КЛІНІКО-ГЕМОДИНАМІЧНІ ЗМІНИ, ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ РИТМУ СЕРЦЯ ТА ДИСФУНКЦІЯ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА Q-ІНФАРКТ МІОКАРДА НА ФОНІ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК 616.127-005.8+616.155.194.8]:
616.12-005+616.12-008.318+616-018.74]]-07

НАЗАРЕНКО ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА

КЛІНІКО-ГЕМОДИНАМІЧНІ ЗМІНИ, ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ РИТМУ СЕРЦЯ ТА ДИСФУНКЦІЯ ЕНДОТЕЛІЮ У ХВОРИХ НА Q-ІНФАРКТ МІОКАРДА НА ФОНІ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ

Кардіологія 14.01.11

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Сиволап Віталій Вікторович
доктор медичних наук, професор

Запоріжжя - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....5
ВСТУП.............................................................................................................7
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ....14
1.1. Інфаркт міокарда та залізодефіцитна анемія: стан питання.14
1.2. Варіабельність ритму серця у хворих на Q-інфаркт міокарда..17
1.3. Маркери атеротромбозу та ендотеліальної дисфункції у хворих
на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії...23
1.4. Показники обміну заліза у хворих на Q-інфаркт міокарда і залізодефіцитну анемію..34
1.5. Шляхи підвищення ефективності лікування хворих на
Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії35
РОЗДІЛ 2 КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ.39
2.1. Клінічна характеристика хворих.39
2.2. Методи дослідження.49
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ КАРДІОГЕМОДИНАМІКИ, ВАРІАБЕЛЬНОСТІ РИТМУ СЕРЦЯ, ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЕНДОТЕЛІЮ ТА АТЕРОТРОМБОЗУ У ХВОРИХ НА Q-ІНФАРКТ МІО-КАРДА НА ФОНІ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ..58
3.1. Особливості внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на
Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною ане-мією........58
3.2. Особливості показників добового моніторування ЕКГ та варіабельності ритму серця у хворих на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії....62
3.3. Особливості функціонального стану ендотелію та показників атеротромбозу у хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією...68
РОЗДІЛ 4 ВПЛИВ ТРИМЕТАЗИДИНУ НА ПОКАЗНИКИ ВНУТРІШНЬОСЕРЦЕВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ, ВАРІАБЕЛЬНОСТІ РИТМУ СЕРЦЯ ТА ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ХВОРИХ НА Q-ІНФАРКТ МІОКАРДА НА ФОНІ ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНОЇ АНЕМІЇ ТА БЕЗ АНЕМІЧНОГО СИНДРОМУ......................................75
4.1. Вплив триметазидину на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, варіабельності ритму серця та ендотеліальної функції у хворих на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії.75
4.1.1. Вплив триметазидину на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на Q-інфаркт міокарда із залізодефіцитною анемією...75
4.1.2. Вплив триметазидину на показники добового моніторування ЕКГ та варіабельності ритму серця у хворих на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії84
4.1.3. Вплив триметазидину на функціональний стан ендотелію судин у хворих на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії..95
4.2. Вплив триметазидину на кардіогемодинаміку, параметри варіабель-
ності ритму серця та ендотеліальної функції у хворих на Q-інфаркт міокарда без анемічного синдрому...101
4.2.1. Вплив триметазидину на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на Q-інфаркт міокарда без анемічного син-дрому101
4.2.2. Вплив триметазидину на показники добового моніторування ЕКГ та варіабельності ритму серця у хворих на Q-інфаркт міокарда без анемічного синдрому.107
4.2.3. Вплив триметазидину на функціональний стан ендотелію судин у хворих на Q-інфаркт міокарда без анемічного синдрому..114
4.3. Порівняльний аналіз впливу триметазидину на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, варіабельності ритму серця та ендотелі-альної функції у хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні та без залізодефіцитної анемії118
4.4. Прогноз клінічного перебігу Q-інфаркту міокарда у хворих на залізодефіцитну анемію та без анемічного синдрому..130
РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..136
ВИСНОВКИ.153
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.155
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...156

ВСТУП

Актуальність теми.
Незважаючи на сучасні досягнення кардіології, від серцево-судинних захворювань у світі щорічно помирає 55 мільйонів людей. З них 4050% смертей обумовлені гострим інфарктом міокарда (ІМ) [78].
Наявність анемії у хворих на гострий інфаркт міокарда сприяє достовірному підвищенню рівня ранньої госпітальної летальності [170] та погіршує довгострокову виживаність [105, 131]. Клінічні дослідження останніх років підтвердили вірогідний зв'язок низького рівня гемоглобіну у хворих на гострий інфаркт міокарда з ускладненим перебігом захворювання [68, 119].
За даними ВООЗ (2001), залізодефіцитна анемія (ЗДА) у світі виявляється у 10,3% жінок та 4,3% чоловіків віком до 60 років. Серед осіб похилого та старечого віку вона досягає 61% у чоловіків та 41% серед жінок [18]. В Україні частка залізодефіцитної анемії є найбільшою серед всіх анемічних синдромів і складає близько 88% [35].
Оцінка варіабельності ритму серця (ВРС) чутливо відображає вплив вегетативної нервової системи (ВНС) на роботу серця і є одним з важливих методів прогнозування виживання пацієнтів з гострим інфарктом міокарда [74, 156]. Наукові роботи останніх років довели важливу роль дисфункції судинного ендотелію в патогенезі інфаркту міокарда [59] та причиннонаслідковий зв'язок між прогресуванням атеросклерозу і активацією системи CD40/CD40 ліганду [213]. Багатоцентрові дослідження засвідчили значення товщини комплексу інтима-медіа (ТІМ) як кількісного маркера генералізованого атеросклерозу [192] і сурогатної кінцевої точки кардіоваскулярного випадку [100, 216].
Залізодефіцитна анемія, як і гострий інфаркт міокарда, супроводжується активізацією процесів вільнорадикального окислення, що посилює пошкодження кардіоміоцитів [30]. Тісний зв'язок функції міокарда і стану його енергетичного обміну при ішемії-реперфузії обумовлює перспективність застосування втручань, спрямованих на поліпшення метаболізму і підвищення ефективності використання кисню у хворих на гострий інфаркт міокарда [6]. Проведені експериментальні і клінічні дослідження [45, 226] продемонстрували позитивний вплив триметазидину щодо зворотного напрямку процесів післяінфарктного ремоделювання (зменшення порожнини і покращення систолічної функції лівого шлуночка (ЛШ)). Актуальною проблемою залишається доцільність використання антиоксидантів для нейтралізації негативного впливу вільних радикалів на кардіоміоцити у хворих на залізодефіцитну анемію [20, 84].
Поглиблене вивчення особливостей внутрішньосерцевої гемодинаміки, важкості атеротромбозу та процесів запалення, функціонального стану ендотелію і показників варіабельності ритму серця у хворих на Q-інфаркт міокарда із залізодефіцитною анемією з подальшою розробкою диференційованого підходу для корекції виявлених змін сприятимуть підвищенню ефективності лікування пацієнтів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб-1 Запорізького державного медичного університету і є фрагментом теми: «Діагностика та лікування інфаркту міокарда у хворих з метаболічними порушеннями (надмірна вага, гіперглікемія, дисліпопротеїнемія, артеріальна гіпертензія)» (№ держреєстрації 0104U004094). Автором проведено обстеження та диференційоване лікування хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією.

Мета дослідження.
Оптимізація медикаментозної терапії хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією шляхом удосконалення методів діагностики та лікування порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки, варіабельності ритму серця, функціонального стану судинного ендотелію.
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:
1. Вивчити особливості клінічного перебігу Q-інфаркту міокарда на фоні залізодефіцитної анемії.
2. Дослідити зміни показників внутрішньосерцевої гемодинаміки, варіабельності ритму серця, стану ендотелію у хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією.
3. Отримати дані щодо вмісту ендотеліну-1, стабільного метаболіту простацикліну 6-кетопростагландину F1α, CD40 ліганду та визначити їх значення в прогресуванні ендотеліальної дисфункції і атерогенезу у хворих на Q-інфаркт міокарда із залізодефіцитною анемією.
4. Вивчити вплив препаратів заліза та триметазидину в комбінації з препаратами заліза на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, варіабельності ритму серця та ендотеліальної функції у хворих на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії.
5. Провести порівняльний аналіз впливу терапії триметазидином на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, варіабельності ритму серця та ендотеліальної функції у хворих на Q-інфаркт міокарда без анемічного синдрому та в поєднанні із залізодефіцитною анемією.
6. Оцінити найближчий прогноз у хворих на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії та визначити найбільш значущі чинники, які впливають на показники 3-місячної виживаності.
Об’єкт дослідження. Хворі на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії та без анемічного синдрому, що зіставленні за статтю та віком.
Предмет дослідження. Клінічний перебіг Q-інфаркту міокарда на фоні залізодефіцитної анемії, вегетативне забезпечення серцевої діяльності, стан систолічної і діастолічної функції міокарда лівого шлуночка, процесів атеротромбозу та запалення, обміну заліза і функції ендотелію в динаміці спостереження на фоні лікування триметазидином і препаратами заліза.
Методи досліджень. Клінічні - для оцінки суб’єктивних і об’єктивних проявів та ефективності лікування Q-інфаркту міокарда із залізодефіцитною анемією; лабораторні для верифікації діагнозу залізодефіцитної анемії оцінювали показники обміну заліза за допомогою визначення в сироватці крові вмісту заліза, феритину (імуноферментним методом), оцінювали важкість процесів атерогенезу та запалення шляхом визначення концентрації CD40 ліганду (CD40 L) в сироватці крові (імуноферментний аналіз), вивчали функцію ендотелію за допомогою визначення імуноферментним методом сироваткової концентрації ендотеліну-1 (ЕТ-1) та 6-кетопростагландину F1α (6-кето-ПГ F1α); інструментальні - для встановлення особливостей кардіогемодинаміки, вегетативної функції та судинорухової функції ендотелію проводили електрокардіографічне дослідження, добове моніторування ЕКГ, ехокардіографію, дуплексне сканування сонних та плечової артерії; для аналізу результатів дослідження використовували методи варіаційної статистики.
Наукова новизна отриманих результатів.
Вперше у хворих на гострий Q-інфаркт міокарда встановлено наявність зв’язку залізодефіцитної анемії із збільшенням частоти прогресуючої стенокардії на початку захворювання та ускладненим перебігом інфаркту міокарда (достовірно більший відсоток хворих з гострою серцевою недостатністю і ранньою післяінфарктною стенокардією). Виявлено особливості порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією порівняно з хворими на Q-інфаркт міокарда без анемічного синдрому: більш виражена дилатація, «сферична» перебудова, систолічна та діастолічна (ІІ типу) дисфункція міокарда лівого шлуночка на фоні гіперкінетичного типу кровообігу. Вперше встановлено вірогідне збільшення добової частоти серцевих скорочень, порушень ритму серця (надшлуночкової тахікардії, суправентрикулярної і шлуночкової екстрасистолії, шлуночкової екстрасистолії високих градацій), значне зниження часових (SDNNi, SDANN) та спектральних (VLF, LF, LF/HF) показників варіабельності ритму серця та більша вираженість ішемії міокарда (достовірне збільшення кількості епізодів та тривалості ішемії міокарда за добу) у хворих на Q-інфаркт міокарда із залізодефіцитною анемією.
Доведено прискорення прогресування процесів атерогенезу у хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією: достовірне збільшення товщини комплексу інтима-медіа сонних артерій та рівня CD40 ліганду, яке тісно пов’язане з важкістю анемії. Встановлено основні предиктори несприятливого перебігу Q-інфаркту міокарда у хворих на залізодефіцитну анемію (систолічна дисфункція міокарда, збільшення ЧСС більше 80 уд/хв, чоловіча стать, наявність у хворих гострої серцевої недостатності, блокади правої ніжки пучка Гіса, аневризми лівого шлуночка). Вперше одержані дані щодо позитивного впливу комбінованого застосування триметазидину та препаратів заліза на показники внутрішньосерцевої гемодинаміки, варіабельності серцевого ритму та функціонального стану ендотелію у хворих на Q-інфаркт міокарда у поєднанні із залізодефіцитною анемією.
Практичне значення отриманих результатів.
У роботі доведено необхідність комплексного обстеження хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією для своєчасного виявлення клініко-гемодинамічних порушень, вегетативної та ендотеліальної дисфункції. Визначено доцільність оцінки рівня CD40 ліганду як найбільш чутливого маркеру прогресування процесів атеротромбозу у хворих цієї групи. Доведена ефективність та обґрунтовані показання до застосування триметазидину і препаратів заліза на фоні базисної терапії інфаркту міокарда у хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією (деклараційний патент на винахід № 22783). Отримані дані впроваджені в практику роботи інфарктного відділення Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя, відділень кардіологічного профілю Запорізького обласного кардіологічного диспансеру, 6-ї міської клінічної лікарні та 10-ї міської клінічної лікарні м. Запоріжжя та використовуються в навчальному процесі кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, внутрішніх хвороб-1 Запорізького державного медичного університету, кафедри терапії, клінічної фармакології та ендокринології Запорізької медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача.
Автором особисто проведений патентний пошук та проаналізована наукова література, що дозволило визначити напрямок дослідження, окреслити мету, задачі та методичні підходи до їх вирішення; проведений підбір та обстеження хворих, виконані інструментальні дослідження, проведено забір крові для виконання лабораторних досліджень. Лабораторні дослідження проводилися на базі клінічної і біохімічної лабораторій Міської клінічної лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя. Імуноферментні дослідження виконані на базі Центральної науково-дослідної лабораторії Запорізького державного медичного університету (завідувач лабораторії професор Абрамов А.В). Автором самостійно проведені аналіз і узагальнення результатів дослідження, підготовлені до друку наукові праці і оформлена дисертаційна робота. Здобувачем не використовувались розробки та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Хронобіологія і хрономедицина: теоретичні та клінічні перспективи» (м. Чернівці, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Сучасні аспекти медицини і фармації» (м. Запоріжжя, 2006), Міжнародних науково-практичних конференціях «Сучасні досягнення внутрішньої медицини», «Сучасні досягнення в хірургії», «Сучасні досягнення теоретичної та практичної медицини», присвячених Дню науки в Україні та 60-річчю Сумського державного університету (м. Суми, 2008) та Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Сучасні аспекти медицини і фармації» (м. Запоріжжя, 2008).
Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та внутрішніх хвороб-1 Запорізького державного медичного університету 17 жовтня 2008 року.
Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 7 надруковано у фахових виданнях ВАК України, 5 - без співавторів. Отримано 1 деклараційний патент України на винахід.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної задачі сучасної кардіології, а саме: удосконаленню методів діагностики та лікування порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки, варіабельності серцевого ритму, функціонального стану судинного ендотелію у хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією.
1. До особливостей клінічного перебігу Q-інфаркту міокарда на фоні залізодефіцитної анемії слід віднести більшу частоту прогресуючої стенокардії на початку захворювання (на 16%) та ускладнень гострого періоду інфаркту міокарда гострої серцевої недостатності (на 19%) та ранньої післяінфарктної стенокардії (на 20%).
2. У хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією спостерігається вірогідне збільшення порожнини, «сферична» перебудова, систолічна та діастолічна (ІІ типу) дисфункція міокарда лівого шлуночка на фоні гіперкінетичного типу кровообігу, що супроводжується достовірним збільшенням ЧСС протягом доби (як вдень, так і вночі), частоти порушень ритму, кількості та тривалості епізодів ішемії міокарда, зниженням показників ВРС (SDNNi, SDANN, VLF, LF та LF/HF).
3. У хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією спостерігається більш швидке прогресування процесів атерогенезу, про що свідчать вірогідне збільшення ТІМ сонних артерій (на 14%), менший діаметр плечової артерії (на 10%) та зростання рівня CD40 ліганду (на 28%), яке тісно пов’язане з важкістю анемії (r=-0,48, p<0,01).
4. Нормалізація рівня гемоглобіну у хворих на Q-інфаркт міокарда із залізодефіцитною анемією під впливом препаратів заліза супроводжувалася трансформацією псевдонормального профілю наповнення лівого шлуночка у гіпертрофічний, тенденцією до зменшення порожнини та покращення систолічної функції лівого шлуночка, вірогідним збільшенням SDNNi (на 48%) та SDANN (на 40%) вночі, VLF (на 87%) протягом доби.
5. Додавання триметазидину до базисної терапії Q-інфаркту міокарда та залізодефіцитної анемії у хворих сприяло вірогідному зменшенню КСО (на 24%), індексу сферичності (на 14%) та тиску в легеневій артерії (на 18%), зростанню ударного об’єму та індексу (на 10%), фракції викиду (на 18%), швидкості циркулярного скорочення волокон міокарда (на 21%), покращенню діастолічного наповнення лівого шлуночка, зменшенню тривалості епізодів ішемії міокарда за добу (на 91%), зростанню SDNNi (на 78%), SDANN (на 55%), RMSSD (на 66%), pNN50 (на 94%), поліпшенню функціонального стану ендотелію (збільшення ЕЗВД у 2,9 рази, швидкості судинного кровотоку на 32%, зменшення рівня ендотеліну-1 на 59% та зростання вмісту 6-кетопростагландину F1α. у 4,2 рази), зменшенню ТІМ сонних артерій (на 9%).

6. У хворих на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії спостерігалася тенденція до збільшення тримісячної смертності (на 5,8%). Ризик виникнення летального випадку був достовірно вищим у чоловіків, пацієнтів з гострою серцевою недостатністю, аневризмою лівого шлуночка, блокадою правої ніжки пучка Гіса, систолічною дисфункцією міокарда, показниками індексу локальної скорочувальної здатності більше 1,5 та добової ЧСС більше 80 уд/хв.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллаев Р. Я. Принципы эхокардиографической оценки локальной сократимости левого желудочка / Р. Я. Абдуллаев, И. К. Латогуз // Врачеб. практика. 2001. № 4. С. 6872.
2. Абидова К. Р. Содержание эндотелина-1 у пациентов ишемической болезнью сердца различной степени тяжести / К. Р. Абидова // Укр. кардіол. журн. 2000. - № 4. С. 5153.
3. Абрагамович О. О. Механізми розвитку дисфункції ендотелію та її роль у патогенезі ішемічної хвороби серця / О. О. Абрагамович, А. Ф. Файник, О. В. Нечай // Укр. кардіол. журн. 2007. № 4. С. 8187.
4. Адашева Т. В. Дисфункция эндотелия и артериальная гипертония: терапевтические возможности / Т. В. Адашева, В. С. Задионченко, А. П. Сандомирская // Рус. мед. журн. 2002. Т. 10. № 1. С. 3441.
5. Алмазов В. А. Эндотелиальная дисфункция у больных с дебютом ишемической болезни сердца в разном возрасте / В. А. Алмазов, О. А. Беркович, М. Ю. Сытникова // Кардиология. 2001. - № 5. С. 2629.
6. Амосова Е. Н. Метаболічна терапія пошкодження міокарду, обумовленого ішемією: новий підхід до лікування ішемічної хвороби серця і серцевої недостатності / Е. Н. Амосова // Укр. кардіол. журн. - 2000. - № 4. С. 8592.
7. Арутюнов Г. П. Анемия у больных с ХСН / Г. П. Арутюнов // Журн. Сердечная Недостаточность. 2003. - Т. 4, № 5. С. 224228.
8. Бабак. О. Т. Артериальная гипертензия и ишемическая болезнь сердца эндотелиальная дисфункция: современное состояние вопроса / О. Т. Бабак., Ю. Н. Шапошникова, В. Д. Немцова // Укр. терапевт. журн. 2004. № 1. С. 1421.
9. Беленков Ю. Н. Эндотелиальная дисфункция при сердечной недостаточности: возможности терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента / Ю. Н. Беленков, В. Ю. Мареев, Ф. Т. Агеев // Кардиология. 2001. - № 5. С. 100104.
10.Биохимия и физиология семейства эндотелинов / С. А. Патарая, Д. В. Преображенский, Б. А. Сидоренко [и др.] // Кардиология. 2000. - № 6. С. 7885.
11.Бобров В. А. Постинфарктная ишемия миокарда: детерминанты возникновения, клинико-ангиографические параллели, диагностика / В. А. Бобров, М. Н. Долженко // Укр. кардіол. журн. 1999. № 3. С. 7378.
12.Бобров В. О. Постінфарктна ішемія міокарда / В. О. Бобров, М. М. Долженко. К. : Ходак, 2001. 160 с.
13.Бобров В. О. Дослідження варіабельності серцевого ритму у кардіологічній практиці : метод. рекомендації / В. О. Бобров, В. М. Чубучний, О. Й. Жарінов. К. : Укрмедпатентінформ, 1999. 25 с.
14.Братусь В. В. Оксид азота как регулятор защитных и гомеостатических реакций организма / В. В. Братусь // Укр. ревматол. журн. 2003. - № 4. - С. 311.
15.Вариабельность ритма сердца у здоровых лиц и пациентов с ишемической болезнью сердца пожилого возраста / О. В. Коркушко, А. В. Писарук, В. Ю. Лишневская [и др.] // Укр. кардіол. журн. 2002. № 5. С. 1823.
16.Вариабельность сердечного ритма при вегетативных пробах у больных инфарктом миокарда и ее прогностическое значение для внезапной сердечной смерти / В. С. Жук, С. А. Болдуева, И. А. Леонова [и др.] // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2002. - № 4. - С. 102106.
17.Вариабельность сердечного ритма. Стандарты измерения, физиологической интерпретации и клинического использования / Рабочая группа Европ. кардиол. о-ва и Северо-Американского о-ва стимуляции и электрофизиологии // Вестн. аритмологии. 1999. № 11. С. 5378.
18.Видиборець С. В. Залізодефіцитна анемія в клініці внутрішніх хвороб: метаболічні порушення та їх корекція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.01.31 «гематологія та трансфузіологія» / С. В. Видиборець. - К., 2004. - 36 с.
19.Видиборець С. В. Метаболізм заліза та методи діагностики його порушень. Сучасні принципи лікування ЗДА / С. В. Видиборець // Лікарська справа. 2001. - № 2 .- С. 917.
20.Видиборець С. В. Патогенетичне лікування ЗДА / С. В. Видиборець // Ліки. - 1999. - № 5-6. - С. 5459.
21.Видиборець С. В. Ферритин: клиническое значение и лабораторная диагностика нарушений / С. В. Видиборець // Лаб. диагностика. 2000. - № 1. С. 1619.
22.Влияние триметазидина на обратимые формы дисфункции миокарда при ишемической болезни сердца / Ю. И. Бузиашвили, В. И. Маколкин, К. К. Осадчий [и др.] // Кардиология. 1999. Т. 39, № 6. С. 3338.
23.Воробьёв П. А. Анемический синдром в клинической практике / П. А. Воробьёв. М. : Ньюдиамед, 2001. 168 с.
24.Воронков Л. Г. Триметазидин при хронической коронарогенной сердечной недостаточности: время пришло? / Л. Г. Воронков // Укр. кардіол. журн. 2007. № 2. С. 820.
25.Воронков Л. Г. Клінічне значення варіабельності серцевого ритму при хронічній серцевій недостатності / Л. Г. Воронков, Н. В. Богачова // Материалы І междунар. науч. конф. „Анализ вариабельности сердечного ритма сердца в клинической практике”. К., 2002. - С. 31.
26.Гайдаєв Ю. О. Розробка і впровадження Державної програми профілактики та лікування серцево-судинної і судинно-мозкової патології / Ю. О. Гайдаєв // Укр. кардіол. журн. 2007. № 4. - С. 8-12.
27.Гайдукова С. М. Залізодефіцитна анемія / С. М. Гайдукова, С. В. Видиборець, І. В. Колесник. — К. : Наук. світ, 2001. 131 с.
28.Гомазков О. А. Эндотелин в кардиологии: молекулярные, физиологические и патологические аспекты / О. А. Гомазков // Кардиология. - 2001. - № 2. - С. 5058.
29.Гусева С. А. Железодефицитная анемия / С. А. Гусева // Діагностика і лікування. 2000. № 2 С. 2530.
30.Дворецкий Л. И. Свободнорадикальные процессы у больных железодефицитной анемией на фоне лечения препаратами железа / Л. И. Дворецкий, Е. А. Заспа, П. Ф. Литвицкий // Терапевт. арх. 2006. - Т. 78, № 1. - С. 5257.
31.Денисюк В. І. Дисфункція ендотелію як предиктор ризику виникнення хвороб серцево-судинної системи / В. І. Денисюк, С. В. Валуєва // Серце і судини. 2006. - № 3. С. 104107.
32.Діагностичне значення оцінки варіабельності ритму серця у хворих з гострим інфарктом міокарда / О. Й. Жарінов, У. П. Черняга-Ройко, Є. Х. Заремба [та ін.] // Укр. кардіол. журн. 2003. - №3. - С. 104 111.
33.Динаміка показників варіабельності ритму серця та прогноз клінічного перебігу післяінфарктного періоду / У. П. Черняга-Ройко, О. Й. Жарінов, М. С. Сороківський [и др.] // Укр. кардіол. журн. 2006. № 1. С. 5663.
34.Динамика дисперсии интервала Q-Т и вариабельности сердечного ритма при остром инфаркте миокарда и их прогностическое значение / С. Н. Ерофеев, Е. И. Семакова, Г. З. Фролов [и др.] // Вестн. новых мед. технологий. 2000. Т. VII, № 1. С. 6163.
35.Железодефицитная анемия: современные подходы к диагностике и лечению / С. Н. Гайдукова, С. В. Выдыборец, Л. А. Сивак, Т. С. Ширинян. К. : Екслібріс, 2003. 32 с.
36.Желобов В. Г. Метаболический модуль и функция эндотелия при железодефицитных анемиях / В. Г. Желобов, А. В. Туев, Л. А. Некрутенко // Рос. кардиол. журн. 2005. - № 5. С. 4044.
37.Залесській В. Н. Апоптоз при ішемії і реперфузії міокарду / В. Н. Залесській, Т. І. Гавріленко, А. А. Фільченков // Лікарська справа. 2002. № 1. С. 815.
38.Затейщикова А. А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение / А. А. Затейщикова, Д. А. Затейщиков // Кардіологія. - 1998. - № 9. С. 6880.
39.Защита миокарда триметазидином от реперфузионных повреждений при тромболитической терапии острого инфаркта / Т. Ю. Реброва, С.А. Афанасьев, В. А. Перчаткин [и др.] // Эсперим. и клинич. фармакология. 2004. Т. 67, № 2. С. 2730.
40.Иванов А. П. Вегетативный баланс: вариабельность и нарушения сердечного ритма у больных, перенесших ИМ / А. П. Иванов, И. А. Эльгардт, Н. С. Сдобнякова // Терапевт. арх. 2001. Т. 73, № 12. С. 4952.
41.Изменение функционального состояния миокарда при железодефицитных анемиях / Н. Т. Ватутин, Е. В. Склянная, Н. В. Калинкина [та ін.] // Вестн. неотложной и восстановительной медицины. 2006. Т. 7, № 4 С. 586588.
42.Кардиопротекторы клинико-фармакологические аспекты / И. С. Чекман, Н. А. Горчакова, С. Б. Французова [и др.] // Укр. мед. часопис. 2003. - № 6 (38). С. 1825.
43.Клініко-гемодинамічна характеристика дисфункції серця у хворих із залізодефіцитною анемією / І. В. Слугоцька, Н. М. Середюк, І. П. Вакалюк [та ін.] // Терапевт. арх. 2001. - № 2. С. 141.
44.Клинико-функциональная характеристика сердца при железодефицитной анемии / Л. Ю. Зюбина, Л. В. Третьяков, М. И. Лосева [и др.] // Терапевт. арх. 2002 - № 6. С. 6669.
45.Коков А. Н. Влияние триметазидина на послеинфарктное ремоделирование левого желудочка / А. Н. Коков, Н. И. Тарасов, Л. С. Барабаш // Терапевт. арх. 2005. - № 8. - С. 1014.
46.Комаров А. Л. Роль воспаления в развитии атеротромбоза: «противовоспалительные» эффекты клопидогреля / А. Л. Комаров, Е. П. Панченко // Фарматека. 2007. - № 8/9. С. 2329.
47.Кондурцев В. А. Клинико-лабораторные особенности инфаркта миокарда на фоне синдрома анемии / В. А. Кондурцев, Т. В. Павлова // Кардиология. 2004. - № 11. С. 7475.
48.Корж А. Н. Современные представления о структуре, функции и биологической роли сосудистого эндотелия / А. Н. Корж // Междунар. мед. журн. 2003. - № 1. С. 130134.
49.Коркушко О. В. Возрастные особенности функции эндотелия и микроциркуляции при гипоксическом стрессе / О. В. Коркушко, Э. О. Асанов, А. В. Писарук // Кровообіг та гемостаз. 2007. - № 2. С. 1519.
50.Коркушко О. В. Возрастные изменения уровня эндотелиальных вазодилататоров и вазоконстрикторов в плазме крови практически здоровых людей / О. В. Коркушко, В. Ю. Лишневская, М. И. Асинова // Журн. АМН України. 2003. Т. 9, № 1. - С. 164169.
51.Коркушко О. В. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике (возрастные аспекты) / О. В. Коркушко, А. В. Писарук, В. Б. Шатило. К. : Алкон., 2002. 191 с.
52.Лупинская З. А. Эндотелий сосудов - основной регулятор местного кровотока / З. А. Лупинская // Вестн. Кыргызко-Российского Славянского унмверситета. 2003. - № 7. С. 5763.
53.Лутай М. И. Роль дисфункции эндотелия, воспаления и дислипидемии в атерогенезе / М. И. Лутай, И. П. Голикова, В. А. Слободской // Укр. кардіол. журн. 2007. - № 5. С. 3747.
54.Лутай М. І. Вивчення вираженості дисфункції ендотелію у пацієнтів з факторами ризику ішемічної хвороби серця, стабільною стенокардією напруження та артеріальною гіпертензією за допомогою нового атравматичного методу дослідження тесту ЦелермаєраСоренсена / М. І Лутай, В. А. Слободський, О. О. Немчина // Укр. кардіол. журн. 2003. - № 2. - С. 3338.
55.Мазур Н. А. Дисфункция эндотелия, монооксид азота и ишемическая болезнь сердца / Н. А. Мазур // Терапевт. арх. - 2003. - № 4. - C. 8486.
56.Макаров Л. М. Особенности вариабельности циркадного ритма сердца в условиях свободной активности / Л. М. Макаров // Физиология человека. 1998. Т. 24, № 2. С. 5662.
57.Мала Л. Т. Варіабельність ритму серця і морфофункціональні показники лівого шлуночку у хворих з гострим інфарктом міокарда: вплив ірбесартана / Л. Т. Мала, І. І. Князькова, С. Р. Дадаш-заде // Укр. кардіол. журн. 2003. - № 1. С. 3541.
58.Малая Л. Т. Роль эндотелина-1 в патогенезе ИБС и хронической недостаточности кровообращения: специфика фармакотерапии : (обзор лит. и собственных исследований) / Л. Т. Малая, Л. Б. Балковая, А. Н. Корж // Журн. АМН України. 2000. Т.6, № 1. С. 3953.
59.Малая Л. Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы / Л. Т. Малая, А. Н. Корж, Л. Б. Балковая. Х. : Торсинг, 2000. 432 с.
60.Меншикова Е. Б. Генетические аспекты регуляции эндотелиальной функции при гипертонии / Е. Б. Меншикова, Д. А. Затейщиков, Б. А. Сидоренко // Кардиология. 2000. - № 3. С. 6876.
61.Митьков В. В. Практическое руководство по УЗД. Эхокардиография / В. В. Митьков, М. К. Рыбакова, М. Н. Алехин. М. : Видар, 2008. - 512 с.
62.Моисеев В. С. Влияние триметазидина на апоптоз и иммунологический фенотип у больных с острым инфарктом миокарда и застойной сердечной недостаточностью / В. С. Моисеев, А. Ю. Барышников, С. Н. Терещенко // Кардиология. 1998. - № 6. С. 4043.
63.Назаренко О. В. Вплив триметазидину на кардіогемодинаміку та ендотеліальну функцію у хворих на Q-інфаркт міокарда / О. В. Назаренко // Медичні перспективи. 2008. Т. XIII, № 4. С. 29-33.
64.Назаренко Е. В. Влияние триметазидина на клиническое течение инфаркта миокарда у больных острым Q инфарктом миокарда в сочетании с железодефицитной анемией / Е. В. Назаренко // Материалы 78-й межвузовской научно-практ. конф. студентов и молодых ученых, посвященной 75-летию Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. Сімферополь. - 2006. - С. 88.
65.Назаренко О. В. Варіабельність серцевого ритму та „німа” ішемія міокарда у хворих на Q інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією / О. В. Назаренко // Матеріали Х міжнародного медичного конгресу. - Тернопіль. - 2006. - С. 28.
66.Назаренко Е. В. Особенности изменения показателей гемодинамики у больных Q инфарктом миокарда, ассоциированным с железодефицитной анемией / Е. В. Назаренко // Матеріали другої міжнародної наук.-практ. конф. Полтава. - 2006. - С. 68.
67.Назаренко Е. В. Особенности клинического течения инфаркта миокарда у больных железодефицитной анемией / Е. В. Назаренко // Матеріали міжнародних конф. студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів. - Суми. 2008. С. 21-22.
68.Определение значения анемии в прогнозе рецидива острого инфаркта миокарда / Т. Ю. Калюта, В. П. Токарев, Р. Н. Каримов [и др.] // Рос. кардиол. журн. 2006. - № 1. С. 5862.
69.Пат. u200613688 Україна, МПК (2006): А61К 31/00. Спосіб лікування інфаркту міокарда у хворих на залізодефіцитну анемію / Сиволап В.В., Назаренко О.В.; заявник і власник охоронного документа Запорізький державний медичний університет. - № 22783; заявл. 25.12.06; опубл. 25.04.07, Промислова власність №5.
70.Пархоменко А. Н. Cосудодвигательная функция плечевой артерии у пациентов с ишемической болезнью сердца и постинфарктным кардиосклерозом: возможности коррекции дисфункции эндотелия при применении триметазидина / А. Н. Пархоменко, И. И. Гончарова // Укр. кардіол. журн. 2003. - № 3. С. 3438.
71.Пітик О. І. Варіабельність ритму серця у хворих гострим інфарктом міокарда: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. : спец. 14.01.11 «кардіологія» / О. І. Пітик. Х., 1998. 18 с.
72.Попов В. В. Вариабельность сердечного ритма: возможности применения в физиологии и клинической медицине / В. В. Попов, Л. Н. Фрицше // Укр. мед. часопис. 2006.- № 2 (52). С. 2431.
73.Применение антиоксиданата триметазидина (предуктала) в комплексной терапии острого инфаркта миокарда / А. Н. Пархоменко, Ж. В. Брыль, О. И. Иркин [и др.] // Терапевт. арх. 1996.- № 9. С. 4752.
74.Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця у хворих на гострий інфаркт міокарда / У. П. Черняга-Ройко, О. Й. Жарінов, М. С. Сороківський [и др.] // Укр. кардіол. журн. 2005. №6. С. 2531.
75.Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва. М. : МедиаСфера, 2002. 312 с.
76.Сердечная недостаточность и анемия у больных острым инфарктом миокарда / Т. Ю. Калюта, Р. Е. Любезнов, О. В. Орликова [и др.] // Рос. кардиол. журн. 2005. - № 1. С. 1619.
77.Серебровська З. О. Ендотеліни та серцево-судинна патологія / З. О. Серебровська, М. В. Белікова, М. М. Данилов // Укр. мед. часопис. 2000. - № 1(15). С. 102106.
78.Серцево-судинні захворювання : довідник «VADEMECUM info ДОКТОР «Кардіолог» / за ред. В. М. Коваленка, М. І. Лутая. К. : ТОВ «ПРА Здоров'я України», 2005. 542 с.
79.Сиволап В. В. Залізодефіцитна анемія у хворих на інфаркт міокарда /
В. В. Сиволап, О. В. Назаренко // Запорож. мед. журн. 2008. Т. 1, №2. С. 68-71.
80.Сиволап В. В. Варіабельність ритму серця та особливості перебігу гострого інфаркту міокарда на фоні залізодефіцитної анемії / В. В. Сиволап, О. В. Назаренко // Запорож. мед. журн. 2008. № 3. С. 9-12.
81.Сиволап В. В. Внутрішньосерцева гемодинаміка та діастолічна функція лівого шлуночка у хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією / В. В. Сиволап, О. В. Назаренко // Науковий вісн. Ужгород. націонал. університету. 2008. № 34. С. 82-85.
82.Сиволап В. В. Вплив препаратів заліза та триметазидину на вміст CD40 ліганду, ендотеліну-1 та 6-кето-простагландину F1a у хворих на Q-інфаркт міокарда в поєднанні із залізодефіцитною анемією / В. В. Сиволап, О. В. Назаренко // Запорож. мед. журн. 2008. № 5. С. 60-64.
83.Сиволап В. В. Вплив триметазидину на внутрішньосерцеву гемодинаміку та функцію ендотелію у хворих на Q-інфаркт міокарда на фоні залізодефіцитної анемії / В. В. Сиволап, О. В. Назаренко // Світ медицини та біології. 2009. № 1. С. 29-34.
84.Склянная Е. В. Применение кверцетина для профилактики оксидантного стресса, обусловленного лечением препаратами железа у больных железодефицитными анемиями / Е. В. Склянная // Запорож. мед. журн. 2006. Т. 1, № 5. С. 2528.
85.Современные представления о дисфункции эндотелия и методах ее коррекции при атеросклерозе