Кордіяк Олена Йосифівна. Морфологічні особливості тканин пародонту щурів в нормі, при експериментальному пародонтиті та після фармакотерапевтичної корекції

Краткое описание

Кордіяк Олена Йосифівна. Морфологічні особливості тканин пародонту щурів в нормі, при експериментальному пародонтиті та після фармакотерапевтичної корекції.- Дисертація канд. мед. наук: 14.03.01, Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. - Львів, 2015.- 200 с.

Міністерство охорони здоров’я України
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
На правах рукопису

КОРДІЯК ОЛЕНА ЙОСИФІВНА
УДК: 611.716.4:616.314.17-008.1]-018.4-08:615.272

МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТКАНИН ПАРОДОНТУ ЩУРІВ В НОРМІ, ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПАРОДОНТИТІ ТА ПІСЛЯ ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ

14.03.01 – нормальна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
д.мед.н., професор Масна Зоряна Зеновіївна

Львів – 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 12
1.1 Будова тканин пародонту та його мікроциркуляторного русла
в нормі і при пародонтиті 12
1.2 Морфологічна оцінка пародонтального комплексу на різних експериментальних моделях 30
1.3 Механізми ушкодження та ознаки відновлення тканин
пародонту в експерименті 39
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 47
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 61
3.1 Результати гістологічних досліджень пародонту щура в нормі,
при експериментальному пародонтиті та після корекції 61
3.1.1 Гістологічні особливості будови гемомікроциркуляторного
русла тканин пародонту щура в нормі 61
3.1.2 Закономірності структурних змін у пародонті щура при
експериментальному пародонтиті 68
3.1.3 Закономірності структурних змін і перебудови гемомікроциркуляторного русла пародонту щура при застосуванні різних методів фармакотерапевтичної корекції 73
3.2 Результати електронно-мікроскопічних досліджень пародонту
щура в нормі, при експериментальному пародонтиті та після
корекції 83
3.2.1 Ультраструктурні особливості пародонту
щура в нормі 83

3.2.2 Ультраструктурні особливості перебудови пародонту щура при експериментальному пародонтиті 85
3.2.3 Ультраструктурні особливості регенерації пародонту щура після фармакотерапевтичної корекції 91
3.3 Результати досліджень складу сироватки крові та гомогенату тканини ясен щурів 102
3.3.1 Дослідження вмісту електролітів та ферментів біологічного окиснення сироватки крові в нормі, на моделі пародонтиту та після фармакотерапевтичної корекції 102
3.3.2 Дослідження гомогенату ясен щура на вміст ферментів біологічного окиснення та осмію тетроксиду 107
3.4 Порівняння мінерального складу кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи щура у нормі, на моделі пародонтиту та після фармакотерапевтичної корекції. 113
РОЗДІЛ 4 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 120
ВИСНОВКИ 139
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 142
ДОДАТКИ 180

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОЗ – антиоксидантний захист
ГМК – гладком’язова клітина
ГП – генералізований пародонтит
ЕПС – ендоплазматична сітка
ЕТК – ендотеліальна клітина
КЧНЩ – коміркова частина нижньої щелепи
МДА – малоновий диальдегід
ГМЦР – гемомікроциркуляторне русло
ОЖ – оранжевий Ж
о-КФК – ортокрезолфталеїнокомплекс
ОТ – осмію тетроксид
ПМЯЛ – поліморфноядерні лейкоцити
ПОЛ – перекисне окиснення ліпідів
СОД – супероксиддисмутаза
ТБК – тіобарбітурова кислота
ТрО – тропеолін О
ТрОООІ – тропеолін ООО-І
ТрОООІІ – тропеолін ООО-ІІ
ФЛА2 – фосфоліпаза А2

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з найпоширеніших хвороб зубо-щелепної системи, що призводить до передчасної втрати зубів і суттєвого погіршення якості життя є генералізований пародонтит [1, 16, 17, 26, 118, 145, 165]. Саме на різні форми хвороб пародонта спрямована увага дослідників, котрі вивчають зміни зубо-щелепної системи під впливом чинників внутрішнього і зовнішнього середовища [21, 292, 308].
Характерні ознаки нормальної будови ясен, цементу коренів зубів, періодонту та кісткової тканини коміркових відростків щелеп описані у роботах М. А. Волошина, Ю. О. Буреги [40], З.З. Масної [106], A Nanci., D Bosshardt [274], G. A. Scardina, A. Ruggieri, P. Messina [306]. Виникнення пародонтиту, окрім загальновідомих мікробних чинників, тісно пов'язане зі системними метаболічними розладами, а також порушеннями мікроциркуляції при цукровому діабеті [24, 78, 113], хворобах серцево-судинної системи [28], зміні раціону харчування [104, 121] та за умовами емоційного стресу [19]. Так, звуження просвіту капілярів і артеріол у поєднанні зі змінами структури клітинних та неклітинних елементів сполучної тканини й сповільненням кровоплину є типовими морфологічними проявами хвороб пародонту [7, 172, 204, 211].
Ознаки резорбції кортикальних пластинок коміркових відростків, руйнування періодонту, а також можливості регенерації пародонтального комплексу вивчали на різних експериментальних моделях [139, 209, 228, 290]. Водночас, суперечливими є дані літератури про механізми ушкодження епітелію ясен та ендотелію мікросудин [75, 185, 242, 257], дотепер залишаються не узгодженими критерії розпізнання незворотних та зворотних уражень тканин пародонту [83, 221, 268]. Окрім того, діагностична значущість індексних показників, що відображають стан кісткової тканини та зубо-ясенного прикріплення і вказують на важкість перебігу запально-дистрофічного процесу, вимагає детального морфологічного підтвердження [63, 191, 241].
З огляду на це, актуальність порівняльного аналізу морфологічних ознак норми, ушкодження і регенерації тканин пародонту, зокрема – на ультраструктурному рівні – не викликає сумнівів, адже усі заходи з удосконалення методів діагностики і вибору раціональних способів фармакотерапевтичної корекції вимагають належного анатомічного обґрунтування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дослідження є частиною планової наукової роботи кафедр нормальної анатомії та оперативної хірургії з топографічною анатомією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (далі ЛМНУ) “Структурно-функціональна організація ряду органів, їх кровоносного русла, взаємовідношення їх структурних компонентів в нормі, онтогенезі, при порушеннях кровопостачання, травмах, корегуючих впливах, відновних операціях і цукровому діабеті” (№ держреєстрації 0110U001854), яка виконувалась у 2010-2014 рр. Тема дисертації затверджена Вченою радою медичного факультету № 1 ЛМНУ, протокол № 6 від 18.03.2011 р., та РПК «Морфологія людини», протокол № 7 від 21.04.2011 р.
Мета дослідження: розкрити закономірності структурної перебудови тканин пародонту і його судинного русла за результатами фармакотерапев-тичної корекції після ацидотичного ураження у зіставленні з морфологічними ознаками норми.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
1. Вивчити макро- та мікроструктурні особливості тканин пародонту, а також ультраструктуру ясен, їх гемомікроциркуляторного русла і кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи щура в нормі.
2. Дослідити морфологічні зміни тканин пародонту щура при експериментальному пародонтиті.
3. Визначити основні морфологічні ознаки регенерації тканин пародонту щура на макро-, мікро- та ультраструктурному рівнях після фармакотерапевтичної корекції.
4. Дослідити сироватку крові та гомогенат ясен щура на вміст електролітів, ферментів біологічного окиснення, а також стан мембранних структур ясен в нормі, на моделі пародонтиту та після фармакотерапевтичної корекції.
5. Порівняти мінеральний склад кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи щура у нормі, на моделі пародонтиту та після фармакотерапевтичної корекції.
Об’єкт дослідження: тканини пародонту щура в нормі, при експериментальному пародонтиті та різних видах корекції.
Предмет дослідження: стан тканин пародонту і мінеральний склад сироватки крові та кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи щура в нормі, при експериментальному пародонтиті та після його корекції.
Методи дослідження: для досягнення поставленої мети було використано наступні методи дослідження: морфологічні – макроскопічний (для вивчення особливостей макроструктури ясен щура та порівняння їх з яснами людини), гістологічний (для вивчення мікроструктурної організації ланок гемомікроциркуляторного русла м’яких тканин пародонту і кісткової тканини коміркового відростка нижньої щелепи в нормі, при патології та після корекції); електронно-мікроскопічний (для з’ясування впливу метаболічного ацидозу та коригувального ефекту препаратами мельдонію дигідрату і кальцію гліцерофосфату в експерименті на ультраструктурному рівні); біохімічні (для вивчення впливу процесів біологічного окиснення на виникнення і перебіг захворювань пародонту та відновлення антиоксидантного захисту (АОЗ) після фармакотерапевтичної корекції); спектрофотометричний метод (для визначення вмісту осмію в клітинних структурах ясен щурів); метод атомної абсорбції (для визначення вмісту мікро- та макроелементів у кістковій тканині коміркового відростка нижньої щелепи щурів в нормі, при експериментальному пародонтиті та після корекції); метод математичної обробки і статистичного аналізу отриманих результатів.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше за результатами гістологічних, ультраструктурних, біохімічних, спектрофотометричних та атомно-абсорбційних досліджень проведено аналіз основних проявів ушкодження та особливостей відновлення пародонтального комплексу щурів при експериментальному пародонтиті. Це дало змогу розкрити закономірності структурної перебудови тканин пародонту і його судинного русла на тлі ацидотичного ураження та після фармакотерапевтичної корекції у зіставленні з показниками норми. Уперше вивчено взаємозв’язок стану клітин ендотелію мікросудин та активності оксиду азоту і продуктів біологічного окиснення в сироватці крові при експериментальному пародонтиті та різних методах його корекції. Уперше проведено порівняльну оцінку рівня накопичення і характеру розподілу осмію тетроксиду в гомогенаті ясен щурів, що вказує на рівень вмісту ненасичених ліпідів та відображає характер процесів біологічного окиснення в мембранних структурах тканин пародонту. Засвідчено, що розвиток запально-дистрофічних явищ у пародонті при ацидотичному ураженні супроводжується суттєвим зменшенням вмісту основних мінеральних елементів у кістковій тканині коміркової частини нижньої щелепи щурів. Систематизовано та поглиблено дані про механізми відновлення мікросудинного русла пародонту щурів при застосуванні препарату цитопротекторної дії з антигіпоксичним ефектом мельдонію дигідрату, спрямованого на корекцію обмінних порушень на клітинному і тканинному рівнях, а також препарату кальцію гліцерофосфату шляхом впливу на сповільнення процесів кісткової резорбції.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані дані дозволяють розширити уявлення про важливу роль мікроциркуляторних порушень у патогенезі пародонтиту. Результати комплексного вивчення стану ендотелію судин та формених елементів крові при експериментальному пародонтиті та після адекватного патогенетично обґрунтованого застосування корегуючих препаратів різнонаправленого впливу можуть стати теоретичним підґрунтям для розробки нових методів профілактики й лікування захворювань пародонту, спрямованих на регулювання обмінних процесів на клітинному рівні, що впливають на стан ендотелію судин пародонту і забезпечують стабілізацію проявів резорбції кісткової тканини коміркових частин щелеп.
Результати даної роботи можуть слугувати підґрунтям розпрацювання заходів вторинної профілактики захворювань пародонту, що запобігають, знижують або уповільнюють прогресування захворювання. Отримані дані також можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні нормальної та патологічної анатомії, гістології, медичної та біологічної хімії, стоматологічних дисциплін, в клінічній практиці стоматологічних відділень та клінік.
В процесі виконання дисертації автором зареєстровано патент на корисну модель № 58910, МПК А61К 31/00 «Спосіб лікування генералізованого пародонтиту» (нова модель корекції ГП на тлі експериментального метаболічного ацидозу).
Результати експериментальних досліджень впроваджені в наукову роботу та у навчальний процес низки морфологічних та клінічних кафедр вищих медичних навчальних закладів України: ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського» МОЗ України, Харківського національного медичного університету МОЗ України, ЛНМУ МОЗ України, ДВНЗ «Буковинський державний медичний університет» МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є науково-дослідною працею здобувача. Ідея та мета представленого наукового дослідження належать здобувачу. Постановка завдань, інтерпретація отриманих даних здійснено здобувачем особисто. Спільно з науковим керівником сформульовані висновки. Автором особисто обґрунтовано актуальність проблеми, здійснено патентно-інформаційний пошук, проведено експеримент та забір матеріалу для гістологічного, біохімічного і електронно-мікроскопічного досліджень, які проводились на базі ЛМНУ та Львівського національного університету ім. І. Франка, а також статистично опрацьовано, проаналізовано та узагальнено результати, оформлено дисертаційну роботу. Автором забезпечено практичне впровадження результатів дослідження. В опублікованих наукових працях використаний фактичний матеріал, отриманий автором особисто в ході виконання роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації висвітлено та обговорено на ХІ Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Полтава; Київ; Чікаго, 2006), ювілейній міжнародній науково-практичній конференції “Стоматологія – вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку (Івано-Франківськ, 2009), міжнародному ХІІІ Конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Київ; Львів; Чікаго, 2010), І Всеукраїнській науково-практичній конференції «Морфологія людини і тварини» (Миколаїв, 2011), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Медична наука в практику охорони здоров’я» (Полтава, 2012), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Сучасні можливості стоматології» (Луганськ, 2013). Міжнародному симпозіумі «5th International Symposion of Clinical and Applied Anatomy and 1 Paneuropean Meeting of Anatomists», (Graz, Austria 2013), Міжнародній конференції «Современные аспекты реабилитации в медицине» (Ереван-Дилижан, 2013).
Публікації. Всього за матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць: 8 статей у фахових наукових виданнях, з них 6 – у вітчизняних та 2 – у закордонних виданнях, 6 робіт – у збірниках, матеріалах і тезах конференцій, 1 патент на корисну модель.
Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено українською мовою на 200 сторінках друкованого тексту, з них 137 сторінок основного тексту. Дисертація містить такі розділи: Вступ, Огляд літератури, розділи «Матеріали та методи дослідження», «Результати власних досліджень», «Аналіз та узагальнення результатів досліджень», Висновки, Список використаних джерел, Додатки. Робота ілюстрована 6 таблицями, 32 фотографіями, 6 діаграмами, містить 15 додатків. Список використаної літератури містить 331 джерело, з яких 194 – кирилицею і 137 – латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання, що полягає у з’ясуванні особливостей будови та кровопостачання м’яких тканин пародонту і кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи щурів у нормі, на експериментальній моделі пародонтиту та після фармакотерапевтичної корекції. Отримані результати, що розширюють розуміння анатомічних особливостей зубо-щелепної ділянки в нормі та експерименті і дають підстави для морфологічного обґрунтування способів корекції запально-дистрофічних ушкоджень пародонту, узагальнені у наступних висновках.
1. Прикріплена частина ясен у щурів, на відміну від людини, характеризується наявністю чисельних складок, які виконують захисну функцію. Виявлено, що у нормі багатошаровий плоский епітелій ясен з ознаками зроговіння відмежований базальною мембраною від власної пластинки зі сполучнотканинними сосочками і резервними капілярами. Клітини ендотелію звичайної ультраструктури, міжклітинні контакти збережені, а пристінковий прошарок плазми та вільне розміщення еритроцитів у просвіті капілярів пародонту свідчать про повноцінний кровоплин. Кісткова тканина коміркової частини нижньої щелепи щурів однорідна за ступенем мінералізації і розміром балок.
2. З’ясовано, що гіперемія і набряк міжзубних сосочків, часткове оголення цементу коренів фронтальних зубів з утворенням пародонтальних кишень та ерозій епітелію ясен є проявами місцевих ушкоджень у щурів на ацидотичній моделі пародонтиту. У субепітеліальній сполучній тканині відзначено гіаліноз, фібриноїдний некроз та периваскулярний інфільтрат, розростання грануляційної тканини, вкорочення і часткову фрагментацію колагенових пучків, а також поліморфність міжбалкових просторів кісткової тканини коміркової частини нижньої щелепи. Ультраструктурно виявлено стан набряку та вакуолізація мітохондрій клітин ендотелію, потовщення та розпушення базальної мембрани, сладж еритроцитів, значне звуження просвіту капілярів, що вказує на порушення гемомікроциркуляції.
3. Засвідчено, що зниження у 8,9 раза порівняно з нормою (р<0,05) вмісту мінеральних елементів у кістковій тканині коміркової частини нижньої щелепи, більший у 1,4 раза (р<0,05) рівень накопичення осмію тетроксиду в препаратах ясен, а також зростання рівня кальцію сироватки крові на 15,7% (р<0,05), зростання вмісту малонового диальдегіду, зниження вмісту супероксиддисмутази і активності каталази сироватки крові, відповідно – на 26,7%, 7,6% і 15,5% (р<0,05) та гомогенату ясен, відповідно – на 18,2%, 4,0% і 10,4% (р<0,05) є ознаками метаболічних порушень у щурів на ацидотичній моделі пародонтиту.
4. Підтверджено відновлення епітеліального шару ясен, відсутність ерозій, ознак васкуліту і дезорганізації субепітеліальної сполучної тканини, а також початковий периваскулярний склероз із формуванням колагенових пучків у щурів після корекції мельдонію дигідратом. Електронна щільність цитоплазми клітин ендотелію та структура ендоплазматичного ретикулуму однорідні, базальна мембрана та кристи мітохондрій частково відновлені, без ознак вакуолізації. Сформовані мікроворсини в ділянці міжендотеліальних контактів, а також куполоподібна форма еритроцитів, що торкаються стінок мікросудин, свідчать про часткове відновлення гемомікроциркуляції.
5. Гіперплазію епітелію за відсутності запального інфільтрату, вогнищевий ангіоматоз у субепітеліальній сполучній тканині, наявність ділянок нерівномірної мінеральної щільності у кістковій тканині коміркової частини нижньої щелепи визначено як залишкові прояви метаболічних порушень у щурів після застосування препарату кальцію. Ультраструктурні ознаки інтерстиційного набряку, зменшена кількість крист мітохондрій клітин ендотелію, помірно розширена базальна мембрана, наявність еритроцитів полігональної форми та надмірного об’єму плазми в просвіті капілярів вказують на початкове відновлення кровоплину при залишкових морфологічних проявах гіпоксії.
6. Виявлено звичайну будову епітелію ясен після поєднаного застосування мельдонію дигідрату і кальцію гліцерофосфату: міжклітинні проміжки вузькі, базальна мембрана відновлена. В субепітеліальній сполучній тканині судини розміщені невпорядковано, помітними є дрібні ділянки замісного склерозу, кісткова тканина коміркового відростка нижньої щелепи рівномірної мінеральної щільності. Зниження ступеня проникності стінок мікросудин за відсутності периваскулярного набряку є умовами для відновлення гемомікроциркуляції у тканинах пародонту.
7. Засвідчено послаблення процесів біологічного окиснення та посилення антиоксидантного захисту у щурів після фармакотерапевтичної корекції. Так, визначено зниження у тварин першої і третьої дослідних груп порівняно з другою контрольною групою рівня кальцію, відповідно – на 38,1% і 16,8% (р<0,05). У сироватці крові тварин усіх трьох дослідних груп відзначено зростання рівня магнію, відповідно – на 17,9%, 23,6% і 14,2% (р<0,05), першої дослідної групи – зростання вмісту нітритів на 9,0% (р<0,05), у сироватці крові та гомогенаті ясен – зростання активності каталази, відповідно – на 36,4%, 45,5% і 63,7% (р<0,05) та 27,9%, 39,5% і 13,9% (р<0,05) зниження вмісту малонового диальдегіду, відповідно – на 28,0%, 36,2% і 30,7% (р<0,05) та 26,9%, 39,1% і 37,9% (р<0,05). Активність супероксиддисмутази у тварин першої дослідної групи зросла на 33,9% (р<0,05) у сироватці крові, третьої дослідної групи – на 42,3% у сироватці крові і на 19,9% (р<0,05) у гомогенаті ясен. Вищий у 1,1 раза (р<0,05), ніж у першій, але нижчий, ніж у другій контрольній групі у 1,3 раза (р<0,05) рівень накопичення осмію тетроксиду у тварин третьої дослідної групи вказує на врівноваження білково-ліпідного складу клітинних мембран ясен, а зростання після корекції вмісту кальцію у кістковій тканині тварин усіх трьох дослідних груп, відповідно – у 10,4, 11,3 і 12,2 раза (р<0,05) свідчить про відновлення структури коміркової частини нижньої щелепи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аболмасов Н. Н. Стратегия и тактика профилактики заболеваний пародонта / Н. Н. Аболмасов // Стоматология. – 2003. – № 4. – С. 34–39.
2. Андреева О. В. Химический состав нижней челюсти белых крыс различного возраста при введении им глюкокортикоидов и бисфосфоната «Зомета» / О. В. Андреева // Український морфологічний альманах. – 2011. – Т. 9, № 2. – С. 135–138.
3. Андрусишина И. Н. Определение форм кальция и магния в сыворотке и слюне методом АСС и их диагностическое значение в клинике / И. Н. Андрусишина // Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2009. – № 2. – С. 107 –113.
4. Антиоксидантна система захисту організму (огляд) / І. Ф. Беленічев, Е. Л. Левицький, Ю. І. Губський [та ін.] // Современные проблемы токсикологии. – 2002. – № 3. – С. 24–31.
5. Антиоксидантно-прооксидантний індекс сироватки крові щурів з експериментальним стоматитом і його корекція зубними еліксирами / А. П. Левицький, В. М. Почтар, О. А. Макаренко, Л. І. Гридіна // Одеський медичний журнал. – 2006. – № 1. – С. 22–25.
6. Антипова Л. В. Анатомия и гистология сельскохозяйственных животных / Л. В. Антипова, В. С. Слободяник, С. М. Сулейманов. – М. : Колос, 2005. – 384 с.
7. Атаманчук О. В. Структурна організація слизової оболонки язика щурів в нормі і в різні терміни експериментального цукрового діабету / О. В. Атаманчук // Морфологія. – 2013. – Т. 7, № 3. – C. 16–22.
8. Бабенко В. М. Використання цитохімічного та цитологічного методів в діагностиці та превентивному лікуванні генералізованого пародонтиту у хворих на бронхіальну астму на тлі глюкоко-ртикостероїдної терапії / В. М. Бабенко // Морфологія. – 2009. – Т. 3, № 3. – С. 37–41.
9. Балаболкин М. И. Нарушение звеньев микроциркуляции / М. И. Балаболкин, Е. М. Клебанов, В. М. Креминская // Сахарный диабет. – 1999. – № 1. – С. 2–8.
10. Балаболкин М. И. Патогенез ангиопатий при сахарном диабете / М. И Балаболкин, Е. М. Клебанова, В. М. Креминская // Сахарный диабет. – 1999. – № 1. – С. 2–9.
11. Балаболкин М. И. Роль окислительного стресса в патогенезе сосудистых осложнений диабета / М. И. Балаболкин, Е. М. Клебанова // Проблемы эндокринологии. – 2000. – Т. 46, № 6. – С. 29–34.
12. Баланс микроэлементов регенерата нижнечелюстной кости на фоне свинцового отравления и антитоксической коррекции / В. С. Пикалюк, С. О. Мостовой, К. А. Плеханова, И. А. Верченко // Український морфологічний альманах. – 2011. – Т. 9, № 3. – С. 207–210.
13. Банин В. В. Эндотелий как метаболически активная ткань / В. В. Банин, Г. А. Климов // Морфология. – 1992. – Т. 102, № 2. – С. 10–35.
14. Барабой В. А. Окислительно-оксидантный гомеостаз в норме и патологии / В. А. Барабой, Д. А. Суткова. – К. : Наук. Думка, 1997. – 420 с.
15. Белоклицкая Г. Ф. Возможности антиоксидантной коррекции перекисного окисления липидов при заболеваниях пародонта разной тяжести / Г. Ф. Белоклицкая // Современная стоматология. – 2000. – № 1. – С. 38–41.
16. Белоклицкая Г. Ф. Клинико-лабораторная оценка эффективности препарата «Витафтор» в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом / Г. Ф. Белоклицкая, А. В. Погребняк, Джафар Халили // Современная стоматология. – 2009. – № 2. – С. 43–47.
17. Белоклицкая Г. Ф. Современный взгляд на классификацию болезней пародонта / Г. Ф. Белоклицкая // Современная стоматология. – 2007. – № 3. – С. 59–64.
18. Бенгус Л. М. Влияние магния, иприфлавона и кальция на состояние костной ткани крыс в условиях низкокальциевой диеты / Л. М. Бенгус // Проблеми остеології. – 2002. – Т. 5, № 2–3. – С. 29–32.
19. Білець М. В. Зміна структури протеогліканів та глікопротеїнів кісткової тканини нижньої щелепи за умов емоційного стресу, перостатності гонад та їх сполученого впливу / М. В. Білець // Світ медицини та біології. – 2007. – № 2. – С. 14–19.
20. Білець М. В. Зміни мінеральної фази кісткової тканини в умовах сполученої дії емоційного стресу і недостатності гонад / М. В. Білець // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. 3, № 2. – С. 332–333.
21. Білоклицька Г. Ф. Вплив раціонів харчування з різним мікроелементним складом на стан альвеолярної та тазової кістки у щурів / Г. Ф. Білоклицька, Т. В. Погребняк, Джафар Халілі // Фізіологічний журнал. – 2008. – Т. 51, № 1. – С. 74–78.
22. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення / За ред. О. Я. Склярова. – К. : Здоров’я, 2004. – 192 с.
23. Біохімічні показники в нормі і при патології / Д. П. Бойків, Т. І. Бондарчук, О. Л. Іванків [та ін.]; за ред. О. Я. Склярова. – К. : Медицина, 2007. – 325с.
24. Бобрик І. І. Загальні закономірності ангіогенезу мікроциркуляторного русла / І. І. Бобрик, В. Г. Черкасов // Вісник морфології. – 2001. – Т. 7, № 1. – С. 1–4.
25. Бобрик І. І. Сучасні аспекти функціональної анатомії кровоносної системи / І. І. Бобрик, В. Г. Черкасов – К., 2001. – 152 с.
26. Болезни пародонта / А. С. Григорьян, А. И. Грудянов, Н. А. Рабухина, О. А. Фролова. – М. : Мед. информ. Агентство, 2004. – 287 с.
27. Борисенко А. В. Биохимические изменения в метаболизме органической основы соединительной ткани и минерального обмена у больных генерализованным пародонтитом / А. В. Борисенко, С. Магомедов, И. М. Федянович // Врачебное дело. – 2001. – № 3. – С. 59–91.
28. Борисенко А. В. Структурні зміни кровоносних судин ясен у молодих щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією за умов її корекції біпрололом, тіотриазоліном та кверцетином / А. В. Борисенко, О. В. Черкасова // Новини стоматології. – 2011. – № 1. – С. 60–63.
29. Борисенко А. В. Ультраструктурні зміни нервів ясен у щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією за умов її корекції біпрололом, тіотриазоліном та кверцетином / А. В. Борисенко, О. В. Черкасова // Вісник морфології. – 2008. – № 2. – С. 275–280.
30. Боровиков В. Statistica: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов / В. Боровиков. − СПб. : Питер, 2001. − 656 с.
31. Братусь В. В. Диабет и атеросклероз. Роль инсулина и инсулинрезистентности в ускоренном развитии атеросклероза при диабете / В. В. Братусь, Т. В. Талаева // Український кардіологічний журнал. – 2001. – № 1. – С. 82–88.
32. Вальчук І. В. Процеси синтезу оксиду азоту при хронічній гіперімунокомплексемії та їхні зміни підвпливом кверцетину в умовах in vitro / І. В. Вальчук, В. В. Чоп’як, О. О. Мойбенко // Серце і судини. – 2006. – № 1. – С. 50–57.
33. Вивчення вмісту кальцію і фосфору у твердих тканинах інтактних та депульпованих зубів з різним терміном видалення пульпи / О. А. Удод, І. О. Трубка, А. Г. Піляєв, К. М. Хачатурова // Стоматологічні новини. – Львів, 2001. – Вип. 1. – С. 97–101.
34. Влияние микроэлементов на состояние здоровья детей, находящихся на различных видах вскармливания / Е. И. Кодратьева, Н. А. Барабаш, С. С. Станкевич, Н. В. Барановская // Российский вестник перинатологии и педиатрии. – 2008. – № 2. – С. 24–29.
35. Влияние препарата «Биотрит-Дента» на показатели минерального обмена у крыс при лечении экспериментального пародонтита / Ю. Г. Чумакова, А. П. Левицкий, Ю. Е. Косоверов, В. В. Перехрест // Вісник стоматології. – 2001. – № 4. – С. 13–15.
36. Влияние препарата «ЭКСО» на состояние тканей пародонта крыс / А. П. Левицкий, Ю. Г. Чумакова, О. А. Макаренко [и др.] – Вісник стоматології. – 2000. – № 1. – С. 15–17.
37. Влияние соевых изофлавонов на антиоксидантные свойства сыворотки крови крыс / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, Л. Н. Россаханова, Н. Ю. Лерфита // Вісник фармації. – 2001. – № 3. – С. 167.
38. Влияние сочетанного применения препаратов «ЭКСО» и «Биотрит-Дента» на состояние тканей пародонта и показатели минерального обмена у крыс в условиях моделирования пародонтита / Ю. Г. Чумакова, Ю. Е. Косоверов, Л. Н. Россаханова, А. П. Левицкий // Вісник стоматології. – 2003. – № 1. – С. 13–19.
39. Влияние цинка на состояние костной ткани крыс, получавших низкокальциевый рацион / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, И. В. Ходаков, Ю. В. Зеленина // Вісник стоматології. – 2003. – № 2. – С. 5–7.
40. Волошин М. А. Морфометричні показники структур пародонта та слизової ясен щурів після введення антигену в навколоплідні води в антенатальному періоді / М. А. Волошин, Ю. О. Бурега // Морфологія. – 2013. – Т. 7, № 1. – С. 27–30.
41. Воскресенский О. Н. Доклиническое изучение средств профилактики и лечения пародонтита пародонтопротекторов : метод. рек. / под ред. О. Н. Воскресенского, Е. К. Ткаченко, Ю. Г. Чумаковой. – К., 2002. – 16 с.
42. Воскресенский О. Н. Нарушения обновления клеток и защитных белков орального эпителия как начальный фактор воспалительной патологии пародонта / О. Н. Воскресенский, И. Н. Моисеев // Вісник стоматології. − 2008. − № 1. − С. 9.
43. Воскресенский О. Н. Роль перекисного окисления липидов в патогенезе пародонтита / О. Н. Воскресенский, Е. К. Ткаченко // Стоматология. – 1991. – № 4. – С. 5–10.
44. Вплив біпрололу, тіотриазоліну та кверцетину на структурні зміни епітелію ясен у щурів із спонтанною артеріальною гіпертензією / І. С. Чекман, А. В. Борисенко, М. Ю. Антоненко [та ін.] // Науковий вісник Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. – К., 2008. – Вип. 4. – С. 36–42.
45. Вплив комплексного препарату вітаміну D3 «Кальмівід» на метаболізм і структурну організацію кісткової тканини при аліментарному остеопорозі / Г. В. Гойко, Л. І. Апуховська, А Т. Бруско [та ін.] // Український морфологічний альманах. – 2005. – Т. 3, № 4. – С. 101–107.
46. Врублевська Т. Я. Інверсійно-вольтамперометричне визначення важких металів (Cu, Pb, Zn) у плазмі крові людини / Т. Я. Врублевська, О. І. Соловей // Довкілля та здоров‘я. – 2005. – № 3. – С. 62–65.
47. Гавриляк Г. Є. Імунологічні зміни при генералізованому пародонтиті та мультилінійна регресія / Г. Є. Гавриляк // Імунологія та алергологія. – 2008. – № 3. – С. 71–76.
48. Геннис Р. Биомембраны: молекулярная структура и функции / Р. Геннис; пер. с англ. – М. : Мир, 1997. – 624 с.
49. Гизатуллин Р. А. Средства для оптимизации остеогенеза в стоматологии: область применения, актуальность проблемы и перспективы разработок и внедрения новых препаратов / Р. А. Гизатуллин. – М., 2007. – 152 с.
50. Гнідик Ю. В. Мікроструктурне дослідження слизової оболонки ротової порожнини щура в нормі / Ю. В Гнідик., Є. В Пальтов., Ю. Я. Кривко // Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці : тези конф. присвяченої 50-річчю від дня народження проф. Склярова Я. П. (23–24 вересня 2011р. ). – Львів, 2011. – С. 27–28.
51. Годована О. І. Клінічна оцінка застосування пародонтальної пов’язки з куріозином в лікуванні захворювань пародонту / О. І. Годована // Вісник стоматології. – 2000. – № 4. – С. 20–22.
52. Годованець О. І. Структурні зміни тканин пародонта щурів за умов хронічної нітратної інтоксикації / О. І. Годованець // Клінічна та експериментальна патологія. – 2008. – Т. 7, № 1. – С. 30–33.
53. Гончар М. Г. Ультраструктурні зміни гемомікроциркуляторного русла у хворих на цукровий діабет з діабетичними ангіопатіями нижніх кінцівок / М. Г. Гончар, О. І. Дєльцова, А. М. Федорчук // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т. 2, № 2. – С. 25–26.
54. Горячковский А. М. Клиническая биохимия : справочное пособие / А. М. Горячковский. – Изд. 2-ое, испр. и доп. – Одесса: Астропринт, 1998. – С. 353–354, 391–392, 398–400.
55. Горячковский А. М. Справочное пособие по клинической биохимии / А. М. Горячковский. – Одесса : ОКФА, 1994. – 255 с.
56. Григорьев И. В. Роль биохимического исследования слюны в диагностике заболеваний / И. В. Григорьев, А. А. Чиркин // Клиническая лабораторная диагностика. – 1998. – № 6. – С. 18–21.
57. Григорьян А. С. Ключевые звенья патогенеза заболеваний пародонта в свете данных цитоморфометрического метода исследований / А. С. Григорьян, А. И. Грудянов // Стоматология. – 2001. – № 1. – С. 5–8.
58. Григорьян А. С. Морфогенез ранних стадий воспалительных заболеваний пародонта / А. С. Григорьян, О. А. Фролова, Е. В. Иванова // Стоматология. – 2002. – № 1. – С. 19–25.
59. Грищук М. Г. Ультраструктура биоминералов кости и дентина резца нижней челюсти у белых крыс после 60-ти дневной гипертермии / М. Г. Грищук // Український медичний альманах. – 2009. – Т. 12, № 5, дод. – С. 139–141.
60. Гулюк А. Г. Использование остеоденситометрии для оценки структурно-функционального состояния костной ткани скелета у больных генерализованным пародонтитом / А. Г. Гулюк, В. В. Дець, Т. Д. Георгиев // Вісник стоматології. – 2004. – № 2. – С. 40–44.
61. Давиденко О. Н. Применение магнитофореза растворов намацита и витамина D3 в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом / О. Н. Давиденко // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии : сб. ст. – Х., 2004. – Вып. 7. – С. 15–16.
62. Дасюк Т. Є. Мікроелементи та оксид озоту / Т. Є. Дасюк // Практична медицина. – 2006. – Т. 12, № 2. – С. 73.
63. Деева Т. В. К вопросу моделирования пародонтита различного генеза по данным морфологических исследований / Т. В. Деева, Ю. В. Меркулова // Український морфологічний альманах. – 2005. – Т. 3, № 1. – С. 99–101.
64. Дедух Н. В. Аспекты экспериментального моделирования остеопороза / Н. В. Дедух, С. В. Малышкина, Л. М. Бенгус // Проблеми остеології. – 2002. – Т. 5, № 2–3. – С. 48–52.
65. Деньга О. В. Антиоксидантно-прооксидантная система десны при экспериментальном периодонтите и его лечении / О. В. Деньга, Л. Б. Цевух, А. П. Левицкий // Український стоматологічний альманах. – 2008, № 2. – С. 10–11.
66. Динаміка морфологічних змін гемомікроциркуляторного русла язика білого щура за умов стрептозотоциніндукованого цукрового діабету / Р. Я. Султан, В. І. Ковалишин, Л. Р. Матешук-Вацеба [та ін.] // Актуальні проблеми функціональної морфології та інтегративної антропології : матеріали наук.-практ. конф. – Вінниця, 2009. – С. 280–281.
67. Дмитрієва Е. О. Експериментальне і клінічне обгрунтування використання остеотропного матеріалу «Easy-Graft» при генералізованому пародонтиті / Е. О. Дмитрієва // Морфологія. – 2013. – Т. 7, № 2. – С. 28–36.
68. Дубініна О. Ю. Окиснювальний стрес і окиснювальна модифікація білків / О. Ю. Дубініна // Медична хімія. – 2001. – Т. 3, № 2. – С. 5–12.
69. Експериментальне дослідження впливу препарату «Віталонг» на стан тканин пародонта білих щурів / В. М. Зубачик, А. П. Левицький, О. А. Макаренко [та ін.] // Новини стоматології. – 1997. – № 4. – С. 77–78.
70. Ендотеліальні клітини за умов культивування (порівняльний аналіз методичних підходів) / Т. М. Коваленко, І. О. Осадченко, І. Р. Ніконенко, Г. Г. Скібо // Фізологічний журнал. – 1999. – № 4. – С. 120–124.
71. Желнин Е. В. Морфологические особенности посттравматической регенерации альвеолярной кости в эксперименте / Е. В. Желнин // Український морфологічний альманах. – 2011. – Т. 10, № 3. – С. 35–38.
72. Заболотний Т. Д. Запальні захворювання пародонта / Т. Д. Заболотний, А. В. Борисенко, Т. І. Пупін – Л. : ГалДент, 2013. – 205 с.
73. Замісні адаптогенні і стоматотропні ефекти альтана в умовах аліментарної поліфенольної недостатності у щурів / Є. К. Ткаченко, О. М. Воскресенський, О. І. Скиба [та ін.] – Вісник стоматології. – 2006. – № 4. – С. 21–27.
74. Зубачик В. М. Електронно-мікроскопічне дослідження порушення мембранно-десмосомальних міжклітинних контактів в епітелію ясен при пародонтиті / М. В. Зубачик, Ю. В. Бісярін, О. О. Пасько // Acta Medica Leopoliensia = Львівський медичний часопис. – 2000. – Т. 6, № 2. – С. 31–34.
75. Зубачик В. М. Мембранні механізми патогенезу та терапії запальних процесів пародонту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. мед. наук : спец. 14. 01. 22 «Стоматологія» / В. М. Зубачик. – Львів, 2005. – 36 с.
76. Зубачик В. М. Обгрунтування патогенетичної ролі фосфоліпази А2 у розвитку пародонтиту в експерименті / В. М. Зубачик // Вісник стоматології. – 2000. – № 1. – С. 10–12.
77. Зубачик В. М. Роль мембран у формуванні бар’єрної функції ясен / В. М. Зубачик, Ю. В. Бисярин, А. П. Левицький // Вісник стоматології. – 2001. – № 1. – С. 14–17.
78. Кіхтяк О. П. Патохімічні аспекти розвитку ангіопатій при цукровому діабеті / О. П. Кіхтяк, А. Т. Кіхтяк // Acta Medica Leopoliensia = Львівський медичний часопис. – 2006. – Т. 12, № 1. – С. 137–144.
79. Клінічна біохімія / Д. П. Бойків, Т. І. Бондарчук, О. Л. Іванків [та ін.]; за ред. О. Я. Склярова. – К. : Медицина, 2006. – С. 79–81, 201–203.
80. Ковальов Є. В. Діабетична мікроангіопатія судин мікроциркуляторного русла тканин пародонта у хворих на хронічний генералізований пародонтит на тлі цукрового діабету / Є. В. Ковальов, З. Ю. Назаренко // Науковий вісник Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. – К., 2007. – Вип. 3 – С. 114–115.
81. Ковешников В. Г. Зміни міцності та мінерального складу довгих трубчастих кісток білих щурів під впливом різних екзогенних чинників / В. Г. Ковешніков, І. В. Лузін, Л. І. Чистилінова // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 1–2. – С. 81– 83.
82. Колесова Н. А. Сравнительный клинико-рентгенологический и морфологический анализ механизмов повреждения костной ткани альвеолярного отростка челюстей при различных вариантах развития генерализированного пародонтита / Н. А. Колесова, А. М. Полутин, Н. В Колесова // Современная стоматология. – 2008. – № 2. – С. 23–33.
83. Колесова Н. А. Структурні зміни кісткової тканини альвеолярного відростка за генералізованого пародонтиту / Н. А. Колесова, Н. В. Колесова // Вісник проблем біології і медицини. – 2011. – Вип. 2., т. 1. – С. 186–187.
84. Колесова Н. В. Особенности нарушения барьерной функции эпителия десны при генерализованном пародонтите / Н. В. Колесова // Современная стоматология. – 2001. – № 3. – С. 42–45.
85. Колесова Н. В. Фармакологическая коррекция репаративной регенерации эпителия десны при генерализованном пародонтите / Н. В. Колесова // Современная стоматология. – 2001. – № 4. – С. 26–30.
86. Корж А. Н. Современные представления о структуре, функции и биологической роли сосудистого эндотелия / А. Н. Корж // Международный медицинский журнал. – 2003. – № 1. – С. 130–134.
87. Королюк М. А. Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова // Лаб. дело. – 1988. – № 1. – С. 16–19.
88. Косенко К. Н. Влияние парадонтальной повязки “ПРОФИПАР” на течение дистрофически-воспалительного процесса в тканях пародонта при спонтанном парадонтите у крыс / К. Н. Косенко, Э. А. Городенко, О. А. Макаренко // Вісник стоматології. – 2002. – № 2. – С. 4–6.
89. Косенко К. Н. Нарушения кальций-фосфорного обмена и метаболизма костной ткани у лиц молодого возраста и влияние их на развитие и степень тяжести заболеваний пародонта / К. Н. Косенко, Ю. Е. Косоверов, Ю. Г. Чумакова // Вісник стоматології. – 2003. – № 4. – С. 20–27.
90. Косоверов Ю. Е. Эффективность применения фитоадаптогенов в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта и влияние их на показатели кальций-фосфорного обмена / Ю. Е. Косоверов // Вісник стоматології. – 2004. – № 1. – С. 30–35.
91. Костюк О. П. Значення змін гомеостазу кальцію у клітинних механізмах розвитку діабетичних ангіопатій / О. П. Костюк // Ендокринологія. – 1998. – Т. 3, № 2. – С. 221–232.
92. Костюк О. П. Порівняльний аналіз змін кальцієвого гомеостазу в первинних сенсорних нейронах при різних типах експериментального цукрового діабету / О. П. Костюк // Ендокринологія. – 1996. – Т. 1, № 2. – С. 20–29.
93. Крюкова Г. М. Біохімічне обгрунтування застосування вітаміну Д3 з намацитом при лікуванні пародонту / Г. М. Крюкова, О. М. Давиденко // Одеський медичний журнал. – 2000. – № 3. – С. 74–75.
94. Кузнецова Н. Л. Патогенетическое лечение и профилактика прогрессирования хронического генерализованного пародонтита / Н. Л. Кузнецова, А. Е. Михайлов, С. И. Блохина // Современная стоматология. – 2009. – № 2. – С. 51–58.
95. Кузьменко Д. И. Оценка резерва липидов сыворотки крови для перекисного окисления в динамике окислительного стресса у крыс / Д. И. Кузьменко, Б. И. Лаптев // Вопросы медицинской химии. – 2000. – Т. 45, вып. 1. – С. 47–52.
96. Кукоба Т. В. Участь монооксиду вуглецю в регуляції кардіогемодинаміки щурів з експериментальним цукровим діабетом / Т. В. Кукоба, О. О. Мойбенко, М. В. Кришталь // Клінічна та експериментальна патологія. – 2003. – Т. 2, № 1. – С. 22–26.
97. Кутя С. А. Элементный состав минеральной фазы плоских костей крыс различного возраста, подвергавшихся воздействию гравитационных перегрузок / С. А. Кутя // Світ медицини та біології. – 2009. – № 3. – С. 89–92.
98. Лапач С. Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. – К. : Морион, 2000. – 320 с.
99. Левицкий Д. О. Кальций и биологические мембраны / Д. О. Левицкий. – М. : Высшая школа, 1990. – 124с.
100. Левченко В. И. Возрастные особенности химического состава нижней челюсти белых крыс после введения им циклоферона / В. И. Левченко, В. И. Лузин // Загальна патологія та клінічна фізіологія. – 2012. – Т. 7, № 2. – С. 92–95.
101. Лузин В. И. Методика моделирования костного дефекта у лабораторных животных / В. И. Лузин, Д. В. Ивченко, А. А. Панкратьев // Український медичний альманах. – 2005. – Т. 8, № 2. – С. 162.
102. Лузин В. И. Особенности прочности нижней челюсти белых крыс разного возраста после введения им циклоферона / В. И. Лузин, Н. В. Левченко // Український морфологічний альманах. – 2012. – Т. 10, № 1. – С. 135–137.
103. Мазур І. П. Вплив вікового фактора на стан зубо-щелепної системи у щурів / І. П. Мазур, В. І. Лузін, В. В. Поворознюк // Український морфологічний альманах. – 2005. – Т. 3, № 3. – С. 59–62.
104. Макаренко О. А. Временная и дозависимая индукция изменений минерального обмена в организме крыс, получавших соевые изофлавоны / О. А. Макаренко, А. П. Левицкий, Л. Н. Россаханова // Проблеми остеології. – 2003. – Т. 6, № 4. – С. 33–36.
105. Марков Х. М. Оксидантный стресс и дисфункция эндотелия / Х. М. Марков // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. – 2005. – № 4. – С. 5–9.
106. Масна З. З. Особливості хімічного складу щелепних кісток на різних етапах розвитку людини / З. З. Масна // Вісник проблем біології і медицини. – 2004. – № 1. – С. 74–78.
107. Мельничук Д. А. Метаболическая система кислотно-щелочного гомеостаза в организме человека и животных / Д. А. Мельничук // Украинский биохимический журнал. – 1989. – Т. 61, № 3. – С. 3–19.
108. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов. – М. : Медицина, 1969. – 423 с.
109. Метод определения активности каталазы / М. А. Королюк, Л. И. Иванова, И. Г. Майорова, В. Е. Токарев // Лаб. дело. – 1988. – № 1. – С. 16 –18.
110. Механизм терапевтического эффекта цитомедина из пародонта на лечение экспериментального пародонтита / Ю. И. Силенко, В. П. Мищенко, Д. Л. Токарь [и др.] // Стоматология. – 1991. – № 4. – С. 13–15.
111. Могильницька Л. А. Ендотеліальна дисфункція при цукровому діабеті 2 типу / Л. А. Могильницька, Б. М. Маньковський // Ендокринологія. – 2001. – Т. 6, № 1. – С. 95–106.
112. Морфологическая характеристика воспалительной реакции / И. А. Комаревцева, Э. Н. Попов, Е. В. Комаревцева, А. В. Заика // Український морфологічний альманах. – 2009. – Т. 7, № 2. – С. 56–59.
113. Морфофункціональні зміни стінок судин гемомікроциркуляторного русла на фоні діабетичних пародонтопатій (Огляд літератури) / Є. В. Пальтов, Ю. Я. Кривко, В. Б. Фік [та ін.] // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2008. – № 2. – С. 81–87.
114. Морфофункціональні зміни тканин пародонта та слинних залоз під впливом кадмію / С. Б. Геращенко, М. М. Рожко, О. І. Дельцова, І. З. Остап’як // Галицький лікарський вісник. – 2009. – Т. 16, № 4. – С. 28–30.
115. Москалев Ю. И. Минеральный обмен / Ю. И. Москалев. – М. : Медицина, 1985. – С. 246–254.
116. Мостовой С. О. Репаративный остеогенез нижней челюсти на фоне интоксикации ацетатом свинца / С. О. Мостовой, В. С. Пикалюк, В. В. Хилько // Український медичний альманах. – 2007. – Т. 5. – № 1 – С. 73 – 81.
117. Мультифункціональна роль оксиду азоту в стресіндукованих ураженнях слизової оболонки ротової порожнини (експериментальне модулювання) / О. С. Заячківська, О. М. Гаврилюк, Л. В. Паніна [та ін.] // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2006. – № 1. – С. 41–49.
118. Мюллер Х. П. Пародонтология / Х. П. Мюллер. – Львів : ГалДент, 2004. – 256 с.
119. Назаренко З. Ю. Сучасний стан питання лікування хронічного генералізованого пародонтиту у хворих на тлі цукрового діабету / З. Ю. Назаренко // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2006. – Т. 6, вип. 3. – С. 174–176.
120. Назарян Р. С. Взаємний зв’язок морфофункціональних змін у пародонті щурів з процесами вільрадикального окиснення під впливом аліментарного фактора / Р. С. Назарян, Ю. В. Нікітченко // Вісник морфології. – 2003. – Т. 9. – № 2. – С. 204–205.
121. Назарян Р. С. Морфофункціональні зміни у пародонті щурів під впливом нераціонального харчування / Р. С. Назарян // Вісник морфології. – 2004. – Т. 10. – № 1. – С. 99–100.
122. Назарян Р. С. Обоснование использования препарата эндотелий-протекторного действия при лечении дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта / Р. С. Назарян // Современная стоматология. – 2004. – № 4. – С. 54–55.
123. Назарян Р. С. Прооксидантно-антиоксидантний баланс у крові і тканинах пародонта щурів при хронічній дії незбалансованого фактичного раціону / Р. С. Назарян, Ю. В. Нікітченко // Одеський мединий журнал. – 2004. – № 6. – С. 12–14.
124. Науково-практичні рекомендації з утримання лабораторних тварин та роботи з ними / Ю. М. Кожемякін, О. С. Хромов, М. А. Філоненко, Г. А. Сайфетдінова. – К. : Авіцена, 2002. – 156 с.
125. Непорада К. С. Стрессорная активация резорбции костной ткани пародонта / К. С. Непорада // Український стоматологічний альманах. – 2001. – № 6. – С. 9–11.
126. Нікольченко О. А. Вплив довготривалої низько кальцієвої дієти на структуру кісткової тканини щурів / О. А. Нікольченко. Л. М. Бенгус, Є. Ю. Валенчук // Український морфологічний альманах. – 2006. – Т. 4, № 3. – С. 49–54.
127. Новикова М. А. Клинико-биохимическое обоснование использования комплекса биоантиоксидантов с эстроном в комплексном лечении генерализованного пародонтита / М. А. Новикова // Вісник стоматології. – 2000. – № 4. – С. 12–13.
128. Ноздрачев А. Д. Анатомия крысы / А. Д. Ноздрачев, Е. Л. Поляков. – СПб., 2001. – 464 с.
129. Носкова А. В. Химический состав нижней челюсти белых крыс под влиянием производных барбитуровой кислоты / А. В. Носкова // Український морфологічний альманах. – 2010. – Т. 8, № 2. – С. 259.
130. Олійник С. А. Окисний стрес за гіпоксичних станів : огляд наукової літератури / С. А. Олійник, О. Л. Козеренко // Вісник проблем біології і медицини. – 2010. – Вип. 1. – С. 15–21.
131. Орехова Л. Ю. Возможные пути влияния на репаративный остеогенез при заболеваниях пародонта / Л. Ю. Орехова, О. Б. Прохорова, Т. В. Кудрявцева // Парадонтология. – 2000. – № 2. – С. 19–23.
132. Особенности кристаллической структуры регенерата нижней челюсти первого и четвертого поколений белых крыс, подверженных свинцовому отравлению / В. С. Пикалюк, С. О. Мостовой, Е. М. Максимова [та ін.] // Морфологія. – 2011. – Т. 5, № 4. – С. 45–49.
133. Особливості морфофункціональних зрушень в тканинах пародонту за умов хронічного пародонтиту і періодонтиту / Р. В. Керницький, А. Г. Гулюк, Н. О. Горянова, В. О. Ульянов // Морфологія. – 2012. – Т. 6, № 4. – С. 58–63.
134. Оцінка порушень кислотно-лужної рівноваги в тканинах і рідинах організму / В. О. Пахомова, Г. Ф. Білоклицька, О. О. Протункевич [та ін.] – Фізіологічний журнал. – 1999. – Т. 45, № 3. – С. 103–109.
135. Павленко А. В. Особенности процессов репаративной регенерации в альвеолярных отростках нижней челюсти при пластике дефектов различными материалами / А. В. Павленко, И. В. Чайковская, В. И. Лузин // Український морфологічний альманах. – 2009. – Т. 7, № 3. – С. 93–97.
136. Павленко О. В. Гістологічна будова регенерату при заповненні кісткового дефекту матеріалами EasyGraft і трикальційфосфатом / О. В. Павленко, Е. О. Дмитрієва, В. І. Лузін // Морфологія. – 2011. – Т. 5, № 2. – С. 49–54.
137. Павловська Г. Я. Ультраструктурні зміни мікроциркуляційного русла бульбарної кон’юнктиви у хворих з діабетичною ангіопатією та ретинопатією / Г. Я. Павловська, П. Д. Гордій, Ю. В. Абліцов // Acta Medica Leopoliensia = Львівський медичний часопис. – 2002. – Т. 8, № 4. – С. 24–27.
138. Пальтов Є. В. Морфологічна організація пошарової структури ясен та м’яких тканин пародонта щурів у нормі та при стрептоциніндуковоному цукровому діабеті / Є. В. Пальтов, Ю. Я. Кривко, Р. М. Ступницький // Практична медицина. – 2010. – Т. 16, № 5. – С. 56–63.
139. Пальтов Є. В. Ультраструктурна організація м’яких тканин пародонту у білих щурів в нормі та динаміка їх змін протягом перебігу стрептозотоциніндукованого експериментального цукрового діабету / Є. В. Пальтов, Ю. Я. Кривко // Світ медицини та біології. – 2006. – № 3. – С. 35–44.
140. Пасько О. О. Застосування дексаметазону в складі пасти з пролонгуючим ефектом у комплексному лікуванні пародонтиту / О. О. Пасько // Вісник стоматології. – 2003. – № 5. – С. 211–212.
141. Пахомова В. А. Роль метаболического ацидоза в патогенезе пародонтита и пути его коррекции : автореф. дисс. на соискание наук. степени док. мед. наук : спец. 03.00.04 «Биохимия» / В. А. Пахомова. – К., 1992. – 51 с.
142. Пахомова В. О. Оцінка порушень кислотно-лужної рівноваги в тканинах і рідинах організму / В. О. Пахомова, Г. Ф. Білоклицька, О. О. Протункевич // Фізіологічний журнал. – 1999. – Т. 45, № 3. – С. 103–105.
143. Перекисная модель стоматита / А. П. Левицкий, О. А. Макаренко, В. Н. Почтарь [и др.] – Вісник стоматології. – 2005. – № 4. – С. 7–10.
144. Побел А. Н. Структурно-метаболические нарушения в костной ткани под влиянием экологических факторов / А. Н. Побел // Остеопороз : эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение / под ред. Н. А. Коржа, В. В. Поворознюка, Н. В. Дедух, И. А. Зупанца. – Х. : Золотые страницы, 2002. – С. 66–71.
145. Поворознюк В. В. Костная система и заболевания пародонта / В. В. Поворознюк, И. П. Мазур. – К., 2003. – 446 с.
146. Полуэктов Н. С. Методы анализа по фотометрии пламени / Н. С. Полуэктов. – М. : «Химия». – 1967. – 307 с.
147. Применение милдроната в комбинированной терапии хронической сердечной недостаточности в постинфарктном периоде у больных сахарным диабетом 2-го типа / М. Е. Стаценко, С. В. Беленкова, О. Е. Спорова, Н. Н. Шилина // Клиническая медицина. – 2007. – № 7. – С. 39–42.
148. Процеси синтезу азоту оксиду при хронічній гіперімунокомплексемії та їхні зміни під впливом кверцитину в умовах in vitro / І. В. Вальчук, В. В. Чоп‘як, С. І. Павлович, О. О. Мойбенко // Серце і судини. – 2006. – № 1. – С. 50–57.
149. Ридчук М. В. Спектрофотометричне дослідження взаємодії тропеоліну ООО з іонами осмію (ІV) / М. В. Ридчук // Вісник Львівського Національного університету ім. І. Франка. Серія Хімія. – Львів, 2008. – Вип. 49, ч. 1. – С. 144–151.
150. Ридчук М. В. Тропеолин ООО – ІІ аналитический реагент для спектрофотометрического опрелеедния осмия (ІV) / М. В. Ридчук, Т. Я. Врублевская // Вопросы химии и химической технологии. – 2009. – № 5. – С. 75–81
151. Рожинская Л. Я. Остеопороз : диагностика нарушения метаболизма костной ткани и кальций-фосфорного обмена / Л. Я. Рожицкая // Клиническая лабораторная диагностика. – 2009. – № 5. – С. 11–17.
152. Розсаханова Л. М. Порівняльна антиоксидантна активність препаратів, що містять біофлавоноїди / Л. М. Розсаханова, А. П. Левицький, О. А. Макаренко // Одеський медичний журнал. – 2004. – № 1. – С. 21–24.
153. Розсаханова Л. М. Термінова та дозова залежність антиоксидантних ефектів соєвих ізофлавонів у щурів / Л. М. Розсаханова, О. А. Макаренко, А. П. Левицький // Вісник морської медицини. – 2003. – № 4. – С. 96–99.
154. Роль мембраноушкоджувальних агентів у розвитку пародонтиту в експерименті / В. М. Зубачик, А. П. Левицький, О. А. Макаренко, Б. С. Гриник // Український стоматологічний альманах. – 2002. – № 4. – С. 38–40.
155. Роль оксиду азоту в розвитку гуморальної імунної відповіді у мишей / І. М. Алексєєва, Т. М. Бризгіна, Л. І. Алексюк [та ін.] // Фізіол. журн. – 2005. – № 4. – С. 13–19.
156. Роль цитокинов в механизмах развития хронического воспаления в тканях паро