ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАСЛІДКІВ ПЕРВИННИХ І ВТОРИННИХ ГНІЙНИХ МЕНГОЕНЦЕФАЛІТІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ім. П.Л. ШУПИКА
На правах рукопису

КОЛЯДА ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА

УДК: 616.981:616.831.9 002 022.7

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАСЛІДКІВ ПЕРВИННИХ І ВТОРИННИХ ГНІЙНИХ МЕНГОЕНЦЕФАЛІТІВ

14.01.13 інфекційні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Наукові керівники:
завідувач кафедри інфекційних хвороб, НМАПО ім. П.Л.Шупика, доктор медичних наук, професор В.В.Гебеш
старший науковий співробітник ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМНУ»,
доктор медичних наук О.Я. Главацький

Київ - 2008

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП .......................................................................................................

7

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури ....................................................................

13

1.1. Сучасний стан проблеми нейроінфенкцій в світі та в Україні. Клініко-лабораторне співставлення первинних та вторинних гнійних менінгоенцефалітів ...

14

1.2. Епідеміологія найбільш актуальних збудників гнійних менінгоенцефалітів різного походження.................................................

19

1.3. Місце гнійних менінгоецефалітів серед церебрально-інфекційних ускладнень в нейроонкологічних хворих у післяопераційному періоді...

26

1.4. Структурно-функціональні особливості гематоенцефалічного бар’єру при запальних процесах ЦНС. Патогенез гострого запалення головного мозку та основні види ускладнень при гнійних менінгоенцефалітах різної етіології ..

30

1.5. Етіотропна терапія гнійних менінгоецефалітів в клініці інфекційних хвороб..

34

1.6. Особливості лікування післяопераційних менінгоенцефалітів у нейроонкологічних хворих..

38

РОЗДІЛ 2. Об’єкт і методи дослідження

43

2.1. Характеристика обстежених інфекційних хворих .............

43

2.2.Характеристика обстежених нейроонкологічних хворих...

47

2.3. Характеристика методів обстеження ...

53

РОЗДІЛ 3. Особливості клініко-біохімічних порушень у хворих на гнійні менінгоенцефаліти при інфекційній патології.

61

3.1. Безпосередні причини смерті та особливості патогенезу при первинних та вторинних гнійних менінгоенцефалітах..

61

3.2. Аналіз та оцінка впливу факторів, пов’язаних із станом організму, на перебіг та наслідки лікування хворих на гнійні менінгоенцефаліти при інфекційній патології

67

3.3. Аналіз та оцінка впливу клінічних і лабораторних факторів на перебіг та наслідки гнійних менінгоенцефалітів при інфекційній патології .

72

3.3.1. Аналіз та оцінка впливу клінічних і лабораторних факторів на перебіг та наслідки первинних гнійних менінгоенцефалітів

77

3.3.2. Аналіз та оцінка впливу клінічних і лабораторних факторів на перебіг та наслідки вторинних гнійних менінгоенцефалітів

82

3.4. Моніторинг стану хворих на гнійні менінгоенцефаліти та інтегрально-прогностична оцінка наслідків лікування.

87

РОЗДІЛ 4. Особливості клініко-біохімічних порушень у хворих на гнійні менінгоенцефаліти у нейроонкологічній хворих.

130

4.1. Безпосередні причини смерті та особливості патогенезу післяопераційних церебральних інфекційно-запальних ускладнень

130

4.2. Диференційований аналіз впливу окремих периопераційних факторів на ризик розвитку церебральних інфекційно-запальних ускладнень, перебіг післяопераційного періоду та наслідки захворювання. ......................

135

4.2.1. Аналіз та оцінка впливу доопераційних факторів .......................

136

4.2.2. Аналіз та оцінка впливу інтраопераційних факторів ..

142

4.3. Диференційований аналіз впливу окремих післяопераційних факторів на ризик розвитку церебральних інфекційно-запальних ускладнень, перебіг післяопераційного періоду та наслідки захворювання ........................

148

4.3.1. Аналіз та оцінка впливу клінічних факторів ................................

148

4.3.2. Особливості лабораторних, біохімічних та бактеріологічних показників при післяопераційних МЕ у нейроонкологічних хворих

154

4.3.3. Моніторинг стану хворих в післяопераційному періоді та інтегрально-прогностична оцінка наслідків лікування .

166

РОЗДІЛ 5. Порівняльний клініко-статистичний аналіз досліджувальних груп хворих на гнійні менінгоенцефаліти ................

183

5.1. Клініко-статистичне порівняння особливостей патогенезу, перебігу та наслідків лікування хворих на первинні та вторинні гнійні менінгоенцефаліти інфекційного патології..

183

5.2. Клініко-статистичне порівняння особливостей патогенезу, перебігу та наслідків лікування хворих на вторинні гнійні менінгоенцефаліти при інфекційній патології та у нейроонкологічних хворих

188

РОЗДІЛ 6. Клініко-статистичний аналіз стартової антибіотикотерапії хворих на гнійні менінгоенцефаліти різної етіології..

192

6.1. Клініко-статистичний аналіз стартової антибіотикотерапії хворих на первинні гнійні менінгоенцефаліти..

194

6.2. Клініко-статистичний аналіз стартової антибіотикотерапії хворих на вторинні гнійні менінгоенцефаліти при інфекційній патології..

198

6.3. Клініко-статистичний аналіз стартової антибіотикотерапії післяопераційних гнійних менінгоенцефалітах у нейроонкологічних хворих..

201

ОБГОВОРЕННЯ ДАНИХ ДОСЛІДЖЕННЯ..

205

ВИСНОВКИ ...............................................................................................

222

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ...........................................

226

ДОДАТКИ ..................................................................................................

251

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТ - артеріальний тиск

АБП - антибактеріальний препарат
АБТ - антибактеріальна терапія
ГМЕ - гнійний менінгоенцефаліт
ГФМІ - генералізована форма менінгококової інфекції
ВД - внутрішня декомпресія
ВРІТ - відділення реанімації та інтенсивної терапії
ВІР - відділення інфекційної реанімації
ВЧТ - внутрішньочерепний тиск
ГБ - гліобластома
ГПМК - гостре порушення мозкового кровообігу
ГХ - гіпертонічна хвороба
ГФМІ - генералізовані форми менінгококової інфекції
ГЄБ - гематоенцефалічний бар’єр
ДІ - довірчий інтервал
ІК - індекс Карновського
ІТШ - інфекційно-токсичний шок
КТ - комп’ютерна томографія
ННГМ - набряк-набухання головного мозку
НДСМ - набряк-дислокація стовбуру мозку
МІ - менінгококова інфекція
МЕ - менінгоенцефаліт
МРТ - магніто-резонансна томографія
ф-МРТ - магніто-резонансна томографія у функціональному режимі
ОФЕКТ - однофотонна емісійна комп‘ютерна томографія
ПК - прогностичний коефіцієнт
ПТ - променева терапія
ПЛР - полімеразно-ланцюгова реакція

САТ - середній артеріальний тиск

СВЧГ - синдром внутрішньочерепної гіпертензії
СКВ - середньо квадратичне відхилення.
СПОН - синдром поліорганної недостатності
СПК - сума прогностичних коефіцієнтів
Ст. ан. - ступінь анаплазії
ТЕЛА - тромбемболія легеневої артерії
ТМО - тверда мозкова оболонка
ХОЗЛ - хронічні обструктивні захворювання легень
ХТ - хіміотерпія
ЦД - цукровий діабет
ЦІЗУ - церебральні інфекційно запальні ускладнення
ЦСР - цереброспінальна рідина
ЦС - цефалоспорини
ЧСС - частота серцевих скорочень
ШК - шкала Карновського
ШКГ - шкала ком Глазго

ВСТУП

Актуальність теми. Інфекційні хвороби та інфекційно-запальні ускладнення є одними з найбільш соціально та економічно значущих проблем сучасної медицини. Так, в структурі загальної патології нервової системи висока питома вага належить саме інфекційним ураженням, що складають, за різними літературними даними, близько 40% всіх захворювань центральної нервової системи (ЦНС). Серед них найбільш небезпечними нозологічними формами є гнійні менінгоенцефаліти (ГМЕ) (Покровський В.І, 2005, Гебеш В.В., 2006). Щорічна захворюваність на ГМЕ становить від 4 до 6 випадків на 100000 дорослого населення (Sigurdardottir B. et al., 1997). Загальна летальність при ГМЕ 3,7% - 10,0%, досягаючи при тяжких формах 30,0% - 60,0% (Пилипенко В. В., 1995, Цинзерлинг В. А., Чухловина М. Л., 2005,). Найбільш поширеними збудниками первинних ГМЕ є менінгококи, пневмококи, гемофільні палички, вторинних ГМЕ стафілококи та стрептококи (Лобзін Ю.В., 2003, Руденко А.О., Самсон А., 2004, Печінка А.М., 2006).
При вторинних ГМЕ клінічний перебіг в абсолютній більшості випадків, супроводжується вторинним імунодефіцитом, що обумовлює тяжкий стан хворих, чисельні ускладнення і, як наслідок, незадовільні результати лікування. Проблема лікування ГМЕ є міждисциплінарною, оскільки питання раціональної діагностики, профілактики і лікування хворих на вторинні ГМЕ залишаються і на сьогодні не вирішеними не тільки в клініці інфекційних хвороб, а і в нейрохірургічнй практиці (Ткачик І.П. 2001, Карпов О.І., 2007, Стовбан М.П. та співавт, 2008, )
Значні труднощі у вирішенні проблеми ГМЕ виникають ще і тому, що до основного захворювання приєднуються ускладнення (набряк-набухання головного мозку, інфекційно-токсичний шок, сепсис, поліорганна недостатність), які в більшості випадків призводять до летальних наслідків (Кононенко В.В, 2001, Ребенок Ж.О., 2004, Возіанова Ж.І., 2004)
Лише у 44% хворих клінічно діагностуються класичні симптоми ГМЕ. І, якщо питання етіотропної медикаментозної терапії хворих на ГМЕ детально на сьогодні вивчені, розроблені та впроваджені в практику, то підходи щодо обрання раціональних заходів діагностики захворювання, особливо на ранніх його стадіях відсутні. Як і відсутні уніфіковані, комплексні алгоритми клініко-неврологічної, інтраскопічної, лабораторно-біохімічної діагностики та прогнозування наслідків захворювання. Існують лише окремі роботи (Чепкий Л.П., Єрмол’єв А.І., 2000, Ткачик І.П., 2001,), присвячені проблемі прогнозування розвитку ГМЕ та їх наслідків в яких не проведений детальний диференційований та інтегральний аналіз окремих прогностичних факторів, не врахований вплив системної запальної відповіді організму на результати лікування хворих.
Тому виникає необхідність у проведенні системного аналізу основних несприятливих факторів та їх сполучень у хворих на первинний та вторинний
ГМЕ з комплексною оцінкою їх впливу на клінічний перебіг захворювання, що є підґрунтям для прогнозування життєвонебезпечних ускладнень та розробки уніфікованих профілактичних заходів з метою їх уникнення або своєчасної корекції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії ім. П.Л.Шупика Етіотропна, імуномодулююча та патогенетична терапія хворих на вірусні гепатити, лептоспірози і гострі кишкові та нейроінфекції” (шифр теми ІПТ 28.4, Державний реєстраційний номер 0104U000250, УДК 616.981:616.831.9 002 022.7, 2004-2008).
Мета роботи: покращання ефективності лікування хворих на гнійні менінгоенцефаліти за рахунок ранньої діагностики, прогнозування ускладнень та вибору оптимальних схем антибіотикотерапії.
Основні завдання дослідження.
1. З’ясувати зміни, що відбулися в етіологічної структурі збудників при первинних та вторинних гнійних менінгоенцефалітах, в тому числі у нейроонкологічних хворих в післяопераційному періоді за даними ретро- та проспективного аналізу.
2. Визначити безпосередні причини смерті та порівняти показники летальності при первинному і вторинному гнійному менінгоенцефаліті.
3. Встановити основні прогностично значущі чинники ускладненого перебігу первинних і вторинних гнійних менінгоенцефалітів.
4. Виявити основні чинники ризику розвитку післяопераційних гнійних менінгоенцефалітів у нейроонкологічних хворих на до-, інтра- та післяопераційному етапах.
5. Визначити основні інтра- та екстрацеребральні патологічні стани при первинному, вторинному та післяопераційному гнійних менінгоенцефалітах, які суттєво погіршують прогноз захворювання.
6. Розробити оптимальні методики ранньої діагностики та клінічного моніторингу первинних і вторинних гнійних менінгоенцефалітів.
7. Обгрунтувати ефективність стартової емпіричної антибіотикотерапії при лікуванні хворих на первинні та вторинні гнійні менінгоенцефаліти.
Об‘єктом дослідження хворі на первинні і вторинні гнійні менінгоенцефаліти, в тому числі нейронкологічні хворі в післяопераційному періоді.
Предметом дослідження особливості клінічного перебігу, діагностики, прогнозу та етіотропного лікування хворих на первинні і вторинні гнійні менінгоенцефаліти різного походження.
Методи досліджень: клінічні, лабораторні, бактеріологічні, інструментальні, нейровізуалізаційні, патоморфологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів.
Автором вперше в порівняльному аспекті проведено клініко-статистичний аналіз груп хворих з первинним та вторинним бактеріальним ГМЕ при інфекційній патології та у нейроонкологічних хворих в післяопераційному періоді з визначенням загальних принципів ранньої діагностики та лікувальної тактики ведення цих хворих.
Вперше за допомогою системного аналізу вивчені зміни в етіологічній структурі основних збудників ГМЕ різної етіології на сучасному етапі та за даними ретроспективного аналізу.
Визначені та співставленні патогенетичні моделі перебігу, безпосередні причини смерті та показники летальності при ГМЕ різної етіології.
Визначена низка основних клініко-лабораторних показників у хворих інфекційного та нейроонкологічного профілю щодо прогностичного ризику розвитку ускладнень при ГМЕ різного походження.
Встановлена прогностична цінність сполучення різних факторів ризику у визначенні вірогідності та частоти розвитку набряку-набухання головного мозку (ННГМ), інфекційно-токсичного шоку (ІТШ), ДВЗ-синдрому, крововиливу в наднирники, гострої серцево-судинної та дихальної недостатності, вентрикуліту.
З метою удосконалення клініко-лабораторного моніторингу показана можливість періодизації клінічного перебігу ГМЕ.
Для хворих на ГМЕ різного походження було дане наукове обґрунтування можливості використання загальної медичної експертної системи.
Доведена доцільність застосування універсальних міжнародних шкал з метою ранньої діагностики ускладненого перебігу ГМЕ.
Проведена оцінка ефективності емпіричної стартової антибіотикотерапії первинних, вторинних, в т.ч. післяопераційних гнійних менінгоенцефалітів.
Практичне значення одержаних результатів.
За результатами роботи запропонована схема діагностичного обстеження хворих на первинні, вторинні та післяопераційні ГМЕ на основі використанням універсальних міжнародних шкал (шкала Карновського, модифікована шкала АРАСНЕ ІІ, критерії SIRS R. Bonae, лейкоцитарний індекс інтоксикації, шкала SOFA).
З метою покращення діагностики та надання допомоги хворим на первинні та вторинні ГМЕ є доцільним використання загальної медичної експертної системи.
На основі аналізу загальноприйнятих клініко-лабораторних показників визначені основні прогностично значущі фактори, що суттєво збільшують ризик ускладненого перебігу та летального наслідку ГМЕ різної етіології. З
метою більш ефективного клініко-лабораторного моніторингу запропонована класифікація перебігу ГМЕ, що передбачає певну періодизацію.
Обґрунтована ефективність використання емпіричної стартової антибіотикотерапії меропенемом, цефалоспоринами ІІІ-ІV покоління (цефтриаксон, цефіпім) та їх комбінацій з фторхінолонами ІІІ покоління (левофолоксацин) в максимальних терапевтичних дозах.
За матеріалами дисертаційної роботи випущений інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я «Ефективність меропенему в лікування хворих на первинні бактеріальні менінгіти». Нові дані, які отримано в роботі впроваджено в лікувально-діагностичний процес в інфекційному відділенні міської клінічної лікарні №4 м. Києва, НДІ нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМНУ, центральній міській лікарні м. Ірпіня, Київської області. Основні теоретичні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі інфекційних хвороб НМАПО ім. П.Л. Шупика.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з даного питання. Вперше актуалізовані питання щодо порівняльного аналізу первинних і вторинних гнійних менінгоенцефалітів, в тому числі післяопераційних у нейроонкоологічних хворих їх подібності та відмінності. Спільно з науковими керівниками сформульовано мету та завдання дослідження, обговорено результати та висновки, на основі їх розроблено новий комплексний підхід до методів ранньої діагностики та лікування.
Здобувачем особисто визначено основні патогенетичні моделі перебігу ГМЕ різної етіології та проведено їх порівняльний аналіз.
Для хворих з ГМЕ розроблено карту обліку даних та електронну медичну експертну систему, проведено модифікацію шкали АРАСНЕ ІІ, запропоновано класифікацію перебігу захворювання.
Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих на ГМЕ з наступною обробкою отриманих результатів.
Автором проведена оцінка ефективності емпіричної стартової антибіотикотерапії гнійних менінгоенцефалітів різного походження.
Самостійно проведений клініко-статистичний аналіз.
Дисертант особисто виконувала оформлення ілюстрованого матеріалу.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на V конференції з міжнародною участю „Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (Київ, 2005), симпозіумі „Сучасні аспекти медицини
невідкладних станів” (Київ, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сепсис: проблеми діагностики терапії та профілактики” (Харків, 2006), III Національному з’їзді фармакологів України „Фармакологія 2006 крок у майбутнє” (Одеса, 2006), форумі з міжнародною участю „Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (Київ, 2006), науково-практичній конференції „Нозокоміальні інфекції в нейрохірургії” (Луцьк, 2006), науково-практичній конференції і пленумі асоціації інфекціоністів України «Досягнення і проблеми клінічної інфектології» (Тернопіль, 2008), міжнародному Євро-Азіатському конгресі по інфекційним захворюванням та 7-му симпозіумі гепатологів Білорусії (Білорусь, Вітебськ, 2008).

Список литературы

ВИСНОВКИ

В роботі наведено нове рішення наукового завдання підвищення ефективності лікування хворих на первинні та вторинні гнійні менінгоенцефаліти шляхом оптимізації діагностичних, лікувальних заходів, прогнозування та профілактики життєво небезпечних ускладнень.
1. В етіологічній структурі гнійних менінгоенцефалітів упродовж двох останніх десятиріч спостерігається певна її зміна: а) при первинних менінгоенцефалітах зменшення відносної частки N.meningitidіs (з 45,3% до 35,5%) та H. influenzae (з 16,6% до 1,6%), збільшення відносної частки Str.pneumoniae (з 28,3% до 32,3%) з появою антибіотикорезистентних штамів та випадків захворювання з невстановленою етіологією (з 5,7% до 30,6%); б) при вторинних менінгоенцефалітах збільшення відносної частки Staphilococcus spp. (з 46,7% до 63,6%) з формуванням антибіотикорезистентних штамів; в) при післяопераційних менінгоенцефалітах відбулася зміна домінуючого грам-позитивного етіопатогена нозокоміального походження S.aureus (43,4%) на грам-негативні мікроорганізми (64,3%) Enterobacteriacae, Pseudomonas spp., Acinetobacter spp.
2. В структурі летальних випадків основними ускладненнями, що призвели до смерті хворих були: а) при первинному менінгоенцефаліті інфекційно-токсичний шок з синдромом поліорганної недостатності (16,7%); набряк-дислокація головного мозку (63,3%); синдром поліорганної недостатності (20,0%) з декомпенсацією дихальної (73,3%), серцево-судинної (53,8%) систем та системи коагуляції (56,7%); б) при вторинному менінгоенцефаліті як при інфекційній, так і при нейроонкологічній патології переважав синдром поліорганної недостатності (відповідно 46,7% та 50,0%) з розвитком дихальної (85,7% та 86,7%), серцево-судинної (71,4% та 40,0%), ниркової (42,9% та 20,0%) недостатності та коагулопатії (28,6% та 46,7%); набряк-дислокація головного мозку (відповідно 46,7% та 40,0%), тромбоемболія легеневої артерії (відповідно 6,6% та 10,0%). Показники летальності при вторинних гнійних менінгоенцефалітах відповідно, склали 31,8% та 51,7% що було в 2,3 та 3,8 рази більше у порівнянні з первинними менінгоенцефалітами (13,8%).
3. До статистично значущих прогностично несприятливих факторів, що суттєво збільшують ризик ускладненого перебігу та летального наслідку первинних і вторинних гнійних менінгоенцефалітів при інфекційній патології, відповідно, відносяться: пізня госпіталізація (32,1% та 64,9%); декомпенсований стан хворого за індексом Карновського (ІК≤50 балів) (49,1% та 70,3%); наявність гострих та хронічних захворювання легень (17,0% та 24,3%); відношення хворого до групи ризику (32,1% та 59,5%) вік понад 70 років, імунодефіцит різного ґенезу, хронічна алкогольна хвороба, онкологічні захворювання, хронічні гематологічні захворювання, черепно-мозкова травма в анамнезі, цукровий діабет, наркоманія; антибіотикорезистентні штами пневмококу та стафілококу.
4. Прогностично несприятливими чинниками, що сприяють розвитку післяопераційного гнійного менінгоенцефаліту в нейроонкологічних хворих є: супутня соматична патологія (81,0%) хронічні обструктивні захворювання легень (12,1%), цукровий діабет (8,6%); наявність в анамнезі попередніх операцій (44,8%); декомпенсований стан хворих до операції (ІК≤50 балів) (32,8%); крововтрата понад 500 мл (32,8%) та нестабільність гемодинаміки (САТ<70 мм рт.ст.) під час оперативного втручання (37,9%); лікворея (62,1%), мультирезистентні грам-негативні збудники (66,0%).
5. Ускладнення гнійного менінгоенцефаліту розвитком вентрикуліту як при інфекційній, так і при нейроонкологічній патології, є абсолютно несприятливим фактором щодо ризику розвитку летальних наслідків (відповідно 100,0% та 94,1%). Розвиток сепсису обумовлює тяжкий перебіг та фатальні наслідки захворювання при первинних (52,6%), вторинних (63,2%) та післяопераційних (96,7%) гнійних менінгоенцефалітах.
6. Інтегральна оцінка стану хворого з визначенням тяжкості перебігу та прогнозування наслідків первинних і вторинних гнійних менінгоенцефалітів повинна базуватися на використанні універсальних міжнародних шкал, які дозволяють: визначити загальний стан хворого (шкала Карновського); оцінити ступінь інтоксикації (лейкоцитарний індекс інтоксикації); визначити наявність синдрому системної запальної відповіді та сепсису (шкала SIRS по R. Bonae) з урахуванням тяжкості стану хворого (модифікована шкала АРАСНЕ ІІ) та оцінити дисфункцію/недостатність органних систем (шкала SOFA).
7. Порівняльна оцінка ефективності стартової антибіотикотерапії показала, що найбільш ефективними антибактеріальними препаратами є: меропенем, цефалоспорини ІІІ-ІV покоління (цефтриаксон, цефіпім) в комбінації з фторхінолонами ІІІ покоління (левофлоксацин). Їх використання дозволило знизити показники летальності при первинних гнійних менінгоенцефалітах на 26,7%, при вторинних на 19,1%, при післяопераційних на 17,3 %.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Sigurdardottir B, Bjornsson OM, et al. Acute bacterial meningitis in adults. A 20-year overview. Arch Intern Med 1997;157:425-9.
Ярош О.О. Деякі актуальні проблеми нейроінфекцій //Інфекційні хвороби. - Тернопіль, 2003. - N1. - С. 5-9.
О.І. Карпов, І.В. Юркевич, Є.П. Кишкурно, Є.Ф. Качанко. Бактерійні гнійні менінгіти: сучасні проблеми діагностики і антибактерійної терапії/ //Інфекційні хвороби. - Тернопіль, 2007. - N1. - С. 63-69.
Крамарєв С.А. Гнійні менінгіти у дітей: етіологія, патогенез, наслідки/ С.А. Крамарєв, Л.В. Закордонець, В.Ю. Мартинюк //Журнал практичного лікаря. - Киiв, 2004. - N2. - С. 18-23.
Mace SE. Acute bacterial meningitis. Emerg Med Clin North Am. 2008 May; 26(2):281-317, viii. Review.
Цинзерлинг В. А., Чухловина М. Л. Инфекционные поражения нервной системы.-С.-Петербург: ЭЛБИ-Спб, 2005.
Val MP, Guimbao J, Vergara A, Varela C, de Mateo S, Herrera D. [Descriptive epidemiology of non-meningococcal bacterial meningitis in the province of Saragossa [Spain] from 1999 to 2004. Evaluation of the Epidemiological Surveillance System] Gac Sanit. 2007 Sep-Oct; 21(5):390-6. Spanish
Perrocheau A, Georges S, Laurent E. [Epidemiology of bacterial meningitis in France in 2002] Rev Prat. 2004 May 15;54(9):945-50. French.
Pavan A, Antinori S, et al. Epidemiology of bacterial meningitis in Lombardy Region in the period 2000-2006. New Microbiol. 2007 Jul;30(3):340-5.
Mani R, Pradhan S, Nagarathna S, Wasiulla R, Chandramuki A. Bacteriological profile of community acquired acute bacterial meningitis: a ten-year retrospective study in a tertiary neurocare centre in South India. Indian J Med Microbiol. 2007 Apr;25(2):108-14.
Bacterial meningitis in Canada: hospitalizations (1994-2001).Can Commun Dis Rep. 2005 Dec 1;31(23):241-7. No abstract available.
Gjini AB, Stuart JM, Lawlor DA, Cartwright KA, Christensen H, Ramsay M, Heyderman RS. Changing epidemiology of bacterial meningitis among adults in England and Wales 1991-2002. Epidemiol Infect. 2006 Jun;134(3): 567-9.
И.С. Королева, Г.В. Белошицкий, Г.Г. Чистякова, Р.Н. Быкова Эпидемиологический надзор за гнойными бактериальными менингитами //Эпидемиология и инфекционные болезни: Науч.-практ. журн.. - 2004. - N3. - С. 21-25.
Деконенко Е. Бактериальные менингиты //Врач. - М, 2001. - N6. - С. 21-23
Н.Н. Костюкова. Этиологическая структура острых гнойных менингитов и методы их микробиологической диагностики //Клиническая лабораторная диагностика. - М, 2001. - N8. - С. 25-32
Самсон А.А. Бактериальные гнойные менингиты. (Клиника, диагностика. лечение): Учеб.-метод. пособие / А.А. Самсон, И.А. Карпов, А.В. Сысов; МЗ Респ. Беларусь. Беларус. гос. мед. ун-т. Каф. инфекц. болезней. - Минск: БГМУ, 2002. - 31 с.
Титов М. Б., Луцик Б. Д. Гнойные менингиты. — Киев: Здоровья, 1990. — 157 с.
Santos LC, Simes J, Severo M, Vazquez J, Lecour H. Bacterial meningitis in an urban area: etiologic study and prognostic factors. Infection. 2007 Dec;35(6):406-13. Epub 2007 Nov 22.
Пилипенко В. В. Клинико-лабораторные критерии тяжести, прогноза течения и дифференциальной диагностики бактериальных менингитов и менингоэнцефалитов : Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.10 / Воен.-мед. акад. - СПб., 1995. - 15 с.
Klein, N.C., Cunha В.А. Бактеріальний менінгіт: як не пропустити цей діагноз? Скорочений виклад // Медицина світу: Наук.- практ. журн. оглядових та переклад. статей для широкого кола лікарів. - 2001. Том 11, N6. - С. 309-318.
Новиков П.А. Дифференциальная диагностика гнойных и серозных менингитов// Здравоохранение МЗ Респ.Беларусь.- 1998.- № 4.- С.26-29.
Одинак М.М. Частная неврология. СПб.: Лань, 2002. 446 с.
Берестова Т.Г. Антропологічні передумови виникнення менінгоенцефалітів // Журнал практичного лікаря.- 1999.- № 2.- С.24-26.
Ю. В. Лобзин, В.В. Пилипенко, Ю.Н. Громыко. Руководство по инфекционным болезням /Под ред. чл.-корр. РАМН, проф. Ю. В. Лобзина. — СПб.: Фолиант, 2003. — 936 с.31.
Zimmer S. M. Meningococcal conjugate vaccines / S. M. Zimmer, D.S. Stephens // Expert. Opin. Pharmacother. 2004. Vol. № 5. P. 855-863.
Heyderman RS; British Infection Society. Early management of suspected bacterial meningitis and meningococcal septicaemia in immunocompetent adults--second edition.J Infect. 2005 Jun;50(5):373-4.
Онищенко Г. Г. // Эпидемиол. и инфекц. болезни. — 2002. — № 6. — С. 4-16.
Возіанова Ж. І., Печінка А. М. Менінгококова інфекція на сучасному етапі //Мистецтво лікування.-2004.-№9.-С.78-84.
Мохорт Г.А., Колесников М.М., Глушкевмч Т.Г., Жеребко М.Н. Етіологічна структура гнійних бактеріальних менінгітів в Україні в 1992-2004 роках // Сімейна медицина. 2006. - №1. С. 25-26.
Кононенко В. В., Руденко А. О., Крамарів С. О., Ярош О. О. та ін.

Менінгококова інфекція та бактерійні менінгіти: клініка, діагностика та інтенсивна терапія (методичні рекомендації).-Київ: 2004. - 32 с.

Magdzik W. [Bacterial meningitis caused by Neisseria meningitidis. Prophylactic measures] Przegl Epidemiol. 2004;58(2):241-51. Polish.
В.Ф. Лобода, М.І. Кінаш, Н.В. Банадига та ін. Особливості клінічного перебігу менінгококової інфекції у дітей/ //Інфекційні хвороби. - Тернопіль, 2002. - N1. - С. 47-49.
Крамарєв С.О. Сучасний досвід профілактики менінгококової інфекції/ С.О. Крамарєв //Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - К., 2006. - N1. - С. 42-43.
Є.М. Бабич Генетичні основи формування поліаглютинабельних штамів менінгокока/ Є.М. Бабич, І.В. Єлісєєва, І.Ю. Кучма та ін. //Буковинський медичний вісник: Укр. наук.-практ. журн.. - 2002. - Том6, N3. - С. 151-154. - Бібліогр.: с. 154
Стратієнко М.Л., Глушкевич Т.Г., Жеребко Н.М. Стан захворюваності та бактеріологічної діагностики менінгококової інфекції та бактеріальних менінгітів в Україні //Дитячі інфекції.-1999.-Випуск 26.- С. 62-70.
Khwannimit B, Chayakul P, Geater A. Acute bacterial meningitis in adults: a 20 year review. Southeast Asian J Trop Med Public Health. 2004 Dec;35(4):886-92.
Зозуля І.С., Карета С.О. Клініка, діагностика та лікування гострих інфекційних прцесів ЦНС (огляд) // Український медичний часопис.-2002.-№6 (32).- С. 5-19.
Бондарев Л.С., Зайцев И.А., Заплотная А.А, Кузнецова Н.В. // Клинические особенности и диагностика вторичных бактериальных менингитов. 2005.-Том 6.- №1. С. 114-116.
І.В.Єлисєєва, Є.М.Бабич, В.П.Білозерський Роль соціальних та екологічних факторів в епідемічному підвищенні захворюваності на менінгококкову інфекцію // Дитячі інфекції.- 1995.- Вип.23.- С.80-85.
Дружинина Т. А., Ющенко Г. В., Мелюк С. А. и др. // Эпидемиол. и инфекцион. болезни, - 2002. - № 6. - С. 25-27.
Черёмухина А.Н., Закутская М.Р. Анализ летальных исходов менингококковой инфекции// Клин.медицина.- 1995.- № 6.- С.62-63.
N.Barquet, P.Domingo, J.Cayla et al. Prognostic factors in meningococcal disease // JAMA.- 1997.- V.278, N 6.- P.491-496.
Самсон А., Карпов И., Марчук Т. Менингококковая инфекция как одна из глобальных проблем медицины // Ліки України.- 2004.- №6. С.38-42.
Покровский В.И. Итоги и перспективы научных исследований по проблеме менингококковой инфекции // Тез. докл. научн. конф. «Менингококковая инфекция и гнойные менингиты: диагностика, профилактика, лечение» (Новосибирск, 9-10 октября 1990 г.). М., 1990. С. 3-8.
Willey JZ, Prabhakaran S, DelaPaz R. Retroperitoneal infection complicated by bacterial meningitis and ventriculitis with secondary brainstem infarction. Neurocrit Care. 2007;6(3):192-4.
Наказ МОЗ України № 167 від 05.04.2007 Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів».
Гебеш В. В., Ярош О. А. Клинические и энцефалографические данные в оценке исходов менингоккокового менингоэнчефалита //Врачебное дело.-1990- №1.-С.109-112.
Малый В.П., Авдиенко И.Т. Клиника и лечение генерализованых форм менингококковой инфекции у взрослых/ Харьков.мед.журнал.- 1995.- № 2.- С.35-37.
А.Е.Платонов, Д.В.Трощанский, В.Б.Белобородов и др. Прогнозирование исхода менингококковой инфекции: методология и практика // Клиническая медицина.- 1999.- Т.77, № 4.- С.32-38
A.Dikis. J.Kavaliote, J.Tzikoulas et al. Отдаленные последствия пневмококкового менингита у детей/ // Clin.Pediatr.- 1996.- V.35, N 2.- P.72-78.

51. М.П. Стовбан. Оцінка стану проблеми пневмококових інфекцій: епідеміологія, діагностика, розвиток резистентності до антибіотиків та її профілактика/ М.П. Стовбан, М.М. Островський, І.В. Стовбан, І.О. Савеліхіна //Архів клінічної медицини. - 2008. - N1. - С. 15-18.
52. Igeta Y, Ishiguro K, Okamoto K. [An adult case of bacterial meningitis caused by penicillin-resistant streptococcus pneumoniae] Rinsho Shinkeigaku. 2004 Mar;44(3):154-9. Japanese.

Гебеш В. В., Ярош О. А., Галузинский В. П. О затяжном течении пневмококкового менингоэнцефалита // Врачебное дело.-1990-№6.-С.110-112.
Печінка А.М. Чутливість streptococcus pneumoniae до антибіотиків і кінцеві наслідки пневмококових менінгітів і менінгоенцефалітів/ А.М. Печінка, В.Г. Півень, Д.А. Зайцев //Клиническая антибиотикотерапия. - 2006. - N3. - С. 48-49.
Acute bacterial meningitis as the cause of a traffic accident. J Forensic Leg Med. 2007 Apr;14(3):175-7. Epub 2007 Feb 14.
Weisfelt M, van de Beek D, Spanjaard L, Reitsma JB, de Gans J. A risk score for unfavorable outcome in adults with bacterial meningitis. Ann Neurol. 2008 Jan;63(1):90-7.
В.М. Глиненко, С.Н. Фирсова, И.С. Королева и др. Роль Н. Influenzae типа в этиологической структуре гнойных бактериальных менингитов/. //Эпидемиология и инфекционные болезни. - М, 2001. - N4. - С. 17-19.
А.А. Вильниц. Современные клинические особенности пневмококковых и гемофильных менингитов у детей/ А.А. Вильниц, М.В. Иванова, Н.В Скрипченко и др. //Эпидемиология и инфекционные болезни. - М, 2005. - N3. - С. 56-58
И.Н. Магер. Результаты изучения заболеваемости гемофильными менингитами и перспективы их вакцинопрофилактики в Минске. И.Н. Магер, Е.Г. Фисенко, Ф.А. Германович и др. //Эпидемиология и инфекционные болезни. - М, 2005. - N3. - С. 33-36.
В.И Покровский. Менингит, вызванный гемофильной палочкой типа b/ Л.У. Улуханова, Н.Г. Куркина, Д.Н. Цахаева, Ф.К. Сулейманова //Педиатрия: Журн. им. Г.Н. Сперанского. - М, 2005. - N1. - С. 98-99
В.И. Покровский. Гемофильная инфекция типа В. В.И. Покровский, В.К. Таточенко //Эпидемиология и инфекционные болезни: Науч.-практ. журн.. - 2005. - N1. - С. 41-43.
Р.А. Насыров, М.В. Маньков. Патоморфология менингитов, вызванных гемофильной палочкой, у детей/ Р.А. Насыров, //Архив патологии. - М., 2003. Том 65, N2. - С. 21-24.
Jolobe OM. Community-acquired bacterial meningitis in older people. J Am Geriatr Soc. 2007 Apr;55(4):628-9; author reply 629-30. No abstract available.
Потієнко Л.П. Актуальність гемофільних інфекцій/ Л.П. Потієнко //Инфекц. контроль. - Одесса, 2007. - N1. - С. 17-18
Г.А. Гаджимирзаев, А.М. Магомедов, А.А. Гамзатова и др. Некоторые особенности клинического течения и лечения отогенного гнойного менингита в современных условиях //Вестник оториноларингологии: Мед. науч.-практ. журн.. - 2004. - N3. - С. 20-23.
Зайцев І.А, Шидловська О.М., Растунцев Л.П. Клінічні особливості та профілактика епендиматитів у хворих на гнійні менінгіти// Інфекційні хвороби.- 1997.- № 4.- С.29-30.
Дериглазов М.А., А.М. Иваненко, М.Ш. Боровицкая Отогенный менингоэнцефалит на фоне острого гаймороэтмоидита с периоститом стенок орбиты //Вестник оториноларингологии: Мед. науч.-практ. журн.. - 2003. - N3. - С. 51.
Angstwurm K, Halle E, Wetzel K, Schultze J, Schielke E, Weber JR. Isolated bacterial meningitis as the key syndrome of infective endocarditis. Infection. 2004 Feb;32(1):47-50.
Т.М. Зубик. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. /Т.М. Зубик, К.С. Иванов, А.П. Казанцев, А.Л. Лесников. - М.: Медицина, - 1995. - 336 с.
А. П. Казанцев Дифференциальная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей/ А. П. Казанцев, Т. М. Зубик, К. С. Иванов, В. А. Казанцев. М.: МИА, 1999. -482 с.
Финогеев Ю.П., Лобзин Ю.В., Волжанин В.М., Семена А.В. Поражения сердца при инфекционных заболеваниях (клини-ко-электрокардиографическая диагностика): Руководство для врачей /Под ред. чл.-корр. РАМН, проф. Ю.В. Лобзина. - СПб: «Издательство ФОЛИАНТ», 2003. - 256 с.
І.А. Зайцев, О.А. Чебаліна, Л.П. Растунцев Клінічна, прогностична значущість і механізми розвитку лікворогіпертензійного синдрому у хворих на менінгіт у період ранньої реконвалесценції/ //Одеський медичний журнал: Наук.- практ. журн.. - 2002. - N2. - С. 4143.
Chang CC, Lu CH, Huang CR, et al. Culture-proven bacterial meningitis in elderly patients in southern Taiwan: clinical characteristics and prognostic factors. Acta Neurol Taiwan. 2006 Jun;15(2):84-91.
Долгов А. М. Критерии неблагоприятного течения менингоэнцефалитов риногенной природы // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова, 2000, N 8. - 49-50 с.
Руководство по инфекционным болезням /Под ред. чл.-корр. РАМН, проф. Ю.В. Лобзина. 3-е изд., доп. и перераб. -СПб.: «Издательство ФОЛИАНТ», 2003. - 104 с.
Reiss С. S., Chesler D. A., Hodges J. et al. // Cur.Top.Microbiol.Immunol. — 2003 Vol. 265. - P. 64-94.
Чухлолина М. Л. // Актуальные проблемы диагностики, лечения и профилактики инфекционных заболеваний. - СПб. - 2003. - С. 99-106
Ярош О.О. Що таке менінгіт і як йому запобігти //Будьмо здорові. - Киiв, 2001. - N8. - С. 6-7.
Зайцев І.А. Ліквородинамічні порушення і зміни імпедансу головного мозку при менінгітах// Інфекційні хвороби.- 1999.- № 4.- С.30-33.
Batlle Almodіvar Mdel C, Dickinson F. et al., [Bacterial meningitis and Pseudomonas aeruginosa: apropos of a case] Rev Cubana Med Trop. 2005 Sep-Dec;57(3):230-2.
Лобзин Ю.В., Финогеев Ю.П., Винакмен Ю.А. и др. Маски инфекционных болезней. - СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2002. - 200 с.
Долгов А. М. Критерии неблагоприятного течения менингоэнцефалитов риногенной природы // Журн. неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова, 2000, N 8. - 49-50 с.
А. П. Казанцев Дифференциальная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей А. П. Казанцев, Т. М. Зубик, К. С. Иванов, В. А. Казанцев. М.: МИА, 1999. -482 с.
Kowalik MM, Smiatacz T, Hlebowicz M, Pajuro R, Trocha H. Coagulation, coma, and outcome in bacterial meningitis-an observational study of 38 adult cases. J Infect. 2007 Aug;55(2):141-8. Epub 2007 Apr 2.
Repertinger S, Fitzgibbons WP, Omojola MF, Brumback RA. Long survival following bacterial meningitis-associated brain destruction. J Child Neurol. 2006 Jul;21(7):591-5.
van de Beek D, Brouwer M, de Gans J. Hypernatremia in bacterial meningitis. J Infect. 2007 Oct;55(4):381-2. Epub 2007 Aug 10. No abstract available.
Клатцо И. Отек головного мозга: 5-й Международный симпозиум по мозговому кровообращению. — Тбилиси: Мецниереба, 1986. — 176 с.
А.Е.Платонов, Д.В.Трощанский, В.Б.Белобородов Связь тяжести течения менингококковой инфекции с уровнями эндотоксина и комплемента в крови больных // Клин.медицина.- 1999.- Т.17, № 2.- С.32-37.
Підгірний Я. Синдром поліорганної недостатності: патофізіологічні та патобіологічні аспекти (огляд літератури)/ Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.-1998.-№4(5).-С.8-17.
Brouwer MC, van de Beek D, Heckenberg SG, Spanjaard L, de Gans J. Hyponatraemia in adults with community-acquired bacterial meningitis. QJM. 2007 Jan;100(1):37-40. Epub 2006 Dec 17.
Покровский В.И., Рослый И.М. Биохимические характеристики клинического течения генерализованной менингококковой инфекции //Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 1993. - № 5. - С. 106-112.
Weisfelt M, Determann RM, de Gans J. et al. Procoagulant and fibrinolytic activity in cerebrospinal fluid from adults with bacterial meningitis. J Infect. 2007 Jun;54(6):545-50. Epub 2007 Jan 4.
Levy M., ten Cate H. , Van der Poll T. et al. Pathogenesis of disseminated intravascular coagulation in sepsis //JAMA. 1993. N 270. P.975 979.

94. Жуков В.В., Борзунов В.М., Егоров В.М. Респираторная помощь больным тяжелыми формами гнойного менингита// Анестезиология и реаниматология.- 1997.- № 1.- С.28-31.
95. Зайцев, Е.А Чебалина И.А. Гипонатриемичсеский синдром у больных менингитом //Сучасні інфекції: Наук.-практ. часопис. - 2002. - N1. - С. 53-56.
96. І.А. Зайцев, О.А. Чебаліна, Л.П. Растунцев Клінічна, прогностична значущість і механізми розвитку лікворогіпертензійного синдрому у хворих на менінгіт у період ранньої реконвалесценції //Одеський медичний журнал: Наук.- практ. журн.. - 2002. - N2. - С. 4143.
97. А.М. Панін. Профілактика вторинних ускладнень у хворих з гнійним менінгоенцефалітом: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.30/ А.М. Панін; Дніпропетр. держ. мед. акад. -Д., 2000. -20 с.
98. Зайцев, І.А. Клінічні прояви, патогенез та лікування внутрішньочерепної гіпертензії при менінгітах різної етіології: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.01.13/АМН України. Ін-т епідеміології та інфекц. хвороб ім. Л.В.Громашевського. - К., 2002. 40 с.
99. Ткачик И.П. Роль микробиологического диагноза в обосновании рацнональиой атибиотикотерапии при госпитальных инфекциоиных осложнениях // Біль. знеболювання і інтенсивна терапія. - 1999.—№ 3(8).- С. 34-41.
100. Зозуля Ю.А., Пацко Я.В., Никифорова А.Н. Епидемиологические исследования в нейроонкологии: современное состояние в Украине й за рубежом // Вопросы нейрохирургии. 1998. №3. С.5054.
101. Цимбалюк В.І., Ткачик ІП Актуальні проблеми сучасних нозокоміальних інфекцій // Український нейрохірургічний журнал. 2000. №3 (11). С.513.
102. Weisfelt M, van de Beek D, Spanjaard L, de Gans J. Nosocomial bacterial meningitis in adults: a prospective series of 50 cases. J Hosp Infect. 2007 May;66(1):71-8. Epub 2007 Apr 11.

Ray P, Badarou-Acossi G, Viallon A et al. Accuracy of the cerebrospinal fluid results to differentiate bacterial from non bacterial meningitis, in case of negative gram-stained smear. Am J Emerg Med. 2007 Feb;25(2):179-84.
Tavares WM, Machado AG, Matushita H, Plese JP. CSF markers for diagnosis of bacterial meningitis in neurosurgical postoperative patients. Arq Neuropsiquiatr. 2006 Sep;64(3A):592-5.
Klein N.C. Бактеріальний менінгіт: як не пропустити цей діагноз? Скорочений виклад./ N.C. Klein, B.A. Cunha //Медицина світу : Наук.- практ. журн. оглядових та переклад. статей для широкого кола лікарів. - 2001. - Том11, N6. - С. 309-318.
Gjini AB, Stuart JM, Cartwright K et al. Quality of in-hospital care for adults with acute bacterial meningitis: anational retrospective survey. QJM. 2006 Nov;99(11):761-9.
Baussart B, Cheisson G, Compain M. et al. Multimodal cerebral monitoring and decompressive surgery for the treatment of severe bacterial meningitis with increased intracranial pressure. Acta Anaesthesiol Scand. 2006 Jul;50(6):762-5.
Senftleben U. Neurological outcome after bacterial meningitis: bridging the gap from molecules to behavior. Intensive Care Med. 2005 Jan;31(1):3-4. Epub 2004 Dec 17. No abstract available