ПРЕДИКТОРИ РОЗВИТКУ ЧАСТИХ РЕЦИДИВІВ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРДСЕРДЬ ПРИ ІХС ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ МЕТОДІВ ПРОФІЛАКТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ : ПРЕДИКТОРЫ РАЗВИТИЯ частыми рецидивами ФИБРИЛЛЯЦИИ ПЕРДСЕРДЬ ПРИ ИБС И ЭФФЕКТИВНОСТЬ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ Профилактическое лечение

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. М.І. ПИРОГОВА

На правах рукопису

КОВАЛЬЧУК ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК: 616.12-008.318-058:616.132.2-008.64:615.03

ПРЕДИКТОРИ РОЗВИТКУ ЧАСТИХ РЕЦИДИВІВ ФІБРИЛЯЦІЇ
ПЕРДСЕРДЬ ПРИ ІХС ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ МЕТОДІВ
ПРОФІЛАКТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ

14.01.11 кардіологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
ДЕНИСЮК
ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ,
доктор медичних наук, професор,
зав. кафедрою внутрішньої медицини №3

Вінниця 2009

ЗМІСТ

Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...4
ВСТУП .6
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА СТРУКТУРНО-ГЕОМЕТРИЧНІ
ЗМІНИ МІОКАРДА, ДІАСТОЛІЧНУ ТА ЕНДОТЕЛІАЛЬНУ
ДИСФУНКЦІЮ ПРИ ІХС У ПОЄДНАННІ З ФІБРИЛЯЦІЄЮ
ПЕРЕДСЕРДЬ (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).....12
1.1. Ендотеліальна дисфункція судин при ІХС, ускладненої
фібриляцією передсердь.......13
1.2. Ремоделювання серця, систолічна та діастолічна дисфункція
при ІХС, ускладненої фібриляцією передсердь.21
1.3 Ефективність анти аритмічного препарату аміодарону,
інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ при ІХС
в попередженні розвитку рецидивів фібриляції передсердь ..30
РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ
ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...35
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих.35
2.2. Методи дослідження та статистичного аналізу..53
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ
СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЧАСТОТИ
РЕЦИДИВІВ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ, ФУНКЦІОНАЛЬНОГО
КЛАСУ СТЕНОКАРДІЇ ТА ТРИВАЛОСТІ ІШЕМІЧНОГО АНАМНЕЗУ.60
3.1. Структура добової ЧСС і порушень серцевого ритму, стан
реполяризації шлуночків у обстежених хворих за даними
холтерівського моні торування ЕКГ..60
3.2. Стан внутрішньосерцевої геодинаміки та характер
структурно-геометричного ре моделювання лівого шлуночка
у обстежених хворих за даними ехокардіографії..71
3.3. Стан судиннорухливої функції плечової артерії за даними
проб з реактивною гіперемією і нітрогліцерином та
ліпідтранспортної функції крові.....85
РОЗДІЛ 4. КЛІНІКО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ПРЕДИКТОРИ РОЗВИТКУ
ЧАСТИХ РЕЦИДИВІВ ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ У ХВОРИХ
НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ..100
РОЗДІЛ 5. КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІЗИНОПРИЛУ,
ЛОСАРТАНУ ТА ЇХ КОМБІНАЦІЇ В КОМПЛЕКСНОМУ
ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ІХС І ЧАСТИМИ РЕЦИДИВАМИ
ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ...110
РОЗДІЛ 6. ДИНАМІКА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ПОКАЗНИКІВ
У ХВОРИХ НА ІХС, УСКЛАДНЕНУ ЧАСТИМИ РЕЦИДИВАМИ
ФІБРИЛЯЦІЇ ПЕРЕДСЕРДЬ, НА ТЛІ РІЗНИХ ВАРІАНТІВ
ТЕРАПІЇ ПРОТЯГОМ 6 МІСЯЦІВ....121
6.1. Динаміка показників холтерівського моніторування ЕКГ
на тлі різних варіантів терапії протягом 6 місяців лікування121
6.2. Динаміка ЕхоКГ-показників на тлі різних варіантів
терапії протягом 6 місяців.133
6.3. Динаміка судинно рухливої функції плечової артерії
та ліпід транспортної функції крові на тлі різних варіантів
терапії протягом 6 місяців..142
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.151
ВИСНОВКИ..165
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..167
Список використаних джерел .168

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ААП - антиаритмічні препарати
АГ - артеріальна гіпертензія
АПФ - ангіотензинперетворюючий фермент
АТ - артеріальний тиск
ББІМ - безбольова ішемія міокарда
БІМ - больова ішемія міокарда
ГЛШ - гіпертрофія лівого шлуночка
ЕКГ - електрокардіограма
ЕхоКГ - ехокардіограма
ІА - індекс атерогенності
ЛП - ліве передсердя
ЛПВЩ - ліпопротеїди високої щільності
ЛПДНЩ - ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛПНЩ - ліпопротеїди низької щільності
ЛШ - лівий шлуночок
іММЛШ - індекс маси міокарда лівого шлуночка
ПШ - правий шлуночок
РКД - рандомізоване контрольоване дослідження
СН - серцева недостатність
ССЗ - серцево-судинні захворювання
ТМд - товщина міокарда задньої стінки в діастолу
ТМШПд - товщина міжшлуночкової перетинки в діастолу
ТП - тріпотіння передсердь
ФВ - фракція викиду
ФК - функціональний клас
ФП - фібриляція передсердь
ФШ - фібриляція шлуночків
ХМ - холтерівське моніторування
ХС - холестерин
ХСН - хронічна серцева недостатність
ЧСС - частота серцевих скорочень
ШТ - шлуночкова тахікардія
СТла ‑ систолічний тиск легеневої артерії
Сі ‑ систолічний індекс
УО ‑ ударний об’єм
ЄЗВД ‑ ендотелій залежна вазодилатація
ЕНВД ‑ ендотелій незалежна вазодилатація
Va ‑ швидкість пізнього наповнення
DT ‑ час сповільнення діастолічного наповнення ЛШ
Vcf ‑ швидкість циркулярного скорочення волокон міокарду
Ve/Va ‑ співвідношення швидкості раннього до швидкості пізнього
наповненн ЛШ
dA ‑ діаметр аорти
ieA ‑ індекс еластичності аорти
IVRT ‑ час ізоволюметричного розслаблення ЛШ

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальною проблемою в сучасній кардіології є ішемічна хвороба серця (ІХС), яка стала епідемією в ХХ і ХХІ століттях. Біля 6 млн. людей в Україні хворіють на ІХС. У всьому світі від серцево-судинних захворювань вмирає 17 млн. людей. Частим ускладненням ІХС є фібриляція передсердь. Фібриляція передсердь це надшлуночкова тахіаритмія, яка характеризується некоординованою активністю передсердь з погіршенням їх механічної функції. Це порушення ритму діагностується при ІХС (інфаркті міокарда, стенокардії, після інфарктному кардіосклерозі), гіпертонічній хворобі та інших захворюваннях системи кровообігу.
Поширеність ФП у загальній популяції є найбільшою серед тахіаритмій і становить 0,4%, вона збільшується з постарінням популяції та зустрічається у 0,1% в віці до 50 років і у 9% після 80 років. Частота госпіталізацій з приводу ФП становить не менше 40% від усієї кількості госпіталізацій з приводу порушення ритму серця. Доведено, що ФП в 2 рази підвищує ризик смерті від усіх причин та в 2,4 рази ризик смерті від серцевих причин. Небезпека ФП передусім пов’язана з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень і тахікардіоміопатії при який виникають дилатація камер серця і дисфункція міокарда, що призводить до формування або прогресування серцевої недостатності. Тому проблема ведення хворих з ФП, незважаючи на рекомендації Європейського та Українського кардіологічних товариств, все ж таки залишається актуальною і відкритою для вивчення .
У зв’язку з цим Кабінет Міністрів України затвердив Державну програму запобігання та лікування серцево-судинних захворювань на 2006-2010 роки. Державна програма має на меті зниження смертності від інсультів на 5%, ІХС приблизно на 5% у 2007 та на 12% у 2010 роках.
В останні роки отримані дані, про певне зниження частоти виникнення ФП при використанні інгібіторів АПФ та блокаторів рецепторів ангіотензина ІІ. Експериментальні дані довели роль активації ренін-ангіотензинової системи в формуванні інтерстиційного фіброзу, ремоделюванні серця та виникненні серцевої недостатності. В рандомізованому дослідженні Madrid et al. [2002], було проведено порівняння ефективності аміодарона та аміодарона з іберсартаном для профілактики рецидивів ФП після електрокардіовесії. Доведено вищу ефективність аміодарона у поєднанні з іберсартаном. У рандомізованому дослідженні Ueng et al. [204] було проведено аналогічне дослідження, де порівнювалась ефективність аміодарона та аміодарона з еналаприлом та визначено більшу ефективність аміодарона з еналаприлом при утриманні синусного ритму.
Аналіз Post hoc дослідження Val-HeFT [Maggioni A.P.et al., 2005], довів, що при додаванні валзартана до інгібіторів АПФ ФП виникала у меншої кількості пацієнтів з СН та синусним ритмом. Поряд з цим аналізувалась група пацієнтів з відсутньою первинно ФП.
Таким чином, за відсутності інших даних досліджень, важливо проаналізувати ефективність профілактики частих нападів ФП у хворих на ІХС під впливом комбінованого лікування аміодароном з лізиноприлом, лосартаном та їх комбінацією.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження є складовою частиною планової науково-дослідної роботи кафедри внутрішньої медицини №3 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова на тему: «Патогенетичні механізми міокардіальної та ендотеліальної дисфункції судин при захворюваннях серця, аритміях і серцевій недостатності та підвищення ефективності і безпеки лікування».
Дисертант є одним із виконавців фрагменту вищевказаної роботи. Автором проведені підбір та клінічне обстеження хворих, ЕКГ, ХМ ЕКГ, ЕхоКГ. Призначалось лікування, проводилось спостереження в динаміці, статистична обробка, аналіз та узагальнення результатів дослідження.
Мета дослідження підвищення ефективності профілактичного лікування виникнення рецидивів ФП при ІХС шляхом корекції предикторів її розвитку з застосуванням антиаритмічного препарату аміодарону у поєднанні з інгібітором АПФ лізиноприлом та аміодарону з блокатором рецепторів ангіотензину ІІ лосартаном.
Завдання дослідження:
1. Вивчити ендотеліальну функцію в плечовій артерії з проведенням нітрогліцеринової та компресійної проб у хворих на ІХС, ускладнену частими нападами ФП.
2. Встановити наявність ремоделювання, систолічної та діастолічної дисфункції міокарда у обстежених хворих.
3. Визначити предиктори розвитку частих нападів ФП.
4. Вивчити ефективність аміодарону (200-400 мг/добу) в комбінації з лізіноприлом (10-20 мг/добу) у обстежених хворих через 3 та 6 міс. лікування.
5. Вивчити ефективність аміодарону (200-400 мг/добу) в комбінації з лосартаном (50-100 мг/добу) у обстежених хворих через 3 та 6 міс. лікування.
6. Визначити клінічну ефективність аміодарону (200-400 мг/добу) у поєднанні з лізіноприлом (10-20 мг/добу) та лосартаном (50-100 мг/добу) у обстежених хворих через 3 та 6 міс. лікування.
Об’єкт дослідження часторецидивуюча форма ФП у хворих на ІХС зі стабільною стенокардією І-ІІІ ФК.
Предмет дослідження предиктори розвитку ФП у обстежених хворих із застосуванням методів підвищення ефективності протирецидивного лікування.
Методи дослідження:
1) двомірна ЕхоКГ з визначенням ремоделювання, систолічної та діастолічної дисфункції міокарда;
2) визначення ендотеліальної функції сонної та плечової артерій методом доплерографії з проведенням нітрогліцеринової та компресійної проб;
3) проведення холтерівського моніторування ЕКГ на протязі 24 годин;
4) визначення рівнів гормонів щитоподібної залози та ліпідного спектру крові (для контролю токсичного впливу аміодарону на щитоподібну залозу);
5) загальноприйняті методи діагностики ІХС з використанням ЕКГ в 12 загальноприйнятих відведеннях.
Наукова новизна результатів. У хворих на ІХС із стабільною стенокардією І-ІІІ ФК, ускладненою фібриляцією передсердь, після вивчення предикторів розвитку рецидивів ФП, ендотеліальної функції судин, ре моделювання серця, систолічної та діастолічної дисфункції, проведене лікування аміодароном у поєднанні з лізиноприлом, аміодароном у поєднанні з лосартаном та аміодароном у поєднанні з їх комбінацією на протязі 6 міс. дозволило підвищити ефективність, безпеку та зменшити побічні реакції аміодарону.
У хворих на ІХС у поєднанні з ГХ, ускладнену частими нападами ФП, проведена комплексна оцінка клінічного стану, холтерівського моніторування ЕКГ, ЕхоКГ, судиннорухливої функції, ліпідного спектру крові до лікування; визначені збільшення кількості надшлуночкових екстрасистол, частоти реєстрації ішемії, ексцентричної гіпертрофії ЛШ, структурного ремоделюванням ЛП, та аорти, порушення діастолічної функції міокарда і ендотеліальної функції судин та порушення ліпідтранспортної функції.
Встановлено суттєвий прямий кореляційний зв'язок між важкістю структурного ремоделювання сонної артерії та високою фоновою ЧСС в день і в ночі (r = 0,40), похилим віком (r = 0,28), тривалістю ІХС (r = 0,22), порушенням ліпід транспортної функції (r = 0,21) та змінами діастолічної функції міокарда (r = 0,19).
Проведений багатофакторний аналіз із використанням множинної регресії надав можливість виділити наступні незалежні предиктори розвитку частих рецидивів ФП у хворих на ІХС: надлишкова вага, часта суправентрикулярна екстрасистолія, збільшення розміру ЛП та відношення величини діаметра плечової артерії до швидкості кровоплину, зменшення амплітуди екскурсії стінки аорти і приросту діаметру плечової артерії на декомпресію, порушення трансмітрального кровоплину.
Показано, що при комплексному лікуванні хворих на ІХС, ускладнену частими рецидивами ФП, з використанням антиаритмічного препарату ІІІ класу аміодарону у поєднанні з інгібітором АПФ лізиноприлом, аміодарону з БРА ІІ лосартаном та аміодарону з їх комбінацією спостерігається підвищення антиаритмічної та антиішемічної ефективності у всіх групах, особливо з використанням лосартану.
У обстежених хворих невелика кількість побічних реакцій при застосуванні аміодарону обумовлена позитивною дією лізиноприлу та лосартану.
Практичне значення дослідження. У хворих на ІХС були визначені такі предиктори розвитку частих рецидивів ФП: передньо-задній розмір ЛП, маса тіла, відношення величини діаметру плечової артерії до швидкості кровоплину, амплітуда систолічної екскурсії стінки аорти, загальна кількість суправентрикулярних екстрасистол за добу, величина приросту діаметру плечової артерії на декомпресію в %, наявність порушень діастолічного трансмітрального кровоплину, які мають важливе значення для прогнозування часторецидивуючої форми ФП.
З метою підвищення ефективності профілактики частих рецидивів ФП необхідно тривале застосування антиаритмічного препарату аміодарон (200 мг/добу) у поєднанні з лізиноприлом (10-20 мг/добу), або лосартаном (25-50 мг/добу) та комбінації аміодарону+лізиноприлу+лозсартану у обстежених хворих, що зменшує частоту виникнення нападів ФП, покращує ендотеліальну функцію судин, зменшує ознаки ремоделювання серця та покращує ліпідтранспортну функцію крові.
Лікування часторецидивуючої форми ФП з застосуванням аміодарону в комбінації з ласартаном або лізиноприлом чи їх поєднанням необхідно проводити впродовж 6 міс.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, підбір та клінічне обстеження хворих, здійснена статистична обробка та аналіз отриманих даних, оформлена дисертаційна робота, сформульовані висновки та рекомендації, написані та оформлені статті, тези.
Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи були представлені, опубліковані та обговорені на VIII національному конгресі кардіологів України, 2007 р., в Києві, науковій конференції «Ліки України», 2008 р., в Києві та науковій конференції присвяченій проблемам артеріальної гіпертензії в 2008 р., в Києві, на ХІ -й науковій конференції «Доказова внутрішня медицина: стандарти діагностики та лікування», 2008 р., в Вінниці.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові статті в наукових виданнях рекомендованих ВАК України, серед них 1 без співавторства; та 4 публікації у збірниках наукових конгресів. пленумів та конференцій, оформлений патент на винахід Пат. №37266 Україна, МПК А61В 10/10 Спосіб прогнозування часто рецидивуючої форми фібриляції передсердь у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з гіпертонічною хворобою, ускладненою серцевою недостатністю.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягало у вивченнф пре дикторів розвитку часторецидивуючої форми ФП у хворих на ІХС у поєднанні з ГХ та ефективності комплексного лікування з застосуванням анти аритмічного препарату аміодарона, інгібітора АПФ лізиноприлу, блокатора рецепторів ангіотензину ІІ лосарану та їх комбінації.
1) У всіх хворих на ІХС, ускладнену часторецидивуючою формою ФП, у нашому дослідженні спостерігались ознаки ендотеліальної дисфункції, як ендотелійзалежної (р=0,009), так ендотелійнезалежної вазодилатації (р=0,01), ознаки ремоделювання судин збільшення товщини інтима-медіа (р< 0,01) та підвищення рівня загального холестерину (р=0,02). Більш суттєві порушення ендотелійзалежної вазодилатації спостерігали у пацієнтів із стабільною стенокардією ІІІ ФК (р<0,01) та більш тривалим ішемічним анамнезом (р<0,05).
2) У обстежених хворих на ІХС зі стабільною стенокардією І-ІІІ ФК і частими нападами ФП та більш тривалим ішемічним анамнезом визначалось збільшення частоти реєстрації ексцентричної гіпертрофії міокарда (р=0,043 та р=0,01), структурного ре моделювання лівого передсердя (р<0,05) і аорти (зниження індексу еластичності, р<0,05), і порушення діастолічної функції серця зі збільшенням патологічного псевдо нормального наповнення ЛШ (р=0,011). При більш важкому ФК стенокардії у пацієнтів із частими нападами ФП зареєстровані більш значні порушенні діастолічної функції міокарда, збільшення рестриктивного типу діастолічного наповнення ЛШ (р=0,019) та суттєвим зростанням частоти реєстрації помірної мітральної регургітації (р=0,001).
3) При проведенні аналізу отриманих даних визначено 3 основні групи незалежних предикторів розвитку частих рецидивів ФП у хворих на ІХС:
a) соматометричні надлишкова вага та ожиріння (β=0,56; сила впливу 17,9%; р<0,0001);
b) аритмологічні часта суправентрикулярної екстрасистолії (β=0,19; 6,1%; р<0,0002);
c) структурно-гемодинамічні збільшення розміру ЛП (β=-1,23; 38,4%; р<0,0001), відношення величини діаметру плечової артерії до швидкості кровоплину (β=-0,49; 15,7%; р<0,0001), зменшення амплітуди екскурсії стінки аорти (β=-0,37; 11,9%; р<0,0001), зменшення приросту діаметру плечової артерії на декомпресію (β=-0,14; 4,5%; р=0,0006), порушення трансмітрального кровоплину (β=0,14; 4,5%;.р=0,0007).
4) У хворих на ІХС у поєднанні з ГХ, ускладнену частими нападами ФП, в результаті проведеного лікування антиаритмічним препаратом ІІІ класу аміодароном та інгібітором АПФ лізиноприлом на протязі 6 міс у 53% хворих призвело до досягнення цільового рівня артеріального тиску, визначалось покращення толерантності до фізичного навантаження у 67% хворих, а також позитивний анти аритмічний ефект: зменшення частоти нападів на 81% та 33% хворих з повною відсутністю нападів ФП.
5) У хворих на ІХС у поєднанні з ГХ, ускладнену частими нападами ФП, в результаті проведеного лікування антиаритмічним препаратом ІІІ класу аміодароном та БРА ІІ лосартаном на протязі 6 міс у 44% хворих призвело до досягнення цільового рівня АТ, визначалось покращення толерантності до фізичного навантаження у 67% хворих, а також позитивний анти аритмічний ефект: зменшення частот нападів в 1.6 рази та 56% хворих з повною відсутністю нападів аритмії.

6) У хворих на ІХС у поєднанні з ГХ, ускладнену частими нападами ФП, в результаті проведеного лікування антиаритмічним препаратом ІІІ класу аміодароном та комбінацією лосартана і лізиноприла на протязі 6 міс у 71% хворих дало можливість адекватного контролю АТ, визначалось покращення толерантності до фізичного навантаження у 81% хворих, а також позитивний анти аритмічний ефект: зменшення частоти нападів в 1.1 рази та 58% хворих з повною відсутністю нападів аритмії.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амбулаторное ЕКГ-моніторирование : метод. рек. Асоціації кардіологів України / [О. С. Сичов, М. І. Лутай, О. М. Романова та ін.]. Київ : АВІАРМ, 2005. ‑ 40 с.
2. Амосова Е. Н. Эффективность ингибиторов ангиотензинпревраща-ющего фермента у больных с диастолической сердечной недостаточностью и ее зависимость от дозы препарата / Е. Н. Амосова, Я. В. Шпак, И. В. Колесников // Укр. кардиол. журн. 2007. ‑ № 1. С. 14-21.
3. Аронов Д. М. Антиаритмический эффект статинов при желудочковых нарушениях ритма высокой градации и мерцательной аритмии / Д. М. Аронов // Consilium medicum. 2004. Т. 9, № 11. С. 90-96.
4. Бабак О. Я. Апоптоз и его роль в патогенезе сердечно-сосудистых заболеваний, современное состояние вопроса / О. Я. Бабак, В. Д. Немцова, Ю. Н. Шапошникова // Укт. тер. журн. 2004. ‑ № 2. С. 4-11.
5. Бабак О. Я. Атериальная гипертензия и ишемическая болезнь сердца эндотелиальная дисфункция: современное состояние вопроса / О. Я. Бабак, Ю. Н. Шапошникова, В. Д. Немцова // Укр. терапевт. журн. 2004. ‑ № 1. С. 14-21.
6. Бабак О. Я. Роль Ренин-ангиотензиновой системы в ремоделиро-вании сердца и сосудов / О. Я. Бабак, Н. А. Кравченко // Укр. тер. журн. 2005. - № 2. С. 89-96.
7. Безюк Н. Н. Практичні підходи до лікування хворих з фібриляцією передсердь. Значення кордарона / Н. Н. Безюк // Укр. мед. Часопис. ‑ 2001. Т. ІХ-Х, № 5. С. 49-56.
8. Бобров В. А. Клиническая фармакодинамика и фармакокинетика амиодарона и тактика его применения / В. А. Бобров // Ліки України. 2003. ‑ № 2. С. 44-47.
9. Бойцов С. А. Мерцательная аритмія / С. А. Бойцов. С.-Пб. : ЭЛБИСПб, 2001. 335 с.
10. Братусь В. В. Атеросклероз, ишемическая болезнь седца, острый коронарный синдром: патогенез, диагностика, клиника, лечение / Братусь В. В., Шумаков В. А, Талаева И. В. К. : Четверта хвиля, 2004. ‑ 576 с.
11. Братусь В. В. Оксид азота как регулятор защитных и гомеоста-тических реакций организма / В. В. Братусь // Укр. ревматол. журн. 2003. ‑ № 4. С. 3-11.
12. Бунин Ю. А. Эффективность моно- и комбинированной антиарит-мической фармакотерапии пропафеноном в профилактике частых рецидивов пароксизмальной фибрилляции предсердий / Ю. А. Бунин, Л. Ф. Федякина // Рос. кардиол. журн. 2007. - № 3. С. 62-65.
13. Ватутин Н. Т. Эндотелины и сердечно-сосудистая система / Н. Т. Ватутин, Н. В. Калинкина, А. Л. Демидова // Укр. кардиол. журн. ‑ 2006. ‑ № 1. С. 101-105.
14. Влияние аторвастатина на функцию эндотелия у больных с ишемической болезнью сердца и артериальной гипертонией / В. В. Коломиец, Н. В. Ванханен, Е. В. Боброва [и др.] // Укр. кард журн. 2006. ‑ № 3. С. 8387.
15. Влияние квинаприла на клиническое состояние, гемодинамику и эндотелиальную дисфункцию у больных с клинически выраженной ХСН / В. Ю. Марев, Т. В. Балахонова, В. П. Маенко [и др.] // Сердечная недос-таточность. 2002. Т. 3, № 1. С. 48-49.
16. Возможности и ограничения длительной терапии у больных с пароксизмальной формой фибрилляции предсердий / Л. А. Лещинский, Е. Е. Тюлькина, С. А. Пупырова [и др.] // Рос. кардиол. журн. 2000. № 1. С. 10-14.
17. Волков В. И. Провоспалительные цитокины и молекулы межклеточной адгезии-1 при ишемической болезни сердца / В. И. Волков, С. А. Серик // Кардиология. 2002. ‑ № 9. С. 57-63.
18. Гаврилова О. В. Ефективність кордарону у хворих на ІХС, ускладнену частими рецидивами миготливої аритмії / О. В. Гаврилова, В. П. Іванов, О. О. Яковлєва // Ліки. 2001. ‑ № 1-2. С. 15-19.
19. Голікова І. П. Функціональний стан ендотелію, маркери системного запалення та їх значення в об’єктивізації клінічного перебігу ішемічної хвороби серця : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.11 «Кардіологія» / І. П. Голікова. ‑ Київ, 2006. ‑ 20 с.
20. Горбась І. М. Миготлива аритмія: 25-річна динаміка епідеміологічної ситуації за даними популяційних досліджень / І. М. Горбась, О. В. Срібна // Укр. кардіол. журн. 2006. ‑ № 6. С. 59-63.
21. Горбась І. М. Популяційні аспекти серцево судинних захворювань у дорослого населення України / І. М. Горбась, І. П. Смирнова // Кардіологія: вчора, сьогодні, завтра : мат. між нар. форуму // Укр. кард. журн. [спец вип.]. 2006. С. 44-47.
22. Гуревич М. А. Мерцательная аритмия (вопросы этиологии, классификации и лечения) / М. А. Гуревич // Клин. медицина. 2006. ‑ №2. С. 7-12.
23. Денисов Е. Н. Роль ремоделирования сосудов в механизмах развития хронической сердечной недостаточности / Е. Н. Денисов, Р. З. Бахтияров, Н. В. Маслова // Рос. кардиол. журн. 2006. ‑ № 2. С. 28-31.
24. Денисюк В. И. Клиническая фоно- и эхокардиография : практическое руководство / В. И. Денисюк, В. П. Иванов.- Винница : Логос, 2001. ‑ 206 с.
25. Денисюк В. І. Аритмії серця, резистентні до лікування / В. І. Денисюк. Вінниця : Континент-Прим, 1997. ‑ 264 с.
26. Денисюк В. І. Аритмії серця. Досягнення, проблеми та перспективи на рубіконі ХХ-ХХІ віків / В. І. Денисюк. Вінниця : Логос, 1999. 520 с.
27. Денисюк В. І. Клиническая эффективность кордарона в сочетании с другими антиаритмическими препаратами при рефрактерной к терапии форме мерцания предсердий и побочное действие применяемых лекарств / В. І. Денисюк, Т. Н. Липницкий, Г. И. Коцута // Кардіологія. ‑ 1992. ‑ № 6. С. 39-42.
28. Дзяк Г. В. Современные подходы к лечению мерцательной аритмии / Г. В. Дзяк, Л. И. Васильева // Укр. кардиол журн. 2004‑ № 4. ‑ С. 135-137.
29. Динаміка показників стану здоров’я населення України за 1995 2005 роки : [аналітичний статистичний посібник] / В. М. Коваленко, В. М. Корнацький, Т. С. Манойленко [та ін.] ; під ред. Коваленко В.М. К. : ВІПОЛ, 2006. 72 с.
30. Діагностика та лікування ідіопатичної фібриляції передсердь / О. Й. Жарінов, В. О. Куць, Н. П. Левчук [и др.] // Укр. кардіол. журн. 2005. ‑ № 1. С. 116-123.
31. Довженко М. Н. Эндотелиальная дисфункция: что нового? / М. Н. Довженко // Здоров’я України. 2005. ‑ № 18. С. 12-13.
32. Дядык А. И. Фибрилляция предсердий / А. И. Дядык. Донецк : КП «Регион», 2001. 390 с.
33. Європейське оглядове дослідження фібриляції передсердь: результати, отримані в Україні (клініко-демографічні показники) / О. С. Сичов, Г. М. Солов’ян, О. В. Срібна [и др.] // Укр. кардиол. журн. 2006. ‑ № 1. С. 30-34.
34. Задионченко В. С. Дисфункция эндотелия и артериальная гипертония: терапевтические возможности / В. С. Задионченко, Т. В. Адашева, А. П. Сондомирская // Рус мед журн. 2002. Т. 10, № 1. С. 3441.
35. Зотова И. В. Синтез оксида азота и развитие атеросклероза / И. В. Зотова, Д. А. Затейщикова, Б. А. Сидоренко // Кардіологія. 2002. ‑ № 4. С. 58-67.
36. Ивлева А. Я. Эффективность ингибитора ангиотензинпревраща-ющего фермента моэксиприла при лечении артериальной гипертензии у больных с мерцательной аритмией / А. Я. Ивлева, Е. С. Минина, Е. Б. Сивкова // Кардіологія. 2007. ‑ № 3. С. 56-61.
37. Изменения эндотелия при сердечно-сосудистых заболеваниях у пожилых. Сигнальные молекулы и патогенез атеросклероза / К. И. Прощаев, А. Н. Ильницкий, И. М. Кветной [и др.] // Клин. медицина. 2007. ‑ № 12. С. 4-7.
38. Иркин О. И. Восстановление ритма при фибрилляции предсердий / О. И. Иркин // Мистецтво лікування. - 2006. ‑ № 3. С. 41-43.
39. Іванов В. П. Динаміка ехокардіографічних показників при різних типах структурно-геометричного ремоделювання лівого шлуночка під час тривалого лікування / В. П. Іванов // Лікарська справа. 2005. ‑ № 8. С. 22-27.
40. Іванов В. П. Клінічні форми часторецидивуючої фібриляції передсердь у хворих на ІХС та гіпертонічну хворобу / В. П. Іванов // Галицький лікарський вісник. - 2003. Т. 10, № 3. С. 36-40.
41. Іванов. В. П. Предиктори рефрактерності до терапії аміодароном та його комбінаціями з бета-блокаторами у пацієнтів з порушеннями ритму серця / В. П. Іванов // Укр. кардіол. журн. 2005. ‑ № 6. С. 79-85.
42. Канорский С. Г. Восстановление функции левого предсердия после кардиоверсии мерцательной аритмии: роль некоторых клинических и эхокардиографических факторов / С. Г. Канорский, К. Б. Зингтлевский, М. Ю. Мироненко // Кардіологія. 2002. ‑ № 2. С. 54-58.
43. Канорский С. Г. Динамика ремоделирования левых отделов сердца у больных, получасших противорецидивное лечение пароксизмальной формы фибрилляции предсердий / С. Г. Канорский, В. В. Скибицкий, А. В. Федоров // Кардиология. ‑ 1998. ‑ № 2. С. 35-42.
44. Канорский С. Г. Преимущества восстановления и поддержания синусового ритма у больных среднего возраста с фибриляцией предсердий и хронической сердечной недостаточностью / С. Г. Канорский, О. А. Кручинова, К. Б. Зингилевский // Кардіологія. 2006. ‑ № 9. С. 31-35.
45. Карпов Ю. А. Роль нейрогуморальних систем в развитии и прогрессировании хронической сердечной недостаточности: эндотелиальные факторы / Ю. А. Карпов // Сердечная недостаточность. 2002. Т. 3, № 1. С. 22-25.
46. Качество жизни больныхс резистентной к медикаментозной терапии фибриляцией предсердий неклапанного ґенеза / Э. В. Минаков, С. А. Ковалев, В. Н. Белов [и др.] // Росийск. кардиол. журн. 2005. ‑ № 1. С. 37-40.
47. Клиническая эфективность лосартана и его влияние на суточный профиль артериального давления и диастолическую функцию миокарда левого желудочка у больных артериальной гипертензией / А. Н. Корж, Г. И. Кочуев, С. В. Краснокутский [и др.] // Кардиология. 2007. ‑ № 4. С. 22-23.
48. Концентрація ендотеліну 1 в плазмі крові корелює з виразністю клінічних проявів стабільної стенокардії напруження / М. І. Лутай, В. А. Слобідський, Т. І. Гавриленко [та ін.] // Укр. Мед часопис. 2004. Т. 42, № 4. С. 105108.
49. Коркушко О. В. Возрастные особенности функционального состояния эндотелия микрососудов / О. В. Коркушко, В. Ю. Лишневская, Г. В. Дужак // Крововбіг та гемостаз. 2007. ‑ № 4. С. 5-10.
50. Коркушко О. В. Диастолическая функция левого желудочка и ремоделирование левого предсердия у пожилых больных ишемической болезнью сердца с пароксизмальой формой мерцательной аритмии / О. В. Коркушко, В. Ю. Лишневская, Л. А. Бордецкая // Пробл. старения и долголетия. 2004. ‑ № 1. С. 38-46.
51. Коркушко О. В. Связь ишемии миокарда с суточными ритмами сердечно-сосудистой системы и вегетативного тонуса у пациентов пожилого возраста с ИБС / О. В. Коркушко, А. В. Писарчук, Ю. В. Чеботарева // Кровообіг та гемостаз. 2007. ‑ № 3. С. 5-11.
52. Кравченко Н. А. Биохимические и молекулярно-генетические механизмы развития синтеза оксида азота эндотелиальной NO-синтазой в норме и при сердечно-сосудистой патологи / Н. А. Кравченко, Н. В. Ярмаш // Укр. терапевт. журн. 2007. ‑№ 1. С. 82-83.
53. Кремень Л. Н. Полиморфизм гена ангиотензинпревращающего фермента у больных с застойной сердечной недостаточностью / Л. Н. Кремень, Н. А. Кравченко // Проблеми мед. науки і освіти. 2003. ‑ № 3. С. 41-42.
54. Купновицька І. Г. Механізми формування рефрактерності до лікуванн медикаментозними препаратами у хворих з пароксизмальними тахіаритміями / І. Г. Купновицька // Укр. Кардіол. журн. ‑ 1995. ‑ № 1. С. 36-39.
55. Кушаковский М. С. Аритмии сердца : руководство для врачей. [3-е изд.] / М. С. Кушаковский. С.-Пб. : ООО «Издательство Фолиант», 2004. 672 с.
56. Кушаковский М. С. Опыт длительного амбулаторного применения кордарона для профилактики пароксизмов фибрилляции (трепетания) предсердий / М. С. Кушаковский, Г. А. Реброва // Кардиология. ‑ 1990. ‑ № 6. - С. 59-62.
57. Кушаковский М. С. Скорость восстановления сократительной функции левого предсердия при синусовом ритме у больных с пароксизмальной фибрилляцией предсердий / М. С. Кушаковский, И. И. Якубович, А. П.Кузьмин // Тер. архив. ‑ 1995. ‑ № 6. ‑ С. 21-24.
58. Кушаковский М. С. Фибрилляция предсердий (причины, механизмы, клинические формы, лечение и профілактика / М. С. Кушаковский. С.-Пб. : МКФ «Фолиант», 1999. 176 с.
59. Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич.- К. : МОРИОН, 2000.- 320 с.
60. Ліфантьєва Н. О. Динаміка структурно-функціонального стану міокарда залежно від лікування ідіопатичної фібриляції передсердь / Н. О. Ліфантьєва, О. Й. Жарінов, Є. С. Рей // Укр. кардіол. журн. 2006. ‑ № 6. С. 54-58.
61. Ліфантьєва Н. О. Ехокардіографічна діагностика дисфункції лівого шлуночка у пацієнтів із фібриляцією передсердь / Н. О. Ліфантьєва, О. Й. Жарінов, Є. С. Рей // Укр. кардиол. журн. 2005. ‑ № 4. С. 105-111.
62. Ліфантьєва Н. О. Оцінка відновлення функції міокарда у пацієнтів із персистуючою фібриляцією передсердь після кардіоверсії / Н. О. Ліфантьєва, О. Й. Жарінов, Є. С. Рей // Укр. кардіол. журн. 2006. ‑ № 5. С. 55-59.
63. Лутай М. И. Роль дисфункции эндотелия, воспаления и дислипидемии в атерогенезе / М. И.Лутай, И. П. Голикова, В. А. Слободской // Укр. кадиол журн. ‑ 2007. ‑ № 5. ‑ С. 3746.
64. Лутай М. И. Улучшение функции эндотелия сосудов у больного со стабильной стенокардией напряжения под влиянием длительного лечения периндоприлом / М. И. Лутай, В. А. Слободской // Укр. кардиол. журн. 2005. ‑ № 3. С. 116-120.
65. Мазур Н. А. Дисфункция эндотелия, монооксид азота и ишемическая болезнь сердца / Н. А. Мазур // Терапевт. арх. 2003. ‑ № 1. С. 84-86.
66. Макаров Л. М. Холтеровское мониторирование : [руководство для врачей по использованию метода у детей и лиц молодого возраста] / Л. М. Макаров.- М. : Медпрактика, 2000.- 216 с.
67. Малая Л. Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы / Л. Т. Малая, А. Н. Корж, Л. Б. Балковая. Х. : Форсинг, 2000. 432 с.
68. Малюкова Н. Г. Кореляційні взаємовідносини ренін-ангіотензин-альдостеронової та гемокоагуляційної систем при хронічній серцевій недостатності, обумовленій ішемічною хворобою серця / Н. Г. Малюкова // Кровообіг та гемостаз. 2006. № 4. ‑ С. 74-77.
69. Мелькумянц А. Л. Роль механочувствительности эндотелия в ослаблении констрикторных реакцій сосудистого русла / А. Л. Мелькумянц, С. А. Балашов, С. П. Картамышев // Росийск. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. 2004. Т. 90, № 6. С. 693-704.
70. Мерцательная аритмія (стратегия и тактика лечения на пороге 21 века) / Д. Ф. Егоров, Л. А. Лещинский, А. В. Недоступ, Е. Е. Тюлькына. С.-Пб., Ижевск, Москва, 1998. 416 с.
71. Механізми розвитку дисфункції ендотелію та її роль у патогенезі ішемічної хвороби серця / О. О. Абрагамович, А. Ф. Файник, О. В. Нечай [та ін.] // Укр. кардіол. журн. 2007. - № 4. С. 81-87.
72. Миллер О. Н. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента в ремоделировании міокарда у больных артериальной гипертензией и фибрилляцией предсердий / О. Н. Миллер, О. Н. Скурихина, Т. А. Гусятникова // Рос. кардиол. журн. 2007. № 5. С. 74-78.
73. Неинвазивный анализ ритма предсердий и желудочков при мерцательной аритмии: прошлое, настоящее и будуще метода в кликнической практике / А. В. Недоступ, О. В. Благова, Э. А. Богданова [и др.] // Кардіологія. 2006. ‑ № 9.- С. 67-74.
74. Новая концепция развития гиперплазии интимы сосудов / О. П. Ильинская, Ю. Г. Антропова, М. И. Калинин [и др.] // Росийский физиол. журн. им. И.М. Сеченова. ‑ 2004. Т. 90, № 10. С. 1203-1214.
75. Ольбинская Л. И. Роль нарушений в системе эндотелина у больных ХСН и возможности терапевтической коррекции / в кн. : Сердечная недостаточность / Л. И. Ольбинская, Ю. И. Найманн. М., 2004. 50 с.
76. Организация и результаты многоцентрового КОРСАР-СН / Л. Г. Воронков, Г. В. Дзяк, В. И. Целуйко [и др.] // Укр. кардиол. журн. 2005. ‑ № 1. ‑ С. 62-68.
77. Отрохова Е. В. Лечение аритмий у больных хронической сердечной недостаточностью с сохраненной систолической функцией / Е. В. Отрохова // Клин. медицина. 2007. ‑ № 4. С. 11-17.
78. Павлов А. В. Клиническое значение типов внутрипредсердного тока крови у больных фибрилляцией предсердий / А. В. Павлов, В. Ю. Зимина, М. А. Карпенко // Вестн. аритмологии. 2005. ‑ № 38. С. 17-22.
79. Преображенский Д. В. Медикаментозное лечение мерцания предсердий / Д. В. Преображенский, Б. А. Сидоренко. Москва, 2003. С. 38-52.
80. Реброва О. Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О. Ю. Реброва. ‑ М. : МедиаСфера, 2006.- 312 с.
81. Рейнгардене Д. И. Влияние лечения амиодароном на функцию синусового узла / Д. И. Рейнгардене // Кадиология. 2007. ‑ № 4. С. 59-61.
82. Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих // Укр. кардіол. журн. 2006. ‑ № 4. С. 114-121.
83. Ремоделирование сердца при артериальной гипертензии, осложненной пароксизмальной формой фибрилляции предсердий / А. О. Овечкин, Е. И. Тарловская, А. В. Чапурных [и др.] // Весник аритмологии. ‑ 2000. ‑ № 20. С. 52-57.
84. Рябыкина Г. В. Диагностика ишемических изменений миокарда. Часть III : метод. рек. по практическому использованию холтеровского мониторирования ЭКГ / Г. В. Рябыкина // Кардиология. ‑ 2002. ‑ № 10. ‑ С. 69-87.
85. Рябыкина Г. В. Ритм сердца по данным холтеровского мониторирования у здоровых лиц. Нарушения ритма сердца: суправентрикулярные и желудочковые аритмии. Часть II : метод. рек. по практическому использованию холтеровского мониторирования ЭКГ / Г. В. Рябыкина // Кардиология. ‑ 2002. ‑ №8. ‑ С. 76-86.
86. Сичев О. С. Использование лизиноприла у больных с нарушениями ритма / О. С. Сичев, Т. В. Гетьман, С. В. Лизогуб // Укр. кардиол журн. 2005. ‑ № 1. С. 59-61.
87. Сичов О. С. Епідеміологічна оцінка поширеності різних форм фібриляції/тріпотіння передсердь та факторів їх виникнення в неорганізованій міській популяції / О. С. Сичов, І. М. Горбась, О. В. Срібна // Кровообіг та гемостаз. 2005. ‑ № 3-4. С. 97-103.
88. Сичов О. С. Фібриляція передсердь: стан проблеми в Україні та за кордоном / О. С. Сичов, О. М. Романова // Укр. кард журн. 2007. ‑ № 5. ‑ С. 63-66.
89. Сіренко Ю. М. Ураження серця при артеріальній гіпертензії / Ю. М. Сіренко // Здоровя України. ‑ 2007. ‑ № 12/1. ‑ С. 50-52.
90. Соломатіна Л. В. Особливості ремоделювання серця і судин у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / Л. В. Соломатіна, С. К. Кулішов, Є. О. Воробйов //. Кровообіг та гемостаз. 2006. ‑ № 4. С. 35-37.
91. Стан коагуляційного гемостазу та антикоагулянтної активністі крові у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь при відновленні ритму / Сичов О. С., М. З. Чередниченко, О. І. Фролов [та ін.] // Кровообіг та гемостаз. 2007. ‑ № 1. С. 60-65.
92. Струтынский А. В. Эхокардиограмма: анализ и интерпретация : учебн. пособ / А. В. Струтынский. ‑ М. : МЕДпресс-информ, 2001.- 208 с.
93. Сулимов В. Подбор профилактической антиаритмической терапии при рецидивирующих формах фибрилляции предсердий / В. Сулимов, К. Скиба, В. Петрий // Врач. ‑ 2003. № 9. С. 48-51.
94. Сулимов В. Применение амиодарона у больных с фибрилляцией предсердий / В. Сулимов, М. Гиляров // Врач. ‑2005. ‑ № 2. С. 7-12.
95. Сулимов В. Фибрилляция предсердий: медикаментозные стратеги / В. Сулимов // Врач. ‑ 2002. ‑ № 1. С. 36.
96. Сучасна діагностика та лікування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію : метод. реком. / О.Г.Купчинська, Є.П.Свіщенко, Ю.М.Сіренко [та ін.]. ‑ К., 2002.- 23 с.
97. Сычев О. С. Влияние диротона на нарушения ритма сердца / О. С. Сычев, Т. В. Гетьман // Укр. мед. часопис. ‑ 2004. ‑ № 4. С. 78-81.
98. Татарский Б. А. Использование ингибиторов АПФ при лечении пароксизмальной формы фибрилляции предсердий / Б. А. Татарский // Росийск. кардиол. журн. 2005. ‑ № 3. С. 58-62.
99. Тихоненко В. М. Формирование клинического заключения по данным холтеровского мониторирования / В. М. Тихоненко. С.-Пб. : Инкарт, 2000. ‑ 24 с.
100. Тихонова С. А. Состояние функции эндотелия у молодых мужчин с нормальным, высоким нормальным артериальным давленим и артериальной гипертонией I степени в зависимости от наследственной предрасположенности к гипертонической болезни / С. А. Тихонова // Укр. тер. журн. 2006. ‑ № 1. С. 18 22.
101. Трансторакальная эхокардиография: методика исследования и клиническая интерпретация / [В. А. Бобров, В. Н. Чубучный, Ю. А. Иванив, В. И. Павлюк]. ‑ К., 1998. ‑ 80 с.
102. Фролов А. И. Диагностика и лечение фибрилляции предсердий / А. И. Фролов // Практична ангіологія. 2007. ‑ № 1. С. 18-22.
103.