ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ У ПОЄДНАННІ З ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ : ОСОБЕННОСТИ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ метаболического синдрома в сочетании с гиперурикемией

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Національний науковий центр
«Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України

На правах рукопису

УДК 616.12.331.1+616.379+616.153.857] 07 08

ЯКОВЕНКО ГАННА ЮРІЇВНА

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ У ПОЄДНАННІ З ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ

14.01.11 кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук
НЕСУКАЙ ОЛЕНА ГЕНАДІЇВНА

Київ-2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.4
ВСТУП...5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ12
1.1. Історія питання.14
1.2. Характеристика та визначення метаболічного синдрому19
1.3. Особливості діагностики метаболічного синдрому..25
1.4. Зв’язок гіперурикемії з метаболічним синдромом28
1.5. Сучасні підходи до лікування метаболічного синдрому та корекції гіперурикемії.30
РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ЇХ ОБСТЕЖЕННЯ39
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих..39
2.2. Методи обстеження пацієнтів42
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІНІКО-БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ХВОРИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ.46
3.1. Порівняльний аналіз клініко-біохімічних показників у хворих з метаболічним синдромом різного віку та статі..46
3.2. Порівняльний аналіз клініко-біохімічних показників у хворих з метаболічним синдромом при різній кількості його компонентів52
3.3. Аналіз рівня сечової кислоти, частоти виявлення гіперурикемії на тлі метаболічного синдрому, клініко-біохімічних показників у хворих з різним рівнем сечової кислоти, а також із супутньою подагрою.60
РОЗДІЛ 4. УЛЬТРАЗВУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ БРАХІОЦЕФАЛЬНИХ СУДИН У ХВОРИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ78
4.1. Вікові та гендерні особливості показників ультразвукового дослідження судин голови та шиї у хворих з різною кількістю компонентів метаболічного синдрому78
4.2. Аналіз показників кровотоку в брахіоцефальних судинах у хворих з метаболічним синдромом та різним рівнем сечової кислоти, а також із супутньою подагрою93
4.3. Аналіз кореляційних зв'язків між показниками ультразвукового дослідження брахіоцефальних судин та серцево-судинними факторами ризику і рівнем сечової кислоти у хворих з метаболічним синдромом.98
РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ СИСТЕМНОЇ ЕНЗИМОТЕРАПІЇ НА ОСНОВНІ КЛІНІКО-БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ХВОРИХ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ105
ЗАКЛЮЧЕННЯ..123
ВИСНОВКИ137
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ139
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..140

ВСТУП

Актуальність роботи. В сучасних умовах метаболічний синдром (МС) є актуальною проблемою медицини внаслідок його значної поширенності, що постійно зростає, а також прогресуючого «омолодження» цього захворювання.
За результатами більшості епідеміологічних досліджень розповсюдженість МС в середньому складає 20-25%, і приблизно однакова серед чоловіків та жінок (Ford E.S.,2005), але значно змінюється в залежності від віку, ступеню ожиріння, раси [116, 148, 159, 165]. За даними Національного інституту здоров’я США [126], серед людей 20-29 років частота розвитку МС складає 6,7 %, cеред осіб старше 60 років - 43,5%. Прогнозують, що зростання поширенності цукрового діабету 2 типу призведе і до збільшення розповсюдженості МС [139, 148, 155].
В різних дослідженнях останніх років було доведено, що МС асоціюється із збільшенням ризику розвитку атеросклерозу та серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та їх ускладнень [162, 164, 186].
Серед пацієнтів із підвищенним ризиком розвитку чи наявністю серцево-судинних захворювань поширенність МС сягає 84% [200]. Результати спостережень серед груп високого ризику показали негативний прогноз при наявності МС - смертність хворих з МС від ішемічної хвороби серця в 2-4 рази вище, ніж в загальній популяції [93, 128, 162, 186 ].
В останнє десятиріччя з появою нових результатів дослідження природи стану інсулінорезистентності (IP), механізмів розвитку метаболічних порушень, уява про МС значно розширилась. В його межах обговорюються різні компоненти: гіперурикемія (ГУ) та подагра, гіперінсулінемія, порушення гемостазу, активація симпатичної нервової системи, постпрандиальна гіперліпідемія, гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, гіперандрогенія у жінок, тощо [60, 92, 99, 135].
Часто у хворих з МС спостерігають підвищення рівня сечової кислоти (СК), що зумовлює необхідність пошуку зв’язку МС з подагрою. Хоча зв’язок ГУ з розвитком серецево-судинної патології відомий давно, не всі автори пов’язують ГУ з «класичними» серцево-судинними факторами ризику [102, 179]. При цьому результати досліджень останніх років довели, що ГУ є фактором, який призводить до прогресування ураження серцево-судинної системи при МС [8, 10, 14, 58].
Також відомо, що ознаки ІР виявляють майже у 60% хворих з подагрою [54, 57, 61, 81, 119, 198]. ІР у хворих з подагрою призводить до раннього розвитку атеросклерозу та серцево-судинних захворювань [9, 12]. Існує думка, що розповсюдженість ускладнень з боку серцево-судинної системи, а також подагри невпинно зростає з віком, а для розвитку цих патологічних станів необхідно саме «кластерний» вплив декількох факторів ризику [136]. Причиною цього може слугувати асоціація ГУ з практично всіма компонентами МС. Так, до загальних факторів ризику розвитку як серцево-судинних захворювань, так і подагри відносять IP, цукровий діабет 2 типу, абдомінальне ожиріння, артеріальну гіпертензію, порушення ліпідного обміну. Нині питання про розповсюдженість ГУ на тлі МС, зв’язок рівня СК з метаболічними факторами ризику, особливості МС при різному рівні СК є досить актуальним та викликане зростанням в популяції подагри та ожиріння [148].
Удосконалення методів діагностики та лікування МС залишається надзвичайно актуальним завданням, причому на тлі ГУ цю проблему абсолютно не вирішено. Визначення зв’язку між МС та порушеннями пуринового обміну сприятимуть поліпшенню ранньої діагностики окремих проявів патологічного процесу, а індивідуальна корекція складових МС підвищить загальну ефективність лікування патологічного процесу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України згідно плану науково-дослідної роботи відділу некоронарогенних захворювань серця та клінічної ревматології і є часткою загальної теми відділу «Вивчити взаємозв’язок між порушеннями імунного стану, оксидативним стресом та структурно-метаболічними порушеннями в серцевому м’язі при дилятаційній кардіоміопатії та визначити патогенетичні передумови їх корекції (клініко-експериментальне дослідження)» (№ держреєстрації 0107U001433). Здобувач є співвиконавцем теми.
Мета та задачі дослідження. Метою роботи було встановлення особливостей МС у хворих з ГУ, а також із супутньою подагрою, виявлення взаємозв’язку між рівнем СК та серцево-судинними факторами ризику, визначення структурно-функціонального стану брахіоцефальних судин у хворих з МС і різним рівнем СК, оцінка ефективності лікування хворих з МС у поєднанні з ГУ.
Було поставлено такі задачі:
1. Визначити гендерно-вікові особливості рівня СК у хворих з МС.
2. Вивчити клініко-біохімічні показники у хворих з МС та різним рівнем СК, а також із супутньою подагрою.
3. Оцінити наявність зв’язку між рівнем СК та серцево-судинними факторами ризику у хворих з різними компоненами МС.
4. Дослідити стан брахіоцефальних судин за допомогою ультразвукового дослідження, з’ясувати наявність зв’язку між показниками кровотоку в брахіоцефальних судинах та серцево-судинними факторами ризику у хворих з МС та різним рівнем СК, а також із супутньою подагрою.
5. Оцінити ефективність системної ензимотерапії (СЕТ) у хворих з МС різного віку, статі, на тлі різного рівня СК. Дослідити зміни рівня СК, а також інших клініко-біохімічних показників, які характеризують серцево-судинні фактори ризику після лікування СЕТ.
Об’єкт дослідження - МС на тлі підвищеного рівня СК, а також супутньої подагри.
Предмет дослідження - частота виявлення ГУ у хворих з МС, клініко-біохімічні показники (рівні артеріального тиску, СК, глюкози, фібриногену, показники ліпідного обміну, антропометричні дані, показники, які характеризують стан ІР) та ультразвукові параметри дослідження брахіоцефальних судин у хворих з МС з різним рівнем СК, а також із супутньою подагрою, ефективність лікування таких хворих стандартною схемою та при додаванні до неї препарату СЕТ з урахуванням наявності окремих ознак МС.
Методи дослідження. Клінічне обстеження: опитування, фізичне обстеження, вимірювання артеріального тиску, маси тіла, окружності талії (ОТ), вираховування індексу маси тіла (ІМТ). Біохімічні дослідження: визначення рівню глюкози, інсуліну, СК, фібриногену, загального холестерину (ХС), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), тригліцеридів (ТГ) в плазмі, вираховування індексу атерогенності (ІА), індексу інсулінорезистентності (НОМА). Ультразвукові методи: дуплексне сканування брахіоцефальних судин в екстракраніальних відділах та їх транскраніальне дуплексне сканування. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою пакету аналізу в системі Microsoft Excel та пакету комп’ютерних програм STATISTICA.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше оцінено рівень СК та частоту виявлення ГУ у хворих з МС різного віку та статі з різною кількістю компонентів МС. Виявлено взаємозв’язок між рівнем СК та клініко-біохімічними параметрами, які характеризують серцево-судинні фактори ризику в групах хворих, які формувалися за віком, статю, рівнем СК, кількістю компонентів МС. Порівняно основні клініко-біохімічні параметри у хворих з МС та ГУ, з нормальним рівнем СК, а також із супутньою подагрою.
Вперше досліджено стан брахіоцефальних судин за допомогою ультразвукового сканування у хворих з МС. Порівняно ультразвукові показники кровотоку в брахіоцефальних судинах у хворих з МС з нормальним та підвищеним рівнем СК, а також із супутньою подагрою. Виявлено гендерно-вікові особливості брахіоцефального кровотоку у хворих з різною кількістю компонентів МС. Визначено кореляційні зв’язки між ультразвуковими параметрами кровотоку в брахіоцефальних судинах та клініко-біохімічними показниками, які характеризують серцево-судинні фактори ризику у хворих з МС.
Вперше оцінено вплив СЕТ на клініко-біохімічні показники у хворих з МС різного віку, статі, з різною кількістю компонентів МС. Порівняно ефекти лікування стандартною терапією та при додаванні до неї СЕТ у хворих з ГУ та нормальним рівнем СК, а також доведено позитивний вплив СЕТ на пуриновий, ліпідний, вуглеводний обміни, систему гемостазу та антропометричні показники.
Практичне значення отриманих результатів. Враховуючи високу частоту виявлення ГУ у хворих з МС, а також тісний зв’язок з клініко-біохімічними параметрами, які характеризують метаболічні фактори ризику, доведено доцільність скринінгу рівня СК у хворих з МС на фоні дослідження клініко-біохімічних показників, які характеризують серцево-судинні фактори ризику.
Доведена доцільність проведення ультразвукового сканування брахіоцефальних судин як додаткового метода обстеження хворих з МС з метою виявлення змін параметрів брахіоцефального кровотоку, що характерні для хворих з МС, а саме, зниження швидкісних показників кровотоку в зовнішній (ЗСА) та внутрішній (ВСА) сонних артеріях, збільшення діаметрів внутрішніх яремних вен (ВЯВ), потовщення комплексу інтима-медія у порівнянні із такими у осіб без серцево-судинних захворювань, наявність атеросклеротичних бляшок.
У хворих з МС та ГУ проведене порівняння ефектів лікування стандартною терапією та при додаванні до неї СЕТ, яке показало більш значуще зниження рівня СК та позитивну динаміку показників ліпідного обміну у хворих, які додатково приймали СЕТ у порівнянні з хворими, які отримували стандартну терапію, зниження рівнів фібриногену та глюкози, а також корекцію антропометричних показників в окремих групах хворих на тлі прийому СЕТ, що дозволило рекомендувати цей препарат як адитивний до стандартної схеми лікування для покращення ліпідного, вуглеводного, пуринового обмінів, а також з метою корекції антропометричних показників та рівня фібриногену у хворих з МС (Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я № 151-2008).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором на базі ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д,Стражеска» АМН України. Самостійно виконувалися патентно-інформаційний пошук, опрацювання методики дослідження, підбір тематичних хворих, їх клінічне обстеження. Дисертантом здійснювалося обстеження хворих до та через три місяці після лікування, контроль ефективності призначеної терапії. Дисертант самостійно створила базу даних на персональному комп’ютері, провела статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів. Мета, завдання, висновки та практичні рекомендації сформульовані особисто автором. Дисертантом самостійно написані всі розділи дисертаційної роботи та оформлені таблиці. Здобувач брала активну участь у представлені результатів роботи в матеріалах конференцій. Здобувачем не використані ідеї або розробки, що належать співавторам публікацій. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційну роботу апробовано на розширеному засіданні апробаційної ради ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска АМН України» 04 березня 2008 року. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено і обговорено у вигляді доповідей та друкованих робіт на VIII Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2007 р.), Українській республіканській науково-практичній конференції «Лікування та реабілітація у загальній практиці-сімейній медицині» (Одеса 2007 р.), Науково-практичній конференції «Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні» (Київ, 2008 р.), конкурсі молодих вчених в рамках підсумкової наукової сесії ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска» АМН України (Київ, 2008 р.), видано інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я № 151-2008 «Застосування системної ензимотерапії для лікування хворих з метаболічним синдромом та гіперурикемією».
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 наукових праць (4 статті в фахових журналах, рекомендованих ВАК України та 3 тез доповідей).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукової задачі визначення ролі підвищеного рівня сечової кислоти як асоціативного чинника метаболічного синдрому, що корелює з іншими серцево-судинними факторами ризику, а також досліджена ефективність застосування нового підходу системної ензимотерапії в лікуванні таких хворих.
1. У хворих з метаболічним синдромом гіперурикемія виявлена в 59%, з однаковою частотою у чоловіків та жінок. Рівень сечової кислоти у чоловіків старшого віку в середньому на 15% вищий ніж у жінок, гендерна різниця не виявлена у хворих молодшого віку.
2. Гіперурикемія у хворих з метаболічним синдромом асоціюється з нижчим рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності (в середньому на 10,8%), вищими величинами індексу атерогенності та фібриногену (в середньому на 6,3% і 9,8% відповідно). Встановлений взаємозв’язок між рівнем сечової кислоти та серцево-судинними факторами ризику - окружністю талії (r=0,61, p<0,05), систолічним та діастолічним артеріальним тиском (r=0,82, p<0,05 та r=0,48, p<0,05 відповідно), рівнем тригліцерідів (r=0,45, p<0,05), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (r=-0,33, p<0,05), а також глюкози у хворих з гіперглікемією (r=0,55, p<0,05).
3. У хворих з метаболічним синдромом гіперурикемія асоційована з достовірними структурно-функціональними змінами брахіоцефальних судин, про що свідчить встановлений взаємозв’язок між рівнем сечової кислоти та ступенем атеросклеротичного ураження судин за даними ультразвукового дослідження (r=0,86, p<0,05), діаметром внутрішніх яремних вен (r=0,53, p<0,05), піковою систолічною швидкістю в мозкових артеріях (r=-0,47, p<0,05).
4. У хворих з подагрою виявлені більш глибокі зміни в ліпідному, вуглеводному обміні, системі гемостазу, артеріальному тиску, що проявлялося у нижчому рівні холестерину ліпопротеїнів високої щільності в середньому 10%, вищому рівні тригліцеридів в середньому 24%, вищій величині індексу атерогенності в середньому на 17%, вищих рівнях фібриногену в середньому на 11%, глюкози в середньому на 11%, систолічного та діастолічного артеріального тиску в середньому на 5% у порівнянні з хворими з метаболічним синдромом та гіперурикемією. У хворих з подагрою було виявлено збільшення товщини інтими-медії в середньому на 5,5%, нижча величина пікової систолічної швидкості в зовнішніх сонних артеріях в середньому на 14% у порівнянні з такими у хворих з гіперурикемією, найбільша частота виявлення атеросклеротичних бляшок (72%), розмір яких був в середньому на 13% більший у порівнянні з таким у хворих без подагри.
5. Призначення системної ензимотерапії у хворих з гіперурикемією впливало на зниження рівня сечової кислоти (в середньому на 18,5%), що супроводжувалось зниженням холестерину ліпопротеїнів низької щільності та підвищенням рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (в середньому на 18,5 і 11,5% відповідно), а також достовірним зниженням величин об’єму талії, маси тіла, рівня фібриногену серед жінок та рівня глюкози у чоловіків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення наукової задачі визначення ролі підвищеного рівня сечової кислоти як асоціативного чинника метаболічного синдрому, що корелює з іншими серцево-судинними факторами ризику, а також досліджена ефективність застосування нового підходу системної ензимотерапії в лікуванні таких хворих.
1. У хворих з метаболічним синдромом гіперурикемія виявлена в 59%, з однаковою частотою у чоловіків та жінок. Рівень сечової кислоти у чоловіків старшого віку в середньому на 15% вищий ніж у жінок, гендерна різниця не виявлена у хворих молодшого віку.
2. Гіперурикемія у хворих з метаболічним синдромом асоціюється з нижчим рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності (в середньому на 10,8%), вищими величинами індексу атерогенності та фібриногену (в середньому на 6,3% і 9,8% відповідно). Встановлений взаємозв’язок між рівнем сечової кислоти та серцево-судинними факторами ризику - окружністю талії (r=0,61, p<0,05), систолічним та діастолічним артеріальним тиском (r=0,82, p<0,05 та r=0,48, p<0,05 відповідно), рівнем тригліцерідів (r=0,45, p<0,05), холестерину ліпопротеїнів високої щільності (r=-0,33, p<0,05), а також глюкози у хворих з гіперглікемією (r=0,55, p<0,05).
3. У хворих з метаболічним синдромом гіперурикемія асоційована з достовірними структурно-функціональними змінами брахіоцефальних судин, про що свідчить встановлений взаємозв’язок між рівнем сечової кислоти та ступенем атеросклеротичного ураження судин за даними ультразвукового дослідження (r=0,86, p<0,05), діаметром внутрішніх яремних вен (r=0,53, p<0,05), піковою систолічною швидкістю в мозкових артеріях (r=-0,47, p<0,05).
4. У хворих з подагрою виявлені більш глибокі зміни в ліпідному, вуглеводному обміні, системі гемостазу, артеріальному тиску, що проявлялося у нижчому рівні холестерину ліпопротеїнів високої щільності в середньому 10%, вищому рівні тригліцеридів в середньому 24%, вищій величині індексу атерогенності в середньому на 17%, вищих рівнях фібриногену в середньому на 11%, глюкози в середньому на 11%, систолічного та діастолічного артеріального тиску в середньому на 5% у порівнянні з хворими з метаболічним синдромом та гіперурикемією. У хворих з подагрою було виявлено збільшення товщини інтими-медії в середньому на 5,5%, нижча величина пікової систолічної швидкості в зовнішніх сонних артеріях в середньому на 14% у порівнянні з такими у хворих з гіперурикемією, найбільша частота виявлення атеросклеротичних бляшок (72%), розмір яких був в середньому на 13% більший у порівнянні з таким у хворих без подагри.
5. Призначення системної ензимотерапії у хворих з гіперурикемією впливало на зниження рівня сечової кислоти (в середньому на 18,5%), що супроводжувалось зниженням холестерину ліпопротеїнів низької щільності та підвищенням рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (в середньому на 18,5 і 11,5% відповідно), а також достовірним зниженням величин об’єму талії, маси тіла, рівня фібриногену серед жінок та рівня глюкози у чоловіків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеева В.В. Взаимосвязь инсулинорезистентности и нарушения липидного обмена у больных с ожирением / В.В.Агеева, Е.И.Красильников, И.М.Зубина // Тер.архив. 2002. - №10. С. 12-15.
2. Альтшулер Б.Ю. Влияние гипер- и дислипидемий на активность ангиотензинпревращающего фермента (о биохимических нарушениях и метаболическом синдром) / Б.Ю.Альтшулер, А.П.Ройтман, В.В.Долгов // Тер. архив. 2005. - №1. С. 51-55.
3. Аметов А.С. Роль гиперсимпатикотонии в развитии артериальной гипертензии у пациентов с метаболическим синдромом: возможности патогенетически обоснованной терапии / А.С.Аметов, Т.Ю.Демидова, Л.В.Смагина // Тер.архив 2004. - №12 С. 27-31.
4. Аметов А.С. Комплексная оценка метаболических показателей у больных с ожирение на фоне лечения ксеникалом / А.С.Аметов, Т.Ю.Демидова, А,Л,Целиковская // Тер. архив. 2004. - №1. с 49-52.
5. Аметов А.С. Ожирение эпидемия XXІ века / А.С.Аметов // Тер. архив. 2002. - №10. С. 5-7.
6. Аничков Д.А. Гипертрофия левого желудочка у женщин с метаболическим синдромом: взаимосвязь с показателями суточного мониторирования АД и уровнем инсулинемии / Д.А.Аничков, Н.А. Шостак // Кардиология. 2004. - №6. С. 49-50.
7. Аничков Д.А. Суточный профиль АД у больных метаболическим синдромом и астеоартрозом на фоне терапии нестероидными противовоспалительными препаратами / Д.А.Аничков, Н.А. Шостак // Клиническая медицина. 2004. - №12. С. 27-29.
8. Балкаров И.М. Распознавание уратного тубулоинтерстициального нефрита с использованием диагностической анкеты / И.М.Балкаров // Тер. архив. 1999. - №6. С. 57-60.
9. Барскова В.Г. Подагра и синдром инсулинорезистентности / В.Г.Барскова, В.А.Насонова // Рус. мед. журн. 2003. - №11. С. 30 - 41.
10. Барскова В.Г. Синдром инсулинорезистентности у больных подагрой и его влияние на формирование клинических особенностей болезни / В.Г.Барскова, М.С.Елисеев, Е.Л.Насонов // Тер. Архив 2004. - №5. С. 51-55.
11. Барскова В.Г. Эффективность и безопасность применения нимесулида (нимесила) у больных подагрическим артритом / В.Г.Барскова, В.А.Насонова, Т.Н.Цапина // Клиническая медицина. 2004. - №12. С. 49-53.
12. Барскова В.Г. О тяжести течения женской подагры / В.Г.Барскова, В.А.Насонова, И.А.Якунина // Тер. архив. 2005. - №5. С 58-61.
13. Барскова В.Г. Применение метформина (сиофор) у пациентов с подагрой и инсулинорезистентностью (предварительные данные 6-месячного наблюдения) / В.Г.Барскова, М.С.Елисеев, Е.Л.Насонов // Тер. архив. 2005. - №12. С. 44-48.
14. Бірюкова М.К. Порушення в обміні пуринів та інших видіх обміну речовин у дітей з різними фенотипічними проявами гіперурікемії: дис. кандидата мед.наук:12.03.04 / Бірюкова М.К. - Харківськ. ДМУ, 2004. 170 с.
15. Боднар П.М. Метаболический синдром / П.М.Боднар // Діагностика та лікування. 2001. - №4. С 24-27.
16. Бурцева Л.О. Зміни серця при подагрі / Л.О.Бурцева, О.В.Ороховська, О.В.Ананченко // Укр. ревматологічний журнал (додаток). 2001. С 22.
17. Бутрова С.А. Лечение ожирения. Рекомендации для врачей / С.А.Бутрова. М.: Хоффман Ля Рош ЛТД, 2001. 21с.
18. Визир В.А. Особенности провоспалительной активации у больных с артериальной гипертензией, ассоциированной со стенотическими поражениями брахиоцефальных артерий / В.А.Визир, А.Е.Березин // Укр. кардіологічний журнал. -2007. -№2. - С.32-38.
19. Влияние комбинированной гиполипидемической и антигипертензивной терапии на систему гемостаза у больных с метеболическим синдромом / Л.А.Ратникова, В.А.Метельская, М.Н.Мамедов [и др.] // Росс. кард. журнал. - 2006. - №2(58). - С.32-35.
20. Гнилицкая В.Б. Морфологические изменения почек при экспериментальном подагрическом гломерулонефрите / В.Б.Гнилицкая, И.В.Мухин, А.Л.Христуленко // Укр. ревматологічний журнал (додаток). 2001. С 22.
21. Дворяшина И. В. Ожирение и метаболический инсулино-резистентный синдром при ишемической болезни серд­ца: дис. ...доктора мед. наук:01.03.01 / Дворяшина И. В. М., 2001. 276 с.
22. Демидова Т.Ю. Влияние метаболических факторов на вазорелаксирующую функцию эндотелия у больных сахарным диабетом 2-го типа в сочетании с артериальной гипертензией / Т.Ю.Демидова, А.С.Аметов, Л.В. Смагина // Клиническая медицина. 2005. - №10. С. 25-29.
23. Джанашия П.Х. Является ли гиперурикемия компонентом метаболического синдрома? / П.Х.Джанашия, В.А.Диденко // Росс.кард.журнал. 2001. - №1. - С.28-34.
24. Диденко В.А. Связь концентрации инсулина в крови с сосотоянием ренин-ангиотензин-альдостероновой системы и клинической картины гипертонической болезни / В.А.Диденко, Д.В.Симонов // Тер. архив. 1999. - №1. С. 26-31.
25. Донсков А.С. Нарушения пуринового обмена у больных артериальной гипертензией / А.С.Донсков, З.М.Дадина, Г.В. Голубь // Кардиология. 1998. - №10. С.41-47.
26. Донсков А.С. Уратное поражение почек и метаболические сдвиги у пациентов с артериальной гипертонией / А.С.Донсков, И.М.Балкаров, З.М.Дадина // Тер. Архив. 1999. - №6. С.53-56.
27. Дороднева Е.Ф. Метаболический синдром / Е.Ф.Дороднева, Т.А.Пугачева, И.В.Медведева // Тер. архив. 2002. - №10. С. 7-12.
28. Забелина В.Д. Особенности состояния иммунной системы у больных с метаболическим синдромом / В.Д.Забелина, В.М.Земсков, А.М.Мартумян // Тер. архив. 2004. - №5. С 66-71.
29. Ивлева А.Я. Новые перспективы превентивной фармакотерапии при метаболическом синдроме / А.Я.Ивлева // Тер. архив. 2005. - №4. С. 90-92.
30. Иоселиани Д. Г. Синдром X (вопросы определения, клиники, диагностики, прогно­за и лечения) / Д. Г.Иоселиани, И. В.Ключников, М. Ю.Смирнов // Кардиология. 1993. - №2. С. 80—84.
31. Карпов Р.С. Полиморфные маркеры генов GHB3 (С 825Т), AGTRJ (А1166С) и АСЕ (А23506 и J/D) у больных артериальной гипертонией, сочетающейся с сахарным диабетом типа 2 / Р.С.Карпов, К.В.Пузырев, О.А. Кошельская // Тер. архив. 2004. - №6. С. 30-34.
32. Карпов Ю.А. Лечение артериальной гипертонии: новые исследования новые подходы / Ю.А.Карпов // Кардиология. 2003. - №9. С 87-89.
33. Климов Ф.Н. Обмен липидов и липопротеидов и его нарушения: [Руководство для врачей] / Ф.Н.Климов, Н.Г. Никульничева. - СПб.: Питерком, 1999. - 512 с.
34. Клінічна допплерівська ультрасонографія / [Пол Л. Аллан, Пол А. Даббінс, Мирон А. Позняк, В. Норман МакДікен] ; пер. з англ. [2-е видання]. - Львів: Медицина світу, 2007. - 374 с.
35. Коваленко В.Н. Оценка эффективности терапии ревматоидного артрита на основе системной энзимотерапии по данням 5-летнего мониторинга / В.Н.Коваленко, Н.М.Шуба, И.В.Головацький // Укр. ревматологічний журнал. 2002. - №4 (10). С. 23-27.
36. Колесник М.О. Ураження опорно-рухового апарату у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю / М.О.Колесник, І.І.Лангінська // Укр. ревматологічний журнал. 2002. - №4 (10). С 3-7.
37. Кравчун П. Метаболический синдром: этиология, патогенез, клинические проявления / П.Кравчун, О.Шумляпин, Салех С. Нажар. // Ліки України. 2005. - №6. С 52-55.
38. Кудлева Ф.М. Современные представления о факторах обуславливающих поражение почек при подагре / Ф.М.Кудлева, В.Г.Барскова, А.В.Гордеев // Тер. архив. 2005. - №5. С. 90-94.
39. Лапкина Н.А. Маркеры активации эндотелия сосудов при подагре / Н.А.Лапкина, А.А.Баранов, В.Г.Барскова // Тер. архив. 2005. - №5. С. 62-64.
40. Лелюк В.Г. Основные принципы гемодинамики и ультразвукового исследования сосудов: [клиническое руководство по ультразвуковой диагностике] / Лелюк В.Г., Лелюк С.Э.; под ред. Митькова В.В. - М.: Видар, 1997. -С.185-200.
41. Логачева И.В. Возможности применения фозиноприла для коррекции основных проявлений метаболического синдрома у женщин с артериальной гипертензией / И.В.Логачева, Е.Н.Шустова, Н.И.Морозова // Тер архив. 2005. №33. С 60-63.
42. Лутай М.І. Дисліпопротеїдемії: клінічне значення та класифікації / М.І.Лутай // Нова медицина. - 2003. №4 (9). С. 16-21.
43. Маколкин В.И. Метаболический синдром с точки зрения кардиолога: диагностика, немедикаментозные и медикаментозные методы лечения / В.И.Маколкин, В.И.Подзолков, Д.А.Напалков // Кардиология. 2002. - №12. С. 91-97.
44. Мамедов М.Н. Артериальная гипертония в рамках метаболического синдрома: особенности течения и принципы медикаментозной коррекции / М.Н.Мамедов // Кардиология. 2004. - №4. С. 95-100.
45. Мамедов М.Н. Метаболический синдром. Особенности диагностики в клинико-амбулаторных условиях / М.Н. Мамедов // Прилож. в журналу «Лечащий врач». 2000. - №6. С. 11-14.
46. Мамедов М.Н. Метаболический синдром больше, чем сочетание факторов риска: принципы диагностики и лечения / М.Н. Мамедов. - М.: Верваг Фарма, 2006.-С.7-42.
47. Мамедов М.Н. Значимость метаболического синдрома в клинической практике: диагностические основы и пути медикаментозной коррекции / М.Н. Мамедов // Новости медицины и фармации. - 2007. - №10(214). -С.16-17.
48. Мамедов М.Н. Перспективы коррекции проявлений метаболического синдрома: влияние сочетанной гипотензивной и гиполипидемической терапии на уровень суммарного коронарного риска и тканевую инсулинорезистентность / М.Н. Мамедов, Перова Н.В., Космотова О.В // Кардиология. 2003. - №3. С. 13-19.
49. Мансуров Х.Х. Инсулинорезистентность у больных с метаболическим синдромом и желчно-каменной болезнью / Х.Х.Мансуров, Г.К.Мироджов, Ф.Х.Мансурова // Клиническая медицина. 2005. - №7. С 48-51.
50. Медведев И.Н. Воздействие небиволола на агрегацию тромбоцитов больных артериальной гипертензией с метаболическим синдромом / И.Н.Медведев, Н.И. Громнацкий // Клиническая медицина. 2005. - №3. С 31-33.
51. Медведев И.Н. Возможности нормодипина в коррекции реологических свойств тромбоцитов у больных АГ с метаболическим синдромом / И.Н.Медведев, Н.И. Громнацкий // Тер. архив. 2005. - №6. С. 65-67.
52. Медведев И.Н. Коррекция тромбоцитарного гемостаза и снижение биологического возраста при метаболическом синдроме / И.Н.Медведев, Н.И. Громнацкий // Клиническая медицина. 2005. - №8. С 54-56.
53. Медведев И.Н. Состояние тромбоцитарного гемостаза у больных АГ с метаболическим синдромом и его коррекция ловастатином / И.Н.Медведев, Н.И. Громнацкий, И.В.Волобуев // Клиническая медицина. 2004. - №10. С. 37-40.
54. Метаболический синдром Х / Укр. мед. часопис. 2001. - №34. С. 93-96.
55. Мітченко О.І. Метаболічний синдром Х та дисліпідемії / О.І. Мітченко // Нова медицина. 2003. №4(9). С. 42-44.
56. Мітченко О.І. Патогенетичні основи метаболічного синдрому / О.І. Мітченко // Нова медицина. 2004. - №3(14). С. 20-24.
57. Митченко Е.И. Метаболический синдром: состояние проблемы и лечебные подходы / О.І. Мітченко // Практична ангіологія. -2006. -№1.- С.14-18.
58. Мухин И.В. Подагрический гломерулонефрит фактор риска развития вторичного остеопороза / И.В.Мухин, Г.А.Игнатенко, В.Ю.Николенко // Укр.мед.альманах. 2003. - №2. Том 6. С. 109-110.
59. Мычка В.Б. Возможности первичной профилактики цереброваскулярных осложнений у больных с метаболическим синдромом / В.Б.Мычка, И.Е.Чазова, В.В. Горностаев // Тер. архив. 2005. - №10. С. 20-23.
60. Насонова В.А. Подагра в конце 20 века / В.А.Насонова, В. Г.Барскова // Consilium Medicum. 2002. - №8. С. 400—402.
61. Насонова В.А. Выявление кристаллов моноурата натрия в бионтатах слизистой оболочки желудка у больных подагрой / В.А.Насонова, М.М.Захарова, В.Г.Барскова // Тер. архив. 2004. - №6. С. 47-50.
62. Николаенко Ю.И. Гиперурикемия и нарушение содержания аминокислот предшественников пурина у больных аутоиммунными заболеваниями и подагрой / Ю.И.Николаенко, О.В.Синяченко, М.Н.Ананьева // Врачебное дело. 2005. - №4. С. 34-36.
63. Нормирование артериальной гипертонии при уратном тубулоинтерстициальном поражении почек / Мухин Н.А., Балкаров И.М., Шоничев Д.Г. [та ін.] // Тер архив. -1999. - №6. С.23-27.
64. Основы биохимии [Уайт А., Хендлер Ф., Смит Э. и др.]. - М.: Мир, 1981. 1878 с.
65. Перова Н. Методы выявления и коррекции метаболического синдрома в условиях практического здравоохранения: методичні рекомендації / Н.Перова, М.Метельская, М.Мамедов. М. 1999. 45 с.
66. Перова Н.В. Метаболический синдром: патогенетические взаимосвязи и направление коррекции / Н.В.Перова, В.А.Метельская, Р.Г.Оганов // Кардиология. 2001. - №3. С. 4-9.
67. Прихода І.В. Ефективність антигіпертензивної терапії у хворих на метаболічний синдром Х за даними добового моніторингу АТ та ЕКГ: дис. кандидата мед.наук: 22.01.2004 / Прихода І.В. - Харківськ. ДМУ, 2004. 167 с. захист. р.
68. Распространенность метаболического синдрома в программах сердечной реабилитации вторичной профилактики / P.D.Javage, J.A.Banzer, G.J. Balady [и др.] // МРОЖ. 2005. - №3.
69. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю.Реброва. - М.: Медиасфера, 2002.- 312 с.
70. Ремоделирование периферических сосудов у больных с ишемической болезнью сердца / Флоря В.Г., Попович М.И., Костин С.И. [и др.] // Кардиология. - 1998. - №.4. - С.4-19.
71. Ройтберг Г.Е. Роль инсулинорезистентности в диагностике метаболического синдрома / Г.Е.Ройтберг, Т.И.Ушаков, Ж.В. Дорош // Кардиология. 2004. - №3. С 94-101.
72. Романенко И.А. Диагностика в амбулаторной практике оксидативного стресса у больных с нарушением углеводного обмена в рамках метаболического синдрома / И.А.Романенко, Т.С.Полятыкина, Н.В.Будникова // Тер. архив. 2005. - №6. С. 68-72.
73. Саютина Е. В. Изучение влияния эндотелий-зависимой вазодилатации на перфузию миокарда у пациентов с боле­вым синдромом в грудной клетке, факторами риска раз­вития атеросклероза и интактными или малоизмененными коронарными артериями: автореф. дис. на соискание степени канд. мед. наук: спец. 14.01.11 «Кардиология» / Е. В. Саютина. Москва, 1998. 20 с.
74. Сіняченко О.В. Сучасні погляди на патогенетичне лікування подагри / О.В.Сіняченко // Укр. ревматологічний журнал (додаток). 2001. С. 34.
75. Следзевская И.К. О применении системной энзимотерапии в лечении инфаркта миокарда / И.К.Следзевская // Журн. практ. врача. 1998. - №6. С.24-25.
76. Следзевская И.К. Применение Вобензима в лечении больных, перенесших инфаркт миокарда / И.К.Следзевская, В.А.Шумаков, В.В.Братусь // Укр. кардиол. Журн. 1997.- №2. - С.11-13.
77. Соколова К.М. Особливості показників добового моніторуання АТ та варіабельності серцевого ритму у хворих на ГБ, асоційовану з метаболічним синдромом: дис. кандидата мед.наук: 27.02.2004 / Соколова К.М. - Кримськ. ДМУ, 2004. 185 с.
78. Солейко Л.П. Подагра и безболевая ишемия міокарда / Л.П.Солейко, Е.В.Солейко // Укр. ревматологічний журнал (додаток). 2001. С. 35.
79. Старкова Н. Т. Генерализованная липоди-строфия в клинической практике / Н.Т.Старкова, Е.К.Летова. - М.: Медицина, 2001. 103 с.
80. Старкова Н.Т. Метаболический синдром инсулинорезистентности основная концепция и следствие (обзор) / Н.Т.Старкова, И.В.Дворяшина // Тер. архив. 2004. - №10. С. 54-57.
81. Целуйко В.И. Метаболический синдром / В.И.Целуйко, В.А.Чернышов, Л.Т.Малая. - Харьков: Гриф, 2002. - 250 с.
82. Чазова И.Е. Возможности применения тказидных диуретиков в комбинации с ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента у больных сахарным диабетом-2, сочетающимся с артериальной гипертонией / И.Е.Чазова, В.Б.Мычка // Тер.архив. 2004. - №8. С 28-31.
83. Чернишов В.А. Вплив складових метаболічного синдрому на дисліпопротеїдемію у хворих на ішемічну хворобу серця / В.А.Чернишов // Укр. терапевт. журнал. 2005. - №3. С. 39-42.
84. Шостак Н.А. Метаболический синдром: критерии диагностики и возможности ангипертензивной терапии / Н.А.Шостак, Д.А.Аничков // РМЖ. 2002. - №10. С. 27.
85. Яфасов К.М. Дислипидемия при сахарном диабете ІІ типа: патогенез и лечение / К.М.Яфасов, Н.В.Дубянская // Кардиология. 2001. - №9. С. 71-77.
86. Acheson R. M. Epidemiology of serum uric acid and gout: an example of the complexities of multifactorial causation / R. M. Acheson // Proc. Roy. Soc. Mod. 1970. №63. Р. 193-197.
87. Alberti K.G. The metabolic syndrome: a new worldwide definition / K.G.Alberti, P.Zimmet, J.Shaw // Lancet. - 2005. -Vol.366. - P. 10591062.
88. Alderman M. Serum uric acid and cardiovascular events in successfully treated hy­pertensive patients / M.Alderman, A.Cohen // Hypertension. 1999. - №34. Р. 144—150.
89. Balkau B. Comment on the provisional report from the WHO consultation. European Group for the Study of Insulin Resistance (EGIR) / B.Balkau, M.A.Charles // Diabet Med.- 1999. - Vol. 16. - P.442443
90. Bergman R.N. Central role of the adipocyte in the metabolic syndrome // R.N.Bergman, G.W.Van Citters, S.D.Mittelman // J. Investig. Med.- 2001. - Vol.49. - P. 119126.
91. Bjorntorp P. Visceral obesity: "Civilization Syndrome" / P.Bjorntorp // Obes. Res. - 1993. - Vol.1. - P. 206-222.
92. Bjorntorp P. The regulation of adipose tissue distribution in hu­mans / P.Bjorntorp // Int. J. Obes. 1996. Vol. 20 (4). P. 291-302.
93. Bruno G. Metabolic syndrome as a predictor of all-cause and cardiovascular mortality in type 2 diabetes: the Casale Monferrato Study / G.Bruno, F.Merletti, A.Biggeri // Diabetes Care. - 2004. - Vol. 27. - P. 26892694.
94. Buckenham T.M. Ultrasound of the extracranial vertebral artery / T.M.Buckenham, I.A.Wright // Br. J. Radiol. 2004. Vol. 77. P. 15-20.
95. Caberina R. Soluble vascular cell adhesion molecule-1 as a biohumoral correlate of atherosclerous / R.Caberina, G.Basta, G.Lazzerini // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. 1997. Vol. 17. P. 2646-2654.
96. Cannon R. Pathophysiological dilemma of syndrome X / R.Cannon, P.G.Camici, S.E.Epstein // Circulation. 1992. Vol. 85 (3). P. 883—892.
97. Carlos T. M. Leukocyte-endothelial adhesion molecules / T. M.Carlos, J.M.Harlan // Blood. - 1994. Vol. 84. P. 2068-2101.
98. Carr D.B. Intra-abdominal fat is a major determinant of the National Cholesterol Education Program Adult Treatment Panel III criteria for the metabolic syndrome / D.B.Carr, R.L.Hull // Diabetes. - 2004. - Vol. 53.- P. 20872094.
99. Сhapman Р. Endothelial activation in monosodium urate monohydrate crystal-induced inflammation: in vitro and in vivo studies on the roles of tumor necrosis factor alpha and interleukin-l / Р.Сhapman, H.Yarwood, A.Harrison // Arthr. and Rheum. - 1997. - Vol.40. - P. 955-965.
100. Cheal K.L. Relationship to insulin resistance of the adult treatment panel III diagnostic criteria for identification of the metabolic syndrome / K.L.Cheal, F.Abbasi, C.Lamendola // Diabetes. - 2004. - Vol. 53. - P.11951200.
101. Coagulation and fibrinolytic factors, insulin resistance and metabolic syndrome of coronary heart disease risk: XVI IT-Congress of the European Society of Cardiology. August, 2-29, 1996, Birmingham, UK / I.F.Godsland, M.Sidhu, D.Crook. - CD Conifer Information System, P1846.
102. Culleton B. F. Serum uric acid and risk of cardiovascular disease and mortality: The Framingham Heart Study / B. F.Culleton, M.G.Larson, W. В.Kannel // Ann. Intern. Med.- 1999.-Vol. 131. -P.7 - 13.
103. Curioni C. Rimonabant for overweight or obesity / C.Curioni, C.Andre // Cochrane Database Syst Rev. 2006. № 4:CD006162.
104. Davidson M. В. Clinical implications of insulin resistance syn­dromes / M.В.Davidson // Am. J. Med. 1995. Vol. 99. P. 420-426.
105. Deedwania P.C. Metabolic syndrome and vascular disease: is nature or nurture leading the new epidemic of cardiovascular disease? / P.C.Deedwania // Circulation. 2004. Vol. 109. - P. 2-4.
106. De Ferranti S.D. Распространенность метаболического синдрома у американских подростков [данные Третьего национального исследования здоровья и питания] / S.D.De Ferranti, K.Gauvream, G.S.Ludnig // МРОЖ. 2005. - №1.
107. De Fronzo R,A. Insulin resistance: a multifile-eted syndrome responsible for NIDDM, obesity, hyperten­sion, dyslipidemia, and atherosclerotic cardiovascular disease // R,A.De Fronzo, E.Ferraminni // Diabetes Care 1991. Vol. 14. P. 173-194.
108. Dekker J.M. Метаболический синдром и 10-летний риск ССЗ в исследовании Hoorn // J.M.Dekker, C.Girman, T.Rhodes // МРОЖ. 2005. - №4. С 85.
109. Despres J. P. Relation of components of insulin re­sistance syndrome to coronary disease risk / J. P.Despres, A.Marette // Curr. Opin. Lipi­dol. - 1994. - Vol. 5. - P. 274-289.
110. Despres J. P. The insulin re-sistance-dyslipidemic syndrome: contribution of visceral obesi­ty and therapeutic implications / J. P.Despres, S.Lemieux, B.Lamarche // Int. J. Obes. 1995. Vol. 19.(suppl. 1). - S76-S86.
111. Despres J. P. Hyperinsulinemia as an independent risk factor for ischemic heart disease / J.P.Despres, B.Lamarche, P.Mauriege // N. Engl. J. Med. 1996. Vol. 334. P. 952-957.
112. Dislipidemia and insulin resistance in gout: sufficiently common to be con­sidered in the evaluation and management of every patient: African League Against Rheumatism (AFLAR) Confer­ence / [P.Dessein, E. A.Shipton et al.]. - Cape Town, South Africa, September 1999.
113. Di Simoni G. Different definitions of metabolic syndrome and different cardiovascular risk evaluation / G.Di Simoni // Diabetes Care. - 2007. - Vol. 30. - P. 1581-1586.
114. Dzau V.J., Gibbons G.H. Vascular remodeling: mechanism and implications / V.J.Dzau, G.H.Gibbons // J. Cardiovasc. Pharmacol. - 1993. - Vol. 21.- P.1-5.
115. Eberly L.E. Metabolic Syndrome: Risk factor distribution and 18-year mortality in the Multiple Risk Factor Intervention Trial / L.E.Eberly, R.Prineas, J.D.Cohen // Diabetes Care. - 2006. -Vol. 29. - P. 123-130.