РЕМОДЕЛЮВАННЯ І ДИНАМІКА СИСТОЛІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ЛІВИХ КАМЕР СЕРЦЯ ТА КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ХВОРИХ З КАРДІОМЕГАЛІЄЮ І ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ НА ФОНІ ДОВГОТРИВАЛОЇ СИНДРОМАЛЬНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
«ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ імені АКАДЕМІКА М.Д.СТРАЖЕСКА»
на правах рукопису

ОНИЩЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК: 616.12-008.46-036.12:615.22

РЕМОДЕЛЮВАННЯ І ДИНАМІКА СИСТОЛІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ЛІВИХ КАМЕР СЕРЦЯ ТА КЛІНІКО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ХВОРИХ З КАРДІОМЕГАЛІЄЮ І ХРОНІЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ НА ФОНІ ДОВГОТРИВАЛОЇ СИНДРОМАЛЬНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ

14.01.11 - Кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Рябенко Дмитро Васильович
доктор медичних наук

Київ - 2009 рік

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ..

4

ВСТУП ...

6

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

14

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...

43

2.1. Клінічна характеристика хворих .

43

2.2. Методологія та методи дослідження ...

46

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

58

3.1. Клінічні ефекти та переносність лікування цільовими дозами карведилолу та еналаприлу ..

58

3.2. Вивчення виживання та функції ризику смерті у хворих з ХСН за результатами 5-річного проспективного спостереження ...

67

3.3. Оцінка функціонального стану серця та ефектів лікування у хворих з кардіомегалією та ХСН коронарогенного і некоронарогенного ґенезу ..

69

3.3.1. Характеристика початкових змін об’ємно-функціональних параметрів лівих відділів серця в групах хворих з кардіомегалією та ХСН коронарогенного и некоронарогенного ґенезу

70

3.3.2 Аналіз особливостей титрування доз препаратів та переносності лікування хворими в групах з кардіомегалією та ХСН коронарогенного та некоронарогенного ґенезу ..

79

3.3.3 Зміни гемодинамічних параметрів серця та функціонального класу хворих з кардіомегалією та ХСН коронарогенного і не коронарогенного ґенезу під впливом лікування ...

85

3.4. Результати довготривалого лікування карведилолом і еналаприлом у хворих з ДКМП та ХМ..

101

3.4.1. Аналіз досягнення цільових доз препаратів та строків лікування в групах ДКМП та ХМ

103

3.4.2. Результати довготривалого лікування карведилолом і еналаприлом у хворих з ДКМП та ХМ .

109

3.4.3. Ретроспективний аналіз клініко-функціональних показників та їх динаміки в підгрупах хворих на ХМ ..

129

3.4.4. Результати кореляційного аналізу між змінною іКДО ЛШ під впливом застосованої терапії та клініко-функціональними показниками хворих з групи ХМ .

135

РОЗДІЛ 4. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ..

142

ВИСНОВКИ

179

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .

182

Додаток А. Об’ємно-функціональні єхокардіографічні показники лівого шлуночка, обчислені за допомогою модифікованої формули Сімпсона ...

212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АВ-блокада - атріовентрикулярна блокада
АГ - артеріальна гіпертензія
АІІ - ангіотензин ІІ
АПФ - ангіотензинперетворюючий фермент
АТ - артеріальний тиск
БАБ - бета-адреноблокатор
ВТМ - відносна товщина міокарду
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДКМП - дилатаційна кардіоміопатія
ЕКГ - електрокардіограма
ЕТ - час вигнання ЛШ
ЕхоКГ - ехокардіографія
ЗСд - товщина задньої стінки ЛШ в діастолу
ЗСс - товщина задньої стінки ЛШ в систолу
іАПФ - інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту
іММ індекс маси міокарду
іСФ- індекс сферичності
іСФд - індекс діастолічної сферичності
іСФс - індекс систолічної сферичності
ІФМ - індекс функціонування міокарду
ІХС ішемічна хвороба серця
КДО - кінцево-діастолічний об’єм
КДР - кінцево-діастолічний розмір
КМЦ - кардіоміоцит
КСО кінцево-систолічний об’єм
КСР - кінцево- систолічний розмір
КХ - катехоламіни
ЛП - ліве передсердя
ЛШ - лівий шлуночок
ММ - маса міокарду
мм рт.ст. міліметри ртутного стовпа
М-режим одномірний режим ЕхоКГ
МШПд - товщина міжшлуночкової перегородки в діастолу
МШПс - товщина міжшлуночкової перегородки в систолу
Н - поперечні розміри камер серця відповідно їх коротким вісям
ППТ - площа поверхні тіла
РААС - ренін-ангіотензин-альдостеронова система
САС - симпато-адреналова система
САТ систолічний артеріальний тиск
СІ - серцевий індекс
УІ - ударний індекс
умов.од. умовні одиниці
УО ударний об’єм
ФВ - фракція викиду
ФК - функціональний клас за NYHA
ФП - фібриляція передсердь
ФРС - функція ризику смерті
ХвОК - хвилинний об’єм крові
ХМ - хронічний міокардит
ХСН - хронічна серцева недостатність
ЧСС - частота серцевих скорочень
2D-режим двомірний режим ЕхоКГ
IVCT - час ізоволюметричного скорочення ЛШ
IVRT - час ізоволюметричного розслаблення ЛШ
L - подовжні розміри камер серця відповідно їх довгим вісям
Sд - площа в діастолу

Sс - площа в систолу.

ВСТУП

Актуальність теми. Дані епідеміологічних досліджень однозначно свідчать про те, що ХСН до теперішнього часу залишається одним з розповсюдженіших, прогресуючих і прогностично несприятливих захворювань серцево-судинної системи [4, 67]. Актуальність проблеми ХСН обумовлена збільшенням кількості хворих з ХСН та кількості госпіталізацій внаслідок загострення ХСН, зростанням витрат на боротьбу з ХСН і, найголовніше, невтішним прогнозом у таких хворих.
За даними епідеміологічних досліджень на межі ХХ та ХХІ століть поширеність ХСН серед дорослого населення планети складає приблизно 1-2% і збільшується пропорційно віку, сягаючи більше 10% серед осіб похилого віку [67, 199]. Однак ці дані не є остаточними. Практично відсутні вірні статистичні дані по країнах, що розвиваються. Тому сьогодні важко робити висновки про дійсну поширеність ХСН вона є значно більшою, ніж ті цифри, що наводяться у науковій літературі.
ХСН є серйозною фінансовою проблемою. В індустріально розвинутих країнах витрати на лікування хворих з ХСН складають 2-3% від загальних витрат на охорону здоров'я, і 70-80% фінансових витрат доводиться на сплату госпітального лікування декомпенсованих пацієнтів [4,22]. Тривалість стаціонарного лікування при декомпенсації ХСН становить від 7,7 днів у США до 27 днів у Російській Федерації (РФ) [9]. При цьому у першій місяць після виписки із стаціонару повторно госпіталізується приблизно 16%, через 2 місяці 30%, а протягом перших 3 місяців - 37% хворих з ХСН [9,22].
Прогноз при ХСН все ще лишається невтішним. За різними даними середня тривалість життя хворих з ХСН від моменту встановлення діагнозу складає від 1,7 років до 7 років [3, 13, 15, 35-37]. Протягом першого року від встановлення діагнозу вмирає майже кожний п’ятий хворий з ХСН [185]. За даними Фремінгемського дослідження 5-річна смертність при ХСН наприкінці ХХ століття становила 45-59% залежно від статі пацієнтів [141, 159]. Подібні результати були отримані Рочестерським Епідеміологічним Проектом: 5-річна смертність в період з 1996 по 2000 рр. склала 50% серед чоловіків і 46% серед жінок [141]. Згідно результатів Ротердамського дослідження, одно-, двох- та п’ятирічне виживання хворих чоловічої статі з ХСН складає 89, 79 і 59% відповідно [158]. І це, незважаючи на застосування новітніх технологій та засобів лікування ХСН.
Підходи до лікування певних груп хворих з різною етіологією ХСН все ще залишаються недостатньо вивченими. В першу чергу це стосується хворих з хронічним перебігом дифузного міокардиту (ХМ) та дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП). У багатьох випадках виникають дуже серйозні проблеми при визначенні збудника, а діагностика стадії запального процесу та визначення персистування вірусів у міокарді таких хворих потребує застосування складних інструментальних та лабораторних методів діагностики. Без цієї діагностики позитивні ефекти лікування пацієнтів із застосовуванням етіотропної, імуномодулюючої та імуносупресорної терапії малоймовірні. Крім специфічної терапії такі хворі лікуються, як і пацієнти із застійною ХСН. Цей підхід базується на положенні, що в ході прогресування систолічної ХСН значення етіологічних особливостей поступово втрачає пріоритет. На перший план виходять загальні механізми серцевої недостатності, що визначають не тільки подальшій перебіг захворювання, але й, певною мірою, універсальність терапевтичних підходів до її лікування.В той же час не виключається той факт, що ефективність синдромального лікування все ж таки відрізняється залежно від етіології пошкодження міокарда.
Сучасні рекомендації та алгоритми лікування пацієнтів з ХСН із систолічною дисфункцією лівого шлуночка (ЛШ) базуються на сьогоденному розумінні патогенетичних механізмів ХСН та принципах доказової медицини. Для лікування ХСН рекомендовані препарати, ефективність і безпека яких доведена в тривалих багатоцентрових подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях: інгібітори ангіотензинперетворюю-чого ферменту (іАПФ), бета-адреноблокатори (БАБ), діуретики, антагоністи альдостерону, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ (АІІ), дігоксин [3, 6, 7, 19, 20, 25, 31- 33, 43, 45, 66, 70, 74, 80, 87, 94, 116, 142, 143, 161, 175, 181, 196, 213, 222].
Незважаючи на постійне удосконалення сучасної фармакотерапії ХСН, головними препаратами і на цей час залишаються іАПФ та БАБ. Сьогодні вже не підлягає сумніву, що призначення іАПФ та БАБ сприяє усуненню симптомів ХСН, запобігає розвитку та уповільнює прогресування ХСН, зменшує кількість госпіталізацій, та знижує ризик смерті [6, 20, 172, 190, 192]. Саме тому комбіноване застосування іАПФ та БАБ є найбільш оптимальним засобом лікування ХСН, і призначення цих двох груп препаратів вважається обов’язковим всім (при відсутності протипоказань) хворим з ХСН та систолічною дисфункцією ЛШ [6, 9, 19, 20, 32, 43, 196].
На цей час доведена ефективність та безпека п’ятьох іАПФ: еналаприлу, каптоприлу, лізиноприлу, раміприлу, трандолаприлу (рівень доказовості А). «Класичними» іАПФ при лікуванні ХСН до теперішнього часу лишаються еналаприл і каптоприл. Також можуть застосовуватися фозиноприл, периндоприл, квіналаприл (рівень доказовості В) [19]. Згідно сучасних рекомендацій, при ХСН рекомендовані до застосування чотири БАБ: карведилол, бісопролол, метопрололу сукцинат CR/XL та небіволол [19, 31, 32, 43, 196].
На даний час існує велика кількість досліджень, які точно визначили показання і протипоказання до застосування препаратів при лікуванні ХСН, а сучасні рекомендації, що ґрунтуються на результатах цих досліджень, є загальнодоступними. Вважається, що незастосування іАПФ чи БАБ, або їх використання в недостатніх дозах є одним з важливіших факторів, який може негативно впливати на прогноз при ХСН, на кількість госпіталізацій з причини загострення ХСН та якість життя пацієнтів. Однак, у реальному житті, на жаль, принцип титрування препаратів для досягнення рекомендованих доз, як правило, не виконується [69]. Внаслідок цього велика частина пацієнтів з ХСН лишається без достатнього сучасного лікування [1,6]. До того ж, в загальній практиці ще й не всі хворі з ХСН лікуються іАПФ та БАБ, а комбінацію цих препаратів приймає лише незначна частина таких пацієнтів [6]. Неадекватне застосування іАПФ та БАБ спостерігається як в амбулаторних умовах, так і при стаціонарному лікуванні [6, 98]. Більше того, дози, що застосовуються в реальному житті, значно поступаються тим, які в великих контрольованих дослідженнях показали надзвичайну ефективність іАПФ та БАБ у хворих з ХСН. Лише частина пацієнтів, що лікуються іАПФ та БАБ, отримує ці препарати в оптимальних дозах. Однією з головних причин невикористання рекомендованих доз препаратів на практиці є недостатня обізнаність лікарів. Крім того, дотепер ще поширена думка, що спроби збільшити дози препаратів (іАПФ та БАБ) до максимальних можуть лише значно підвищити ризик виникнення побічних ефектів та вартість лікування, а не посилити ефективність лікування хворих з ХСН [7]. Все це обумовлює незадовільну якість терапії і, як наслідок, відсутність прихильності хворих з ХСН до тривалого лікування.
В зв’язку з цим, удосконалення лікування хворих з ХСН є одним з пріоритетних завдань сучасної кардіології. Уточнення методології терапії ХСН може призвести до покращення лікування таких хворих, що, в свою чергу, може позитивно вплинути на прогноз та перебіг ХСН.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в ННЦ «Інститут кардіології ім. академіка М.Д.Стражеска» АМН України згідно плану науково-дослідної роботи відділу некоронарогенних хвороб серця та клінічної ревматології і є частиною загальної теми відділу «Вивчити взаємозв’язок між порушеннями імунного стану, оксидативним стресом та структурно-метаболічними порушеннями в серцевому м’язі при дилатаційній кардіоміопатії та визначити патогенетичні передумови їх корекції» (№ДР 0107U001433). Здобувач є співвиконавцем теми.
Мета дослідження. Удосконалити лікування пацієнтів з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу на підставі вивчення особливостей ремоделювання та змін систолічної функції лівих камер серця, і клініко-функціонального стану хворих на фоні довготривалого синдромального лікування із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу.
Завдання дослідження:
1. Вивчити можливість досягнення та переносність високих терапевтичних доз карведилолу (100 мг/добу) та оптимальної дози еналаприлу (20 мг/добу) пацієнтами з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу.
2. Дослідити виживання та функцію ризику смерті у хворих з кардіомегалією та ХСН, що отримували довготривале синдромальне лікування із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу.
3. Проаналізувати динаміку клініко-функціонального стану пацієнтів з ХСН в залежності від її ґенезу на фоні довготривалого синдромального лікування із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу.
4. Вивчити особливості процесів ремоделювання та динаміки систолічної функції лівих камер серця у хворих з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу під впливом довготривалої синдромальної терапії із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу.
Об’єкт дослідження: хронічна серцева недостатність коронарогенного та некоронарогенного ґенезу.
Предмет дослідження: виживання та функція ризику смерті (ФРС) хворих, функціональний клас (ФК) пацієнтів, рівень систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) артеріального тиску (АТ), частота серцевих скорочень (ЧСС), тижнева доза фуросеміду, об’ємні, лінійні та індексовані ехокардіографічні (ЕхоКГ) показники, що характеризують порожнини та систолічну функцію лівих камер серця. Динаміка показників під впливом довготривалого синдромального лікування із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу та оптимальної дози еналаприлу.
Методи дослідження: загальне клінічне обстеження, електрокардіографія (ЕКГ), одно- та двомірна ехокардіографія (ЕхоКГ), лабораторні дослідження, статистична обробка результатів за допомогою пакету комп’ютерних програм Statistica 6.0 («StatSoft», США).
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше обґрунтована можливість і безпечність довготривалого застосування високих терапевтичних доз карведилолу (100 мг/добу) разом з оптимальною дозою еналаприлу (20 мг/добу) у хворих з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу. Показано, що довготривале лікування високими терапевтичними дозами карведилолу не викликає погіршення прогнозу у таких пацієнтів.
Встановлено, що застосована схема лікування призводить до стійкого покращення ФК пацієнтів з кардіомегалією та ХСН незалежно від їх ґенезу.
Вперше на основі детального вивчення та комплексного аналізу визначені особливості ремоделювання та змін систолічної функції лівих камер серця і клініко-функціональних параметрів хворих з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу на фоні довготривалого синдромального лікування із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу.
Показано, що на фоні застосованої схеми синдромального лікування лише у хворих з клінічним діагнозом «хронічний дифузний міокардит» на відміну від пацієнтів з ДКМП та ХСН, що виникла внаслідок перенесеного інфаркту міокарду з наявністю патологічного зубця Q або з багатосудинним ураженням коронарних артерій за даними селективної багатопроекційної коронаровентрикулографії (КВГ) та мультиспіральної комп'ютерної томографії (МСКТ), відбувається значне зворотне ремоделювання порожнин лівих камер серця та збільшення скоротливої спроможності їх міокарду.
Доведено, що у частини хворих з кардіомегалією та клінічним діагнозом «хронічний дифузний міокардит» довготривале синдромальне лікування із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу та оптимальної дози еналаприлу призводить до нормалізації порожнин лівих камер серця та їх систолічної функції.
Практичне значення отриманих результатів. В ході дослідження отримані дані, що дозволять оптимізувати підходи до лікування ХСН, що буде сприяти покращенню перебігу захворювання та індивідуального прогнозу хворих з кардіомегалією та ХСН.
Результати проведеного дослідження дозволили уточнити схему титрування доз препаратів, яка дозволяє безпечно досягати високих терапевтичних доз карведилолу та оптимальної дози еналаприлу.
Науково обґрунтована та доведена доцільність використання довготривалої синдромальної терапії із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу у хворих з клінічним діагнозом «хронічний дифузний міокардит», що призводить до стійкого покращення ФК таких пацієнтів, значного зворотного ремоделювання порожнин лівих камер серця (у частини хворих до нормалізації) та збільшення їх скоротливої спроможності.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджені в практику роботи консультативної поліклініки та відділення некоронарогенних хвороб серця та клінічної ревматології ННЦ «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска» АМН України, відділення невідкладної кардіології та тромболізису Інституту невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України, що підтверджено актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором на базі ННЦ «Інститут кардіології ім. академіка М.Д.Стражеска» АМН України. Самостійно виконувався патентно-інформаційний пошук, опрацювання методик дослідження, підбір тематичних хворих, їх клінічне обстеження та лікування. Дисертантом здійснювалось проспективне спостереження хворих, а саме обстеження та лікування на етапах дослідження, контроль їх безпечності та ефективності. Створення бази даних на персональному комп’ютері, статистичну обробку, аналіз та узагальнення отриманих результатів автор проводив самостійно. Мета, завдання дослідження, висновки та практичні рекомендації сформульовані дисертантом самостійно. Особисто написані всі розділи дисертаційної роботи та оформлені рисунки і таблиці, написані та підготовлені статті до друку. Автор брав активну участь у представленні результатів роботи в матеріалах конференцій та доповідях. Дисертантом не використані ідеї або розроблення, що належать співавторам публікацій. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи представлені у вигляді доповідей та друкованих робіт на Російському національному конгресі кардіологів (Москва, 2008), Другій Всеросійській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Некоронарогенные заболевания сердца: диагностика, лечение, профилактика» (Санкт-Петербург, 2008), IX Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2008), Міжнародному науковому симпозіумі «Современные профилактические иреабилитационные технологии вкардиологии» (Бориспіль, 2008), на наукових підсумковий сесіях ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска», присвячених пам’яті М.Д. Стражеска (Київ, 2008; 2009). Основні положення роботи заслухані на розширеному засіданні апробаційної ради ННЦ «Інститут кардіології ім. академіка М.Д.Стражеска» АМН України (2008 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць (6 статей у журналах, що рекомендовані ВАК України, та 5 тез доповідей, 2 з них в міжнародних збірниках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації наведене нове вирішення актуальної задачі кардіології удосконалення лікування систолічної ХСН на підставі порівняльного вивчення динаміки клініко-функціональних та ехокардіографічних показників у хворих з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу на фоні довготривалої синдромальної фармакотерапії із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу.
1. За рахунок повільного титрування (в середньому 12,08±0,99 міс.) високих терапевтичних доз (100 мг/добу) карведилолу (середня доза 92,57±2,45 мг/добу) та оптимальної (20 мг/добу) дози еналаприлу (середня доза 18,28±0,58 мг/добу) вдається досягти у 76,7% та 75,8% пацієнтів з кардіомегалією та ХСН різного ґенезу відповідно. Застосоване довготривале лікування добре переноситься пацієнтами і не викликає у них серйозних побічних ефектів (гіпотензії, брадикардії, серйозних порушень провідності, бронхообструкції).
2. П’ятирічне виживання (за даними методу Каплан-Мейєра) хворих з ХСН, що отримували довготривале синдромальне лікування із застосуванням високих терапевтичних доз карведилолу та оптимальної дози еналаприлу, становить 88%. Значення функції ризику смерті таких хворих найменші на другий рік лікування, але в подальшому збільшуються і наприкінці дослідження перевищують початкові більше ніж в чотири рази.
3. Застосована схема довготривалого лікування (загальний термін терапії 19,51±1,60 міс.) із використанням високих терапевтичних доз карведилолу (100 мг/добу) та оптимальної дози еналаприлу (20 мг/добу) призводить|призводить,наводить| до зниження тижневої дози фуросеміду з 153,75±12,18 мг до 69,29±14,00 мг (р<0,05) та покращення ФК пацієнтів з ХСН незалежно від етіології синдрому. До початку застосованої терапії функціональний стан 60,95% пацієнтів відповідав ІІІ ФК, а 39,05% - ІІ ФК (в середньому по групі 2,64±0,05 умов.од.), а на наприкінці дослідження у 81,25% хворих було діагностовано І ФК (в середньому по групі 1,16±0,07 умов.од.).
4. Запропонована схема лікування не призводить до достовірних змін порожнин лівих камер серця та динаміки їх ФВ у хворих з кардіомегалією та ХСН, що обумовлені перенесеним в анамнезі інфарктом міокарду з наявністю патологічного зубця Q, або багатосудинним ураженням коронарних артерій. У хворих на ДКМП застосоване лікування сприяє покращенню систолічної функції лівих камер серця (достовірному підвищенню ФВ ЛШ (з 33,1±1,1% до 38,5±2,6%) та ФВ ЛП (з 32,0±2,6 до 41,7±4,1%)), але не призводить до зменшення їх порожнин.
5. У хворих з кардіомегалією та клінічним діагнозом «хронічний дифузний міокардит» застосована терапія із використанням високих терапевтичних доз карведилолу та оптимальної дози еналаприлу сприяє зменшенню значень іКДО ЛШ на 20,3%, іКСО ЛШ - на 42,7%, та підвищенню ФВ ЛШ на 21,5%. У 30% таких хворих застосоване лікування призводить до нормалізації індексованих значень КДО ЛШ, у 52,4% - ФВ ЛШ, а у 45% - значень іКДО ЛП.
6. Пацієнти з клінічним діагнозом «хронічний дифузний міокардит», у яких вдалося досягти нормалізації порожнини ЛШ, характеризуються меншою тривалістю симптомів ХСН (5,54±1,48 міс), вищім початковим рівнем САТ (125,00 ± 5,40 мм рт.ст.), і предикторами такої нормалізації за даними множинного ступеневого регресійного аналізу є значення іКДО ЛШ на ІІ етапі дослідження (b = -2,044), ступінь змін (в %) КДОмс ЛШ між І та ІІІ етапами (b =1,258) та ступінь змін (в %) КСОмс ЛШ між І та ІІ етапами (b=0,127) на фоні застосованої синдромальної терапії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеев Ф.Т. Больные с хронической сердечной недостаточностью в рос­сийской амбулаторной практике: особенности контингента, диагно­стики и лечения (по материалам исследования ЭПОХАОХСН) /Ф.Т.Агеев, М.О.Даниелян, В.Ю.Мареев, Ю.Н. Беленков //Сер­дечная недостаточность.-2004.-№1.-С.47.
2. Арутюнов Г.П. Терапия ХСН. Всегда ли детерминирован выбор первого препарата? /Г.П. Арутюнов //Руский Медицинский Журнал.-2007. - Режим доступу до журн.: http://www.rmj.ru.
3. Арутюнов Г.П. Бета-блокаторы в клинической практике /Г.П.Арутюнов, А.К.Рылова //Сердечная недостаточность.-2001.-№2(Т.2). - Режим доступу до журн.: http://www.old.consilium-medicum.com.
4. Беленков Ю.Н. Эпидемиологические исследования сердечной недостаточности: состояние вопроса /Ю.Н. Беленков, В.Ю. Мареев, Ф.Т.Агеев //Consilium Medicum. -2002. Том 4, №3.- Режим доступу до журн.: http://www./con-med.ru/media/consilium/02_03.
5. Беленков Ю.Н. Эналаприл против Карведилола Сравнительное рандомизированное исследование у больных с хронической сердечной недостаточностью (ЭКСТАЗ) /Ю.Н.Беленков, В.Ю. Мареев, А.А.Скворцов Ф.Т.Агеев, А.Г.Овчинников, Г.Н. Литонова //Consislium Medicum.-2001.-№2., Т.2.- Режим доступу до журн.: http://www./conmed.ru/media/consilium/02_03
6. Беленков Ю. Н. Как мы диагностируем и лечим сердечную недостаточность в реальной клинической практике в начале XXI века? Результаты исследования IMPROVEMENT HF /Ю.Н. Беленков, В. Ю.Мареев //Consilium Medicum. 2001.-№2., Т. 3.- Режим доступу до журн.: http://www.cardiosite.ru/research.
7. Беленков Ю.Н. Особенности применения ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента при хронической сердечной недостаточности / Ю.Н. Беленков, В. Ю.Мареев //Consilium Medicus. -2001.- № 4., Том 2. - Режим доступу до журн.: http://www./con-med.ru/media/consilium/02_03.
8. Беленков Ю.Н. Парадоксы сердечной недостаточности: взгляд на проблему на рубеже веков /Ю.Н. Беленков, Ф.Т.Агеев, В.Ю.Мареев //Consilium medicum.-2000.-№.1. - Режим доступу до журн.: http://www.old.consilium-medicum.com)
9. Беленков Ю.Н. Принципы рационального лечения сердечной недостаточности. Раздел 1. Введение /Ю.Н. Беленков, В. Ю.Мареев //Consilium medicum. -2002. - Режим доступу до журн.: http://(www/old.consilium-medicum.com/media/book/01_01/10.shtml
10. Бобров В.А. Состояние прессорных и депрессорных нейрогуморальных субстанций и факторы прогрессирования хронической сердечной недостаточности /В.А.Бобров, О.Й. Жаринов, Салам Саид //Русский Медицинский Сервер - Новости кардиологии.- - Режим доступу до журн.: http://www.rusmedserv.com/cardio/hf-stat1.htm
11. Боровиков В.П. STATISTICA: Статистический анализ и обработка данных в среде Windows. /В.П. Боровиков, И.П. Боровиков. - М.: Информационно-издательский дом «Филинъ», 1997. 608 с.
12. Вилкенсхоф У. Справочник по эхокардиографии: пер. с нем. / У.Вилкенсхоф, И. Крук.-М.:Мед.лит., 2008. - 240с., ил.
13. Воронков Л.Г. Показник виживання і оцінка ризику смерті хворих із застійною серцевою недостатністю неішемічного та ішемічного походження (за даними 5-річного проспективного спостереження) /Л.Г.Воронков, Г.В. Яновський, Д.В. Рябенко, О.І.Семененко // Укр. Кардіол. журн. -2000. -№5-6.-С.60-62.
14. Воронков Л.Г. Патогенез и клиническая диагностика хронической сердечной недостаточности /Л.Г. Воронков //Doctor.-2001.- № 4 (8).- С. 12-17.
15. Воронков Л.Г. Предикторы 5-летней выживаемости больных и прогнозирование течения клинически манифестированной хронической сердечной недостаточности /Л.Г.Воронков, Г.В.Яновский, Е.В.Устименко, О.И. Семененко //Укр.Мед.Часопис. -2003. -№6(38).-С.106-109.
16. Воронков Л.Г. Тромбоємболические осложнения и их предупреждение у больных с хронической сердечной недостаточностью /Л.Г.Воронков //Укр. кардіол. Журнал. -2005, (додаток 4).-С.4-15.
17. Воронков Л.Г. Протокол и результаты международного исследования КАРДЕН (Кардикет при ДЕкомпенсированной хронической сердечной Недостаточности) / Л.Г. Воронков, А.Э. Багрий, Э.Б.Ватаман, А.И. Дядык, Н.Н. Середюк, В.К. Тащук, О.П. Динова, О.Н. Либрик, Д.М. Лысый, Л.П.Паращенюк, М.Г. Пасечный, О.А. Приколота //Укр.Кардіол.журн. -2005.-№2.-С. 53-56.
18. Воронков Л.Г.- робоча група Української асоціації кардіологів. Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих //Л.Г.Воронков (модератор), К.М.Амосова, А.Е.Багрій, Г.В.Дзяк, О.І.Дядик, О.Й.Жарінов, Г.В.Книшов, В.М.Коваленко, О.В.Коркушко //Укр. Кардіол. журн.-2006.-№4.-С.114-121.
19. Воронков Л.Г. робоча група Української асоціації кардіологів. Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих //Л.Г.Воронков (модератор), К.М.Амосова, А.Е.Багрій, Г.В.Дзяк, О.І.Дядик, О.Й.Жарінов, Г.В.Книшов, В.М.Коваленко, О.В.Коркушко //Укр. Кардіол. Журн.-2006.-№5. -С.107-117.
20. Воронков Л.Г. Результаты украинского многоцентрового исследования КОРИОЛАН (КОРИОЛ - Альтернатива насосной Недостаточности сердца) /Л.Г.Воронков, Г.В.Дзяк, Е.Н.Амосова, А.Э.Багрий, В.И.Волков, М.И.Лутай от имени коллектива исследователей КОРИОЛАН //Укр.кардіол. журн.-2006.-5.-С.8-14.
21. Воронков Л.Г. Інгібітори АПФ та b-адреноблокатори у лікуванні хронічної серцевої недостатності: клінічна роль та методологія застосування /Л.Г.Воронков //Раціональна фармакотерапія.-2007.-№2(3).-С.61-66.
22. Гуревич М.А. Хроническая сердечная недостаточность: руководство для врачей.-5-е изд., перераб. и доп. / М.А. Гуревич.- М.: Практическая медицина, 2008.-414с., ил.
23. Дерюгин М.В. Хронические миокардиты. / М.В.Дерюгин, С.А. Бойцов.- СПб.: ЭЛБИ-СПб., 2005 288с., ил.
24. Дзяк Г.В. Застосування селективного бета-адреноблокатора бісопрололу в лікування хворих з хронічною серцевою недостатністю / Г.В.Дзяк, О.С. Гончарова //Укр.кардіол.журн.-2005, -№2.-С.57-59.
25. Жарінов О.Й. Тридцять років використання β-адреноблокаторів для лікування хронічної серцевої недостатності: чи поставлені крапки над «і»? /О.Й.Жарінов //Укр.кардіол.журн.-2005, додаток 4.-С.15-24.
26. Жарінов О.Й. Фармакологічні критерії застосування β-адреноблокаторів при серцево-судинних захворюваннях /О.Й.Жарінов //Раціональна Фармакотерапия.-2008. -№8. - Режим доступу до журн.: http://rpt.health-ua.com/articles.
27. Жарінов О.Й. Переносність та клініко-фармакодинамічні ефекти бісопрололу у хворих з хронічною серцевою недостатністю /О.Й. Жарінов, О.Є. Кітура //Укр. кардiол. журнал. 2004. № 3. С. 54-59.
28. «КОМПЕНДИУМ 2007 — лекарственные препараты» - Режим доступу до журн.: http://www.compendium.com.ua.
29. Кокс Д.Р. Анализ данных типа времени жизни. /Д.Р.Кокс, Д.Оукс. -М. : Финансы и статистика.-1988. -С.19-52.
30. Коркушко О.В. Артеріальні, венозні тромбози та тромбоемболії. Профілактика та лікування: Наукове видання. /Відповідальний за випуск В.Ю. Лішневська /О.В.Коркушко, Г.В.Дзяк, Ю.О. Зозуля [та ін.].-К.: ЗАТ «Віпол», 2006.-72с.
31. Лопатин Ю.М. Европейские рекомендации по диагностике и лечению хронической сердечной недостаточности 2005 г.: новые позиции BETA-адреноблокаторов / Ю.М.Лопатин //Consilium-medicum.-2005., Том 07, №11. - Режим доступу до журн.: http://www.consilium-medicum.com/media /consilium/ 05_11/926.shtml.
32. Мареев В. Ю. Национальные Рекомендации ВНОК И ОССН по диагностике и лечению ХСН (второй пересмотр).-2006 /В. Ю.Мареев, Ф. Т. Агеев, Г.П. Арутюнов, А.В. Коротеев, А.Ш. Ревишвили - Режим доступу: http://www.OSSN.ru.
33. Робоча група Європейського товариства кардіологів. Консенсус щодо застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту при серцево-судинних захворюваннях //Укр.кардіол.журн.-2005.-(додаток 2).-С.16-29.
34. Рыбакова М.К. Практическое руководство по ультразвуковой диагностике. Эхокардиография /М.К. Рыбакова, М.Н.Алехин, В.В. Митьков.- Видар-М.- 2008., 512 с., ил.
35. Рябенко Д.В. Выживаемость и факторы риска у больных с дилатационной кардиомиопатией: результаты длительного проспективного наблюдения / Д.В.Рябенко //Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія» -2000. №3. С.35-36.
36. Рябенко Д.В. Выживаемость и факторы риска у больных с хронической сердечной недостаточностью (результаты длительного проспективного наблюдения) /Д.В.Рябенко // Врачебное дело Лікарська справа, -2001.- №1.-С.67-70.
37. Рябенко Д.В. Выживаемость и оценка риска смерти у больных с различными вариантами дилатационной кардиомиопатии по данным 10-летнего проспективного наблюдения /Д.В.Рябенко // Укр. кардіол. журн.-2001.-№3.-С.44-47.
38. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих /[За редакцією проф. В.М. Коваленка, проф. М.І.Лутая, проф. Ю.М.Сіренка]. Київ: 2007.-128с.
39. Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д. Раміприл та його місце серед інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту / Ю.М. Сіренко, Г.Д. Радченко //Укр. кардіол. журн.-2006.-№1.-С.90-99.
40. Сичов О.С. Рекомендації Робочої групи з порушень серцевого ритму Асоціації кардіологів України. Принципи ведення хворих з фібриляцією та тріпотінням передсердь /О.С.Сичов, В.О.Бобров, О.Й.Жарінов [та ін.]. -Україна.-2005.-47с.
41. Столяров Г.Є. АРМ статистика: Навчальний Посібник /Г.Є. Столяров, Д.Г.Ємшанов, Н.В.Ковтун. К.: КНЕУ, 1999. 268 с.
42. Холлендер Ф. Непараметрические методы статистики /Ф. Холлендер, Д. Вульф. -М.: Финансы и статистика, 1983. 518 с.
43. ACC/AHA 2005 Guideline Update for the Diagnosis and Management of Chronic Heart Failure in the Adult -Summary Article. A Report of the American College of Cardiology/ American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Writing Committee to Update the 2001 Guidelines for the Evaluation and Management of Heart Failure) //J. Am. Coll. Cardiol.-2005.-Vol.46.-P.1116-1143.
44. A randomized trial of beta-blockade in heart failure. The Cardiac Insufficiency Bisoprolol Study (CIBIS). CIBIS Investigators and Committees. //Circulation.-1994.-Vol.90(4).-P.2153-2156.
45. Ahmed A. Digoxin and reduction in mortality and hospitalization in heart failure: a comprehensive post hoc analysis of the DIG trial /A. Ahmed, M.W. Rich, T.E. Love, D.M. Lloyd-Jones, I. B. Aban, W.S. Colucci, K.F. Adams, M. Georghiade //Eur. Heart. J.-2006.-Vol.27(2).-P.178186.
46. AIRE: The Acute Infarction Ramipril Efficacy (AIRE) study investigators. Effect of ramipril on mortality and morbidity of survivors in acute myocardial infarction with clinical evidence of heart failure // Lancet.- 1993.- Vol. 342.- P. 821-828.
47. Ambrosini E. for the Survival of Myocardial Infarction Long Term Evaluation (SMILE) Study Investigators. The effect of the ACE inhibitor zofenopril on mortality and morbidity after anterior myocardial infarction /E. Ambrosini, C. Borghi, B. Magnani // N. Engl. J. Med.-1995.-Vol.332.-P.80-85.
48. Andersson B. Longitudinal myocardial contraction improves early during titration with metoprolol CR/XL in patients with heart failure /B. Andersson, B.G.Svealv, M. S.Tang //Heart.-2002.-Vol.87,(1).-P.23-28.
49. Arslan S. Effect of beta-blocker therapy on left atrial function in patients with heart failure: comparison of metoprolol succinate with carvedilol /S. Arslan, M.K. Erol, E. Bozkurt // Int. J. Cardiovasc. Imaging. -2007.-Vol.23, (5).-P.549-555.
50. Arumanayagam M. Antioxidant properties of carvedilol and metoprolol in heart failure: a double-blind randomized controlled trial / M. Arumanayagam, S. Chan, S. Tong // J. Cardiovasc. Pharmacol. -2001.-Vol.37,(1).-P.48-54.
51. Ashrafian H. Metabolic Mechanisms in Heart Failure /H. Ashrafian, M.P. Frenneaux, L.H.Opie //Circulation.- 2007.-Vol.116(4).-P.434-448.
52. Belardinelli R. Effects of trimetazidine on the contractile response of chronically dysfunctional myocardium to low-dose dobutamine in ischemic cardiomyopathy /R.Belardinelli, A.Purcaro //Eur. Heart. J.-2001.-Vol.22.-P.21642170.
53. Belardinelli R. Trimetazidine improves endothelial dysfunction in chronic heart failure: an antioxidant effect /R.Belardinelli, S.Molenghi, L.Volpe, A.Purcaro //Eur. Heart. J. -2007.-Vol.28(9).-P.1102-1108.
54. Bellenger N.G. CHRISTMAS Study Steering Committee and Investigators. Effects of carvedilol on left ventricular remodelling in chronic stable heart failure: a cardiovascular magnetic resonance study /N.G.Bellenger, K.Rajappan, S.L.Rahman, A. Lahiri, U. Raval, J. Webster, G.D.Murray, A.J.S.Coats, J.G.F.Cleland, D.J.Pennell on behalf of the CHRISTMAS Study Steering Committee and Investigators // Heart.-2004.-Vol.90(7).-p.760-764.
55. Betkowski A.S. Update on recent clinical trials in congestive heart failure /A.S.Betkowski, P.J. Hauptman //Curr. Opin. Cardiol.-2000.-Vol.15.-P.293303.
56. Bristow M.R. Carvedilol produces dose-related improvements in left ventricular function and survival in subjects with chronic heart failure. MOCHA Investigators. /M.R.Bristow, E.M.Gilbert, W.T.Abraham, K.F.Adams, M.B.Fowler, R.E.Hershberger, S.H. Kubo, K.A. Narahara, H. Ingersoll, S. Krueger, S. Young, N. Shusterman //Circulation.-1996.-Vol.94(11).-P.:2807-2816.
57. Bristow M.R. β-adrenergic receptor blockade in chronic heart failure /M.R.Bristow //Circulation.-2000.-Vol.101.-P.558569.
58. Bruch C. Tei-index in patients with mild-to-moderate congestive heart failure /C.Bruch, A.Schmermund, D.Marin, M. Katz, T. Bartel, J. Schaar, R. Erbel //Eur. Heart. J.-2000.-Vol.21.-P.1888-1895.
59. Butler J. for the ESCAPE Investigators. Beta-Blocker Use and Outcomes Among Hospitalized Heart Failure Patients /J.Butler, J.B.Young, W.T.Abraham, R.C.Bourge, K.F. Adams, R. Clare, C.O'Connor //J. Am. Coll. Cardiol.-2006.-Vol.47.-P.2462-2469.
60. Campbell D.J. Betablockers, angiotensin II, and ACE inhibitors in patients with heart failure /D.J.Campbell, A.Aggarwal, M.Esler, D.Kaye //Lancet.-2001.-Vol.358.-P.16091610.
61. CAPRICORN Investigators. Effect of carvedilol on outcome after myocardial infarction in patients with left-ventricular dysfunction: the CAPRICORN randomised trial // Lancet.-2001.-Vol.357.-P.13851390.
62. Castro P. Effects of carvedilol on oxidative stress and chronotropic response to exercise in patients with chronic heart failure / P.Castro, J.L.Vukasovic, M.Chiong G. Diaz-Araya, H. Alcaino, M. Copaja, R. Valenzuela, D. Greig, O. Perez, R. Corbalan, S. Lavandero //Eur. J. Heart. Fail. -2005.-Vol.7(6).-P.1033-1039.
63. Chung M. Strategies for stroke prevention in atrial fibrillation /M.Chung, J.Bukhard, A.Klein //Heart. Rhytm.-2005.-Vol.2.-P.100-107.
64. CIBIS-II Investigators and Committees. The Cardiac Insufficiency Bisoprolol Study II (CIBIS II) // Lancet. -1999.-Vol.353.-P.9-13.
65. Clark A.L. The control of adrenergic function in heart failure: therapeutic intervention /A.L.Clark, J.G.Cleland //Heart. Fail. Rev.-2000.-Vol.5(1).-P.101-114.
66. Cleland J.G. Chronic heart failure: evidence for ACE inhibitors /J.G.Cleland //Int. J. Clin. Pract. Suppl.-1999.-Vol.108.-P.7-10.
67. Cleland J.G. The heart failure epidemic: exactly how big is it? /J.G.Cleland, A.Khand, A.Clark // Eur. Heart. J.-2001.-Vol.22(8).-P.623-626.
68. Cleland J.G. Contemporary management of heart failure in clinical practice /J.G.Cleland // Heart.-2002.-Vol.88,(Suppl. 2).-P.ii5-ii8.
69. Cleland J.G. Prevalence and incidence of arrhythmias and sudden death in heart failure /J.G.Cleland, S.Chattopadhyay, A.Khand //Heart.Fail.Rev.-2002.-Vol.7(3).-P.229-242.
70. Cleland J.G. Beta-blockers for heart failure: why, which, when, and where /J.G.Cleland // Med. Clin. North. Am.-2003.-Vol.87(2).-P.339-371.
71. Cleland J.G. The Warfarin/Aspirin Study in Heart failure (WASH): a randomized trial comparing antithrombotic strategies for patients with heart failure /J.G.Cleland, I.Findlay, S.Jafri, G.Sutton, R.Falk, C.Bulpitt, C.Prentice, I.Ford, A.Trainer, P.A.Poole-Wilson //Am. Heart. J.-2004.-Vol.148(1).-P.157-164.
72. Cleland J.G. Clinical trials update from the European Society of Cardiology: SENIORS, ACES, PROVE-IT, ACTION, and the HF-ACTION trial / J.G. Cleland, P. Huan Loh, N. Freemantle, A.L. Clark, A.P. Coletta //Eur. J. Heart. Fail.-2004.-Vol.6(6).-p.787-791.
73. Cleland J.G. Clinical trials update from the European Society of Cardiology meeting 2005: CAREHF extension study, ESSENTIAL, CIBISIII, SICD, ISSUE2, STRIDE2, SOFA, IMAGINE, PREAMI, SIRIUSII and ACTIVE /J.G.Cleland, A. Coletta, M. Lammiman, K.K. Witte, H. Loh, M. Nasir, A.L. Clark //Eur. J. Heart. Fail.-2005.-Vol.7(6).-P.10701075.
74. Cleland J.G. Practical applications of intravenous diuretic therapy in decompensated heart failure /J.G.Cleland J.G., A.Coletta, K.Witte. //Am. J. Med.-2006.-Vol.119, (Suppl 1).-P.S26-S36.
75. Cleland J.G.F. and COMET InvestigatorsA Comparison of the Effects of Carvedilol and Metoprolol on Well-Being, Morbidity, and Mortality (the Patient Journey”) in Patients With Heart Failure: A Report From the Carvedilol Or Metoprolol European Trial (COMET) / J.G.Cleland, A.Charlesworth, J.Lubsen // J. Am. Col. Cardiol.-2006.- Vol. 47(8).-P. 1603-1611.
76. Clinical outcome with enalapril in symptomatic chronic heart failure: a dose comparison. The NETWORK Investigators //Eur. Heart. J.-1998.-Vol.19.-P.481-489.
77. Cohn J.N. Effect of vasodilator therapy on mortality in chronic congestive heart failure: results of a Veterans Administration Cooperative Study /J.N.Cohn, D.G.Archibald, S.Ziesche, J.A.Franciosa, W.E.Harston, F.E.Tristani, W.B.Dunkman, W.Jacobs, G.S.Francis, K.H.Flohr, S.Goldman, F.R.Cobb, P.M.Shah, R.Saunders, R.D.Fletcher, H.S.Loeb, V.C.Hughes, B.Baker //N. Engl. J. Med.-1986.-Vol.314.-P.15471552.
78. Cohn J.N. Safety and efficacy of carvedilol in severe heart failure. The U.S. Carvedilol Heart Failure Study Group /J.N.Cohn, M.B.Fowler, M.R.Bristow, W.S.Colucci, E.M. Gilbert, V. Kinhal, S.K. Krueger, T. Lejemtel, K.A. Narahara, M. Packer, S.T. Young, T.L. Holcslaw, M.A. Lukas //J.Card. Fail.-1997.-Vol.3(3).-P.173-179.
79. Cohn J.N. Cardiac remodeling-concepts and clinical implications: a consensus paper from an international forum on cardiac remodeling. Behalf of an International Forum on Cardiac Remodeling / J.N.Cohn, R.Ferrari, N.Sharpe //J. Am. Coll. Cardiol.-2000.-Vol.35(3).-P.569-582.
80. Cohn J.N. A randomized trial of the angiotensin-receptor blocker valsartan in chronic heart failure /J.N.Cohn, G.Tognoni //N. Engl. J. Med.-2001.-Vol.345.-P.1667 1675.
81. Colucci WS. Landmark study: the Carvedilol Post-Infarct Survival Control in Left Ventricular Dysfunction Study (CAPRICORN) /W.S.Colucci //Am. J. Cardiol.-2004.-Vol.93, (9A).-P.13B-16B.
82. Cottin Y. Glucose insulin potassium infusion improves systolic function in patients with chronic ischemic cardiomyopathy /Y.Cottin, I.Lhuillier, L.Gilson. //Eur.J.Heart.Failure.-2002.-Vol. 4.-P.181184.
83. Dandona P. Carvedilol inhibits reactive oxygen species (ROS) generation by leukocytes and oxidative damage to amino acids /P. Dandona, R. Karne, H.Ghanim, W.Hamouda, A.Aljada, C.Magsino //Circulation.-2000.-Vol.101.-P.122-124.
84. Dargie H.J. Effect of carvedilol on outcome after myocardial infarction in patients with left-ventricular dysfunction: the CAPRICORN randomised trial /H.J.Dargie //Lancet.-2001.-Vol.357(9266).-P.1385-1390.
85. Davies M.K. Prevalence of left ventricular systolic dysfunction and heart failure in the general population: main findings from the ECHOES (Echocardiographic Heart of England Screening) Study /M.K.Davies, F.Hobbs, R.Davis, J.Kenkre, A.K.Roalfe, R.Hare, D.Wosornu, R.J.Lancashire //Lancet.-2001.-Vol.358(9280).-P.439445.
86. Di Napoli P. Long term cardioprotective action of trimetazidine and potential effect on the inflammatory process in patients with ischaemic dilated cardiomyopathy /P.Di Napoli, A.Taccardi, A.Barsotti //Heart.-2005.-Vol.91.-P.161-165.
87. Digitalis Investigation Group. The effect of digoxin on mortality and morbidity in patients with heart failure //N. Engl. J. Med.-1997.-Vol.336.-P.525533.
88. Doughty R.N. Effects of carvedilol on left ventricular regional wall motion in patients with heart failure caused by ischemic heart disease. Australia-New Zealand Heart Failure Research Collaborative Group / R.N.Doughty, G.A.Whalley, G.Gamble // J. Card. Fail. -2000 .-Vol.6(1).-P.11-18.
89. Doughty R. on behalf of the CAPRICORN Echo Substudy Investigators Effects of Carvedilol on Left Ventricular Remodeling After Acute Myocardial Infarction The CAPRICORN Echo Substudy / R. Doughty, G. Whalley, H. Walsh //Circulation.-2004.-Vol.109.-P.201-206.
90. Doughty R.N. Carvedilol: use in chronic heart failure /R.N. Doughty //Expert. Rev. Cardiovasc. Ther.-2007.-Vol.5(1).-P.21-31.
91. Dzimiri N. Regulation of beta-Adrenoceptor Signaling in Cardiac Function and Disease / N. Dzimiri // Pharmacol. Rev. -1999.-Vol.51(3).-P.465-502.
92. Effects of enalapril on mortality in severe congestive heart failure. Results of the Cooperative North Scandinavian Enalapril Survival Study (CONSENSUS). The CONSENSUS Trial Study Group //N.Engl.J.Med.-1987.-Vol.316(23).-P.1429-1435
93. Effect of enalapril on survival in patients with reduced left ventricular ejection fractions and congestive heart failure. The SOLVD Investigators //N.Engl.J.Med.-1991.-Vol.325(5).-P.293-302.
94.