ПОРУШЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СПЕКТРУ ЛІПОПРОТЕЇНІВ, ТРИГЛІЦЕРИДІВ ТА ЇХ МЕДИКАМЕНТОЗНА КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА НЕСТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ : НАРУШЕНИЕ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СПЕКТРА ЛИПОПРОТЕИНОВ, ТРИГЛИЦЕРИДОВ И ИХ медикаментозной коррекции В больных нестабильной стенокардией

Краткое описание

MІHICTEРCTBO ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ imені. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису
Артемчук Ольга Олександрівна
УДК: 616.12-009.72-08:577.125.8:[577.112.856+547.426.23

ПОРУШЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СПЕКТРУ ЛІПОПРОТЕЇНІВ, ТРИГЛІЦЕРИДІВ ТА ЇХ МЕДИКАМЕНТОЗНА КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА НЕСТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ

14.01.11 Кардіологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
Лизогуб Віктор Григорович
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ5
ВСТУП..7
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Етіологічні та патогенетичні аспекти дестабілізації коронарного
кровообігу.14
1.2. Порушення обміну ліпопротеїнів, вищих жирних кислот, тригліцеридів при атеросклерозі та ішемічній хворобі серця...23
1.3. Методи корекції дисліпідемій у хворих на ішемічну хворобу серця.28
1.4. Холтерівське моніторування електрокардіограми як метод діагностики ішемії міокарда.31
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих.37
2.2. Методи дослідження ...50
РОЗДІЛ 3
АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ХОЛТЕРІВСЬКОГО МОНІТОРУВАННЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ ТА ЖИРНОКИСЛОТНОГО СПЕКТРУ ЛІПОПРОТЕЇНІВ, ТРИГЛІЦЕРИДІВ ПЛАЗМИ КРОВІ У ХВОРИХ НА НЕСТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ
3.1. Особливості жирнокислотного спектру тригліцеридів плазми крові
клінічно здорових осіб та пацієнтів зі стабільною стенокардією..55
3.2. Жирнокислотний спектр тригліцеридів плазми крові у хворих на
нестабільну стенокардію...57
3.3. Жирнокислотний склад ліпопротеїнів плазми крові клінічно здорових
осіб та пацієнтів зі стабільною стенокардією..61
3.4. Особливості жирнокислотного складу ліпопротеїнів плазми крові у
хворих на нестабільну стенокардію.65
3.5. Клініко-функціональні аспекти ішемії, ектопічна активність міокарду в
хворих на нестабільну стенокардію при поступленні в стаціонар72
РОЗДІЛ 4
СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СПЕКТРУ ЛІПОПРОТЕЇНІВ, ТРИГЛІЦЕРИДІВ ПЛАЗМИ КРОВІ ТА ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ДОБОВОГО МОНІТОРУВАННЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ У ХВОРИХ ПЕРШОЇ ГРУПИ
4.1 Вплив базисної терапії на жирнокислотний спектр тригліцеридів плазми
крові хворих на нестабільну стенокардію79
4.2. Аналіз впливу базисної терапії на жирнокислотний склад ліпопротеїнів
плазми крові хворих на нестабільну стенокардію...82
4.3. Характеристика динаміки ішемічних змін, ектопічної активності
міокарда у хворих на нестабільну стенокардію, що отримували базисну
терапію.92
4.4. Кореляційний аналіз показників жирнокислотного складу ліпідів
плазми крові та холтерівського моніторування електрокардіограми в
пацієнтів першої групи..96
РОЗДІЛ 5
АНАЛІЗ ЗМІН ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЛІПОПРОТЕЇНІВ, ТРИГЛІЦЕРИДІВ ПЛАЗМИ КРОВІ ТА ДИНАМІКИ ПОКАЗНИКІВ ХОЛТЕРІВСЬКОГО МОНІТОРУВАННЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ У ХВОРИХ ДРУГОЇ ГРУПИ
5.1. Динаміка змін жирнокислотного спектру тригліцеридів плазми крові у
хворих на нестабільну стенокардію, що отримували симвастатин.100
5.2. Структурні зміни ліпопротеїнів плазми крові в пацієнтів з
нестабільною стенокардією, що отримували симвастатин105
5.3. Ектопічна активність та показники ішемії міокарда у хворих з
нестабільною стенокардією, що отримували базисну терапію в
комбінації із симвастатином..119
5.4. Кореляційний аналіз показників жирнокислотного складу ліпідів
плазми крові та холтерівського моніторування електрокардіограми в
пацієнтів другої групи..124
РОЗДІЛ 6
ДИНАМІКА ЗМІН ЖИРНОКИСЛОТНОГО СПЕКТРУ ЛІПОПРОТЕЇНІВ, ТРИГЛІЦЕРИДІВ ПЛАЗМИ КРОВІ ТА ПОКАЗНИКІВ ДОБОВОГО МОНІТОРУВАННЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ У ХВОРИХ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ
6.1. Структурні зміни жирнокислотного спектру тригліцеридів плазми крові
у пацієнтів з нестабільною стенокардією, що отримували аторвастатин 127
6.2. Аналіз змін жирнокислотного спектру ліпопротеїнів плазми крові у
хворих на нестабільну стенокардію, що отримували аторвастатин...134
6.3. Показники ішемії та ектопічна активність міокарда в хворих на
нестабільну стенокардію, що отримували базисну терапію в комбінації з
аторвастатином.147
6.4. Кореляційний аналіз показників жирнокислотного складу ліпідів
плазми крові та холтерівського моніторування електрокардіограми в
пацієнтів третьої групи152

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ155

ВИСНОВКИ.165

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.168

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ169

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АСБ атеросклеротична бляшка
АДФ аденозиндифосфат
ББІМ безбольова ішемія міокарда
БІМ больова ішемія міокарда
ВЕМ велоергометрія
ГХ гіпертонічна хвороба
ГНШЕ групові надшлуночкові екстрасистоли
ГШЕ групові шлуночкові екстрасистоли
ЕКГ електрокардіограма
ЖКС жирнокислотний спектр
ЗКШЕ загальна кількість шлуночкових екстрасистол
ЗКНШЕ загальна кількість надшлуночкових екстрасистол
ІМ інфаркт міокарда
ІХС ішемічна хвороба серця
КГ контрольна група
КК креатинкіназа
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності
ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
НЖК насичені жирні кислоти
ННЖК ненасичені жирні кислоти
НС нестабільна стенокардія
НШЕ надшлуночкові екстрасистоли
ПНЖК поліненасичені жирні кислоти
ПрС прогресуюча стенокардія
СНШЕ спарені надшлуночкові екстрасистоли
СШЕ спарені шлуночкові екстрасистоли
СС стабільна стенокардія
ХМ ЕКГ Холтерівський моніторинг електрокардіограми
ЧСЕС черезстравохідна електрокардіостимуляція
ЧСС частота серцевих скорочень
ШЕ шлуночкові екстрасистоли
ЕхоКГ ехокардіографія

ВСТУП

Захворювання серцево-судинної системи є основною причиною захворюваності й смертності населення. Ускладнення серцево-судинних захворювань - інфаркти, інсульти, серцева недостатність, тромбоемболії - щорічно забирають мільйони людських життів і приводять до інвалідності десятки мільйонів людей. Провідне місце в структурі смертності належить гострим формам ішемічної хвороби серця (ІХС): нестабільній стенокардії (НС) та інфаркту міокарда (ІМ) [2, 57]. НС є однією з провідних проблем сучасної кардіології. Це обумовлено у першу чергу високою частотою несприятливих наслідків цього стану: розвитком ІМ і летальністю. До теперішнього часу надзвичайно актуальними залишаються питання лікування хворих на НС. Тому пошук препаратів, здатних запобігти виникненню й прогресуванню НС, полегшити перебіг захворювання й поліпшити прогноз життя хворих, є одним з важливих завдань сучасної медицини.
Актуальність теми
Проблема атеросклерозу та його ускладнень, особливо ІХС, посилено розробляється в багатьох країнах світу, й на сьогодні, вже досягнуто певних успіхів. Значення атеросклеротичного ураження коронарних артерій в розвитку ІХС важко переоцінити. Про це свідчать результати популяційних досліджень, проведених в ряді країн, в яких виявлено чіткий зв’язок між рівнем загального холестерину чи холестерином ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) в плазмі крові та розповсюдженістю ІХС та смертністю від цього захворювання [201, 214]. Ризик розвитку ІХС та смерті від ІМ збільшується в декілька раз при підвищеному рівні загального холестерину. Схожа залежність існує й між рівнем тригліцеридів та розповсюдженістю ІХС та смертністю від неї [182].
Рядом епідеміологічних досліджень показано позитивну кореляційну залежність між підвищеним рівнем тригліцеридів плазми крові та підвищеним ризиком ІХС, яка особливо чітко простежувалась у жінок та пацієнтів з цукровим діабетом другого типу [7, 216]. Але, незважаючи на ці результати, зв’язок залишався суперечливим за умови оцінки даних при мультифакторіальному аналізі. Такі дані ілюструють комплексність залежності рівень тригліцеридів - ІХС та передбачають, що підвищення ризику ІХС в пацієнтів з гіпертригліцеридемією може бути наслідком зниженого рівня холестерина ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) [167, 182].
Однак, ще в 1987 році Європейське Товариство Атеросклерозу після тривалих дебатів, прийшло до рішення, що рівень тригліцеридів плазми крові не може бути проігнорований як окремий фактор ризику ІХС. В США Національний Інститут Здоров’я в постанові за 28 лютого 1992 року рекомендував включити ТГ та холестерин ЛПВЩ в основну ліпідну панель, що має визначатися в кожного пацієнта з підвищеним ризиком розвитку атеросклерозу та ІХС. Ці рекомендації, дані аналізу Фрамінгемівського дослідження, досліджень PROCAM примушують звернути особливу увагу на тригліцериди та стають поштовхом для нових досліджень. Особливий інтерес представляє проведення дослідження, що дозволить встановити, чи є зміни не лише рівня тригліцеридів, а й їх жирнокислотного складу впливовим фактором ризику розвитку та прогресування ІХС, чи різниться жирнокислотний склад тригліцеридів здорової дорослої людини з таким у хворих на різні форми ІХС.
Сприятливий вплив інгібіторів 3-гідрокси-3-метилглутаріл коензима А-редуктази (статинів) на захворюваність та смертність від серцево-судинних причин доведено в ряді багатоцентрових досліджень [17, 103, 110, 174, 201]. Досвід застосування статинів показує, що в багатьох випадках позитивий ефект лікування пацієнтів спостерігають вже в перші тижні лікування, коли значний регрес атеросклеротичних уражень ще не відбувся [201]. Між тим, позитивний вплив гіполіпідемічних препаратів в ранній період їх застосування цілком закономірний і може бути пояснений окрім ліпідознижуючого ефекту, рядом додаткових плейотропних властивостей. Серед них виділяють антитромботичний, протизапальний ефекти, а також позитивний вплив на функцію ендотелію, метаболізм глюкози [122]. Однак, для вивчення додаткових механізмів кардіопротекторних властивостей статинів необхідно проведення подальших досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася у межах наукової теми кафедри внутрішньої медицини №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця: «Особливості діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у хворих артеріальною гіпертензією з ожирінням» (№ державної реєстрації 0106U000327). Автор є співвиконавцем зазначеної теми, виконував її фрагмент (2005-2006 рр.).
Мета і задачі дослідження
На основі вивчення у хворих на НС змін жирнокислотного спектра (ЖКС) тригліцеридів, ЛПВЩ, ЛПНЩ та їх зв’язку з показниками біоелектричної активності міокарда підвищити ефективність лікування шляхом диференційованого призначення симвастатину і аторвастатину.
Задачі дослідження.
1. Вивчити ЖКС тригліцеридів, ЛПВЩ, ЛПНЩ плазми крові у хворих на НС (прогресуючу).
2. Оцінити характер ішемічних змін, ектопічної активності міокарда у хворих на НС (прогресуючу).
3. Проаналізувати зв’язок при добовому моніторуванні ЕКГ між показниками ішемії міокарда, порушеннями серцевого ритму і змінами ЖКС тригліцеридів, ЛПВЩ і ЛПНЩ.
4. Визначити вплив симвастатину та аторвастатину на показники ЖКС тригліцеридів, ЛПВЩ, ЛПНЩ і біоелектричної активності міокарда.
5. На основі отриманих результатів обґрунтувати диференційовані показання до призначення симвастатину і аторвастатину у хворих на НС (прогресуючу).
Об'єкт дослідження. НС.
Предмет дослідження. ЖКС тригліцеридів, ЛПВЩ, ЛПНЩ плазми крові у хворих на НС та у практично здорових осіб, больова ішемія міокарда (БІМ) та безбольова ішемія міокарда (ББІМ) у взаємозв'язку з порушеннями ритму серця у хворих на НС, вплив симвастатину і аторвастатину на ЖКС ліпідів крові і біоелектричної активності міокарда.
Методи дослідження. Клінічні (опитування, фізикальне обстеження, вимірювання артеріального тиску), інструментальні (електрокардіограма (ЕКГ) спокою та при велоергометрії (ВЕМ), холтерівське моніторування (ХМ) ЕКГ), біохімічні (рівень тригліцеридів, загального холестерину, холестерину ЛПВЩ, ЛПНЩ плазми крові, МВ-фракція креатинфосфокінази, ЖКС ЛПВЩ, ЛПНЩ та тригліцеридів методом газорідинної хроматографії), статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше вивчено ЖКС тригліцеридів плазми крові практично здорових осіб, хворих на НС та стабільну стенокардію (СС) напруги 2 функціонального класу, встановлено збільшення питомої ваги насичених жирних кислот по мірі прогресування атеросклеротичного процесу.
Вперше у пацієнтів зі СС, в порівнянні зі здоровими особами, на фоні помірної гіпертригліцеридемії виявлено також зміни якісного характеру: підвищення рівня міристинової, пальмітинової, ліноленової кислот, появу маргаринової кислоти в ЖКС тригліцеридів, зниження рівня олеїнової, лінолевої жирних кислот на фоні сталого рівня арахідонової кислоти.
У хворих на НС на фоні помірної гіпертригліцеридемії дестабілізація атеросклеротичного процесу супроводжується вираженими змінами ЖКС, а саме зростанням рівня пентадеканової та зниженням рівня стеаринової та арахідонової жирних кислот в тригліцеридах плазми крові.
Вперше доведено наявність сильного кореляційного зв’язку між рядом показників жирнокислотного спектру тригліцеридів плазми крові та показниками ішемії, ектопічної активності міокарда у хворих на НС: зменшення суми насичених жирних кислот та збільшення поліненасичених корелює зі зменшенням показників ішемії, ектопічної активності міокарда
Вперше встановлено характер впливу статинів на ЖКС ліпідів плазми крові, зокрема здатність симвастатину та аторвастатину нормалізувати спектр жирних кислот ЛПВЩ та ЛПНЩ. На відміну від симвастатину, для аторвастатину виявлена здатність покращувати як кількісні, так і якісні показники тригліцеридів плазми крові.
Практичне значення одержаних результатів
У хворих на НС (прогресуючу) обґрунтовано доцільність вивчення ЖКС тригліцеридів плазми крові як додаткового діагностичного критерію і показника ефективності лікування.
Показано взаємозв’язок між порушеннями серцевого ритму, епізодами ішемії міокарду і змінами ЖКС ліпідів плазми. Доведено доцільність призначення аторвастатину насамперед хворих зі значними порушеннями ЖКС тригліцеридів, а симвастатину у випадках з переважними змінами показників ЖКС ЛПНЩ і ЛПВЩ.
Основні результати дисертаційної роботи використовуються в навчально-педагогічному процесі на кафедрі внутрішньої медицини №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, в практичній роботі кардіо-логічного відділення клінічної лікарні №12 м. Києва, терапевтичному відділенні центральної районної лікарні м. Фастова.
Особистий внесок здобувача
Особистий внесок автора в отриманні наукових результатів є основним і полягає у виборі напрямку і методів дослідження, детермінації контингенту груп, що аналізувались, формулюванні мети та завдань дослідження, в проведенні переважного об'єму клінічних та інструментальних обстежень (ХМ ЕКГ, забір крові для газохроматографічного аналізу), в аналізі, узагальненні та статистичній обробці отриманих результатів, формулюванні висновків та практичних рекомендацій, в підготовці наукових даних до публікації.
Апробація результатів дисертації
Основі положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на:
XLVІІІ Підсумковій науково-практичній конференції Здобутки клінічної і експериментальної медицини” (Тернопіль, Україна, 3 5 червня, 2005 р.);
ІV Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених (81-у науковому форумі студентів і молодих вчених БДМУ) (Чернівці, Україна, 3-5 квітня 2006 р.);
VІІІ Національному конгресі кардіологів України (Київ, 20-22 вересня 2007 р.).
Основні положення та результати дисертації доповідались на спільному засіданні співробітників кафедри внутрішньої медицини №2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця (протокол № 12 від 10 листопада 2008 року) та на засіданні Апробаційної ради Національного медичного університету імені О. О. Богомольця «Загальні питання внутрішніх хвороб» (протокол №121 від 11 лютого 2009 року).
Публікації
За матеріалами дисертації надруковано 9 наукових праць, із них 5 статтей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 тез в матеріалах наукових конгресів, пленумів, конференцій та отримано 1 деклараційний патент на корисну модель
Лизогуб В.Г. Динаміка жирнокислотного складу ліпопротеїнів плазми крові хворих на нестабільну стенокардію під впливом симвастатину / Лизогуб В.Г., Артемчук О.О.,Брюзгіна Т.С. // Медична хімія.-2006.-№2.- С.53-56
Ефективність раннього застосування аторвастатину у хворих з нестабільною стенокардією / [ Лизогуб В.Г., Артемчук О.О.,Брюзгіна Т.С., Волошина О.О., Ниженковський О.І.] // Лікарська справа.-2007.-№1-2.- С.18-22
Порушення жирнокислотного спектру ліпідів мембран еритроцитів крові та їх медикаментозна корекція у хворих на метаболічний синдром / [ Лизогуб В.Г., Артемчук О.О., Брюзгіна Т.С., Рамбурн С.М., Бондарчук О.М..] //Український науково-медичний молодіжний журнал-2009.-№1.- С. 39-44.
Структурні зміни тригліцеридів плазми крові у хворих на прогресуючу стенокардію та їх медикаментозна корекція статинами / [ Лизогуб В.Г., Артемчук О.О., Брюзгіна Т.С., Рамбурн С.М., Бондарчук О.М..] //Український науково-медичний молодіжний журнал.-2009.-№2.- С. 23-31.
Зміни жирнокислотного складу тригліцеридів плазми крові хворих на нестабільну стенокардію та їх динаміка під впливом статинів / Лизогуб В.Г., Артемчук О.О., Брюзгіна Т.С., Волошина О.О. // Серце і судини.-2009.-№3.- С.33-38
Пат. 8817 Україна, МПК 7 G 01 N 33/53. Спосіб оцінки ефективності терапевтичного впливу у хворих на ішемічну хворобу серця / Лизогуб В.Г., Артемчук О.О., Брюзгіна Т.С., Московська В.О., Біляченко І.В.; заявник Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.- № 1200189 заявл. 15.08.2005; опубл. 15.08.2005, Бюл. «Промислова власність».-2005.- № 8 кн. №1.- с.5.150

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі вивчення особливостей жирнокислотного складу тригліцеридів, ліпідів ЛПНЩ, ЛПВЩ плазми крові у взаємозв’язку з показниками біоелектричної активності міокарда встановлено закономірності порушень ліпідного обміну у пацієнтів з нестабільною стенокардією та проведена їх медикаментозна корекція, підтверджена необхідність призначення препаратів групи статинів хворим даної категорії з перших днів лікування.
1. Жирнокислотний склад тригліцеридів плазми крові практично здорових осіб достовірно різниться від такого хворих на стабільну стенокардію II ФК за зниженим вмістом міристинової, пальмітинової, маргаринової, ліноленової та підвищеним рівнем олеїнової, лінолевої вищих жирних кислот. Жирнокислотний склад тригліцеридів плазми крові хворих на нестабільну стенокардію достовірно різниться від такого пацієнтів зі стабільною стенокардією II функціонального класу за зниженим рівнем пальмітинової, стеаринової, лінолевої, арахідонової та підвищеним вмістом міристинової, пентадеканової, маргаринової вищих жирних кислот.
2. У хворих на нестабільну (прогресуючу) стенокардію дестабілізація коронарного кровотоку супроводжується значним достовірним збільшенням пентадеканової кислоти на 110% і зменшенням стеаринової кислоти на 46,2% та арахідонової кислоти на 55,2% в тригліцеридах плазми крові, що відображує один з патогенетичних механізмів дестабілізації ішемічної хвороби серця.
3. В процесі лікування у хворих, що отримували лише базисну терапію поряд з певними позитивними змінами компонентів жирнокислотного спектру ліпідів (достовірне зменшення вмісту маргаринової кислоти на 31,1%, ліноленової кислоти на 54,1%, достовірне підвищення вмісту арахідонової кислоти на 42,6% в тригліцеридах плазми крові) достовірних змін рівнів загального холестерина, холестерина ЛПВЩ, ЛПНЩ та тригліцеридів плазми крові не відбувається. Встановлено достовірне зменшення загальної тривалості ішемічних епізодів упродовж доби на 59,8%; загальної кількісті епізодів ішемії міокарда на 49,1%, величини середньої глибини депресії сегмента ST на 27,9%, відсоткового вкладу ББІМ в загальну тривалість міокардіальної ішемії до 62,3%; кількісті епізодів, загальної тривалості, величини середньої глибини депресії сегмента ST ББІМ на 58,1%, 65,7%, 28,3% відповідно; загальної кількості шлуночкових екстрасистол, кількості ранніх та групових шлуночкових екстрасистол на 42,3%, 35,3%, 53,1% відповідно у пацієнтів, що отримували базисну терапію.
4. У пацієнтів, що в комбінації з базисною терапією отримували симвастатин, в процесі лікування достовірно, в порівнянні з пацієнтами першої групи, зменшилися загальна кількість шлуночкових екстрасистол та кількість ранніх шлуночкових екстрасистол на 57,9% та 55,8% відповідно, що мало місце поряд з позитивними змінами в жирнокислотному спектрі ліпідів (достовірне зменшення вмісту маргаринової кислоти на 34,5%, ліноленової кислоти на 40,5%, достовірне підвищення вмісту арахідонової кислоти на 39,29% в тригліцеридах плазми крові; нормалізація сум НЖК, ННЖК, ПНЖК в ЛПНЩ; нормалізація сум НЖК та ННЖК в ЛПВЩ) та достовірним зменшенням рівнів загального холестерина, холестерина ЛПНЩ, достовірним збільшенням холестерина ЛПВЩ плазми крові.
5. У хворих, що в комбінації з базисною терапією отримували аторвастатин, в процесі лікування на фоні достовірного зниження рівнів загального холестерина, холестерина ЛПНЩ, тригліцеридів, поряд з позитивними змінами в жирнокислотному спектрі ліпідів плазми крові (достовірне зменшення вмісту міристинової кислоти на 66,9%, пентадеканової на 60,5%, маргаринової на 51,7%, ліноленової на 75,7%, дигомо-γ-ліноленової на 61,5%; достовірне підвищення вмісту олеїнової кислоти на 322,2%, лінолевої на 279,4%, арахідонової на 53,2%; нормалізація сум НЖК, ННЖК, ПНЖК в тригліцеридах; нормалізація сум НЖК, ННЖК в ЛПНЩ; нормалізація сум НЖК ННЖК та ПНЖК в ЛПВЩ) достовірно, в порівнянні з пацієнтами першої групи, зменшилися загальна тривалість ішемічних епізодів упродовж доби та загальна кількість шлуночкових екстрасистол.
6. Високий терапевтичний ефект симвастатину та аторвастатину може пояснюватися визначеними сильними корелятивними зв’язками між динамікою компонентів жирнокислотного спектру ліпідів плазми крові та показниками ішемії у хворих на нестабільну стенокардію, а саме: зменшення загальної кількості епізодів ішемії корелює зі змінами рівня пальмітинової кислоти в ЛПНЩ (r= 0,55), стеаринової кислоти в ЛПНЩ (r = 0,59), дигомо-γ-лінолевої кислоти в ЛПВЩ (r= -0,6); зменшення тривалості епізодів ББІМ корелює зі змінами рівня пальмітинової кислоти в тригліцеридах (r=-0,6); ліноленової кислоти в тригліцеридах (r=-0,5) та в ЛПНЩ (r=0,7).
7. Виявлені сильні кореляційні зв’язоки між динамікою компонентів жирнокислотного спектру тригліцеридів, ЛПНЩ, ЛПВЩ плазми крові та даними ектопічної активності міокарда у хворих на нестабільну стенокардію (зменшення загальної кількості шлуночкових екстрасистол корелює зі змінами рівня пальмітинової кислоти в ЛПВЩ (r= 0,68), арахідонової кислоти в ЛПВЩ (r= -0,53) та в ЛПНЩ (r= -0,55); зменшення кількості ранніх шлуночкових екстрасистол корелює зі змінами рівня олеїнової кислоти в тригліцеридах (r= 0,65), ліноленової кислоти в ЛПНЩ (r= -0,5)) можуть пояснювати антиішемічний та антиаритмічний ефекти аторвастатину та симвастатину

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДЦІЇ

1. Усім хворим на нестабільну стенокардію рекомендується вивчення жирнокислотного спектру тригліцеридів плазми крові, показники якого доцільно використовувати як додатковий критерій диференційної діагностики різних форм ІХС та для контролю ефективності лікування.
2. З першого дня захворювання всім хворим на нестабільну (прогресуючу) стенокардію за відсутності протипоказань доцільно призначати препарати групи статинів (симвастатин, аторвастатин) у складі комбінованої медикаментозної терапії.
3. За умов підвищення рівня тригліцеридів плазми крові та виражених порушень в його жирнокислотному спектрі пацієнтам з нестабільною (прогресуючою) стенокардією доцільно призначати аторвастатин.
4. З метою об’єктивної оцінки важкості стану, ефективності лікування у хворих на нестабільну стенокардію доцільним є використання холтерівського моніторування ЕКГ як додаткового методу обстеження для оцінки ектопічної активності міокарда та визначення показників ішемії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверков О.В. Нестабильная стенокардия: простейшие маркеры воспаления и исход наблюдения в течение 6 месяцев / Аверков О.В., Грацианский Н.А., Коваленко Е.В // Кардиология. - 1995. - Т.35. № 9. - С. 16-26.
2. Амосова Е. Н. Клиническая кардиология./ Амосова Е. Н. К.: 3доров’я, 1998. С.261 292.
3. Амосова Е. Н. Рекомендации Европейского общества кардиологов по диагностике и лечению стабильной стенокардии: что нового? / Амосова Е. Н. // Український медичний вісник. 2006. №11. С. 513.
4. Амосова Е. Н. Рекомендации Европейского общества кардиологов по диагностике и лечению стабильной стенокардии: что нового? / Амосова Е. Н. // Український медичний вісник. 2006. №12. С. 512.
5. Аничков Н. Н. Значение экспериментальных исследований для понимания патогенеза атеросклероза /Аничков Н. Н. // Атеросклероз и коронарная недостаточность. М.: Медгиз, 1956. С.3 18.
6. Аничков Н. Н. Основные положения и неразрешенные вопросы современ-ного учения об атеросклерозе артерий / Аничков Н. Н. // Труды ХІV Всероссийского съезда терапевтов. М.: Медгиз, 1966. С.19 27.
7. Аронов Д. М. Современные методы лечения атеросклероза /Аронов Д. М. // Терапевтический архив. 2005. №11. С. 7581.
8. Аронов Д. М. Социальные аспекты атеросклероза и методы его лечения / Аронов Д. М. // Русский мед. журнал. 2006. Т. 8. №7. С. 276 283.
9. Аронов Д. М. Лечение и профилактика атеросклероза / Аронов Д. М. М.: Триада-Х, 2004. 441 с.
10. Аронов Д.М. Каскад терапевтических эффектов статинов / Аронов Д. М. // Кардиология. — 2005.— №10. — С.85-106.
11. Анестиади В. Морфогенез атеросклероза /Анестиади В., Нагорнев В. — Кишинев: Штиинца. — 1992.— Т. 1.— 335 с.
12. Анчиполовская Н.Г. «Немая» ишемия миокарда: сравнительная оценка методов выявления, клиническое и прогностическое значение /Анчиполовская Н.Г., Варт Б.Я., Бащинский С.Е. // Кардиологня. - 2004. - № 5-6. - С. 62-86.
13. Арливский И.П. Персистирующая микоплазменная инфекция как фактор риска развития острого инфаркта миокарда / Арливский И.П., Ганеева Л.А., Сафин И.Н. // Кардиологня. - 2006. - Т.41, №3. - С.45-46.
14. Афоніна Г.Б. Роль свободнорадикальних процессов в развитии аутосенсиби-лизации при ишемической болезни сердца / Афоніна Г.Б., Гирина О.Н., Брюзгіна Т.С. // Лікарська справа. - 1995. Т. 3-4. - С. 52-54.
15. Афонина Г.Б. Липиды, свободные радикалы и имунный ответ/ Афонина Г.Б., Куюн Л.А. - Киев, 2004, 287 с.
16. Батушкин В.В. Коррекция нарушений сосудистого и тромбоцитарно-плазменного гомеостаза при остром инфаркте миокарда у больных пожилого возраста / Батушкин В.В. // Здоров’я України. — 2007. — №21/1. — С. 34-35.
17. Багрий А.Э. Статины в современной клинической практике: равные возможности и права? /Багрий А.Э. // Здоров’я України. 2006. № 10-11.
18. Бергельсон Л. Д. Биологические мембраны /Бергельсон Л. Д. — М.: Наука, 1985.— 182 с.
19. Бобров В.О. Безбольова ішемія міокарда, патогенез, діагностика, лікування / Бобров В.О., Безюк М.М., Давидова І.В. // Кардіологія. 2005. - № 2. - С. 16-23.
20. Бобров В.О. Клініко-функціональний стан хворих на нестабільну стенокардію /Бобров В.О., Малиновська І.Є., Тащук В.К. // Лікарська справа. - 1995. Т. 5-6. - С.145-147.
21. Бобров В.А. Современная тактика ведения больных с нестабильной стенокардией /Бобров В.А., Сиренко Ю.Н., Сычев О.С. //Укр. кардиол. журнал. - 2007. -№ 2.-С. 87-92.
22. Бобров В.А. Сердечно-сосудистые заболевания у женщин / Бобров В.А., Давыдова И.В., Медведенко О.И. // Український медичний вісник. 2006. №12. С. 4046.
23. Богун Л.В. Факторы, определяющие ближайший прогноз при нестабильной стенокардии / Богун Л.В., Целуйко В.И. //Укр. кардіол. журн. - 2008. - № 9. - С. 11-13.
24. Богун Л.В. Липидный спектр крови у пациентов с ишемической болезнью сердца при "немой" ишемии миокарда / Богун Л.В., Целуйко В.И., Черныш В.А. // Укр. кардіол. журн. — 2008. - № 9. - С. 17-20.
25. Боев С.С. Безболевая ишемия миокарда у больннх со стабильной стенокардией и постинфарктным кардиосклерозом / Боев С.С. // Укр. кардіол. журн. - 1999. -№ 2.- С. 13-15.
26. Борсук Б.Ю. Роль холтерівського моніторування ЕКГ в діагностиці ішемічної хвороби серця та визначенні прогнозу / Борсук Б.Ю. // Укр. кард. журн. 2004. -№2.- С.115-121.
27. Братусь В.В. Актуальные аспекты патогенеза атеросклероза: холестерин, триглицериды, модифицированные липопротеиды / Братусь В.В., Лутай М.И., Талалаева Т.В. // Укр. кардіол. журн. - 2004. - № 4. -С.5-13.
28. Брюзгіна Т.С. Газохроматографічний аналіз жирних кислот ліпопротеїдів при інфаркті міокарда / Брюзгіна Т.С., Амосова К.М., Афоніна Г.Б. // Клін. лаб. діагн. - 1997.-№ 12.-С. 14-15.
29. Брюзгіна Т.С. Спосіб оцінки порушень ліпідного обміну / Брюзгіна Т.С., Коляденко В.Г., Парпалей Є. Г. // Гігієна харчування. 2006. - №2. - С. 2-4.
30. Бубнова М.Г. Статины в профилактике и лечении ИБС на современном этапе / Бубнова М.Г., Сусеков А.В. // Здоров’я України. — 2007. — №21/1. — С. 52-53.
31. Бугаенко В.В. Атеросклеротическое поражение коронарного русла и изменения болевой чувствительности у пациентов с бессимптомной ишеми-ческой болезнью сердца при длительном наблюдении / Бугаенко В.В. //Укр. кардіол. журн.- 2000. - № 3. - С. 20-23.
32. Бугаенко В.В. Болевая чувствительность у пациентов с безболевой формой ишемической болезни сердца / Бугаенко В.В. //Укр. кард. журн. 2005. - № 2. - С. 15-17.
33. Бугаенко В.В. Особенности клинического течения ишемической болезни сердца у больных с болевой и безболевой ишемией миокарда / Бугаенко В.В. // Ліки України. 2005. - №11 (100). -С. 117-121.
34. Бугаенко В.В. Нарушение липидного состава крови и частота эпизодов ишемии миокарда у пациентов с ишемической болезнью сердца со стабильной стенокардией и без стенокардии с безболевой ишемией миокарда / Бугаенко В.В. // Український медичний часопис. 2005. № 1-2. С. 3439.
35. Вардугина Н.Г. Вклад различных факторов риска в развитие ишемической болезни сердца у женщин в возрасте до 55 лет (клинико-ангиографическое и популяционное исследование) / Вардугина Н.Г., Волкова Э.Г. // Рос. кардиол. журн. 2004. № 2. С. 34-37.
36. Власов В.В. Доказательная медицина: методы терапии и профилактики / Власов В.В. // Український медичний вісник. 2006. №12. С. 5457.
37. Возіанов О.Ф. Смертність населення України: головні причини, шляхи подолання негативних тенденцій / Возіанов О.Ф. // Журн. АМН України. - 2004. - № 2. -С. 191-198.
38. Ганджа І.М. До питання про патогенез атеросклерозу / Ганджа І.М. // Укр. кард. журн. -1994.- №1.-С. 13-16.
39. Гасилин В.С. Возможности холтеровского мониторирования ЭКГ в выявлении нарушений ритма и ишемии миокарда у лиц с факторами риска ишемической болезни сердца / Гасилин В.С., Круглов В.А., Стеценко А.Е. // Кардиолгия. - 1989.- №3. - С. 10-13.
40. Гелис Л.Г. Антитромботическая терапия нестабильной стенокардии / Гелис Л.Г. // Медицинские новости. - 2005 - № 6. - С. 12-18.
41. Гелис Л.Г. Диагностическая ценность холтеровского мониторирования ЭКГ у больных нестабильной стенокардией / Гелис Л.Г., Полонецкий Л.З., Латнышев С.И. // Здравоохранение Беларусии - 2004. - № 7. -С.37-41.
42. Гельмедова М. Метаболічна терапія при ішемічній хворобі серця / Гельмедова М. // Українська медична газета. - 2007. - № 3. - С. 22-23.
43. Герц С. Д. Патогенез атеросклероза коронарных сосудов / Герц С. Д., Курган А. С. // Физиология и патофизиология сердца. — М.: Медицина, 1990.— Т. 2.— С. 399-428.
44. Глушко Л.В. Спосіб оптимізації лікування хворих на прогресуючу стенокардію / Глушко Л.В. //Кардіологія і ревматологія. 2007. - №2. С. 11-13.
45. Гогин Е.Е. Варианты нестабильной стенокардии в свете современных представлений о механизмах повреждения эндотелия / Гогин Е.Е., Груздев А.К., Лазарев И.А. // Терапевтический архив. -Т. 71 - 2008. - № 4. -С.21-28.
46. Грацианский Н.А. Нестабильная стенокардия - острый коронарный синдром. Некоторые новые факты о патогенезе и их значение для лечения / Грацианский Н.А. // Кардиология. - 2004. - № 11. - С.4-17.
47. Грацианский Н.А. Нестабильная стенокардия - острый коронарный синдром / Грацианский Н.А. // Кардиология. - 1997. - № 1. - С.8-23.
48. Гичка С.Г. Жирнокислотний склад ліпідів конденсату видихаємого повітря у хворих з ускладненим і неускладненим протіканням інфаркту міокарда / Гичка С.Г. // Лікарська справа. - 2008. - № 7. - С. 57-58.
49. Гичка С.Г. Динамика изменений состава жирних кислот липидов венозной и артериальной крови в остром периоде инфаркта миокарда при его неосложненном и осложненном течении / Гичка С.Г., Брюзгина Т.С., Афонина Г.Б. //Укр. кардіол. журн. - 1998. - № 12. — С. 24-26.
50. Гичка С.Г. Газохроматографічний метод визначення ліпідних показників крові при ішемічній хворобі серця / Гичка С.Г., Брюзгіна Т.С., Вретик Г.Б. // Укр. кардіол. журн. - 2004. - № 7-8. - С.50-52.
51. Дабровски А. Суточное мониторирование ЭКГ/ Дабровски А., Дабровски Б., Пиотрович Р.- М.: Медпрактика, 1998. - 208 с.
52. Денисенко А. Д. Взаимодействие макрофагов с аутоиммунным комплексом липопротеид - антитело / Денисенко А. Д., Виноградов А. Г., Нагорнев В. А. // Иммунология. — 2007.— № 2.— С. 32-35.
53. Денисенко А. Д. Влияние блокады ретикулоэндотелиальной системы на метаболизм липопротеидов низкой плотности / Денисенко А. Д., Виноградов А. Г., Пивоварова Ю. И. // Вопр. мед. химии.— 1993.— Т. 39. — С. 6-8.
54. Денисенко А. Д. Влияние частичного илеошунтирования на показатели атерогенности плазмы крови у больных атеросклерозом / Денисенко А. Д., Седлецкий Ю. И., Мирчук К. К. // Кардиология. — 2005. — №11. — С. 35-38.
55. Денисенко Т. В. Гликозилированные липопротеиды как атерогенный фактор при диабете / Денисенко Т. В. // Вопр. мед. химии.— 2004.— № 2.— С. 5-10.
56. Дзяк Г.В. Нестабильная стенокардия. Патогенез. Современные принципы диагностики и лечения / Дзяк Г.В., Боборов В.А., Безюк Н.Н. // Укр. кардіол. жури. - 2005. - № 1. - С. 75-78.
57. Дзяк Г.В. Нестабильная стенокардия. Патогенез. Современные принципы диагностики и лечения. Лекция 2 / Дзяк Г.В., Бобров В.А., Безюк Н.Н. //Укр. кардіол. журн. - 2004. - № 2. - С. 62-70.
58. Довженко Л.И. Пациент с ишемической болезнью сердца и хроническим стеатогепатитом: как проводить гиполипидемическую терапию / Довженко Л.И. // Укр. мед. часопис. 2007. № 1. С. 1-4.
59. Затейщикова А.А. Тропонин І и С-реактивный белок в оценке прогноза в течении 6 недель у больных нестабильной стенокардией / Затейщикова А.А., Затейщиков Д.А., Кудряшова О.Ю. // Кардиология. - 2004. - № 12. - С. 12.
60. Зенков Н К. Окислительная модификация липопротеидов низкой плотности / Зенков Н К., Меньщикова Е.Б. // Успехи современ. биол. - 2006. - Т 116.-С. 729-748.
61. Иванов А.П. Некоторые особенности аритмий при стабильном течении стенокардии по данным суточного мониторирования ЭКГ / Иванов А.П., Леонтьев В.А. // Вестник аритмологии. - 1999. - № 12. - С. 32-34.
62. Иванов С.Ю. Сравнительная диагностическая ценность различннх систем для суточного мониторирования электрокардиосигнала / Иванов С.Ю., Тихоненко В.М. // Профилактика и лечение ССЗ. - 1997. -№1 - С.57-59.
63. Иващенко Т.И. Значение нарушений реологических свойств крови и системного гомеостаза для прогноза ишемической болезни сердца / Иващенко Т.И. //Укр. кардіол. журн. - 2008. -№ 3. -С. 26-29.
64. Ивков В. Г. Динамическая структура липидного бислоя / Ивков В. Г., Берестовский Г. Н. — М.: Наука, 2004. — 296 с.
65. Иоселиани Д.Г. Прогностическая значимость «немой ишемии миокарда у больных с нестабильной стенокардией / Иоселиани Д.Г., Суанов А.Н. // Кардиология. - 1991. - № 3. - С. 24-26.
66. Казец А.И. Холтеровское мониторирование ЭКГ в раннем выявлении коронарной недостаточности у больных на курорте / Казец А.И. // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 1994. - №4.-С. 18-20.
67. Казимова Л.Ф. Показатели липидного обмена у больных с различным исходом / Казимова Л.Ф., В.И. Целуйко. // Лік. справа. - 2004. - № 7-8. - С. 56-59.
68. Карпов Ю.А. Велоергометрия у больных с нестабильной стенокардией: возможности проведения, диагностическое и прогностическое значение / Карпов Ю.А., Шиблева В.В., Ноева Е. В. // Тер. архив. 2005. - № 1. - С. 27-31.
69. Киричук В.Ф. Показатели сосудисто-тромбоцитарного механизма гомеостаза и ближайший прогноз нестабильной стенокардии / Киричук В.Ф., Швец Ю.Г. // Кардиология. - 1998. - № 5. - С. 14-17.
70. К влиянию модификации состава жирних кислот клеточных мембран на особенности течения ишемической болезни сердца / [Кириленко А.Е., Мойбенко А.А., Никула Т.Д., Брюзгина Т.С.] // Український медичний часопис. 2005. № 1-2. С. 4045.
71. Климов А.Н. Обмен липидов и липопротеидов и его нарушения / Климов А.Н., Никульчева Н.Г. - СПб: Питер Ком, 1999. -512с.
72. Климов А.Н. Быть или не быть інфаркту / Климов А.Н., Липовецкий Б.М. - СПб: Питер.- 1994.- 110 с.
73. Климов А. Н. Аутоиммунная теория патогенеза атеросклероза / Климов А.Н. //Труды 16-й конф. ФЕБО. — М.: Наука, 1997. — С. 119-125.
74. Климов А. Н. Аутоиммунная теория патогенеза и концепция модифи-цированных липопротеидов /Климов А. Н. //Вестн. АМН СССР. — 2004. — № 11. — С. 30-36.
75. Климов А. Н. Защитное действие липопротеидов высокой плотности, их подфракций и лецитин-холестерин-ацилтрансферазы в перекисной модификации липопротеидов низкой плотности / Климов А. Н., Никифорова А.А., Плесков В. М. // Биохимия. — 2005. — Т. 54. — С. 118-123.
76. Кондратьев В.В. Безболевая ишемия миокарда, современное состояние проблемы и клинически значимые аспекты ее развитня. І. Распространенность и прогностическая значимость безболевой ишемии миокарда / Кондратьев В.В., Кокурина Е.В., Бочкарева Е.В. // Кардиология. - 1997. — № 1. - С. 72-81.
77. Кондратьев В.В. Безболевая ишемия миокарда, современное состояние проблемы и клинически значимые аспекты ее развития. II. Механизмы формировання безболевой ишемии миокарда / Кондратьев В.В., Кокурина Е.В., Бочкарева Е.В. // Кардиология. - 1997. - С. 90-97.
78. Копиця М.П. Лікування гострого коронарного синдрому без підйому сегменту ST на ЕКГ / Копиця М.П., Дикун Я.В., Титаренко Н.В. // Врачебная практика. -2007. -N5. -C.5-9.
79. Корнаткин В.М. Проблема серцево-судинної захворюванності в перспективі обов'язкового державного медичного страхування / Корнаткин В.М. // Укр. кардіол. журн. -2005. -№3.-С. 71-73.
80. Кохан Е. П. Нестабильная стенокардія / Кохан Е. П., Немытин Ю.В., Пайвин А.А. -Москва.- 2000. - 136 с.
81. Кузнецов А. С. Перекисная модификация липопротеидов низкой плотности у пациентов с гипертриглицеридемией и ишемической болезнью сердца / Кузнецов А. С, Парфенова Н. С, Денисенко А. Д. // Укр. биохим. журн. — 2005. — Т. 62. — № 3. — С. 48-53.
82. Кузнецов А. С. Перекисная модификация липопротеидов низкой плотности при ишемической болезни сердца / Кузнецов А. С, Парфенова Н. С, Денисенко А. Д. // Укр. биохим. журн. — 2004. — Т. 61. - № 3. — С. 111-114.
83. Кукес В.Т. Клиническая фармакокинетика / Кукес В.Т., Сычев Д.А., Раменская Е.В. — М.: Гэотар-Мед, 2004.- 344 с.
84. Куликов В. И. Ацильный и плазмалогенный аналоги фактора активации тромбоцитов — новые липидные клеточные биорегуляторы / Куликов В. И., Музя Г. И. // Биохимия. — 1992.— Т. 57. — С. 803-816.
85. Кухарчук В. В. Плазмоиммуносорбция липопротеидов низкой плотности на колонках с моноклональными антителами у больных с наследственной гиперхолестеринемией / Кухарчук В. В., Коновалов Г. А., Бокчубаев Э.Н. // Проблема атеросклероза. — М.: ВКНЦ АМН СССР, 2005.— С. 125-140.
86. Лебедев Л. В. Хирургическое лечение ожирения и гиперлипопротеидемий. / Лебедев Л. В., Седлецкий Ю. И.— Л.: Медицина. - 1987.— 215 с.
87. Лизогуб В.Г. Зміни ліпідного комплексу ліпопротеїдів у хворих на ішемічну хворобу серця при наявності супутнього хронічного панкреатиту / Лизогуб В.Г., Бондарчук О.М., Брюзгіна Т.С. // Доповіді НАН. 2004. №9. С. 197201.
88. Липовецкий Б. М. Холестерин крови и сердце человека. / Липовецкий Б. М., Константинов В. О. — СПб: Наука. — 2004. — 126 с.
89. Липовецкий Б. М. Результаты курсового и длительного лечения ловастатином больных с первичной гиперлипидемией II типа / Липовецкий Б.М., Константинов В. О., Васильева Л. Е. // Кардиология. — 2005. — № 7. — С. 32-37.
90. Липовецкий Б. М. Инфаркт, инсульт, внезапная смерть. Факторы риска, предвестники, профилактика. / Липовецкий Б. М. - Санкт-Петербург: «Специальная литература», 2004. - 192 с.
91. Липовецкий Б.М. Клиническая оценка сниженного и повышенного уровня липопротеидов высокой плотности в плазме крови / Липовецкий Б.М., Чураков Г.А. // Кардиология. - 2006. - Т.41, № 3. - С. 33-35.
92. Лунева А.Г. Атеросклероз: артиллерия бьет по своим / Лунева А.Г., Вельков В.В. // Здоров’я України. — 2007. — №21/1. — С. 84-85.
93. Лупанов В.П. Возможности неинвазивных методов исследования в определении локализации коронарного атеросклероза / Лупанов В.П. // Кардиология. -2004. -№8. -С. 58-67.
94. Лутай М.И. Стабильная и вазоспастическая стенокардия: механизмы, лечение, прогноз. / Лутай М.И., Воронков Л.Г. - К.: Здоров'я, 1995, - 176 с.
95. Лутай М.И. Суточная ишемическая акитивность у больных с различными формами стенокардии / Лутай М.И., Ломаковский А.Н., Симорот В.Н. //Укр. кардіол. журнал. -2004. - № 5-6. - С. 42-46.
96. Лутай М.І. Вплив перкуторної транслюмінальної ангіопластики на "сумарний ішемічний тягар міокарда" у хворих зі стабільною стенокардією за даними Холтерівського монітрування ЕКГ / Лутай М.І., Соколов Ю.М., Борсук Ю.Ю. // Укр. кардіол. жури. - 2006. - № 1-2. -С, 15-18.
97. Лутай М.И. К вопросу о клинической классификации дислипидемий / Лутай М.И. // Український кардіологічний журнал. — 2004. — №4. — С. 9-16.
98. Лутай М.И. Актуальные вопросы кардиологии / Лутай М.И. // Здоров’я України. — 2007. — № 21/1. — С. 5-6.
99. Лутай М.И. Блокаторы β-адренорецепторов: роль в лечении разных категорий пациентов / Лутай М.И., Воронков Л.Г. // Здоров’я України. — 2007. — № 21/1. - С. 36-37.
100. Лутай М.И. Медикаментозное лечение стабильной стенокардии / Лутай М.И, Лысенко А.Ф. // Здоров’я України. — 2007. — №21/1. — С. 67-69.
101. Лутай Я.М. Діагностика і прогностичне значення маркерів системного запалення у хворих на гострий коронарний синдром без стійкої елевації сегмента ST на ЕКГ: дис. канд. мед. наук: 14.01.11 / Лутай Ярослав Михайлович. К., 2004. 230 с.
102. Лякишев А. А. Флувастатин — новый гиполипидемический препарат / Лякишев А. А. // Кардиология. - 2003.— № 11. — С. 61-64.
103. Лякишев А.А. Клиническое применение статинов / Лякишев А. А. // РМЖ. — 2008. — №1. — С. 193-196.
104. Мазур Е.С. Динамика уровня фосфолипидов крови у больных инфарктом миокарда / Мазур Е.С., Зубарева Г.М., Каргополов А.В. // Кардиология. -2006. - №4.- С. 65-66.
105. Малая Л.Т. «Немая» ишемия миокарда. Патогенез, диагностика, лечение (часть I) / Малая Л.Т. // Укр. кардіол. журн. - 2000.-№ 3, вип. І.-С. 72-75.
106. Малая Л.Т. "Немая" ишемия миокарда. Патогенез, диагностика, лечение (часть II) / Малая Л.Т. //Укр. кардіол. журн. -2000. - № 4, вип. І. - С 67-73.
107. Малая Л.Т. «Немая» ишемия миокарда / Малая Л.Т., Волков В.И., Ладный А.И. //Укр. кардіол. журн. - 2002. - № 3. - С. 28-32.
108. Малиновська І.Е. Безбольова і больова ішемія міокарда при нестабільній стенокардії: клініко-функціональні характеристики, критерії діагнозу і прогнозування: автореф. дис. на здобуття. наук. ст д. мед. н.: спец. 14.01.11 «Кардіологія» / Малиновська І.Е. - Київ, 1995. 30 с.
109. Малиновская И.З. Клинико-функциональные и биохимические особен-ности ишемии миокарда у больных нестабильной стенокардией / Малиновська І.Е. // Укр. кардіол. журн. - 2004. -№ 4. - С. 42-46.
110. Манак Н.А. Ишемическая болезнь сердца. / Манак Н.А., Сидоренко Г.И., Альхимович В.М. - Минск. - Хата. - 2007, - 296 с.
111. Метелица В.И. Справочник по клинической фармакологии сердечно-сосудистых лекарственных средств. / Метелица В.И. - М.: Бином, 2004. — 925с.
112. Моисеев С. В. Зокор (симвастатин) в лечении ИБС / Моисеев С. В. // Клин. фармакол. терапия. — 2006. — Т. 5. - № 3. — С. 60-62.
113. Нагорнев В. А. Кинетика клеточных элементов сосудистой стенки при атеросклерозе / Нагорнев В. А. // Арх. пат.— 1988.— №10.— С. 86-95.
114. Нагорнев В. А. Атерогенез. / Нагорнев В. А., Анестиади В. X., Зота Е. Г. — Кишинев: Центр Патологии — 1997 — 224 с.
115. Нагорнев В. А. Цитокины, иммунное воспаление и атеросклероз / Нагорнев В. А., Зота Е. Г. // Усп. совр. биол. — 2006. — Т. 111. - №3. — С. 48-59.
116. Нагорнев В.А. Атерогенез и иммунное воспаление / Нагорнев В. А. // Архив патологии. - 2005. - № 3. - С. 6-14.
117. Нетяженко В.З. Класифікації внутрішніх хвороб. Діаг