ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ З ПРОЯВАМИ АНЕМІЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ВІКУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ВАСИЛЕНКО ВЯЧЕСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК: 616.12-008.315-036.1-005.4-07-08-053.9

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ З ПРОЯВАМИ АНЕМІЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ВІКУ

14.01.11 кардіологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Дзяк Георгій Вікторович
завідувач кафедри госпітальної
терапії №2,
академік АМН України,
доктор медичних наук, професор

Дніпропетровськ 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень...

5

Вступ.

7

Розділ 1. Огляд літератури.

13

1.1. Сучасні погляди на особливості хронічної серцевої недостатності у хворих похилого віку......

13

1.2. Значення активації системи натрійуретичних пептидів при серцевій недостатності

19

1.3. Анемічний синдром та хронічна серцева недостатність......

24

1.3.1. Поширеність АС при ХСН

25

1.3.2. Етіологія та патогенез АС при ХСН

27

1.3.3. Вплив анемії на перебіг серцевої недостатності

33

1.3.4. Вплив анемії на прогноз ХСН...

36

Розділ 2. Клінічна характеристика обстежених хворих і методи дослідження.

40

2.1. Загальна клінічна характеристика обстежених хворих

40

2.2. Тест 6-ти хвилиної ходи......

47

2.3. Методика визначення якості життя у хворих на ХСН...

49

2.4. Метод електрокардіографії та добового моніторування ЕКГ......

51

2.5. Доплер-ехокардіографічний метод визначення морфофункціонального стану міокарда

52

2.6. Лабораторні методи дослідження...

55

2.7. Статистичний аналіз отриманих результатів.

57

Розділ 3. Ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів похилого віку з ХСН

59

3.1. Особливості клінічного перебігу ХСН у хворих похилого віку з проявами анемічного синдрому..

59

3.2. Аналіз лікування ХСН у хворих похилого віку з проявами анемічного синдрому........

63

3.3. Обговорення результатів..

66

Розділ 4. Клінічний перебіг та структурно-функціональний стан лівого шлуночка у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю ішемічного ґенезу та проявами анемічного синдрому...

67

4.1. Клінічний перебіг та порушення ритму серця у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю та проявами анемічного синдрому...

67

4.2. Показники систолічної функції та структурний стан ЛШ у хворих похилого віку з ХСН та проявами АС...

70

4.3. Показники діастолічної функції у хворих похилого віку з ХСН та проявами АС.

78

4.4. Обговорення результатів..

80

Розділ 5. Зміни рівня мозкового натрійуретичного пропептиду В у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка та проявами анемічного синдрому.......

84

5.1. Клінічні прояви ХСН та рівень Nt-proBNP у хворих похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами АС.......

86

5.2. Стан діастолічної функції та рівень Nt-proBNP у сироватці крові у хворих похилого віку з ХСН та АС

92

5.3. Обговорення результатів..

99

Розділ 6. Лікування хронічної серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду та проявами анемічного синдрому у хворих похилого віку.....................................................................................................

103

6.1 Вплив корекції анемії на клінічний перебіг та якість життя хворих з хронічною серцевою недостатністю зі збереженою ФВ ЛШ та проявами анемічного синдрому.......

109

6.2. Вплив лікування епоетином β на рівень гемоглобіну сироватки крові та структурно-функціональний стан серця у хворих з хронічною серцевою недостатністю та проявами анемічного синдрому...

114

6.3. Особливості змін вмісту еритропоетину в крові у хворих з хронічною серцевою недостатністю та проявами анемічного синдрому.......

120

6.4. Обговорення результатів..

122

Аналіз та узагальнення результатів дослідження.

125

Висновки ..

144

Практичні рекомендації ..

146

Список використаної літератури

147

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ - артеріальна гіпертензія
АС - анемічний синдром
AT - артеріальний тиск
ВТС - відносна товщина стінок лівого шлуночка
ГЛШ - гіпертрофія лівого шлуночка
ДAT - діастолічний артеріальний тиск
ЗЗЗС - загальна залізозв’язувальна здатність сироватки крові
ЗС ЛШ - задня стінка лівого шлуночка
ЕКГ - електрокардіографія
ЕРП - нирковий еритропоетин
ІАПФ - інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
ІМ інфаркт міокарда
ІММЛШ- індекс маси міокарда лівого шлуночка
ІХС- ішемічна хвороба серця
КСР - кінцево-систолічний розмір
КДР - кінцево-діастолічний розмір
КСО - кінцево-систолічний об’єм
КДО - кінцево-діастолічний об’єм
КДТ ЛШ - кінцево-діастолічний тиск лівого шлуночка
ЛП ліве передсердя
ЛШ - лівий шлуночок
ММЛШ - маса міокарда ЛШ
МНУП -мозковий натрійуретичний пептид
МШП - міжшлуночкова перетинка
НТЗ - насиченість трансферину залізом
ПНП- передсердний натрійуретичний пептид
СAT - систолічний артеріальний тиск
ТЗС ЛШ - товщина задньої стінки лівого шлуночка
ТМШП- товщина міжшлуночкової перетинки
УО ЛШ - ударний об’єм лівого шлуночка
ФВ ЛШ - фракція викиду лівого щлуночка
ФК ХСН - функціональний клас хронічної серцевої недостатності
ФП - фібриляція передсердь
ХСН - хронічна серцева недостатність
ЧСС частота серцевих скорочень
E - max швидкість кровотоку у фазу швидкого наповнення
А - maх швидкість потоку в систолу передсердя
DT- час уповільнення кровотоку раннього діастолічного наповнення
Fe - сироватки сироваткове залізо
IVRT- час ізоволюмічного розслаблення міокарда
Hb гемоглобін
Nt-proBNP - мозковий натрійуретичний пропептид В
%ΔS - ступінь вкорочення передньозаднього розміру лівого шлуночка
VPVA швидкість потоку в легеневих венах у фазу систоли передсердь

ВСТУП

Актуальність теми дисертації
В структурі захворюваності населення хронічна серцева недостатність (ХСН) займає одне з провідних місць [16, 34]. Смертність хворих з ХСН залишається високою 14-28% за рік [14, 93; 190]. Середня тривалість виживаності хворих з ХСН, за даними різних авторів, складає 1,7-3,2 роки [7, 12, 16, 28]. В той же час, середня тривалість життя пацієнтів з ХСН IV функціонального класу (ФК) є ще меншою і складає, в середньому, 1,2 роки [7].
Епідеміологічні дослідження свідчать про те, що поширеність ХСН значно збільшується з віком [7, 16, 28, 90]. Особливістю ХСН у осіб похилого віку є те, що серед них частіше (до 55%) розвивається ХСН зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ЛШ) [89]. Зростання ролі діастолічної дисфункції в патогенезі ХСН зумовлено, насамперед, віковими змінами міокарда [148, 159.].
Враховуючи збереження систолічної функції ЛШ у хворих похилого віку з діастолічною серцевою недостатністю, актуальності набуває розробка та впровадження в практику високоінформативних критеріїв діагностики, прогнозування перебігу ХСН, моніторингу її терапії. В цьому плані велике значення має вивчення нейрогуморальних маркерів, насамперед, мозкового натрійуретичного пептиду (МНУП) та його кінцевого фрагменту (Nt-proBNP). Цей маркер розглядається як діагностично-прогностичний критерій ХСН [8, 167, 187].
У значної кількості хворих з ХСН (в середньому 43%) виявляється анемічний синдром (АС) [102, 116, 223]. У багатьох хворих рівень гемоглобіну (Hb) знижується до низьких цифр (80 90 г/л). Доведено, що зниження рівня гемоглобіну нижче 120 г/л сприяє прогресуванню ХСН, збільшує її тяжкість і знижує виживаність таких пацієнтів. Відмічається тісний зв'язок виразності АС з тяжкістю клінічних проявів ХСН, збільшення ризику смерті хворих по мірі зменшення рівня Hb [4, 11, 179].
Дослідження SOLVD, ELITE II та ANCHOR показали, що анемія є незалежним фактором ризику госпіталізації та смерті хворих на ІХС [74, 123, 226].
Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури свідчить про те, що проблема діагностики та лікування ХСН у хворих похилого віку з проявами анемічного синдрому залишається актуальною і до кінця не вирішеною. Незважаючи на значний негативний вплив анемії на перебіг ХСН, тактика лікування цих хворих не розроблена.
Нез’ясованими залишаються зміни рівня МНУП в сироватці крові в залежності від ступеню діастолічних порушень ЛШ, рівня гемоглобіну крові та його змін під впливом лікування.
У зв’язку з відсутністю єдиного погляду на лікування ХСН у хворих похилого віку актуальним є з’ясування впливу анемії на клінічний перебіг та зміни структурно-функціонального стану серця та можливість їх корекції за допомогою комбінації епоетину β з препаратами заліза на фоні базисної терапії ХСН.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконувалась відповідно до основного плану науково-дослідних робіт Дніпропетровської державної медичної академії, затвердженого МОЗ України і є фрагментом теми "Клініко-патогенетичні механізми і терапевтичні аспекти гіпертонічної хвороби та ІХС на етапах розвитку серцевої недостатності у хворих різних вікових груп" (№ держреєстрації 0199V002116).

Мета роботи:
Підвищити ефективність діагностики та лікування ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами АС у хворих похилого віку з урахуванням впливу анемії на клінічний перебіг ХСН і структурно-функціональний стан серця.

Виконання роботи містило вирішення таких задач:
1. Встановити поширеність ХСН з проявами анемічного синдрому у хворих похилого віку та оцінити якість медикаментозної терапії пацієнтів, які проходили лікування в кардіологічних та терапевтичних відділеннях дорожньої клінічної лікарні станції Дніпропетровськ, 9-ї та 2-ї клінічної лікарні м. Кривий Ріг у 2003-2005 рр. за результатами ретроспективного аналізу історій хвороб.
2. Визначити особливості клінічного перебігу ХСН у обстежених хворих похилого віку з проявами анемічного синдрому.
3. Визначити характер змін рівня Nt-proBNP у хворих похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ ЛШ при наявності АС.
4. Встановити кореляційні зв'язки між клінічними ознаками ХСН, якістю життя, функціональним класом ХСН, вираженістю анемії, рівнем ниркового еритропоетину, рівнем Nt-proBNP в сироватці крові.
5. Оцінити динаміку клінічного стану, якості життя та показників структурно-функціонального стану серця, Nt-proBNP, рівня гемоглобіну у обстежених хворих під впливом корекції анемії епоетином β та препаратами заліза на фоні базисної терапії ХСН та запропонувати індивідуалізовані підходи до медикаментозної терапії.

Об’єкт дослідження хронічна серцева недостатність 2-4 ФК (NYHA) зі збереженою ФВ ЛШ та проявами анемічного синдрому.

Предмет дослідження - кардіогемодинаміка, вміст в сироватці крові Nt-proBNP, ЕРП і гемоглобіну та їх динаміка на фоні корекції анемії у хворих з ХСН.

Методи дослідження: ретроспективний аналіз історій хвороб хворих похилого віку з ХСН; загально-клінічне обстеження та проведення тесту з 6-хвилинної ходи; анкетування за Мінесотським опитувальником якості життя; електрокардіографія (ЕКГ) та добове моніторування ЕКГ; ехокардіографія (ЕХО-КГ) та Доплер-ЕХО-КГ; визначення за допомогою імуноферментного дослідження Nt-proBNP, ниркового еритропоетину (ЕРП), феритину; визначення рівня гемоглобіну крові, вмісту заліза в сироватці крові та залізозв’язувальної здатності сироватки крові.

Наукова новизна роботи
n Встановлена необхідність визначення Nt-proBNP в сироватці крові у хворих похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами АС з метою диференційної діагностики задишки кардіального та некардіального (анемічного) ґенезу.
n Вперше для вибору тактики лікування АС у хворих похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ ЛШ використано визначення вмісту ниркового ЕРП в сироватці крові. Встановлено, що на фоні лікування епоетином β рівень ендогенного ЕРП в сироватці крові збільшується, що позитивно впливає на перебіг захворювання.
n Доведено, що ефективна корекція анемії епоетином β та комплексним препаратом заліза (ІІ) фумарату у хворих похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ ЛШ суттєво покращує діастолічну функцію ЛШ.
n Вперше встановлено, що, під впливом ефективної корекції анемії на фоні базисної терапії ХСН, вміст Nt-proBNP в сироватці крові суттєво знижується, а вміст ЕРП підвищується. Ці зміни корелюють з підвищенням рівня гемоглобіну, зниженням ФК ХСН і можуть бути використані, як критерій ефективності лікування хворих похилого віку з ХСН при наявності АС.

Практичне значення отриманих результатів
За результатами ретроспективного дослідження встановлені фактори, які обтяжують перебіг ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами АС у хворих похилого віку: не скоригована анемія, ішемія міокарда, часті порушення ритму серця та провідності. За результатами власних спостережень встановлені характерні зміни структурно-функціонального стану серця у хворих похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами АС. Це дає змогу диференціювати патологічні зміни зумовлені ХСН від вікових змін серця у людей похилого віку, а також від структурно-функціональних змін серця у хворих з анеміями вторинного походження. Доведена необхідність визначення рівня Nt-proBNP в сироватці крові для диференційної діагностики ХСН зі збереженою ФВ ЛШ у хворих похилого віку з анеміями вторинного походження. Показано, що ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами АС у людей похилого віку має прогресуючий перебіг з подальшим ремоделюванням ЛП та погіршенням діастолічної функції ЛШ. Впровадження запропонованого методу ефективної корекції анемії епоетином β (рекормон, «Roche», Щвейцарія) та комплексним препаратом заліза (ІІ) фумарату (ранферон-12, «Ranbaxy», Індія) на фоні базисної терапії ХСН дозволяє нормалізувати рівень гемоглобіну та сприяє зменшенню ФК ХСН на 1 місяць раніше порівняно з хворими, які лікуються за стандартною схемою. Таким чином запобігається прогресування ХСН з проявами АС у хворих похилого віку.

Впровадження результатів дослідження
Результати даної роботи впроваджені в практику кардіологічного відділення Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечнікова, терапевтичних та кардіологічних відділень дорожньої клінічної лікарні станції Дніпропетровськ, міської клінічної лікарні №2 та 9-ї міської лікарні м. Кривий Ріг, Кіровоградського обласного кардіологічного диспансеру, терапевтичних відділеннях Кіровоградської обласної лікарні, що підтверджено актами впровадження.

Особистий внесок здобувача
Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Автор самостійно провів патентний пошук, аналіз даних наукової літератури з проблеми, що вивчається, склав та виконав програму дослідження. Самостійно проводив підбір тематичних хворих, їх детальне обстеження, лікування і динамічне спостереження за станом їхнього здоров’я. Розробив карти обстеження хворих, вів первинну документацію. Приймав участь у проведенні інструментальних досліджень структурно-функціонального стану серця, біохімічних, імуноферментних досліджень. Провів аналіз та узагальнення отриманих результатів, їх статистичну обробку, підготував наукові результати до публікації.

Апробація результатів дослідження
Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на об’єднаному пленумі правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України у рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки «Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань» (Київ, 2006), VIII Національному Конгресі Кардіологів України (Київ, 2007), регіональній конференції лікарів південно-східної України «Диференціація підходів до лікування ішемічної хвороби серця» (Запоріжжя, 2007), IХ Національному Конгресі Кардіологів України (Київ, 2008) та на спільному засіданні кафедр госпітальної терапії №2, пропедевтики внутрішніх хвороб, факультетської терапії та ендокринології, госпітальної терапії №1 Дніпропетровської державної медичної академії за участю співробітників міської клінічної лікарні №2 та 9-ї міської лікарні м. Кривого Рогу (2008).

Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 12 робіт, серед них 7 статей у виданнях затверджених ВАК України, та 5 тез в матеріалах наукових конгресів і конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено та практично вирішено нове наукове завдання кардіології підвищення ефективності діагностики і лікування ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами АС у хворих похилого віку шляхом визначення вмісту Nt-proBNP, ниркового еритропоетину в сироватці крові та ефективної корекції анемії епоетином β та комплексним препаратом заліза (ІІ) фумарату на фоні базисної терапії ХСН.

1. Поширеність ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами АС серед хворих похилого віку складає 25,1%. Особливостями клінічного перебігу ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами АС у хворих похилого віку є погіршення якості життя, зниження толерантності до фізичного навантаження, вищий ФК ХСН порівняно з хворими без АС при співставній тривалості захворювання, виражений прогресуючий перебіг, дисфункція синусового вузла (49,5%), часті передсердні та шлуночкові аритмії, порушення провідності (19,4%), ішемічні зміни на ЕКГ (40,8%).
2. За результатами п’ятирічного ретроспективного аналізу історій хвороб встановлена недостатня ефективність лікування хворих похилого віку з ХСН та проявами АС в результаті низького відсотку призначення БРА (3,54%) та β-адреноблокаторів (33,49%). Хворим з рівнем гемоглобіну ≤ 100 г/л не призначалася замісна терапія рекомбінантним еритропоетином. Це свідчить про необхідність удосконалення стандартів надання допомоги хворим.
3. Анемічний синдром у хворих похилого віку з ХСН погіршує діастолічну функцію ЛШ, що проявляється збільшенням відношення швидкості раннього до пізнього наповнення ЛШ в період діастоли (Е/А), прогресуючим зменшенням часу ізоволюмічного розслаблення міокарда (IVRT), часу сповільнення кровотоку раннього діастолічного наповнення (DT) та підвищенням кінцево-діастолічного тиску ЛШ.
4. Ефективна корекція анемії епоетином β та комплексним препаратом заліза (ІІ) фумарату на фоні базисної терапії ХСН у хворих похилого віку значно покращує показники діастолічної функції ЛШ, а саме: знижується швидкість хвилі раннього наповнення ЛШ (Е), зменшується величина Е/А, зростає швидкість сповільнення хвилі Е (DT) та зменшується кінцево-діастолічного тиску ЛШ.
5. Під впливом комплексної терапії ХСН зі збереженою ФВ ЛШ та проявами анемічного синдрому у хворих похилого віку рівень Nt-proBNP достовірно знижується. Такі зміни Nt-proBNP корелюють з покращенням якості життя хворих та клінічного перебігу ХСН, зменшенням ФК ХСН, збільшенням дистанції 6-ти хвилинної ходи, підвищенням рівня Hb. Це дає підстави використовувати динаміку змін Nt-proBNP, як показник ефективності лікування хворих.
6. Використання епоетину β та комплексного препарату заліза (ІІ) фумарату на фоні базисної терапії ХСН у хворих похилого віку з проявами анемічного синдрому прискорює нормалізацію рівня Hb та перехід IV ФК в III ФК ХСН по NYHA та III ФК в II ФК ХСН в середньому на 1 місяць.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Зниження рівня гемоглобіну у хворих похилого віку призводить до збільшення задишки, що обумовлює необхідність визначення концентрації натрійуретичного пропептиду В в сироватці крові для диференційної діагностики ХСН.
2. Для контролю ефективності лікування хворих похилого віку з ХСН та проявами АС необхідно визначати рівень натрійуретичного пропептиду В в динаміці, що дозволяє оптимізувати медикаментозну терапію.
3. Хворим похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ та проявами АС при зниженні рівня ниркового еритропоетину нижче 4,3 МО/мл та/або гемоглобіну ≤ 100 г/л для проведення оптимальної корекції анемії в лікувальний комплекс рекомендується включати епоетин β та комплексний препарат заліза (ІІ) фумарату.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдуллаев Р.Я. Клиническая эхокардиография при ишемической болезни сердца. Харьков: Факт, 2001.- 240 с.
2. Абдуллаев Р.Я. Современная эхокардиография / Абдуллаев Р.Я., Соболь Ю.С., Шиллер Н.Б., Э. Фостер Харьков: Фортуна-пресс, 1998. 240 с.
3. Андреев Д.А. Натрийуретические пептиды В-типа при сердечной недостаточности: диагностика, оценка прогноза и эффективности лечения// Лабораторная медицина .-2003.- №6.- С.3-14.
4. Арутюнов Г.П. Анемии у больных с ХСН // Сердечная недостаточность. 2003. Т.4. - №5. С. 2245 228
5. Беленков Ю.Н. Роль нарушений систолы и диастолы в развитии сердечной недостаточности // Терапевт, арх. - 1994. - № 9. - С. 3-7.
6. Беленков Ю.Н. Принципы рационального лечения сердечной недостаточности / Беленков Ю.Н., Мареев В.Ю. М.: Media Medica, 2000. 266 с.
7. Беленков Ю.Н. Хроническая сердечная недостаточность. Избранные лекции по кардиологии / Беленков Ю.Н., Мареев В.Ю., Агеев Ф.Т. М:. ГЭОТАР Медиа, 2006. 432 с.: ил.
8. Березин А.Е. Диастолическая сердечная недостаточность: Фенотипическая особенность или новое кардиоваскулярное заболевание // Укр. мед. часопис 2008. 2 (64) III-IV с. 81-89.
9. Бессмельцев С.С. Функция миокарда и реологические свойства крови у больных гипопластической анемией / Бессмельцев С.С., Абдулкадыров К.М. // Казанский мед. журн. 1992. - № 1. С. 34-37.
10. Бобров В.А. Гипертензивное сердце / Бобров В.А., Поливода С.П. - К: Наук. думка, 1994. 107 с.
11. Ватутин Н.Т. Поражения сердца при анеміях / Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Кеттинг Е.В. // Кровообіг та гемостаз. 2006. - № 1. С. 69-76.
12. Ватутин Н.Т. Анемии у больных с хронической сердечной недостаточностью / Ватутин Н.Т., Склянная Е.В., Кириленко Т.С. // Укр. кардіол. журн. 2004. - № 3. С. 111-116.
13. Визир А.Е. Значение активации системы натрийуретических пептидов при сердечной недостаточности. От перспективных возможностей к реальной необходимости / Визир А.Е., Березин А.Е. // Укр. мед. часопис. - 2004.- Т.4 (42) - № 7-8. С.70-77.
14. Воронков Л.Г. Современные рекомендации по лечению хронической сердечной недостаточности. К.: Четверта хвиля , 2003. 67с.
15. Воронков Л.Г. Хроническая сердечная недостаточность у больных в возрасте старше 70 лет: особенности патогенеза, диагностики и фармакотерапии// Укр. кардіол. журн. - 2005. - № 4. - С. 126-131.
16. Воронков Л.Г. Хронічна серцева недостатність у хворих похилого віку: особливості патогенезу, діагностики та фармакотерапії // Серце і судини. - 2005. - № 2.- С. 89-96.
17. Воронков Л.Г. Периферична міопатія при стабільній стенокардії недостатності: зв’язок з клінічними та гемодинамічними порушеннями / Воронков Л.Г., Бесага Є.М., Шкурат І.А. // Матеріали VIІ Національн. конгр. кардіологів України. Дніпропетровськ, 2004. С. 206.
18. Гевоидян Н.М. Анализ дисульфидсодержащих фрагментов Na+,-К+-АТФазы 1. Определение числа дисульфидных связей α-субъединицы / Гевоидян Н.М., Гаврильева Е.Е., .Гевоидян B.C. // Биол. мембраны. 1993. -Т. 10, № 6. - С. 632-640.
19. Гендлин Г.Е. Методики исследования качества жизни у больных хронической недостаточностью кровообращения / Гендлин Г.Е., Самсонова Е.В., Бухало О.В., Сторожаков Г.И. // Сердечная недостаточность. 2000. Т. 2. N. 1.
20. Гогин Е.Е. Гипертоническая болезнь - основная причина, определяющая сердечно-сосудистую заболеваемость и смертность в стране // Терапевт. архив. - 2003. - Т.75, № 9. - С. 31-36.
21. Диагностика и лечение гипертензивного сердца: Метод, рекомендации. К., 1994. 15 с.
22. Дощицин В.Л. Электрокардиография при гипертрофии отделов сердца / Практическая электрокардиография. М.: Медицина, 1987. 356 с.
23. Дядик О.І. Хронічна серцева недостатність у сучасній клінічній практиці. Науково-медичні видання. / Дядик О.І., Багрій А.Е. Донецьк: видавництво КП «Регіон», 2005. 552с.
24. Егорова Л.А. Клинико-статистический анализ хронической сердечной недостаточности у больных пожилого и старческого возраста / Егорова Л.А., Лапотникова В.А., Рябчикова Т.В., Жукова А.И. // Клинич. геронтология. 2002. - № 2. С. 51-53.
25. Зюбина Л.Ю. Клинико-функциональная характеристика сердца при железодефицитной анемии / Зюбина Л.Ю., Третьяков С.В., Лосева М.И., Шпагина Л.И. // Терапевт. архив. 2002. - №3. 66-69
26. Ковалева О.Н. Методические подходы к выявлению гипертрофии левого желудочка при артериальной гипертензии с использованием эхокардиографии / Ковалева О.Н., Янкевич А.А., Нижегородцева О.А., Латогуз Ю.И. // УКЖ 2005 г.
27. Компендиум 2005 — лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. — К.: МОРИОН, 2005. — 1920 с.
28. Коркушко О.В. Гериатрические аспекты сердечно-сосудистых заболеваний. Болезни сердца и сосудов: Руководство для врачей. - Т. 4.- М.: Медицина, 1993. - 126 с.
29. Коркушко О.В. Барорефлекторная регуляция сердечно-сосудистой системы при старении / Коркушко О.В., Писарчук А.В., Шатило В.Б. // Кровообіг та гемостаз. - 2004. - № 2-3. - С. 5-18.
30. Коркушко О.В. Гериатрия в терапевтической практике / Коркушко О.В., Чеботарев Д.Ф., Калиновская Е.Г. - Киев: Здоров'я. - 1993. - 838 с.
31. Купреева А.Ю. Спонтанная гипертензия крыс: особенности экспрессии белков мембраны эритроцитов у гибридов второго поколения F2 (SHRxWKY) / Купреева А.Ю., Постнов А.Ю., Иванов В.П. // Кардиология. - 1999. - № 4. С. 54-58.
32. Курята А.В. Состояние интракардиальной гемодинамики у больных старческого возраста с сердечной недостаточностью в зависимости от выраженности неревматического аортального стеноза / Курята А.В., Соя Е.В. // Пробл. старения и долголетия.- 2003.-№12. - С. 177-184.
33. Лерман О.В. Сравнительное изучение эхокардиографических показателей и электрокардиографических критериев гипертрофии левых отделов сердца на фоне длительной контролируемой антигипертензивной терапии и длительного неконтролируемого лечения больных с мягкой и умеренной артериальной гипертонией / Лерман О.В., Метелица В.И., Филатова Н.Н. // Кардиология. - 1997. - № 5. - С. 19-25.
34. Малая Л.Т. Хроническая сердечная недостаточность: достижения, проблемы, перспективы. / Малая Л.Т., Горб Ю.Г. - Харьков: Торсинг, 2002. - 768 с.
35. Мареев В.Ю. Лечение сердечной недостаточности на рубеже веков. Становятся ли положения доказательной медицины доказательствами для практикующих врачей? // Кардиология.- 2000.-№12. С. 4-11.
36. Митьков В.В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике. М.: - ВИДАР, 1998. - Том 5. 360 с.
37. Мищенко Т.С. Фибрилляция предсердий у пациентов с цереброваскулярными заболеваниями / Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. // Укр. кардіол. журн. - 2003. - №4. - С. 120-123.
38. Патофизиология заболеваний сердечно-сосудистой системы / Под ред. Л. Лили. М.: БИНОМ, Лаборатория знаний, 2003. 598с.
39. Поляков С.Г. Необходимость совершенствования оказания помощи больным пожилого возраста с недостаточностью кровообращения / Поляков С.Г., Глезер М.Г. // Клинич. геронтология. 1999. - № 4. С. 3-11.
40. Преображенский Д.В. Применение (β-адреноблокаторов при лечении хронической сердечной недостаточности у больных среднего и пожилого возраста (Результаты рандомизированных исследований) / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Алексеева Л.А. // Клинич. геронтология. - 2001. - №12. - С. 70-76.
41. Преображенский Д.В. Гипертрофия левого желудочка при гипертонической болезни. Часть ІІІ. Возможность обратного развития гипертрофии левого желудочка с помощью антигипертензивных препаратов / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Алехин М.Н., Батыралиев Т.А. // Кардиология. 2004. Т. 44, № 4. С. 89 94.
42. Преображенский Д.В. Современные подходы к лечению хронической сердечной недостаточности (по материалам рекомендаций Американской коллегии кардиологов и Американской ассоциации кардиологов 2001 г.) / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Батыралиев Т.А. // Consilium medium. 2002. T. 4, № 3. С. 151-162.
43. Преображенский Д.В. Диагностика и терапия хронической сердечной недостаточности / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Романова Н.Е. // Consilium medicum. - 2002. - Т. 4.- №11 (интернет).
44. Преображенский Д.В. Застойная хроническая сердечная недостаточность с нормальной систолической функцией левого желудочка / Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Шатунова И.М., Александрова А.Ю. // Кардиология. 2001. - № 1. С. 85-91.
45. Рачинский И.Д. Ишемическая болезнь сердца и артериальная гипертензия как факторы риска мозгового инсульта у больных пожилого возраста // Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ішемічної хвороби серця: профілактика ускладнень / Матеріали Пленуму правління Укр. наук. товариства кардіологів. - Київ, 2003. - С. 143.
46. Рачинский И.Д. Хроническая сердечная недостаточность в пожилом возрасте: актуальные клинические проблемы / Рачинский И.Д., Власенко М.А., Демихова Н.В. // Ліки України. - 2005. Додаток. - С. 113.
47. Рачинський І.Д. Фактор некрозу пухлин-a при хронічній серцевій недостатості та метаболічному синдромі / Рачинський І.Д., Деміхова Н.В. // Матеріали наук.-практ. конф. Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб”, присвячені пам’яті академіка Л.Т.Малої”. - Харків, 2005. - С. 191.
48. Рибера-Касадо Дж. М. Старение и сердечно-сосудистая система // Клинич. геронтология. - 2000. - № 11-12. - С. 28-36.
49. Свищенко Е.П. Коверекс (периндоприл) новый ингибитор ангиотензинпревращающего фермента длительного действия // Укр. кардіол. журн. 1998. - № 9. - С. 43-46.
50. Сердечные гликозиды / Под ред. А.И. Дядыка. - Донецк: Донбасс, 2000. - 300 с.
51. Серцево-судинні захворювання: Класифікація, схеми діагностики та лікування // Під ред. В.М. Коваленка та М.І. Лутая. К.: 2004. 95с.
52. Современная эхокардиография / Абдуллаев Р.Я., Соболь Ю.С.. Шиллер Н.Б., Э. Фостер. - Харьков: Фортуна-пресс, 1998. - 240 с
53. Соколов О.В. Влияние тироксина на мембранный потенциал и активность Nа-К-АТФазы гепатоцитов крыс разного возраста // Пробл. старения и долголетия. - 1993. - Т. 3, № 2. - С. 105-109.
54. Струтынский А.В. Эхокардиограмма: анализ и интерпртация: Учебн. пособ. М.: МЕДпресс-информ, 2003. 2-е изд. 208 с., ил.
55. Тиц Н.У. Клиническая оценка лабораторных тестов под редакцией // Перевод с английского И.В. Меньшиковой. М.: Медицина, 1986. 480 с.
56. Федоров Ю.В. Систолічна та діастолічна функція шлуночків серця на початковій стадії розвитку кальцинуючої хвороби серця / Федоров Ю.В., Ягенський А.В, Кондратюк О.А. // Український ревматологічний журнал. - 2002. - №1. - С. 45-48.
57. Фейгенбаум X. Эхокардиография/ Пер. с англ. М.: Видар, 1999. 512 с.
58. Физиология человека. / Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса: В 3 томах. М.: Мир, 1996. Т. 2. - 313
59. Целуйко В.И. Биохимические механизмы развития сердечной недостаточности / Целуйко В.И., Кравченко Н.А. // Укр. терапевт. журн. 2004. - № 4. С. 70-76.
60. Червонописька О.М. Порівняльна оцінка стану внутрішньосерцевої гемодинаміки у пацієнтів із діастолічною дисфункцією за типом анормального розслаблення на фоні хронічної ішемічної хвороби серця та міокардитів // Укр. ревматол. журн. 2003. - № 4 (14). С. 39-43.
61. Шилов А.М. Анемии при сердечной недостаточности / Шилов А.М., Мельник М.В., Сарычева А.А. // РМЖ. 2003. Том 11, № 9
62. ACC/AHA Guidelines for the evaluating and management of chronic heart failure in the adult: executive summary: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines // J. Amer. Coll. Cardiol. 2001. Vol. 38. P. 2101-2113.
63. ACC/AHA Guidelines for the Management of Patients With Chronic Heart Failure 2002 internet sourse: www.acc.org
64. Al-Ahmad A. Reduced kidney function and anemia as risk factors for mortality in patients with left ventricular dysfunction / Al-Ahmad A., Rand W.M., Manjunath G., Konstam M.A. // J. Am. Coll. Cardiol. 2001. Vol. 38. 955962
65. Albitar S. High dose enalapril impairs the response to the erythropoietin in haemodialysis patients / Albitar S., Genin R., Fen-Chong M., Servaux M.O., Bourgeon B. // Nephrol. Dial. Transplant. 1998. Vol. 13. 1206-1210.
66. Anand I. Anemia and change in haemoglobin over time related to mortality and morbidity in patients with chronic heart failure: Results from Val-HeFT / Anand I., Kuskowski M.A., Thomas S., Florea V.G. // Circulation. 2005. Vol. 112. 1121-1127.
67. Anand I. Anemia and its relationship to clinical outcomes in heart failure / Anand I., McMurray J.J., Whitmore J., Warren M., Pham A. // Circulation. 2004. Vol. 110. 149-154
68. Anand I.S. Pathogenesis of oedema in chronic severe anemia: studies of body water and sodium, renal function haemodynamic variables, and plasma hormones / Anand I.S., Chandrachekar Y., Ferrari R., Poole-Wilson P.A., Harris P.C. // Br. Heart J. 1993. Vol. 7-. 357-362
69. Anand I.S. Endothelium-delivered relaxing factor is important in mediating the high output state in chronic severe anemia / Anand I.S., Chandrachekar Y., Wander G.S. // J. Am. Coll. Cardiol. 1995. Vol. 25. - 14021407
70. Anand I.S. High output cardiac failure / Anand I.S., Florea V.G. // Curr. Treat. Options Cardiovasc. Med. 2001. Vol.3. 151-159
71. Androne A.S. Hemodilution is common in patients with advanced heart failure / Androne A.S., Katz S.D., Lund L., LaManca J., Hudaihed A. // Circulation. 2003. Vol. 107. 226-229
72. Anker S.D. Hormonal changes and catabolic/anabolic imbalance in chronic heart failure and their importance for cardiac cachexia / Anker S.D., Chua T.P., Ponikowski P., Harrington D. // Circulation. 1997. Vol. 96. - 526534
73. Anker S.D. Elevated soluble CD14 receptors and altered cytokines in chronic heart failure / Anker S.D., Egerer K.R., Volk H.D. // Am. J. Cardiol. 1997. Vol.79. - 14261430
74. Anker S.D. Anemia and survival in 3044 patients with chronic heart failure (CHF) in the ELITE II Trial / Anker S.D., Sharma R., Francis D. // Circulation. 2002. Vol. 106 (Suppl II). 472
75. Anker S.D. Acquired growth hormone resistance in patients with chronic heart failure: implications for therapy with growth hormone / Anker S.D., Volterrani M., Pflaum C.D., Strasburger C.J., Osterziel K.J., Doehner W. // J. Am. Coll. Cardiol. 2001. Vol. 38. - 4352
76. Arati S. Association between anaemia and N-terminal pro-B-type natriuretic peptide (NT-proBNP): Findings from the Heart and Soul Study / Arati S., Desai A., Kirsten Bibbins-Domingo // Eur. J. Heart Fail. 2007. Vol. 9. P. 886891.
77. Aurigemma G P. Predictive value of systolic and diastolic function for incident congestive heart failure in the elderly: the cardiovascular health study / Aurigemma G P., Gottdiener J.S., Shemanski L., Kitzman D. // J. Am. Coll. Cardiol. - 2001. - 15; 37, № 4. - P. 1042-1048.
78. Azizi M. Acute angiotensin-converting converting enzyme inhibition increases the plasma level of the natural stem cell regulator N-acetyl-seryl-aspartyl-lysyl-proline / Azizi M., Rousseau A., Ezan E. // J. Clin. Invest. 1996. Vol. 97. 839-844
79. Bay M. NT-proBNP: a new diagnostic screening tool to differentiate between patients with normal and reduced left ventricular systolic function. / Bay M., Kirk V., Parner J. // Heart. 2003. Vol. 89. P. 150-154.
80. Becerra S.P. Erythropoietin—an endogenous retinal survival factor / Becerra S.P., Amaral J. // N. Engl. J. Med. 2002. Vol. 347. 19681970
81. Blum A., Miller H. Pathophysiological role of cytokines in congestive heart failure / Blum A., Miller H. // Annu. Rev. Med. - 2001. - № 52. - P. 15 - 27.
82. Bonow R.O.