ЗАПАЛЕННЯ, ОКСИДАТИВНИЙ СТРЕС ТА ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ: РОЛЬ СТАТИНІВ : ВОСПАЛЕНИЕ, оксидативный стресс И Ишемическая болезнь сердца: РОЛЬ СТАТИНОВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДІНОВА ОКСАНА ПЕТРІВНА

УДК 616.127-005.4-071- 072.7

ЗАПАЛЕННЯ, ОКСИДАТИВНИЙ СТРЕС
ТА ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ: РОЛЬ СТАТИНІВ

14.01.11 кардіологія

Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Тащук Віктор Корнійович
доктор мед. наук, професор

Чернівці, 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....................................................................4
ВСТУП......................................................................................................................6
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Стан проблеми розвитку, перебігу ішемічної хвороби серця, деякі аспекти патогенезу. Роль запалення у розвитку атерогенезу............................13
1.2 Сучасні уявлення про патогенетичні чинники формування ішемізації міокарда, неоптерин, оксидативний стрес..........................................................16
1.3 Парадигма лікування ішемічної хвороби серця, роль статинів..................20
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих.............................................25
2.2. Методи дослідження......................................................................................33
РОЗДІЛ 3 клініЧНІ, ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА ЛАБОРАТОРНІ ЧИННИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ Запалення, оксидативнОГО стресУ та інцидентнОстІ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
3.1. Вікові та статеві особливості клінічно-функціонального стану та вираженості запалення у хворих на ішемічну хворобу серця.......................38
3.2. Особливості співвідношення функціональних класів стабільної стенокардії, змін коронарного і функціонального резервів та вираженості запалення у хворих на ішемічну хворобу серця.........................................47
3.3. Особливості співвідношення вираженості серцевої недостатності, змін коронарного і функціонального резервів та маркерів запалення у хворих на ішемічну хворобу серця ...55
3.4. Особливості впливу різних градацій надмірної маси тіла на зміни коронарного та функціонального резервів і вираженість запалення у хворих на ішемічну хворобу серця...........................................................................61
3.5. Вплив змін ліпідного профілю на клінічно-функціональний та структурно-морфологічний стан та вираженість запалення у хворих на ішемічну хворобу серця ...............68
3.6. Ремоделювання лівого шлуночка та зміни коронарного і функціонального резервів, маркерів запалення у хворих на ішемічну хворобу серця ...............84
3.7. Вплив різних типів динаміки скоротливої здатності міокарда лівого шлуночка на клінічно-функціональний і структурно-морфологічний стан та вираженість запалення у хворих на ішемічну хворобу серця.....................100
3.8. Вплив змін показника виконаної роботи на стан функціонального і коронарного резервів та вираженість запалення у хворих на ішемічну хворобу серця ......................113
3.9. Роль статинів у динаміці коронарного і функціонального резервів та вираженості запалення в умовах лікування хворих на ішемічну хворобу серця......127
РОЗДІЛ 4 ОБГОВОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.....................................................................................................144
ВИСНОВКИ.........................................................................................................164
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................167
ДОДАТКИ191

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АГ

артеріальна гіпертензія

АТ

артеріальний тиск

ВЕМ
ВР
ДІ
ДН
ЕГ
ЕКГ

велоергометрія
відносний ризик
довірчий інтервал
досягнуте навантаження
ексцентрична гіпертрофія
електрокардіографія

ЕхоКГ
ЗХС

ехокардіографія
загальний холестерол

ІЛ
ІМТ
ІМ
ІФ-g

інтерлейкіни
індекс маси тіла
інфаркт міокарда
інтерферон-g

ІХС
КА
КГ
КДО

ішемічна хвороба серця
коронарна артерія
концентрична гіпертрофія
кінцевий діастолічний об’єм

КДР
КР
КСО

кінцевий діастолічний розмір
концентричне ремоделювання
кінцевий систолічний об’єм

КСР

кінцевий систолічний розмір

ЛП
ЛПВЩ
ЛПДШЩ
ЛПНЩ

ліве передсердя
ліпопротеїни високої щільності
ліпопротеїни дуже низької щільності
ліпопротеїни низької щільності

ЛШ
ММ
НГ
НМСК
ПАТ
ПОЛ
ПЧСС

лівий шлуночок
маса міокарда
нормальна геометрія
належне максимальне споживання кисню
пороговий АТ
пероксидне окиснення ліпідів
порогова ЧСС

СН
СРБ
СС
ССЗ
ССУ
ст

серцева недостатність
С-реактивний білок
стабільна стенокардія
серцево-судинні захворювання
серцево-судинні ускладнення
стадія

ТМШПд

товщина міжшлуночкової перетинки в діастолу

ТЗС ЛШд

товщина задньої стінки лівого шлуночка в діастолу

ФВ

фракція викиду

ФК
ФНП-a

функціональний клас
фактор некрозу пухлин-a

ЧСС

частота серцевих скорочень

∑ST
NO
3-ГМК-КоА-редуктаза

сумарна депресія сегмента ST
оксид азоту
3-гідрокси-3-метилглютарилкоензим-А-редуктаза

ВСТУП

Вивчення демографічних показників та захворюваності дозволяє дійти висновку, що стан здоров¢я населення більшості країн європейського регіону, в тому числі в Україні, визначають хронічні неінфекційні хвороби. Станом на 2006 рік кількість людей, що страждають на серцево-судинну патологію, становила в Україні майже 24 млн, тобто більше 63% населення країни [20]. Як показав аналіз, ішемічна хвороба серця (ІХС) займає перше місце в структурі поширеності та захворюваності від хвороб серцево-судинної системи та складає третину в цій структурі. В зіставленні 2005-2006 рр відмічається збільшення поширеності ІХС в абсолютних цифрах в загальній популяції України з 7879562 до 8107487 пацієнтів [9]. Щорічно у нашій країні виникає біля 50 тис інфарктів міокарда (ІМ) та 120 тис інсультів [20].
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є однією з найважливіших медико-соціальних проблем в Україні ще й тому, що зумовлюють більше половини усіх випадків смерті як у жінок, так і у чоловіків, при цьому частка смертності від ІХС становить 55,5%, у працездатному віці 51,2% [9, 36]. Загальновідомо, що ССЗ продовжують становити біля половини усіх причин смерті в Європі [3], тобто, призводять до 4,3 млн смертей, з яких 54% випадків смерті в жінок та 43% у чоловіків [36]. Епідеміологічні дані Американської асоціації серця показують, що майже половина усіх смертей у жінок обумовлена ІХС, що вдвічи більше за смертність від усіх видів онкологічної патології. Смертність від ССЗ в Україні приблизно у 3,5 рази перевищує середні показники країн Європейського Союзу, а для чоловіків у віці 30-59 років та жінок у віці 45-59 років більш, ніж у 5 разів вище за ці країни [6]. Рівень смертності від ІХС в Україні серед чоловіків молодше 65 років у 14 разів вищий, ніж у Франції, а серед жінок того ж віку в 25 разів, та продовжує зростати (з 80-х рр до 2005 рік у чоловіків з 149 до 234 на 100 тис. та у жінок з 52 до 74 на 100 тис.), тоді як смертність від ІХС в Європі в цілому зменшилася (відповідно, з 108 до 99 на 100 тис. та з 29 до 27 на 100 тис.) [36].
Серцево-судинна патологія зумовлює третину причин інвалідності. Питома вага ІХС серед усіх хвороб системи кровообігу має значення у структурі первинної інвалідності 29,3%, в працездатному віці 29,1% [9].
Динаміка показників ураження населення ІХС в регіонах України свідчить про наступне. Максимальний приріст захворюваності на ІХС спостерігався у Харківській (на 134,3%) та Полтавській (на 47,3%) областях. Відмічено загальну тенденцію до зростання первинної інвалідності в усіх регіонах України, зокрема в Київській області в 21,5 рази, в Херсонській у 10,3 рази та в Миколаївській у 8,1 рази. Увагу на себе звертає зростання смертності від ІХС, особливо у Чернівецькій (18,1%), Львівській (16,7%) та Харківській (16,0%) областях [9], що обумовлює необхідність оптимізації діагностики та лікування пацієнтів із ССЗ.

Актуальність теми
Медико-соціальний тягар хвороб системи кровобігу полягає в тому, що що вони суттєво впливають на тривалість і якість життя населення, на показники втрат економічного потенціалу країни. З огляду на вищевказані тенденції у показниках здоров¢я населення України боротьба із хворобами системи кровобігу на сучасному етапі представляє собою проблему першочергової вартості. Вивчення патогенетичних механізмів ІХС з метою покращення діагностики та лікування даної патології є досить актуальною проблемою [9].
Незважаючи на широкий спектр клініко-біохімічних досліджень патогенезу коронарного атеросклерозу, провідні наукові школи в Україні та за кордоном продовжують пошуки нових підходів у з’ясуванні його ролі в розвитку, прогресуванні ІХС, нових її патогенетичних ланок [19]. За останні роки широкої популярності набула запальна теорія атерогенезу. Ознаки локального і системного запалення при атеросклерозі відзначаються як з ранніх стадій ушкодження судинної стінки, так і до моменту дестабілізації та пошкодження атеросклеротичної бляшки. Згідно із сучасними уявленнями формування нестабільної атеросклеротичної бляшки супроводжується імунною реакцією, характерною особливістю якої є переважання синтезу прозапальних цитокінів: інтерлейкінів (ІЛ)-1,6,8, інтерферону-g (ІФ-g), фактора некрозу пухлин-a (ФНП-a) над протизапальними.
Проблема високого серцево-судинного ризику з кожним роком ускладнюється, оскільки поряд із накопичуванням доказів виявляється велика кількість чинників цього ризику та взаємозв’язок між ними та прогнозом захворювання. Однак, з іншого боку поглиблене вивчення чинників ризику та їх ролі у визначенні прогнозу захворювання дозволяє більше впливати на тривалість та якість життя кардіологічних хворих [20].
Вивчення нових маркерів запалення у клінічній практиці допоможе точніше оцінювати ризик та проводити профілактику як розвитку, так і прогресування ІХС.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами
Виконана дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідницької роботи кафедри кардіології, реабілітації, лікувальної фізкультури та спортивної медицини Буковинського державного медичного університету «Клініко-патогенетичні та нейромесенджерні механізми розвитку та реалізації серцевої недостатності в умовах гострого коронарного синдрому та стабільної стенокардії з оптимізацією лікувальної тактики та визначення прогностичних предикторів» (державний реєстраційний номер 0107U004053). Дисертантом як співвиконавцем комплексної науково-дослідницької роботи з 2004 року виконано фрагмент «Клініко-патогенетичні та нейромесенджерні механізми розвитку та реалізації серцевої недостатності в умовах стабільної стенокардії з оптимізацією лікувальної тактики та визначення прогностичних предикторів».

Мета та задачі дослідження
Метою дослідження було оптимізувати діагностику хронічної ішемічної хвороби серця з урахуванням клінічно-функціонального статусу хворих, ремоделювання лівого шлуночка, динаміки рівня неоптерину, стану антиоксидантної системи та пероксидного окиснення ліпідів, модифікувати гіполіпідемічну корекцію шляхом порівняння ефективності різних схем лікування.
Для досягнення мети роботи необхідно вирішити наступні завдання:
1. Вивчити особливості клінічно-функціонального статусу хворих та структурно-морфологічного стану міокарда лівого шлуночка залежно від віку, статі, тяжкості стенокардії, вираженості серцевої недостатності, індексу маси тіла, загального холестеролу крові, скоротливої здатності міокарда і ремоделювання лівого шлуночка, працездатності.
2. Зіставити стан коронарного та функціонального резервів із динамікою маркеру запалення при оцінці вмісту неоптерину та його зміни за різного стану коронарного та функціонального резервів з дослідженням взаємнокорелятивних співвідношень.
3. Визначити стан пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту в зіставленні з клінічно-функціональним статусом та вмістом неоптерину.
4. З’ясувати ефективність фармакологічної корекції рівня неоптерину, пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, функціонального стану міокарда та коронарного резерву за гіполіпідемічної терапії, визначити віддалені наслідки.
Об’єктом дослідження була стабільна стенокардія напруження ІІ та ІІІ функціональних класів у 120 хворих, які знаходилися на лікуванні у відділенні хронічної ішемічної хвороби серця Чернівецького обласного клінічного кардіологічного диспансеру.
Предметом дослідження були особливості взаємовпливів тяжкості стенокардії та серцевої недостатності, антропометричних показників, змін вмісту загального холестеролу, структурно-функціонального стану міокарда і ремоделювання лівого шлуночка, працездатності, рівня неоптерину, стану пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту і порівняльна характеристика різних схем гіполіпідемічної терапії.
У процесі дослідження використовувалися наступні методи: клінічний з детальним опитуванням та об’єктивним обстеженням, інструментальне дослідження (електрокардіографія (ЕКГ), велоергометрія (ВЕМ), ехокардіографія (ЕхоКГ)), лабораторні дослідження крові (загальний холестерол (ЗХС), церулоплазмін, відновлений глутатіон, SH-групи, активність каталази, малоновий альдегід), імунологічні дослідження крові (визначення рівня неоптерину в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу) при надходженні та на фоні лікування і спостереження впродовж 9-ти місяців.

Наукова новизна одержаних результатів
Уперше встановлено превалюючий вплив типів ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) на стан коронарного резерву в осіб з ІХС. Доведено, що при ІХС з супутньою надмірною масою тіла не виявлено поглиблення обмеження стану коронарного резерву за результатами стрес-тестів. Визначено поєднання зниження рівня ЗХС крові з приростом показників працездатності за результатами стрес-тестів. Уперше виявлено, що підвищений рівень неоптерину сироватки крові прямо корелює з вираженістю ішемії на ЕКГ спокою, зворотньо із визначеними під час проби із дозованим фізичним навантаженням показниками досягнутого навантаження (ДН) та виконаної роботи, відмічений зв’язок зростання вмісту неоптерину та зниження активності антиоксидантної системи. Новими є результати щодо вперше виявленого переважаючого відносного ефекту аторвастатину для покращання фази реполяризації на ЕКГ, інтенсифікації сповільнення вихідної частоти серцевих скорочень (ЧСС), збільшення коронарного резерву, нормалізації рівня неоптерину по відношенню до симвастатину у хворих на стабільну стенокардію (СС).

Практичне значення одержаних результатів
Результати даного дослідження оптимізують діагностику хворих зі зростаючим ризиком прогресування атерогенезу. Встановлений у роботі зв’язок між типами ремоделювання ЛШ та станом коронарного резерву, ішемізації міокарда ЛШ дозволить прогнозувати перебіг хронічної ІХС із визначенням осіб, які потребують інтенсифікації антиішемічного лікування. Практичне значення мають також результати використання нового лабораторного тесту з визначенням рівня неоптерину як маркера тяжкості атерогенезу, у тому числі при неможливості виконання проби з дозованим фізичним навантаженням. Отримані результати допоможуть обрати оптимальну схему гіполіпідемічної терапії для досягнення максимальної гіполіпідемічної й плейотропної ефективності та переносимості лікування.
Впровадження в практику одержаних результатів дослідження проводилося в лікувально-діагностичний процес у відділенні хронічної ІХС Чернівецького обласного клінічного кардіологічного диспансеру, на базі якого проводився набір хворих, кардіологічному відділенні лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова, Миколаївської обласної лікарні, а також у навчальний процес кафедри госпітальної терапії №1 з курсом клінічної імунології Івано-Франківського національного медичного університету та кафедри внутрішньої медицини Тернопільського державного медичного університету, інституту терапії ім. Л.Т. Малої АМН України, про що свідчать акти впровадження.

Особистий внесок здобувача
Здобувач самостійно визначила мету і напрямок дослідження, сформулювала необхідні для вирішення завдання, провела інформаційно-патентний пошук та опрацювала літературні дані з визначенням стану цієї проблеми в Україні та світі, сформувала групи хворих, обрала необхідний обсяг методів обстеження для вирішення даної мети з виконанням більшості клінічних та інструментальних досліджень, провела лікування впродовж стаціонарного етапу та амбулаторного спостереження, заповнила та проаналізувала базу отриманих результатів з наступною статистичною обробкою даних та написанням всіх розділів дисертаційної роботи, а також оприлюднила отримані матеріали у вигляді статей та тез.

Апробація результатів дослідження
Отримані дані та сформульовані висновки були представлені на конференціях та надруковані у вигляді тез «Особливості впливу різних градацій надмірної маси тіла на зміни функціонального резерву у хворих на ішемічну хворобу серця» на науково-практичній конференції «Патогенетичні і терапевтичні аспекти метаболічного синдрому» м. Харків 27-28 жовтня 2008 року; «Неоптерин як чинник ризику прогресування ІХС: можливості корекції» на міжнародному науковому симпозіумі «Сучасні профілактичні та реабілітаційні технології у кардіології» м. Бровари 24 жовтня 2008 року.

Публікації
Матеріали дисертації та отримані результати опубліковані в 6 статтях (з них 1 одноосібно) у фахових виданнях, що рекомендовані ВАК України та 2 тезах у матеріалах наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та вивчення шляхів оптимізації діагностики хронічної ішемічної хвороби серця з урахуванням клінічно-функціонального статусу хворих, ремоделювання лівого шлуночка, динаміки рівня неоптерину, стану антиоксидантної системи та пероксидного окиснення ліпідів, модифікації гіполіпідемічної корекцію шляхом порівняння ефективності різних схем лікування.
1. Функціональний клас стенокардії за наростання вірогідно поєднується з розвитком тяжкості серцевої недостатності та супроводжується більш вираженими ішемічними змінами на електрокардіограмі і значним обмеженням коронарного резерву за результатами стрес-тестів, на відміну від стану функціонального резерву за даними ехокардіографії. За наявності поєднання ішемічної хвороби серця та надмірної маси тіла не виявлено значнішого, порівняно з нормальною масою тіла, обмеження стану коронарного резерву за результатами навантажувальних тестів.
2. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією концентрична гіпертрофія лівого шлуночка поєднується з наявністю надмірної ваги (p<0,05), більш значною порівняно з нормальною геометрією лівого шлуночка депресією сегмента ST (p<0,05), помірним збільшенням лівого передсердя, максимальними показниками товщин стінок (p<0,001) при більшій масі міокарда лівого шлуночка (p<0,001).
3. За серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка більший вплив на стан коронарного резерву в осіб з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією має тип ремоделювання лівого шлуночка, а не динаміка фракції викиду лівого шлуночка.
4. Зниження рівня загального холестеролу крові асоціюється з менш тяжкою серцевою недостатністю (р<0,05), більш частим приростом досягнутого навантаження (р<0,001) та виконаної роботи (р<0,001) без впливу на структурно-функціональний стан лівого шлуночка, його ремоделювання та вираженість ішемічних змін на електрокардіограмі спокою та при стрес-тесті.
5. Підвищений рівень неоптерину сироватки крові прямо вірогідно корелює з ∑ST (r=0,3, p<0,05) на електрокардіограмі спокою, зворотно вірогідно з визначеними під час проби з дозованим фізичним навантаженням показниками досягнутого навантаження та виконаної роботи (r=0,3, p<0,05), що вказує на роль запалення в прогресуванні атерогенезу при ішемічній хворобі серця. Зниження рівня неоптерину сироватки крові асоціюється зі зростанням показників працездатності (p<0,05), збільшенням питомої ваги нормальної геометрії лівого шлуночка (p<0,01) та зменшенням частоти розвитку концентричного ремоделювання лівого шлуночка (p<0,05).
6. Неоптерин крові є непрямим показником вираженості оксидативного стресу, оскільки зворотньо вірогідно корелює з показником SH-груп (r=0,4, p<0,05). Зростання неоптерину в крові асоціюється зі зниженням антиоксидантного захисту у вигляді зменшення рівня SH-груп (p<0,05).
7. Прийом аторвастатину у хворих на стабільну стенокардію, на відміну від симвастатину, супроводжується переважанням відносного ефекту лікування щодо інтенсифікації уповільнення вихідної частоти серцевих скорочень [ВР 2,55 (95% ДІ 1,48-4,38, p<0,001)], зниження рівня загального холестеролу крові [ВР 1,21 (95% ДІ 1,01-1,46, p<0,05)], покращує фазу реполяризації електрокардіограми, оптимізує систолічну функцію міокарда лівого шлуночка й вірогідно підвищує фракцію викида лівого шлуночка (р<0,05) та вірогідно збільшує коронарний резерв.
8. Прийом аторвастатину сприяє досягненню вірогідно нижчого порівняно з базовою антиішемічною терапією рівня неоптерину сироватки крові (p<0,01), що є свідченням плейотропних ефектів аторвастатину.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою покращення прогнозування перебігу ішемічної хвороби серця рекомендується врахувати, що жіноча стать у віковому розподілі старше 45 років є предиктором тяжкості стенокардії, супроводжується частішим виявленням синусової тахікардії, меншими об’ємами порожнин серця та масою міокарда лівого шлуночка, а також більш значним обмеженням коронарного резерву
2. Враховуючи більш значні ішемічні зміни на електрокардіограмі при концентричній гіпертрофії та концентричному ремоделюванні лівого шлуночка, ці типи ремоделювання слід вважати предикторами прогресування ішемізації у хворих на ішемічну хворобу серця, що потребують більш агресивного антиішемічного лікування. Збільшення розміру лівого передсердя у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця свідчить про подальше прогресування серцевої недостатності.
3. З метою покращення діагностики стабільної стенокардії доцільним є визначення рівня неоптерину сироватки крові, що є предиктором вищого функціонального класу стенокардії та може бути використаним як маркер значнішого ризику та більш важкого перебігу ішемічної хвороби серця, для оцінки функціонального стану та стратифікації ризику у хворих при неможливості виконання проби з дозованим фізичним навантаженням.
4. Хоча клінічний ефект симвастатину в дозі 40 мг на добу є доведеним, прийом аторвастатину в добовій дозі 20 мг одноразово є найбільш обґрунтованим у хворих на стабільну стенокардію, оскільки він є більш результативним щодо зниження частоти серцевих скорочень у спокої, рівнів загального холестеролу та неоптерину крові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амосова Е.Н. Эффективность ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента у больных с диастолической сердечной недостаточностью и ее зависимость от дозы препарата / Е.Н. Амосова, Я.В. Шпак, И.В. Колесников // Український кардіологічний журнал. 2007. № 1. Ст. 14-21.
2. Амосова К.М. Статини від ефективності до безпечності: фокус на розувастатин / К. Амосова // Серце і судини. 2008. №1. Ст. 94-102.
3. Багрий А.Э. Десять аргументов в пользу расширения применения статинов в клинической практике / А.Э. Багрий // Здоров’я України. 2007. №5/1. Ст. 21-23.
4. Базина И.В. Характер дислипидемии и миокардиальное и каротидное артериальное ремоделирование у молодых больных с есенциальной гипертензией / И.В. Базина, Р.С. Богачев, В.С. Рафенкова [и др.] // Клінічна медицина. 2007. Т. 85, № 6. Стр. 42-45.
5. Вакалюк І.П. Ефективність застосування інгібітора ГМГ-КоА-редуктази Ловастатину-КМП у хворих на прогресуючу стенокардію / І. П. Вакалюк, Н. П. Гайналь // Здоров’я України. 2004. № 13-16 (98-101). Ст. 47.
6. Волков В.И. Гендерные и возрастные особенности ишемической болезни сердца / В.И. Волков // Здоров’я України. 2007. № 12/1. Ст. 33-35.
7. Волков В.И. Влияние статинов на сывороточное содержание С-реактивного белка и матричной металлопротеиназы-9 при остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST / В.И. Волков, Т.Н. Бондарь, Л.Н. Яковлева [и др.] // Серце і судини. 2007. № 2. Ст. 59-64.
8. Волошина О.В. Гіперреактивний тип імунної відповіді у хворих на стабільну стенокардію / О.В. Волошина, О.М. Ломаковський, М.І. Лутай [та ін.] // Український кардіологічний журнал. 2008. № 5. Ст. 34-38.
9. Гайдаєв Ю.А. Стан здоров’я населення України та забезпечення надання медичної допомоги: аналітично-статистичний посібник. / [Ю.А. Гайдаєв, В.М. Коваленко, В.М. Корнацький] Київ, 2007. 97 с.
10. Горбась І.М. Фактори ризику серцево-судинних захворювань: поширеність і контроль / І.М. Горбась // Здоров’я України. 2007. № 21/1. Ст. 62-63.
11. Грачев А.В. Масса миокарда левого желудочка, его функциональное состояние и диастолическая функция сердца у больных артериальной гипертонией при различных эхокардиографических типах геометрии левого желудочка сердца / А.В. Грачев, А.Л. Аляви, Г.У. Ниязова [и др.] // Кардиология. 2000. № 3. Стр. 31-38.
12. Дегтярева О.В. Маркеры иммунного воспаления и сывороточній неоптерин у больныіх с острым коронарным синдромом / О.В. Дегтярева // Український терапевтичний журнал. 2007. № 3. Ст. 25-27.
13. Дзяк Г.В. Эффективность и безопасность применения симвастатина у больных с гиперхолестеринемией: результаты многоцентрового клинического исследования / Г.В. Дзяк, Е.А. Коваль, В.И. Волков, Л.В. Глушко [и др.] // Український кардіологічний журнал. 2004. № 4 Ст. 19-22.
14. Дзяк Г.В. Ефективність раннього лікування симвастатином хворих на гострий інфаркт міокарда із зубцем Q / Г.В. Дзяк, О.А. Коваль, П.О. Каплан // Український кардіологічний журнал. 2006. № 2. Ст. 19-25.
15. Жарінов О.Й. Ефективність амлодипіну у зниженні систолічного артеріального тиску: відкрите оглядове дослідження / О.Й. Жарінов, О.Б. Децик, О.М. Рогуцька // Український кардіологічний журнал. 2007. № 2. Ст. 39-44.
16. Жарінов О.Й. Проби з дозованим фізичним навантаження / О.Й. Жарінов, В.О. Куць, Н.В. Тхор // Український кардіологічний журнал. 2007. № 3. Ст. 14-117.
17. Клиническая ультразвуковая диагностика: руководство для врачей в 2 т. / [под ред. Н.М. Мухарлямова]. Москва: Медицина, 1987 -
Т. 1. 1987. 328 с.
18. Коваленко В.М. Атеросклероз i асоцiйованi з ним хвороби внутрiшнix opгaнiв: загальна стратегiя профілактики та етапнiсть спецiaлiзованогo лiкyвання / В.М. Коваленко // Український кардіологічний журнал. 2007. № 5. Ст. 8-11.
19. Коваленко В.Н. Стан здоров'я населення України та забезпечення надання медичної допомоги: аналітично-статистичний посібник. / [В.Н. Коваленко, В.М. Корнацький, Т.С. Манойленко] К., 2005. С.37.
20. Коваленко В.Н. Пациент высокого кардиоваскулярного риска: можно ли увеличить продолжительность жизни / В.Н. Коваленко // Здоров’я України. 2007. №21/1. Ст. 10-11.
21. Коваленко В.Н. Частота сокращений сердца модифицируемый фактор риска развития сердечно-сосудистых заболеваний / В.Н. Коваленко, Е.Г. Несукай от имени Исследовательской группы по изучению клинической патофизиологии ЧСС. // Український кардіологічний журнал. 2008. № 1. Ст. 8-13.
22. Копица Н.П. Роль неоптерина в прогнозировании сердечной недостаточности у больных, перенесших инфаркт миокарда / Н.П. Копица, Е.И. Литвин, О.В. Петюнина [и др.] // Український терапевтичний журнал. 2006. № 4. Ст. 19-21.
23. Купновицька І.Г. Оптимізація фармакотерапії хронічної серцевої недостатності глутаргіном і тріотриазоліном у хворих на артеріальну гіпертензію з надлишковою масою тіла / І.Г. Купновицька, Р.І Белегай // Український терапевтичний журнал. 2008. - № 2. Ст. 54-59.
24. Логачева И.В. Иммуновоспалительные факторы при нестабильной стенокардии, возможности влияния аторвастатина / И.В. Логачева, М.О. Казанцева // Кардиология. 2007. № 6. Стр. 15-20.
25. Лутай М.И. Современные принципы медикаментозного лечения стабильной стенокардии / М.И. Лутай // Здоров’я України. 2008. № 3. Стр. 32-36.
26. Лутай М.И. Роль дисфункции эндотелия, воспаления и дислипидемии в атерогенезу / М.И. Лутай, И.П. Голикова, В.А. Слободской // Український кардіологічний журнал. 2007. № 5. Ст. 37-47.
27. Митченко Е.И. Гипертрофия миокарда левого желудочка у пациентов с метаболическим синдромом и ее регресс под действием квинаприла / Е.И. Митченко, В.Ю. Романов, Г.Б. Каспрук[и др.] // Український кардіологічний журнал. 2007. №3. Ст. 64-70.
28. Мітченко О.І. Ефективність Симвастатину у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та дисліпідемією / О.І. Мітченко // Здоров’я України. 2007. № 17. Стр. 70.
29. Мостовой Ю.М. Клинический опыт применения левосимендана у больного с декомпенсированной хронической сердечной недостаточностью / Ю.М. Мостовой, Л.В. Распутина, В.П. Щербак [и др.] // Український кардіологічний журнал. 2007. № 3. Ст. 92-96.
30. Мхітарян Л.С. Оцінка особливостей вільнорадикального окиснення ліпідів та білків у хворих на ішемічну хворобу серця за умов застосування антигіперліпідемічних та бета-адреноблокуючих фармакологічних впливів / Л.С. Мхітарян, Н.М. Орлова, І.М. Євстратова [та ін.] // Український кардіологічний журнал. 2007. № 3. Ст. 19-23.
31. Насонов Е.Л. Новые аспекты патогенеза сердечной недостаточности: роль фактора некроза опухоли / Е.Л. Насонов, М.Ю. Самсонов // Сердечная недостаточность. 2000. Том 1, № 4. Стр. 28-36.
32. Несукай О.Г. Структурно-функціональна перебудова лівого передсердя у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та при її поєднанні з ІХС / О.Г. Несукай, Н.В. Довганич // Український кардіологічний журнал. 2008. № 2. Ст. 57-62.
33. Нетяженко В.З. Вплив терапії статинами на вираженість ішемії міокарда за даними холтерівського моніторингу ЕКГ та толерантність до фізичного навантаження у хворих на нестабільну стенокардію / В.З. Нетяженко, Б.М. Юрочко // Український кардіологічний журнал. 2005. № 3. Ст. 77-83.
34. Озова Е.М. Воспаление и хроническая сердечная недостаточность. Роль статинов / Е.М. Озова, Г.К. Киякбаев, Ж.Д. Кобалава // Кардиология. 2007. №1. Стр. 52-64.
35. Пархоменко А.Н. Раннее назначение симвастатина у больных с острым инфарктом миокарда: влияние на клиническое течение и размеры поражения. Часть І / А.Н. Пархоменко, Ж.В. Брыль, А.В. Шумаков [и др.] // Український кардіологічний журнал. 2006. № 4. Ст. 13-18.
36. Ратманова О. Сердечно-сосудистая заболеваемость и смертность статистика по европейским странам // Medicine review. 2009. - № 1 (06). Ст. 6-12.
37. Ребров А.П. Клинико-диагностическое значение активации цитокинов и изменения морфофункциональных параметров сердца у больных с хронической сердечной недостаточностью и возможности коррекции выявленных нарушений симвастатином / А.П. Ребров, С.Н. Толстов // Кардиология. 2007. № 5. Стр. 14-18.
38. Самойленко Е.Ю. Влияние терапии аторвастатином на показатели постпрандиальной липемии и факторы воспаления у больных ишемической болезнью сердца / Е.Ю. Самойленко, В.Г. Наумов, М.Г. Творогова [и др.] // Кардиология. 2007. № 2. Стр. 4-8.
39. Свіщенко Є.П. Гемодинамічні предиктори несприятливого прогнозу у хворих з гіпертонічною хворобою / Є.П. Свіщенко, О.Г. Купчинська, Л.І.Зелененька // Український кардіологічний журнал. 2007. № 5. Ст. 91-94.
40. Свищенко Е.П. Сравнительная оценка эффективности и переносимости лозартана и эналаприла у больных с гипертонической болезнью / Е.П. Свищенко, Л.В. Безродная, Е.Г. Купчинская [и др.] // Український кардіологічний журнал. 2007. № 3. Ст. 75-79.
41. Срібна О.В. Особливості структурно-функціонального ремоделювання міокарда у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь / О.В. Срібна, О.С. Сичов, І.М. Горбась // Український кардіологічний журнал. 2008. № 3. Ст. 76-81.
42. Талаева Т.В. Механизмы инициации острого коронарного синдрома: роль модифицированных липопротеинов как аутоантигенного фактора / Т.В. Талаева, Е.Н. Амосова, В.В. Братусь // Український кардіологічний журнал. 2006. № 5. Ст. 15-22.
43. Топчий И.И. Окислительный стресс, повышение содержания асимметричного диметиларгинина и разобщенность NO-синтаз как факторы развития артериальной гипертензии при хронической болезни почек / И.И. Топчий // Український терапевтичний журнал. 2007. № 3. Ст. 8-14.
44. Abdulla J. Impact of obesity as a mortality predictor in high-risk patients with myocardial infarction or chronic heart failure: a pooled analysis of five registries / J. Abdulla, L. Kober, S. Abildstrom [еt al.] // Europ. Heart J. 2008. Vol. 29, № 5. Р. 594-601.
45. Abhayaratna W.P. Left atrial reservoir function as a potent marker for first atrial fibrillation or flutter in persons > or = 65 years of age / W.P. Abhayaratna, K. Fatema, M.E. Barnes [et al.] // Am. J. Cardiol. 2008. Vol. 101, № 11. Р. 1626-1629.
46. Afilalo J. Intensive statin therapy in acute coronary syndromes and stable coronary heart disease: a comparative meta-analysis of randomised controlled trials / J. Afilalo, A.A. Majdan, M.J. Eisenberg // Heart. 2007. Vol. 93, № 8. Р. 914-921.
47. Aguado-Romeo M.J. Hospital mortality in acute coronary syndrome: differences related to gender and use of percutaneous coronary procedures / M.J. Aguado-Romeo, S. Márquez-Calderón, M.L. Buzón-Barrera [et al.] // BMC Health. Serv. Res. 2007. № 7. P.110.
48. Ahmed A. A propensity matched study of New York Heart Association class and natural history end points in heart failure / A. Ahmed // Am. J. Cardiol. 2007. Vol. 99, № 4. P. 549-553.
49. Alonso-Gómez A.M. Stress echocardiography in the identification of left anterior descending coronary artery disease in patients with inferior myocardial infarction and a positive exercise electrocardiography result / A.M. Alonso-Gómez, M.C. Belló, M.A. Fernández [et al.] // Rev. Esp. Cardiol. 2006. Vol. 59, № 6. Р. 545-552.
50. Anan F. High-density lipoprotein cholesterol and insulin resistance are independent and additive markers of left ventricular hypertrophy in essential hypertension / F. Anan, H. Yonemochi, T. Masaki [et al.] // Hypertens Res. 2007. Vol.30, № 2. P.125-131.
51. Ang D.S. The cardiovascular risk factor, left ventricular hypertrophy, is highly prevalent in stable, treated angina pectoris / D.S. Ang, S.D. Pringle, A.D. Struthers // Am. J. Hypertens.