КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ МІКРОХВИЛЬОВОЇ РЕЗОНАНСНОЇ ТЕРАПІЇ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
їм. М. ГОРЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЖУРБІЙ ОКСАНА ЄВГЕНІВНА

УДК 616.342-002:616.329-002-036.12-053.2-08

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ МІКРОХВИЛЬОВОЇ РЕЗОНАНСНОЇ ТЕРАПІЇ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
ДОРОФЕЄВА ГАЛИНА ДІОМИДІВНА
доктор медичних наук, професор

Донецьк - 2008

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК

5

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1.

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПАТОГЕНЕЗ, КЛІНІКУ І ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГАСТРОДУОДЕНІТУ З ДУОДЕНОГАСТРАЛЬНИМ РЕФЛЮКСОМ У ДІТЕЙ.

12

1.1

Причини виникнення хронічного гастриту та гастродуоденіту.

13

1.2

Сучасні погляди на роль дуоденогастрального рефлюкса в розвитку поразки слизової оболонки шлунку.

15

1.3

Етіологія дуоденогастрального рефлюкса й особливості клініки хронічного гастриту і гастродуоденіту з дуоденогастральним рефлюксом у дітей.

21

1.4

Сучасні уявлення про лікування хронічного гастродуоденіта з дуоденогастральним рефлюксом.

28

РОЗДІЛ 2.

МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ ТА ДУОДЕНОГАСТРАЛЬНИМ РЕФЛЮКСОМ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ, ХВОРИХ ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ.

36

2.1

Методика загальноклінічного дослідження.

36

2.2

Методика дослідження вегетативного статусу, хроноритмів.

40

2.3

Методіка проведення мікрохвильової резонансної терапії.

44

2.4

Методика статистичної обробки отриманих даних

46

2.4

Загальна характеристика дітей з хронічним гастродуоденітом

48

РОЗДІЛ 3.

КЛІНІКА, ОСОБЛИВОСТІ КИСЛОТОУТВОРЮЮЧОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКУ ТА СТАН СЛИЗУВАТОЇ ШЛУНКУ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ ТА ДУОДЕНОГАСТРАЛЬНИМ РЕФЛЮКСОМ.

51

3.1

Анамнестичні дані обстежених дітей із хронічним гастродуоденітом.

51

3.2

Клінічні прояви хронічного гастродуоденіту з дуоденогастральним рефлюксом у обстежених дітей

55

3.2

Секреторна і кислотоутворююча функція шлунка і дані фіброгастродуоденоскопії у дітей з хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом

61

РОЗДІЛ 4.

ПРОЯВИ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ І ДУОДЕНОГАСТРАЛЬНИМ РЕФЛЮКСОМ.

70

4.1

Прояви системної дисплазії сполучної тканини у дітей із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом

70

4.2

Особливості кислотоутворюючої функції шлунка у дітей із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом та різною кількістю стигм дисплазії сполучної тканини.

75

4.3

Особливості ендоскопічної картини шлунку у дітей із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом та різною кількістю стигм дисплазії сполучної тканини.

77

РОЗДІЛ 5.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕГЕТАТИВНОГО СТАТУСУ І ПОКАЗНИКИ РЕОМЕРИДІАНОГРАФІЇ У ДІТЕЙ З ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ І ДУОДЕНОГАСТРАЛЬНИМ РЕФЛЮКСОМ.

84

5.1

Вегетативний статус у дітей із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом

85

5.2

Особливості реомеридіанографії у дітей із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом

94

РОЗДІЛ 6.

ЕФЕКТИВНІСТЬ МІКРОХВИЛЬОВОЇ РЕЗОНАСНОЇ ТЕРАПІЇ В ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ ІЗ ХРОНІЧНИМ ГАСТРОДУОДЕНІТОМ ТА ДУОДЕНОГАСТРАЛЬНИМ РЕФЛЮКСОМ.

113

6.1

Методика застосування мікрохвильової резонансної терапії та алгоритм підбору точок акупунктури для впливу мікрохвильової резонансної терапії.

114

6.2

Результати впливу мікрохвильової резонансної терапії на точки акупунктури у дітей з ХГД і ДГР

117

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

130

ВИСНОВКИ

140

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

142

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

143

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК

АТ

- артеріальний тиск

ВВТ

- вихідний вегетативний тонус

ВД

- вегетативна дисфункція

ВР

- вегетативна реактивність

ІН

- індекс напруження

ШКТ

- шлунково-кишковий тракт

ЖВШ

- жовчовивідні шляхи

ДЖВШ

-дискінезія жовчовивідних шляхів

ДГР

- дуоденогастральний рефлюкс

ДСТ

- дисплазія сполучної тканини

МРТ

- мікрохвильова резонансна терапія

ПМК

- пролапс мітрального клапану

РМГ

- реомеридіанографія

ТА

- точки акупунктури

СОШ

- слизова оболонка шлунка

ФГДС

- фіброгастродуоденоскопія

ХГ

- хронічний гастрит

ХГД

- хронічний гастродуоденіт

УЗД

- ультразвукове дослідження

Ехо-КГ

- ехокардіограма

АЛТ

- аланінамінотрансфераза

АСТ

- аспартатамінотрансфераза

ВСТУП.
Актуальність теми
Хронічний гастродуоденіт є найбільш розповсюдженим захворюванням органів травлення [4, 25, 32, 35, 41, 122, 246], частота якого на цей час збільшується у зв'язку з нераціональним харчуванням, хроніостресами, екологічними катаклізмами, безконтрольним застосуванням антибіотиків і хіміопрепаратів тощо. [13, 34, 53, 91, 136, 164, 213]. У більшості дорослих хворих хронічний гастродуоденіт починається в дитячому віці, тому проблема діаностики та лікування цієї патології у дітей набуває особливого значення. У дітей частота хронічного гастродуоденіту коливається від 5% до 20%, збільшуючись на 1,4% з кожним роком життя дитини і досягаючи максимуму в шкільному віці [42, 96, 251]. У 21,5%-71,7% дітей хронічний гастродуоденіт поєднується з дуоденогастральним рефлюксом [11, 104, 160], що сприяє хронізації процесу, зниженню ефективності загальноприйнятої терапії, зменшенню тривалості ремісії, тому що приводить до дегенеративних і дизрегенераторних змін слизової оболонки шлунку. Пошкоджуючу дію на слизову шлунка мають усі компоненти дуоденального вмісту, що потрапляють у шлунок. У дорослих хворих частота дуоденогастральною рефлюксу при хронічному гастродуоденіті зростає до 86,7-98,1% [3, 104]. Поєднання хронічного гастродуоденіту із дуоденогастральним рефлюксом веде до погіршення якості життя хворих і зниженню ефективності терапії [3, 30, 167, 171, 194, 244]. Тим часом своєчасна діагностика, лікування і профілактика цього захворювання в дітей можуть призвести до ліквідації поразок гастродуоденальної зони.
На цей час у патогенезі дуоденогастрального рефлюксу при хронічному гастродуоденіті визначна роль приділяється недостатній функції воротаря при особливостях його структури [40, 47, 272, 278], дискоординації моторної діяльності пілоро-дуоденальної зони через вегетативну дисфункцію й інші регуляторні порушення [3, 177, 233], дуоденальній гіпертензії [9, 30, 227, 240], залишкової ацидіфікації початкового відділу дванадцятипалої кишки [3, 9, 30, 58, 59, 279]. Для дітей найбільш вагомою причиною дуоденогастрального рефлюксу є функціональна недостатність пілоричного сфінктера, зумовлена порушеннями вегетативної регуляції, дискоординацією моторики пілоро-дуоденальної зони і дисплазією сполучної тканини [45, 47, 104]. Недостатність сфінктерів шлунково-кишкового тракту в дітей із дисплазією сполучної тканини відзначається частіше, ніж у популяції [45, 104]. Тим часом особливості вегетативного статусу, частота наявності дисплазії сполучної тканини у дітей із хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом вивчені недостатньо, хоча вони можуть бути критеріями для діагностики дуоденогастральною рефлюксу при хронічному гастродуоденіті. Крім того, недостатньо вивчені клінічні особливості хронічного гастродуоденіту із дуоденогастральним рефлюксом у дітей, хоча це важливо для проведення раціональної терапії.
Недостатньо вивченою є також ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії у комплексі лікування дітей із хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом, хоча такий вплив сприяє нормалізації вегетативних регуляторних впливів на моторику шлунка. Це й обумовлює актуальність даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота є частиною НДР кафедри дитячих хвороб та дитячих інфекцій Донецького державного медичного університету ім. М. Горького на тему: «Функціональні захворювання шлунка і кишечнику в дітей (патогенетичні механізми, клініка, диференціальна діагностика)», номер державної реєстрації 0101U007995, шифр УН 02.05.04.
Мета роботи
Підвищення ефективності лікування хронічного гастродуоденіту із дуоденогастральним рефлюксом у дітей з урахуванням особливостей клінічної картини, вегетативного статусу і включення в лікувальний комплекс мікрохвильової резонансної терапії.
Завдання дослідження
1. Виявити антенатальні і постнатальні фактори, що сприяють розвитку дуоденогастрального рефлюксу при хронічному гастродуоденіті.
2. Вивчити особливості скарг і даних об'єктивного дослідження у дітей із хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом у порівнянні з хворими хронічним гастродуоденітом без дуоденогастрального рефлюкса.
3. Вивчити прояви синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини у дітей з хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом.
4. Вивчити особливості секреторної і кислотоутворюючої функції шлунку в дітей із хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом.
5. Виявити особливості фіброезофагогастродуоденоскопії у дітей із ХГД і ДГР у порівнянні з дітьми із хронічним гастродуоденітом без дуоденогастрального рефлюкса.
6. Визначити особливості вегетативного гомеостазу, оцінити прояви вегетативної дисфункції у дітей із хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом, особливості їхньої реомеридіанографічної картини.
7. Розробити методику вибору точок для впливу МРТ на ТА (точки акупунктури) та оцінити ефективність включення МРТ до комплексного лікування дітей із ХГД і ДГР.
Об'єкт дослідження хронічний гастродуоденіт із дуоденогастральним рефлюксом у дітей.
Предмет дослідження клінічні прояви хронічного гастродуоденіту із дуоденогастральним рефлюксом у дітей, з вивченням антенатальних і постнатальних факторів, що сприяють розвитку дуоденогастрального рефлюксу при хронічному гастродуоденіті, стигм дисплазії сполучної тканини, особливостей скарг і даних об'єктивного дослідження, особливостей секреторної і кислотоутворюючої функції шлунка, особливостей даних фіброезофагогастродуоденоскопії, особливостей вегетативного гомеостазу, проявів вегетативної дисфункції, особливостей реомеридіанографічної картини; ефективність включення в терапевтичний комплекс дітей із хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом мікрохвильової резонансної терапії.
Методи дослідження: клінічні, електрофізіологічні, гістологічні, математичної статистики.
Наукова новизна отриманих результатів
Уперше дана порівняльна клініко-параклінічна оцінка двох клінічних варіантів ХГД у дітей з урахуванням анте- і постнатальних факторів ризику, віку, статі хворих, дебюту захворювання, супутньої патології, визначено фенотип дітей з ХГД в поєднанні з ДГР, особливості морфофункціонального стану шлунка та 12-палої кишки.
Уперше в педіатричній практиці обґрунтована доцільність визначення дисплазій сполучної тканини ти стигм дизембрвогенезу для підвищення діагностики різних клінічних варіантів ХГД у дітей.
Встановлено, що хронічні хвороби шлунка супроводжуються дисфункцією вегетативної нервової системи та регуляторних систем організму, що негативно впливає на клінічні прояви і перебіг ХГД в дитячому віці та обґрунтовує нові підходи до корекції патогенетичної терапії цих хвороб.
Вперше доведена висока ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії у комплексному лікуванні дітей з хронічними гастродуоденітами, які супроводжуються ДГР.
Практичне значення отриманих результатів
Доведена необхідність вивчення у хворих із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом стигм ДСТ і вегетативного статусу. Описано фенотип, характерний для хворих із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом. Це дозволяє на ранніх етапах діагностики виділити групу ризику і тим самим поліпшити профілактику захворювання, що може бути широко використане в амбулаторній практиці. Визначено характер і прояви вегетативної дисфункції та зміни показників реомеридіанографії, які відбивають порушення вегетативного і загальнорегуляторного балансу у цих дітей. На основі отриманих даних доведено доцільність включення в комплекс терапії дітей із хронічним гастродуоденітом та дуоденогастральним рефлюксом мікрохвильової резонансної терапії для корекції вегетативного дисбалансу, розроблений алгоритм вибору точок для впливу мікрохвильової резонансної терапії при хронічному гастродуоденіті із дуоденогастральним рефлюксом, показані її ефективність і безпека. Це дозволяє рекомендувати використання мікрохвильової резонансної терапії у комплексі лікування дітей, хворих хронічним гастродуоденітом із дуоденогастральним рефлюксом.
Особистий внесок здобувача
Авторкою проведений патентний пошук і оформленння документації з планування дисертації. Здобувачем самостійно проведений добір хворих і їхнє комплексне обстеження. Самостійно досліджувався вегетативний тонус, і проводилася реомеридіанографія. Розроблено алгоритм застосування мікрохвильової резонансної терапії у дітей із хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюсом. Самостійно проведений аналіз отриманих результатів, їхня математична обробка, сформульовані основні положення, висновки і практичні рекомендації, проведено апробацію і впровадження отриманих результатів. Авторка самостійно готувала наукові дані для публікації, доповідей на конференціях, оформляла дисертаційну роботу і реферат.
Апробація результатів дисертації
Результати дисертації доповідалися на 4 Міжнародній конференції з квантової медицини «Апаратне забезпечення діагностичних і лікувальних процесів квантової медицини» (м. Донецьк, 1999р.); 5 Міжнародній конференції з квантової медицини «Діагностичні і лікувальні технології квантової медицини» (м. Донецьк, 2000р.); об'єднаної конференції «Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини» (м. Славяногірськ, 2001 р.); 7 Міжнародній конференції з квантової медицині «Теоретичні і клінічні аспекти квантової медицини» (м. Маріуполь, 2002 р.); 8 Міжнародній конференції з квантової медицини «Теоретичні і клінічні аспекти квантової медицини» (м. Донецьк, 2003 р.); 2-й Об'єднаній Всеросійській і Всеармійській науковій конференції «Санкт-Петербург Гастро-2000»; 3-му Російському науковому форумі «Санкт-Петербург Гастро-2001»; 4-му Російському науковому форумі з міжнародною участю «Санкт-Петербург Гастро-2002»; 5-му Слов'яно-Балтійськом науковому форумі «Санкт-Петербург Гастро-2003»; круглому столі «Екологізація як спосіб збереження суспільства», засіданні «Діти. Екологія. Здоров'я» (м. Донецьк, 2001р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні досягнення та подальші шляхи розвитку рефлексотерапії і нетрадиційної медицини в Україні» (м. Київ, 2006р.), на спільному засіданні кафедр дитячих хвороб та дитячих інфекцій, пропедевтики дитячих хвороб, госпітальної педіатрії та педіатрії і неонатології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (жовтень 2006р.).
Публікації
За темою дисертації надруковано 15 робіт (в авторефераті наведено 5), з них 4 - у журналах, 1 у збірнику наукових праць, що ввійшли до переліку, затвердженому ВАК України, 1 з них - самостійно, 10 тези наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі з виділення особливостей клінічної картини, вегетативного стану і деяких патогенетичних механізмів хронічного гастродуоденіту з дуоденогастральним рефлюксом у дітей, обгрунтована і доведена ефективність застосування дії мікрохвильової резонансної терапії на біологічно активні точки в комплексі терапії таких хворих.
1. Хронічний гастродуоденіт майже у 70% обстежених дітей супроводжується дуоденогастральним рефлюксом, розвитку якого сприяють перенесена внутрішньоутробна гіпоксія та інтранатальна асфіксія (р<005).
2. Особливістю клінічних проявів дітей з ХГД були симтоми вегетативної дисфункції: головний біль у 56,6% хворих, підвищена втомлюваність у 38,5%, пітливість у 65,0%, погана переносимість холоду у 26,7%, відчуття холоду кистей і стоп у 56,7%. У дітей із ХГД та ДГР частіше, ніж у дітей із ХГД без ДГР, виявлявся знижений систоличний тиск (50,8%), систоличний шум на верхівці серця (29,5%) і пролапс мітрального клапану (15,8%).
3. Стигми ДСТ виявлені у всіх хворих на хронічний гастродуоденіт із дуоденогастральним рефлюксом, в середньому 7,11±0,511 стигм на одного хворого. Фенотип хворих хронічним гастродуоденітом із дуоденогастральним рефлюксом характеризувався наявністю множинних стигм дисплазії сполучної тканини (у 38,3%).
4. Виявлено у дітей з ХГД та ДГР підвищення кислотоутворюючої функції шлунка при незначному зростанні секреторної функції. Порушення кислотонейтралізуючої функції антрального відділу шлунка дітей з ДГР характеризувалися субкомпенсацією (2,1±0,12 од). Ступінь порушень був більш виражений у дітей з 10 і більше стигмами ДСТ.
5. Ендоскопічна картина дітей з ХГД та ДГР характеризувалісь гіперемією слизової оболонки антрального відділу шлунка, наявністю жовчі в шлунку, збільщенням об’єму шлункового вмісту за рахунок слизу, з вивістістю складок слизової шлунка, посиленням перистальтики. Гістологічно у хворих мали місце ознаки поверхневого гастриту с осередками імпрегнації солями жовчних кислот та інколи з осередками дистрофічних змін.
6. У всіх хворих хронічним гастродуоденітом із дуоденогастральним рефлюксом виявлені прояви вегетативної дисфункції у вигляді гіперсимпатотонії або вагототонії при переважанні асимпатотонічної реактивності, більш вираженої у дітей із множинними стигмами дисплазії сполучної тканини.
7. Зміни при реомеридіанографії виявлені у всіх дітей з хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом і відображають порушення вегетативного і загальнорегуляторного балансу, схильність до аномалій структури сполучної тканини, а також порушення функціонування органів гастродуоденальної зони. Виявлене збільшення активності меридіанів нирок, печінки і селезінки-підшлункової залози, які наростали в період загострення і супроводжувалися змінами векторної активності меридіанів.
8. Включення в терапевтичний комплекс у дітей з хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом мікрохвильової резонансної терапії було ефективно у всіх хворих і сприяло нормалізації вегетативного і загальнорегуляторного балансу, зникненню абдомінального больового синдрому в середньому на 4,1±1,1 добу, що дозволяло скоротити терміни лікування на 5-7 днів, зменшити медикаментозне навантаження. Побічних ефектів при застосуванні мікрохвильової резонансної терапії не спостерігалося у жодної дитини.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою найбільш ранньої діагностики ДГР доцільно виявлення стигм дисплазії сполучної тканини під час планових оглядів у дітей 7-14 років з ХГД.
2. Для поліпшення діагностики типу вегетативних порушень у дітей з ХГД та ДГР рекомендується реомеридіанографічне дослідження з метою подальшого лікування методом МРТ.
3. У комплекс терапії хворих із ХГД та ДГР доцільно включати МРТ. Особливо це показано дітям з множинними стигмами дисплазії сполучної тканини та проявами вегетативної дисфункції. Починати лікування зі застосуванням МРТ можно з першого дня звернення під час загострення, тому що МРТ сприяє більш швидкому регресу основних симптомів ХГД. Проводити лікування МРТ бажано під контролем реомеридіанографії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аджимаколаев Т.А., Долецкий С.Я., Аминджанов М.А. и др. Вегетативные показатели у детей и подростков при эмоциональном напряжении//Физиология человека. - 1989. - Т. 15. - №4. - С. 40-47.
2. Авдеев В.Г. Клинические проявления, диагностика и лечение расстройств моторной функции двенадцатиперстной кишки//Рос. журн. гастроэнтерологии, колопроктологии и гепатологии. - 1997. -Т. 7. - №5. - С. 83-88.
3. Акимов Н.П., Бацков С.С. О дуоденогастральном рефлюксе//Тер. архив. - 1982. - Т.54. - №4. - С. 137-139.
4. Алексеев В.Ф., Касьяненко В.И. Вопросы ранней диагностики и профилактики хронического гастрита//Цирроз печени. - М. - 1990. - С. 136-148.
5. Алексеев С.И., Заикин М.С., Кочеткова Н.В. Электрофизиологическое исследование влияния миллиметровых волн на нервные клетки//Миллиметровые волны в биологии и медицине. - 1997. - №9/10. - С. 34-38.
6. Аникин В.В., Карасева А.Е., Клушанцева М.С. Клинико-психологическая характеристика больных при синдроме пролабирования митрального клапана //Психовегетативные аспекты внутренней патологии. - Тверь. - 1992. - С. 56-59.
7. Афромеев В.И., Субботина Т.И., Яшие А.А. Корреляционный подход и роль физиологических ритмов в объяснении эффектов взаимодействия электромагнитных полей с живыми организмами//Вестн. новых мед. технологий. - 1997. Т. 4. - №3. - С. 31-35.
8. Ахмедов Т.И., Белоусов Ю.В., Скулин В.А., Федоренко Н.А. Немедикаментозные методы реабилитации при заболеваниях желудочно-кишечного тракта у детей и подростков. - Х.: Консум. - 2003. 155 С.
9. Бабак О.Я. Желчный рефлюкс: современные взгляды на патогенез и лечение//Сучасна гастроентерогія. 1997. - №1. С. 28-30.
10.Базаров Ц.Н., Николаев С.М., Маланов К.Ж. Гомеостатические системы в акупунктуре. - Улан-Удэ: Олзон. - 1996. 100 С.
11.Байрамова Т.А., Абдыкеримова Т.К. Дуоденогастральный рефлюкс при гастродуоденальной патологии у детей//Здравоохранение Туркменистана. - 1987. - №5. -С. 27-29.
12.Бакланов В.В., Дементьев А.П. Возрастные особенности моторной функции кишечника у детей по данным фоноэнтерографии//Вопр. охр. материнства и детства. 1981. - Т. 26. - №11. - С. 33-35.
13.Балаболкин И.И., Чистова Л В., Шавров А.А., и др. Гастродуодениты у детей с атопическим дерматитом и дермореспираторным синдромом//Вопр. соврем. педиатрии. - 2003. -Т. 2. - №2. -С. 7-10.
14.Барановский А.Ю., Щукин О.Б., Назаренко Л.И. Эрадикационная терапия Helicobacter pylori//Клинич. фармакология и терапия. - 1999. - Т. 8. - №1. - С.54-58.
15.Белозеров Ю.М., Осокина Г.Г., Богаевская И.А. Характеристика психовегетативного статуса у детей с пролапсом митрального клапана//8 з’iзд неврологiв, психiатрiв та наркологiв УРСР: Тези доп. - Харкiв. - 1990. - Ч.1. - С.40.
16.Бєлоусов Ю.В. Гастроентерологія дитячого віку. Підручник К.: СПД Коляда О.П. 2007.- 440с.
17.Биологические ритмы/под ред. Ю. Ашоффа: пер. с англ. п/р Н. А. Агаджаняна. - Москва. - «Мир». 1984. - Т. 1. 408 С., т. 2. 260 С.
18.Бивол Г.К., Сангели П.С., Гуцу В.М. Некоторые особенности этиопатогенетической терапии рефлюкс-гастрита//Здравоохранение. - Кишинев. - 1985. - N6. - C.13-15.
19.Блинков И.Л., Мейзеров Б.Е., Шашников Д.А. Способ лечения хронических заболеваний методом структурно-резонансной терапии//Парапсихология и психофизика. - 1997. - №1. - С. 105-106.
20.Бобильова О.О. Оцiнка стану здоров’я дiтей в залежностi вiд радiоекологiчноi ситуацii, що склалася внаслiдок аварii на ЧАЕС//Укр. радiологiчний журнал. - 1996. - N1. - C. 21-23.
21.Богмат А.Ф., Ахназарянц Е.Л., Нелина И.М. Характеристика iмуного статусу пiдлiткiв з диспластичними кардiопатiями//Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. - 1997. - №6. - С. 38-40.
22.Болезни органов пищеварения у детей: руководство для врачей/под ред. А.В.Мазурина. - Москва. - 1984.
23.Бордин Д.С., Беляева Г.С. Дуоденогастральный рефлюкс и показатели вегетативного тонуса у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки//Гастробюллетень. - 2000. - № 1-2. - С. 13.
24.Брискин Б.С., Букатко В.Н., Никитин А.Н. К вопросу КВЧ-терапии при осложненных гастродуоденальных язвах//Миллиметровые волны в биологии и медицине. - 1996. - №7. - С. 26-30.
25.Броновец И.Н. Хронический гастрит (современное представление, клиника, диагностика)//Здравоохранение Белоруссии. - 1991. - №11. - С. 55-61.
26.Валенкевич Л.Н., Владимирова Т.П. Неспецифическая резистентность организма у больных язвенной болезнью и хроническим гастритом//Врачеб. дело. - 1989. - N7. - С. 26-29.
27.Вашев Е.А., Забірник Г.В. Діагностичні можливості вивчення електропровідності шкіри//Педіатрія, акушерство і гінекологія. - 1995. - №1. - С. 28-30.
28.Вегетативные расстройства. Клиника, диагностика, лечение/под ред. А.М. Вейна. М.: Медицинское информационное агентство.- 2000. 752С.
29.Вейн А.М. Проблемы и перспективы детской вегетологии//Акт. вопросы кардиологии и вегетологии детского возраста. - Москва. - 1986. - C. 73-76.
30.Вейн А.М., Соловьева А.Д., Недоступ А.В. и др. Вегетативные нарушения при пролапсе митрального клапана//Кардиология. - 1995. - Т.35. - №2. - С. 55-58.
31.Витебский Я.Д., Бериашвили З.А. Диагностика и лечение рефлюкс-гастрита у больных калькулезным холециститом: Метод. рекомендации. - Курган. - 1990. 36 С.
32.Волошин О.І., Нкуда Т.Д. Хронічний гастродуоденіт//Врачеб. дело (Лікар. справа). - 1997. - №6. - С. 8-13.
33.Воробьев Л.П., Салова Л.В., Мешков В.М., Шестаков В.А. Коррекция моторно - тонических нарушений желудочно-кишечного тракта и дуоденогастрального рефлюкса лазерным излучением.//Терапевтический архив. - 1993. - T. 65. - N 8.-.C. 54-57.
34.Воротченкова Л.М., Пошехонов С.А., Островский И.М. Влияние некоторых биологических, природных и социальных факторов на состояние здоровья детей//Охрана здоровья детей и подростков. - Киев. - 1991. - Вып.22. - C. 6-8.
35.Гастроэнтерология (под ред. Д.Х.Барона, Ф.Г. Муди). М.:Мед. -1988.- ч.1. 304С.
36.Головской Б.В., Ховаева Я.Б. Диагностические возможности сегментарних рефлекторних симптомов при гастроэнтерологических заболеваниях//Гастробюллетень. - 2001. - № 2-3. - С. 23.
37.Голофеевский В.Ю., Иноземцев С.А. Физиологическая регуляция и фармакологическая коррекция секреции соляной кислоты//Гастробюллетень. - 2001. - № 2-3. - С. 23.
38.Горголь В.А., Мусиенко Л.П., Щербань И.П. Зависимость дуоденогастрального рефлюкса от пола, возраста и кислотообразующей функции желудка//Врачеб. дело. - 1987. - № 11. - С. 56-58.
39.Гохблит И.И. Возрастные изменения интенсивности обмена покоя у детей 5-16 лет//Новые исследования по возрастной физиологии АПН СССР. - 1985. - № 1. - С. 36-39.
40.Гречанина Е.Я., Песочина Э.А., Гречанина Ю.В. Наследственные заболевания соединительной ткани. - Харьков. - 1998. 158 С.
41.Григорьев П.Я., Исаков В.А., Яковенко Э.П. Хронический гастрит: современные представления о патогенезе, клинике и лечении//Тер. арх. - 1989 - Т.61 - N2. - C. 142-152.
42.Григорьев П.Я., Яковенко Э.П. Диагностика и лечение хронических болезней органов пищеварения. - Москва. - Медицина. - 1990. - 346 С.
43.Гусач П.П., Казимирко Н.К., Шанько В.М., Сазонов Ю.П. и др. Корекція неспецифічної резистентності організму при розвитку в ньому патологічних процесів//Фізіологічний журнал. - 1996. - № 3. - С. 82-86.
44.Данилов А.С., Решетников О.В., Курилович C.А. Особенности дуоденогастрального рефлюкса при язвенной болезни и хроническом гастрите.//Терапевтический архив. - 1994.- T. 65. - N 2. - C. 43-45.
45.Дмитрачков В.В., Назаренко О.Н., Волкова О.Н., Дмитрачкова О.В., Рожанец А.Н. Состояние соединительной ткани у детей с хроническим гастродуоденитом и сопутствующим атопическим дерматитом//Гастробюллетень. - 2000. - № 1-2. - С. 29.
46.Долгая О.В. Ультраструктурные особенности слизеобразующего аппарата желудка у детей при гастродуоденальной патологии//Вісн. пробл. біології і медицини. - 2003. - вип. 4. - С. 77-78.
47.Дорофеева Г.Д., Чурилина А.В., Дорофеев А.Э. Недифференцированные синдромы дисплазии соединительной ткани и внутренняя патология. - Донецк. - ООО ‘’ Лебедь’’. - 1998. 144 С.
48.Друк И. В. Бронхиальная астма, ассоциированная с дисплазией соединительной ткани: особенности течения заболевания: Дис. ... канд. мед. наук.— Омск, 2004.— 181 с.
49.Дулькин Л.А., Скопцова О.Б. Особенности моторики кишечника в зависимости от типа вегетативной нервной системы у практически здоровых детей 5-6-летнего возраста//Педиатрия. - 1990. - N7. - C. 105-106.
50.Ермаков Д.В., Сергеев В.А. Применение некоторых методов немедикаментозного лечения у детей с хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта//Клинич. вестник. - 1996. - № 3. - С. 68-71.
51.Ельский В.Н., Кривобок Г.К., Антонов А.В., Бабаскин В.В. Возможные механизмы действия микроволновой терапии//Материалы 4 международной практической конференции по квантовой медицине. - Донецк. - 1999. - С. 101-101.
52.Жданова Л.А., Русова Т.В. Актуальные аспекты формирования здоровья подростков//Рос. педиатр. журнал. - 1998. - N3. - C. 57-64.
53.Журавель А.А. Cостояние здоровья детей, испытывающих сочетанное влияние малых доз ионизирующей радиации и солей тяжелых металлов//Вiсник Сумського держ. унiверситету. - 1996. - N1. - C. 131-134.
54.Заболевания вегетативной нервной системы (руководство для врачей) /под ред. А.М. Вейна. -Москва. - Медицина. - 1991. 623 С.
55.Загускин С. Хронодиагностика и хронотерапия//Медлайн-экспресс. - 2001. - №14. - С. 7-9.
56.Зарицкая Л.В., Малькова Л.В., Неганов В.А. Применение КВЧ-терапии в педиатрии//Математическое моделирование и САПР систем сверхбыстрой обработки на объемных интегральных схемах СВЧ и КВЧ: 5 Междунар. науч-техн. Конференция//Электродинамика и техника СВЧ и КВЧ. - 1995. - №3. - С.156.
57. Захарьян Е. А. Изменение метаболизма соединительной ткани у больных с варикозной болезнью вен нижних конечностей в зависимости от проявлений дисплазии соединительной ткани // Серце і судини.— 2006.— № 4.— С. 7781.
58.Заячук В.М., Паращак А.П., Нейко Е.М., Денисюк В.Г. Показатели желудочной секреции и рН-метрии у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки//Врачеб. дело. - 1988. - №10. - С. 52-55.
59.Зебазе Л., Сашенкова Т.П.. Годулян С.А. Дуоденогастральный рефлюкс и функциональное состояние желудка и двенадцатиперстной кишки.//Педиатрия. - 1990. - N 7. - C. 11-14.
60.Зернов Н.Г., Сурикова О.А., Остроухова И.П. Кислотообразующая функция желудка при синдроме дуоденогастрального рефлюкса у детей//Педиатрия. - 1978. - №3. С. 26-29.
61.Зубкова С.М. Сравнительный анализ биологического действия микроволн и лазерного излучения.//Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. - 1996. -N 6.-.C. 31-34.
62.Иваничев Г.А. Акупунктура как составная часть традиционной (народной) медицины. Достижения и проблемы//Казан. мед. журнал. - 1997. - Т.78. - №3. - С. 165-172.
63.Иглоукалывание (под общ. ред. Хоанг Бао Тяу, Ла Куанг Ниеп). - М. - Медицина. - 1989. - 671 С.
64.Исмагилов М.Ф., Попелянский Я.Ю., Хасанова Д.Р. О вегетативных нарушениях при соматических заболеваниях у детей//Казан. мед. журнал. - 1985 - Т.66 - N5. - C. 350-353.
65.Калинин А.В., Спесивцев В.Н., Седлецкий В.А. и др. Campylobacter pylori в клиническом течении хронического гастрита и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки//Клин. мед. - 1989. - №10. - С. 64-66.
66.Кадурина Т. И. Наследственные коллагенопатии (клиника, диагностика, лечение, диспансеризация).— СПб.: Невский диалект, 2000.— 271 с..
67.Камков В.П., Киреев В.В. Реомеридианография: первый опыт. - Донецк. - 2002. 100 С.
68.Кант В.И. Математические методы и моделирование. - М. - 1987. 110 С.
69.Каплуненко Н.А. О наличии датчиков ритма в гладкомышечных клетках желудка//Cб. I Съезд гастроэнтерологов УССР (тезисы докладов ). - Днепропетровск. - 1985. - C. 110-111.
70.Каратеев А.Е. Helicobacter pylori и НПВП-индуцированные гастропатии: современные аспекты проблемы//Фарматека. - 2003. - №5. - С. 33-38.
71.Квашнина Л.В., Маковкина Ю.А. Вегетативная дисфункция у детей: основные направления лечения//Doctor. 2003. - №3. С.53-57.
72.Кіреєв В.В. Спосіб визначення функционального стану фізіологічних систем організму людини//Пат. № 49384А, Україна.
73.Клавдiева О.Ю. Клiнiчне значення та дiагностика дуоденального рефлюкса//Практ. мед. - 1998. - Ч. 5-6. - C. 164-169.
74.Климов П.К. Современная клиника гастроэнтерологии и физиология пищеварения//Вестн. Рос. АМН. - 1996. - №1. - С. 6-10.
75.Ковалев А.А. Неосознаваемые эффекты влияния нетепловых электромагнитных излучений миллиметрового диапазона на интегративные звенья саморегуляции гомеостаза организма человека//Миллиметровые волны в биологии и медицине. - 1997. - №9/10. -С. 18-24.
76.Коваленко А.Н. Биофизиологические основы структурно-функциональной организации сосудистой системы человека и высших животных//ДНАНУ. - 1997. - №11. - С. 178-183.
77.Ковалив Ю.М., Троценко О.В., Темник И.В., Мартынович И.Р. Дуоденогастральный рефлюкс и его значение в педиатрической практике//Вопр. охраны материнства и детства. - 1987. - №5. - С. 65-72.
78.Ковальова О.М. Порівняльна характеристика циркадіаного ритму функціонального стану вегетативної нервової системи у дітей та штучне вигодування//Вісник наукових досліджень. - 2000. - №3. - С.67-68.
79.Кожевников В. Проблеми здорового харчування. Власний досвід на тлі українських традицій. - К.: Укр. вид. Спілка. - 2003. 32 С.
80.Козидубова В.М., Ковалева В.И. Изменение активности симпатико-адреналовой системы в процессе развития детского организма // Охрана здоровья детей и подростков. - Киев. - 1991. - вып.22. - С. 101-104.
81.Колодкин В. Е., Иванов В. Г., Иванов Г. Г. Роль дуоденогастрального рефлюкса в развитии гастрита у детей в возрастном аспекте//Вопр. охраны материнства и детства. - 1989. - Т.34. - №4. - С. 74-75.
82.Коренев Н. М. Патология соединительной ткани у детей и подростков — проблемы и перспективы // Матеріали наук практ. конф. «Патологія сполучної тканини — основа формування хронічних захворювань у дітей та підлітків».— Х., 2004.— С. 35.
83.Кремзер О.О. Діагностика фазного шлункового кислотоутворення та лікування фазних гастродуоденальних дискінезій у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки//Автореф. дис. ... канд. мед. наук, - Запоріжжя. - 1999. 19 С.
84.Кубергер М.Б. О роли вегетативной нервной системы при патологии желудочно-кишечного тракта у детей//Акт. вопросы кардиологии и вегетологии детского возраста. - Москва. - 1986. - С. 116-119.
85.Кубергер М.Б., Зарочинцев А.В., Капустин А.В. и др. Состояние вегетативной нервной системы у детей с неинфекционной желудочно-кишечной патологией//Вопросы охраны материнства и детства. - 1990. - T.35. - N4. - C. 13-16.
86.Куклина М.А. Клинико-диагностическое значение исследования желудочной секреции//Лаб. дело. - 1989. - №12. - С. 76-79.
87.Курыгин А.А., Матросова Е.М. Методы исследования кислотообразующей функции желудка у человека. - Ленинград. - Наука. - 1986. 96 С.
88.Курыгин А.А., Багаев В.А., Курыгин А.А., Сысоева Л.И. Моторная функция тонкой кишки в норме и при некоторых патологических состояниях. - СПб. - Наука. - 1994. 202 С.
89.Кутявин Л.И. Рефлюкс-гастрит//Мед. помощь. - 1993. - №4. - С. 16-18.
90.Лакуста В.Н., Лин Чжи Шэн Чжэнь-цзю терапия. - Кишинев. - «МАТА». - 1995. 252 С.
91.Лапий Г.А., Непомнящих Д.Л,, Ошигов В.В. Структурно-метаболический анализ слизистой оболочки желудка при гастропатиях по данным гастробиопсий//Бюл. эксперим. биол. и мед. - 1996. - Т.122. - №8. С 228-232.
92.Лисицын Ю.П., Полунина Н.В. Образ жизни и здоровье детей. // Педиатрия.- 1990. - N 7. -C. 61-69.
93.Лувсан Г. Современные аспекты восточной рефлексотерапии. - М. - Наука. - 1990. 576 C.
94.Лукьянова Е.М. Опыт проведения эндоскопических исследований желудочно-кишечного тракта у детей//Педиатрия. - 1986. - №3. - С. 34-36.
95.Маароос Х.-И.Г. Campylobacter pylori при хроническом гастрите//Тер. арх. - 1989. - №2. - С. 35-37.
96.Мавродий В.М., Рахманчик Э.И., Коробейников А.З. О лечении дуоденогастрального и гастроэзофагеального рефлюксов//Врачеб. дело. - 1988. - N6. - C. 70-72.
97.Мазурин А.В. Актуальные проблемы желудочно-кишечной эндофиброскопии у детей//Педиатрия. - 1986. - №3. - С. 33-34.
98.Майданик В.Г. Перспективи розвитку клінічної педіатрії XXI столітті//ПАГ 2002. - №1. С.8-12.
99.Майданник В.Г. Вегетативні дисфункції у дітей//Педіатрія. 1998. - №4. С 5-11.
100.Майданник В.Г. Педиатрия: учебник для студентов высших мед.учеб. заведений III-IV уровней аккредитаци. Харьков: Фолио. 2002. 1125С.
101.Малищев С.В., Волгина С.Я. Особенности психовегетативного состояния при хроническом гастродуодените у детей старшего школьного возраста//Педиатрия. - 1996. - №4. - С. 42-45.
102.Мандров С.И., Жданова Л.А., Сорокина А.В., Беляшина Н.О. Основные типы циркадианной ритмичности организма детей дошкольного и младшего школьного возраста//Охрана здоровья семьи. - Иваново. - 1996. - С. 216-218.
103.Мачерет Е.Л., Мурашко Н.К., Писарчук А.В. Методы диагностики вегетативной дисфункции//Український медичний часопис. 2000. - №2. С.89-94.
104.Мачерет Е.Л., Коркушко А.О. Основы электро- и акупунктуры. - Київ. «Здоров’я». - 1993. 390 C.
105.Мачерет Е.Л., Мирзабаева Н.А. Способ лечения гастроэзофагального рефлюкса // Пат. № 23921А, Украина.
106.Медицина дитинства / під ред. П.С. Мощича. К.: Вища школа. Т. 4. кн. 2. 2001. 438 С.
107.Медицина дитинства / під ред. П.С. Мощича. К.: Вища школа. Т. 4. кн. 3. 2001. 476 С.
108.Мельникова И.Ю. Диагностика и клиническая оценка дуоденогастрального рефлюкса у детей//Автореф. дисс. ... канд. мед. наук. - Ленинград. - 1986.
109.Мирзабаєва Н.А. Використання лазеро- та електропунктурної рефлексотерапії у хворих з шлунково-стравохідним рефлюксом//Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - Київ. - 1998. 17 С.
110.Михайлов А.В., Рожков Н.Ф. Возможности диагностики и лечения по параметрам биопотенциалов в биологически активных точках//Междунар. конф. «100-летие начала использования электромагнитных волн для передачи сообщений и зарождения радиотехники»: тезисы докладов. - Ч. 2. - Москва. - 1995. - С. 290-291.
111.Місник В.П., Отт В.Д. Дієтична реабілітація дітей із функціональними порушеннями органів травлення//Сучасна гастроентерологія. - 2004. - №3. - С. 64-67.
112.Михайлов В.В., Гордева М.А., Матвеева В.Н. О влиянии стимуляции М-холинорецепторов на аккумуляцию норадреналина в слизистой оболочке пищевода и желудка крыс.//Бюл. эксперим. биол. и мед. - 1998. - Т. 125. - №4. - С. 378-380.
113.Мойсеєнко В.О., Никула Т.Д., Біякова О.В., Парафенко О.І. Можливості кардіоінтервалографії у діагностиці та контролі за лікуванням порушень вегетативної регуляції серцево-судинної системи у хворих на хронічний гломерулонефрит//сайт Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. Київ. 2006. 6С.
114.Можаева Т.Е. Вопросы изучения мутагенного действия факторов окружающей среды: обзор//Гигиена и санитария. - 1996. - № 5-6. - C. 38-40.
115.Мороз О.Д. Проблема стресу та адаптацii у дiтей з хронiчними захворюваннями гастродуоденальноi зони//Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя.-1994.- N5. - C. 5-8.
116.Нгуен Ван Нги Традиционная китайская медицина. Патогенез заболеваний. Диагностика. Терапия. - М. - «Техарт». - 1997. 511 С.
117.Недашкевич О.Н. Діагностика змішаного захворювання сполучної тканини//Практ. мед. - 1999. - № 3-4. - С. 24-26.
118.Нечитайло Ю.М. Антропометричні індекси і стандарти у педіатрії//Одес. мед. журн. - 1998. - №6. - С. 69-70.
119.Низамов И.Г., Галиев А.С., Гайсин В.А. О зависимости состояния здоровья детей от месяца их рождения//Педиатрия. - 1984. - №3. -С. 58-59.
120.Ніколаєва О.В. Функція вегетативної нервової системи у дітей із хронічними гастро дуоденальними захворюваннями//Сучасна гастроентерологія. 2003. - №4(14). С. 39-43.
121.Никульшина С.А., Овсянников В.И., Шемеровский К.А. Реактивность и резистентность к стрессу гастродуоденальных лимфоцитов при пищеварении и в условиях пищевой депривации//Фізіологічний журнал. - 1996. - №3-4. - С. 87.
122.Овсянников В.И., Шемеровский К.А., Никульшина С.А. Влияние иммуномобилизационного стресса на гастродуоденоеюнальную электрическую активность кроликов//Физиол. журнал Сеченова. - 1996. - Т.82. - №3. - С. 131-140.
123.Оганов Р.Г., Лебедскова С.Е., Челпаченко О.Е., Суменко В.В. Дисплазии соединительной ткани//М.; Оренбург. - Огау. - 2003. 291 С.
124.Орган А.Н. Влияние акупунктуры на кислотообразующую функцию желудка у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки//Вопросы курортологии. - 1999. - №5. - С. 12-14.
125.Орел А.В., Каменев В.Ю. Основы чжэнь-цзю терапии.(учение об энергетических связях организма человека). Донецк: «РАТМОС». - 1995. 436С.
126.Осадчук М.А., Горемыкин В.И., Козлова И.В. Гастроэнтерология. - Саратов. - Изд-во Саратовского медицинского университета. - 1998. - 405 С.
127.Осипов В.В., Глибицкий М.М., Касаткин И.Л. Спектры колебаний температуры в биологически активных точках и их изменения при активизации акупунктурных меридианов//Биофизика. - 1996. - Т41. - вып.3. - С. 749-754.
128.Осотова В.П. Состояние здоровья детей крупного промышленного города//Педиатрия. - 1996. - N6. - C. 68-71.
129.Острополец С.С., Соколов В.Н. Анатомические и физиологические даты детского возраста. - Донецк. - 1993. 70 С.
130.Павлов О.Г. Патология желудочно-кишечного тракта родителей и особенности репродукции у их дочерей//Бюллетень Научно-исследовательского института социальной гигиены, экономики и управления здравоохранением им. Н.А. Семашко. - 2003. - вып.13. - С. 142-144.
131.Пархоменко Л.К., Яруш Л.И., Глебова Т.А. и др. Частота выявления у подростков хеликобактериоза при гастродуоденальных заболеваниях и болезнях, не связанных с органами пищеварения//Клинич. медицина. - 1996. - Т.74. - №4. - С. 50-51.
132.Пелещук А.П., Горголь В.А., Мусиенко Л.П. Значение дуоденогастрального рефлюкса при заболеваниях органов пищеварения (обзор литературы)//Врачеб. дело. - 1984. - №10. - С. 15-21.
133.Передерий В.Г., Безюк Н.Н., Чернов А.Ю. Существует ли связь между хронической инфекцией Helicobacter pylori и вегетососудистыми расстройствами у больных с функциональной диспепсией?//Сучасна гастроентерологія. - 2004. - №2. - С. 15-18.
134.Петросян В.И., Житнева Э.А., Гуляев Ю.В. и др. Физика взаимодействия миллиметровых волн с объектами различной природы//Радиотехника. - 1996. - №9. - С. 20-31.
135.Подлесный Н.М. Роль дуоденогастрального рефлюкса в развитии поражения слизистой оболочки желудка//Актуальные вопросы диагностики и терапии заболеваний желудка, печени и желчевыводящих путей. - М. - 1984. - С. 17-19.
136.Полунина Н.В. Состояние здоровья матери и ребенка в связи с факторами образа жизни//Рос. мед. журнал. - 1999. - N2. - C. 15-18.
137.Починок Т.В., Васюкова М.М., Горобець Н.І та співавт. Недиференційована дисплазія сполучної тканини у дітей:діагностика і тактика лікування//Медицина транспорут України 2007. - №7. С. 85-92.
138.Портнов Ф.Г. Электропунктурная рефлексотерапия. - Рига, «Зинатне». - 1988. 351 C.
139.Птицына Н.Г., Виллорези Дж., Дорман Л.И. и др. Естественные и техногенные низкочастотные магнитные поля как факторы, потенциально опасные для здоровья//Успехи физ. наук. - 1998. Т.168. - №7. - С. 767-791.
140.Радев Д. Патогенез рефлюкс-гастрита (обзор из Болгарии)//Тер. арх. - 1992. - Т.64. - №2. - С. 141-144.
141.Раппопорт С.И., Расулов М.И., Лаптева О.Н. Лазертерапия и ее применение в гастроэнтерологии//Клинич. медицина. - 1999. - Т.77. - №1. - С. 34-39.
142.Решетілов Ю.І., Дмітрієва С.М. Застосування сучасних медичних технологій в гастроентерогії//Сучасна гастроентерологія. - 2003. - №1. - С. 20-21.
143.Реут А.А., Щербатых А.В., Жигаев Г.Ф., Хэ А.Н. Клиническое значение дуоденогастрального рефлюкса (обзор литературы)//Хирургия. - 1990. - №3. - С.115-117.
144.Розанов В.Б. Состояние вегетативной нервной системы и наследственная отягощенность по психосоматическим заболеваниям у детей с различным уровнем артериального давления//Акт. вопросы кардиологии и вегетологии детского возраста. - Москва. - 1986. - C. 132-135.
145.Романенко Л.Н. Эффективность МРТ у детей с желудочно-кишечными заболеваниями//Здр. Белоруссии. - 1989. - №9. - С. 43-44.
146.Рутгайзер Я.М. Возможности использования клинико-психологических методов в гастроэнтерологии//Рос. ж. гастроэнтерол, гепатол., колопроктол. - 1997. - Т.7. - № 6. - С. 38-45,
147.Рыжова Г. Энергетика как точка отсч