ПОРУШЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ТОВСТОЇ КИШКИ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

Зімницька Тетяна Василівна

УДК 616. 345 009.1 5.053.2: 616.34 008.6

ПОРУШЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ТОВСТОЇ КИШКИ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

14.01.10. педіатрія
Дисертація
на здобуття наукового ступеню
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор мед. наук, професор
Бєлоусов Юрій Володимирович

Харків 2008

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ЗНАКІВ______________________ 4
ВСТУП__________________________________________________________ 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
РУХОВА АКТИВНІСТЬ ТОВСТОЇ КИШКИ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ___________________________________10
1.1 Етіологічні та патогенетичні чинники порушення рухової активності
товстої кишки при синдромі подразненого кишечнику у дітей_______10
1.2 Методи дослідження рухової активності товстої кишки у дітей із
синдромом подразненого кишечнику____________________________ 23
1.3 Принципи корекції рухової активності товстої кишки у дітей із
синдромом подразненого кишечнику____________________________ 28
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ____________________ 34
2.1 Загальні методи дослідження дітей із синдромом подразненого кишечнику__________________________________________________ 34
2.2 Електроентерографічний метод дослідження стану рухової активності
товстої кишки _______________________________________________39

РОЗДІЛ З. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ_________________ 50
3.1. Аналіз клініко-анамнестичних даних_____________________________50
3.2. Результати інструментальних та лабораторних досліджень__________ 62
РОЗДІЛ 4. БІОЕЛЕКТРИЧНИЙ СТАН ТОВСТОЇ КИШКИ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ_____________________ 71
4.1. Зміни показників біоелектричної активності товстої кишки у дітей із
різними клінічними варіантами перебігу синдрому подразненого
кишечнику__________________________________________________ 71
4.2. Вплив стану товстої кишки (за показниками параклінічного дослідження)
на її біоелектричну активність _________________________________ 82
4.3. Вплив біогенних амінів та катехоламінів на показники біоелектричної
активності товстої кишки _______________________________________88
5. ПРИНЦИПИ КОРЕКЦІЇ РУХОВОЇ ДИСФУНКЦІЇ ТОВСТОЇ КИШКИ З УРАХУВАННЯМ СТАНУ ЇЇ БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ_____________________96
5.1. Принципи корекції рухової дисфункції товстої кишки з урахуванням
стану її біоелектричної активності______________________________ 100
5.2. Принципи призначення дуспаталіну при різних типах порушення рухової
активності товстої кишки ______________________________________99
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ________111
ВИСНОВКИ____________________________________________________ 124
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ____________________________________ 125
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ____________________________ 126

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

АБ абдомінальний біль
БЕА біоелектрична активність
СО слизова оболонка
СПК синдром подразненого кишечнику
СПК-М синдром подразненого кишечнику мішаний варіант
СПК-Д синдром подразненого кишечнику з діареєю
СПК-З синдром подразненого кишечнику із закрепом
СПК-Н некласифікований варіант синдрому подразненого кишечнику
ТК товста кишка
ЦНС - центральна нервова система
ШКТ шлунково-кишковий тракт

ВСТУП
Актуальність теми. Хвороби органів травлення відносяться до числа найбільш поширених захворювань дитячого віку [72]. Росповсюдженість гастроентерологічної патології у дітей в 2006 році по Україні становила 716,8 (на 10 тисяч дитячого населення) [55, 93].
Серед хронічних захворювань травної системи особливе місце займають ураження кишечнику. За даними зарубіжних авторів, серед усіх педіатричних відвідувань діти із хронічними закрепами становлять 5%, а серед відвідувань гастроентерологів 25% [202]. Досить часто зустрічаються в дитячому віці й функціональні порушення кишечнику. Особливу увагу надають в останній час синдрому подразненого кишечнику (СПК). Згідно статистичних даних, частота СПК в популяції становить 10-20% [70, 201].
Незважаючи на те, що численні дослідження присвячено вивченню синдрому подразненого кишечнику у дітей, багато питань етіології, патогенезу, класифікації, терапевтичних заходів залишаються невирішеними [101, 133, 187]. Синдром подразненого кишечнику вважається загальним захворюванням, дистальними проявами якого є порушення синхронізації моторної функції товстої кишки (ТК) та підвищення чутливості рецепторів товстої кишки до її розтягнення [28, 50, 24]. Важливу роль при цьому відіграють дисрегуляторні процеси, які відбуваються в коркових та підкоркових центрах, вегетативній нервовій системі, а також в периферичному нервово-рецепторному апараті кишечнику із системою нейротрансміттерів та біологічно активних речовин [152].
На думку багатьох авторів, порушення рухової активності товстої кишки лежить в основі формування основних клінічних прояв синдрому подразненого кишечнику, таких як абдомінальний біль, діарея, закреп, метеоризм [50, 38]. Вивчення стану рухової функції товстої кишки дуже важливе для клініцистів. Методи діагностики, що існують в медицині, а саме: балонокімографічні, рентгенологічні, радіосцинтіграфічні, достатньо інформативні, але широке застосування їх в педіатричній практиці неможливо через високу інвазивність. Саме тому, особливу увагу останнім часом надають електрогастроентерографії реєстрації біопотенціалів органів ШКТ з поверхні тіла дитини [131, 163]. Метод дозволяє об’єктивно оцінювати скорочувальну спроможність товстої кишки, тому що біоелектрична активність залежить як від стану тканинного метаболізму так і від стану нейрогуморальної регуляції [165].
Визначення біоелектричної активності товстої кишки сприяє кращому розумінню патогенезу синдрому подразненого кишечнику і робить підхід до корекції рухових дисфункцій товстої кишки більш диференційним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконано згідно плану Проблемної комісії АМН і МОЗ України «Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків» та є фрагментом науково-дослідницької роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти (№ державної реєстрації 0104U002511) «Функціональні та органічні захворювання шлунку та кишечнику, механізми формування, критерії діагностики та принципи корекції».
Об’єкт дослідження синдром подразненого кишечнику у дітей.
Предмет дослідження стан рухової активності товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику.
Методи дослідження. В роботі використані аналітичний, клінічний, ендоскопічний, рентгенологічний, ентерографічний, лабораторний та статистичний методи дослідження.
Мета дослідження. Підвищення ефективності діагностики та лікування синдрому подразненого кишечнику у дітей шляхом диференційного підходу до корекції рухових порушень товстої кишки з урахуванням її біоелектричної активності.
Задачі дослідження
1. Теоретично обґрунтувати та розробити методи оцінки у дітей стану
моторної функції та тонусу товстої кишки на підставі аналізу показників її біоелектричної активності до і після харчової стимуляції.
2. Дослідити стан рухової активності товстої кишки у дітей з різним
клінічним перебігом синдрому подразненого кишечнику.
3. Визначити у дітей із синдромом подразненого кишечнику стан
біоелектричної активності товстої кишки залежно від її анатомо-фізіологічних властивостей.
4. Вивчити вплив біогенних амінів та катехоламінів на показники
біоелектричної активності товстої кишки при синдромі подразненого кишечнику у дітей.
5. Обгрунтувати принципи диференційованої корекції рухових
дисфункцій товстої кишки з урахуванням її біоелектричної активності, порівняти ефективність дуспаталіну при різних типах порушення рухової активності товстої кишки у дітей із синдромом подразненого кишечнику.
Наукова новизна отриманих результатів
Удосконалено діагностику стану рухової активності товстої кишки, що базується на реєстрації її біопотенціалів з поверхні тіла дитини; розроблені методи оцінки моторної функції і тонусу товстої кишки на підставі аналізу показників її біоелектричної активності до і після харчової стимуляції; встановлені нормативи біоелектричної активності товстої кишки у дітей.
Вперше на підставі визначення біоелектричної активності товстої кишки встановлено, що різні клінічні прояви синдрому подразненого кишечнику зумовлені відповідними механізмами формування рухових дисфункцій товстої кишки.
Вперше доведено, що у дітей із синдромом подразненого кишечнику біоелектрична активність товстої кишки залежить від її анатомо-фізіологічних властивостей.
Поглиблено уявлення про роль біогенних амінів та катехоламінів у формуванні рухових порушень товстої кишки: вперше визначено характер їх впливу на показники біоелектричної активності товстої кишки у дітей при синдромі подразненого кишечнику.
Обґрунтовано принципи корекції порушень рухової активності товстої кишки з урахуванням її біоелектричної активності при синдромі подразненого кишечнику у дітей.
Вперше конкретизовано показання до призначення дітям із синдромом подразненого кишечнику дуспаталіну залежно від типу порушень рухової активності товстої кишки.
Практична значущість отриманих результатів
Аналіз показників біоелектричної активності товстої кишки у дітей та методи визначення на цій підставі стану моторної функції і тонусу товстої кишки дозволяють оцінювати скоротливу спроможність товстої кишки та диференційно підходити до корекції її рухових порушень (патент України на корисну модель 5009 «Спосіб диференційної діагностики моторної функції товстої кишки у дітей» від 05.07.04; патент України на корисну модель 13905 «Спосіб оцінки тонусу товстої кишки у дітей» від 14.11.05 р.).
Урахування стану біоелектричної активності товстої кишки в комплексному лікуванні дітей із синдромом подразненого кишечнику підвищує його ефективність.
Впровадження в практику. Методи діагностики моторної функції та тонусу товстої кишки у дітей впроваджені на базі 19-ї міської дитячої клінічної лікарні, обласного дитячого багатопрофільного санаторію м.Харків, Сумської міської дитячої лікарні. Теоретичні положення та практичні рекомендації, що представлено в дисертаційній роботі, використовуються під час проведення лекцій та практичних занять на циклах тематичного удосконалення, передатестаційних циклах і циклах спеціалізації з дитячої гастроентерології на кафедрі педіатричної гастроентерології та нутріціології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Особистий внесок здобувача. Проведено інформаційний пошук, аналіз і узагальнення наукових літературних даних та підготовлено огляд літератури, обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформулювано його мету та завдання. Розроблено методи визначення моторної функції та тонусу товстої кишки у дітей.
Самостійно проведено електроентерографічні дослідження у хворих із синдромом подразненого кишечнику і у дітей контрольної групи.
Самостійно розроблено карти обстеження хворих, виконано аналіз медичної документації, збір клінічного матеріалу і його інтерпретацію, виконано статистичну обробку одержаних даних, аналіз та узагальнення результатів, сформульовано висновки і практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Апробацію проведено на міжкафедральній нараді співробітників кафедр педіатричної гастроентерології і нутріціології, педіатрії, поліклінічної педіатрії, дитячої фтизіатрії та пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти. Основні положення дисертації доповідено на засіданні Харківського відділення асоціації педіатрів України (Харків, 2006), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту в дітей актуальна проблема дитячої гастроентерології» (Чернівці, 2006), на науково-практичній конференції «Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи» (Харків, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 самостійно та 1 у співавторстві статті у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, та 6 тез доповідей в матеріалах конгресів, форумів та науково-практичних конференцій, отримано 2 патенти на корисну модель (1 самостійно і 1 у співавторстві)

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове рішення актуального наукового завдання: підвищення ефективності діагностики та лікування синдрому подразненого кишечнику у дітей шляхом удосконалення методів діагностики рухової функції товстої кишки на підставі визначення її біоелектричної активності.
2. Нові методи визначення стану кишкової моторики за коефіцієнтом зросту базального сумарного потенціалу дії після харчової стимуляції та тонусу за коефіцієнтом співвідношення величини зросту базального сумарного потенціалу дії до зросту базальної кількості максимальних потенціалів дії надають можливість диференційовано оцінювати скорочувальну спроможність товстої кишки.
3. Різні клінічні прояви синдрому подразненого кишечнику супроводжуються відповідними порушеннями моторної функції товстої кишки: при закрепі відмічаються моторні дисфункціі товстої кишки переважно за гіпокінетичним типом; при діареї спостерігається тенденція до порушень моторної функції переважно за гіпокінетичним типом; при домінуванні абдомінального болю має місце тенденція до переважання гіперкінетичних дискінезій.
4. Різним варіантам клінічного перебігу синдрому подразненого кишечнику притаманні відповідні порушення тонусу товстої кишки: при закрепі переважно за гіпотонічним типом; при діареї спостерігається тенденція до переважання гіпотонічних тонусних дисфункцій; при домінуванні в клініці абдомінального болю відмічаються переважно гіпертонічні дистонії.
5. На біоелектричну активність товстої кишки впливають її анатомічні особливості, а також хімічні та мікроскопічні властивості калу: у дітей із розширеним просвітом товстої кишки (за результатами ректороманоскопії) та у дітей зі здовженням сигми (за результатами рентгенологічного дослідження) достовірно частіше відбувається порушення рухової активності товстої кишки за гіпокінетичним-гіпотонічним типом.
6. Характер кореляційних зв’язків між показниками біогенних амінів і біоелектричної активності товстої кишки вказує на те, що дія серотоніну спрямована на нормалізацію моторної функції товстої кишки і більш виразна у дітей з порушенням випорожнення; гістамін підсилює гіперкінетичні рухові порушення товстої кишки, що здебільше відбувається при спастичних станах товстої кишки.
7. Виявлено вплив норадреналіну на біоелектричну активність товстої кишки, який сприяє нормалізації моторної функції при гіпокінетичній дискінезії, особливо у дітей с порушенням випорожнення.
8. Обґрунтовано основні принципи корекції рухових порушень товстої кишки, доведено необхідність ураховувати стан її біоелектричної активності, для нормалізації якої доцільно використовувати дуспаталін. Найбільша ефективність препарату відзначається при гіперкінетичному-гіпертонічному типові порушення рухової активності товстої кишки.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Лікарям педіатрам рекомендовано у дітей із синдромом подразненого кишечнику вивчати характер порушення рухової активності товстої кишки з урахуванням її біоелектричної активності, реєстрацію якої доцільно проводити неінвазивним методом електроентерографії.
2. Типи порушення рухової активності товстої кишки слід визначати за значеннями коефіцієнтів моторної функції і тонусу товстої кишки: гіпокіне-тичний-гіпотонічний, гіпокінетичний-нормотонічний, нормокінетичний-гіпотонічний, гіперкінетичний-гіпертонічний, гіперкінетичний-нормотоні-чний, нормокінетичний-гіпертонічний.
3. В комплексну корекцію рухових розладів товстої кишки необхідно включати засоби, які нормалізують показники її біоелектричної активності. У якості препарату, що впливає на формування сумарного потенціалу дії на рівні гладком’язової клітини товстої кишки пропонується застосовувати дуспаталін в вікових дозах 2 рази на добу протягом 2 тиждні.
4. Показанням до призначення дуспаталіну є порушення рухової активності товстої кишки за гіперкінетичним-гіпертонічним типом. При гіпокінетичному-гіпотонічному стані товстої кишки також можливо застосовувати дуспаталін. При такому типові порушення рухової активності слід ураховувати величину базального сумарного потенціалу дії товстої кишки. Препарат призначають, якщо зазначений показник перевищує норматив (0,040,6 мВ).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Александрова В. А. Критерии дифференциальной диагностики синдрома раздраженной кишки в детском возрасте / В. А. Александрова, С. В. Рычкова // Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей. Материалы ХІІ конгресса детских гастроэнтерологов России / Под ред. акад. В. А. Таболина. М. : ИД МЕДПРАКТИКА М, 2005. С. 2028.
2. Аличева Э. И. Синдром раздраженного кишечника у детей / Э. И. Аличева, В. А. Филин // Педиатрия. 2001. № 5. С.6975.
3. Алінджи Нафаль. Клініко-патогенетичні механізми синдрому подразненого кишечнику у дітей : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.01.10. «Педиатрия» / Нафаль Алінджи Харьков, 2003. 23с.
4. Антонович В. Б. Рентгенодиагностика заболевания пищевода, желудка, кишечника / В. Б. Антонович // М.: «Медицина», 1987. 399. с.
5. Антропов Ю. Ф. Психоэмоциональный статус детей с нарушением моторики кишечника / Ю. Ф. Андропов, С. В. Бельмер, А. П. Пономарева // Молодое поколение ХХІ века: Актуальные проблемы социально-психологического здоровья. Материалы ІІ международного конгресса. Минск, 2003 С. 260261.
6. Аспекты психосоматических соотношений при синдроме раздраженного кишечника / Гарганеева Н. П., Карташова И. Г., Семке В. Я., Лебедева В. Ф. // Гастроэнтерология Санкт Петербурга. 2006. № 1 2. С.31.
7. Бабак О. Я., Харченко Н. В. Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения : справочник «VFDEMEDICUM Доктор Гастроэнтеролог » / О. Я. Бабак, Н. В. Харченко Киев, 2005. 320с.
8. Баранов А. А. Детская Гастроэнтерология / А. А. Баранов, Е. В Климанская, Г. В. Римарчук Москва : Медицина, 2002. 51с.
9. Баранская Е. К. Боль в животе, клинический подход к больному и алгоритм лечения. Место спазмолитической терапии в лечении абдоминальной боли / Е. К. Баранская // Фарматека. 2005. № 14. С. 4957.
10. Бару А. М. Методика исследования катехоламинов с повышеним специфичности риоксииндоловой процедуры / А. М. Бару, Т. П. Бойко // Актуальные проблемы экспериментальной и клинической эндокринологии. Х Республиканская конференция. Х., 1979. С. 126 127.
11. Безкаравайный Б. А. Дифференциальный диагноз запоров у детей Часть1 / Б. А. Безкаравайный, А. Н. Волошин // «Здоровье ребенка» 2006. №1. С. 107110.
12. Безкаравайный Б. А. Диагностика и лечение запоров у детей. Часть ІІ // Б. А. Безкаравайный, А. Н. Волошин // «Здоровье ребенка». 2006. №2. С. 7476.
13. Белоусов Ю. В. Синтропия и интерференция в детской гастроэнтерологии / Ю. В. Белоусов // Сучасна педіатрія: проблеми та перспективи. Матеріали науково-практичної конференції. Харків, 2007. С. 5354.
14. Белоусов Ю. В. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей / Ю. В. Белоусов, О. Ю. Белоусова. Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2005. 256 с.
15. Белоусов Ю. В. Хроническая диарея у детей / Ю. В. Белоусов, О. Ю. Белоусова. Харьков, 2004. 174 с.
16. Белоусов Ю. В. Хронические нарушения стула у детей / Ю. В. Белоусов, О. Ю. Белоусова Киев, 2006. 240 с.
17. Белоусов Ю. В. Комплексная терапия синдрома раздраженного кишечника у детей / Ю. В. Белоусов, О. Ю. Белоусова // Здоров'я України. 2006 № 5. С. 24.
18. Белоусова Е. А. Спазмолитики в гастроэнтерологии: сравнительная характеристика и показания к применению / Е. А. Белоусова // Фарматека. 2002. № 9. С. 40 46.
19. Белоусова О. Ю. Диетическое лечение хронического запора у детей // Проблеми медичної науки та освіти / О. Ю. Белоусова. 2006. № 1. С.7072.
20. Белоусова О. Ю. Дифференциальный диагноз хронического колита у детей // Международный медицинский журнал. 2003. № 2 С.125127.
21. Белоусова О. Ю. Функциональная диарея при синдроме раздраженного кишечника у детей: принципы терапии / О. Ю. Белоусова // Проблеми мед. науки та освіти. 2003 № 4. С.7175.
22. Белоусова О. Ю. Чувствительность и специфичность клинических и параклинических показателей к хроническому неязвенному колиту и синдрому раздраженного кишечника у детей / О. Ю. Белоусова // Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей. Материалы Юбилейного конгресса детских гастроэнтерологов России / Под ред. акад. В. А. Таболина. М. : ИД МЕДПРАКТИКА-М, 2003. С.155.
23. Белхушет С. Абдоминальная боль при синдроме раздраженного кишечника / С. Белхушет, Е. А. Полуэктова, В. Т. Ивашкин // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2005. № 4. С.1317.
24. Белхушет С. Роль психовегетативных и нейрофизиологических факторов в формировании боли при синдроме раздраженного кишечника : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук / С. Белхушет. М., 2007 23с.
25. Бельмер С. В. Гастроэнтерология детского возраста / С. В. Бельмер, А. И. Хавкин. М.: И. Д. Медпрактика, 2003. 360 с.
26. Бельмер С. В. Применение пребиотиков для профилактики и лечения нарушения микрофлоры у детей : Учебно-методическое пособие / Бельмер С. В. К., 2006. 24с.
27. Бельмер С. В. Соотношение соматического. неврологического и психологического при заболеваниях органов пищеварения у детей / С. В. Бельмер, Ю. Ф. Антропов // Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей. Материалы ХІІ конгресса детских гастроэнтерологов России / Под ред. акад. В. А. Таболина. М. : ИД МЕДПРАКТИКА М, 2005. С.304306.
28. Бєлоусов Ю. В. Патогенетичні аспекти синдрому подразненого кишечнику у дітей / Ю. В. Бєлоусов // Функціональні захворювання ШКТ у дітей актуальна проблема педіатрії та дитячої гастроентерології. Матеріали науково-практичної конференції. Чернівці, 2006. С.12.
29. Бєлоусова О. Ю. Корекція моторних порушень при хронічних захворюваннях кишечнику у дітей / О. Ю. Бєлоусова // Перинатологія і педіатрія. 2006. № 1. С. 100101.
30. Бєлоусова О. Ю. Синдром подразненого кишечнику в дітей: верифікація діагнозу / О. Ю. Бєлоусова // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 1 (15). С. 4041.
31. Блудова Н. Г. Лактобактерии, пробиотики и иммунная система кишечника / Н. Г. Блудова Н. Г. // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 4 (24) С. 115119.
32. Борисенко М. І. Хронічні захворювання гастродуоденальної зони у дітей: стан суміжних органів травлення та комплексна фармакотерапія / М. І. Борисенко // Мистецтво лікування. 2007. № 51 С. 7681.
33. Бутов М. А. Влияние сульпирида на качество жизни больных синдромом раздраженного кишечника / М. А. Бутов, Н. Н. Полюнина // Материалы VII съезда научного общества гастроэнтерологов России. Москва, 2007. С. 280281.
34. Буторова Л. И. Нарушение моторики толстой кишки при функциональных заболеваниях: возможности фармакологической коррекции метеоспазмилом / Л. И. Буторова // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2004. № 3 С. 2831.
35. Буторова Л. И. Синдром раздраженного кишечника как психосоматическое заболевание: основные принципы диагностики и лечение болевого синдрома / Л. И. Буторова, В. В. Вертелецкий, Г. Н. Миронычев // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2003. № 2. С. 3137.
36. Буторова Л. И. Функциональный запор: рациональные подходы к диагностике и лечению / Л. И. Буторова, И. Д. Максимова // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2004. № 4. С.2528.
37. Вайсфельд М. Л. Гистамин в биохимии и физиологии / М. Л. Вайсфельд, Г. Н. Кассиль. М. : Наука, 1982. 277 с.
38. Влияние терапии форлаксом на качество жизни больных с хроническими запорами и синдромом раздраженного кишечника с преобладанием запором / С. А. Алексеенко, Е. Л. Никонов, О. С. Пашковская, О. В. Крапивная // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2000. Т. 7, № 5 С. 51.
39. Влияние эспумизана на качество жизни больных синдромом раздраженного кишечника / М. А Бутов,. Н. Н. Полюнина, Т. Н. Назарова, Н. А. Судакова // Материалы VII съезда научного общества гастроэнтерологов России Москва, 2007. С. 278279.
40. Возможен ли диагноз «Синдром раздраженной кишки» у детей ? / Н. Б. Думова, Т. В. Егоркина, И. А. Аринцина, Л. А. Мамонтова // Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей. Материалы ХІV конгресса детских гастроэнтерологов России / Под ред. Ю. Г. Мухиной, С. В. Бельмера. М. : ИД МЕДПРАКТИКА-М, 2007. С.262264.
41. Возможности улучшения результатов лечения больных с синдромом раздраженного кишечника / Е. А. Полуэктова., А. А Шептулин, В. Т. Ивашкин, Е. Н. Юрманова и др. // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2006. № 3. С.16 27
42. Гастроэнтерология детского возраста. (Избранные вопросы) : Учебное пособие / Авторский состав: С. С. Казак и др. Киев : ИПЦ «Экспресс», 2006. 260 с.
43. Григорьев Г. Я. Гастроєнтерология / Г. Я. Григорьев. Москва: ООО «Медицинское информагенство», 2004. 768с.
44. Григорьева Г. Функциональный запор и синдром раздраженного кишечника / Г. Григорьева // Врач. 2006. № 7 С. 36.
45. Гриневич В. Б. Синдром раздраженного кишечника: клиника, диагностика и лечение / В. Б. Гриневич, В. И. Симаненков, Ю. П. Успенский. Спб., 2000. 58 с.
46. Губергриц Н. В. Общие принципы купирования абдоминальной боли / Н. В. Губергриц // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 2 (16). С.5763.
47. Давидовська Т. Г. Мембранні та клітинні дії імунореактивних речовин на електрогенез та скорочення гладеньких м’язів : Автореферат дис. ... д-ра біологічних наук / Т. Г. Давидовська К., 2003. 30с.
48. Дегтярева И. Н. Клиническая гастроентерология / И. Н. Дегтярева. Москва: ООО «Медицинское информагенство», 2004. 616с.
49. Дегтярева И. Н. Синдром раздраженной кишки / И. Н. Дегтярева // Укр. Мед. Часопис. 2003. №4 (36). С.3136.
50. Дзяк Г. В. Функціональні захворювання кишечника (Діагностика та лікування) : Навчально-методичний посібник / Г. В. Дзяк, В. І. Залевський, Ю. М. Степанов. Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2004. 200 с.
51. Диагностика и тактика лечения больных острой кишечной непроходимости : учебное пособие / Т. И. Тамм, А. Я. Бардюк, А. Б. Даценко, Е. А. Богун. Х. : «Алмакс», 2003. 113с.
52. Диагностические возможности электроэнтерографии при различных заболеваниях желудочно-кишечного тракта / Н. С. Рачкова, А. П. Пономаренко, А. И. Хавкин, С. В. Бельмер // Детская гастроентерология. 2005. № 2. С.3134.
53. Динамика качества жизни у больных синдромом раздраженного кишечника как критерий эффективности фармакотерапии / В. Ю. Ганчо, В. Б. Гриневич, Х. А. Кутуев, Ю. П. Успенский // Санкт -Петербург Гастро-2001. Материалы 3-го Российского научного форума // Гастробюллетень. 2001. № 2 3 С. 22.
54. Дисфункции вегетативной нервной системы в формировании синдрома раздраженного кишечника и принципы ее коррекции / Н. А. Жуков, Е. А. Сорокина, В. А. Ахмедов, Т. Н. Березникова // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2004. № 5. С. 3541.
55. Захараш М. П. Диагностика и лечение хронических запоров / М. П. Захараш, Г. Г. Кравченко // Сучасна гастроентерологія. 2002 № 3. С. 3034.
56. Захараш М. П. Сучасні аспекти діагностики та лікування хронічного колостазу / М. П. Захараш // Здоров’я України. 2006. № 5. С. 60.
57. Злоказова М. В. Особенности психологического статуса больных с гастроэнтерологической патологией / М. В Злоказова, А. К. Мартусевич, А. Н. Кошкин // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2006. № 2. С. 1819.
58. Значение цитокинов в патогенезе воспалительных заболеваний толстой кишки у детей / С. В. Бельмер, А. С. Симбирцев, О. В. Головенкин., Л. В. Бубнова и др. // Русский медицинский журнал. 2001 № 11 (3) С. 116119.
59. Ивашкин В. Т. Синдром раздраженного кишечника как биопсихосоциальное заболевание / В. Т. Ивашкин, Е. А. Полуэктова, С. Белхушет // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2003. № 6. С. 210.
60. Использование метода периферической электроэнтеромиографии для оценки моторно-эвакуаторной функции ЖКТ и выбора лекарственной терапии / А. П. Пономарева, С. В. Бельмер, А. А. Коваленко, Л. М. Карпина // Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей. Материалы ХІ конгресса детских гастроэнтерологов России / Под ред. акад. В. А. Таболина. М. : ИД МЕДПРАКТИКА-М, 2004. С.9598.
61. К вопросам улучшения гастроэнтерологической помощи детям Харьковской области / М. Н. Ермолаев, Г. Р. Муратов, С. И. Артеменко, Е. М. Пушкар // Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи. Матеріали науково-практичної конференції /під. ред. М. М. Коренєва Х.: ФО-ІІ Шейніна О.В., 2007. С. 3132 .
62. К вопросу об этиологии рецидивирующей абдоминальной боли у детей / О. Г. Шадрин, М. Ф. Денисова, С. В. Луценко, В. П. Сорока // Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей. Материалы VІІ конгресса детских гастроэнтерологов России / Под ред. акад. В. А. Таболина. М. : ИД МЕДПРАКТИКА. -М, 2000. С.2728.
63. Каафарани А. М. Диагностическая значимость расширенного копрологического исследования при хронических заболеваниях толстой кишки / А. М. Каафарани // Врачебная практика. 2001. - № 2 С. 2225.
64. Каафарани А. М. Этиология и патогенез хронического запора при синдроме раздраженной толстой кишки у детей / А. М. Каафарани // Медицина сьогодні і завтра. 2002. № 2. С. 8788.
65. Каафарані А. М. Синдром подразненого кишечника та хронічний коліт у дітей: критерії діагностики та диференційної діагностики : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.01.10. «Педиатрия» / А. М. Каафарани. Харьков, 2003. 20с.
66. Калинин А. В. Физиологические и клинические аспекты нарушений моторики тонкой кишки. Возможности фармакологической коррекции / А. В. Калинин, Л. И. Буторова // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2001. № 4. С. 2532.
67. Кашин А. В. Факторы риска развития желудочно-кишечной патологии у детей / А. В. Кашин // Детская гастроэнтерология: настоящее и будущее. Материалы VІІ конгресса педиатров России. Москва, 2002 С. 118.
68. Клинические лабораторные исследования / А. Я. Любина, Л. П. Ильичев, Т. В. Катасонова, С. А. Петросова // М. : Медицина,1984. 288с.
69. Клініко-епідеміологічна характеристика синдрому подразненого кишечнику у дітей молодшого шкільного віку: популяційні дослідження / О. М. Лук’янова, О. Г. Шадрін, З. А. Нижник, З. А. Шкіряк Нижник та ін. // Педіатрія та перинатологія. 2003 № 4 С. 2526.
70. Кляритська І. Л. Сучасні підходи до лікування синдрому роз’ятрених кишок / І. Л. Кляритська, М. Г. Купченко // Нова Медицина (журнал для лікарів та медицинської громадкості) 2003. № 6 (11) С. 3437.
71. Концентрація гістаміну в крові хворих з первинним головним болем та цефалічним синдромом при цереброваскулярній патології / І. В. Реміняк, І. Т. Слюсаренко, Т. П. Бойко, Ю. Г. Холодний // Український вісник психоневрології. 2007. Т.15, № 1 С.107108.
72. Коренев Н. М. Проблемы и перспективы современной детской гастроэнтеологии // Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи. Матеріали науково-практичної конференції /під. ред. М. М. Коренєва Х.: ФО-ІІ Шейніна О.В., 2007. С. 34.
73. Королев Р. А. Роль диффузной эндокринной системы толстой кишки в патогенезе хронического колостаза у детей / Р. А. Королев, А. И. Ленюшкин // Детская хирургия. 2003. № 3. С.41.
74. Коррекция моторной функции толстого кишечника у больных с физико-химической стадией желчекаменной болезни / С. Бутин, В. Максимов, Р. Филимонов, В. Бутина // Врач. 2004. № 4. С 4749.
75. Костюковська Л. С.Удосконалений метод визначення серотоніну в крові у хворих в клінічній неврології та психіатрії / Л. С. Костюковська // Український вісник психоневрології. 1993. № 1. С.5253.
76. Крук О. Я. Новые представления процесса формирования и регистрации биопотенциалов / О. Я. Крук // Восточно Европейский журнал передовых технологий. 2007. № 1 2 (25) С.1216.
77. Крук О. Я. Удосконалення електрофізіологічних методів діагностики шлунково-кишкового тракту людини : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук / О. Я. Крук. Харьков, 2007. 23с.
78. Крючко Т. А. Синдром раздраженного кишечника у детей: проблемы, диагностика и лечение / Т. А. Крючко, С. М. Зиньковская, И. Н. Несина // Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи. Матеріали науково-практичної конференції /під. ред. М. М. Коренєва Х.: ФО-ІІ Шейніна О.В., 2007. С. 9697.
79. Ленюшкин А. И. Роль и место Дюфалака в лечении детей с хроническими запорами / А. И. Ленюшкин, М. Ф. Петровский, Е. А. Окулов // Вопросы современной педиатрии. 2003. Т.2, № 4 С. 2932.
80. Лечение сульпиридом больных с синдромом раздраженной толстой кишки / Ф. И. Комаров, С. И. Рапопорт, С. В. Иванов, Л. В. Хараян и др. // Клиническая медицина. 2000. № 7. С. 3538.
81. Логинов А. С. Болезни кишечника / А. С. Логинов, А. И. Парфенов. М: Медицина, 2000. 632 с.
82. Ляликова В. Б. Функциональные нарушения толстой кишки // Детская гастроэнтерология. Москва, 2002. С. 499530.
83. Маев И. В. Синдром раздраженного кишечника : Учебное пособие / И. В. Маев, С. В. Черемушкин. М. : ГОУ ВУНМЦ МЗ РФ, 2004. 60 с.
84. Мальков А. В. Развитие желудочно-кишечной патологии: значимость факторов риска / А. В. Мальков, А. В. Панфилова, Д. А. Мальков // Актуальные проблемы абдоминальной патологии у детей. Материалы ХІІ конгресса детских гастроэнтерологов России / Под ред.акад. В.А. Таболина. М. : ИД, 2005. С.94.
85. Марилов В. В. Психопатологические варианты синдрома раздраженной толстой кишки // Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 2005. № 6. С. 6465.
86. Маркова А. П. Диетическое питание при запорах / А. П. Маркова. Ростов н / Д : Феникс, 2002. 126 с.
87. Маянский А. Н. Дисбактериоз: иллюзии и реальность // Здоров’я України. 2006. № 5. С. 3145.
88. Медико-экономическое обоснование терапии синдрома раздраженного кишечника / В. Ю Ганчо, В. Б Гриневич, Ю. П. Успенська, Х. А. Кутуев и др. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. 2001. № 5. С.5560.
89. Микроэкологические нарушения детей и современные возможности повышения эффективности их коррекции / В. В. Бережной, С. А. Крамарев, В. Ю. Мартынюк, Е. Е. Шунько и др. // Здоровье женщины. 2002. № 4 (12) С. 7992.
90. Минушкин О. Н. Метеоспазмил и его место в лечении больных с синдромом раздраженного кишечника / О. Н. Минушкин // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. № 1. С. 9594.
91. Назаров Л. У. Предпосылки к дифференцированому применению физиотерапии и рефлексотерапии в лечении функциональных заболеваний толстой кишки / Л. У. Назаров, К. А. Саркисян, Д. И. Элоян // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1997. № 2. С. 5963.
92. Некоторые замечания по лечению синдрома раздраженного кишечника с преобладанием диареи / К. И. Савицкая, Б. Х. Самедов, В. А. Ратников, А. М. Першко // Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. 2006. № 1 2. С. 136.
93. Огнєв В. А. Методологія оцінки факторів ризику в системі медико-соціального моніторингу захворювань органів травлення у дітей / В. А. Огнєв, Н. О. Ткаченко // Дитяча гастроентерологія: можливості та перспективи. Матеріали науково-практичної конференції / Під. ред. М. М. Коренєва Х. : ФО-ІІ Шейніна О.В., 2007. С. 7072.
94. Осипенко М. Ф. Мега- и долихоколон: клинические проявления, факторы риска