РОЛЬ ПРОЦЕСІВ ІМУНО-ЗАПАЛЬНОЇ АКТИВАЦІЇ В РЕМОДЕЛЮВАННІ СУДИН У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ : РОЛЬ ПРОЦЕССОВ ИММУНО-ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ АКТИВАЦИИ В ремоделировании СОСУДОВ У БОЛЬНЫХ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Гончаров Олександр Вікторович

УДК 616.12-008.331.1-06:616.13-002]-07-097

РОЛЬ ПРОЦЕСІВ ІМУНО-ЗАПАЛЬНОЇ АКТИВАЦІЇ В РЕМОДЕЛЮВАННІ СУДИН У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ

14.01.11 кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Візір Вадим Анатолійович
доктор медичних наук, професор

ЗАПОРІЖЖЯ - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 12
1.1. Ремоделювання судин м'язового типу й розвиток ендотеліальної дисфункції у хворих на гіпертонічну хворобу 12
1.2. Активність запальних процесів у хворих на гіпертонічну хворобу 21
1.3. Вплив протигіпертензивної терапії на процеси імуно-запальної активації та ремоделювання артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу 32
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 39
2.1. Клінічна характеристика обстежених 39
2.2. Методи дослідження 49
2.3. Статистичний аналіз результатів дослідження 54
РОЗДІЛ 3. СТАН ПРОЦЕСІВ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ПЕРЕБУДОВИ АРТЕРІАЛЬНИХ СУДИН У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ 56
3.1. Стан процесів ремоделювання артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу 56
3.2. Стан ендотеліальної функції у хворих на гіпертонічну хворобу 62
3.3. Фактори, що детермінують стан структурно-функціональної перебудови артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу 69
РОЗДІЛ 4. АКТИВНІСТЬ ПРОЦЕСІВ ІМУНО-ЗАПАЛЬНОЇ АКТИВАЦІЇ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ 74
4.1. Особливості прозапальної активації у хворих на гіпертонічну хворобу 74
4.2. Особливості стану ендотеліальної функції у хворих на гіпертонічну хворобу за рівнем sІCAM-1 79
4.3. Значення процесів імуно-запальної активації у ремоделюванні артеріальних судин та розвитку ендотеліальної дисфункції у хворих на гіпертонічну хворобу 83
РОЗДІЛ 5. ВПЛИВ ТЕРАПІЇ КАНДЕСАРТАНОМ НА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНУ ПЕРЕБУДОВУ АРТЕРІАЛЬНИХ СУДИН І ПРОЦЕСИ ІМУНО-ЗАПАЛЬНОЇ АКТИВАЦІЇ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ 94
5.1. Динаміка показників ремоделювання артеріальних судин і ендотеліальної дисфункції у хворих на гіпертонічну хворобу під впливом терапії кандесартаном 94
5.2. Динаміка параметрів імуно-запальної активації під впливом терапії кандесартаном 109
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 115
ВИСНОВКИ 140
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 142
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 143

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

α-ФНП

- α-фактор некрозу пухлини

R

- коефіцієнт кореляції Спірмена

r

- коефіцієнт множинної кореляції

R2

- коефіцієнт детермінації

sICAM-1

- розчинна форма міжклітинної молекули адгезії-1

VCAM-1

- розчинна форма адгезивної молекули судинних клітин

АГ

- артеріальна гіпертензія

АТ

- артеріальний тиск

АПФ

- ангіотензин-перетворюючий фермент

АТдіаст.

- діастолічний артеріальний тиск

АТп.

- пульсовий артеріальний тиск

АТсер.

- середній артеріальний тиск

АТсист.

- систолічний артеріальний тиск

АТ1 рецептори

- рецептори першого типу до ангіотензину ІІ

АТ2 рецептори

- рецептори другого типу до ангіотензину ІІ

БРА

- блокатор рецепторів ангіотензину ІІ

ГЛШ

- гіпертрофія лівого шлуночку

ГХ

- гіпертонічна хвороба

ЕЗВД

- ендотелій-залежна вазоділатація

ЕКГ

- електрокардіографія

ЕНЗВД

- ендотелій-незалежна вазоділатація

ЗСА

- загальна сонна артерія

ІАПФ

- інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту

ІЛ-6

- інтерлейкін-6

ІХС

- ішемічна хвороба серця

ЛШКмакс.

- максимальна лінійна швидкістькровотоку

ЛШКмін.

- мінімальна лінійна швидкістькровотоку

ЛШКсер.

- середня лінійна швидкістькровотоку

СРП

- С-реактивний протеїн

ТІМС

- товщина інтимо-медіального сегменту

ВСТУП

Хвороби системи кровообігу в Україні є надзвичайно розповсюдженими, на них припадає більше 60% випадків смертності. За даними офіційної статистики Міністерства охорони здоров'я України за минулий рік було зареєстровано більше 24 млн. пацієнтів із серцево-судинною патологією. На сьогоднішній день гіпертонічна хвороба (ГХ) є найпоширенішим хронічним захворюванням людини, в Україні на ГХ страждають понад 11 млн. пацієнтів, що складає 29,9 % дорослого населення [1].
Незважаючи на досягнуті за останні десятиліття успіхи у дослідженні патофізіологічних механізмів виникнення й прогресування ГХ, впровадження нових антитигіпертензивних лікарських препаратів і стратегій терапії, наявність артеріальної гіпертензії (АГ) залишається важливим фактором, що збільшує ризик розвитку ішемічної хвороби серця, цереброваскулярної патології, хронічної серцевої недостатності, аритмій і хронічної ниркової недостатності [2, 3, 4]. Багато в чому це обумовлено ураженням при ГХ органів-мішеней, у першу чергу залученням у патологічний процес міокарду, а також артеріальних судин з розвитком процесів структурно-функціональної перебудови [5, 6, 7]. При цьому ураження судин носить генералізований характер [8]. В артеріальних судинах еластичного та м'язового типу процес ремоделювання характеризується головним чином зміною діаметру артерій, збільшенням співвідношення між товщиною артеріальної стінки й діаметром артерій, розвитком гіпертрофії та гіперплазії сполучнотканинних елементів артеріальної стінки, потовщенням інтими й ушкодженням ендотеліального шару, що супроводжується порушенням функціонального стану ендотеліоцитів [9].
На сьогоднішній день накопичена значна кількість експериментальних і клінічних даних, які свідчать, що одним з провідних патофізіологічних механізмів становлення й прогресування ГХ є порушення функції ендотелію [10, 11, 12, 13]. За останнє десятиліття значна увага приділяється вивченню проявів ендотеліальної дисфункції у хворих на ГХ, а саме зміні ендотелій-залежних вазомоторних реакцій артеріальних судин у відповідь на вплив різних (механічних або фармакологічних) ендотелій-опосередкованих стимулів [14,15]. Поряд з інструментальними методами дослідження функції ендотелію активно застосовуються і лабораторні маркери, що пов'язані із системою гемостазу (фактор Віллебранда, розчинний тромбомодулін) та маркери запальної дисфункції ендотелію (розчинні адгезивні молекули) [16, 17, 18, 19]. У той же час, патофізіологічні механізми формування ендотеліальної дисфункції при ГХ, незважаючи на наявність великої кількості робіт, вивчені недостатньо та потребують більш ретельного дослідження.
Сучасна медична наука має у своєму розпорядженні достатню велику кількість фактів, під час суперечливих, стосовно ролі маркерів запалення (С-реактивного протеїну (СРП), α-фактору некрозу пухлини (α-ФНП), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6)) у розвитку ендотеліальної дисфункції при ГХ [20, 21, 22, 23, 24, 25].
Однак можливий вплив запалення на розвиток і прогресування структурно-функціональної перебудови судин і ендотеліальної дисфункції у хворих на ГХ, незважаючи на підвищений інтерес до цієї проблеми останнім часом, залишається недостатньо вивченою [26, 27, 28].
Всі відомі антигіпертензивні лікарські засоби першої лінії чинять практично зіставний гіпотензивний ефект та органопротективну дію. Однак, зважаючи на можливу роль хронічного запалення у патогенезі АГ, ведеться активний пошук терапевтичних стратегій, які поряд з ефективним контролем артеріального тиску здатні вплинути на процеси імуно-запальної активації [29]. Відомо, що серед всіх груп антигіпертензивних препаратів блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) мають найбільш виражений вплив на хронічне запалення [30, 31]. У той же час залишається предметом дискусій можлива наявність протизапальних властивостей кандесартану та його здатність покращувати процеси структурно-функціональної перебудови судин у хворих на ГХ [32].
Таким чином, дослідження змін запальної активації, структурно-функціонального стану артеріальних судин, оцінка формування їх патологічного ремоделювання, порушення функції ендотелію у хворих на ГХ та вплив кандесартану на ці процеси є актуальною проблемою сучасної медицини.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб №2 Запорізького державного медичного університету на тему «Патогенетичні, клінічні і прогностичні особливості уражень органів-мішеней у хворих з серцево-судинними захворюваннями та розробка і обґрунтування нових напрямків діагностики, профілактики і лікування» (номер державної реєстрації 0108 U 005117). Автором здійснено клінічне обстеження хворих та проведено дослідження функції ендотелію ультразвуковим методом.
Мета дослідження: встановити значення процесів імуно-запальної активації в патогенезі структурно-функціональної перебудови артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу.
Задачі дослідження:
1. Вивчити процеси ремоделювання артеріальних судин м’язового типу у хворих на гіпертонічну хворобу.
2. Визначити активність запальних процесів у хворих на гіпертонічну хворобу за рівнем С-реактивного протеїну в сироватці крові.
3. Дослідити процеси, які характеризують цитокінову активацію у хворих на гіпертонічну хворобу шляхом визначення рівня α-фактора некрозу пухлини в сироватці крові.
4. Оцінити наявність та ступінь вираженості ендотеліальної дисфункції у хворих на гіпертонічну хворобу шляхом визначення рівня sICAM-1 в сироватці крові.
5. Встановити значення процесів імуно-запальної активації в ремоделюванні артеріальних судин та розвитку ендотеліальної дисфункції у хворих на гіпертонічну хворобу.
6. Дослідити вплив протигіпертензивної терапії блокатором рецепторів ангіотензину-II кандесартаном на процеси імуно-запальної активації та ремоделювання артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу.
Об'єкт дослідження: гіпертонічна хвороба.
Предмет дослідження: процеси ремоделювання артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу; показники, які характеризують стан імуно-запальної активації (С-реактивний протеїн, α-фактор некрозу пухлини) і функцію судинного ендотелію (sICAM-1) у хворих на гіпертонічну хворобу; вплив протигіпертензивної терапії блокатором рецепторів ангіотензину-II кандесартаном на досліджувані показники.
Методи дослідження: клінічне обстеження хворих, ультразвукове дослідження і дуплексне сканування з визначенням товщини інтим-медіального сегменту загальних сонних артерій, неінвазивне дослідження стану ендотеліальної функції з використанням ендотелійзалежної й ендотелійнезалежної вазодилатації плечової артерії за допомогою ультразвукового методу, імуноферментні дослідження рівнів С-реактивного протеїну, sICAM-1, α-фактора некрозу пухлини у сироватці крові, математичні й статистичні - для оцінки результатів дослідження.
Наукова новизна досліджень. У роботі на підставі комплексного вивчення показників, які характеризують процеси запалення (С-реактивний протеїн, α-фактор некрозу пухлини, sICAM-1), встановлено наявність імуно-запальної активації у хворих на гіпертонічну хворобу. Вперше доведено значення запалення у механізмах структурно-функціональної перебудови артеріальних судин і розвитку ендотеліальної дисфункції у хворих з артеріальною гіпертензією. Встановлено, що інтенсивність процесів судинного ремоделювання при гіпертонічній хворобі має найбільш сильний взаємозв'язок з рівнями систолічного та пульсового АТ. Доведено, що терапія блокатором рецепторів ангіотензину-II кандесартаном, одночасно з адекватним антигіпертензивним ефектом, приводить до значного зниження рівнів С-реактивного протеїну, α-фактора некрозу пухлини та sICAM-1 у сироватці крові та сприяє покращенню ендотеліальної функції у хворих на ГХ.
Практичне значення одержаних результатів. У ході дослідження запропоновано комплекс показників, які дозволяють оцінити ступінь розвитку структурно-функціональної перебудови артерій та імунно-запальної активації у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Доведено, що перебіг гіпертонічної хвороби в значній мірі залежить від вираженості запалення. Обґрунтована можливість зворотнього розвитку процесів структурно-функціональної перебудови артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу. Встановлені додаткові протизапальні властивості терапії кандесартаном.
За матеріалами дисертаційної роботи отримано інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я України «Корекція ендотеліальної дисфункції у хворих на гіпертонічну хворобу» (інформаційний лист Укрмедпатентінформ №85-2008). Основні результати проведеного дослідження впроваджені в практику та використовуються у роботі кардіологічного відділення КУ „Запорізька обласна клінічна лікарня”, кардіологічного відділення КУ „Міська клінічна лікарня №8” м. Харкова, кардіологічного та терапевтичного відділень КУ „Міська клінічна лікарня №7” м. Запоріжжя, госпітального відділення КУ „Запорізька обласна клінічна лікарня”. Результати дисертації впроваджені у навчальний процес кафедри внутрішніх хвороб-2 Запорізького державного медичного університету, кафедри кардіології та функціональної діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедри внутрішньої медицини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Особистий внесок здобувача. Автором сформульовані мета і задачі дослідження, проведений пошук, аналіз і узагальнення літературних джерел з даної проблеми, розроблений план проведення дослідження, виконане клінічне обстеження хворих на гіпертонічну хворобу й осіб групи контролю, вивчення структурно-функціональної перебудови артеріальних судин методом ультразвукового обстеження. При участі автора проведені імуноферментні дослідження. Автором самостійно проведений статистичний аналіз матеріалів дослідження, сформульовані висновки, практичні рекомендації, написані розділи дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи висвітлені та обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні аспекти медицини і фармації 2007” (м. Запоріжжя, 2007), 61 міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (м. Київ, 2007), науково-практичній конференції «Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики» (м. Харків, 2007), першому національному конгресі «Человек и лекарство» (м. Київ, 2008), 4-й міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта» (м. Софія, Болгарія, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні аспекти медицини і фармації 2008” (м. Запоріжжя, 2008), 62 міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми сучасної медицини» (м. Київ, 2008), науково-практичній конференції «Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики» (м. Харків, 2008). Апробація дисертації проведена на спільному засіданні кафедр внутрішніх хвороб №2, фармакології, фармації і фармакотерапії з курсом косметології, кафедри анатомії людини і кафедри сімейної медицини та терапії факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету 28 листопада 2008 р.
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, у тому числі 5 - без співавторів, серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях ВАК України та одержано 1 деклараційний патент України на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі, на підставі комплексного дослідження процесів ремоделювання артеріальних судин, показників активності запальних процесів, ступеня ендотеліальної дисфункції, встановлено характер структурно-функціональних змін артерій та фактори, які впливають на них, доведено значення процесів імуно-запальної активації в патогенезі структурно-функціональної перебудови артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу та обґрунтована оптимальна схема медикаментозної корекції зазначених порушень за допомогою кандесартану, що в цілому вирішує актуальну наукову задачу кардіології.
2. У хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії спостерігається ремоделювання артеріальних судин, що виражається у вірогідному збільшенні товщини інтимо-медіального сегмента (на 43,1%), зменшенні діаметра загальної сонної артерії (4,6%), що асоціювалося зі зниженням максимальної лінійної швидкості кровотоку по загальній сонній артерії (9,0%), порівняно з практично здоровими особами, причому виявлені порушення прогресують відповідно до ступеня артеріальної гіпертензії, тривалості гіпертонічної хвороби і в міру збільшення віку пацієнтів.
3. Елевація рівня розчинної форми міжклітинної молекули адгезії-1 (на 41,87%) у сироватці крові хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, у порівнянні з практично здоровими особами, супроводжується вірогідним зменшенням ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації плечової артерії (у 3,4 рази і на 76,37% відповідно), при цьому динаміка змін залежить від тяжкості ступеня артеріальної гіпертензії, давності гіпертонічної хвороби і віку пацієнтів.
4. За даними кореляційного аналізу, у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії найбільш сильний взаємозв'язок рівнів систолічного та пульсового артеріального тиску спостерігається з інтенсивністю процесів судинного ремоделювання: товщиною інтимо-медіального сегмента загальної сонної артерії (r=0,66, r=0,54), ендотелійзалежною вазодилатацією (r=-0,70, r=-0,49) та ендотелійнезалежною вазодилатацією плечової артерії (r=-0,66, r=-0,45) відповідно.
5. У хворих на гіпертонічну хворобу II стадії спостерігається активація імуно-запальних процесів, проявом чого є вірогідне збільшення вмісту в сироватці крові С-реактивного протеїну (в 5,2 рази), α-фактора некрозу пухлини (на 39,04%) у порівнянні з групою контролю, яка прогресує у міру зростання рівня артеріального тиску, віку та тривалості захворювання.
6. Підвищена активність запальних процесів є важливим фактором розвитку дисфункції ендотелію та ремоделювання артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, про що свідчить наявність тісних взаємозв’язків між показниками імуно-запальної активації та процесами структурно-функціональної перебудови артерій .
7. Кандесартан сприяє досягненню цільового рівня артеріального тиску у 92,97% хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, приводить до значного покращення функції ендотелію та володіє додатковими протизапальними властивостями, про що свідчать вірогідні зменшення рівнів С-реактивного протеїну (на 70,33%), α-фактора некрозу пухлини (19,94%) і розчинної форми міжклітинної молекули адгезії-1 (18,46%) у сироватці крові впродовж 12 тижнів лікування.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для встановлення характеру та ступеня патологічного васкулярного ремоделювання у хворих на гіпертонічну хворобу необхідна комплексна оцінка товщини інтимо-медіального сегмента загальної сонної артерії та рівня розчинної форми міжклітинної молекули адгезії-1 у сироватці крові, що є найбільш адекватними показниками структурно-функціональної перебудови артеріальних судин.
2. У якості додаткових маркерів, що характеризують тяжкість перебігу артеріальної гіпертензії, доцільно визначати рівні С-реактивного протеїну і α-фактора некрозу пухлини, які відображають стан імуно-запальної активації у хворих на гіпертонічну хворобу.
3. З метою оптимізації лікування хворих на гіпертонічну хворобу доцільно рекомендувати застосування антагоніста рецепторів ангіотензину-II кандесартана, який поряд з достатньою антигіпертензивною ефективністю та здатністю викликати реверсію патологічного судинного ремоделювання володіє додатковими протизапальними властивостями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Рекомендації української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. Четверте видання / ННЦ «Інститут кардіології ім. М. Д. Стражеска» АМН України. - 2008. К. - 79с.
2. Арабидзе Г.Г. Принципы диагностики и лечения гипертонической болезни и симптоматических гипертензий. / Ипатов А.И., Меметов К.А., Арабидзе Г.Г., Полякова О.В. М.: Ремедиум, 2007 - 139 с.
3. Амосова Е. Н. Клиническая кардиология: в 2 т. / Е. Н. Амосова. - К.: Здоров’я, 2002. - Т.2. 992 с.
4. Чазова И.Е. Резистентная артериальная гипертония / И.Е. Чазова, В.В. Фомин // Терапевтический архив. - 2008. - №6. - С. 80-85.
5. Стан здоров’я народу України у зв’язку із хворобами системи кровообігу та можливі шляхи його покращання : аналітично статистичний посібник для лікарів кардіологів, ревматологів, терапевтів загальної практики / за ред. В. М. Коваленка. К., 2004. 124 с.
6. Intengan H.D. Vascular remodeling in hypertension: roles of apoptosis, inflammation, and fibrosis. / Intengan H.D., Schiffrin E.L. // Hypertension. 2004. Vol. 38. Р. 581587.
7. Burton A. On the physical equilibrium of small blood vessels. /Burton A. // Amer. J. Physiology. 2004. Vol. 164. P. 319-329.
8. Свищенко Е.П. Артериальная гипертензия. / Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. К.: Морион, 2001. - 527 с.
9. Кошля В. І. Вплив периндоприлу на судинорухову функцію ендотелію при його додатковому призначенні до базисної терапії у хворих на стабільну стенокардію напруження / В.І. Кошля, В.Д. Сиволап, О.С. Кульбачук, М.Ю. Григор'єва // Укр. кард. журнал. 2006. - №2. - С.40-42.
10. Cai H. Endothelial dysfunction in cardiovascular diseases: the role of oxidant stress. / Cai H., Harrison D.G. // Circ. Res. 2002. Vol. 87. P. 840844.
11. Prognostic significance of endothelial dysfunction in hypertensive patients. / Perticone F., Ceravolo R., Pujia A. [et al.] // Circulation. 2001. Vol. 104. P. 191196.
12. Визир В.А. Роль эндотелиальной дисфункции в формировании и прогрессировании артериальной гипертензии. Прогностическое значение и перспективы лечения. / Визир В.А., Березин А.Е. // Укр. Мед. часопис. 2000. - №4. С. 23-33.
13. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. / Celermajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. [et al.] // Lancet. 1992. - Vol. 340 (8828). P. 1111-1115.
14. Flow-dependent vasodilation of brachial artery in essential hypertension. / Laurent S., Lacolley P., Brunel P. [et al.] // Am. J. Physiol. - 2000. Vol. 258. P. 1004-1011.
15. Flow mediated dilation of the brachial artery: an investigation of methods requiring further standardization. / Peretz A., Leotta D.F., Sullivan J.H., Trenga C.A. // Circulation. 2003. Vol. 67. P. 245256.
16. von Willebrand factor and endothelial damage in essential hypertension. / Blann A.D., Naqvi T., Waite M. [et al.] // J. Hum. Hypertens. 2003. Vol. 7. P. 107-111.
17. Cearing A.J.H. Circulating adhesion molecules in disease. / CearingA.J.H., Newman W. // Immunol. Today. 2003. Vol. 14. P. 506-512.
18. Soluble form of E-selectin, ICAM-1 and VCAM-1 are present in the supernatants of cytokine activated cultured endothelial cells. / Pigott R., Dillon L.P., Hemingway I.H. [et al.] // Biochem. Biophys. Res. Commun. 2002. Vol. 187. P. 584-589.
19. Increased level of the soluble adhesive molecules in essential hypertension. / Blann A.D., Tse W., Maxwel S.J.R. [et al.] // J. Hypertens. 2004. Vol. 12. P. 925-928.
20. Fichtlscherer S. Endothelial dysfunction in acute coronary syndromes: association with elevated C-reactive protein levels. / Fichtlscherer S., Zeiher A.M. // Ann. Med. 2000. Vol. 32. - P. 515518.
21. C-reactive protein and the risk of developing hypertension. / SessoH.D., Buring J.E., Rifai N. [et al.] // J. Am. Med. Assoc. 2003. Vol. 290. P. 29452951.
22. Blood pressure, C-reactive protein, and the risk of future cardiovascular events. / Blake G. J., Rifai N., Burning J. E. [et al.] // Circulation. 2003. Vol. 108. P. 2993-2999.
23. Independent association between inflammatory markers (C-reactive protein, interleukin 6 and TNF-alpha) and essential hypertension. / Bautista L. E., Vera L. M., Arenas I. А. [et al.] // J. Hum. Hypertens. 2005. Vol. 19 (2). P. 149-154.
24. C-reactive protein in healthy subjects: associations with obesity, insulin resistance, and endothelial dysfunction. A potential role for cytokines originating from adipose tissue? / Yudkin J.S., Stehouwer C.D.A., Emeis J.J.[et al.] // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. 1999. Vol. 19. - P. 972978.
25. Blood pressure and inflammation in apparently healthy men. / ChaeC.U., Lee R.T., Rifai N. [et al.] // Hypertension. 2001. Vol. 38. P. 399403.
26. Circulating interleukin 6 levels, blood pressure, and insulin sensitivity in apparently healthy men and women. / Fernandez-Real J.M., Vayreda M., RichartC. [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. 2001. Vol. 86. - P. 11541159.
27. C-reactive protein and its relation to cardiovascular risk factors: a population based cross sectional study. / Mendall M.A., Patel P., Ballam L. [et al.] // BMJ. 1996. Vol. 312. P. 10611065.
28. Niskanen L. Is hypertension an inflammatory condition? / Niskanen L. // Hypertension. 2004. Vol. 44. P. 859-865.
29. Целуйко В.И. Курс лекций по клинической кардиологии. / ЦелуйкоВ.И. — Х.: Гриф, 2004. — 578 с.
30. Коваленко В.М. Кардіологія в Україні: вчора, сьогодні і в майбутньому (до 10-річчя Академії медичних наук України). / КоваленкоВ.М. // Укр. кардіол. журн. 2003. - №2. С. 9-16.
31. Амосова Е.Н. Блокада рецепторов ангиотензина II - новое направление в лечении артериальной гипертензии (по материалам, представленным на 2-м междунар. симп. по антагонистам ангиотензина II, Лондон, 1999). / Амосова Е.Н. // Укр. кардіол. журн. - 1999. - №4. - С.87-91.
32. Complior study: effect of сandesartan on arterial remodelling / Ceballos A.R., Gil-Extremera В., Maldonado M.A. [et al.] // Arterioscler. Thromb. 1999. Vol. 7. P. 220-224.
33. Intengan H.D. Vascular remodeling in hypertension: roles of apoptosis, inflammation, and fibrosis. / Intengan H.D., Schiffrin E.L. // Hypertension. 2001. Vol. 38. - P. 581587.
34. Schiffrin E.L. Morphology of resistance arteries and comparison of effects of vasoconstrictors in mild essential hypertensive patients / Schiffrin E.L., Deng L.Y., Larochelle P. // Clin. Invest. Med. 1993. Vol. 16. P. 177-186.
35. Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія. / Сіренко Ю.М. // - К.: Моріон, 2001. - 176 с.
36. В.Ф. Москаленко. Артеріальна гіпертензія: медично-соціальні результати і шляхи виконання Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. / В.Ф. Москаленко, В.М. Коваленко. // Укр. кард. журнал. 2002. - №4. - С. 6-10.
37. Left ventricular remodeling following myocardial infarction: a coronary to infarct expansion. / McKay R.G., Pfeffer M.A., Pasternak R.C. [et al.] // Circulation. - 1986. - Vol. 74. - P. 693-702.
38. Mulvany M.M. Structure and function of small arteries. / Mulvany M.M., Aalkjaer С. // Physiology Rev. - 1990. - Vol. 70. - P. 921-961.
39. Vascular hypertrophy and remodelling in secondary hypertension. / Rizzoni D., Porteri E., Castellano M. [et al.] // Hypertension. 1996. Vol. 28. P. 78590.
40. Жарінов О.Й. Геометричне ремоделювання і діастолічне наповнення шлуночків серця у хворих з есенціальною гіпертензією. / Жарінов О.Й., Орищин Н.Д., Салам Сааїд. // Укр. кардіол. журн. 1999. №3. С. 47-52.
41. Рязанов А.С. Гипертрофия миокарда левого желудочка. Вопросы патогенеза. / Рязанов А.С., Смирнова М.Д., Юренев А.П. // Тер. архив. 2000. - №2. - C.72-77.
42. Quyyumi A.A. Endothelial function in health and disease: new insights into the genesis of cardiovascular disease. / Quyyumi A.A. // Am. J. Med. 1998. Vol. 105 (1A). P. 32-39.
43. The Microcirculation and hypertension. / Struijker Boudier H.A.J., Le Noble J.L.M.L., Messing M.W.J. [at al.] // J. Hypertens. 1992. Vol. 10 (suppl. 7). P. 147-56.
44. Манухина Е.Б. Эндотелиальная дисфункция и артериальная гипертензия: механизмы и пути коррекции. / Манухина Е.Б., Малышев И.Ю., Бувальцев В.И. // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2003. - Т. 2. - № 4. - С. 26-30.
45. Structural skin capillary rarefaction in essential hypertension. / Antonios T.F.T, Singer D.R.J, Markandu N.D. [et al.] // Hypertension. 1999. Vol. 33. P. 998-1001.
46. O’Rourke M.F. Arterial Vasodilation: Mechanisms and Therapy. / O’Rourke M.F., Safar M.E., Dzau V. London: Lippinkott Williams & Wilkins, 1993. 231 p.
47. Owens G.K. Smooth muscle cell hypertrophy versus hyperplasia in hypertension. / Owens G.K., Rabinovitch P.S., Schwartz S.M. // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - 1981. Vol. 78. P. 7759-7763.
48. Heterogeneity of the arterial tree in essential hypertension: a non invasive study of the terminal aorta and the common carotid artery. / Benetos A., Asmar R., Gautier S. [et al.] // J. Hum. Hypertens. 1994. Vol. 8. P. 501-504.
49. Geisterfer A. Angiotensin II induces hypertrophy, not hyperplasia of cultured rat aortic smooth muscle cells. / Geisterfer A., Peach M.J., Owens G.K. // Circ. Res. - 1988. Vol. 62. P. 749-756.
50. Risk factors and segment specific carotid arterial enlargement in the Atherosclerosis Risk in Communities (ARIC) cohort. / Crouse J.R., Goldbourt U., Evans G. [et al.] // Stroke. - 1996. - Vol. 27. - P. 69-75.
51. The carotid intima-media thickness as a marker of severe symptomatic coronary artery disease. / Geroulacos G., O'Gorman D.J., Kalodiki E. [et al.] // European Heart Journal. - 1994. - Vol. 15. - P. 781-785.
52. Small artery structure in hypertension: dual processes of remodelling and growth. / Heagerty A.M., Aalkjaer C., Bund S.J. [et al.] // Hypertension. 2003. Vol. 21. P. 391-397.
53. Determinants of the structure of resistance-sized arteries in hypertensive patients. / Muiesan M.L., Boari G., Rizzardi N. [et al.] // Blood Press. - 2008. Vol. 18. P. 1-8.
54. Evidence for increased media thickness, increased neuronal amine uptake, and depressed excitation-contraction coupling in isolated resistance vessels from essential hypertensives. / Aalkjaer C., Heagerty A.M., Petersen K.K. [et al.] // Circ. Res. 1997. Vol. 61. - P. 181-186.
55. Mulvany M.J. Small artery remodeling in hypertension. / Mulvany M.J. // Curr. Hypertens. Rep. 2000. Vol. 4. P. 49-55.
56. Salonen R. Measurement of intima-media thickness of common carotid arteries with high resolution B-mode ultrasonography: inter- and intra-observer variability. / Salonen R., Haapanen A., Salonen J.T. // Ultrasound Med. Biol. 1991. Vol. 17. P. 225-230.
57. Relations between cardiac and vascular structure in patients with primary and secondary hypertension. / Rizzoni D., Muiesan M. L., Porteri E. [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 1998. Vol. 32(4). P. 985-992.
58. The increasing media: lumen ratio in resistance arteries from essential hypertension. / Korsgaard N., Aalkjaer C., Heagerty A.M. [et al.] // Blood Vessels. 2001. Vol. 28. P. 303-307.
59. Media: lumen ratio in human small resistance arteries is related to forearm minimal vascular resistance. / Agabiti-Rosei E., Rizzoni D., Castellano M. [et al.] // J. Hypertens. 1995. Vol. 13. - P. 341347.
60. Baumach G.L. Adaptive changes in cerebral blood vessels during chronic hypertension. / Baumach G.L., Heistad D.D. // Hypertension. 1991. Vol. 13. P. 968-972.
61. Relation of carotid artery wall thickness to diabetes mellitus, fasting glucose and insulin, body size and physical activity. / Folsom A., Eckfeldt J., Weitzman S., Ma J. [et al.] // Stroke. 1994. Vol. 25. P. 66-73.
62. Deanfield J.E. Endotelial function and dysfunction: testing and clinical relevance. / Deanfield J.E. Halcox J.P., Rabelink T.J. // Circulation. 2007. Vol. 115(10). - P. 1285-1295.
63. Taddei S. The role of endothelium in human hypertension. / Taddei S., Virdis A., Ghiadoni L. // Curr. Opin. Nephrol. Hypertension. 1998. Vol. 7 (2). P. 203209.
64. Затейщиков Д.А. Функциональное состояние эндотелия у больных артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца. / ЗатейщиковД.А., Минушкина Л.О., Кудряшова О.Ю. // Кардиология. - 2000. - № 6. - С. 1417.
65. Impaired endothelium-dependent vasodilation in patients with insulindependent diabetes mellitus. / Johnstone М.Т., Creager S.L., Scales K.M. [et al.] // Circulation. 1993. Vol. 88. P. 25102516.
66. Небиеридзе Д.В. Дисфункция эндотелия как фактор риска атеросклероза: клиническое значение ее коррекции. / Небиеридзе Д.В., Оганов Р.Г. // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. - 2003. - Т. 2. - №3. - С. 8689.
67. Berk B.C. Vascular smooth muscle growth: autocrine growth mechanisms. / Berk B.C. // Physiol. Rev. 2001. Vol. 81. - P. 999-1030.
68. Dzau V.J. Endothelium and growth factors in vascular remodelling of hypertension. / Dzau V.J., Gibbons G.H. // Hypertension. 1991. Vol. 18. - P. 115121.
69. Сторожаков Г.И. Эндотелиальная дисфункция при артериальной гипертонии / Г.И.Сторожаков, Г.С.Верещагина, Н.В.Малышева // Лечебное дело. - 2005. №4. С. 5864.
70. Endothelial function in hypertension. / Mattel P., Virdis A., Ghiadoni L. [et al.] // J. Nephrol. 1997. Vol. 10 (4). P. 192197.
71. Hurlimann D. The relationship between endothelium and the vessel wall. / Hurlimann D., Ruschitzka F., Luscher T. F. // Eur. Heart J. Suppl. - 2002. - № 4. - P. 17.
72. Малая Л.Т. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы. / Малая Л.Т., Корж А. Н., Балковая Л. Б. - Харьков: ТОРСИНГ, 2000; с.1020.
73. Rubanyi G.M. Flow-induced release of endotelium-derived relaxing factor. / Rubanyi G.M., Romero J.C., Vanhoutte P.M. // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. - 2006. Vol. 250. P. 1145-1149.
74. Contribution of nitric oxide to reactive hyperemia: impact of endotelial dysfunction. / Dakak N., Nusain S., Mulcahy D. [et al.] // Hypertension. 1998. Vol. 32. P. 9-15.
75. Activation of nitric oxide synthase in endothelial cells by Akt-dependent phosphorylation. / Dimmeler S., Fleming I., Fisslthaler B. [et al.] // Nature. 1999. Vol. 399. P. 601605.
76. Palmer R.M. Nitric oxide release accounts for the biological activity of endothelium-derived relaxing factor. / Palmer R.M., Ferrige A.G., Moncada S. // Nature. 1987. Vol. 327. P. 524526.
77. Chowdhary S. Nitric oxide and hypertension: not just an endothelium derived relaxing factor! / Chowdhary S., Townend J.N. // J. Hum. Hypertens. 2001. Vol. 15. - P. 219-227.
78. Defective L-argininenitric oxide pathway in offspring of essential hypertensive patients. / Taddei S., Virdis A., Mattei P., Ghiadoni L. [et al.] // Circulation. 1996. - Vol. 94. P. 1298-1303.
79. Direct measurement of nitric oxide in human beings. / Vallance P., Patton S., Bhagat K. [et al.] // Lancet. 1995. Vol. 346. P. 153-154.
80. Preserved endothelium-dependent vasodilation in patients with essential hypertension. / Cockcroft J.R., Chowienczyk P.J., Benjamin N. [et al.] // N. Engl. J. Med. 1994. Vol. 330. P. 1036-1040.
81. Vallance P. Effects of endothelium-derived nitric oxide on peripheral arteriolar tone in man. / Vallance P., Collier J., Moncada S. // Lancet. 1999. Vol. 2. P. 997-1000.
82. Mechanisms of NO/cGMP-Dependent Vasorelaxation. / Sausbier M., Schubert R., Voigt V., Hirneiss C. [et al.] // Circ. Res. 2000. Vol. 87(9). P. 825 - 830.
83. Antioxidant Activities and Oxidative Stress Byproducts in Human Hypertension. / Redon J., Oliva M.R., Tormos C. [et al.] // Hypertension. 2003. Vol. 41(5). P. 1096 - 1101.
84. Raij L. Workshop: Hypertension and Cardiovascular Risk Factors: Role of the Angiotensin II-Nitric Oxide Interaction. / Raij L. // Hypertension. 2001. Vol. 37(2). P. 767 - 773.
85. Дроздова Г.А. Клеточные механизмы артериальной гипертензии. / Дроздова Г.А. // Патологическая физиология. - 2000. - №3. - С. 26-31.
86. Blann A.D. A reliable marker of endothelial cell dysfunction: does it exist? / Blann A.D., Tarberner D.A. // Brit. J. Haematol. 1995. Vol. 90. P.244248.
87. Hayakawa H. Nitric oxide synthase activity and renal injury in genetic hypertension. / Hayakawa H., Raij L. // Hypertension. 1998. Vol. 31 (part 2). P. 266270.
88. Гомазков О.А. Эндотелин в кардиологии: молекулярные, физиологические и патологические аспекты. /Гомазков О.А. // Кардиология. - 2001. - №2. - С. 50-58.
89. Hornig B. Role of bradykinin in mediating vascular effects of angiotensin-converting enzyme inhibitors in humans. / HornigB., Kohler C., Drexler H. // Circulation. 1997. Vol. 95. P. 1115-1118.
90. Changes in plasma endothelin-1 levels reflect clinical response to beta-blockade in chronic heart failure. / Krum H., Gu A., Wilshire-Clement M. [et al.] // Amer. Heart J. 1996. Vol. 131. P. 337-341.
91. Hayakawa H. The link among nitric oxide synthase activity, endothelial function, and aortic and ventricular hypertrophy in hypertension. / Hayakawa H., Raij L. // Hypertension. 1997. Vol. 29. P. 235 241.
92. Hypertension-Induced End-Organ Damage: A New Transgenic Approach to an Old Problem. / Luft F.C., Mervaala E., Muller D.N. [et al.] // Hypertension. 1999. Vol. 33(1). P. 212 - 218.
93. Кудряшева О.В. Эндотелиальный гемостаз: система тромбомодулина и её роль в развитии атеросклероза и его осложнений. / Кудряшева О.В., Затейщиков Д.А., Сидоренко Б.А. // Кардиология. - 2000. - №8. - С.65-70.
94. Состояние эндотелий-зависимой вазодилатации плечевой артерии у больных гипертонической болезнью, оцениваемое с помощью ультразвука высокого разрешения. / Иванова О.В., Балахонова Т.В., Соболева Г.Н. [и др.] // Кардиология. - 1997. - № 7. - С. 4146.
95. Negrusz-Kawecka M. The role of endothelins in human cardiovascular disease. / Negrusz-Kawecka M. // Pol. Mercuriusz. Lek. 2001. Vol. 11. P. 444-446.
96. Drexler H. Endothelial dysfunction: clinical implications. / Drexler H. // Prog.Cardiovascular Dis. - 1997. - Vol. 39. - P. 287324.
97. Vascular structural and functional alterations before and after the development of hypertension. / Rizzoni D., Castellano M., Porteri E. [et al.] // Am. J. Hypertens. 1994. Vol. 7. P. 193 200.
98. Carotid intima-media thickness is only weakly correlated with the extent and severity of coronary artery disease. / Adams M.R., Nakagome A., Keech A. [et al.] // Circulation. 1995. Vol. 12. P. 21272134.
99. Close relation of endothelial function in the human coronary and peripheral circulations. / Anderson T.J., Uehata A., Gerhard M.D. [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. 1995. Vol. 26. - P. 12351241.
100. Expression of plasminogen activator inhibitor-1 mRNA in healthy, atherosclerotic and thrombotic human arteries and veins. / Arnman V., Nilsson A., Stemme S. [et al.] // Thromb. Res. - 2004. Vol. 76. P. 487499.
101. Circulating endothelial progenitor cells in patients with unstable angina: association with systemic inflammation. / George J., Goldstein E., Abashidze S. [et al.] // Eur. Heart. J. 2004. Vol. 25. P. 10031008.
102. Peripheral blood "endothelial progenitor cells" are derived from monocyte/macrophages and secrete angiogenic growth factors. / Rehman J., Li J., Orschell C.M. [et al.] // Circulation. 2003. Vol. 107. P. 11641169.
103. Diverse origin and function of cells with endothelial phenotype obtained from adult human blood. / Gulati R., Jevremovic D., Peterson T.E. [et al.] // Circ. Res. 2003. Vol. 93. P. 10231025.
104. Shantsila E. Endothelial progenitor cells in cardiovascular disorders. / Shantsila E., Watson T., Lip G.Y.H. // J. Am. Coll. Cardiol. 2007. Vol. 49. P.741752.
105. Lip G.Y. Thrombogenesis, atherogenesis and angiogenesis in vascular disease: a new ‘vascular triad’. / Lip G.Y., Blann A.D. // Ann. Med. 2004. Vol.36. P. 119125.
106. Basal nitric oxide synthesis in essential hypertension. / Forte P., Copland М., Smith L.М. [et al.] // The Lancet. - 2007. Vol. 349. P. 837 842.
107. Decreased endothelium-dependent hyperpolarization to acetylcholine in smooth muscle of arteries. / Fujii K., Tominaga M., Ohmori S. [et al.] // Circ. Res. 1992. Vol. 70. P. 660669.
108. Furchgott R.F. The obligatory role of endothelial cells in the relaxation of arterial smooth muscle by acetylcholine. / Furchgott R.F., Zawadzki J.V. // Nature. 1980. Vol. 288. P. 373376.
109. Применение тестов реактивности плечевой артерии при оценке дисфункции эндотелия. / Джурич Д., Стефанович Е., Тасич Н. [и др.] // Кардиология. - 2000. - № 11. - С. 2427.
110. Состояние эндотелий-зависимой вазодилатации плечевой артерии у больных гипертонической болезнью, оцениваемое с помощью ультразвука высокого разрешения. / Иванова О.В., Балахонова Т.В., Соболева Г.Н. [и др.] // Кардиология. - 1997. - № 7. - С. 4146.
111. Measurement of forearm blood flow by venous occlusion plethysmography: interpreting the response. / Benjamin N., Calver A.L., Collier J. [et al.] // Hypertension. 1995. Vol. 25. P. 918-923.
112. Аллан П. Клінічна доплерівська ультрасонографія./ Аллан П., Даббінс П., Позняк М. - Львів: Медицина світу, 2000. - 293 с.
113. A novel potent vasoconstrictor peptide produced by vascular endothelial cells. / Yanagisawa M., Kurihara H., Kimura S. [et al.] // Nature. 1988. Vol. 332. P. 411415.
114. Shimokawa H. Primary endothelial dysfunction: atherosclerosis. / Shimokawa H. // J. Mol. Cell. Cardiol. 1999. Vol. 31. P. 2337.
115. Ющук Е.Н. Эндотелиальная дисфункция при заболеваниях сердечно-сосудистой системы и методы ее коррекции. / Ющук Е.Н. // Клиническая фармакология и терапия. - 2005. - №3. - С. 85-87.
116. Hiltawsky K.M. Measurement of flow-mediated vasodilation using Kalman filtering. / Hiltawsky K.M., Ermert H. // IEEE Ultrasonics symposium. 2002. P. 1791-1794.
117. An integrated system for the non-invasive assessment of vessel wall and hemodynamic properties of large arteries by means of ultrasound. / BrandsP.J., Hoeks A.P., Willigers J. [et al.] // Eur. J. Ultrasound. 1999. Vol. 9(3). P.257-66.
118. Park J.B. Correlation of endothelial function in large and small arteries in human essential hypertension. / Park J.B., Charbonneau F., SchiffrinE.L. // J Hypertens. 2001. Vol. 19(3). P. 415- 420.
119. Wallance P. The vascular endothelium in diabetes and hypertension. / Wallance P., Calver A., Collier J. // Hypertens. 1992. V.10 (Suppl.1). P. S25S29.
120. Johnson R.A. Sustained hypertension in the rat induced by chronic blockade of nitric oxide production. / Johnson R.A., Freeman R.H. // Am. J. Hypertens. 1992. Vol. 5. P. 919922.
121. Tschudi M.R. Nitric oxide: the endogenous nitrate in the cardiovascular system. / Tschudi M.R., Luscher T.F. // Herz. 1996. Vol. 21. P. 5060
122. Luscher T.F. Endotheliumderived nitric oxide: the endogenous nitrovasodilator in the human cardiovascular system. / Luscher T.F. // Eur. Heart J. 2001. Vol. 12 (Suppl E). P. 211.
123. Maltz J.S. Evaluation of arterial endothelial function using transit times of artificially induced pulses. / Maltz J.S., Budinger T.F. // Physiol. Meas. 2005. Vol. 26(3). P. 293-307.
124. Assessment of peripheral vascular endothelial function with finger arterial pulse wave amplitude. / Kuvin J.T., Patel A.R., Sliney K.A. [et al.] // Am. Heart J. 2003. Vol. 146(1). P. 168-174.
125. Moncada S. XIV Inernational union of pharmacology nomenclature in nitric oxide research. / Moncada S., Higgs A., Furchott R.E. //