ВПЛИВ КОМБІНОВАНОЇ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ І ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА КАРДІОРЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ, МІКРОЦИРКУЛЯЦІЮ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СПЕКТР СИРОВАТКИ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ З СУПУТНІМ ОЖИРІННЯМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

БІЛЯЧЕНКО ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК:616.12-008.331.1-085.225.2-06:616- 056.52- :[616.12+616.24]:577.115.3:612.135

ВПЛИВ КОМБІНОВАНОЇ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ І ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА КАРДІОРЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ, МІКРОЦИРКУЛЯЦІЮ ТА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СПЕКТР СИРОВАТКИ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ З СУПУТНІМ ОЖИРІННЯМ

14.01.11 кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
ЛИЗОГУБ Віктор Григорович
доктор медичних наук, професор

Київ-2007

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.
ВСТУП............................................................................................................
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ................................................................
1.1. Ожиріння модифікований фактор ризику у хворих на гіпертонічну хворобу.................................................................................
1.2. Взаємозв'язок гіпертонічної хвороби та супутнього ожиріння: основні патогенетичні ланки....................................................................
1.3.Особливості функціональної активності симпатичної нервової системи у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням.....
1.4. Підходи до терапевтичної корекції у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням.................................................................
РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ І МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ............................................................................
2.1. Характеристика хворих, які включені у дослідження.....
2.2. Методи дослідження.........................................................................
2.3. Методи лікування...............................................................................
2.4. Методи аналізу і оцінки достовірності результатів дослідження
РОЗДІЛ 3. ПОКАЗНИКИ ДОБОВОГО МОНІТОРУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З СУПУТНІМ ОЖИРІННЯМ.................................................
3.1. Циркадний ритм артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням.................................................................
3.2. Показники добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням з різними типами циркадного ритму артеріального тиску (в залежності від величини добового індексу)......................................................................
РОЗДІЛ 4. ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ТА МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З СУПУТНІМ ОЖИРІННЯМ.....................

4
6
13

13

15

23

26

35
35
37
42
44

45

46

53

61

ЗМІСТ

4.1. Показники кардіореспіраторної системи у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням.......................................
4.2. Показники стану мікроциркуляції та вегетативного тонусу у хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім ожирінням.....................
РОЗДІЛ 5. ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СПЕКТР СИРОВАТКОВИХ ЛІПОПРОТЕЇДІВ НИЗЬКОЇ ТА ВИСОКОЇ ГУСТИНИ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З СУПУТНІМ ОЖИРІННЯМ............
РОЗДІЛ 6. ВПЛИВ КОМПЛЕКСУ АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ДОБОВИЙ РИТМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ І СТАН КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ...................................................................................................
6.1. Вплив лікування на добові ритми артеріального тиску...............
6.2. Вплив лікування на кардіореспіраторну систему.........................
6.3. Вплив лікування на стан мікроциркуляції.....................................
РОЗДІЛ 7. ВПЛИВ ЛІКУВАННЯ НА ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СПЕКТР СИРОВАТКОВИХ ЛІПОПРОТЕЇНІВ НИЗЬКОЇ ТА ВИСОКОЇ ЩІЛЬНОСТІ ТА ІНДЕКС МАСИ ТІЛА...............................
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...........
ВИСНОВКИ................................................................................................
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ...................
ДОДАТКИ

61

66

75

85
86
97
101

108
117
128
130
131
158

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,СКОРОЧЕНЬ, СИМВОЛІВ

АР - адренорецептор
АТ - артеріальний тиск
АКО - аліментарно-конституційне ожиріння
ГХ - гіпертонічна хвороба
ЖТ - жирова тканина
ВАР - варіабельність артеріального тиску
ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я
ВЖК - вільні жирні кислоти
ГЛШ - гіпертрофія лівого шлуночка
ДАТ - діастолічний АТ
ДІ - добовий індекс
ДМАТ - добове моніторування артеріального тиску
ДНК - дезоксірибонуклеїнова кислота
ЖЄЛ - життєва ємність легень
ЖК - жирні кислоти
ЖКС - жирнокислотний спектр
ЖТ - жирова тканина
ІАПФ - інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту
ІМТ - індекс маси тіла
ІР - інсулінорезистентність
ІЧ - індекс часу гіпертензії
ІХС - ішемічна хвороба серця
ЕКГ - електрокардіографія
ЛП - ліпопротеїни
ЛПВЩ - ліпопротеїни високої щільності
ЛПНЩ - ліпопротеїни низької щільності
МЕТ - метаболічна одиниця
МОШ - максимальна об'ємна швидкість
МЦР - мікроциркуляторне русло
НМСК - належне максимальне споживання кисню
ОС - окружність стегон
ОТ - окружність талії
ОФВ - об'єм форсованого видиху
ПНЖК - поліненасичені жирні кислоти
ПОЛ - перекисне окислення ліпідів
РААС - ренін-ангіотензин-альдостеронова система
САТ - систолічний артеріальний тиск
СНС - симпатична нервова система
ССЗ - серцево - судинні захворювання
ССС - серцево- судинна система
ТАГ - триацилгліцериди
УЗД - ультразвукове дослідження
ХОК - хвилинний об'єм крові
ФЗД - функція зовнішнього дихання
ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легень
ФН - фізичне навантаження
ФР - фактори ризику
ЧСС - частота серцевих скорочень
ЦД - цукровий діабет
ЦНС - центральна нервова система

ВСТУП

Актуальність теми. За даними численних епідеміологічних і соціологічних досліджень [44] гіпертонічна хвороба (ГХ) є найбільш розповсюдженим хронічним захворюванням, яке спричинює високий рівень інвалідизації та смертності населення від серцево-судинних захворювань (ССЗ) [1]. За даними статистичного аналізу МОЗ України, понад 10 млн дороcлого населення країни потерпає від цього захворювання [27].
За останні роки вельми актуальною проблемою ГХ є вивчення її факторів ризику (ФР) і супутніх захворювань, які спроможні погіршувати перебіг хвороби та викликати численні ускладнення. З'ясовано [203], що не лише рівнем артеріального тиску (АТ) визначається тяжкість перебігу ГХ, але й наявністю супутніх патологічних процесів. Серед них вийнятково важливу роль відіграє ожиріння як провідний предиктор ГХ [39]. Численними дослідженнями („The Framingham Heart Study”, 1983; „The Nurses Health Study”, 1995) виявлено, що прогресуюче зростання ожиріння в структурі ГХ є негативним чинником її клінічних проявів [59, 120]. Ожиріння різного ступеня зустрічається у близько половини дорослих хворих на ГХ.
З'ясовано [17], що ожиріння у хворих на ГХ сприяє зростанню рівнів систолічного артеріального тиску (САТ) на 3 мм рт. ст., а діастолічного артеріального тиску (ДАТ) на 2 мм рт. cт. при збільшенні маси тіла на 10 кг [50], відповідному скороченню тривалості життя, зниженню його якості, збільшенню частоти судинних ускладнень, підвищеним рівням інвалідизації і смертності.
Негативний вплив ожиріння на клінічний перебіг ГХ зумовлений наявністю спільних патогенетичних ланок, серед яких важливим є порушення ліпідного обміну, активація симпатичної нервової системи (СНС), а також порушення фізіологічних співвідношень між активністю альфа-адренорецепторів (АР) та бета - АР [90].
Взаємопов'язані між собою ГХ, ожиріння та порушення ліпідного обміну [85] в майбутньому сприяють розвитку цукрового діабету 2 типу (ЦД), атеросклерозу та підвищують у подальшому коронарну та загальну смертності [70].
Актуальність проблеми стає більш виразною з огляду на те, що підвищений АТ, ожиріння та дисліпідемія, малорухомий спосіб життя, вчені відносять до модифікованих ФР [205]. При цьому контроль АТ, досягнення цільових його значень є одним із найбільш ефективних засобів профілактики ССЗ і смертності [46]. Добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) з визначенням порушень протягом доби під час повсякденних навантажень хворого вважається стандартом діагностики та контролю антигіпертензивного лікування [119].
Залишаються багато невирішених питань щодо особливостей порушень добового профілю АТ за даними ДМАТ, функція зовнішнього дихання та порушення ліпідного метаболізму [83]. Не вивченими є питання щодо порушень з боку МЦР у хворих на ГХ з супутнім ожирінням та вплив на окремі показники МЦР різних медикаментозних підходів та фізичних навантажень (ФН) [54, 64].
Звертають увагу невирішені питання про патологічні зміни ліпідного обміну у хворих на ГХ з супутнім ожирінням, особливо жирнокислотний спектр сироваткових ліпопротеїнів крові, зміни рівнів окремих жирних кислот (ЖК). Їх зв'язок з порушеннями добового профілю АТ [109] взагалі не описаний в сучасній літературі.
Крім цього, важливим аспектом проблеми для хворих на ГХ з супутнім ожирінням є вибір лікувальної тактики. Тому що при відповідному лікуванні можливо домогтися зникнення або зменшення патологічних проявів, оскільки більшість із них є зворотніми [80]. У сучасних рекомендаціях підкреслюється необхідність підбору патогенетично обґрунтованого антигіпертензивного лікування хворих на ГХ, обтяженої супутнім ожирінням, дисліпідемією, оскільки деякі антигіпертензивні засоби мають негативний вплив на супутні ФР [82]. Особливістю призначення медикаментозної терапії є необхідність довіри до лікаря та слухняності хворого у дозуванні, дотриманні частоти прийому ліків. Для більшої частини хворих характерний низький комплаєнс, що є одним із чинників зниження ефективності лікування та прогресування ГХ. Тому додаткове призначення немедикаментозних чинників, серед яких ФН, які дозволяють досягти бажаного ефекту, є також актуальним та важливим.
Немедикаментозні засоби лікування є початковим етапом лікування неускладненої пограничної ГХ, а у подальшому становлять важливу частину лікувального процесу хворих [122, 157]. ФН покращують якість життя хворих, дають можливість зменшити дози лікарських засобів, здійснюють профілактику ССЗ та ризик розвитку їх ускладнень. Проте не вивчені питання впливу ФН на зміни показників АТ протягом доби у хворих на ГХ з супутнім ожирінням, жирнокислотний спектр сироваткових ліпопротеїнів крові та зміни рівнів окремих ЖК. Означені проблемні та невирішені питання були покладені в основу дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконувалася в межах наукової теми кафедри факультетської терапії №2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця: «Метаболічні та гемодинамічні особливості гіпертонічної хвороби у хворих з ожирінням» (№ державної реєстрації 0101U003192). Автор є співвиконавцем зазначеної теми, виконував її фрагмент.

Мета дослідження
Підвищити ефективність антигіпертензивного лікування хворих на ГХ II стадії з супутнім ожирінням із застосуванням комбінованої антигіпертензивної медикаментозної терапії та фізичних навантажень на підставі оцінки активності їх впливу на показники артеріального тиску, зовнішнього дихання, мікроциркуляції, ліпідного обміну.
Задачі дослідження
1. Виявити особливості порушень добового профілю артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу II ст. з супутнім ожирінням.
2. Визначити й оцінити показники стану функції зовнішнього дихання у обстежених хворих методом спірографії.
3. Вивчити стан мікроциркуляторного русла на основі дослідження показників мікроциркуляції бульбарної кон'юнктиви.
4. Оцінити стан ліпідного профілю крові на основі визначення жирнокислотного спектру ліпопротеїнів низької та високої щільності.
5. Вивчити динаміку показників добового моніторування артеріального тиску, зовнішнього дихання, мікроциркуляції та ліпідного спектру сироваткових ліпопротеїнів низької та високої щільності у хворих в умовах антигіпертензивної медикаментозної терапії, поєднаної з дозованими фізичними навантаженнями, з урахуванням вихідного вегетативного тонусу.

Об’єкт дослідження: гіпертонічна хвороба II ст. із супутнім ожирінням.

Предмет дослідження: добовий профіль артеріального тиску, функція зовнішнього дихання, стан мікроциркуляторного русла, стан вегетативного тонусу, жирнокислотний спектр ліпопротеїнів низької та високої щільності сироватки крові, їх зміни під впливом комбінованої антигіпертензивної терапії і фізичних навантажень.

Методи дослідження: загальноклінічні (анамнез, фізикальне обстеження), специфічні анамнестичні (опитування за О.М.Вейном), загальноклінічні аналізи крові та сечі, біохімічні (рівні глюкози, загального холестерину, β-ліпопротеїнів), інструментальні (електрокардіографія, добове моніторування артеріального тиску, спірографія, дослідження мікроциркуля­ції бульбарної кон'юнктиви, газова хроматографія).
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше виявлено, що у хворих на ГХ II ст. із супутнім ожирінням відбувається зростання індексу часу гіпертензії та зниження добового індексу. Виявлені зміни більш виразні порівняно з такими у хворих на ГХ II ст. без супутнього ожиріння.
Вперше встановлено, що у хворих на ГХ, поєднану з супутнім ожирінням, властивими є спастико-атонічні прояви мікроциркуляторних змін судинного русла.
Вперше показано, що у хворих при поєднанні ГХ з ожирінням підвищується рівень насичених і водночас знижуються рівні ненасичених і поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) у складі ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ ) та високої щільності (ЛПВЩ) сироватки крові.
Встановлено, що залучення до антигіпертензивної медикаментозної терапії хворих на ГХ з супутнім ожирінням препаратів з альфа- та бета-адренергічною активністю і фізичних навантажень сприяють підвищенню антигіпертензивного ефекту та поліпшенню ліпідного профілю крові.

Практичне значення отриманих результатів
Виявлені порушення добового профілю АТ за даними добового моніторування у хворих на ГХ із супутнім ожирінням в залежності від вегетативного тонусу доцільно використовувати з метою диференційованого застосування антигіпертензивного медикаментозного комплексу із залученням альфа-адреноблокатора ніцерголіну або бета-агоніста сальбутамолу у комплексі з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) - еналаприлом.
Для оцінки стану ліпідного обміну у хворих на ГХ із супутнім ожирінням необхідно застосовувати показники жирнокислотного спектру сироваткових ЛПНЩ та ЛПВЩ: рівні насиченості та ненасиченості, поліненасичених жирних кислот, особливо у випадках, коли рівень загального холестерину знаходиться у межах нормальних значень.
З метою корекції ліпідного обміну і підвищених показників артеріального тиску у хворих на ГХ із супутнім ожирінням доцільне залучення до медикаментозної антигіпертензивної терапії дозованих ФН.

Впровадження результатів дослідження
Матеріали дисертації впроваджені в клінічну практику закладів охорони здоров'я, що належать до клінічної бази кафедри, зокрема, відділення кардіології та терапевтичному 12 клінічної лікарні м. Києва, що підтверджено актами про впровадження.
Результати роботи можуть застосовуватись практичними лікарями при лікуванні та диспансерному нагляді за хворими на ГХ.

Особистий внесок дисертанта
Автором самостійно проведено аналіз наукової літератури за обраною тематикою, виконаний патентний пошук, що дозволило визначити напрямок наукового дослідження, ціль та задачі роботи. Дослідження проводились на базі кафедри факультетської терапії №2 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Біохімічні дослідження проведені разом із співробітниками Науково-дослідного лабораторного центру Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (к. т. н. Брюзгіна Т.С.).
В процесі наукової роботи автор самостійно проводила клінічні та інструментальні дослідження, брала участь у підготовці крові для подальшого дослідження, самостійно проводила лікування пацієнтів. Створення бази даних, статистична обробка матеріалу та аналіз отриманих результатів, а також оформлення роботи виконувалися дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертації
Матеріали дисертаційного дослідження доповідались на III Республіканській науково-практичній конференції „Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов” (Харків, 2000), на Об'єднаному пленумі правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів „Нові напрямки профілактики та лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії” (Київ, 2001), на Українській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми кардіології та ревматології від гіпотез до фактів” (Київ, 2001), на Науково-практичній конференції „Медикаментозна та немедикаментозна профілактика та відновне лікування в клінічній практиці” (Київ, 2001), на II Українській конференції молодих учених, присвяченій пам'яті академіка В.В.Фролькіса (Київ, 2001), на Українській науково-практичній конференції „Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми” (Київ, 2002), на III Українській конференції молодих учених, присвяченій пам'яті академіка В.В.Фролькіса (Київ, 2002) та на засідання Апробаційної вченої ради Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (протокол №97 від 14 березня 2007 року).

Публікації
За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць, в тому числі 6 статей у професійних виданнях, які рекомендовані ВАК України, та 7 тез доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі сучасної кардіології оптимізації лікування гіпертонічної хвороби з супутнім ожирінням з використанням адренореактивних препаратів та фізичних навантажень на підставі комплексного вивчення показників добового профілю артеріального тиску та жирнокислотного спектру ліпопротеїнів сироватки крові.
1. У 73% хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлені порушення добового ритму: у 54% - недостатнє нічне зниження АТ, у 13% хворих надлишкове зниження АТ вночі, у 33% хворих більш високий рівень АТ вночі порівняно з денним періодом. У хворих з порушеним добовим ритмом АТ спостерігаються прогностично небезпечні зміни добового профілю АТ: підвищені значення середніх та максимальних величин АТ, індексу часу гіпертензії та варіабельності АТ.
2. У хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлено зниження об'ємних параметрів функції зовнішнього дихання: ФЖЕЛ на 21,1% та ЖЕЛ на 14,4% і швидкісних показників функції зовнішнього дихання: МОШ25 на 18,8%, що переважало відповідні параметри у хворих на ГХ без ожиріння.
3. У хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлені порушення мікроциркуляторного русла: підвищення звивистості артеріол, капілярів та венул, зростання частоти артеріоло-венулярного співвідношення 1/4-1/3, зменшення кількості функціонуючих капілярів порівняно з хворими на ГХ без ожиріння..
4. У хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлено зростання насичених жирних кислот та зниження ненасичених жирних кислот. Встановлений зворотній кореляційний зв'язок між середньодобовими показниками САТ і ДАТ та рівнем поліненасичених жирних кислот у складі ЛПВЩ.
5. Лікування хворих на ГХ з супутнім ожирінням протягом 4 тижнів з комплексним використанням антигіпертензивної медикаментозної терапії у поєднанні з дозованими фізичними навантаженнями зумовили позитивні зміни таких показників: зменшення середньодобових рівнів САТ і ДАТ, нормалізацію показника варіабельності АТ та добового індексу АТ, поліпшенню показників мікроциркуляції за даними мікроскопії бульбарної кон'юнктиви, спірографічних параметрів і ліпідного обміну.
7. Найбільш виразні оптимальні зміни показників артеріального тиску, ліпідного обміну та стану мікроциркуляції виявлялися у хворих, які застосовували антигіпертензивні комплекси у складі еналаприлу і ніцерголіну, а також еналаприлу з дозованими фізичними навантаженнями.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Пацієнтам на ГХ з супутнім ожирінням показано проведення ДМАТ із дослідженням показників АТ, добового індексу, індексу часу гіпертензії, варіабельності АТ з метою визначення характеру порушень добового профілю АТ.
2. У хворих на ГХ з супутнім ожирінням з метою виявлення додаткових патогенетичних чинників в комплексне обстеження доцільно включати дослідження показників зовнішнього дихання, показники жирнокислотного спектру ліпопротеїдів високої та низької щільності.
3. У хворих на ГХ з супутнім ожирінням за відсутності протипоказань у комплексній антигіпертензивній терапії показано застосування дозованих фізичних навантажень у обсязі 12,6 25,2 кДж/ хв.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Амосова Е.Н. Возможности снижения цереброваскулярного риска у больных с артериальной гипертензией// Серце і судини.-2006.- №3.- С.11-17.
Ахметов А.С. Ожирение эпидемия XXI века// Тер.архив.-2002.- №10.-С.5-7.
Беленков Ю.Н., Чазова И.Е., Мычка В.Б. Результаты многоцентрового рандомизированного открытого исследования по изучению эффективности изменения образа жизни и терапии ингибиторами ангиотензипревращающего фермента у больных ожирением и артериальной гипертензией (ЭКО)// Кардиология.-2004.-Т.44.-№4.- С.14-19.
Белоусов Ю.Б., Гуревич К.Г. Гипертоническая болезнь// М.: Издательский дом журнала «Здоровье».-2006.-№1.-62с.
Беляков Н.А., Мазуров В.И. Ожирение: Руководство для врачей: Монография.- Санкт-Петербург: Издательский дом СПбМАПО.- 2003.-514с.
Берая М.М., Петрий В.В., Сергушкина Н.Г., Маколкин В.И. Влияние спираприла на ремоделирование сердца у пациентов с мягкой и умеренной артериальной гипертензией// Кардиология.- 2007.- №4.- С.51-53.
Бобков Ю.И. Адренореактивность миокарда и коронарных сосудов сердца при его перегрузке и ишемическом повреждении: Дис...докт. мед. наук: М.,-1983.-28с.
Бова А.А., Горохов С.С. Оценка функционального состояния сердечно-сосудистой системы: Монография.- Минск.- 1997.-128с.
Боднар П. М., Кононенко Л. О., Михальчишин Г. П. Метаболічний синдром (огляд літератури) // Журнал АМН України.-2000.-№4.-C.34-37.
Бокарев И.Н., Киселева З.М. Артериальные гипертонии и их лечение: Монография. Медицинское информационное агентство.- 2005.- 168с.
Бокша В.Г. Нарушение дыхательной функции при бронхолегочных и сердечно-сосудистых заболеваниях: Монография.- К.: Здоров’я.- 1991.- 196с.
Бондар П.М. Метаболічний синдром // Лікування та діагностика. 2001. №4.С.24-29. Бугаенко В. Частота выявления безболевой ишемии миокарда// Ліки України.-2005.-№4 (93).-С.73-79.
Волков В.С., Мазур Е.С. Взаимосвязи циркадного ритма артериального давления и вторичных изменений сердца у больных гипертонической болезнью// Кардиология.- 2000.- №3.- С.27-30.
Волошин П.В., Міщенко Т.С., Дмитрієв О.В. Судинна деменція // Мистецтво лікування.-2004.- №5 (011).-С.36-39.
Гинзбург М.М., Козупица Г.С., Крюков Н.Н. Ожирение и метаболический синдром. Влияние на состояние здоровья, профилактика и лечение: Монография.- Самара: Парус.- 2000.-158с.
Гинзбург М.М., Козупица Г.С., Сергеев О.В. Содержание инсулина и артериальное давление у женщин с ожирением// Проблемы эндокрин.- 1996.- №6.-С.17-19.
Гичка С.Г., Брюзгина Т.С., Вретик Г.М., Рева С.Н. Газохроматический метод определения липидных показателей крови при ишемической болезни сердца // Укр.кард.журнал.-1998.- № 7-8.- С.50-52.
Гогин Е.Е. Гипертоническая болезнь: Монография.- Москва.- 1997.- 400с.
Головской Б.В., Шаврин А.П. Показатели клеточной активности у практически здоровых лиц, имеющих интегральные факторы риска сердечно-сосудистых заболеваний// Клин. медицина.- 1999.- №12.- С.27-30.
Голышенков С.П., Садовничий А.В. Изменения гемокоагуляции и фибринолиза у спортсменов в связи с физической нагрузкой и ростом общей работоспособности// Физиология человека.- 1998.-Т.24.-
№2.-С.114-116.
Гриппи М.А.Патофизиология легких: Монография.- М.:Binom.Publishers. -2000.- 332 с.
Дедов И.И., Мельниченко Г.А. Ожирение: этиология, патогенез, клинические аспекты: Монография.- М.: Медицинское информационное агентство.- 2004.-448с.
Дембо А.Г., Земцовский Э.В. Спортивная кардиология: Монография.- Л.:Медицина.-1989.-460с.
Дзяк Г.В., Васильева Л.И. Артериальная гипертензия. Современные представления об патогенезе и лечении: Таблицы и схемы.- Днепропетровск.- 1998.-152с.
Дзяк Г. В., Васильева Л. И., Ханюков А. А. Артериальная гипертензия. Принципы и тактика лечения: Монография.- Днепропетровск.-2000.-160с.
Дзяк Г.В., Ханюков А.А. Опыт использования ангиотензин-превращающего эналаприла в лечении больных с артериальной гипертензией// Укр. кардіологічний журнал.- 2004.- №2.- С.18-22.
Долженко М.Н. Принципы доказательной медицины в лечении артериальной гипертензии: анализ результатов исследований АSCOT-BPLA и ALLHAT // Практична ангіологія.-2005.-№ 1(01).-С.38-43. Душанин С.А., Шигалевский В.В. Функция сердца у юных спортсменов: Монография.- К.:Здоровье.-1988.-162с.
Дядык А.И., Лебедь И.А., Багрий А.Э., Яровая Н.Ф. Патогенез гипертрофии левого желудочка сердца у больных артериальными гипертониями// Кардиология.-1995.- №1.-С.59-63.
Евсиков Е.М., Люсов В.А., Байкова О.А., Ошнокова А.А., Магомедова А.А., Теплова Н.В. Артериальная гипертензия с избыточной массой тела. Роль почечных и электролитных факторов// Росс. кардиологический журнал.- 2003.-№1.-с.8-12.
Єна Л.М., Кондратюк В.Є. Патофізіологічні механізми формування гіпертензивного серця// Укр. кардіологічний журнал .-2004.- №3.- С.117-122.
Заболевания вегетативной нервной системы. /Под ред. А.М.Вейна М.: Медицина.- 1991.- 620с.
Замостян В.П., Ракочи А.Г. Реакции артериального давления и пульса при физических нагрузках, различающихся размером мышечных групп и их топографией// Труды ХIU Съезда Всесою