РАННЯ СИСТОЛІЧНА ДИСФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА Q‑ІНФАРКТ МІОКАРДА: КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ З ВКЛЮЧЕННЯМ b‑АДРЕНОБЛОКАТОРІВ З РІЗНИМИ ФАРМАКОЛОГІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ : РАННЯЯ СИСТОЛИЧЕСКАЯ дисфункция левого желудочка У БОЛЬНЫХ Q-инфаркта миокарда: клиническое значение, ПАТОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕНИЯ С ВКЛЮЧЕНИЕМ b-адреноблокаторы С РАЗЛИЧНЫМИ фармакологическими свойствами

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О. О. Богомольця
На правах рукопису

Безродний Андрій Борисович

УДК: 616.124.2-008.6:616.127-005.8]-092-085.22

РАННЯ СИСТОЛІЧНА ДИСФУНКЦІЯ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА Q‑ІНФАРКТ МІОКАРДА: КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ З ВКЛЮЧЕННЯМ b‑АДРЕНОБЛОКАТОРІВ
З РІЗНИМИ ФАРМАКОЛОГІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

14.01.11 кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
АМОСОВА Катерина Миколаївна
член-кореспондент АМН України доктор медичних наук, професор

Київ - 2009

Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
Рання систолічна дисфункція лівого шлуночка у хворих на Q‑інфаркт міокарда патофізіологічні механізми, особливості ремоделювання та підходи до лікування таких хворих

РОЗДІЛ 2.
Загальна характеристика клінічних спостережень та методи дослідження
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
2.2. Методи дослідження

РОЗДІЛ 3
Особливості клінічного перебігу гострого Q-інфаркту міокарда у хворих із систолічною дисфункцією ЛШ в сучасних умовах лікування та морфофункціональний стан міокарда таких хворих
3.1. Особливості клінічного перебігу та безпосередні виходи у хворих на Q-інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ
3.2. Фактори ризику несприятливого безпосереднього виходу у хворих на Q‑інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ
3.3. Ремоделювання ЛШ параметри його систолічної та діастолічної функції у хворих на Q-інфаркт міокарда з ФВ<45% в динаміці гострого періоду та у віддалені строки
3.4. Частота гібернації міокарда у хворих на Q- інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ

РОЗДІЛ 4.
Показники системного імунного запалення та нейрогуморальної активації у хворих на Q-інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ
4.1. Особливості змін показників неспецифічного імунного запалення в крові у хворих на Q-інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ
4.2. Вплив ранньої систолічної дисфункції ЛШ на вираженість нейрогуморальної активації у хворих на Q-інфаркт міокарда за даними оцінки сироваткового рівня NT-pro-ANP і ВСР

РОЗДІЛ 5.
Порівняльна оцінка впливу бісопрололу та метопрололу на ремоделювання та систолічну функцію лівого шлуночка у хворих на Q‑інфаркт міокарда з фракцією викиду менше 45% при тривалому спостереженні

РОЗДІЛ 6.
Порівняльна оцінка впливу довготривалого лікування з включенням бісопрололу та метопрололу на зміни показників системного імунного запалення та вираженість нейрогуморальної активації у хворих на Q-інфаркт міокарда із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ
6.1. Вплив терапії бісопрололом у порівнянні і метопрололом на сироваткові рівні СРБ, ІЛ-6 та NT-pro-ANP у хворих на Q-інфаркт міокарда із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ
6.2. Порівняльна оцінка варіабельності ритму серця у хворих на Q-інфаркт міокарда з систолічною дисфункцією ЛШ у динаміці лікування з включенням b‑адреноблокаторів із різними фармакологічними властивостями

РОЗДІЛ 7.
Аналіз і узагальнення результатів досліджень

ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І СКОРОЧЕНЬ
АГ артеріальна гіпертензія
АПФ ангіотензинперетворювальний фермент
ВСР варіабельність серцевого ритму
ГІМ гострий інфаркт міокарда
ГХ гіпертонічна хвороба
ГЛШН гостра лівошлуночкова недостатність
ДНПВ діаметр нижньої полої вени
ЕхоКГ ехокардіографія
ЗСЛШ задня стінка лівого шлуночка
ІАПФ інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту;
ІЛ-6 інтерлейкін-6;
ІМ інфаркт міокарда;
КДІ кінцево-діастолічний індекс
КДО кінцево-діастолічний об’єм
КСІ кінцево-систолічний індекс
КСО кінцево-систолічний об’єм
ЛШ лівий шлуночок
МШП міжшлуночкова перетинка
САТ систолічний артеріальний тиск
СІ серцевий індекс
СН серцева недостатність
СРБ С-реактивний білок
УІ ударний індекс
ФВ фракція викиду
ЦД цукровий діабет
ЧСС частота серцевих скорочень
Е/А відношення максимальних швидкостей раннього та пізнього діастолічного кровотоків
Р1/Р2 відношення периметру експансії зони інфарціювання до периметру лівого шлуночка
NT-pro-ANP передсердний натрійуретичний фактор.

ВСТУП

Актуальність теми
Хвороби серцево-судинної системи належать до провідних серед причин утрати працездатності й смертності у світі та в Україні, зокрема [1,22,23,25,34]. Особливе значення серед хвороб серцево-судинної системи має проблема інфаркту міокарда (ІМ) та гострої серцевої недостатності (СН) як ускладнення ІМ, яка асоціюється із значно вищою летальністю та гіршим прогнозом у таких хворих [2,19,24,36,71]. Велика увага приділяється вивченню механізмів розвитку гострої СН та ролі ранньої систолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) у її прогресуванні [1,3,21,25,38,82].
У попередніх дослідженнях було показано вплив на виникнення та тяжкість перебігу гострої серцевої недостатності таких факторів, як розмір ІМ, локалізація ураження, гостра дисфункція мітрального клапана, дискоординація перед- та післянавантаження серця, наявність та вираженість кардіосклерозу, що передував ІМ [24,25,35,162]. Розроблено схеми прогнозування перебігу ІМ залежно від наявності чи відсутності гострої серцевої недостатності та класу гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН) за класифікацією T.Killip, J.Kimball. Проте досі остаточно не з’ясовані фактори, які чинять виникнення ранньої систолічної дисфункції ЛШ у хворих на Q‑ІМ, та її вплив на перебіг госпітального періоду та виходи гострого ІМ (ГІМ) в сучасних умовах лікування з широким використанням методів і препаратів з доведеною ефективністю — тромболітичної і антитромбоцитарної терапії, перкутанної транслюмінальної коронаро-ангіопластики, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ), статинів, b-адреноблокаторів (b-АБ ) [133,134,166].
Складні патофізіологічні процеси, які поєднує в собі поняття „раннього ремоделювання ЛШ”, починають відбуватися вже в перші години ІМ [24,54,72,153,154]. Імовірно, що в подальшому вони визначатимуть характер та напрямленість пізнього ремоделювання ЛШ, сприятимуть зниженню насосної функції ЛШ та можуть бути предикторами формування застійної СН у постінфарктному періоді. Але роботи, в яких досліджується феномен „раннього ремоделювання” поодинокі та суперечливі [64]. Практично немає праць, в яких проаналізовано вплив „раннього ремоделювання” ЛШ у хворих із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ на характер перебігу ІМ та прогноз у післяінфарктному періоді. Залишається недостатньо вивченою можливість медикаментозної корекції „раннього ремоделювання” ЛШ і пов`язаної з ним дисфункції ЛШ із застосуванням b-АБ. Проведені дослідження у цьому напрямку стосуються переважно ІАПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину-ІІ [133,138].
Останні дослідження свідчать, що у хворих на ІМ порушується функціонування систем нейрогуморальної активації [23,71,79,118,123]. Так, за даними незначної кількості робіт, однією із важливих ланок патогенезу гострого когронарного синдрому (ГКС) вважається розвиток системного імунного запалення, яке оцінюють за вмістом у крові цитокінів, які поділяють на про- та протизапальні [23]. Але в сучасній літературі дані про те, які конкретно цитокіни необхідно визначати у хворих на гострий ІМ і чому саме їх, є суперечливими та неоднозначними.
Динаміка змін та прогностичне значення NT-pro-ANP та інтерлейкіну-6 (IЛ-6) у хворих на ІМ із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ не досліджувалися зовсім.
Рання систолічна дисфункція у хворих на гострий Q-інфаркт міокарда є одним з найтяжчих ускладнень, що виникають у першу добу захворювання, і, як правило, свідчить про великий об’єм ураження міокарда та є надзвичайно несприятливим фактором подальшого прогнозу захворювання.
Це зумовлює актуальність та необхідність подальшого вдосконалення профілактики й лікування ранньої систолічної дисфункції у хворих на гострий Q-інфаркт міокарда, прямої порівняльної оцінки β‑адреноблокаторів із різними фармакологічними властивостями при довготривалому спостереженні з метою порівняння їх антиішемічної дії, здатності запобігати післяінфарктному ремоделюванню лівого шлуночка, впливу на вегетативне забезпечення серцевої діяльності та зміни нейрогуморальної активації.
За результатами наших досліджень і спостережень у процесі лікування хворих на гострий Q-інфаркт міокарда з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ представлено нове розв’язання одного з актуальних завдань кардіології удосконалення вибору антиішемічної терапії у таких хворих шляхом прямої порівняльної оцінки ефективності β-адреноблокаторів із різними фармакологічними властивостями за довготривалого спостереження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках комплексної науково-дослідницької теми кафедри внутрішньої медицини №2 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця «Біохімічні механізми регуляції функції ендотелію у хворих із різними варіантами серцевої недостатності» (номер державної реєстрації 0105U003278, термін виконання 20042008рр.).
Мета роботи:
На основі визначення патофізіологічних механізмів розвитку ранньої систолічної дисфункції ЛШ при Q-ІМ, особливостей його ремоделювання та ефективності медикаментозної корекції за допомогою b‑адреноблокаторів із різними фармакологічними властивостями вдосконалити рекомендації щодо лікування таких хворих.
Завдання дослідження:
1. Визначити фактори ризику розвитку ранньої систолічної дисфункції ЛШ у хворих на Q-ІМ та її вплив на клінічний перебіг, безпосередні виходи ІМ, раннє та пізнє ремоделювання ЛШ та його функціональний стан у динаміці післяінфарктного періоду в сучасних умовах лікування.
2. З’ясувати роль системного імунного запалення за даними визначення сироваткового вмісту С-реактивного білка (СРБ) та ІЛ-6 та нейрогуморальної активації у розвитку і прогресуванні систолічної дисфункції ЛШ у хворих на Q-ІМ.
3. Провести порівняльну оцінку впливу бісопрололу та метопрололу в складі комплексної терапії хворих на Q-інфаркт міокарда з фракцією викиду (ФВ) < 45 % на ремоделювання та систолічну функцію лівого шлуночка при тривалому спостереженні.
4. Провести порівняльну оцінку впливу бісопрололу та метопрололу тартрату на вираженість системного імунного запалення за даними визначення сироваткового вмісту прозапальних цитокінів та нейрогуморальну активацію за даними визначення NT-pro-ANP та варіабельності серцевого ритму (ВСР) у хворих на Q-інфаркт міокарда з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ.
5. На основі визначення ефективності бісопрололу у порівнянні з метопрололом щодо корекції ремоделювання ЛШ, його дисфункції та змін показників нейрогуморальної активації та запалення у хворих на Q-інфаркт міокарда з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ розробити рекомендації по його застосуванню у лікуванні таких хворих.
Об’єкт дослідження: перебіг та виходи первинного Q-ІМ з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ.
Предмет дослідження: систолічна та діастолічна функція ЛШ серця, показники системного запалення, варіабельність серцевого ритму та виходи захворювання у хворих на Q-ІМ з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ.
Методи дослідження: загальноклінічне обстеження, лабораторне обстеження (загальний аналіз крові, рівень креатиніну, електролітів, трансаміназ, білірубіну, IЛ-6, СРБ та NT-pro-ANP у динаміці лікування у хворих на Q-ІМ із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ; інструментальні методи обстеження ехокардіографічне (ЕхоКГ) та допплер-ЕхоКГ дослідження з визначенням структурно-функціональних змін ЛШ (стан систолічної та діастолічної функцій) на 1-шу, 25-у добу та через 6 міс від початку Q-ІМ; стрес-ЕхоКГ з добутаміном, варіабельність серцевого ритму, статистичні та математичні методи обробки наукових даних.
Наукова новизна одержаних результатів:
- уперше встановлено зв'язок вираженості активації системного імунного запалення та NT-pro-ANP у першу добу у хворих на Q-ІМ із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ зі ступенем систолічної дисфункції ЛШ, гострої лівошлуночкової недостатності, а також прогностичне значення її вираженості у цієї категорії пацієнтів;
- уперше проведено порівняльний аналіз ефективності лікування хворих на Q-ІМ із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ b‑адреноблокаторами з різними фармакологічними властивостями бісопрололом та метопрололу тартратом та встатановлено більшу вираженість позитивного впливу саме b-адреноблокатора бісопрололу на показники систолічної функції та ремоделювання ЛШ, а також нейрогуморальну активацію за даними ВСР та сироваткового вмісту NT-pro-ANP протягом тривалого спостереження за однакового негативного хронотропного ефекту;
- уперше встатановлено більшу вираженість позитивного впливу b‑адреноблокатора бісопрололу порівняно із метопрололу тартратом на показники системного запалення за даними рівнів IЛ-6, СРБ та NT-pro-ANP у хворих на Q-ІМ із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ.

Практичне значення одержаних результатів.
На основі отриманих даних обґрунтовано доцільність активного застосування в лікуванні хворих на Q-ІМ із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ методів із доведеною ефективністю щодо запобігання розвиткові тяжких ускладнень і їх корекції.
Доведено доцільність застосування в лікуванні таких хворих b‑адреноблокатора бісопрололу, який у порівнянні з метопрололом має вираженіший позитивний вплив на показники кардіогемодинаміки, системного імунного запалення та NT-pro-ANP і показників варіабельності серцевого ритму, та доведено його задовільну переносність.
Впровадження результатів у практику.
Практичні рекомендації, що базуються на основних положеннях дисертації, впроваджені в практику роботи відділень кардіологічного профілю Центральної міської клінічної лікарні м. Києва та ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» АМН України (м. Київ).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно було розроблено методику обстежень, обстежено клінічно та ехокардіографічно всіх хворих у динаміці спостереження та лікування і осіб групи порівняння, проведено збір ретроспективного матеріалу, виконано патентно-інформаційний пошук, результати якого представлено в розділі „Огляд літератури”, проаналізовано результати досліджень та проведено їх статистичну обробку, на основі чого підготовлені до друку всі наукові статті у фахових виданнях, підготовлено до захисту дану дисертацію. Пошукачем не використовувалися ідеї або розробки співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення та результати дисертації доповідались на спільному засіданні співробітників кафедри внутрішньої медицини №2 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (протокол №19 від 26 листопада 2008 р.) та на засіданні Апробаційної ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця «Загальні питання внутрішніх хвороб» (протокол № 120 від 28 листопада 2008 р.). Також результати дисертаційної роботи було представлено доповідями й тезами на VII Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2022 вересня 2007 р.) і на засіданні Робочої Групи Європейського кардіологічного товариства: Acute Cardiac Care, 1416 жовтня 2007 р., Тель-Авів, Ізраїль; Acute Cardiac Care, 2528 жовтня 2008 р., Версаль, Франція.
Публікації матеріалів дослідження. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, із них 4 статті у зареєстрованих ВАК України фахових виданнях; отримано один деклараційний патент України.

Список литературы

Висновки
У дисертаційній роботі представлене нове рішення актуальної наукової задачі удосконалення лікування хворих на гострий ІМ з зубцем Q із ФВ <45% і помірною ГЛШН шляхом попередження прогресування ремоделювання ЛШ і корекції систолічної дисфункції завдяки використанню b-адреноблокатора пролонгованої дії бісопрололу з 1-ї доби захворювання.
1. Наявність ранньої систолічної дисфункції ЛШ у хворих на гострий ІМ, навіть за умов широкого застосування сучасних методів лікування ІМ з доведеною ефективністю, істотно погіршує його клінічний перебіг та прогноз, сприяючи збільшенню госпітальної летальності в 2,1 рази, частоти ГЛШН ІІІІІ класів в 2,1 рази, кардіогенного шоку в 3,2 рази порівняно з хворими зі збереженою систолічною функцією ЛШ при відсутності суттєвої їх відмінності по віку, статі, частоті супутнього ЦД, АГ та терміну госпіталізації.
2. Хворі первинним Q‑ІМ із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ відрізняються від хворих без такої розвитком ранньої (на 1-шу добу) дилатації ЛШ, яка прогресивно наростає в ранній (на 57 добу) і пізній (6 міс) період, супроводжуючись прогресуючою дилатацією ЛП та розвитком ексцентричної гіпертрофії міокарда ЛШ до 25 доби. Не дивлячись на лікування метопрололом з адекватним контролем ЧСС, у них виявляється менш виражене і більш пізнє (на 6-й міс), ніж у хворих без систолічної дисфункції, збільшення УІ та зменшення діастолічної дисфункції міокарда по релаксаційному типу при відсутності позитивної динаміки показників скоротливості ЛШ у фазу вигнання.
3. Факторами ризику розвитку ранньої систолічної дисфункції ЛШ та несприятливого виходу Q-ІМ в сучасних умовах лікування є перенесений раніше ІМ та передня його локалізація. Попередня нестабільна стенокардія асоціюється з меншим (на 10,4%) ризиком розвитку ранньої систолічної дисфункції ЛШ незалежно від локалізації ІМ.
4. Ремоделюванню ЛШ при передній локалізації ІМ у хворих з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ сприяє більша схильність до розвитку ранньої «експансії» зони інфарціювання уже в 1-шу добу (58,2% проти 36,0% у хворих без систолічної дисфункції), а при задній розвиток помірної мітральної регургітації внаслідок ішемічної дисфункції папілярних м’язів (31,8% проти 13,8% відповідно).
5. Рання систолічна дисфункція ЛШ у хворих на Q-ІМ асоціюється з меншою (на 54,2%) частотою гібернації міокарда на 25-ту добу, порівняно з такою при збереженій систолічній функції ЛШ.
6. Для хворих на Q‑ІМ з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ і ГЛШН I-II класу характерне більш значне порівняно з хворими без такої неспецифічне імунне запалення за даними рівнів СРБ та інтерлейкіну-6 в плазмі крові на 1-шу добу захворювання із зменшенням на 25-ту добу, яке корелює із вираженістю ремоделювання ЛШ, рівнем NT-pro-ANP та активацією симпатичної нервової системи за даними варіабельності серцевого ритму.
7. Наприкінці гострого періоду Q-ІМ у хворих з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ і ГЛШН ІІІ класу визначається більш значна активація симпатичної нервової системи та суттєвіше зниження активності парасимпатичної нервової системи у спокої та при об’ємному навантаженні, ніж у хворих зі збереженою ФВ, при однаковому контролі ЧСС за допомогою b-адреноблокатора метопрололу, вираженість яких корелює з КДІ ЛШ та рівнем NT-pro-ANP. Через 6 міс лікування ці зміни вегетативного тонусу і забезпечення у хворих з початково зниженою ФВ значно зменшуються, а у хворих зі збереженою систолічною функцією практично зникають.
8. Використання у лікуванні хворих на Q-ІМ з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ і ГЛШН III класу бісопрололу (у дозі з 1,25 до 10 мг/добу) гальмує розвиток ранньої та пізньої (до 6-ти місяців) дилатації ЛШ, яка спостерігається при терапії метопрололу тартратом (у дозі з 12,5 до 150 мг/добу) і сприяє стійкому покращанню (на 7,1%) ФВ ЛШ, починаючи з 25-ї доби, чого не відмічається при застосуванні метопрололу.
9. Лікування хворих на Q-ІМ з ФВ<45% із включенням бісопрололу супроводжується більш вираженою, ніж при використанні метопрололу тартрату, позитивною динамікою сироваткових рівнів СРБ, ІЛ-6 та NT-pro-ANP на 25-ту добу і менш вираженими порушеннями вегетативного тонусу і забезпечення у вигляді активації симпатичної нервової системи та зниження резерву парасимпатичної нервової системи, за даними ВСР, при однаковому негативному хронотропному ефекті.

Практичні рекомендації
1. У хворих на гострий ІМ із зубцем Q і ранньою систолічною дисфункцією ЛШ, яких відрізняє від хворих з ФВ≥45% більша частота передньої локалізації ІМ в анамнезі, ускладнення ГЛШН ІІІV класів та більш висока госпітальна летальність, доцільно приділяти більшу увагу використанню методів лікування з доведеною ефективністю щодо покращення прогнозу, зокрема первинному ПКВ, тромболітичній та подвійній дезагрегантній терапії, застосуванню іАПФ, b-адреноблокаторів.
2. З урахуванням більш значного коригуючого впливу бісопрололу, порівняно з метопрололом, на ремоделювання та систолічну функцію ЛШ, вираженість системного імунного запалення і нейрогуморальну активацію у хворих на Q-ІМ з ФВ<45% та помірною ГЛШН, а також його доброї переносимості при ранньому (з 1-ї доби) призначенні, доцільно рекомендувати розширене використання цього b-адреноблокатора у таких хворих (при відсутності протипоказів) шляхом титрування дози з 1,25 мг до 10 мг на добу, або максимально переносимої дози.

Література
1. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология в 2-х томах. - Киев, 1997. - 720 с.
2. Амосова Е.Н. Острая сердечная недостаточность при инфаркте мио­карда // Журнал практического врача. - 1996. - № 1. - С. 13 - 16.
3. Амосова Е.Н., Бойчак М.П., Саблин А.В., Мясников Г.В., Сидорова Н.Н., Прудкий И.В., Запорожец О.Б. Изменения систолической и диастолической функций левого желудочка у больных инфарктом миокарда с зубцом Q, осложненным умеренной острой левожелудочковой недостаточностью в динамике острого периода заболевания // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- Київ.- 2000.- С. 105-112
4. Амосова Е.Н., Запорожец О.Б. Влияние раннего ремоделирования левого желудочка сердца на состояние его систолической и диастолической функции у больных с острым инфарктом миокарда в динамике госпитального периода // Укр. кард. журнал.- 2001.- №1.- с. 17-20.
5. Амосова Е.Н., Запорожец О.Б., Казаков В.Е. и соавт. Влияние ингибитора ангиотензинпревращающего фермента эналаприла и блокатора рецепторов ангитензина лосартана на раннее ремоделирование левого желудочка у больных с острым инфарктом миокарда и его клиническое течение // Український медичний часопис.- 1999.- №4.- С. 91-96
6. Амосова К.М., Безродний А.Б., Андрєєв Є.В., Прудкий І.В., Кудлай В.Д., Запорожец О.Б., Герула О.М. Порівняльна оцінка варіабельності ритму серця у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда, із зниженою та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка у динаміці лікування із включенням b-адреноблокаторів. // Серце і судини. 2008. №3. с.66-74
7. Амосова К.М., Безродний А.Б., Прудкий І.В. та інші. Порівняльна оцінка впливу лікування з включенням бісопрололу та метопрололу на зміни показників системного імунного запалення та передсердного натрійуретичного фактора у хворих на Q-інфаркт міокарда із фракцією викиду менше 45%. // УКЖ. 2008. №3. с.18-23.
8. Амосова К.М., Безродний А.Б., Прудкий І.В., Кудлай В.Д. Порівняльна оцінка впливу бісопролола та метопролола на ремоделювання та систолічну функцію лівого шлуночка у хворих на Q‑інфаркт міокарда із фракцією викиду менше 45% при тривалому спостереженні. // Серце і судини. 2007. №4. с.38-45.
9. Амосова К.М., Безродний А.Б., Прудкий І.В., та інші. Особливості клінічного перебігу, прогнозу та морфофункціонального стану міокарда у хворих на Q‑інфаркт міокарда із ранньою систолічною дисфункцією лівого шлуночка в сучасних умовах їхнього лікування. // Український медичний часопис. 2005. № 4(48). с.56-60.
10. Амосова К.М., Прудкий І.В., Саблін А.В., Адамчук І.А., Кудлай В.Д., Запорожець О.Б., Казаков В.Є. Вплив раннього використання еналаприлу на тлі терапії нітрогліцеріном на внутрішньосерцеву гемодинаміку хворих на гострий інфаркт міокарда з помірною гострою лівошлуночковою недостатністю // Ліки.- 1997.- №1.- С. 3-12.
11. Алехин М.Н., Седов В.П. Допплерэхокардиография в оценке диастолической функции левого желудочка // Тер.архив. - 1996. - № 12. - С. 84 -88.
12. Бобров В.О., Долженко М.М. Холтерівське моніторування, велоергометрія і стрес-ехокардіографія з добутаміном в діагностиці післяінфарктної ішемії міокарда // Галицький лікарський вісник.- 1999. Т.6. число 4. -С.17-19.
13. Бобров В.О., Стаднюк Л.А., Крижанівський В.О. Ехокардіографія. Київ: Здоров’я, 1997. 152 с.
14. Бобров В.О., Чубучний В.М., Жарінов О.Й. Дослідження варіабельності серцевого ритму у кардіологічній практиці (методичні рекомендації). // Київ, 99 24с.
15. Братусь В.В., Шумаков В.А., Талаева Т.В. (2004) Атеросклероз, ишемическая болезнь сердца, острый коронарный синдром. Четверта хвиля, Київ, 576 с.
16. Воронков Л.Г, Чабан Т.И. Вегетативная регуляция сердечного ритма при сердечной недостаточности: клиническое значение, возможности оценки и коррекции: В кн. «Порушення ритму серця: Biкoвi аспекти».— К., 2000.— С. 52—55.
17. Воронков Л.Г.Патогенез и клиническая диагностика хронической сердечной недостаточности//Доктор.-2001.-№4.-с.13-17
18. Жарінов О.Й., Черняга-Ройко У.П. Дослідження варіабельності ритму серця: чи з’являться нові узгоджені рекомендації? // УКЖ. 2007. №6.
19. Иркин О.И. Предикторы развития и возможности профилактики ранней постинфарктной дилатации полости левого желудочка сердца // Український медичний часопис. - № 4.(42) 2004. С. 100 104.
20. Иркин О.И. Ранняя постинфарктная дилатация полости левого желудочка: причины возникновения и возможности профилактики Автореф. дис. д-ра мед. наук. К. 2004.
21. Иркин О.И. Сравнение эффективности ингибитора ангиотензинпревращающего фермента каптоприла, блокатора рецепторов ангиотензина II первого типа ирбесартана и их комбинации в профилактике ранней постинфарктной дилатации полости левого желудочка // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва.- № 3.- 2004.- С.35-41.
22. Иркин О.И., Пархоменко А.Н., Кушнир С.П. и др. Сравнительная оценка эффективности ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента разных поколений при остром инфаркте миокарда: влияние на процесс ранней дилатации полости левого желудочка// Український кардіологічний журнал. - № 3. 2004. С. 0 0
23. Коваленко В.М.Стан здоров’я народу України у зв’язку із хворобами системи кровообігу та можливі шляхи його покращення. Аналітично-статистичний посібник для лікарів-кардіологів, ревматологів, теарпевтів загальної практики. К., 2004. с.124.
24. Крижанівський В.О. Діагностика та лікування інфаркту міокарда. - К.: Фенікс, 2000.- С. 451
25. Лутай М.И. Систолическая дисфункция левого желудочка у больных с ишемической болезнью сердца. Клиническое значение гибернированного миокарда//Доктор.-2001.-№4.-с.30-34
26. Нетяженко В.З. Особливості ведення окремих категорій хворих із гострим інфарктом міокарда й елевацією сегмента ST та стратифікація ризику (за рекомендаціями Європейського товариства, 2002) // Ліки Укаїни. - 2004. - №1. - с.10-14
27. Нетяженко В.З., Гонтар А.М. Супутня антитромботична терапія гострого інфаркту міокарда нові напрямки та перспективи. // Внутрішня медицина. 2007. № 3. с. 21-25.
28. Нетяженко В.З., Мошковська Ю. Сучасні погляди на визначення біохімічних маркерів ушкодження міокарда у хворих із гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST // Ліки Укаїни. - 2004. -№2. - с.10-15.
29. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Гавриленко Т.И. Взаимосвязь уровней провоспалительных цитокинов, С-реактивного белка и развития ранней постинфарктной дилатации полости левого желудочка сердца. // УКЖ. 2004. №4. с.48-54
30. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Кушнир С.П.. Клинические аспекты постинфарктного ремоделирования левого желудочка. // Доктор. 2001. №4 (8). с.36-40.
31. Пархоменко А.Н., Иркин О.И., Попов Е.Р. и др. Ранняя постинфарктная дилатация левого желудочка: связь с развитием электрической нестабильности сердца и ухудшением прогноза // Укр. кард. журнал (додаток).- 1995.- с. 3-8.
32. Пархоменко О.М., Гур’єва О.С., Шумаков О.В., Іркин О.І. Клініко-інструментальні маркери оцінки несприятливого перебігу госпітального періоду гострого інфаркту міокарда. // УКЖ. 2005. №6.
33. Пархоменко О.М., Кожухов С.М., Іркін О.І. та ін. Гостра серцева недостатність у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST на ЕКГ: клінічний перебіг та прогноз. // Український медичний часопис. 2008. №4(66). С. 48-53.
34. Сыркин А.Л. Инфаркт миокарда М.: Медицина, 1991.- 304 с.
35. Тейлор Дж. Основи кардіологічної практики К.:1999-252с.
36. Флоря В.Г., Мареев В.Ю., Самко А.А. и соавт. Ремоделирование левого желудочка у пациентов с первичным поражением миокарда // Кардиология.- 1997.- №2.- С.10-15
37. Чабан Т.И. Вегетативная регуляция сердечного ритма при сердечной недостаточности: клинико-патогенетическое значение и возможности коррекции: Автореф. дис. д-ра мед. наук. К. 2001.
38. Черняга-Ройко У.П. Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда: Автореф. дис. канд. мед. наук. Львів. 2006.
39. Шиллер Н., Осипов М.А. Клиническая эхокардиография.- М., 2005.- 344 с.
40. Шумаков В.А., Малиновская И.Э., Следзевская И.К. и др. Особенности клинического течения острого инфаркта миокарда, осложненного ранней постинфарктной стенокардией // Український кард. журнал. 2000. - № 4. С.39-41.
41. Шумаков В.О. Медикаментозне та хірургічне лікування гострого коронарного синдрому // Практична ангiологія. 2008. N3. С.31‑37.
42. Шумаков В.О. Сучасні рекомендації з лікування гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST // Український кардіологічний журнал. Додаток 2/2008. С. 1317.
43. Шумаков В.О., Малиновська І.Є., Терешкевич Л.П. та ін. Відновлення функції ендотелію після інфаркту міокарда у хворих з артеріальною гіпертензією // Український кардіологічний журнал. 2008. № 6. С. 3641.
44. Alhaddad I. A., Hakim I., Siddiqi F. et al. Early exercise after experimental myocardial infarction: effect on left ventricular remodeling // Coron. Artery Dis. 1998. Vol. 9. P. 319 327
45. Amosova E.N., Bezrodny A. B., Prudkiy I. V. Comparative influence of bisoprolol and metoprolol on left ventricular systolic function, remodelling and immune inflammation in Q-wave myocardial infarction // Acute Cardiac Care. 2008. Vol. 10, Suppl. 3. Abst. 262. (Acute Cardiac Care Congress, 2528 October 2008, Versailles, France). P. 8182.
46. Amosova E., Bezrodny A., Prudkiy I., Kudlay V. Influence of bisoprolol and metoprolol on left ventricular remodeling, systolic function and immune inflammation parameters in Q-wave myocardial infarction. // Acute Cardiac Care. 2007. Volume 9. №3. (Acute Cardiac Care Congress, 14-16 October 2007, Tel Aviv, Israel). p. 176-188.
47. Anselmi M, Golia G, Cicoira M, et al. Prognostic value of detection of myocardial viability using low-dose dobutamine echocardiography in infarcted patients. // Am J Cardiol. 1998. Vol. 81. 21G8G.
48. Barron H.V., Viskin S. Autonomic markers and prediction of cardiac death after myocardial infarction // Lancet.-1998.-Vol. 351.-Р. 461-462.
49. Bassand J.P. Left ventricular remodelling after acute myocardial infarction-solved and unsolved issues. // European Heart Journal. - 1995. -Vol.16 (Suppl I). -P. 58-63.
50. Bernard De Bruyne, Guy R. Heyndrickx, Changes in Infarct Size and Left Ventricular Ejection Fraction J. Am. Coll. Cardiol. 2007;50;157-158
51. Beta-Blocker Heart Attack Trial Research Group. A randomized trial of propranolol in patients with acute myocardial infarction. I. Mortality results. // JAMA. 1982. 247. P.1707-14.
52. Bigger J.T., J.R., Fleiss J.L., Steinman R.C. et al. Freguency domain measures of heart period variability and mortality after myocardial infarction // Circulation.- 1992.- Vol. 85.- P. 164-171.
53. Bodi V., Sanchis J., Berenguer A. Wall motion of noninfarcted myocardium. Relationship to regional and global systolic function and to early and late left ventricular dilation // : Intern. J. Cardiol. 1999. Vol. 71. P. 157 165
54. BohlerS., SaubaduS., ScheldewaertR., FigullaH.Betaxolol versus carvedilol in chronic heart failure (BETACAR study) rationale and design.Arzneim Forsch//Drug. Res.-1999.-.49.-P.311317.
55. Bolognese L., Cerisano G. Early predictors of left ventricular remodeling after acute myocardial infarction // Amer. Heart J. 1999. Vol. 138, N. 2. Pt. 2. P. S79 S83
56. Bolognese L., Cerisano G., Buonamici P. et al. Influence of infarct-zone viability on left ventricular remodeling after acute myocardial infarction // Circulation. 1997. Vol. 96. P. 3353 3359
57. Bonarjee VV, Omland T, Nilsen DW, Carstensen S, Berning J, Edner M, Caidahl K. Left ventricular volumes, ejection fraction, and plasma proatrial natriuretic factor (1-98) after withdrawal of enalapril treatment initiated early after myocardial infarction. CONSENSUS II Multi-Echo Study Group. // Br Heart J. 1995. Jun. v.73(6). p.506-10.
58. Borrow K.M., Lang R.M., Neumann A. et al. Physiologic mechanism governing hemodynamic responses to positive inotropic therapy in patients with dilated cardiomyopaty//Circulation.-1988.-V.77.-p.625-637
59. Bosimini E., Giannuzzi P., Temporelli P. L. Electrocardiographic evolutionary changes and left ventricular remodeling after acute myocardial infarction: results of the GISSI-3 Echo substudy // J. Amer. Coll. Cardiol. 2000. Vol. 35. P. 127 135
60. BristowM.R.Mechanism of action of beta-blocking agents in heart failure.// Am J Cardiol.-1997.- .80.-P.26L40L
61. Carpeggiani C., L'Abbate A., Landi P., et al. Early assessment of heart rate variability is predictive of in-hospital death and major complications after acute myocardial infarction // Int. J. Cardiol. 2004. Vol. 96. Р. 361-368
62. CIBIS-II Investigators and Committees. The Cardiac Insufficiency Bisoprolol Study II (CIBIS-II): a randomised trial.// Lancet.- 1999.- 353.- P.913.
63. Cohen MV, Lui GS, Downey JM. Preconditioning causes improved wall motion as well as smaller infarcts after tran­sient coronary occlusion in rabbits. Circulation 1991; 84: 341-9.
64. Cohn J.N., Ferrari R., Sharpe N. Cardiac remodeling: concepts and clinical implications. A consensus paper from an international forum on cardiac remodeling. // J Am Coll Cardiol.- 2000.- 35.- P.569582
65. Colonna P., Iliceto S. Myocardial infarction and left ventricular remodeling: results of the CEDIM trial. Carnitine Ecocardiografia Digitalizzata Infarto Miocardico // Amer. Heart J. 2000. Vol. 139, N. 2. Pt. 3 P. 124 130
66. Dargie H., Colucci W. et al. Effect of carvedilol on outcome after myocardial infarction in patients with left ventricular dysfunction: the CAPRICORN randomised trial. // Lancet. 2001. v.357. p.1385-1390
67. Davies M., Giles T. ACE inhibitors in heart failure: Advancing clinical practice // Cardiology. 1996 Vol. 87, suppl. 1. P. 5 15
68. Doughty R. N., Whalley G. A. Effects of Carvedilol on Left Ventricular Remodeling After Acute Myocardial Infarction: The CAPRICORN Echo Substudy. // Circulation. 2004. 109.P.201-206
69. Doughty R.N., Whalley G.A., Gamble G., et al, on behalf of the Australia-New Zealand Heart Failure Research Collaborative Group. Left ventricular remodelling with carvedilol in patients with congestive heart failure due to ischaemic heart disease. J Am Coll Cardiol.- 1997.- 29.-P.10601066.
70. DoughtyR.N, MacMahonS., SharpeN.Beta-blockers in heart failure: promising or proved?// JACC.-1994.-23.-P.81421
71. Doulalas A.D., Flather M.D., Pipilis A., et al. Evolutionary pattern and prognostic importance of heart rate variability during the early phase of acute myocardial infarction // Int. J. Cardiology. 2001. Vol. 77. Р. 169-179.
72. Dujardin K., Enriquez-Sarano M. et al. Echocardiographic assessment of left ventricular remodeling: are left ventricular diameters suitable tools? // J. Amer. Coll. Cardiol. 1997. Vol. 30. P. 1534 1541
73. Erlerbacher J. A., Weiss J. L., Eaton L. W. et al. Late effects of acute infarct dilation on heart size: a twodimensional echocardiographic study // Amer. J. Cardiol. 1982. Vol. 49. P. 1120 1126
74. Ertl G., Gaudron P., Hu K. Ventricular remodeling after myocardial infarction. Experimental and clinical studies. // Basic Research in Cardiology. -1993. - Vol.88, (Suppl 1.)-P. 125-137.
75. F. van de Werf, Janssens L, Brzostek T, et al. Short-term effects of early intravenous treatment with a beta-adrenergic blocking agent or a specific bradycardiac agent in patients with acute myocardial infarction receiving thrombolytic therapy. J Am Coll Cardiol. 1993;22:40716.
76. Farrell T.G., Bashir Y, Cripps T. et al. Risk stratification for arrhythmic events in postinfarction patients based on heart rate variability, ambulatory electrocardiographic variables and the signal-averaged electrocardiogram//J. Am. Coll. Cardiol— 1991.— Vol. 18.— P. 687-697.
77. Feigenbaum H. Role of echocardiography in acute myocardial infarction // Amer. J. Cardiol.- 1990.- Vol. 66.- P.17M-22M
78. Finkel MS, Oddis CV, Jacob TD, Watkins SC, Hattler BG, Simmons RL. Negative inotropic effects of cytokines on the heart mediated by nitric oxide. Science 1992;257:3879.
79. First International Study of Infarct Survival Collaborative Group. Randomised trial of intravenous atenolol among 16,027 cases of suspected acute myocardial infarction: ISIS‑1. // Lancet. 1986. .2 (8498). P.57-66.
80. Force T., Kemper A., Leavitt M. et al. Acute reductuion in functional infarct expansion with late coronary reperfusion: assessment with quantative twodimensional echocardiography // J. Amer. Coll. Cardiol. 1988. Vol. 11. P. 192 200
81. Foy S. G., Crozler I. G., Richards A. M.,. Nicholls M. G, Turner J. G., Frampton C. M., and H. Ikram. Neurohormonal changes after acute myocardial infarction: Relationships with haemodynamic indices and effects of ACE inhibition. (PRACTICAL Study) // Eur Heart J 1995 16: 770-778
82. Freemantle N., Cleland J., Young Ph. et al. b-Blockade after myocardial infarction: systematic review and meta regression analysis // Br. Med. J.- 1999.- Vol. 318.- P. 1730-1737.
83. Gaasch W.H. Left ventricular radius to wall thickness ratio. Am. J.Cardiol.-1979.-V.43.-p.1189
84. Galcerá-Tomás J., Castillo-Soria F. J. Effects of Early Use of Atenolol or Captopril on Infarct Size and Ventricular Volume : A Double-Blind Comparison in Patients With Anterior Acute Myocardial Infarction. // Circulation.- 2001.- 103.P. 813 - 819
85. Gewaltig M.T, Kojda G. Vasoprotection by nitric oxide: mechanisms and therapeutic potential // Cardiovasc. Res. 2002. Vol. 55. P. 250-260.
86. Ghosh S., Ziesmer V., Aronov W.S. Underutilization of aspirin, beta-blockers, angiotensin-converting enzyme inhibitors and lipid-lowering drugs and overutilization of calcium channel blockers in older persons with coronary artery disease in an academic nursing home // J. Gerontology. 2002. Vol.57. P.398-400.
87. Gould K.L., Lipscomb K., Hamilton G.,W., et al Relation on left ventricular shape, function and wall stress in man//Am.J. Cardiol.-1974.-V.34.-p.627-634
88. Greenberg B., Quinones M.A., Koipillai C., et al. Effects of long-term enalapril therapy on cardiac structure and function in patients with left ventricular dysfunction. Resuts of the SOLVD echocardiography substudy// Circulation,-1995.-V.91.-p.2573-2581
89. Hall C., Cannon Cp., Forman S., and Braunwald E. Prognostic value of N-terminal Proatrial Natriuretic Factor plasma levels measured within the first 12 hours after myocardial infarction. Thrombolysis In Myocardial Infarction (TIMI) II Investigators. University of Oslo, Norway. // J Am Coll Cardiol. 1995 v.26. p.1452-1456.
90. Herlitz J., Hartford M., Karlson B.W., Dellborg M., Kallstrom G., Karlsson T. One-year mortality after acute myocardial infarction prior to and after the implementation of a widespread use of thrombolysis and aspirin. // Cardiology. 1998. Vol. 89. P. 216-221.
91. Hirano H, Yoshida K, Kishimoto T, Taga T. Continuous activation of gp 130, a signal-transducing receptor component for interleukin-6-related cytokines, causes myocardial hypertrophy in mice. Proc Natl Acad Sci USA 1995;92:48626.
92. Hochman G.S., Buller C.E. Cardiogenic shock com­plicating acute myocardial infarction — etiologies, management and outcome: a report from the SHOCK trial registry // J. Am. Coll. Cardiol. 2000. Vol. 3. P. 1063-1070.
93. Hosliida S. Increased angiotensin-converting en­zyme activity in coronary artery. Speciments from patients with acute coronary syndrome // Circulation. 2001. Vol.103. P. 630-633.
94. Houghton A.R., Varrison M., Rerry A.J. Combined treatment with losartan and angiotensin-converting enzyme inhibitor in chronic heart failure: a randomized, double-blind placebo controlled trial // XXth Congr. of the Europ. Soc. of Cardiology (Aug. 22-26, 1998). Vienna, 1998. Abstr. P. 1702.
95. Houghton T., Freemantle N., Cleland J.G. Are beta-blockers effective in patients who develop heart failure soon after myocardial infarction? A meta-regression analysis of randomised trials. // Eur J Heart Fail. 2000. 2(3).-P.333-40.
96. How should age affect managemnt of acute myocardial infarction? A prospective cohort study. Barakat K., Wilkinson P., Deaner A., Fluck D., Ranjadayalan K., Timmis A. / Lancet. 1999. Vol.353. P.955-959.
97. Hutchins G. M., Bulkley B. H. Infarct expansion versus extension: Two different complications of acute myocardial infarction // Amer. J. Cardiol. 1978. Vol. 41. P. 646
98. Ilgenli TF, Kilicaslan F, Kirilmaz A, Uzun M. Bisoprolol im