ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ПЛАЦЕНТИ І ЛІМФОЇДНОЇ ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З НЕЮ, ПРОТЯГОМ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ВАГІТНОСТІ (анатомо-експериментальне дослідження) : Закономерности строения ПЛАЦЕНТЫ И лимфоидной ткани, ассоциированной с НЕЙ, ЗА ТРЕТЬЕГО ПЕРИОДА БЕРЕМЕННОСТИ (анатомо-экспериментальное исследование)

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

на правах рукопису

КУЩ ОКСАНА ГЕОРГІЇВНА

УДК611.422:612.77]:618.36-008.64−091

ЗАКОНОМІРНОСТІ БУДОВИ ПЛАЦЕНТИ
І ЛІМФОЇДНОЇ ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З НЕЮ,
ПРОТЯГОМ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ВАГІТНОСТІ
(анатомо-експериментальне дослідження)

14.03.01−нормальна анатомія

дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора біологічних наук

науковий консультант
Волошин Микола Анатолійович
доктор медичних наук, професор

Запоріжжя−2008

ЗМІст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
Розділ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 15
1.1. БУДОВА ПЛАЦЕНТИ ЛЮДИНИ 15
1.1.1. Особливості будови плаценти породілей з фізіологічним
перебігом вагітності 15
1.1.2. Особливості будови плаценти породілей з антигенним
впливом протягом третього періоду вагітності 31
1.1.3. Особливості будови плаценти породілей, вагітність яких
була ускладнена ізоімунною несумісністю по резус фактору 41
1.2. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ПЛАЦЕНТ ТВАРИН 52
1.2.1. Особливості будови плаценти щурів протягом третього
триместру вагітності в нормі 52
1.2.2. Реактивність плаценти тварин на дію антигенів 56
1.3. БУДОВА ЛІМФОЇДНОЇ ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З
ПЛАЦЕНТОЮ 64
1.3.1. Особливості будови лімфоїдної тканини материнської частини
плаценти 64
1.3.2. Особливості будови лімфоїдної тканини плодової частини
плаценти 91
Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 99
2.1. Об’єкти дослідження 99
2.2. Методи дослідження 105
2.2.1. Вивчення морфології плаценти 105
2.2.2. Способи вивчення будови лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою 112
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ПЛАЦЕНТИ ПОРОДІЛЬ З ФІЗІОЛОГІЧНИМ ПЕРЕБІГОМ ВАГІТНОСТІ, ВАГІТНІСТЮ ЯКА БУЛА УСКЛАДНЕНА АНТИГЕННОЮ ДІЄЮ У ТРЕТЬОМУ ПЕРІОДІ ВАГІТНОСТІ ТА РЕЗУС−НЕСУМІСНІСТЮ 117
РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЛІМФОЇДНОЇ
ТКАНИНИ ПЛАЦЕНТИ ЛЮДИНИ 157
4.1.Характеристика лімфоїдної тканини материнської частини
плаценти породіль 157
4.1.1. Характеристика дендритних клітин і макрофагів 157
4.1.2. Кількісний та якісний склад лімфоцитів материнської частини
плаценти породіль 161
4.2. Лімфоїдна тканина плодової частини плаценти 178
4.3. Кореляційні зв’язки між кількісними показниками лімфоїдної
тканини, асоційованої з плацентою у породіль 186
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ПЛАЦЕНТИ ЩУРІВ
ПРОТЯГОМ ТРЕТЬОГО ПЕРІОДУ ВАГІТНОСТІ В НОРМІ,
ПІСЛЯ ІМУНІЗАЦІЇ ВАГІТНИХ СТАФІЛОКОККОВИМ
АНАТОКСИНОМ ТА ВНУТРІШНЬОПЛІДНОГО УВЕДЕННЯ
АНТИГЕНУ 192
РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЛІМФОЇДНОЇ
ТКАНИНИ, АСОЦІЙОВАНОЇ З ПЛАЦЕНТОЮ У ТВАРИН 239
6.1. Топографія і динаміка кількості макрофагів і дендритних
клітин в основній відпадній оболонці матки щурів протягом
третього триместру вагітності в нормі та в
експерименті 239
6.2. Топографія і динаміка кількості лімфоцитів в основній відпадній оболонці в децидуальній тканині матки щурів протягом третього періоду вагітності при фізіологічно перебігаючий вагітності, після
імунізації вагітних стафілококковим анатоксином та внутрішньоплідного уведення антигену 252
6.3. Топографія і динаміка кількості лімфоцитів у плодовій частині
плаценти щурів протягом третього періоду вагітності при
фізіологічно перебігаючий вагітності, після імунізації
вагітних стафілококковим анатоксином та внутрішньоплідного
уведення антигену 274
6.4. Кореляційні зв’язки між кількісними показниками лімфоїдної
тканини, асоційованої з плацентою і морфо−функціональним
станом плаценти 288
РОЗДІЛ 7. ОБГОВОРЕННЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ
ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 292
ВИСНОВКИ 342
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 345
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 346
ДОДАТКИ 397

ВСТУП

Актуальність теми. У період погіршання стану репродуктивного здоров’я населення України головними проблемними питаннями є невиношування плоду та ускладнення вагітності й пологів (Концепція державної програми „Репродуктивне здоров’я нації на 20062015 рр.”) [17, 73, 231).
За даними провідних клінік України, фетальний період ускладнюється внутрішньоутробним інфікуванням у 1012 % вагітних, досягаючи в групах високого інфекційного ризику 30 %, що є основним чинником високої перинатальної смертності та захворюваності новонароджених [70, 190]. Наукові дослідження, які спрямовані на моніторинг імунного статусу новонароджених, є пріоритетними для морфологів, імунологів, педіатрів [243, 162].
Одним із чинників погіршення репродуктивного здоров’я населення як в Україні, так і в інших країнах з несприятливими екологічними умовами, є тенденція відставання адаптивних можливостей імунної системи людини. Місцева імунна система репродуктивного тракту жінки, плаценти і плоду є найбільш вразлива під тиском антигенів різної природи [101, 184, 203, 214]. Дослідження будови плаценти та її лімфоїдної системи протягом третього періоду вагітності у людини практично неможливо, що обумовлює проведення анатомоекспериментального дослідження, з урахуванням даних про подібну будову плаценти у щурів і людини [105, 261]. Однією із сучасних фундаментальних проблем імуноморфології є вирішення проблеми виношування плоду як алотрансплантату. Незважаючи на численні гіпотези, які пояснюють механізми невідторгнення плаценти, залишаються недослідженими механізми підтримки стану імунологічної толерантності материнського організму по відношенню до плоду [69, 87]. Одну з головних ролей у виношуванні плоду відіграє лімфоїдна тканина плаценти. Плацента є органом з особливим подвійним походженням і має складну за будовою лімфоїдну тканину [371], але до теперішнього часу мало вивчені закономірності будови лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, та її роль у формуванні фетоплацентарноматеринських взаємовідносин в нормі і при дії антигенів на материнський та плідний організми.
Виходячи з концепції, що імунний нагляд лімфоїдної системи спрямовано на підтримку антигенної та структурної цілісності багатоклітинного організму [34, 86], доцільно розглядати будову лімфоїдної тканини плаценти з двох позицій. По перше, участі лімфоїдних утворень децидуальної тканини у формуванні імунологічної толерантності до антигенів трофобласту. По друге, ролі лімфоїдних утворень децидуальної пластинки в процесі розпізнавання, руйнації та елімінації чужорідних антигенів. Необхідно встановити участь дендритних клітин плаценти в різних формах імунної відповіді.
Недостатньо вивчені розвиток, топографія лімфоїдних утворень плаценти, їх будова, клітинний склад. Не з’ясована їх морфофункціональна характеристика і призначення в плаценті, особливо протягом третього періоду вагітності, коли імунна система плоду майже сформована і спроможна реалізувати повноцінну імунну відповідь [76]. До кінця не вивчена популяційна приналежність плацентарних лімфоцитів, їх взаємовідносини з децидуальними клітинами і клітинами позародкового походження. Не досліджено як впливає кількісний і якісний склад лімфоцитів на фетоплацентарний бар’єр.
Для розуміння процесу формування імунологічної толерантності материнського організму до плоду залишається мало дослідженим питання будови і структури фетоплацентарного бар’єру, як динамічної структури. До теперішнього часу не вивчалися композити фібриноїду плаценти за допомогою лектинової гістохімії та залишаються не дослідженими закономірності його змін будови і хімічного складу під тиском антигенів на материнський або плідний організм.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної науководослідної роботи кафедри анатомії людини та гістології, цитології, ембріології Запорізького державного медичного університету „Особливості морфогенезу органів лімфоїдної системи плодів та новонароджених після моделювання порушень в системі матиплацентаплід” (№ державної реєстрації 0103 U 003927). Автором самостійно проведено дослідження будови плаценти протягом третього періоду вагітності з фізіологічним перебігом вагітності та при зміненій імунній реактивності плодового або материнського організмів. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією АМН та МОЗ України „Морфологія людини” 4 червня 2004 р. (протокол № 60).
Мета дослідження. Встановити закономірності будови плаценти та морфогенезу лімфоїдної тканини, асоційованої з нею, розкрити її значення у формуванні фетоплацентарних відносин в нормі та після дії чужорідних антигенів на плід або материнський організм.
Завдання дослідження:
1. Дослідити морфологію плаценти породіль з фізіологічним перебігом вагітності та у жінок з вірогідною дією антигенів.
2. Встановити особливості будови лімфоїдної тканини та її реактивність під дією антигенів.
3. Вивчити розподіл, фенотип, кількісний склад, топографію клітин лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою.
4. Вивчити розподіл колагенів І, III, IV, V, і VІ типів на клітинах в сполучній тканині плаценти породіль.
5. Дослідити морфометричні параметри плаценти в нормі та при внутрішньоплідному введенні імуноглобуліну людського плодам щурів, або після імунізації вагітних самиць стафілококовим анатоксином.
6. Вивчити морфо−функціональні зміни лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою у щурів, залежно від спрямованості дії антигену.
7. Встановити закономірності будови фібриноїдного шару; його лектингістохімічну структуру і адгезивні властивості.
8. Показати особливості формування фетоплацентарноматеринських взаємовідносин в залежності від морфофункціонального стану лімфоїдної тканини плаценти в нормі і при дії антигенів.
Об’єкт дослідження: морфогенез плаценти та лімфоїдної тканини, асоційованої з нею.
Предмет дослідження: морфологія плаценти і асоційованої з нею лімфоїдної тканини протягом третього періоду вагітності при фізіологічній вагітності та зміненій імунологічній реактивності материнського та плідного організмів.
Методи дослідження: описовий метод макромікроскопічним методом описані особливості морфології плацент і лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою. Морфометричним методом проведено кількісний аналіз морфологічних структур. За допомогою гістологічного, лектингістохімічного, імуногістохімічного методів описані структури плаценти і лімфоїдної тканини, асоційованої з нею. Отримані числові результати оброблені методами варіаційної статистики і кореляційного аналізу.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше описано будову лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою. При зміненій імунологічній реактивності материнського і плодового організмів зростає кількість лімфоцитів, як з боку децидуальної пластинки, так і зі сторони плодової частини плаценти, що призводить до прискорення процесу дезорганізації фетоплацентарного бар’єру.
Вперше в плаценті описано імунологічно незрілі PNA+лімфоцити, які здатні проходити антигеннезалежне диференціювання в децидуальній пластинці. Імунологічні реактивні зміни в організмі матері, або плоду супроводжуються зростанням чисельності імунологічно незрілих лімфоцитів. Збільшення цих лімфоцитів в плодовій частині плаценти вказує на здатність плоду формувати імунну відповідь на антиген.
Вперше описано цитотоксичні HPA+лімфоцити в плаценті. Зростання чисельності HPA+цитотоксичних лімфоцитів в материнській частині при антигенному впливі на організм вагітної призводить до змін у морфофункціональному стані фетоплацентарного бар’єру з надлишковим відкладанням фібриноїду.
Встановлено наявність SBA+ і SNA+лімфоцитів у плаценті, які відносяться до Влімфоцитів. Встановлено зростання чисельності Влімфоцитів в плодовій і материнській частині плаценти на тлі антигенного впливу на материнський, або плідний організм.
Вперше в плаценті описано морфологію, топографію і кількість СD5+лімфоцитів, які ідентифікуються як В1лімфоцити. Підвищення чисельності СD5+лімфоцитів вказує на активацію неспецифічної гуморальної ланки імунітету, що корелює із надлишковим відкладанням фібриноїду і впливає на морфофункціональний стан плацентарного бар’єру.
Вперше виявлені дендритні клітини в плаценті за допомогою реакції на АТФазу. Протягом третього періоду вагітності морфофункціональна активність дендритних клітин зростає, в них збільшується кількість відростків та їх товщина, підвищується активність ферменту АТФази і вони контактують з клітинами строми ворсин трофобласту, що є морфологічною ознакою формування адаптивного імунітету.
Біологічний бар’єр в системі матиплацентаплід формується на клітиномолекулярному рівні, який опосередкований рецепторами до лектинів на композитах фібриноїду. Імунізація вагітних тварин, або внутрішньплідне уведення антигену плодам призводить до змін синтезу в просторі та часі лектинрозпізнаючих рецепторів на компонентах фібриноїду, що змінює властивості гематоплацентарного бар’єру.
Антигенний вплив призводить до збільшення вмісту лімфоцитів в плаценті й на цьому фоні до змін в синтезі колагенів І, ІІІ, ІV, V і VІ типів. Спостерігається посилення фібрилогенезу за рахунок колагенів І, ІІІ, V і VІ типу та зменшується синтез колагену ІV типу.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблено методично обґрунтований підхід дослідження лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, протягом третього періоду вагітності у породіль та у тварин з фізіологічним перебігом вагітності, при зміненій імунологічній реактивності плідного, або материнського організмів. Виявлені особливості динаміки клітинного складу лімфоїдної тканини плаценти, з фізіологічним перебігом і після дії антигенів на організм плоду, або матері, доповнюють уявлення про будову плаценти. Дані про стан лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, можуть слугувати діагностичним критерієм внутрішньоплідної дії антигенів на плід і враховуватися при розробці прогнозування розвитку інфекційноалергічних, аутоімунних, хронічних запальних захворювань, імунодефіцитних станів у новонароджених, які перенесли внутрішньоутробну інфекцію, та корекції їх графіків вакцинації.
Дані про будову лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою, увійшли до методичних рекомендацій „Морфологические исследования для оценки иммунотоксичности лекарственных средств” (ГФЦ МЗ Украины. Киев. 2008.) Отримані результати досліджень використовуються в навчальному процесі та при проведені наукових досліджень на морфологічних кафедрах Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академії, Запорізького державного медичного університету і Запорізької медичної академії післядипломної освіти, Івано-Франківського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету імені С.І. Георгієвського, Луганського державного медичного університету, Української медичної стоматологічної академії та медичних факультетів Ужгородського національного університету і Сумського державного університету.
Особистий внесок здобувача. Ідею, мету, завдання дисертаційної роботи висунуто та сформульовано за участі наукового консультанта доктора медичних наук, професора Волошина М.А. На підставі договору про співробітництво з Запорізьким обласним патологоанатомічним бюро автором самостійно здійснено макромікроскопічне дослідження плацент породіль. Проаналізовано історії пологів породіль. Автор дисертації самостійно провела експеримент по внутрішньоплідному введенню антигену плодам та імунізацію тварин стафілококовим анатоксином. Самостійно виконано забір матеріалу та здійснено органометричні, загальногістологічні, гістохімічні, лектингістохімічні, морфометричні, мікроденситометричні дослідження. Імуногістохімічні дослідження проведено згідно програми сумісних наукових досліджень кафедри нормальної анатомії та інституту клінічної патології Запорізького державного медичного університету. Здобувачем виконано статистичну обробку отриманих результатів, їх фотодокументацію, аналіз, узагальнення, сформовано головні положення і висновки роботи, написано дисертацію.
У наукових працях, опублікованих у співавторстві, а також актах впровадження, що стосується науковопрактичної новизни, викладено дані, отримані автором у процесі виконання дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи оприлюднено на: науковопрактичній конференції морфологів „Роль імунної, ендокринної та нервової системи у процесах морфогенеза і регенерації” (Запоріжжя, 2003); VІ Міжнародній науковопрактичній конференції морфологів України (Львів, 2004); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004); Пироговських читаннях (Вінниця, 2004); Українській конференції, з міжнародним представництвом „Нейроендокринні і імунні механізми регуляції гомеостазу в нормі та патології” (Запоріжжя, 2005); І Всеукраїнській науковій конференції „Методологічні аспекти регуляції антиген структурного гомеостазу нервовою, ендокринною та імунною системами” (Запоріжжя, 2005); науковопрактичній конференції, присвяченій 100річчю з дня народження професора Е.Д. Бромберг „Актуальні питання функціональної морфології” (Полтава, 2005); Всеукраїнській науковопрактичній конференції молодих учених „Актуальні питання медицини і фармації 2006” (Запоріжжя, 2006); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (Чернівці, 2006); Всеукраїнській науковопрактичній конференції „Сучасні методи в дослідженні структурної організації органів і тканини” (Судак, 2006); Российской научной конференции с международным участием „Вопросы морфологи” (Уфа, 2006); науковопрактичній конференції „Впровадження досягнень морфологічної науки в навчальний процес та його значення для європейської інтеграції медичної освіти” (Тернопіль, 2006); Всеукраїнській науковопрактичній конференції „Сучасні проблеми морфології” присвяченої 70річчю з дня народження Заслуженого діяча науки і техніки України, д. мед. н., професора М.С. Скрипнікова (Полтава, 2006); ІV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (СімферопольАлушта, 2006); ІІІ Міжнародних Пироговських читаннях (Вінниця, 2006); науковопрактичній конференції „Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів” (Тернопіль, 2007); VІ Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні проблеми сучасної морфології” (Луганськ, 2008). Апробація дисертаційної роботи відбулася на засіданні Запорізького відділення Українського товариства АГЕТ, сумісно з кафедрами медично−біологічного профілю ЗДМУ, ЗМАПО і ЗНУ (протокол №1 від 12.05 2008 р.)
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 35 наукових праць, з яких, 25 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (7 статей без співавторів), 7 у матеріалах конференцій, отримано 1 деклараційний патент України на корисну модель і 2 патенти України на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі розв’язана наукова проблема нормальної анатомії щодо закономірності будови плаценти і асоційованої з нею лімфоїдної тканини та показана її реактивність на дію антигенів; визначено роль дендритних клітин в підтримці імунологічної толерантності та доведено тісний зв’язок між морфофункціональним станом плаценти та вмістом в ній лімфоцитів. Описано вроджену ланку імунітету, яка залежить від лектинопосередкованого розпізнавання.
1. Лімфоїдна тканина, асоційована з гемохоріальною плацентою, відноситься до лімфоїдної тканини дифузного типу, має подвійне походження (плодове і материнське) і представлена: макрофагами і дендритними клітинами; цитотоксичними HPA+лімфоцитами, які є домінуючою популяцією; CD8+лімфоцитами; SBA+ і SNA+Влімфоцитами; СD5+лімфоцитами, та одиничними плазматичними клітинами; імунологічно незрілими PNA+Тлімфоцитами. На початку третього періоду вагітності в складі лімфоїдної тканини, асоційованої з плацентою превалює вроджена ланка імунітету, а наприкінці вагітності доповнюється адаптивною.
2. У породіль з антигенним впливом зростає середня маса плацент і плодів, площа плацент зменшується, порівняно з фізіологічним перебігом вагітності, на тлі зростання загальної кількості лімфоцитів у основній відпадній оболонці (51,34±4,55) і плодовій частині плаценти (23,00±1,11), що вдвічі більше, ніж у нормі.
3. Товщина плаценти, особливо материнської частини зростає до 37,10±1,30 мм, проти 15,10±1,00 мм; абсолютна площа материнських лакун до 503,51±45,86 мм2, порівняно з контролем, 445,16±52,45 мм2; зменшується площа цито і синцитіотрофобласту; зростає відносна площа строми ворсин у жінок з резуснесумісною вагітністю на тлі збільшення загальної кількості лімфоцитів до 23,90±0,83 в основній відпадній оболонці і кількості HPA+лімфоцитів і SBA+Влімфоцитів в плодовій частині до 28,92±5,55 і 14,14±1,06, порівняно з групами контролю 21,79±0,65 і 8,33±1,16, відповідно, та числа СD8+лімфоцитів до 5,55±0,36 і до 6,44±0,24 в плодовій частині плаценти лімфоцитів, що на 15 %, більше, ніж при фізіологічному перебігу вагітності.
4. Встановлено надлишковий вміст колагенів I, III, V і VI типів у сполучній тканині строми ворсин, децидуальній пластинці, в структурі фібриноїду і базальних мембран в плаценті породіль, які зазнали антигенного впливу, що сприяє прискореній інволюції плаценти. Вміст колагену ІV типу зменшується при резуснесумісності і супроводжується зростанням площі нашарувань антирезусними комплексами до 182,62±23,56 мкм2, проти групи порівняння 240,76±23,09 мкм2 на фоні зростання кількості СD5+лімфоцитів до 6,44±0,24 в плодовій частині плаценти, що на 16 % більше, ніж у групі порівняння.
5. Протягом третього періоду вагітності в плаценті щурів відбуваються зміни від адаптивнокомпенсаторних до інволютивних, що проявляється зменшенням маси і зростанням її діаметру; накопиченням фібриноїду до 28,80±9,33 %; звуженням сполучної зони до 0,34±0,02 мм, в якій виявляються активовані дендритні клітини в кількості 4,23±1,90 і цитотоксичні лімфоцити, кількість котрих стає максимальною на час пологів 7,00±0,36, порівняно з іншими частинами плаценти, що сприяє відміні імунологічної толерантності при вагітності.
6. Після імунізації вагітних самок щурів стафілококовим анатоксином спостерігається збільшення діаметру плаценти на 16 % на фоні підвищеного в дватри рази вмісту лімфоцитів у плаценті. Зростає кількість нашарувань фібриноїду до 37,67±3,71 %, що позитивно корелює із кількістю цитотоксичних HPA+лімфоцитів в плодовій частині плаценти (r=0,9). Прискорюється звуження сполучної зони до 0,25±0,02 мм із зменшенням кількості в ній цитотоксичних лімфоцитів на час пологів до 5,29±1,06.
7. Внутрішньоутробне уведення антигену призводить до: зменшення маси плаценти, зростання її діаметра на тлі потрійного збільшення лімфоцитів плодової частини плаценти, зростання кількості PNA+лімфоцитів (5,86±0,76), що корелює із кількістю фібриноїдних нашарувань (35,34±3,67 %); прискореного звуження сполучної зони плаценти до 0,24±0,02 мм і значного зростання цитотоксичних лімфоцитів в ній з 20ї до 22ї доби вагітності, що закінчується передчасними пологами.
8. Дендритні клітини знаходяться на межі плодової і материнської частини плаценти. Протягом третього періоду вагітності їх кількість збільшується в чотири рази. Зростає кількість, товщина і довжина відростків; збільшується активність АТФази до 883,27±54,91 од. оп. щіл., що відображає зміни в морфофункціональному стані дендритних клітин.
9. Протягом третього періоду вагітності змінюється структура фетоплацентарного бар΄єру: зростає кількість нашаруваниь фібриноїду, з΄являються нашарування, які мають рецептори до лектинів SBA+ і PNA+, споріднених до імунних комплексів і фібронектину. Імунізація вагітних стафілококовим анатоксином призводить до надлишкового відкладання SBA+ і WGA+нашарувань на межі плодової і материнської частини плаценти, які споріднені до імунних комплексів та тенасцину і анексину V. Після внутрішньоутробного уведення антигену збільшується інтенсивність накопичення композитів фібриноїду в лабіринтній частині плаценти, споріднених до лектинів сої та ікри окуня, який тропний до ламініну.
10. Реактивні зміни лімфоїдної тканини впливають на морфогенез плаценти щурів протягом третього періоду вагітності: реактивність імунної системи плоду супроводжується зменшенням маси плаценти, але зростанням її площі і збільшенням маси плодів. Реактивність лімфоїдної тканини материнської частини плаценти тварин закінчується зростанням діаметру плаценти і зменшенням розмірів плодів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия : руководство / Г. Г. Автандилов М. : Медицина, 1990. 384 с.
2. Айламазян Э. К. Влияние экологической обстановки на репродуктивное здоровье женщины. Новый взгляд на проблему / Э. К. Айламазян, Т. В. Беляева, Е. П. Виноградов // Л. вестн. РААГ 1996. № 2. С. 1316.
3. Айламазян Э. К. Репродуктивное здоровье женщины как критерий биоэкологической диагностики и контроля окружающей среды / Э. К. Айламазян // Журнал акуш. и женских болезней. 1997. № 1. С. 6-10.
4. Айламазян Э. К. Иммунологические методы прогнозирования и диагностики позднего токсикоза беременных / Э. К. Айламазян, М. А. Тарасова // Акушерство и гинекология. 1988. № 6. С. 3941.
5. Алексеев Л. П. Современные представления о биологической роли главного комплекса тканевой совместимости / Л. П. Алексеев // Матер. Семинара европейской школы онкологии «Immunology for oncologists». М., 2008. С. 5-24.
6. Алексеев Л. П. Пересмотр представлений о роли HLA антигенов в физиологии и патологи репродуктивного процесса / Л. П.Алексеев, М. Н. Болдырева // Физиология и патология иммунной системы. 2004. № 1. С. 4449.
7. Алексеев Л. П. Иммунологические основы патологии беременности / Л. П. Алексеев, О. А. Федорова // Иммунология. 1981. № 4. С. 13.
8. Андреев М. Д. Морфометричний аналіз периферічного цитотрофобласту в плаценті при ізоімунному конфлікті матері та плоду / М. Д. Андреев, О. Г. Курик, Т. В. Полякова // Вісник морфології. 2000. № 1. С. 4950.
9. Антонюк В. О. Лектини та їх сировинні джерела / В. О. Антонюк Львів, 2005. 554 с.
10. Характеристика иммунного ответа в интерфазе матьплод при гестозе / Н. В. Астраух, Н. Ю. Сотникова, Н. В. Крошкина [и др.] // Мед. иммунология. 2002. Т. 4, № 2. С. 272.
11. Бадаєва Л. М. Морфометричний аналіз плаценти білих щурів при дії пестицидів на організм самиці / Л. М. Бадаєва, Н. І. Нероденко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1994. № 3. С. 2324.
12. Бандажевский Ю. И. Действие вакцины БЦЖ на развитие зародышей белых крыс / Ю. И.Бандажевский, Г. М. Ногтева, А. В. Мирон // Проблемы туберкулеза. 1986. № 8. С. 5051.
13. Барботько А. А. Морфофункциональнные особенности лимфоидной системы у плодов и новорожденных 2328 недели гестации при внутриутробном инфицировании / А. А. Барботько, П. С.Гуевич, А. П. Милованов // Арх. патологии. 1993. Т. 55, № 6. С. 133136.
14. Барков Л. О. До питання про функціональну морфологію плаценти / Л. О. Барков // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1993. № 3. С. 51-52.
15. Безношенко Г. Б. Состояние плацентарного барьера и периода новорожденности при сочетанном гестозе / Г. Б. Безношенко, Л. А. Барков, Т. В. Березина // Диагностика и коррекция нарушений состояния плода : сб. науч. тр. М., 1990. С. 7175.
16. Бенюк В. О. Вплив аллоантигеної стимуляції на імунний гомеостаз під час недоношування вагітності / В. О. Бенюк, В. Ю. Черненко // Проблеми екологічної та медичної антигени і клінічної імунології : збірник наук. праць. К. : Луганськ; Х., 2000. вип. 4 (30). С. 3943.
17. Бережной В. В. Иммунокорекция в педиатрии / В. В. Бережной // Современная педиатрия. 2005. № 1 (6). С. 5763.
18. Березовский Ю. С. Иммунокомпетентнные клетки в децидуальной ткани при нормальной беременности и раннем невынашивании / Ю. С. Березовский // Архив патологии. 2001. № 4. С. 4449.
19. Бийболатова Д. Т. К вопросу исхода гестации при иммуноконфликтной беременности на фоне железодефицитной анемии / Д. Т. Бийболатова // Медицина, наука и практика. Махачкала, 2006. № 1. С. 4753.
20. Структурные аспекты миграции лимфоцитов через стенку посткапилярных венул лимфатических узлов / И. И. Бобрик, В. Г. Черкасов, Е. А. Шевченко, Ю. Ю. Кузьменко // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики : зб. наук. ст. Запоріжжя, 2003. Вип 9. С. 2023.
21. Болховитинова С. С. Морфофункциональное состояние плаценты при гипотрофии плода / С. С. Болховитинова // Акушерство и гинекология. 1985. № 2. С. 4345.
22. Бондаренко Г. І. Локалізація рецепторів чинників росту у ворсинках хоріону / Г. І. Бондаренко // Укр. науковомедичний молодіжний журнал. 2000. № 23. С. 5052.
23. Бондаренко Г. І. Особливості субпопуляційного складу імунокомпетентних клітин, віділених з децидуальної оболонки у першому триместрі фізіологічної вагітності / Г. І. Бондаренко, В. П. Чернишов, І. І. Слуквін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1993. № 1. С. 5253.
24. Бронз Б. Д. Тлимфоциты и их рецепторы в иммунологическом распознавании / Б. Д. Бронз М. : Наука, 1987. 470 с.
25. Брусиловский А. И. Место провизорных тканей в гистологической классификации, используемой с педагогической целью / А. И. Брусиловский // Арх. анатомии, гистологии и эмбриологии. 1989. № 1. С. 100103.
26. Брусиловський А. И. Развитие, строение и функции плаценты человека / А. И. Брусиловський. Симферополь, 1986. 33 с.
27. Бурыкин И. М. Введение димефосфона в ранние сроки беременности и оценка его действия на потомство крыс / И. М. Бурыкин, Г. Н. Алеева, Р. Х. Хафизьянова // Актуальные проблемы мед. науки и мед. техники. Новосибирск, 1983. С. 3437.
28. Бында Т. П. Состояние иммунитета у детей 6летнего возраста, родившихся у женщин, перенесших поздний токсикоз беременности / Т. П. Бында, С. С. Брынцова, Н. И. Белозорова // Педиатрия. 1991. № 8. С.109.
29. Валамина И. Е. Особенности фетоплацентарных нарушений у ВИЧинфицированных беременых / И. Е. Валамина, А. В. Горленко, О. Ю. Береснева // Труды ІІ съезда Рос. общества патологоанатомов, Москва, 1114 апр. 2006 г. М., 2006. Т.1. С. 101104.
30. Венцковський Б. М. Сучасні погляди на імунологію вагітності : (наук. огляд) / Б. М. Венцковський, Г. М. Дранник, О. Ю. Вороненко // МРЖ. 1997. Р. 4 : Педіатрія, акушерство та гінекологія. № 1-2. С. 3137.
31. Вербицкий М. Ш. Изоантигенная несовместимость организмов матери и плода / М. Ш. Вербицкий. Минск : Беларусь, 1979. 207 с.
32. Вершигора А. Е. Динамика формирования специфичных к антигенам стафилококка лимфоцитов в лимфоидных органах мышей после подкожной и внутривенной иммунизации / А. Е. Вершигора, В. А. Бехало, С. А. Бобровник // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1982. № 10. С. 8492.
33. Волосовець О. П. Цитоморфометрична оцінка лімфоцитів периферічної крові у дітей з алергічним ринітом // Актуальні проблеми сучасної медицини / О. П. Волосовець, М. А. Волошин, С. В. Насіковська // Вісн. Укр. мед. стоматологічної академії 2002. Вип. 2(4), т. 2. С. 86-89.
34. Волошин М. А. Лімфоцит фактор морфогенеза / М. А. Волошин // Запорож. мед. журн 2005. № 3 : матеріали наук. практ. конф. „Роль імунної, ендокринної та нервової системи у процесах морфогенеза і регнерації”. С. 122.
35. Деклараційний патент на корисну модель № 12481 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Спосіб виявлення дендритних клітин тимусу та селезінки у лабораторних тварин / Волошин М. А., Григор'єва О. А. .; заявник і патентовласник Запорізький державний медичний університет. № u 2004 1008784 ; заявл. 27.10.2004 ; опубл. 15.04.2005, Бюл. № 4.
36. Внутриутробное введение антигена модель для изучения роли лимфоцитов в процесах морфогенеза внутренних огранов / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева, О. Г. Кущ [и др.] // Запорож. мед. журн. 2005. № 3 : матеріали наук.практ. конф. „Роль імунної, ендокринної та нервової системи у процесах морфогенеза і регнерації”. С. 120.
37. Внутриутробная антигеная стимуляция как модель для изучения морфогенеза органов / Н. А. Волошин, Е. А. Григорьева, О. Г. Кущ [и др.] // Морфологические ведомости. 2006. № 1. С. 57-58.
38. Волошин М. А. Лимфоциты как фактор морфогенеза органов / Н. А. Волошин, М. Е. Иванов, О. А. Новоселова // Актуальні питання морфогенезу. Чернівці, 1996. С. 7677.
39. Морфология внутренних органов и лимфоидной системы при висцеромегалии / Н. А. Волошин, М. Е. Іванов, М. Б. Вовченко [и др.] // Морфогенез и регенерація. Курск, 1999. С. 19.
40. Внутриутробное введение антигенов модель для изучения процессов морфогенеза лимфоидных органов / Н. А. Волошин, М. В. Карзов, Е. А. Григорьева [и др.] // Таврич. медикобиол. вестн. 2002. № 3. С. 4346.
41. Волошин М. А. Динаміка кількості лімфоцитів у плаценті в третьому триместрі в нормі і під дією антигенів з боку плода / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. 2003. Т. 8, № 2. С. 194-195.
42. Волошин М. А. Компенсаторнопристосувальна реакція плаценти на внутрішньоплідне уведення антигену / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Наук. вісн. Львівської нац. академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. 2004. Т. 6 (№1). Ч. 1. С. 5659.
43. Волошин М. А. Особливості розподілу лімфоцитів у лабіринтному відділі плаценти в нормі і після імунізації вагітних стафілококовим анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2004. Т. 3, № 4. С. 5356.
44. Волошин М. А. Взаємозв’язок між інтенсивністю відкладання фібріноїду в лабіринтному відділі плаценти щурів та вмістом лімфоцитів в компактному шарі децидуальної оболонки матки протягом третього триместру вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Світ медицини та біології. 2005. № 3. С. 9599.
45. Волошин М. А. Динаміка кількості лімфоцитів в децидуальній оболонці протягом третього триместру вагітності в нормі і при зміненій імунореактивності материнського і плодового організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. Запоріжжя : Видво ЗДМУ, 2005. Вип. XIV С. 171177.
46. Волошин М. А. Динаміка товщини сполучної зони плаценти щурів і вміст в ній лімфоцитів протягом третього періоду вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Запорож. мед. журн. 2005. № 3. С. 2628.
47. Волошин М. А. Динаміка кількості лімфоцитів в децидуальній оболонці протягом третього триместру вагітності в нормі та після внутрішньоутробного введення антигену / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині: наук.практ. конф. з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю з дня заснування Харьковського державного медичного університету, 17-18 січн. 2005. : матеріали конф. Х., 2005. С. 1314.
48. Волошин М. А. Роль лімфоїдної тканини асоційованої з децидуальною оболонкою в формуванні імунологічної толерантності між материнським організмом і плодовим організмом / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Друга Всеукраїнська морфологічна наукова конференція „Карповські читання”, : 1215 квіт. 2005 р. матеріали конф. Дніпропетровськ. 2005. С. 1314.
49. Волошин М. А. Особливості розподілу Влімфоцитів в децидуальній оболонці матки протягом третього періоду вагітності в нормі та після імунізації вагітних стафілококовим анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Світ медицини та біології. 2006. № 1. С. 1113.
50. Волошин М. А. Динаміка кількості макрофагів в децидуальній тканині матки протягом третього періоду вагітності в нормі та при імунізації вагітних стафілококовим анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник проблем біології та медицини. 2006. Вип. 2. С. 232234.
51. Волошин М. А. Динаміка HPA+цитотоксичних лімфоцитів у матково-плацентарному інтерфейсі протягом третього періоду вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения : тр. Крымского гос. мед. унта им. С. И. Георгиевского. 2006. Т. 142, ч. 1. С. 1013.
52. Волошин М. А. Лектингістохімічна характеристика фібріноїду / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. 2006. № 12 (1). С. 4953.
53. Волошин М. А. Топографія дендритних клітин в плаценті / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. 2006. № 12 (2). С. 165 167.
54. Волошин М. А. Фібріноїд плаценти фактор неспецифічного імунного захисту материнського і плідного організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Таврический медикобиологический вестн. 2006. Т. 9, № 3. Ч. ІІІ. С. 3439.
55. Кущ О. Г. Особливості синтезу колагенів в плаценті при фізіологічно перебігаючий вагітності та при пізніх гестозах / О. Г. Кущ // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2006. № 2 (6). С. 148151.
56. Волошин М. А. Динаміка кількості цитотоксичних лімфоцитів у плаценті протягом третього періоду вагітності в експерименті / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2006. Т. 5, № 2. С. 2324.
57. Волошин М. А. Динаміка кількості імунологічно незрілих PNA+лімфоцитів у лабіринтному відділі плаценти в нормі і після імунізації тварин стафілококовим анатоксином / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісн. Запорізького нац. унту. Біологічні науки. 2006. № 1. С. 168.
58. Волошин М. А. Особенности строения лимфоидной ткани, ассоциированной с плацентой в третьем периоде беременности у крыс / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Актуальные вопросы эволюционной, возрастной и экологической морфологии. Белгород, 2006. С. 34.
59. Деклараційний патент на корисну модель № 13282 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Спосіб виявлення Влімфоцитів в гістологічних препаратах / Волошин М. А., Кущ О. Г.; заявник і патентовласник Запорізький державний медичний університет. № u 2005 09959 ; заявл. 24.10.2005 ; опубл. 15.03.2006, Бюл. № 3.
60. Патент на корисну модель № 19482 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Спосіб виявлення ламініну в гістологічних препаратах / Волошин М. А., Кущ О. Г.; заявник і патентовласник Запорізький державний медичний університет. № u 2006 07176; заявл. 27.06.2006 ; опубл. 15.12.2006, Бюл. № 12.
61. Волошин М. А. Виявлення Влімфоцитів у плаценті при резусізоімунному конфлікті матері та плоду / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Вісник морфології. 2007. № 13 (2). С. 290293.
62. Волошин М. А. Морфологія дендритних клітин плаценти щурів протягом третього триместру вагітності / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Журн. АМН України. 2007. Т. 13, № 2. С. 327336.
63. Патент на корсину модель № 21635 Україна, МПК (2006) G 01N 21/00. Спосіб виявлення колагену III типу в гістологічних препаратах / Волошин М. А., Кущ О. Г.; заявник і патентовласник Запорізький державний медичний університет. № u 2006 11423; заявл. 30.10.2006 ; опубл. 15.03.2007, Бюл. №3.
64. Волошин М. А. Особливості будови лімфоїдної тканини асоційованої з плацентою у породіль при фізіологічно перебігаючий вагітності та при зміненій імунологічній реактивності материнського та плодового організмів / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Український морфологічний альманах. 2008. Т. 6, № 1. С. 6467.
65. Волошин М. А. Розподіл дендритних клітин та лімфоцитів децидуальної тканини матки в третьому періоді вагітності людини / М. А. Волошин, О. Г. Кущ // Науковий вісник Ужгородського унту, серія „Медицина” 2008. Вип. 33. С. 1821.
66. Габрилович Д. Дендритные клетки в иммунотерапии злокачественных опухолей / Д. Габрилович // Материалы семинара европейской школы онкологии «Immunology for oncologists». М., 2008. С. 2743.
67. Гавалло В. И. Иммунология репродукции / В. И. Гавалло. М. : Медицина, 1987. - 303 с.
68. Галактионов В. Г. Проблемы эволюционной иммунологии / В. Г. Галактионов // Мед. иммунология. 2004. Т.6, № 35. С. 159170.
69. Глуховец Б. И. Патология последа / Б. И. Глуховец, Н. Г. Глуховец СПб. : ГРААЛЬ, 2002. 448 с.
70.