ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО ШЛУНКА В НОРМІ І ПІД ДІЄЮ МЕТИЛТРЕТБУТИЛОВОГО ЕФІРУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ У ЩУРІВ : Гемомикроциркуляторное РУСЛО ЖЕЛУДКА В НОРМЕ И ПОД ДЕЙСТВИЕМ метилтретбутилового ЭФИРА В ЭКСПЕРИМЕНТЕ У КРЫС

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

КОВАЛЬЧУК ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

УДК 611.16:611.33:615.9:547.271:57.08

ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО ШЛУНКА В НОРМІ І ПІД ДІЄЮ МЕТИЛТРЕТБУТИЛОВОГО ЕФІРУ
В ЕКСПЕРИМЕНТІ У ЩУРІВ

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Київ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.. 10
1.1. Метилтретбутиловий ефір як глобальний забруднювач довкілля. 10
1.2. Структурно-функціональні особливості слизової оболонки шлунка в нормі та після дії різних хімічних шкідливих чинників. 18
1.2.1. Структурно-функціональна характеристика компонентів слизової оболонки шлунка. 18
1.2.2. Фізіологічна регенерація (клітинне відновлення) слизової оболонки шлунка. 33
1.2.3. Морфофункціональні механізми цитопротекції слизової оболонки шлунка у нормі та їх зміна при дїї ксенобіотиків. 40
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 48
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.. 51
3.1. Структурна організація гемомікроциркуляторного русла, епітеліальних та сполучнотканинних клітин слизової оболонки шлунка щурів за умов норми. 51
3.2. Структурна організація гемомікроциркуляторного русла, епітеліальних та сполучнотканинних клітин слизової оболонки шлунка щурів за умов дії метилтретбутилового ефіру. 86
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 167
ВИСНОВКИ.. 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 200

ВСТУП
Актуальність теми. Обсяг хімічного виробництва і асортимент хімічних речовин, значна частина яких шкідливо впливає на здоров’я людини, в наш час продовжує збільшуватися. Широке застосування хімічних речовин і недосконалий контроль над їхнім використанням є однією з причин порушення екологічної рівноваги, що спостерігається за останні десятиріччя [33, 83, 97, 98].
Для запобігання забруднення грунту, суміжних з ним середовищ, а головне для збереження здоров’я населення великого значення набуває наукове обґрунтування впливу речовин, які використовуються в промисловості [61, 128].
Високий рівень шкідливих факторів довкілля в Україні залишається потужним чинником негативного впливу на здоров’я населення. Одним з глобальних забруднювачів довкілля в теперішній час став метилтретбутиловий ефір, який є складовою високооктанового етильованого бензину [41, 42, 46, 82, 128].
У США досліджено вплив метилтретбутилового ефіру на легені, печінку, головний мозок методом інгаляційного введення метилтретбутилового ефіру. З’ясовано, що метилтретбутиловий ефір, внаслідок виділення з вихлопних труб автомобілів або після витікання з контейнерів, осідає в грунтах, далі потрапляє в грунтові води, які використовуються для пиття [312]. Тому існує загроза впливу метилтретбутилового ефіру на організм людини через забруднену питну воду [286, 302]. Зі збільшенням концентрації метилтретбутилового ефіру (більше 200-300 мкг/л) у воді з’являється присмак і неприємний запах і, як результат, вода стає абсолютно непридатною для пиття [155, 282, 316]. Метилтретбутиловий ефір може потрапити в організм людини безпосередньо через питну воду, тому першочерговим постає завдання вивчити характерні зміни травного тракту після дії метилтретбутилового ефіру [19, 27, 80].
Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що вивчення впливу складових бензину на організм людини та тварин є необхідним для з’ясування механізмів їх токсичної дії, профілактики профзахворювань і обґрунтування необхідності запобігання забруднення продуктами згоряння бензину ґрунту, суміжних з ґрунтом середовищ, а головне для збереження здоров’я широких верств населення.
В теперішній час загальновизнано, що оцінка морфологічних змін структурних компонентів слизової оболонки та гемомікроциркуляторного русла при різних функціональних та патологічних процесах шлунка є важливою проблемою як експериментальної, так і практичної медицини [36, 75, 79, 94, 103, 280].
Серед патологій шлунка особливе місце належить виразковим ушкодженням його слизової оболонки, морфологічні зміни якої мають особливості при дії різних патологічних факторів. Доведено, що до виникнення структурних ушкоджень клітин та неклітинних компонентів слизової оболонки та гемомікроциркуляторного русла шлунка призводить дія чисельних екзогенних та ендогенних чинників, які порушують цитопротекторні механізми, змінюють функціональну активність секреторних клітин, нервових закінчень, кровотоку [103, 130]. Це призводить до виникнення гіпоксії та оксидативного стресу, що обумовлює руйнування цілісності структурних компонентів слизової оболонки та гемомікроциркуляторного русла шлунка [196, 212, 235, 265, 305, 326].
Розвиток виразкових ушкоджень слизової оболонки шлунка супроводжується деструкцією не тільки епітеліальних клітин та слизового бар’єру, а також інших її компонентів: секреторних та гладком’язових клітин, сполучної тканини, кровоносних капілярів, нервових волокон та їхніх закінчень [130, 224].
Особливе значення належить факторам, що підтримують цілісність слизової оболонки шлунка епітеліальним клітинам, відповідному рівню кровопостачання, іонним каналам, біологічно активним речовинам, ензимам антиоксидантного захисту, тучним клітинам (тканинним базофілам), макрофагам, еозинофільним гранулоцитам та фібробластам сполучної тканини [21, 39, 69, 89, 148, 172, 210, 290].
У цьому контексті недостатньо вивченим на сьогоднішній день є порівняльна оцінка структурних змін компонентів слизової оболонки шлунка та її гемомікроциркуляторного русла за умов дії метилтретбутилового ефіру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної теми кафедри анатомії людини Національного медичного університету імені О.О.Богомольця "Вивчити гемомікроциркуляторне русло функціонально різних органів в нормі і під дією метилтретбутилового ефіру в експерименті у щурів", номер державної реєстрації 0106U002338. Тема кандидатської дисертації затверджена на засіданні Вченої ради медичного факультету № 1 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України 28 грудня 2006 року, протокол №5.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження визначити структурні особливості слизової оболонки та гемомікроциркуляторного русла шлунка в нормі і під дією метилтретбутилового ефіру в експерименті на щурах.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Встановити структурні особливості слизової оболонки шлунка щурів та її гемомікроциркуляторного русла за умов норми.
2. Виявити структурні зміни складових компонентів слизової оболонки шлунка щурів та ланок її гемомікроциркуляторного русла за умов дії різних доз метилтретбутилового ефіру.
Об’єкт досліджень гемомікроциркуляторне русло та клітини слизової оболонки шлунка в нормі і під дією метилтретбутилового ефіру.
Предмет досліджень оцінка гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка в нормі та її зміни під дією різних доз метилтретбутилового ефіру.
Методи дослідження: з метою вивчення морфофункціонального стану ланок гемомікроциркуляторного русла та інших складових слизової оболонки шлунка в нормі і під дією метилтретбутилового ефіру в експерименті на щурах були застосовані методи світлової мікроскопії (забарвлення гістологічних зрізів гематоксиліном і еозином, толуїдиновим синім) та трансмісійної електронної мікроскопії.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою методів світлової та електронної мікроскопії доведений факт топографічної стратифікації гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка щура, результатом якої є своєрідний розподіл в підслизовому прошарку і у власній пластинці слизової оболонки функціонально різних судинних ланок. Вперше встановлено, що особливості формування ушкоджень слизової оболонки під впливом різних доз введеного внутрішньошлунково метилтретбутилового ефіру пов’язані з мозаїчним дозозалежним ураженням судин гемомікроциркуляторного русла та реакцією паравазальних клітин (в першу чергу тучних клітин, макрофагів, еозинофільних гранулоцитів). Вперше з’ясовано, що динаміка часових параметрів і просторових характеристик змін ультраструктури тучних клітин під впливом різних доз метилтретбутилового ефіру співпадає з такою ентерохромафіноподібних (ECL) ендокринних клітин епітелію слизової оболонки дна шлунка. Обгрунтоване положення про те, що поєднане пошкодження двох гістамінпродукуючих клітин в слизовій оболонці дна шлунка (тучних клітин та ECL-клітин) є наслідком токсичної дії метилтретбутилового ефіру, а також одним з ймовірних пускових механізмів подальших структурних змін у судинах гемомікроциркуляторного русла, в сполучнотканинних клітинах і в епітелії слизової оболонки шлунка. Така реакція двох гістамінпродукуючих клітин слизової оболонки шлунка може бути визначена як специфічна і при дії метилтретбутилового ефіру та інших екзогенних факторів описана до цього часу не була. Вперше виявлено, що пошкодження гістамінпродукуючих клітин слизової оболонки шлунка щурів, які одержували одноразову щодобову дозу 500 мг/кг, та щурів, які одержували відповідну дозу 50 мг/кг, характеризуються певною послідовністю: 1) спочатку (через 3 та 8 діб введення метилтретбутилового ефіру) руйнуються тучні клітини дна шлунка; 2) далі (через 15 та 22 доби введення метилтретбутилового ефіру) відбувається некроз ECL-клітин дна шлунка. Ця послідовність за часом співпадає з двома етапами кардинальних змін перебігу патологічного процесу в епітелії, клітинах власної пластинки, підслизового прошарку та в судинах гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка: І етап переважно реактивні та некротичні зміни (через 3 та 8 діб); ІІ етап переважно апоптозні зміни (через 15 та 22 доби).
Практичне значення одержаних результатів. Виконане дослідження поглиблює і доповнює відомості про токсичну дію глобального забруднювача довкілля метилтретбутилового ефіру. Вперше вивчені структурні механізми максимально можливого позитивного результату адаптації гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка до дії зменшуваних (для різних експериментальних груп щурів) в геометричній прогресії одноразових щодобових доз метилтретбутилового ефіру: 500 мг/кг; 50 мг/кг; 5 мг/кг; 0,5 мг/кг. Встановлено, що в умовах застосування метилтретбутилового ефіру щодобово у дозі 500 мг/кг та щодобово у дозі 50 мг/кг упродовж 60 днів розвивається довготривалий адаптаційний синдром, який скорочується до 8 діб при застосуванні дози 5 мг/кг і обмежується реактивними змінами упродовж 1 доби при застосуванні дози 0,5 мг/кг. Отримані дані дозволяють стверджувати, що навіть при відсутності клінічних проявів інтоксикації малі (5 мг/кг) та надмалі (0,5 мг/кг) дози метилтретбутилового ефіру викликають структурні зміни в гемомікроциркуляторному руслі слизової оболонки шлунка. У дозах 500 мг/кг та 50 мг/кг (які складають відповідно 1/10 та 1/100 LD50) метилтретбутиловий ефір є небезпечним з точки зору можливого зриву компенсації і розвитку незворотних структурних змін в слизовій оболонці шлунка та її гемомікроциркуляторному руслі.
Матеріали дисертації впроваджені у навчальний процес на кафедрах анатомії людини, оперативної хірургії з топографічною анатомією, нормальної фізіології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, кафедрі анатомії людини Івано-Франківського національного медичного університету, кафедрі анатомії людини Харківського національного медичного університету, кафедрі анатомії людини Львівського національного медичного університету, кафедрі анатомії людини Вінницького національного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Здобувач визначив напрямок, обсяг, мету досліджень, сформулював завдання, обґрунтував та вибрав методики досліджень, виконав експериментальну частину роботи, підготував наукові праці до друку. Разом з науковим керівником було проведено обговорення та узагальнення результатів. Консультативна допомога була отримана від завідувача кафедри гігієни праці та професійних хвороб Національного медичного університету імені О.О.Богомольця член-кореспондента АМН України професора О.П.Яворовського, наукового керівника відділу електронної мікроскопії Інституту проблем патології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця професора Л.О.Стеченко.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на: Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 60-річчю ВООЗ, Всесвітньому Дню Здоров’я 2008 р., захисту здоров’я від змін клімату (м. Київ, 7 квітня 2008 року), Четвертій міжнародній науково-практичній конференції "Наукові дослідження теорія та експеримент ‘2008" (м. Полтава, 19 травня 2008 року), Конференції "Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень" (м. Тернопіль, 29-30 травня 2008 року), Науково-практичній конференції "Здобутки клінічної і експериментальної медицини" (м. Тернопіль, 13 червня 2008 року), І (62) Міжнародному науково-практичному конгресі студентів та молодих вчених "Актуальні проблеми сучасної медицини" та 5-му Міжнародному з’їзді представників студентських наукових товариств медичних ВНЗ (м. Київ, 5-7 листопада 2008 року), науково-практичній конференції "Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології" та "Прикладні аспекти морфології" (м. Вінниця, 20-21 травня 2009 року).
Публікації. Основні наукові положення і висновки опубліковано в 9 наукових працях, з яких 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 тез доповідей на конференціях і з’їздах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі експериментального дослідження наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової проблеми щодо встановлення закономірностей будови слизової оболонки шлунка щурів та її гемомікроциркуляторного русла в нормі і їхні зміни за умов дії різних доз метилтретбутилового ефіру. Обґрунтовано концепцію, згідно з якою формування ушкоджень слизової оболонки шлунка під впливом різних доз введеного внутрішньошлунково метилтретбутилового ефіру пов’язані з мозаїчним ураженням судин гемомікроциркуляторного русла, реакцією паравазальних клітин (тучних клітин, макрофагів, еозинофільних гранулоцитів) та ECL-ендокринних клітин.
1. Гемомікроциркуляторне русло слизової оболонки шлунка щура в нормі є багатокомпонентною системою, ланки якої (артеріоли, прекапілярні артеріоли, кровоносні капіляри, посткапілярні венули, венули) мають специфіку будови та розподілу в складових слизової оболонки. Повний набір типових ланок гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка є тільки в підслизовому прошарку; у власній пластинці слизової оболонки розміщені лише кровоносні капіляри та поодинокі посткапілярні венули. Усі кровоносні капіляри підслизового прошарку вистелені ендотеліоцитами нефенестрованого типу. У кровоносних капілярах власної пластинки слизової оболонки наявні ендотеліоцити фенестрованого і нефенестрованого типів.
2. Топографічні особливості формування ушкоджень слизової оболонки шлунка щура під впливом введених внутрішньошлунково одноразових різних (500 мг/кг; 50 мг/кг; 5 мг/кг; 0,5 мг/кг) щодобових доз метилтретбутилового ефіру пов’язані з мозаїчним ураженням судин гемомікроциркуляторного русла та реакцією паравазальних клітин, в першу чергу тучних клітин, макрофагів і еозинофільних гранулоцитів. Первинно і найбільш суттєво метилтретбутиловий ефір діє на ланки гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка підслизового прошарку. Саме сполучна тканина підслизового прошарку, яка переходить у власну пластинку слизової оболонки, є місцем утворення запальної реакції, раннім проявом якої є розвиток дозозалежного набряку, що засвідчує ступінь реакції та/або альтерації судин гемомікроциркуляторного русла, відповідає рівню ураження сполучнотканинних клітин та епітеліоцитів.
3. Одним з ефектів дії метилтретбутилового ефіру є активація дегрануляції тучних клітин слизової оболонки дна та воротарної частини шлунка. При цьому в тучних клітинах воротарної частини шлунка дегрануляція здійснюється за рахунок везикулярної секреції, а в тучних клітинах дна шлунка екзоцитозу; супроводжується пошкодженням плазмолеми та, іноді (у тварин І та ІІ експериментальних груп, яким вводили найбільші дози метилтретбутилового ефіру 500 мг/кг та, відповідно, 50 мг/кг), повною руйнацією окремих тучних клітин.
4. Динаміка часових параметрів і просторових характеристик змін ультраструктури тучних клітин шлунка після впливу різних доз метилтретбутилового ефіру співпадає з такою ECL-ендокринних клітин слизової оболонки шлунка. Найхарактернішим при цьому є: підвищення секреторної активності, а згодом дегенерація та некроз ECL-клітин слизової оболонки шлунка у щурів І (доза 500 мг/кг) та ІІ (доза 50 мг/кг) експериментальних груп.
5. Пошкодження двох різновидів гістамінпродукуючих клітин слизової оболонки дна шлунка (тучна клітина і ECL-клітина) є наслідком токсичної дозозалежної дії метилтретбутилового ефіру, а також одним з ймовірних пускових механізмів подальших структурних змін у судинах гемомікроциркуляторного русла, в сполучнотканинних клітинах і в епітелії слизової оболонки шлунка.
6. Пошкодження гістамінпродукуючих клітин слизової оболонки шлунка щурів І та ІІ експериментальних груп характеризується певною послідовністю: 1) спочатку (через 3 та 8 діб введення метилтретбутилового ефіру) руйнуються тучні клітини дна шлунка; 2) далі (через 15 та 22 доби введення метилтретбутилового ефіру) відбувається некроз ECL-клітин дна шлунка. Ця послідовність за часом співпадає з двома етапами кардинальних змін перебігу патологічного процесу в епітелії, клітинах власної пластинки, підслизового прошарку та судинах гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка: І етап переважно реактивні та некротичні зміни (через 3 та 8 діб); ІІ етап переважно апоптозні зміни (через 15 та 22 доби).
7. Виразним і динамічним є І етап структурних змін гемомікроциркуляторного русла, який включає: а) набряк ендотеліоцитів та міоцитів; б) перерозподіл мікрофіламентів в ендотеліоцитах та міофіламентів в міоцитах; втрата їх упорядкованості і рівномірності розподілу (поява ділянок без філаментів); в) розходження ендотеліальних контактів з утворенням наскрізних щілин ("протікань"); г) збільшення кількості мікропіноцитозних пухирців, утворення їх асоціацій (у вигляді пелюсткоподібних комплексів і ланцюжків); їх злиття з формуванням вакуолей і трансендотеліальних каналів; д) зміна розподілу мікропіноцитозних пухирців, їх накопичення у ділянках складок і випинів цитоплазми ендотеліоцитів (що призводить до формування мікроклазмасом); їх концентрація у ділянках міжендотеліальних контактів (що призводить до розширення міжендотеліальних щілин); ж) утворення поздовжньо і паралельно (стосовно базального контуру ендотелія) орієнтованих ланцюжків мікропіноцитозних пухирців, їх злиття і пошарове відокремлення великих ділянок (клазмосом) цитоплазми ендотеліоцитів у судинний просвіт; з) руйнація плазмолеми і некроз ендотеліоцитів та міоцитів.
8. Структурні прояви первинного ушкодження, його ланкоспецифічність, процес репарації та (протилежний за наслідками) процес редукції судин гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка мають ділянкові відмінності.
9. У ділянці дна шлунка некроз і апоптоз ендотеліоцитів та міоцитів у більшості випадків відбувається без порушення цілісності базальної мембрани (яка є найбільш стійкою до дії патологічного чинника). Репарація локального дефекту судинної стінки здійснюється шляхом його закриття за рахунок переміщення неушкоджених ендотеліоцитів та міоцитів уздовж цілісної базальної мембрани. Коли процес некрозу або апоптозу повністю охоплює певну ланку гемомікроциркуляторного русла, то детритні (у випадку некрозу) або апоптозні (у випадку апоптозу) залишки ендотеліоцитів відшаровуються у судинний просвіт, конформована судинна стінка спадається і стає складовою сполучної тканини.
10. У слизовій оболонці воротарної частини шлунка процес ураження ланок гемомікроциркуляторного русла є локальним і, найчастіше, обмежується кровоносними капілярами. Деендотелізація кровоносних капілярів відбувається одночасно з дегенерацією базальної мембрани і супроводжується утворенням перивазальної волокнистої муфти, яка укріплює судинну стінку і забезпечує остаточну облітерацію мікросудини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агаджанян Н. А. Проблемы адаптации и учение о здоровье / Агаджанян Н. А., Баевский Р. М., Берсенева А. П. М.: Изд-во РУДН, 2006. 284 с.
2. Андрушенко В. В. Структурно-функциональные особенности слизистой оболочки желудка крыс различных возрастных периодов при измененном иммунном статусе: дис. кандидата мед. наук: 14.03.09 ''Гистология, цитология и эмбриология'' / Андрушенко Виктория Валерьевна. Луганск, 2005. 319 с.
3. Апихтіна О. Л. Вплив свинцю на скоротливу функцію судинної стінки щурів / О. Л. Апихтіна // Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо зумовленої захворюваності в Україні : [зб.наук.праць / наук. ред. Яворовського О. та ін.]. Київ: НМУ, 2008. С. 8397.
4. Аруин Л. И. Апоптоз и регенерация слизистой оболочки желудка / Л. И. Аруин, И. А. Смотрова, B. C. Городинская // Бюл.экспер.биол.мед. 1989. №10. С. 499501.
5. Аруин Л. И. Иммуноморфология желудка / Л. И. Аруин, О. Л. Шаталова // Клиническая медицина. 1981. № 7. С. 814.
6. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Аруин Л. И., Капуллер Л. Л., Исаков В. А. М. : Триада-Х, 1998. 496 с.
7. Аруин Л. И. Регенерация слизистой оболочки желудка и её клиническое значение / Л. И. Аруин // Клиническа медицина. 1981. Т. 59, № 2. С. 5562.
8. Аруин Л. И. Т-лимфоциты слизистой оболочки желудка при язвенной болезни / Л. И. Аруин, О. Л. Шаталова, И. В. Зверков // Архив патологии. 1990. № 12. С. 2833.
9. Аруин Л. И. Хронический гастрит / Л. И. Аруин, П. Я. Григорьев, В. А. Исаков. Амстердам, 1993. 362 с.
10. Аруин Л. И. Эндокринные клетки желудка, содержащие эндорфин, гастрин и соматостатин при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Л. И. Аруин, В. А. Виноградов, И. В. Зверков //Архив патологии. 1984. № 6. С. 1520.
11. Баглей Е. А. Свободнорадикальный механизм токсического действия химических веществ, канцерогенов / Е. А. Баглей, Н. И. Недопитанская // Тези доповідей І з’їзду Токсикологів України (1113 жовтня 2001). Київ-Україна, 2001. С. 50.
12. Байбеков И. М. Особенности морфологии слизистой оболочки и секреторная активность желудка у больных с дуоденальными язвами / И. М. Байбеков // Архив патологии. 1995. Т. 57, № 6. С. 4952.
13. Барабой В. А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / В. А. Барабой, Д. А. Сутковой; под ред. Ю. А.Зозули. К: Наукова Думка, 1997. 422 с.
14. Белушкин Н. Н. Молекулярные основы патологии апоптоза / Н. Н. Белушкин, С. Е. Северин // Архив патологии. 2001. Т. 63, № 1. С. 5160.
15. Биохимические методы исследования в клинике / Под ред. А. А. Покровского. М.: Медицина, 1969. 652 с.
16. Бобрик И. И. Развитие кровеносных и лимфатических сосудов. / И. И. Бобрик, Е. А. Шевченко, В. Г. Черкасов. К.: Здоровье, 1991. 208 с.
17. Бобрик І. І. Загальні закономірності ангіогенезу мікроциркуляторного русла / І. І. Бобрик, В. Г. Черкасов // Вісник морфології. 2002. № 1. С. 14.
18. Бондарчук Т. І. Морфо-функціональні, метаболічні процеси та кровотік у слизовій оболонці шлунка при різних його функціональних станах: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.03 / Т. І. Бондарчук. Львів, 2002. 18 с.
19. Буров Ю. В. Проблемы экологической безопасности человека в химико-фармацевтической промышленности. / Буров Ю. В. М., 1995. 366с.
20. Буслович С. Ю. Сучасні уявлення про систему захисту слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки та її роль у патогенезі хронічних гастродуоденальних хвороб у дітей / С. Ю. Буслович, М. Ф. Денисова, Н. М. Мягка // ПАГ. 2000. № 1. С. 5458.
21. Быков В. Л. Развитие и гетерогенность тучных клеток / В. Л. Быков // Морфология. 2000. № 2. С. 8692.
22. Быков В. Л. Секреторные механизмы и секреторные продукты тучных клеток / В. Л. Быков // Морфология. 1999. № 2. C. 6472.
23. Варшавская А. Н. Структурные изменения слизистой оболочки желудка при старении и хроническом гастрите / А. Н. Варшавская, Т. Ю. Квитницкая-Рыжова, А. С. Ступина // Проблемы старения и долголетия. 1999. Т. 8, № 3. С. 326334.
24. Волин М. С. Механизмы передачи сигнала оксидант оксид азота в сосудистой ткани / М. С. Волин, К. А. Дэвидсон, П. М. Камински // Биохимия. 1998. Т. 63, № 7. С. 958962.
25. Гайдышев И. Анализ и обработка данных: специальный справочник / И. Гайдышев. СПб: Питер, 2001. 752 с.
26. Гнатюк М. С. Морфометрична та імунологічна оцінка структурно-функціональних змін шлунка при виразковій хворобі / М. С. Гнатюк, О. М. Ковальчук, І. Я. Дибановський // Шпитальна хірургія. 1999. № 3. С. 1721.
27. Голубчиков М. В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення / М. В. Голубчиков // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. № 1. С. 1720.
28. Головацький А. С. Морфофунціональна характеристика клітинних елементів дифузної лімфоїдної тканини слизової оболонки шлунка білих статевозрілих щурів-самців при антигенній стимуляції / А. С. Головацький, І. Г. Калинюк, Ф. А. Попович // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2008. Вип. 33. С. 3641.
29. Гречишкина Т. Ф. Особенности строения слизистой оболочки желудка крыс при поступлении в организм летучих компонентов эпоксидной смолы ЭД-20 и профилактическом введении кверцетина: дис... кандидата биол. наук : 03.00.11 ''Цитология, клеточная биология, гистология'' / Гречишкина Татьяна Филипповна. Луганск, 2004. 274 с.
30. Гришко І.А. Структурно-функціональний стан клітинних і неклітинних елементів слизової оболонки великої кривини тіла шлунка щурів при дії надлишкових концентрацій серотоніну / І. А. Гришко, М. Є. Червінська, В. І. Ковалишин // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2004. № 4. С. 715.
31. Грузєва Т. С. Соціально-економічні аспекти впливу виробничих чинників на здоров’я працюючого населення / Т. С. Грузєва // Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо зумовленої захворюваності в Україні : [зб.наук.праць / наук. ред. Яворовського О. П. та ін.]. Київ: НМУ, 2008. С. 249256.
32. Губский Ю. И. Токсическая гибель клетки: свободно радикальное повреждение ДНК и апоптоз / Ю. И. Губский // Лікування та діагностика. 2001. № 4. С. 813.
33. Губский Ю. И. Химические катастрофы и экология / Губский Ю. И., Долго-Сабуров В. Б., Храпак В. В. К. : Здоров’я, 1993. 223 с.
34. Гулич M. П. Состояние поверхности слизистой оболочки желудка в условиях дефицита ретинола / M. П. Гулич, Е. Н. Оноприенко // Морфология. 1995. Т. 108, № 1. С. 5659.
35. Данченко Е. О. Лабораторные методы оценки апоптоза и некроза / Е. О. Данченко // Медицинская панорама (Лабораторная медицина). 1999. № 3. С. 1819.
36. Дегтярьова Л. В. Патогістологічна характеристика слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки при пептичній виразці дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків Чорнобильської аварії / Л. В. Дегтярьова // Український радіологічний журнал. 2000. Т. 8, № 3. С. 257261.
37. Денисов А. В. Роль гистамина в запуске посттравматической регенерации подчелюстной слюнной железы у крыс / А. В. Денисов // Бюл. экспер. биол. и мед. 1994. № 3. C. 307309.
38. Дзодзикова М. Э. Ультраструктурные особенности дегрануляции и апоптоз тучних клеток разных органов у крыс / М. Э. Дзодзикова, Т. Т. Березов, К. Д. Салбиев. // Морфология. 2005. № 127 (5). С. 6064.
39. Додина Л. Г. Эффективность антиоксидантов и адаптогенов в повышении защитных реакций организма при воздействии факторов производственной и окружающей среды (обзор литературы) / Л. Г. Додина, Е. Е. Агамова // Мед. труда и пром. экология. 2000. № 2. С. 2831.
40. Дубинська Г. М. Особливості систем перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в тканинах різних органів при експериментальній дифтерійній інтоксикації / Г. М. Дубинська // Інфекційні хвороби. 1999. № 1. С. 3236.
41. Емельянов В. Е. Бензины с улучшенными экологическими свойствами / В. Е. Емельянов, А. М. Данилов // Автомобильная промышленность. 1996. № 12. C. 3335.
42. Емельянов В. Е. Производство и применение автомобильных бензинов в России и за рубежом / В. Е. Емельянов // Новые топлива с присадками: труды конф. Санкт-Петербург : Академия Прикладных исследований, 2000. C. 2838.
43. Жукова Е. А. Морфофункциональная и иммунологическая характеристика состояния слизистой оболочки при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у детей / Е. А. Жукова // Рос. педиатр. журн. 2004. № 2. С. 2326.
44. Зуга М. В. Тучные клетки и их значение в физиологии и патологии лёгких (Обзор) / М. В. Зуга, В. Н. Невзорова, Б. И. Гельцер // Тер. арх. 1999. Т. 71, № 3 C. 7680.
45. Измеров Н. Ф. Состояние и перспективы доказательной медицины в профпатологии / Н. Ф. Измеров, А. А. Каспаров, П. Н. Любченко // Медицина труда и промышленная экология. 2006. № 7. С. 14.
46. Карпов С. А. Автомобильные бензины с улучшенными экологическими свойствами / С. А. Карпов // Экология и промышленность России. 2006. № 1. С. 3032.
47. Карупу В. Я. Электронная микроскопия / Карупу В. Я. К. : Вища школа, 1984. 208 с.
48. Ковальчук О. І. Імуногістохімічна діагностика патології гемомікроциркуляторного русла шлунка щурів під дією метилтретбутилового ефіру / О. І. Ковальчук, І. В. Дзевульська // Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень. Тернопіль: Укрмедкнига, 2008. С. 6163.
49. Ковальчук О. І. Структурні зміни кровоносних капілярів шлунка щурів під впливом метилтретбутилового ефіру / О. І. Ковальчук, Л. К. Горовенко // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2008. № 3. C. 142.
50. Ковальчук О. І. Структурні зміни слизової оболонки шлунка щурів під дією метилтретбутилового ефіру / О. І. Ковальчук // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. 2008. № 17. С. 100101.
51. Ковальчук О. І. Структурні зміни судин гемомікроциркуляторного русла шлунка щурів під дією метилтретбутилового ефіру / О. І. Ковальчук // Наукові дослідження теорія та експеримент ’2008. Полтава: ІнтерГрафіка, 2008. Т. 5. С. 2731.
52. Ковтун М. Ф. Порівняльна анатомія хребетних / М. Ф. Ковтун, О. М. Микитюк, Л. П. Марченко. Харків: ОВС, 2003. С. 116119.
53. Козлова И. В. Апудоциты и тучные клетки при хронических воспалительных заболеваниях толстой кишки: клинико-морфологические сопоставления / И. В. Козлова, М. А. Осадчук, И. М. Кветной // Тер. арх. 2000. Т. 72, № 2. С. 3235.
54. Коломоец М. Ю. О состоянии соединительной ткани при заболеваниях органов пищеварения / М. Ю. Коломоец, А. И. Федив // Врачебное дело. 1993. № 7. С. 4751.
55. Комаров Ф. И. Язвенная болезнь / Ф. И. Комаров, А. В. Калинин; под ред. Ф. И. Комарова, А. Л. Гребенева // Руководство по гастроэнтерологии. М. : Медицина, 1995. Т. 1. С. 456533.
56. Короткий В. Н. Язва и рак желудка: современный взгляд на проблему (обзор) / В. Н. Короткий, И. В. Колосович // Український медичний часопис. 1998. № 46. С. 2428.
57. Коршунов А. М. Программированная смерть клеток (апоптоз) / А. М. Коршунов, И. С. Преображенская // Неврологический журнал. 1998. № 1. С. 4046.
58. Коцюба А. Е. Особенности цитохимии тучных клеток в некоторых органах крысы / А. Е. Коцюба, В. М. Черток, Е. П. Коцюба // Цитология. 2008. Т. 50, № 12. С. 10231029.
59. Кундиев Ю. И. Профессиональное здоровье в Украине. Эпидемиологический анализ / Ю. И. Кундиев, А. М. Нагорная. К. : Авиценна, 2007. 396 с.
60. Кундієв Ю. І. Професійна захворюваність в Україні в динаміці довгострокового спостереження / Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна // Український журнал з проблем медицини праці. 2005. № 1. С. 311.
61. Кундієв Ю. І. Сучасні проблеми медицини праці в Україні: наука і практика (огляд літератури і власних досліджень) / Ю. І. Кундієв, В. І. Черняк // Журн. АМН України. 2005. № 1. С. 117127.
62. Лапий Г. А. Структурно-функциональные изменения эпителия желудка при хронической гастродуоденальной патологии, ассоциированной с Helicobacter pylori / Г. А. Лапий, Д. Л. Непомнящих, Л. X. Худайберганова // Бюлл. эксперимент. биологии и медицины. 2004. Т. 138, № 10. С. 470474.
63. Лапий Г. А. Структурные изменения слизистой оболочки желудка при хроническом гастрите, ассоциированном с Helicobacter pillory / Г. А. Лапий, Л. Х. Худайберганова // Сиб. Журн. Гастроэнтерологии. 2003. № 1617. С. 3234.
64. Леоненко О. Б. Особливості комбінованого впливу свинцю та кадмію на інтенсивність вільнорадикального перекисного окислення ліпідів / О. Б. Леоненко, В. А. Стежка // Гигиена труда. 2003. Т. 1. С. 190197.
65. Лушников Е.Ф. Гибель клетки (апоптоз) / Е. Ф. Лушников, А. Ю. Абросимов. М. : Медицина, 2001. 192 с.
66. Львовская Е. Н. Нарушение процессов липидной пероксидации при термической травме и патогенетическое обоснование лечения антиоксидантами из плазмы крови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук / Е. Н. Львовская. Москва, 1998. 44 с.
67. Мамаев С. Н. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная активность слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у больных язвенной болезнью : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / С. Н. Мамаев. Махачкала, 1997. 19 с.
68. Мамедов Р. А. Значение морфофункционального состояния эндокринных клеток слизистой желудка в прогнозе осложнений язвенной болезни / Р. А. Мамедов // Хирургия. 2003. № 11. С. 2627.
69. Мартусевич А. К. Морфометрические особенности эпителия и слизистой оболочки антрального отдела желудка практически здоровых людей и лиц с гастродуоденальной патологией / А. К. Мартусевич, П. В. Гуляев, Т. В. Помаскина // Фундаментальные исследования. 2004. № 2: Темат.вып. Мед. науки. С. 139140.
70. Мінченко О. Г. Експресія казеїнкінази-1ε та SNARK у печінці, легенях та міокарді як показник впливу метилтретбутилового ефіру на організм лабораторних тварин / О. Г. Мінченко та ін. // Науковий вісник НМУ ім.О.О. Богомольця. 2008. № 23. С. 2127.
71. Мінченко О. Г. Циркадіальні гени як чутливі маркери біонебезпеки / О. Г. Мінченко, О. П. Яворовський, Ю. О. Паустовський // Довкілля та здоров’я. 2009. № 1 (48). С. 1017.
72. Молекулярная биология клетки: [В 5 томах] / [Албертс Б., Брей Д., Льюис Дж. и др.]; [пер. с англ.] М.: Мир, 19861987. Т.1. 223 с.; Т.2. 312 с.; Т.3. 296 с.; Т.4. 197 с.; Т.5. 231 с.
73. Морозов И. А. Морфологические аспекты секреции соляной кислоты желудком в норме и патологии : автореф. дис. на соискание научн. степени докт. мед. наук / И. А. Морозов. Москва, 1977. 31 с.
74. Морозов И. А. Топографические способности ультраструктуры обкладочных клеток слизистой оболочки желудка. / И. А. Морозов // Бюл.эксперимент.биол.мед. 1976. № 11. С. 13901394.
75. Москаленко В. В. Особенности морфологических изменений слизистой оболочки желудка у больных с язвой желудка различной локализации / В. В. Москаленко // Терапев. Архив. 2002. Т. 85, № 4. С. 4548.
76. Мышкин В. А. Коррекция перекисного окисления липидов при экспериментальных интоксикациях различными химическими веществами : автореф. дис. на соискание научн. степени докт. мед. наук / В. А. Мышкин. Челябинск, 1998. 48 с.
77. Новицкая И. А. Особенности гистологических и гистотопографических изменений слизистой оболочки желудка при язвенной болезни, ассоциированной с Н. pylori, у больных разного возраста. / И. А. Новицкая, B. C. Гайдичук, Л. В. Фартушняк // Проблемы старения и долголетия. 2002. Т. 11, № 2. С. 180185.
78. Ноздрачев А. Д. Анатомия крысы (Лабораторные животные) / А. Д. Ноздрачев, Е.Л. Поляков; под ред. академика А.Д.Ноздрачева. СПб. : Издательство "Лань", 2001. 464 с.
79. Опарин А. Г. Роль и патогенетические механизмы повреждения защитного слизистого барьера при язвенной болезни / А. Г. Опарин, А. А. Опарин, В. Ю. Чонка // Проблеми мед. науки та освіти 2002. № 1. С. 3536.
80. Парфенов А. И. Барьерная функция желудочно-кишечного тракта / А. И. Парфенов, Н. И. Екисенина, В.К. Мазо // Тер. арх. 2000. Т. 72, № 2. С. 6466.
81. Паустовский Ю. А. Анализ условий труда женщин, занятых в производстве, где применяются композиционные материалы на основе эпоксидных смол / Ю. А. Паустовский // Охрана труда. 1999. № 2. С. 4647.
82. Паустовський Ю. О. Еколого-токсикологічна оцінка глобального забруднювача довкілля метилтретбутилового ефіру (стан та перспективи). / Ю. А. Паустовский // Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо зумовленої захворюваності в Україні : [зб.наук.праць / наук. ред. Яворовського О. та ін.]. Київ: НМУ, 2008. С. 150159.
83. Проданчук Н. Г. Приоритетные проблемы токсикологии / Н. Г. Проданчук, Е. Л. Левицкий // Совр. пробл. токсикологии. 2001. №4. С. 8588.
84. Профессиональный риск для здоровья работников. [Руководство] / под ред. Н. Ф. Измерова и Э. И. Денисова. М. : Тровант, 2003. 448 с.
85. Пузырев А. А. Гастроэнтеропанкреатическая система (развитие, строение, регенерация) / А. А. Пузырев, В. Ф. Иванова // Морфология. 1992. Т. 102, Вып. 1. С. 2835.
86. Пузырев А. А. Морфофункциональные изменения в эндокриноцитах желудочно-кишечного тракта при действии природного газа / А. А. Пузырев, В. Ф. Иванова, Г. Н. Россолько и др. // Эндокринная система организма и вредные факторы окружающей среды : 4 Всесоюз. конф., 1519 сент. 1991 г. : тезисы докл. Л., 1991. С. 183.
87. Райхлин Н. Т. APUD-система: Общепатологические и онкологические аспекты: В 2 ч. / Н.Т. Райхлин, И.М. Кветной, М.А. Осадчук // Мед. радиол. науч. центр РАМН. 1993. Ч. 1 127 с., Ч. 2 109 с.
88. Райхлин Н. Т. Еще раз про апудоциты / Н. Т. Райхлин, И. М. Кветной, Л. А. Барышевская // Арх. патологии. 2000. Т. 62, № 2. С. 5759.
89. Ракитский В. Н. Изучение морфофункциональных изменений тучных клеток соединительной ткани в санитарно-токсикологических экспериментах / В. Н. Ракитский, Н. И. Николаева // Тези доповідей І з’їзду Токсикологів України (1113 жовтня 2001). Київ Україна, 2001. С. 13.
90. Руководство по оценке профессионального риска для здоровья работников. Организационно-методические основы, принципы и критерии оценки. Р2.2.176603. М. : МЗ России, 2003. 23 с.
91. Саган О. В. Морфофункціональний стан мікроциркуляторного русла і тканинних базофілів різних шарів шкіри в нормі і після дії загальної глибокої гіпотермії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.01 ''Нормальна анатомія'' / О. В. Саган. Київ, 1998. 19 с.
92.