метод виготовлення топографо-анатомічних зрізів69
2.2.4. Метод ін’єкції кровоносних судин70
2.2.5. Метод рентгенографічного дослідження..71
2.2.6. Метод морфометрії.73
2.2.7. Метод ультразвукового сканування..75
2.3. Інноваційне забезпечення дослідження..75

РОЗДІЛ 3. АНАТОМІЯ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ В ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ..78
3.1. Топографо-анатомічні особливості дванадцятипалої кишки
у 4-5-місячних плодів78
3.2. Топографо-анатомічні особливості дванадцятипалої кишки
у 6-7-мі­сячних плодів96
3.3. Топографо-анатомічні особливості дванадцятипалої кишки
у 8-10-мі­сячних плодів та новонароджених..119
Підсумок..135
Список авторських праць138

РОЗДІЛ 4. АНАТОМІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ В ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ141
4.1. Топографо-анатомічні особливості підшлункової залози
у 4-5-місячних плодів..141
4.2. Топографо-анатомічні особливості підшлункової залози
у 6-7-мі­сячних плодів..160
4.3. Топографо-анатомічні особливості підшлункової залози
у 8-10-мі­сяч­них плодів та новонароджених.185
Підсумок..202
Список авторських праць205

РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ КРОВОПОСТАЧАННЯ ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОГО ОРГАНОКОМПЛЕКСУ В ПЕРИНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ.208
Підсумок..233
Список авторських праць236

РОЗДІЛ 6. МОРФОМЕТРИЧНІ ПАРАМЕТРИ ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОГО ОРГАНОКОМПЛЕКСУ
В ДИНАМІЦІ ПЕРИНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ..238
Підсумок..247
Список авторських праць248

РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ.251

ВИСНОВКИ...277

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..280

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ..282

ВСТУП

Актуальність проблеми. Дослідження вікових закономірностей розвитку органів і систем людини є предметом одного із важливих напрямків сучасної морфології [1-6]. Об’єктом дослідження мають бути не окремі органи, а щонайменше їх органокомплекси і системи як одиниці інтеграції специфічних їх форм та функцій [7]. Аналіз морфологічних закономірностей перинатального періоду онтогенезу органів і структур необхідний для правильного розуміння існуючих процесів, які відбуваються впродовж внутрішньоутроб­ного розвитку [8-10]. У комплексній системі анатомічних досліджень особливе значення відіграє органометричний підхід, який наочно демонструє мінливість соматичної організації людини на етапах онтогенезу [3, 11, 12]. Концепція індивідуальної анатомічної мінливості знаходить свій розвиток у новому підході, а саме у вивченні індивідуальної анатомії з погляду ідентичності об’єктів [13]. Якщо в анатомічному дослідженні присутні цифрові дані про кількісні параметри органів і тканин, то це є істотним кроком вперед у вивчені морфологічних якостей окремих структур тіла [14-16]. Але поняття норми для порівняння з нею фактичних даних дослідження на даний час є досить складним і маловивченим питанням [17, 18].
Останні роки науковці світу зосереджують увагу на діагностиці та лікуванні природжених вад органів травлення, які потребують оперативного лікування [19-23], оскільки питома вага летальних наслідків сягає 90% у структурі смертності дітей з хірургічними захворюваннями [24]. Особливу увагу приділяють своєчасній перинатальній діагностиці, яка дозволяє визначити тактику ведення вагітності [25, 26]. Розширення анатомічних досліджень у перинатальному періоді розвитку людини є назрівшою необхідностю, оскільки численні захворювання дітей і дорослих етіологічно пов’язані з внутрішньоутробним періодом розвитку [27-29].
Відомості літератури щодо закономірностей будови пан­креатодуоде­нального органокомплексу у перинатальному періоді онтогенезу фраг­мен­тарні, нечисленні та безсистемні [30-32]. Здебільшого вони присвячені або дослідженню анатомії даного органокомплексу певної вікової групи, або ембріональним перетворенням на ранніх стадіях розвитку [33-36]. В літературі відсутня спільна думка стосовно анатомічних взаємовідношень скла­дових ­пан­креатодуоденального органокомплексу між собою та суміж­ними структурами черевної порожнини. Відсутність ком­плексних робіт щодо визначення динаміки морфометричних змін параметрів панткреато­дуоде­нального органоком­плексу в перинатальному періоді розвитку підкреслює пріоритетність даного дослідження.
За рекомендацією ВООЗ, Україна, як і 189 розвинутих країн світу, з 2007 року пристала на нові критерії визначення життєздатності та живонарод­жу­ваності, зокрема, з 22 тижня вагітності [37-39]. Медичне та соціальне значення проблеми діагностики, профілактики і лікування природжених та спадкових захворювань важко переоцінити [40-42]. Частота природженої і спадкової патології в популяції не змінюється і становить в середньому 5% від кількості новонароджених дітей. У структурі перинатальної смертності даній патології належить 2-3 місце [43].
Отже, актуальність даного дисертаційного дослідження зумовлена важливістю даних про перинатальний період онтогенезу для медичної науки загалом і відсутністю цілісних уявлень про закономірності становлення перинатальної будови і топографії панкреатодуоденального органокомплексу та його складових, зокрема.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом міжкафедральної планової науково-дослідної роботи кафедри анатомії людини і кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету Статево-вікові закономірності будови і топографо-анатомічних взаємовід­но­­шень органів і структур в онтогенезі людини. Особливості вікової та статевої ембріотопографії” (№ 0105U002927). Як відповідальний виконавець автор дослідив топографо-анатомічні особливості панкреатодуоденального органокомплексу у перинатальному періоді онтогенезу. Тема дисертаційної роботи затверджена Проблемною комісією МОЗ і АМН України Морфологія людини” 23. 05.2003 р. (протокол № 54).
Мета дослідження. Визначити закономірності хронологічної послідовності становлення будови і топографії панкреатодуоденального органокомплексу та його складових у перинатальному періоді онтогенезу.
Завдання дослідження:
1. Обгрунтувати типову і варіантну будову дванадцятипалої кишки і підшлункової залози та їх топографо-анатомічні взаємовідношення в плодовому та неонатальному періодах.
2. Встановити особливості гістоструктурної організації складових панкреатодуоденального органокомплексу в плодів та новона­род­жених.
3. Визначити анатомічну мінливість холедохопанкреатичного сполучення та будову сосочкового сегмента дванадцятипалої кишки.
4. Встановити топографію та варіантну анатомію артеріальних судин панкреатодуоденального органокомплексу.
5. Обґрунтувати закономірності морфометричних змін компонентів панкреатодуоденального органокомплексу в перинатальному періоді.
6. Уточнити та систематизувати прижиттєві ультрасонографічні параметри підшлункової залози в новона­род­жених дітей.
Об’єкт дослідження: закономірності вікової анатомії та індивідуальної анатомічної мінливості органів і структур травної системи.
Предмет дослідження: будова і топографія панкреатодуоде­наль­ного органокомплексу в перинатальному періоді онтогенезу.
Методи дослідження: а) гістологічне дослідження для з’ясування мікроскопічної анатомії компонентів панкреатодуоденального органоком­плексу; б) макроскопія для визначення типової і варіантної анатомії компонентів панкреатодуоденального органокомплексу, їх топографо-анатоміч­них взаємовідношень між собою та органами і структурами черевної порожнини; в) виготовлення топографо-анатомічних зрізів для визначення синтопії компонентів панкреатодуоденального органоком­плексу; г) ін’єкція кровоносних судин для вивчення особливостей кровопостачання і галуження артерій панкреато­дуоде­нального органо­комплексу; д) рентге­ногра­фічне дослідження для визначення скелетотопії та рентгенанатомії складових панкреатодуоде­нального органокомплексу; е) морфометрія для з’ясування динаміки змін морфометричних параметрів панкреатодуоде­нального органокомплексу та їх складових; є) ультразвукове сканування для уточнення прижиттєвих ультрасонографічних параметрів підшлункової залози.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою сучасних анатомічних методів дослідження і адекватної кількості матеріалу визначені закономірності становлення будови і топографії панкреатодуоде­нального органокомплексу та його хронологічну послідовність просторово-часових взаємовідношень у перинатальному періоді онтогенезу, що дало змогу одержати нові дані, які суттєво доповнюють сучасне уявлення про закономірності онтогенетичної хронології розвитку організму людини. Виявлено два періоди прискореного розвитку (на 5-й і 8-10 місяцях) та період відносного сповільнення (на 6-му та 7-му місяцях) панкреато­дуоде­нального органокомплексу.
З’ясовані особливості розвитку панкреатодуоденального органоком­плексу у плодовому періоді онтогенезу, визначена залежність топографо-анатомічних взаємовідношень складових даного органокомплексу між собою і органами та структурами черевної порожнини, що створює умови для встановлення їх типової і варіантної анатомії. Встановлена гістоструктурна організація панкреатодуоденального органокомплексу на етапах перинатального розвитку.
Уточнені класичні відомості щодо формоутворення і морфологічних перетворень складових панкреатодуоденального органокомплексу у плодів і новонароджених. Встановлені нормативні ехометричні параметри підшлункової залози новонароджених дітей з проведенням їх кореляційних зв’язків.
Найбільш суттєвими результатами проведеного дослідження є визначення форм великого сосочка дванадцятипалої кишки і з’ясування анатомічних мінливостей холедохопанкреатичного сполучення у плодів і новонароджених дітей. Вперше вивчені типи і варіанти галуження артеріальних судин панкреатодуоденального органокомплексу.
Вперше досліджені кореляційні зв’язки морфометричних параметрів складових панкреатодуоденального органокомплексу в перинатальному періоді онтогенезу, що дозволило обгрунтувати ступінь синергізму і антагонізму для встановлення морфологічної зрілості досліджуваних структур. Встановлені прямі кореляційні залежності між тім’яно-п’ятковою довжиною плода і дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою на етапах перинатального розвитку, що визначає швидкість біосинтетичних процесів морфометричних параметрів даних структур і плоду в цілому. Вперше доведений у другому періоді прискоренного розвитку дольовий вплив взаємо­зв’язків синергізму між довжиною висхідної частини дванадцятипалої кишки та довжиною і шириною голівки підшлункової залози.
Застосування методу багатофакторного регресійного аналізу параметрів дванадцятипалої кишки і підшлункової залози дало змогу обгрунтувати періоди їхнього розвитку на етапах перинатального онтогенезу.
Сукупність об’єктивно обгрунтованих анатомічних фактів розкриває закономірності перинатальної будови і топографії панкреатодуоденального органоком­плексу людини.
Практичне значення одержаних результатів. Виконане дослідження поглиблює і доповнює відомості про пренатальний розвиток складових панкреатодуоденального органокомплексу, з нових позицій висвітлює встановлення морфометричних паралелей між його структурами на етапах пренатального онтогенезу, що може бути анатомічною основою для з’ясування механізмів формування їх варіантів будови, природжених вад та патогенезу набутої патології.
У рамках Державної програми переходу України з 01.01.2007 року на міжнародну систему обліку і статистики (Наказ МОЗ України № 179 від 29.03.2006 року Про затвердження інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених”) результати дослідження можуть використовуватися для оцінки розвитку плода, ступеня його зрілості та прогнозування життєздатності, а також з метою визначення терміну вагітності. На підставі результатів анатомічного дослідження нами розроблені способи визначення критеріїв оцінки пренатального розвитку дванадцятипалої кишки та підшлункової залози (патент 38689 Спосіб визначення критеріїв оцінки пренатального розвитку дванадцятипалої кишки в третьому триместрі”; патент 37305 Спосіб визначення критеріїв оцінки пренатального розвитку підшлункової залози в третьому триместрі”).
Одержані дані щодо закономірностей перинатальної топографії скла­до­вих елементів панкреатодуоденального органокомплексу є основою для визначення індивідуальної анатомічної мінливості даних органів і структур у наступні вікові періоди людини, удосконалення відомих та розробки нових прийомів у дитячій хірургії.
Об’єктивні результати дисертаційного дослідження доповнюють дані вікової анатомії і ембріотопографії внутрішніх органів і можуть бути використані для розробки оперативних прийомів для внутрішньоутробної корекції деяких вад розвитку, а також об’єктивної інтерпретації зображень, одержаних за допомогою сучасних візуальних неінвазивних методів діагностики.
Одержані відомості є теоретичною основою для наступних експериментальних та порівняльно-анатомічних досліджень у клінічній анатомії. Результати дослідження можуть бути використані при виданні посібників, атласів і монографій з ембріології, нормальної і клінічної анатомії, дитячої хірургії, судової медицини.
Розроблений на основі вивчення артеріальних судин панкреато­дуоде­нального органокомплексу спосіб очеревинних аплікацій ран підшлункової залози (патент 65750 Спосіб хірургічної обробки ран паренхіматозних органів в експерименті”) може використовуватися в абдомінальній хірургії.
Спеціально розроблені і апробовані під час виконання дисертації способи морфологічного дослідження та пристосування для їх оптимізації (раціоналізаторські пропозиції: № 11/03 Ін’єкційна суміш для дослідження анатомічних трубчастих структур”, № 47/05 Метод комплексного анато­міч­ного дослідження трубчастих структур”, № 39/06 Рентген­анато­міч­ний метод дослідження ангіоархітектоніки підшлункової залози”, № 53/08 Рентген­ана­то­мічний спосіб дослідження трубчастих структур”, № 54/08 Спосіб діагностики кільцеподібної форми дванадця­типалої кишки в перинатальному періоді онтогенезу”, № 55/08 Спосіб визначення скелето­то­пічної проекції органів і структур на макропрепа­ратах”, № 56/08 Спосіб визначення топіч­ного положення великого сосочка дванадця­типалої кишки”, № 57/08 Спосіб діагностики зігнутої форми під­шлункової залози в перинатальному періоді онтогенезу”) можуть широко використо­вуватись у практиці наукових морфологічних лабораторій.
Результати наукової роботи впроваджені в навчальний процес та наукову роботу кафедр: анатомії людини, патоморфології та судової медицини Буковинського державного медичного університету; анатомії людини, топографічної анатомії та опера­тив­ної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пи­ро­гова; анатомії людини Дніпропетровської державної медичної академії; анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії Донецького національного медичного університету; фізіології, фізичної та психологічної реабілітації Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту; анатомії людини Івано-Франківського національного медичного університету; оперативної хірургії та топографічної анатомії Луганського державного медичного університету; оперативної хірургії та топографічної анатомії Одеського державного медичного університету; анатомії і фізіології людини та тварин Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника; загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією, травматологією та ортопедією Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горба­чев­ського; анатомії людини ВДНЗУ Українська медична стоматологічна академія”; анатомії людини та гістології медичного факультету Ужгородського національного універ­си­тету; судової медицини та основ права Харківського національного медичного університету; центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького; у практичну діяльність Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання (відділ ультразвукової діагностики) та Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи (відділ судово-медичної експертизи трупів).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована наукова література і сформульована ідея, визначена тема, складені план і робоча програма дослідження, зібраний матеріал, виконані морфологічні дослідження. Ультразвукове дослідження новонароджених дітей проведено спільно з лікарем Н.О.Лобінцевою. Особисто написані і проілюстровані всі розділи дисертації, проведена статистична обробка та аналіз одержаних результатів. Інтерпретація результатів, основні наукові положення і вис­новки також належать автору. У наукових працях, опублікованих у спів­автор­стві, реалізовані ідеї здобувача. Результати кандидатської дисертації в даному досліджені не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження оприлюдненні на:
- підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького персоналу Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2003-2008);
- 5th International Symposium of Clinical Anatomy and Jubilee Scientific Session 40th Anniversary of the Departament of Anatomy, Histology and Embriology under the auspices of European Association of Clinical Anatomy (Варна, Болгарія, 2002);
- 1th Joint Meeting of EACA AACA 2003 (Грац, Австрія, 2003);
- Всеросійській конференції Проблемы морфологии (теоретические и клинические аспекты)” (Москва, 2003);
- науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Вінниця, 2004);
- 57-й міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Ужгород, 2004);
- Всеукраїнській науковій конференції Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004);
- науково-практичній конференції з міжнародної участю, присвяченій 200-річ­­чю з дня заснування Харківського державного медичного університету Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині” (Харків, 2005);
- Ювілейному VIII з’їзді Всеукраїнських лікарських товариств (Київ, 2005);
- ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених (Ужгород, 2005);
- Міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” (Суми, 2005);
- ХХІ з’їзді хірургів України (Запоріжжя, 2005);
- 86-й підсумковій конференції науковців Буковинського державного медичного університету Актуальні питання клінічної та експериментальної медицини” (Чернівці, 2005);
- науково-практичній конференції з міжнародною участю Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні ускладнень гострої патології органів черевної порожнини” (Чернівці, 2006);
- науково-практичній конференції Сучасні методи в досліджені структурної організації органів та тканин” (Сімферо­­поль-Судак, 2006);
- Всеукраїнській науковій конференції Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006);
- Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні проблеми морфології” (Полтава, 2006);
- ІІІ Всеукраїнській морфологічній науковій конференції Карповські читання” (Дніпропетровськ, 2006);
- Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 85-річчю Білоруського державного медичного університету Актуальные проблемы морфологии” (Мінськ, 2006);
- IV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів та топографоанатомів України (Сімферополь-Алушта, 2006);
- IV Міжнародній науково-практичній конференції Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку” (Чернівці, 2006);
- науковому симпозіуму Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології” (Чернівці, 2007);
- науково-практичній конференції Современные аспекты гистогенеза и вопросы преподования гистологии в ВУЗе”, присвяченій 100-річчю від дня народження Л.И.Фалина (Москва, 2007);
- V Міжнародній науково-практичній конференції Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров’я дітей” (Чернівці, 2007);
- VI Міжнародному конгресі з інтергративної антропології (Вінниця, 2007);
- науково-практичній конференції Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень” (Тернопіль, 2008);
- Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю кафедри анатомії людини Гродненського державного медичного університету Актуальные вопросы морфологии” (Гродно, 2008);
- науково-практичній конференції Морфогенез органов и тканей под воздействием экзогенных факторов” (Сімферополь-Алушта, 2008).
Публікації. За результатами дослідження, викладеного в дисертаційній роботі, опубліковано 50 наукових праць, зокрема 27 у наукових фахових виданнях України (10 одноосібних); 19 у матеріалах наукових форумів; 1 деклараційний патент України на винахід; 3 па­тен­та на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертаційної роботи викладені на 327 сторінках друкованого тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, рекомендацій щодо науково-практичного викорис­тання одержаних результатів, списку використаної літератури (375 джерел вітчизняних та зарубіжних авторів). Дисертаційна робота ілюстро­вана 139 рисунками та 25 таблицями.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо обгрунтування типової і варіантної анатомії та динаміки становлення структурної організації панкреатодуоденального органокомплексу в перинатальному періоді онтогенезу. Одержані дані є анатомічною основою для розробки критеріїв пренатальної діагностики природжених вад дванадцятипалої кишки та підшлункової залози.
1. У перинатальному періоді типова будова панкреатодуоденального органокомплексу характеризується наявністю кільцеподібної дванадця­ти­па­лої кишки (64±5%) та зігнутої підшлункової залози (71±4%). Зігнута і дугоподібна форми підшлункової залози частіше поєднуються з кільцеподібною дванадцятипалою кишкою (17±4% і 4±1% відповідно). За наявності гач­куватого відростка підшлункової залози дванадцятипала кишка набуває V- або U-по­дібної форм. Підшлункова залоза прямої форми частіше поєднується з С-подібною формою дванадцятипалої кишки (5±2%).
2. Для дванадцятипалої кишки і підшлункової залози характерні два періоди прискореного розвитку (5-й і 8-10 місяці) та період відносного сповільнення (6-7 місяці). Прямі кореляційні залежності між морфометричними параметрами анатомічних частин дванадцятипалої кишки та підшлункової залози в перинатальному періоді свідчать про ступінь їх інтеграції та синергізму.
3. Періоди прискореного розвитку панкреатодуоденального органокомплексу характеризуються протилежними морфометричними взаємозв’язками дванадцятипалої кишки та підшлункової залози: на 5-му місяці визначається обернена кореляційна залежність довжини висхідної частини дванадцятипалої кишки від розмірів (довжиною, шириною) голівки підшлункової залози, наприкінці пренатального періоду (8-10 місяці) пряма кореляційна залежність між даними параметрами.
4. Скелетотопічно верхня частина дванадцятипалої кишки упродовж перинатального періоду зміщується краніально на один міжхребцевий проміжок, нижня частина каудально на висоту тіла хребця і двох міжхребцевих проміжків. Анатомічні частини підшлункової залози зміщуються каудально на один міжхребцевий проміжок.
5. Гістоструктура стінки дванадцятипалої кишки в ранніх плодів (4-5 місяці) характеризується наявністю первинних крипт, м’язової пластинки слизової оболонки, різною товщиною шарів м’язової оболонки та малою вираженістю серозної оболонки; у пізніх плодів (8-10 місяці) наявністю ворсинок слизової оболонки, прозорих келихоподібних клітин, брунеровських залоз у підслизовій основі та майже однаковою товщиною шарів м’язової оболонки.
6. На 4-5 місяцях великий сосочок розташований на межі верхньої і середньої третин низхідної частини дванадцятипалої кишки на її передньомедіальній стінці, у 6-10-місячних плодів і новонароджених частіше на медіальній або передньомедіальній стінці середньої третини низхідної частини. Великий сосочок дванадцятипалої кишки виявляється у трьох формах: 1) плоско-горбкуватій (20±1%); 2) горбкуватій (73±2%); 3) гострокінцевій (7±1,5%); отвір великого сосочка має лійкоподібну (72±8%) або криптоподібну (28±8%) форми.
7. Часточкова будова підшлункової залози визначається наприкінці 2-го триместру внутрішньоутробного розвитку. У 3-му триместрі та новонароджених у слизовій оболонці головної та міжчасточкових проток підшлункової залози з’являються келихоподібні клітини. Острівці Лангерганса у ранніх плодів (4-5 місяці) становлять 1,2-3,5% від обсягу залозистого компонента органа і розподілені нерівномірно, у пізніх плодів та новонароджених 4,8-8,3% з рівномірним розподілом. Ультрасонографічні параметри підшлункової залози в ново народ­жених дітей характеризуються найбільшою шириною хвоста (5,16±0,34 мм) і найменшою шириною тіла (3,35±0,22 мм).
8. Панкреатична частина спільної жовчної протоки з’єднується з головною протокою підшлункової залози в межах голівки підшлункової залози; у 28% випадків протоки пронизують стінку дванадцятипалої кишки розрізнено. З розвитком плодів кут з’єднання спільної жовчної протоки зі стінкою дванадцятипалої кишки зменшується від 45-55° на 6-7 місяцях до 15-35° на 8-10 місяцях.
9. Для типового аркадного артеріального кровопостачання панкреатодуоденального органокомплексу властива наявність магістраль­них судин, які утворюють п’ять артеріальних дуг (81%): 3 вер­ти­кальні, 2 горизонтальні. Розсипний тип кровопостачання характеризується віялоподібним розгалуженням шлунково-дванадцятипалокишкової артерії (проксимальний розсипний тип 12%) або нижньої підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії (дистальний розсипний тип 7%). Властивою ознакою артеріального кровопостачання підшлункової залози визначено численні анастомози між селезінковою артерією, нижньою і довгою артеріями підшлункової залози в межах її тіла (95%) та хвоста (88%).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Одержані результати хронологічної послідовності змін топографо-анатомічних взаємовідношень складових панкреатодуоденального органокомплексу, їх типової і варіантної будови, анатомічної мінливості, встановлення періодів прискореного і сповільненого розвитку у перинатальному періоді онтогенезу можуть бути використані в навчальному процесі на кафедрах морфологічного профілю, дитячої хірургії, судової медицини, а також при написанні монографій та навчальних посібників з анатомії, топографічної анатомії, гістології, ембріології.
2. Результати наукового дослідження щодо встановлення широкої сітки анастомозів між артеріями черевного стовбура і верхньої брижової артерії внаслідок чого формуються міцні перипанкреатичні і внутрішньо­панкреатичні дуги і аркади, які забезпечують рівномірну васкуляризацію підшлункової залози, що лягло в основу розробленого способу хірургічної обробки ран паренхіматозних органів в експерименті, можуть широко використовуватися в абдомінальній хірургії.
3. У рамках Державної програми переходу України з 01.01.2007 року на міжнародну систему обліку і статистики (Наказ МОЗ України № 179 від 29.03.2006 року Про затвердження інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених”) результати дослідження можуть використовуватися для хронології розвитку плода, оцінки ступеня його зрілості та прогнозування життєздатності, з метою визначення терміну вагітності на основі розроблених способів критеріїв оцінки пренатального розвитку дванадцятипалої кишки та підшлункової залози.
4. Морфометричні параметри, одержані в дисертаційному досліджені, варто внести у програму перинатального ультразвукового обстеження з метою діагностики відхилень від нормального розвитку і визначення причин природжених вад дванадцятипалої кишки та підшлункової залози.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1.Особливості морфогенезу деяких органів шлунково-кишкового тракту людини / С.М.Калашникова, В.М.Лупир, В.О.Ольховський, А.О.Цівковський // Клін. анатом. та оператив. хірургія. 2007. Т. 6, № 2. С. 28-31.
2.Каган И.И. Микрохирургическая анатомия как анатомическая основа микрохирургии / И.И.Каган // Морфология. 1999. Т. 116, № 5. С. 7-11.
3.Интегративная антропология методические подходы и результаты научных исследований / В.Г.Николаев, В.В.Гребенникова, В.П.Ефремова [и др.] // Саміт нормальних анатомів України та Росії: зб. статей міжнарод. конф. Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. С. 97-104.
4.Фетальная топографическая анатомия прикладное и теоретическое значение / Л.М.Железнов, Э.Н.Галеева, С.В.Лисицкая [и др.]: матер. докл. VIII конгр. Междунар. ассоц. морфологов // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 51.
5.Лобко П.И. Эмбриональная окклюзия и врожденные пороки / П.И.Лобко: тез. докл. VІ конгр. Международ. ассоц. морфологов. // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 93.
6.Three-dimensional linear endoscopic ultrasound-feasibility of a novel technique applied for the detection of vessel involvement of pancreatic masses / A.Fritscher-Ravens, W.T.Knoefel, C.Krause [et al.] // Am. J. Gastroenterol. 2005. V. 100, № 6. P. 1296-1302.
7.Ковтун М.Ф. Морфологія як фундаментальна наука та можливі перспективи її розвитку / М.Ф.Ковтун, І.О.Богданович, В.І.Кликов // Вісн. проблем біолог. і мед. 2006. Вип. 2. С. 23-24.
8.Корнев М.А. Анатомия человека от эмбриогенеза до зрелости (избранные разделы спланхнологии) / М.А.Корнев, Т.Н.Надъярная. СПб.: ООО Из-во ФОЛИАНТ”, 2002. 232 с.
9.Костиленко Ю.П., Шепитько В.И. Основные периоды внутриутробного развития человека; гистогенез и общие сведения о тканях / Ю.П.Костиленко, В.И.Шепитько. Полтава, 2007. 132 с.
10.Молдавская А.А. Эмбриогенез органов пищеварительной системы человека / А.А.Молдавская. М.: Академия естествознания, 2006. 174 с.
11.Беков Д.Б. Индивидуальная анатомическая изменчивость её настоящее и будущее / Д.Б.Беков // Укр. мед. альманах. 1998. № 2. С. 14-16.
12.Соколов В.В. Анатомия должна стать типовой и индивидуальной / В.В.Соколов, А.В.Кондратов / ХХІ век: акт. задачи морфологии: матер. Всерос. конф. // Морфология. 2001. Т. 120, № 4. С. 83.
13.Критерии при изучении индивидуальной анатомической изменчивости идентичных объектов / К.Р.Зияддинов, П.Н.Можаев, П.В.Кульбаба, О.В.Маркович // Матер. 78-й межвуз. науч.-практ. конф. студ. и молодых ученых, посв. 75-летию Крым. гос. мед. ун-та им. С.И.Георгиевского. Симферополь, 2006. С. 46.
14.Тополов П.О. Кількісна анатомія внутрішньоорганних артерій деяких паренхіматозних органів людини: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. мед. наук: спец. 14.03.01 нормальна анатомія” / П.О.Тополов. Харків, 2000. 18 с.
15.Лойт А.А. Анатомия в аспекте проблем хирургии / А.А.Лойт, Е.Я.Малафеева // Акт. вопросы морфологии: cб. тр. Междунар. науч.-практ. конф., посв. 50-летию кафедры анатомии человека ГрГМУ. Гродно: ГрГМУ, 2008. С. 66-67.
16.Ковальчук Л.Я. Анатомія основа медицини / Л.Я.Ковальчук // Саміт нормальних анатомів України та Росії: зб. статей міжнарод. конф. Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. С. 5-7.
17.Бурих М.П. Сучасні підходи щодо вивчення будови людини та клінічна анатомія / М.П.Бурих, Ю.Т.Ахтемійчук // Клін. анатом. та оператив. хірургія. 2002. Т. 1, № 1. С. 7-12.
18.Ахтемійчук Ю.Т. Нариси ембріотопографії / Ю.Т.Ахтемійчук. Чернівці: Видавничий дім Букрек”, 2008. 200 с.
19.Леонтюк А.С. Тенденция современных исследований процессов эмбрионального морфогенеза тканевых и органных систем / А.С.Леонтюк: тез. докл. VІ конгр. Международ. ассоц. морфологов // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 91.
20.Ильина Е.Г. Компьютерная диагностика синдромов множественных врожденных пороков развития / Е.Г.Ильина, С.В.Колосов, Г.И.Лазюк // Белорус. мед. ж. 2004. № 4 (10). С. 58-59.
21.Natural history of experimental intestinal atresia: morphologic and ultrastructural study / S.M.Baglaj, J.Czernik, J.Kuryszko [et al.] // J. of Pediatric Surg. 2001. V. 36, № 9. P. 1428-1434.
22.Bueno J. Analysis of patients with longitudinal intestinal lengthening procedure referred for intestinal transplantation / J.Bueno, J.Guiterrez // J. of Pediatric Surg. 2001. V. 36, № 1. P. 178-183.
23.Multimodality imaging of pancreatic and biliary congenital anomalies / K.J.Mortel, T.C.Rocha, J.L.Streeter, A.J.Taylor // Radiographics. 2006. V. 26, № 3. P. 715-731.
24.Давиденко В.Б. Ефективність та діагностичне значення пренатального дослідження плода у покращенні наслідків лікування вродженої патології травного тракту у періоді новонародженості / В.Б.Давиденко, В.В.В’юн, Н.Р.В’юн // Ультразвукова перинатал. діагностика. 2005. № 20. С. 127.
25.Торлопова В.А. Алгоритм антенатальной диагностики и тактики при пороках развития пищеварительного тракта / В.А.Торлопова // Дет. хирург. 2006. № 4. С. 19-22.
26.Cuschieri A. Descriptive epidemiology of isolated anal anomalies: a survey of 4.6 million births in Europe; EUROCAT Working Group / A.Cuschieri // Am. J. Med. Genet. 2001. V. 103, № 3. P. 207-215.
27.Круцяк В.М. Значення ем­бріо­­ло­гічних досліджень на сучасному етапі розвитку морфо­ло­гіч­ної нау­ки / В.М.Круцяк, В.І.Проняєв, Ю.Т.Ахтемійчук // Бук. мед. вісник. 1998. Т. 2, № 1. С. 3-7.
28.Böck P. Development of pancreas / P.Böck, M.Abdel-Moneim, M.Egerbacher // Microsc. Res. and Techn. 1997. V. 37, № 5-6. P. 374-383.
29.Pediatric pancreas: An overview / G.Enriquer, E.Vazquez, C.Aso [et al.] // Eur. Radiol. 1998. V. 8, № 7. P. 1236-1244.
30.Леськів Б.Б. Розвиток травної системи у людини та його аномалії / Б.Б.Леськів // Молодь та перспективи сучасної медичної науки: матер. IV Міжнар. наук. конф. студ. та молодих вчених. Вінниця, 2007. С. 43.
31.Становление топографии внутренних органов человека в раннем плодном периоде как отражение их структурных преобразований / Л.М.Железнов, Э.Н.Галеева, С.В.Лисицкая [и др.]: матер. междунар. науч. конф., посв. 450-летию города Астрахани // Астраханский мед. ж. 2007. Т. 2, № 2. С. 76.
32.Leng S.H. Induction of pancreatic duct cells of neonatal rats into insulin-producing cells with fetal bovine serum: a natural protocol and its use for patch clamp experiments / S.H.Leng, F.E.Lu // World J. Gastroenterol. 2005. V. 11, № 44. P. 6968-6974.
33.Human fetal islet transplantation in type 1 diabetics: comparison of immunological effects between multiple implantation regimens / P.B.Djordjevic, N.Lalic, V.Bumbasirevic [et al.] // Transplant. Proc. 2005. V. 37, № 10. P. 4440-4445.
34.Pancreatic, hepatic, splenic, and mesenteric mucinous cystic neoplasms (MCN) are lumped together as extra ovarian MCN / S.Shiono, K.Suda, B.Nobukawa [et al.] // Pathol. Int. 2006. V. 56, № 2. P. 71-77.
35.In vivo imaging of human pancreatic microcirculation and pancreatic tissue injury in clinical pancreas transplantation / K.D.Schaser, G.Puhl, B.Vollmar [et al.] // Am. J. Transplant. 2005. № 5(2). P. 341-350.
36.Helical computed tomographic angiography of the normal canine pancreas / A.V.Ceres, A.L.Zwingenberger, E.Hardam [et al.] // Vet Radiol. Ultrasound. 2006. V. 47, № 3. P. 270-278.
37.Шадлун Д.Р. Шляхи зниження перинатальної смертності на сучасному етапі / Д.Р.Шадлун // ПАГ. 2000. № 1. С. 108-111.
38.Особливості ранньої неонатальної смертності на сучасному етапі / Д.Р.Шадлун, Т.Г.Романенко, І.С.Гладков [та ін.] // ПАГ. 2000. № 2. С. 76-77.
39.Жилка Н.Я. Стратегія організації перинатальної допомоги в Україні / Н.Я.Жилка // Мед. техніка. 2008. № 1. С. 26-28.
40.Кулаков В.И. Современные возможности и перспективы внутриутробного обследования плода / В.И.Кулаков, В.А.Бахарев, Н.Д.Фанченко // Росс. мед. ж. 2002. № 5. С. 3-6.
41.Минков И.П. Мониторинг врожденных пороков развития, их пренатальная диагностика, роль в патологии у детей и пути профилактики / И.П.Минков // Перинатол. та педіатрія. 2000. № 1. С. 8-13.
42.Isolated main pancreatic duct injuries spectrum and management / I.Buccimazza, S.R.Thomson, F.Anderson [et al.] // Am. J. Surg. 2006. V. 191, № 4. P. 448-452.
43.Пренатальная диагностика и лечение врожденных пороков развития на современном этапе / В.И.Кулаков, Ю.Ф.Исаков, Ю.И.Кучеров [и др.] // Рос. вестн. перинатол. и педиатрии. 2006. Т. 51, № 6. С. 63-65.
44.Шутурма О.Я. Динаміка змін стінки дванадцятипалої кишки за умов експериментального панкреатиту / О.Я.Шутурма // Вісн. пробл. і мед. 2006. Вип. 2. С. 163-165.
45.Mahajan S.K. Duodеnal diverticulum: Review of Literature / S.K.Mahajan // Indian J. Surg. 2004. V. 66. P. 1450-1453.
46.Лечение врожденной непроходимости двенадцатиперстной кишки у новорожденных / В.В.Иванов, В.М.Аксельров, М.А.Аксельров, П.М.Алехин // Дет. хирург. 2004. № 4. С. 7-8.
47.Марчук В. Ембріологічні передумови виникнення природжених вад стравоходу та 12-палої кишки / В.Марчук, Ф.Марчук, А.Лойтра // Тези доп. 3-го Міжнародного мед. конгресу студентів і молодих учених. Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. С. 314-315.
48.Медведев М.В. Пренатальная диагностика обструкции гортани в сочетании с атрезией пилорического отдела желудка и 12-перстной кишки / М.В.Медведев, Е.В.Юдина, Е.В.Сыпченко // Пренатальная диагностика. 2002. Т. 1, № 1. С. 65-67.
49.Пренатальная диагностика врождённых пороков развития таза / Под ред. С. Лича / Р.Ромеро, Д.Пилу, Ф.Дженти [и др.]. М.: Медицина, 1994. 448 с.
50.Изолированные повреждения забрюшинной части двенадцатиперстной кишки у детей / В.Г.Цуман, В.И.Щербина, А.Е.Машков [и др.] // Дет. хирург. 2002. № 3. С. 4-7.
51.Ryerson R. Duodenocolostomy: A surgical complication of duodenal atresia repair / R.Ryerson, W.H.McAlister // Can. Assoc. Radiol. J. 1996. V. 47, № 4. P. 270-271.
52.Афаунов М.В. Диагностика и лечение повреждений органов брюшной полости и забрюшинного пространства у детей / М.В.Афаунов // Дет. хирург. 2001. № 4. С. 42-46.
53.Молитвословов А.Б. Повреждения двенадца­типерстной кишки / А.Б.Молитвословов, А.Э.Маркаров, А.А.Баев // Хирургия. 2000. № 5. С. 52-57.
54.Сапожников В.Г. Возможности эхографии желудка и двенадцатиперстной кишки / В.Г.Сапожников // Вестн. новых мед. технологий. 1999. Т. 1, № 3-4. С. 75-77.
55.Pancreaticoduodenectomy: a 20-year experience in 516 patients / C.M.Schmidt, E.S.Power, C.T.Yiannoutsos [et al.] // Archives of Surgery. 2004. V. 139, № 7. P. 718-727.
56.Бочкарев А.А. Диагностическая ценность триплексного ультразвукового исследования при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки: Матер. Пирог. студ. научн. конф. / А.А.Бочкарев, А.Н.Мутина // Вестн. РГМУ. 2003. № 2(28). С. 40-41.
57.Bezzi M. Laparoscopic sonography during abdominal laparoscopic surgery: Technique and imaging findings / M.Bezzi, R.Merlino, O.Festal // Am. J. Roentgenol. 1995. V. 165, № 5. P. 1193-1198.
58.Occlusion and subsequent re-canalization in early duodenal development of human embryos: integrated organogenesis and histogenesis through a possible epithelial-mesenchymal interaction / A.Matsumoto, K.Hashimoto, T.Yoshioka, H.Otani // Anat. Embryol. (Berl). 2002. V. 205, № 1. P. 53-65.
59.Avalos-Gonzalez J. Duodenal diverticulum in the third portion of duodenum as a cause of upper gastrointestinal bleeding and chronic abdominal pain. Case report and literature review / J.Avalos-Gonzalez, A.Zaizar-Magana // Cir Cir. 2008. V. 76, № 1. P. 65-69.
60.Successful endoscopic resection of an early carcinoma of the duodenum / T.Tada, J.Arai, A.Ohta [et al.] // Diagn. the Endosc. 1999. V. 5, № 4. P. 239-244.
61.Jo J.B. Laparoscopic duodenojejunostomy for superior mesenteric artery syndrome: report of a case / J.B.Jo, K.Y.Song, C.H.Park // Surg. Laparosc. Endosc. Percutan. Tech. 2008. V. 18, № 2. P. 213-215.
62.Ахтемійчук Ю.Т. Ультрасонографічна анатомія дванадцятипалої кишки новонароджених / Ю.Т.Ахтемійчук, С.Є.Фокіна, О.В.Власова // Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище: матер. ІІ міжнар. наук.-практ. конф.. Чернівці, 2004. С. 7.
63.Власова О.В. Морфогенез дванадцятипалої кишки / О.В.Власова // Укр. морфол. альманах. 2004. Т. 2, № 1. С 24-26.
64.Кравцова И.Л. Системный анализ морфометрических параметров двенадцатиперстной кишки человека в эмбриогенезе / И.Л.Кравцова // Акт. вопросы морфологии: cб. тр. Междунар. науч.-практ. конф., посв. 50-летию кафедры анатомии человека ГрГМУ. Гродно: ГрГМУ, 2008. С. 59-60.
65.Ахтемійчук Ю.Т. Органогенез заочеревинного простору / Ю.Т.Ахтемійчук. Чернівці: Прут, 1997. 148 с.
66.Мигляс В.Г. Етапи формоутворення дванадцятипалої кишки пре­натальному періоді розвитку / В.Г.Мигляс, А.О.Лойтра // Укр. мед. альманах. 1998. № 3. С. 16-17.
67.Цивковский А.А. Формы двенадцатиперстной кишки человека и их топографическое положение / А.А.Цивковский // Biomedical and Biosocial Anthropology. 2007. № 9. С. 271.
68.Ахтемійчук Ю.Т. Ембріологічні взаємовідношення дванадцятипалої кишки з органами і структурами черевної порожнини / Ю.Т.Ахтемійчук // Таврич. мед.-биол. вестн. 2002. Т. 5, № 3. С. 23-25.
69.Ахтемійчук Ю.Т. Внутрішньоутробна динаміка топографо-анатомічних взаємовідношень дванадцятипалої кишки з органами та структурами черевної порожнини / Ю.Т.Ахтемійчук // Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології: матер. наук. симпозіуму (Чернівці, 11 травня 2007 р.) / За ред. В.П.Пішака, Ю.Т.Ахтемійчука. Чернівці: БУКРЕК, 2007. С. 52-55.
70.Лойтра А.А. К вопросу становления формы 12-перстной кишки в пренатальном периоде онтогенеза человека / А.А.Лойтра // Акт. пит. морфогенезу: матер. наук. конф.. Чернівці, 1996. С. 196-197.
71.Формоутворення дванадцятипалої кишки у пренатальному періоді онтогенезу людини / А.О.Лойтра, Ф.Д.Марчук, Г.М.Чернікова, В.Г.Мігляс // Бук. мед. вісник. 1998. Т. 2, № 1. С. 112-116.
72.Мигляс В.Г. Особливості формування стінки та порожнини дванадцятипалої кишки в пренатальному періоді розвитку онтогенезу людини / В.Г.Мигляс, А.С.Головацький, А.О.Лотра // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина”. 1999. Вип. 9. С. 33-35.
73.Ахтемійчук Ю.Т. Особливості топографо-анатомічних взаємовідношень дванадцятипалої кишки з органами та структурами черевної порожнини плода / Ю.Т.Ахтемійчук // Бук. мед. вісник. 1998. Т. 2, № 4. С. 188-192.
74.Шин В.Ф. Врожденная дуоденальная непроходимость у новорожденных / В.Ф.Шин // Дет. хирург. 2005. № 2. С. 41-45.
75.Тавер Р.А. Скелетотопия двенадцатиперстной кишки плода человека / Р.А.Тавер // Тез. докл. Всесоюз. науч. конф. по возр. морфологии. Том ІІ. Самарканд, 1972. С. 166-167.
76.Ривкус И.А. Кровоснабжение двенадцатиперстной кишки плодов человека / И.А.Ривкус, В.Б.Прохоров, М.В.Балин // Морфогенез кровеносной и лимфатической систем, лимфоидной и соединительной тканей в норме, патологии и эксперимента. Пермь, 1981. С. 13-15.
77.Петренко В.М. Эмбриональное развитие двенадцатиперстной кишки человека / В.М.Петренко // Арх. анатом., гистолог. и эмбриолог. 1986. Т. 91, Вып. 11. С. 60-66.
78.Худайбердыев Д. Онтогенез двенадцатиперстной кишки у человека / Д.Худайбердыев // Тез. докл. ІХ Всесоюзн. съезда анатом., гистол. и эмбриол. Минск, 1981. С. 412-413.
79.Ахмедова М.С. Возрастные изменения морфометрических параметров двенадцатиперстной кишки у человека / М.С.Ахмедова, А.С.Чурикова // Морфология. 1999. Т. 114, № 1. С. 56-58.
80.Ахмедова М.С. Возрастные особенности скелетотопии двенадцатиперстной кишки у человека: Тез. докл. IV Конгр. Международ. ассоц. морфологов. (1998) / М.С.Ахмедова, М.Касимходжаев // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 20.
81.Власова О.В. Рентгенологічні особливості дванадцятипалої кишки плодів у нижньому поверсі черевної порожнини / О.В.Власова // Вісн. морфолог. 2005. Т. 11, № 1. С. 87-89.
82.Власова О.В. Топографо-анатомічні особливості дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини у плодів / О.В.Власова // Таврич. медико-биолог. вестн. 2005. Т. 8, № 3. С. 15-17.
83.Ахтемійчук Ю.Т. Ембріотопографічні взаємовідношення дванадцятипалої кишки з похідними вісцерального листка мезодерми / Ю.Т.Ахтемійчук // Укр. мед. альманах. 2000. Т. 3, № 3. С. 12-14.
84.Железнов Л.М. Гистотопографические взаимоотношения головки поджелудочной железы и двенадцатиперстной кишки: Тез. докл. IV конгр. МАМ / Л.М.Железнов, С.М.Лященко // Морфология. 1998. Т. 113, № 3. С. 48.
85.Волкова О.В. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека / О.В.Волкова, М.И.Пекарский. М.: Медицина, 1976. 415 с.
86.Велигоцкий Н.Н. Хирургическое лечение обструктивных процессов периампулярной зоны / Н.Н.Велигоцкий, А.Н.Велигоцкий, А.С.Трушин // Матер. ХХІ з’їзда хірургів України. Т. 1. Запоріжжя, 2005. С. 132-134.
87.Харнас С.С. Дооперационная и интраоперационная диагностика хирургических заболеваний поджелудочной железы / С.С.Харнас, Ю.В.Кулезнева, Д.Лачман // Хирургия. 2003. №8. С. 63-64.
88.Clinical Pancreatology for practicing gastroenterologist and surgeons / Ed J.E. Domingues-Munos. A Blackwell Publishing Company, 2005. 535 p.
89.Шепетько А.Е. Технические особенности и варианты реимплантации большого дуоденального соска при осложненных околосочковых язвах / А.Е.Шепетько // Акт. пит. cучасної медицини: тези 57-ї наук.-практ. конф. студ. та молодих вчених Націон. мед. ун-ту ім. О.О.Богомольця з міжнародною участю. К., 2002. С. 157.
90.Modlin I.M. The paradox of the Pancreas: from Wirsung to Whipple / I.M.Modlin, M.Kid. Hanover: Politzki Print Productions, 2004. 430 p.
91.Хірургічна тактика при пухлинах великого сосочка дванадцятипалої кишки / М.Ю.Ничитайло, П.В.Огородник, В.В.Бєляєв, А.Г. Дейниченко // Матер. ХХІ з’їзда хірургів України. Т. 1. Запоріжжя, 2005. С. 348-349.
92.Поліщук В.Т. Хірургічне лікування хворих на рак великого сосочка дванадцятипалої кишки / В.Т.Поліщук, В.М.Борщівський, І.П.Кудін // Матер. ХХІ з’їзда хірургів України. Т. 1. Запоріжжя, 2005. С. 354-356.
93.Harewood G.C. Prospective, randomized, controlled trial of prophylactic pancreatic stent placement for endoscopic snare excision of the duodenal ampulla / G.C.Harewood, N.L.Pochron, C.J.Gostout // Gastrointest. Endosc. 2005. V. 62, № 3. P. 367-370.
94.Возможности фотодинамической терапии в лечении рака большого дуоденального сосочка / А.И.Лобаков, Е.Ф.Странадко, М.В.Мокин [и др.] // Анналы хирург. гепатолог. 2005. Т. 10, № 1. С. 86-89.
95.Мирошников Б.И. Рак большого сосочка двенадцатиперстной кишки / Б.И.Мирошников, Г.А.Белый // Вестн. хирургии. 2002. Т. 161, № 3. С. 34-39.
96.Intraductal papillary mucinous neoplasms of the pancreas / W.B.Al-Refaie, E.A.Choi, J.F.Tseng [et al.] // Med. Princ. Pract. 2006. V. 15, № 4. P. 245-252.
97.Антеградная папиллосфинктеротомия во время лапароскопической холецистэктомии / Ю.Г.Старков, В.П.Стрекаловский, Р.С.Григорян [и др.] // Анналы хирург. гепатолог. 2001. Т. 6, № 1. С. 99-106.
98.Morgan K.A. Transduodenal sphincteroplasty in the management of sphincter of Oddi dysfunction and pancreas divisum in the modern era / K.A.Morgan, J.Romagnuolo, D.B.Adams // J. Am. Coll. Surg. 2008. V. 206(5). P. 908-914.
99.Болдіжар О.О. Ендоскопічна папілосфінктеротомія в лікува