РАННІ ПРОЯВИ ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНИХ ЗМІН ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА У ГІРНИКІВ ШАХТ З КРУТИМ ЗАЛЯГАННЯМ ШАРІВ. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО
НДІ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

На правах рукопису
Неділько Андрій Анатолійович

УДК 616.711-007.17-036.13-07-07:622-058.243.

РАННІ ПРОЯВИ ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНИХ
ЗМІН ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА У ГІРНИКІВ ШАХТ
З КРУТИМ ЗАЛЯГАННЯМ ШАРІВ.
ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ

14.01.21 травматологія та ортопедія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук
Калінкін Олег Георгійович

Донецьк 2008 рік

ЗМІСТ

ЗМІСТ. 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 4
ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ.. 12
1.1. Актуальні питання діагностики дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта. 12
1.2. Основні принципи лікування дегенеративно-дистрофічних уражень шийного відділу хребта. 20
1.3. Характеристика умов праці і технології видобування вугілля на шахтах Донбасу 26
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 34
2.1. Клінічне обстеження хворих. 35
2.2. Рентгенологічне обстеження хворих. 36
2.3. Рентгенологічне комп’ютерно-томографічне обстеження. 38
2.4. Магніторезонансна томографія. 39
2.5. Електрофізіологічне обстеження. 40
2.6. Статистичні методи та програмне забезпечення. 42
РОЗДІЛ 3. ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНІ ЗМІНИ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА У ГІРНИКІВ ШАХТ ІЗ КРУТИМ ЗАЛЯГАННЯМ ШАРІВ. 43
3.1. Характеристика умов праці гірників виробничого об'єднання «Орджонікідзевугілля», та їх вплив на розвиток дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділі хребта гірників. 43
3.1. Клінічні прояви дегенеративно-дистрофічних змін у досліджуваних групах 47
3.2. Рентгеноморфологічні прояви дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта і їхній зв'язок із клініконеврологічною симптоматикою.. 51
3.3. Електрофізіологічні зміни при дегенеративно-дистрофічних ураженнях шийного відділу хребта. 78
РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МЕДИЧНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ГІРНИКІВ З ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНИМИ ЗМІНАМИ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА.. 91
ВИСНОВКИ.. 100
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 102
Д О Д А Т О К А.. 103
Д О Д А Т О К Б. 106
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ.. 111

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТФ аденозинтрифосфорна кислота
БА біоелектрична активність
ВО виробниче об’єднання
ГПУ гранично припустимі умови
ГРОВ гірник очисного вибою
ДКІ дикротичний індекс
ДСІ діастолічний індекс
ЕМГ електроміограма
ЕМО електромеханічне обладнання
ЕОМ електронно-обчислювальна машина
ЛФК лікувальна фізкультура
МГВМ машиністи горно видобувних машин
МРТ магнітнорезонансна томографія
НДІ науководослідний інститут
НПЗП нестероїдні протизапальні препарати
ПАР поверхневоактивні речовини
ПГР поверхневі гірники
ПІР постізометрична релаксація м'язів
ПОЛ перекисне окислювання ліпідів
Пр прохідники
РЕГ реоенцефалограма
РКТ рентгенівська комп’ютерна томографія
СДМ синдром драбинчастого м'язу
УВЧ ультрависока частота
ХА хребтова артерія
ХРС хребцеворуховий сегмент
ЦОГ циклооксигеназа

ВСТУП

Дегенеративно-дистрофічні зміни шийного відділу хребта належать до розповсюдженої форми патології, яка характеризується цілою гамою клініко-неврологічних синдромів.
В цей час ця патологія набуває особливого значення у зв’язку з тим, що людина все частіше піддається дії зовнішніх факторів, які негативно впливають на опорно-рухову систему. Основні з них гіподинамія, шкідливі умови праці, тривале перебування в статичному положенні, фізичне перенапруження, переохолодження, механічна травма [94, 150, 173, 201]. На думку низки дослідників визначену дію на темп розвитку та характер якісних змін дистрофічного процесу хребта можуть чинити й шкідливі виробничі фактори [165, 192, 194, 197].
За даними літератури, за останні роки не тільки збільшилась загальна чисельність хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребта, але й осіб працездатного віку, які страждають на дану патологію [131, 186].
Патологія хребта посідає п’яте місце серед причин шпиталізації та третє серед підстав для хірургічного лікування [150]. За даними рандомізованих досліджень у Англії, до кінця ХХ сторіччя захворювання, які проявляються болями у хребті, склали до 20% всіх випадків захворювань та зумовили більш за 50 мільйонів днів непрацездатності на рік [201].
Незважаючи на величезну кількість досліджень при цій патології, на сьогодні питання успішного лікування пацієнтів з цією патологією хребта залишається досить проблематичним. Наявність великої кількості методів лікування і не завжди позитивні результати їх застосування спонукають до пошуку нових шляхів науково обґрунтованого поєднання існуючих методик задля підвищення ефективності лікування цієї хвороби [161].
Актуальність теми. В Україні розповсюдженість захворювань опорно-рухового апарата внаслідок статичного та стато-динамічного перенапруження суглобів у шахтаріввугільників у 4,3 рази перевищує аналогічні показники в інших галузях промисловості [53]. У загальній структурі захворюваності за питомою вагою дистрофічним захворюванням належить 3є місце після сезонних застудних захворювань та побутового травматизму. За кількістю днів непрацездатності вертеброгенні радикуліти у шахтарів займають перше місце, складаючи 7,1% інвалідів ІІІ групи за неврологічними захворюваннями. У складі всіх вертеброгенних захворювань корінцеві синдроми на рівні шийного відділу складають 25% [106].
Умови праці у вугільних шахтах Донбасу характеризуються проявом комплексу несприятливих факторів промислового виробництва, які, за даними літератури, істотно впливають на стан здоров’я гірників [17, 77, 143]. Біля 70% очисних вибоїв у цей час перебуває в зоні складних гірничо-геологічних умов [123, 155]. Залишається високою частка ручної праці в технології видобування вугілля, яку розглядають як важку та напружену [90], а механізація виробничих процесів не завжди сприяє зниженню важкості праці у зв’язку з її інтенсифікацією [154]. У процесі трудової діяльності на організм шахтарів діє сукупність виробничих факторів, які пов’язані з процесами вуглевидобування вугільний та породний пил, шум, вібрація, газоподібні продукти вибухів, поверхневоактивні речовини (ПАР), підвищена температура та висока відносна вологість повітря, надлишок барометричного тиску [89, 108, 140]. До основних факторів ризику в розвитку дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта у робітників вугільних шахт відносять мікрокліматичні, статичні, статико-динамічні та інші види навантажень локомоторного апарату у сукупності з мікротравматизацією, монотонними одноманітними рухами, вимушеним положенням тіла, тиском, тертям [154, 155].
В той же час, залишаються невивченими питання впливу кута нахилу вугільних шарів на частоту уражень різних відділів хребта, особисто шийного його відділу. Переважна кількість праць, у своїй більшості, присвячена вивченню поперекового відділу хребта у шахтах з пологими шарами. [94]. Й більше, що за останні роки інтегральний коефіцієнт захворюваності з тимчасовою втратою працездатності збільшився більш ніж утричі, що прямо корелює з глибиною виробок та кутом нахилу вугільних шарів [171].
Серед гірників шахт Донбасу остеохондроз хребта досягає 92,9% [106, 172]. Діагностика цієї патології пов’язана з певними труднощами, тому що клініцисти не мають чітких критеріїв, які дозволяють конкретно визначати причину клініко-неврологічної симптоматики, що часто позбавляє їх можливості встановити правильний діагноз. На жаль, ще відсутні дослідження, що стосуються діагностики ранніх проявів дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта серед шахтарів різних професійних груп в залежності від гірничогеологічних умов шахт. Це б сприяло своєчасному проведенню обґрунтованого профілактичного лікування.
Все вищевикладене свідчить про актуальність обраного наукового дослідження, яке зумовлює необхідність пошуку нових підходів до вирішення цієї проблеми.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконувалася відповідно до плану науководослідних робіт інституту травматології та ортопедії ДонНМУ ім. М.Горького, та є фрагментом комплексних тем Міністерства охорони здоров’я України "Вивчити дискогенні і недискогенні захворювання хребта гірників шахт із крутим заляганням вугільних шарів. Розробити медичну технологію профілактики, лікування і реабілітації" (державна реєстрація №А01002895Р) та "Розробити систему диференційованого хирургічного лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань шийного й попереково-крижового відділів хребта" (державна реєстрація №0104U010576).
Мета дослідження. Розробити систему комплексної ранньої діагностики дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт із крутим заляганням шарів, та на її підставі удосконалити реабілітаційні заходи.
Завдання дослідження.
1. Вивчити умови праці на шахтах з крутим заляганням шарів та їх можливий вплив на розвиток дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділу хребта у гірників.
2. Виявити розповсюдженість дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників у залежності від віку, професійного стажу та характеру нахилу вугільного пласту.
3. Виявити ранні структурно-функціональні рентгенологічні прояви дегенеративно-дистрофічних змін компонентів хребцеворухового сегмента (ХРС) у гірників у порівнянні з робітниками інших професій.
4. За допомогою реоенцефалографії виявити зміни показників кровообігу у вертебробазілярній системі гірників в залежності від клінікорентгенологічних проявів.
5. Удосконалити принципи проведення реабілітаційних заходів у гірників з ранніми клінічними проявами дегенеративно-дистрофічних змін у шийному відділу хребта, та оцінити їх ефективність.
Об’єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є гірники шахт з крутим заляганням вугільних шарів з дегенеративно-дистрофічними змінами у шийному відділу хребта.
Предмет дослідження. Ранні прояви дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт з крутим заляганням вугільного шару.
Методи дослідження. У роботі були використані клінічні, рентгенологічні, комп’ютернотомографічні обстеження, магніто-резонансна томографія, електрофізіологічні (реоенцефалографія), а також статистичні методи дослідження (описова статистика). Отримані дані оброблялися на персональному комп'ютері з набором вільно розповсюджуваного програмного забезпечення.
Наукова новизна отриманих результатів.
Вперше доведено суттєвий вплив круто падаючих шарів на частоту розвитку дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників, як чинник, який сприяє розвитку цієї патології. Виявлено розповсюдженість дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт з крутим заляганням шарів окремого виробничого об’єднання. Визначені особливості рентгенофункціональних та рентгеноморфологічних змін компонентів хребцеворухового сегменту шийного відділу хребта у гірників у залежності від кута нахилу вугільного шару. Вперше встановлено, що до ранніх рентгенологічних проявів дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників вугільних шахт з крутим заляганням шарів відносять зниження висоти міжхребцевого проміжку, приховану нестабільність та унковертебральний артроз. Вперше встановлено взаємозв’язок між ранніми рентгенологічними проявами дистрофічних змін шийного відділу хребта з порушенням кровообігу у вертебробазілярному басейні гірників, що працюють на шахтах з крутим заляганням шарів.
Практичне значення отриманих результатів.
Визначені негативні фактори виробництва, що впливають на розвиток дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників вугільних шахт з крутим заляганням шарів. Доведено доцільність включення у комплекс обстеження гірників шахт з крутим заляганням шарів функціональної рентгенографії шийного відділу хребта та реоенцефалографії з функціональними пробами. Вперше запропоновано диференційований підхід до лікування гірників з дегенеративнодистрофічними змінами шийного відділу хребта, які працюють на шахтах з крутим заляганням шарів, залежно від віку та професійного стажу. У закладах охорони здоров’я впроваджено схему обстеження та класифікацію, для рівня цехової служби гірничновидобувних виробництв на підставі патогенетичних ознак розширеної класифікації дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта Н.А. Коржа та співавторів (2004 р.), які дозволяють своєчасно виявити ранні ознаки дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників шахт з крутим заляганням шарів. Запропонований комплекс профілактичного лікування гірників з ранніми ознаками дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу, дозволяє своєчасно усунути причини їх виникнення і запобігає подальшому розвитку патології. Результати дослідження впроваджені в клінічну практику Обласної травматологічної лікарні м. Донецька (акт впровадження від 01.02.2008), НДІ травматології та ортопедії ДонНМУ ім. М.Горького (акт впровадження від 15.01.2008), травматологічних відділень МЛ № 9 м. Донецька (акт впровадження від 06.02.2007), МЛ№5 м. Макіївка (акт впровадження від 14.02.2007 і акт впровадження від 28.01.2008 )
Особистий внесок здобувача.
Внесок автора полягає у виборі методології дослідження, здійсненні наукових досліджень, клінічному обстеженні хворих, аналізі рентгенологічних, КТ, МРТ та електрофізіологічних даних. Мета та завдання дослідження обрані разом із науковим керівником д.мед.н., Калінкіним О.Г. Рентгенологічні дослідження пацієнтів виконані під керівництвом старшого наукового співробітника відділу рентгенології ДНДІТО проф, д.мед.н. Астаховой Е.І. Електрофізіолгічні дослідження хворих були виконані на базі відділу фізіології та біомеханіки НДІ травматології та ортопедії ДонНМУ ім.М.Горького разом з старшим науковим співробітником лабораторноексперементального відділу ДНДІТО к.мед.н. Кравцовой Г.В.
Під керівництвом професора кафедри травматології, ортопедії та військово-польової хірургії д.мед.н. Бабоши В.О. дисертантом проведені збір, аналіз та статистична обробка клінічного матеріалу, вивчені умови праці, частота та характер дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хр

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі на підставі клінічних, рентгенологічних, КТ, МРТ, електрофізіологічних та статистичних досліджень обґрунтоване рішення актуальної задачі ортопедії поліпшення результатів лікування гірників з дистрофічними змінами шийного відділу хребта, які працюють на шахтах з крутим заляганням шарів, шляхом створення комплексу профілактичних заходів, спрямованих на сповільнення процесу та подовження термінів ремісії.
1. Умови праці на шахтах виробничого об'єднання «Орджонікідзевугілля» характеризуються комплексом несприятливих факторів: високою температурою, від 20° до 32°С, з поєднанням великої швидкості руху повітря (4,98,2 м/сек) та високою відносною вологістю (82,098,2%); переважно молотковим способом видобутку вугілля (67,4%), та крутим нахилом вугільного шару (більш 25°). У процесі трудової діяльності, завдяки змушеному положенню тіла, гірники зазнають постійних поштовхів, ударів, мікротравм, тому що знаходяться у обмеженому простору робочого місця. Вплив виробничих факторів викликає статикодинамичне напруження опорнорухового апарату і призводить до зниження його функціональних можливостей, що сприяє виникненню патологічних змін у шийному відділу хребта.
2. Серед 306 гірників вугільних шахт Донбасу з крутим заляганням шарів розповсюдженість дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта досягає 89,9%. У гірників основних підземних професій (забійники, гірники очисного вибою, прохідники), які працюють на шарах з кутом залягання більш 25° дистрофічні зміни шийного відділу хребта спостерігаються у віці від 21 до 50 років при стажі роботи від 5 до 10 й більш років. Найбільша кількість хворих (38,4%) припадає на вік від 31 до 40 років при стажі роботи від 5 до 10 років.
3. До ранніх рентгенологічних проявів дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта у гірників віком від 21 до 30 років при стажі від 5 до 10 років відносять зниження висоти міжхребцевого проміжку 90,4%, (індекс Hurxthal 0,24±0,004), приховану нестабільність 72,1% та, унковертебральний артроз 65,4%.
4. Зміни показників кровообігу у вертебробазилярному басейні характеризувалися його порушенням у 80% гірників, що було виявлено за допомогою реоенцефалографії з функціональним навантаженням. Завдяки використанню функціональної РЕГ, порушення пульсового кровонаповнення виявляються, навіть при незначних клініко-рентгенологічних проявах, тому цій метод обстеження дозволяє виявити патологічні зміни у шийному відділу хребта на ранніх стадіях процесу. Результати РЕГ у хворих пояснюються як рефлекторними судинними реакціями у відповідь на больове роздратування, так і оклюзією| просвіту артеріальних судин остеофітами і іншими кістковими утвореннями.
5. Основними принципами проведення реабілітаційних заходів у гірників шахт з крутим заляганням шарів при наявності ранніх ознак дегенеративнодистрофічних змін шийного відділу хребта є профілактичне лікування два рази на рік, в умовах стаціонару з проведенням комплексного (ортопедичного, медикаментозного та фізіотерапевтичного) лікування, що сприяє сповільненню процесу і подовжує термини ремісії. Консервативне лікування, спрямоване на патогенетичні ланки виникнення провідного клінічного синдрому, дозволило домогтися зниження інтенсивності больового синдрому (динаміка показника за візуальноаналоговою шкалою 5,6 см), збільшення обсягу активних рухів у шийному відділі хребта на 13,8±7%, поліпшення кровопостачання в системі вертебробазилярного басейну на 24,6±3,8%.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов Ю.И. О дифференциальной диагностике вибрационной болезни и проявлений шейного остеохондроза у проходчиков / Ю.И. Абрамов // Профессиональные факторы и заболеваемость М.: Медицина, 1980. С. 1217.
2. Акимов Г.А. Преходящие нарушения мозгового кровообращения / Акимов Г.А. Л.: Медицина, 1983. 223 с.
3. Аксенова А.М. Влияние глубокого массажа и физических упражнений на кровообращение головного мозга при шейно-грудном остеохондрозе позвоночника / А.М. Аксенова, К.М. Резников, В.В. Андреева // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 1997. № 3. С. 1920.
4. Алтынбеков Б.Е. Гигиена труда в угольной промышленности / Б.Е. Алтынбеков, Р.В.Борисенкова, В.И. Воронцова // Руководство по гигиене труда. М.: Медицина, 1987. Т. 2. С. 3854.
5. Альховский М.Е. Патология межпозвоночных дисков и суставов шейного отдела позвоночника / М.Е. Альховский // Вестник рентгенологии и радиологии. 1938. № 2. С. 58.
6. Антоник И.П. Особенности гемодинамики у бурильщиков и проходчиков с разным стажем работы / И.П.Антоник // Гигиена труда и профессиональные заболевания 1989. № 5. С. 8283.
7. Антонов И.П. Классификация и формулировка диагноза заболеваний периферической нервной системы / И.П.Антонов // Периферическая нервная система: сб. науч. трудов. Минск, 1984.- Вып. 7. С. 5158.
8. Антонов И.П. Современное состояние и перспективы изучения заболеваний периферической нервной системы / И.П.Антонов // VIII Всесоюзный съезд невропатологов, психиатров и наркологов: материалы научно-практической конференции. М., 1988. Т. 3. С. 274277.
9. Артериальная гипертония и шейный остеохондроз позвоночника: проблемы и решения / И.Е.Юнонин, О.А.Хрусталев, Е.В.Курапин [и др.] // Российский кардиологический журнал. 2003. № 4(42). С. 8893.
10. Бабоша В.А. К вопросу проявлений синдромов остеохондроза позвоночника и их значение в определении профессиональных заболеваний у шахтеров / В.А. Бабоша, В.Г. Новичкова, Г.В. Кравцова // Актуальные вопросы травматологии и ортопедии: материалы конференции. Донецк, 1993. С. 89.
11. Бажина О.И. К патогенезу соматогенно обусловленной цереброваскулярной недостаточности / О.И.Бажина // Терапия начальной сосудистой патологии головного мозга: сб. науч. трудов. Харьков, 1996. С. 4856.
12. Белая Л.И. Гемодинамика в вертебробазилярном бассейне у больных с осложненной травмой шейного отдела позвоночника / Л.И. Белая, В.А. Епифанов // Патология позвоночника. Л.: Медицина, 1982. С. 4446.
13. Богомолова И.Д. Ранняя диагностика у шахтеров / И.Д. Богомолова // Труд, экономия и здоровье шахтеров: всесоюзная научно-практ. конф.: тезисы докл. Донецк, 1991. С. 154.
14. Боровик Л.В. Остеохондроз позвоночника / Л.В. Боровик // Мед. сестра. 1985. № 10. С. 19.
15. Бродская З.Л. Клиническая рентгеноанатомия унковертебральных сочленений и их роль в формировании остеохондроза / З.Л. Бродская // III Всероссийская конференция по проблеме остеохондроза позвоночника: тезисы докл. Новокузнецк, 1973. С. 17.
16. Бродская Л.А. К рентгенологии унковертебрального сочленения / З.Л. Бродская // Остеохондроз позвоночника: материалы III Всероссийской научно-практической конференции. Новокузнецк, 1974. С. 119120.
17. Валуцина В.М. Особенности формирования тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт Донбасса / В.М. Валуцина, Л.Н. Ткаченко, Е.А.Асланова // Медицина труда и промышленная экология. 1996. № 4. С. 48.
18. Вегетативные расстройства: клиника, лечение, диагностика / [Под ред. А.М. Вейна]. М.: Медицина, 1998. 752 с.
19. Вестибулярные и слуховые нарушения при шейном остеохондрозе / В.И. Бабияк, Г.А. Акимов, В.Г. Базаров [и др.]. К.: Здоровье, 1990. С. 191.
20. Веренич С.В. Профессиональные факторы в клиническом полиморфизме неврологических проявлений остеохондроза позвоночника / С.В. Веренич // Актуальные вопросы профессиональной патологии. Киев, 1990. Т.1, вып. 42. С. 165167.
21. Вертилэ С.Т. Диагностика и лечение повреждений и заболеваний опорно-двигательного аппарата / Вертилэ С.Т. М.: Медицина, 1987. 256 с.
22. Вертилэ С.Т. Метод лечения шейного остеохондроза внутридисковым введением малых доз папаина: морфологическое обоснование и клиническое применение / С.Т. Вертилэ, Т.И. Погожаева, Н.И. Стяблин // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н.Приорова. 2000. № 1. С. 16.
23. Веселовский В. П. Практическая вертеброневрология и мануальная терапия / Веселовский В. П. Рига, 1991. 344 с.
24. Веселовский В.П. Рентгенодиагностика синдромов остеохондроза позвоночника / Веселовский В.П., Михайлов М.К., Салитов О.Ш. Казань, 1990. 287 с.
25. Веткин А.Н. Миллиметровые волны в медицине и биологии / А.Н. Веткин, П.Н. Бойцов, С.А. Савельева // Сборник докладов 10-го Российского симпозиума. М., 1995. С. 7679.
26. Виноградова Т.П. К патологической анатомии и патогенезу деформирующего спондилеза / Т.П.Виноградова // Ортопедия травматология и протезирование. 1957. № 6. С. 45.
27. Влияние производственных факторов на формирование временной нетрудоспособности при заболеваниях периферической нервной системы / И.П.Антонов, Э.М.Гиткина, Э.В.Барабанова [и др. ] // Периферическая нервная система: сб. научн. трудов. Минск, 1990. Вып. 13. С. 24.
28. Галлямова А.Ф. Лечение шейных болевых синдромов с использованием физических факторов, мануальной терапии и ЛФК / А.Ф.Галлямова, М.В.Машкин, Ю.О.Новиков // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. 2001.- №4. С. 4243.
29. Гехт Б.М. Теоретическая и клиническая электромиография / Гехт Б.М. Л.: Наука, 1990. 229 с.
30. Гомдблат Ю.В. О комплексном консервативном лечении больных с хронической вертебробазилярной сосудистой недостаточностью на фоне шейного остеохондроза / Ю.В. Гомдблат // Невропатология и психиатрия. 1979. Т. 68, № 3. С. 350354.
31. Горбунов Ф.Е. Интерференцтерапия и радоновые ванны в комплексном лечении больных с рефлекторными цервикобрахиалгическими синдромами / Ф.Е. Горбунов, С.В. Семенистая // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 1998. № 6. С. 3841.
32. Грабовой А.Ф. Роль медосмотров в диспансеризации и оздоровлении шахтеров / А.Ф.Грабовой, В.К. Ивченко, В.А. Родичкин // Ортопедия и травматология. 1988. № 6. С. 6466.
33. Григорян З. Н. Клинико-экспертные аспекты при недостаточности вертебрально-базилярного кровообращения / З.Н. Григорян, Ю.С.Тунян, Е.А. Какобян // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. 1990. № 1. С. 29- 32.
34. Грядущий Б.А. Геотермические условия и тепловой режим шахт Центрального района Донбасса: экспресс-информация / Грядущий Б.А., Малюга М.Ф., Луцик П.П. М.: Медицина, 1980. 20 с.
35. Гусева А. Р. Клинико-электромиографическое исследование при врожденных спинномозговых грыжах / А.Р. Гусева, Т.С. Лагутина, В.А. Кирьяков // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. 1990. Т. 90, № 3. С. 2731.
36. Диагностика дегенеративно-дистрофических изменений у горнорабочих угольной промышленности / Е.И.Астахова, Г.В.Кравцова, В.А.Бабоша [и др.] // Актуальні проблеми геріартричної ортопедії: материалы конф. Киев, 1996. С. 1011.
37. Диагностика и лечение шейного остеохондроза у горняков / И.И.Саглай, С.Х.Чирах, Е.Г. Сирота [и др.] // Актуальные проблемы остеохондроза позвоночника: материалы конф. Черкассы, 1991. С. 5657.
38. Долгун А.П. Внутридисковая блокада и дерецепция в лечении плечелопаточного и других рефлекторных болевых синдромов шейного остеохондроза: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.22. Травматология и ортопедия.” / А.П.Долгун. Красноярск, 1971. 24 с.
39. Дривотинов Б.В. Анализ прогностической ценности признаков, влияющих на ближайший исход консервативного лечения проявлений остеохондроза / Б.В.Дривотинов, В.Г. Логинов // Периферическая нервная система: сб. научных трудов. Минск: «Наука», 1988. Вып. 11. С. 126130.
40. Епифанов В.А. Восстановительная терапия больных остеохондрозом шейного отдела позвоночника с явлениями гипермобильности средствами лечебной физической культуры / В.А. Епифанов, В.В. Шуляковский // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 2000. - № 1. С. 811.
41. Жарков П.Л. Остеохондроз и другие изменения позвоночника у взрослых и детей / Жарков П.Л. М.: Медицина, 1994. 240 с.
42. Жарков П.Л. Рентгенодиагностика шейного остеохондроза и предшествующих его состояний / П.Л. Жарков, Г.К. Мачковская // Курортные и преформированные физические факторы в профилактике и лечении заболеваний: материалы научно-практ. конф. Москва, 1983. С. 75.
43. Заславский Е.С. Болевые мышечные синдромы в области плечевого пояса, руки и грудной клетки / Заславский Е.С. Новокузнецк, 1982. 70 с.
44. Заславский Е.С. Электромиографическая диагностика больных, мышечно-тонических и мышечно-дистрофических синдромов / Е.С. Заславский // Вопросы клинической электромиографии. Вильнюс, 1973. С. 5156.
45. Землякова Л.Ф. Биологический эффект воздействия угольной пыли и растворов ПАВ / Л.Ф.Землякова, С.Н. Петулько // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Всеукраинская научно-практ. конф. с междунар. участием: тезисы докл. Донецк, 1995. С. 51.
46. Зингер Ф.А. Профессиональная заболеваемость и актуальные задачи медицинского обеспечения горнорабочих угольных шахт Донецкой области / Ф.А.Зингер // Актуальные проблемы профессиональной патологии и радиационной медицины: материалы научно-практ. конф. Донецк, 1994. С. 71.
47. Иваничев Г. А. Мануальная медицина / Иваничев Г. А. Казань, 2000. 649 с.
48. Иваничев Г.А. Клиника, диагностика, механизмы развития и лечение миофасцикулярных гипертонических синдромов (локальный мышечный гипертонус): автореф. дис. на соискание учен. степени доктора мед. наук: спец. 14.01.15 «нервные болезни» / Г.А.Иваничев. Казань, 1986. 30 с.
49. Иваничев Г.А. Мио-фасцио-периостальные болевые синдромы при вертеброгенной патологии / Иваничев Г. А. Казань, 1988. 145 с.
50. Игнатенко Г.А. Роль неблагоприятных факторов производственной среды угольных шахт в возникновении заболеваний суставов / Г.А.Игнатенко // Безопасность труда в промышленности. 1997. № 5. С. 3032.
51. Изучение и вопросы лечения профессиональных заболеваний опорно-двигательного аппарата у шахтеров Карагандинского угольного бассейна / Э.А.Толоконникова, У.А. Аманбеков, С.Н. Кассовская [и др.] // Научные основы организации медицинской помощи населению: cб. научных трудов. Алма-Ата, 1985. С. 172176.
52. Илларионов В.Е. Техника и методика лазерной терапии. М.: Медицина, 1994. 72 с.
53. Иммунные нарушения при остеоартрозе у шахтеров / О.В.Синяченко, Э.Ф. Баринов, А.С. Руднев [и др.] // Врачебное дело. 1995. № 9-12. С. 101104.
54. Исмагилов М.Ф. Некоторые патогенетические механизмы спондилогенной сосудистой недостаточности в вертебробазилярной системе / М.Ф. Исмагилов, В.П. Веселовский, Э.И. Богданов // Неврологический вестник. 1996. Т. XXVIII, вып. 12. С. 2631.
55. Итоги длительного изучения механизмов дегенерации суставного хряща при первичном деформирующем остеоартрозе / М.Г.Астапенко, Т.Н.Копьева, Н.М. Фильчагин [и др.] // Терапевтический архив. 1982. № 6. С. 115121.
56. Казакевич И.Е. Клиника и лечение закрытых повреждений позвоночника / Казакевич И.Е. М.: Медицина, 1959. 166 с.
57. Касаткина Л. Ф. Значение электромиографии в оценке состояния двигательных единиц скелетных мышц человека при поражениях периферического нейромоторного аппарата / Л.Ф.Касаткина, Б.М.Гехт // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. 1988. Т. 8, № 4. С. 3944.
58. Келлер О.Н. О патогенезе церебральных вазопатий у больных с шейным остеохондрозом / О.Н. Келлер // Остеохондроз позвоночника. Новокузнецк, 1973. С. 201205.
59. Кинематические характеристики позвоночного сегмента при дегенеративной нестабильности / А.И. Продан, Н.И. Хвисюк, Е.М. Маковоз [и др.] // II Всесоюзная конференция по проблемам биомеханики: материалы конф. Москва, 1979. Т. 4. С. 107111.
60. Клименко А.В. Применение Мовалиса в лечении неврологических проявлений дегенеративно-дистрофической патологии позвоночника / А.В. Клименко, В.В.Серга, А.Б.Ершов // Запорожский медицинский журнал. 2002. №5(15). С. 7778.
61. Климовицкий В.Г. Применение математической статистики в медико-биологический исследованиях / Климовицкий В.Г., Колодежный А.В., Вертыло Н.А. Донецк, 2004. 216 с.
62. Козелкин А.А. Клинические особенности и комплексное лечение проявлений дегенеративно-дистрофической патологии грудного отдела позвоночника: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора мед. наук: спец. 14.00.21 Травматологія та ортопедія” / А.А.Козелкин. Харьков, 1996. 35 с.
63. Козелкин А.А. Клинические особенности комбинированных вертебро-висцеральных синдромов / А.А.Козелкин // Запорожский медицинский журнал. 2001. № 2 (9). С. 21.
64. Козелкин А.А. Опыт лечения вертеброгенных болевых синдромов с применением препаратов нимесил и диклоберл / А.А.Козелкин, С.А.Козелкина // Запорожский медицинский журнал. 2003. № 4 (19). С. 2124.
65. Колесов В.Г. Шейный остеохондроз у горнорабочих / В.Г. Колесов // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1992. № 6. С. 1922.
66. Компьютерная томография при неврологических синдромах позвоночника Яхно Н. Н., Зозуль Л. А., Маняхина И. В. [и др.] // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. 1992. № 3. С. 3641.
67. Корж А.А. Остеохондроз позвоночника взгляд на проблему с современных позиций / А.А. Корж, Е.Б.Волков. // Ортопедия травматология и протезирование. 1994. № 4. С. 3.
68. Корж Н.А. Нестабильность шейного отдела позвоночника: автореф. дис. на соискание учен. степени доктора мед. наук: спец.. 14.00.22 « Травматология и ортопедия» / Н.А. Корж. Минск, 1985. 25 с.
69. Корж Н.А. Патогенетическая классификация дегенеративных заболеваний позвоночника / Н.А.Корж, А.И. Продан, А.Е. Барыш // Ортопедия травматология и протезирование. 2004. № 3. С. 513.
70. Косинская Н.С. Дегенеративно-дистрофические поражения костно-суставного аппарата / Косинская Н.С. Л.: Медгиз, 1961. 196 с.
71. Котульский И.В. Реоэнцефалография в функциональной диагностики больных с патологией шейного отдела позвоночного столба / И.В.Котульский, Н.А.Корж, А.Н. Демьяненко // Ортопедия травматология и протезирование. 1986. № 6. С. 1822.
72. Круглов В.Н. Корреляция нейрофизиологических параметров УЗДГ и РЭГ со степенью выраженности синдрома цервикалгии и мягкими формами артериальной гипертензии при шейном остеохондрозе / В.Н. Круглов, Е.И. Корешева, М.В.Нохрин // Мануальная терапия. 2002. № 2 (6). С. 33.
73. Кундиев Ю.И. О профессиональной заболеваемости в УССР / Ю.И.Кундиев, Е.П. Краснюк, М.А. Ершова // Врачебное дело. 1990. № 10. С. 116119.
74. Кучейник С.Г. Последовательное применение криотерапии и электрофореза никотиновой кислоты синусоидальными модулированными токами при лечении больных остеохондрозом шейного отдела позвоночника / С.Г. Кучейник, М.Н.Кубалова // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 1998. № 2. С. 2325.
75. Кучук А.А. К вопросу о профессиональных и профессионально обусловленных заболеваниях / А.А. Кучук, Е.П. Краснюк // Врачебное дело. 1993. № 9. С. 712.
76. Ластков Д.О. Гигиеническая оценка производственно-климатических факторов угольных шахт Донбасса / Д.О. Ластков // Гигиена труда: сб. научн. трудов. К.: Здоров’я, 1988. Вип. 24. С. 89.
77. Ластков Д.О. Влияние радиационного фактора на горнорабочих угольных шахт / Д.О. Ластков // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: Всеукраинская научно-практ. конф. с междунар. участием: тезисы докл. Донецк, 1995. С. 42.
78. Лиев А.А. Мануальная терапия миофасциальных синдромов / Лиев А.А. Днепропетровск, 1993. 140 с.
79. Лікування дисциркуляторніх проявів у вертебробазилярному басейні в початковий період остеохондрозу шийного відділу хребта / М.Є.Поліщук, І.С. Зозуля, Л.Л.Поліщук [и др.] // Український медичний часопис. 2000. № 1 (15). С. 99101.
80. Лихачев М.Ю. Тракция шейного отдела позвоночника при остеохондрозе и явлениях недостаточности мозгового кровообращения / М.Ю.Лихачев, П.В.Ермилов, Ю.И.Кондратьев // Вопросы курортологии, физиотерапии и ЛФК. 2002. № 2. С. 41.
81. Лукачев Г.Я. Неврологические проявления остеохондроза позвоночника / Лукачев Г.Я. М.: Медицина, 1985. 238 с.
82. Луцик А.А. Компрессионные синдромы остеохондроза шейного отдела позвоночника / Луцик А.А. Новосибирск: Издатель, 1997. 400 с.
83. Лысенюк В.П. Комбинированное применение физиопунктуры и постизометрической миорелаксации при рефлекторных синдромах шейного остеохондроза / В.П. Лысенюк, С.Г. Ганиев // Мед. реабилитация, курортология, ЛФК. 1998. № 4. С. 4243.
84. Мазо И.С. Двигательный сегмент позвоночника в свете функционального рентгенологического исследования / И.С.Мазо, И.Л. Тагер // Вестник рентгенологии и радиологии. 1970. № 3. С. 39.
85. Мануальная, гомеопатическая и рефлексотерапия остеохондроза позвоночника / Самосюк И.З., Войтаник С.А., Попова Т.Д. [и др.]. К.: Здоров’я, 1992. 54 с.
86. Маркс В.О. Ортопедическая диагностика: руководствосправочник / Маркс В.О. Минск, 1978. 510 с.
87. Марчет Е.Л. Клинико-электромиографическая оценка ранних неврологических проявлений остеохондроза позвоночного столба / Е.Л. Марчет, В.П. Лысенюк, В.В. Генгальский // Врачебное дело. 1988. № 11. С. 8385.
88. Марчук В.П. МРТ в диагностике остеохондроза шейного отдела позвоночника / В.П. Марчук, А.Н. Михайлов // Новые технологии в медицине: диагностика, лечение, реабилитация: материалы научно-практ. конф. Минск, 2002. Т. 1. С. 318321.
89. Меняйло Н.И. Анализ пылевой обстановки в очистных забоях угольных шахт Донбасса / Н.И. Меняйло // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: всеукраинская научно-практ. конф. с междунар. участием: тезисы докл. Донецк, 1995. С. 21.
90. Меняйло Н.И. Оценка тяжести труда горнорабочих в зависимости от горногеологических условий шахт Донбасса / Н.И. Меняйло, Е.Г.Тышляк // Гигиена труда и проф. заболевания. 1994. № 1. С. 4143.
91. Михайлов А.Н. Выбор метода визуализации дегенеративно-дистрофических поражений позвоночника / А.Н.Михайлов // Новые технологии в медицине: диагностика, лечение, реабилитация: материалы научно-практ. конф. Минск, 2002. Т. 2. С. 3442.
92. Михайлов А.Н. Средства и методы современной рентгенографии / Михайлов А.Н. Минск: Белнаука, 2000. 242 с.
93. Михайлов А.Н. Современные аспекты лучевой диагностики остеохондроза позвоночника / А.Н. Михайлов, О.А.Михайлов // Дегенеративные поражения позвоночника и суставов: материалы научно-практ. конф. Минск, 2001. С. 6874.
94. Михайлова Т.В. К анализу профессиональной заболеваемости трудящихся промышленных предприятий Донецкой области / Т.В.Михайлова, А.А.Гомзин // Актуальные вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбасса: всеукраинская научно-практ. конф. с междунар. участием: тезисы докладов Донецк, 1995. С. 173.
95. Монцевичюте-Эрингене Е.В. Упрощенные математико-статистические методы в медицинской исследовательской работе / Е.В.Монцевичюте-Эрингене // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1964. № 8. С. 7178.
96. Назаренко Г.И. Терминология в вертебрологии (исторический и гносеологический аспекты) / Г.И. Назаренко, А.М. Черкашов // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. 2000. № 4. С. 5056.
97. Нарушение гемодинамики в вертебробазилярном бассейне у больных с вибрационной болезнью от воздействия локальной вибрации / М.И. Ильина, Р.Г. Образцова, М.В. Нестерова [и др.] // Неврологический вестник. 1998. Т. ХХХ, вып. 34. С. 1114.
98. Насонова В.А. Итоги многоцентрового клинического исследования препарата структум в России / В.А. Насонова, Л.И. Алексеева // Терапевтический архив. 2001. № 11. С. 8487.
99. Неврологические синдромы остеохондроза / [ Лиманский Ю.П., Мачерет З.Л., Ващенко Е.А. и др.]. К.: Здоровья, 1988. 160 с.
100. Некоторые вопросы патогенеза и обоснование способов лечения остеохондроза поясничного отдела позвоночника / А.А.Корж, Н.И.Хвисюк, М.И. Завеля [и др.] // Современные принципы лечения дегенеративно-дистрофических заболеваний позвоночника. М.: Медицина, 1980. С. 3.
101.