СТАН МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ТА ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ОСТЕОАРТРОЗІ У ПІДЛІТКІВ НА ТЛІ ГІПЕРМОБІЛЬНОГО СИНДРОМУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В.Н. Каразіна

На правах рукопису

ЛЕТЯГО ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.72 002 053.6 : 612.3 + 612.8

СТАН МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ТА ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПРИ ОСТЕОАРТРОЗІ У ПІДЛІТКІВ НА ТЛІ ГІПЕРМОБІЛЬНОГО СИНДРОМУ

14.01.10 педіатрія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
ЛЕБЕЦЬ ІРИНА СТЕПАНІВНА

Харків − 2008

ЗМІСТ

стор

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1

Сучасні уявлення щодо факторів ризику, проявів та окремих механізмів формування остеоартрозу (огляд літератури)______

13

1.1

Гіпермобільний синдром та його внесок як фактора ризику у формування дегенеративного процесу в хрящі______________

15

1.2

Прояви остеоартрозу у підлітків і психологічна характеристика хворих _________________________________

19

1.2.1

Клінічна симптоматика остеоартрозу в підлітковому віці_____

19

1.2.2

Особливості особистості хворих на остеоартроз_____________

24

1.3

Стан мікроциркуляції при остеоартрозі____________________

27

1.4

Роль вегетативної нервової системи у розвитку остеоартрозу__

35

розділ 2

Об’єкт та методи дослідження_________________________

38

2.1

Характеристика хворих на остеоартроз підлітків____________

38

2.2

Клінічне, інструментальне та лабораторне обстеження суглобового апарату____________________________________

39

2.3

Психологічні методи дослідження________________________

40

2.4

Дослідження стану мікроциркуляторного русла_____________

42

2.5

Методи оцінки стану вегетативної нервової системи_________

45

2.6

Статистичні методи обробки отриманих результатів_________

47

розділ 3

Особливості проявів остеоартрозу у підлітків на тлі гіпермобільного синдрому_______________________________

48

розділ 4

Психологічні особливості підлітків, хворих на остеоартроз___

66

розділ 5

Характеристика мікроциркуляторних розладів у підлітків, хворих на остеоартроз___________________________________

79

5.1

Стан системи мікроциркуляції у підлітків, хворих на остеоартроз, за даними капіляроскопії нігтьового ложа_______

79

5.1.1

Характеристика судинних порушень у хворих на остеоартроз ___________________________________________

79

5.1.2

Оцінка внутрішньосудинних мікроциркуляторних порушень у підлітків, хворих на остеоартроз __________________________

99

5.1.3

Особливості периваскулярного фону у хворих на остеоартроз____________________________________________

105

5.2

Характеристика мікроциркуляторних порушень за даними лазерної доплерівської флоуметрії________________________

110

5.3

Внесок запального процесу у розвиток остеоартрозу_________

114

розділ 6

Стан вегетативної нервової системи у підлітків, хворих на остеоартроз____________________________________________

123

6.1

Вихідні спектральні характеристики вегетативного регулювання у хворих на остеоартроз підлітків_____________

124

6.2

Оцінка реактивності вегетативної нервової системи у хворих на остеоартроз та у підлітків із гіпермобільним синдромом на тлі остостатичної проби_________________________________

135

розділ 7

Доповнення до діагностики та механізмів розвитку остеоартрозу на тлі гіпермобільного синдрому______________

146

7.1

Взаємозв’язки між показниками системи мікроциркуляції, вегетативної нервової системи та імунітету у хворих на остеоартроз____________________________________________

146

7.2

Діагностика остеоартрозу у підлітків______________________

152

розділ 8

Обговорення результатів дослідження_____________________

156

Висновки______________________________________________

169

Практичні рекомендації_________________________________

171

Список використаних джерел____________________________

172

ВСТУП

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Захворювання опорно-рухового апарату, які включають у себе різноманітні клінічні форми, на наш час відносяться до найбільш поширеної патології. Серед них провідне місце займає остеоартроз (ОА), який на сьогодні представляє собою як загально-медичну, так і соціально-економічну проблему, що визначається хронічним прогресуючим перебігом захворювання, втратою працездатності і інвалідизацією пацієнтів, зниженням якості їх життя, значними фінансовими витратами [1, 2, 62].
Актуальність проблеми збільшується в зв’язку з тим, що за останні роки ОА не тільки поширюється серед населення, але й нерідко його розвиток починається у більш молодому віці, й навіть у підлітків [91, 92]. Обговорюється теза, що ОА у дорослих це дегенеративний процес у суглобах, який дебютував у більш молодому віці. Значні досягнення, отримані останнім часом у вивченні ОА, стосуються здебільшого розгорнутих стадій хвороби у дорослих. Але важливим стосовно уповільнення прогресування захворювання і попередження інвалідизації є визначення ранніх проявів ОА та призначення адекватного лікування на початкових етапах його становлення [111].
ОА у підлітків присвячені поодинокі дослідження. Так, Лебець І.С. зі співав. встановлено, що в основі руйнівних змін у хрящі при ОА в осіб підліткового віку є порушення у метаболізмі основних його компонентів протеогліканів та колагену [93]. На тлі цього автори спостерігали активацію лізосомальних, протеолітичних ферментів, зміни в імунному гомеостазі і спробували визначити найбільш інформативні діагностичні ознаки захворювання [175]. В той же час остаточно проблема механізмів формування ОА у цьому віці та його діагностики залишається невирішеним.
Певна увага дослідників в останнє десятиріччя приділяється питанням дисплазії сполучної тканини, в основі розвитку якої значна роль відводиться генетично детермінованому дефекту синтезу та метаболізму фібрилярних структур, що проявляється, частіше за все, аномаліями колагену та еластину. До частих проявів дисплазії сполучної тканини відноситься гіпермобільний синдром (ГМС), який розглядається як фактор ризику розвитку ОА, за рахунок того, що підвищена суглобова рухливість призводить до нерівномірного розподілу навантаження і сприяє ушкодженню суглобових поверхонь і появі ознак ОА [16, 18, 78]. Незважаючи на те, що ГМС досить часто зустрічається серед осіб підліткового віку, його патогенетичний внесок у формування ОА не визначено. Збільшення одночасно поширеності ГМС та ОА й „омолодження” останнього посилює необхідність вирішення питання щодо ролі ГМС у розвитку ОА, особливо в підлітковій віковій групі. Не уточненою у цьому віці при формуванні ОА залишається значущість змін у системі мікроциркуляції та вегетативному забезпеченні хворих. Недостатній рівень уявлень щодо зазначеного і відсутність сучасних розробок у даному напрямку зменшують можливості адекватної терапії і сприяють прогресуванню змін у суглобах, починаючи з періоду пубертату.

ЗВ'ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ

Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідної роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна і ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України» „Вивчити особливості дебюту остеоартрозу в підлітків із урахуванням ключових механізмів формування захворювання” (номер державної реєстрації 0105U002437).

МЕТА І ЗАДАЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета даної роботи удосконалення діагностики остеоартрозу у підлітків на основі визначення змін у стані мікроциркуляції, вегетативної нервової системи, імунного гомеостазу, ролі у проявах і розвитку захворювання гіпермобільного синдрому та психологічних особливостей хворих.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено наступні задачі дослідження:
1. Надати характеристику проявам остеоартрозу у підлітків з оцінкою профілю больового синдрому.
2. Вивчити психологічні особливості підлітків, хворих на остеоартроз.
3. Дослідити стан системи мікроциркуляції у підлітків із остеоартрозом та визначити зв'язок змін у мікроциркуляторному руслі з порушеннями в імунологічному гомеостазі.
4. З’ясувати особливості вегетативного регулювання при остеоартрозі у підлітків і їх вплив на стан мікроциркуляторного русла.
5. Виявити зв'язок між показниками імунітету, мікроциркуляції, вегетативної нервової системи та його роль у формуванні остеоартрозу у підлітків.
6. Доповнити критерії діагностики остеоартрозу у підлітків, який сформувався на тлі гіпермобільного синдрому.

Об’єкт дослідження: остеоартроз на тлі гіпермобільного синдрому у підлітків.

Предмет дослідження: клініко-рентгенологічні прояви остеоартрозу, психологічні особливості хворих на остеоартроз підлітків, стан системи мікроциркуляції та вегетативної нервової системи, показники імунного гомеостазу при остеоартрозі, що розвинувся на тлі гіпермобільного синдрому.
Методи дослідження: загальноклінічні дослідження; рентгенографія суглобів; лабораторні для визначення гострої фази запалення (клінічний аналіз крові, рівень глікопротеїдів, серомукоїду, сіалових кислот, С-реактивного протеїну); імунологічні популяції та субпопуляції лімфоцитів Т-загальні лімфоцити (СD3+), Т-хелпери (СD4+), Т-супресори (СD8+), Т-активні лімфоцити, В-лімфоцити (СD19+), сироваткові імуноглобуліни (Іg) класів А (Іg А), М (Іg М), G (Іg G), комплемент, циркулюючі імунні комплекси (ЦІК), фагоцитарне число (Фч), фагоцитарний індекс (Фі), спонтанний та індукований НСТ-тест, інтерлейкіни (ІЛ) − ІЛ-1β, ІЛ-6, фактор некрозу пухлини-α (ФНП-α); апаратні (лазерна доплерівська флоуметрія, капіляроскопія нігтьового ложа, дистанційна інфрачервона термографія, варіабельність серцевого ритму); психологічні − «Тип отношения к болезни», «Патохарактерологический опросник для подростков», тест Айзенка (шкала нейротизму), кольоровий тест Люшера (визначення емоційного стресу). Аналітико-статистичний метод.

НАУКОВА НОВИЗНА ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Визначено провідні клінічні ознаки остеоартрозу у підлітків на тлі гіпермобільного синдрому. Встановлено переважання у проявах остеоартрозу у підлітків артралгій механічного типу і рентгенологічних змін у суглобах, що відповідають першій стадії деструктивних порушень. Уперше надано характеристику профілю больового синдрому при цьому захворюванні у даного контингенту.
Виявлено вплив на ступінь вираженості клінічної симптоматики захворювання психологічних особливостей підлітків, становлення яких відбувається на тлі відхилень у вегетативному регулюванні.
Уперше встановлено, що при ОА у підлітків мають місце виражені та поширені зміни у різних ланках мікроциркуляторного русла (МР) зі зниженням інтенсивності мікроциркуляторних процесів і резервних можливостей системи мікроциркуляції (МЦ), що сприяє недостатньому кровопостачанню елементів суглоба. Виявлено вплив на розлади у системі МЦ імунопатологічних процесів, які мають імунозапальний характер, що підтверджується змінами у системах імунітету у вигляді депресії Т-ланки і активації В-ланки на тлі зниження поглинальної здатності нейтрофилів та підвищення вмісту цитокінів.
Уперше була визначена у розвитку мікроциркуляторних порушень при остеоартрозі у підлітків роль розладів у вегетативному регулюванні. Отримано дані щодо переважання у хворих на ОА симпатикотонії, яка збільшується за частотою, як і порушення стосовно вегетативної реактивності, зі збільшенням тривалості захворювання.
Розширено уявлення щодо патогенезу ОА у підлітків. Дані факторного аналізу, кореляційних зв’язків між показниками свідчать про значущість у формуванні деструктивних процесів у хрящі мікроциркуляторних розладів, імунних запальних реакцій, змін у вегетативному регулюванні та їх взаємодії.
Уперше в підлітковому віці визначено високу діагностичну інформативність, поряд із клінічними, ряду показників систем імунітету, мікроциркуляції, вегетативної нервової системи, певних характеристик особистості, котрі можуть розглядатися як додаткові ознаки до існуючих діагностичних критеріїв захворювання у підлітків.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Доведено необхідність підвищеної уваги педіатрів, ревматологів, сімейних лікарів до значущості гіпермобільного синдрому як фактора ризику розвитку остеоартрозу, особливо в разі наявності змін у мікроциркуляторному руслі (звивистість капілярних бранш, зниження кількості функціонуючих капілярів, феномен агрегації еритроцитів), вегетативній нервовій системі (низька потужність відділів вегетативної нервової системи, низька вегетативна реактивність), урахування яких дозволить прогнозувати формування хвороби, планувати та проводити раціональні заходи стосовно її первинної профілактики.
Використання у практиці лікарів визначених на основі проведеного дослідження високоінформативних ознак остеоартрозу на тлі гіпермобільного синдрому із включенням поряд із клінічними симптомами показників системи мікроциркуляції, вегетативної нервової системи, сприятиме більш ранній діагностиці захворювання, своєчасному призначенню лікування.
Урахування порушень у системах імунітету, мікроциркуляції, вегетативної нервової системи та закономірностей їх розвитку дозволить із урахуванням особливостей перебігу захворювання планувати адекватну терапію, що знизить темпи прогресування хвороби, частоту ранньої інвалідизації пацієнтів.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ЗДОБУВАЧА

Автором самостійно проведено інформаційний пошук, аналіз вітчизняної та іноземної літератури за темою дисертації, набір клінічного матеріалу, обстеження хворих, оцінка їх клінічного стану, визначення ступеня гіпермобільності суглобів, інтерпретація імунологічних, інструментальних показників. Психологічне тестування й оцінка його результатів проводилися спільно з психологами ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України». Самостійно створено комп’ютерну базу даних, виконано статистичну обробку і системний аналіз отриманих результатів із залученням математичних функцій, а також самостійно обґрунтовано і сформульовано положення дисертації, проведено оформлення роботи та підготовкунаукових даних до публікацій і виступів на конференціях.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДИСЕРТАЦІЇ

Основні положення дисертації викладено на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (м. Євпаторія, 2007, 2008), XVI міській науково-практичній конференції лікарів-педіатрів (м. Харків, 2007), XII міжнародному конгресі студентів та молодих вчених (м. Тернопіль, 2008), засіданні товариства ревматологів (м. Харків, 2006, 2007, 2008).

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ В ПРАКТИКУ

Результати дисертаційної роботи впроваджено в роботу клініки і поліклініки ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України», Інституті кардіології імені М.Д. Стражеска, у педагогічному процесі кафедри педіатрії акушерства та гінекології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харківській районній лікарні відновного лікування в смт. Буди.

ПУБЛІКАЦІЇ

За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з них 4 статі у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 9 − тези і матеріали конгресів, конференцій. Видано інформаційний лист.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні діагностики остеоартрозу на підставі вивчення стану мікроциркуляції, вегетативної нервової системи, особливостей особистості хворих, встановлення структурно-функціональних взаємозв’язків між показниками мікроциркуляції, імунітету, вегетативного регулювання, визначення ролі гіпермобільного синдрому у розвитку захворювання та виділення високоінформативних критеріїв диференційної діагностики цієї патології з гіпермобільним синдромом.
1. Провідними маніфестними клінічними ознаками остеоартрозу у підлітків є: характерний профіль больового синдрому з переважанням артралгій механічного типу (78,30 %) на тлі хрускотіння у суглобах при відсутності порушень їх функціональної здатності. До початкових рентгенологічних проявів остеоартрозу у підлітків на тлі гіпермобільного синдрому відносяться: загостреність та подовженість міжвиросткових підвищень великогомілкових кісток (78,30 %), помірне звуження суглобових щілин (90,57 %).
2. Ступінь вираженості больового синдрому у підлітків, хворих на остеоартроз, має зв’язок з психологічними особливостями особистості (r=0,41, p < 0,05), які характеризуються ознаками емоційної нестабільності (31,13 %), формуванням певних типів ставлення до хвороби (ергопатичний - 36,62 %, анозогнозичний 25,41 % та гармонійний 22,54 %) та типів акцентуацій характеру. Серед останніх найбільш часто виявляються істероїдний (23,31 %), лабільний (20,34 %) і епілептоїдний (20,34 %) варіанти.
3. У підлітків, хворих на остеоартроз, порушення у системі мікроциркуляції торкаються різних її ланок і у більшості осіб проявляються змінами в архітектоніці судин, їх звивистістю (85,87 %), спазмом артеріального відділу та розширенням венозного (64,15 %), зменшенням кількості капілярів (64,13 %) та рядків (86,96 %), їх скороченням (35,87 %), агрегацією еритроцитів (48,11 %), відкритими артеріовенозними анастомозами (22,64 %), зниженням інтенсивності мікроциркуляторних процесів (рs < 0,001) та резервних можливостей мікроциркуляторного русла (рs < 0,001). Частота мікроциркуляторних відхилень зростає зі збільшенням тривалості захворювання (рφ < 0,05-0,001).
4. Розлади у мікроциркуляторному руслі пов’язані з розвитком імунозапального автоімунного процесу, який підтверджується дисбалансом Т- і В-ланок імунітету у вигляді депресії Т- та активації В-ланки зі зниженням CD3+ (рs < 0,001), CD4+ (рs < 0,01), CD8+ (рs < 0,05), підвищенням CD19+ (рs < 0,001), імуноглобулінів А (рs < 0,001), G (рs < 0,01) на тлі зниження поглинальної здатності фагоцитарних нейтрофилів та гіперпродукції прозапальних цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-6, ФНП-α (рs < 0,001). Визначено тісну кореляційну залежність між імунними показниками й уповільненням кровообігу (r=0,53, p < 0,05), прозорістю фону (r=0,47, p < 0,05), резервними можливостями мікроциркуляторного русла (r=0,68, p < 0,05).
5. Формування остеоартрозу у підлітків відбувається на тлі відхилень у вегетативному регулюванні. У значної кількості осіб (44,79 %) реєструється вихідна симпатикотонія. Ваготонія спостерігається лише у 23,96 %. Порушення щодо вегетативної реактивності, а саме недостатня відповідь відділів вегетативної нервової системи на ортостатичну пробу, зростають зі збільшенням тривалості захворювання (рφ < 0,05-0,01). Більш знижена адаптаційна здатність до формування захворювання спостерігається у дівчат.
6. Відповідно статистично-математичної факторної моделі формування остеоартрозу важливе значення у розвитку захворювання відводиться взаємодії між показниками імунітету, мікроциркуляції і вегетативної нервової системи. Визначено, що порушення у системі мікроциркуляції займають одне зі значущих місць у механізмах становлення дегенеративних змін у хрящі і тісно пов’язані з імунологічними факторами запалення та особливостями у вегетативному регулюванні, яке має спрямованість на переважання впливу симпатичної ланки вегетативної нервової системи.
7. Найбільш інформативними показниками для диференційної діагностики остеоартрозу на тлі гіпермобільного синдрому із гіпермобільним синдромом без ознак остеоартрозу є наступні: артралгії після фізичного навантаження, загостреність та подовження міжвиросткових підвищень великогомілкових кісток, САВ 1:3 («помірний» спазм), звуження суглобових щілин, артралгії надвечір, помірна звивистість венозного відділу капіляра, наявність внутрішньосудинних змін, зниження швидкості капілярного кровообігу, артеріовенозні анастомози.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні діагностики остеоартрозу на підставі вивчення стану мікроциркуляції, вегетативної нервової системи, особливостей особистості хворих, встановлення структурно-функціональних взаємозв’язків між показниками мікроциркуляції, імунітету, вегетативного регулювання, визначення ролі гіпермобільного синдрому у розвитку захворювання та виділення високоінформативних критеріїв диференційної діагностики цієї патології з гіпермобільним синдромом.
1. Провідними маніфестними клінічними ознаками остеоартрозу у підлітків є: характерний профіль больового синдрому з переважанням артралгій механічного типу (78,30 %) на тлі хрускотіння у суглобах при відсутності порушень їх функціональної здатності. До початкових рентгенологічних проявів остеоартрозу у підлітків на тлі гіпермобільного синдрому відносяться: загостреність та подовженість міжвиросткових підвищень великогомілкових кісток (78,30 %), помірне звуження суглобових щілин (90,57 %).
2. Ступінь вираженості больового синдрому у підлітків, хворих на остеоартроз, має зв’язок з психологічними особливостями особистості (r=0,41, p < 0,05), які характеризуються ознаками емоційної нестабільності (31,13 %), формуванням певних типів ставлення до хвороби (ергопатичний - 36,62 %, анозогнозичний 25,41 % та гармонійний 22,54 %) та типів акцентуацій характеру. Серед останніх найбільш часто виявляються істероїдний (23,31 %), лабільний (20,34 %) і епілептоїдний (20,34 %) варіанти.
3. У підлітків, хворих на остеоартроз, порушення у системі мікроциркуляції торкаються різних її ланок і у більшості осіб проявляються змінами в архітектоніці судин, їх звивистістю (85,87 %), спазмом артеріального відділу та розширенням венозного (64,15 %), зменшенням кількості капілярів (64,13 %) та рядків (86,96 %), їх скороченням (35,87 %), агрегацією еритроцитів (48,11 %), відкритими артеріовенозними анастомозами (22,64 %), зниженням інтенсивності мікроциркуляторних процесів (рs < 0,001) та резервних можливостей мікроциркуляторного русла (рs < 0,001). Частота мікроциркуляторних відхилень зростає зі збільшенням тривалості захворювання (рφ < 0,05-0,001).
4. Розлади у мікроциркуляторному руслі пов’язані з розвитком імунозапального автоімунного процесу, який підтверджується дисбалансом Т- і В-ланок імунітету у вигляді депресії Т- та активації В-ланки зі зниженням CD3+ (рs < 0,001), CD4+ (рs < 0,01), CD8+ (рs < 0,05), підвищенням CD19+ (рs < 0,001), імуноглобулінів А (рs < 0,001), G (рs < 0,01) на тлі зниження поглинальної здатності фагоцитарних нейтрофилів та гіперпродукції прозапальних цитокінів ІЛ-1β, ІЛ-6, ФНП-α (рs < 0,001). Визначено тісну кореляційну залежність між імунними показниками й уповільненням кровообігу (r=0,53, p < 0,05), прозорістю фону (r=0,47, p < 0,05), резервними можливостями мікроциркуляторного русла (r=0,68, p < 0,05).
5. Формування остеоартрозу у підлітків відбувається на тлі відхилень у вегетативному регулюванні. У значної кількості осіб (44,79 %) реєструється вихідна симпатикотонія. Ваготонія спостерігається лише у 23,96 %. Порушення щодо вегетативної реактивності, а саме недостатня відповідь відділів вегетативної нервової системи на ортостатичну пробу, зростають зі збільшенням тривалості захворювання (рφ < 0,05-0,01). Більш знижена адаптаційна здатність до формування захворювання спостерігається у дівчат.
6. Відповідно статистично-математичної факторної моделі формування остеоартрозу важливе значення у розвитку захворювання відводиться взаємодії між показниками імунітету, мікроциркуляції і вегетативної нервової системи. Визначено, що порушення у системі мікроциркуляції займають одне зі значущих місць у механізмах становлення дегенеративних змін у хрящі і тісно пов’язані з імунологічними факторами запалення та особливостями у вегетативному регулюванні, яке має спрямованість на переважання впливу симпатичної ланки вегетативної нервової системи.
7. Найбільш інформативними показниками для диференційної діагностики остеоартрозу на тлі гіпермобільного синдрому із гіпермобільним синдромом без ознак остеоартрозу є наступні: артралгії після фізичного навантаження, загостреність та подовження міжвиросткових підвищень великогомілкових кісток, САВ 1:3 («помірний» спазм), звуження суглобових щілин, артралгії надвечір, помірна звивистість венозного відділу капіляра, наявність внутрішньосудинних змін, зниження швидкості капілярного кровообігу, артеріовенозні анастомози.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева Л.И. Современные представления о диагностике и лечении остеоартроза // Русский мед. журн. 2000. Т.9, № 8. С.369-371.
2. Ананьева Л.П. Лечение анальгетиками центрального действия хронического болевого синдрома при заболеваниях костно-мышечной системы. / Л.П. Ананьева, Р.М. Балабанова // Consilium medicum. 2001. Т.3, №9. С. 428432.
3. Андреев С. Коллаген: структура и функции // Косметика и медицина. 2001. − № 4. С. 14-23.
4. Андрейчин М.А. Теплобачення в медицині. К.: Знання, 1990. 48 с.
5. Апанасенко Г.Л. Якість життя як сучасна прикладна проблема медицини / Г.Л. Апанасенко, Н.І. Чабаненко //Охорона здоров’я України. 2003. - №2. С. 55-59.
6. Артеменко Н.А. Особенности прогрессирования и лечения остеоартроза / Н.А. Артеменко, М.А. Чвамания //Человек и лекарство. 2005. Т.13, № 7. С. 403-407.
7. Баевский Р.М. Анализ вариабельности сердечного ритма: история и философия, теория и практика // Клинич. информатика и телемедицина. 2004. №1. С. 54-64.
8. Баевский Р.М. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения / Р.М. Баевский, Г.Г. Иванов // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2001. №3.С. 108-127.
9. Балабанова Р.М. Ревматоидный артрит. / Р.М. Балабанова, В.А. Насонова, Н.В. Бунчук // Ревматические болезни. М., 1997. С. 257-294.
10. Баркаган З.С. Основы диагностики нарушений гемостаза. / Баркаган З.С., Момот А.П. М.: Нью-диамед-АО, 1999. 224 с.
11. Батаршев А.В. Диагностика пограничных расстройств личности и поведения. М.: Издательство института психотерапии, 2004. 320 с.
12. Беленький А.Г. Генерализованная гипермобильность суставов и другие соединительнотканные синдромы // Научно-практическая ревматология. 2001. №4. С. 40-48.
13. Беленький А.Г. Гипермобильность суставов и гипермобильный синдром: распространенность и клинико-инструментальная характеристика: Автореф. дис д-ра мед. наук. М., 2004. 59 с.
14. Беленький А.Г. Гипермобильный синдром невоспалительное заболевание соединительной ткани // Consilium medicum. − 2006. − № 8. − С. 15-19.
15. Беленький А.Г. Лечение гипермобильного синдрома // РМЖ. 2005. Т. 13, №24. С. 1602-1605.
16. Беленький А.Г. Остеоартроз и гипермобильность суставов // Клиническая геронтология. 2004. №6. С. 36-38.
17. Беленький А.Г. Причины болевого синдрома в области стопы при генерализованной гипермобильности суставов // Российская ревматология. 1999. №5. С. 29-34.
18. Беленький А.Г. Синдром гипермобильности суставов в общей практике // Лечащий врач. − 2001. − № 5-6. − С. 25-35.
19. Белоносова С.В. Синдром гипермобильности суставов: особенности клиники, подходы к лечению // 4 Всесоюзный съезд ревматологов: Материалы конф. Минск, 1991. С. 14-15.
20. Блинникова О.Е Гипермобильность суставов в детском возрасте / О.Е. Блинникова, В.А. Румянцева // Педиатрия. 2001. − № 1. С. 68-76.
21. Бобров О.В. Дослідження варіабельності серцевого ритму у кардіологічній практиці: Метод. рек. / Сост.: О.В. Бобров, В.М. Чубучний, О.Й. Жаріков. К., 1999. 25 с.
22. Бойко А.М. Застосування препарату мукосат у лікуванні остеоартрозу колінного суглоба // Вісн. ортопедії, травматології та протезування. 2006. №2. С. 77-79.
23. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. Спб., 2000. 200 с.
24. Васенко Ю.Ю. Спектральный анализ вариабельности ритма сердца в оценке состояния вегетативной нервной системы у здоровых детей / Ю.Ю. Васенко, Н.А. Геппе, О.С. Глазачев //Рос. педиатр. журн. 1999. №3. С. 23-27.
25. Возианов А.Ф. Цитокины. Биологические и противоопухолевые средства / А.Ф. Возианов, А.К. Бутенко, К.П. Зак. К.: Наук. думка, 1999. − 313 с.
26. Волошин Г.Г. Тепловий рисунок шкіри здорової людини // Лікарська справа. 2002. №1. С. 20-24.
27. Воробьева О.В. Клинические особенности депрессии в общемедицинской практике // Consilium medicum. 2004. Т.6, №2. С. 154-158.
28. Гайко Г.В. Остеоартроз медико-соціальна проблема та шляхи її вирішення // Вісник. ортопедії, травматології та протезування. 2003. №4. С. 5-8.
29. Гауэрт В.А. Влияние ряда факторов на развитие остеоартроза при синдроме гипермобильности суставов // Научнопрактическая ревматология. 2000. № 4. С. 36-37.
30. Гершанович М.А. Тепловидение и его применение в медицине. М.: Медицина, 1981.- 62 с.
31. Глазунов А.В. Остеоартроз: инфекция и антибактериальная терапия / А.В. Глазунов, Е.В. Жиляев, А.В. Бородачева // Рос. мед. вестник. 1998.Т.3,№3. С. 43-50.
32. Гнилорыбов А.М. Роль олигомерного матриксного протеина хряща в диагностике поражения суставов / А.М. Гнилорыбов, Т.П. Хрещакова // Укр. ревматол. журн. − 2004. − Т.17, № 3. − С. 8-11.
33. Головач І.Ю. Маркери хрящового і кісткового метаболізму у хворих на остеоартроз / І.Ю. Головач, І.П. Семенів // Укр. ревматол. журн. 2005. № 4. С. 22-26.
34. Головской Б.В. Наследственная дисплазия соединительной ткани в практике семейного врача / Б.В. Головской, Л.В. Усольцева, Н.С. Орлова // Рос. сем. врач. 2002. №4. С. 52-58.
35. Голубев Г.Д. Молекулярная патология остеоартроза как основа для создания патогенетически обоснованной структурно-модифицирующей терапии / Г.Д. Голубев, О.С. Кригштейн // Международный журнал медицинской практики. 2005. №2. С. 30-37.
36. Григорьева В.Д. Новые подходы к применению физических факторов в практике медицинской реабилитации больных остеоартрозом / В.Д. Григорьева, Д.В. Суздальский, Н.Е. Федорова //Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 2000. − № 1. С. 3-7.
37. Давыдов С.О. Состояние фагоцитарной активности и кислородзависимого метаболизма нейтрофилов крови больных деформирующим коксартрозом / С.О. Давыдов, А.В. Алейниченко, В.А. Шильников // Бюлетень СО РАМН. 2003. №2. С. 116-119.
38. Демин В.Ф. Значение соединительнотканных дисплазий в патологии детского возраста / В.Ф. Демин, С.О. Ключников, М.А. Ключникова // Вопросы современной педиатрии. 2005. Т. 1, № 4. С. 50-56.
39. Дисплазия соединительной ткани и полиорганная патология у детей школьного возраста / К.Ю. Николаев, Э.А. Отева, А.А. Николаева, И.М. Гичева // Педиатрия. 2006. №2. С. 89-91.
40. Драгунский В.В. Цветовой личностный тест: Практическое пособие. М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2003. 448 с.
41. Жиляев А.А. Нестабильность коленного сустава у больных пожилого и старческого возраста // Клиническая геронтология. 2005. №4. С.47-51.
42. Заболотных И.И. Использование тепловидения для диагностики синовита, бурсита, тендовагинита у больных деформирующим остеоартрозом / И.И. Заболотных, В.М. Балабуткина, В.А. Парилова // Ревматология. 1985. №3. С. 48-52.
43. Загуровский В.М. Стрессорная реакция взгляд на проблему / В.М. Загуровский, В.В. Никонов // Врачеб. практика. 2003. №5. С. 4-8.
44. Зазірний І.М. Сучасні погляди на етіологію і патогенез остеоартрозу // Лікар. справа. 2003. № 2. С. 7-12.
45. Зазірний І.М. Хірургічне лікування остеоартрозу колінного суглоба. / І.М. Зазірний, М.К. Терновий. − К.: Навчальна школа, 2005. 189 с.
46. Золотарева Н.А. Клинико-инструментальные признаки гипермобильного синдрома // Український ревматологічний журнал. − 2003. − Т. 14, № 4. − С. 63-64.
47. Золотарева-Андреева Н.А. Гипермобильный синдром: клиника, диагностика, наследственные механизмы // Вестник проблем современной медицины. 1999.− № 5. С. 31-33.
48. Зотов А.А. Микроциркуляторные и гемореологические нарушения у больных первичным остеоартрозом и их коррекция / А.А. Зотов, Ю.А. Кузнєцов, А.А. Цвєтков // Патоморфология и клиническая патология сердца и сосудов: Сб. науч. трудов Ярославского мед. ин-та. Ярославль, 1990. С. 71-79.
49. Зупанець І.А. Особливості механізму дії глюкоза міну на хрящ суглобів / І.А. Зупанець, В.О. Туликов, С.М. Осадченко //Клінічна фармація. 2001. Т.5, №1. С. 14-17.
50. Іванов Н.Я. Усовершенствование процедуры обработки результатов, полученных с помощью Патохарактерологического диагностического опросника для подростков / Н.Я. Іванов, А.Е. Личко // Патохарактерологические исследования у подростков. Л., 1981. С. 5-28.
51. Ильина С.С. Значение различных методов анализа вариабельности сердечного ритма в кардиологии / С.С.Ильина, А.С.Чернев, И.П. Ефимова // Вестн. ОГУ. 2003. №5. С. 115-120.
52. Исаев М.Р. Гипермобильность суставов: распространенность и некоторые клинические проявления //Научно-практическая ревматология. 2003. − № 4. С. 23-26.
53. Каменев Ю.Ф. Боль в суставах при деформирующем артрозе. Петрозаводск: ИнтелТек, 2004. 97 с.
54. Каменев Ю.Ф. Патогенез и лечение болевого синдрома при деформирующем артрозе крупных суставов / Ю.Ф. Каменев, М.А. Берглезов, Н.Д. Батоенов // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.И. Пирогова. 1996. №4. С. 48-52.
55. Качество жизни больных остеоартрозом среди жителей г. Якутска / А.Е. Михайлова, В.Г. Кривошапкин, Р.Н. Протопопова и др. // Дальневосточный медицинский журнал. 2005. №1. С. 16-18.
56. Качество жизни больных остеоартрозом с явлениями синовита / Л.В. Попова, О.Ю. Майко, Г.Г. Багирова и др. // Клиническая геронтология. 2004. №9. С. 82.
57. Квейзер Реман. Как контролировать боль при остеоартрите. Современные методы лечения / Реман Квейзер, Лейн Нэнси // Медицина сегодня. 2004. Т. 156, № 16. С. 6-7.
58. Киселев А.Р. Оценка вегетативного управления сердцем на основе спектрального анализа вариабельности сердечного ритма / А.Р. Киселев, В.Ф. Киричук, В.И. Гридиев // Физиология человека. 2005. Т.31, №6. С. 37-43.
59. Клиническое значение биомикроскопии бульбарной конъюнктивы в педиатрической практике / И.Г. Михеева, Е.А. Уфимцева, О.В. Михеев и др. // Педиатрия. 2007. Т.86, №2. С. 99-101.
60. Клиническая ревматология. / Под ред. акад. В.А. Насоновой. М.: Медицина, 1997. 560 с.
61. Коваленко В.Н. Морфологические аспекты експериментального моделирования остеоартроза / В.Н. Коваленко, Н.А. Корж, Н.В. Дедух //Укр. ревматол. журн. 2005. №2. С. 18-22.
62. Коваленко В.Н. Остеоартроз: Практическое руководство. 2-е изд., перераб. и доп. / В.Н. Коваленко, О.П. Борткевич К.: Морион, 2005. 592 с.
63. Коваленко В.Н. Остеоартроз: теория и практика консервативного лечения / В.Н. Коваленко, Г.А. Проценко, М.Н. Царенок // Врачеб. практика. 1998. №1. С. 12-14.
64. Коваленко В.Н. Проблема остеоартроза с позиций системного анализа / В.Н. Коваленко, В.К. Казимирко, В.И. Мальцев //Укр. ревматол. журн. 2005. № 4. С. 53-60.
65. Коваленко В.Н. Ревматологическая служба в Украине // Доктор. 2001.− № 2. С. 7-9.
66. Коваленко В.М. Кількісна оцінка прогресування рентгенологічних феноменів остеоартрозу колінних суглобів / В.М. Коваленко, О.П. Борткевич // Укр. ревматол. журн. 2004. Т. 17, № 3. С. 3-7.
67. Коваленко В.М. Стан ревматології в Україні: медико-соціальні аспекти та напрямки подальшого розвитку // Укр. ревматол. журн. 2002. № 2. С. 3-8.
68. Коваленко В.М. Ревматичні хвороби в Україні: медико-соціальна актуальність, напрямки вдосконалення діагностики та лікування // Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії: Матеріали Пленуму правління асоціації ревматологів України. Київ, 2006.
69. Коваленко В.М. Ревматичні хвороби суглобів: медико-соціальні проблеми в Україні та шляхи їх вирішення / В.М. Коваленко, Н.М. Шуба // Укр. ревматол. журн. 2003. − № 3. С. 3-7.