ПАТОМОРФОЛОГІЯ ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ПРИ КАЛОВОМУ ПЕРИТОНІТІ ТА ЇЇ ЗМІНИ ПІД ВПЛИВОМ КОРВІТИНУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

616-092+616-008.6+616.381-002

На правах рукопису

ВАСИЛИК Володимир Миколайович

ПАТОМОРФОЛОГІЯ ГОСТРОГО ПОШКОДЖЕННЯ ЛЕГЕНЬ ПРИ КАЛОВОМУ ПЕРИТОНІТІ ТА ЇЇ ЗМІНИ ПІД ВПЛИВОМ КОРВІТИНУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.03.02 патологічна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
Михайлюк Іван Олексійович,
доктор медичних наук, професор

м.Івано-Франківськ - 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, одиниць, скорочень і термінів....................................3
ВСТУП...........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури......................................................................................10
РОЗДІЛ 2. Матеріал і методи дослідження.............................................................32
РОЗДІЛ 3. Патоморфологія респіраторного відділу легень та стан функціональ-ної активності сурфактанту легень щурів з каловим перитонітом та вплив корві-тину на їх зміни при цьому........................................................................................44
3.1 Патоморфологія респіраторного відділу легень щурів з експериментально відтвореним каловим перитонітом...........................................................................44
3.2 Патоморфологія респіраторного відділу легень щурів з експериментально відтвореним перитонітом під впливом корвітину ..................................................55
3.3 Вплив внутрішньовенного введення корвітину на функціональну активність сурфактанту легень та тривалість життя щурів з каловим перитонітом...............60
РОЗДІЛ 4. Ультраструктура міжальвеолярної стінки легень щурів з каловим перитонітом та її зміни під впливом корвітину ......................................................76
4.1. Ультраструктура міжальвеолярної стінки легень у інтактних щурів...........76
4.2. Ультраструктурні особливості міжальвеолярної стінки легень білих щурів з каловим перитонітом. ............................................................................................82
4.3. Вплив корвітину на ультраструктуру аерогематичного бар’єру легень щурів з каловим перитонітом............................................................................................102
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...................123
ВИСНОВКИ.............................................................................................................138
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.............................................................................140
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................141

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

АГБ аерогематичний бар’єр;
ГРДС гострий респіраторний дистресс-синдром;
МС міжальвеолярна стінка;
ПОЛ перекисне окислення ліпідів;
ПЯЛ поліморфно-ядерні лейкоцити;
СГПЛ синдром гострого пошкодження легень;
СПОЛ синдром поліорганної недостатності;
ФАСЛ функціональна активність сурфактанту легень;

ВСТУП

Актуальність проблеми. Важке запалення очеревини розлитий пери-тоніт продовжує залишатись важливою проблемою абдомінальної хірургії.
Не дивлячись на значні досягнення хірургії, анестезіології, реаніматології, фармакології та інших областей медицини, летальність від цього захворювання все ще досить висока, і за даними різних авторів становить від 9,2 до 19,4% [42, 167, 177].
Причиною летальності при перитоніті у 93% випадків є інфекційно-ток-сичний шок з розвитком поліорганної недостатності [42, 112]. Синдром гостро-го пошкодження легень (СГПЛ) при гострому розлитому перитоніті наступає у 65% випадків [42, 43], а його найважча форма гострий респіраторний дист-ресс синдром (ГРДС) в 25% - 42% випадків [42, 128].
При гострому розлитому перитоніті, першим органом, що пошко-джується, є легені, з подальшим розвитком дихальної недостатності [74, 128].
За морфологічною та функціональною характеристикою легені предста-вляють собою гігантську повітряно-кров’яну мембрану [143]. Однією з причин лавиноподібних змін гомеостазу при гострому перитоніті вважають розлад функції клітинних мембран різних органів, зокрема такого клітинно-мембран-ного комплексу, яким є аерогематичний бар’єр легень [177].
Вивченню клітинного та мембранного компонентів аерогематичного бар’єру легень на різних рівнях структурної організації присвячені дослідження останніх десятиліть [83]. Виявлена висока чутливість компонентів аерогематич-ного бар’єру до ендо- та екзогенних впливів [68].
При цьому, в першу чергу, за даними Алексеенко О.А. (2003) пош-коджується альвеолярний епітелій, за іншими даними в основі СГПЛ лежить пошкодження ендотелію легеневих капілярів [1, 83, 116].
За даними Зайця Л.М. (2006), в експерименті, при дослідженні структур аерогематичного бар’єру легень щурів з каловим перитонітом, уже на 30-й хви-лині виявлено одночасно пошкодження як альвеолярного епітелію так і ендоте-
ліоцитів [68].
Разом з тим, ці дані вимагають подальшого уточнення з метою поглиблення знань про патоморфологію СГПЛ і її зміни під впливом різних чинників, в тому числі і лікуванні новітніми вітчизняними засобами.
В останній час увагу привертають до себе все ширше застосування капіляропротекторів та антиоксидантів із різних хімiчних груп при багатьох хворобах. Значний інтерес приділяється вивченню такого біофлавоноїду як кверцетин, який має ряд важливих властивостей. Так, було проведено експери-ментальне порівняння різних властивостей уже відомих і перспективних нестероїдних протизапальних препаратів: диклофенаку, індометацину, піроксикаму, мелоксикаму і аналгетика амізону; та антиоксидантів рексоду і кверцетину. Встановлено, що найбільшу антиальтеративну та антиексудативну дію мають антиоксиданти рексод і кверцетин, крім того кверцетин значно підсилює дію вказаних протизапальних препаратів [184].
Кверцетин давно застосовують для лікування багатьох хвороб як антиоксидант і капіляропротектор. Встановлено ряд інших властивостей кверцетину: зменшує проникливість капілярів, збільшує резистентність стінок судин, розширює спазмовані судини, знижує тонус гладкої мускулатури і має непряму антикоагуляційну дію. Саме тому він застосовується при тих захворюваннях в генезі яких є гіпоксія, вільнорадикальне окислення ліпідів біомембранних структур клітин, перекисне окислення ліпідів (ПОЛ), деструкція мембранних структур [21]. Ці всі позитивні властивості кверцетину стали причиною їх вивчення нами з застосуванням при СГПЛ в експерименті.
Так на щурах з СГПЛ, викликаного довенним введенням ліпополіцукрів, і лікуванні цього пошкодження легень введенням кверцетину per os, біохі-мічними та радіологічними методами було виявлено виражений захист легень від пошкодження. Але застосовані лише клініко-лабораторні дослідження, а зміни патоморфологічної картини легень при цьому невідомі, так як морфоло-гічні методи дослідження не проводились [223, 229].
У людей при критичних станах, до яких відноситься і гострий розлитий
перитоніт, застосування кверцетину per os практично не ефективне через пору-шення всмоктуючої функції кишечника.
Українськими вченими Борщагівського хімфармзаводу вперше в світі випущено розчинну форму кверцетину корвітин, і затверджено для лікування хворих МОЗ України в 2004 році, яка дозволяє вводити його довенно, що має важливе значення при критичних станах у хворих [156].
Корвітин, винайдений науковим підрозділом Борщагівського хімфармзаводу (Україна), і є медичним препаратом затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України 01.10.2003р., що широко використовується в лікуванні хворих з інфарктом міокарду [106]. Важливою властивістю корвітину є здатність його підсилювати ефективність комплексної терапії деяких важких захворювань, в тому числі і інфекційних, наприклад, сальмонельозу [17].
У доступній літературі нам не вдалось знайти даних про патоморфологічні зміни в легенях під впливом введення корвітину при СГПЛ викликаного гострим перитонітом.
Таким чином, корвітин є досить ефективним капіляропротектором, антиоксидантом, антиальтерантом і антиексудантом, що є підставою застосовувати його для захисту легень при перитоніті в експерименті, у звязку з появою його розчинної форми. Однак, як змінюється при цьому патоморфологія легень, ніким не вивчено. B той же час, знання особливостей морфологічних змін компонентів паренхіми легень при перитоніті під впливом внутрішньовенного введення корвітину дозволило б застосовувати патогенетично обгрунтовану терапію СГПЛ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану Івано-Франківського державного медичного університету, і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи „Патоморфологія серцево-судинної системи, плаценти, жирової тканини, нирок, головного мозку, регуляторних систем (АПУД, імунної) при метаболічному синдромі, гострій ішемії міокарду, облітеруючих захворюваннях судин нижніх кінцівок, хворобах легень, пухлинних процесах і внутрішньоутробних інфекціях в клініці та експерименті” (номер державної реєстрації 0107U002769).
Мета роботи. Встановити закономірності патоморфологічних змін компонентів міжальвеолярної стінки легень та функціональної активності сурфактанту легень при синдромі гострого пошкодження легень, обумовленого експериментальним каловим перитонітом та під впливом внутрішньовенного введення корвітину.
Задачі дослідження:
1. Удосконалити експериментальну модель калового перитоніту для дослідження різних стадій даного патологічного процесу у щурів.
2. Дослідити зміни мікроциркуляторного русла, паренхіми легень і структур аерогематичного бар’єру на різних стадіях експериментального калового перитоніту.
3. Визначити зміни мікроциркуляторного русла, паренхіми легень і структур аерогематичного бар’єру на різних стадіях експериментального калового перитоніту в умовах застосування корвітину.
4. Оцінити залежність ультраструктури компонентів міжальвеолярної стінки від тривалості внутрішньовенного введення корвітину при експериментальному каловому перитоніті.
5. Вивчити зміни функціональної активності сурфактанту легень при експериментальному каловому перитоніті та під впливом застосування корвітину.
Об’єкт дослідження: гостре пошкодження легень у білих щурів при експериментально відтвореному каловому перитоніті.
Предмет дослідження: альвеолоцити І, ІІ типів, ендотеліоцити гемокапілярів, альвеолярні макрофаги, сурфактант.
Методи дослідження: гістологічні, електронномікроскопічні, біофізичні (визначення функціональної активності сурфактанту), статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів:
1. Вперше вивчено патоморфологічні зміни легень щурів з каловим перитонітом під впливом довенного введення корвітину.
2. Морфологічно обгрунтована ефективність впливу корвітину для запобігання СГПЛ у щурів з експериментально відтвореним каловим перитонітом при його довенному введенні на початку, і протягом розвитку калового перитоніту.
3. Доведено, що довенне введення корвітину щурам з експериментально відтвореним каловим перитонітом зменшує альтерацію компонентів аерогематичного бар’єру.
4. Встановлено, що введення корвітину щурам з каловим перитонітом ефективно запобігає зниженню функціональної активності сурфактанту легень експериментальних тварин.
5. Вперше встановлено, що корвітин, введений довенно збільшує тривалість життя тварин з експериментальним перитонітом.
6. Удосконалено і запатентовано експериментальну модель перитоніту.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані про те, що внутрішньовенне введення корвітину впродовж виникнення і існування калового перитоніту в експерименті зменшує патоморфологічні зміни в пошкодженій паренхімі легень може слугувати підставою для дослідження його впливу на пошкодження легень при розлитому перитоніті в клініці. Удосконалена модель перитоніту може слугувати при експериментальному вивченні проблем перитоніту в наукових дослідженнях.
Одержані результати впроваджені в навчальний процес на кафедрах патологічної анатомії, патологічної фізіології, анатомії людини, кафедрі гісто-логії, цитології та ембріології, кафедрі оперативної хірургії та топографічної анатомії Івано-Франківського державного медичного університету, кафедрі патологічної анатомії Буковинського державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача. Представлені в роботі матеріали є особистим внеском здобувача. Автором на підставі проведеного аналізу науко­вих джерел літератури визначені напрямки наукового пошуку. Дисертантом особисто виконані: методика визначення функціональної активності сурфактанту легень (за Pattle), гістологічні, електронномікроскопічні дослідження з використанням удосконаленої та запатентованої експериментальної моделі перитоніту. Проведена статистична обробка створеної бази даних, аналіз і узагальнення отриманих результатів, сфор­мульовано вис­нов­ки, написані розділи дисертації. Обґрунтування та узгоджен­ня отриманих ре­зуль­татів проведено разом із науковим керівником. Самос­тійно проведена підго­товка науко­вих даних до публікації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і результати дослідження були представлені у вигляді доповідей на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні проблеми морфо-логії” (м.Полтава, 2006); на засіданнях Івано-Франківського товариства патоло-гоанатомів (2006); на Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії” (м.Чернівці, 2006), на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я” (м.Луганськ, 2007).
Апробація дисертаційної роботи відбулася на розширеному засіданні наукової комісії Івано-Франківського державного медичного університету (протокол №60, від 7 травня 2007р.) з участю провідних спеціалістів патоморфологів.
Публікації. За темою дисертації опубліковано сім друкованих наукових праць, в тому числі 5 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, та отримано патент на корисну модель №21621 „Спосіб моделювання перитоніту”.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано вирішення науково-практичного завдання, яке полягає у вивченні особливостей патоморфологічних змін легень при їх гострому пошкодженні у білих щурів з експериментальним каловим перитонітом під впливом внутрішньовенного введення корвітину, що дає можливість для подальшого вивчення питання на клінічному рівні.
1. Створена експериментальна модель калового перитоніту з високою ефективністю (80%) відтворює даний патологічний процес у білих щурів з терміном виживання тварин при цьому 3-5 діб, що дозволяє вивчати в експерименті різні стадії перитоніту.
2. У легенях щурів з експериментальним каловим перитонітом розвиваються і поступово підсилюються явища порушення гемодинаміки мікроциркуляторного русла, що проявляється тромбозом мікросудин, крововиливами, підендотеліальним набряком, мікроателектазами, набряком міжальвеолярної стінки, появою в судинах та паренхімі легень скупчень нейтрофільних лейкоцитів та альвеолярних макрофагів, кількість яких збільшується в області колобованих вогнищ легень.
3. Внутрішньовенне введення 0,1%-ного розчину корвітину в дозі 1 мл / 100 г маси щурів зменшує ступінь порушення гемодинаміки судинного русла легень. При внутрішньовенному введенні корвітину зменшується пошкодження ендотеліоцитів гемокапілярів у вигляді зменшення їх вакуолізації, кількості пальцевидних вип’ячувань у периферійних частинах. Мітохондрії в більшості випадків зберігають ультраструктуру, а лізосоми зберігають оболонку навколо себе. Корвітин перешкоджає адгезії нейтрофільних лейкоцитів та еритроцитів до ендотелію гемокапілярів, зменшує альтерацію альвеолоцитів І типу, запобігає утворенню конгломератів пластинчастих тілець в альвеолоцитах ІІ типу, зменшує осміофільність міжальвеолярної стінки при експериментальному синдромі гострого пошкодження легень.
4. Корвітин зменшує пошкодження ультраструктури компонентів міжальвеолярної стінки при щоденному внутрішньовенному дворазовому введенні на протязі усього розвитку перитоніту, а при введенні починаючи тільки з останньої стадії не захищає легені від пошкодження.
5. Щоденне довенне введення корвітину щурам з каловим перитонітом достовірно зменшує порушення поверхнево-активних властивостей сурфактанту легень у піддослідних тварин. При рівні коефіцієнту стабільності пухирців повітря 0,851 у інтактних щурів рівень даного коефіцієнту на третій день перитоніту без введення корвітину становить 0,577 (р<0,001). У щурів з перитонітом коефіцієнт стабільності при застосуванні корвітину становить: 0,574 (р<0,001) при введенні починаючи з термінальної фази перитоніту; 0,709 (р<0,001) при введенні починаючи з токсичної фази; 0,768 (р<0,001) при введенні корвітину починаючи з реактивної фази, тобто на протязі усього розвитку перитоніту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Одержані результати слугують підставою для дослідження впливу корвітину на корекцію пошкодження легень при розлитому перитоніті в клініці, та обгрунтовують можливість застосування корвітину для потенціювання сурфактантотерапії.
Створену експериментальну модель калового перитоніту доцільно використовувати при наукових дослідженнях з проблем перитоніту.
Матеріали даного дослідження можна використовувати в навчальному процесі на кафедрах морфологічного профілю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеенко О.А. Патоморфологічні зміни респіраторного відділу ле-гень та стан сурфактанту при печінковій недостатності: Автореф. дис... к-та мед. наук / Сімферопольський держ. мед. ін-т. - Сімферополь, 2003. - 20 с.
2. Аминова Г.Г. Морфологические основы регуляции кровотока в микро-циркуляторном русле // Регионарное кровообращение и микроциркуля-ция. - 2003. - № 4. - С. 80-84.
3. Аруин Л.И. Апоптоз при патологических процесах в органах кровет-ворения // Клин. Мед. - 2000. - № 1. - С. 5-6.
4. Афанасьев Р.В. Клиническая фармакология реамберина. - Санкт-Петер­бург, 2005. 44 с.
5. Ашурметов В.И. Моделирование разлитого перитонита // Хирургия. 1992. - № 4. - С. 77-90.
6. Багдатьев В.Е. Респираторный дистресс-синдром взрослых у больных пе­ритонитом: Автореф. дис... д-ра мед. наук / Моск. гос. мед. ун-т. - М., 1988. - 24с.
7. Багдатьев В.Е., Гологорский В.А., Гельфанд Б.Р. Респираторный дист­ресс-синдром взрослых // Вестник интенсивной терапии. - 1996. - №4. - С. 3-7.
8. Барабой В.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и па-тологии. - К.: Чернобыльинтерформ, 1997. 202 с.
9. Безверха І.С., Пантелеймонова Т.М., Заїка М.У. Кверцетин у терапії ек-спериментального остеопорозу // Ліки України. - 2004.- № 3-4.- С. 91-94.
10. Белоус А.Н., Малахов В.А. Клеточные механизмы сосудистой патоло-гии // Журнал АМН Украины. - 1998. - №4.- С. 581-596.
11. Беляев А.В. Синдром капилярной утечки // Мистецтво лікування. - 2005. - № 10.- С. 92-96.
12. Бенедикт В.В. Деякі патогенетичні аспекти абдомінального сепсису і можливі шляхи їх корекції після операцій на гострий розповсюджений перитоніт // Шпитальна хірургія. - 2005. - № 4.- С. 67-70.
13. Биркун А.А. Некоторые вопросы патологии легких в свете новейших данных о их нормальном строении, развитии, регенерации.- Новоси-бирск, 1962. 201 с.
14. Биркун А.А., Загорулько А.К., Петрова О.И. Ультраструктура аерогема-тического барьера и сурфактант при различных патологических сос-тояниях легких // Применение электронной микроскопии в медицине. Тезисы докладов областной конференции. - Ивано-Франковск. - 1989. - 156с.
15. Бісярін Ю.В., Бідюк Д.М. Морфологічні прояви респіраторного дист-ресс синдрому дорослих при панкреонекрозі // Галицький лікарський вісник. - 1996. - № 1.- С. 25-27.
16. Бойкова С.П. Гистологические и ультраструктурные изменения легких под влиянием патогенных факторов в эксперименте: Автореф. дис... канд. мед. наук / М., 1983. - 21с.
17. Бойчук О.П. Корекція цитокінового профілю у хворих на сальмонельоз із супровідними захворюваннями органів травлення за допомогою пре-паратів кверцетину // Архів клінічної медицини. - 2004. - № 2. - С. 36-37.
18. Бондарев Р.В. Особливості хірургічного лікування хворих з гострим розлитим перитонітом // Шпитальна хірургія. - 2004. - № 2. - С. 141-144.
19. Бондарев Р.В., Бондарев В.И. К вопросу о видеолапароскопической санации брюшной полости у больных с острым разлитым перитонитом // Український медичний альманах. - 2003. - № 5. - С. 20-22.
20. Бурлай В.З., Васильева Л.В., Белименко А.А. Эффективность применения L-лизина элимната в интенсивной терапии раннего послеоперационного периода у больных с внутримозговыми ге­матомами различного генеза // Новости медицины и фармации. - 2002. - № 19.- С. 20-23.
21. Вальчук І.В., Чоп’як В.В., Павлович С.І. Процеси синтезу азоту оксиду при хронічній гіперімунокомплексемії та їх зміни під впливом кверцетину в умовах in vitro // Серце і судини. - 2006. - № 1.- С. 50-56.
22. Василик В.М. Вплив водорозчинної форми кверцетину на тривалість життя щурів з каловим перитонітом // Український медичний альманах. - 2007. - № 3 (додаток). - С. 9-10.
23. Василик В.М. Вплив корвітину на патоморфологію аерогематичного бар’єру легень щурів з каловим перитонітом // Галицький лікарський вісник. - 2006. - № 4. - С. 14-16.
24. Василик В.М. Вплив корвітину на функціональну активність сурфак-танту легень білих щурів з каловим перитонітом // Галицький лікарсь-кий вісник. - 2007. - № 1. - С. 23-24.
25. Василик В.М. Моделювання калового перитоніту у білих щурів // Віс-ник проблем біології і медицини. - 2006. - № 2. - С. 417-418.
26. Василик В.М. Патоморфологічні зміни аерогематичного бар’єру легень щурів з каловим перитонітом при застосуванні кверцетину при цьому // ІХ з’їзд ВУЛТ (Всеукраїнського лікарського товариства). Вінниця, 10-12 травня 2007р. - С. 267-268.
27. Василик В.М. Ультраструктура міжальвеолярної стінки легень білих щурів з каловим перитонітом // Архів клінічної медицини. - 2006. - № 2. - С. 24-27.
28. Василюк М.Д., Кавин В.О. Ендотоксикоз у хворих з перитонітом і прог-нозування його перебігу // Галицький лікарський вісник. - 2004. - № 4. - С. 104-107.
29. Вигівська О.А., Загородний М.І., Горчакова Н.О. Клініко-фармако-логічні властивості флавоноїду кверцетину // Ліки. - 2004. - № 1. - С.8-12.
30. Висоцький І.Ю. Вплив деяких лікарських засобів на стан ПОЛ за умов гострого токсичного ураження печінки щурів // Ліки. - 2003. - № 1-2. - С. 86-90.
31. Владимиров Ю.А. Физико-химические механизмы нарушения барьер-ной функции липидного слоя биологических мембран // Биологические мембраны и мембранные соеденения. - 1985. - С. 141-148.
32. Владимирская Е.Б. Механизмы апоптической смерти клеток // Гемато-логия и трансфузиология. - 2002. - № 2. - С. 35-40.
33. Вознесенский Н.А., Чучалин А.Г., Антонов Н.С. Окись азота и легкие // Пульмонология. - 1998. - № 2. - С. 6-10.
34. Гальперин Ю.М. Парезы, параличи и функциональная непроходимость кишечника. - М.: Медицина, 1975. 219 с.
35. Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А., Гельфанд Е.Б. Стратегия и тактика антибактериальной терапии абдоминального сепсиса // Анестезиология и реаниматология. - 1998. - № 4.- С. 16-19.
36. Герелюк І.П., Міхеєва Н.Г., Мельник С.Б. Ураження люмінальної мембрани ендотеліоцитів важлива патогенетична ланка серцево-судинних захворювань // Збірник наукових праць, присвячений 50-й річниці з часу заснування ІФДМА. - Івано-Франківськ. - 1995. - С. 20-21.
37. Гистологическая техника: учебное пособие / В.В. Семченко, С.А. Бараш­кова, В.Н. Ноздрин, В.Н Артемьев.- Омск-Орел: Омская област-ная типо­графия, 2006. - 290с.
38. Гланц С. Медико-биологическая статистика. - М.: Практика, 1998. - 459 с.
39. Глебова Л.Ю. Влияние гипербарической оксигенации на процессы митохондриального дыхания и фосфорилирование в печени белых крыс при острой интоксикации нитратами натрия // Проблемы экологии и медицины. 1992. Т.1. С. 64-67.
40. Глумчер Ф.С. Острый респираторный дистресс-синдром: определение, патогенез, терапия // Мистецтво лікування. - 2004. - № 9.- С. 30-35.
41. Глумчер Ф.С. Септический шок. Новые концепции патогенеза и лече-ния // Мистецтво лікування. - 2004. - № 8. - С. 4-8.
42. Гнойный перитонит / Б.К. Шуркалин, А.Г. Кригер, В.А. Горский, В.Г. Владимиров. - М.: Медицина. - 1993. - 213 с.
43. Гологорский В.Л., Гельфанд Б.Р., Багдатьев В.Е. Синдром полиор-ганной недостаточности у больных перитонитом // Хирургия (журнал им. Н.И. Грекова). - 1988. - № 2. - С. 73-76.
44. Гончаров С.И., Кузьменко С.Д. Расчетный метод определения времени ги­бели лабораторных животных в остром опыте // Санитария и гигиена. - 1992. - № 5-6.- С. 67.
45. Гончарова В.А. Роль легких в обмене биологически активных веществ цир­кулирующих в крови // Метаболизм легких при неспецифических за­болеваниях органов дыхания. - Ленинград, 1979. - С. 5-12.
46. Горшевникова Э.В. Особенности возбудителей гнойно-септической хи-рур­гической инфекции и их антибиотикорезистентности // Хирургия. - 1999. - № 1.- С. 41-43.
47. Гостищев В.К. Гнойный перитонит, комплексный подход к лечению // Тез. докл. Пленума проблемной комисии «Инфекция в хирургии» и рес­публиканского семинара по внедрению достижений науки в практику здравоохранения. - Витебск. - 1992. - С. 9-12.
48. Гостищев В.К. Перитонит / В.К. Гостищев, В.П. Сажин, А.Л. Авдовен-ко. - М.: Медицина, 1992. 312 с.
49. Долиняк А.Б., Гуч А.А., Медвецкий Е.Б. Реперфузионные повреждения сердечно-сосу­дистой системы у больных с хронической ишемией нижних конечностей и способы ее профилактики и лечения // Клінічна хірургія. - 2004. - № 4-5. - С. 82.
50. Ерохин В.В. Фукциональная морфология легких. - М.: Медицина, 1987. 297 с.
51. Ерюхин И.А., Багненко С.Ф., Григорьев Е.Г. Абдоми­нальная хирур-гическая инфекция современное состояние и ближайшее будущее в решении актуальной клинической проблемы // Перитонит. - М.: Литтерра, 2006. - С. 15-24.
52. Ерюхин И.А., Белый В.Я., Вагнер В.К. Воспаление как общебиологи-ческая реакция. - Ленинград, 1989. 262 с.
53. Ерюхин И.А., Шашков Б.В. Эндотоксикоз в хирургической клинике.- Санкт-Петербург, 1995. 132 с.
54. Ерюхин И.А., Шляпников С.А., Ефимова И.С. Перитонит и абдоми-наль­ный сепсис // Инфекции в хирургии. - 2004. - С. 2-7.
55. Ерюхин И.А., Шипников С.А., Шашков Б.В. Профилактика и лечение гнойно-септических осложнений при тяжёлой механической травме живота // Актуальные вопросы абдоминальной хирургии. - Ленинград, 1989. - С. 43.
56. Есипова И.К. Синдром острой респираторной недостаточности взрос-лых («шоковое легкое») // Архив патологии. - 1979. - № 1. - С. 66-71.
57. Есипова И.К., Харченко Н.М., Владимирцева И.И. К патоло­гической анатомии шокового легкого // Архив патологии. - 1982. - № 8. - С. 43-47.
58. Жданов Г.Г., Нодель М.Л. Проблема гипоксии у реанимационных боль­ных в свете свободнорадикальной терапии // Анестезиология и реанима­тология. - 1995. - №1. - С. 53-61.
59. Загорулько А.К., Аскари Т.А. Атлас ультраструктурной морфологии респираторного отдела легких. - Симферополь.: „AZ-PRESS”., 2002. 143 с.
60. Загорулько А.К., Бабанин А.А., Потапов А.Л. Патогенетическое обос-нова­ние применения препаратов экзогенных сурфактантов у больных синдромом острого легочного повреждения // Укр. пульмонолог. журн. - 2000. - № 2. - С. 39 - 41.
61. Загорулько А.К., Шаланин В.В., Кокорина Е.П. Бронхо-альвеолярный за­щитный комплекс // Мат. Научно-практич. школы-семинара «Совре-мен­ные принципы интенсивной терапии и выхаживания новорож-денных». - Судак: АРКрым. - 2005. - С. 35-41.
62. Загорулько А.К., Биркун А.А., Новиков Н.Ю. Сурфактантная система легких и заместительная сурфактантная терапия. - Симферополь.
1995. 74 с.
63. Зайчев В.Т., Бойко В.В., Пархоменко К.Ю. Мікробний пейзаж неклост-ридіального анаеробного перитоніту // Шпитальна хірургія. - 1999. - № 2.- С. 41-42.
64. Зайчев В.Т., Бойко В.В., Пархоменко К.Ю. Сравнительная оценка тече-ния перитонита, обусловленного анаеробными неклостридиальными и аеробными микроорганизмами // Клінічна хірургія. - 1999. - № 1. - С. 5-6.
65. Зайчев В.Т., Пеев Б.И., Бойко В.В. Санация и дренирование брюшной полости у больных с перфоративной пилородуоденальной язвой при распростаненном перитоните // Клінічна хірургія. - 1994. - № 5. - С. 36-38.
66. Зайцева К.К., Симоненкова В.А., Комар Ю.А. Ультраструктурная орга-низиция аэрогематического барьера легких лабораторных животных // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1985. - № 9. - С. 59-64.
67. Зарубина Т.В., Орлов С.Н., Алешкин А.В. Диагностика стадий респира-торного дистресс-синдрома взрослых у больных перито­нитом // Анес-тезиология и реаниматология. - 1997. - № 3. - С. 26-30.
68. Заяць Л.М. Морфофункціональні зміни в легенях при дії екзогенних та ендогенних факторів: Автореф. дис... докт. мед. наук / Національний держ. Мед. університет ім. Богомольця. К., 2006. - 35с.
69. Заяць Л.М. Роль нейтрофілів у розвитку синдрому гострого ушко-дження легень при експериментальному перитоніті // Галицький лі-карський вісник. - 2004. - № 1.- С. 51-54.
70. Звонар П.П. Застосування кверцетину у відновному лікуванні хворих, що перенесли інфаркт міокарда на тлі ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії і оптимізація кардіо- та нефропротекторної терапії // Галицький лікарський вісник. - 2004. - № 4. - С. 16-19.
71. Зербино Д.Д., Клецан А.Ю., Бисярин Ю.В. Ультраструктурные измене­ния альвеоло-капилярного барьера при хронических гнойных процессах в легких // Материалы республиканской научной конфернции. - Львов. - 1972. - С. 245-246.
72. Зербино Д.Д., Лукасевич Л.Л. Диссеминированное внутрисосудистое свертывание крови. - М.: Медицина, 1989. 250 с.
73. Зильбер А.П. Искуственная вентиляция легких при острой дыхательной не­достаточности. - М.: Медицина, 1978. 98 с.
74. Зильбер А.П. Этюды критической медицины // Медицина критических со­стояний: общие проблемы. - Петрозаводск, 1995. 359 с.
75. Зиновьев А.С., Мальков П.Г., Долгих В.Т. Структурные основы нару-ше­ний функции внешнего дыхания в постреанимационном периоде // Архив патологии. - 1987. - № 5. - С. 57-64.
76. Інструкція для медичного застосування препарату корвітин: Р.10.03 / 07465: Наказ міністерства охорони здоровя України №476 від 14.10.03. - К. 1 с.
77. Ивашкин В.Т., Алексеев В.Г., Мышияливили В.И. Респираторный дист­ресс-синдром взрослых у больных сепсисом // Клиническая медицина. - 1992. - № 3-4. - С. 24-27.
78. Караванская И.Л., Коваль Е.А. Влияние корвитина (парентеральной формы кверцетина) на функциональное состояние основных популяций лейкоцитов у больных с острым Q-инфарктом миокарда // Український кардіологічний журнал. - 2002. - № 3.- С. 48-53.
79. Каримов Ш.И. Острый гнойный перитонит. - Ташкент: Изд. им. Ибн Сины, 1991. 165 с.
80. Кассиль В.Л. Острый респираторный дистресс-син­дром.- М.: Медици-на, 2003. 270 с.
81. Кирсанова А.К. Механизмы нарушения функций эндотелия сосудов при септических состояниях // Анестезиология и реаниматология. - 2003. - № 6. - С. 72-75.
82. Клименко В.М., Ісайчиков І.І., Тугушев А.С. Порівняльне дослідження бактеріальної транслокації при різних методах ведення хворих на гост-рий деструктивний панкреатит // Шпитальна хірургія. - 2005. - № 1. - С. 6-8.
83. Кодолова И.М. Некоторые вопросы функциональной морфологии и па-толо­гии аерогематического барьера // Архив патологии. - 1977. - № 5. - С. 77-82.
84. Кожухов С.Н. Клиническая эффективность внутривенной формы ингиби­тора 5-липоксигеназы кверцетина у больных с острым коронарным син­дромом с элевацией сегмента ST // Матеріали об’єднаного пленуму правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтернів „Нові напрямки профілактики та лікування ІХС та артеріальної гіпертензії. - Київ. - 2003. - С. 20-24.
85. Корнилов Б.Е. Патоморфология респираторного отдела легких и состоя­ние сурфактанта при хронической почечной недостаточности: Автореф. дис... к-та мед.наук / Харьковский медицинский институт МЗ УССР. - Харьков, 1988. 15 с.
86. Костюченко К.В. Возможности хирургического лечения распростанен-ного перитонита // Вестник Хирургии им. И.И.Грекова. - 2004. - № 3. - С. 40-43.
87. Костюченко А.Л. Энтеральное искуственное питание в интенсивной медицине / А.Л. Костюченко, Э.Д. Костин, А.А. Курыгин.- Санкт-Петер-бург.: Специальная литература, 1996. 330 с.
88. Криворучко И.А., Гусак И.В., Тищенко А.М. Механизмы возникнове-ния полиорганной недос­таточности при перитоните // Клінічна хірургія. - 1996. - № 2-3. - С. 32.
89. Кригер А.Г., Линдерберг А.А. Эндогенная интоксикация при перито-ните // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 1985. - № 3.- С. 130-131.
90. Кузин М.И. Синдром системного ответа на воспаление // Хирургия. - 2000. - № 2. - С. 54-59.
91. Кузнецов А.Я. Сучасні трактування, критерії, градації хірургічного сепсису та їх впровадження в клінічну практику // Шпитальна хірургія. -
2002. - № 2. - С. 6-11.
92. Кузнецов В.П., Беляев Д.Л., Бабаянич А.А. Иммунокоррекция лейкин-терфероном заболеваний органов брюшной по­лости // Антибиотики и химиотерапия. - 1992. - № 2. - С. 40-44.
93. Кутушев Ф.Х., Либов А.С., Чаленко В.В. Современные подходы к лечению перитонита // Актуальные вопросы абдоминальной хирургии. -Ленинград, 1989. - С. 68-69.
94. Литвинець Е.А., Зеляк М.В., Соломчак Д.Б. Стан перекисного окис-лення ліпідів і антиоксидантного захисту при патології сечовидільної системи та доцільності використання біофлавоноїдів // Галицький лікарський вісник. - 2004. - № 3. - С. 110-113.
95. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С. Бар’єр // Гістологічний тлумачний словник. - Львів: Львівський медичний університет, 1994. - С. 25-26.
96. Мазур И.А., Волошин Н.А., Чекман И.С. Тиотриазолин: фармакологи-ческие аспекты и клиническое применение // Новости медицины и фар-мации. - 2005. - № 16-19. - С. 12-16.
97. Макарова Н.П., Коничева И.Н. Синдром эндогенной интоксикации при сепсисе // Анестезиология и реаниматология. - 1995. - № 6. - С. 4-8.
98. Максютіна Р.А., Сиваченко Т.П., Абизов Р.А. Новий лікарський пре-парат „Гранули кверцетину” та його застосування в онкології // Ліки. - 1996. - № 4. - С. 75-80.
99. Малышев В.Д. Острая дыхательная недостаточность. - М.: Медицина, 1989. 240 с.
100. Мамчич В.І., Гвоздяк Н.Н., Тарачонич А.І. Профілактика післяопе-раційних ускладнень // Шпитальна хірургія. - 1999. - № 1. - С. 24-29.
101. Марков А.Е. Применение антилейкотриеновых препаратов в лече-нии аспириновой астмы // Ліки України. - 1999. - № 3. - С. 64-65.
102. Матвеев Д.В., Сергеева И.А., Гельфанд Б.Р. Нарушение метабо-лизма при перитоните: гемодинамика или клетка? // Сов. медицина. - 1991. - № 8. - С. 3-8.
103. Маянский А.Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. - Новосибирск, Наука, 1989. -340 с.
104. Міжнародна гістологічна номенклатура (українсько-англійсько-латинський словник термінів з цитології, гістології та мікроанатомії)/ В.В. Дудок, А.Й. Іванова-Согомонян, О.Д. Луцик, Ю.Б. Чайковський. - Львів: Наутілус, 2001. 284 с.
105. Милонов О.Б. Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии / О.Б. Милонов, К.Д. Тоскин, В.В. Жебровс-кий. - М.: Медицина, 1990. 560 с.
106. Мойбенко А.А., Пархоменко А.Н., Кожухов С.Н. Эффективность водорастворимой формы кверцетина (корвитина) при лечении острого коронарного синдрома с элевацией сегмента ST // Журнал АМН. - 2003.- № 2. - С. 361-370.
107. Москаленко В.З., Лосицький С.В., Веселий С.В. Етіопатогенез та лікування гнійного перитоніту у дітей // Шпитальна хірургія. - 1998. - №1. - С. 101-106.
108. Незорова В.Л., Зуга М.В., Гельцер Б.М. Роль окиси азота в регуля-ции легочных функций // Терапевтический архив. - 1997. - № 6.- С. 68-73.
109. Нестеренко А.Н. Оптимизация тактики диагностики и интенсивной терапии хирургического сепсиса // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2004. - № 2 (д). - С. 70-72.
110. Оборін О.М. Інфузійна терапія („незворотнього”) періоду гемора-гічного шоку новим препаратом „реосорбілакт” в експерименті // Львівський медичний часопис. - 2002. - № 8. - С. 68-71.
111. Оспанова Т.С., Семидацька Ж.Д., Халанський О.А. Флавоноїдні препарати у патогенетичній терапії хронічного гломерулонефриту // Фармацевтичний журнал. - 1996. - № 7-8. - С. 19-26.
112. Павловський М.П., Шип