ВПЛИВ РІЗНИХ БЕТА-АДРЕНОБЛОКАТОРІВ НА СКОРОТЛИВІСТЬ МІОКАРДУ ЛІВОГО ШЛУНОЧКУ ТА ВЕГЕТАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ХВОРИХ НА КОРОНАРОГЕННУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ
На правах рукопису
УДК 616.127.-005.4-06:616.12-008.46-039-085.22

Андреев Євгеній Володимирович
ВПЛИВ РІЗНИХ БЕТА-АДРЕНОБЛОКАТОРІВ НА СКОРОТЛИВІСТЬ МІОКАРДУ ЛІВОГО ШЛУНОЧКУ ТА ВЕГЕТАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ХВОРИХ НА КОРОНАРОГЕННУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТНІСТЬ
Кардіологія -14*01.11
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук
Науковий керівник - Амосова Катерина Миколаївна, Член-кор. АМН України, д.м.н., професор.
Київ - 2001

ЗМІСТ
Розділ Стор.
Вступ 6
Розділ 1. Огляд літератури
1.1. Методи оцінки функціонального стану серцевого 12 м'яза та його вегетативного забезпечення у стані спокою
та при навантаженні, їх значення для лікування хворих з серцевою недостатністю.
1.2. Особливості застосування (3-адреноблокаторів у 21 хворих на ІХС з супутньою СН.
Розділ 2. Загальна характеристика клінічних спостережень та методика досліджень
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень ЗО
2.2. Методи досліджень 35 Розділ 3 Клінічна ефективність {5-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями та їх вплив на функційний стан серцево-судинної системи у хворих з серцевою недостатністю при тривалому спостереженні
3.1. Клінічна ефективність (3-адреноблокаторів з різними 47 фармакологічними властивостями у хворих з серцевою недостатністю при тривалому спостереженні.
3.2. Зміни стану фізичної працездатності хворих з СН під 55
впливом лікування різними 0-адреноблокаторами.
Розділ 4. Вплив різних (3-адреноблокаторів на 63
скоротливість міокарда лівого шлуночка
Розділ 5. Зміни стану вегетативного забезпечення 76
серцевої діяльності у хворих з СН під впливом лікування 3-адреноблокаторами
Розділ 6. Загальне порівняння впливу |3- 96
адреноблокаторів на скоротливість міокарда лівого шлуночка та його вегетативне забезпечення у хворих з коронарогенною серцевою недостатністю в залежності від фармако-логічних властивостей.
Заключения 106
Висновки 115
Практичні рекомендації 118
Список використаних джерел 120

ВСТУП.
Актуальність та обгрунтування теми.
У наш час ішемічна хвороба серця (ІХС) займає перше місце серед причин смерті населення Землі і в прогнозах на найближчі роки залишить за собою це місце. Слід відзначити, що саме серцева недостатність визначає труднощі в лікуванні ІХС та є головним предиктором неспиятливого перебігу захворювання [14, 31, 272]. Тільки в США на серцеву недостатність (СН) страждає 4,8 млн чоловік, а витрати на їх лікування складають 20-40 млрд $ на рік [170]. Значний розвиток інтервенційної кардіології за останні роки однаково не дає змоги ефективного лікування сецевої недостатності. Тому основна роль в лікуванні СН належить медикаментозним препаратам. Більшість з них використовується вже багато років (діуретики, серцеві глікозиди) і їх дія добре вивчена [15, 67, 196, 230, 258]. В- блокатори використовуються в практиці відносно недовго, тому залишається багато питань з приводу призначення даної групи препаратів [15, 32, 49, 62].
Незважаючи на те, що в літературі є багато даних про ефективність р-адреноблокаторів (БАБ) при серцевій недостатності, усі вони отримані без порівняльного аналізу впливу на ефект фармакологічних властивостей препарату, а частіш за все тільки з одним р-блокатором в порівнянні з плацебо [127, 105, 107, 134, 150]. Практично не вирішене питання про те, яким з р-блокаторів віддати перевагу, в який дозі, коли очікувати результатів терапії та як довго треба продовжувати курс лікування [62, 64, 84].
У літературі є велика кількість рекомендацій із застосування блокаторів повільних кальцієвих каналів при ішемічній хворобі серця, в тому числі й ускладненій серцевою недостатністю. Звертається увага на меншу кількість протипоказань та позитивний ефект антагоністів кальцію (АК) [33, 69, 80, 83, 124, 238, 268, 269, 270].
Значне розповсюдження ішемічної хвороби серця з супутньою серцевою недостатністю серед населення , в т.ч. працездатного віку, труднощі при лікуванні хворих велика летальність хворих (п'ятирічна виживаємість менше 40%) з цією патологією, незважаючи на сучасний арсенал медичних засобів, зумовлює актуальність вивчення особливостей перебігу хвороби та стану серцевого м’язу при цьому захворюванні [3, 16, 35, 193].
Вивчення впливу різних р-блокаторів на стан серцевого м’язу та його вегетативне забезпечення при серцевій недостатності корон эрогенного генезу дозволить покращити лікування хворих на цю патологію.
У зв’язку із зазначеним, метою даної роботи є підвищення ефективності лікування хворих ІХС з серцевою недостатністю шляхом диференційного застосування р-блокаторів з різними фармакологічними властивостями на підставі удосконалення методів контролю за станом скорочувальної активності міокарда та вегетативного забезпечення серцевої діяльності.
Основні завдання роботи
1. Розробити новий метод оцінки скорочувальної функції міокарда лівого шлуночка та його
вегетативного забезпечення у хворих стенокардією напруження з супутньою серцевою недостатністю.
2. Вивчити вплив прийому р-адреноблокаторів з різною кардіоселективністю та внутрішньою симпатоміметичною активністю на клінічний перебіг стабільної стенокардії напруження, ускладненою серцевою недостатністю, стан кардіогемодинаміки та скорочувальної активності міокарда таких хворих в спокої та при навантаженні опором у порівнянні з верапамілом.
3. Вивчити вплив прийому р-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями на
вегетативне забезпечення серцевого м'язу таких хворих.
4. На підставі порівняльного аналізу особливостей клінічного ефекту, впливу на кардіогемодинаміку та вегетативну регуляцію серцевої діяльності даних препаратів розробити рекомендації із їх диференційного застосування у хворих на стенокардію напруження з серцевою недостатністю.
Новизна роботи
Був розроблений новий метод визначення скорочувальної активності міокарда лівого шлуночка та вегетативного забезпечення серцевої діяльності за допомогою ЕхоКГ проби з навантаженням опором. Показана інформативність та безпечність стрес-ЕхоКГ проби з дозованим внутрішньовенним введенням мезатону. Це дозволяє рекомендувати широке застосування вказаної проби задля об'єктивізації оцінки функціонального стану серцево-судинної системи хворих на коронарогенну серцеву недостатність.
Вперше були визначені особливості впливу на інотропний стан міокарда лівого шлуночка та вегетативне забезпечення серцевої діяльності у хворих на ІХС з помірною серцевою недостатністю 0-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями в порівнянні з таковими антагоніста кальцію верапамілу. Це дозволило краще визначити їх місце в лікуванні таких хворих, та обгрунтувати показання для диференційного прийому та визначити предиктори ефективності.
Практична цінність роботи.
Показана безпечність та інформативність стрес-ЕхоКГ проби з дозованим підвищенням післянавантаження. Доводиться, що зміни фракції викиду лівого шлуночка під час проби - більш чутливий показник інотропних можливостей міокарда, ніж показники в стані спокою. Це дозволяє рекомендувати пробу до широкого застосування задля об'єктивізації стану скорочувальної активності міокарда у хворих з серцевою недостатністю.
Показано, що застосування 0-адреноблокаторів в комплексній терапії таких хворих покращує перебіг захворювання, збільшує якість життя пацієнтів і позитивно впливає на стан нейрогуморальних систем організму.
Впровадження в практику
Практичні рекомендації, які базуються на основних положеннях дисертації, впроваджені у практику роботи відділення кардіологічної реанімації, інфарктного,
кардіологічного відділень та відділення реабілітації хворих, що перенесли інфаркт міокарда Центральної міської клінічної лікарні м. Києва; кардіологічного відділення Центрального війскового госпіталю Міністерства оборони України , а також включені до курсу лекцій та практичних занять із студентами V та VI курсів на кафедрі госпітальної терапії №1 Національного медичного університету ім. акад. О.О.Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно розробив методику комплексного обстеження хворих на коронарогенну серцеву недостатність, виконав клінічне та інструментальне обстеження, в тому числі функціональні проби, провів аналіз та статистичну обробку результатів. Функціональні проби проводились на базі Центральної міської клінічної лікарні м. Києва. Автор особисто провів патентно-інформаційний та літературний пошук, проаналізував результати вітчизняних, закордонних та власних досліджень за темою дисертації, та за основними положеннями підготував доповіді на конференціях, наукові праці до друку, дисертацію до захисту.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи були представлені доповідями та тезами на науково-практичній конференції Актуальні проблеми внутрішньої патології та післядипломної підготовки лікарів-терапевтів” (м.Київ, 1996), науково-практичній конференції Сучасні проблеми кардіології та ревматології” (м. Київ, 1998), Першому Українському конгресі спеціалістів ультразвукової діагностики (м.Київ, 1999). Апробація дисертації була проведена на спільному засіданні співробітників кафедри госпітальної терапії №1 НМУ та лікарів Кардіологічного центру Центральної міської клінічної лікарні м. Києва (протокол № 37 від 25.12.2000 р.) та на засіданні апробаційної ради II медичного факультету НМУ (протокол № 22 від 11.05.2001).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 робіт. Серед них 4 статті в фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 3 роботи у матеріалах наукових з'їздів та конференцій

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке вирижається в розкритті ролі фармакологічних властивостей |3-адреноблокаторів, зокрема наявності кардіоселективності та внутрішньої симпатоміметичної активності при застосуванні їх у хворих на ІХС, ускладнену помірною серцевою недостатністю. За допомогою клінічних спостережень, інструментальних, математичних методів досліджень доведено, що р- адреноблокатори з кардіоселективними властивостями мають більш позитивний вплив на показники скоротливої активності міокарда та вегетативне забезпечення серцевої діяльності за даними тестів в порівнянні з некардіоселективним препаратом пропранололом при відсутності суттєвої значимості внутрішньої симпатоміметичної активності.
2. Проба з дозованим підвищенням післянавантаження за допомогою внутрішньовенного введення розчину мезатону є безпечним та інформативним методом оцінки скоротливості мокарда лівого шлуночка та стану вегетативного забезпечення серцевої діяльності хворих з СН. Запропоновані показники ДФВ та А КСТ/КСО, що відображають стан скоротливої активності міокарда ЛШ. Ця проба дозволяє також визначити стан барорецепторного рефлексу шляхом розрахунку показника Д(Я-К)/ДКСТ.
3. Тривала терапія БАБ (метопрололом, талінололом, ацебутололом та пропранололом) призводить до зменшення клінічних проявів СН та збільшенню фізичної працездатності на 20-24 добу лікування без суттєвої подальшої динаміки даних показників протягом 4-6 місяців.
4. Суттєве підвищення скоротливої активності міокарда лівого шлуночка у таких хворих за даними стрес- ехокардіографічної проби з дозованим підвищенням після на вантаження відмічається на 20-24 добу лікування всіма (3-адреноблокаторами, які вивчалися, і зростає протягом 4-6 місяців.
5. Вищезгадана позитивна динаміка показників фізичної працездатності і скоротливої активності міокарда ЛШ у обстежених хворих більша при терапії БАБ, що мають кардіоселективну дію (метопролол, талінолол, ацебутолол у порівнянні з пропранололом) і суттєво не залежить від наявності внутрішньої симпатоміметичної активності.
6. Терапія хворих на ІХС з СН ІІ-МІ ФК за ИУНА БАБ (метопролол ом, талінололом, пропранололом, ацебутололом) надає коригуючий вплив на порушення вегетативного тонусу і вегетативного забезпечення серцевої діяльності за даними антиортостатичної проби та проби з дозованим підвищенням післянавантаження. Цей ефект виявляється на 20-24 добу лікування і зростає протягом наступних 3-5 місяців.
7. Вираженість пливу БАБ на порушення вегетативного тонусу у обстежених хворих залежить від наявності внутрішньої симпатоміметичної активності (у ацебутолол а він менший, ніжу метопролола,

пропранолола та талінолола) і не залежить кардіоселективності.

З урахуванням високої Інформативності та безпечності проби з дозованим підвищенням післянавантаження рекомендується проведення її хворим із стабільною стенокардією напруження, яка ускладнилась помірною серцевою недостатністю для підвищення точності оцінки стану скоротливості міокарда ЛШ та контролю за проводимою терапією.
З урахуванням мінімального позитивного впливу некардіоселективного БАБ пропранололу на скоротливість міокарда ЛШ та показники ФПЗ вони не можуть використовуватись в якості препаратів вибору при лікуванні хворих на ІХС, яка ускдаднена помірною СН..
(В-адреноблокатор ацебутолол, який має внутрішню симпатоміметичну активність призводить до суттєвого покращення скоротливості міокарда лівого шлуночка та фізичну працездаьність хворих. Однак, менш виражений, в порівнянні з метопрололом та талінололом, вплив цього препарату на вегетативне забезпечення серцевої діяльності таких хворих дозволяє рекомендувати застосування ацебутололу лише у випадках поганої переносимості кардіоселективних БАБ без симпатоміметичної активності.
За вираженістю впливу на скоротливу активність міокарда ЛШ, ФПЗ та вегетативне забезпечення верцевої діяльності хворих ІХС з помірною СН талінолол не поступається метопрололу і може бути

рекомендований для розширеного застосування у хворих.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агеев Ф.Т., Мареев В.Ю., Лопатин Ю.М. Роль различных клинических, гемодинамических и нейрогуморальных факторов в определении тяжести хронической сердечной не­достаточности// М., Медиа сфера,- Кардиология.- 1995,- N11 С. 4-12
2. Амосов Н.М., Вендет Я.А. Физическая активность и сердце.- Киев, Здоров'я. 1989,- 216 с.
3. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология. В 2-х томах. Том I,- Киев: "Здоров’я", Книга-плюс", 1998. - 710 с.
4. Амосова K.M., Андреев Є.В. Зміни функціонального стану серцево-судинної системи під впливом лікування різними блокаторами ß-адренорецепторів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, ускладненою серцевою недостатністю // Український медичний часопис.- 2001.- №1.- с.42-45.
5. Амосова K.M., Андреев Є.В., Казаков В.Є. Зміни чутливості барорецепторного рефлексу у хворих із серцевою недостатністю під впливом лікування різними ß- адреноблокаторами // Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України Серцево-судинна хірургія”.- 2001.- №9,- С.8-13.
6. Амосова K.M., Андреев Є. В., Казаков В.Є. Порівняльна оцінка впливу метопрололу, талінололу та верапамілу на скоротливу активність і діастолічну функцію міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з хронічною ІХС, ускладненою помірною серцевою недостатністю // Ліки України.- 2000.- №12.- С.51-52.
7. Амосова K.M., Андреев Є.В., Казаков B.C. Результаты эхокардиографической пробы с повышением постнагрузки у больных ишемической болезнью сердца, осложненной сердечной недостаточностью // Матеріали першого Українського конгресу фахівців ультразвукової діагностики. - Київ.- 1999.- С.19.
8. Аронов Д.М. ЭКГ проба с физической нагрузкой в карди­ологической практике// Кардиология.-1979,- N4.- С.5-11.
9. Аронов Д.М., Лупанов В.П., Михеева Т.Г. Электрокарди­ографический контроль при проведении функциональных проб. Лекция 2// Кардиология.- 1995.- N8.- С.79-86.
10. Баевский P.M., Кириллов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе.- М., Медицина.-1984.- 314 с.
11. Баевский P.M., Баевский А.Р., Лапкин М.М. Медико­физиологические аспекты разработки аппаратно-программных средств для математического анализа ритма сердца // Российский медико-биологический вестник.- 1996.- №1-2,- С. 104-113.
12. Барорецепторная регуляция кровообращения в условиях диастолической дисфункции у больных гипертонической болезнью с различными типами гипертрофии левого желудочка // Зверев О.Г., Зверев Д.А., Шлойдо Е.А. и др.- Вестник аритмологии.- 2001.- №21.- С.51-56.
13. Бащинский С.Е., Осипов М.А., Барт Б.Я. Применение стресс- допплер-эхокардиографии для диагностики ишемической болезни сердца в амбулаторных условиях// Кардиология.-
1991. - N11.- С.26-30.
14. Беленков Ю.Н., Агеев Ф.Т., Мареев В.Ю. Парадоксы сердечной недостаточности: взгляд на проблему на рубеже веков// Сердечная недостаточность.- 2000.- №1 (1).- С.4-7.
15. Беленков Ю.Н., Мареев В.Ю., Агеев Ф.Т. Медикаментозные пути улучшения прогноза больных хронической сердечной
недостаточностью.- Москва, Инсайт, 1997, 77 с.
16. Беленков Ю.Н., Сангонова Д.Ф., Агеев Ф.Т., Мареев В.Ю. Сравнительное исследование длительного применения соталола, метопролола и амиодарона у больных с тяжелой сердечной недостаточностью и прогностически опасными желудочковыми нарушениями ритма сердца // Кардиология М., Медиа сфера.- 1996.- N12,- С. 24-27.
17. Белов А. М., Захаров В. Н. Барорефлекс и адренергическая активность у пациентов с синдромом обструктивного апноэ/ гипопноэ сна // "Кремлевская медицина. Клинический вестник".- 1999.- № 4,- С4-8.
18. Бобров В.О., Жарінов О.Й. Дисфункція міокарда та принципи патогенетичного лікування хронічної серцевої недостатності // Лікування та діагностики.- 1999.- №2-3.- С. 16-23.
19. Бобров В.О., Жарінов О.Й. Салам Сааид. Роль пресорных и депрессорных нейрогуморальних влияний в прогрессировании хронической сердечной недостаточности // Журн. Акад. мед. наук.- 1999.- № 4,- С.654-670.
20. Бобров В.А., Чубучный В.Н., Иванив Ю.А. Трансторакальная эхокардиография: методика исследования и клиническая интерпретация. - К., 1998. - 82 с.
21. Бокерия Л.А., Рябинина Л.Г., Шаталов К.В., Мовсесян P.A. Консервативное лечение хронической сердечной недостаточности в условиях кардиохирургической клиники // Кардиология М., Медиа сфера.- 1998. N1.- С. 3-8.
22. Застосування ß-адреноблокаторів у лікуванні хворих з хронічною серцевою недостатністю / Бобров В.О., Жарінов О.Й. Волченко Г.В. і др.- К.:Вид-во Четверта хвиля”, 2001,- 23 с.
23. Борисов В.И., Елизарова H.A., Матусова А.П. О регуляции ритма сердца у больных ишемической болезнью сердца с недостаточностью кровообращения // Кардиология,- 1996.- №7,- С.24-25.
24. Боровков H.H., Матусова А.П., Гладков В.В. Велоэргометрия в кардиологической практике.- Учебно-методическое пособие,- Горький, 1989 - С.23.
25. Браунвальд E., Росс Д., Зонненблик К.Ф. Механизм сокращения сердца в норме и при недостаточности.- М., Медицина, 1970 - 240 с..
26. Веневцева Ю.Л., Мельников А.Х., Корнеева Л.Н. Показатели вариабельности ритма сердца в оценке уровня адаптации лиц молодого возраста //Вестник аритмологии.- 2000.- №16.- С.53-
55.
27. Воронков Л.Г. Бета-адреноблокада при сердечной недостаточности: предпосылки и реальные результаты. 1. Адренергическая система сердца и её изменения при застойной сердечной недостаточности // Укр. кардіол. журн. - 1995. - № 2. - С.78-81.
28. Воронков Л.Г. Изменение в сердце как основа прогрессирования сердечной недостаточности: основные механизмы//Укр. кардіол. журн.- 1999.- №1.- С.5-8.
29. Воронков Л.Г., Чабан Т.И. Вегетативная регуляция сердечного ритма при сердечной недостаточности: клиническое значение, возможности оценки и коррекции.// Київ, Порушення ритму серця: вікові аспекти”.- 2000.- С.52-55.
30. Воронков Л.Г. Застосування бета-адреноблокаторів у лікуванні хворічної серчевої недостатності // Укр. кардіол. журнал.-
1998. - №7-8.-С.114-117
31. Воронков Л.Г., Коваленко В.Н. Рябенко Д.В. Хроническая сердечная недостаточность: механизмы, стандарты диагностики и лечения.- Под ред. В.Н. Коваленко.- К.: Морион.-
1999. -с 56-72
32. Гасилин B.C., Карнута Г.Г., Чернышева Г.В., Гороховская Г.Н. Подходы к применению b-адреноблокаторов при хронической сердечной недостаточности // Кардиология М., Медиа сфера.-
1998. N11 С. 43-47.
33. Гасилин B.C., Сидоренко Б.А. Стенокардия.- Москва.: Медицина. 1987.- 240 с.
34. Горбунов В.М. 24-часовое автоматическое мониторирование артериального давления // Кардиология.- М., Медиа сфера.-
1997. - N6.-С. 41-44.
35. Дзяк Г.В., Дріновец Й. Недостаточность кровообращения. Методическое пособие.- Днепропетровск. 1999.-270с.
36. Дзизинский A.A., Черняк Б.А., Куклин С.Г. Толерантность к физической нагрузке и особенности ее гемодинамического обеспечения у здоровых людей в зависимости от типа гемодинамики// Кардиология.- 1984.- №2.- С. 68-72.
37. Дзяк Г.В. Мерцательная аритмия: современные представления и подходы к ее лечению // Школа-семинар для врачей по специальности «Кардиология. Аритмология».- Киев.- 2001.- С.8-9.
38. Дзяк Г.В., Алексеенко З.К., Колесник Т.В. Цілодобове моніторування артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію при лікуванні ІАПФ // Сучасні проблеми кардіології та ревматології.- Київ.- 1998.- С.46-47.
39. Жемайтите Д., Кележенас А., Мартинкенас А. Зависимость характеристик сердечного ритма и кровотока от возраста у здоровых и бо л ьн ыхзабо леван ия ми сердечно-сосудистой системы // Физиология человека.- 1998.- №6.- С. 56-65.
40. Жемайтите Д., Варонецкас Г., Жилюкас Г. Автономный
контроль сердечного ритма у больных ИБС в зависимости от сопутствующей патологии или осложнений // Физиология человека.- 1999,- №3.- С. 79-90.
41. Затейщиков Д.А. Метопролол. Применение в кардиологии // Кардиология.- М., Медиа сфера.- 1997.- N5.- С. 39-40.
42. Зверев О.Г., Цырлин В.А., Морошкин B.C. Кардиопульмональный барорецепторный рефлекс в условиях диастолической дисфункции левого желудочка у больных с гипертрофической кардиомиопатией // Кардиология.- М., Медиа сфера.- 1998.- №5.- С. 43-47.
43. Зиц С.В. Диагностика и лечение застойной сердечной недостаточности.- Москва.: МЕДпресс. 2000,- 128 с.
44. Зуйков Ю.А., Явелов И.С., Аверков О.В., Ваулин H.A., Грацианский H.A. Влияние b-адренергических блокаторов (атенолола и метопролола) на вариабельность ритма сердца зависит от частоты сердечных сокращений до лечения // Кардиология.- М., Медиа сфера.- 1998.- N6.- С. 30-36.
45. Зуйков Ю.А., Явелов И.С., Аверков О.В., Ваулин H.A., Грацианский H.A. Нестабильная стенокардия: влияние Ь- блокаторов атенолола и метопролола на вариабельность ритма сердца // Кардиология М., Медиа сфера.- 1998.- N2.- С. 9-15.
46. Интерпретация двухмерной эхокардиограммы / Под редакцией Малой Л.Т.- Харьков: Вища школа. 1989.-165 с.
47. Казаков В.Є. Оцінка функціонального стану серцевого м'яза в ранньому госпітальному періоді інфаркта міокарда з зубцем Q та її значення для індивідуалізації фізичної реабілітації: Автореф. дис.. к-та мед. наук: 14.01.11 / Національний медичний університет.- Київ.- 1996.- 18 с.
48. Клиническая ультразвуковая диагностика / Руководство для врачей под редакцией Н.М.Мухарлямова.- Москва, Медицина. 1987.- т.2.- 286 С.
49. Комаров Ф.И., Ольбинская Л.И. Сердечная недостаточность Я Клиническая медицина.-1991,- N2.- С. 3-148.
50. Костил ев М. В. Дослідження порушень скорочувальної функції міокарду у хворих ІХС за допомогою побудови кінцево- систолічної залежності "об'єм-тиск" лівого шлуночка// Автореф. дис.. к-та мед. наук: 14.01.11 / Національний медичний університет.- Київ.-1993.- 24 с.
51. Кузнецов В.А., Антонов О.С. Нагрузочные эхокардиографические пробы в диагностике ишемической болезни сердца.- Методические рекомендации.- Тюмень.-
1990. - 14 с.
52. Кулешова Э.В. Частота сердечных сокращений как фактор риска у больных ишемической болезнью сердца // Вестник аритмологии.- 2000.- №13,- С. 28-33.
53. Лизогуб В.Г. Особенности диагностики и медикаментозного лечения ишемической болезни сердца у больных начальным атеросклерозом : Автореф. дис. д-ра мед. наук. 14.00.06. Киев. НИИ кардиологии.-1990.- 50 с.
54. Лопатин Ю.М., Первез Гхани, Мареев В.Ю., Беленков Ю.Н. Возможности и проблемы применения бета-адреноблокаторов при хронической сердечной недостаточности // Ка рд иол о гия.- М., Медиа сфера.- 1993.- N9.- С. 85-88.
55. Лопатин Ю.М. Состояние нейрогуморальной регуляции кровообращения у больных с хронической сердечной недостаточностью при лечении различными группами лекарственных препаратов Автореф. дис. д-ра мед. наук.14.00.06. Москва. НИИ кардиологии.- 1995.- 33 с.
56. Лупанов В.П. Предупреждение осложнений при проведении проб с физической нагрузкой// Кардиология.- 1991N7,- С.107-112.
57. Лупанов В.П. Пробы с физической нагрузкой при ишемической болезни сердца: критерии, достижения и перспективы// Кардиология.- 1984.- N4.- С.110-124.
58. Малая Л.Т., Горб Ю.Г., Рачинский И.Д. Хроническая недостаточность кровообращения.- К.: Здоров’я”, 1994. - 623 с.
59. Малета Ю.С., Тарасов В.П. Непараметрические методы статистического анализа в биологии и медицине.- Москва, Изд. МГУ. 1982.- 186 с.
60. Малиани А. Физиологическая интерпретация спектральных компонентов вариабельности сердечного ритма // Вестник аритмологии.- 1998.- №9.- С.47-57.
61. Манак H.A., Карпова И.С., Кароза А.Е. Гемодинамические эффекты бисопролола и толерантность к физическим нагрузкам у больных со стенокардией напряжения // Кардиология,- М., Медиа сфера.- 1997.- N12.- С. 11-14.
62. Мареев В.Ю. Лечение сердечной недостаточности: инотропная стимуляция или разгрузка сердца (сообщение 3) // Кардиология.- 1995.- № 12.- С. 4-12.
63. Мареев В.Ю. Новые достижения в оптимизации лечения хронической сердечной недостаточности // Кардиология. -
1998. - №1,- С.66-70.
64. Мареев В.Ю. Изменение стратегии лечения хронической сердечной недостаточности. Время b-адреноблокаторов // Кардиология.- 1998.- №12.- С. 4-11.
65. Мареев В.Ю. Рекомендации по рациональному лечению больных с сердечной недостаточностью// Consilicum medicum.-
1999. - №3 (1).- C. 109-46.
66. Мареев В.Ю. Сердечная недостаточность и желудочковые нарушения ритма сердца. Проблемы лечения // Кардиология М., Медиа сфера.- 1996.- N12.- С. 4-9.
67. Мареев В.Ю., Агеев Ф.Т., Скворцов A.A. Сравнительная эффективность эналаприла и дигоксина в лечении больных с умеренными и тяжелыми стадиями хронической сердечной недостаточности и синусовым ритмом: двойное-слепое, рандомизированное, многоцентровое исследование // Кардиология.- 1999.- №8.- С.48-54.
68. Мареев В.Ю., Даниелян М.О., Беленков Ю.Н. Влияние терапии на прогноз и выживаемость больных с хронической сердечной недостаточностью // Русский мед. ж,-1999,- №2.- С.88-94.
69. Мареев В.Ю., Гхани Первез, Лопатин Ю.М. Отрицательные инотропные средства как один из путей лечения сердечной недостаточности. Сравнительная эффективность
метопролола и дилтиазема // Кардиология,- 1994,- №6,- С. 100-5.
70. Мрочек А.Г., Хашим И.Х. Изменения гемодинамики у больных ишемической болезнью сердца при проведении велоэрго- метрической, дипиридамоловой проб и ЧПЭКС // Кардиология.-1991.- N5.- С.108-111.
71. Мухарлямов Н.М., Мареев В.Ю. Лечение хронической сердечной недостаточности.- М. Медицина”. 1985.- 208с.
72. Нидеккер И.Г. Проблемы математического анализа сердечного ритма // Физиология человека.-1993.- №3.- С. 80-84.
73. Нещерет А.П., Хомазюк А.И. Изменения регионарных и системных депрессорных и п рессорных реаций кровообращения при экспериментальном сахарном диабете // Укр. кард, журнал.- 2000.- №1-2.- С. 38-44.
74. Ольбинская Л.И., Литвицкий П.Ф. Коронарная и миокар­диальная недостаточность //М., Медицина.- 1986.- С. 169-207.
75. Ольбинская Л.И., Сизова Ж.М., Игнатенко С.Б. Бета- адреноблокаторы и сердечная недостаточность // Междунар. мед. журнал.- 1999.- №3,- С.13-19.
76. Ольбинская Л.И., Сизова Ж.М., Игнатенко С.Б. Сравнение эффективности, переносимости и безопасности традиционной терапии хронической сердечной недостаточности и ее комбинации с карведилолом // Росс. мед. ж.- 1999.- №2.- С.22-
25.
77. Палеев Н.Р., Пронина В.П. Неинвазивное определение тяжести сердечной недостаточности у больных миокардитом, миокардитическим кардиосклерозом и дилатационной кардиомиопатией // Кардиология М., Медиа сфера.- 1999.- N6.- С. 23-26.
78. Петухова Е.Ю., Заславская P.M., Тейблюм М.М., Жамонкулов К.А. Хронотерапия метопрололом больных со стенокардией напряжения И Кардиология М., Медиа сфера,- 1996.- N1,- С. 34-38.
79. Попов В.В., Копица Н.И., Опарин А.Л. Вариабельность ритма сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда // Клиническая медицина.- 1998.- №2.- С.15-19.
80. Преображенский Д.В. Клиническое применение антагонистов кальция.- Москва. Медиа сфера. 1994.- 80 с.
81. Рябыкина Г.В., Соболев A.B. Анализ вариабельности ритма сердца // Кардиология М., Медиа сфера.-1996.- N10.- С. 35-38.
82. Сахно Ю.Ф., Берестень В.П. Ультразвуковая диагностика при ишемической болезни сердца.- Методические рекомендации.- Москва.- 1989.- 21 С.
83. Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В. Антагонисты кальция,- М. Медиа сфера, 1997.- 84 с.
84. Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В. Клиническое при­менение Ь-адреноблокаторов.- Москва. Медиа сфера, 1994.- С. 19-35.
85. Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В. Лечение и профилактика хронической сердечной недостаточности.- Москва, Медиа сфера, 1997.- 185 с.
86. Сидоренко Г.И., Альхимович В.М., Павлова А.И. Изменение показателей кровообращения у здоровых лиц при разных уровнях физической нагрузки в зависимости от исходного типа гемодинамики // Кардиология.- 1984,- N6.- С.79-84.
87. Сидоренко Б.А., Ревунова И.В., Преображенский Д.В. Карведилол и другие Ь-блокаторы в лечении хронической сердечной недостаточности // Кардиология М., Медиа сфера,-
1998. - N1.- С. 24-27.
88. Скибицкий В.В., Канорский С.Г. Пролонгированная форма талинолола — корданум-100 — в лечении эссенциальной артериальной гипертензии и ишемической болезни сердца. Результаты сравнения с пропранололом // Кардиология М., Медиа сфера.- 1998.- N7.- С. 4-8.
89. Следзевская И.К., Крыжановская В.А. Реверсия зубца Т ЭКГ, как критерий прекращения пробы с физической нагрузкой у больных, перенесших инфаркт миокарда // Врач, дело,- 1985.- N3.- С.30-32.
90. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца.- Иваново.
2000. - 200с.
91. Татарченко И.П., Позднякова Н.В., Морозова О.И. Прогностическая оценка поздних потенциалов желудочков и показателей вариабельности ритма сердца у больных ишемической болезнью сердца // Кардиология М., Медиа сфера.- 1997.- N10.- С. 14-18.
92. Терещенко C.H., Демидова H.В., Борисов H.E., Моисеев B.C. Клинико-гемодинамическая эффективность карведилола у больных застойной сердечной недостаточностью //
Кардиология,- 1998.- №2,- С.43-46.
93. Трушинский З.К., Уткин И.В., Халамейда М.П. О гемодинамическом обеспечении велоэргометрической пробы PWC af при различных клинических формах ишемической болезни сердца // Кардиология.- 1992.- N9-10.- С.37-39.
94. Фомин И.В., Мареев В.Ю., Фадеева И.П. Распространенность и эффективность лечения артериальной гипертонии и сердечной недостаточности среди населения Нижегородской области (данные 1998 года).// Сердечная недостаточность.-
2000. - №3.
95. Горбачев В.В. Недостаточность кровообращения.- Минск, «Вишейшая школа», 1999.- 590 с.
96. Фуркало