ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ, НЕЙРОГУМОРАЛЬНИХ ФАКТОРІВ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ, ЯКІ ПОСТІЙНО ПРОЖИВАЮТЬ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО МІСТА : Оценка функционального состояния головного мозга, Нейрогуморальных ФАКТОРОВ И ОПТИМИЗАЦИЯ КАЧЕСТВА ЖИЗНЬ БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ, КОТОРЫЕ ПОСТОЯННО Проживающих в условиях крупных промышленных городов

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ГРІНЕНКО ТЕТЯНА ЮРІЇВНА

УДК 616.12-008.331.1:614.7]
-092.11:616.831-07-08

ОЦІНКА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ,
НЕЙРОГУМОРАЛЬНИХ ФАКТОРІВ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ ЯКОСТІ
ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ, ЯКІ ПОСТІЙНО
ПРОЖИВАЮТЬ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО МІСТА

14.01.11 кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Кривенко Віталій Іванович

Запоріжжя 2008

ЗМІСТ
стр.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ____________________________

ВСТУП_____________________________________________________

РОЗДІЛ 1 ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ, НЕВИРІШЕНІ ПИТАННЯ______________________________
1.1. Роль факторів антропогенного забруднення в етіопатогенезі гіпертонічної хвороби та інших серцево-судинних захворювань___________
1.2. Значення оцінки мозкового кровообігу та біоелектричної активності головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу в умовах великого промислового міста___________________________________

РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ________________________________________________
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих___________________
2.2. Методи дослідження______________________________________
2.2.1 Методи статистичного опрацювання результатів дослідження___

РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ІНТЕНСИВНОСТІ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ ТА НЕЙРОГУМОРАЛЬНОГО СТАТУСУ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІІ СТАДІЇ, ЯКІ ПОСТІЙНО ПРОЖИВАЮТЬ В УМОВАХ ЗАБРУДНЕНОЇ ЕКОСИСТЕМИ_______________________
3.1. Порівняльна характеристика стану окислювальної модифікації білків у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які мешкають в умовах екологічного забруднення та у регіоні з відносно сприятливою екологічною ситуацією_____________________________________________
3.2. Нейрогуморальний статус хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які постійно проживають в урбанізованому регіоні______________
РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ТА КРОВООБІГУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІІ СТАДІЇ В УМОВАХ УРБАНІЗОВАНОГО РЕГІОНУ
4.1. Порівняльна характеристика стану біоелектричної активності головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які мешкають в умовах екологічного забруднення та у регіоні з відносно сприятливою екологічною ситуацією__________________________________
4.2. Порівняльна характеристика церебральної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які мешкають у регіонах з різним ступенем антропогенного забруднення___________________________
4.3. Оцінка процесів енергетичного обміну церебральних структур у хворих на гіпертонічну хворобу, які мешкають в умовах великого індустріального міста___________________________________________

РОЗДІЛ 5 СТАН ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІІ СТАДІЇ, ЯКІ ПОСТІЙНО МЕШКАЮТЬ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО ІНДУСТРІАЛЬНОГО МІСТА ТА ОСНОВНІ ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НЕЇ____________________________________
5.1. Порівняльна характеристика стану якості життя у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які зазнають постійного впливу екоплютантів та аналогічних пацієнтів, які проживають в умовах відносно сприятливої екосистеми____________________________________________
5.2. Основні чинники, що впливають на стан якості життя у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які постійно мешкають в умовах забрудненої екосистеми____________________________________________

РОЗДІЛ 6 ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ПРОЯВІВ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ, НЕЙРОГУМОРАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ, ПОРУШЕНЬ БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ТА ГЕМОДИНАМІКИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ТА ОПТИМІЗАЦІЇ ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІІ СТАДІЇ, ЯКІ ПОСТІЙНО МЕШКАЮТЬ В УМОВАХ ВЕЛИКОГО ПРОМИСЛОВОГО МІСТА________________
РОЗДІЛ 7 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ____________________________________________________

ВИСНОВКИ_________________________________________________

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ_________________________________

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ___________________________

ВСТУП

Актуальність теми. Впродовж останнього десятиріччя поширеність гіпертонічної хвороби (ГХ) в Україні збільшилася вдвічі, а захворюваність зросла в 2,5 рази [36]. Попри впровадження в практику охорони здоров’я нових методів діагностики та лікування, ГХ у нашій країні посідає перше місце у структурі хвороб системи кровообігу - 45,8% [94,97,99]. Аналогічна ситуація властива і для більшості країн Європи та СНД [126,228].
Згідно з даними літератури, екобіологічне становище довкілля істотно впливає на здоров’я, тривалість та якість життя [95,252]. За даними Міністерства охорони навколишнього середовища (2007), в Україні в умовах екологічного забруднення мешкає близько 30 млн. осіб. ГХ в цих регіонах діагностується щонайменше у 20-30% дорослого населення, при цьому відзначається високий рівень смертності від судинних уражень мозку на тлі підвищеного артеріального тиску (АТ) [94,150].
Доведено, що промислові полютанти можуть брати участь в етіопатогенезі артеріальної гіпертензії. Так, сполуки свинцю та кадмію знижують синтез оксиду азоту, порушують процеси нейрогуморальної регуляції судинного тонусу [193,222]; аміак спричиняє підвищення системного АТ [124]; діоксид сірки активує вільно-радикальне окислення у нейронах (Володина Е.П., 2004); сірководень призводить до демієлінізації нервових структур [153]; надмірна концентрація сполук марганцю в атмосферному повітрі не тільки порушує нейрогуморальну регуляцію тонусу судин [37], створюючи умови для формування артеріальної гіпертензії, а й безпосередньо проявляє токсичний вплив на клітини головного мозку, провокуючи цереброваскулярні ускладнення, в т.ч. й у хворих на ГХ [217,229].
Ці дані переконливо свідчать про доцільність вивчення етіопатогенезу, перебігу, лікування та профілактики ГХ з урахуванням негативного впливу урбанізації (екологічне забруднення, високий рівень шуму, електромагнітні випромінювання, техногенні аварії, концентрація промислових підприємств на обмеженій території, висока щільність та постійна міграція населення тощо) на організм людини. Необхідно враховувати, що наведені несприятливі фактори впливають на фізіологічний стан людини в сукупності, здійснюючи кумулятивну дію, а тому оцінка впливу урбанізації на дисфункцію гомеостазу та патогенез, зокрема, ГХ є актуальною задачею як для науковців, так і для практичних лікарів.
Одночасно головною метою діагностики та лікування будь-якого захворювання є покращення якості життя пацієнта [251]. Для хворих на ГХ, які проживають у великих індустріальних містах, це положення особливо важливе, оскільки їх якість життя залежить не тільки від клінічних проявів хвороби, але і від можливості формування соціальної та психологічної дезадаптації, яка в умовах постійного впливу промислових полютантів може мати більш виразний характер і вимагати застосування додаткових методів медичної реабілітації [137,183].
Тому, у контексті національної «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні», все зазначене вище зумовлює доцільність пошуку нових диференційованих підходів до діагностики та терапії хворих на ГХ, які постійно мешкають в умовах великого промислового міста, з метою зниження частоти цереброваскулярних ускладнень, зменшення наслідків згубного впливу екополютантів, а також оптимізації якості життя цих пацієнтів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах науково-дослідної роботи кафедри сімейної медицини та терапії факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету Оцінка та шляхи корекції порушень нейрогуморальних механізмів регуляції енергетичного метаболізму у хворих з серцево-судинною та дихальною патологією, які проживають в умовах екологічного забруднення”, № державної реєстрації 0105U003127. Автором вивчена динаміка окислювальної модифікації білків, показників нейрогуморальної регуляції, біоелектричної активності та кровообігу головного мозку, якість життя у хворих на ГХ ІІ стадії в процесі лікування.
Мета і задачі дослідження. Мета роботи - встановити ступінь окислювальної модифікації білків, особливості нейрогуморальних факторів, функціонального стану головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, які постійно проживають в умовах великого промислового міста, та визначити шляхи оптимізації їх якості життя.
Відповідно до поставленої мети вирішувалися такі задачі:
1. Визначити ступінь окислювальної модифікації білків у хворих на гіпертонічну хворобу, які проживають в урбанізованому регіоні.
2. Оцінити рівні стрес-реалізуючих гормонів (кортизолу, альдостерону) та варіабельність серцевого ритму у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, які зазнають постійного впливу екополютантів.
3. Дослідити особливості біоелектричної активності та гемодинаміки головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу, які постійно мешкають у великому промисловому місті.
4. Охарактеризувати якість життя у хворих на гіпертонічну хворобу та визначити напрями її покращення в умовах урбанізованого регіону на підставі оцінки взаємозв’язку компонентів якості життя та клініко-анамнестичних, лабораторно-інструментальних показників.
5. Проаналізувати ефективність залучення до стандартної терапії хворих на гіпертонічну хворобу, які постійно мешкають в умовах великого індустріального міста, фармакологічних засобів з метаболічними та антиоксидантними властивостями шляхом оцінки динаміки показників окислювальної модифікації білків, нейрогуморальних факторів, функціонального стану та кровообігу головного мозку, якості життя.
Об’єкт дослідження: нейрогуморальна регуляція, функціональний стан головного мозку та якість життя у хворих на ГХ ІІ стадії, які постійно проживають в умовах великого промислового міста.
Предмет дослідження: окислювальна модифікація білків, концентрація кортизолу, альдостерону в сироватці крові, вегетативна регуляція серцевого ритму, біоелектрична активність та кровообіг головного мозку, фізичні та психологічні компоненти якості життя.
Методи дослідження: клінічне обстеження, комп’ютерна електроенцефалографія, комп’ютерна реоенцефалографія, варіабельність серцевого ритму, імуноферментне визначення у сироватці крові вмісту кортизолу, альдостерону, біохімічне визначення окислювальної модифікації білків сироватки крові, визначення показників якості життя на основі опитувальника SF-36, статистичні методи обробки цифрових даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено особливості окислювальної модифікації білків, нейрогуморальних факторів, біоелектричної активності та гемодинаміки головного мозку, стану якості життя у хворих на ГХ ІІ стадії, які постійно проживають в умовах великого промислового міста. Виявлено, що у цього контингенту хворих спостерігається патологічна інтенсифікація окислювальних процесів, виразна церебральна дисфункція, порушення мозкового кровообігу, зниження адаптаційно-регуляторних можливостей організму, порівняно з пацієнтами з екологічно сприятливого регіону.
Вперше показано, що у мешканців великого індустріального міста, які страждають на ГХ, показники якості життя вірогідно нижчі, ніж у хворих, які не зазнають постійного впливу екополютантів. Встановлено, що на стан якості життя даної категорії хворих впливає ступінь окислювальної модифікації білків, порушення біоелектричної активності та кровообігу головного мозку.
Уперше обґрунтовано оптимізацію якості життя хворих на ГХ ІІ стадії, які постійно проживають в умовах забрудненої екосистеми, шляхом призначення таким пацієнтам, поряд зі стандартною антигіпертензивною терапією, мілдронату та оксибралу.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність проведених досліджень примітна тим, що комплексна оцінка інтенсивності окислювальних процесів, нейрогуморальних факторів, біоелектричної активності та кровообігу головного мозку, а також визначення стану якості життя хворих на ГХ ІІ стадії, які постійно мешкають в умовах великого промислового міста, дозволяє оптимізувати процес діагностики та визначити диференційовані підходи лікування таких пацієнтів. Доведена доцільність застосування мілдронату та оксибралу в комплексному лікуванні означеного контингенту хворих для корекції проявів оксидативного стресу, нейрогуморального дисбалансу, церебральної дисфункції, порушень мозкового кровообігу та покращення якості життя цих пацієнтів. Результати дослідження впроваджені в клінічну практику кардіологічних відділень Центральної клінічної лікарні №4 м. Запоріжжя та Запорізької клінічної басейнової лікарні, терапевтичних відділень міських лікарень №7 та №14 м. Кривий Ріг. Матеріали роботи впроваджено у навчальний процес на кафедрі сімейної медицини та терапії факультету післядипломної освіти, кафедрі клінічної фармакології, фармації та фармакотерапії з курсом косметології, кафедрі внутрішніх хвороб №3 Запорізького державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Внесок автора щодо отримання результатів є основним і полягає в проведенні патентно-інформаційного пошуку, аналізі наукової літератури з обраної теми, обґрунтуванні актуальності та необхідності проведеного дослідження, його мети та задач. Здобувачем самостійно розроблена схема обстеження, протоколи дослідження, здійснено клінічні, інструментальні дослідження, проведена оцінка якості життя шляхом анкетування обстежених хворих. Автор самостійно проаналізувала отримані результати дослідження, на підставі яких створила базу даних та статистично обробила результати. Самостійно здійснена підготовка наукових даних до публікацій, написання та оформлення всіх розділів дисертаційної роботи. У роботі не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Сучасні аспекти медицини і фармації» (Запоріжжя, 2006, 2007, 2008); на 78-й науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Теоретические и практические аспекты современной медицины» (Сімферополь, 2006); на науково-практичній конференції молодих учених «Медична наука: сучасні досягнення та інновації» (Харків, 2007); на V Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих учених (82-й щорічний науковий форум, Чернівці, 2008); на Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Актуальні питання сучасної медицини» (Харків, 2008). Апробація роботи відбулася на спільному засіданні кафедр сімейної медицини та терапії факультету післядипломної освіти, клінічної фармакології, фармації та фармакотерапії з курсом косметології, внутрішніх хвороб №2 та №3 Запорізького державного медичного університету й практикуючих лікарів Запорізької клінічної басейнової лікарні (протокол №12 від 23.06.08.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 15 наукових праць, у тому числі 6 у фахових виданнях, які рекомендовані ВАК України, 3 статті - без співавторів, одержано 1 деклараційний патент України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які постійно мешкають в умовах великого промислового міста, порівняно з пацієнтами з екологічно сприятливого регіону, наявна інтенсифікація окислювальних процесів, нейрогуморальний дисбаланс, церебральна дисфункція та порушення мозкової гемодинаміки; обґрунтована доцільність застосування препаратів з антиоксидантними властивостями поряд зі стандартною антигіпертензивною терапією для оптимізації їх якості життя, що вирішує актуальну наукову задачу кардіології.
1. У хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які постійно проживають в умовах великого промислового міста, спостерігається інтенсифікація окислювальних процесів та зниження адаптаційно-регуляторних можливостей системи антиоксидантного захисту, про що свідчить підвищення ступеня спонтанної та металкаталізованої окисної модифікації білків відповідно на +14,5%, p<0,01 та +50%, p<0,01 щодо групи порівняння.
2. У пацієнтів з гіпертонічною хворобою ІІ стадії, які постійно зазнають впливу екополютантів, порівняно з аналогічними хворими екологічно сприятливого регіону, формуються процеси дезадаптації регуляторних систем організму, що підтверджується зниженням загальної потужності вегетативної регуляції серцевого ритму на 23%, p<0,05 та концентрації кортизолу в сироватці крові на 28%, p<0,05.
3. Виявлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії в умовах великого індустріального міста, порівняно з пацієнтами з екологічно сприятливої місцевості, спостерігається дисфункція церебральних структур (зниження амплітуди та індексу альфа-ритму відповідно на 25%, p<0,05 та 28%, p<0,05, зростання повілнольнохвильової дельта- і тета-активності відповідно на +44%, p<0,01 та +26%, p<0,05) та порушення мозкового кровообігу (зменшення кровонаповнення головного мозку на 48%, p<0,01, підвищення тонусу середніх та дрібних судин на +82%, p<0,01, погіршення венозного відтоку на 27%, p<0,05).
4. Якість життя у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які постійно проживають в умовах великого промислового міста, характеризується вірогідним зниженням, щодо групи порівняння, показника загального здоров’я на 17%, p<0,01, фізичної активності на 27%, p<0,01, рольового фізичного функціонування на 42%, p<0,01, психічного здоров’я на 28%, p<0,01.
5. Встановлено, що на компоненти якості життя у мешканців великого індустріального міста з гіпертонічною хворобою ІІ стадії найчастіше вірогідний (p<0,05) позитивний вплив чинить активізація антиоксидантного захисту, підвищення альфа-активності головного мозку, зростання тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, а негативно позначаються високі цифри середньодинамічного артеріального тиску, збільшення повільнохвильової активності церебральних структур та симпатикотонія.
6. Застосування мілдронату та оксибралу, поряд зі стандартною антигіпертензивною терапією, у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які постійно проживають в умовах антропогенного забруднення, сприяє активації резервів антиоксидантного захисту (рівень металкаталізованої окисної модифікації білків зменшився на 17,6%, p<0,05), покращує гуморальний статус та мобілізує адаптаційно-регуляторні можливості організму (вміст кортизолу в сироватці крові збільшилася на +65%, p<0,05, концентрація альдостерону зменшилася на 25%, p<0,05, загальна потужність вегетативної регуляції серцевого ритму й парасимпатичні впливи вегетативної нервової системи підвищилися відповідно на +37%, p<0,01 та +45%, p<0,01).
7. Призначення мілдронату та оксибралу пацієнтам з гіпертонічною хворобою ІІ стадії, які постійно проживають у великому індустріальному місті, поліпшує біоелектричну активність головного мозку (амплітуда та індекс альфа-ритму підвищилися відповідно на +34%, p<0,01 та +36%, p<0,01), покращує церебральну гемодинаміку (рівень кровонаповнення артерій зріс на +30%, p<0,05, тонус периферійних судин зменшився на 14%, p<0,05, венозний відтік поліпшився на 28%, p<0,05).
8. Встановлено достовірне покращення складових якості життя: підвищення загального стану здоров’я на +69%, p<0,01, фізичної активності на +59%, p<0,01, життєздатності на +72%, p<0,01, психічного здоров’я на +61%, p<0,01, зменшення обмеження повсякденної діяльності через фізичний стан на 66%, p<0,01 та внаслідок психоемоційних переживань на 48%, p<0,01, після лікування мілдронатом та оксибралом у комплексній терапії хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які мешкають у великому промисловому місті.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Адаптаційно-регуляторні можливості організму у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які проживають у великому індустріальному місті, доцільно визначати шляхом досліджування ступеня спонтанної та металкаталізованої окислювальної модифікації білків, рівнів кортизолу та альдостерону в сироватці крові у динаміці.
2. Оцінку церебральної дисфункції, зокрема її метаболічних аспектів, у пацієнтів з гіпертонічною хворобою ІІ стадії, які мешкають в урбанізованому регіоні, рекомендовано проводити за допомогою комп’ютерного аналізу електроенцефалографії на тлі проби з мілдронатом.
3. Для корекції наслідків оксидативного стресу та порушень функціонального стану головного мозку, підвищення адаптаційно-регуляторних можливостей організму, а також оптимізації якості життя в умовах великого промислового міста хворим на гіпертонічну хворобу ІІ стадії поряд зі стандартною антигіпертензивною терапією доцільно призначати мілдронат у дозі 500 мг на добу ін’єкційним курсом 10 днів та оксибрал у дозі 30 мг двічі на добу протягом не менше одного місяця.
4. Повторний курс означеної терапії необхідно проводити у разі підвищення інтенсивності окислювальних процесів, зниження адаптаційно-регуляторних можливостей організму, погіршення біоелектричної активності та гемодинаміки головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які постійно мешкають у великому промисловому місті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаев Ф.Б., Мейбалиев М.Т. Исследование показателей обращаемости за скорой медицинской помощью в качестве ранних признаков экологического неблагополучия // Гигиена и санитария. 2004. № 2. С. 7577.
2. Акіменко В.Я., Андрійчук В.Я., Семашко П.В. Шум побутових електричних машин та приладів як потенційний фактор впливу на вегетативну регуляцію серцево-судинної системи людини // Довкілля та здоров’я. - 2006. - № 3. - С. 6264.
3. Амиров Н.Б., Чухнин Е.В. Вегетативная регуляция ритма сердца у здоровых лиц в покое и при функциональных нагрузках // Успехи современного естествознания. - 2008. - №1. - С. 1218.
4. Андреева Г.Ф., Оганов Р.Г. Изучение качества жизни у больных гипертонической болезнью // Терапевтический архив. 2002. №1. С. 816.
5. Андыбура Н.Ю. Особенности морфологии коры надпочечников при воздействии ацетата свинца и фармакологическом корригировании // Таврический медико-биологический вестник. 2004. Т. 7, № 4. С. 2530.
6. Антиишемическая эффективность милдроната и его влияние на качество жизни и микроциркуляцию у больных с постинфарктной дисфункцией левого желудочка / А.Т. Тепляков, Т.В. Санкевич, Т.А. Степачева и др. // Кардиология. 2003. № 2. С. 5357.
7. Антиоксидантное действие Милдроната и L-Карнитина при лечении больных с сосудистыми заболеваниями головного мозга/ З.А. Суслина, Т.Н. Федорова, М.Ю. Максимова, Е.К. Ким // Экспериментальная и клиническая фармакология. 2003. Т. 66, № 3. C. 3235.
8. Аронов Д.М., Зайцев В.П. Методика оценки качества жизни больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями // Кардиология. 2002. № 5. С. 92-95.
9. Артериальная гипертензия у женщин: вопросы эпидемиологии, патофизиологии, лечения / А.И. Дядык, А.Э. Багрий, А.С. Воробьев, В.Г. Яковенко // Серце і судини. 2007. №1. С. 116120.
10.Артериальная гипертония: распространенность, осведомленность, прием антигипертензивных препаратов и эффективность лечения среди населения Российской Федерации / Шальнова С.А., Баланова Ю.А., Константинов В.В. и др. // Российский кардиологический журнал. 2006. № 4. С. 4550.
11.Ахметзянова Э.Х., Бакирова А.Б. Роль свинца в формировании артериальной гипертензии (обзор литературы) // Медицина труда и промышленная экология. 2006. № 5. С. 1721.
12.Баевский Р.М., Иванов Г.Г. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2001. № 3. С. 108127.
13.Беловол А.Н. Тактика ведения больных с артериальной гипертензией: взгляд сквозь призму кардиометаболического риска // Український кардіологічний журнал. 2007. № 6. С. 812.
14.Болдырев А.А. Окислительный стресс и мозг // Соросовский образовательный журнал. 2001. Т. 7, № 4. С. 2128.
15.Большакова Т.Д. Активность симпатико-адреналовой системы как фактор риска развития болезней адаптации // Клиническая лабораторная диагностика. − 1997. − № 5. − С. 31.
16.Бренер И.П., Мымренко С.Н., Головенько Т.Л. Оценка вегетативной регуляции и функционального состояния надсегментарных структур мозга у больных с нарушениями ритма сердца и вегетативно-сосудистой дистонией // Лікарська справа. 2003. № 34. С. 4144.
17.Бримкулов Н.Н., Абдуллина А.А. Исследование качества жизни у ликвидаторов последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Центральноазиатский медицинский журнал. 2004. № 5. С. 236 241.
18.Бурчинский С.Г. Новые подходы к нейрометаболической и вазотропной фармакотерапии патологии центральной нервной системы // Журнал практичного лікаря. 2005. № 5. С. 4144.
19.Вариабельность сердечного ритма / [Яблучанский Н.И., Кантор Б.Я., Мартыненко А.В. и др.]. Донецк, 1997. 108с.
20.Величковский Б.Т. Патогенетическое значение пиковых подъёмов среднесуточных концентраций взвешенных частиц в атмосферном воздухе населенных мест // Гигиена и санитария. 2002. № 6. С. 1416.
21.Верещагин Н.В., Пирадов М.А., Суслина З.А. Инсульт. Принципы диагностики, лечения и профилактики. М.: Интермедика, 2002. 208с.
22.Віничук С.М. Мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему та стратегію лікування // Мистецтво лікування. 2004. №5. С. 815.
23.Взаимосвязь нарушений ритма сердца с изменениями функциональной активности головного мозга у больных с органическими заболеваниями головного мозга / А.А. Дзизинский, В.В. Шпрах, А.В. Синьков, Г.М. Синькова // Кардиология. 2001. № 11. С. 7475.
24.Вклад прооксидантного компонента в механизмы токсичности тяжелых металлов и марганца / В.В. Петров, П.П. Подостновикова, Л.Г. Кубарская, В.Б. Долго-Сабуров // Токсикологический вестник. − 2004. − № 1. − С. 1215.
25.Власенко А.Г., Макеев С.С., Минтон М.А. Позитронная эмиссионная томография головного мозга: основные принципы и применение у человека // Український медичний часопис. 2002. №2. С. 1319.
26.Власов В.Н. Показатели старения сердца и сосудов как критерий опасности химических веществ // Токсиколог. вестник. 2005. № 5. С. 2731.
27.Власова О.В. Зміни регіонарного кровообігу при моделюванні фтористої інтоксикації // Вісник проблем біол. і мед. 2003. Вип. 5. С. 1819.
28.Влияние гипотензивной терапии на качество жизни / О.Д. Остроумова, В.И. Мамаев, Ю.Е. Абакумов и др. // Кардиология. 2003. № 3. С. 99102.
29.Влияние гормонов гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой, ренин-ангиотензиновой и тиреоидной гормональной систем на формирование дисциркуляторной энцефалопатии / В.И. Скворцова, И.А. Платонова, Т.В. Творогова и др. // Журнал неврологии и психиатрии. 2003. № 12. С. 2633.
30.Влияние милдроната на психоэмоциональную и вегетативную устойчивость при дисциркуляторной энцефалопатии / Н.З.Мухамеджанов, Г.Т. Касымова, Д.Р. Каримбердиев // Неврология. 2004. № 6. С. 2428.
31.Влияние окислительного стресса на распространенность гиперхолестеринемий в условиях промышленного города / В.М. Боев, С.И. Красиков, В.Г. Лейзерман и др. // Гигиена и санитария. 2007. № 1. С. 2125.
32.Влияние свинца на развитие окислительного стресса / И.М. Трахтенберг, Н.А. Утко, Т.К. Короленко, Х.К. Мурадян // Токсиологический вестник. 2002. № 3. С 2225.
33.Возрастные особенности изменения показателей вариабельности сердечного ритма у практически здоровых лиц / С.А. Бойцов, И.В. Белозерцева, А.Н. Кучмин и др. // Вестник аритмологии. 2002. №26. С. 5760.
34.Вронский В.А. Окружающая среда и здоровье населения урбанизованных территорий // География и природные ресурсы. 2003. №3. С. 4952.
35.Гайдаєв Ю.О. Розробка і впровадження Державної програми профілактики та лікування серцево-судинної і судинно-мозкової патології // Український кардіологічний журнал. 2007. № 4. С. 812.
36.Гайдаєв Ю.О., Корнацький В.М. Проблеми здоров’я та напрямки його покращення в сучасних умовах // Укр. кардіол. журн. 2007. № 5. С. 1216.
37.Гапон В.О., Ященко А.Б. Марганець у навколишньому середовищі та його вплив на організм // Довкілля та здоров’я. - 2005. - № 2. - С. 6972.
38.Гендерные особенности изменения показателей вариабельности сердечного ритма под влиянием гипербарической оксигенации у пациентов с ишемической болезнью сердца / А.В. Степанов, Н.И. Яблучанский, С.В. Степанова и др. // Український терапевтичний журнал. 2004. №2. С. 3136.
39.Гипертоническая энцефалопатия: патогенетические особенности и лечебная тактика / В.А. Винницкий, А.Г. Усатенко, Е.И. Клименко и др. // Журнал практичного лікаря. 2002. №1. С.2022.
40.Гогин Е.Е. Гипертоническая болезнь: основы патогенеза, диагностика и выбор лечения // Consilium-medikum. 2004. Т.6. № 5. С. 1619.
41.Головной мозг как орган-мишень у больных гипертонической болезнью и антигипертензивная терапия / Д.В. Преображенский, Б.А, Сидоренко, Е.М. Носенко, Ю.В. Прелатова // Кардиология. 2000. №1. С.8388.
42.Гормональные и биохимические показатели крови у лиц вахтового труда в зависимости от стажа работы на северных газовых промыслах / Л.Л. Юрлова, С.В. Одинцов, П.В. Хаснулин и др. // Бюллетень СО РАМН. 2006. № 1 (119). С. 8589.
43.Гріненко Т.Ю. Вплив метаболічної терапії на функціональну активність та кровообіг головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, що постійно мешкають у великому індустріальному місті // Тези міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених «Актуальні питання сучасної медицини» Харків, 2008. С. 42.
44.Гріненко Т.Ю. Мілдронат як фармакологічний засіб оцінки функціонального стану головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. - Запоріжжя: видавництво ЗДМУ, 2006. - С. 15.
45.Гріненко Т.Ю. Окисна модифікація білків, гормональний профіль та функціональний стан головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу в умовах великого промислового міста: кориґуючий вплив мілдронату та оксибралу // Патологія. 2008. Т. 5, № 1. С. 5861.
46.Гріненко Т.Ю. Оцінка виразності оксидативного стресу у хворих на гіпертонічну хворобу, що постійно мешкають в умовах антропогенного навантаження. // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. Харків, 2007. С. 24.
47.Гріненко Т.Ю. Рівень кортизолу та альдостерону в сироватці крові хворих на гіпертонічну хворобу як показник адаптаційно-регуляторних можливостей організму в умовах антропогенного навантаження // Хист. - Чернівці, 2008. - Випуск 10: Матеріали V Міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів і молодих вчених. С. 59.
48.Гріненко Т.Ю. Стан біоелектричної активності головного мозку та церебральної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу, які постійно мешкають в умовах в умовах великого індустріального міста // Медичні перспективи. 2008. № 1 С. 2528.
49.Гріненко Т.Ю. Стан варіабельності серцевого ритму у хворих на гіпертонічну хворобу, що постійно мешкають в умовах екологічного забруднення. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя: видавництво ЗДМУ, 2007. - Випуск ХІХ, Т. 1. - С. 155156.
50.Гріненко Т.Ю. Стан функціональної активності головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, що постійно мешкають в умовах екологічного забруднення // Матеріали 76-ої міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Працюємо, творимо, презентуємо». Івано-Франківськ, 2007. С. 152.
51.Гріненко Т.Ю. Шляхи покращення якості життя у хворих на гіпертонічну хворобу, які проживають в умовах забрудненої екосистеми // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: збірник наукових статей. - Запоріжжя: видавництво ЗДМУ, 2008. - Випуск ХХІ, Т. 1. - С. 4349.
52.Гріненко Т.Ю. Якість життя хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії // Матеріали V-ої міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Новітні підходи до лікування в сучасній медицини». Ужгород, 2007. С. 110.
53.Гриненко Т.Ю., Гузенко М.В. Влияние функциональной активности головного мозга на качество жизни больных гипертонической болезнью ІІ стадии, постоянно проживающих в условиях экологического загрязнения // Материалы 78-й научно-практической конференции студентов и молодых ученых «Теоретические и практические аспекты современной медицины». - Симферополь, 2006. - С. 89.
54.Гріненко Т.Ю., Кривенко В.І., Бєленічев І.Ф. Стан окисної модифікації білків у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, які постійно мешкали в умовах екологічного забруднення // Запорожский медицинский журнал. 2007. № 6. С 68.
55.Григорійчук В.І. Спонтанні” розриви висхідної аорти у жінок похилого та старечого віку: етіологія (зв’язок із ксенобіотиками) і фактори ризику // Практична медицина. 2006. Т XII, № 2. С. 8183.
56.Гринштейн А. Б. Компьютерная реоэнцефалография в неврологии. Красноярск: КрасГМА, 2002. 198 с.
57.Губский Ю.И., Беленичев И.Ф., Павлов С.В. Токсикологические последствия окислительной модификации белков при различных патологических состояниях (обзор литературы) // Современные проблемы токсикологии. 2005. №3. С.2026.
58.Гурылева М.Э., Журавлева М.В., Алеева Г.Н. Критерии качества жизни в медицине и кардиологии // Казанский медицинский журнал. 2003. Т. 90, № 5. С. 156162.
59.Давыдов С.В. Медицинские аспекты качества жизни у больных гипертонической болезнью // Казанский медицинский журнал. 2001. Т. 82, № 1. С. 3537.
60.Дасюк Т.Є. Мікроелементи та оксид азоту // Практична медицина. 2006. Т XII, № 2. С. 7374.
61.Динаміка змін артеріального тиску і ендотелійзалежних антикоагулянтних факторів у хворих на гіпертонічну хворобу на тлі сполученого лікування периндоприлом та триметазідіном / В.І. Кошля, Н.П. Склярова, О.В. Кошля та ін. // Матеріали науково-практичної конференції «Актуальні питання терапії в практиці й роботі сімейного лікаря». Запоріжжя, 2006. С. 4041.
62.Динаміка показників діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом раміприлу / В.І. Кошля, О.О. Лиськов, С.М. Дмитрієва та ін. // Український кардіологічний журнал. 2007. № 5. С. 124.
63.Дисциркуляторная енцефалопатия у больных артериальной гипертензией / В.А. Карлов, Ю.А. Куликов, Н.Л. Ильина, Н.В.Грабовская // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1997. №5. С. 1517.
64.Дослідження ефективності моксонідину у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з проявами метаболічного синдрому Х / С.М. Коваль, І.О. Снігурська, Д.К. Милославський, В.В. Божко // Український медичний часопис. 2005. № 4. С. 3739.
65.Дубиніна О.Є. Окислювальний стрес і окислювальна модифікація білків // Медична хімія. 2000. № 3. С. 512.
66.Дубинина Е.Е., Шугалей И.В. Окислительная модификация белков // Успехи современной биологии. 1993. Т.113, № 1. С. 7180.
67.Дмитренко Н.П., Хомсан А. Роль взаимодействия путей метаболизма формальдегида и оксида азота в механизмах их токсического действия // Український біохімічний журнал. 2005. № 1. С. 2231.
68.Екосистема великого промислового міста України та діти першого року життя: [монографія] / О.М. Лук’янова, Ю.Г. Резниченко, Ю.Г. Антипкін, Г.І. Резніченко. Запоріжжя: Дике Поле, 2005. 222с.
69.Жаріков О.Й., Черняка-Ройко У.П. Дослідження варіабельності ритму серця: чи з’являться узгоджені рекомендації? // Український кардіологічний журнал. 2007. № 6. С. 97102.
70.Залеський І.І. Екологія людини: [підручник] / І.І. Залеський, М.О. Клименко К.: Видавничий центр Академія”, 2005. С. 161169.
71.Защита головного мозга от ишемии при каротидной эндартерэктомии / И.С. Абрамов, Д.А. Майтесян, М.Г. Тутова, Я.Э. Шнайдер // Русский медицинский журнал. 2003. №5. С. 1317.
72.Зверева З.Ф. Оценка функционального состояния мозга по величине асимметрии мощности биопотенциалов ЭЭГ. // Журнал невропатологии и психиатрии. 2003. №6. С.2936.
73.Зенков Л.Р. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии): [руководство для врачей] / Л.Р. Зенков 3-е изд. М.: Медпресс-информ, 2004. 368с.
74.Зенков Л.Р. Функциональная диагностика нервных болезней / Л.Р. Зенков, М.А. Ронкин М.: Мед-пресс-информ, 2004. 488 с.
75.Зербіно Д.Д., Гринчишин Н.З., Цюк І.І. Гострі порушення мозкового кровообігу у чоловіків віком до 50 років: етіологія та морфогенез // Український медичний часопис. 2008. - № 1 (63) I/II. С. 8387.
76.Зербіно Д.Д., Малик О.Р., Соломенчук Т.М. Раптова смерть в Україні: вплив кризових екологічних чинників // Серце і судини. 2006. № 1. С. 4149.
77.Зербіно Д.Д., Соломенчук Т.М. Содержание ряда химических элементов в волосах больных, перенесших инфаркт миокарда, и здоровых людей // Медицина труда и промышленная экология. 2007. № 2. С. 1721.
78.Иванов Л.Б. Лекции по клинической реографии / Л.Б. Иванов, В.А. Макаров М.: АОЗТ «Антидор», 2000. 320с.
79.Иванов С.Г., Ситникова М.Ю., Шляхто Е.В. Роль оксидативного стресса в развитии и прогрессировании хронической сердечной недостаточности: актуальность и возможность его коррекции // Кардиология СНГ. 2006. Т. 4. С. 267270.
80.Изменение показателей центральной гемодинамики у больных ИБС, стабильной стенокардией напряжения на фоне терапии милдронатом / М.В. Балуда, В.В. Викентьев, В.М. Фомина и др. // Российский кардиологический журнал. 2007. № 4. С. 4851.
81.Изучение микроальбуминурии, ее связи с суточным профилем артериального давления, состоянием углеводного и липидного обменов, с морфологическими показателями сердца и сосудов у больных гипертонической болезнью и сахарным диабетом 2 типа / Л.В. Масляева, Т.Г. Старченко, С.Н. Коваль и др. // Укр. терапевтичний журнал. 2005. № 2. С. 2934.
82.Использование функциональных показателей основных систем жизнеобеспечения организма в системе медико-экологического мониторинга / В.М. Пазынич, Ю.М. Колесник, В.В. Таранов и др. // Довкілля та здоров’я. - 2000. - № 1. - С. 26.
83.Исследование качества жизни и психологического статуса больных с хронической сердечной недостаточностью / А.О. Недошивин, А.Э. Кутузова, Н.Н. Петрова и др. // Сердечная недостаточность. 2000. Том 1, № 4. С. 3542.
84.Калашников В.И. Цереброваскулярная реактивность у пациентов с различными вариантами вегетативных дисфункций: оценка и способы коррекции // Здоров’я України. 2005. № 22. С. 1617.
85.Кальвинш И.Я. Милдронат и триметазидин: сходство и различие // Кардиология. 2003. №6. С. 1721.
86.Капранов С.В., Безручко Л.И. Влияние загрязнений атмосферного воздуха на показатели артериального давления у школьников 9-11 лет промышленного города // Довкілля та здоров’я. 2004. № 4. С. 4144.
87.Касенова С.Л. Вазопрессин и ренин-альдостероновая система у больных артериальной гипертонией // Клиническая медицина. − 2002. − № 12. − С. 3134.
88.Качество жизни больных с хронической сердечной недостаточностью. Эффект лечения милдронатом / А.О. Недошивин, Н.Н. Петрова, А.Э. Кутузова, Н.Б. Перепеч // Терапевтический архив. 1999. Т.71. №8. С. 1012.
89.Клименко В.І. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна державна проблема // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2007. № 4. С. 1721.
90.Клинические и психологические особенности течения гипертонической болезни в условиях хронического стресса / Ф.Ю. Копьялов, А.Л. Сыркин, М.Ю. Дробижев и др. // Клиническая медицина. 2008. № 2. С. 2326.
91.Клинико-функциональные особенности разных стадий атеросклеротической дисциркуляторной энцефалопатии / Т.Л. Визило, И.Р. Шмидт, В.П. Михайлов и др. // Неврологический журнал. 2001. №1. С. 1720.
92.Кобалава Ж.Д., Гудков К.М. Эволюция представлений о стресс-индуцированной артериальной гипертонии и применение антагонистов рецепторов ангиотензина ІІ // Кардиваскулярная терапия и профилактика. 2002. №1. С. 415.
93.Ковалева О.Н. Рекомендации Европейского общества кардиологов по предупреждению сердечно-сосудистых заболеваний в клинической практике // Внутрішня медицина. 2007. № 5. С. 7982.
94.Коваленко В.М. Серцево-судинні хвороби: вплив на демографічну ситуацію в Україні // Журнал АМН України. 2007. Т. 13, №3. С. 516525.
95.Коваленко В.М., Сіренко Ю.М., Дорогой А.П. Реалізація програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні // Український кардіологічний журнал. 2005. № 1. С. 915.
96.Коваль С.Н. Артериальная гипертензия у женщин в постменопаузе. Особенности патогенеза, клинических проявлений и лечения // Український кардіологічний журнал. 2007. № 6. С. 2834.
97.Коваль С.Н. Современные подходы к медикаментозной терапии артериальной гипертензии // Ліки України. 2006. № 102. C. 3640.
98.Коробейникова Э.Н., Кудревич Ю.В., Яшина Л.М. Окислительная модификация белков сыворотки крови у больных ишемической болезнью сердца и гипертонической болезнью с дислипопротеинемией и без нее // Клиническая лабораторная диагностика. 2006. №4. С.2224.
99.Кошля В.И., Шулекин Н.П. Изменение коагуляционного и фибринолитического звеньев плазмы крови, сосудодвигательной функции плечевой артерии и диастолической функции левого желудочка под влиянием небиволола в процессе лечения больных гипертонической болезнью // Запорожский медицинский журнал. 2007. № 6. С. 6264.
100. Кривенко В.І., Гріненко Т.Ю. Оцінка нейрогуморального статусу в процесі лікування хворих на гіпертонічну хворобу, які постійно проживають в урбанізованому регіоні // Запорожский медицинский журнал. 2008. № 1. С. 1720.
101. Кривенко В.І., Гріненко Т.Ю. Оцінка якості життя хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, що постійно мешкають в умовах антропогенного навантаження // Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2007. Т. 7, № 4 (20). С. 113116.
102. Кривенко В.І., Федорова О.П., Гріненко Т.Ю. Вплив мілдронату на рівень енергетичного обміну головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу // Biomedical and biosocial anthropology. 2008. № 10. С. 318.
103. Кривенко В.І., Федорова О.П., Качан І.С., Гріненко Т.Ю., Ляшко С.В. Техногенне забруднення навколишнього середовища: проблеми розвитку серцево-судинних захворювань та шляхи їх вирішення (огляд літератури