Застосування серветок з іммобілізованим металокомплексом Cu2+ для лікування гнійних ран м’яких тканин (клініко - експериментальне дослідження)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

Мартемянов Володимир Володимирович

УДК 616.74002.3:615.477.7034.308092.9

Застосування серветок з іммобілізованим металокомплексом Cu2+
для лікування гнійних ран м’яких тканин
(клініко - експериментальне дослідження)

14.01.03 хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Люлько Іван Володимирович,
доктор мед. наук, професор

Дніпропетровськ 2009

ЗМІСТ

Зміст ............................................................................................................................. 2 Перелік умовних скорочень .................................................................................. 4 Вступ .......................................................................................................................... 5 Розділ 1 Огляд літератури. Місцеве лікування гнійних ран ........................ 12 1.1. Принципові підходи до лікування гнійних ран ............................................... 12 1.2. Методи місцевого лікування гнійних ускладнень післяопераційних ран ..... 13 1.3. Лікування гнійної рани препаратами зовнішнього застосування .................. 14 1.4. Деякі властивості міді та її сполук ..................................................................... 33 Резюме ......................................................................................................................... 35 Розділ 2 Матеріали та методи досліджень ........................................................... 37 2.1. Загальна характеристика власного матеріалу ................................................... 37 2.2. Методики проведених досліджень ..................................................................... 43 Розділ 3 Мікрофлора гнійної рани ........................................................................ 49 3. 1. Мікробний пейзаж післяопераційних гнійних ран .......................................... 49 3. 2. Антибіотикочутливість флори, виділеної з ран ............................................... 50 3. 3. Вплив препаратів для зовнішнього застосування на мікрофлору ран .......... 54 3. 4. Активність розчину металокомплексу двохвалентної міді ............................ 56 3. 4. 1. Антибактеріальні властивості розчину металокомплексу ......................... 56 3. 4. 2. Визначення мінімальної пригнічувальної концентрації ............................. 58 3. 5. Антагоністичні властивості серветок з металокомплексом
до мікрофлори гнійної рани ...................................................................................... 59 Розділ 4 Місцеве лікування гнійної рани в експерименті ................................ 62 4. 1. Бактеріологічний контроль мікрофлори в рані ................................................ 63 4. 2. Макроскопічна оцінка перебігу ранового процесу при лікуванні ................. 65 4. 3. Гістологічні дослідження біоптатів з ран ......................................................... 70 4. 4. Зміни показників гуморальних факторів природженого імунітету
в експерименті на тваринах ........................................................................................ 78
Розділ 5 Клінічне застосування серветок з металокомплексом ............. 82 5.1. Динаміка мікробного обсіменіння гнійних ранах .................................. 82 5.2. Макроскопічні зміни в ранах хворих під час лікування .................................. 84 5.3. Планіметричні дослідження при місцевому лікуванні ран ............................. 85 5.4. Цитологічні зміни в гнійній рані при лікуванні............ 91 5.5. Дослідження біоптатів з ран в динаміці ............................................................ 98 5.6. Імунологічні дослідження сироватки периферичної крові хворих .............. 104 Розділ 6 Аналіз та узагальнення результатів дослідження ............................ 114 Висновки .................................................................................................................. 133 Практичні рекомендації ........................................................................................ 134 Список використаних джерел ............................................................................... 135

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Зб.

Збільшення

КУО

Колонії-утворюючі одиниці

КМТ

Кількість мікробних тіл

НСТ

Нітросиній тетразолій

ЦІК

Циркулюючі імунні комплекси

ПЕО

Поліетиленоксид

РПГА

Реакція прямої гемаглютинації

МПК

Мінімальна пригнічувальна концентрація

ВСТУП

Актуальність теми. Лікування ран і ранової інфекції одна з основних задач хірургії. Інтерес і постійна увага до цієї старої проблеми, перш за все, пояснюється тим, що уявлення про рановий процес постійно змінюється разом з розвитком медицини, біології, технічних наук [252, 273, 286].
Поява лазера, ультразвука, вживання вакуумної і гідро-вакуумної обробки ран та інші технічні засоби змінили можливості хірургічної обробки рани [40, 68, 106, 184, 190, 229]. Широке використання в техніці і медицині приміщень з понадчистим повітрям дозволили підійти до лікування ран з принципово нових позицій, лікувати їх в керованому абактеріальному середовищі [121, 183].
Крім того, в теперішній час на лікування ранової інфекції серйозно впливають як виникаючі під впливом різних чинників зміни мікрофлори ран та її біологічних властивостей, так і зміни реактивності макроорганізму [17, 58, 70, 74, 200, 210, 266]. Більшість авторів зв’язує прогресивне збільшення числа гнійно-запальних ускладнень після операційних втручань з внутрішньогоспітальною інфекцією, умовно-патогенними штамами грамнегативних мікробів, стійких відносно багатьох антимікробних препаратів [10, 34, 64, 66, 98, 102, 234].
Концепція лікування ран, що склалася протягом Великої Вітчизняної війни і узагальнена в перших трьох томах „Досвід радянської медицини у Великій Вітчизняній війні 1941 1945 рр.”, на багато років визначила рішення проблеми лікування ран і ранової інфекції [149]. Проте зміни спектру мікробів у ранах, підвищення їх резистентності до препаратів, зниження захисних властивостей макроорганізму під впливом погіршення стану навколишнього середовища, досягнення науки, техніки та одержаний на їх основі досвід вносить в цю концепцію ряд корективів [220]. Удосконалення способів активного дренування, вживання сучасних антибактеріальних та імунних препаратів ставить питання про більш раннє закриття рани первинним або первинно відстроченим швом, що призводить до різкого скорочення термінів лікування і поліпшення функціональних результатів [96, 188, 261].
У комплексному лікуванні гнійної рани ведуча роль завжди належить хірургічному втручанню хірургічній обробці рани. Цей принцип є основоположним для гнійної рани будь-якого генеза „первинної”, яка утворилася після розтину якого-небудь гнійника, і „вторинної” виниклої унаслідок нагноєння травматичної або післяопераційної рани. Всі гнійні рани незалежно від їх етіології заживають по єдиних біологічних законах. Відмінність полягає лише в ступені вираженості і тривалості перебігу стадій ранового процесу [152, 221, 269, 276]. У зв’язку з цим і основні принципи лікування для ран будь-якої етіології є єдиними.
Хірургічне лікування і медикаментозна терапія гнійної рани не є конкуруючими або взаємозамінними методами. Їх можна розглядати тільки як доповнюючі один одного компоненти комплексної терапії гнійної рани [26, 71, 79, 112, 245, 274].
Існує безліч різноманітних методів і способів місцевого медикаментозного лікування ран, але жоден з них не задовольняє хірургів повністю. Тому потік нових пропозицій не убуває, і дотепер питання лікування гнійних ран продовжує займати розум практичних лікарів і вчених. Прогрес науки завжди відкриває нові можливості в лікуванні ран, що особливо яскраво виявилося в останні десятиріччя [69].
Досягнення хімії, фізики, біохімії дозволили одержати безліч нових, раніше не вивчених речовин і з’єднань. Проте більшість застосованих препаратів має вузько направлену дію: тільки антимікробну або дегідратуючу, або некролітичну, тобто не забезпечують всесторонньої дії на рановий процес. В цілому, незважаючи на створення нових препаратів, нових методик з використанням фізичних, хімічних факторів, лікування гнійних ран залишається непростим завданням. Про це свідчить значна питома вага „первинних” (близько 8 %) та „вторинних” гнійних ран (близько 12 %) серед загальної кількості хірургічних захворювань [136, 170, 242, 267, 284].
Відомо, що в організмі людини життєво важливі метали знаходяться переважно у вигляді сполук. На ці елементи доводиться всього 3% маси тіла, але вони виконують вельми важливу роль в процесах, що перебігають в організмі: входять до складу активних центрів, сприяють осмотичній рівновазі в клітинах і побудові необхідних клітинних структур, беруть участь в різних реакціях організму і т.п. [117]. У зв’язку з цим останнім часом виник значний інтерес до можливостей застосування перехідних металів [13, 271].
На сьогоднішній день одержані координаційні сполуки перехідних металів з аміноспиртами, амінокислотами, лікарськими речовинами [253]. Застосування комплексних сполук біометалів в медицині надає можливість створити хімічні модифікації їх з целюлозними перев’язочними матеріалами.
Існуюча велика кількість препаратів для місцевого лікування ран свідчить про недостатню ефективність кожного з них, що ставить задачу розробки і впровадження в практику нових лікарських форм. На сьогоднішній день досить повно вивчені результати використання багатокомпонентних мазей, різноманітних сорбційних матеріалів та серветок з іммобілізованими ферментними препаратами для лікування ранової інфекції. Застосування комплексних сполук біометалів, іммобілізованих на текстилі, для лікування гнійно-некротичних ускладнень в післяопераційних ранах, яке не отримало в науковій літературі висвітлення, стало предметом представлених досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи: „Вивчити етіопатогенез, клініку та діагностику трофічних та гнійно-некротичних процесів м’яких тканин та розробити ефективні методи профілактики та лікування” (реєстраційний № 0100U000048), яка виконується в ДДМА.

Мета дослідження. Покращити результати комплексного лікування хворих з гнійно-запальними ускладненнями ран м’яких тканин шляхом місцевого застосування серветок з металокомплексом.

Завдання дослідження. Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:
1. Визначити спектр збудників гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран у хірургічних хворих та перевірити їх чутливість до антибактеріальних препаратів, які найчастіше використовуються в хірургічній практиці.
2. Вивчити антибактеріальні властивості розчину комплексу двовалентної міді з трис-(оксиметил)-амінометаном, що міститься в серветці, та визначити його мінімальну концентрацію, яка викликає повне пригнічення зростання мікроорганізмів, виділених з ускладнених ран хворих.
3. Довести більш ефективну дію серветок з металокомплексом на загоєння змодельованих гнійних ран у тварин в порівнянні з мікроцидом, розчинами борної кислоти та фурациліну, які традиційно застосовувались при місцевому лікуванні.
4. Порівняти вплив серветок з металокомплексом на перебіг ранового процесу в гнійних ранах у хворих з дією традиційних препаратів місцевого застосування (суміші окисників та мазевих пов’язок) на основі оцінки бактеріологічних, клінічних, цитологічних, гістологічних та імунологічних показників.
5. Розробити методику місцевого лікування за допомогою серветок з металокомплексом та оцінити ефективність їх застосування при гнійно-запальних ускладненнях післяопераційних ран у хірургічних хворих.

Об’єкт дослідження: гнійно-запальні ускладнення ран м’яких тканин у хірургічних хворих та змодельовані гнійні рани у тварин.

Предмет дослідження: особливості перебігу ранового процесу у хірургічних хворих і лабораторних тварин під впливом дії серветок з металокомплексом, їх лікувальна ефективність.

Методи дослідження: клінічні, зокрема вимірювання площі ранової поверхні; мікробіологічні, які дозволяють виявити основні збудники інфекції і їх чутливість до антибіотиків; морфологічні, які підтверджували зміни фаз перебігу ранового процесу; імунологічні, що відображали зміни в ланках імунітету при розвитку гнійно-запальних ускладнень в рані. Проведено комплексний порівняльний аналіз ефективності дії запропонованої серветки з іммобілізованим металокомплексом при місцевому лікуванні гнійно-запальних ускладнень ран м’яких тканин, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчені антибактеріальні властивості комплексу міді (ІІ) з трис-(оксиметил)-амінометаном у порівнянні з деякими традиційними засобами місцевого лікування гнійних ран. Встановлений оптимальний вміст металокомплексу в серветці, при якому відбувається пригнічення зростання всіх мікроорганізмів, виділених із ран хворих, завдяки чому створений новий перев’язочний матеріал на основі марлі, що містить іммобілізований вище вказаний металокомплекс (серветка з металокомплексом). Вперше вивчено та обґрунтовано застосування серветок з металокомплексом для місцевого лікування гнійних ран у хворих.

Практичне значення одержаних результатів. Підтверджено, що найбільш частими збудниками гнійних ран хірургічних хворих були бактерії родів Escherichia, Pseudomonas, Proteus і Staphylococcus, які мали високу резистентність по відношенню до дії більшості місцевих препаратів. Застосування серветок з металокомплексом для місцевого лікування вже на шосту добу звільняло гнійні рани від збудника.
Доведено, що завдяки дії запропонованого перев’язувального матеріалу зростає ефективність лікування гнійних ран. Так, поява грануляцій відбувалась раніше на 1,83 доби, крайової епітелізації на 2,67 доби, а звільнення ран від некротичних тканин на 2,31 доби в порівнянні з традиційними препаратами. Впровадження розробленого методу лікування гнійних ран при застосуванні серветок з металокомплексом дозволило скоротити термін підготовки ран хворих до наступного етапу лікування по закриттю дефекту шкіри на 2,88 доби.

Особистий внесок здобувача. Ідея роботи, направлення, об’єм і методи дослідження визначені сумісно з науковим керівником професором Люлько І.В. Особисто автором визначений і систематизований контингент хворих з гнійно-запальними ускладненнями ран м’яких тканин різної локалізації, проведені клінічні обстеження, лікування і аналіз результатів 102 хворих з указаною патологією. Клінічні обстеження та лікування кожного з вказаної кількості хворих автор проводив власноручно. Спеціальні мікробіологічні, гістологічні, цитологічні та імунологічні дослідження виконувались сумісно з фахівцями наступних установ: кафедри мікробіології та патологічної анатомії ДДМА, клінічної та імунологічної лабораторії обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечнікова, імунологічної лабораторії ЦНДЛ ДДМА. Автор приймав безпосередню участь у проведенні мікробіологічних, гістологічних, цитологічних, імунологічних досліджень, в розробці способу отримання серветок з металокомплексом. Провів лікування ран цим перев’язувальним матеріалом у 43% від усіх пролікованих хворих. У спільно опублікованих працях автору роботи належить від 70 до 80% ідей і розробок. Дисертант за матеріалами роботи створив інформаційну базу даних, провів аналіз і статистичну обробку результатів дослідження, оформив ці дані у вигляді дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були повідомлені на: XXX міжрегіональній науково-практичній конференції урологів (Дніпропетровськ, 1996 р.), студентській науковій конференції „Вчитель-учень” (Дніпропетровськ, 1997 р.), Другій всеукраїнській науково-практичній конференції Україна наукова 2002” (Дніпропетровськ Дніпродзержинськ, 10-24 травня 2002 р.); науково-практичних конференціях: „Лікування хірургічних ран” (м. Київ, 12-13 грудня 2002 р.), „Актуальні питання абдомінальної та гнійно-септичної хірургії” (м. Львів, 19-20 травня 2004 р.), „Шпитальні інфекції: сучасний стан проблеми” (м. Харків, 11-12 грудня 2008 р.) та „Актуальні питання невідкладної хірургії” (м. Харків, 1-3 квітня 2009р.); нарадах кафедри госпітальної хірургії ДДМА; на сумісних засіданнях профільних кафедр ДДМА.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць (7 самостійних), з них 4 в журналах, рекомендованих ВАК України (3 самостійних), отримано 2 деклараційних патенти України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Робота написана згідно загально-прийнятої схеми, включає вступ, огляд літератури, розділ за матеріалами та методами дослідження, три розділи власних спостережень, аналіз та узагальнення результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел. Матеріал викладений на 134 сторінках машинопису, список літератури на 35 сторінках. Робота ілюстрована 33 таблицями й 21 рисунком. Список використаної літератури включає 353 джерела, серед них 310 кирилицею, 43 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації представлений новий напрямок місцевого лікування гнійних ран м’яких тканин, заснований на використанні нової лікарської речовини у вигляді серветки з іммобілізованим комплексом двовалентної міді. Переглянутий і науково обґрунтований підхід до вибору тактики лікування гнійно-некротичних ускладнень в післяопераційних ранах залежно від фази перебігу ранового процесу й патоморфологічних змін в ранах у хворих хірургічного профілю.
1. Основними збудниками гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран у хворих є грамнегативна мікрофлора (83,7%), представлена в більшості випадків бактеріями родів Escherichia (25,9%), Pseudomonas (23,8%) і Proteus (17,7%). Виділені мікроорганізми стійкі до дії більшості широко використовуваних в практиці антибіотиків і хіміопрепаратів.
2. Більш ефективну антибактеріальну дію на збудників ранової інфекції має запропонована серветка з комплексом двовалентної міді з трис-(оксиметил) -амінометаном. Експериментально встановлено, що мінімальна концентрація металокомплексу, яка викликає пригнічення зростання всіх випробовуваних штамів мікроорганізмів, становить 8000 мкг/мл (що відповідає 0,8% розчину).
3. Застосування серветок з металокомплексом призводить до більш швидкого загоєння ран у тварин на 5,35 доби у порівнянні з традиційними місцевими препаратами.
4. Ефективність дії серветок з металокомплексом при місцевому лікуванні гнійних ран у тварин і хворих в порівнянні з традиційними препаратами для місцевого застосування доведено прискоренням нормалізації змін цитологічної картини у відбитках, гістологічної в біоптатах з ран та показників специфічного і неспецифічного імунітету в сироватці периферичної крові обстежених.
5. За допомогою розробленої простої, але водночас ефективної методики, шляхом накладання серветок з металокомплексом на ускладнену гнійно-некротичним процесом післяопераційну рану у хворих, було досягнуто скорочення терміну остаточного дозрівання грануляційної тканини в ній на 2,88 доби, тобто прискорення переходу ранового процесу в ІІІ фазу його перебігу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Базуючись на даних бактеріологічних досліджень вмісту гнійних ран хворих хірургічного профілю, у практичній роботі до одержання результатів посівів слід орієнтуватись на те, що основними збудниками є представники грамнегативної мікрофлори, в першу чергу родів Escherichia, Pseudomonas і Proteus.
2. Указані вище мікроби проявляють найбільш високу чутливість до таких антибіотиків, як меронем (44,6%), амікацин (40,5%), офлоксацин (31,1%), поліміксин (29,7%), але доцільним на початку лікування гнійних ран до виявлення специфічної чутливості флори з рани є застосування препаратів місцевого призначення.
3. Найбільш ефективним є місцеве застосування серветок з іммобілізованим комплексом двовалентної міді з трис-(оксиметіл)-амінометаном, яка призводить до швидкого пригнічення мікрофлори та скорішого загоєння ран. Це дає право рекомендувати широке впровадження їх для місцевого лікування гнійних ран у хворих хірургічних стаціонарів. Методика лікування: обробити шкіру навкруги рани 3% спиртовим розчином йоду, ранову поверхню механічним чином звільнити від некротичних тканин та гнійно-некротичних виділень. Всю поверхню рани вкрити серветками з металокомплексом і зафіксувати бинтом або лейкопластиром. Вказане місцеве лікування проводити один раз на день до остаточного дозрівання грануляційної тканини, тобто до початку ІІІ фази перебігу ранового процесу.
4. На основі результатів досліджень розроблена проста та ефективна методика лікування гнійних ран у хворих за допомогою серветок з металокомплексом, при якій рани хворих в середньому на 2,88 доби раніше були підготовлені для проведення наступного етапу лікування по закриттю дефекту шкіри накладанню вторинних швів, або аутодермопластики, в порівнянні з традиційними препаратами для зовнішнього застосування.

Список використаних джерел

1. Абаев Ю.К. Перевязочные материалы и средства в хирургии // Вестн. хирургии им. И.И.Грекова. 2004. Т. 163, №3. С. 83-87.
2. Абаев Ю.К. Расстройства заживления ран и методы их коррекции. // Вестник хирургии им. Грекова. 2005. Т. 164, №1. С.111-113.
3. Абаев Ю.К. Современные особенности хирургической инфекции // Вестник хирургии им. Грекова. 2005. Т. 164, №3. С.107-111.
4. Абаев Ю.К. Справочник хирурга. Раны и раневая инфекция /Абаев Ю.К. Ростов-на-Дону: Феникс, 2006. 427 с.
5. Абаев Ю.К. Хирургическая повязка /Абаев Ю.К. Минск: Беларусь, 2005. 150 с.
6. Абаев Ю.К., Капуцкий В.Е., Адарченко А.А. Многокомпонентные перевязочные средства в лечении гнойных ран // Хирургия. 1999. №10. С. 69-71.
7. А-бактерин в лечении и профилактике гнойно-воспалительных процессов / Г.Н. Кременчуцкий, С. А. Рыженко, А. Ю. Волянский, Р. Н. Молчанов. Д.: Пороги, 2000. 150 с. Библиогр.: 54 назв. рус.
8. Абушкин И.А., Абушкина В.Г., Привалов В.А. Напряжение кислорода в тканях раны в процессе ее заживления // Вестник хирургии. 2002. Т. 161, №1. С. 51-54.
9. Авакимян В.А., Петросян Э.А., Дидигов М.Т. / Натрия гипохлорит в лечении гнойно-септических осложнений у больных с ущемленными грыжами./ Вестник хирургии, 2000, том 159, №2, стр. 44-47.
10. Акайзин Э.С., Булыгина В.В. Новые возможности экспресс-диагностики возбудителей гнойной инфекции и быстрой оценки эффективности лечения //Клин. лаб. диагностика. 1999. № 6, С. 45-47.
11. Ал Омарі Амер, Дикий І.Л., Філімонова Н.І. Хіміотерапевтична здатність туберкулоцада при експериментальній гнійно-запальній інфекції. // Вісн. Вінниц. Держ. мед. ун-ту. 2000. 4, № 1. С. 3-4.
12. Антибактериальная терапия абдоминальной хирургической инфекции; под ред. В.С. Савельева, Б.Р. Гельфанда. М.: Медицина, 2003. С. 26-27.
13. Антирадикальная активность комплексных соединений меди (ІІ) на основе кумариновых лигантов. Владимиров Ю.А., Парфенов Э.А., Епанчинцева О.М. и др. // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 1992. Т. 113, № 5. С. 479-481.
14. Астахова И.Н. Лечение больных сахарным диабетом с некротическим поражением стопы // Хирургия. 2001. № 12. С. 34-37.
15. Бабенков Г.Д., Долгополов В.В. Клиническое обоснование местного применения VALKION-терапии в комплексном лечении гнойно-некротических осложнений синдрома диабетической стопы // Клінічна хірургія. 2004. №11-12. С. 6-7.
16. Бабенков Г.Д., Долгополов В.В., Потий В.В. Клиническое обоснование местного применения фотохимических активированных мазей на гидрофильной основе в комплексном лечении гнойно-воспалительных осложнений синдрома диабетической стопы. // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С.6.
17. Бактеріологічне дослідження та тактика лікування хворих з діабетичною стопою, ускладненою гнійно-некротичним ураженням. / Бідненко С.І., Міхневич О.Е., Сапа С.А., Данькевич В.П. // Клінічна хірургія. 2001. №3. С. 25-27.
18. Бактеріофаги і формування резистентності госпітальних штамів синьогнійної палички. / Порт О.В., Покас О.В., Оклей Д.В.та ін. // Харківська хірургічна школа. 2005. №2. С.47-50.
19. Безродний Б.Г., Петренко О.М., Мартинович Л.Д. Методика санації трофічних виразок нижніх кінцівок при підготовці пацієнтів з варикозною хворобою до хірургічного лікування // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С.93.
20. Белобородов В.Б. Проблемы антибактериальной терапии хирургических инфекций, вызванных резистентной грамположительной флорой. // Хирург. 2006. №9. С.4-9.
21. Березняков И.Г. Инфекции и антибиотики /Березняков И.Г. Харьков: Константа, 2004. 448 с.
22. Бесчастнов В.В. Применение адаптационно-репозиционных аппаратов для закрытия гранулирующих ран мягких тканей: Автореф. дис.... канд. мед. наук. Нижний Новгород 2003. 24 с.
23. Биологически активные перевязочные средства в комплексном лечении гнойно-некротических ран. Адамян А. А., Добыш С. В., Килимчук Л. Е., Горюнов С. В., Ефименко Н. А. и др./ Методические рекомендации № 2000/156. М., 2000. 28 с.
24. Блатун Л.А. Возможности современных мазей в лечении гнойных ран, пролежней, трофических язв // Фармацевтический весник. 2002. № 3. С. 18-22.
25. Блатун Л.А. Современные антисептические препараты для профилактики и лечения инфекционных осложнений в амбулаторной хирургии. // Хирург. 2006. №9. С.68-70.
26. Бобров О.Е., Мендель Н.А. Лечение обширного гнойно-некротического поражения брюшной стенки // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 7.
27. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Марков К.В. Лечение гнойных ран с использованием мази Пропес на гидрофильной основе в эксперименте // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 49-50.
28. Богуш Т.А., Ситдикова С.М., Локшин А. Снижение токсичности адриамицина при комбинированном применении с комплексным соединением меди Cu-2. // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 1989. Т. 107, №1. С. 43-45.
29. Бойко В.В., Криворучко И.А., Пасичный Д.А. Экспериментально-клиническое обоснование хирургического лечения раны конечности на основе дермотензии и криообработки. // Клінічна хірургія. 2003. №11. С. 40-41.
30. Бондарев Р.В. Застосування йоддицерину у лікуванні гнійно-запальних процесів м’яких тканин. : Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.03. Дніпропетр. держ. мед. акад. Дніпропетровськ:, 1999. 19с. укр.
31. Бондарев Р.В. Опыт применения йоддицерина в лечении гнойных ран. // Клінічна хірургія. 1999. №1. С. 7-8.
32. Бондарчук О.І. Застосування Сіліксу для проведення пролонгованої некректомії // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 50-51.
33. Бондарчук О.І. Клініко-експериментальне обгрунтування застосування новіх модифікованих лікарських форм високодисперсного кремнезему для лікування гнійних ран. // // Клінічна хірургія. 2008. - №11-12. С.8.
34. Брискин Б.С., Хачатрян Н.Н., Каримова С.К. Внутрибольничная инфекция, послеоперационные осложнения и их профилактика // Актуальные вопросы современной хирургии: Сб. науч. тр. М.: Мораг Экспо. 2000. С. 60-62.
35. Бутырский А.Г. Использование биотрансплантата для лечения трофической язвы при хронической венозной недостаточности. // Клінічна хірургія. 2000. №9. С. 10-11.
36. Василюк С.М. Алгоритми хірургічного лікування синдрому діабетичноі стопи у гнійно-некротичній стадії. // Клінічна хірургія. 2003. №11. С. 41-42.
37. Вафин А.З., Грушко В.И., Казанцев И.С. Плазменные технологии в лечении гнойных ран // Вестник хирургии им. Грекова. 2007. Т 166, № 5. С.44-47.
38. Велигоцкий Н.Н. Новое в лечении гнойных раневых процессов /Велигоцкий Н.Н., Бугаков Е.И., Сероштанов А.И. //Харківська хірургічна школа. 2009. №2.1 (33). С. 20-21.
39. Велигоцкий Н.Н., Бугаков И.Е. Возможности применения озона для лечения местной хирургической инфекции // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С. 10-11.
40. Велигоцкий Н.Н., Бугаков И.Е. Современные аспекты хирургческого лечения ран и раневой инфекци. // Харківська хірургічна школа. 2007. №1. С.97-101.
41. Велигоцкий Н.Н., Бугаков И.Е., Порт Е.В. Использование препарата Бактериофаг в хирургической клинике // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С. 11.
42. Взаимодействие комплексного соединения Cu-2 с монооксигеназами печени / Богуш Т.А., Доненко Ф.В., Ситдикова С.М., Андронова Н.В. // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 1987. Т. 104, №10. С. 438-440.
43. Вільцанюк О.А. Комплексне лікування гнійно-запального процесу м’яких тканин, спричиненого клостридіями та неклостридіальними анаеробними мікроорганізмами. // Клінічна хірургія. 2003. №11. С. 42-43.
44. Вільцанюк О.А., Рубан М.М. Клініко-морфологічне обґрунтування нових підходів до місцевого лікування постін’єкційних гнійних ускладнень у хворих з опійною залежністю // Клін. хірургія. 2005. №11-12. С. 12.
45. Використання пов’язок на основі суспензії для лікування гнійно-некротичних ран в амбулаторній флебології. / Чонка І.І., Ільченко Ф.М., Грищенко С.Г. та ін. // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 69.
46. Використання поляризованого світла в гнійно-септичній хірургії. / Десятерик В.І., Міхно С.П., Кривицький Ю.М., Костюк С.О. // Клінічна хірургія. 2002. №9. С. 34-36.
47. Внераневой программированный вульносинтез в лечении гнойных ран. / Измайлов С.Г., Бесчастнов В.В., Измайлов Г.А., Ледяев Д.С., Ботяков А.А., Измайлов А.Г. // Хирургия. Журнал им Н.И.Пирогова. 2005. - №12. С.49-53.
48. Возможности использования йоддицерина в неотложной хирургии / Новиков А.И., Ларионов Г.М., Ярош А.К. и др. // Хирургия. 2000. №3. С. 46-47.
49. Волошенкова Н.Д., Кадочников В.С., Давыдов Д.М. Лечение трофических язв нижних конечностей в условиях абактериальной среды // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 11-12.
50. Вплив серветок з металокомплексом на стан імунітету хворих при місцевому лікуванні гнійних ран /[Люлько І.В., Мартемянов В.В., Меланіч Е.В., Джепа Т.В.] // Актуальні питання абдомінальної та гнійно-септичної хірургії. Львів, 2004. С. 126-127.
51. Вплив фотохімічноактивного 40% розчину мазі Левомеколь на апоптоз у м’язах задніх лап щурів при гнійно-запальних ускладненнях цукрового діабету. / Бабенко Г.Д., Долгополов В.В., Потій В.В. та ін. // Клинічна хирургия. 2006. №7. С. 58-60.
52. Галатенко Н.А. Створення перев’язного плівкового засобу з широким спектром дії для лікування ран та опіків // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 52-53.
53. Гаркави А.В., Елисеев А.Т. Раны и раневая инфекция // Мед. помощь. 2000. №5. С. 3-7.
54. Герасимів І.М., Покришко О.В. Шкіра людини як джерело антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів. // Шпитальна хірургія. 2006. №2. С.40-46.
55. Герич І.Д., Дворчин О.М., Дворчин Н.О. Вульнерометрична оцінка швидкості загоєння ран різної локалізації // Клінічна хірургія. 2004. №11-12. С. 21.
56. Герич І.Д., Дворчин О.М., Дворчин Н.О. Кореляція динаміки швидкості загоєння ран різної локалізації // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 14.
57. Гладких И.П., Насолодин В.В. Обеспеченность медью тренированных и нетренированных школьников и студентов в разное время года. // Вопросы питания. 2007. Т. 76, № 1. С. 42-46.
58. Глибока флегмона стегна / Желіба М.Д., Коцюба О.А., Бушинський В.Є. та ін. // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С. 26.
59. Глянцев С.П. Повязки с протеолитическими ферментами в лечении гнойных ран // Хирургия. 1998. №12. С. 32-36.
60. Гомоляко И.В., Тумасова К.П., Чернуха Л.М. Морфологические характеристики длительно не заживающих трофических язв // Клінична хірургія. 2005. №11-12. С. 15-16.
61. Горюнов С.В. Гнойная хирургия: Атлас /Горюнов С.В., Ромашов Д.В., Бутивщенко И.А.; под ред. И.С. Абрамова. М: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2004. 558 с.
62. Госпитальные инфекции, вызванные Pseudomonas aeruginosa. Распространение и клиническое значение антибиотикорезистентности / Сидоренко С.В., Резван С.П., Сгерхова Г.А., Грудинина С.А. // Антибиотики и химиотерапия. 1999. №3. С. 25-34.
63. Гостищев В.К., Ханин А.Г. Клинико-цитологические особенности местного лечения вялогранулирующих ран мягких тканей 0,2% раствором куриозина во второй фазе раневого процесса (по материалам регистрационных исследований) // Хирургия. 1999. №10. С. 72-74.
64. Григоров Ю.Б., Тарабан И.А., Порт Е.В. Микробный „пейзаж” гнойной раны у больных с острым осложненным аппендицитом и чувствительность синегнойной палочки к антимикробным препаратам // Харківська хірургічна школа. 2004. №4(13). С. 70-73.
65. Григорьев Е.Г. Хирургия тяжелых гнойных процессов /Григорьев Е.Г., Коган А.С. Новосибирск: Наука, 2000. С. 72-94.
66. Грубник В.В., Зайчук А.И. Значение инфекционного контроля в хирургии // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 16-17.
67. Грушецький М.М. Лікування гнійних ран у хворих з синдромом діабетичної стопи // Клінична хірургія. 2004. №11-12. С. 25.
68. Грушко В.И. По вопросу статьи А.Г.Хасанова и соавт. „Применение плазменной технологи в лечении больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей” // Вестник хирургии им. Грекова. 2008. Т. 167, № 3. С.78-79.
69. Даценко Б.М. Исследования полиэтиленоксидов для их клинического применения в хронологическом изложении / Даценко Б.М. //Харківська хірургічна школа. 2009. №2.1 (33). С. 21-26.
70. Даценко Б.М. Клинико-морфологические аспекты патогенеза гнойной раны // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С. 19.
71. Даценко Б.М., Тамм Т.И. Патофизиология и морфология гнойной раны // Клінічна хірургія. 2003. №11. С. 46-47.
72. Дворчин Н.О., Герич Т.Д., Дворчин О.М. Комп’ютерний моніторинг ранового процесу // Клінічна хірургія. 2008. №11-12. С.11-12.
73. Девятов В.А. Оценка динамики раневого процесса // Хирургия. 1998. №11. С. 46-48.
74. Дєєв В.А., Титаренко С.М., Пілюгіна О.А. Динаміка єнтеробактерійної інфекції у хірургічних хворих. // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 20.
75. Деклараційний патент України на винахід № 66699 А, А 6ІК 33/34, А 6ІF 15/00, А61L 15/00. Спосіб одержання перев’язного матеріалу на текстильно-целюлозній основі / [Люлько О.В., Коваленко А.Л., Мартемянов В.В., Гогуля С.С.]. №2003108996; заявл. 06.10. 03; опубл. 17.05. 04, Бюл. № 5.
76. Деклараційний патент України на винахід № 66700 А, А61К33/34. Спосіб одержання антибактеріального агента / [Люлько О. В., Коваленко А.Л., Мартемянов В.В., Гогуля С.С.]. № 2003108997; заявл. 06.10. 03; опубл. 17.05.04, Бюл. № 5.
77. Демченко П.С., Полищук Д.В. Применение препарата Унисепт-3 для местного лечения гнойных ран // Клін. хірургія. 2000. №1. С. 63-64.
78. Дзюбановський І.Я., Паничев. В.В., Пустовойт Г.Т. Застосування озонового препарату Діоксизоль-Дарниця у комплексі лікування хворих з гнійними ранами м’яких тканин // Клінічна хірургія. 2004. №11-12. С. 30.
79. Дмитрієв Б.І., Демидов В.М., Котік Ю.М. Комплексне лікування хворих з гнійно-некротичними ускладненнями цукрового діабету// Клін. хірургія. 2001. №8. С. 13-14.
80. Добыш С. В. Разработка и изучение нового поколения перевязочных средств на основе модифицированных полимерных материалов: Автореф. дис. ... докт. мед. наук:14.01.03. М: 1999. 198 с.
81. Добыш С.В., Васильев А.В., Шурупова О.В. Современные перевязочные средства для лечения ран во второй фазе раневого процесса. Материалы Международной конференции. Под ред. В.Д.Федорова, А.А.Адамяна. М.: Медицина, 2001. 115 с.
82. Досвід застосування меропенему в лікуванні інфекційних ускладнень, зумовлених Pseudomonas Aeruginosa у хворих із абдомінальною і судинною хірургічними патологіями. / Мішалов В.Г., Маркулан Л.Ю., Бурка А.О., Сопко О.І. // Хірургія України. 2006. №4. С.57-63.
83. Дрюк Н.Ф., Киримов В.И. Тактика лечения больных с хронической критической ишемией нижних конечностей при ограниченном некрозе тканей и образовании гнойно-некротической раны стопы // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С. 23.
84. Егоров Н.С. Микробы антагонисты и биологические методы определения антибиотической активности / Егоров Н.С. М.: Высшая школа, 1965. С. 127-145.
85. Ефименко Н.А. Инфекции в хирургии. Фармакотерапия и профилактика /Ефименко Н.А., Гучев И.А., Сидоренко СВ. Смоленск, 2004. 296 с.
86. Ефименко Н.А., Нуждин О.Н. Применение сорбционных материалов в комплексном лечении гнойных ран (обзор литературы). // Военно-мед. журн. 1998. №7. С 28-32.
87. Желіба М.Д. Профілактика та лікування післяопераційної ранової інфекції і гнійно-запальних захворювань м’яких тканин: Авториф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.03. / МОЗ України. Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. К. Б.в., 2002. 35 с.
88. Желіба М.Д., Превар А.П., Фуніков А.В. Оптимізація комплексного лікування гострих гнійно-запальних захворювань м’яких тканин // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С. 28.
89. Журило А.А. Совершенствование лабораторной диагностики и экспериментальное изучение антимикробной терапии синегнойной инфекции. Дис... канд. мед. наук: Днепропетровск. 1986. 181 с.
90. Загорий В.А., Добровольский Ю.Н., Валитова Л.Н. Алгоритм применения лечебных мазей фармацевтической фирмы „Дарница” в гнойной хирургии // Лікування та діагностика. 1999. № 4. 2000. №1. С. 67-69.
91. Задорожний В.В. Досвід застосування Бішофіту у комплексному хірургічному лікуванні гнійно-запальних захворювань шкіри і м’яких тканин // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С. 28-29.
92. Заремба В.С. Комплексне лікування гнійних ран нижніх кінцівок у хворих з синдромом діабетичної стопи. // Клінічна хірургія. 2008. №11-12. С.13.
93. Застосування біологічного методу в комплексі лікування трофічних виразок, що тривало не загоюються / Желіба М.Д., Нагайчук В.І., Поворозник А.М. та ін. // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С. 26-27.
94. Застосування поживних середовищ для лікування ран / Геник С.М., Симчич А.В., Голубєв В.Г., Федорків М.Б., Герасимчук М.Р. // Клінічна хірургія. 2004. №11-12. С. 20.
95. Захараш М.П., Малиновський С.Ю. Застосування озонотерапії в клінічній практиці // Лікарська справа. 2005. № 5-6. С. 10-17.
96. Ибишов К.Г. / Полостной санатор в профилактике и лечении при гнойно-воспалительных осложнениях после множественных огнестрельных ранений внутренних органов. / Вестник хирургии. 2000. Т. 159, №3. С. 66-69.
97. Иванова Ю.В. Локальное СВЧ-облучение в лечении нагноений послеоперацыонных ран. // Харківська хірургічна школа. 2006. №4. С.23-25.
98. Иващенко В.В. О корректности термина „Хроническая рана”. // Клінічна хірургія. 2008. №3. С.58-59.
99. Измайлов С.Г., Измайлов Г.А., Виаманов Г.И. / Оценка эффективности лечения длительно не заживающих ран и трофических язв нижних конечностей. // Хирургия. 2003. №2. С. 42-44.
100. Імунокорекція в комплексному лікуванні хворих на важку гнійно-септичну інфекцію. / Шідловський В.О., Дейкало І.М., Чепіль І.В. та ін. // Шпитальна хірургія. 2005. №4. С.36-39.(досл. ім/гл ЦІК)
101. Инфекционный контроль в хирургии / Шалимов А.А., Грубник В.В., Ткаченко А.И. и др. Одесса: Маяк, 1998. 140 с.
102. Инфекционный контроль в хирургии [Шалимов А.А., Грубник В.В., Ткаченко А.И. и др.]. Киев, 2001. 182 с.
103. Использование газового потока, содержащего оксид азота (NО-терапия), в комплексном лечении гнойных ран / Липатов К.В., [Сопромадзе М.А.], Шехтер А.Б., Емельянов А.Ю., Грачев С.В. // Хирургия. 2002. №2. С. 41-43.
104. Использование скальпеля-коагулятора-стимулятора воздушно-плазменного „Плазон” при лечении больных с гнойной раной. / Бобров О.Е., Мендель Н.А., Корниенко А.В., Зинченко В.Г., Вильгаш А.М., Плиш М.И. // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 8.
105. Использование углеродсодержащих материалов в хирургии. Столяров Е.А., Барская М.А., Бирюкова Г.И., Анисимова Г.А., Xвацков Е.Н. // Хирургия. 1999. №4. С. 56-57.
106. Использование физических методов в лечении гнойных ран. Липатов К.В., [Сопромадзе М.А.], Емельянов А.Ю., Канорский И.Д. // Хирургия. 2001. №10. С. 56-60.
107. Исцеление медью / Респ. центр здоровья МЗ РСФСР. М.: МПС „Принт”, 1991. 14 с.
108. Іфтодій А.Г. Вплив електричного поля постійного струму на депонування сульфаніламідних препаратів у перифокальних тканинах вогнища запалення // Буков. мед. вісн. 2000. Т 4, №3. С. 192-198. Бібліогр.: 3 назв. укр.
109. Камаев М.Ф. Инфицированная рана и ее лечение. М.: Медицина., 1970. 159 с.
110. Капшитарь А.В., Смирнов А.С., Кашпитарь А.А. Применение препарата „Диоксизоль-Дарница” в гнойно-некротической фазе раневого процесса. // Клінічна хірургія. 2008. №11-12. С.47-48.
111. К вопросу о терминологии поверхностных раневых дефектов / Гринь В. К., Миминошвили О. И., Попандопуло А. Г., Штутин А..А.. // Клінічна хірургія. 2006. № 11-12. С. 94.
112. Кисель Н.П., Мельник Е.А., Егорова Л.Н. Лечение обширных инфицированных раневых дефектов кожи и мягких тканей у детей // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С.58.
113. Клименко Н.А. Актуальные методологические вопросы общей патологии воспаления // Экспериментальная и клиническая медицина. 1999. №4. С. 6-9.
114. Клімнюк С.И., П’ятковський Т.І., Бадюк О.Я. Мікрофлора опікової рани та чутливість її представників до антибіотиків при лікуванні з використанням ліофілізованих ксенодермотрансплантанів. // Шпитальна хірургія. 2007. №2. С.23-25.
115. Клинико-лабораторная эффективность современных мазей на полиэтиленгликолевой основе при лечении гнойных ран. Л.А.Блатун, А.М.Светухин, А.А.Пальцин и др.//Институт хирургии им. А.В. Вишневского РАМН, Москва, Антибиотики и химиотерапия. 1999. №7, стр. 25-31.
116. Клинико-лабораторное обоснование эффективности применения препарата Пантестин-Дарница при ожогах / Козинец Г.П., Осадчая О.И., Тацюк С.В., Козинец К.Г. // Хірургія України. 2002. №1. С. 33-36.
117. Коломийцева М.Г., Габович Р.Д. Микроэлементы в медицине. М., 1970. 353 с.
118. Комбинированная озоно-ультразвуковая терапия в лечении гнойных ран / Липатов К.В., Сопромадзе М.А., Шехтер А.Б. и др. // Хирургия. 2002. №1. С. 36-39.
119. Комплексне лікування варикозних трофічних виразок із застосуванням біологічно активного поліуретану / Буренко Г.В., Супрун Ю.О., Галига Т.М. та ін. // Клін. хірургія. 2005. №11-12. С. 9.
120. Комплексное лечение больных с тяжелой раневой инфекцией / Запорожченко Б.С., Горбунов А.А., Бородаев И.Е., Шишлов В.И. // Клінічна хірургія. 2005. №11-12. С. 30-31.
121. Комплексное лечение трофических язв нижних конечностей в условиях абактериальной среды / Мищенко В.В., Степанов Ю.И., Кадочников В.С. и др. // Клін. хірургія. 2004. №11-12. С. 71-72.
122. Консервативне лікування глибоких ран у хворих з синдромом діабетичної стопи. / Коваль Б.М., Мішалов В.Г., Літвінова Н.Ю. та ін. // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 29-30.
123. Контроль госпітальної інфекції у хворих за тяжкої опікової травми. / Кирик О.В., Соловей П.О., Барчук В.І., Семенюк Ю.С. // Клінічна хірургія. 2007. №11-12. С. 29.
124. Концентрация меди в крови здоровых людей при мышечных нагрузках и ее сезонная динамика. Насолодин В.В., Русин В.Я., Гладких И.П., Воробьев В.В. // Физиология человека. 1991. Т. 17, №3. С. 98-104.
125. Координационные соединения меди (2+) и никеля (2+) с основаниями Шиффа и их противомикробная активность. / Шляхов Э.Н., Томнатик Л.Е., Бурденко Т.А. и др. // Хим. фармац. журн. 1989. Т. 23, №2. С. 186-189.
126. Корабельников А.И. Биологическая антисептика. Асептика. // Хирург. 2006. №9. С.77-79.
127. Корабельников А.И. Лечение местной хирургической инфекции озоном. // Хирург. 2006. №9. С.76-77.
128. Коржик Н.П. Розробка комплексного способу лікування гнійних ран місцевими антисептиками в поєднанні з ципрофлоксацином : Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.03./ МОЗ України. Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. К.: Б.в., 2000. 17с. укр.
129. Косульников С.О. Нові методи лікування гнійно-запальних процесів м’яких тканин (клінічно-експериментальне дослідження): Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.03. / Харк. держ. мед. ун-т. Х. 2001. 20 с. укр.
130. К оценке антибактериального действия и синергидного эффекта сульфата меди и антибиотиков в отношении основных возбудителей хронического пиелонефрита у детей / Лагутина Л.Е., Утц И.А., Кокушкин А.М. и др. // Педиатрия. 1989. №12. С. 60-62.
131. Кризина П.С. Особливості перебігу запального процесу в інфікованих ранах при застосуванні для покриття їх поверхні гідратцелюлозною плівкою та АВВМ-„Дніпро”-МП // Буков. мед. віс. 2001. 5, №1. С. 173-17