МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ТА ПАРЕНХІМИ НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ПРИ ДІЇ ЗАГАЛЬНОЇ ГЛИБОКОЇ ГІПОТЕРМІЇ : МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ гемомикроциркуляторного РУСЛА И паренхимы НАДПОЧЕЧНИКОВ ПРИ ДЕЙСТВИЯ ОБЩЕЙ глубокой гипотермии

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
державний вищий навчальний заклад
Івано-Франківський державний медичний університет”

На правах рукопису

Князевич-Чорна Тетяна Володимирівна

УДК 616.071+616.002.16+616.45+616.18

Морфофункціональний стан гемомікроциркуляторного русла та паренхіми надниркових залоз при дії загальної глибокої гіпотермії

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник -
д.мед.н., професор
Левицький Володимир Андрійович

Івано-Франківськ - 2008

зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.. 4
Вступ.....5
Розділ 1. морфофункціональний стан кровоносних судин, гемомікроциркуляторного русла, паренхіми надниркових залоз у нормі та під впливом різноманітних факторів (Огляд літератури)11
1.1. Паренхіма та кровоносні судини наднирників у нормі...11
1.2. Морфофункціональний стан кровоносних судин і паренхіми наднирників під впливом різноманітних факторів..21
1.3. Вплив холодового фактора на організм і роль наднирників при його дії..31
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...38
розділ 3. Будова та кровопостачання наднирників щура у нормі................45
3.1. Особливості гемомікроциркуляторного русла надниркових залоз щура у нормі45
3.2. Морфологічна будова паренхіми надниркових залоз щура у нормі.54
Розділ 4. Морфофункціональний стан гемомікроцирку-ляторного русла надниркових залоз НА ЕТАПАХ ПОСТГІПОТЕРМІЧНОГО ПЕРІОДУ63
РОЗДІЛ 5. Морфофункціональний стан паренхіми над-ниркових залоз на етапах постгіпотермічного періоду...98
РОЗДІЛ 6. Аналіз та узагальнення результатів ДОСЛІД-ЖЕННЯ........................................................................................136
висновки....159
список використаних джерел...162
Додатки.......199

ПЕРЕЛІК умовних скорочень

ГМЦР
ЕПС
МЦР

гемомікроциркуляторне русло
ендоплазматична сітка
мікроциркуляторне русло

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з основних властивостей живих організмів є здатність до адаптації, яка забезпечується комплексом як специфічних, так і неспецифічних процесів, направлених на самозбереження та самопідтримку живої системи у змінюваних умовах зовнішнього середовища [51, 96] і реалізується за участю не тільки нервової, а і гуморальної, в першу чергу, гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи [40, 70].
Важливим чинником впливу зовнішнього середовища на живі організми є холодовий фактор. Охолодження тіла є типовим стресовим подразником, що приводить до активації гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, в результаті чого в організмі формується типовий симптомокомплекс реакції напруження” [180]. При цьому причинами стресової реакції в умовах охолодження є взаємодія, по крайній мірі двох факторів, холодового і психоемоційного, які за допомогою специфічної і неспецифічної систем чутливості виявляють стимулюючу дію на мозкову речовину наднирників, в результаті чого виділяються катехоламіни, саме під впливом яких і відбувається стимуляція гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи [68, 125, 171].
Виникнення серйозних захворювань в холодні періоди року, переохолодження на повітрі та у воді, смерть людей внаслідок дії холоду не є рідкісними [136, 147, 252]. Відомо, що при охолодженні в різних органах та системах виникають морфологічні і біохімічні зміни, які носять незворотній характер. Такі зміни торкаються в першу чергу серцево-судинної системи та мікроциркуляторного русла [9, 54, 71, 116]. Останні найчастіше і стають причиною найбільш серйозних ускладнень і летальних наслідків. Виходячи з цього, для запобігання шкідливого впливу керованої гіпотермії важливим є точне дозування рівня та тривалості дії холодового фактору [66].
У літературі широко описується вплив холодового фактора на різні ор­гани та фізіологічні системи [2, 25, 27, 57, 64, 186], зроблене і обширне дослідження про наслідки локального впливу гіпотермії на наднирники [107], проте дані про вплив загальної гіпотермії на морфологічний стан клітин цих залоз, їх гемомікроциркуляторне русло та функціональні можливості на сьогоднішній день є відсутніми.
Виходячи з цього, ми задались ціллю дослідити наслідки впливу загальної глибокої гіпотермії, як поширеного стресового чинника, на різні структурні компоненти надниркових залоз та їх функціональні властивості, як органа, який одним із перших реагує на вплив стресора.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану Івано-Франківського державного медичного університету і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри анатомії людини Морфофункціональний стан мікроциркуляторного русла (МЦР) і клітинних елементів органів і тканин після дії загальної глибокої гіпотермії” (номер держреєстрації 0103U00941). У рамках даної тематики автором проведено дослідження стосовно морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла та паренхіми надниркових залоз при дії загальної глибокої гіпотермії. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією Морфологія людини” (протокол № 73 від 18 травня 2006 року).
Мета дослідження: встановити особливості ангіоархітектоніки і структурної організації паренхіми надниркових залоз щурів у нормі та виявити специфіку їх морфофункціональної перебудови після впливу загальної глибокої гіпотермії.
Завдання дослідження:
1. Вивчити загальні особливості ангіоархітектоніки надниркових залоз щурів у нормі.
2. Дослідити в нормі особливості гісто- та ультраструктури стінки складових компонентів кровоносного русла наднирників.
3. Вивчити в нормі особливості будови різних складових частин наднирників на світлооптичному та субмікроскопічному рівнях з врахуванням вмісту у крові кортизолу та адреналіну.
4. Дослідити зміни ангіоархітектоніки, метричних параметрів та структури стінки різних судин кровоносного русла наднирників у різні терміни після впливу загальної глибокої гіпотермії.
5. Дослідити зміни у структурі паренхіми надниркових залоз у різні терміни постгіпотермічного періоду з відображенням динаміки показників вмісту у крові кортизолу та адреналіну.
Об’єкт дослідження: вплив загальної глибокої гіпотермії на ангіоархітектоніку та паренхіму надниркових залоз лабораторних щурів-самців.
Предмет дослідження: морфофункціональний стан кровоносних судин та паренхіми наднирників; рівень кортизолу та адреналіну у плазмі крові щурів при дії загальної глибокої гіпотермії.
Методи дослідження: з метою вивчення морфофункціонального стану гемомікроциркуляторного русла та паренхіми надниркових залоз при дії холодового фактора були використали такі методи: ін’єкційний та безін’єкційний (для дослідження особливостей ангіоархітектоніки надниркових залоз); гістологічні та електронномікроскопічний (для дослідження гісто- та ультраструктури стінки мікросудин і клітин паренхіми), морфометричний (для визначення діаметру мікросудин, товщини зон кори наднирників, площ клітин та їх ядер кори та мозкової речовини), імуноферментний (для визначення концентрації кортизолу у крові), флюорометричний (для визначення концентрації адреналіну у крові), статистичні (для визначення вірогідності отриманих результатів).
Наукова новизна одержаних результатів. В даній роботі вперше представлений повний опис принципів розподілу інтраорганних кровоносних судин надниркових залоз щура з їх морфометричним аналізом та цільним уявленням просторової ангіоархітектоніки цих залоз.
Вперше проведено аналіз структурної організації на світлооптичному та субмікроскопічному рівнях стінки різних судин кровоносного русла, включаючи капіляри кіркової та синусоїдні капіляри мозкової речовин наднирників, відмічено ультраструктурні особливості адренокортикоцитів різних зон кіркової та хромафіноцитів мозкової речовин, встановлено тісні контакти цих клітин з оточуючими їх капілярами.
Вперше встановлено морфофункціональні особливості перебудови ангіоархітектоніки, структурних компонентів стінки судин кровоносного русла та паренхіми кіркової і мозкової речовин наднирників після впливу загальної глибокої гіпотермії, акцентується увага на динамічності та стадійності морфофункціональних змін цих структур надниркових залоз у постгіпотермічному періоді. Зокрема, у перебігу цього періоду нами виділено три стадії: перша реактивно-набрякових, друга деструктивно-компенса-торних і третя компенсаторно-відновних змін.
Встановлено, що стадія реактивно-набрякових змін характеризується спазмом артеріальної та дилатацією венозної частини кровоносного русла, набряком складових компонентів стінки судин та клітин паренхіми наднирників, змінами морфометричних параметрів судин, клітин та ядер паренхіми і спостерігаються на висоті впливу холоду та на першу добу після дії холодового фактора. Поряд з цим виявляються морфологічні ознаки функціонального напруження адренокортикоцитів пучкової зони та епінефроцитів мозкової речовини, що на висоті впливу холодового фактора проявляється збільшенням вмісту у крові кортизолу та адреналіну.
Наступна стадія деструктивно-компенсаторних змін відмічається на третю та сьому доби постгіпотермічного періоду. Вона проявляється дистрофічними змінами та частковим руйнуванням клітинних і позаклітинних компонентів судинної стінки і паренхіми наднирників, змінами їх морфометричних параметрів. Крім цього, на сьому добу з’являються морфологічні ознаки активації внутрішньоклітинних регенераторних процесів, що проявляється частковою гіпертрофією пучкової зони і супроводжується значним збільшенням рівня у крові кортизолу та є свідченням неспецифічних проявів загального адаптаційного синдрому.
Завершальна стадія компенсаторно-відновних змін, що припадає на чотирнадцяту та тридцяту доби постгіпотермічного періоду і характери-зується вираженими морфологічними ознаками активації внутрішньо-клітин­них регенераторних процесів, відновленням ангіоархітектоніки, гісто- та ультраструктури стінки судин та паренхіми наднирників, гіпертрофією пучкової зони, а концентрація кортизолу та адреналіну в крові є вищою, ніж у нормі. Поряд з цим, у наднирниках виявляються невеликі ділянки зернистої дистрофії клітин, гемосидерозу, розростання сполучної тканини, що є наслідком негативного впливу на них загальної глибокої гіпотермії.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень розширюють уявлення про особливості ангіоархітектоніки та субмікроскопічної будови паренхіми надниркових залоз у нормі, розкривають структурно-функціональні основи їх перебудови після впливу загальної глибокої гіпотермії, поглиблюють знання про субмікроскопічні ознаки стресової гіпертрофії даного органа.
Теоретичні та практичні узагальнення роботи викладені у заявці на винахід Спосіб поєднаного виявлення гемомікроциркуляторного русла та паренхіми тканин шляхом ін’єкції судин та фарбування гематоксиліном і еозином” (пріоритет від 31.03.2008р. за № 2008 04032) та впроваджені в навчальний процес кафедр анатомії людини, гістології, патологічної фізіології, ендокринології Івано-Франківського державного медичного університету, анатомії людини Буковинського державного медичного університету, Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Дніпропетровської державної медичної академії, Луганського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована література, що стосується теми дисертаційного дослідження та сформульована його актуальність. Самостійно виконана експериментальна частина роботи на тваринах, здійснений забір матеріалу для дослідження, проведений аналіз гісто- та електронномікроскопічних препаратів, морфометричні виміри та статистичне опрацювання отриманих результатів, їхнє узагальнення. Особисто сформульовано висновки та практичні рекомендації, відредаговано й оформлено роботу. Усі розділи дисертації написані автором самостійно. Співавтори опублікованих робіт надавали консультативну допомогу.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи оприлюднено на науково-практичній конференції Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів” (Тернопіль, 2007), 61-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2007), науково-практичній конференції молодих вчених Медична наука: сучасні досягнення та інновації” (Харків, 2007), ІІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Актуальні проблеми клінічної та фундаментальної медицини” (Луганськ, 2007), ІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я” (Луганськ, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 робіт, з них: статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України 7 (4 самостійно, 3 у співавторстві), у матеріалах наукових конференцій 3.

Список литературы

Висновки

У даній дисертаційній роботі вирішене актуальне наукове завдання: встановлення загальних закономірностей світлооптичної і субмікроскопічної будови кровоносного русла і паренхіми надниркових залоз з відображенням вмісту їх окремих гормонів у крові в нормі та стадійні зміни вищезазначених компонентів цих залоз із висвітленням динаміки рівня у крові цих же гормонів у різні терміни після впливу загальної глибокої гіпотермії.
1. Надниркові залози характеризуються наявністю густої капілярної сітки, просторова організація якої залежить від особливостей будови їх кіркової та мозкової речовин. Джерелом формування капілярів, діаметр яких в клубочковій зоні складає 5,48 ± 0,21 мкм, в пучковій 6,97 ± 0,23 мкм, сітчастій 13,28 ± 1,31 мкм, є капсулярні або субкапсулярні артеріоли (d = 22,10 ± 1,11 мкм). У мозковій речовині судинне русло представлене переважно синусоїдними капілярами (d = 21,60 ± 1,14 мкм ) та венозними судинами, які в кінцевому результаті утворюють центральну вену (d = 119,98 ± 2,11 мкм).
2. Капіляри кіркової речовини відносяться до вісцерального типу, які за ультраструктурними ознаками стінки поділяються на два різновиди. В одних виявляються виражені щілиноподібні контакти між сусідніми ендотеліоцитами, а у витонченій частині цих клітин містяться численні фенестри, закриті тонкою мембраною. В іншому різновиді в ділянці щілиноподібних контактів між сусідніми ендотеліоцитами параплаз-молемальна речовина має підвищену електронну щільність, а фенестри зустрічаються рідко. Базальна мембрана обох різновидів капілярів має фестончасту будову. Ендотеліоцити синусоїдних капілярів мозкової речовини також містять фенестри, а їх люменальна поверхня утворює множинні пальцеподібні вирости, базальна мембрана має нерівномірні контури.
3. Паренхіма наднирників чітко поділяється на кіркову та мозкову речовину. Морфофункціональною одиницею кіркової речовини є адренокортикоцити, які, в залежності від форми упорядкування, утворюють периферійну клубочкову (товщиною 62,37 ± 2,20 мкм), середню пучкову (товщиною 498,16 ± 21,22 мкм) та внутрішню сітчасту (товщиною 125,68 ± 5,63 мкм) зони. Площа кожної із цих клітин складає: у клубочковій зоні 62,09 ± 1,76 мкм2, у пучковій 81,05 ± 1,21 мкм2, у сітчастій 76,44 ± 1,29 мкм2 і вони відрізняються субмікроскопічними ознаками, які включають місце розташування в цитоплазмі ліпосом, в тій чи іншій мірі заповнених стероїдними гормонами. Рівень кортизолу в крові щурів складає 42,28 ± 2,65 нмоль/л. Морфофункціональною одиницею мозкової речовини є епі- та норепінефроцити, які відрізняються між собою місцем розташування в цитоплазмі, величиною та електронною щільністю своїх гранул, утворених накопиченням відповідних гормонів, а вміст адреналіну в крові складає 182,74 ± 8,82 нмоль/г.
4. Після впливу загальної глибокої гіпотермії у кровоносному руслі та різних складових частинах паренхіми наднирників спостерігаються динамічні зміни, які за основними ознаками можна згрупувати у три стадії: реактивно-набрякових, деструктивних-компенсаторних і компенсаторно-відновних змін.
5. Стадія реактивно-набрякових змін спостерігається на висоті дії холоду та на першу добу постгіпотермічного періоду і характеризується спазмом артеріальної та дилатацією венозної частини кровоносного русла, набряком складових компонентів стінки судин і клітин паренхіми наднирників, змінами морфометричних параметрів судин і клітин паренхіми та морфологічними ознаками функціонального напруження адрено­кортикоцитів пучкової зони та епінефроцитів мозкової речовини, що проявляється збільшенням вмісту у крові, особливо на висоті впливу холодового фактора, кортизолу й адреналіну.
6. Стадія деструктивно-компенсаторних змін, яка характеризує третю та сьому добу постгіпотермічного періоду, проявляється дистрофічними змінами та частковим руйнуванням клітинних і позаклітинних компонентів судинної стінки і паренхіми наднирників, змінами їх морфометричних величин та морфологічними ознаками, особливо на сьому добу, активації внутрішньоклітинних регенераторних процесів та часткової гіпертрофії пучкової зони, що у цей термін супроводжується значним збільшенням рівня у крові кортизолу.

7. Стадія компенсаторно-відновних змін характеризує чотирнадцяту та тридцяту доби постгіпотермічного періоду і проявляється вираженими морфологічними ознаками активації внутрішньоклітинних регенераторних процесів, відновленням ангіоархітектоніки, гісто- та ультраструктури стінки судин та паренхіми наднирників, гіпертрофією їх пучкової зони, підвищеним вмістом у крові кортизолу (в більшій мірі) та адреналіну (в меншій мірі) та частковими залишковими явищами негативного впливу на цей орган загальної глибокої гіпотермії.

список виКоРистаних джерел

1. Абу Кхоуса Халед. Морфологічні зміни в легенях, наднирниках і слизовій оболонці шлунка нестатевозрілих білих щурів при експериментально викликаному бронхообструктивному синдромі / Абу Кхоуса Халед // Перинатологія та педіатрія. 2004. № 1. С. 6062.
2. Авакян А. Р. Имуномодулирующее действие препаратов жирораство-римых витаминов после интенсивных физических нагрузок, выполнявшихся при низкой температуре окружающей среды / А. Р. Ава-кян, И. Л. Бровкина, А. И. Лазарев // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 2002. № 3. С. 26-29.
3. Аветисян A. M. Воздействие гипо- и гипертермии на функциональное состояние коры надпочечников у крыс / А. М. Аветисян, Н. Г. Хостикян // Журнал экспериментальной и клинической медицины АН Армянской ССР. 1990. Т. 27, № 2. С. 147.
4. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Автандилов Г. Г. М. : Медицина, 1990. 382 с.
5. Акмаев И. Г. Современные представления о взаимодействиях гипоталамической нейросекреторной и вегетативной систем в регуляции эндокринной и гомеостатической функции / И. Г. Акмаев // Морфология. 1992. № 43. С. 2734.
6. Акмаев И. Г. Современные представления о взаимодействиях регулирующих систем: нервной, эндокринной и иммунной / И. Г. Акмаев // Успехи физиол. наук. 1996. Вып. 27. С. 320.
7. Алиева Д. А. Функциональное состояние коры надпочечников и показатели клеточного и гуморального имунитета у мужчин с гипокортицизмом различного ґенеза / Д. А. Аличева, А. К. Габченко // Biomedical and biosocial anthropology. 2004. № 2. С. 105107.
8. Алябьев Ф. В. Особенности строения коры надпочечников в динамике общей гипотермии и алкогольной интоксикаций / Ф. В. Алябьев, С. В. Логвинов, А. М. Парфирьева // Морфология. 2006. Т. 130, № 5. С. 24.
9. Аминова Г. Г. Структуры, обеспечивающие регуляцию кровотока в сосудах МЦР / Г. Г. Аминова, И. Е. Куприянов, М. Р. Сапин // Морфология. 2005. № 6. С. 3842.
10. Андибура Н. Ю. Динаміка порушень структур мікроциркуляторного русла та паренхіми надниркових залоз під впливом хронічної дії сполук свинцю / Н. Ю. Андибура, Н. К. Каширіна // Галицький лікарський вісник. 2003. Т. 17, № 4. С. 56.
11. Андыбура Н. Ю., Каширина Н. К. Морфологическая характеристика кортикоцитов пучковой зоны коры надпочечников при хронической кумуляции соединений свинца / Н. Ю. Андибура, Н. К. Каширіна // Biomedical and biosocial anthropology. 2004. № 2. С. 107110.
12. Анищенко Т. Г. Половые различия адренокортикальной чустви-тельности и устойчивости к цереброваскулярным повреждениям у крыс при сильном стрессе / Т. Г. Анищенко, Г. Е. Бриль, Т. П. Романова // Физиологический журнал России. 1991. Т. 77, № 3. С. 1421.
13. Арокина Н. К. Возобновление функций терморегуляции крыс при глубокой гипотермии с помощью ЭДТА без отогревания тела / Н. К. Арокина // Российский физиологический журнал им. И.М. Сеченова. 1998. Т. 84, № 8. С. 806.
14. Асфиндияров Р. И. Преобразование формы и размеров надпочечников человека в процессе старения по данным компьютерной томографии / Р. И. Асфиндияров, М. Б. Лазько, Н. А. Лозовская // Морфология. 2003. № 6. С. 5153.
15. Бажанов Е. Л. Реактивность гипофизарнонадпочечниковой системы новорожденных крысят при воспалении брюшины / Е. Л. Бажанов, В. Я. Глумов, Н. А. Кирьянов // Морфология. 1993. № 910. С. 4243.
16. Безнусенко Г. В. Как измерять структуры, или новая стереология: I. Способы отбора и ориентации образцов / Г. В. Безнусенко, И. С. Се-сорова, А. А. Миронов // Морфология. 2005. № 5. С. 7276.
17. Безнусенко Г. В. Как измерять структуры, или новая стереология: II. Методы определения абсолютних размеров клеточных структур при световой микроскопии / Г. В. Безнусенко, И. С. Сесорова, А. А. Миронов // Морфология. 2005. № 6. С. 6366.
18. Биохимия человека / [Марри Р., Гренер Д., Мейес П., Роздуэлл В.] ; пер. с англ. М. : Мир, 1993. 795 с.
19. Бобрик И. И. Закономерности дифференцировки и специализации эндотелия микрососудов функционально различных органов человека в пренатальном периоде онтогенеза / И. И. Бобрик, Е. А. Шевченко, В. Г. Черкасов // Морфология. 1992. Т. 102, № 2. С. 107115.
20. Бобрик И. И. Ультраструктурная характеристика гемомикроциркуля-торного русла коры надпочечников человека в пренатальном периоде онтогенеза / И. И. Бобрик, Т. И. Богданова, Л. В. Дебеленко // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1988. Т. XCIV, № 2 С. 2428.
21. Бобынцев И. И. Морфологические изменения в органах иммунной и эндокринной систем мышей после введения аналога гонадотропин-рилизинг гормона / И. И. Бобынцев, А. А. Должиков, Л. А. Северьянова // Бюллетенъ экспериментальной биологии и медицины. 2005. Т. 139, № 1. С. 116120.
22. Богданова Т. И. Ультраструктура надпочечных желез крыс при стрессе после предварительного применения биостимулятора биомоса / Т. И. Богданова, В. М. Гордиенко, A. M. Бескровный // Цитология и генетика. 1989. Т. 23, № 1. С. 36.
23. Бойко В. В. Ультраструктурні зміни адренокортикоцитів наднирників у осіб похилого і старечого віку, постраждалих після абдомінальної травми з внутрішньочеревною кровотечею / В. В. Бойко, В. П. Польовий // Проблеми ендокринної патології. 2006. № 2. С. 4145.
24. Бонашевская Т. И. Морфофункциональное исследование надпочечников при воздействии факторов окружающей среды / Т. И. Бонашевская, Н. Н. Беляева, Н. Б. Купман // Эндокринная система организма и вредные факторы внешней среды : всесоюз. науч.-практ. конф., 15-17 апр. 1987 г. : тезисы докл. Л., 1987. С. 37.
25. Бородин Ю. И. Особенности структурного реагирования тимуса при экстримальных охлаждениях организма / Ю. И. Бородин, Л. А. Обухова // Морфология. 2000. Т. 117, № 3. С. 2526.
26. Бородин Ю. И. Сочетанная реакция лимфоидных органов и надпочечников на стресс у взрослых животных, испытавших воздействие холодом в раннем периоде постнатального онтогенеза / Ю. И. Бородин, В. Г. Селятицкая, Ю. П. Шорин // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1991. Т. XCVI, № 1. С. 7378.
27. Бузуева И. И. Влияние криелана на структурную реакцию печени и скелетной мышцы мышей к холодовому стрессу / И. И. Бузуева, Е. Е. Фи-люшина, М. Д. Шмерлинг // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 27.
28. Быховец Н. М. Воздействие низкоинтенсивного хронического гамма-излучения на морфогенез коры надпочечника / Н. М. Быховец // Морфология. 2006. Т. 126, № 4. С. 28.
29. Ванков В. Морфологические основы транскапилярного обмена в корковой части надпочечников / В. Ванков, А. Петрова // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1989. Т. LXХХI, № 12. С. 8187.
30. Виру А. В. Гипофизарно-адренокортикальная реакция на стрессор / А. В. Виру, Т. А. Смирнова // Стресс, адаптация и дис­функция : всесоюз. симп., 23-25 сент. 1991 г. : тезисы докл. Кишинев, 1991. С. 18.
31. Витер В. И. Некоторые особенности, способствующие наступлению смерти от общего переохлаждения организма / В. И. Витер, А. В. Пермяков, Т. Р. Закиров // Актуальные аспекты судебной медицины : сборник научных работ. Ижевск. 1992. Вып. 4. С. 7880.
32. Влияние табакокурения будущих родителей на морфологические особенности клубочкового слоя коры надпочечников их потомков в эксперименте / С. Н. Потапов, Е. В. Кихтенко, T. Ansari [и др.] // Актуальні проблеми геронтології та геріатрії : наук. конф. молодих вчених з міжнар. участю, присвяч. памяті ак. В.В.Фролькіса, 27 січня 2006 р. : тези доп. К., 2006. С. 155156.
33. Влияние хронического стресса в неонатальном периоде онтогенеза на структурную организацию надпочечников крыс гипертензивной линии НИСАГ / И. И. Бузуева, Е. Е. Филюшина, М. Д. Шмерлинг [и др.] // Бюллетенъ экспериментальной биологии и медицины. 2004. Т. 137, № 1. С. 1619.
34. Вовченко М. Б. Особенности морфогенеза надпочечных желез крыс в раннем постнатальном периоде / М. Б. Вовченко // Сб. науч. трудов молодых учёных и специалистов-медиков Зап. гос. инст. усоверш. врачей и Зап. гос. мед. универ. Запорожье, 1996. С. 8687.
35. Вовченко М. Б. Особенности распределения рецепторов к лектину гороха (PSA) в надпочечниках новорожденных крыс / М. Б. Вовченко // Актуальні питання морфології. 2002. С. 5657.
36. Вовченко М. Б. Особенности распределения сосудов гемомикро-циркуляторного русла в морфофункциональных зонах коры надпочечника крыс в норме и после внутриутробного ведения антигенов / М. Б. Вовченко // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Геор-гиевского. 1999. Т. 135, ч. 1. С. 161169.
37. Воздвиженский С. И. Динамика глюкокортикоидной функции коры надпо-чечников при ожоговом шо­ке у детей / С. И. Воздвиженский, O. K. Вос-коньянц, А. В. Каменщиков // Вопросы охраны материнства и детства. 1990. Т. 35, № 3. С. 5256.
38. Воздействие минералов на структуру надпочечников / И. И. Сагдулаев, Ш. М. Ахмедов, А. И. Ишанкулов [и др.] // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 108.
39. Волошин Н. А. Морфологические особенности фетальной коры надпочечников в раннем постнатальном периоде в норме и после внутриутробного введения антигенов / Н. А. Волошин, М. Б. Вовченко // Вісник морфології. 2002. № 1. С. 4042.
40. Волчегорский И. А. Влияние анксиогенного стресса на чувствительность к глюкортикоидам, толерантность к глюкозе и устойчивость к действию аллоксана у крыс / И. А. Волчегорский // Проблемы эндокринологии. 2002. № 6. С. 4145.
41. Вплив пренатального радіоактивного опромінення матерів на морфологію щитовидної та надниркових залоз новонароджених білих щурів / В. В. Зажаєва, Г. І. Кокощук, Г. І. Ходоровський [та ін.] // Актуальні питання морфології. 2002. С. 116117.
42. Вплив пренатального хронічного стресу на розвиток кіркової речовини надниркової залози у щурів / Е. Ф. Баринов, О. М. Сулаєва, О. Г. Ніколенко [та ін.] // Запорожский медицинский журнал. 2005. № 3. С. 1920.
43. Гайдученко Ю. С. Разработка аппаратного обеспечения для морфометрических исследований / Ю. С. Гайдученко, Е. О. Юдин // Морфология. 2007. Т. 130, № 5. С. 34.
44. Гамаль Хусейн Бафадель. Влияние кратковременной гиподинамии и гипокинезии на гистохимические характеристики коры надпочечников в постнатальном онтогенезе / Гамаль Хусейн Бафадель // Морфология. 1998. № 3. С. 34.
45. Гансбурский А. Н. Сравнительное изучение пролиферативной активности клеток сосудов разного калибра / А. Н. Гансбурский, Е. Н. Антипанова // Бюллетенъ экспериментальной биологии и медицины. 1990. № 4. С. 387389.
46. Геращенко А. В. Морфологические характеристики криоконсервированной органной культуры надпочечников при действии модификаторов стероидогенеза / А. В. Геращенко // Проблеми ендокринної патології. 2003. № 2. С. 6367.
47. Гистофизиология капилляров / [Козлов В. И., Мельман Е. П., Нейко Е. М., Шутка Б. В.]. СПб. : Наука”, 1994. 234 с.
48. Гістоструктурні характеристики функціонального стану та реакції на стреси надниркових залоз нащадків стресованих матерів / Л. Ю. Сергієнко, Н. Г. Малова, Г. В. Геращенко [та ін.] // Проблеми ендокринної патології. 2004. № 2. С. 6975.
49. Гончарова Н. Д. Особенности функционирования гипоталамо-гипофизарно-адреналовой системы при старении у самок обезьян / Н. Д. Гончарова, Т. Э. Оганян, А. Г. Таранов // Проблемы эндокри-нологии 1999. Т. 45, № 2. С. 3942.
50. Горбань Е. Н. Изменения глюкокортикоидной функции коры надпочечников под влиянием ионизирующей радиации и их коррекция / Е. Н. Горбань, Н. В. Топольникова // Проблеми ендокринної патології. 2004. № 2. С. 8389.
51. Гормональна регуляція процесів адаптації у молодих людей / Г. І. Мардар, Ю. М. Юшко, С. В. Коваленко [та ін.] // Буковинський медичний вісник. 2003. № 1-2. С. 104109.
52. Гречин А. Б. Гемомікроциркуляторне русло сім’яників у нормі та після дії загальної глибокої гіпотермії / А. Б. Гречин // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, № 1-2. С. 4043.
53. Гудзь С. П. Особенности строения гемомикроциркуляторного русла поджелудочной железы и надпочечников плодов человека / С. П. Гудзь, Л. В. Дебеленко // Морфология. [Республиканский межведомственный сборник]. К. : Здоров’я, 1990. Вып. 10. С. 7475.
54. Гунько И. Н. Роль процессов свободнорадикального окисления в развитии эндотелиальной дисфункции и гемореологических нарушений у больных с острым коронарным синдромом / И. Н. Гунько // Український медичний часопис. 2002. № 5. С. 138141.
55. Гуралюк В. М. Морфологічні зміни в корі надниркових залоз щурів при іммобілізаційному стресі / В. М. Гуралюк // Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів : наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 30-31 травня 2006 р. : матеріали конф. Тернопіль, 2006. С. 3940.
56. Гуралюк В. М. Ультраструктурні та функціональні перебудови адренокортикоцитів надниркових залоз за гіпофункції шишкоподібної залози / В. М. Гуралюк // Клінічна та експериментальна патологія. 2007. Т. 6, № 1. С. 3437.
57. Даценко Г. Б. Морфофункциональные изменения в организме в ответ на общую и локальную гипотермию (обзор литературы) / Г. Б. Даценко, Е. Н. Шаповал // Вісник морфології. 2001. № 2. С. 305307.
58. Дмитренко А. С. Світлооптичні та ультраструктурні зміни мікроцирку-ляторного русла (МЦР) і скелетних м’язів на висоті дії загальної глибокої гіпотермії / А. С. Дмитренко // Галицький лікарський вісник. 2003. Т. 10, № 2. С. 8385.
59. Дутчак У. М. Морфофункціональний стан суглобового хряща на висоті дії загальної глибокої гіпотермії / У. М. Дутчак // Вісник морфології. 2003. № 1. С. 229231.
60. Елисеева Т. И. Изменения скелетной мускулатуры в условиях гипотермии / Т. И. Елисеева, В. А. Елисеева // Мат. ІХ Республ. съезда анатомов, гистологов, эмбриологов. Минск, 1998. С. 142.
61. Ермакова О. В. Морфологические изменения эндокринных желез мышевидных грызунов в биогеоценозах повышенной радиоактивности / О. В. Ермакова // Морфология. 1998. № 3. С. 4546.
62. Жуков О. Д. N-ацилетаноламіни новий клас природних адренотропних модуляторів / О. Д. Жуков, М. В. Артманов, В. М. Клімашевський // Український біохімічний журнал. 2000. № 2. С. 2426.
63. Жураківська О. Я. Морфофункціональний стан кардіоміоцитів та міоендокринних клітин серця на висоті дії загальної глибокої гіпотермії / О. Я. Жураківська // Вісник морфології. 2003. № 1. С. 8588.
64. Загальна глибока гіпотермія / [Шутка Б. В., Саган О. В., Дутчак О. М. та ін.] ; під ред. Б. В. Шутки. Івано-Франківськ : Галицька друкарня, 2006. 300 с.
65. Знагован С. Ю. Морфофункциональные свойства надпочечников интактных крыс и их изменения при введении дексаметазона / С. Ю. Знагован // Український медичний альманах. 1998. № 2. С. 8992.
66. Иванов К. П. Проблема восстановления физиологических функций у человека при глубокой эксидентальной гипотермии (к вопросу о пределах физиологической адаптации) / К. П. Иванов // Физиология человека. 2002. Т. 28, № 3. С. 123130.
67. Иванов К. П. Стимуляция физиологических функций у крыс при глубокой гипотермии без отогревания с помощью введения в желудочки мозга ЭДТА / К. П. Иванов, Н. К. Арокина, И. Л. Потехина // Российский физиологический журнал им. И.М. Сеченова. 2005. Т. 91, № 3. С. 286292.
68. Калинська Л. М. Вплив мелатоніну та іммобілізаційного стресу на процеси синтезу ангіотензину ІІ в структурах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи щурів / Л. М. Калинська // Буковинський медичний вісник. 2003. № 12. С. 5658.
69. Калинська Л. М. Роль ангіотензинів у нейроендокринній регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи у нормі та патології / Л. М. Калинська // Ендокринологія. 2000. Т. 5, № 2. С. 228240.
70. Калініченко О. В. Стрес-реактивність кори надниркових залоз інтактних щурів та щурів із пригніченою функцією гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи за умов одноразового уведення мелатоніну / О. В. Калініченко, Т. М. Мишуніна, Л. І. Пількевич // Буковинський медичний вісник. 2005. № 2. С. 109110.
71. Каргина-Терентьева Р. А. Морфологические и морфометрические изме-нения нервного аппарата мозгового вещества надпочечников при внезапной смерти у людей с различной сердечной патологией / Р. А. Каргина-Терентьева, В. Н. Швалев // Морфология. 2003. № 6. С. 4751.
72. Каргина-Терентьева Р. А. Состояние мозгового вещества надпочечников при различных формах кардиомиопатии / Р. А. Каргина-Терентьева // Архив патологии. 1999. № 3. С. 2225.
73. Кация Г. В. Взаимодействие систем гипоталамус ги­пофиз кора надпо-чечников и гипоталамус гипофиз гонады / Г. В. Кация, Н. П. Гончаров // Вестн. Рос. АМН. 1994. № 12. С. 4447.
74. Каширина Н. К. Добавочные надпочечные железы как гетеротопическая регенерация коркового вещества / Н. К. Каширина // Буковинський медичний вісник. 2001. № 34. С. 163164.
75. Каширина Н. К. Морфогенез коры надпочечников в условиях гипертермии / Н. К. Каширина // Науковий вісник національного аграрного університету. 1999. № 16. С. 6669.
76. Каширіна Н. К. Стовбурові клітини кіркової речовини надниркових залоз / Н. К. Каширина // Український медичний альманах. 2000. Т. 3, № 1(Додаток). С. 25.
77. Кащенко С. А. Динамика изменений в щитовидних железах, надпочечниках и плечевых костях крыс в эксперименте / С. А. Кащенко, Е. С. Болгова, В. В. Овчаренко // Актуа