ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПЛОДІВ І ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ВІД ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ МАТЕРІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ШЕРСТЮК СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК: 618.33+616-053.31]:612.017.1]-091-02:618.3-06:616.98:578.828.6

ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПЛОДІВ І ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ВІД ВІЛ-інфікованих МАТЕРІВ
14.03.02 - патологічна анатомія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор Сорокіна І.В.

Харків 2008

ЗМІСТ
СТОР.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...............4
ВСТУП ............5
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ......................10
1.1. Ембріогенез, анатомія, гістофізіологія й імуногістохімічні особливості тимуса, селезінки і мезентеріальних лімфатичних вузлів..........10
1.2. Сучасний стан проблеми ВІЛ-інфекції, у тому числі в дітей........................19
1.3. Морфофункціональні особливості органів імунної системи в дітей при різних інфекціях...31
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......36
Розділ 3. МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПЛОДІВ ГРУПИ КОНТРОЛЮ..................41
Розділ 4. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПЛОДІВ І НОВОНАРОДЖЕНИХ ВІД ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ МАТЕРІВ.....53
4.1. Морфофункціональні особливості тимуса, селезінки і мезентеріальних лімфатичних вузлів плодів і новонароджених із простою дисплазією тимуса........55
4.2. Морфофункціональна характеристика тимуса, селезінки і мезентеріальних лімфатичних вузлів плодів і новонароджених при дисплазії з атрофією тимуса....65
4.3. Морфофункціональні особливості тимуса, селезінки і мезентеріальних лімфатичних вузлів плодів і новонароджених із гіперплазією тимуса.....74
Розділ 5. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПОМЕРЛИХ ДІТЕЙ ВІКОМ ВІД 1 ДО 6 МІСЯЦІВ ВІД ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ МАТЕРІВ ..84
5.1. Морфофункціональні особливості тимуса, селезінки і мезентеріальних лімфатичних вузлів померлих дітей віком від 1 до 6 місяців із простою дисплазією тимуса............86
5.2. Морфофункціональна характеристика тимуса, селезінки і мезентеріальних лімфатичних вузлів померлих дітей віком від 1 до 6 місяців при дисплазії з атрофією тимуса...............97
Розділ 6. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПОМЕРЛИХ ДІТЕЙ ВІКОМ ВІД 6 ДО 12 МІСЯЦІВ ВІД ВІЛ- ІНФІКОВАНИХ МАТЕРІВ ........108
Розділ 7. МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІВ ІМУННОЇ СИСТЕМИ ПОМЕРЛИХ ДІТЕЙ ВІКОМ СТАРШЕ 12 МІСЯЦІВ ВІД ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ МАТЕРІВ.....122
Розділ 8. ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ........................136
ВИСНОВКИ.........168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......170
Додаток А.Таблиці за результатами морфометричних досліджень...190
Додаток Б. Приклади аутопсійних спостережень198

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

AT акцидентальна трансформація
ВІЛ вірус імунодефіциту людини
ВПП внутрішньочасточковий периваскулярний простір
ВООЗ Всесвітня Організація Охорони Здоров'я
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ДНП дезоксинуклеопротеїд
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ІЛ-4 інтерлейкін-4
ІЛ-7 інтерлейкін-7
МКА моноклональні антитіла
РНК рибонуклеїнова кислота
СНІД синдром набутого імунодефіциту людини
ЦМВІ цитомеголовірусна інфекція
ЦНС центральна нервова система
CD кластер диференціювання
Gp глікопротеїд
Ig A імуноглобуліни класу A
Ig G імуноглобуліни класу G
Ig M імуноглобуліни класу M
TGF-β трансформуючий фактор роста бета
TNF-α фактор некрозу пухлини альфа
IFNα/β інтерферони I типа

Вступ

ВІЛ-інфекція інфекційне захворювання, що викликається групою ретровірусів, характеризується набутим клітинним імунодефіцитом і проявляється опортуністичними інфекціями та неоплазіями.
ВІЛ-інфекція відноситься до числа найбільш розповсюджених і небезпечних інфекцій людини. Особливу важливість набуває проблема інфікування жінок дітородного віку з наступним внутрішньоутробним зараженням дітей.
Актуальність проблеми
Кількість ВІЛ-інфікованих породілей зростає в багатьох країнах світу, у тому числі й Україні. У світі в 2006 році нараховувалося 39,5 мільйонів дорослих і дітей, які живуть із ВІЛ інфекцією, а померлих від СНІД 2,9 мільйони. В Європі цей показник дорівнює 740000 і 12000, відповідно. З 2004 по 2006 рік у світі кількість ВІЛ-інфікованих дорослих і дітей збільшилась на 2,6 мільйони. В Європі за цей же період на 40000 осіб [21]. В Україні, за даними Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД, з 1987 по 2007 рок офіційно зареєстровано 119863 випадків ВІЛ-інфекції, серед яких 16592 діти. З 2004 по 2006 р. в Україні від СНІД померло 98 з 2835 зареєстрованих ВІЛ-інфікованих дітей [21].
Ризик інфікування плоду в даний час складає 1525% [150, 158, 159]. Існують дані, що 80-90% ВІЛ-інфікованих дітей заражаються вертикальним шляхом [33, 34, 127, 150, 151]. У ВІЛ-інфікованих дітей розвиваються зміни в усіх системах організму, але, насамперед, в імунній системі і ЦНС [57].
Зараз терміни «СНІД» і «ВІЛ-інфекція» не розглядаються як синоніми, тому що вторинний (набутий) імунодефіцит може бути зумовленим не тільки вірусом імунодефіциту людини, а й іншими інфекційними, фізичними й хімічними факторами. Термін «СНІД» вживається для термінальної стадії ВІЛ-інфекції.
Серед чотирьох загальновизнаних шляхів передачі вірусу виділяється і транспланцентарний. Клініко-морфологічні прояви ВІЛ-інфекції у дітей поліморфні, залежать від шляхів потрапляння інфекції в організм дитини й вивчені недостатньо. Відомо, що внутрішньоутробне інфікування ВІЛ відрізняється більш різноманітною картиною клінічних симптомів порівняно з інфікуванням цим вірусом у дитинстві. Для внутрішньоутробного інфікування характерні тяжкі повторні інфекції, неврологічні ушкодження й патологія печінки, зокрема гепатити [33, 45, 57, 64]. Перші симптоми захворювання з'являються, як правило, у 6-9 місячному віці й характеризуються лімфаденопатією, гепатоспленомегалією, діареєю, ангінами, ураженням нервової системи [64]. Незважаючи на те, що загальновизнаним є ураження імунної системи при ВІЛ-інфекції, у доступній літературі відсутні відомості про особливості ембріо- і фетогенезу органів імунної системи плодів від ВІЛ-інфікованих матерів. Відомо, що більшість імунних органів до моменту народження дитини структурно і функціонально сформовані, попри те, що повне їхнє дозрівання відбувається на ранніх етапах постнатального життя [54].
Мета і задачі дослідження
Метою дослідження було визначення структурно-функціональних особливостей тканин тимусу, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів (МЛВ) у плодів, новонароджених і дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів на підставі результатів комплексного патоморфологічного аналізу.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
1. Провести аналіз клінічних даних досліджуваних плодів, новонароджених та дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів.
2. Здійснити макроскопічне, гістологічне, гістохімічне, імуногістохімічне дослідження тимусу, селезінки та МЛВ у плодів, новонароджених та дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів.
3. Вивчити особливості ендотелінпродукуючої активності в імунних органах плодів, новонароджених та дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів.
4. Виявити морфологічні особливості тимусу, селезінки та МЛВ плодів, новонароджених та дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів в порівнянні з фізіологічною нормою.
5. Встановити особливості взаємозв’язку між показниками центральних та периферійних органів імунної системи плодів, новонароджених та дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів.
Об'єкт дослідження ВІЛ-інфекція вагітних.
Предмет дослідження структурно-функціональні зміни тимусу, селезінки, МЛВ, імунних клітин плодів, новонароджених та дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів.
Методи дослідження для досягнення поставленої мети та вирішення завдань використано макроскопічний, органометричний, гістологічний, гістохімічний, морфометричний, імуногістохімічний та статистичний методи.
Наукова новизна одержаних результатів. На материалі аутопсій загиблих плодів, новонароджених та дітей раннього віку в результаті комплексного дослідження із застосуванням гістологічного, морфометричного, імуногістохімічного та статистичного методів вперше виявлені зміни внутрішньоутробного розвитку тимусу, селезінки та МЛВ, обумовлені наявністю у матері ВІЛ-інфекції.
Вперше з`ясовано характер порушень морфо-функціональної активності тимусу, селезінки та МЛВ залежно від часу інфікування плода ВІЛ.
Показано, що ВІЛ-інфекція матері під час вагітності реалізується порушеннями внутрішньоутробного розвитку тимусу, селезінки та МЛВ, що проявляється атрофією, дисплазією та гіперплазією лімфоїдного й епітеліального їх компонентів.
Встановлено, що раннє інфікування плоду ВІЛ призводить до розвитку простої дисплазії тимусу з різким зменшенням лімфоїдної популяції у периферійних органах імунної системи плода, а при більш пізньому можливі два варіанти трансформації структури тимусу, селезінки та МЛВ: гіперплазія або дисплазія з атрофією цих імунних органів.
Практичне значення одержаних результатів. Результати поглибленого морфологічного дослідження тимусу, селезінки та МЛВ померлих плодів і дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів уможливлюють підвищення якості патологоанатомічної діагностики.
Лікарі-клініцисти, використовуючи отримані дані, зможуть прогнозувати перебіг хвороби та удосконалювати методи лікування з урахуванням виявлених змін імунної системи.
Доцільне впровадження результатів дослідження у навчальний процес медичних вузів при підготовці педіатрів, інфекціоністів, патологоанатомів та лікарів загальної практики.
Особистий внесок дисертанта. Авторові належить ідея розробки і визначення пріоритетів. Дисертантом проаналізовано профільну наукову літературу, самостійно зібрано матеріал, проведено гістологічне дослідження особливостей морфологічної будови тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів плодів, новонароджених та дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів, також автором проведено вивчення лімфоідної та епітеліальної популяції тимуса, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів плодів новонароджених та дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів з використанням морфометричного та імуногістохімічного методів досліджень. Дисертантом виконано статистичну обробку одержаних результатів. Самостійно написані та проілюстровані всі розділи дисертації, сформульовані її положення і висновки.
Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені, обговорені та схвалені на науково-практичній конференції молодих вчених Харківського національного медичного університету «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2007 2008), на науковому товаристві патологоанатомів (Харків, 2007 2008), на сумісному засіданні кафедри патоморфології Харківського національного медичного університету та кафедри загальної та клінічної патології Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна. Результати роботи відображені в матеріалах Української науково-практичної конференції «Патологоанатомічна діагностика хвороб людини: здобутки, проблеми, перспективи», присвяченої 100-річчю з дня народження профессора М.М. Шинкермана (Чернівці, 2007р). Апробацію роботи проведено на спільному засіданні кафедр патоморфології, акушерства та гінекології № 1, дитячих інфекційних хвороб, центральної науково-дослідницької лабораторії Харківського національного медичного університету, прозектури Харківської обласної клінічної лікарні і Харківського центру перінатальної патології (Харків, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових робіт: 7 робіт опубліковано у виданнях, які затверджені ВАК України, 3 в матеріалах і тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація загальним обсягом 159 сторінок машинопису. Складається із вступу, огляду літератури, семи розділів власних досліджень, їх обговорення, висновків, списку літератури, який містить 200 джерел: вітчизняних 66, іноземних 134 (обсягом 22 сторінки) і додатків. Робота ілюстрована 42 таблицями та 81 малюнками (обсягом 30 сторінок), в тому чіслі 61 мікрофотографією.

Список литературы

Висновки

В дисертаційній роботі представлене теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі визначення структурно-функціональних особливостей тканин тимусу, селезінки та мезентеріальних лімфатичних вузлів у плодів, новонароджених і дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів на підставі результатів комплексного патоморфологічного аналізу та встановлена залежність морфогенезу від віку інфікування плода.
1. У тимусі плодів і новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів були виявлені морфологічні ознаки вираженої недостатності зі сторони як епітеліального, так і лімфоїдного компонентів залози, що проявлялися розвитком простої дисплазії (27,3 %), дисплазії з вираженою атрофією (45,4 %) і гіперплазії тимуса (27,3 %), що зв’язано із строком інфікування плода.
2. У всіх структурно-функціональних зонах часточок тимусів плодів та новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів спостерігалися як якісні, так і кількісні зміни лімфоїдного та епітеліального компонентів які свідчили про зниження функціональної активності внаслідок порушень в ембріо- і фетогенезі органа, із затримкою дозрівання тимоцитів, порушенням їх проліферативної активності, і, як наслідок, зривом адаптаційно-пристосувальних реакцій.
3. У тимусі померлих дітей від ВІЛ- інфікованих матерів у віці від одного до шести місяців теж були верифіковані морфо-функціональні ознаки наростаючої недостатності як лімфоїдного, так і епітеліального компонентів, які проявлялися затримкою дозрівання тимоцитів, порушенням їх проліферативної активності, що реалізувалося, постнатальною декомпенсацією.
4. У тимусах померлих у віці від шести місяців до п’яти років дітей, від ВІЛ-інфікованих матерів, порівняно з ВІЛ-інфікованими мертвонародженими і новонародженими, були присутні структурні ознаки більш високої функціональної активності лімфоїдного й епітеліального компонентів підвищення щільності клітин, посилення їх проліферативної активності й ступеню дозрівання. Незважаючи на це ступінь підвищення активності реакції імунної системи виявився недостатнім для забезпечення імунного гомеостазу, сумісного з життям.
5. Під впливом материнської ВІЛ-інфекції в селезінці і мезентеріальних лімфатичних вузлах розвивалися морфологічні зміни, що корелювали зі змінами в тимусі цих дітей. У селезінці і мезентеріальних лімфатичних вузлах плодів та новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів (у групах із простою дисплазією тимуса і дисплазією з атрофією тимуса) спостерігалося спустошення всіх структурно-функціональних зон, позв'язане зі зменшенням щільності клітинних елементів і відносного об’єму імунокомпетентних клітин. Такі зміни свідчили про порушення компенсаційних механізмів імунної системи плодів і новонароджених цих груп. У селезінці і мезентеріальних лімфатичних вузлах групи плодів та новонароджених з гіперплазією тимуса спостерігалося підвищення щільності клітин і відносного об’єму імунокомпетентних клітин, що вказує на високу стимуляцію імунної системи.
6. У плодів, новонароджених і дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів спостерігалися виражені порушення Т-клітинної ланки імунітету, що проявлялися дефіцитом усіх форм Т-лімфоцитів і менш вираженим пригніченням гуморальної ланки імунітету. Незважаючи на морфологічні ознаки більш виразного посилення функціональної активності (порівняно з данними групп плодів та новонароджених від ВІЛ-інфікованих матерів) в селезінці і мезентеріальних лімфатичних вузлах у групах померлих у віці від шести місяців до одного року і від одного року до п’яти років дітей від ВІЛ-інфікованих матерів, ступінь зростання активності реакції імунної системи виявився недостатнім для забезпечення імунного гомеостазу.
7. У тимусі плодів, новонароджених і дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованих матерів виявлено не лише посилення експресії рецепторів до ендотеліну-1 (А1ПД (16,77±1,23), А1ДА (16,75±1,27), А1ГП (16,54±1,65) проти группи контролю (9,56±0,35)), а й порушення фізіологічної закономірності, щодо переважання ендотелін-продукуючої активності у венозній системі (в артеріях: А2ПД (24,34±2,43), А2ДА (23,11±2,66), А4ДА (33,66±1,99); в венах: А2ПД (23,76±2,87) А2ДА(22,22±2,10), А4ДА (30,27±1,88)), що є проявом максимального напруження компенсаторних механізмів імунної системи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Лікарі-патологоанатоми слід враховувати виявлені зміни в тимусі, селезінці та МЛВ плодів і дітей раннього віку від ВІЛ-інфікованних матерів в якості проявів специфічної адаптації органа, зумовлених патологічним станом матері.
2. Доцільно залучати результати кількісного та якісного аналізу тканинних, клітинних і субклітинних компонентів тимусу, селезінки та МЛВ, отримані на матеріалах аутопсій, для оптимізації патологоанатомічної діагностики й оцінки впливу ВІЛ-інфекції матері у практичній діяльності дитячої і перинатальної клінік.
3. Загроза розвитку патології імунної відповіді у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, передбачає пошук профілактичних засобів антенатального ураження плода, які дозволять знизити ризик розвитку патології імунної відповіді на будь який патологічний процес у постнатальному періоді.
4. Основні положення дисертації рекомендуються для використання у викладанні розділів Хвороби імунних органів”, Компенсаторно-пристосувальні процеси”, Дитячі інфекційні хвороби”, Перінатальна патологія” в курсі патологічної анатомії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автандилов Г.Г. Основы количественной патологической анатомии. М.: Медицина, 2002. 240 с.
2. Афанасьева Ю.И., Юрина Н.А. Гистология, цитология и эмбриология. М.: Медицина, 1999. С. 785.
3. Венцковський Б.М., Дранник Г.М., Вороненко О.Ю. Сучасні погляди на імунологію вагітності (науковий огляд). К.: Б. і, 1997. С. 10.
4. Владимирская Е.Б., Володин Н.Н., Румянцев А.Г. Регуляция кроветворения и иммуногенеза в перинатальный период // Педиатрия. 1997. №4. С.76-82.
5. Волкова О.В., Пекарский М.И. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека. М.: Медицина, 1976. 414 с.
6. Волошин Н.А., Карзов М.В., Григорьева Е.А. Внутриутробное введение антигенов модель для изучения процессов морфогенеза лимфоидных органов // Таврич. медико-биол. вестник. 2002. Т. 5, №3. С.43-46.
7. Галил-Оглы Г.А., Ингберман Я.Х., Берщанская А.И. Сравнительная ультраструктурная характеристика эпителиальных клеток паренхимы вилочковой железы и тимом // Арх. патол. 1988. Т.50, Вып. 9. С. 51-60.
8. Гербут А.О. Характеристика плотности клеточных элементов структурных компонентов белой пульпы селезенки после антигенной стимуляции в эксперименте // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. Т. 6, № 1. 2007. С. 56-58.
9. Евсюкова И.И. Роль инфекционного фактора в развитии перинатальной патологии плода и новорожденного // Вестн Рос. ассоц. акуш.-гин. 1997. №4. С. 24-26.
10. Жарикова Н.А. Периферические органы системы иммунитета. Минск: Беларусь, 1979. 207 с.
11. Замулина Л.И., Иманказиева Ф.И., Алайдарова Ж.С. Современное состояние вопроса по диагностике внутриутробных инфекций // Азиат. Вестн. 1998. №2. С. 20-23.
12. Запорожан В.М., Аряев М.Л. ВІЧ-інфекція і СНІД. Київ: «Здоров’я», 2004. 636 с.
13. Запорожан В.М., Бойченко І.А. Захворювання, що передаються статевим шляхом, як важливий фактор перинатального ВІЛ-інфікування плода // Дерматологія і венерологія. 2003. №.4 (22). С. 22-24.
14. Запорожан В.Н., Аряев Н.Л. ВИЧ-инфекция в перинатологии. Киев: «Здоровье», 2000. С. 24-100.
15. Ивановская Т.Е., Зайратьянц О.В., Леонова Л.В. Патология тимуса у детей. СПб.: Сотис, 1996. 270 с.
16. Ивановская Т.Е., Кокшунова Л.Е. Морфология лимфоидной ситемы в перинатальном периоде при антигенном воздействии // Архив патологии. 1979. Т. 41, В. 10. С. 15-22.
17. Казанцева И.А., Пермяков Н.К. Синдромология и патологическая анатомия инфекции ВИЧ (СПИДА) // Архив патологии (Москва). 1990. №7. С. 3.
18. Калинина Н.М., Кетлинский С.А. Иммунология ВИЧ-инфекции // Иммунодефицитные состояния. М.: Медицина, 2000. С. 411-446.
19. Катасонова Л.П. Иммуноморфология острой пневмонии у детей раннего возраста: Автореф дис. канд. мед. наук. М., 1984. 24 с.
20. Кащенко С.А., Бобрышева И.В., Моисеева М.И. Морфологические особенности органов иммунной системы неполовозрелых крыс после введения тимогена // Материалы третьей всеукраинской морфологической научной конференции «Карповські читання».Днепропетровск: Пороги, 2006 С.31-33.
21. Котова Н.В. Оценка состояния здоровья неинфицированных детей, рожденными ВИЧ-инфицированными женщинами // Перинатология и педиатрия, №1 (29). 2007. С. 24-28.
22. Котова Н.В. Стан здоров’я неінфікованих ВІЛ дітей першого року життя, народженними ВІЛ-інфікованими жінками // Педіатрія, акушерство та гінекологія. №6. 2006. С. 35-39.
23. Лаврова Д.Б., Самсыгина Г.А., Михайлов А.В. Этиология и показатели высокого риска внутриутробного инфицирования плода // Педиатрия. 1997. №3. С. 94-99.
24. Лакин Г.Ф. Биометрия. М: Медицина, 1990. С. 173.
25. Лапач С.К, Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel. К.:МОРИОН, 2001 С. 144-155.
26. Левицкая Е.Б. Критерии прогнозирования внутриутробных и постнатальных инфекций у новорожденных детей матерей с инфекционной патологией: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. Киев, 1985 24 с.
27. Литвицкий П.Ф. Патофизиология. М: Медицина, 2002. Том 2. С. 593-600.
28. Лушников Е.Ф., Абросимов А.Ю. Гибель клетки (апоптоз). М: Медицина, 2001. 192 с.
29. Нисевич Л.Л., Талалаев А.Г., Каск Л. Н. Врожденные вирусные инфекции и маловесные дети // Вопросы современной педиатрии. 2002. Том 1, №4. С. 9-13.
30. Нізова Н.М., Рачок Т.Ю., Бойченко І.А. Матково-плацентарно-плодові співвідношення при ВІЛ-інфекції у вагітних // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. №5. С. 108-110.
31. Посохова С. П., Прогнозування, профілактика та шляхи зниження перинатального інфікування при ВІЛ-інфекції: Автореф. дис. дра мед. н. Одеса, 2006. с. 205-207.
32. Посохова С.П. Вплив антенатальних факторів на частоту передачі ВІЛ від матері до дитини // Вісник морської медицини. 2004. №4 (27). С. 15-19.
33. Посохова С.П. Течение беременности и частота перинатальной трансмиссии ВИЧ у беременных с различными стадиями ВИЧ-инфекции // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. №1 (21). С. 165-168.
34. Посохова С.П. Частота передачі ВІЛ від матері до дитини залежно від перебігу пологів у ВІЛ-інфікованих вагітних // Одеський медичний журнал. 2005. № 1 (87). С. 88-91.
35. Робинсон М. В. Морфоцитохимические особенности лимфоцитов в норме, при дестабилизирующих воздействиях и при аутоиммунных процессах и заболеваниях: Автореф. дис. д-ра биол. наук. Новосибирск, 1994. с. 465-467.
36. Рябчиков О.П., Хлыстова З.С. Иммунная система плода человека в перинатальный период развития в норме и при некоторых заболеваниях матери // Вестн. АМН СССР. 1991 №5. С. 14-18.
37. Самсыгина Г.А. Современные проблемы внутриутробных инфекций. // Педиатрия. 1997. №5. С. 34-36.
38. Самсыгина Г.А., Буслаева Г.Н., Непокульчицкая Н.В. Гематологическая и иммунологическая характеристика внутриутробных инфекций у детей // Педиатрия. 1997. №4. С. 59-62.
39. Сапин М.Р., Никитюк Д.Б. Иммунная система, стресс и иммунодефицит. М.: АПП «ДЖАНГАР», 2000. С. 183-184.
40. Сепиашвили Р.И., Шубич М.Г., Колесникова Н.В. Апоптоз в иммунологических процессах // Аллергология и иммунология. 2000. Т. 1, № 1. С. 15-23.
41. Сергиенко В.И, Бондарева И.Б. Математическая статистика в клинических исследованиях. М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. 256 с.
42. Серова Л. Д. Иммунология старения // Мед. вестн. 2001. №27. С. 13-16.
43. Сидорова И.С., Черниенко И.Н. Внутриутробные инфекции: хламидиоз, микоплазмоз, герпес, цитомегалия // Рос. вестн. перинатол. и педиатрии. 1998. №3. С. 7-13.
44. Смирнов В.С., Фрейдлин И.С. Иммунодефицитные состояния. СПб., 2000. 556 с.
45. Сниженко Ю.П., Дащук А.М., Лагода А.Е. ВИЧ/СПИД-инфекция. Харьков, 2002. 597 с.
46. Старець О.О. Фактори прогресування ВІЛ-інфекції у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. №6. 2006. С. 39-42.
47. Труфакин В. А., Шурлыгина А. В., Робинсон В. М. Функциональная морфология клеток иммунной системы в эксперименте и клинике // Морфология. 2005. Том 128, №4. С. 20-23.
48. Труфакин В.А., Шурлыгина А.в. Проблемы гистофизиологии иммунной системы // Иммунология. 2002. №1. С. 4-8.
49. Федотова Е.П. Внутриутробный микоплазмоз у поздних выкидышей. Автореф. дис. . мед. наук. СПб, 1997.567-569.
50. Фролов А.Ф., Борисов В.А. Влияние аденовируса и вируса гриппа на тимусзависимый и тимуснезависимый иммунный ответ // Вопросы вирусологии. 1984. №1. С. 79-82.
51. Харченко В.П., Саркисов Д.С., Ветшев П.С.и др. Болезни вилочковой железы. М.: Триада-Х, 1998. 308 с.
52. Хлыстова З. С. Развитие иммунной системы в онтогенезе человека // Архив патологии (Москва). 1991. №11. С. 11-17.
53. Хлыстова З.С. Карта заселения органов иммунной системы эмбриона и плода человека Т- и В- лимфоцитов и начало эндокринной функции тимуса // Иммунология. 2002. №2. С. 80-83.
54. Хлыстова З.С. Становление системы иммуногенеза плода человека. М.: Медицина, 1987. 254 с.
55. Церенова Э.Б., Бурдаева Т.Ю., Васильева Г.Г. Клинико-морфологическая характеристика ВИЧ-инфекций у детей // Российский вестник перинатологии и педиатрии. №5. 2000. С. 35-37.
56. Цинзерлинг В.А., Васильева Г.Г., Индикова М.Г. О взаимоотношении цитомегаловирусной инфекции и иммунодефицитов // Архив патологии. 1990. №7. С. 16-19.
57. Цинзерлинг В.А., Красногорская О.Л., Васильева М.В. Перинатальная патология при ВИЧ инфекции // Архив патологии. 2005. №5. С.48-51.
58. Цинзерлинг В.А., Попова Е.Д., Байков В.В. Экспериментальная модель генерализованной герпетической инфекции новорожденных // Архив патологии. 1993. №5. С. 28-32.
59. Чекудаева Н.В. Влияние форм цитомегаловирусной инфекции на течение и исход беременности, и состояние новорожденного у женщин, проживающих в условиях Приполярья: Автореф. дис. . канд. мед. наук. Красноярск, 1997. С. 345-348
60. Шабашова Н.В. Лекции по клинической иммунологии. СПб., 1998. 114 с.
61. Шарова Н.И. Активацианный апоптоз тимоцитов человека, индуцированный эпителиальными клетками тимуса // Иммунология. 2001. №3. С. 18-21.
62. Шаршенов А.К. Влияние внутриутробных инфекций на перинатальную патологию // Азиат. вecтн. 1998. №2. С. 40-43.
63. Шурлыгина А.В., Труфакин В.А. Проблемы гистофизиологии иммунной системы // Вестник РАМН. 2003. Т. 23, № 1. С. 28-33.
64. Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Корнейко И.В. СПИД у детей (клинико-морфологические аспекты) // Педиатрия. Журнал имени Г.Н. Сперанского. №2. 1991. С. 100-104.
65. Яковцова А.Ф., Сорокина И.В., Алещенко И.Е. Иммунная система плода человека при крупноплодии и ЗВРП. Харьков: ЧФ «Антиква», 2004. 218 с.
66. Ярилин А.А. Основы иммунологии. М.: Медицина, 1999. 607 с.
67. Agapitov A.V., Haynes W.G. Role of endothelin in cardiovascular disease // J. Renin Angiotensin Aldosterone Syst. 2002. V. 3, № 1. P. 1-15.
68. Aggarwal S., Gupta, S. Increased activity of caspase 3 and caspase 8 in anti-Fas-indused apoptosis in lymhocytes from ageing humans // Clin. Exp. Immunol.2001. V. 117. P. 285-290.
69. Ahluwalia I.B., De Villis R.F, Thomas J.C. Reproductive decisions of women at risk for acquiring HIV infection // AIDSEduc Prev. 1998. №10(1). Р. 90-97.
70. Ahmad N. The vertical transmission of human immunodeficiency virus type 1: Molecular and biological properties of the virus // Crit. Rev. Clin. Lab. 2005. Sci. V. 42. Р. 1-34.
71. Allende M. L., Dreier J. L., Proia R. L. Expression of the sphingosine 1-phosphate receptor, S1P1, on T-cells controls thymic emigration // J. Biol. Chem. 2004. V. 279. Р. 15396-15401.
72. Banerjee M., Sanderson J. D., Spencer J. Immunohistochemical analysis of ageing human B and T cell populations reveals an age-related decline of CD8 T cells in spleen but not gut-associated lymphoid tissue GALT // Mech. Ageing Dev. 2000. № 115. Р. 85-99.
73. Beck E.J., Mandalia S., Leonard K., et al. Case control study of sexually transmitted diseases as cofactors for HIV-1 transmission // S. StD. AIDS. 1996. Jan.-Feb. №7(1). Р. 34-38.
74. Belongia E.A. et al. A population based study of sexually transmitted disease incidence and risk factors human immunodeficiency virus infected people // Minnesota Dept. of Health. USA. Sex Transm. Dis. 1997. May. №24(5). Р. 251-256.
75. Benjamini E., Sunshine G., Leskowitz S. Immunology, a short course. WILEY-LISS. New York, 1996 451 p.
76. Berkowitz R. D., Beckerman K. P., Schall T. J. 1998. CXCR4 and CCR5 expression delineates targets for HIV-1 disruption of T cell differentiation // J. Immunol. №161. Р. 3702-3710.
77. Bestilny L. J., Gill M. J., Mody C. H. et al.Accelerated replicative senescence of the peripheral immune system induced by HIV infection // AIDS. 2000. №14. Р. 771-780.
78. Blanche S. Relation of the course of HIV infection in children to the severity of the disease in the mothers at delivery // New Eng. I. Ed. 1994. V. 1. P. 308-312.
79. Blanche S. Zidovudine-lamivudine for prevention of mother to child HIV-1 transmission. Sixth Conference on Retroviruses and Opportunistic Infections. Chicago. Abstract 267, 1999.
80. Bona C., Bonilla F. Textbook of immunology, second ed. Amsterdam: Harwood Acad. Publ., 1996. 406. p.
81. Boursalian, T. E., Golob J., Soper D. M. Continued maturation of thymic emigrants in the periphery // Nat. Immunol. 2004. V. 5. Р. 418-425.
82. Brocklehurst P, French R. The association between maternal HIV infection and perinatal outcome: a systematic review of the literature and meta-analysis // British Journal of Obstetrics and Gynaecology. 1998. №105. Р. 839-848.
83. Brosman M. Immunofluorescencne vysetrovanie formal-parafinovego materialu // Cs. patol. 1979. №15 (4). Р. 215-220.
84. Bulterys M, Lepage P. Mother-to-child transmission of HIV // Curr Opin Pediatr. 1998. №10(2). Р. 143-150.
85. Burns D.N. The influence of pregnancy on human immunodeficiency virus type 1 infection: antepartum and postpartum changes in human immunodeficiency virus type 1 viral load // Am J Obstet Gynecol. 1998. 178(2). Р. 355-359.
86. Camerini, D., H. P. Su, G. Gamez-Torre, M. L. Johnson, J. A. Zack, and I. S. Chen. Human immunodeficiency virus type 1 pathogenesis in SCID-hu mice correlates with syncytium-inducing phenotype and viral replication // J. Virol. 2000. №74. Р. 3196-3204.
87. Cao Y et al. Maternal HIV-1 viral load and vertical transmission of infection: The Ariel Project for the prevention of HIV transmission from mother to infant // Nature Medicine. 1997. №3. Р. 549-552.
88. Carding S., Hayday A., Bottomly K. Cytokines in T cell development // Immunology Today. 1991. V. 12. P. 239-244.
89. Carmichael C. Preventing perinatal HIV transmission: zidovudine use during pregnancy // Am. Fam. Phys. 1997. №55(1). Р. 171-174.
90. Cavaco-Silva P et al. Virological and molecular demonstration of human immunodeficiency virus type 2 vertical transmission // J. Virol. 1998. №72(4). Р. 3418-3422.
91. Chene L. Thymocyte-thymic epithelial cell interaction leads to high-level replication of human immunodeficiency virus exclusively in mature CD4(+) CD8(-) CD3(+) thymocytes: a critical role for tumor necrosis factor and interleukin-7 // J. Virol. 1999. №73. Р. 7533-7542.
92. Chene L., Nugeyre M.T., Barre-Sinoussi F. High-level replication of human immunodeficiency virus in thymocytes requires NF-kappa B activation through interaction with thymic epithelial cells // J. Virol. 1999. №73. Р. 2064-2073.
93. Choquet C. Timing of mother-to-child transmission and diagnosis of infection based on polymerase chain reaction in the neonatal period by a non-parametric methods // AIDS. 1997. №11. Р. 1183-1199.
94. Coll O.Vertical HIV-1 transmission correlated with a high maternal viral load at delivery // J. Acquir. Immune Defic. Hum. Retrovirol. 1997. №14. Р. 26-30.
95. Colognesi C. The role of virologic and immunologic factors in mother-to-child transmission of HIV-1 //Am. J. Reprod. Immunol. 1997. №38(3). Р. 197-200.
96. Connor S.S. Research slow how HIV exhausts the body // Brit. Med. J. 1998. V. 310. P. 6973-7115.
97. De Cock K. Guidelines for managing HIV infection (editorial) // Br. Med. J. 1997.№315. Р. 1-2.
98. De Rossi. Viral phenotype in mother-to-child HIV-1 transmission and disease progression of vertically acquired HIV-1 infection // Acta Pediatr. 1997. Suppl. 421. Р. 22-28.
99. Didier N, Banks WA, Creminon C. HIV-1-induced production of endothelin-1 in an in vitro model of the human blood-brain barrier // Neuroreport. 2002. Jul. 2. №13(9). Р. 1179-83.
100. Dixit V.D., Sridaran R., Edmonsond M.A. Gonadotropin-releasing hormone attenuates pregnancy-associated thymic involution and modulates the expression of antiproliferative gene product prohibiting // Endocrinology. 2003.V. 144. P. 1496-1505.
101.&nbs