КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНО-ГНІЙНИХ УРАЖЕНЬ М'ЯКИХ ТКАНИН У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ ( клініко - експериментальне дослідження )

Краткое описание

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГIЧНА АКАДЕМIЯ»

На правах рукопису

ДІГТЯР ІЛЛЯ ІВАНОВИЧ

УДК [616 002.1/. 31 089: 615] 053.9

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ
ЗАПАЛЬНО-ГНІЙНИХ УРАЖЕНЬ М'ЯКИХ ТКАНИН У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ
( клініко - експериментальне дослідження )

Спеціальність: 14.01.03 - хірургія

Д И С Е Р Т А Ц І Я
На здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Лігоненко Олексій Вікторович
доктор медичних наук, професор

Полтава - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ......

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЗАПАЛЬНО ГНІЙНІ УРАЖЕННЯ М'ЯКИХ ТКАНИН (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

11

1.1. Стан проблеми гнійної хірургічної інфекції

11

1.2. Вплив статевих гормонів на перебіг ранового процесу ..

20

1.3. Вплив ліпосом на перебіг ранового процесу ...

24

1.4. Особливості загоєння ран у осіб похилого віку ......

27

1.5. Сучасні принципи лікування гнійної хірургічної інфекції

28

1.6. Прогнозування перебігу ранозагоєння .

30

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ..

32

2.1. Експериментальні дослідження

32

2.2. Клінічні дослідження .

33

2.3. Біохімічні методи дослідження .

36

2.4. Мікробіологічні методи дослідження ...

37

2.5. Цитологічні методи дослідження ..

37

2.6. Патоморфологічні методи дослідження

39

2.7. Планіметричні методи дослідження .

40

2.8. Статистичні методи дослідження .........

40

РОЗДІЛ 3 КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ЗАПАЛЬНО - ГНІЙНИХ УРАЖЕНЬ М'ЯКИХ ТКАНИН В ЕКСПЕРИМЕНТІ

42

3.1. Динаміка цитологічних змін ранового процесу ......

42

3.2. Результати патоморфологічних досліджень

53

3.3. Результати біохімічних досліджень ......................

59

3.4. Мікробний пейзаж ранового процесу. ..........

65

3.5. Динаміка планіметричних змін .

70

РОЗДІЛ 4 КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННІ ЗАПАЛЬНО-ГНІЙНИХ УРАЖЕНЬ М'ЯКИХ ТКАНИН У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ ...

73

4.1. Результати клінічних досліджень .

73

4.2. Динаміка цитологічних змін в ділянці рани.

84

4.3. Динаміка рівня статевих гормонів у процесі ранозагоєння

95

4.4. Динаміка мікробного пейзажу........ ..

104

4.5. Прогнозування перебігу ранозагоєння

108

РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

124

ВИСНОВКИ ...

135

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

137

ДОДАТКИ

139

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..

181

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЕЛТ естрогеноліпосомальна терапія
ЕТІ ест радіол / тестостероновий індекс
ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації
ХАН хронічна артеріальна недостатність
ХВН хронічна венозна недостатність
ЦД цукровий діабет
СРБ С - реактивний білок

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема лікування та прогнозування перебігу запально - гнійних уражень м’яких тканин до теперішнього часу залишається далекою від вирішення [3, 29, 37, 94].
Впродовж останніх десятиріч відмічені значні досягнення у вивченні закономірностей перебігу ранозагоєння, але це не призвело до суттєвого зменшення числа хворих з запально-гнійними ураженнями м'яких тканин [29, 66, 123].
На теперішній час пацієнти з запально-гнійними захворюваннями складають 35-40% від числа хворих загальнохірургічного профілю. Не зменшується і летальність при гнійній інфекції [3, 36, 37, 66].
За данними ООН (2009) кількість людей похилого та старечого віку постійно зростає і до 2050 р. складе біля 2 млрд. В Україні на теперішній час зареєстровано 14 млн. людей похилого та старечого віку, а до 2050р. кількість осіб старше 60 років сягне 38% населення. Відповідно зростає й віковий склад пацієнтів з запально - гнійною патологією м'яких тканин (Статистичний довідник України, 2008).
Перебіг ранозагоєння у осіб похилого віку - довготриваліший ніж у молодих, а лікування складне і менш ефективне. Ряд дослідників пояснює це зниженням активності статевих гормонів, особливо естрогенів та неповноцінним функціонуванням клітинних мембран, що супроводжують старіння організму [122, 123, 133, 139, 187].
Тому сбалансоване введення в організм відповідних фосфоліпідів (основних структурних компонентів клітинних мембран) та корекція гіпоестрогенії є перспективними додатками при лікуванні ран різного генезу у хворих похилого та старечого віку [132, 133, 139, 187].
Доведено, що естрогени позитивно впливають на всі фази перебігу ранового процесу: пригнічують міграцію нейтрофільних гранулоцитів в рану при збільшенні їх фагоцитарної активності, зменшують синтез прозапальних цитокінів та експресію протеаз, збільшують синтез колагену, прискорюють реепітелізацію та загоєння рани [193, 222, 236, 237, 239].
Фосфатиділхолінові ліпосоми також позитивно впливають на процеси ранозагоєння: зменшують набряк та пошкодження м'яких тканин, нормалізують тканинне дихання, відновлюють активність клітин ендотелію, синтез та виділення ендотеліального фактору розслаблення (оксиду азоту), покращують мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, уповільнюють перекисне окислення ліпідів, підтримують активність антиоксидантних систем, мають мембранопротекторну дію, підвищують швидкість дифузії кисню з крові в тканини, посилюють неспецифічний імунітет [125 126, 132, 133].
Тому в практичному плані важливо продовження досліджень, направлених на вивчення впливу естрогенів та ліпосом на перебіг ранозагоєння, розроблення алгоритму прогнозу його перебігу та оптимальних способів комплексного лікування запально-гнійних уражень м'яких тканин у осіб похилого та старечого віку з використанням комбінованої естрогеноліпосомальної терапії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Вищого державного навчального закладу України Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава) Хірургічні захворювання в сучасних умовах: особливості етіології, патогенезу, клінічного перебігу, удосконалення діагностики та лікувальної тактики. Прогнозування ускладнень та оцінка ефективності лікування” ( № державної реєстрації 0105U007024 ).
Мета і завдання дослідження
Покращити результати лікування запально - гнійних уражень м’яких тканин у осіб похилого та старечого віку шляхом використання в комплексному лікуванні комбінованої естрогеноліпосомальної терапії.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Вивчити вплив естрогенів та ліпосом на перебіг процесу ранозагоєння в експерименті.
2. Дослідити динаміку біохімічних, цитологічних, патоморфологічних та
мікробіологічних змін в процесі ранозагоєння при використанні естрогенів та ліпосом в експерименті.
3. Розробити спосіб комплексного лікування запально-гнійних уражень м'яких тканин у хворих похилого та старечого віку з використанням комбінованої естрогеноліпосомальної терапії.
4. Дослідити динаміку клінічних, біохімічних, цитологічних та мікробіологічних змін в процесі ранозагоєння при використанні комбінованої естрогеноліпосомальної терапії в клініці.
5. Вивчити місцеву та системну активність 17-β естрадіолу та тестостерону в процесі лікування гнійно-запальних уражень м'яких тканин у хворих похилого та старечого віку.
6. Розробити алгоритм прогнозування перебігу ранозагоєння у хворих похилого та старечого віку.
Об’єкт дослідження
Гнійно-запальні процеси м’яких тканин.
Предмет дослідження
Комбінована естрогеноліпосомальна терапія в комплексному лікуванні запально гнійних уражень м'яких тканин у хворих похилого та старечого віку.
Методи досліджень
Клінічний, цитологічний, патоморфологічний, біохімічний, мікробіологічний, планіметричний, математико-статистичний.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше експериментально розроблено та впроваджено в клініку "Спосіб лікування гнійних ран м'яких тканин у осіб похилого та старечого віку" (Патент України на корисну модель № 37381) та "Спосіб місцевого лікування гнійних ран м'яких тканин у осіб похилого та старечого віку" (Патент України на корисну модель №38418), шляхом використання в комплексному лікуванні естрогенів та фосфатиділхолінових ліпосом.
Вперше розроблений алгоритм прогнозу перебігу ранозагоєння у осіб похилого та старечого віку.
Вперше вивчені системні та місцеві зміни статевих гормонів в процесі ранозагоєння у хворих похилого та старечого віку.
Вперше вивчена динаміка клінічних, біохімічних, патоморфологічних та мікробіологічних змін у хворих похилого та старечого віку з запально-гнійними ураженнями м'яких тканин з використанням запропонованих способів лікування.
Практичне значення одержаних результатів
Доведена доцільність використання естрогенів та ліпосом в комплексному лікуванні запально-гнійних уражень м'яких тканин у осіб похилого та старечого віку.
Запропонований спосіб лікування гнійно-запальних процесів м’яких тканин з використанням комбінованої естрогеноліпосомальної терапії (ЕЛТ) дозволив скоротити терміни лікування хворих та прискорити процеси ранозагоєння.
Розроблений алгоритм прогнозування перебігу ранозагоєння у осіб похилого та старечого віку дозволив покращити вірогідність передбачання результатів запально гнійних уражень м'яких тканин у даної категорії хворих.
Основні теоретичні та практичні положення дисертації використовуються в лікувальній та навчальній роботі кафедр загальної та госпітальної хірургії ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», кафедри хірургії та проктології Запорізької медичної академії післядипломної освіти, кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та хірургічних відділень Полтавського військового гарнізонного госпіталю, 2-ї міської клінічної лікарні м.Полтави, центральної районної клінічної лікарні м. Полтави, Відділкової клінічної лікарні ст. Полтава Південної залізниці, Львівської комунальної клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, 9-ї міської клінічної лікарні м. Запоріжжя.

Особистий внесок здобувача
Автором, разом з науковим керівником, визначені мета і завдання дослідження, розроблена програма досліджень. Особисто автором виконані збір та аналіз літературних джерел, патентно-інформаційний пошук, збір та обробка клінічного матеріалу, розробка лікувальної тактики та впровадження її в клінічних умовах, статистична обробка отриманих результатів. Особисто та з його безпосередньою участю виконано біля 70% хірургічних втручань у хворих похилого та старечого віку з гнійно-запальними процесами м’яких тканин.
Самостійно автором в клініці апробована методика комплексного лікування запально-гнійних уражень м'яких тканин у осіб похилого та старечого віку з використанням комбінованої ЕЛТ та алгоритм прогнозування перебігу даної патології.
Узагальнення отриманих результатів, обгрунтування висновків і практичних рекомендацій автор здійснив разом із науковим керівником.
Експериментальні дослідження проведені спільно з кафедрою хірургії Полтавської державної аграрної академії, співробітниками експериментально біологічної клініки ВДНЗУ «УМСА» та віварію Полтавської державної аграрної академії.
Біохімічні дослідження проведені спільно з співробітниками Центральної науково-дослідної лабораторії ВДНЗУ «УМСА».
Мікробіологічні дослідження проведені спільно з співробітниками Централізованої бактеріологічної лабораторії м.Полтави.
Цитологічні дослідження проведені спільно з співробітниками кафедри гістології ВДНЗУ «УМСА» та Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації були викладені та обговорені на Всеукраїнській науково-практичній та навчально-методичній конференції «Фундаментальні науки - хірургії» (ІІІ Скліфософські читання) (Полтава, 5-6 квітня 2007р.), «Інноваційні технології в хірургії» (ІУ Скліфософські читання) (Полтава, 10-11 квітня 2008р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання сучасної хірургії» (Київ, 20-21 листопада 2008р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених «Медична наука - 2008» (Полтава, 10-11 грудня 2008р); науково-практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів «Рани м'яких тканин. Ранні післяопераційні ускладнення» (Київ, 18-19 грудня 2008р.), науково-практичній конференції «Актуальні питання невідкладної хірургії» (Харків, 1-3 квітня 2009р.), Всеукраїнській науково-практичній та навчально-методичній конференції «Інноваційні технології в хірургі» (V Скліфософські читання) (Полтава, 9-10 квітня 2009р.), ІІІ Українській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми хірургії» (Донецьк-Святогірськ, 13-15 травня 2009р.).
Публікації
Проблематику та основні положення дисертації викладено в 12 наукових працях, із них 4 - у фахових журналах зареєстрованих ВАК України та 8 - в тезах матеріалів конференцій (усі в виданнях рекомендованих ВАК України). Отримано 2 деклараційних патенти України на корисну модель. Зі списку опублікованих по темі дисертації робіт 3 написані особисто, 9 у співавторстві.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі представлені результати вирішення наукової задачі, яка полягала в покращенні результатів комплексного лікування хворих похилого та старечого віку на запально-гнійні ураження м'яких тканин та прогнозування перебігу ранозагоєння, що ґрунтується на експериментальних дослідженнях, створенні прогностичного алгоритму перебігу ранового процесу та впровадженні комбінованої естрогеноліпосомальної терапії (ЕЛТ) в клініку.
1. Комбіноване використання в комплексному лікуванні гнійних ран естрогенів та ліпосом у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням в експерименті призводить до зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів на 14,8%, їх деструктивних форм на 29,4%, збільшення макрофагів на 71,5%, фібробластів - на 91,4%, фагоцитарної активності - на 22,6%, фагоцитарного індексу - на 19,8%, рівня оксипроліну в ділянці рани - на 91,5%, РНК - на 57%, ДНК - на 17,2%, що свідчить про збільшення синтезу колагену, посилення біосинтетичної активності клітин та репаративних процесів в ділянці рани, прискорення загоєння ран.
2. Розроблений спосіб комплексного лікування запально гнійних уражень м'яких тканин з використанням комбінованої ЕЛТ дозволив скоротити термін перебування хворих в стаціонарі та строк ранозагоєння у чоловіків - на 2,87±0,68, у жінок - на 3,39±0,74 доби.
3. Використання комбінованої ЕЛТ в комплексному лікуванні запально гнійних уражень м'яких тканин у порівнянні з загальноприйнятим призводить до зменшення кількості нейтрофільних гранулоцитів - на 12,1%, їх деструктивних форм - на 35,7%, збільшення макрофагів на 55,8%, фагоцитарної активності - на 10,8%, фібробластів на 64,8%. Прискорює очищення ран у чоловіків - на 2,7 доби, у жінок на 3,2 доби, утворення активних грануляцій відповідно на 2,8 та 3,3 доби.
4. В процесі лікування рівень 17-β естрадіолу та тестостерону в сироватці крові не перевищував фізіологічних значень, що свідчить про безпечність застосування комбінованої ЕЛТ. В ділянці рани рівень 17-β естрадіолу збільшувався (у чоловіків 70,6%, у жінок на 66,9%), а рівень тестостерону - зменшувався (у чоловіків на 29,9%, у жінок на 27%). Підвищення естрадіол/тестостеронового індексу свідчить про покращення процесів репарації. Цей чинник може бути використаний як провідний критерій ранозагоєння.
5. Розроблений прогностичний алгоритм дозволяє передбачати результат ранозагоєння у чоловіків похилого та старечого віку з точністю 92,7% (чутливість 77,8%, специфічність 95,7%), у жінок з точністю 96,7% (чутливість 87,5%, специфічність 98,1%).
6. Розроблений алгоритм лікувальної тактики дозволив скоротити строк ранозагоєння в групі хворих з ускладненим перебігом ранового процесу на 2,4 доби, з неускладненим на 3,2 доби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абаев Ю.К. Многокомпонентные перевязочные средства в лечении гнойных ран / Ю.К. Абаев, В.Е. Капуцкий, А.А. Адарченко // Хирургия. 1999. № 10. С. 69 71.
2. Абаев Ю.К. Хирургическая повязка / Абаев Ю.К. Минск : Беларусь, 2005. 150 с.
3. Абаев Ю.К. Справочник хирурга. Раны и раневая инфекция / Абаев Ю.К. Ростов на Дону : Феникс, 2006. 427 с.
4. Анаэробно - аэробная инфекция при остром аппендиците / Мамчич В.И., Улитковский И.В., Савич Е.И. [и др.] // Хирургия. 1998. №1. С. 26-29.
5. Аплікаційні сорбенти в комплексі профілактики гнійно запальних ускладнень в невідкладній хірургії черевної порожнини / О.О. Біляєва, В.В. Нешта, В.О. Ткаченко [та ін.] // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. 2008. Вип.73. Т.1. С. 16-23.
6. Афиногенов Г.Е. Принципы антисептики в системе борьбы с раневой инфекцией / Г.Е. Афиногенов // Вісник Вінницького держ. мед. університету. 2000. Т.4, №2. С.267.
7. Банержи А. Медицинская статистика понятным языком: вводный курс / Ашис Банержи ; [ пер. с англ. под ред. В.П.Леонова]. М.: Практическая медицина, 2007. 287 с.
8. Белоцкий С. Раны и повязки. Современные концепции и практика (40 лет применения пленочных повязок) / С. Белоцкий, Р. Брейтман. Рамат Ган : DDB, 2000. 280 с.
9. Белоцкий С.М., Авталион Р.Р. Воспаление. Мобилизация клеток и клинические єффекты / С.М. Белоцкий, Р.Р. Авталион. М.: БИНОМ, 2008. 240 с.
10.Березняков И.Г. Инфекции и антибиотики / Березняков И.Г. Харьков : Константа, 2004. 249 с.
11.Березняков И.Г. Резистентность к антибиотикам: причины, механизмы, пути преодоления / И.Г. Березняков // Клин. антибиотикотер. 2001. №4. С.18-22.
12.Біляева О.О. Застосування композиційного біокремнійорганічного сорбційного препарату імосдиніту для лікування анаеробноі інфекції в хірургії / О.О. Біляева, Ю.М. Шевченко // Клін. хірургія. 1998. №12. С. 23 - 27.
13.Біляєва О.О. Застосування аплікаційних сорбентів нового покоління в хірургії / О.О. Біляєва, В.В. Нешта, Д.І. Міхантьєв // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2007 Т.7. Вип. 12 (1718). С. 52-55.
14.Біляєва О.О. Комплексне лікування перитоніту та профілактика його ускладнень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. мед. наук : спец. 14.01.03 „Хірургія” / О.О. Біляєва. К., 1999. 36 с.
15.Блатун Л.В. Флегмоны и абсцессы современные возможности лечения / Л.В. Блатун //Лечащий врач. 2002. №1-2. С.30-40.
16.Бондар’їв Р.В. Основні принципи лікування хворих гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин в першій фазі ранового процессу / Р.В. Бондар’їв // Укр. медичний альманах. 1999. №1. С.162-168.
17.Бородулина Е.М., Крейнес В.М. Усиление антиэксудтивной активности липосом с помощью ненасыщенных жирных кислот / Е.М. Бородулина, В.М. Крейнес // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1996. № 3. С. 10-15.
18.Бухарин О.В. Механизмы персистенции бактериальных патогенов / О.В. Бухарин // Вестн. РАМН. 2000. №2. С. 44-49.
19.Взаимодействие альвеолярных макрофагов больных и здоровых людей с липосомами / О.М. Атруз, А.А. Селищева, Т.М. Сорокоумова [та ін.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1997. Т. 124, № 11. С. 520-523.
20.Воробьёв А.А. Идеи Луи Пастера и развитие инфектологии и иммунологии / А.А. Воробьёв // Вестник Российской Академии мед. наук. 1996. №6. С.6-11.
21.Гайдышев И. Анализ и обработка данных: специальный справочник / Гайдышев И. СПб.: Питер, 2001. 752 с.
22.Гельфанд Б.Р. Сепсис: современное состояние проблемы / Б.Р. Гельфанд // Инфекции и антимикробная терапия. 2001. - №3. С. 69 70.
23.Герич І.Д. Кореляція динаміки швидкості загоєння ран різної локалізації / І.Д. Герич, Н.О. Дворчин, І.В. Стояновський // Харківська хірургічна школа. 2009. № 2.2 (34). С. 144 - 146.
24.Герич І.Д. Порівняльна оцінка ефективності різних способів лікування ран із використанням мазевих аплікацій на підставі вульнерометричних параметрів / І.Д. Герич, О.М. Дворчин, Н.О. Дворчин // Клініч. хірургія. 2004. № 1112. С. 21.
25.Гиленко И.А. Использование липосом и биологически активных растворов антибиотиков для профилактики и лечения послеоперационных инфекционно-гнойных осложнений / И.А. Гиленко, В.С. Шевченко, А.С. Стрельников // Клиническая хирургия. 1996. № 10. С. 18-20.
26.Глянцев С.П. Хроническая рана: от Мечникова до наших дней / С.П. Глянцев // Врач. 1997. №8. С. 34-36.
27.Голубчикова П.А. Взаимодействие липосом различного состава с компонентами сыворотки крови / П.А. Голубчикова, В.Н. Сидоров, В.М. Крейнес // Вестник АМН СССР. 1990. № 6. С. 36-38.
28.Горшевикова Э.В. Особенности возбудителей гнойно-септической инфекции и их антибиотикорезистентность / Э.В. Горшевикова // Клиническая антибиотикотерапия. 1999. №1. С.41-43.
29.Гостищев В.К. Инфекции в хирургии. Руководство для врачей / Гостищев В.К. М.: Издательский дом «ГЭОТАР - Медиа», 2007. 761 с.
30.Гостищев В.К. Оперативная гнойная хирургия / Гостищев В.К. М.: Медицина, 1996. 416 с.
31.Грегориадис Г. Липосомы в биологических системах / Г. Грегориадис, А. Аллисон . М.: Медицина, 1983. 383 с.
32.Григорьев Е.Г. Хирургия тяжелых гнойных процессов / Е.Г. Григорьев, А.С. Коган. Новосибирск : Наука, 2000. 314 с.
33.Гринхальх Т. Основы доказательной медицины / Гринхальх Т. М.: Издательский дом «ГЭОТАР - Медиа», 2004. 240 с.
34.Давыдов Ю.А. Вакуум-терапия ран и раневой процесс / Ю.А. Давыдов, А.Б. Ларичев. М.: Медицина, 1999. 159 с.
35.Давыдов Ю.В. Встраивание антибиотиков в липосомы, содержащие фосфатидилэтаноламин / Ю.В. Давыдов, Л.Н. Кулич, М.А. Кисель // Антибиотики и химиотерапия. 1996. Т. 41, № 5. С. 5-10.
36.Даценко Б.М., Белов С.Г., Тамм Т.И. Гнойная рана / Даценко Б.М., Белов С.Г., Тамм Т.И. К. : Здоров’я, 1985. 136с.
37.Даценко Б.М. Теория и практика местного лечения гнойных ран. Проблемы лекарственной терапии / Даценко Б.М. К. : Здоров'я, 1995. 344 с.
38.Даценко Б.М. Патогенетические основы выбора препарата для лечения гнойной раны / Б.М. Даценко, Т.И. Тамм, Або Мохаммад // Клінічна хірургія. 2002. №1112. С. 24.
39.Даценко Б.М. Патофизиология и морфология гнойной раны / Б.М. Даценко, Т.И. Тамм // Клінічна хірургія. 2003. №11. С. 46-47.
40.Даценко Б.М. Патогенетические основы, принципы и технология местного лекарственного лечения гнойных ран / Б.М. Даценко, С.Г. Белов, Т.И. Тамм // Клінічна хірургія. 2005. N 11/12. С. 20.
41.Даценко Б.М. Раневой процесс как фундаментальная проблема современной клинической хирургии / Б.М. Даценко // Вісник Української медичної стоматологічної академії. Актуальні проблеми сучасної медицини . 2007 Т.7, Вип. 1-2 (17-18) - С. 212 214.
42.Даценко Б.М. Патогенетическое обоснование местного лечения очагов гнойной инфекции / Б.М. Даценко, Т.И. Тамм, С.Г. Белов [та ін.] // Клінічна хірургія. 2007. N 11/12. С. 19-20.
43.Дворецкий Л.И. Пожилой больной и инфекция / Л.И. Дворецкий, С.В. Яковлев. М.: издательская группа «ГЭОТАР - Медиа», 2008. 362 с.
44.Дерябин Д.Г. Информативность биологических свойств возбудителей при прогнозировании длительности течения гнойно-воспалительных заболеваний стафилококковой этиологии / Д.Г. Дерябин, П.П. Курлаев // Вестник хирургии им. И.И.Грекова. 1999. Т.158, №1. С.45-48.
45.Добыш С.В. Современные перевязочные средства для лечения ран во второй фазе раневого процесса / С.В. Добыш, А.В. Васильев, О.В. Шурупова // Материалы Международной конференции. Под ред. В.Д. Федорова, А.А. Адамяна. М., 2001. С.115.
46.Дудниченко А.С. Липосомальные лекарственные препараты в эксперименте и клинике / Дудниченко А.С., Краснопольский Ю.М., Швец В.И. Харьков : «РА-Каравелла», 2001. 143с.
47.Ерюхин И.А. Инфекция в хирургии. Старая проблема накануне нового тысячелетия (часть 1) / И.А. Ерюхин // Вестник хирургии им. И.И.Грекова. 1998. Т.157, №1. С.85-91.
48.Ерюхин И.А. Инфекция в хирургии. Старая проблема накануне нового тысячелетия (Часть ІІ) / И.А. Ерюхин //Вестник хирургии им. И.И.Грекова 1998. Т.157, №2. С.87-94.
49.Ерюхин И.А. Хирургический сепсис (дискуссионные аспекты проблемы) / И.А. Ерюхин, С.А. Шляпников // Хирургия. 2000. №3 С. 44 46.
50.Ефименко Н.А. Инфекции в хирургии. Фармакотерапия и профилактика / Ефименко Н.А., Гучев И.А., Сидоренко С.В. Смоленск, 2004. 296 с.
51.Зимина И.В., Лопухин Ю.М., Арион В.Я. Кожа как иммунный орган : клеточные элементы и цитокины / И.В.Зимина, Ю.М.Лопухин, В.Я. Арион // Иммунология. 1994. №1. С. 8-13.
52.Зубков М.Н. Практическое руководство по клинической микробиологии и антимикробной терапии для врачей стационарной помощи / Зубков М.Н. М. : МГУП, 2002. 270 с.
53.Зудилин А.В. Плазмотоковая коагуляция в хирургическом лечении острой гнойной патологи мяких тканей / А.В. Зудилин // Воен. мед.- журн. 2000. Т.321, №8. С.71-72.
54.Использование газового потока, содержащего оксид азота (NO-терапия), в комплексном лечении гнойных ран / К.В. Липатов, М.А. Сопромадзе, А.Б. Шехтер [и др.] // Хирургия. 2002. №2. С.41-43.
55.Использование фибробластов для лечения гранулирующих ран / В.И. Хрупкин, А.В. Низовой, А.В. Леонов [и др.] // Воен.- мед. журн. 1998. Т.319, №1. С.38-42.
56.Імунопатологія при поширених гнійно-некротичних фасціітах / І.В. Люлько, Г.М. Кременчуцький, В.Ф. Косульніков [та ін.] // Мед. перспективи. 1997. Т.2, №3. С.65-69.
57.Камаев М.В. Инфицированная рана и ее лечение / Камаев М.В. М. : Медицина, 1970. 159 с.
58.Каплун А.П. Липосомы и другие наночастицы как средство доставки лекарственных веществ / А.П. Каплун, Ю.М. Краснопольский // Вопросы медицины. 1999. Т. 45, № 1. С. 3-12.
59.Клинико-лабораторная эффективность современных мазей на полиэтиленгликолевой основе при лечении гнойных ран / Л.А. Блатун, А.М. Светухин, А.А. Пальцин [и др.] // Антибиотики и химиотерапия. 1999. №7. С.25-31.
60.Ковальчук Л.В. Иммуноцитокины и локальная иммунокоррекция / Л.В. Ковальчук, Л.В. Ганковская // Иммунология. 1995. №1 С.47.
61.Козлов В.К. Сепсис: этиология, иммунопатогенез, концепция современной иммунотерапии / Козлов В.К. СПб. : Диалект, 2006. 304 с.
62.Колокольцова Т.Д. Перспективы использования фетальных фибробластов человека при лечении ран различной этиологии / Т.Д. Колокольцова, Н.Д. Юрченко, Н.Г. Колосов // Вестник Российской Академии мед. наук. 1998. №3. С.3235.
63.Колсанов А.В. Комбинированные химиотерапевтические средства и коллагенсодержащие раневые покрытия с антимикробным действием в местном лечении пациентов с ранами и раневой инфекцией / А.В. Колсанов // Анналы хирургии. 2002. №4. С.63-67.
64.Комбинированная озоно-ультразвуковая терапия в лечении гнойных ран / К.В. Липатов, М.А. Сопромадзе, А.Б. Шехтер [и др.] // Хирургия. 2002. №1. С.36-39.
65.Комбинированное лечение гнойных ран с использованием озона и ультрафиолетового облучения крови / Н.Н. Велигоцкий, М.И. Спиридонов, А.И. Сероштанов [та ін.] // ІІ Конгрес хірургів України: Зб. наук. робіт. Київ; Донецьк: Клінічна хірургія, 1998. С.11-12.
66.Кондратенко П.Г. Хирургическая инфекция. Практическое руководство / Кондратенко П.Г., Соболев В.В. Донецк : «Новий світ», 2007. 511 с.
67.Костюченко А.Л. Интенсивная терапия послеоперационной раневой инфекции и сепсиса / Костюченко А.Л., Вельских А.Н., Тулупов А.Н. СПб.: Фолиант, 2000. 448 с.
68.Крейнес В.М. Противовоспалительные эффекты липосом / В.М. Крейнес, В.М. Мельникова // Вестник АМН СССР. 1990. № 6. С. 44-47.
69.Кузин М.И. Синдром Системного ответа на воспаление / М.И. Кузин // Хирургия. 2000. №2. С. 54-59.
70.Кузнецов Н.А. Профилактика и лечение инфекции в хирургии. Методические рекомендации / Кузнецов Н.А., Родоман Г.В. М. : РГМУ, 2002. 75 с.
71.Лабораторные методы исследования в клинике. Справочник. / [Меньшиков В.В., Делекторская Л.Н. Золотницкая Р.П. и др.] ; под ред. В.В.Меньшикова. М. : Медицина, 1987. 368 с.
72.Лечение ран в управляемой абактериальной среде / М.И. Кузин, Б.М. Костюченок, В.М. Матасов [и др.] // ІІ Всесоюзная конференция ,,Раны и раневая инфекция”: Тез. докл. Москва, 28-29 октября 1986г. М., 1986. С.102-104.
73.Лещенко И.Г. Гнойная хирургическая инфекция / Лещенко И.Г., Галкин Р.А. Самара: ГП «Перспектива», 2003. 326 с.
74.Липшиц Р.У. Межклеточные взаимодействия в раневом процессе / Р.У. Липшиц, Т.В. Звягинцева // Междунар. мед. журн. 1999. Т.5, №4. С.120.
75.Лупальцов В.И. Патогенетическое обоснование принципов и методов лечения гнойных ран / В.И. Лупальцов, Н.А. Клименко // Харківська хірургічна школа. 2009. №2.1(33). С. 45 47.
76.Марголис Л.Б. Липосомы и их взаимодействие с клетками / Марголис Л.Б., Бердельсон Л.Д. М. : Наука”, 1986. 384 с.
77.Мартем'янов В.В. Застосування серветок із металокомплексом для лікування гнійних ран / В.В. Мартем'янов // Харківська хірургічна школа. 2009. - №2.1(33). С. 47 49.
78.Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині / [Л.В. Беркало, О.В. Бобович, Н.О. Боброва та ін.] ; під ред. І.П. Кайдашева. Полтава: Полімет, 2003. 320 с.
79.Методическое руководство по лечению ран / пер. с нем. под ред. Г.Германа. "Пауль Хартманн", 2000. 123 с.
80.Морозова О.В. Прогнозування гнійно-септичних ускладнень після операції кесарева розтину: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец.14.01.01 «Акушерство та гінекологія» / О.В. Морозова. К., 1996. 20 с.
81.Назарета Г.И. Рана. Повязка. Больной: Современные медицинские технологии / Назарета Г.И., Сугурова И.Ю., Глянцев С.П. М.: Медицина, 2002. 472 с.
82.Назаров Е.А. Комбинированное воздействие лазерного излучения и озона на заживление гнойной раны в эксперименте и клинике / Е.А. Назаров, В.Г. Папков, И.А. Фокин // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.И.Пирогова. 2000. №2. С.55-58.
83.Новые лечебные повязки с протеолитической, гормональной и антиоксидантной активностью / В.К. Гостищев, А.Г. Ханин, В.В. Рыльцев [и др.] // Рос. мед. журн. 1997. №5. С.21-24.
84.Новые препараты для местного лечения ран / К.В. Алексеев, О.И. Слюсар, В.В. Филатов [и др.] // Воен.-мед. журн. 2001. №1. С.73.
85.Об'єктивізація перебігу ранового процесу / І.Д. Герич, О.М. Дворчин, Н.О. Дворчин [та ін.] // Клініч. хірургія. 2006. № 11/12. С. 53.
86.Об'єктивна оцінка динаміки змін швидкості загоєння ран різної локалізації / І.Д. Герич, О.М. Дворчин, Н.О. Дворчин [та ін.] // Клініч. хірургія. 2005. № 11/12. С. 15.
87.Особенности хирургической инфекции мягких тканей / С.Б. Фадеев, О.Л. Чернова, С.Б. Киргизова [и др.] // Хирургия. 2001. №7. с.42-44.
88.Патогенетические основы выбора препарата для лечения гнойной раны / Б.М. Даценко, Т.И. Тамм, Або Мохаммад [та ін.] // Клінічна хірургія. 2002. №11-12. С.24.
89.Патоморфологические особенности течения воспалительного процесса в мягких тканях при воздействии озоном в эксперименте / В.А. Маланчук, А.В. Копчак, И.М.Савицкая [та ін.] // Клінічна хірургія. 2000. №10. С.52-55.
90.Приказ МЗ СССР №250 от 13.03.1975г. Об унификации методов определения чувствительности микроорганизмов к химиотерапевтическим препаратам”.
91.Приказ МЗ СССР №535 от 22.04.1985г. Об унификации микробиологических методов исследования, применяемых в клиникодиагностических лабораториях лечебнопрофилактических учреждений”.
92.Применение апликационных сорбентов нового поколения в гнойной хирургии / О.О. Біляєва, В.В. Нешта, В.О., Р.Р. Процюк // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 5-6.
93.Противовоспалительные эффекты липосом / В.М. Крейнес, В.М. Мельникова, Я.М. Марголин [и др.] // Вестник АМН СССР. 1990. №6. С.44-47
94.Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей / [ Костюченок Б.М., Карлов В.А., Шимкевич Л.Л. и др.] ; под ред. М.И. Кузина, Б.М. Костюченок. [ 2-е изд.] М.: Медицина, 1990. 592с.
95.Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва. М. : Медиа Сфера, 2002. 312 с.
96.Роль мікроорганізмів рани у виникненні післяопераційних ускладнень / Л.С. Холодна, О.Г. Голева, Т.А. Любченко [та ін.] // Клінічна хірургія. 1999. №8. С.25-26.
97.Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии: Учеб. пособие для студентов мед. вузов / Под ред. В.В.Теца. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 2002. 351 с.
98.Русак П.С. Липосомальные препараты в комплексном лечении острого гематогенного остеомиелита у детей / П.С. Русак // Детская хирургия. 1998. № 2. С. 18-20.
99.Caенко В.С. Сучасні аспекти комплексного лікування гнійної рани м’яких тканин / В.С. Саенко, С.В. Шевченко // Клінічна хірургія. 2003. №11. С.63.
100. Саенко В.Ф. Актуальные вопросы хирургического сепсиса / В.Ф. Саенко // Межд. мед. журн. 1999. Т.5, №1. С.101-105.
101. Светухин А.М. Хирургический сепсис: клиника диагностика, лечение / А.М. Светухин, А.О. Жуков // Инфекция и антибактериальная терапия. 1999. - №2. С. 50 54.
102. Сепсис в начале ХХІ века. Классификация, клинико диагностическая концепция и лечение. Патолого анатомическая диагностика: Практическое руководство / [Гельфанд Б. Р., Руднов В. А., Проценко Д. Н. и др.] ; под ред. В.С. Савельева, Б.Р. Гельфанда. - М.: Литтерра, 2006. 176 с.
103. Сепсис: эпидемиология, патогенез, диагностика, интенсивная терапия / [Мальцева Л.А., Усенко Л.В., Мосенцев М.Ц. и др.] ; под ред. Л.В.Усенко. Днепропетровск: Арт пресс, 2004. 160 с.
104. Сергиенко В.И. Математическая статистика в клинических исследованиях / В.И. Сергиенко, И.Б. Бондарева. М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. 256 с.
105. Слесаренко С.С. Применение ультразвуковой кавитации и специфической аппликационной терапии в комплексном лечении гнойных ран / С.С. Слесаренко, Л.А. Франкфурт, С.М. Еременко // Хирургия. 1998. №8. С.25-26.
106. Сливка В.П., Лапшин Г.В., Суходоля Т.А. Застосування культури автологічних макрофагів в комплексному лікуванні гнійно-деструктивних захворювань м’яких тканин / В.П.Сливка, Г.В. Лапшин, Т.А.Суходоля // Вісник Вінницького нац. мед. університету. 2004. Т.8, №1. С.212-215.
107. Слободяник Г.І. Сучасний погляд на морфологію загоєння ран / Г.Ы. Слободяник // Лікарська справа. 2001. №4. С.129-133.
108. Современные представления о классификации перитонита и системах оценки тяжести состояния больных / В.Д. Федоров, В.К. Гостищев, А.С. Ермолов [и др.] // Хирургия. 2000. - №4. С. 58 62.
109. Современные представления о липосомах и перспективы их использования в пульмонологии / Н.В. Архипенко, И.В. Архипенко, В.А. Невзорова [та ін.] // Терапевт. архив. 1998. № 3. С. 78-81.
110. Соловьев М.М., Большаков О.П. Абсцессы и флегмоны головы и шеи / М.М. Соловьев, О.П. Большаков. М.: Медпресс, 2003. 230 с.
111. Стефанов А.В. Предупреждение постишемических повреждений миокарда с помощью липосом / А.В. Стефанов, А.С. Хромов, А.В. Жукова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1992. № 6. С.590-592.
112. Столяров Е.А. Заживление гнойных ран при местном лечении / Е.А. Столяров, В.Д. Иванов, А.В. Колсанов // Хирургия. 2003. №9. С.28-32.
113. Страчунский Л.С. Современная антимикробная химиотерапия. Руководство для врачей / Л.С. Страчунский, С.Н. Козлов. М. : Боргес, 2002. 436 с.
114. Строев Е.А. Практикум по биологической химии / Е.А. Строев, В.Т. Макарова. М. : Высшая школа. 1986. С. 208-209.
115. Стручков В.И. Гнойная рана / Стручков В.И., Григорян А.В., Гостищев В.К. М. : Медицина, 1975. 260 с.
116. Стручков В.И. Профилактика и лечение хирургической инфекции / В.И. Стручков // Хірургія. 1987. С.18-22.
117. Стручков В.И. Хирургическая инфекция / Стручков В.И., Гостищев В.К., Стручков Ю.В. М. : Медицина, 1991. 560 с.
118. Тамм Т.И. Пути повышения эффективности местного лечения гнойной раны / Т.И. Тамм, А.Б. Даценко, Н.А. Ляпунов // Клінічна хірургія. 2002. №11-12. С.66-67.
119. Тамм Т.И. Критерии оценки течения гнойно-воспалительного процесса в мягких тканях и полостях / Т.И. Тамм, С.Г. Белов // Клініч. хірургія. 2003. №11. С. 59-60.
120. Тамм Т.И. Особенности течения раневого процесса при местном применении комбинированных медикаментозных препаратов / Т.И. Тамм // Клініч. хірургія. 2006. №11/12. С. 70.
121. Ультразвуковая кавитация гнойных ран / Е.Д. Хворостов, С.А. Морозов, Ю.Б. Захарченко [и др.] // Харківська хірургічна школа. 2009. - №2.1(33). С. 64 66.