ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ В ПЕРЕД- І ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ У ХВОРИХ, ЩО ОПЕРОВАНІ З ПРИВОДУ ГРИЖ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ : ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ артериальной гипертензии В пред- и послеоперационном периоде у больных, прооперированных по поводу грыжи передней брюшной стенки

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

на правах рукопису

ШАДЧНЄВА НАТАЛЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 616.12-008.331.1:617.55-007.43:616-089.168.1

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
В ПЕРЕД- І ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ У ХВОРИХ, ЩО ОПЕРОВАНІ З ПРИВОДУ ГРИЖ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ

14.01.11- кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Зорін Валерій Миколайович

Сімферополь 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень............................................................................

4

Вступ..................................................................................................................

5

Розділ 1 Сучасні аспекти патогенезу і клінічного перебігу артеріальної гіпертензії в перед- і післяопераційному періоді, терапевтичні підходи (огляд літератури)............................................................................................

11

1.1. Медична і соціальна роль артеріальної гіпертензії, її ускладнень, що розвиваються в післяопераційному періоді ..................................................

11

1.2. Чинники патогенезу артеріальної гіпертензії, що ініціюються при оперативному втручанні з приводу гриж передньої черевної стінки.........

14

1.3. Сучасні підходи до оцінки вегетативного гомеостазу, функціональних резервів міокарду у хірургічних хворих ..........................

21

1.3.1. Добове моніторування артеріального тиску, вариабельність серцевого ритму в перед- і післяопераційному періоді ...............................

21

1.3.2. Оцінка толерантності до фізичного навантаження в передопераційному періоді ............................................................................

24

1.4. Використання гіпотензивних препаратів при підготовці хворих з артеріальною гіпертензією до оперативних втручань .................................

27

Розділ 2 Методи і об'єкт дослідження ...........................................................

35

2.1. Структура і дизайн дослідження..............................................................

35

2.2. Характеристика обстежених хворих.......................................................

36

2.3. Методи обстеження хворих......................................................................

44

2.4. Методи антигіпертензивної терапії ........................................................

52

2.5. Методи статистичної обробки.................................................................

53

Розділ 3 Клінічний перебіг артеріальної гіпертензії в перед- і післяопераційному періоді..............................................................................

54

3.1. Клінічний перебіг артеріальної гіпертензії в перед- і післяопераційному періоді .............................................................................

54

3.2. Показники добового моніторування артеріального тиску в перед- і післяопераційному періоді, їх залежність від розміру грижового випинання..........................................................................................................

61

3.3. Показники варіабельності серцевого ритму у пацієнтів з різними розмірами грижі в перед- і післяопераційному періоді................................

75

3.4. Результати вимірювання внутрішньочеревного тиску у пацієнтів до і після вправлення грижового вмісту в черевну порожнину.......................

81

3.5. Динаміка рівня ванілілмигдалевої кислоти в сечі хворих з грижами..

85

3.6. Дослідження толерантності до фізичного навантаження в передопераційному періоді.............................................................................

88

Розділ 4 Динаміка показників моніторування артеріального тиску, варіабельності серцевого ритму у хворих з артеріальною гіпертензією в післяопераційному періоді при лікуванні препаратами різних клінічних груп....................................................................................................................

95

4.1. Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску в післяопераційному періоді під впливом антигіпертензивної терапії..........

95

4.2. Стан вегетативної регуляції при лікуванні хворих з грижами передньої черевної стінки...............................................................................

108

Аналіз і узагальнення результатів дослідження...........................................

117

Висновки...........................................................................................................

137

Практичні рекомендації...................................................................................

138

Список використаних джерел..... ...................................................................

139

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АГ

артеріальна гіпертензія

АГТ

антигіпертензивна терапія

АКС

абдомінальний компартмент-синдром

АПФ

ангіотензинперетворюючий фермент

АТ

артеріальний тиск

ВМК

ванілілмигдалева кислота

ВНС

вегетативна нервова система

ВСР

варіабельність серцевого ритму

ВЧТ

внутрішньочеревний тиск

ГХ

гіпертонічна хвороба

ДАТ

діастолічний артеріальний тиск

ДІ

добовий індекс

ДМАТ

добове моніторування артеріального тиску

ЕВС

електрична вісь серця

ЕКГ

електрокардіографія

ЗПСО

загальний периферичний судинний опір

ІМТ

індекс маси тіла

ІП

індекс площі

ПД

подвійний добуток

РААС

ренін-ангіотензін-альдостеронова система

САТ

систолічний артеріальний тиск

ССС

серцево-судинна система

СЧП

синдром черевної порожнини

СНЗ АТ

ступінь нічного зниження артеріального тиску

ЦНС

центральна нервова система

ЧСС

число серцевих скорочень

HF

потужність високочастотного діапазону

HRVti

відношення загального числа RR-інтервалів до кількості RR-інтервалів з тривалістю, що найчастіше зустрічається (триангулярний індекс)

LF

потужність низькочастотного діапазону

LF/HF

симпато-парасимпатичний коефіцієнт

RMSSD

середня квадратична різниця між тривалістю сусідніх синусових інтервалів RR

SDANN

стандартне відхилення середніх значень RR-інтервалів

SDNN

стандартне відхилення від середньої тривалості всіх синусових інтервалів RR

ВСТУП

Відомо, що стан серцево-судинної системи є одним з головних чинників, який визначає течію та результат оперативних втручань. Однією з основних причин щодо високої летальності при хірургічному лікуванні гриж живота, особливо великих і величезних розмірів (до 7%), є розвиток в ранній післяопераційний період ускладнень з боку серцево-судинної та дихальної систем [50, 101, 129, 280]. Це обумовлено тим, що у пацієнтів на тлі наявної пониженої функції зовнішнього дихання після пластики грижового дефекту унаслідок зменшення об'єму черевної порожнини підвищується внутрішньочеревний тиск, що призводить до підняття куполу діафрагми і різкого порушення функції зовнішнього дихання і гемодинаміки [51, 82, 96, 99]. Особливо небезпечні в цьому відношенні хворі літнього і старечого віку, а також пацієнти з хронічними захворюваннями серцево-судинної і дихальної систем [85].
Ролі артеріальної гіпертензії (АГ) як однієї з причин післяопераційних судинних катастроф приділяється мало уваги. Разом з тим недооцінка артеріальної гіпертензії в перед- та післяопераційний період небезпечна, оскільки хірургічне втручання викликає певний стрес, крововтрату, різкі коливання артеріального тиску (АТ), порушення серцевого ритму, підвищення активності згортаючої системи крові [27, 99, 105]. Крім того, в даний час значно збільшилося число хворих з післяопераційними грижами живота, страждаючих гіпертонічною хворобою (ГХ) у поєднанні з ожирінням. У ряді досліджень показано, що із збільшенням ступеня ожиріння у хворих гіпертонічною хворобою відбувається підвищення артеріального тиску, зниження скоротливої здатності міокарду, наростання периферичного судинного опору, погіршення мікроциркуляції [45, 115, 120].
У останнє десятиріччя отримані переконливі докази того, що прогностичне значення розвитку ускладнень артеріальної гіпертонії мають циркадні ритми артеріального тиску. Результати досліджень свідчать про те, що смертність від серцево-судинних захворювань вище у пацієнтів з недостатнім зниженням артеріального тиску вночі в порівнянні з особами, у яких збережений нормальний добовий ритм артеріального тиску [43, 44, 54, 79].
Дослідження, присвячені проблемі підвищення артеріального тиску в післяопераційний період [22, 103] залишили неосвітленою залежність виникнення АГ від виду оперативного втручання, чинні ризики розвитку післяопераційної гіпертензії. Крім того, робіт, присвячених вивченню добових коливань АТ в перед- і післяопераційному періоді, явно недостатньо [27], практично відсутня інформація про особливості варіабельності серцевого ритму (ВСР) у прооперованих хворих. Залишаються відкритими питання взаємозв'язків між показниками добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) і рівнем внутрішньочеревного тиску (ВЧТ). Є лише поодинокі публікації про стан симпато-адреналової системи в післяопераційному періоді [147, 188], і відсутня інформація про зміни її активності у пацієнтів після грижосічення і пластики передньої черевної стінки. Потенційний ризик розвитку прогностично несприятливих серцево-судинних і мозкових ускладнень, які обумовлюють високий рівень інвалідизації та смертності при виникненні гіпертензивного синдрому на тлі оперативних втручань, вказують на необхідність і важливість своєчасного лікування.
Актуальність теми. У зв’язку з цим вважаємо за необхідне розробити схеми антигіпертензивної терапії в перед- і післяопераційному періоді хворих з урахуванням циркадного ритму артеріального тиску, функціональних змін з боку серця, а також зрушень показників симпато-адреналовой системи, що викликаються операційним стресом і підвищенням внутрішньочеревного тиску. Дослідження в рамках проблеми, позначеної в дисертаційній роботі, їх практичне значення визначається вимогами основних положень «Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки».
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри внутрішньої медицини № 2 «Клінічні і методологічні аспекти діагностики і лікування некоронарогенних і ішемічних серцево-судинних захворювань і синдромів». Державний реєстраційний номер № 0102U006246.
Мета роботи: оптимізація гіпотензивної терапії на основі виявлення особливостей клінічного перебігу артеріальної гіпертензії у хворих, які прооперовані з приводу гриж передньої черевної стінки.
Завдання дослідження
1. Дослідити частоту артеріальної гіпертензії у хворих, які прооперовані з приводу гриж передньої черевної стінки.
2. Оцінити особливості клінічного перебігу артеріальної гіпертензії у вищезгаданого контингенту хворих.
3. Виявити зміни добового профілю артеріального тиску, варіабельності серцевого ритму і динаміки внутрішньочеревного тиску в перед- і післяопераційному періоді.
4. Розглянути активність симпато-адреналової системи у пацієнтів з вентральними грижами різного розміру.
5. Визначити найбільш ефективні методи превентивної гіпотензивної терапії та корекції підвищеного артеріального тиску в післяопераційному періоді.
Об'єкт дослідження: артеріальна гіпертензія в перед- і післяопераційному періоді у хворих, оперованих з приводу гриж передньої черевної стінки.
Предмет дослідження: поширеність, клінічні ознаки, методи лікування і профілактики артеріальної гіпертензії в перед- і післяопераційному періоді, оцінка стану вегетативної нервової системи.
Методи дослідження: загальноклінічні, антропометричні, інструментальні (вимірювання АТ за методом М.С. Короткова, добове моніторування артеріального тиску, ЕКГ і варіабельності серцевого ритму, дослідження толерантності до фізичного навантаження (тредміл-тест), вимірювання внутрішньочеревного тиску при катетеризації сечового міхура), біохімічні (дослідження добової екскреції з сечею ванілілмигдалевої кислоти).
Наукова новизна. В роботі виявлені особливості клінічної симптоматики, змін варіабельності серцевого ритму і вегетативної регуляції при артеріальній гіпертензії в перед- і післяопераційному періоді у хворих з грижовими випинаннями різних розмірів. В процесі синхронного вивчення показників ДМАТ і ВСР вперше показані відмінності між параметрами характеристик, що вивчаються, у цих хворих до і після герніопластики. Вперше на основі виявлених взаємозв'язків між станом гемодинаміки, симпато-адреналової системи і рівнем ВЧТ визначено, що однією з причин розвитку артеріальної гіпертензії в післяопераційному періоді є вправлення в черевну порожнину великого об'єму грижового вмісту. Встановлений виражений дисбаланс між симпатичною і парасимпатичною ланками вегетативної нервової системи в перед- і післяопераційному періоді у пацієнтів з обширними грижами живота. Проведено зіставлення ефективності різних схем антигіпертензивної терапії (АГТ) в перед і післяопераційному періоді та обґрунтовано переваги комбінованого застосування моксонідина і бісопролола.
Практичне значення результатів дослідження. На підставі проведених досліджень з метою виявлення кардіальних ускладнень рекомендовано проведення добового моніторування АТ, аналізу варіабельності ритму серця, визначення толерантності до фізичного навантаження у хворих, яким запланована герніопластика обширних гриж. Для профілактики і лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з обширними грижами живота в перед- і післяопераційному періоді обґрунтована доцільність комбінації бета-блокатора бісопролола в дозі 5 мг на добу і агоніста імідазолінових рецепторів моксонідина в дозі 0,2 мг на добу. Використання результатів даної роботи в діяльності хірургічного, анестезіологічного, терапевтичного, кардіологічного підрозділів практичної медицини дозволить поліпшити ефективність лікування основної хірургічної патології, понизити ризик появи життєвозагрожуючих ускладнень в ранньому післяопераційному періоді, підвищити якість життя прооперованих осіб.
Впровадження результатів дослідження в практику. Основні результати проведеного дослідження упроваджені в практику гастрохірургічного відділення Кримської республіканської установи „Клінічна лікарня ім. М.О. Семашка”, хірургічних і анестезіологічних відділень державної установи „Відділкова клінічна лікарня станції Сімферополь” державного підприємства „Придніпровська залізниця”, навчально-науково-лікувального комплексу амбулаторно-клінічної медицини Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, 7-ої міської клінічної лікарні міста Сімферополя, Центральної районної клінічної лікарні Сімферопольського району. Основні положення дисертації використовуються в педагогічному процесі на кафедрах внутрішньої медицини № 1 і № 2, хірургічних хвороб № 1 і № 2 Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.
Особистий внесок дисертанта. Дисертантом самостійно проведено патентний пошук і проаналізовано наукову інформацію з проблеми, що вивчається, обґрунтовано актуальність проведення даного дослідження, сформульовано мету і завдання, встановлено методи й об'єм досліджень. Автор самостійно проводила відбір, клінічне обстеження і лікування хворих. Дисертантом самостійно проведено статистичну обробку і науковий аналіз отриманих результатів, в повному обсязі написано всі розділи дисертації і забезпечено впровадження результатів досліджень в клінічну практику.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації і результати роботи були представлені на науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні методи хірургічного лікування вентральних гриж і евентрацій”, Алушта, 2006 р.; всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології”, Вінниця, 2006 р., 2007 р.; I міжнародній науково-практичній конференції „Наукова індустрія європейського континенту 2006”, Дніпропетровськ, 2006 р.; V міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми госпітальної медицини”, Севастополь, 2007 р.; Міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених „Молодь медицині майбутнього”, Одеса, 2008 р.; міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 225-річному ювілею 1472 ВМК госпіталю імені Академіка Пирогова М.І. „Актуальні проблеми госпітальної медицини”, Севастополь, 2008 р.; науково-практичній конференції „Внесок молодих вчених у розвиток медичної науки і практики", Харків, 2008 р.; науково-практичній конференції „Патогенетичні і терапевтичні аспекти метаболічного синдрому”, Харків, 2008 р.; науково-практичній конференції „Медична наука 2008” (для молодих вчених), Полтава, 2008 р.; Подільській науково-практичній конференції „Стандарти діагностики та лікування внутрішніх хвороб”, Вінниця, 2008 р.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 18 наукових робіт, зокрема 5 моноавторських і 6 статей у виданнях, які рекомендовані ВАК України. Сукупність матеріалів, що містяться в публікаціях, відображає основні положення і виводи дисертаційної роботи.
Структура дисертації. Дисертаційна робота виконана на 138 сторінках друкарського тексту, ілюстрована 34 таблицями, 12 малюнками, складається з введення, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, висновків і практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить 287 робіт, зокрема 132 кирилицею, 155 латиницею, що складає 31 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено вирішення актуальної наукової задачі з оптимізації антигіпертензивної терапії на основі дослідження особливості перебігу артеріальної гіпертензії в перед- і післяопераційному періоді, що дозволить понизити частоту ускладнень після герніопластики вентральних гриж.
1. Особливістю перебігу післяопераційного періоду у пацієнтів з грижами передньої черевної стінки за відсутності адекватої антигіпертензивної терапії було збільшення частоти артеріальної гіпертензії, що реєструється як багаторазовим визначенням АТ за методом Короткова, так і моніторуванням АТ протягом доби до 72,5% у пацієнтів з обширними і 47,5% у пацієнтів з малими грижами в порівнянні з передопераційним періодом (63,6% і 42,9% відповідно).
2. Найбільш частим кардіоваскулярним ускладненням післяопераційного періоду, є розвиток гіпертонічного кризу у більш ніж 30% пацієнтів після герніопластики обширних вентральних гриж, який сприяє розвитку серцево-судинної недостатності та інфаркту міокарду, .
3. Значна вираженість інтраабдомінальної гіпертензії в післяопераційному періоді у хворих з грижами великого розміру супроводжується зменшенням ступеня нічного зниження АТ, а також переважанням симпатикотонії над парасимпатичною ланкою регуляції автономного балансу діяльності серця більшою мірою, ніж у пацієнтів з малими грижами.
4. Негативна динаміка середньодобових значень, варіабельності та індексу площі САТ і ДАТ, найбільш виражена в нічний час у хворих з обширними грижами, корелює із значним зростанням рівня екскреції ванілілмигдалевої кислоти після герніопластики, що свідчить про посилення активності симпатичної ланки вегетативної нервової системи в результаті сукупної дії різних чинників операційного стресу.
5. Призначення комбінацій бета-блокатора бісопролола та інгібітору АПФ еналаприла з агоністом імідазолінових рецепторів моксонідином пацієнтам з обширними вентральними грижами знижує середні показники АТ за добу і в активний період, покращує показники ДМАТ з тенденцією до нормалізації добового профілю АТ, знижує тонус симпатичної і підвищує тонус парасимпатичної нервової системи.
6. Бісопролол і моксонідин є препаратами вибору для лікування і профілактики артеріальної гіпертензії у пацієнтів після герніопластики вентральних гриж, викликаючи позитивні зрушення добового профілю АТ, гемодинамічних показників і вегетативного балансу більшою мірою, ніж при прийомі еналаприла і моксонідина.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою виявлення кардіальних ускладнень у хворих, яким запланована герніопластика обширних гриж рекомендується проведення добового моніторування АТ, аналіз варіабельності ритму серця, визначення толерантності до фізичного навантаження.
2. Застосування комбінації бета-блокатора бісопролола в дозі 510 мг на добу і агоніста імідазолінових рецепторів моксонідина в дозі 0,20,4 мг на добу доцільно для профілактики і лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів з обширними грижами живота в перед- і післяопераційному періоді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 24-часовое мониторирование артериального давления, дозированная изометрическая и динамическая физические нагрузки, внутрисердечная гемодинамика и ремоделирование сердца у больных эссенциальной артериальной гипертензией / А.В. Грачев, А.Л. Аляви, И.А. Рузметова [и др.] // Вестник аритмологии. 2000. № 19. С. 617.
2. Абакумов М.М. Значение синдрома высокого внутрибрюшного давления в хирургической практике (обзор литературы) / М.М. Абакумов, А.Н. Смоляр // Хирургия. 2003. № 12. С. 6672.
3. Актуальные вопросы антигипертензивной терапии. Рациональный выбор препаратов: ингибиторы АПФ, диуретики, комбинированные препараты / Г.В. Дзяк, А.А. Ханюков, О.В. Писаревская [и др.] // Український медичний часопис. 2009. Т. 69, № 1. С. 1725.
4. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике / О.В. Коркушко, А.В. Писарчук, В.Б. Шатило [и др.] К., 2002. 192 с.
5. Аничков А.А. Эффективность моксонидина у женщин с артериальной гипертензией в рамках метаболического синдрома при исходно высокой частоте сердечных сокращений / А.А. Аничков, Н.А. Шостак // Кардиология. 2002. Т. 42, № 11. С. 4043.
6. Аронов Д.М. Функциональные пробы в кардиологии / Д.М. Аронов, В.П. Лупанов. — М.: Медпресс-информ, 2003. 296 с.
7. Бабак О.Я. Гипертонические кризы: современные подходы к лечению / О.Я. Бабак // Український терапевтичний журнал. 2004. № 3. С. 512.
8. Багрий А.Э. Актуальные вопросы лечения артериальой гипертензии: обсуждение продолжается / А.Э. Багрий, О.И. Жаринов // Здоров’я України 2008. № 11. С.7475.
9. Барсуков А.В. Артериальная гипертензия. Клиническое профилирование и выбор терапии / А.В. Барсуков, С.Б. Шустов. СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2004. 255 с.
10.Барсуков А.В. Клинико-патогенетические аспекты вариабельности артериального давления при артериальной гипертензии / А.В. Барсуков, А.А. Горячева // Кардиология. 2003. Т. 43, № 2. С. 8286.
11.Барышникова Г.А. Сердечно-сосудистые заболевания и ингибиторы ангиотензин-превращающего фермента: фокус на эналаприл / Г.А. Барышникова // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2007. Т. 6, № 6. С. 6974.
12.Беленков Ю.Н. Артериальная гипертензия и хроническая сердечная недостаточность // Руководство по артериальной гипертонии / Под ред. И.Е. Чазовой. М.: Media Medica, 2005. С. 300312.
13.Белоконев В.И. Влияние способа пластики и сопутствующих заболеваний на развитие осложнений после операции у больных с послеоперационной вентральной грыжей / В.И. Белоконев, С.Ю. Пушкин, О.Н. Мелентьева // Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентраций: Науч.-практ. конф. — Алушта, 2006. — С. 2223.
14.Березин А.Е. Стратегические подходы к профилактики и лечению артериальной гипертензии / А.Е. Березин // Український медичний часопис. 2007. Т. 60, № 4. С. 1824.
15.Болотов В.В. Влияние карбоксиперитонеума на показатели гемодинамики у больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы при лапароскопических операциях / В.В. Болотов, С.В. Чуприн, С.В. Макшанова // Материалы VIII всероссийского съезда анестезиологов и реаниматологов: сб. научн. трудов. Омск, 2002. С. 23.
16.Борисов А.Е. Хирургическое лечение послеоперационных грыж / А.Е. Борисов, С.Е. Митин //Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентраций: Науч.-практ. конф. — Алушта, 2006. —С. 2930.
17.Буравенкова Т.П. Анализ вариабельности сердечного ритма у больных гипертонической болезнью / Т.П. Буравенкова, А.О. Цинцадзе, С.Н. Калиничев // Актуальные проблемы госпитальной медицины: матер. междунар.науч.-практ. конф. — Севастополь, 2004. — С. 246.
18.Буров Н.Е. Основы анестезии и интенсивной терапии в гериатрии // Клиническая геронтология. 2003. № 2. С. 3-12.
19.Бутров А.В. Общие закономерности гемодинамических реакций на быстрое изменение внутрибрюшного давления / А.В. Бутров, P.P. Губайдуллин // Анестезиология и реаниматология 2003. № 3. С. 2023.
20.Вакалюк І.П. Динаміка спектральних показників варіабельності серцевого ритму у хворих на нейроциркуляторну дистонію в процесі лікування засобами метаболічної терапії / І.П. Вакалюк, Л.Я. Литвинець, О.Б. Синоверська // Клінічна експериментальна патологія. 2003. № 1. С. 3436.
21.Вариабельность сердечного ритма в современной клинике / Под ред. Н.И. Яблучанского, Б.Я. Кантора, А.В. Мартыненко // Режим доступа к книге: www.hrvcongress.org/russian/education/books/ hrvinclinic.
22.Вегетативная реактивность и интраоперационная артериальная гипертензия у больных ИБС / Б.А. Аксельрод, А.В. Мещеряков, Г.В. Бабалян [и др.] // Анестезиология и реаниматология 2000. № 5. С. 3538.
23.Вегетативная регуляция ритма сердца и показатели сигнал-усредненной ЭКГ у больных гипертонической болезнью / В.И. Рузов, Р.Х. Гимаев, В.А. Разин [и др.] // Артериальная гипертензия. 2005. Том 11, № 1.- С. 5255.
24.Вегетативні порушення у хворих на гіпертонічну хворобу / В.К. Сєркова, Н.В. Кузьмінова, О.В. Дзекан [та ін.] // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології: Всеукраїнськ. наук.-практ. конф. — Вінниця, 2007. — С. 5556.
25.Визир В.А. Содержание катехоламинов в эритроцитах у больных эссенциальной и цереброишемической артериальной гипертензией / В.А. Визир, А.Е. Березин, А.В. Демиденко // Український кардіологічний журнал. — 2002. — № 4. — С. 5358.
26.Витриховський А.І. Особливості виникнення та перебігу артеріальної гіпертензії у хворих, яким здійснювали оперативні втручання / А.І. Витриховський // Галицький лікарський вісник. 2003. № 3. С. 2124.
27.Витриховський А.І. Стан стресогенності у хворих з артеріальною гіпертензію, яким здійснювали оперативні втручання / А.І. Витриховський // Галицький лікарський вісник. 2004. № 1. С. 3537.
28.Витриховський А.І. Фактори ризику розвитку периопераційної гіпертензії / А.І. Витриховський, Л.В. Глушко // Одеський медичний журнал. 2004. Т. 82, № 2. С. 4547.
29.Вознесенская Т.Г. Эмоциональный стресс и профилактика его последствий / Т.Г. Вознесенская // Медицина сегодня. 2006. Т. 196, № 14. С. 6.
30.Воронков Л.Г. Варіабельність ритму серця та її прогностичне значення у хворих з хронічною серцевою недостатністю / Л.Г. Воронков, Н.В. Богачова // Український кардіологічний журнал. 2004. № 2. С. 4952.
31.Галахін К.О. Пухлино-асоційовані речовини та їхнє значення в клінічній онкології / К.О. Галахін // Український журнал патології. 2000. № 2. С. 511.
32.Гапон Л.И. Оценка влияния физиотенза (моксонидина) по сравнению с эналаприлом на суточный профиль АД и поражение органов-мишеней у больных артериальной гипертонией с метаболическими изменениями / Л.И. Гапон // Российский кардиологический журнал. 2002. № 3. С. 5154.
33.Герасименко Л.В. Вплив катехоламінів на порушення кровотоку передпліччя у хворих гіпертонічною хворобою/ Л.В. Герасименко // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. Шупика, Вип.15. 2005. С. 142146.
34.Гиляревский С.Р. Трудности использования доказательной информации при создании современных клинических рекомендаций по лечению артериальной гипертонии / С.Р. Гиляревский // Международный журнал медицинской практики. 2005. № 2. С.62-69.
35.Гипертонические кризы при первичной артериальной гипертензии состояние сердечно-сосудистой системы и особенности центральной гемодинамики / В.А. Люсов, Е.М. Евсиков, Ю.М. Машукова [и др.] // Российский кардиологический журнал. 2007. Т. 67, № 5. С. 617.
36.Гогин Е.Е. Синдром артериальной гипертонии как признак дезадаптационных нарушений / Е.Е. Гогин // Клиническая медицина. 2002. № 11. С. 47.
37.Гогин Е.Е. Учение о гипертонии в трудах отечественных клиницистов / Е.Е. Гогин // Врач. 2005. № 8. С. 39.
38.Губіна Н.В. Вміст метаболітів катехоламінів у сечі хворих з есенціальною артеріальною гіпертензією / Н.В. Губіна // Український терапевтичний журнал. 2008. № 1. — С. 3740.
39.Дзекан О.В. Стан вегетативного балансу у хворих на гіпертонічну хворобу / Дзекан О.В. // Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології: Всеукраїнськ. наук.-практ. конф. — Вінниця, 2006. — С. 710.
40.Дзяк Г.В. Застосування селективного β-адреноблокатора бісопрололу в лікуванні хворих з хронічною серцевою недостатністю / Г.В. Дзяк, О.С. Гончаров // Кардіологу-практику. 2006. Т. 4, № 1. С. 15.
41.Дзяк Г.В. Суточное мониторирование артериального давления / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, Ю.Н. Погорецкий. Днепропетровск, 2005. 200 с.
42.Діагностичне значення оцінки варіабельності ритму серця у хворих з гострим інфарктом міокарда // О.Й. Жарінов, У.П. Черняга-Ройко, Є.Ф. Заремба [и др.] // Український кардіологічний журнал. 2003. № 3. С. 104111.
43.Добове моніторування артеріального тиску в практиці медико-соціальної експертизи при гіпертонічній хворобі / О.О. Харченко, О.В. Татьяненко, Т.В. Колесник. Дніпропетровськ, 2003. 20 с.
44.Добові коливання артеріального тиску та їх прогностичне значення у хворих. які перенесли інфаркт міокарда / У.П. Черняга-Ройко, О.Й. Жарінов, М.С. Сороківський [та ін.] // Український кардіологічний журнал. 2006. № 3. С. 2428.
45.Дослідження ефективності моксонідину у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з проявами метаболічного синдрому X / С.М. Коваль, І.О. Снігурська, Д.К. Милославський [та ін.] // Український медичний часопис. 2005. Т. 48, № 4. С. 3739.
46.Доценко С.Я. Влияние симпатоадреналовой системы на артериальный и венозный кровоток у больных гипертонической болезнью / С.Я. Доценко, Н.С. Бессарабов, В.В. Медведев // Актуальні питання медичної науки та практики: ювіл. зб. наук. праць ЗМАПО, Вип. 69. Запоріжжя. 2006. C. 9498.
47.Доценко С.Я. Влияние физической активности на структурный и функциональный резерв сердечно-сосудистой системы у больных гипертонической болезнью / С.Я. Доценко, Н.С. Бессарабов, В.В. Медведев // Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць, Вип.68.- Запоріжжя, 2005. С 276281.
48.Ефремушкин Г.Г. Терминологические аспекты оценки артериального давления / Г.Г. Ефремушкин // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2008. Т. 7, № 2, С. 8389.
49.Жарінов О.Й. Тридцять років використання β-адреноблокаторів для лікування хронічної серцевої недостатності: чи поставлені крапки над «і»? / О.Й. Жарінов // Український кардіологічний журнал. 2005. дод. 4. С. 1524.
50.Жебровский В.В. Прогнозирование и профилактика послеоперационных осложнений при большой грыже брюшной стенки / В.В. Жебровский, М.С. Салах Ахмед // Клінічна хірургія. 2003. № 11. С. 1822.
51.Жебровский В.В. Хирургия грыж живота и эвентераций / В.В. Жебровский, М.Т. Эльбашир. Симферополь: Бизнес Информ, 2002. 440 с.
52.Зайцев В.М. Прикладная медицинская статистика / В.М. Зайцев, В.Г. Лифляндский, В.И. Маринкин. С-Пб.: Фолиант, 2003. 432 с.
53.Задоян Ю.С. Оптимизация хирургического лечения больных с большими и гигантскими послеоперационными вентральными грыжами: дис. канд. мед. наук: 14.00.27 / Задоян Юрий Сергеевич. Н.Новгород, 2006. С. 62-74.
54.Застосування добового мониторування артеріального тиску для прогнозу перебігу артеріальної гіпертензії та визначення індивідуальних схем лікування: метод. рекоменд. / Уклад. О.М. Ковальова [та ін.] Харків, 2003. 36 с.
55.Зелененька Л.І. Розвиток серцево-судинних ускладнень у хворих на есенціальну гіпертензію за даними тривалого спостереження / Л.І. Зелененька // Український кардіологічний журнал. 2007. № 6. С. 5458.
56.Зотов Д.Д. Современные методы функциональной диагностики в кардиологии / Д.Д. Зотов, А.В. Гротова. С-Пб.: Фолиант, 2002. 117 с.
57.Использование анализа вариабельности сердечного ритма для оценки степени напряжения регуляторных систем организма / М.А. Никитин, Е.В. Данник, С.Н. Калиничев [и др.] // Актуальные проблемы госпитальной медицины: матер. междунар. науч.-практ. конф. — Севастополь, 2004. — С. 310311.
58.Казанцева Т.В. Агоніст імідазолінових рецепторів фізіотенз у терапії хворих на гіпертонічну хворобу та цукровий діабет типу 2 / Т.В. Казанцева, С.В. Білецький // Буковинський медичний вісник. 2006. Т. 10, № 2. С. 2629.
59.Кваша Е.А. Основные факторы риска и смертность от сердечно-сосудистых заболеваний среди женщин в возрасте 40-59 лет (данные 20-летнего проспективного наблюдения) / Е.А. Кваша // Кровообіг та гемостаз. 2008. № 2. С. 1620.
60.Клиническая значимость вариабельности ритма сердца и продолжительности интервала QT при холтеровском мониторировании ЭКГ у больных эссенциальной артериальной гипертензией / А.В. Шабалин, Е.Н. Гуляева, Е.Е. Торочкина [и др.] // Артериальная гипертензия. 2004. Т. 10, № 1. С. 3942.
61.Клінічна ефективність і безпечність застосування престаріуму в лікуванні артеріальної гіпертензії у машиністів локомотивів / В.М. Жолоб, В.Е. Віщак, Н. А. Мазур [и др.] // Медицина залізничного транспорта України. 2003. № 2. С. 1520.
62.Коваленко В.М. Серцево-судинні захворювання у жінок: підводна частина айсбергу // Нова медицина. 2005. № 4. С. 1213.
63.Коваленко С.В. Взаємозв'язок рівня катехоламінів та деяких показників гемостазу у хворих на бронхіальну астму / С.В. Коваленко, І.В. Дудка // Буковинський медичний вісник. 2006. Том 10, № 2. С. 2933.
64.Комплексная оценка функционального состояния организма у лиц старших возрастных групп по данным нагрузочного тестирования / О.В. Коркушко, Ю.Т. Ярошенко, А.В. Писарук [и др.] // Проблемы старения и долголетия. 2002. Т. 11, № 4. С. 370380.
65.Краснокутский С.В. История изучения кровообращения и артериального давления крови / С.В. Краснокутский // Український терапевтичний журнал. 2004. № 4. С. 8992.
66.Кузнецова С.М. Клинические аспекты применения антагониста кальция третьего поколения — лерканидипина / С.М. Кузнецова // Мистецтво лікування. 2007. Т. 37, № 1. С. 8689.
67.Кузьмінова Н.В. Вплив антигіпертензивних препаратів на ендотеліальну дисфункцію у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / Н.В. Кузьмінова, В.К. Сєркова // Український медичний часопис. 2008. Т. 64, № 2. С. 6674.
68.Курбонов К.М. Абдоминальный компартмент-синдром в хирургии гигантских послеоперационных грыж живота / К.М. Курбонов // Герниология. 2004. № 3. С.2829.
69.Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Под ред. В. В. Меньшикова. — М.: Медицина, 1987. — 368 с. [С. 2528, 257258].
70.Ленфант C. Гипертензия и ее последствия: состояние проблемы в мире / C. Ленфант // Артериальная гипертензия. 2005. Т. 11, № 2. С. 8690.
71.Лечение артериальной гипертензии у больных пожилого и старческого вораста: дополнительный анализ результатов открытого исследования ПРОЛОНГЕР-2 / Л.С. Холопов, В.Г. Яковенко, Л.В.Лукашенко [и др.] // Український кардіологічний журнал. 2008. № 4. С. 5762.
72.Лишневская В.Ю. Бета-адреноблокаторы в лечении заболеваний сердечно-сосудистой системы / В.Ю. Лишневская // Therapia. 2007. № 5. С. 3638.
73.Лопач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exсel / С.Н. Лопач, А.В. Чубенко, П.И. Бабич. К.: Морион, 2000. 320 с.
74.Лутай М. Новый класс антигипертензивных препаратов: физиотенз (моксонидин) агонист I1-имидазолиновых рецепторов / М. Лутай, А. Лысенко // Ліки України. 2002. № 4. С. 4043.
75.Мареев В.Ю. Новый век: эра применения ингибиторов ангиотензин-превращающего фермента в кардиологии / В.Ю. Мареев // Сердечная недостаточность. 2001. № 4. С. 149151.
76.Мартынов А.И. Вариабельность артериального давления при артериальной гипертензии и влияние антигипертензивной терапии / А.И. Мартынов, О.Д. Остроумова, В.И. Мамаев // Клиническая медицина. 2002. № 6. С. 47.
77.Марцевич С.Ю. Бета-адреноблокаторы: современные подходы к применению / С.Ю. Марцевич // Терапевтический архив. 2002. — № 1. С. 6770.
78.Метаболическая терапия как перспективное направление лечения пациентов с ишемической болезнью сердца / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, Ю.Т. Ярошенко [и др.] // Кровообіг та гемостаз. 2008. № 2. С. 515.
79.Методические подходы к оценке утреннего подъема артериального давления у больных гипертонической болезнью / Н.В. Лазарева, Е.В. Ощепкова, П.А. Зелвеян [и др.] // Терапевтический архив. 2004. № 4. С. 6569.
80.Механізми порушень системної гемодинаміки при артеріальній гіпертензії та сучасні підходи до її профілактики та лікування (огляд літератури) / О.С. Хромов, Л.Б. Доломан, Н.В. Добреля [та ін.] // Ліки. 2003. № 56. С. 1622.
81.Минушкина Л. Агонисты имидазолиновых рецепторов: применение в клинической практике / Л. Минушкина, Д. Затейщиков, Б. Сидоренко // Фарматека. 2002. № 78. С. 4247.
82.Мироненко О.І. Патогенетичні аспекти ускладнень після гернюпластики вентральних гриж / О.І. Мироненко, О.В. Павлушин // Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентраций: Науч.-практ. конф. — Алушта, 2006. — С. 129130
83.Михайлов В.М. Нагрузочное тестирование под контролем ЭКГ: велоэргометрия, тредмилл-тест, степ-тест, ходьба / В.М. Михайлов. Иваново: А-Гриф, 2005. 440 с.
84.Мищенко Л.А. Циркадные ритмы нейрогуморальных регуляторных систем, определяющих суточный профиль артериального давления / Л.А. Мищенко, Е.П. Свищенко // Український кардіологічний журнал. 2002. № 1. С. 7984.
85.Некоторые вопросы предоперационной подготовки, анестезии послеоперационного периода. Оптимизация предоперационной подготовки и профилактика гемодинамических нарушений во время анестезии у больных пожилого и старческого возраста с сопутствующей гипертонической болезнью / В.А. Гурьянов, А.Ю. Потемкин, Н.И. Ерошин [и др.] // Анестезиология и реаниматология 2000. № 2. С. 711.
86.Нетяженко В.З. Артериальная гипертензия: современные подходы к дифференцированному лечению / В.З. Нетяженко // Doktor. 2003. № 3. С. 4852.
87.Носов В.П. Взаимосвязь вариабельности артериального давления и состояния кровотока в сонных артериях у больных артериальной гипертензией пожилого и старческого возраста / В.П. Носов, Н.Н. Боровков, Н.И. Козенкова // Артериальная гипертензия. 2005. Том 11, № 1. С. 4143.
88.Ншанов Х.Т. Опыт анестезиологического обеспечения лапароскопических операций в гинекологии / Х.Т. Ншанов, Р.А. Тауров, Н.Б. Жумаев // Эндоскопическая хирургия. 2005. № 1.— С. 180181.
89.Овдиенко Т.Н. Особенности влияния бета-адреноблокаторов на суточный профиль артериального давления и его реакцию на нагрузочные тесты у больных с гипертонической болезнью / Т.Н. Овдиенко // Український кардіологічний журнал. 2008. № 6. С. 2529.
90.Оганов Р.Г. Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний: возможности практического здравоохранения / Р.Г. Оганов // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2002. № 1. С. 59.
91.Оринчак М.А. Вплив моксонідину на ендотеліальну функцію у хворих на артеріальну гіпертензію із синдромом інсулінорезистентності / М.А. Оринчак, О.С. Човганюк // Матер. ІІ міжнар. мед.-фарм. конгр. [„Ліки та життя”]. Київ, 2005. С. 50.
92.Орлова А.Ф. Пробы с физической нагрузкой: Методическое пособие по велоэргометрии и тредмилметрии / А.Ф. Орлова. Барнаул, 2002. 37с.
93.Особенности суточного профиля АД у офтальмохирургических больных, страдающих артериальной гипертонией / Е.Г. Онищенко, А Л. Онищенко, Н.И. Чавдар [и др.] // Актуальные вопросы офтальмологии: Труды II межрегион. науч.-практ. конф. Кемерово, 2006. С. 134135.
94.Паламарчук О.І. Вісцерокардіоваскулярні впливи у діагностиці функціонального стану серцево-судинной системи у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії / О.І. Паламарчук // Одеський медичний журнал. 2006. №1. С. 5557.
95.Паламарчук О.І. Особливості типологічних змін показників артеріального тиску при компресійному подразненні рецепторних структур черевної порожнини в осіб чоловічої та жиночої статі / О.І. Паламарчук // Вестник неотложной и восстановительной медицины. 2005. Т. 6, № 1. С. 121123.
96.Патогенез и диагностика синдрома дислокации внутренних органов у пациентов с большими вентральными грыжами / Д.Г. Петренко, В.А. Сипливый, Г.Д. Петренко [и др.] // Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентраций: Науч.-практ. конф. — Алушта, 2006. — С. 149150.
97.Показатели сигнал-усредненной ЭКГ у больных гипертонической болезнью с различными типами суточных ритмов артериального давления / Р.Х. Гимаев, В.И. Рузов, В.А. Разин [и др.] // Артериальная гипертензия. 2005. Том 11, № 4. С. 252259.
98.Поливода С.Н. Коррекция симпатоадреналовой дисфункции у больных с гипертонической болезнью: потенциальные возможности карведилола / С.Н. Поливода, А.А. Черепок, А.О. Соловьюк // Український кардіологічний журнал. 2004. № 1. С. 8692.
99.Послеоперационный стресс как причина функциональной миокардиальной недостаточности / А.В. Беляков, B.Т. Селиваненко, П.П. Шипулин [и др.] // Досягнення біологій та медицини. 2006. Т. 7, № 1. С. 2024.
100. Про затвердження Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на 20062010 роки / Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 р. № 761 // Режим доступу до документа: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=761-2006-%EF.
101. Проблемы лечения гигантских вентральных грыж / В.В. Грубник, Н.Д. Венгер, Н.Р. Баязитов [и др.] // Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентраций: Науч.-практ. конф. — Алушта, 2006. — С. 6061.
102. Прощаев К.И. Возможно ли использование кетамина у больних с артериальной гипертензией I степени без поражения органов-мишеней ? / К.И. Прощаев // Вестник новых медицинских технологий. 2002. Т. 9, № 1. С. 9495.
103. Прощаев К.И. Острые гипертензивные реакции в послеоперационном периоде, их профилактика и коррекция / К.И. Прощаев // Режим доступа к статье: sno.bsmu.by/bmm/01.2004/19.html.
104. Прощаев К.И. Хирургические больные с сопутствующей артериальной гипертензией в роботе семейного врача / К.И. Прощаев // Российский семейный врач. 2002. Т. 6., № 4. С. 3739.
105. Психологические и гемодинамические особенности больных артериальной гипертензией при эмоциональном стрессе / Е.И. Соколов, О.Д. Остроумова, Е.И. Первинко [и др.] // Артериальная гипертензия. 2005. Т. 11, № 1. С. 2932.
106. Радченко О.М. Стимуляція та блокада адренорецепторів кардіоміоцитів (огляд літератури) / О.М. Радченко // Кровообіг та гемостаз. 2008. № 2. С. 2124.
107. Рековець В.М. Особливості реакції артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію на різні види навантаження / В.М. Рековець // Проблемы старения и долголетия. 2002. № 3 С. 338 339.
108. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Київ, 2008. 55 С.
109. Роль систолического и диастолического давления для прогноза смертности от сердечно-сосудистых заболеваний / С.А. Шальнова, А.Д. Деев, Р.Г. Оганов [и др.] // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. 2002. № 1. С. 1015.
110. Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости /Под ред. B.C. Савельева. М.: Триада-Х, 2005. С. 461494.
111. Сєркова В.К. Вплив лерканідипіну на якість життя і добовий профіль артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / В.К. Сєркова, Н.В. Кузьмінова, С.Х. Алшантті Ясер // Український медичний часопис. 2009. Т. 69, № 1. С. 6265.
112. Синенченко Г.И. Безрецидивное хирургическое лечение послеоперационных вентральных грыж как социальная проблема / Г.И. Синенченко, М.В. Ромашкин-Тиманов, А.А. Курыгин // Вестник хирургии. 2006. № 1. С. 1517.
113. Сиренко Ю.Н. Артериальная гипертензия: какова наша главная цель? / Ю.Н. Сиренко // Therapia. 2006. № 3. С. 1216.
114. Сіренко М.Ю. Оцінка втілення Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в практику охорони здоров’я / М.Ю. Сіренко, І.М. Горбась, І.П. Смирнова // Український кардіологічний журнал. 2004. № 1. С. 914.