ДІАГНОСТИКА І ВИБІР МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ ПРИ ПЕРВИННОМУ ТРАВМАТИЧНОМУ ВИВИХУ ПЛЕЧА (ІМПРЕСІЙНОГО ПЕРЕЛОМУ СУГЛОБОВОЇ ПОВЕРХНІ ГОЛОВКИ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ – ПОШКОДЖЕННЯ HILL-SACHS)

Краткое описание

Дніпропетровська державна медична академія

На правах рукопису

ПІВЕНЬ ЮРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК:616.727.2-001.6-07-08-039.73-089.844

дІАГНОСТИКА І ВИБІР МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ ПРИ ПЕРВИННОМУ ТРАВМАТИЧНОМУ ВИВИХУ ПЛЕЧА (ІМПРЕСІЙНОГО ПЕРЕЛОМУ СУГЛОБОВОЇ ПОВЕРХНІ ГОЛоВКИ ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ ПОШКОДЖЕННЯ hILL-SACHS)

14.01.21 травматологія та ортопедія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Литвин Юрій Павлович
доктор медичних наук, професор

Дніпропетровськ 2007

Зміст
Вступ ........ 5
Розділ 1. Сучасний погляд на ушкодження в плечовому суглобі після первинного травматичного вивиху плеча.
Огляд літератури ..............12
Розділ 2. Матеріали і методи досліджень .. .. 31
2.1. Математичне моделювання ушкодження Hill-Sachs методом
кінцевих елементів. ..31
2.2.Спеціальна клінічна діагностика ..........31
2.3.Рентгенологічна діагностика .. 33
2.4.Ультразвукове дослідження ... 36
2.5. Спіральна комп’ютерна томографія .. 40
2.6. Магнітно-резонансна томографія ... 41
2.7. Визначення групи хворих для впровадження розроблених
нововведень ...... 43
2.8. Визначення ефективності запропонованих нововведень . 44
2.9. Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при пошкоджені
Hill-Sachs....47
Розділ 3. Теоретичні дослідження. Математичне моделювання на основі методу кінцевих елементів ушкодження Hill-Sachs при первинному травматичному вивиху плеча 51
Розділ 4. Клінічні дослідження . 78
4.1. Методика оперативного лікування ушкодження Hill-Sachs ... 78
4.2. Післяопераційна реабілітація .... 91
Розділ 5. Результати дослідження .................................................................... 101
5.1. Характеристика групи хворих ....101
5.2. Результати вдосконалення методики оперативного лікування ..102
5.3. Результати системи післяопераційної реабілітації ...108
5.4. Результати власних спостережень в обох групах досліджуваних
хворих, віддалені наслідки оперативного лікування та аналіз помилок і ускладнень....109
Висновки .132
Список використаних джерел ...134
Додатки ...160

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГА гідроксілапатит

ГПК головка плечової кістки

ДРП додаткові рентгенологічні проекції

ЛФК лікувальна фізкультура

МКЕ метод кінцевих елементів

МРТ магнітно-резонансна томографія

НПС нестабільність плечового суглоба

ТКФ трикальційфосфат

УССт ушкодження стабілізуючих структур

ПТВП первинний травматичний вивих плеча

ПHS пошкодження Hill-Sachs

РМП ротаційна манжета плеча

СЗЛ суглобова западина лопатки

СКТ спіральна комп’ютерна томографія

УЗД ультразвукове дослідження

ВСТУП

Діагностика пошкодження Hill-Sachs (ПHS) і вибір подальшого методу лікування при первинному травматичному вивиху плеча (ПТВП) залишаються актуальною і не вирішеною проблемою сучасної ортопедії і травматології. Дослідження останніх років, особливо західних науковців, свідчать, що ПHS в подальшому призводить до розвитку нестабільності плечового суглоба (НПС) і лежить в основі однієї з теорій розвитку НПС.
Проте, незважаючи на високу частоту випадків вивиху плеча, немає чітко розмежованої концепції для діагностики ПHS при первинному травматичному вивиху плеча і адекватного вибору методу подальшого лікування. На сьогодні все вищезазначене потребує вивчення, подальшої розробки і вдосконалення.
Біомеханічні порушення в плечовому суглобі, які виникають в подальшому при даній патології, завжди призводять до дегенеративно-дистрофічних, у деяких випадках і неврологічних ускладнень, розвитку нестабільності суглоба, позбавляють хворих впевненості в можливості повноцінних рухів у плечовому суглобі при виконанні звичайної своєї праці, а деколи і здатності до елементарного самообслуговування.
Через необізнаність вітчизняних ортопедів-травматологів, переважно практиків, щодо цього досить розповсюдженого ушкодження, в Україні особлива складність проблеми полягає в легковажності та звичності в діагностиці та виборі подальшого методу лікування при первинному травматичному вивиху плеча. Аналіз публікацій з цього питання у вітчизняній і закордонній спеціальній літературі за останні 20 років дозволив зробити невтішний висновок: у наших виданнях цій темі присвячені поодинокі публікації, тоді як у західних провідних країнах вона займає одне з основних місць в запобіганні розвитку нестабільності плечового суглоба. Внаслідок недостатнього висвітлення цього питання переважна більшість українських ортопедів-травматологів сам термін "пошкодження Hill-Sachs" сприймають з іронією та недовірою. Ситуація ускладнюється тим, що на стандартних рентгенограмах плечового суглоба, які виконують при вивиху плеча, немає чітких діагностичних ознак пошкодження Hill-Sachs. Це призводить до того, що хворих із зазначеною патологією лікують за стандартною схемою: вправлення вивиху за однією з існуючих методик і подальша іммобілізація, яку хворі в більшості навіть не дотримують до 4 тижнів, а звідси і подальший розвиток нестабільності суглоба. Внаслідок такого ставлення до лікування первинного травматичного вивиху плеча у хворих у подальшому розвивається нестабільність плечового суглоба з порушенням активних рухів. Все це дозволяє зробити висновок, що діагностика ПHS при первинному травматичному вивиху плеча і вибір подальшого методу лікування являють собою актуальну проблему для вітчизняної ортопедії і травматології, яка потребує широкої популяризації, впровадження алгоритмів діагностики і лікування, а також подальшої розробки і вдосконалення.
За даними ортопедів-науковців [1, 7, 21], терміни відновлення функції плечового суглоба після оперативного відновлення цілісності при травматичному вивиху становлять 6-8 місяців, а остаточна нормалізація сили м'язів продовжується до 12-18 місяців з дня операції. Такі досить тривалі терміни реабілітації потребують суттєвого скорочення. В цьому напрямку перспективними можуть бути впровадження дослідження плечового суглоба в гострому післятравматичному періоді за допомогою застосування додаткових рентгенологічних проекцій (ДРП), ультразвукового дослідження (УЗД), спіральної комп’ютерної томографії (СКТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ) для визначення ПHS та розробка біомеханічно обґрунтованих оригінальних методів оперативних втручань для усунення даного ушкодження та відновлення нормального співвідношення у суглобі з використанням реабілітаційних заходів, що дозволять скоротити загальні терміни непрацездатності пацієнтів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Дніпропетровської державної медичної академії ( „Особливості діагностики і лікування наслідків травм потерпілим, яким надавали медичну допомогу в екстремальних ситуаціях”, шифр теми ІН 1100, держреєстрація № 0100U002302). Автором особисто проведений аналіз наслідків травм, які були отримані в надзвичайних ситуаціях. З участю автора проводили моделювання ПHS із використанням методу кінцевих елементів з метою дослідження можливості виникнення порушення цілісності суглобових поверхонь складових плечового суглоба, а також можливість її відновлення оперативним шляхом за розробленою методикою. Аналіз результатів означеного експерименту і підготовка матеріалів до публікації у провідних фахових виданнях також проводились з безпосередньою участю здобувача. Автором особисто проведені клінічні, рентгенологічні, ультразвукові, комп’ютерні дослідження у хворих із первинним травматичним вивихом плеча в гострому післятравматичному періоді з метою визначення пошкодження Hill-Sachs. Інтерпретація результатів наведених досліджень здійснювалась при безпосередній участі здобувача. Пацієнтам із досліджуваної групи автор особисто виконав реконструктивні оперативні втручання.
Мета дослідження: покращити результати лікування (запобігти розвитку нестабільності плечового суглоба, скоротити строк непрацездатності) у паціентів із пошкодженням Hill-Sachs після первинного травматичного вивиху плеча шляхом розробки науково-теоретично обґрунтованої та клінічно апробованої системи комплексного лікування з використанням розробленого методу оперативного втручання і спеціального інструменту.
Задачі дослідження:
1. Провести аналіз частоти виникнення пошкодження Hill-Sachs при первинному травматичному вивиху плеча.
2. Провести моделювання пошкодження Hill-Sachs та можливості його усунення на основі методу кінцевих елементів.
3. Впровадити в практичну діяльність методи діагностики пошкодження Hill-Sachs (додаткові проекції рентгенографії, ультразвукове дослідження, спіральну комп’ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію) при первинному травматичному вивиху плеча.
4. Розробити та впровадити в практику новий, науково обґрунтований метод оперативного лікування пошкодження Hill-Sachs.
5. Впровадити в практичну діяльність післяопераційну реабілітацію хворих за C.S. Neer Rockwood - Matsen з пошкодженням Hill-Sachs.
6. Провести науковий аналіз результатів хірургічного лікування хворих із пошкодженням Hill-Sachs за впровадженою системою і визначити ефективність запропонованих нововведень.
Об'єкт дослідження: пошкодження Hill-Sachs внаслідок первинного травматичного вивиху плеча.
Предмет дослідження: причини особливостей рухових порушень та розвитку нестабільності плеча при пошкоджені Hill-Sachs та методи їх оперативної корекції (теоретичні дослідження); визначення даного пошкодження при первинному травматичному вивиху плеча та методи його візуалізації (спеціальні дослідження); наслідки комплексного хірургічного лікування хворих з пошкодженням Hill-Sachs (клінічні дослідження).
Методи дослідження: клінічне обстеження хворих (методика Neer та UCLA) з пошкодженням Hill-Sachs.
Рентгенологічне обстеження (додаткові рентгенографічні проекції).
Спеціальне обстеження (ультразвукове дослідження, спіральна комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія плечового суглоба).
Математичне моделювання пошкодження Hill-Sachs та можливості його усунення на основі методу кінцевих елементів.
Статистичний аналіз одержаних результатів оперативного лікування ушкодження Hill-Sachs при первинному травматичному вивиху плеча.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в практиці травматології та ортопедії України сформовано диференційовану систему діагностики пошкодження Hill-Sachs в гострому періоді після усунення первинного травматичного вивиху плеча.
Запропоновану автором методику оперативного втручання біомеханічно обґрунтовано за допомогою методу кінцевих елементів.
Доведено переваги розробленої автором методики перед існуючими методами лікування пошкодження Hill-Sachs.
Практичне значення роботи. Використані і впроваджені в практичну діяльність методики діагностики пошкодження Hill-Sachs (додаткові рентгенографічні проекції, ультразвукове дослідження, спіральна комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія плечового суглоба).
Розроблений чіткий алгоритм діагностики і лікувальної тактики при пошкодженні Hill-Sachs.
Розроблена і впроваджена в практичну діяльність оригінальна біомеханічно обґрунтована методика оперативного лікування пошкодження Hill-Sachs.
Вдосконалено показання до оперативного втручання при пошкодженні Hill-Sachs, а також розроблено принципово нову методику оперативного втручання з використанням оригінального, розробленого автором інструменту.
Наукові і практичні висновки дисертаційної роботи впроваджені в учбовий процес кафедри медицини катастроф та військової медицини Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України, кафедри хірургічних хвороб, ортопедії та травматології Вищого державного навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України м. Полтава, в практичну діяльність ортопедо-травматологічних відділень міських клінічних лікарень № 16 МОЗ України м. Дніпропетровська, а також міської клінічної лікарні № 1 МОЗ України м. Полтава.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів аналіз частоти виникнення пошкодження Hill-Sachs при первинному травматичному вивиху плеча і визначив теоретичні передумови для розробки оригінального методу оперативного втручання. Додаткові дослідження (виконання додаткових рентгенограм у спеціальних проекціях, ультразвукове дослідження, спіральна комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія) і аналіз одержаних результатів також проводились за участю автора. Моделювання пошкодження Hill-Sachs та визначення можливості його усунення із використанням методу кінцевих елементів здійснювались безпосередньо здобувачем при консультативній допомозі наукових співробітників лабораторії біомеханіки ДУ „Інституту патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України” м. Харків М.Ю. Карпінського та І.А. Суботи. Оригінальний метод оперативного лікування із застосуванням спеціального інструментарію пошкодження Hill-Sachs розроблений здобувачем у співавторстві з д.мед.н. професором Ю.П. Литвином. Автором особисто виконані клінічні, рентгенологічні та додаткові обстеження, оперативні втручання і післяопераційні реабілітаційні заходи у тематичних хворих, проаналізовано історії хвороби, проведено узагальнення, систематизацію та науковий аналіз отриманої інформації.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання сучасної ортопедії та травматології, присвяченій 85-річчю ІТО АМНУ (Київ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Остеосинтез” (Маріуполь, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Проблеми діагностики і лікування внутрішньосуглобових переломів” (Київ, 2004); науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю спільної роботи ДУ „Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України” та Слов’янського курорту з реабілітації хворих зі спінальною травмою (Слов’янськ, 2004); Пленумі асоціації ортопедів-травматологів України (Київ-Вінниця, 2004); школі-семінарі ортопедів-травматологів „Захворювання та пошкодження плечового суглоба. Клініка, діагностика, лікування” (Полтава,2004); Міжобласній науково-практичній конференції „Реконструктивно-відновна хірургія великих суглобів” (Полтава, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні проблеми діагностики та лікування ушкоджень та захворювань плечового та ліктьового суглоба” (Київ, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю „Малоінвазивна хірургія в травматології і ортопедії” (Київ, 2005); Дніпропетровській обласній асоціації травматологів-ортопедів (Дніпропетровськ, 2005); Міжобласній науково-практичній конференції „Нові технології в клінічну практику” (Полтава, 2006).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 11 друкованих працях, в тому числі 10 статей у провідних наукових фахових виданнях, 1 деклараційний патент України на винахід.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота містить 171 сторінку друкованого тексту, що набраний з використанням операційної системи Microsoft Russian V 2.0-XPH 15-092076A62 . Вона складається зі вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних досліджень, висновків, списку 226 використаних літературних джерел, з яких 204 іноземних авторів. Дисертацію ілюстровано 83 рисунками, 9 таблицями та супроводжено додатками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Пошкодження Hill-Sachs (імпресійний перелом задньозовнішньої частини суглобової поверхні голівки плечової кістки) при первинному травматичному вивиху плеча є достатньо частим ушкодженням і виникає внаслідок двокомпонентної травми плечового суглоба. Функціональні розлади при пошкодженні Hill-Sachs пов’язані із порушенням сферичності суглобової поверхні голівки плечової кістки та ушкодженням місця інерції ротаційної манжети плеча, що в подальшому призводить до повторних вивихів плеча, а згодом і розвитку нестабільності плеча. Отже, пошкодження Hill-Sachs слід розглядати як поєднане ушкодження.
2. На основі проведеного моделювання пошкодження Hill-Sachs та можливості його усунення на основі методу кінцевих елементів дійшли до висновку необхідності оперативного втручання при даній патології. Створена математична модель доводить ефективність вибраного напрямку і розробленої методики оперативного втручання із використанням спеціально створеного інструмента для відновлення сферичності головки плечової кістки, запобігання формуванню так званої „сокироподібної” головки плечової кістки і розвитку в подальшому нестабільності плеча після первинного травматичного вивиху плеча.
3. Додаткові методи діагностики (додаткові рентгенографічні проекції, ультразвукове дослідження, спіральна комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія) дозволяють виявити пошкодження Hill-Sachs в ранньому післятравматичному періоді. Це дозволяє запобігти розвитку нестабільності плеча шляхом оперативного усунення вищезгаданого ушкодження після первинного травматичного вивиху плеча
4. Запропонований нами оригінальний метод оперативного лікування пошкодження Hill-Sachs відтворює сферичність суглобової поверхні голівки плечової кістки, стабілізує голівку плечової кістки і не порушує анатомо-функціональне співвідношення у суглобі. При значній зоні імпресії в
поєднанні із розривом ротаційної манжети плеча вважаємо, за неможливості анатомічного відновлення структур, проводити реінсерцію РМП безпосередньо в епіцентр імпресії.
5. Впроваджена післяопераційна реабілітація хворих з пошкодженням Hill-Sachs сприяє оптимізації відновлення нормальної біомеханіки плеча, запобігає розвитку післяіммобілізаційної аддукційної контрактури плечового суглобу та зменшує строк непрацездатності хворих.
6. Науковий аналіз результатів лікування, як оперативним так і консервативним методом, 69 хворих з пошкодженням Hill-Sachs із застосуванням розроблених нововведень свідчить про достатньо високу ефективність запропонованої нами системи лікувальних заходів. Запропонований нами алгоритм лікувально-діагностичних заходів при пошкодженні Hill-Sachs дозволяє уніфікувати тактичний підхід до цієї патології і може бути рекомендований для широкого використання в практичній охороні здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анкин Л.А., Анкин Н.Л. Практическая травматология. Европейские стандарты диагностики и лечения. — Москва: Книга плюс,2002. — 480 с.
2. Бабоша В.А., Сухин Ю.В., Штутин А.А., Гурьев Д.А. Повторяющийся вывих плеча. — Донецк: ООО’’Лебедь’’, 2000. — 122 с.
3. Архипов С.В. Артроскопическая субакромиальная декомпрессия плечевого сустава // Ортопед. травматол. — 1999. — № 2. — С.79-82.
4. Вороненко Ю.В., Кухленко Г.В., Тонковид О.Б. Основи медичної статистики // Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / Під ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка.—Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.-Розділ 3. — С.23-28.
5. Дедух Н.В, Ашукина Н.А., Малышкина С.В., Филиппенко В.А., Мезенцев В.А., Зыман З.З. Пористый гидроксилапатит материал для замещения кости в участках скелета с различной физиологической нагрузкой // Ортопед. травматол. — 2006. — № 1.— С.9-13.
6. Дубинский С. Программный комплекс ANSYS/LS-DYNA 8.0 // САПР и графика.— 2004.— №3. — С.34-38.
7. Краснов А.Ф., Ахмедзянов Р.Б. Вивихи плеча. — М.: Медицина,1982. — 160 с.
8. Крупаткин А.И. Функциональные исследования периферического кровообращения и микроциркуляции тканей в травматологии и ортопедии: возможности и перспективы // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2000. —№1.— С.66-69.
9. Левенец В.Н., Пляцко В.В., Туракулова Н.А. Артроскопия плечевого сустава // Клинич. хирургия. — 1986.— № 12.— С.34-35.
10. Органов В.В., Тяжелов А.А., Суббота И.А. Проблемы изучения работы плечевого сустава на примере статической модели // Медицина и.— 1999. — № 1 (4). — С.10-12.

11. Осипов Л.В. Ультразвуковые доплеровские системы: физические принципы и методы // Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / Под редакцией В.В. Митькова. — М.: ВИДАР, 1997.— Т.5. — С.9-38.
12. Прудников О.Е. Особенности диагностики повреждений вращательной манжеты плеча // Ортопед. травматол. — 1987. — №2. — С.18-21.
13. Прудников О.Е. К вопросу дифференциальной диагностики поражений вращательной манжеты плеча и неврологических расстройств в области плечевого сустава // Журнал невропатологии и психиатрии им. Корсакова. — 1992.— № 3.— С.19-23.
14. Прудников О.Е. Оперативное лечение повреждений вращательной манжеты плеча // Ортопед. травматол. — 1988.— № 2.— С.18-21.
15. Прудников О.Е., Прудников Е.Е., Коржавин Г.М. Перемещение лопаточных мышц в лечении повреждений вращающей манжеты плеча // Ортопед. травматол. — 1990. — № 11.— С.32-35.
16. Свердлов Ю.М. Травматические вывихи и их лечение.— М.: Медицина, 1978. — 200 с.
17. Страфун С.С., Чкалов О.В., Долгополов О.В. Біомеханічна оцінка ролі м’язів ротаторів плеча в елевації плеча // Вісн. ортоп., травматол. та протез.— 2001.— № 3. — С.32-36.
18. Суханов Ю. «Короли» и «капуста» - 2003 // CADCAMCAE Observer.—2004. — №1 (14).
19. Ткачук Н.А. Специализированные системы автоматизированного исследования прочных и жесткостных характеристик элементов технологической оснастки // Вісник Нац. тех. ун-ту «ХПІ». Тематичний випуск: «Динаміка і міцність машин»: Зб. наук. праць НТУ «ХПИ»,2003. — №12,т.1. — С.166-171.
20. Тяжелов А.А., Органов В.В. Роль торсии проксимального отдела плечевой кости в стабилизации плечевого сустава // Ортопед. травматол. — 1998. — № 2.— С.10-15.
21. Тяжелов А.А. Нестабильность плечевого сустава. —Харьков: Оригинал, 1999. — 105 с.
22. Тяжелов А.А. Особенности клинических проявлений нестабильности плечевого сустава // Ортопед. травматол. — 1999. — №2.— С.115-119.
23. Anderson L., Rush R., Sherer L., Highes C.J. The effects of a theraband exercise program on shoulder internal rotation strengthPhys // Ther (suppl). — 1992.— №72(6). — P.40.
24. Arciero R.A., Taylor D.C., Snyder R.J., Uhorchak J.M. Arthroscopic bioabsorbable tack stabilization of initial anterior shoulder dislocations: a preliminary report // Arthroscopy. — 1995. — V. II,№4. — P.410-417.
25. Banas M.P., Dalldorf P.G., Sebastianelli W.J., DeHaven K.E. Long-term followup of the modified Bristow procedure // Am J Sports Med. — 1993. —№ 21(5). — P.666-671.
26. Benedetto K.P., Glotzer W. Arthroscopic Bankart procedure by suture technique: indications, technique, and results // Arthroscopy. — 1992. — № 8(1). — P.111-115.
27. Bigliani L.U., Pollock R.G., McIlveen S.J., Endrizzi D.P. et al. Shift of the posteroinferior aspect of the capsule for recurrent posterior glenohumeral instability // J Bone Joint Surg. — 1995. — № 77(7). — P.1011-1020.
28. Bigliani L.U., Pollock R.G., Soslowsky L.J., Flatow E.L. et al. Tensile properties of the inferior glenohumeral ligament // J Orthop Res. —1992. — №10(2). — P.187-197.
29. Bigliani L.U., Weinstein D.M., Glasgow M.T., Pollock R.G. et al. Glenohumeral arthroplasty for arthritis after instability surgery // J Shoulder Elbow Surg. — 1995. — №4(2). — P.87-94.
30. Blasier R.B., Carpenter J.E., Huston L.J. Shoulder proprioception. Effect of joint laxity, joint position, and direction of motion // Orthop Rev. — 1994. — № 23(1). — P.45-50.
31. Blasier R.B., Guldberg R.E., Rothman E.D. Anterior shoulder stability: Contributions of rotator cuff forces and the capsular ligaments in a cadaver model // J Shoulder Elbow Surg.—1992.—№1(3). — P.140-150.
32. Boszotta H., Helperstorfer W. Luxatio Humeri Erecta. Arthroscopischer befund und Therapie // Arthroskopie. — 1993. — № 5. — P.272-274.
33. Brostrom L.A., Kronberg M., Nemeth G., Oxelback U. The effect of shoulder muscle training in patients with recurrent shoulder dislocations // Scand J Rehab Med. — 1992. — № 24(1). — P.11-15.
34. Burkhead W.Z., Rockwood C.A., Jr. Treatment of instability of the shoulder with an exercise program // J Bone and Joint Surg. — 1992. — №74A(6). —P.890-896.
35. Burkhead W,Z., Rockwood C.A., Jr. Treatment of instability of the shoulder with an exercise program // J Bone Joint Surg (AM). — 1992. — №74(6). —P.890-896.
36. Calvisi V., Collodel M., Nasi M., Di M-M.A. et al. CT arthrography and arthroscopy in chronic glenohumeral joint instability // Ital J Orthop Traumatol. — 1992. — №18(3). — P.303-310.
37. Caspari R.B., McIntyre L., Savoie F.H. Arthroscopic management of multidirectional instability // 13th Annual Arthroscopy Association of North America, Orlando, Florida. — 1994.
38. Chandnani V.P., Yeager T.D., DeBerardino T., Christensen K. et al. Glenoid labral tears: prospective evaluation with MRI imaging, MR arthrography, and CT arthrography // Am J Roentgenol. — 1993. — №161(6). — P.1229-1235.

39. Checchia S.L., Doneux P., Martins M.G., Meireles F.S. Subscapularis muscle enervation: the effect of arm position // J Shoulder Elbow Surg. — 1996. — №5(3). — P.214-218.
40. Clark J.M., Harryman D.T., II Tendons, ligaments, and capsule of the rotator cuff. Gross and microscopic anatomy // J Bone Joint Surg (AM). — 1992. — №74(5). — P.713-725.
41. Cofield R.H. Physical examination of the shoulder: effectiveness in assessing shoulder stability // Am. Acad. Surg. — 1993. — Rosemont, IL. — P.331-344.
42. Cofield R.H., Nessler J.P., Weinstabl R. Diagnosis of shoulder instability by examination under anesthesia // Clin Orthop. — 1993. — №291. — P.45-53.
43. Cooper R.A., Brems J.J. The inferior capsular-shift procedure for multidirectional instability of the shoulder // J Bone Joint Surg (AM). — 1992. — №74(10). — P.1516-1521.
44. Coughlin L., Rubinovich M., Johansson J., White B. et al. Arthroscopic staple capsulorrhaphy for anterior shoulder instability // Am J Sports Med. —1992. — №20(3). — P.253-256.
45. Cuckler J.M., Bearcroft J., Asgian C.M. Femoral head technologies to reduce polyethylene wear in total hip arthroplasty // Clin Orthop. — 1995. —№317. — P.57-63.
46. de Laat E.A., Visser C.P., Coene L.N., Pahlplatz P.V. et al. Nerve lesions in primary shoulder dislocations and humeral neck fractures. A prospective clinical and EMG study // J Bone Joint Surg Br. — 1994. — №76(3). — P.381-383.
47. Detrisac D.A., Johnson L.L. Arthroscopic shoulder capsulorrhaphy using metal staples // Orthop Clin North Am. — 1993. — № 24(1). — P.71-88.

48. Dias J.J., Mody B.S., Finlay D.B., Richardson R.A. Recurrent anterior glenohumeral joint dislocation and torsion of the humerus // J Orthop Sports Phys Ther. — 1993. — №18(1). — P.379-385.
49. Dowdy P.A., O'Driscoll S.W. Shoulder instability. An analysis of family history // J Bone Joint Surg (Br). — 1993. — №75(5). — P.782-784.
50. Dowdy P.A., O'Driscoll S.W. Recurrent anterior shoulder instability // Am J Sports Med. — 1994. — №22(4). — P.489-492.
51. Duncan R., and Savoie F.H.D. Arthroscopic inferior capsular shift for multidirectional instability of the shoulder: a preliminary report // Arthroscopy. — 1993. — №9(1). — P.24-27.
52. Edwards D.J., Hoy G., Saies A.D., Hayes M.G. Adverse reactions to an absorbable shoulder fixation device // J Shoulder Elbow Surg. — 1994. — № 3. — P.230-233.
53. el Akad A.M., Winge S., Molinari M., Eriksson E. Arthroscopic Bankart procedures for anterior shoulder instability. A review of the literature // Knee Surg Sports Traumatol Arthrosc. — 1993. — №1(2). — P.113-122.
54. Endo S., Kasai T., Fujii N., Yamada Y. et al. Traumatic anterior dislocation of the shoulder in a child // Arch Orthop Trauma Surg. — 1993. — №112(4).—P.201-202.
55. Engebretsen L., Craig E.V. Radiologic features of shoulder instability // Clin Orthop. — 1993. — №291. — P.29-44.
56. Fanton G.S. Shoulder arthroscopy using the holmium-YAG laser method. State of the art 1994 // Orthopade. — 1996. — №25(1). — P.79-83.
57. Farrall L.A. Arthroscopic rotator cuff repairs using suture anchors // Aorn J— 1995. — №62(5). — P.739-746.

58. Flatow E.L., Raimondo R.A., Kelkar R., Wang W.M. et al. Active and passive restraints against superior humeral translation: the contributions of the rotator cuff, the biceps tendon, and the coracoacromial arch // Annual American Academy of Orthopaedic Surgeons meeting, Atlanta, GA. — 1996.
59. Frank C.B. Ligament healing: current knowledge and clinical applications // J Am Acad Orthop Surg. — 1996. — №4(2). — P.74-83.
60. Friedman R.J. Glenohumeral capsulorrhaphy. In The Shoulder: A Balance of Mobility and Stability. Matsen III F.A., Fu F.H., Hawkins R.J., (eds.) // American Academy of Orthopaedic Surgeons, Rosemont, IL. — 1993. — P. 445-458.
61. Geiger D.F., Hurley J.A., Tovey J.A., Rao J.P. Results of arthroscopic versus open Bankart suture repair // Presented at the American Academy of Orthopaedic Surgeons Specialty Day, San Francisco, CA. — 1993.
62. Gleyze P., Habermeyer P. Aspects arthroscopiques et evolution chronologique des lesions du complexe labro-ligamentaire dans l'instabilite antero-Inferieure post-traumatique de l'epaule // Rev de Chir Orthop. — 1996. — №82. — P.288-298.
63. Gohlke F., Daum P., Bushe C. The stabilizing function of the glenohumeral joint capsule. Current aspects of the biomechanics of instability // Z Orthop Ihre Grenzgeb. — 1994. — №132(2). — P.112-119.
64. Gohlke F., Schneider P., Siegel K., Balzer C. Tensile strength of various anchor systems in surgical correction of instability of the shoulder joint // Unfallchirurg. — 1993. — №96(10). — P.546-550.
65. Goldberg B.J., Nirschl R.P., McConnell J.P., Pettrone F.A. Arthroscopic transglenoid suture capsulolabral repairs: preliminary results // Am J Sports Med. — 1993. — №21(5). — P.656-664.

66. Grana W.A., Buckley P.D., Yates C.K. Arthroscopic Bankart suture repair // Am J Sports Med.