СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН МІОКАРДА ТА ДОБОВІ КОЛИВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ З ІЗОЛЬОВАНОЮ СИСТОЛІЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ : Структурно-функциональное состояние МИОКАРДА И суточные колебания артериального давления у больных с изолированной систолической АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ІМ. П.Л.ШУПИКА МОЗ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДЕЦИК ОЛЕКСАНДР БОГДАНОВИЧ

УДК: 616.12-008.331.1.-02:616.124]-091-092

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН МІОКАРДА ТА ДОБОВІ КОЛИВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ З ІЗОЛЬОВАНОЮ СИСТОЛІЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

14.01.11 - кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук,
професор Жарінов Олег Йосипович

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

6

Розділ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ІЗОЛЬОВАНУ СИСТОЛІЧНУ АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ У ХВОРИХ ЛІТНЬОГО ВІКУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

13

1.1 Патогенез ізольованої систолічної гіпертензії та особливості обстеження хворих

15

1.2 Доцільність зниження систолічного артеріального тиску у хворих на ІСГ

18

1.3 Предиктори ефективності та побічні ефекти лікування

20

1.4 Базисні антигіпертензивні засоби

22

Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

29

2.1 Матеріал дослідження

29

2.2 Методи дослідження

32

2.2.1 Добове моніторування артеріального тиску

32

2.2.2 Ехокардіографічне і допплерехокардіографічне дослідження

34

2.3 Методи лікування

35

2.4 Статистична обробка результатів

37

Розділ 3. РЕМОДЕЛЮВАННЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ З ІЗОЛЬОВАНОЮ СИСТОЛІЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

38

Розділ 4. ДОБОВІ КОЛИВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ З ІЗОЛЬОВАНОЮ СИСТОЛІЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

55

Розділ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ АМЛОДИПІНУ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ СИСТОЛІЧНОГО АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ: ВІДКРИТЕ ОГЛЯДОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

68

5.1 Загальна характеристика результатів та переносності лікування

73

5.2 Предиктори досягнення цільових рівнів АТ

75

5.3 Дози амлодипіну та його поєднання з іншими антигіпертензивними засобами

78

Розділ 6. ВИЗНАЧАЛЬНІ ФАКТОРИ РЕГРЕСУ ГІПЕРТРОФІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

82

Розділ 7. ПРЕДИКТОРИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ІЗОЛЬОВАНОЇ СИСТОЛІЧНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ ЕНАЛАПРИЛОМ ТА ЙОГО КОМБІНАЦІЄЮ З ГІДРОХЛОРТІАЗИДОМ

94

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

104

ВИСНОВКИ

113

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

115

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

116

ДОДАТКИ

131

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія
АТ артеріальний тиск
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДІ добовий індекс
ДЛШ дисфункція лівого шлуночка
ЗСЛШ задня стінка лівого шлуночка
ІСГ ізольована систолічна гіпертензія
ІХС ішемічна хвороба серця
ІММЛШ індекс маси міокарда лівого шлуночка
КДО кінцево-діастолічний об’єм
КДР кінцево-діастолічний розмір
ЛГ легенева гіпертензія
ЛП ліве передсердя
ЛШ лівий шлуночок
МК мітральний клапан
ММЛШ маса міокарда лівого шлуночка
МШП міжшлуночкова перегородка
РП ранковий підйом АТ
ППТ площа поверхні тіла
ПШ правий шлуночок
САТ систолічний артеріальний тиск
СДАГ систоло-діастолічна артеріальна гіпертензія
СН серцева недостатність
ТНЛШ тиск наповнення лівого шлуночка
УО ударний об’єм
ФВ фракція викиду
ФК функціональний клас
ХСН хронічна серцева недостатність
ХО хвилинний об’єм
ЧСС частота серцевих скорочень
ШПР швидкість ранкового підйому АТ
АссТ період прискорення піку раннього наповнення лівого шлуночка
DесT період сповільнення піку раннього наповнення лівого шлуночка
Е амплітуда піку раннього наповнення лівого шлуночка
А амплітуда піку пізнього наповнення лівого шлуночка
E/A співвідношення амплітуд першого і другого піку потоків наповнення шлуночків серця
Е/ШПП співвідношення амплітуди піку раннього наповнення лівого шлуночка до швидкості поширення потоку
IVCT період ізоволюмічного скорочення
IVRT період ізоволюмічного розслаблення
NYHA Нью-Йоркська кардіологічна асоціація

ВСТУП

Артеріальна гіпертензія (АГ) є найбільш поширеною хронічною патологією в осіб середнього та літнього віку [30]. За даними епідеміологічних досліджень, проведених ННЦ «Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска» АМН України, АГ виявляється в старших вікових групах майже в 44% дорослого населення [16]. Підвищений рівень артеріального тиску (АТ) розглядається як провідний фактор ризику серцево-судинної смертності як у всьому світі [79, 87], так і в Україні [2, 17]. Питання, який саме з показників АТ, виміряних при застосуванні різних методів дослідження АТ, є найбільш потужним предиктором серцево-судинних ризиків, надзвичайно важливе та актуальне з огляду на вибір адекватної антигіпертензивної терапії.
Протягом досить тривалого періоду часу в клінічних дослідженнях ефективність антигіпертензивної терапії переважно оцінювали за ступенем зниження діастолічного артеріального тиску (ДАТ) і спричиненим терапією зменшенням ризику ішемічної хвороби серця (ІХС) та мозкових катастроф [30]. Водночас, протягом життя у більшої частини населення розвинутих країн з’являється патологічне підвищення рівня систолічного артеріального тиску (САТ), тоді як рівень ДАТ з часом зменшується або залишається незмінним [80]. Останнім часом з'явилося достатньо підстав думати про те, що систолічний артеріальний тиск (САТ) є, принаймні, не менш важливим фактором ризику серцево-судинних захворюваннь, ніж ДАТ [113]. Результати Фремінгемського дослідження, отримані при проведенні 30-річного спостереження за 5070 пацієнтами, що не мали при первинному обстеженні ознак серцево-судинних захворювань, показали, що САТ є сильним та незалежним фактором ризику розвитку ІХС в осіб різного віку [79, 113].
Було встановлено також, що ізольована систолічна гіпертензія (ІСГ) є потужним фактором ризику виникнення інсульту, серцевої недостатності та гострих форм ІХС [79]. Одна з імовірних причин істотного зростання ризику макросудинних ускладнень у хворих з ІСГ підвищення ступеня коливань АТ на фоні артеріосклерозу та погіршення еластичних властивостей артеріальних судин [81]. Загалом, АГ зберігає своє прогностичне значення в пацієнтів похилого і старечого віку. Це зумовлює важливість зниження підвищених рівнів систолічного i пульсового АТ [10, 116]. Водночас, суперечливою є оцінка ролі показників ДАТ [61, 107]. Його низький рівень розглядається як додатковий фактор підвищення серцево-судинного ризику, особливо в пацієнтів із супутньою ІХС [116].Вместе с тем, в последние годы появилось достаточное количество убедительных данных о том, что систолическое артериальное давление (САД) является столь же важным фактором риска сердечно-сосудистых заболевании, как и ДАД [9,10].
Користь зниження САТ для профілактики ускладнень АГ доведена у багатьох рандомізованих клінічних дослідженнях і мета-аналізах [108]. Незважаючи на це, частота досягнення цільових показників САТ значно менша, ніж відповідний показник для ДАТ [29]. Крім об’єктивних труднощів зниження САТ на фоні системного артеріосклерозу з порушеннями перфузії життєво важливих органів, частково це зумовлено недостатньою увагою лікарів і пацієнтів до контролю рівня САТ. Дані контрольованих мегадосліджень свідчать про ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії для зниження САТ [103]. Втім, у діючих узгоджених рекомендаціях переважно вказується на доцільність застосування лише окремих груп антигіпертензивних засобів, ефективність яких доведена у мегадослідженнях [116]. Натомість, недостатньо даних щодо ефективності комбінованої антигіпертензивної терапії у хворих з ІСГ.
Важливою передумовою успішної профілактики ускладнень АГ є корекція уражень органів-мішеней, зокрема, гіпертрофії та дисфункції серцевого м’яза. Виявлення ГЛШ свідчить про доцільність агресивної тактики лікування хворих з АГ з метою досягнення цільових рівнів артеріального тиску (АТ) та зменшення індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) [27]. За даними мета-аналізів великих контрольованих досліджень, досягнення регресу ГЛШ асоціюється з істотним покращенням перебігу захворювання та прогнозу виживання хворих з АГ [60, 119]. Очевидно, реальність досягнення та ступінь регресу ГЛШ може залежати також від багатьох інших факторів: віку пацієнтів, особливостей стану гемодинаміки, а також специфічного впливу на механізми, які призвели до збільшення ІММЛШ. Але можливості регресу ГЛШ у пацієнтів літнього віку з ІСГ вивчені недостатньо.
Загалом, на відміну від ізольованої діастолічної та систоло-діастолічної АГ (СДАГ), особливості структурно-функціональних змін міокарда та можливості їх зворотного розвитку при ІСГ в осіб літнього віку до цього часу залишалися практично нез’ясованими. Отримано недостатньо наукових даних щодо характеристик добового профілю АТ у пацієнтів з ІСГ, які можуть мати суттєве значення для вибору оптимального лікування та контролю його ефективності. Немає чітких доказів можливості поліпшення структурно-функціонального стану міокарда на фоні антигіпертензивної терапії в пацієнтів з ІСГ. Крім того, для оптимізації добору засобів зниження АТ важливо оцінити динаміку показників добового профілю АТ на фоні тривалого лікування та встановити предиктори досягнення цільових рівнів АТ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Ця робота є фрагментом здійснюваної в 2007-2009 роках бюджетної наукової роботи кафедри кардіології і функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України: „Обгрунтування підходів до зниження ризику серцево-судинних ускладнень у хворих з есенціальною гіпертензією, ускладненою ураженням серця та судинного русла” (номер держреєстрації 0107U000267). Вказана тема виконується в рамках Національної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії в Україні. Дисертант є співвиконавцем зазначеної теми.
Мета і задачі дослідження.
Мета дослідження полягала в підвищенні якості діагностики, лікування та прогнозування перебігу ІСГ на фоні антигіпертензивної терапії у пацієнтів літнього віку з урахуванням оцінки змін структурно-функціонального стану міокарда та особливостей добових коливань артеріального тиску.
Для вирішення цієї мети були поставлені такі задачі дослідження:
1. Оцінити характер ремоделювання та змін функціонального стану лівого шлуночка у хворих з ІСГ, встановити фактори формування гіпертрофії лівого шлуночка на фоні ІСГ.
2. Встановити особливості добового профілю та коливань АТ у хворих з ІСГ, їх залежність від ступеня підвищення САТ.
3. Визначити частоту виявлення ІСГ і фактори, які дозволяють передбачити досягнення цільового рівня САТ амлодипіном та його комбінаціями.
4. На підставі оцінки в динаміці змін добового профілю АТ і структурно-функціонального стану міокарда визначити можливі предиктори регресу ГЛШ у пацієнтів з ІСГ.
5. Встановити визначальні фактори досягнення цільових рівнів АТ на фоні 6-місячного лікування ІСГ еналаприлом і його фіксованою комбінацією з гідрохлортіазидом.
Об’єкт дослідження.
Ізольована систолічна гіпертензія у хворих літнього віку.
Предмет дослідження.
Клінічні особливості перебігу ІСГ, ремоделювання та гіпертрофія лівого шлуночка, допплерехокардіографічні показники наповнення лівого шлуночка, добовий профіль артеріального тиску, ефективність лікування та предиктори зниження систолічного артеріального тиску у хворих з ізольованою систолічною гіпертензією та систоло-діастолічною АГ.
Наукова новизна одержаних результатів.
Проведене дослідження дозволило поглибити знання про клінічний перебіг ІСГ в осіб похилого і старечого віку. Воно дозволило встановити наявність гіпертрофії лівого шлуночка та інших чинників суттєвого підвищення серцево-судинного ризику в переважної більшості пацієнтів з ІСГ. Уперше показано, що характер ремоделювання лівого шлуночка більше залежить не від добового профілю АТ, а від наявності супутніх захворювань, передусім, ІХС.
Доведено, що прогресування ІСГ поєднується зі змінами добового профілю АТ, зокрема, зростанням амплітуди коливань САТ та його ранкового підйому.
Показано, що досягнення цільових рівнів САТ при амбулаторному лікуванні АГ залежить від демографічних (вік), клінічних (стадія захворювання, ступінь підвищення САТ) параметрів, а також наявності факторів ризику (супутній цукровий діабет, гіперхолестеринемія). Уперше встановлено, що контроль рівня САТ на фоні застосування амлодипіну є менш ефективним за наявності супутнього підвищення ДАТ.
Уперше доведено, що досягнення регресу ГЛШ тісніше залежить від ступеня вихідного підвищення систолічного і діастолічного АТ та вираженості структурно-функціональних змін міокарда, ніж від динаміки показників добового профілю АТ на фоні лікування.
Встановлений позитивний вплив комбінованої антигіпертензивної терапії у пацієнтів з ІСГ на такі характеристики добового профілю АТ, як ступінь коливань, добовий індекс, вираженість та швидкість ранкового підйому САТ, що може мати сприятливі наслідки для профілактики серцево-судинних ускладнень ІСГ.
Практичне значення одержаних результатів.
Запропонований комплекс заходів істотно підвищує ефективність профілактики серцево-судинних ускладнень ІСГ у пацієнтів похилого і старечого віку. Удосконалені критерії оцінки серцево-судинного ризику та ефективності антигіпертензивної терапії в пацієнтів з ІСГ. Для більш точної діагностики ІСГ доцільно поєднувати офісний контроль та добове моніторування АТ. Показано, що зменшення ступеня коливань САТ, попередження його ранкового піку, а також наявність транзиторного підвищення ДАТ повинні враховуватись як додаткові критерії вибору оптимальної антигіпертензивної терапії, прогнозування та оцінки її ефективності.
Доведено, що в амбулаторних умовах зниження систолічного АТ швидко досягається на фоні застосування амлодипіну та його поєднання з іншими сучасними антигіпертензивними засобами. Урахування середніх рівнів АТ у різні періоди доби дозволяє точніше прогнозувати ефективність антигіпертензивної терапії еналаприлом та його фіксованої комбінації з гідрохлортіазидом.
Особистий внесок здобувача.
Автор працював над дисертаційною роботою на базі Львівського обласного державного клінічного лікувально-діагностичного кардіологічного центру МОЗ України як здобувач, прикріплений до кафедри кардіології і функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. Він самостійно здійснив пошук літературних джерел та аналіз літературних даних. Автор володіє використаними у дисертаційній роботі інструментальними методами дослідження: ехокардіографією та добовим моніторуванням АТ. Він особисто виконав клініко-інструментальне обстеження всіх включених у дослідження хворих, а також здорових осіб, здійснив проспективне спостереження, створив бази даних, виконав статистичну обробку матеріалу, спільно з науковим керівником сформулював висновки та практичні рекомендації, підготував статті, усні та стендові доповіді на наукових форумах, самостійно оформив дисертаційну роботу та її автореферат.
Впровадження в практику результатів дослідження.
Отримані результати впровадженi в практичну діяльність Львівського обласного державного клінічного лікувально-діагностичного кардіологічного центру, Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, кардіологічного відділення 8-ї комунальної міської клінічної лікарні м.Львова, у навчальний процес кафедри променевої діагностики ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Апробація результатів дисертації.
Результати досліджень, включених у дисертацію, оприлюднені на Першому Українському конгресі фахівців з ультразвукової діагностики (Київ, 1999), Третій щорічній пленарній зустрічі робочої групи з ехокардіографії Європейського кадіологічного товариства (Відень, 1999), Об’єднаному Пленумі кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю "Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики і лікування” (Київ, 1999), VI Конгресі кардіологів України (Київ, 2000), Третьому міжнародному симпозіумі з блокади ангіотензину ІІ (Лондон, 2000), 11-ому Європейському конгресі з гіпертензії (Мілан, 2001), науково-практичній конференції «Внутрішні хвороби. Нові аспекти» (Харків, 2007), ІХ Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2008). Результати роботи використані при підготовці методичних рекомендацій «Артеріальна гіпертензія в осіб літнього віку: особливості діагностики, диференційоване лікування» (Київ, 2000) і «Сучасні принципи комбінованої антигіпертензивної терапії у хворих з есенціальною гіпертензією» (Київ, 2001).
Публікації.
Матеріали дисертації повністю опубліковані у 18 друкованих роботах, в тому числі 9 статтях у фахових журнальних виданнях, рекомендованих ВАК України, а також 9 тезах наукових доповідей, опублікованих у матеріалах наукових конгресів і пленумів, серед них 4 за кордоном.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволило зробити теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - актуальної проблеми кардіологій, яке полягає в клініко-інструментальному обґрунтуванні ролі структурно-функціонального стану міокарда та особливостей добових коливань артеріального тиску у хворих літнього віку, що дозволило підвищити якість діагностики, контрою ефективності лікування та прогнозування перебігу ізольованої систолічної артеріальної гіпертензії.
1. У переважної більшості пацієнтів з ІСГ старших вікових груп виявляються ехокардіографічні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, причому найчастіше концентричного типу. Вона поєднується з дилятацією лівого передсердя, погіршенням насосної функції та порушеннями діастолічного наповнення лівого шлуночка. Тип ремоделювання лівого шлуночка більше залежить не від добового профілю АТ, а від наявності супутньої ІХС.
2. Формування та прогресування ІСГ асоціюється зі зростанням амплітуди добових коливань САТ і з виразністю ранкового підйому САТ.
3. У відкритому оглядовому дослідженні з амбулаторного лікування АГ амлодипіном цільові показники САТ досягалися рідше, ніж ДАТ. Ефективність зниження підвищених рівнів САТ залежала від віку пацієнтів, стадії захворювання та ступеня підвищення АТ, наявності гіперхолестеринемії, ожиріння та цукрового діабету.
4. Регрес гіпертрофії лівого шлуночка на 5% і більше на фоні 6-місячного лікування еналаприлом або його комбінацією з гідрохлортіазидом достовірно рідше (р<0,001) спостерігався у хворих на ізольовану систолічну гіпертензію (30,3% пацієнтів), ніж із систоло-діастолічною АГ (80,8% пацієнтів). У пацієнтів з ІСГ літнього віку зменшення ІММЛШ було виразнішим при вищих вихідних показниках САТ та більш вираженій вихідній ГЛШ. При подібному підвищенні САТ регрес ГЛШ був більшим у пацієнтів із супутнім транзиторним підвищенням ДАТ.
5. Оптимальний контроль рівня САТ на фоні застосування еналаприлу та його комбінації з гідрохлортіазидом був досягнутий у 27,2% пацієнтів з ІСГ 1-го або 2-го ступеня. Найбільш інформативним критерієм прогнозування ефективності лікування пацієнтів з ІСГ еналаприлом та його комбінацією з гідрохлортіазидом є середні вихідні рівні САТ у різні періоди доби, оцінені при добовому моніторуванні АТ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для підвищення якості діагностики, контролю ефективності лікування хворих на ІСГ доцільно враховувати показники структурно-функціонального стану міокарда і добового профілю АТ, отримані при ехо- і доплерехокардіографічному дослідженні, а також добовому моніторуванні АТ.
2. Зменшення індексу маси міокарда лівого шлуночка на 5% і більше після 6-місячного лікування еналаприлом або його комбінацією з гідрохлортіазидом є важливим критерієм ефективності лікування хворих на ІСГ.
3. Зменшення ступеня коливань САТ, попередження його ранкового піку і транзиторного підвищення ДАТ повинні враховуватись як додаткові критерії вибору оптимальної антигіпертензивної терапії та оцінки її ефективності.
4. В амбулаторних умовах зниження САТ може швидко та безпечно досягатися на фоні амлодипіну, за необхідності в поєднанні з іншими антигіпертензивними засобами.

СПИСОК ВИКОРИСАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуальні питання діагностики та лікування артеріальної гіпертензії / Під ред. В.З.Нетяженка. Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. 1997. № 2. 306 с.
2. Амосова Е.Н. Возможности снижения цереброваскулярного риска у больных с артериальной гипертензией / Е.Н.Амосова // Серце і судини. 2006. № 3. С. 11-17.
3. Арабидзе Г.Г. Артериальная гипертония / Г.Г.Арабидзе, Ю.Б.Білоусов, Ю.А.Карпов М., 1999. 139 с.
4. Артеріальна гіпертензія в осіб літнього віку: особливості діагностики, диференційоване лікування: Методичні рекомендації / В.О.Бобров, О.Й.Жарінов, І.В.Давидова та ін. К., 2000. 20 с.
5. Артеріальна гіпертонія: сучасні діагностичні та лікувальні підходи / За ред. проф. В.О.Боброва. [3-те видання, доповнене і перероблене.]. Львів, «Медицина світу», 1998. 96 с.
6. Бобров В.А. Симптоматические гипертензии / В.А.Бобров, И.В. Давидова К.: Четверта хвиля, 2003. 256 с.
7. Гогин Е.Е. Гипертоническая болезнь и ассоциированные болезни системы кровообращения / Е.Е.Гогин, Г.Е.Гогин М.: Ньюдиамед, 2006. 254 с.
8. Горбась І.М. Оцінка поширеності та контролю артеріальної гіпертензії серед населення України / І.М.Горбась // Новости фармации и медицины. Артериальная гипертензия. 2007. №229. С. 22-24.
9. Дзяк Г.В. Суточное мониторирование артериального давления / Г.В.Дзяк, Т.В.Колесник, Ю.Н.Погорецкий Днепропетровск, 2005. 200 с.
10.Дядык А.И. Артериальные гипертензии в современной клинической практике / А.И.Дядык, А.Э.Багрий Донецк: Регион, 2002. 292 с.
11.Жарінов О.Й. Ефективність застосування амлодипіну в амбулаторному лікуванні есенціальної гіпертензії: відкрите оглядове дослідження / О.Й.Жарінов, О.Б.Децик, О.М.Рогуцька // Укр. кардiол. журн. 2005. № 3. С. 83-89.
12.Значення добового моніторування артеріального тиску для діагностики і лікування артеріальної гіпертензії. Методичні рекомендації / [Ю.М.Сіренко, Г.Д.Радченко, В.М.Граніч та ін.] Київ, 2002. 27 с.
13.Кобалава Ж.Д. Изменение подходов к оценке систолического артеріального давления. Возможности коррекции с помощью блокаторов ангиотензина II / Ж.Д.Кобалава // Русский мед. журн. 2001. №1. С. 38-43.
14.Кобалава Ж.А. Международные стандарты по артериальной гипертонии: согласованные и несогласованные позиции / Ж.А.Кобалава // Кардиология. 1999. Т. 39, № 11. С. 78-91.
15.Кобалава Ж.Д. Особенности качества жизни у пожилых больных с изолированной систолической артериальной гипертонией / Ж.Д.Кобалава, Е.Э.Школьникова, В.С.Моисеев // Кардиология. 1999. № 10. С. 27-31.
16.Коваленко В.Н. Сучасний стан здоров'я народу та напрямки його покращання в Україні / В.Н.Коваленко, В.М.Корнацький, Т.С.Манойленко // Аналітично-статистичний посібник. К., 2005. 24 с.
17.Коваленко В.М. Організаційно-методичні заходи на виконання Національної Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензіїв Україні / В.М.Коваленко, В.М.Корнацький, Є.П.Свіщенко та інші. К., 2001. 35 с.
18.Коркушко О.В. Гериатрия в терапевтической практике / О.В.Коркушко, Д.Ф.Чеботарев, Е.Г.Калиновская К.: Здоров’я, 1993. 840 с.
19.Купновицька І.Г. Структурно-функціональні зміни міокарда лівого шлуночка, добового профілю артеріального тиску та рівня кальційрегулюючих гормонів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / І.Г.Купновицька, Н.В.Губіна // Укр. кардiол. журн. 2008. № 1. С.51-55.
20.Купчинська О.Г. Гіпертрофія лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу. Патогенетичні механізми та шляхи медикаментозної корекції: Автореферат дис. ... д-ра мед. наук. / О.Г.Купчинська К., 2004. 39 с.
21.Кушаковский М.С. Гипертоническая болезнь и вторичные артериальные гипертензии / Макс Соломонович Кушаковский М.: Медицина, 1982. 288 с.
22.Мартынов А.И. Артериальная гипертония у лиц пожилого возраста / А.И.Мартынов, О.Д.Остроумова // Клин. мед. 1998. №2. С. 12-15.
23.Найда І.Т. Артеріальна гіпертензія і ремоделювання міокарда: сучасні погляди, варіанти, особливості / І.Т.Найда, П.Р.Іванчук, В.К.Тащук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2007. Т.6, №3. С.106-108.
24.Нейко Є.М. Артеріальна гіпертензія в поєднанні з ішемічною хворобою серця: особливості перебігу та лікування / Є.М.Нейко, Н.М.Середюк, Л.В.Глушко // Мат-ли наук.-практ. конф. «Щорічні терапевтичні читання: терапевтична клініка від науки до практичної охорони здоров'я». — Харків, 2006. — С. 98.
25.Основы кардиологии. Принципы и практика / Под ред. К. Розендорффа. Львов: Медицина свiту, 2007. 1037 с.
26.Радченко Г.Д. Гіпертрофія лівого шлуночка, її регрес та прогноз у пацієнтів, які пройшли лікування у спеціалізованому відділенні (результати ретроспективного 5-річного дослідження)/ Г.Д.Радченко, Ю.М.Сіренко // Укр. кардiол. журн. 2007. № 1. С.54-63.
27.Рекомендації Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії / [робоча група: Є.П.Свіщенко, А.Е. Багрій, Л.М. Єна та інші] К., 2004. 84 с.
28.Суточное мониторирование артериального давления при гипертонии (методические вопросы) / [Рогоза А.Н., Никольский В.П., Ощепкова Е.В., и др..] под ред. Г.Г. Арабидзе и О.Ю. Атькова. М., 1997. 44 с.
29.Свищенко Е.П. Проблема гипертрофии левого желудочка у больных с артериальной гипертензией / Е.П.Свищенко // Укр. мед. часопис. 2001. № 1 (21). С. 6-8.
30.Свищенко Е.П. Гипертоническая болезнь. Вторичные гипертензии / [Е.П.Свищенко, В.Н.Коваленко] под ред. В.Н. Коваленко. К.: „Либідь”, 2002. 504 с.
31.Середюк Н.М. Роль добового моніторингу артеріального тиску в профілактиці гострих розладів мозкового і коронарного кровоплину / Н.М.Середюк, І.П.Вакалюк, І.Г.Купновицька та ін. // 7-й конгрес Світової федерації українських лікарських товариств. Київ, 1998. - Т.2, №1-2. С.151.
32.Середюк Н.М., Купновицька І.Г., Ковальчук Л.Є., та інші. Ефективність антигіпертензивної терапії в залежності від особливостей успадкування артеріальної гіпертензії / Н.М.Середюк, І.Г.Купновицька, Л.Є.Ковальчук та ін. // Ефективні методи лікування захворювань серця, судин і інших органів: Матеріали Республіканської науково-практичної конференції. Вінниця, 1999. С.73-74.
33.Сидоренко Б.А. Гипертоническая болезнь в пожилом возрасте: распространенность, клиническое значение и медикаментозная терапия / Б.А.Сидоренко, Д.В.Преображенский, Н.Е.Романова и др. // Кардиология. 1999. № 12. С. 71-76.
34.Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія: сучасні аспекти контролю антигіпертензивної терапії (Частина 2) / Ю.М.Сіренко, В.М.Рековець // Укр. кардiол. журн. 2002. № 6. С.88-95.
35.Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія 2002 (посібник для лікарів) / Ю.М.Сіренко К.: Моріон, 2002. 204 с.
36.Сумин А.Н. Возрастные изменения допплеровских показателей внутрижелудочковых потоков наполнения у здоровых лиц: значение для оценки диастолической функции / Сумин А.Н., Галимзянов Д.М., Кинев Д.Н. и др. // Кардиология. 1999. № 5. С. 50-56.
37.Cучасна діагностика та лікування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію. Методичні рекомендації / [О.Г.Купчинська, Є.П.Свіщенко, Ю.М.Сіренко та ін.] К.: Укрмедпатентінформ., 2002. 24 с.
38.Сєркова В.К. Добовий ритм артеріального тиску й ураження органів-мішеней у хворих із артеріальною гіпертензією / В.К.Сєркова, Н.М.Горобець, І.І.Андрушко // Ліки. 2005. № 7-8. С. 112-114.
39.Токарь А.В. Артериальная гипертензия в пожилом и старческом воздасте / А.В.Токарь, Л.М.Ена К.: Здоров’я, 1989. 300 с.
40.Ураження органів-мішеней при артеріальній гіпертензії: профілактика, діагностика та лікування. Методичні рекомендації / [Ю.М. Сіренко, В.М. Граніч, Г.Д. Радченко та ін.] К.: Укрмедпатентінформ., 2003. 42 с.
41.Шляхто Е.В., Конради А.О., Захаров Д.В., Рудоманов О.Г. Структурно-функциональные изменения миокарда у больных гипертонической болезнью / Е.В.Шляхто, А.О.Конради, Д.В.Захаров и др. // Кардиология. 1999. № 2. С. 49-55.
42.Ягенський А.В. Вікові особливості розподілу діастолічного трансмітрального потоку у здорових осіб: нові можливості оцінки діастолічної функції лівого шлуночка / А.В.Ягенський // Укр. кардіол. журн. - 2001. - №6. - С.55-58.
43.The ALLHAT Officers and Coordinators for the ALLHAT Collaborative Research Group. Major outcomes in high-risk hypertensive patients randomized to angiotensin-converting enzyme inhibitor or calcium channel blocker vs diuretic: The Antihypertensive and Lipid-Lowering treatment to prevent Heart Attack Trial (ALLHAT) // J. Amer. Med. Assoc. 2002. Vol. 288. P. 2981-2997.
44.Amery A. The European Working Party on high blood pressure in the elderly / A.Amery, W.H.Birkenhager, C.J.Bulpitt, C.T.Dollery // Amer. J. Med. 1991. Vol. 90, Suppl. 3A. P. 1S-64S.
45.Aung K. Isolated systolic hypertension in the elderly / K.Aung, T.Htay // Cardiovasc. Rev. Rep. 2003. Vol. 24. P. 423-230.
46.Baruch L. Hypertension and the elderly: more than just blood pressure control / L.Baruch // J. Clin. Hypertens. 2004. Vol. 6. P. 249-255.
47.Basile J.N. The importance of systolic blood pressure elevation in elderly persons / J.N.Basile // J. Clin. Hypertens. 2004. Vol. 6. P. 461-465.
48.Beckett N.S. Treatment of hypertension in patients 80 years of age or older / N.S.Beckett, R.Peters, A.E.Fletcher et al., for the HYVET Study Group. // New Engl. J. Med. 2008. Vol. 358 (April 4, 2008).
49.Benetos A. Pulse pressure: a predictor of long-term cardiovascular mortality in a French male population / A.Benetos, M.Safar, A.Rudnichi et al. // Hypertension. 1997. Vol. 30. P. 1410-1415.
50.Benetos A. A decrease of diastolic blood pressure combined with an increase in systolic blood pressure is associated with a higher cardiovascular mortality in men / A.Benetos, M.Zureik, J.Morcet et al. // J. Amer. Coll. Cardiol. 2000. Vol. 35. P. 673-680.
51.Blacher J. Pulse pressure not mean pressure determines cardiovascular risk in older hypertensive patients / J.Blacher, J.A.Staessen, X.Girerd et al. // Arch. Intern. Med. 2000. Vol. 160. P. 1085-1089.
52.Borghi C. The relationship between systolic blood pressure and cardiovascular risk results of the Brisighella Heart Study / C.Borghi, A.Dormi, G.L’Italien, et al. // J. Clin. Hypertens. 2003. Vol. 5. P. 47-52.
53.Burek K.A. Prognostic importance of lower extremity arterial disease in patients undergoing coronary revascularization in the Bypass Angioplasty Revascularization Intervention (BARI) / K.A.Burek, K.Sutton-Tyrrell, M.M.Brooks et al. // J. Amer. Coll. Cardiol. 1999. Vol. 34. P. 716-721.
54.Burt V.L. Prevalence of hypertension in the US adult population. Results from the Third National Health and Nutrition Examination Survey 1988-1991 / V.L.Burt, P.Whelton, E.J.Roccella et al. // Hypertension. 1995. Vol. 25. P. 305-313.
55.Campo C. Factors influencing the systolic blood pressure response to drug therapy / C.Campo, J.Segura, L.M.Ruilope // J. Clin. Hypertens. 2002. Vol. 4. P. 35-40.
56.Chobanian A.V. Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure. National Heart, Lung, and Blood Institute; National High Blood Pressure Education Program Coordinating Committee. Seventh report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure / A.V.Chobanian, G.L.Bakris, H.R.Black et al. // Hypertension. 2003. Vol. 42. P. 1206-1252.
57.Cuspidi C. Role of echocardiography and carotid ultrasonography in stratifying risk in patients with essential hypertension: the Assessment of Prognostic Risk Observational Survey / C.Cuspidi, E.Ambrosioni, G.Mancia et al. // J. Hypertens. 2002. Vol. 20. P. 1307-1314.
58.Dahlöf B. Cardiovascular morbidity and mortality in the Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension study (LIFE): a randomised trial against atenolol / B.Dahlöf, R.B.Devereaux, S.E.Kjeldsen et al. // Lancet. 2002. Vol. 359. P. 995-1003.
59.Dahlöf B. Prevention of cardiovascular events with an antihypertensive regimen of amlodipine adding perindopril as required versus atenolol adding bendroflumethiazide as required, in the Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial-Blood Pressure Lowering Arm (ASCOT-BPLA): a multicentre randomised controlled trial / B.Dahlöf, P.S.Sever, N.R.Poulter for the ASCOT investigators. // Lancet. 2005. Vol. 366. P. 895-906.
60.Devereux R.B. Prognostic significance of left ventricular mass change during treatment of hypertension / R.B.Devereux, K.Wachtell, E.Gerdts et al. // J. Amer. Med. Assoc. 2004. Vol. 292. P. 2350-2356.
61.Fagard R. Response to antihypertensive treatment in older patients with sustained or nonsustained systolic hypertension / R.Fagard, J.A.Staessen, L.Thijs // Circulation. 2000. Vol. 102. P. 1139-1144.
62.Fagard R. Relationship between on-treatment diastolic blood pressure and prognosis in isolated systolic hypertension / R.Fagard, L.Thijs, H.Celis, J.Staessen // J. Hypertens. 2005. Vol. 23, Suppl 2. P. S20.
63.Feringa H.H. The long-term prognostic value of the resting and postexercise ankle-brachial index / H.H.Feringa, J.J.Bax, V.H.van Waning et al. // Arch. Intern. Med. 2006. Vol. 166. P. 529-535.
64.Forette F. Systolic Hypertension in Europe investigators. The prevention of dementia with antihypertensive treatment: new evidence from the Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) study / F.Forette, M.L.Seux, J.A.Staessen, et al. // Arch. Intern. Med. 2002. Vol. 162. P. 2046-2052.
65.Franklin S.S. Predominance of isolated systolic hypertension among middle-aged and elderly US hypertensives analysis based on National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES) III / S.S.Franklin, M.J.Jacobs, N.D.Wong et al. // Hypertension. 2001. Vol.37. P.869-874.
66.Franklin S.S. Is the pulse pressure useful in predicting risk for coronary heart disease? The Framingham Heart Study / S.S.Franklin, S.A.Kahn, N.D.Wong et al. // Circulation. 1999. Vol. 100. P.354-360.
67.Frattola A. Prognostic value of 24-hour blood pressure variability / A.Frattola, G.Parati, C.Cuspidi et al. // J. Hypertens. 1993. Vol. 11. P. 1133-1137.
68.Gasowski J. INDIANA Project Collaborators. Pulsatile blood pressure component as predictor of mortality in hypertension: a meta-analysis of clinical trial control groups / J.Gasowski, R.H.Fagard, J.A.Staessen et al. // J. Hypertens. 2002. Vol. 20. P. 145-151.
69.Ganau A. Patterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension / A.Ganau, R.B.Devereux, M.J.Roman et al. // J. Amer. Coll. Cardiology. - 1992. Vol. 19. - P. 1550-1558.
70.Gong L. Shanghai trial of nifedipine in the elderly / L.Gong, W.Zhang, Y.Zhu et al. // J. Hypertens. 1996. Vol. 14. P. 1237-1245.
71.Gueyffier F. Antihypertensive drugs in very old people: a subgroup meta-analysis of randomized clinical trials / F.Gueyffier, C.Bulpitt, J.P.Boissel et al. // Lancet. 1999. Vol. 353. P. 793-796.
72.Hansson L. Effects of intensive blood pressure lowering and low-dose aspirin in patients with hypertension: principal results of the Hypertension Optimal Treatment (HOT) trial / L.Hansson, A.Zanchetti, S.G.Carruthers et al. // Lancet. 1998. Vol. 351. P. 1755-1762.
73.Effects of ramipril on cardiovascular and microvascular outcomes in people with diabetes mellitus: results of the HOPE study and Micro-HOPE substudy / Heart Outcomes Prevention Evaluation (HOPE) Study investigators // Lancet. 2000. Vol. 355. P. 253-359.
74.Hond E.D. Self-measured versus ambulatory blood pressure in the diagnosis of hypertension / E.D.Hond, H.Celis, R.Fagard et al. // J. Hypertens. 2003. Vol. 21. P. 717-722.
75.How to diagnose diastolic heart failure / [W. J. Paulus, D.L. Brutsaert, T.C. Gillebert at al.] European Study Group on Diastolic Heart Failure // Europ. Heart J. 1998. Vol. 19. P. 990-1003.
76.Jamerson K.A. Exceptional early blood pressure control rates: ACCOMPLISH trial / Jamerson K.A. for the ACCOMPLISH investigators // American Society of Hypertension 2007 Scientific Sessions. Chicago, Il. 2007, May 21.
77.Julius S. Outcomes in hypertensive patients at high cardiovascular risk treated with regimens based on valsartan or amlodipine: the VALUE randomized trial / S.Julius, S.E.Kjeldsen, M.Weber for the VALUE trial group // Lancet. 2004. Vol. 363. P. 2022-2031.
78.Julius S. Feasibility of treating prehypertension with an angiotensin-receptor blocker / S.Julius, S.D.Nesbitt, B.M.Egan et al. the Trial of Preventing Hypertension (TROPHY) Study Investigators // N. Engl. J. Med. 2006. Vol. 354. P. 1685-1697.
79.Kannel W.B. Elevated systolic blood pressure as a cardiovascular risk factor / W.B.Kannel // Amer. J. Cardiol. 2000. Vol. 85. P. 251-255.
80.Kaplan N.M. Clinical hypertension / Norman M.Kaplan [7th edition] Baltimore: Williams & Wilkins, 1998. 638 p.
81.Kaplan N.M. Systolic blood pressure: a determinant of comorbidity / Norman M.Kaplan London: Science Press, 2004. 52 p.
82.Kario K. Morning surge in blood pressure as a predictor of silent and clinical cerebrovascular disease in elderly hypertensives: a prospective study / K.Kario, T.G.Pickering, Y.Umeda et al. // Circulation. 2003. Vol. 107. P.1401-1406.
83.Kjeldsen S.E. Effects of losartan on cardiovascular morbidity and mortality in patients with isolated systolic hypertension and left ventricular hypertrophy: a Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension (LIFE) substudy / S.E.Kjeldsen, B.Dahlof, R.B.Devereaux et al. LIFE (Losartan Intervention For Endpoint reduction) Study Group // J. Amer. Med. Assoc. 2002. Vol. 288. P. 1491-1498.
84.Laurent S. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications / S.Laurent, J.Cockcroft, L.Van Bortel on behalf of the European Network for non-invasive investigation of large arteries // Europ. Heart J. 2006. Vol. 27. P. 2588-2605.
85.Levy D. Echocardiographic criteria for left ventricular hypertrophy (The Framingham Heart Study) / D.Levy, D.Svage, R.I.Garrison et al. // Amer. J. Cardiology. - 1987. - Vol. 59. - P. 956-960.
86.Lewington S. Prospective studies collaboration. Age-specific relevance of usual blood pressure to vascular mortality: a meta-analysis of individual data for one million adults in 61 prospective studies / S.Lewington, R.Clarke, N.Qizilbash et al. // Lancet. 2002. Vol. 60. P. 1903-1913.
87.Lichtenstein M.J. Systolic and diastolic blood pressure as a predictors of coronary heart disease mortality in the Whitehall study / M.J.Lichtenstein, M.J.Shipley, I.I.Rose // Brit. Med. J. 1985. Vol. 291. P.243-245.
88.Lithell H. The Study on Cognition and Prognosis in the Elderly (SCOPE). Principal results of a randomised double-blind intervention trial / H.Lithell, L.Hansson, I.Skogg et al. for the SCOPE Study Group // J. Hypertens. 2003. Vol. 21. P. 875-886.
89.Liu L. Comparison of active treatment and placebo in older Chinese patients with isolated systolic hypertension in China. Syst-China Collaborative group / L.Liu, J.G.Wang, L.Gong et al. // J. Hypertens. 1998. Vol. 16. P. 1823-1829.
90.Malacco E. Valsartan and amlodipine for the treatment of isolated systolic hypertension in the elderly: the Val-Syst Study / E.Malacco, N.Vari, V.Capuano et al. // Clin. Ther. 2003. Vol. 25. P. 2765-2780.
91.Mancia G. Systolic and diastolic blood pressure control in antihypertensive drug trials / G.Mancia, S.Grassi // J. Hypertens. 2002. Vol. 20. P. 1461-1464.
92.Morgan T.O. ACE inhibitors, beta-blockers, calcium blockers and diuretics for the control of systolic hypertension / T.O.Morgan, A.I.E.Anderson, R.J.MacInnis // Amer. J. Hypertens. 2001. Vol. 14. P. 241-247.
93.Muiesan M.L. Left ventricular concentric geometry during treatment adversely affects cardiovascular prognosis in hypertensive patients / M.L.Muiesan, M.Salvetti, C.Monteduro et al. // Hypertension. 2004. Vol. 43. P. 731-738.
94.Neaton J.D. Serum cholesterol, blood pressure, cigarette smoking, and death from coronary heart disease. Overall findings and differences by age for 316099 white men / J.D.Neaton, D.Wentworth // Arch. Intern. Med. 1992. Vol. 152. P. 56-64.
95.Nishimura R.A. Assessment of diastolic function of the heart: background and current applications of Doppler-echocardiography. Part I. Physiologic and pathophysiologic features / R.A.Nishimura, M.D.Abel, A.I.Tajik et al. // Mayo Clin. Proceed. - 1989. - Vol. 64. - P. 71-81.
96.O'Brien E. European Society of Hypertension recommendations for conventional, ambulatory and home blood pressure measurement / E.O'Brien, R.Asmar, L.Beilin et al. // J. Hypertens. 2003. Vol. 21. P.821-848.
97.O'Brien E. European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring. Practice guidelines of the European Society of Hypertension for clinic, ambulatory and self blood pressure measurement / E.O'Brien, R.Asmar, L.Beilin et al. // J. Hypertens. 2005. Vol. 23. P.697-701.
98.Ogunyankin. Validity of revised Doppler echocardiographic algorithms and composite clinical and angiographic data in diagnosis of diastolic dysfunction / K.O.Ogunyankin, G.W.Burggraf, A.K.Abiose, P.G. Malik // Echocardiography. 2006. Vol. 23. P. 817-828.
99.O'Rourke M. Mechanical principles in arterial disease / M.O'Rourke // Hypertension. 1995. Vol. 26. P. 2-9.
100. Palatini P. Predictive value of clinic and ambulatory heart rate for mortality in elderly subjects with systolic hypertension / P.Palatini, L.Thijs, J.A.Staessen et al., Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) Trial Investigators // Arch. Intern. Med. 2002. Vol. 162. P. 2313-2321.
101. Papademetriou V. Stroke prevention with the angiotensin II type 1-receptor blocker candesartan in elderly patients with isolated systolic hypertension: the Study on Cognition and Prognosis in the Elderly (SCOPE) / V.Papademetriou, C.Farsang, D.Elmfeldt et al., SCOPE study group // J. Amer. Coll. Cardiol. 2004. Vol. 44. P. 1175-1180.
102. Parati G. The smoothness index: a new, reproducible and clinically relevant measure of the homogeneity of the blood pressure reduction with treatment for hypertension / G.Parati, S.Omboni, D.Rizzoni et al. // J. Hypertens. 1998. Vol. 16. P. 1685-1691.
103. Patel A. Effects of a fixed combination of perindopril and indapamide on macrovascular and microvascular outcomes in patients with type 2 diabetes mellitus (the ADVANCE trial): a randomised controlled trial / Patel A. and ADVANCE Collaborative Group // Lancet. 2007. Vol. 370. P. 829-840.
104. Pickering T.G. Ambulatory blood pressure monitoring / T.G.Pickering, D.Shimbo, D.Haas // New Engl. J. Med. 2006. Vol. 354. P. 2368-2374.
105. Pickering T.G. Recommendations for Blood Pressure Measurement in Humans and Experimental Animals. Part 1: Blood Pressure Measurement in Humans: A Statement for Professionals From the Subcommittee of Professional and Public Education of the American Heart Association Council on High Blood Pressure Research / T.G.Pickering, J.E.Hall, L.J.Appel et al. // Circulation. 2005. Vol. 111. P.697-716.
106. Safar M.E. Current perspectives on arterial stiffness and pulse pressure in hypertension and cardiovascular diseases / M.E.Safar, B.I.Levy, I.Struijker-Boudier // Circulation. 2003. Vol. 107. P. 2864-2869.
107. Somes G.W. The role of diastolic blood pressure when treating isolated systolic hypertension / G.W.Somes, M.Pahor, R.I.Shorr et al. // Arch. Intern. Med. 1999. Vol. 159. P. 2004-2009.
108. Staessen J. Randomised double-blind comparison of placebo and active treatment for the older patients with isolated systolic hypertension / J.Staessen, R.Fagard, L.Thiys et al., for the Systolic Hypertension in Europe (Syst-Eur) Trial Investigators // Lancet. 1997. Vol. 350. P. 757-764.
109. Staessen J.A. Risks of untreated and treated isolated systolic hypertension in the elderly: meta-analysis of outcome trials / J.A.Staessen, J.Gasowski, J.G.Wang et al. // Lancet. 2000. Vol. 355. P. 865-872.
110. Staessen J.A. Cardiovascular protection and blood pressure reduction / J.A.Staessen, J.G.Wang, L.Thijs // Lancet. 2001. Vol. 358. P. 1305-1315.
111. Stamler J. Blood pressure, systolic and diastolic, and cardiovascular risks: US population data / J.Stamler, R.Stamler, J.D.Neaton // Arch. Intern. Med. 1993. Vol.153. P. 598-615.
112. Stokes G.S. Systolic hypertension in the elderly: Pushing the frontiers of therapy a suggested new approach / G.S.Stokes // J. Clin. Hypertens. 2004. Vol. 6. P. 192-197.
113. Stoks J.W. Blood pressure as a risk factor for cardiovascular disease. The Framingham study - 30 years of follow-up. / J.W.Stoks, W.B.Kannel, P.A.Wolf et al. // Hypertension. 1989. Vol.13 (suppl.1). P.139-143.
114. Svensson P. Comparative effects of ramipril on ambulatory and office blood pressure: a HOPE substudy / P.Svensson, U.de Faire, P.Sleight et al. // Hypertension. 2001. Vol. 38. P. E28-E32.
115. Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP) Cooperative Research Group. Prevention of stroke by antihypertensive drug treatment in older persons with isolated systolic hypertension. Final results of the Systolic Hypertension in the Elderly Program (SHEP) // J. Amer. Med. Assoc. 1991. Vol. 265. P. 3254-3264.
116. The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology. 2007 Guidelines for the management of arterial hypertension // Europ. Heart J. 2007. Vol. 28. P. 1462-1536.
117. Vasan R.S. Residual lifetime risk for developing hypertension in middle-aged women and men: The Framingham Heart Study / R.S.Vasan, A.Beiser, S.Seshadri et al. // J. Amer. Med. Assoc. 2002. Vol. 287. P. 1003-1010.
118. Verdecchia P. Prognostic value of ambulatory blood pressure / P.Verdecchia // Hypertension. 2000. Vol. 35. P. 844-851.
119. Verdecchia P. Changes of cardiovascular risk by reduction of left ventricular mass in hypertension: a meta-analysis / P.Verdecchia, F.Angeli, C.Borgioni et al. // J. Hypertens. 2003. Vol. 16. P. 895-899.
120. Weber M.A. Outcomes of treating hypertension in the elderly: A short commentary on current issues // Amer. J. Geriatr. Cardiol. 2003. Vol. 12. P. 14-18.
121. Weinberger M.H. Sodium and volume sensitivity of blood pressure. Age and pressure change over time / M.H.Weinberger, N.S.Fineberg // Hypertension. 1991. Vol. 18. P. 67-71.
122. Willum-Hansen T. Prognostic value of aortic pulse wave velocity as index of arterial stiffness in the general population / T.Willum-Hansen, J.A.Staessen, C.Torp-Pedersen et al. // Circulation. 2006. Vol. 113. P. 664-670.

123. Zanchetti A. Calcium antagonist lacidipine slews down progression of asymptomatic carotid atherosclerosis: principal results of the European Lacidipine Study on Atherosclerosis (ELSA), a randomized, double-blind, long-term trial / A.Zanchetti, M.G.Bond, M.Hennig et al., European Lacidipine Study on Atherosclerosis Investigators // Circulation. 2002. Vol. 106. P. 2422-2427.