ОРГАНІЗАЦІЯ АДАПТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗОРОВІЙ СИСТЕМІ КОРИСТУВАЧІВ У ДИНАМІЦІ РОБОТИ НА КОМП’ЮТЕРІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Ковтун Михайло Іванович

УДК: 617.755.1:612.843.36:681.3

ОРГАНІЗАЦІЯ АДАПТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ У ЗОРОВІЙ СИСТЕМІ КОРИСТУВАЧІВ У ДИНАМІЦІ РОБОТИ НА КОМП’ЮТЕРІ

14.03.03 нормальна фізіологія

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Кочина Марина Леонідівна
доктор біологічних наук,
старший науковий співробітник

Харків 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .......................................................... 5
ВСТУП ......................................................................................................... 6
РОЗДІЛ 1. Сучасні уявлення про характер функціонування зорової
сенсорної системи під час роботи із засобами відображення
інформації (огляд літератури)..................................................................... 16
1.1. Роль факторів навколишнього середовища у формуванні
станів на межі норми й патології ........................................................ 16
1.2. Характеристика сучасних засобів відображення
інформації з позиції офтальмофізіології ............................................ 23
1.3. Офтальмо-фізіологічна характеристика діяльності
користувачів ВДТ ПЕОМ .................................................................. 27
1.4. Характеристика комп'ютерної гри з позицій офтальмо- і
психофізіології .................................................................................... 33
1.5. Комп'ютерний зоровий синдром і його профілактика ............... 35
РОЗДІЛ 2. Методичні основи дослідження функціонального
стану зорової системи в процесі роботи й гри на комп'ютері ................. 43
2.1. Методи дослідження зорової системи ........................................ 43
2.1.1. Гострота зору .................................................................... 43
2.1.2. Характер зору .................................................................... 44
2.1.3. Найближча точка ясного зору, найближча точка
конвергенції ................................................................................. 45
2.1.4. Резерви акомодації ............................................................ 45
2.1.5. Контрастна чутливість ....................................................... 45
2.1.6. Пупілографія ...................................................................... 48
2.1.7.Суб'єктивна оцінка функціонального стану ....................... 49
2.1.8. Критична частота злиття світлових мерехтінь .................. 51
2.1.9. Оцінка ступеня впливу візуально діючих факторів ........... 52
2.2. Методи аналізу результатів досліджень ....................................... 53
2.3. Методика проведення дослідження динаміки функціональних
показників зорової системи користувачів у процесі роботи
й гри на комп'ютері ............................................................................ 56
РОЗДІЛ 3. Результати дослідження динаміки стану зорових функцій
користувачів ВДТ ПЕОМ .......................................................................... 59
3.1. Офтальмо-фізіологічна характеристика групи операторів .......... 59
3.2. Результати дослідження динаміки функціональних показників
зорової системи користувачів у процесі виконання виробничого
завдання .............................................................................................. 63
3.3. Результати дослідження динаміки контрастної чутливості
користувачів у процесі виконання виробничого завдання ............... 66
3.4. Результати дослідження динаміки показників функціонального
стану користувачів у процесі виконання виробничого завдання ...... 68
3.5. Результати дослідження впливу роботи із ВДТ ПЕОМ на
стан акомодаційно-зіничної системи користувачів
методом пупілографії ........................................................................ 70
3.6. Факторна модель функціонування акомодаційно-конвергентної
системи професійних користувачів ВДТ ПЕОМ ............................... 74
РОЗДІЛ 4. Динаміка функціональних показників зорової системи
підлітків у процесі комп'ютерної гри ....................................................... 79
4.1. Офтальмо-фізіологічна характеристика групи підлітків .............. 79
4.2. Результати дослідження функціональних показників зорової
системи підлітків у динаміці комп'ютерної гри ................................ 82
4.3. Результати дослідження контрастної чутливості випробуваних
у динаміці комп'ютерної гри .............................................................. 86
4.4. Результати дослідження показників функціонального стану
підлітків у динаміці комп'ютерної гри ................................................ 94
РОЗДІЛ 5. Результати дослідження динаміки функціональних
показників зорової системи користувачів під час роботи й гри
на комп'ютері ............................................................................................. 99
5.1. Офтальмо-фізіологічна характеристика групи випробуваних .99
5.2. Результати дослідження динаміки функціональних показників
зорової системи випробуваних під час роботи на комп'ютері ........ 100
5.2.1. Динаміка функціональних показників зорової системи
випробуваних під час роботи на комп'ютері ............................ 100
5.2.2. Динаміка показників функціонального стану
випробуваних під час роботи на комп'ютері ........................... 103
5.2.3. Динаміка стану зорової системи випробуваних,
оцінювана за допомогою КЧЗМ ............................................... 104
5.3. Результати дослідження динаміки функціональних показників
зорової системи випробуваних під час гри на комп'ютері .............. 105
5.3.1. Динаміка функціональних показників зорової системи
випробуваних під час гри на комп'ютері .................................. 105
5.3.2. Динаміка показників функціонального стану випробуваних
під час гри на комп'ютері .......................................................... 110
5.3.3. Динаміка стану зорової системи випробуваних у
процесі комп'ютерної гри, оцінювана за допомогою КЧЗМ ... 112
5.4. Факторна модель функціонування акомодаційно- конвергентної
системи студентів у процесі роботи на комп'ютері ......................... 114
РОЗДІЛ 6. Результати медикаментозної профілактики комп'ютерного
зорового синдрому .................................................................................. 119
РОЗДІЛ 7. Аналіз й узагальнення результатів досліджень ..................... 128
ВИСНОВКИ ............................................................................................. 148
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ............................................................... 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................. 152
ДОДАТКИ ............................................................................................... 185
Додаток А. Акти впровадження186
Додаток Б. Тест ТПАНС 194
Додаток В. Анкета по оцінці якості зорового життя...196

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

А активність
Ак акомодаційно-конвергентна система
ВДТ відеодисплейний термінал
ВКМ візоконтрастометрія
ГЗ гострота зору
ЕПТ електронно-променева трубка
КВВ коефіцієнт візуального впливу
КЗС комп'ютерний зоровий синдром
КЧЗМ критична частота злиття мерехтінь
Н настрій
Нт найближча точка ясного зору
Нтк найближча точка конвергенції
OD праве око
OS ліве око
ПК персональний комп'ютер
ПКЧ просторова контрастна чутливість
ПЕОМ персональна електронно-обчислювальна машина
П працездатність
Ра резерви акомодації
С самопочуття
СБ сума балів
Т тривожність
УФ-випромінювання ультрафіолетове випромінювання
ФОСП фотоофтальм

ВСТУП

Актуальність досліджень. Сьогодні у всіх країнах світу швидко зростає кількість людей, що використовують у своїй діяльності персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) та відеодисплейні термінали (ВДТ). Постійно збільшується кількість осіб, що використовують ПЕОМ вдома. Ряд користувачів даної техніки включає, як дорослих людей, молодь, так і дітей шкільного й навіть дошкільного віку. За оцінюванням фахівців сьогодні в Україні більше 9,5 мільйонів людей є користувачами ПК (це, фактично, кожен п'ятий громадянин), причому біля половини з них діти, підлітки й молодь [94,101,102,129,141,142,145,151,161].
Однак, значно полегшуючи сприйняття й переробку великих обсягів інформації, комп'ютери достатньо відчутно негативно впливають на користувачів. На організм людини під час роботи з ПЕОМ впливає цілий комплекс абіотичних факторів малої інтенсивності [1, 2, 5, 14, 16, 17, 20, 31, 40, 42, 53, 61, 63, 64, 66, 83, 84, 89, 163, 166, 177, 185]. До них відносяться нервово-емоційна напруга, змушена робоча поза, гіподинамія в поєднанні з монотонністю роботи, незадовільна з погляду ергономіки організація робочого місця [18, 30, 33, 34, 44, 46, 55, 60, 68, 69, 73-75, 98, 150, 153, 180-182, 193-196, 207, 210, 216, 298]. У випадку розміщення на малій площі великої кількості ПЕОМ на користувача впливають також різні шкідливі речовини. На організм користувачів впливає комплекс фізичних факторів: амплітудно-модульоване світло екрана дисплея, шум, порушений іонний склад повітря, абіотичні параметри мікроклімату, електромагнітні випромінювання широкого спектра частот й електростатичні поля. Останні створюються не тільки ВДТ, але й всім комплексом устаткування, установленого на робочому місці. Сукупність зазначених вище факторів ризику негативно впливає на стан здоров'я користувачів ПЕОМ. Користувачі ПК скаржаться на головний біль, що швидко наступає, втому, і навіть на появу симптомів серцево-судинних, нервових, шлунково-кишкових й інших захворювань. У медичних виданнях з'явилися повідомлення про «комп'ютерні» шийні радикуліти, захворювання суглобів кистей рук, дерматити шкіри обличчя. Описуються ще й більш негативні явища, пов'язані з роботою на комп'ютері: епілептичні припадки, а у вагітних жінок мимовільні викидні [1, 2, 5, 6, 14, 16, 17, 20, 24, 26, 27, 30, 31, 35, 41, 51, 53, 54, 6164, 66, 67, 68, 70, 83, 84, 85, 88, 90, 91, 94, 95, 115, 119, 123, 126, 128, 137, 138, 140, 144, 154, 157, 159, 163, 166, 174, 177, 180, 183, 185, 190, 194, 205, 207, 214, 216, 221, 222, 223, 232, 239, 240, 247, 257, 259, 260, 272, 274, 279, 283, 301, 304, 306, 307, 310, 311, 314].
Можна вважати, що основний вплив на користувача чинить не тільки електромагнітне випромінювання, але й зорово-напружена робота за дисплеєм [4, 6, 15, 16, 17, 20, 21, 24, 27, 31, 35, 41, 54, 64,65,67,70,77, 78, 83, 85, 87, 92, 94, 99, 100, 111, 114, 119, 121]. У літературі є суперечлива інформація про вплив роботи за дисплеєм на зір. Одні автори, спостерігаючи за станом користувачів тривалий час, не знаходять значних функціональних змін, інші, навпаки, вказують на пряму залежність між інтенсивністю зорової роботи й станом зорових функцій.
Людський зір формувався протягом тисячоріч, і він мало пристосований до зорової роботи із зображенням на ВДТ. Екранне зображення відрізняється від природного. Воно виділяє світло, а не відбиває його, має менший контраст у порівнянні із друкованим, зображення миготливе, а не статичне [15, 55, 150, 158, 165, 220, 236, 243, 249, 312, 313]. Користувач повинен виконувати точні зорові роботи на екрані, що світиться, в умовах перепаду яскравостей, мерехтіння й нечіткості зображення. У процесі роботи, наприклад, під час перенесення даних з паперового носія, очі мають постійно адаптуватися до різних яскравостей і відстаней, неоптимальних рівнів освітленості. Під час гри на комп'ютері зорові завдання ще складніші, що пов'язано з необхідністю сприймати динамічне зображення, найчастіше, з високим темпом подання інформації, за наявності складного колірного й нервово-емоційного навантаження [22, 45, 58, 79, 80, 95, 102, 108, 119, 126, 127, 128, 188, 219, 258]. Під час створення комп'ютерних ігор дизайнери керуються не офтальмоергономічними, а естетичними принципами, що може призводити до значного навантаження на кольоро- і світлосприймаючі апарати зорової системи тих, хто грає. Основними користувачами комп'ютерних ігор є діти, підлітки й молодь, тому дослідження механізмів адаптації зорової системи до такого виду зорового навантаження є актуальним і своєчасним завданням [21, 22, 24, 27, 51, 54, 67, 7981, 95, 102, 108, 110, 119, 120, 123, 126, 127, 128, 133, 135, 145, 147, 149, 188, 191].
Специфіка професійної діяльності користувачів ПК полягає в тому, що в основі її лежить постійний і тривалий візуальний контакт із екраном монітора, це й пояснює провідну роль зорової системи в розвитку стомлення [98, 100, 112, 216, 242, 248, 254, 261, 265, 280, 284, 296, 308]. Причому, як зазначають багато авторів, зорове стомлення в операторів ПЕОМ розвивається на всіх рівнях організації зорового аналізатора м'язовому, сенсорному й центральному [31, 35, 41, 44, 62, 64, 65, 71, 77, 83, 87, 94, 111, 299, 302].
Вважається, що велика кількість скарг, висунутих користувачами ВДТ ПЕОМ, на швидку стомлюваність, головний біль, порушення сну, деякою мірою, пов'язано із зором. Коли зорова система працює з більшими навантаженнями, це рівносильне одержанню стресу, а якщо стрес тривалий, то це призводить до загального ослаблення організму [1, 2, 5, 6, 16, 20, 26, 29, 30, 66, 68, 75, 8892, 280, 284, 296].
Проблема збереження здоров'я й профілактики різної патології під час роботи за ПК стає все більш актуальною. Зі збільшенням кількості людей, що безпосередньо працюють за комп'ютером, зростає й кількість захворювань, причиною яких, як установлено багатьма авторами [4, 13, 75, 8892], є професійна робота. Дослідження впливу ПК на здоров'я людини, функціональний стан окремих органів і систем організму проводяться, як у наший країні, так і за рубежем. Не дивлячись на відмінності умов цих досліджень (різні пристрої, різні вікові групи й т.д.), результати, як правило, збігаються. Медичні дані про вплив роботи на ПК на людину свідчать про розвиток патології зорового аналізатора, розладів нервової й серцево-судинної систем, вегетативно-судинної дистонії зі схильністю до збільшення артеріального тиску, порушень роботи головного мозку, залоз внутрішньої секреції, радикулітних синдромів, обумовлених остеохондрозом шийного або попереково-крижового відділу хребта, хронічного холециститу, гастриту, патології репродуктивної системи, порушень гормонального й імунного статусу й т.д.
На перше місце під час роботи із ПК всі дослідники ставлять проблеми, що виникають із зоровою системою, хоча єдиної думки про причини численних скарг користувачів саме на зір на сьогодні не існує.
Оскільки робота з комп'ютером створює для зорової системи користувачів некомфортні умови зорового сприйняття, у процесі професійної діяльності користувачі ВДТ ПЕОМ мають велику кількість скарг, які об'єднані назвою «комп'ютерний зоровий синдром» (КЗС).
Оскільки на перше місце за кількістю скарг всі дослідники ставлять саме зорову систему [20, 31, 44, 64, 65, 71, 88, 94, 150, 263, 290, 294, 301, 304, 306, 307, 311], то актуальним є виявлення причин появи численних скарг й астенопічних станів. Дослідження окремих функціональних показників зорової системи дозволило виявити характерні зміни в них, що класифікуються як зорове стомлення й перевтома, яка проявляється розвитком стану, подібного зі спазмом акомодації [3, 19, 24, 31, 64, 65, 70, 71, 78, 87, 94, 108, 118, 121, 238]. Складність зорових завдань, що стоять перед користувачами, створює додаткове навантаження на зорову систему й сприяє розвитку передзахворюваних і хворобливих станів [15, 18, 27, 34, 40, 46, 55, 60, 150, 158, 165, 220, 236, 243, 249, 312, 313].
Однак, у багатьох користувачів виникають різнонаправлені зміни у функціональних показниках зорової системи, які не можуть трактуватися однозначно. Тому актуальним є завдання дослідження механізмів адаптації зорової системи до дисплейного навантаження різного виду.
Результати раніше проведених комплексних офтальмоергономічних досліджень виявили, що основними показниками, які визначають функціональний стан зору операторів ПЕОМ, є яскравісна й контрастна чутливість, а також параметри, що характеризують стан м'язового відділу зорового аналізатора (акомодація, конвергенція й ін.) [4, 44, 65, 96100, 150, 215, 233, 261, 264, 275, 289, 300, 303].
Специфіка професійної діяльності користувачів персональних ЕОМ (ПЕОМ) полягає в тому, що в основі її лежить постійний і тривалий візуальний контакт із екраном монітора, це й пояснює провідну роль зорової системи в розвитку загального стомлення.
Оцінки переваги конкретних несприятливих симптомів у користувачів ВДТ ПЕОМ, зроблено різними авторами, значно варіюють, що залежить від обсягу вибірки й використаних методів дослідження. Однак вірогідно встановлено, що скарги й об'єктивні порушення, пов'язані із зоровою системою, відносяться до найпоширеніших серед операторів [24, 28, 31, 35, 41, 54, 64, 67, 70, 71, 83, 84, 87, 94, 289, 300].
Аналіз літератури показує, що остаточно не з'ясовано питання про можливості розвитку в користувачів міопічних змін. За даними, отриманими раніше деякими вітчизняними й зарубіжними авторами, в операторів виявляється тенденція до міопії, деяке, частіше транзиторне, зниження гостроти зору [70, 252, 278].За результатами інших досліджень [256, 290, 299] робота із ВДТ не викликає міопічного зрушення у рефракції й розвинення міопії не відбувається. У декількох роботах [9698, 112, 216, 242, 248, 254, 261, 265, 280, 284, 296, 305, 308] показано, що під час тривалої роботи із ВДТ з часом може мати місце кумуляція зорового стомлення й перевтоми. Тому дослідження міопічних змін у зоровій системі є актуальним завданням.
Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами. Дослідження впливу роботи та гри на комп'ютері на функціональний стан зорової системи користувачів здійснювалося в рамках науково-дослідних робіт, проведених колективом ЦНДЛ разом із кафедрами ХНМУ. Дисертаційна робота є фрагментом пріоритетних тем МОЗ України "Гігієнічні аспекти донозологічних станів та їх корекція у підлітків в умовах навчальних закладів різного рівня освіти" (номер державної реєстрації 0199U001768) та "Обґрунтування патогенетичних механізмів шкідливого впливу на організм сучасних інформаційних технологій і розробка профілактичних заходів з охорони здоров'я людини" (номер державної реєстрації 0106U001631). Науковий вклад дисертанта у виконанні НДР полягає в дослідженні функціональних показників зорової системи професійних користувачів ПК, студентів та підлітків у динаміці роботи та гри на комп’ютері, проведенні статистичної обробки і аналізу результатів, встановленні механізмів шкідливого впливу сучасних інформаційних технологій на зорову систему користувачів, розробці методів профілактики зорових розладів.
Тему дисертації та наукового керівника затверджено Вченою радою Харківського державного медичного університету МОЗ України (протокол №2 від 21.02.2002 року).
Мета дослідження: встановити особливості адаптації зорової системи користувачів до роботи з відеодисплейними терміналами та на цій основі розробити заходи щодо профілактики розвитку в них передчасного зорового стомлення.
Завдання дослідження:
1. Оцінити стан зорових функцій професійних користувачів молодого віку й виявити їх динаміку в процесі виконання текстового завдання на комп'ютері.
2. Установити динаміку зорових функцій і показників функціонального стану підлітків у процесі використання комп'ютерних ігор різного виду.
3. Установити динаміку зорових функцій і показників функціонального стану осіб молодого віку в процесі роботи або гри на комп'ютері.
4. За допомогою факторних моделей виявити особливості адаптації до інтенсивного зорового навантаження, обумовленого використанням відеодисплейних терміналів у процесі роботи або гри на комп'ютері.
5. Розробити заходи щодо медикаментозної профілактики зорового стомлення користувачів молодого віку, що використовують відеодисплейні термінали.
Об'єкт дослідження: динаміка функціональних показників зорової системи і показників функціонального стану професійних користувачів ПК, підлітків і осіб молодого віку в процесі роботи та гри на комп'ютері.
Предмет дослідження: зорова система професійних користувачів ПК, підлітків і осіб молодого віку в процесі роботи й гри на комп'ютері.
Методи дослідження: візометрія, проксиметрія, конвергенціометрія, бінокулометрія, визначення абсолютної акомодації, візоконтрастометрія, пупілографія, визначення критичної частоти злиття миготінь, анкетування, статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше показано, що в осіб молодого віку в результаті роботи або гри за відеодисплейним терміналом формується або підсилюється (у випадку із професійними користувачами) функціональна система адаптації зорової системи за міопічним типом, що характеризується розвитком або збереженням специфічної структури зв'язків між показниками, які подають акомодаційно-конвергентну систему.
Встановлено, що в процесі роботи або гри на комп'ютері контрастна чутливість на середніх і високих частотах вірогідно знижується, як у професійних користувачів, так і в підлітків, що є ознакою розвитку зорового стомлення. У професійних користувачів формується "асиметрична функціональна система контрастної чутливості", у якій значна асиметрія в роботі каналів контрастної чутливості правого й лівого ока у процесі зорової роботи не змінюється.
Встановлено, що в користувачів молодого віку в результаті роботи з відеодисплейним терміналом передчасно розвивається зорове стомлення, що проявляється зниженням працездатності, активності, настрою й самопочуття.
Показано, що в професійних користувачів молодого віку з нормальним зором існує два основних механізми адаптації акомодаційно-зіничної функціональної системи до роботи за відеодисплейним терміналом: еметропічний із симетрією функціонування та міопічний із асиметрією функціонування, які характеризуються прискореним розвитком зорового стомлення.
Доведено, що комп'ютерні ігри, пов'язані з підвищеною зоровою напругою, негативно впливають на акомодаційно-конвергентну систему підлітків (що сприяє зростанню асиметрії акомодаційної функції, збільшенню значень резервів акомодації, наближенню найближчих точок ясного зору, зниженню контрастної чутливості на середніх і високих частотах), чим викликають прискорений розвиток зорової перевтоми.
Вперше показано, що негативний вплив комп'ютерних ігор на акомодаційно-конвергентну систему осіб молодого віку виражений у меншому ступені, ніж у підлітків, і проявляється формуванням стану зорової перевтоми в меншому відсотку випадків, ніж стомлення, що свідчить про більшу стійкість зорової системи осіб молодого віку до дії візуального навантаження.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено заходи й підтверджено ефективність їх використання для профілактики зорового стомлення й формування комп'ютерного зорового синдрому. Установлено, що застосування препарату мідріацил у професійних користувачів ВДТ ПК призвело до зменшення симптомів хронічного зорового стомлення, підвищення рівня показників функціонального стану і якості зорового життя.
На основі вивчення динаміки показників зорової системи під час роботи з відеотерміналами запропоновано:
- спосіб оцінки характеру впливу візуально діючих факторів, що дозволяє розробити критерії їх регламентації для підлітків і користувачів молодого віку (деклараційний патент України на винахід №45815 А (А 61 В 10/00));
- спосіб оцінки функціонального стану зорової системи (деклараційний патент України на винахід № 47870 А (А 61 F 9/00)).
Результати дослідження впроваджено у лікувальну роботу КУОЗ міської клінічної лікарні №14 ім.проф.Л.Л.Гіршмана, м.Харків (акт впровадження від 25.10.07р.), КУОЗ міської клінічної багатопрофільної лікарні №25, м.Харків (акт впровадження від 16.01.08р.), КЗОЗ міської лікарні №28 Київського району, м.Харків (акт впровадження від 25.01.08р.), КЗОЗ обласної студентської лікарні, м.Харків (акт впровадження від 06.02.08р.), „Донецького Центру терапії ока”, м.Донецьк (акт впровадження від 28.02.08р.). Одержані результати використовуються під час читання лекцій студентам Харківського національного університету радіоелектроніки (акт впровадження від 03.03.08р.) та в науково-дослідній роботі ЦНДЛ ХНМУ (акт впровадження від 05.03.08р.).
Особистий внесок здобувача. Ідея наукового дослідження динаміки функціональних показників зорової системи користувачів ПК, осіб молодого віку та підлітків під час роботи та гри на комп'ютері належить здобувачеві в співавторстві з науковим керівником д.б.н. М.Л.Кочиною. Дисертант самостійно провів патентно-інформаційний пошук, налагодив методику проведення досліджень стану зорової системи за темою дисертації. Автор особисто виконав дослідження стану зорової системи користувачів під час роботи та гри на комп’ютері, проаналізував та статистично обробив результати дослідження, самостійно зробив висновки та практичні рекомендації за результатами дисертаційного дослідження. Всі дослідження, а також статистична обробку результатів проведено дисертантом самостійно в повному обсязі. Автор не використовував і не брав ідеї й розробки співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертації викладено та обговорено на конференціях: Современные проблемы науки и образования” (Керчь, 2001); Діагностика та лікування дитячої офтальмопатології, катаракти, глаукоми, захворювань судинної та сітчастої оболонок ока, пошкоджень органа зору” (Донецьк, 2001); Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків, 2001); Современный подросток” (Москва, 2001); Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2003); Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2003); Філософія виживання: Молодь і сучасний світ” (Харків, 2003); на науково-методичних конференціях Безпека життєдіяльності” (Харків, 2003); Роль сучасних методів діагностики в лікуванні та реабілітації хворих” (Харків, 2004), Комп’ютерна медицина 2004” (Харків, 2004); на ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції Экология: образование, наука, промышленность и здоровье” (Белгород, 2004); на Міжнародній конференції Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині” (Харків, 2005); на 16-й і 17-й Міжнародних конференціях „СВЧ-техника и телекоммуникационные технологии” (Севастополь, 2006, 2007); на ХV-й Міжнародній науково-практичній конференції Экология и здоровье человека. Охрана воздушного и водного бассейнов. Утилизация отходов” (АР Крым, Щелкино, 2007); І-й Міжнародній науково-практичній конференції Гендер. Екологія. Здоров’я” (Харків, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 23 наукові праці, з них 7 статей у наукових фахових виданнях, 2 деклараційних патенти на винахід, 14 тез та статей в збірниках наукових праць.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукового завдання, що полягає у встановленні особливостей адаптації зорової системи користувачів молодого віку до роботи та гри на комп'ютері. Робота та гра на комп'ютері значно впливають на стан зорових функцій користувачів молодого віку, за короткий термін викликають розвиток ознак зорового стомлення та перевтоми, які проявляються шляхом формування значних асиметрій акомодаційної функції й функції контрастної чутливості, посиленням рефракції, зниженням працездатності, активності, настрою та самопочуття. У процесі професійної діяльності в користувачів ПК формуються "міопічна" функціональна система" та "асиметрична система контрастної чутливості", які забезпечують процес професійної адаптації до зорового навантаження. Профілактика зорового стомлення та перевтоми в користувачів ПК може здійснюватися з використанням препарату мідріацил, який діє на акомодаційно-конвергентну систему.
2. В осіб молодого віку в результаті роботи або гри за відеодисплейним терміналом формується або підсилюється (у випадку із професійними користувачами) функціональна система адаптації зорової системи за міопічним типом, яка характеризується розвитком або збереженням специфічної структури зв'язків між показниками акомодаційно-конвергентної системи, визначеної за допомогою факторної моделі, що пояснює відповідно 95% та 68% загальної дисперсії аналізованих показників.
3. У процесі роботи та гри на комп'ютері контрастна чутливість на середніх і високих частотах вірогідно знижується, як у професійних користувачів (47%5% осіб), так і у підлітків (67%7% осіб) , що є ознакою розвитку зорового стомлення. У професійних користувачів формується "асиметрична функціональна система контрастної чутливості", у якій значна асиметрія в роботі каналів контрастної чутливості правого й лівого ока у процесі зорової роботи не змінюється.
4. Встановлена динаміка психофізіологічних показників осіб молодого віку свідчить про передчасний розвиток зорового стомлення, оскільки вже через 45 хвилин роботи за відеодисплейним терміналом у 70% професійних користувачів працездатність знижується у два рази, в 60% активність, настрій і самопочуття у півтора рази. У користувачів молодого віку робота за відеодисплейним терміналом протягом цього часу призводить до вірогідного зниження працездатності і самопочуття на 33%38% у порівнянні з вихідним рівнем.
5. У професійних користувачів молодого віку з нормальним зором існує два основних механізми адаптації акомодаційно-зіничної функціональної системи до роботи за відеодисплейним терміналом: «еметропічний із симетрією» (що охоплює 70% користувачів та характеризується поступовим розвитком зорового стомлення) і «міопічний із асиметрією функціонування акомодаційно-зіничної системи» (що охоплює 30% користувачів та характеризується прискореним розвитком зорового стомлення).
6. Комп'ютерні ігри, які пов'язані з підвищеною зоровою напругою, негативно впливають на акомодаційно-конвергентну систему підлітків, викликаючи прискорений розвиток зорової перевтоми, яка настає в 60% випробуваних після гри "Doom 2" та в 80% випробуваних після гри "Lіnes", про що свідчить зростання асиметрії резервів акомодації понад 1 Дптр між правим і лівим оком, вірогідне збільшення їх значень, вірогідне наближення до очей найближчих точок ясного зору, зниження контрастної чутливості на середніх і високих частотах, що може призвести до появи або прогресування міопії та комп'ютерного зорового синдрому.
7. Негативний вплив комп'ютерних ігор на акомодаційно-конвергентну систему осіб молодого віку виражений у меншому ступені, ніж у підлітків, і проявляється формуванням зорової перевтоми в 25% випробуваних, про що свідчить вірогідне збільшення резервів акомодації, вірогідне наближення до очей найближчих точок ясного зору, а стомлення в 50% випробуваних, про що свідчить вірогідне зменшення резервів акомодації й видалення від очей найближчих точок ясного зору та конвергенції. Ігри, що характеризуються невеликим темпом переробки інформації, зокрема "Пасьянс", викликають асиметрію в значеннях найближчих точок ясного зору в 38% випробуваних, а швидкісні ігри, типу "DX Ball", в 26%, асиметрія в значеннях резервів акомодації правого й лівого ока спостерігається тільки в 6% та 13% випадків відповідно, що свідчить про більшу стійкість зорової системи людей молодого віку до дії візуального навантаження.
8. Розроблено заходи та підтверджена ефективність їх застосування для профілактики зорового стомлення і комп'ютерного зорового синдрому. Встановлено, що застосування препарату мідріацил у професійних користувачів ПК протягом 2-х місяців призвело до зменшення симптомів хронічного зорового стомлення (ступінь виразності зорових скарг знизився в 36% випробуваних, очних в 14%, загальних в 30%, ступінь успішності відновлення комфортного стану після нічного сну підвищився в 34%), нормалізації функціональних показників зорової системи (в 42 % випробуваних підвищилася гострота зору на 0,10,2, в 50% підвищилися резерви акомодації, в 60% нормалізувалося положення найближчих точок ясного зору й в 65% найближчої точки конвергенції), підвищенню психофізіологічних показників (рівень працездатності підвищився на 25%, активності на 12%, настрою на 10 %, самопочуття покращилося на 11%, рівень тривожності знизився на 40%) і якості зорового життя.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Під час прийому на роботу на спеціальності, пов'язані із тривалою роботою на комп'ютері, необхідно проводити професійний відбір, який включає визначення резервів акомодації, положення найближчих точок ясного зору й конвергенції, контрастної чутливості на низьких, середніх і високих частотах, оцінку симетрії функціонування акомодаційно-конвергентної системи й системи контрастної чутливості. За наявності значної асиметрії тривала робота на комп'ютері призведе до швидкого розвитку зорового стомлення й перевтоми.
2. Перед придбанням комп'ютерів для дітей необхідно проконсультуватися з офтальмологом, в разі потреби виявити у дитини наявну донозологію зорової системи (наприклад, гетерофорію, спазм акомодації, аметропію невеликих ступенів, астигматизм) і оцінити можливість розвитку патологічних станів, у випадку інтенсивної експлуатації відеодислейного термінала.
3.Комп'ютерні ігри типу «настільних» (наприклад, «Пасьянс» і «Lіnes») призводять до швидкого розвитку зорового стомлення й перевтоми, сприяють зростанню асиметрії в зоровій системі, тому не рекомендуються для використання в перервах між роботою на комп'ютері як «активний відпочинок». У цих випадках краще використовувати динамічні ігри (типу «Doom 2», «DX-Ball»), а ще краще взагалі їх не використовувати, а застосовувати заходи, що рекомендують у відповідних Санітарних правилах.
4. При активному використанні комп'ютера для роботи та гри й наявності зорової патології в користувачів (аметропії, анізометропії, астигматизму, гетерофорії) дорослим необхідно проходити профілактичні огляди в офтальмолога не рідше 1 разу в рік, а дітям і підліткам раз у півроку для індивідуального призначення відповідної оптичної корекції й профілактичних заходів (приймання вітамінів, препаратів, що поліпшують зорові функції й стан середовищ ока, проведення апаратної корекції стану зорової системи і очної гімнастики, використання індивідуальних режимів праці й відпочинку).
5. Для профілактики зорового стомлення й перевтоми в дорослих і дітей можна використовувати препарат Мідріацил (Alcon). Схема застосування препарату така: по одній краплі в кожне око перед сном протягом двох місяців

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В.А. Основные психологические механизмы формирования неврологических расстройств у работников вычислительных центров / В.А.Абрамов, А.К.Бурцев, С.Н.Трофименко // Укр. вестн. психоневрологии. 1994. №3. С.169-171.
2. Абрамов В.А. «О нозологической принадлежности профессиональных неврозов» у работников вычислительных центров (РВЧ) / В.А.Абрамов, A.K.Бурцев, Д.С.Лебедев [и др.] // Актуальные вопросы психологической практики. Полтава. 1995. № 7. С.26-27.
3. АветисовЭ.С. Близорукость / Э.С.Аветисов. М.: Медицина, 1999. 239с.
4. АветисовЭ.С. Профессиональная офтальмология / Э.С.Аветисов, Ю.З.Розенблюм, Т.А.Корнюшина // Мед. труда и пром. экология. 1995. №4. С.14-16.
5. Акіменко В.Л. До питання про перебіг ангіодістонічних реакцій у користувачів відеомоніторів / Э.С.Аветисов, Ю.З.Розенблюм, Т.А.Корнюшина // Лікарська справа. 1998. № 3. С.110-115.
6. Александров А.С. О состоянии органа зрения. Аллергия на компьютер / А.С.Александров, А.А.Абрамов, С.И.Глухова // askdoctor.ru. На caйте http://vision.ochkam.net/?id=24.
7. Ананин В.Ф. Аккомодация и близорукост / В.Ф.Ананин. М.: РУДН и Биомединформ, 1992. 136с.
8. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем / П.К.Анохин. М.: Медицина, 1975. 447с.
9. Анохин П.К. Узловые вопросы в изучении высшей нервной деятельности / П.К.Анохин // Проблемы высшей нервной деятельности. Сб. ст. М., 1949. С.9-130.
10. Анохин П.К. Функциональная система как методологический принцип биологического и физиологического исследования / П.К.Анохин // Системная организация физиологических функций: тез. конф. М., 1968. С.5.
11. Ахлаков М.К. Адаптация организма пользователя к работе с видеотерминалами / М.К.Ахлаков, Д.В.Денисова // Всероссийская научная конференция с международным участием, посвященная 150-летию со дня рождения академика И.П.Павлова. Санкт-Петербург, 15-17 сентября 1999 г. СПб., 1999. С.82.
12. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / Р.М.Баевский. М.: Медицина, 1979. 298с.
13. Баевский Р.М. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний / Р.М.Баевский, А.П.Берсенева. М.:Медицина, 1997. 236с.
14. Баранов И.В. Психофизиологические аспекты компьютерных технологий / И.В.Баранов, О.А.Назарова // Биотехнические, медицинские и экологические системы и комплексы. Биомедсистемы 2002: Всеросс. науч.-техн. конфер. студентов, молод. ученых и специал. Рязань, 2002. С.73.
15. Белозеров А.Е. Офтальмоэргономика и изображение на мониторе / А.Е.Белозеров // Актуальные вопросы офтальмологии: матер. юбил. Всеросс. научн.-практ. конф. М., 2000. Ч.2. С.166-169.
16. Будянская Э.Н. ВДТ и здоровье пользователей итоги и перспективы / Э.Н.Будянская // Проблемы электромагнитной безопасности человека. Фундаментальные и прикладные исследования: матер. 1-й Междунар. конф, 2829 ноября 1996 г. М.: ЦЭМБ. 1996. С.58-59.
17. Буруа Л. Зомбі перед монітором / Л.Буруа // Президентський вісник. 2001. №77. С.24-28.
18. Варзанов А.А. Характеристика электромагнитной обстановки на рабочих местах пользователей персональных компьютеров / А.А.Варзанов, В.Н.Никитина, Г.Н.Тимохова // Электромагнитная совместимость технических средств и биологических объектов: 5-я Рос. науч.-техн. конференция. СПб, 1998. С.560-564.
19. Ватченко А.А. Спазм аккомодации и близорукость / А.А.Ватченко. Киев, 1977. 120с.
20. Видеодисплейные терминалы и здоровье пользователей / [Всемирная организация здравоохранения]. Женева, 1989. 150с.
21. Визуально-агрессивное окружение ребенка и состояние зрительной системы / М.Л.Кочина, А.В.Яворский, Н.М.Маслова [и др.] // Безпека життєдіяльності: тез. доп. наук.-мет. конф. Харків, 2003. С.69-70.
22. Визуальное окружение современных школьников и его воздействие на здоровье / М.В.Кривоносов, М.Л.Кочина, Л.В.Подригало, А.В.Яворский // Региональные проблемы охраны здоровья населения центрального Нечерноземья: матер. конф. Белгород, 2000. С. 536-542.
23. Владимирский Б.М. Метод обнаружения изменений функционального состояния человекаоператора / Б.М.Владимирский, Л.А.Власкина // Физиология человека. 1987. Т.14, № 5. С.863-865.
24. Влияние информационных технологий на состояние зрительной системы пользователей / М.Л.Кочина, А.В.Яворский, М.И.Ковтун [и др.] // Вестник БГТУ им. В.Г.Шухова. 2004. №8, Ч.2. С.80-83.
25. Влияние очковых линз с золь-гелевым покрытием на функциональное состояние глаза при работе на персональном компьютере / А.Л.Савицкий, В.В.Зинчук, Л.В.Дорохина, С.Д.Орехов // Мед. новости. 2000. №6. С.52-53.
26. Влодзієвська Н.В. Стан фізичного, статевого розвитку та характеру менструальної функції дівчат-підлітків, які навчаються під впливом навчальних навантажень з комп’ютерними технологіями / Н.В.Влодзієвська // Врачебная практика. 2003. №5. С.46-49.
27. Возможность ультрафиолетового повреждения глаз пользователей видеодисплейных терминалов / М.Л.Кочина, Э.Н.Будянская, А.В.Яворский [и др.] // Експериментальна і клінічна медицина. 2003. №3-4. С.167-170.
28. Волков В.В. Эргономика зрительной деятельности человека / В.В.Волков, А.В.Луизов, Б.В.Овчинников Л.: Машиностроение. 1989. 111с.
29. Волкова И.М. Нейрофизиологические механизмы при работе за дисплеем / И.М.Волкова, В.В.Куликовский // Актуальные вопросы физиологии умственного труда. К.: Академия наук, 1995. C.39-40.
30. Ворона А.А. Влияние факторов профессиональной среды на клинико-физиологический статус лиц, работающих с видеодисплейными терминалами / А.А.Ворона, О.Л.Головкина, В.В.Матюхин // Мед. труда и пром. экология. 1999. №7. C.25-28.
31. Все о компьютерном зрительном синдроме. На caйтах http://medicinform.net/comp/comp vis5.htm.; http://mvvision.ru/exercises.ttm
32. Гигиеническая оценка влияния игровых средств отображения информации на зрительную систему детей / М.Л.Кочина, Л.В.Подригало, А.В.Яворский [и др.] //Довкілля та здоров’я. 2000. №3 (14). С.37-38.
33. Гігієнічна оцінка організації дозвілля підлітків у позашкільних ігрових комп'ютерних закладах та проблеми збереження їх здоров’я / Н.С.Полька, А.К.Вдовенко, О.В.Добрянська, М.С.Червона // Довкілля та здоров’я. 2003. № 3. C.56-58.
34. Гігієнічна оцінка умов навчання у комп’ютерних лабораторіях вищих навчальних закладів м.Харкова / І.С.Кратенко, Л.М.Мовчан, В.Є.Альшевська [та ін.] // Довкілля та здоров’я. 2003. № 2. С.71-72.
35. Глаза и компьютер / Американская Академия Офтальмологии. На caйте http://vision.ochkam.net/?id=2.
36. Глезер В.Д. К характеристике глаза как следящей системы / В.Д.Глезер // Физиологический журнал СССР. 1959. Т.XIV, №3. С.271.
37. Глезер В.Д. Механизмы опознавания зрительных образов / В.Д.Глезер // Вестн. АН СССР. 1970. №7. С.30-37.
38. Глезер В.Д. Зрение и мышление / В.Д.Глезер. Л., 1985. 246с.
39. Глезер В.Д. Информация и зрение / В.Д.Глезер, И.И.Цуккерман. М.-Л.: Изд-во Акад. наук СССР, 1961. 181с.
40. Глушкова Е.К. Физиологические и гигиенические проблемы компьютеризации школьного обучения / Е.К.Глушкова, З.И.Сазанюк, М.И.Степанова // Вестн. РАМН. 1993. №5. С.40-47.
41. Гмыра С. Компьютерный зрительный синдром / С.Гмыра // Компьютеры + Программы. 2000. №1. С.70-71.
42. Григорьев Ю.Г. Характеристика условий облучения персонала персональных компьютеров (результаты измерений, оценка опасности и методы защиты) / Ю.Г.Григорьев, О.А.Григорьев, В.А.Тищенко // Радиац. биология. Радиоэкология. 1996. Т.36, Вып.5. С.734-737.
43. Громов В.А. Офтальмофизиологический подход к профилактике компьютерного зрительного синдрома / В.А.Громов, М.И.Ковтун // Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. Харків, 2003. С.206-207.
44. Давыдов В. Компьютер мой враг мой? На caйте http://www.medlinks.ru/article.php7sicH6952.
45. Давыдова Л.Е. Компьютерные игры: психологический анализ / Л.Е.Давыдова // Вісник Харківського університету. Харків. 2001. №517. С.35-38.
46. Даценко І.І. Умови праці з комп'ютером та їх оптимізація / І.І.Даценко, Р.Д.Гадович, М.Є.Йонда. Львів: Медицина, 1998. 43с.
47. Дворягина Е.С. Функциональное состояние организма студентов в процессе работы на ЭВМ / Е.С.Дворягина // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. М., 1989. №1. С.118-121.
48. Девис Дж. Статистика и анализ геологических данных / Девис Дж. М.: Мир, 1977. 572с.
49. Деклараційний патент 45815 А UА, МПК А 61 В 10/00. Спосіб діагностики характеру впливу візуально діючих факторів / М.В.Кривоносов, Л.В.Подрігало, М.Л.Кочина, О.В.Яворський І.О.Ішкова, М.І.Ковтун; Харківський державний медичний університет. №2001074837; заявл.10.07.01; опубл.15.04.02, Бюл.№4. 6 с.
50. Деклараційний патент 47870 А UА, МПК А 61 F 9/00. Спосіб оцінки функціонального стану зорової системи / М.Л.Кочина, Л.В.Подрігало, І.О.Ішкова, Н.М.Маслова, О.В.Яворський, М.І.Ковтун; Харківський державний медичний університет. №2001106970; заявл.12.10.01; опубл.15.07.02, Бюл.№7. 8 с.
51. Демирчоглян Г.Г. Компьютер и здоровье / Г.Г.Демирчоглян. М: «Лукоморье», 1997. 54с.
52. Державні санітарні правила i норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин: ДСанПІН 3.3.2.0071998. К.: МОЗ України, 2003. 26с.
53. Джебраилова Т.Д. Индивидуальные особенности устойчивости к эмоциональному стрессу при работе на компьютере у школьников 15-16 лет / Т.Д.Джебраилова // Физиол. человека. 1995. № 2. С.44-53.
54. Доказано, что компьютер портит зрение детей / ROL. На caйте http://vision.ochkam.net/?id=102.
55. Доскин В.А. Зависимость некоторых показателей функционального состояния операторов ВМ от качества изображения на дисплеях / В.А.Доскин, В.И.Белявская, П.И.Храмцов // Гигиена труда и проф. заболевания. 1988. №10. С.1-4.
56. Дрейпер Н. Прикладной регрессионный анализ / Н.Дрейпер, ГСмит. М.: Финансы и статистика. 1986. Книга I. 366с; 1987. Книга II. 351с.
57. Дюран Б. Кластерный анализ / Б.Дюран, П.Оделл. М.: Статистика. 1977. 128с.
58. Єременко Г.М. Гігієнічна оцінка функціонального стану організму дітей, які відвідують комп’ютерні клуби / Г.М.Єременко, Н.Я.Яцковська, О.В.Добрянська // Довкілля та здоров’я. 2006. №3. С.55-59.
59. Жамбю М. Иерархический кластеранализ и соответствия / М.Жамбю. М.: Финансы и статистика, 1988. 343с.
60. Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів: навчальний посібник / В.Ц.Жидецький. Львів: Афіша, 2000. 176 с.
61. Загула Н.В. Влияние учебных компьютерных технологий на состояние репродуктивной функции девушек-подростков / Н.В.Загула, Ю.С.Паращук // Врачебная практика. 2001. № 5. С.84-85.
62. Зарубина Е.Г. Характерне нарушения здоров’я пользователей комп’ютером и возможности их коррекции / Е.Г.Зарубина // Человек и окружающая природная середа: междунар. науч.-практ. конф. Пенза, 2627 июня, 2001г. 2001. С.24-27.
63. Златева В. Работа с видеотерминалами как фактор психофизиологических изменений. Офтальмоэргономика, итоги и перспективы / В.Златева, В.Койчева, Т.Тончева. М., 1991. С. 29-35.
64. Игнатова Г.М. Компьютерный зрительный синдром на сайте http://www.svteam.ru/vision/articles/cvs.htm
65. Игры в тумане на сайтах http://www.rg.ru/2004/06/23/sindrom.html;
www.nedug.ru/news/35215.html; www.oz.by/books/more1027402.html;
http://www.7ya.ru/pub/article.aspx?id=6942.
66. Изменение уровня серотонина у подростков при длительной работе с персональным компьютером без соблюдения санитарногигиенических норм / И.Г.Мамучишвил