ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ГІПОКСІЇ І СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

СИТНІКОВА ВАРВАРА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 618.3-06:618.33-001.8/-007.12]-091

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ПРИ ГІПОКСІЇ І СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА

14.03.02 патологічна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант
Даниленко А. І.,
доктор медичних наук, професор

Одеса 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ .... 5
ВСТУП .... 7
РОЗДІЛ 1. ГІПОКСІЯ І ЗАТРИМКА ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ ПЛОДА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЗМІН ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ) . 13
1.1. Фетоплацентарна недостатність при гіпоксії і синдромі затримки розвитку плода .......................................................................................... 13
1.2. Морфофункціональні зміни в плаценті при гіпоксії і синдромі затримки розвитку плода .............................................. 27
1.3. Зовнішні та внутрішні фактори гіпоксії і синдрому затримки розвитку плода ..................................... 33
1.4. Роль антифосполіпідних антитіл у гомеостазі фетоплацентарного комплексу ..... 47
1.5. Особливості екстрацелюлярного матриксу зрілої плаценти при фізіологічному перебігу вагітності, гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода ........ 56
1.6. Апоптоз у плаценті при фізіологічному перебігу вагітності, гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода ................................................ 61

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЯ ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОГО КОМПЛЕКСУ ....... 70
2.1. Загальна характеристика спостережень .. 70
2.2. Методи дослідження посліду ....................... 73

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ... 82
3.1. Характеристика фетоплацентарного комплексу при фізіологічному перебігу вагітності у терміні 37-40 тиж. ............ 82
3.1.1. Клінічна характеристика перебігу вагітності та пологів, стану плода і новонародженого .................................. 82
3.1.2. Морфологічна характеристика послідів ....... 83
3.1.3. Клініко-морфологічне порівняння .... 92
3.2. Характеристика фетоплацентарного комплексу при гіпоксії плода у терміні вагітності 37-40 тиж. .................................................................... 95
3.2.1. Клінічна характеристика перебігу вагітності та пологів, стану плода і новонародженого .. 95
3.2.2. Морфологічна характеристика послідів ....... 98
3.2.3. Клініко-морфологічне порівняння .. 114
3.3. Характеристика фетоплацентарного комплексу при гіпоксії і синдромі затримки розвитку плода у терміні вагітності 37-40 тиж. .......... 119
3.3.1. Клінічна характеристика перебігу вагітності та пологів, стану плода і новонародженого 119
3.3.2. Морфологічна характеристика послідів ......... 122
3.3.3. Клініко-морфологічне порівняння .. 136

РОЗДІЛ 4. АПОПТОЗ У ПОСЛІДАХ ПРИ ФІЗІОЛОГІЧНІЙ ВАГІТНОСТІ, ГІПОКСІЇ ТА СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА . 143
4.1. Апоптоз у послідах при фізіологічній вагітності у терміні 37-40 тиж. ...... 143
4.2. Апоптоз у послідах при гіпоксії плода у терміні вагітності 37-40 тиж. .... 146
4.3. Апоптоз у послідах при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода у терміні вагітності 37-40 тиж. ..... 153

РОЗДІЛ 5. ЕКСТРАЦЕЛЮЛЯРНИЙ МАТРИКС ПОСЛІДУ ПРИ ФІЗІОЛОГІЧНІЙ ВАГІТНОСТІ, ГІПОКСІЇ І СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА ... 163
5.1. Екстрацелюлярний матрикс послідів при фізіологічному перебігу вагітності у терміні вагітності 37-40 тиж. . 163
5.2. Екстрацелюлярний матрикс послідів при гіпоксії плода у терміні вагітності 37-40 тиж. .... 166
5.3. Екстрацелюлярний матрикс послідів при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода у терміні вагітності 37-40 тиж. .. 171

РОЗДІЛ 6. УЛЬТРАСТРУКТУРНА БУДОВА ПОСЛІДІВ ПРИ ФІЗІОЛОГІЧНІЙ ВАГІТНОСТІ, ГІПОКСІЇ І СИНДРОМІ ЗАТРИМКИ РОЗВИТКУ ПЛОДА У ТЕРМІНІ ВАГІТНОСТІ 37-40 ТИЖ. ................ 176
6.1. Ультраструктурна будова послідів при фізіологічному перебігу вагітності у терміні вагітності 37-40 тиж. ..... 176
6.2. Ультраструктурна будова послідів при гіпоксії плода у терміні вагітності 37-40 тиж. ........ 180
6.3. Ультраструктурна будова послідів при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода у терміні вагітності 37-40 тиж. ....... 186

РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ............... 196

ВИСНОВКИ .... 235
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .. 237
ДОДАТОК А ....... 277

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ

АТ артеріальний тиск
АТФ адезинтрифосфорна кислота
АФА антифосфоліпідні антитіла
АФС антифосфоліпідний синдром
БПП біофізичний профіль плода
ГАГ глікозаміноглікани
ГН гломерулонефрит
ГРВІ гостра респіраторна вірусна інфекція
ДВЗ дисеміноване внутришньосудинне згортання
ЕЦМ екстрацелюлярний матрикс
ЕКГ електрокардіографія
ЗВУР затримка внутрішньоутробного розвитку плода
КГАГ кислі глікозаміноглюкуронглікани
КПП компенсаторно-пристосовні процеси
КПР компенсаторно-пристосовні реакції
КТГ кардіотокографія
МПДМ матково-плацентарна ділянка міометрія
МПК матково-плацентарний комплекс
НАД нікотинамідаденіндинуклеотид
НАДФ нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат
ОЦК об’єм циркулюючої крові
ПН плацентарна недостатність
ППК плацентарно-плодовий коефіцієнт
СКМ синцитіокапілярні мембрани
УЗД ультразвукова діагностика
ФЛ фосфоліпіди
ФНП фактор некрозу пухлин
ФПК фетоплацентарний комплекс
ФПН фетоплацентарна недостатність
ЦВТ центральний венозний тиск
ЦНС центральна нервова система
AEC 3-аміно-9-етилкарбазол
b2GP-1 b2-глікопротеїн
CB цереброзід
CL кардіоліпін
LPC лізофосфатидилхолін
PC фосфатидилхолін
PE фосфатидилетаноламін
PG фосфатидилгліцерол
PgI2 простациклін
PІ фосфатидилінозитол
PK фосфатидинова кислота
PS фосфатидилсирин
SM сфінгомієлін

ВСТУП

Актуальність теми. Типовим клінічним синдромом, який лежить в основі порушення стану, розвитку та росту плода, є синдром плацентарної недостатності (ПН), який супроводжується високою частотою (до 60% ) перинатальних ускладнень.
За допомогою сучасних методів дослідження є можливим виділення компенсованої, субкомпенсованої та декомпенсованої форм вторинної ПН в залежності від ознак хронічної гіпоксії, ступеня гемодинамічних і гормональних порушень у системі мати-плацента-плід, відставання плода в розвитку та ефективності лікувальних заходів [284, 310].
Останнім часом виділяють дві основні форми ПН: трофічну (порушуються засвоєння поживних речовин і синтез продуктів обміну) і дихальну (неадекватний транспорт кисню та вуглекислоти).
Газообмін між кров'ю матері та плода залежить від багатьох умов, з яких найважливішими є об'ємна швидкість кровотоку в материнській і плодовій частинах плаценти, киснево-транспортні властивості крові матері і плода, товщина й інші дифузійні характеристики плацентарної мембрани [121, 156].
При доношеній вагітності плацентарний бар’єр має 7 електронно-мікроскопічних шарів: синцитіотрофобласт, світлий простір, дві базальні мембрани трофобласта, колагенова тканина, базальна мембрана ендотелію капіляра й ендотелій капіляра [24, 386].
Дія гіпоксичних факторів на плаценту супроводжується зміною плацентарного бар’єру, загибеллю клітин внаслідок апоптозу [59, 63, ]. Прискорення процесу апоптозу паренхіматозних клітин може сприяти проліферації фібробластів і новоутворенню сполучної тканини [24, 267].
У ІІ триместрі строма ворсин утворена фібробластами та колагеновими волокнами, які заповнюють простір між базальною мембраною трофобластичного епітелію та системою судин плода. На останніх тижнях вагітності з фізіологічним перебігом відбувається ущільнення строми термінальних ворсин, що сприяє трансформації вузьких капілярів у широкі синусоїди [284].
Склеротичні процеси у ворсинах плаценти подібні до інших органів і характеризуються надлишковим розростанням щільної сполучної тканини внаслідок проліферації фібробластів і підсиленого біосинтезу ними колагенів різних типів і глікозаміногліканів (ГАГ). Склероз строми термінальних ворсин виявляється при патологічній зрілості плаценти варіанті хаотичних склерозованих ворсин. Якщо проліферація фібробластів і надлишкова продукція колагенів призводять до стиснення капілярів і порушення їхньої перфузії кров’ю, у проміжних диференційованих ворсинах склероз строми нерідко супроводжується осередковим потовщенням базального шару епітелію та рівномірним ущільненням екстрацелюлярного матриксу (ЕЦМ), а клітинний компонент стає менш помітним. Капіляри звужуються, навколо артеріол і венул утворюються периваскулярні футляри зі сполучної тканини [120].
Початкові етапи склерозу ворсин пов’язані з дисхронозом розвитку компонентів строми: переважання росту та проліферації фібробластів, підвищення продукції колагену І типу і, особливо, ІІІ типу, що характерне для будь-якої локалізації процесу [121]. В умовах патології вагітності вирізняють два типи склерозу ворсин: перший ізольований, що характеризується нагромадженням у стромі колагенів ІІІ і І типів і дрібних фрагментів ІV, V типів та фібронектину; другий тотальний склероз замурованих ворсин, який супроводжується дифузним відкладенням конгломератів І, III, IV, V типів колагену і фібронектину в усій стромі ворсин [284, 299, 359].
Частково з’ясовано ступінь пошкодження структур плацентарного бар’єру при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода (ЗВУР) на субклітинному рівні, не встановлені взаємовідношення між синцитіо-, цитотрофобластом, мембранами ендотелію судин і розвитком компенсаторно-пристосовних можливостей при гіпоксії плода та синдромі ЗВУР на клітинному й ультраструктурному рівнях. Не визначені особливості впливу гіпоксії на процеси апоптозу в плацентарному бар’єрі. Недостатньо вивчені структурні особливості склеротичних процесів у плацентарному бар’єрі при гіпоксії плода та синдромі ЗВУР.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Вибраний напрямок дослідження тісно пов’язаний з планом науково-дослідних робіт Одеського державного медичного університету і є фрагментом НДР Сучасний стан репродуктивного здоров’я населення Одеського регіону та вдосконалення діагностично-лікувальних заходів щодо профілактики материнської та дитячої захворюваності” (ДР№0105U001158) та Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України Вивчити структурні особливості апоптозу і проліферативних реакцій як можливих маркерів змін фетоплацентарного комплексу” (ДР№0100U000144). Робота проводилася на підставі Постанови Президії АМН України № 6/1 від 10.03.2000 р.
Мета дослідження встановити патоморфологічні особливості фетоплацентарного комплексу, склерогенезу й апоптозу в структурних компонентах плацентарного бар’єру при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода.
Задачі дослідження
1. Дослідити стан плода і новонародженого при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода відповідно до особливостей перебігу вагітності, пологів й післяпологового періоду у породілей (за клінічними даними).
2. Виявити структурні зміни плацентарного бар’єру при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода.
3. Визначити особливості склерогенезу в плацентарному бар’єрі при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода.
4. Вивчити структурні особливості апоптозу в плацентарному бар’єрі при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода.
5. Встановити особливості гемоциркуляції у фетоплацентарному комплексі на основі вивчення показників гемостазу у вагітних із пізнім гестозом за наявності або відсутності антифосфоліпідних антитіл.
6. Розробити концепцію патогенезу плацентарної недостатності при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода.
Об’єкт дослідження послід (154) при фізіологічній вагітності, гіпоксії плода та синдромі затримки розвитку плода, у тому числі 5 монохоріальних і 4 біхоріальних послідів від 9 двоєн, історії пологів і розвитку новонароджених.
Предмет дослідження фетоплацентарна недостатність, послід, плід.
Методи дослідження: морфологічні: макро-, мікроскопічне дослідження плаценти за методикою Милованова А.П. і Брусиловського А.І. (1986) із використанням гістохімічних методів, стереоморфометрія компонентів плацентарного бар’єру, ультраструктурне й імуногістохімічне дослідження.
Клінічні: обстеження вагітних, визначення стану їх гемостазу, бактеріоскопічне дослідження піхвових мазків у динаміці вагітності; обстеження плода і новонародженого передбачає біофізичне, кардіотокографічне, ультразвукове дослідження (2932 тиж).
Статистичні: варіаційний та кореляційний аналіз [2, 106].
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлена залежність розвитку плода, стану новонародженого від змін плацентарного бар’єру (морфологічні особливості апоптозу, експресія колагенів різного типу (І і ІІІ) та динаміка склерогенезу) і стану регулювальних систем вагітної жінки при гіпоксії плода та синдромі ЗВУР.
Клініко-морфологічне порівняння судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, адгезивних й агрегаційних властивостей тромбоцитів у жінок з пізнім гестозом при наявності та за відсутності антифосфоліпідних антитіл (АФА) з порушенням циркуляції крові в плаценті при гіпоксії плода та синдромі ЗВУР підтвердили спільні ланки патогенезу антифосфоліпідного синдрому і пізнього гестозу.
Показана роль екстрацелюлярного матриксу у формуванні компенсаторно-пристосовних реакцій (КПР) у плаценті при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода.
Розроблена концепція патогенезу ПН при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та впроваджені у практичну медицину критерії діагностики ФПН при гіпоксії плода і синдромі ЗВУР.
Отримані дані дозволяють лікарям-патологоанатомам оцінювати патологічні зміни в плаценті при гіпоксії плода і синдромі ЗВУР із залученням сучасних методів дослідження. Встановлені критерії патологічних змін у посліді мають діагностичне значення для обґрунтування патогенетичних механізмів ФПН при гіпоксії плода і синдромі ЗВУР. Визначені й запропоновані методи дослідження посліду доступні для роботи у патологоанатомічному відділенні.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто вибрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень, здійснено морфологічне дослідження послідів. Імуногістохімічне й електронно-мікроскопічне дослідження послідів виконано в лабораторії патоморфології Інституту ПАГ АМН України (зав. лабораторіїд.мед.н.,проф.Т.Д.Задорожна). Аналіз історій пологів і розвитку новонароджених здійснювався за допомогою співробітників кафедри акушерства і гінекології № 1 ОДМУ (зав. кафедри д. мед. н., проф. В.М.Запорожан).
Автор висловлює щиру подяку колегам за допомогу.
Дисертантом проведено статистичну обробку первинного матеріалу, аналіз й узагальнення результатів, сформульовано усі положення та висновки роботи. Науково обґрунтовано практичні рекомендації, підготовлено до друку наукові праці, виступи.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на ІБілоруському з’їзді патологоанатомів і судових медиків (Вітебськ, 1990); Vконгресі патологоанатомів України (Чернігів, 1993); VI, VIII і IX конгресах світової федерації Українських лікарських товариств (Одеса, 1996; Львів, 2000; Луганськ, 2002; Тернопіль, 2003; Чернівці Київ Чікаго, 2004); 2-му з’їзді міжнародного союзу асоціації патологоанатомів (Москва, 1999); Всеросійській науковій конференції анатомів, гістологів і ембріологів (Тюмень, 1998); українській конференції з міжнародною участю Мікроциркуляція та її вікові зміни” (Київ, 1999); конференції Перинатальні інфекції сучасний погляд на проблему” (Київ, 1999); конференції Плід як пацієнт” Одеського обласного відділення Асоціації акушерів-гінекологів спільно з компанією Євромедекс” (Одеса, 2002); VII конгресі патологоанатомів України Екологічна, інфекційна, судинна та онкологічна патологія сучасні аспекти морфологічної діагностики і патоморфозу” (Івано-Франківськ, 2003); міжнародному конгресі Розвиток в морфологічних, експериментальних та клінічних дослідженнях положень вчення В. М. Шовкуненка про індивідуальну мінливість будови тіла людини” (Полтава, 2003); науково-практичній конференції Актуальні проблеми морфологічної діагностики хвороб плода і дитини” (Чернівці, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні питання медичної реабілітації дітей та підлітків” (Одеса, 2005); Всеукраїнській конференції з міжнародним представництвом Критичні стани: патогенез, діагностика, сучасні методи лікування” (Запоріжжя, 2005); конференції Нейроендокринні і імунні механізми регуляції гомеостазу в нормі та патології” (Запоріжжя, 2005); школі-семінарі молодих вчених і фахівців-патологоанатомів України Актуальні проблеми сучасної патологічної анатомії” (Одеса, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 47 робіт. Основні фрагменти досліджень викладено в 24 статтях у наукових фахових виданнях (із них 7 самостійних), 23 у тезах доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та обґрунтування нового наукового напрямку у дослідженнях механізму формування фетоплацентарної недостатності при гіпоксії і синдромі затримки розвитку плода на основі встановлення патоморфологічних особливостей склерогенезу та апоптозу у структурних компонентах плацентарного бар’єру, виявлення гіперкоагуляційних властивостей крові, змін у судинно-тромбоцитарній ланці гемостазу, адгезії й агрегації тромбоцитів у вагітної жінки.
1. Гіпоксія плода в 55,8% була компенсованою, перинатальні втрати становили 1,6% при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода. Післягіпоксична енцефалопатія новонароджених діагностована у 2,4% випадків. Ускладнення раннього неонатального періоду були пов’язані з ушкодженням ЦНС.
2. Основними факторами ризику виникнення гіпоксії та синдрому затримки розвитку плода були: гестоз в 59,2% випадків; гестоз поєднаний з антифосфоліпідним синдромом в 22,5%; багатоводдя в 5,8%; маловоддя в 13,3%; інфекції вагітної в 19,2%; вади розвитку посліду в 14,5%; пухлини плаценти в 0,8%.
3. При хронічній плацентарній недостатності, яка проявлялася гіпоксією плода та синдромом затримки його розвитку, визначалися структурні й ультраструктурні зміни плацентарного бар’єру (епітелію ворсин, ендотелію фетальних судин, фібробластів), які характеризувалися посиленням компенсаторно-пристосовних реакцій на тканинному, клітинному та субклітинному рівнях (утворення функціонально активних синцитіальних вузлів, синцитіокапілярних мембран, гіперплазія термінальних ворсин і судин у них).
4. У жінок із пізнім гестозом при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода встановлені кореляційні зв’язки між змінами у структурах плацентарного бар’єру і масою новонароджених, як за наявності антифосфоліпідних антитіл, так і за їх відсутності.
5. Розлади кровообігу в плаценті були постійними у жінок із пізнім гестозом, гіпоксією та синдромом затримки розвитку плода. Показники гемостазу у вагітних із пізнім гестозом (агрегація тромбоцитів, фібриноген, антитромбінІІІ) корелювали з гемодинамічними змінами у плаценті (тромбоз міжворсинчастого простору), що підтверджує спільність ланок патогенезу пізнього гестозу й антифосфоліпідного синдрому і є одним із можливих шляхів розвитку синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові при пізньому гестозі вагітних.
6. При хронічній плацентарній недостатності, яка проявлялася гіпоксією плода та синдромом затримки його розвитку, посилювалась експресія колагену І і ІІІтипів у ворсинчастому хоріоні, особливо в найбільш функціональній центральній частині плацент.
7. Експресія проапоптотичного рецептора Fas(CD95, APO-1) і протеїну р53 в структурах плацентарного бар’єру була вираженою в ендотелії судин, епітелії ворсин, фібробластах строми ворсин при гіпоксії та синдромі затримки розвитку плода.
8. Вираженість апоптотичних змін в епітелії ворсин хоріона зі збільшенням індексу апоптозу в поєднанні з інволютивно-дистрофічними змінами плацентарного бар'єру спричиняє підвищення тромбоутворення і може розглядатися як патогенетична ланка розладів циркуляції крові при плацентарній недостатності.

СПИсок ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамченко В.В. Клиническая перинатология. СПб.: ИАГ РАМН им.Д.О.Отта, 1996. 240 с.
2. Айвазян С.А., Мхитарян В.С. Прикладная статистика и основы економетрики. М.: ЮНИТИ, 1998. 1022 с.
3. Айламазян Э.К. Неотложная помощь при экстремальных состояниях в акушерской практике. Н. Новгород: НГМА, 1995. С. 29-55.
4. Акмаев И.Г. Взаимодействие основных регулирующих систем (нервной, эндо-кринной и иммунной) и клиническая манифестация их нарушений // Клин. медицина. 1997. № 11. С. 8-13.
5. Аллеи Х.М. Обем на околоплодната течност при неусложнени едноплодни бременности: ултразвукови техники за изследване // Акушерство и гинекология (София). 1997. Год ХХХVI. Кн. 3. С. 13-16.
6. Анализ спектра фосфолипидов и активности фосфолипазы А2 тромбоцитов у беременных с поздним токсикозом, больных гипертонической болезнью / ШехтманМ.М., Расуль-Заде Ю.Г., Хайдарова К.М. и др. // Акушерство и гинекология. 1997. № 4. С. 13-14.
7. Анастасьева В.Г. Морфофункциональные нарушения фетоплацентарного комплекса при плацентарной недостаточности. Новосибирск: НМИ, 1997. 506 с.
8. Анте- и интранатальная оценка состояния плода / Герасимович Г.И., ГуляеваЛ.С., Можейко Л.Ф. и др. Минск: МГМА, 1997. 35 с.
9. Антифосфолипидный синдром в перинатологии / О.Е. Бондарь, Л.П.Пономарева, Л.В. Ванько, В.М. Сидельникова // Педиатрия. 1996. № 5. С.89-91.
10.Антифосфолипидный синдром (синдром Hughes): 10 лет изучения в России / Насонов Е.Л., Алекберова З.С., Калашникова Л.А. и др. // Клин. медицина. 1998. №2. С. 4-11.
11. Апоптоз: начало будущего / А.Н. Маянский, Н.А. Маянский, М.А. Абаджиди, М.И. Заславская // Журнал микробиологии и иммунологии. 1997. № 2. С.88-94.
12. Арчакова Т.М., Задорожна Т.Д. Структурні особливості плацентарного бар’єра в динаміці вагітності у жінок старше 35 років // Лікарська справа. 1999. № 5. С.73-78.
13. Аряев Н.Л., Зелинский А.А. Хронические расстройства питания плода, новорожденных и детей раннего возраста. К.: Здоров'я, 1994. 168 с.
14. Аряєв М.Л., Семененко І.В., Рожковська Н.М. Практична перинатологія. К.; Одеса: Здоров’я; ОДМУ, 1999. 196 с.
15. Аряєв М.Л. Неонатологія. К.: АДЕФ, 2003. 756 с.
16. Аряев Н.Л., Циунчик Ю.Г. Принципы диагностики и лечения ЗВУР и гипотрофии. Одесса: Ярослав, 2005. 256 с.
17. Барышников А.Ю., Шишкин Ю.В. Программированная клеточная смерть (апоптоз) // Рос. онколог. журнал. 1996. № 1. С. 58-61.
18. Башмакова Н.В., Крысова Л.А., Ерофеев Е.Н. Современные подходы к профилактике гестоза // Акушерство и гинекология. 2006. № 5. С. 45-47.
19. Белецкий И.П., Сорокина О.В., Никонова Л.В. Генная терапия на основе системы Fas-антиген Fas-лиганд // Вопросы биол., мед. и фармацевт. химии. 1999. № 4 С. 40-49.
20. Белушкина Н.Н., Северин С.Е. Молекулярные основы патологии апоптоза // Архив патологии. 2001. № 1. С. 51-60.
21. Бицадзе В.О., Мацакария А.Д. Тромбофилии и противотромботическая терапия в акушерской практике. М.: Триада Х, 2003. 903 с.
22. Бобков В.М., Бобкова С.А. Морфофункциональное состояние компонентов плацентарного барьера резорбционных ворсин хориона при гестозе // Вестник Рос. ассоциации акушеров-гинекологов (РААГ). 1997. № 4. С. 15-18.
23. Бондаренко Г.Г. Програмована смерть, апоптоз і некроз: загальні риси і відмінності // Перинатологія та педіатрія. 2001. № 2. С. 45-47.
24. Бондаренко Г.І, Лук’янова І.С. Апоптоз в плаценті // Перинаталогія. 2001. № 3. С. 56-60.
25. Борщова О.П. Спектр антифосфоліпідних антитіл у вагітних з плацентарною недостатністю та гестозом // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених Вчені майбутнього”. Одеса, 2005. С. 137-138.
26. Борщова О.П. Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу в розвитку плацентарної недостатності у вагітних із прееклампсією та патологічним рівнем антифосфоліпідних антитіл // Одес. мед. журнал. 2006. № 1. С. 43-46.
27. Борщова О.П. Патогенетичне значення порушень у системі гемостазу у розвитку плацентарної недостатності у вагітних з патологічним рівнем антифосфоліпідних антитіл: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / Одеський державний медичний університет. Одеса, 2006. 21 с.
28. Бычков В.И., Образцова Е.Е., Шамарин С. В. Диагностика и лечение хронической фетоплацентарной недостаточности // Акушерство и гинекология. 1999. № 6. С. 3-5.
29. Бунин А.Т., Савченко И.Ю. Акушерская тактика в зависимости от показателей кардиотокографии при различных нарушениях маточно-плацентарного и плодово-плацентарного кровотока // Акушерство и гинекология. 1994. № 5. С. 8-11.
30. Быстрицкая Т.С., Мелахова Т.А., Вербицкий М.Ш. Иммунологические взаимоотношения в системе мать-плод” при хроническом пиелонефрите // Вестник Рос. ассоциации акушеров-гинекологов (РААГ). 1996. № 4. С.18-22.
31. Вельтищев Ю.Е., Балева Л.С. Научные и организационные принципы современной педиатрии // Рос. вестн. перинатол. и педиатрии. 1997. № 5. С. 6-15.
32. Венцківський Б.М., Дранник Г.М., Вороненко О.Н. Сучасні погляди на імунологію вагітності // Мед. реферативний журнал (МРЖ). Розд. 4. 1997. №1-2. С. 31-37.
33. Ветров В.В. Гомеостаз у беременных с гестозом // Акушерство и гинекология. 1998. № 2. С. 12-13.
34. Ветров В.В. Экстрагенитальные заболевания и гестоз // Акушерство и гинекология. 2001. № 4. С. 7-8.
35. Виноградов К.А. Двойные уродства // Мед. консультация. 2001. №1. С.11-14.
36. Вирусный гепатит А, осложнившийся тяжелым гестозом / Гуртовой Б.Л., Малышев Н.А., Мартынов К.А. и др. // Акушерство и гинекология. 1999. № 1. С.42-43.
37. Вихляева Е.М. Элементы доказательной медицины в развитии профилактического направления современной перинатологии // Акушерство и гинекология. 1999. № 3. С. 3-6.
38. Влияние фето-фетального трансфузионного синдрома на течение беременности и исход родов при многоплодии / Жарких А.В., Сюсюка В.Г., Онопченко С.П. и др. // Зб. наук. праць Кримського державного мед. університету ім. С.І. Георгієвського. Сімферополь, 2006. С. 56-57.
39. Внутриутробная задержка развития плода. Ведение беременности и родов / Савельева Г.М., Шалина Р.И., Киримова З.М. и др. // Акушерство и гинекология. 1999. № 3. С. 10-15.
40. Внутриутробное развитие человека / Под ред. А.П. Милованова, С.В.Савельевой. М.: Медицина, 2006. 384 с.
41. Гаргин В.В., Кихтенко Е.В., Мирошниченко М.С. Хроническая внутриутробная гипоксия плода как основной этиологический фактор синдрома задержки внутриутробного развития // Запорож. мед. журнал. 2006. №6 (39). С. 44-48.
42. Гіпоксія як модулятор ендогенезу патологічних процесів у акушерстві / В.М.Запорожан, Р.Ф. Макулькін, А.І. Даниленко, В.О. Ситнікова // Одес. мед. журнал. 2002. № 6. С. 104-107.
43. Говорка Э. Плацента человека. Варшава: Польск. гос. мед. изд-во, 1970. 467с.
44. Головатюк-Юзефпольська І.Л., Головатюк К.П., Ситнікова В.О. Клініко-морфологічна характеристика фетоплацентарного комплексу пацієнток із гіпергомоцистеїнемією // Одес. мед. журнал. 2006. № 2 (94). С. 92-95.
45. Головизин М.В. Инфекция как пусковой фактор аутоиммунных процессов, обусловленных патологией Т-клеточной селекции // Иммунология. 1996. № 1. С.12-17.
46. Голота В.Я., Бенюк В.О., Тагайчинова С.В. Особливості пербігу багатоплідної вагітності // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2005. С.95-98.
47. Городничева Ж.А. Особенности течения гестоза у беременных с патологическим уровнем антител к мембранным фосфолипидам: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01. М., 1997. 22 с.
48. Гребенкин Б.Е., Козин Г.А. , Шипулин А.Н. Роль катепсина G в патогенезе ОПГ-гестоза // Вестник РААГ. 1997. № 4. С. 19-20.
49. Грищенко В.І., Щербина М.О. Гіпоксія плода і новонародженого як причина перинатальної патології і смертності // ПАГ. 1990. № 1. С. 35-37.
50. Грищенко В.І., Щербина М.О., Ліпко О.П. Імунологічні зміни в патогенезі пізнього гестозу // ПАГ. 1997. № 1. С. 51-54.
51. Грищенко В.И., Яковцова А.Ф. Крупный плод. К.: Здоров’я, 1991. 184 с.
52. Громыко Г.Л. Роль антифосфолипидного синдрома в развитии акушерских осложнений // Проблемы репродукции. 1997. № 4. С. 13-18.
53. Даниленко А.И. Плод и послед при многоплодной беременности: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.00.15. / Ленингр. гос. ин-т усовершенствования врачей. Л., 1984. 38 с.
54. Даниленко А.І., Ситнікова В.О., Рожковська Н.М. Стан гемоциркуляції в плаценті при затримці розвитку плода за умов гіперпродукції антифосфоліпідних антитіл у вагітних // Укр. журнал патології. 2000. № 1. С.75-77.
55. Даниленко А.І., Ситнікова В.О. Фетоплацентарний комплекс при багатоплідній вагітності / Одес. мед. журнал. 2005. № 1 (87). С.92-94.
56. Даниленко А.І., Ситнікова В.О. Фетоплацентарний комплекс при екстрахоріальних плацентах та оболонково-крайовому прикріпленні пуповини / Запорож. мед. журнал. 2005. № 3. С. 71-74.
57. Демина Т.Н. Состояние функции фетоплацентарного комплекса при антифосфолипидном синдроме // Медико-социальные проблемы семьи. 1998. Т. 3, №1. С. 10-14.
58. Деякі особливості захворюваності жінок у періоді вагітності / Ю.В.Вороненко, О.П.Гульчій, Л.В.Литвинчук, В.Б.Замкевич // ПАГ. 1997. № 6. С. 77-80.
59. Динаміка показників здоров’я дітей з позиції пливу Чорнобильської аварії на систему вагітна-плід-дитина / Лук’янова О.М., Антипкін Ю.Г., Шашкевич В.Є. та ін. // ПАГ. 2000. № 1. С. 5-9.
60. Дрінь Т.М. Аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода // ПАГ. 1997. № 1. С. 54-56.
61. Евсюкова И.И. Роль инфекционного фактора в развитии перинатальной патологии плода и новорожденного // Вестник РААГ. 1997. № 4. С. 25-27.
62. Жемкова З.П., Топчиева О.И. Клинико-морфологическая диагностика недостаточности плаценты. Л.: Медицина, 1973. 182 с.
63. Задорожна Т.Д., Лук’янова І.С. Структурні особливості апоптозу в плаценті // Журнал Академії мед. наук України. 1997. Т. 3, № 3. С. 498-504.
64. Задорожна Т.Д., Бондаренко Г.І. Апоптотичний індекс у структурах плаценти першого триместру вагітності з фізіологічним перебігом // Перинаталогія. 2002. № 1. С. 26-29.
65. 3айченко С.И. Иммуноморфология экстрацеллюлярного матрикса матки, плаценты, сердца плодов и детей при ревматизме матери // Архив патологии. 1997. №5. С. 32-36.
66. Запорожан В.Н., Аряев Н.Л. Практические проблемы современной перинатологии // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 1995. № 5. С. 10-15.
67.Запорожан В.М., Цегельський М.Р. Акушерство і гінекологія. К.: Здоров’я, 1996. 240 с.
68. Запорожан В.М., Даниленко А.І., Макулькин Р.Ф. Плацентарна недостатність і її вплив на плід // Одес. мед. журнал. 1999. № 4. С. 82-84.
69. Запорожан В.М., Рожковська Н.М. Квантова гемотерапія в комплексному лікуванні гіпотрофії плода у вагітних, хворих на пієлонефрит // Матер. міжнар. конф. Жінки України: сучасний статус і перспективи”. К., 1995. С. 193-194.
70. Запорожан В.М., Макулькин Р.Ф., Даниленко А.І. Поліорганна недостатність // Одес. мед. журнал. 2000. № 2. С. 107-110.
71. Запрограммированная гибель эукариотических клеток / Топчий Н.Н., БердышевГ.Д., Тищенко Е.Н. и др. // Авиакосмическая и экологическая медицина. 2004. № 6. С. 3-15.
72. Зарубина Е.Н., Смирнов М.А., Галина Т.В. Роды при коллизии близнецов // Акушерство и гинекология. 1995. № 2. С. 45-46.
73. Затикян Е.П., Демченко Е.Ю. Состояние маточно-плацентарно-плодового кровообращения при беременности, осложненной гестозом // Акушерство и гинекология. 1997. № 4. С. 10-14
74. Захарова О.Ю. Клинико-морфологические критерии фетоплацентарной недостаточности при многоплодной беременности: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.15. / Ин-т морфологии человека АМН СССР. М., 1989. 22 с.
75. Захарова О.Ю., Милованов А.П., Фукс М.А. Морфометрическая характеристика плацент при многоплодной беременности // Вопросы охраны материнства и детства. 1988. №. 2. С. 52-54.
76. Здоров’я дітей та жінок в України / Р. Богатирьова, О. Бердник, Б. Ворник. К.: МОЗ України, 1997. С. 60-64.
77. Изменения компонентов внеклеточного матрикса и его регуляторов в эндометрии женщин с привычным невынашиванием беременности / А.В.Кузнецова, В.С. Пауков, И.И. Волощук, Е.М. Демидова // Архив патологии. 2002. № 1. С. 18-22.
78. Изучение спектра антител к мембранным фосфолипидам у женщин с привычным невынашиванием беременности / Пономарева Я.В., Куликов В.И., МузяГ.И. и др. // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1997. №3. С.312-315.
79. Ильинская И.Ф. Апоптоз, апоцитоз и их роль в иммунном ответе // Лаб. диагностика. 2002. № 3. С. 66-72.
80. Исследование проницаемости гематоэнцефалического барьера у беременных с гестозом / И.С. Сидорова, Т.Б. Дмитриева, О.И. Гурина, И.Л. Галинова // Акушерство и гинекология. 2006. № 5. С. 15-17.
81. Караганова Е.Я., Шалина Р.И. Прогнозирование церебральных поражений у детей при ОПГ-гестозе у их матерей // Вестник РААГ. 1997. № 1. С. 20-22.
82. Карпенко Л.В., Егорова А.Т., Филиппов О.С. Антифосполипидные антитела при гестозе // Акушерство и геникология. 2006. № 1. С. 44-46.
83. К вопросу о беременности и родах маловесным плодом / А.И.Даниленко, И.В.Вернидуб, Н.Н. Рожковская, В.А. Ситникова // Вісник проблем біології та медицини. 1997. Вип. 16. С. 155-157.
84. Климов В.А., Школа Л.И. Роль иммуно-эндотелиальной дисфункции в фето-плацентарном комплексе в развитии плацентарной недостаточности // Зб.наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2005. С.217-223.
85. Клиника, диагностика и лечение внутриутробной инфекции / М.Г.Симакова, В.С.Смирнова, А.А.Дурова, Л.Н.Овечко-Филиппова // Акушерство и гинекология. 1995. № 4. С. 7-10.
86. Клинико-иммунологическое значение аутоантител к хорионическому гонадотропину при невынашивании беременности / П.А.Кирющенков, Г.Т.Сухих, Л.В.Ванько, И.В.Пономарева // Акушерство и гинекология. 1996. № 4. С.14-16.
87. Клинико-морфологические особенности иммунного статуса новорожденных с высокими и низкими показателями массы тела / И.В. Сорокина, А.Ф. Яковцова, В.В. Гаргин, Н.Н. Питенько // Рос. вестник перинатологии и педиатрии. 1997. № 6. С. 62-69.
88. Клиническая, ультразвуковая и морфологическая характеристики хронической плацентарной недостаточности / Краснопольский В.И., Логутова Л.С., ТумановаВ.А. и др. // Акушерство и геникология. 2006. № 1. С. 13-16.
89. Кожухар Г.В. Стан процесів апоптозу та клітинної проліферації в плаценті при затримці внутрішньоутробного розвитку плода // Зб. наук. праць Кримського державного мед. університету ім. С.І. Георгієвського. Сімферополь, 2006. С.5-7.
90. Коняев Б.В. Антифосфолипидный синдром // Клин. медицина. 1997. № 4. С. 52-53.
91. Коррекция нарушений гемостаза при беременности, осложненной гестозом / Репина М.А., Корзо Т.М., Папаян Л.П. и др. // Акушерство и гинекология. 1998. № 5. С. 38-45.
92. Костарєва Л.П. Профілактика перинатальної патології у вагітних з синдромом плацентарної недостатності інфекційного генезу: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / Одес. держ. мед. ун-т. Одеса, 2006. 19 с.
93. Костарєва Л.П., Ситнікова В.О., Рожковська Н.М. Морфофункціональний стан фетоплацентарного комплексу при плацентарній недостатності та інфекції / Репродуктивное здоровье женщины. 2005. № 3. С. 79-83.
94. Кремінський Я.М., Костяєва Г.А., Козинський О.А. Профілактика післяпологових гнійно-запальних захворювань у породіль, гіпоксії та внутрішньоутробного інфікування плода у вагітних з хронічним пієлонефритом // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2005. С.228-231.
95. Круговий А.А., Богатирьова Р.В. Пренатальна допплерографія. Харків, 1998. 29 с.
96. Крыжановский Г.Н. Некоторые общебиологические закономерности и базовые механизмы развития патологических процессов // Архив патологии. 2001. №6. С. 44-49.
97. Кузьмина И.Ю. Влияние гипоксии на хориальную ткань в эксперименте // Експеримент. і клін. медицина. 2000. № 3. С. 131-134.
98. Кузьміна І.Ю. Морфометрична характеристика плаценти та плодово-материнські взаємовідносини при хронічній гіпоксії плоду // Буковин. мед. вісник. 2001. № 2. С. 8-10.
99. Кузьміна І.Ю., Яковцова А.Ф., Губіна-Вакулик Г.І. Морфофункціональні особливості плаценти при фетоплацентарній недостатності різної етіології // ПАГ. 1996. № 4. С.94-96.
100. Кулаков В.И., Барашнев Ю.И. Морально-этические проблемы перинатальной медицины: маловесные дети // Акушерство и гинекология. 1995. № 1. С. 3-7.
101. Кулаков В.И., Мурашко Л.Е. Новые подходы к терминологии, профилактике и лечению гестоза // Акушерство и гинекология. 1998. № 5. С. 3-6.
102. Кулаков В.И., Сидельникова В.М. К вопросу о патогенезе привычного выкидыша // Акушерство и гинекология. 1996. № 4. С. 3-4.
103. Кулик М., Сокирко В. Екологія дитини шлях виживання нації // Розбудова держави. 1998. № 5-6. С. 94-100.
104. Куцер М.А. Перинатальная смертность и пути ее снижения // Междунар. мед. журнал. 2000. № 1. С. 58-61.
105. Лаврова Д.Б., Самсыгина Г.А., Михайлов А.В. Этиология и показатели высокого риска внутриутробного инфицирования плода // Педиатрия. 1997. № 3. С. 94-99.
106. Лапач С.Н., Губенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. К.: МОРИОН, 2001. 408 с.
107. Ледина А.В., Грищенко С.В., Моргунов К.В. Особенности иммунитета у женщин с привычным невынашиванием беременности в анамнезе // Акушерство и гинекология. 1996. № 4. С. 25-27.
108. Леуш С.С., Футорный С.М. Гуморальный иммунитет у женщин при нормально протекающей и осложненной железодефицитной анемией беременности // Лік. справа. 1997. № 4. С. 115-117.
109. Лизин М.А., Дацун І.Г., Лизин Т.М. Морфофункціональна характеристика судинного русла плаценти у жінок при фізіологічній вагітності та при затримці розвитку плода // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К.: Інтермед, 2005. С. 248-252.
110. Линников В.И., Мищенко В.П., Галич С.Р. Особенности течения беременности и родоразрешения женщин с хронической фетоплацентарной недостаточностью и антифосфолипидным синдромом при повышенной концентрации токсических металлов // Кесарський розтин в сучасному акушерстві. Сімферополь, 1998. С.488-490.
111. Лук’янова И.С., Янюта С.М., Присяжнюк В.П. Значення комплексного доп-плеромет