ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН VITIS VINIFERA ТА СТВОРЕННЯ НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ : ИЗУЧЕНИЕ биологически активных веществ VITIS VINIFERA И СОЗДАНИЕ НА ИХ ОСНОВЕ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Кузнєцова Вікторія Юріївна

УДК:582:783:547.56:663.252.6

ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН VITIS VINIFERA ТА СТВОРЕННЯ НА ЇХ ОСНОВІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

15.00.02 фармацевтична хімія та фармакогнозія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Кисличенко В.С.

Харків 2006

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................

7

РОЗДІЛ 1. Коротка ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування в медицині винограду культурного ............................................

13

1.1. Коротка ботанічна характеристика винограду культурного......................

13

1.2. Хімічний склад винограду культурного......................................................

14

1.2.1. Азотисті речовини......................................................................................

14

1.2.2. Вуглеводи....................................................................................................

15

1.2.3. Ліпіди...........................................................................................................

16

1.2.4. Ефірні олії...................................................................................................

17

1.2.5. Фенольні сполуки.......................................................................................

17

1.3. Застосування винограду в медицині............................................................

35

ЗАКЛЮЧЕННЯ...................................................................................................

53

РОЗДІЛ 2. Дослідження хімічного складу листя та вичавок винограду культурного з виділенням і встановленням структури біологічно активних сполук.....................................................................................................................

54

2.1. Короткі відомості про прилади, методи і реактиви....................................

54

2.2. Дослідження якісного складу біологічно активних речовин листя та вичавок винограду культурного..........................................................................

57

2.2.1. Визначення вільних і з‘язаних цукрів..................................................

58

2.2.2. Виявлення полісахаридів у листі та вичавках винограду культурного............................................................................................................

58

2.2.3. Виявлення вільних амінокислот................................................................

60

2.2.4. Виявлення щавлевої кислоти.....................................................................

61

2.2.5. Виявлення фенолкарбонових кислот........................................................

61

2.2.5.1. Похідні бензойної кислоти....................................................................

61

2.2.5.2. Похідні коричної кислоти......................................................................

61

2.2.6. Виявлення флавоноїдів............................................................................

62

2.2.7. Виявлення дубильних речовин.................................................................

63

2.2.8. Виявлення антоціанів у вичавках винограду...........................................

65

2.3. Дослідження ліпофільної фракції листя та вичавок винограду культурного..........................................................................................................

66

2.3.1. Отримання ліпофільної фракції..............................................................

66

2.3.2. Вивчення якісного складу ліпофільних фракцій...................................

66

2.3.2.1. Хроматографічне визначення хлорофілів та каротиноїдів................

66

2.3.2.2. Виявлення хлорофілів та каротиноїдів методом тривимірної флуоресцентної спектроскопії............................................................................

68

2.4. Виділення БАР з листя та вичавок винограду культурного..........................................................................................................

71

2.5. Встановлення структури виділених сполук...............................................

73

2.5.1.Похідні бензойної кислоти.........................................................................

73

2.5.2. Похідні коричної кислоти..........................................................................

76

2.5.3. Похідні кумарину.......................................................................................

77

2.5.4. Флавоноїди..................................................................................................

79

2.5.4.1. Флавони....................................................................................................

79

2.5.4.2. Флавоноли................................................................................................

81

2.5.4.3. С- глікозиди флавонів..............................................................................

83

2.5.4.4. Глікозиди кемпферолу............................................................................

85

2.5.4.5. Глікозиди кверцетину.............................................................................

86

2.5.4.6. Глікозиди ізорамнетину..........................................................................

89

2.5.4.7. Похідні флавану......................................................................................

89

2.5.4.8. Антоціани.................................................................................................

90

2.5.5. Стільбени....................................................................................................

95

2.5.6. Органічні кислоти.......................................................................................

95

2.6. Методики дослідження..................................................................................

98

ВИСНОВКИ.........................................................................................................

108

РОЗДІЛ 3. ВИЗНАЧЕННЯ КІЛЬКІСНОГО ВМІСТУ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН В ЛИСТІ ТА ВИЧАВКАХ ВИНОГРАДУ КУЛЬТУРНОГО...................................................................................................

110

3.1. Кількісне визначення полісахаридів у листі та вичавках винограду культурного...........................................................................................................

110

3.2. Кількісне визначення амінокислот в листі та вичавках винограду..............................................................................................................

112

3.3. Кількісне визначення щавлевої кислоти в листі та вичавках винограду культурного.............................................................................................................

115

3.4. Кількісне визначення флавоноїдів у листі та вичавках винограду культурного.............................................................................................................

117

3.5. Кількісне визначення антоціанів у вичавках винограду........................

118

3.6. Кількісне визначення дубильних речовин (суми окислювальних поліфенолів) у листі та вичавках винограду культурного............................................................................................................

120

3.7. Комплексонометричне визначення дубильних речовин.............................

120

3.8. Кількісне визначення суми поліфенольних сполук у перерахунку на галову кислоту в листі та вичавках винограду культурного...........................................................................................................

121

3.9. Кількісне визначення гідроксикоричних кислот.........................................

122

3.10. Вивчення елементного складу....................................................................

123

3.11. Дослідження жирнокислотного складу листя та вичавок винограду культурного............................................................................................................

124

3.12. Визначення кількісного вмісту каротиноїдів та хлорофілів в листі та вичавках винограду культурного................................................................

127

ВИСНОВКИ........................................................................................................................

127

РОЗДІЛ 4. ОДЕРЖАННЯ ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ ВИНОГРАДУ КУЛЬТУРНОГО, СТАНДАРТИЗАЦІЯ СИРОВИНИ, СУБСТАНЦІЙ НА ЇХ ОСНОВІ ТА ВИВЧЕННЯ ЇХ ФАРМАКОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ.............................................................................................

128

4.1. Спосіб одержання густого екстракту з листя винограду культурного.........................................................................................................

128

4.2. Стандартизація сировини (листя та вичавки винограду культурного) та густого екстракту з листя винограду...........................................................

129

4.2.1. Стандартизація листя винограду культурного......................................

129

4.2.2. Стандартизація вичавок винограду культурного..................................

136

4.2.3. Стандартизація густого екстракту з листя винограду культурного сорту Ізабелла.....................................................................................................

138

4.3. Дослідження біологічної активності густого екстракту з листя винограду сорту Ізабелла та подрібнених вичавок винограду сорту Каберне-Совіньйон............................................................................................

145

4.3.1. Дослідження гострої токсичності густого екстракту з листя винограду культурного......................................................................................

145

4.3.2. Вивчення антиокиснювальної активності екстракту з листя винограду культурного....................................................................................

147

4.3.3. Вивчення антиоксидантної та антицитолітичної активності густого екстракту з листя винограду культурного сорту Ізабелла в умовах in vivo.......................................................................................................................

149

4.3.4. Вивчення гепатозахисної дії густого екстракту з листя винограду культурного сорту Ізабелла на моделі гострого тетрахлорметанового гепатиту...............................................................................................................

152

4.3.5. Дослідження імуностимулюючих властивостей подрібнених вичавок винограду культурного сорту Каберне-Совіньйон..........................

155

ВИСНОВКИ.......................................................................................................

159

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.................................................................................

160

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................

163

ВСТУП

Актуальність теми. Пошук рослин з достатньою сировинною базою, комплексне використання сировини з метою створення нових лікарських засобів пояснює інтерес до вивчення плодово-ягідних культур. До яких належить виноград культурний - Vitis vinifera, родини Vitaceae, плоди якого широко використовуються в харчовій промисловості, виноробстві. Відходом виробництва є виноградна вичавка, яка складається на 43-45 % зі шкірочки виноградних ягід, 22-32 % насіння, 24-26 % гребенів, незначної кількості м’якоті та містить значну кількість біологічно активних речовин (БАР).
На практиці потенціал БАР та природний ресурс виноградної вичавки використовуються недостатньо. Більш ніж 80 % вичавок застосовуються як добриво і лише незначна кількість входить до складу біологічно активних добавок. Інтерес до вичавки винограду, як вторинного виду сировини, обумовлений рядом факторів, серед яких: до складу вичавки входить комплекс БАР, якісний склад і кількісний вміст яких, дозволяє розглядати її як джерело для виробництва лікарських засобів, біологічно активних добавок та косметичних засобів; потенційні об’єми виноградної вичавки дозволяють класифікувати її як промислову сировину; зростаючі об’єми виноградної вичавки, які щорічно утворюються при переробці виноградних ягід, можуть складати серйозну загрозу для довкілля і тому потребують розробки ефективних шляхів її утилізації.
Крім виноградної вичавки ще одним відходом при чеканці виноградної лози є листя винограду.
Наявність достатньої сировинної бази, вміст великої кількості різних груп БАР, що мають різноманітну фармакологічну дію і розробка на їх основі нових лікарських засобів є актуальною проблемою сучасної фармації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії "Фармація" МОЗ України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи „Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва, для дорослих і дітей” Національного фармацевтичного університету (номер державної реєстрації 0198U007008).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи було вивчення різних груп БАР листя та вичавок винограду культурного сортів Ізабелла та Каберне-Совіньйон та визначення можливості створення лікарських засобів на їх основі.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:
- провести інформаційний пошук, критичний аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи;
- провести попередні фітохімічні дослідження якісного складу листя та вичавок винограду культурного сортів Ізабелла та Каберне-Совіньйон;
- виділити в індивідуальному стані БАР і встановити їх структуру;
- визначити кількісний вміст основних груп БАР в листі та вичавках винограду обох сортів;
- розробити спосіб одержання і стандартизації екстракту з листя винограду культурного сорту Ізабелла;
- встановити основні анатомо-діагностичні ознаки листя винограду сорту Ізабелла;
- провести стандартизацію сировини та густого екстракту та розробити проекти АНД;
- підтвердити можливість створення нових лікарських засобів з сировини, що вивчалася шляхом вивчення фармакологічної активності отриманих субстанцій.
Об’єкти дослідження: біологічно активні речовини, що містяться в листі та вичавках винограду культурного сортів Ізабелла та Каберне-Совіньйон.
Предмет дослідження: виявлення, виділення, ідентифікація БАР вичавок та листя винограду культурного, створення на їх основі нових лікарських засобів, вивчення їх фармакологічної активності.
Методи дослідження: Якісний і кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами, а також використовували тонкошарову (ТШХ), паперову (ПХ) та газорідинну хроматографію (ГРХ). Ліпофільні комплекси досліджували за допомогою тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектру. Для розділення БАР використовували колонкову хроматографію на поліаміді та силікагелі, а також препаративну хроматографію на папері і в тонкому шарі сорбенту. Хімічну будову виділених сполук встановлювали за допомогою УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів, температури плавлення та їх хімічних перетворень. Анатомічну будову листя вивчали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено систематичне фітохімічне вивчення БАР листя та вичавок деяких сортів винограду культурного, що культивуються на території України.
Встановлено в них наявність та кількісний вміст вуглеводів, амінокислот, флавоноїдів, антоціанів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, щавлевої кислоти, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот, макро- і мікроелементів.
З листя та вичавок винограду культурного сортів Ізабелла та Каберне-Совіньйон в індивідуальному стані виділено 35 речовин: 2 похідні бензойної кислоти, 4 гідроксикоричні кислоти, 3 похідні кумарину, 18 флавоноїдів, 5 антоціанів, 1 стільбен, 2 органічні кислоти. З них елагова кислота, апігенін, ізорамнетин, нікотифлорин, ізорамнетин-3-О-β-D-глюкопіранозид, таксифолін виділені вперше. Визначено наявність 16 амінокислот, 18 макро- і мікроелементів, ідентифіковано 11 вільних жирних кислот.
Розроблено спосіб одержання густого екстракту з листя винограду культурного сорту Ізабелла, для якого визначена гостра токсичність і гепатопротекторна активність.
Новизна досліджень підтверджена та захищена деклараційним патентом України на винахід № 59681А та деклараційним патентом України на корисну модель № 15745.
Вперше вивчена імуностимулююча активність подрібнених вичавок винограду культурного сорту Каберне-Совіньйон, а також вивчені анатомічні ознаки листя винограду культурного сорту Ізабелла, які можуть бути використані для діагностики лікарської рослинної сировини.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблено спосіб одержання густого екстракту з листя винограду культурного сорту Ізабелла з гепатопротекторною активністю. Розроблені проекти аналітичної нормативної документації (АНД) на „Листя винограду культурного сорту Ізабелла”, „Густий екстракт з листя винограду культурного сорту Ізабелла” та „Вичавки винограду культурного сорту Каберне-Совіньйон”.
Результати досліджень впроваджені в навчальний процес кафедри хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету, кафедри якості, стандартизації та сертифікації ліків Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, кафедри фармакогнозії і ботаніки Львівського державного медичного університету ім. Д.Галицького, кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Особистий внесок здобувача. Безпосередньо автором здійснено:
- інформаційний пошук за темою дисертаційної роботи, синтез і аналіз отриманих даних, аналіз сучасних досліджень за проблематикою, що вивчалася, результати яких стали підгрунтям до вибору об’єктів дослідження;
- встановлено наявність і визначено кількісний вміст полісахаридів (та їх фракційний склад), амінокислот, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, антоціанів, дубильних речовин, жирних кислот, хлорофілів, каротиноїдів, щавлевої кислоти, макро-та мікроелементів;
- виділено та ідентифіковано 35 сполук;
- розроблено спосіб одержання густого екстракту з листя винограду культурного сорту Ізабелла;
- вивчено анатомічну будову листя винограду культурного сорту Ізабелла;
- розроблено проекти АНД на сировину „Листя винограду культурного сорту Ізабелла”, „Вичавки винограду культурного сорту Каберне-Совіньйон” та „Густий екстракт з листя винограду культурного сорту Ізабелла”.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на науковій конференції „Биологически активные природные соединения винограда: применение в медицине продуктов с высоким содержанием полифенолов винограда” (Сімферополь,2003), III Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія” (Харків,2003), науково-практичній конференції „Фітотерапія в реабілітації хворих” (Київ,2003), Всеукраїнському науково-практичному семінарі „Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії” (Харків,2004), науково-практичній конференції з міжнародною участтю „Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004), 6 міжнародному симпозіумі з хімії природних сполук „6th International Symposium on the chemistry of natural compounds (SCNC), (Анкара-Туреччина,2005), науково-практичній конференції „Актуальные проблемы образования, науки и производства в фармации” (Ташкент,2005), VI Національному з‘їзді фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України” (Харків,2005), Другому міжнародному симпозіумі „Методи хімічного аналізу” (Ужгород, 2005).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових робіт, в тому числі 8 статей у фахових наукових виданнях, 10 тез доповідей, 2 патенти України.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Вперше проведено комплексне вивчення біологічно активних речовин Vitis vinifera, сортів, що є промисловими в Україні.
2. За допомогою якісних реакцій, хроматографічних методів аналізу, тривимірної скануючої спектрофлуоріметрії в листі та вичавках винограду культурного сортів Ізабелла та Каберне-Совіньйон виявлені полісахариди, вільні та зв’язані цукри, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, антоціани, стільбени, щавлева кислота, хлорофіли та каротиноїди.
3. З листя та вичавок винограду сорту Ізабелла та вичавок винограду сорту Каберне-Совіньйон виділено в індивідуальному стані 35 речовин. На основі фізико-хімічних властивостей вихідних речовин та продуктів їх хімічних перетворень, даних УФ-, ІЧ-, ПМР спектроскопії, порівнянні з вірогідними зразками встановлено їх структуру: похідні бензойної кислоти речовини 2.1 - галова кислота (3,4,5-тригідроксибензойна кислота) та 2.2 - елагова кислота (дилактон гексагідроксидифенової кислоти); гідроксикоричні кислоти речовина 2.3 - кавова кислота (3,4-дигідроксикорична кислота), речовина 2.4 - хлорогенова кислота (5-О-кофеіл-D-хінна кислота), речовина 2.5 - неохлорогенова кислота (3-О-кофеіл-D-хінна кислота), речовина 2.6 - n-кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота); гідроксикумарини речовина 2.7 - умбеліферон (7-гідроксикумарин), речовина 2.8 - скополетин (6-метокси-7-гідроксикумарин), речовина 2.9 - ескулетин (6,7-дигідроксикумарин); флавони речовина 2.10 - апігенін (5,7,4’ тригідроксифлавон), речовина 2.11 - лютеолін (5,7,3¢,4¢-тетрагідроксифлавон); флавоноли речовина 2.12 - кверцетин (3,5,7,3¢,4¢-пентагідроксифлавон), речовина 2.13 - кемпферол (3,5,7,4¢-тетрагідроксифлавон), речовина 2.14 - мірицетин (3,5,7,3¢,4¢,5¢-гексагідроксифлавон), речовина 2.15 ізорамнетин (3,5,7,4¢-тетрагідрокси-3¢- метоксифлавон); С-глікозиди флавонів речовина 2.16 - вітексін (апігенін-8-С-β-D-глюкопіранозид), речовина 2.17 - сапонаретин (лютеолін-6-С-b-D-глюкопіранозид), речовина 2.18 - гомоорієнтин (апігенін-6-С-b-D-глюкопіранозид); глікозиди кемпферолу речовина 2.19 астрагалін (кемпферол-3-О-β-D-глюкопіранозид), речовина 2.20 нікотифлорин (кемпферол-3-О-β-D-рутинозид); глікозиди кверцетину речовина 2.21 авікулярин (кверцетин-3-a-L-арабінофуранозид), речовина 2.22 гіперозид (кверцетин-3-О-β-D-галактопіранозид), речовина 2.23 - ізокверцитрин (кверцетин-3-О-β-D-глюкопіранозид), речовина 2.24 кверцитрин (кверцетин-3-О-α-L-рамнопіранозид), речовина 2.25 - рутин (кверцетин-3-О-b-D-рутінозид); глікозид ізорамнетину речовина 2.26 - ізорамнетин-3-О-β-D-глюкопіранозид; флаван речовина 2.27 таксифолін (3,5,7,3¢,4¢-пентагідроксифлаван); антоціани речовина 2.28 - дельфінідин-3-О-глікозид, речовина 2.29 - мальвідин-3-О-глікозид, речовина 2.30 - ціанідин-3-О-глікозид, речовина 2.31 - мальвідин-3,5-диглікозид, речовина 2.32 - ціанідин-3,5-диглікозид; стільбен речовина 2.33 ресвератрол (3,5,4¢-тригідроксистільбен); органічні кислоти речовина 2.34 - щавлева кислота, речовина 2.35 - винна кислота. З них речовини 2.2, 2.10, 2.15, 2.20, 2.26, 2.27 виділені вперше.
4. Одержані фракції полісахаридів з листя та вичавок винограду: водорозчинні полісахариди, пектинові речовини, геміцелюлози А і Б; вперше методом хроматографії на папері вивчено їх мономерний склад.
5. Визначено кількісний вміст зв’язаних амінокислот, вміст макро- і мікроелементів, вільної і зв’язаної щавлевої кислоти. З речовин фенольної природи визначено кількісний вміст флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин (перманганатометричний та комплексонометричний метод), суми поліфенольних сполук у перерахунку на галову кислоту.
6. Вперше запропоновані оптимальні умови для максимального вилучення антоціанів з вичавок винограду культурного сортів Ізабелла та Каберне-Совіньйон та визначено їх кількісний вміст.
7. Отримані ліпофільні фракції та визначено в них кількісний вміст вільних жирних кислот, хлорофілів та каротиноїдів.
8. Розроблено спосіб одержання густого екстракту з листя винограду культурного сорту Ізабелла.
9. Проведено стандартизацію отриманого густого екстракту та визначена його гостра токсичність і гепатопротекторна активність. Новизна проведених досліджень підтверджена патентом України на корисну модель № 15746.
10.Вперше проведені фармакологічні дослідження на здатність подрібнених вичавок винограду культурного сорту Каберне-Совіньйон впливати на імунні процеси.

11.Розроблені проекти АНД на Листя винограду культурного сорту Ізабелла”, Вичавки винограду культурного сорту Каберне-Совіньйон”, Густий екстракт з листя винограду культурного сорту Ізабелла”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адель Ахмад Халіль Абуюсеф. Фармакогностичне вивчення листя деяких йорданських (палестинських) сортів винограду культурного. Автореф. дис. ... кан.фармац. наук. Харьков, 2003. 19 с.
2. Амарий В.З., Чернега Л.П. Больше внимания отходам переработки винограда // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдовы. 1990. № 11. С. 34-37.
3. Антиоксидантні та антицитолітичні властивості екстракту з листя винограду культурного в умовах гострого тетрахлорметанового ураження печенки у щурів / О.В. Файзуллін, Л.М. Вороніна, А.Л. Загайко, В.Ю. Кузнєцова // Медична хімія. Т. 8, № 1. 2006. С. 56-58.
4. Асим Мохамед Аббас, Бандюкова В.А. Полифенолы и полисахариды чашелистиков Hibiscus sabdariffa // Растительные ресурсы. 1993. вып. 2. С. 31-39.
5. Арасимович В.В. Биохимические методы анализа плодов: Справочник Кишинев. 1984. 114 с.
6. Баклынов Л.И. Виноград и здоровье. Краснодар: Кн. изд-во, - 1990. 96 с.
7. Бензель Л.В., Олійник П.В. Лікування соками рослин: Посібник фітодовідник. Івано-Франківськ: Видавництво ІФДМА, 2003. С. 34-40.
8. Бензель Л.В., Олійник Т.Л. Лікарські рослини у повсякденному харчуванні. Луганськ, 2001. С. 44-45.
9. Биологически активные вещества лекарственных растений / В.П.Георгиевский, Н.Ф.Комиссаренко, С.Е.Дмитрук. Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1990. 333 с.
10. Биологически активные вещества пищевых продуктов. Справочник / Петрушевский В.В., Гладких В.Г. К.: Урожай, 1992. 189 с.
11. Биологически активные природные соединения винограда: перпективы производства и применения в медицине и питании // Материалы международной научно-практической конференции. - Симферополь Сонат”, 2001.- С.5-23
12. Блейз А. Энциклопедия лечебных фруктов и ягод. М.: Олма-пресс, 1999. С. 76-82.
13. Блинова Н.Ф. Растения для нас. - М.:Учебная книга, 1996.-426 с.
14. Бокшан Е.В., Дармограй Р.Е. Масло из косточек винограда перспективное сырье для фармацевтической и косметической продукции // Провизор. 2000. - № 5. С. 42-43.
15. Брославский В.Г., Куркин В.А. Количественное определение суммы флавоноидов и гидроксикоричных кислот в почках некоторых видов Populus // Растительные ресурсы. 1991. Т. 27, вып. 3. С. 130-134.
16. Бубенчиков Р.А., Гончаров Н.Ф. Изучение состава фенольных соединений фиалки полевой методом ВЭЖХ // Химико-фармацевтический журнал. 2005. Т. 39, № 3. С.31-32.
17. Вивчення амінокислотного та мікроелементного складу рослин роду виноград і їх використання в медичній практиці / В.С. Кисличенко, Адель Ахмад Халіль Абуюсеф, О.В. Криворучко, В.В. Король // Фізілогічно активні речовини. 2002. - № 1(33). С. 64-70.
18. Вивчення антиокиснювальної активності фенольних комплексів винограду культурного in vitro / Вороніна Л.М., Файзуллін О.В., Кузнєцова В.Ю. та ін. // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 2. - С. 89-91.
19. Вивчення ліпофільних сполук, отриманих з листя винограду / В.С. Кисличенко, А.А. Халіль Абуюсеф, В.В. Король, О.В. Криворучко // Медична хімія. 2002. Т. 4. - № 3. С. 75-77.
20. Виділення флавоноїдів з листя винограду сорту Дабугі та вивчення біологічної активності сумарного поліфенольного комплексу на їх основі / Кисличенко В.С., Вороніна, Л.М., Адель Ахмад Халіль Абуюсеф та ін. // Фармацевтичний журнал 2002.- № 3. С. 87-91.
21. Виноград защищает от солнца // Химия Украины. 2003. - № 9. С. 52.
22. Виноградарство и виноделие: Сб. науч. Трудов Укр. Акад. Аграрных наук Институт винограда и вина «Магарач». Ялта: ИВиВ, 2001. 91 с.
23. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. М.: Наука, 1972. - 252 с.
24. Вплив екстракту з листя винограду на показники перекисного окислення ліпідів у мишей та щурів на фоні дії хлориду кадмію / Загайко А.Л., Вороніна Л.М., Кузнєцова В.Ю. та ін. // Клінічна фармація - 2003. - Т. 7, № 1. - С. 45-49.
25. Выделение биологически активных комплексов из лекарственного растительного сырья и изучение их связи "структура - биологическая активность" / Кисличенко В.С., Ковалев В.Н., Комисаренко А.Н., Дроговоз С.М., Новосел Е.Н., Кузнецова В.Ю., Борисенко Е.И. // Связь "структура - свойства" биологически активных веществ: Материалы научно-практического семинара (20-22 мая, 2002 г.). - Гурзуф, 2002. - С.10-14.
26. Выделение и анализ природных биологически активных веществ / Е.А. Краснов, Т.П. Березовская, Н.В. Алексюк. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1987. 184 с.
27. Георгиевский В.П., Казаринов Н.А., Каррыев М.О. Физико-химические методы анализа биологически активных веществ растительного происхождения. Ащхабад: Ылым, 1976. 240 с.
28. Георгиевский В.П., Рыбаченко А.И., Козаков А.Л. Физико-химические и аналитические характеристики флавоноидных соединений. Ростов: Изд-во Ростовского ун-та, 1988 131 с.
29. Гитов Е.В., Соколова О.С., Володарский А.Д. Распределение лектинов по тканям стебля винограда // Физиология растений. 1992. Т. 39, вып. 1. С. 40-48.
30. Глянц С. Медико-биологичская статистика / Пер. с англ. - М.:Практика, 1998. - 459с.
31. Гоженко О.І., Славина Н.Г. Біофлавоноїди і радіорезистентність // Фармацевтичний журнал. 1997. - № 4. С. 71-75.
32. Горбачев В.В., Горбачева В.Н. Витамины, микро- и макроэлементы. Справочник. М.: Книжный дом; Интерпрессервис, 2002. 544 с.
33. Государственная фармакопея СССР. Вып. 1. Общие методы анализа / МЗ СССР. - 11 изд., доп. - М.: Медицина, 1987. - 336 с.
34. Государственная фармакопея СССР. Вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье / МЗ СССР. - 11 изд., доп. - М.: Медицина, 1989. - 408 с.
35. Гулбани Д.И., Сопромадзе А.Н. Глюкозиды гентизиновой кислоты из корней виноградной лозы // Физиология и биохимия культурных растений. - 1995. - Т. 27, № 1-2. - С. 60-64.
36. Дейнека В.И. Антоцианы плодов некоторых растений семейства Caprifoliaceae // Химия природных соединений. 2005. - № 2. С. 132-133.
37. Дейнека В.И., Григорьев А.М. ВЭЖХ в анализе антоцианов: исследование цианидиновых гликозидов плодов растений рода Prunus // Химико-фармацевтический журнал 2004. Т. 38, № 8. С. 29-31.
38. Дейнека В.И., Дейнека Л.А., Сиротин А.А. Антоцианы плодов некотрых растений рода Prunus // ХПС. 2005. - № 2. С. 182-183.
39. Демешко О. В., Комісаренко А.М. Динаміка накопичення суми поліфенольних речовин у листі акації білої // Фітотерапія.Часопис. - 2005. - № 4. - С. 63-65
40. Державна Фармакопея України / Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр”. 1-е видання. Х.: РІРЕГ, 2001. 556 с.
41. Державна Фармакопея України / Державне підприємство Науково-експертний фармакопейний центр”. 1-е видання. Х.: РІРЕГ, 2001. Доповнення 1. 2004. - 520 с.
42. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) / За ред. О.В.Стефанова. - Київ: Видавничій дім „Авіцена”, 2001. - С. 292-297.
43. Лобасюк Б.О. Дослiдження впливу природного парафармацевтика полiфенольних речовин за радiопротекторною дiєю на показники електрокортикограми щурiв // Одеський медичний журнал - 2003. - № 6. - С. 16-20.
44. Дроздова И.Л., Бубенчиков Р.А. Состав и противовоспалительная активность полисахаридных комплексов фиалки душистой и мальвы низкой // Химико-фармацевтический журнал. 2005. Т. 39, № 4. С.29-32.
45. Дубник М.О., Коваль М.М., Козар І.М. Виноградарство. К.: Урожай, 1999. 215 с.
46. Духанина И.В., Айрапетова А.Ю. Количественное определение аминокислот в пыльце (обножке) // Химико-фармацевтический журнал. 2006. Т. 40, № 2. С. 22-23.
47. Ежов В.М. Биотехнологические основы производства белка и пектина из отходов переработки плодов и винограда. К.: Урожай, 1993. 225 с.
48. Еремина А.В. Фитохимическое изучение и стандартизация лекарственных средств и биологически активных добавок из продуктов переработки винограда культурного (Vitis vinifera L.) Автореф. дис. ... канд. фармац. наук. - Москва, 2005. 26 с.
49. Еремина А.В., Решетняк В.Ю., Везиришвили М.О. Определение полифенольного состава сухого экстракта гребней винограда методом ВЭЖХ // Химико-фармацевтический журнал. 2004. Т. 38, № 3. С. 26-28.
50. Западнюк В.Н., Купраш Л.П., Зника М.У. Аминокислоты в медицине. К., 1982. С. 58-151.
51. Запрометов М.Н. Фенольные соединения: распространение, метаболизм и функции в растениях. М.: Наука, 1993. 190 с.
52. Зинченко В.И. Полисахариды винограда и вина. М., 1978. 15 с.
53. Ивасенко С.А., Прибыткова Л.Н. Содержание каротиноидов и флавоноидов в соцветиях некоторых сортов Calendula officinalis // Растительные ресурсы. Т. 36, вып. 2. 2002. С. 107-110.
54. Изучение и использование эхинацеи. Материалы международной научной конференции / Самородов В.Н. и др. Полтава: Верстка, 1998. 156 с.
55. Изучение состава и биологической активности масла семян винограда культурного, получение на его основе мази / Дуккардт Л.Н., Вдовенко-Мартынова Н.Н., Степанюк С.Н., Куль И.Я., Благоразумная Н.В., Огурцов Ю.А. // 8 Международный съезд Фитофарм 2004 "Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения". - 2004. - С. 654—657.
56. Исмаилов А.Э. Олигомерные проантоцианидингликозиды Rhodiola ramiroalaica // Химия природных соединений. 1998. - № 6. С. 484-491.
57. К вопросу о сушке растительного сырья / Воронин В. В., Кудрявцев В. А. // Молодежь и XXI век: Тезисы докладов 31 Вузовской научно-технической конференции студентов и аспирантов в области научных исследований (19-20 мая, 2003 г.) Ч. 1. - Курск, 2003. - С. 194-195.
58. Кавкадзе Н. Ш., Ананил М.Д. Антоциановые гликозиды Urtica dioica // Химия природных соединений. 2003. - № 3. С. 249.
59. Квосев П.А. Полный справочник лекарственных растений. М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. 992 с.
60. Кемертелидзе Э.П., Георгиевский В.П. Физико-химические методы анализа некоторых биологически активных веществ растительного происхождения. Тбилиси: Мецниереба, 1976. 222 с.
61. Кириченко Л.П. Виноградарство по-новому // Виноград. Вино. 1998. - № 3. С.22-23.
62. Кисличенко В.С. Новосел О.М., Адель Ахмад Халіль Абуюсеф. Вивчення полісахаридів плодово-ягідних рослин яблуні домашньої і винограду культурного // Фізіологічно активні речовини. 2001. - № 1 (31). - С. 70-73.
63. Кисличенко В.С., Адель Ахмад Халиль Абуюсеф, Ковалев В.Н. Виноград культурный новый источник биологически активних веществ // Тез. докл. науч.-практич. конф. „Вчені України вітчизняній фармації”. Харків, 2000. С. 143-144.
64. Кисличенко В.С., Адель Ахмад Халиль Абуюсеф, Маркова В.М. Изучение цитопротекторной активности полисахаридного комплекса из листьев винограда // Сб. тез. науч. конф. „Научные направления в создании лекарственных средств в фармацевтическом секторе Украины”. Харьков, 2000. С. 17-18.
65. Кисличенко В.С., Адель Ахмад Халіль Абуюсеф, Король В.В. Дослідження біологічно активних речовин у листі деяких йорданських сортів винограду // Фізіологічно активні речовини. 2001. - № 2(32). С. 72-76.
66. Кисличенко В.С., Ткаченко О.Ю., Кузнєцова В.Ю. Вивчення токсичних властивостей полісахаридного комплексу з листя смородини чорної // Фармаком. 2002. - № 3. С. 171-173.
67. Кисличенко В.С., Кузнецова В.Ю. Лекарство на грозди // Косметология и аромология. 2006. - № 1. С. 55-59.
68. Кисличенко В.С., Рошаль О.Д., Болоховець Г.С. Аналіз якісного складу олії насіння та ліпофільної фракції з трави розторопші плямистої // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. Харків: НФаУ, 2004. Вип. 3(7), Т. 2. С. 58-61.
69. Клышев Л.К., Бандюкова В.А., Алюхина Л.С. Флавоноиды растений. Алма-Ата: Наука, 1978. 220 с.
70. Кореман Я.И., Крюков А.И. Анализ экстрактов фенолов методом тонкослойной хроматографии // Журнал аналитической химии. 1990. Т. 45, вып. 6. С. 1140-1144.
71. Кос О.І., Бензель Л.В. Кількісний вміст щавелевої кислоти в рослинах роду щавель // Фармацевтичний журнал. 1999. - № 2. С. 38-41.
72. Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С. Вивчення ліпофільного складу червоноплодих сортів винограду культурного // Збірн. Наук. Праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупіка. - 2003. - вип. 12, кн.2. - С. 784-788.
73. Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С. Поліфенольні сполуки винограду культурного // Медична хімія. - 2004. - Т. 6, № 1. - С. 54-63.
74. Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С. Вибір оптимальних умов екстракції антоціанів з вичавок винограду культурного // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 4. - С. 56-57.
75. Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С. Вивчення полісахаридного та елементного складу вичавок винограду культурного // Фармацевтичний журнал. - 2005. - № 3. - С. 95-97.
76. Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С. Амінокислотний склад вичавок винограду культурного // Фітотерапія. Часопис. - 2005. - № 1. - С. 55-57.
77. Кузнецова В.Ю., Кисличенко В.С. Виноград: от отходов производства до лекарственного средства (аналитический обзор) / Х Международный съезд Фитофарм 2006 «Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения». Санкт-Петербург, 2006. С. 203-212.
78. Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С. Вивчення якісного складу генеративних органів винограду культурного сорту "Ізабелла" // Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія: Тези доповідей III Міжнародної науково-практичної конференції (21-23 травн., 2003 р.). - Х., 2003. - С. 174.
79. Кисличенко В.С., Кузнєцова В.Ю. Перспективи використання винограду культурного в фітотерапії // Фітотерапія в реабілітації хворих: Збірник тез науково-практичної конференції. К., 2003. С. 92-93.
80. Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С. Перспективи використання вичавок винограду для створення нових лікарських засобів // Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії: Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару (26 лист., 2004 р.). - Х., 2004. - С. 248-251.
81. Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В.С. Вичавка винограду культурного як перспективне джерело отримання біологічно активних добавок // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. - Тернопіль, 2004. - С. 113-115.
82. Кузнєцова В.Ю., Кисличенко В. С. Вивчення кількісного вмісту щавлевої кислоти в листі та вичавках винограду культурного // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матеріали VI Національного з‘їзду фармацевтів України (28-30 вер., 2005 р.). - Х., 2005. - С. 739.
83. Кузнєцова В.Ю., Бурд Н.Б., Кисличенко В. С. Використання тривимірної спектроскопії для якісного аналізу ліпофільних екстрактів // Методи хімічного аналізу: Тези доповідей Другого міжнародного симпозіуму (14-17 черв., 2005р.). - Ужгород, 2005. - С. 24-25.
84. Купулянская Т.А., Сушинская Н.В. Методические подходы к идентификации поликонденсированных фенольных соединений меланиновой природы // Молекулярно-биологические и физико-химические методы идентификации биологических объектов и материалов различного происхождения: Мат. II Республ. науч.-практич. конф. Минск, 20-22 нояб. 2003. С. 60-66.
85. Купчак Т.В., Николаева Л.А. Количественное определение антоцианов в надземной части гибридной формы Zea mays L. // Растительные ресурсы. 1995. Т. 31, вып. 3. С. 105-111.
86. Лазурьевский Г.В., Терентьева И.В., Шампурин А.А. Практические работы по химии природных соединений. М.: Высш. шк., 1996. 335 с.
87. Литвиненко В.С., Бубенчикова В.Н., Дроздова И.Л. Изучение состава флавоноидов и полисахаридов травы мальвы низкой (Malva pussila Smith.) // Фармаком. 2004. - № 4. С. 42-46.
88. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР М.Гродзінського. К.: Голов. ред. укр. рад. Енциклопедії ім. М.П.Бажана, 1991. 344 с.
89. Майстренко Л.А. Химический состав ягод бессемянных сортов винограда // Виноград и вино России. - 1994. - № 1. С. 20-24.
90. Матамарова К.Н., Кулиев З.А. Олигомерные проантоцианидингликозиды Clementsia semenovii // Химия природных соединений. 1998. - № 4. С. 756-763.
91. Мачавариами Ф.Д. Биологическая ценность белковых концентратов из отходов виноделия // Известия Академии ГССР, серия биология. 1988. - № 6. - 390 с.
92. Маякова Т.И., Саленко В.Л. Основные тритерпеновые соединения листьев и гребней винограда // Химия природных соединений. 1983. С. 798.
93. Меркулов Г.А. Курс патологогистологической техники. М.:Медицина, Ленингр. Отд-ние, 1969. 424 с.
94. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова, В.Е. Токарев // Лабораторное дело. 1988. - №1. С.16-19.
95. Методы биохимического исследования растений / Под ред. Ермакова А.И. Л.: Колос, 1987. 430 с.
96. Методические рекомендации по определению биохимических показателей качества масла и семян масличных культур Всесоюзного научно-исследовательского института масличных культур / Под. ред проф. Бородулиной А.А.. 1986. 85 с.
97.Мустафина М.К. Влияние фитопрепаратов на процессы свободно-радикального окисления в организме экспериментальных животных в норме и в условиях стресса. Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - Уфа, 2002. - 21 с.
98. Навроцький В.В. Виноград, вино: на здоровье! Из истории лечения вином // Додаток до журналу „Дім, сад, город”: - Київ, 2000. 68 с.
99. Наврузов Э. Н. Антоцианы Phytolacca аmericana // Химия природных соединений. 1998. - № 4. С. 555-556.
100. Найдавніші ліки або ампелотерапія // Виноград и вино. 1998. - № 2. С. 21-23.
101. Напсякова С.М. Аминокислоты и их производные как потенциальные средства фармакологической коррекции нарушений сердечного ритма и острой ишемии миокарда. Автореф. ... дис. д. мед. наук. Купавна, 1999. 32 с.
102. Нестерова О.В. Изучение масличности и жирнокислотного состава семян и выжимок из винограда Научные труды НИИ Фармации Министерства здравоохранения РФ, - 1995. - № 34. - С. 112-116.
103. Нужный В.П. С. Умеренное потребление алкоголя, вино и французский парадокс // Виноград и вино России. - 1996. - №4. - С. 34-36.
104. Нужный В.П. Современные представления о токсических и пищевых свойствах вина // Виноград и вино России. - 1996. - № 2. С. 29-32.
105. Оленников Д.Н., Танхаева Л.М. Органические кислоты лекарственных растений. 3. Matricaria recutita, M. matricaroides // Химия природных соединений. 2005. - № 4. С. 594-595.
106. Пастушенко Т.В., Маруший П.Б., Жуков А.А. Экспресс-метод определения среднесмертельных доз химических веществ // Гигиена и санитария. - 1985. - №6 С. 46-49.
107. Пат. 10315025 Германия, МПК7 А61 К35/78. Wirkstoffkombination von w-3-fettsäurehaltigen Ölen mit polyphenolhaltigen pflanzenextrakten und deren Verwendung: Пат. 10315025 Германия, МПК7 А61 К35/78 / Koch Egon, Stumpf Karl-Heinz; Bioplanta Arzneimittel GmbH. - № 10315025.0; Заявл. 02.04.2003; Опубл. 14.10.2004.
108. Пат. 6440471 США, МПК7 А01N65/00, А61К35/78 Plant proanthocyanidin extract: Пат. 6440471 США, МПК7 А01N65/00, А61К35/78 / Walker Edward B., Mickelsen Richard A., Mickelsen Jennifer N. - № 09/822710; Заявл. 30.03.01; Опубл. 27.08.02.
109. Пат. 2000299 С Россия, МПК7 С 07 G17/00, A 23 L 1/212. Способ получения эномеланина: Пат. 2000299 С Россия, МПК7 С 07 G17/00, A 23 L 1/212 / Гоженко А.И., Демидова Т.В., Славина Н.Г., Овчинников Г.П.- № 5016698/13; Заявл. 16.12