КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ НА ЕКЗЕМУ, СПРИЧИНЕНУ ВАРИКОЗНИМ СИМПТОМОКОМПЛЕКСОМ, З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕМОДИНАМІКИ ТА ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика

На правах рукопису

Пащенко Вікторія Миколаївна

УДК: 616.521022.7085:612.13+612.018.2

КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ НА ЕКЗЕМУ, спричинену варикозним симптомокомплексом, З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕМОДИНАМІКИ ТА ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ

14.01.20 шкірні та венеричні хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор Л. Д. Калюжна

Київ - 2007

ЗМІСТ

Стор.

Перелік умовних скорочень

5

Вступ

6

розділ 1. Огляд літератури

13

1.1. Сучасні погляди на етіопатогенез екземи, обумовленої варикозним симптомокомплексом, та венозних трофічних виразок з екзематизацією

13

1.1.1. Роль венозної гемодинаміки та гемомікроциркуляції в патогенезі екземи, обумовленої варикозним симптомокомплексом, та венозних трофічних виразок з екзематизацією

15

1.1.2. Вплив порушень гормонального гомеостазу на розвиток та перебіг екземи, обумовленої варикозним симптомокомплексом, та венозних трофічних виразок з екзематизацією

20

1.2. Сучасні принципи лікування хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією

29

розділ 2. Матеріал і методи дослідження

40

2.1. Загальноклінічні дослідження

40

2.2. Функціональна діагностика венозної гемодинаміки нижніх кінцівок

41

2.3. Вивчення стану гемомікроциркуляції хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією

42

2.4. Визначення особливостей гормонального гомеостазу жінок хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією

45

2.5. Статистична обробка матеріалу

48

розділ 3. Клінічна характеристика хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією

49

розділ 4. Гемоциркуляторні порушення у хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією

71

4.1. Зміни венозної гемодинаміки у хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією

71

4.2. Порушення гемомікроциркуляції у хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією

80

розділ 5. Особливості гормонального статусу жінок хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією

91

розділ 6. Лікування хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією

101

6.1. Методика лікування

100

6.2. Результати лікування хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією із застосуванням вазотропної терапії

103

6.3. Результати лікування жінок хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні трофічні виразки з екзематизацією, які перебували в перименопаузальному періоді, та мали прояви клімактеричного синдрому, із застосуванням вазотропної та гормонокорегуючої терапії

120

Аналіз І УЗАГАЛЬНЕННЯ результатів ДОСЛІДЖЕННЯ

128

Висновки

140

Список використаних джерел

143

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВПВ - велика підшкірна вена
ВРВ - варикозне розширення вен
ВСК - варикозний симптомокомплекс
ГМЦР - гемомікроциркуляторне русло
ДМК - дисфункціональні маткові кровотечі
Е2 - естрадіол
ЗГТ - замісна гормональна терапія
КС - клімактеричний синдром
ЛГ - лютеїнізуючий гормон
ЛДП - лазерний допплерівський потік
ЛДФ - лазерна допплерівська флоуметрія
ММІ - модифікований менопаузальний індекс
МП - менопауза
МПВ - мала підшкірна вена
НГ - нейтрофільні гранулоцити
НЛ - нігтьове ложе
П - прогестерон
ПМП - перименопаузальний період
ПМС - передменструальний синдром
ПО - перфузійні одиниці
ФСГ - фолікулостимулюючий гормон
ХВН - хронічна венозна недостатність
ХЛВН - хронічна лімфовенозна недостатність
ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність проблеми екземи, спричиненої варикозним симптомокомплексом (ВСК), обумовлена її широкою розповсюдженістю та недостатньою ефективністю лікування. Екзема, спричинена варикозним симптомокомплексом, є однією з різновидів мікробної екземи. На її долю припадає від 19 до 63 % випадків мікробної екземи [83, 169]. Виникненню хвороби сприяє варикозний симптомокомплекс та хронічна венозна недостатність (ХВН). Найбільш важким проявом захворювань є розвиток венозних трофічних виразок нижніх кінцівок із екзематизацією [92, 180, 213, 236, 280]. Вогнища екземи локалізуються на нижніх кінцівках в ділянці розширених вен, навколо варикозних виразок, ділянок склерозування шкіри.
Відповідно до наукових досліджень останніх років, частота розповсюдження варикозної хвороби складає 2533% серед жінок та 1020% серед чоловіків [106, 168, 290]. За даними Міжнародного флебологічного союзу (1997), ХВН зустрічається більше ніж у 30% населення розвинених країн [260].
За даними різних авторів до 10% всіх випадків ХВН ускладнюються екземою; 67% дерматологічних пацієнтів старше 50 років страждають даною патологією. В популяції старше 70 років екзема, обумовлена варикозним симптомокомплексом, зустрічається в 20% випадків [204, 207]. Венозні трофічні виразки нижніх кінцівок виявляють у кожного п’ятого хворого з ХВН та в 0,32% випадків серед дорослого населення європейських країн [22, 119, 193, 200]. Проведені ВООЗ в 1988 р. дослідження показали, що трофічні виразки виявляють у 1% дорослого населення, захворюваність складає 0,20,35% на рік [106, 260].
Існують різні теорії виникнення варикозного розширення вен нижніх кінцівок, а саме: спадкова, механічна, імунопатологічна та нейроендокринна, жодна з яких не може повністю пояснити механізм розвитку захворювання, його прогресування та появу ускладнень. Вважають, що під впливом вищезазначених факторів утворюється слабкість м’язевоеластичних утворень венозної стінки, клапанна недостатність, уповільнення венозного відтоку та розширення підшкірних вен нижніх кінцівок. В результаті виникає дистальна венозна гіпертензія, якій автори відводять головну роль в патогенезі даного захворювання. Венозна гіпертензія призводить до порушення мікроциркуляції та трофічних розладів, зокрема, екземи [75, 135].
Екзема, спричинена варикозним симптомокомплексом, характеризується тривалим перебігом, схильністю до рецидивів та важких ускладнень в вигляді виразок, кровотечі, лімфаденіту, лімфангіїту, лімфедеми, бешихового запалення, тромбофлебіту, вторинного інфікування бактеріальною чи грибковою флорою, сепсису та малігнізації, що не лише призводить до зниження працездатності та якості життя хворих, а й інколи становить загрозу для життя [177, 216, 277]. При цьому, незважаючи на ретельне вивчення проблеми, причини та механізми появи чергових загострень хвороби досі остаточно не з’ясовані.
В літературі ми знаходимо суперечливі данні про стан органів ендокринної системи у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, та їх вплив на перебіг захворювання. З загального числа хворих 2/3 складають жінки, причому 6090% з них захворювання пов’язують з виникненням варикозного розширення вен під час вагітності, що в подальшому призвело до розвитку екзематизації [29, 222]. Появу розширених вен у жінок пояснюють недостатнім вмістом в організмі естрогенів та перевагою гормонів жовтого тіла, які справляють розслаблюючий вплив на м’язеву оболонку стінки вени [76, 99, 105, 112]. Про взаємозв’язок виникнення ураження вен нижніх кінцівок з гормональним фоном в певній мірі свідчать виражені порушення в фізіологічному перебігу менструального циклу. Так, за даними літератури, у 61% жінок з варикозним розширенням підшкірних вен, що вперше виникли при вагітності, захворюванню передували порушення менструального циклу, пізній початок менструацій, альгодисменорея, ациклічні маткові кровотечі та інші порушення [112, 258]. Дисгормональна перебудова вікового характеру також може провокувати розвиток розширення вен та ускладнювати його перебіг. Про це свідчать спостереження авторів про ураження вен в клімактеричному періоді, коли екзема, спричинена варикозним симптомокомплексом, зокрема, часто набуває безперервнорецидивуючого характеру [40]. На роль гормонів вказує і той факт, що перед менструацією жінки із варикозним розширенням підшкірних вен скаржаться на біль в нижніх кінцівках та відчуття важкості, які після закінчення менструації значно зменшуються [29].
Встановлено, що структурнофункціональні зміни шкіри, які пов’язані з інволюцією статевих органів, можуть обумовлювати особливості перебігу багатьох захворювань шкіри у жінок в ПМП [5, 127]. Особливе значення відводять естрогенній недостатності, яка призводить до порушення колагенового каркасу дерми з розвитком її атрофії, погіршенню гідратації шкіри, запустіванню капілярів поверхневого гемомікроциркуляторного русла з розвитком атрофії епідермісу, гіперпродукції вільних радикалів, зменшенню кількості клітин Лангерганса, що призводить до порушення імунобіологічного нагляду в шкірі [5, 61, 79, 101, 104, 146].
Таким чином, незважаючи на ретельне вивчення проблеми екземи, спричиненої варикозним симптомокомплексом, практично відсутні комплексні дослідження по вивченню стану гормонального гомеостазу, особливостей венозної гемодинаміки нижніх кінцівок та мікроциркуляції, а також їх взаємозв’язку, що становить перешкоди для вибору патогенетично доцільної терапії.
Отже, виявлення нових аспектів в етіопатогенезі екземи, спричиненої варикозним симптомокомплексом, на основі вивчення взаємозв’язку гормонального гомеостазу з мікроциркуляцією та венозною гемодинамікою нижніх кінцівок на основі вивчення загальноклінічних, радіоімунологічних, мікроскопічних та інструментальних даних становить значний інтерес для оптимізації діагностичного та лікувальнопрофілактичного процесів.
Перелічені вище невирішені проблеми екземи, спричиненої варикозним симптомокомплексом, й обумовили актуальність проведеного дослідження, мету і завдання роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках наукової роботи «Вікові аспекти діагностики, перебігу та лікування хронічних дерматозів» (№ держреєстрації 0103U001029) кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика. Дисертант вивчала механізми патогенезу екземи, обумовленої варикозним симптомокомплексом, розробляла і виконувала клінічну апробацію нових патогенетично обгрунтованих методів лікування хворих.
Мета роботи. Удосконалення методів патогенетичної терапії хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, на основі вивчення особливостей венозної гемодинаміки нижніх кінцівок, гемомікроциркуляції та гормонального гомеостазу.
Завдання дослідження.
1. Дослідити стан венозної гемодинаміки нижніх кінцівок у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом.
2. З'ясувати особливості гемомікроциркуляції у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, за допомогою біомікроскопії нігтьового ложа.
3. Виявити особливості реактивності судин гемомікроциркуляторного русла у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, за даними лазерної допплерівської флоуметрії в вогнищі ураження.
4. Вивчити стан гормонального гомеостазу у жінок перименопаузального періоду хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом.
5. Оцінити зв’язок між зміною гормонального гомеостазу та станом венозної гемодинаміки нижніх кінцівок і гемомікроциркуляції, а також клінічного перебігу екземи, спричиненої варикозним симптомокомплексом.
6. Запропонувати нові методи патогенетичної терапії хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, в залежності від виявлених змін.
7. Оцінити ефективність розроблених методів лікування і впровадити їх в практику охорони здоров’я.
Об’єкт дослідження: хворі на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом.
Предмет дослідження: особливості клінічного перебігу, гормональний статус, стан венозної гемодинаміки нижніх кінцівок та гемомікроциркуляції у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, результати лікування.
Методи дослідження:
1. Загальноклінічні аналіз скарг, анамнезу захворювання і об’єктивного стану хворих.
2. Капіляроскопічні, з визначенням кількісних і якісних параметрів мікрогемоциркуляторного русла.
3. Імуноферментні визначення показників гонадотропних гормонів - лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ).
4. Радіоімунологічні визначення рівня статевих стероїдних гормонів прогестерону (П) та естрадіолу (Е2).
5. Ультразвукові метод ультразвукового дуплексного ангіосканування з визначенням особливостей стану венозної гемодинаміки нижніх кінцівок.
6. Лазерні метод лазерної допплерівської флоуметрії з вивченням показників гемомікроциркуляції в вогнищі ураження шкіри.
7. Статистичні методи з оцінкою вірогідності виявлених результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено особливості венозної гемодинаміки нижніх кінцівок та показані зміни гемомікроциркуляції у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом. Встановлено їх зв’язок зі станом гормонального гомеостазу організму.
Виявлено особливості перебігу перименопаузального періоду у жінок, хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, і показана роль порушень гормонального гомеостазу в перебігу захворювання.
При проведенні комплексного обстеження хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, запропонований новий підхід, що передбачає доповнення та розвиток наукових знань, а також покращення результатів лікування хворих.
Розроблено оригінальний метод комплексного патогенетичного лікування хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, із застосуванням вазотропної та гормонокорегуючої терапії. Розроблений метод лікування підвищує ефективність терапії та сприяє стійкій і тривалій ремісії захворювання.
Практичне значення отриманих результатів. Лікарям практичної охорони здоров'я запропонована доступна методика діагностики стану системи гемодинаміки та гемомікроциркуляції.
Запропонований алгоритм діагностики стану гормонального гомеостазу у жінок перименопаузального періоду, хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом.
Розроблена та впроваджена методика комплексної диференційованої терапії в залежності від виявлених змін системи гемодинаміки, гемомікроциркуляції та гормонального гомеостазу, та оцінка її ефективності.
Впроваджені нові препарати у лікування хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні виразки з екзематизацією: Детралекс (мікронізований діосмін) венотонізуючий та ангіопротекторний засіб; Клімадинон (екстракт циміцифуги) фітопрепарат з гормонокорегуючою активністю.
Результати роботи впроваджені в роботу Київської міської шкірно-венерологічної лікарні, Київських шкірно-венерологічних диспансерів №4 та №5, а також в учбовий процес кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика.
Розроблено та затверджено методичні рекомендації щодо лікування екземи, обумовленої варикозним симптомокомплексом, для практичної діяльності фахівців дерматовенерологів, хірургів, флебологів та сімейних лікарів.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений аналіз літературних даних, розроблений план і підібрані методи дослідження. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження 106 хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом. Автор самостійно виконала аналіз, статистичну обробку отриманих результатів дослідження, написала всі розділи дисертації, підготувала наукові роботи.
Апробація результатів дослідження. Матеріали виконаної роботи доповідалися й обговорювалися на 13 Конгресі Європейської академії дерматологів і венерологів (Флоренція, 2004), науково-практичній школі «Розробки молодих вчених дерматовенерологів» (Київ, 2005), 14 Конгресі Європейської академії дерматологів і венерологів (Лондон, 2005), науково-практичних конференціях «Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря» (Київ, 2006), «Досягення молодих вчених дерматовенерологів» (Київ, 2006) та «Сучасний менеджмент в дерматовенерології: діагностичні, лікувальні та організаційно-правові аспекти» (Київ, 2007), на 16 Конгресі Європейської академії дерматологів і венерологів (Відень, 2007).
Публікації. Результати дисертації опубліковані в 17 друкованих працях, з них 1 методичні рекомендації, 5 статей в наукових журналах і збірниках (2 у моноавторстві), визнаних ВАК України в якості спеціалізованих, 11 тез наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлені теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі підвищення ефективності лікування хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та на трофічні виразки з екзематизацією шляхом розроблення диференційованого підходу до лікування із застосуванням вазотропної та гормонокорегуючої терапії на підставі визначення патогенетичних механізмів розвитку захворювань, встановлення ролі порушень венозної гемодинаміки нижніх кінцівок, гемомікроциркуляції та гормонального гомеостазу.
1. За даними ультразвукового дуплексного ангіосканування у 106 хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, виявлені порушення венозної гемодинаміки нижніх кінцівок, які проявлялися в недостатності клапанів великої підшкірної вени у 98 (92,45 %) хворих, малої підшкірної вени у 39 (36,79 %) хворих, що призводило до виникнення вертикального рефлюксу крові, а також клапанної недостатності перфорантних вен у 106 (100 %) хворих, наслідком якої була поява горизонтального рефлюксу крові. Виявлені ураження вен нижніх кінцівок сприяють розвитку венозної гіпертензії та підтриманню трофічних розладів шкіри.
2. Результати біомікроскопії нігтьового ложа стопи виявили достовірні гемомікроциркуляторні зміни в вигляді судинних, позасудинних порушень та внутрішньосудинних змін капілярного кровотоку.
3. У 106 хворих при проведенні лазерної допплерівської флоуметрії виявлено порушення реактивності мікросудин, що проявлялося підвищенням рівня кровотоку в вогнищі ураження в горизонтальному та вертикальному положенні нижньої кінцівки та недостатньому зменшенні рівня перфузії після ортостатичної проби. Тобто, порушується здатність судин мікроциркуляторного русла до акомодації та адекватного реагування на змінені параметри кровотоку, а також на зовнішні впливи, внаслідок чого капіляри виявляються неспроможними забезпечувати трофіку тканин на необхідному рівні, що, очевидно, і призводить до розвитку трофічних уражень шкіри в вигляді екземи та трофічних виразок гомілок.
4. У 32 жінок перименопаузального періоду хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, виявлено клімактеричний синдром різної ступені тяжкості. Показано, що інтенсивність проявів клімактеричного синдрому у хворих жінок була достовірно вище, ніж у жінок відповідного вікового періоду контрольної групи. Встановлено, що у жінок перименопаузального періоду хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, що мали прояви клімактеричного синдрому, порушення гормонального гомеостазу також характеризувалося достовірним зменшенням рівнів статевих стероїдних гормонів (прогестерону та естрадіолу) на фоні достовірного збільшення гонадотропних гормонів (лютеінізуючого та фолікулостимулюючого) та суттєвим зменшенням співвідношення ЛГ/ФСГ.
5. Тісний зв'язок між станом гормонального гомеостазу, венозною гемодинамікою нижніх кінцівок, гемомікроциркуляцією та клінічним перебігом захворювання у обстежених хворих підтверджується клініко-анамнестичними даними жінок перименопаузального періоду. Виникнення варикозного розширення вен нижніх кінцівок більшість жінок пов'язують з вагітністю та пологами, а розвиток загострень симптомів хронічної венозної недостатності та екземи, обумовленої варикозним симптомокомплексом, - з передменструальним та перименопаузальним періодами.
6. Розроблено метод патогенетичної терапії хворих на екзему із застосуванням венотонізуючого та ангіопротекторного препарату Детралекс. Жінкам перименопаузального періоду хворим на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, що мали прояви клімактеричного синдрому, розроблений метод лікування комбінували із гормонокорегуючим фітопрепаратом Клімадинон.
7. Впровадження розробленого комплексного методу лікування дозволило нормалізувати гемомікроциркуляцію та досягнути клінічного видужання у 95,00 % хворих на відміну від 50,00 % пацієнтів з групи порівняння, а серед хворих перименопаузального періоду у 82,35 % пацієнток з основної групи на відміну від 53,33 % хворих з групи порівняння (p<0,05). Лікування сприяло стійкій клінічній ремісії у 56,52 % пацієнтів і лише у 20,00 % хворих з групи порівняння, у яких протягом двох років спостереження не було виявлено жодного рецидиву захворювання. Серед жінок перименопаузального періоду віддалені результати лікування вказали на стійку клінічну ремісію у 66,67 % жінок з основної групи та у 27,27 % пацієнток з групи порівняння (p<0,05).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрук О. Вплив спіруліни в комплексному лікуванні на показники імунітету у хворих мікробною екземою // Галицький лікар. вісник. 1998. Т. 5, № 2. С. 79.
2. Александрук О. Сучасні погляди на патогенез мікробної екземи. Мікробний фактор // Галицький лік. вісник. 1997. Т. 4, №3. С. 107108.
3. Александрук О.Д. Комплексне лікування мікробної екземи із використанням мікрохвильової резонансної терапії та спіруліни: Автореф. дис. канд. мед. наук. 14.01.20 / Укр. Нац. мед. унт ім. О.О.Богомольця. К., 1999. 18с.
4. Александрук О.Д., Буянова Л.В., Хімейчук Л.О. Особливості мікробного заселення шкіри хворих на сверблячі дерматози // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. К., 2002. вип.11, книга 1. С. 1822.
5. Альбанова В.И. Дерматозы климактерического периода // Рос. журн. кожн. и венерич. болезней. 2002. № 2. С. 3841.
6. Андрашко Ю.В., Миронюк І.С. Мазь «Кремген» у зовнішньому лікуванні пацієнтів з мікробною екземою // Торсуєвські читання. Зб. наук.практ. робіт. Донецьк, 2001. Вип. 3. С. 124128.
7. Антоненко Я. Заместительная гормональная терапия климактерического периода // Диабетик. 2000. № 78. С. 4445.
8. Арушанян Э.Б., Аль-Абси Дж.М., Чеботарь В.В. Лечебные возможности мелатонина и его влияние на иммунологические показатели у больных экземой // Эксперим. и клинич. фармакология. 2003. № 3. С. 5961.
9. Бакстон П. Дерматология / Пер. с англ. М.: «Издательство БИНОМ», 2005. 176 с.
10.Балан В.Е., Зайдиева Я.З. Возможности коррекции климактерических расстройств негормональными средствами // Лечащий врач. 2000. № 56. С. 2426.
11.Балан В.Е., Зайдиева Я.З. Применение фитоэстрогенов для лечения гипоэстрогенных состояний // Рус. мед. журн. 2000. Т. 8, № 3 С. 156158.
12.Банников В.К., Твердохлиб В.П. Адаптация к периодической барокамерной гипоксии как метод реабилитации больных экземой и атопическим дерматитом // Вестн. дерматол. и венерологии. 1999. № 6. С. 3739.
13.Барабанов А.Л. Состояние иммунной системы и уровень средних молекул у больных микробной экземой // Тез. науч. работ Первого Российского конгресса дерматовенерологов. СанктПетербург, 2326 сентября 2003 г. Том I. - С. 13.
14.Барна О.М. Лікування менопаузальних розладів: співвідношення користі та безпеки // Здоров’я України. 2005. № 3. С. 1821.
15.Басинская Н.М., Федотова Л.Н. Эмоксипин и низкоинтенсивное лезерное излучение в комплексном лечении больных микробной экземой // Тез. науч. работ Первого Российского конгресса дерматовенерологов. СанктПетербург, 2326 сентября 2003 г. Том I. С. 222223.
16.Белоусов Ю.Б., Дедов И.И., Кулаков В.И. Решение женских проблем с помощью фитотерапии. М.: Издат. Дом журнала «Здоровье», 2002. 136 с.
17.Берензон М.В. Функциональное состояние лейкоцитов периферической крови как фактор оптимизации иммунокорригирующей терапии больных экземой: Дис. канд. мед. наук. / Центр НИ кожновенерологич. инт. М., 1999. 159 с.
18.Бобчинская И.Н. Влияние физиотерапевтической коррекции на иммунологические отклонения у больных микробной экземой // Журн. дерматол. и венерологии. 1998. № 1 (5). С. 7071.
19.Бобчинська І.М. Комплексна терапія з залученням електричного поля ультрависокої частоти та дециметрових хвиль у хворих на мікробну екзему: Автореф. дис. канд. мед. наук. 14.01.33 / Крим. НДІ фіз. методів лікування та мед. кліматології ім. І.М.Сеченова. Ялта, 2000. 17 с.
20.Богачев В.Ю. Гормоноиндуцированная флебопатия. Новая проблема современной флебологии // Ангиол. и сосуд. хирургия. 2002. Т. 8, № 3. С. 5054.
21.Богачев В.Ю. Обзор материалов международного флебологического конгресса (СанДиего, США, 2731 августа, 2003 года) // Ангиол. и сосуд. хирургия. 2004. Т. 10, № 2. С. 5459.
22.Богачев В.Ю., Богданец Л.И. Венозные трофические язвы // 50 лекций по хирургии / Под ред. акад. В.С.Савельева. М.: Мedia Medica, 2003. С. 115 130.
23.Богданов А.С., Дрозд О.В. Патогенез трофических расстройств при варикозной и посттромбофлебитической болезнях // Грудная и сердечнососуд. хир. 1993. № 1. С. 2832.
24.Болотная Л.А., Рябова О.А. Современные взгляды на патогенез и лечение экземы // Дерматол. та венерологія. 2002. № 2 (16). С. 2023.
25.Бондарь С.А. Роль эндогенной интоксикации в патогенезе экземы и кор­рек­ция ее энторосорбционной терапией: Автореф. дисс. канд. мед. наук. К., 1992. 16 с.
26.Бочаров В.А., Кирпиченко З.А., Бочарова И.А. Сосудистые функциональные нарушения у больных экземой и их коррекция при комплексной терапии с применением акупунктуры / Метод. рекомендации. Донецк, 1985. 20 с.
27.Будник Н. Инновация в менеджменте менопаузы // Новости медицины и фармации. 2005. № 18 (178). С. 8.
28.Бурлева Е.П., Денисов Р.Е. Амбулаторная специализированная помощь пациентам с начальными формами хронической венозной недостаточности нижних конечностей // Ангиол. и сосуд. хирургия. 2005. Т. 11, № 2. С. 7175.
29.Василюк М.Д., Шевчук М.Г. Варикозная болезнь нижних конечностей у женщин. К.: Здоров’я, 1992. 184 с.
30.Вихляева Е.М. Патология репродуктивной системы в переходном и старческом возрасте. Руководство по эндокринной гинекологии. М.: Мед. информ. агенство, 1997. 768 с.
31.Вишневский А.С., Сафронникова Н.Р., Головина Л.И. Клиническая оценка эффективности фитопрепарата климадинон в лечении климактерического синдрома // Журн. акушерства и женских болезней. 2000. Т. XLIX. Вып. 1. С. 1822.
32.Волкославская В.Н., Кондакова А.К., Калекина Е.А., Ермошенко Е.В., Цимбал В.Н., Савенкова В.В. Состояние показателей резистентности эритроцитов к окислительному стрессу у больных экземой // Тезисы докл. к научнопрактич. конф., посвящ. 15летию Одесского обл. КВД «Актуальные проблемы дерматол. и венерологи». Одесса, 2122 ноября 2003 г. С. 2628.
33.Галникіна С.О. Вплив поєднаного застосування клімадинону, естрогелю та Вобензиму” на структурноморфологічні зміни шкіри щурів з посткастраційним синдромом // Дерматовенерологія. Косметологія. Сексопатологія. 2002. № 12 (5). С. 7981.
34.Галникіна С.О. Магнітнолазерна терапія варикозних трофічних виразок гомілок, ускладнених екземою: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.20 / Укр. Нац. мед. унт ім. О.О.Богомольця. К., 1997. 25 с.
35.Гасымов С.Я., Мамедли М.М., Эфендиева Ф.М. Методы бальнеофизиотерапии при лечении кожных болезней // Журн. дерматол. и венерол. 2000. № 2. С. 102104.
36.Гештень К. Клінічна ефективність застосування Мікотону” у хворих на трофічні виразки та мікробну екзему // Укр. наук.мед. молодіжний журнал. 2000. № 23. С. 6264.
37.Глухенький Б.Т., Грандо С.А. Иммунозависимые дерматозы: экзема, атопический дерматит, истинная пузырчатка, пеифигоиды. К.: Здоров’я, 1990. 477 с.
38.Гончаренко Н.В., Старостина Т.А., Демидова Е.М. Заместительная гормональная терапия как средство профилактики коронарной болезни сердца // Лечащий врач. 2000. № 7. С. 1016.
39.Гормонозамісна терапія в комплексному лікуванні хронічних дерматозів у жінок перименопаузального віку / Калюжна Л.Д., Татарчук Т.Ф., Бондаренко І.М., Копаниця О.М., Корольова Ж.В., Міхньова Є.М., Шармазан С.І. // Метод. рекомендації. К., 2003. 45 c.
40.Дегтяр Д.С., Добродеева Л.К. Особенности гормонального статуса у больных экземой и другими дерматозами в условиях Севера // Вестн. дерматол. и венерол. 2000. № 5. С. 5053.
41.Дегтяр Ю.С., Лисишникова Л.П., Бажукова Т.А. Микробиоценоз кожи у больных экземой и у здоровых лиц в условиях Европейского Севера России // Рос. журн. кожн. и венерич. болезней. 1998. № 6. С. 3235.
42.Денисенко О.І. Деякі аспекти патогенезу та лікування мікробної екземи на сучасному етапі // Інфекційні хвороби. 1998. № 1. С. 5052.
43.Денисенко О.І. Застосування диференційованої лазерної терапії хворим на алергодерматози // Буковинський мед. вісник. 2002. Т. 6, № 23. С. 3638.
44.Денисенко О.І. Комплексне лікування хворих на мікробну екзему із застосуванням комбінованої лазерної терапії: Автореф. дис. канд. мед. наук. 14.01.20 / Нац. мед. унт ім. О.О. Богомольця. К., 1998. 16 с.
45.Довганюк А.П. Физио и бальнеотерапия хронической венозной недостаточности конечностей // Медицинская сестра. 2003. № 5. С. 710.
46.Доскина Е. Климактерий новый этап в жизни женщины // Диабет. Образ жизни. 2000. № 2. С. 2023.
47.Дрюк Н.Ф., Бахарев А.М., Бульба Н.К. и др. Изменения лимфатической системы нижних конечностей при варикозной болезни и посттромбофлебитическом синдроме // Грудная и сердеч.сосуд. хирургия. 1989. № 7. С. 3133.
48.Дрюк Н.Ф., Чернуха Л.М., Фурманенко Е.Д. Компрессионные синдромы при хронической венозной недостаточности нижних конечностей // Клін. хірургія. 2002. № 9. С. 913.
49.Дудченко М.О., Васильєва К.В., Стасюк Г.М. Використання біогенного препарату Ременс” в комплексному лікуванні екзем у жінок перименопаузального віку // Матеріали наук.практ. конф. Захворювання та вікові особливості шкіри, їх генетична детермінованість”. Київ, 1819 березня 2003. С. 3335.
50.Дудченко М.О., Стасюк Г.М., Васильєва К.В., Єрохіна Л.П. Особливості гормонального статусу в жінок раннього перименопаузального віку, хворих на різні форми екземи // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3. С. 136.
51.Дудченко Н.А., Денисенко О.И. Функциональное состояние органов гепатобилиарной системы, поджелудочной железы и почек у больных микробной экземой // Вестн. дерматол. и венерологии. 1998. №2. С. 4244.
52.Єлієєв Г.Ю., Кобза І.І. Дерматолімфангіоаденіт у пацієнтів з хронічною венозною недостатністю // Укр. мед. часопис. 2001. № 1. С. 8486.
53.Жмеренецкий К.В., Сиротинин Б.З. Влияние вазоактивных препаратов на микроциркуляцию у больных артериальной гипертензией и хронической венозной недостаточностью нижних конечностей // Матеріали II Міжнар. наук. конф. Мікроциркуляція та її вікові зміни”. 2002. С. 108109.
54.Жупан В.Ф. Лечение трофических язв в поликлинике // Амбулаторная хирургия. 2003. № 1 (9). С. 2425.
55.Заерко В.В., Лозовая О.Н. Состояние гепатобилиарной системы и подже­лу­доч­ной железы у больных экземой и нейродермитом. // Вестн. дерматол. и ве­не­рол. 1989. № 3. С. 3842.
56.Зайдиева Я.З. Новые возможности лечения климактерических расстройств в постменопаузе // Гинекология. Т. 5, № 1. С. 1015.
57.Знаменская Л.Ф. Нейромультивит в комплексной терапии псориаза, экземы, атопического дерматита // Вестник дерматологии и венерологии. 2001. № 3. С. 6061.
58.Иванов Е.В. Варикозная экзема: этиология, патогенез и диагностика. Часть 1 // Ангиол. и сосуд. хирургия. 2005. Т. 11, № 1. С. 7579.
59.Иванов О.Л., Кошелева И.В. Озонотерапия в дерматологии (обзор литературы) // Рос. журн. кожных и венерич. болезней. 2000. № 4. С. 3745.
60.Игнатьев И.М., Бредихин Р.А., Ахунова С.Ю. Особенности венозного кровообращения и функции клапанов в нижних конечностях по данным дуплексного сканирования и материалам морфофункциональных исследований // Грудная и сердечнососуд. хирургия. 2002. № 2. С. 2429.
61.Ильина Л.М. Изменение внешности с возрастом (возможности заместительной гормональной терапии) // Гинекология. 2003. Т. 5, № 3. С. 108110.
62.Іванов С.В. Дослідження патології капілярів у хворих на екзему // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3. С. 140.
63.Іванов С.В. Особливості периферичної гемодинаміки у хворих на алергодерматози на тлі серцевосудинної патології // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. 2005. № 2. С. 2529.
64.Іваночко Л.Й. Обмінні процеси у хворих на екзему // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3. С. 141.
65.Іваськова Е.Ю. Варикозна хвороба. Патогенез розвитку. Підхід до лікування // Укр. медиц. газета. 2006. № 6. С. 25.
66.Калюжная Л.Д., Шармазан С.И., Михнева Е.Н., Копаница О.М., Долот В.Д. Механизмы формирования хронических дерматозов у женщин перименопаузального периода // Збірник наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. К., 2002. вип.11, книга 1. С. 7377.
67.Карагезян М.А., Катханов А.М., Остапенко А.Н. Дифференцированная им­му­нокорригирующая терапия больных микробной экземой. // Тез. докл. V Все­росс. съезда дерматол. и венерол. М., 1989. Ч. 2. С. 439440.
68.Каруна Б.И. Экзема. К.: Здоров’я, 1989. 172 с.
69.Кириенко А.И. Новые возможности местного лечения венозных трофических язв // Вестник дерматол. и венерол. 2000. № 3. С. 6466.
70.Кирилюк И.А., Рассказов Н.И., Поспеева Л.А., Афанасьева М.А., Ерина И.А. Особенности кожной микроциркуляции у больных экземой // Тезисы научн. робот IX Всеросс. съезда дерматовенерологов. М., 2005. Т. 1. С. 14.
71.Кириченко А.А., Новичкова Ю.Н., Никулина Ж.С., Оганесян К.О., Сметник В.П. Влияние терапии ливиалом на сердечнососудистую систему и липидный спектр крови в постменопаузе // Росс. мед. журнал. 2001. Т. 9, № 9. С. 377382.
72.Ковнеристий О.Є. Комплексна терапія хворих на хронічну екзему з урахуванням порушень біоелектричної активності головного мозку та ведучих ланок глюкокортикоїдної та тиреоїдної систем: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.20 / Укр. НДІ дерматол. та внерології. Х., 1998. 17 с.
73.Ковнеристый А.Е. Динамика показателей биоэлектрической активности головного мозга у больных хронической экземой под влиянием низкочастотной магнитотерапии // Арх. клинич. и эксперим. медицины. 1998. № 7 (2). С. 1822.
74.Ковнеристый А.Е. Патогенетическое значение нарушений функционального состояния сосудов кожи при хронической экземе // Журн. дерматол. и венерологии. 1998. № 1 (5). С. 3435.
75.Кожные и венерические болезни: Руководство для врачей: В 2 т. /Под ред. Ю.К.Скрипкина, В.Н.Мордовцева. М.: Медицина, 1999. Т. 1. 878с.; Т. 2. 878с.
76.Колесникова Р.С. Лечение заболеваний вен у женщин. М.: Медицина, 1977. 185 с.
77.Колотвіна Л.І. Ефективність використання соєвого фітопрепарату ЕКСО в комплексній антигіпертензивній терапії жінок з клімактеричним синдромом // Сімейна медицина. 2003. № 12 (6). С. 140143.
78.Константинова Г.Д., Зубарев А.Р., Градусов Е.Г. Флебология. М.: Издат. дом Видар, 2000. 154 с.
79.Копаниця О.М. Обгрунтування патогенетичної терапії хвороб сальних залоз у жінок в перименопаузальному періоді: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.20 / Інт. дерматології та венерології. Х., 2005. 19 с.
80.Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Дужак Г.В., Чижова В.П. Детралекс в лечении больных пожилого возраста с хронической венозной недостаточностью // Кровообіг та гемостаз. 2004. № 1. С. 4146.
81.Корсунская И.М. Применение крема тридерм в терапии микробной экземы на фоне хронической сосудистой патологии нижних конечностей // Вестник дерматол. и венерол. 2001. № 6. С. 4748.
82.Котова Н.Ф., Суворова К.Н., Шальнова Г.А. Особенности аутофлоры кожи у больных микробной экземой // Акт. вопр. дерматовенерол.: науч.практич. сборник. 1996. С. 36.
83.Кочергин Н.Г., Белоусова Т.А. К вопросу о местной кортикостероидной терапии // Рос. журн. кожных и венерич. болезней. 2001. № 2. С. 2831.
84.Кошелева И.В., Иванов О.Л., Куликов А.Г., Щербина Т.М., Заборова В.А. Озонотерапия как метод коррекции микроциркуляторных нарушений кожи у больных экземой // Рос. журн. кожных и венерических болезней. 2003. №2. С.3545.
85.Кривошеев Б.Н., Васильев О.Н., Карпова А.В. Целестодерм с гарамицином в комплексной терапии микробной экземы // Вестник дерматол. и венерол. 2003. № 4. С. 4851.
86.Криса В.М., Чмут В.Г., Телемуха С.Б. Алгоритм лікування варикозної екземи і трофічних виразок нижніх кінцівок // Укр. журнал дерматол., венерол., косметол. 2005. № 3. С. 144.
87.Крымская М.П. Климактерический период. М.: Медицина, 1989. 271 с.
88.Кузин М.И., Аничков М.Н., Золотаревский В.Я. и др. Патогенез и лечение длительно незаживающих язв при заболевании сосудов конечностей // Хирургия. 1979. № 3. С. 2431.
89.Кузнецова И. Менопаузальные расстройства и их коррекция // Новости медицины и фармации. 2006. № 3 (185). С. 1516.
90.Кулага В.В., Романенко И.М. Лечение заболеваний кожи. К.: «Здоровье», 1988. 304 с.
91.Куприянов В.В., Караганов Я.Л., Козлов В.И. Микроциркуляторное русло. М.: Медицина, 1975. 216 с.
92.Куценко И.В. Современные стратегии профилактики и лечения дерматологических осложнений трофических язв // Новости медицины и фармации. 2006. № 7. С. 9.
93.Куценко И.В., Шагов Е.А. Опыт лечения больных микробной экземой, осложненной трофическими язвами // Дерматологія та венерологія. 2005. № 2 (28). С. 5054.
94.Лазерная допплеровская флоуметрия микроциркуляции крови / Под ред. Крупаткина А.И., Сидорова В.В.: Руководство для врачей. М.: Медицина, 2005. 256 с.
95.Лишневская В.Ю. Хроническая венозная недостаточность: вопросы и ответы // Кровообіг та гемостаз. 2004. № 23. С. 11117.
96.Лишневская В.Ю. Хроническая венозная недостаточность: вопросы и ответы. Часть 2. Компрессионное лечение // Кровообіг та гемостаз. 2005. № 1. С. 8285.
97.Лобановский Г.И., Кравченко Л.А. К вопросу об этиологии, патогенезе, ле­че­нии и профилактики экземы. // Дерматовенер., косметол., сек­со­па­тол. 1998. № 1. С. 107110.
98.Лосев Р.З., Буров Ю.А., Микульская Е.Г., Якушева Е.А. Оценка состояния микроциркуляции у пожилых больных с трофическими венозными язвами // Ангиол. и сосуд хирургия. 2005. Т. 11, № 1. С. 6572.
99.Лызин М.А. Некоторые вопросы патогенеза и профилактики варикозного расширения подкожных вен нижних конечностей, возникшего при текущей беременности.: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. К., 1985. 25 с.
100. Мавров И.И., Каруна Б.И. Микроциркуляция при дерматозах. К.: Здоров’я, 1965. 136 с.
101. Мавров И.И., Цепколенко В.А. Гормональные особенности женщин с различными морфофункциональными характеристиками кожных покровов // Дерматол. та венерол. 2004. № 1 (23). С. 6264.
102. Мазинг Ю.А. Нейтрофильные гранулоциты и системы защиты организма // Арх. патологии. 1991. Т. 53, № 9. С. 7073.
103. Малинин А.А. Современная концепция тактики консервативного и сочетанного лечения лимфедемы конечностей // Ангиология и сосудистая хирургия. 2005. Т. 11, № 2. С. 6169.
104. Маличенко С.Б., Лазебник Л.Д. Особенности клинического течения сердечнососудистых заболеваний у женщин с постменопаузальным остеопорозом. Возможности применения фемостона при поздних заболеваний климактерия // Клин. мед. 2000. № 7. С. 5055.
105. Маркелов С,И., Мун Н.В., Ахмедьянова Г.У. Варикозное расширение вен у беременных // Акушерство и гинекология. 1983. № 6. С. 4849.
106. Материалы 11го съезда Европейского отделения Международного флебологического союза (Рим 2326 окт. 1997 г.) // Флеболимфология. 1997. Спец. вып. С. 72
107. Маянский А.Н., Маянский Д.Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. Новосибирск: Наука. Сибир. отдние, 1989. 344 с.
108. Медикаментозне лікування хронічної венозної недостатності (за матеріалами Рекомендацій Американського венозного форуму (2001 р.)) // Серце і судини. 2003. № 1. С. 3236.
109. Минцер О.П., Угаров Б,Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской информации. К.: Вища школа, 1991. 271 с.
110. Монахов К.Н. Современные аспекты лечения экземы // Воен.мед. журнал. 2000. Т. 321, № 9. С. 7274.
111. Муноз Ж.Г., Плачино С. Применение цимицифуги рацемозы (Климадинон) для лечения приливов у женщин, страдающих раком молочной железы // Здоров’я України. 2004. № 17. С. 89.
112. Мурашко А.В. Медикаментозная терапия хронической венозной недостаточности во время беременности // Акушерство и гинекология. 2002. № 6. С. 2528.
113. Никулин Н.К., Пантелеева Г.А., Дмитренко К.В. Экзема: патогенетическая терапия // Вестн. дерматол. и венерологии. 2000. № 4. С. 4849.
114. Оркин В.Ф., Олехнович Н.М., Михайлова Е.В. Некоторые аспекты этиологии, патогенеза и лечения микробной экземы // Казан. мед. журнал. 2001. Т. 82, № 4. С. 287291.
115. Оркин В.Ф., Олехнович Т.А., Способ лечения больных микробной экземой внутривенным вливанием гипохлорита натрия // Росс. журн. кожн. и венерич. болезней. 2000. № 3. С. 3033.
116. Петров С.В., Бубнова Н.А., Рыбаков Е.В. Изменения лимфатического русла нижних конечностей и возможности лимфотропной терапии при трофических язвах венозной этиологии // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2002. Т. 161, № 1. С. 1922.
117. Побережник О.Ю. Поліметилсилоксанові сорбенти в комплексному лікуванні хворих на алергодерматози: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. 14.01.20 / Інт дерматол. та венерол. Х., 1996. 23 с.
118. Покровский А.В., Сапелкин С.В. Компрессионная терапия и об